Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (69)

Рідкісні видання (2)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Циррозы печени<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 403
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Неміш І. Л., Ступницька Г. Я.
Назва : Амоній та хронічні захворювання печінки — нерозривний тандем
Паралельн. назви :Ammonium and chronic liver diseases — the inseparable tandem
Місце публікування : Український медичний часопис. - 2023. - № 1. - С. 11-14 (Шифр УУ13/2023/1)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
Предметні рубрики: Аспартат-- тер прим
MeSH-головна: НЕАЛКОГОЛЬНАЯ ЖИРОВАЯ БОЛЕЗНЬ ПЕЧЕНИ -- NON-ALCOHOLIC FATTY LIVER DISEASE
ЦИРРОЗЫ ПЕЧЕНИ -- LIVER CIRRHOSIS
ЭНЦЕФАЛОПАТИЯ ПЕЧЕНОЧНАЯ -- HEPATIC ENCEPHALOPATHY
ОРНИТИН -- ORNITHINE
ПРОТЕИН-МЕТИЛТРАНСФЕРАЗЫ -- PROTEIN METHYLTRANSFERASES
Анотація: Хронічні хвороби печінки посідають одне з провідних місць серед захворювань органів травлення, перебіг яких на початкових стадіях у більшості випадків є субклінічним, що призводить до пізнього звернення пацієнтів за медичною допомогою та, як наслідок, прогресування захворювання до розвитку цирозу печінки. Ключовими клітинами печінки, які відповідають за відкладення позаклітинного матриксу у відповідь на гепатоцелюлярне пошкодження, є зірчасті клітини, дія яких, за даними досліджень in vivo та in vitro, активується під впливом амонію. Згідно з інформацією, отриманою з літературних джерел, при хронічних захворюваннях печінки виведення амонію знижується внаслідок порушення реалізації орнітинового циклу синтезу сечовини (головного шляху детоксикації амонію), а видалення амонію м’язами збільшується. Окремі автори наводять дані про те, що при знешкодженні надмірної концентрації амонію функція зірчастих клітин може відновлюватися, що свідчить про зворотність процесу. Відомим лікарським засобом, який запобігає гіперамоніємії шляхом збільшення синтезу сечовини, що свідчить про можливість його застосування у лікуванні осіб із хронічними захворюваннями печінки, є оригінальний L-орнітин-L-аспартат. Попри те, що цей препарат уже добре себе зарекомендував у лікуванні пацієнтів із цирозом печінки, печінковою енцефалопатією та печінковою недостатністю, сьогодні активно вивчають його вплив на перебіг НАЖХПChronic liver diseases occupy one of the leading places among digestive diseases, the course of which in most cases in the initial stages is subclinical, which leads to late coming patients to hospitals and, as a result, the disease progression and the development of liver cirrhosis. The key cells of the liver responsible for the extracellular matrix deposition in response to hepatocellular damage are hepatic stellate cells. According to in vivo and in vitro studies the action of them is activated under the ammonium influence. According to the literature data, in chronic liver diseases, ammonium excretion decreases due to the implementation of the ornithine cycle of urea synthesis (the main path of ammonium detoxification), and the removal of ammonium by muscles increases. Some authors provide data that removing excess ammonium concentration can restore the function of hepatic stellate cells, which indicates the reversibility of the process. A well-known drug that effectively reduces the level of toxic ammonium is original L-ornithine L-aspartate, which prevents hyperammonemia by increasing the synthesis of urea, which indicates the possibility of using the drug in the treatment of chronic liver diseases. Although this drug has already proven himself well in the treatment of liver cirrhosis, hepatic encephalopathy, and liver failure, today its effect on the course of non-alcoholic fatty liver disease is being actively studied
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Ткаченко Т. В., Мороз Л. В., Шевчук С. В., Пентюк Л. О.
Назва : Забезпеченість вітаміном D та її зв’язок з нутритивним станом і виживанням хворих на цироз печінки
Паралельн. назви :Vitamin D supply and its relationship with nutritional status and survival in patients with liver cirrhosis
Місце публікування : Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2023. - Т. 27, № 1. - С. 79-85 (Шифр ВУ80/2023/27/1)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ВИТАМИН D -- VITAMIN D
ЦИРРОЗЫ ПЕЧЕНИ -- LIVER CIRRHOSIS
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): нутритивний індекс--мальнутриція
Анотація: Оцінка прогнозу є критично важливою при цирозі печінки (ЦП). Дефіцит вітаміну D розглядається як імовірний несприятливий чинник. Мета дослідження – оцінити рівень вітаміну D у хворих на ЦП, встановити поширеність його дефіциту, визначити зв’язок із тяжкістю ЦП, нутритивним станом та виживанням пацієнтів. У дослідження було залучено 95 хворих на ЦП, 61 чоловік та 34 жінки (вік 50,1±1,15 років). Нутритивний стан оцінювали за прогностичним нутритивним індексом (Onodera’s Prognostic Nutritional Index, Onodera’s PNI). Вміст 25(OH)D3 у сироватці крові визначали імуноферментним методом. Статистичний аналіз проводили в SPSS v 21.0. Встановлено, що недостатня забезпеченість вітаміном D виявлялась у 9% хворих на ЦП, дефіцит – у 74%, критичний дефіцит у 15% хворих. Декомпенсація ЦП супроводжувалась поглибленням дефіциту вітаміну D. Вміст 25(OH)D3 у сироватці крові корелював з Child-Turcotte-Pugh та Model For End-Stage Liver Disease (r= -0,481, -0,487, відповідно, p˂0,001). Найнижчі рівні 25(OH)D3 реєстрували у пацієнтів з тяжким та рефрактерним асцитом, печінковою енцефалопатією та значною гіпоальбумінемією. Нутритивну недостатність виявляли у 34,7% хворих на декомпенсований ЦП, яка асоціювалась із дефіцитом вітаміну D. Вміст 25(OH)D3 корелював з Onodera’s PNI (r= 0,679, p˂0,001). Рівень 25(OH)D3 добре прогнозував однорічну смертність хворих на ЦП (AUC 0,708, р=0,004). Зниження концентрації 25(OH)D3 до 12,5 нг/мл слід розглядати як ідентифікатор несприятливого прогнозу. Таким чином, дефіцит вітаміну D мав місце у більшості на ЦП, асоціювався з важкістю захворювання печінки, нутритивною недостатністю та зменшенням виживаності. Подальші дослідження необхідні щоб визначити, чи може суплементація вітаміну D покращити виживаність хворих на ЦПPrognosis assessment is critical for liver cirrhosis (LC). Vitamin D deficiency is considered a possible unfavorable factor. The aim of the study was to assess the level of vitamin D in LC patients, to establish the prevalence of its deficiency, and to determine the relationship with the severity of LC, nutritional status, and patient survival. 95 LC patients, 61 men, and 34 women (age 50.1±1.15 years) were enrolled in the prospective study. The nutritional status was assessed using Onodera’s Prognostic Nutritional Index (Onodera’s PNI). The serum 25(OH)D3 was determined by enzyme immunoassay. Statistical analysis was performed in SPSS v 21.0. It was established that vitamin D insufficient supply was present in 9% of LC patients, deficiency – in 74%, and severe deficiency – in 15% of patients. LC decompensation was accompanied by a worsening of vitamin D deficiency. The serum 25(OH)D3 was correlated with Child-Turcotte-Pugh and Model For End-Stage Liver Disease (r= -0.481, -0.487, respectively, p˂0.001). The lowest 25(OH)D3 levels were in patients with severe and refractory ascites, hepatic encephalopathy, and significant hypoalbuminemia. Malnutrition was found in 34.7% of decompensated patients and was associated with severe vitamin D deficiency. The 25(OH)D3 was correlated with Onodera’s PNI (r=0.679, p˂0.001). The 25(OH)D3 had a good predictive value for the 1-year mortality (AUC 0.708, p=0.004). The 25(OH)D3 less than 12.5 ng/ml should be considered a marker of a poor prognosis. Thus, vitamin D deficiency is highly prevalent in LC patients. It is associated with the severity of liver disease, malnutrition, and poor prognosis. Further studies are needed to determine whether vitamin D supplementation can improve survival in LC patients
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Кедик О. О.
Назва : Прогнозування клінічного перебігу портальної гіпертензії, ускладненої гострою кровотечею з варикозно розширених вен
Паралельн. назви :Prognosis of the clinical course of portal hypertension complicated by the acute variceal bleeding
Місце публікування : Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2023. - Т. 27, № 2. - С. 269-273 (Шифр ВУ80/2023/27/2)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ГИПЕРТЕНЗИЯ ПОРТАЛЬНАЯ -- HYPERTENSION, PORTAL
ГЕМОРРАГИИ -- HEMORRHAGE
ВЕНОЗНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- VENOUS INSUFFICIENCY
ПРОГНОЗИРОВАНИЕ -- FORECASTING
ЦИРРОЗЫ ПЕЧЕНИ -- LIVER CIRRHOSIS
Анотація: Кровотечі з варикозно розширених вен (ВРВ) є найбільш загрозливим ускладненням цирозу печінки, що супроводжується достатньо високою летальністю. Водночас кровотеча може бути пусковим механізмом й інших ускладнень цирозу печінки, які надалі ще більше погіршують прогноз для цих пацієнтів. Це зумовлює необхідність не тільки діагностики наявності кровотечі із ВРВ у пацієнтів із цирозом печінки, але й прогнозування можливого рецидиву кровотечі та летального наслідку. Метою пропонованого дослідження було оцінити можливість прогнозування виживаності або смерті у пацієнтів з кровотечею із ВРВ. Робота ґрунтується на результатах обстеження та лікування 121 пацієнта із цирозом печінки, який ускладнився кровотечею із ВРВ. З метою визначення прогностичної значущості щодо перебігу захворювання проведений аналіз показників загального та біохімічного аналізу крові, коагулограми, критеріїв Child-Turcotte-Pugh та показників MELD. Для оцінки та порівняння різних показників застосовували ROC (receiver operating characteristic) аналіз (крива помилок). Крім того, визначали чутливість, специфічність, точність, позитивну (ППЦ) та негативну прогностичну цінність (НПЦ) показників. Також визначали коефіцієнт імовірності (Likelihood Ratio – LR): позитивний (LR+) і негативний (LR-). J-індекс (індекс Youden) використовували для порівняння між граничними значеннями. Прогнозування клінічного перебігу дозволяє виділити пацієнтів з можливим несприятливим прогнозом, які потребують інтенсивної терапії, і тих, у кого ризик летального наслідку мінімальний. За результатами дослідження встановлено, що Міжнародне нормалізоване відношення (чутливість – 95%, специфічність – 97%), рівень калію (чутливість – 95,2%, специфічність – 89%) та показники MELD (чутливість – 95,2%, специфічність – 86%) мають найбільше значення для прогнозування несприятливого перебігу захворювання, а рівень натрію (чутливість – 96%, специфічність – 100%) є найкращим маркером сприятливого клінічного перебігу. Інші показники, що підлягали аналізу, мають обмежену прогностичну значущість. Отже, кількість кровотеч в анамнезі, хоча й зумовлює зростання ризику летального наслідку, проте для прогнозування сприятливого або несприятливого перебігу кровотечі із ВРВ вона має обмежене значення. Маркером сприятливого перебігу в пацієнтів з кровотечею із ВРВ є рівень натрію. Маркерами можливого несприятливого перебігу є Міжнародне нормалізоване відношення, рівень калію та критерії MELDVariceal bleeding is one of the most dangerous complications of liver cirrhosis, which is associated with relatively high lethality. At the same time, the bleeding can trigger some other complications of liver cirrhosis that further worsen the prognosis for these patients. These factors determine the necessity not only for the diagnosis of variceal bleeding in patients with liver cirrhosis but also for the prognosis of possible recurrent bleeding and lethality. The aim of this study was to evaluate the possibility of predicting survival or lethality in patients with variceal bleeding. This study is based on the results of the investigation and treatment of 121 patients with liver cirrhosis complicated by variceal bleeding. To determine the prognostic value of the clinical course, the analysis of various markers of complete blood count, biochemical blood and coagulation markers, Child-Turcotte-Pugh and MELD criteria was performed. The ROC (receiver operating characteristic) curve was applied for the evaluation and comparison of various markers. Additionally, the specificity, sensitivity, accuracy, positive (PPV) and negative prognostic value (NPV), positive (LR+) and negative (LR-) likelihood ratio were used. The J-index (index Youden) was applied for the comparison of border values. Predicting the clinical course allows for identifying patients with a possible unfavorable prognosis who require intensive therapy, as well as those with minimal risk of fatal outcome. According to the study results, the International normalized ratio (sensitivity – 95%, specificity – 97%), potassium blood level (sensitivity – 95.2%, specificity – 89%), and MELD score (sensitivity – 95.2%, specificity – 86%) are the markers, which had the highest prognostic value for the unfavorable clinical course. Whereas the sodium blood level (sensitivity – 96%, specificity – 100%) was the best marker of favorable clinical course. Other analyzed indicators had limited prognostic significance. Thus, although the number of bleedings in the anamnesis increases the risk of a fatal outcome, it has limited importance for prognostics of a favorable or unfavorable course of variceal bleeding. The sodium blood level is the best marker for the prediction of a favorable clinical course. International normalized ratio, potassium blood level, and MELD score are the markers of an unfavorable clinical course
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Motsiuk V. М., Pentiuk N. O.
Назва : Serum myostatin and irisin as predictive biomarkers of sarcopenia, malnutrition and mortality in patients with decompensated liver cirrhosis
Паралельн. назви :Міостатин та ірисин сироватки крові як прогностичні біомаркери саркопенії, мальнутриції та смертності у хворих на декомпенсований цироз печінки
Місце публікування : Вісник морфології. - 2023. - Т. 29, № 2. - С. 18-25 (Шифр ВУ8/2023/29/2)
Примітки : Bibliogr. at the end of the art.
MeSH-головна: САРКОПЕНИЯ -- SARCOPENIA
ЦИРРОЗЫ ПЕЧЕНИ -- LIVER CIRRHOSIS
МИОСТАТИН -- MYOSTATIN
Анотація: Malnutrition and sarcopenia are nowadays considered the main complications of liver cirrhosis (LC). Myokines are signal peptides synthesized in muscles that regulate muscle strength and mass and mediate crosstalk between skeletal muscles and other organs. It is unknown whether circulating myokines can be used as biomarkers of malnutrition and sarcopenia and have independent prognostic value in LC. The purpose of the study was to assess the relationship of serum levels of myokines myostatin and irisin with nutritional status, skeletal muscle status, and survival in decompensated LC patients. 74 patients (55.30±11.40 years) were involved in the prospective study. Nutritional status was assessed using the Patient-Generated Subjective Global Assessment, and skeletal muscle mass was assessed using the Skeletal Muscle Index. The concentration of serum myostatin and irisin was determined by enzyme immunoassay. Statistical data processing was performed in SPSS22 (© SPSS Inc.). It was established that the concentration of serum myostatin and irisin is not related to the LC severity according to the Child-Turcotte-Pugh, Model For End-Stage Liver Disease, and the grade of ascites. Patients with overt encephalopathy have higher myostatin levels. Patients with severe hypoalbuminemia have higher serum myostatin and lower serum irisin levels. The development of malnutrition and sarcopenia in decompensated LC patients is associated with increased serum myostatin concentration and decreased serum irisin concentration. Serum myostatin level can predict sarcopenia (AUC 0.834 in males and 0.827 in females, p0.01). Serum irisin level can predict severe malnutrition (AUC 0.830, p0.001). The mortality of patients with high myostatin levels (above 5.25 ng/ml in males and 3.55 ng/ml in females) and low irisin levels (less than 1.72 ng/ml) is significantly higher. In conclusion, the circulating myokines levels may be useful in the assessment of nutritional and skeletal muscle status, and prediction of mortality in LC patientsМальнутриція та саркопенія сьогодні розглядаються як основні ускладнення цирозу печінки (ЦП). Міокіни є сигнальними пептидами, котрі синтезуються у м’язах, здійснюють регуляцію м’язової сили та маси, а також забезпечують зв’язок між скелетними м’язами та іншими органами. Невідомо, чи можуть циркулюючі міокіни слугувати біомаркерами мальнутриції та саркопенії й мати самостійну прогностичну цінність у хворих на ЦП. Метою нашого дослідження стало оцінити зв’язок сироваткових рівнів міокінів міостатину та ірисину з нутритивним станом, станом скелетних м’язів та виживанням хворих на декомпенсований цироз печінки. До проспективного дослідження увійшли 74 хворих (середній показник віку хворих становив 55,30±11,40 роки). Нутритивний стан оцінювали за шкалою сукупного суб’єктивного оцінювання стану пацієнта (Patient-Generated Subjective Global Assessment), масу скелетних м’язів оцінювали за індексом скелетних м’язів (Skeletal Muscle Index). Вміст міостатину та ірисину в сироватці крові визначали методом імуноферментного аналізу. Статистичну обробку даних проводили у SPSS22 (© SPSS Inc.). Встановлено, що вміст міостатину та ірисину у хворих на декомпенсований ЦП не пов’язаний із важкістю ЦП за шкалами Child-Turcotte-Pugh, Model For End-Stage Liver Disease та ступенем асциту. Пацієнти з маніфестною енцефалопатією мають вищий рівень міостатину, а пацієнти з тяжкою гіпоальбумінемією – вищі рівні міостатину та нижчі рівні ірисину в сироватці крові. Розвиток мальнутриції та саркопенії у хворих на декомпенсований ЦП асоціюється з підвищенням концентрації міостатину та зниженням концентрації ірисину в сироватці крові. Сироватковий рівень міостатину може прогнозувати саркопенію (AUC 0,834 у чоловіків та 0,827 у жінок, p0,01), сироватковий рівень ірисину може прогнозувати тяжку мальнутрицію (AUC 0,830, p0,001). Загальна смертність пацієнтів з високими рівнями міостатину (вище 5,25 нг/мл у чоловіків та 3,55 нг/мл у жінок) та низькими рівнями ірисину (менше 1,72 нг/мл) є достовірно вищою. Таким чином, оцінка циркулюючих рівнів міокінів може бути корисною для оцінки нутритивного стану, стану скелетних м’язів та прогнозу у хворих на ЦП
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Василюк С. М., Гудивок В. І., Лаб’як І. Р., Павлюк Н. М., Атаманюк В. М.
Назва : Погляд хірурга на тромбоз ворітної вени у пацієнтів із цирозом печінки [Електронний ресурс]
Паралельн. назви :The surgeon's perspective on portal vein thrombosis in patients with liver cirrhosis
Місце публікування : Art of Medicine. - 2023. - N 2. - С. 152-157 (Шифр АУ50/2023/2)
Форма і об'єм ресурсу: Електрон. текст. дані
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ЦИРРОЗЫ ПЕЧЕНИ -- LIVER CIRRHOSIS
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
ПОРТАЛЬНАЯ ВЕНА -- PORTAL VEIN
ТРОМБОЗ ВЕНОЗНЫЙ -- VENOUS THROMBOSIS
ГИПЕРТЕНЗИЯ ПОРТАЛЬНАЯ -- HYPERTENSION, PORTAL
АНТИКОАГУЛЯНТЫ -- ANTICOAGULANTS
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Частота тромбозу ворітної вени на фоні цирозу печінки складає від 0,6 % до 26 %, причому найчастіше - у пацієнтів з декомпенсованим цирозом. Приблизно у третини пацієнтів перебіг є безсимптомним, а виявлення тромбу є випадковою знахідкою. Гострий тромбоз ворітної вени може проявлятися абдомінальним болем, проносами без крові чи гострою кишковою непрохідністю, якщо виникає симптоматична дилатація верхньої мезентеріальної вени. Хронічний тромбоз ворітної вени проявляється у вигляді таких ознак портальної гіпертензії, як: стравохідна і шлункова кровотеча, погіршення портальної гастропатії, спленомегалія, панцитопенія і напружений асцит. Найпершою лінією терапії є призначення прямих і непрямих антикоагулянтів, однак їхнє застосування вимагає ретельного розгляду щодо ризику інтралюмінальної кровотечі, тяжкості цирозу та потенційних переваг реканалізації портальної вени. Механічна тромбектомія може бути альтернативою тривалій антико-агулянтній терапії тромбозу ворітної вени. Встановлення TIPS часто використовується пацієнтами з ТВВ і цирозом після механічної тромбектомії та тромболізису. Висновки. Тромбоз ворітної вени у пацієнтів з цирозом печінки зустрічається доволі часто, причому передбачити появу цього стану складно через поліетіологічність проблеми. Призначення прямих і непрямих антикоагулянтів є оптимальною терапією першої лінії. Доступні нині мінімально інвазивні хірургічні методи лікування включають механічну тромбектомію, хімічний тромболізис та встановлення TIPS (з чи без емболізації варикозно розширених вен). Однак, щодо вибору оптимальної стратегії неможливо отримати чіткі рекомендації через неоднорідність наявних даних і відсутність рандомізованих контрольованих дослідженьThe article discusses the key aspects of the etiology, diagnosis, and treatment of portal vein thrombosis in patients with liver cirrhosis. The prevalence of portal vein thrombosis in individuals with liver cirrhosis ranges from 0.6 % to 26 %, with a higher incidence observed in those with decompensated cirrhosis. Symptoms of portal vein thrombosis are often nonspecific. Approximately one-third of patients with this condition experience no symptoms, and the detection of a thrombus is usually an incidental finding during computed tomography or ultrasound examinations. Acute portal vein thrombosis is characterized by abdominal pain in the right upper quadrant, non-bloody diarrhea, or acute intestinal obstruction when there is symptomatic dilatation of the superior mesenteric vein. On the other hand, chronic portal vein thrombosis manifests through signs of portal hypertension, such as esophageal and gastric bleeding, deterioration of portal gastropathy, splenomegaly, pancytopenia, and significant ascites. The first-line treatment for portal vein thrombosis involves the use of direct and indirect anticoagulants. However, their administration necessitates careful consideration of the risk of intraluminal bleeding, the severity of cirrhosis, and the potential benefits of portal vein recanalization. Mechanical thrombectomy can serve as an alternative to long-term anticoagulant therapy for portal vein thrombosis. In cases of portal vein thrombosis in patients with cirrhosis, after mechanical thrombectomy and thrombolysis, the placement of transjugular intrahepatic portosystemic shunt (TIPS) is often performed. To conclude, portal vein thrombosis frequently occurs in patients with liver cirrhosis, and its appearance is challenging to predict due to its multifactorial nature. The preferred initial treatment for acute portal vein thrombosis, in the absence of intraluminal bleeding or intestinal ischemia, involves the use of direct and indirect anticoagulants. Minimally invasive surgical options, such as mechanical thrombectomy, chemical thrombolysis, and TIPS placement (with or without variceal embolization), are currently available. However, due to the heterogeneous nature of the existing data and the lack of randomized controlled trials, definitive recommendations regarding the optimal treatment strategy are not yet available
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Сидоренко Б. В., Півторак К. В., Монастирський В. М.
Назва : Резекція печінки як стимул її регенерації при хронічних захворюваннях
Паралельн. назви :Liver resection as a stimulation of its regeneration in chronic diseases
Місце публікування : Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2022. - Т. 26, № 2. - С. 339-343 (Шифр ВУ80/2022/26/2)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ПЕЧЕНИ БОЛЕЗНИ -- LIVER DISEASES
ЦИРРОЗЫ ПЕЧЕНИ -- LIVER CIRRHOSIS
ПЕЧЕНИ РЕГЕНЕРАЦИЯ -- LIVER REGENERATION
ПИЩЕВАРИТЕЛЬНАЯ СИСТЕМА, ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- DIGESTIVE SYSTEM SURGICAL PROCEDURES
Анотація: Невизначеність заходів для лікування цирозу печінки та гепатоцелюлярної карциноми диктує необхідність розробки нових методів лікування пацієнтів. Проведений аналіз спеціалізованої наукової літератури для узагальнення даних механізмів регенерації печінки при хронічних захворюваннях печінки та використання у клінічній практиці сучасних лікувальних заходів. Здійснено пошук спеціалізованої наукової літератури за період з 2012 по 2022 рр. щодо визначення проблемних питань регенерації печінки після різних об’ємів її резекції в умовах хронічних захворювань печінки та розкриття механізмів, що пригнічують, або безпосередньо стимулюють регенерацію печінки. Встановлено, що печінка має достатній регенеративний потенціал, здатний до регенерації після 75% видалення її об’єму у людей і до 90% у деяких моделей гризунів, що дозволяє їй протистояти різноманітним типам ушкоджень, включаючи фізичні травми, інфекції, запальні процеси, пряму токсичність та імунологічні порушення. Регенерація печінки після резекції досягається різними способами залежно від величини резекції печінки. Регенерація після резекції третини печінки досягається головним чином гіпертрофією з невеликою кількістю поділів клітин. Резекція 70 % об’єму печінки супроводжується регенерацією у вигляді гіперплазії за рахунок проліферації гепатоцитів. Збільшення фактору росту гепатоцитів у синусоїдних ендотеліальних клітинах печінки стимулює регенерацію печінки. Можлива регресія фіброзу за рахунок усунення патофізіологічних причин, а також елімінації активованих міофібробластів, що призводить до резорбції рубцевої тканини. У подальшому доцільно дослідити та випробувати на практиці інноваційні технології стимуляції регенерації печінки при неалкогольній жировій хворобі печінкиUncertainty of measures for the treatment of liver cirrhosis and hepatocellular carcinoma necessitates the development of new treatments for patients. The analysis of the specialized scientific literature for generalization of the given mechanisms of regeneration of a liver at chronic liver diseases and use in clinical practice of modern medical actions is carried out. The search of specialized scientific literature for the period from 2012 to 2022 to identify problematic issues of liver regeneration after different volumes of its resection in chronic liver disease and the disclosure of mechanisms that inhibit or directly stimulate liver regeneration. It has been established that the liver has sufficient regenerative potential, capable of regeneration after 75% removal of its volume in humans and up to 90% in some models of rodents, which allows it to withstand various types of damage, including physical injuries, infections, inflammation, direct toxicity and immunological disorders. Liver regeneration after resection is achieved in different ways depending on the size of the liver resection. Regeneration after resection of a third of the liver is achieved mainly by hypertrophy with a small number of cell divisions. Resection of 70% of the liver volume is accompanied by regeneration in the form of hyperplasia due to hepatocyte proliferation. Increased hepatocyte growth factor in sinusoidal endothelial cells of the liver stimulates liver regeneration. Regression of fibrosis is possible due to the elimination of pathophysiological causes, as well as the elimination of activated myofibroblasts, which leads to the resorption of scar tissue. In the future, it is advisable to investigate and test in practice innovative technologies to stimulate liver regeneration in non-alcoholic fatty liver disease
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Хіміч С. Д., Муравйов Ф. Т.
Назва : Досвід лікування хворих з ускладненими формами жовчно-кам’яної хвороби на тлі цирозу печінки
Паралельн. назви :Experience of treating patients with complicated forms of gallstone disease on the background of liver cirrhosis
Місце публікування : Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2022. - Т. 26, № 3. - С. 429-432 (Шифр ВУ80/2022/26/3)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ЦИРРОЗЫ ПЕЧЕНИ -- LIVER CIRRHOSIS
ХОЛЕЦИСТЭКТОМИЯ ЛАПАРОСКОПИЧЕСКАЯ -- CHOLECYSTECTOMY, LAPAROSCOPIC
ЖЕЛЧНОКАМЕННАЯ БОЛЕЗНЬ -- CHOLELITHIASIS
ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS
ХОЛЕСТАЗ ВНУТРИПЕЧЕНОЧНЫЙ -- CHOLESTASIS, INTRAHEPATIC
Анотація: За останні роки відмічається подальше удосконалення методів малоінвазивних оперативних втручань. Хірургічне лікування ускладнених форм жовчно-кам’яної хвороби (ЖКХ) в усьому світі стало досить стандартизованим. Однак, супутній цироз печінки залишається найскладнішим коморбідним станом. Метою даного дослідження є визначення оптимального алгоритму при лікуванні хворих такої категорії пацієнтів. Нами було проаналізовано результати хірургічного лікування 79 пацієнтів з ускладненими формами ЖКХ та супутнім цирозом печінки. Усі пацієнти були умовно поділені на 2 групи: контрольна група пацієнтів, яких лікували за стандартною програмою – 38 пацієнтів та основна група пацієнтів, в лікуванні котрих була застосована удосконалена діагностично-лікувальна програма – 41 пацієнт. Пацієнтам ретроспективної групи проводили стандартну діагностично-лікувальну програму згідно рекомендацій діагностики та лікування пацієнтів з ускладненими формами ЖКХ з корекцією гепато-ренальної недостатності. Починаючи з 2016 року було запроваджено оновлений діагностично-лікувальний алгоритм у пацієнтів з ускладненими формами ЖКХ на тлі цирозу печінки. До усіх пацієнтів застосовували виважений підхід в аналізі проявів цирозу печінки, що проявлялось у запровадженні принципів контрольованої антибактеріальної терапії згідно рівня С-реактивного протеїну; диференційованого проведення тромбопрофілактики: за стандартною схемою та у ранній післяопераційній тромбопрофілактиці, виходячи з ризиків геморагічних ускладнень. Оцінювання результатів дослідження проводили непараметричним методом шляхом визначення статистичного критерію хі-квадрат та порівняльного аналізу результатів. За даними порівняльного аналізу результатів лікування пацієнтів обох груп встановлено, що післяопераційні ускладнення виникали як у пацієнтів основної групи, так і в пацієнтів групи порівняння. Однак, частота виникнення ускладнень у групах досліджуваних хворих має суттєву різницю. В основній групі ускладнення становили 14,6% проти 34,2% у групі порівняння при р≤0,05 (χ2=4,14), що свідчить про те, що удосконалена діагностично-лікувальна програма дозволила значно зменшити післяопераційні ускладнення та поліпшити результат лікування пацієнтів з ускладненими формами ЖКХIn recent years, further improvement of minimally invasive surgical interventions has been noted. Surgical treatment of complicated gallstone disease has become quite standardized all over the world. However, accompanying cirrhosis of the liver remains the most severe comorbid condition. The purpose of this study is to determine the optimal treatment strategy of this category of patients. We analyzed the results of surgical treatment of 79 patients with complicated forms of gallstone disease and concomitant liver cirrhosis. All patients were conditionally divided into 2 groups: a control group of patients who were treated according to the standard program – 38 patients and the main group of patients who were treated using an improved diagnostic and treatment program – 41 patients. The patients of the retrospective group underwent a standard diagnostic and treatment program according to the recommendations for diagnosis and treatment of patients with complicated forms of gastrointestinal tract with correction of hepatorenal insufficiency. Since 2016, an updated diagnostic and treatment algorithm has been introduced in patients with complicated forms of gastrointestinal tract against the background of liver cirrhosis. All patients underwent a balanced approach in the analysis of manifestations of liver cirrhosis, which manifested itself in the introduction of the principles of controlled antibacterial therapy according to the level of C-reactive protein; differentiated implementation of thromboprophylaxis: according to the standard scheme and early postoperative thromboprophylaxis based on the risks of hemorrhagic complications. The results of this research were statistically analyzed using chi-square test and statistical comparison of both groups. According to the results of a comparative analysis of the results of the treatment of patients in both groups was performed, it was established that postoperative complications occurred both in patients of the main group and in the comparison group. However, the frequency of occurrence of complications in the groups of studied patients has a significant difference. In the main group, complications were 14.6% versus 34.2% (in the comparison group) at p≤0.05 (χ2=4.14), which indicates that the improved diagnostic and treatment program made it possible to significantly reduce postoperative complications, and the outcome of treatment of patients with complicated forms of gallstone disease
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Motsiuk V. М., Pentiuk N. О.
Назва : Radiological psoas muscle parameters as a reliable tool for detection of sarcopenia and prediction of short-term survival in liver cirrhosis
Паралельн. назви :Радіологічні показники поперекового м’яза як надійний інструмент виявлення саркопенії та прогнозування короткострокового виживання при цирозі печінки
Місце публікування : Вісник морфології. - 2022. - Т. 28, № 3. - С. 5-13 (Шифр ВУ8/2022/28/3)
Примітки : Bibliogr. at the end of the art.
MeSH-головна: МЫШЦА ПОПЕРЕЧНО-ПОЛОСАТАЯ -- MUSCLE, STRIATED
ЦИРРОЗЫ ПЕЧЕНИ -- LIVER CIRRHOSIS
Анотація: Loss of skeletal muscle mass or sarcopenia is associated with the development of complications and mortality in patients with liver cirrhosis (LC). Skeletal muscle index (SMI) is the most validated parameter of sarcopenia in clinical studies, but its evaluation is difficult in routine clinical practice. The purpose of the study was to assess the diagnostic concordance between different radiologic skeletal muscle parameters and their relationship with a short-term survival of LC patients. The study involved 147 LC patients, including 90 males and 57 females (55.51±0.97). LC Class A according to Child-Turcotte-Pugh (CTP) was diagnosed in 23 patients, class B in 51 patients, and class C in 73 patients. 50 patients died from LC complications during the follow-up period (489 (306 – 637) days). Skeletal muscle index (SMI), psoas muscle mass index (PMI), and transversal psoas muscle thickness (TPMT) were calculated using the computed tomography at L3 level. The statistical data was processed using the SPSS22 software (© SPSS Inc.). PMI and TPMT were found to be objective parameters of sarcopenia in LC patients having stable diagnostic concordance with SMI (r Spearman’s 0.734, 0.649, p˂0.001; k Cohen’s 0.727, 0.643, p˂0.001, respectively). The use of all three parameters allowed to reveal more patients with a reduced skeletal muscle mass. Sarcopenia was diagnosed in 54.9 % of CTP B patients, 86.3 % of CTP C patients, and was associated with an elevated incidence of ascites, hydrothorax, hepatic encephalopathy, and hypoalbuminemia. Sarcopenic patients were found more likely to have an alcohol-related etiology than viral one (HBV, HCV). The overall survival of patients with low SMI, PMI and TPMT was significantly lower according to Kaplan-Meier analysis. SMI, PMI, and TPMT were independent predictors of LC-associated mortality (HR 2.66, 2.19, 2.21, respectively, p˂0.05) in Cox proportional hazards regression. At least one of the three decreased radiologic skeletal muscle mass parameters was associated with the highest risk of fatal LC complications (HR 3.65, p=0.021). Therefore, the psoas muscle dimensions were considered a reliable tool for detection of sarcopenia and prediction of short-term survival in LC.Втрата маси скелетних м’язів або саркопенія асоціюється з розвитком ускладнень та смертністю у хворих на цироз печінки (ЦП). Індекс скелетних м’язів (SMI) є найбільш валідизованим в клінічних дослідженнях показником саркопенії, але його визначення є складним в рутинній клінічній практиці. Мета дослідження: оцінити діагностичну узгодженість між різними радіологічними показниками маси скелетних м’язів та їх зв’язок з короткостроковою виживаністю хворих на ЦП. У дослідження було залучено 147 хворих на ЦП, 90 чоловіків та 57 жінок (55,51±0,97 років). ЦП класу А за Child-Turcotte-Pugh (CTP) був діагностований у 23, класу В – у 51, класу С – у 73 хворих. 50 пацієнтів померли від ускладнень ЦП протягом періоду подальшого спостереження (Ме 489 (306 – 637) днів). Методом комп’ютерної томографії визначали нормалізовані до зросту площу поперечного зрізу скелетних м’язів (SMI), площу поперекового м’яза (PMI), товщину поперекового м’яза (TPMT) на рівні L3. Статистичну обробку даних проводили у програмному забезпеченні SPSS22 (©SPSS Inc.). Встановлено, що PMI та TPMT є об’єктивними маркерами саркопенії у хворих на ЦП та мають стійку діагностичну узгодженість з SMI (r Spearman’s 0,734, 0,649, p˂0,001; k Cohen’s 0,727, 0,643, p˂0,001, відповідно). Застосування усіх трьох індексів дозволяє виявляти більшу кількість хворих із зниженою масою скелетних м’язів. Саркопенія присутня у 54,9 % у хворих на ЦП класу В, 86,3 % у хворих на ЦП класу С та асоціюється із збільшенням частоти асциту, гідротораксу, печінкової енцефалопатії, гіпоальбумінемії. Пацієнти із саркопенією частіше мають алкогольну етіологію захворювання, ніж вірусну (HBV, HCV). В аналізі Каплана-Мейєра загальна виживаність пацієнтів з низькими значеннями SMI, PMI та TPMT є достовірно меншою. В багатомірному регресійному аналізі Кокса SMI, PMI та TPMT є незалежними предикторами пов’язаної з ЦП смертності (HR 2,66, 2,19, 2,21, відповідно, р˂0,05). Зниження хоча б одного із трьох радіологічних показників маси скелетних м’язів асоціюється з найбільшим ризиком фатальних ускладнень ЦП (HR 3,65, р=0,021). Таким чином, розміри поперекового м’яза є надійним маркером саркопенії та можуть прогнозувати короткострокову виживаність хворих на ЦП.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Ткаченко Т. В., Шевчук С. В., Масік Н. П.
Назва : Гостра декомпенсація цирозу печінки та гостра-на-хронічну печінкова недостатність: діагностичні та прогностичні критерії, стратегія лікування
Паралельн. назви :Acute decompensation of liver cirrhosis and acute-on-chronic liver failure: diagnostic and prognostic criteria, treatment strategy
Місце публікування : Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2022. - Т. 26, № 4. - С. 644-652 (Шифр ВУ80/2022/26/4)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ЦИРРОЗЫ ПЕЧЕНИ -- LIVER CIRRHOSIS
ОСТРАЯ-ХРОНИЧЕСКАЯ ПЕЧЕНОЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- ACUTE-ON-CHRONIC LIVER FAILURE
Анотація: В останні роки отримані нові дані щодо перебігу цирозу печінки (ЦП) та шляхів його декомпенсації. Гостра-на-хронічну печінкова недостатність (ГХПН) є нещодавно ідентифікованим окремим клінічним синдромом, що розвивається у 30% пацієнтів з гострою декомпенсацією ЦП, характеризується печінковою та позапечінковою органною недостатністю та високою короткостроковою смертністю. Метою даного огляду стало описати клінічне та прогностичне значення гострої декомпенсації ЦП та ГХПН, патофізіологічні механізми їх розвитку, існуючі діагностичні та лікувальні підходи. Пошук у базі даних PubMed за ключовими словами “liver cirrhosis”, “acute decompensation of cirrhosis”, “acute-on-chronic liver failure” дозволив відібрати 46 джерел, опублікованих у 2005-2022 роках. У даному огляді обговорені нові уявлення про стадії перебігу компенсованого та декомпенсованого ЦП, які різняться тяжкістю портальної гіпертензії, кількістю та типом декомпенсаційних подій, виживаністю хворих. Розглянуто клінічне та прогностичне значення гострої декомпенсації ЦП, яка маніфестує нещодавнім асцитом, кровотечею, печінковою енцефалопатією, бактеріальною інфекцією та потребує госпіталізації хворого. Обговорені траєкторії подальшого розвитку гострої декомпенсації, які представлені стабільним або нестабільним декомпенсованим ЦП, пре-ГХПН та ГХПН. Розглянуті поточні європейські діагностичні критерії ГХПН, критерії тяжкості ГХПН та інструменти прогнозування виживаності хворих. Наведені останні дані про патофізіологічну роль портальної гіпертензії, системного запалення, порушення метаболізму й імунопатологічного пошкодження клітин у розвитку органної недостатності при ГХПН. Розглянуті існуючі терапевтичні заходи та перспективні методи лікування хворих з гострою декомпенсацією ЦП та ГХПНIn recent years, new data have been obtained regarding the course of liver cirrhosis (LC) and ways of its decompensation. Acute-on-chronic liver failure (ACLF) is a newly identified separate clinical syndrome that develops in 30% of patients with acute LC decompensation, characterized by hepatic and extrahepatic organ failure and high short-term mortality. The aim of this review was to describe the clinical and prognostic value of acute LC decompensation and ACLF, the pathophysiological mechanisms of their development, and existing diagnostic and treatment approaches. A search in the PubMed database using the keywords "liver cirrhosis, acute decompensation of cirrhosis, acute-on-chronic liver failure" allowed us to select 46 sources published in 2005-2022. This review discusses new concepts about the stages of the course of compensated and decompensated LC, which differ in the severity of portal hypertension, the number and type of decompensation events, and patient survival. The clinical and prognostic value of acute LC decompensation, which manifests as recent ascites, bleeding, hepatic encephalopathy, bacterial infection, and requires hospitalization of the patient, was considered. The trajectories of the further development of acute decompensation, which are represented by stable or unstable decompensated LC, pre-ACLF, and ACLF, were discussed. Current European diagnostic criteria for ACLF, severity criteria for ACLF, and tools for predicting patient survival were reviewed. The latest data on the pathophysiological role of portal hypertension, systemic inflammation, metabolic disorders, and immunopathological cell damage in the development of organ failure in ACLF was given. The existing therapeutic measures and promising methods of treatment of patients with acute LC decompensation and ACLF were considered
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Моцюк В. М., Пентюк Н. О.
Назва : Вплив бактеріальної транслокації та системного запалення на нутритивний стан, стан скелетних м’язів і виживання хворих на цироз печінки
Паралельн. назви :The influence of bacterial translocation and systemic inflammation on the nutrition, skeletal muscles, and survival of patients with liver cirrhosis
Місце публікування : Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2022. - Т. 26, № 4. - С. 592-599 (Шифр ВУ80/2022/26/4)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ЦИРРОЗЫ ПЕЧЕНИ -- LIVER CIRRHOSIS
САРКОПЕНИЯ -- SARCOPENIA
БАКТЕРИАЛЬНАЯ ТРАНСЛОКАЦИЯ -- BACTERIAL TRANSLOCATION
МЫШЦА СКЕЛЕТНАЯ -- MUSCLE, SKELETAL
Анотація: Мальнутриція та саркопенія є поширеними прогноз-модифікуючими ускладненнями цирозу печінки (ЦП). Бактеріальна транслокація та системне запалення можуть бути причетні до розвитку нутритивної та м’язової недостатності при ЦП. Мета дослідження – оцінити зв’язок маркерів бактеріальної транслокації та системного запалення з нутритивним станом, станом скелетних м’язів і виживанням хворих на декомпенсований ЦП. У дослідження було включено 74 хворих (вік 55,3±11,4 років). Нутритивний стан оцінювали за шкалою сукупного суб’єктивного оцінювання стану пацієнта (Patient-Generated Subjective Global Assessment, PG-SGA), масу скелетних м’язів оцінювали за індексом скелетних м’язів (Skeletal Muscle Index, SMI), силу м’язів оцінювали за силою стискання кисті. Вміст ліпополісахарид-зв’язуючого білка (Lipopolysaccharide-Binding Protein, LBP), інтерлейкіну-6 (Interleukin-6, IL-6) та С-реактивного білка (C Reactive Protein, CRP) у сироватці крові визначали методом імуноферментного аналізу. Статистичну обробку даних проводили у SPSS22. Встановлено, що сироваткові рівні LBP, IL-6 та CRP помірно корелювали з PG-SGA (r= 0,549, 0,434 та 0,453, відповідно, p˂0,005), SMI (r= -0,517, -0,518, -0,468 відповідно, p˂0,005), силою стискання кисті (r= -0,338, -0,427, -0,423, відповідно, p˂0,005) та дозволяли прогнозувати важку нутритивну недостатність (AUC (LBP) = 0,746; AUC (IL-6) = 0,672; AUC (CRP) = 0,745, p˂0,05) та саркопенію (AUC (LBP) = 0,861; AUC (IL-6) = 0,789; AUC (CRP) = 0,744, p˂0,01). За період спостереження (Ме 367 (82-569) днів) 42 хворих померли від ускладнень ЦП. В аналізі Каплана-Мейєра смертність пацієнтів з високими рівнями LBP (більше 33,4 пг/мл), IL-6 (більше 7,68 пг/мл) та CRP (більше 5,52 мг/л) була достовірно вищою, ніж у пацієнтів з умовно низькими рівнями. Подальші дослідження необхідні, щоб з’ясувати, чи може корекція бактеріальної транслокації та системного запалення покращити нутритивний стан, структурно-функціональний стан скелетних м’язів та виживання хворих на декомпенсований ЦПMalnutrition and sarcopenia are common prognosis-modifying complications of liver cirrhosis (LC). Bacterial translocation and systemic inflammation may be involved in the development of nutritional and muscle insufficiency in LC. The aim of the study was to assess the relationship between serum markers of bacterial translocation and systemic inflammation with nutrition, skeletal muscle, and survival in patients with decompensated LC. 74 patients (age 55.3±11.4 years) were included in the study. Nutritional status was assessed using the Patient-Generated Subjective Global Assessment (PG-SGA). Skeletal muscle mass was assessed using the Skeletal Muscle Index (SMI), and muscle strength was assessed by handgrip strength. The level of lipopolysaccharide-binding protein (LBP), interleukin-6 (Interleukin-6, IL-6), and C-reactive protein (C Reactive Protein, CRP) in blood serum was determined by enzyme immunoassay (ELISA). Statistical data processing was performed in SPSS22. It was found that serum LBP, IL-6, and CRP levels moderately correlated with PG-SGA (r= 0.549, 0.434, and 0.453, respectively, p˂0.005), SMI (r= -0.517, -0.518, and -0.468, respectively, p˂0.005), and handgrip strength (r= -0.338, -0.427, and -0.423, respectively, p˂0.005), and predicted severe malnutrition (AUC (LBP) = 0.746; AUC (IL-6) = 0.672; AUC (CRP) = 0.745, p˂0.05) and sarcopenia (AUC (LBP) = 0.861; AUC (IL-6) = 0.789; AUC (CRP) = 0.744, p˂0.01). 42 patients died from LC complications during the follow-up (Me 367 (82-569) days). In the Kaplan-Meier analysis, the mortality of patients with high levels of LBP (more than 33.4 pg/ml), IL-6 (more than 7.68 pg/ml), and CRP (more than 5.52 mg/l) were significantly higher than that of patients with conditionally low levels. Further studies are needed to determine whether correction of bacterial translocation and systemic inflammation can improve nutritional, skeletal muscle status, and survival in patients with decompensated LC
Знайти схожі

11.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Байло А. Є.
Назва : Клінічні особливості поєднаного перебігу цирозу печінки та фібриляції передсердь
Місце публікування : Буковинський медичний вісник. - Чернівці, 2021. - Т. 25, № 2. - С. 3-8 (Шифр БУ5/2021/25/2)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ЦИРРОЗЫ ПЕЧЕНИ -- LIVER CIRRHOSIS
ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ -- ATRIAL FIBRILLATION
Анотація: Мета роботи – вивчити клінічні особливості перебігу цирозу печінки класів А, В, С за шкалою Чайлд-П’ю за умов поєднаного перебігу з фібриляцією передсердь порівняно з ізольованим перебігом цирозу печінки. Матеріал і методи. Обстежено 106 пацієнтів, з яких 70 осіб – з поєднаним перебігом цирозу печінки та постійної форми ФП (І група), 36 осіб – з ізольованим перебігом цирозу печінки (ІІ група) та 20 здорових осіб. Діагноз цирозу печінки встановлювали згідно з уніфікованим клінічним протоколом медичної допомоги «Цироз печінки та його ускладнення» затверджений наказом МОЗ України № 751 від 28 вересня 2012 року та AASLD Practice Guidelines. Проводилась оцінка симптомів з боку шлунково-кишкової та серцево-судинної системи у пацієнтів обох груп. Для статистичного аналізу використовували програмні пакети SPSS Statistics та Excel for Windows 2013. Результати. Набряковий синдром у 3,3 раза частіше траплявся у хворих на цироз печінки та фібриляцію передсердь, ніж у хворих на цироз печінки (р=0,035), зокрема в осіб класу С І групи на 35,6% частіше, ніж у осіб ІІ групи того ж класу. Частота задишки у пацієнтів І групи була у 7,4 раза вище, ніж у пацієнтів ІІ групи (р0,001) у тому числі в осіб класу А – на 52%, класу В – на 29,6% та класу С – на 35,7%. Частота загруднинного болю була вище у пацієнтів І групи (р
Знайти схожі

12.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Гринюк О. Є., Давиденко І. С., Хухліна О. С., Антонів А. А., Гайдичук В. С.
Назва : Патоморфологія фіброзувальних процесів у печінці та легенях у хворих на неалкогольний стеатогепатит та ожиріння за коморбідності з хронічним обструктивним захворюванням легень
Паралельн. назви :Pathomorphology of fibrosing processes in the liver and lungs in patients with non-alcoholic steatohepatitis and obesity at comorbidity with chronic obstructive pulmonary disease
Місце публікування : Клінічна та експериментальна патологія. - 2021. - Т.20, № 1. - С. 18-26 (Шифр КУ27/2021/20/1)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ЛЕГОЧНЫЙ ФИБРОЗ -- PULMONARY FIBROSIS
ЦИРРОЗЫ ПЕЧЕНИ -- LIVER CIRRHOSIS
НЕАЛКОГОЛЬНАЯ ЖИРОВАЯ БОЛЕЗНЬ ПЕЧЕНИ -- NON-ALCOHOLIC FATTY LIVER DISEASE
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
ЛЕГКИХ БОЛЕЗНЬ ХРОНИЧЕСКАЯ ОБСТРУКТИВНАЯ -- PULMONARY DISEASE, CHRONIC OBSTRUCTIVE
Анотація: Коморбідне ХОЗЛ у хворих на НАСГ та ожиріння сприяло вищому ступеню активації компонентів сполучної тканини у паренхімі печінки порівняно з показниками при НАСГ на тлі ожиріння без ХОЗЛ, зі зростанням об’єму сполучної тканини (в 1,9 раза, р0,05), питомого об’єму колагенових волокон (в 1,4 раза, р0,05), оптичної густини забарвлення колагенових волокон (в 1,2 раза, р0,05)The comorbidity of COPD in patients with NASH and obesity contributed to the higher degree of activation of the connective tissue components in the liver parenchyma in comparison with the NASH indicators against a background of obesity without COPD, with an increase in the volume of the connective tissue (in 1,9 times, p0,05), specific volume collagen fibers (by 1,4 times, p0,05), optical density of collagen fibers coloring (in 1,2 times, p0,05)
Знайти схожі

13.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Заремба Є. Х., Смалюх О. В., Заремба О. В.
Назва : Ефективність застосування гепатопротекторів у практиці сімейного лікаря
Місце публікування : Сімейна медицина. - К., 2021. - № 1. - С. 67-71 (Шифр СУ21/2021/1)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
Предметні рубрики: Глицирин
Гепаризин
MeSH-головна: ПЕЧЕНИ ЖИРОВАЯ ДИСТРОФИЯ -- FATTY LIVER
ГЕПАТИТ -- HEPATITIS
ЦИРРОЗЫ ПЕЧЕНИ -- LIVER CIRRHOSIS
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA
Анотація: Гепатопротектори – лікарські засоби, що є основою патогенетичного лікування різноманітних захворювань печінки. Вони сприяють відновленню порушених функції гепатоцитів, підвищують стійкість клітин печінки до впливу патологічних факторів, посилюють дезинтоксикаційну функцію гепатоцитів, володіють антиоксидантними властивостями. Загальноприйнятої класифікації гепатопротекторів на сьогодні немає, їх поділяють на декілька груп залежно від походження: засоби рослинного, тваринного, синтетичного походження; засоби, що містять ессенціальні фосфоліпіди, амінокислоти, вітаміни та інші групи
Знайти схожі

14.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Bilovol O. M., Kniazkova I. I., Zemlianitsyna O. V., Dunaeva I. P., Romanova I. P., Kurilo O. D., Sinaiko V. M., Kravchun N. O.
Назва : Heratic fibrosis as anadditional risk factor for the development of cardiovascular disorders in patients with type 2 diabetes mellitus with non-alcoholic fatty liver disease
Місце публікування : Медичні перспективи. - Д., 2021. - Т. 26, № 2. - С. 126-134 (Шифр МУ10/2021/26/2)
Примітки : Bibliogr. at the end of the art.
MeSH-головна: ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2
ПЕЧЕНИ ЖИРОВАЯ ДИСТРОФИЯ -- FATTY LIVER
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES
ЦИРРОЗЫ ПЕЧЕНИ -- LIVER CIRRHOSIS
Анотація: The aim of the study was to determine the relationship between the degree of progression of liver fibrosis and the risk of cardiovascular complications in patients with Type 2 diabetes mellitus (DM) with non-alcoholic fatty liver disease (NAFLD). The study included 110 patients with Type 2 diabetes (62 men and 48 women), the average age of the subjects was 52.07±1.11 years. All patients were divided into 2 groups: the main group included 72 patients with Type 2 diabetes with concomitant NAFLD (38 men and 34 women); the control group included 38 patients with Type 2 diabetes without clinical manifestations of NAFLD (24 men and 14 women). Patients of the main group were divided into 3 subgroups, taking into account the predominant pathological processes in the clinical picture. The division into subgroups was carried out in 2 stages: at the first stage, those with predominant manifestations of liver fibrosis (F2 or more) were selected from the general population of patients with Type 2 diabetes with NAFLD according to the results of liver elastography and the use of Bonacini and Metavir scales. The number of such patients was 29, which accounted for 40.3% of the total number of patients in the main group. The remaining patients were divided into 2 subgroups: 11 patients (15.3%) had non-alcoholic liver steatosis, and 32 patients (44.4%) had signs of non-alcoholic steatohepatitis (NASH). As a result of the study, it was found that the presence of liver fibrosis in patients with Type 2 diabetes with NAFLD is significantly more often associated with cardiovascular complications, such as arterial hypertension, coronary heart disease, myocardial infarction, stroke, diabetic retinopathy and nephropathy. A significant decrease in the ejection fraction (EF) was found in patients with Type 2 diabetes with concomitant NAFLD. At the same time, the number of patients with EF disorders of varying degrees in the main group significantly exceeded that in the comparison group (33.3% and 6.7%, respectively, p0.001). The average values of left ventricular myocardial mass are significantly lower in patients with NASH and fibrosis formation compared to patients with NAFLD at the stage of fatty hepatosis. There was also a significant decrease in the size of the left and right atria in patients with NASH compared to both patients with steatosis and patients with fibrotic liver changes. Patients with predominant fibrotic changes in the liver are characterized by a relative decrease in myocardial mass, a decrease in final diastolic and systolic volumes and EF, which may indicate the development of diastolic dysfunction in them. It is shown that it is necessary to take into account in clinical practice not only the generally accepted stages of NAFLD, but also the predominant pathological process in the liver in patients with Type 2 diabetes, namely steatosis, manifestations of inflammation and fibrotic disorders. It is proved that fibrotic changes in the liver can develop at all stages of liver tissue damage
Знайти схожі

15.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Бенца Т. М.
Назва : Фармакотерапія цирозу печінки та його ускладнень
Місце публікування : Ліки України. - 2021. - № 2. - С. 23-27 (Шифр ЛУ4/2021/2)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ЦИРРОЗЫ ПЕЧЕНИ -- LIVER CIRRHOSIS
АСЦИТ -- ASCITES
ГЕПАТОРЕНАЛЬНЫЙ СИНДРОМ -- HEPATORENAL SYNDROME
ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS
БАКТЕРИАЛЬНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- BACTERIAL INFECTIONS
ДИУРЕТИКИ -- DIURETICS
Анотація: У статті представлені відомості про фармакотерапію цирозу печінки (ЦП) та його ускладнень, таких як кровотеча з варикозно розширених вен, асцит, підвищений ризик бактеріальної інфекції, спонтанний бактеріальний перитоніт, печінкова енцефалопатія, гепаторенальний синдром. ЦП є серйозною проблемою охорони здоров’я і пов’язаний з підвищеною смертністю внаслідок розвитку ускладнень. На сьогодні ЦП є 11 за поширеністю причиною смерті у світі. Прогноз ЦП сильно варіює і залежить від кількох факторів, таких як етіологія, тяжкість захворювання печінки, наявність ускладнень і супутніх захворювань. При поширеному цирозі виживання знижується до одного або двох років
Знайти схожі

16.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Орловецька Н., Данькевич О., Редькін Р.
Назва : Ліки і цироз печінки
Місце публікування : Фармацевт практик. - 2021. - № 3. - С. 24-26 (Шифр ФУ17/2021/3)
MeSH-головна: ЦИРРОЗЫ ПЕЧЕНИ -- LIVER CIRRHOSIS
ФИБРОЗ -- FIBROSIS
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ -- DRUG THERAPY
Анотація: Цироз — хронічне захворювання печінки, що супроводжується необоротним фіброзом. Оскільки метаболізм ЛЗ відбувається переважно в печінці, їхній фармакокінетичний профіль може змінюватися. Сучасні підходи до клінічної оцінки захворювання допомагають класифікувати тяжкість ураження, але жоден з них не здатний визначити оптимальне дозування ліків для таких пацієнтів. Не розроблено також настанов щодо застосування ЛЗ у пацієнтів з цирозом печінки (ЦП). Фармацевти можуть зіграти важливу роль у модифікації призначення ЛЗ для корекції функцій печінки
Знайти схожі

17.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Пентюк О., Моцюк В. М., Феррі А. С.
Назва : Адаптація та валідизація україномовної версії шкали оцінки нутритивного стану Patient-Generated Subjective Global Assessment (PG-SGA) у хворих на цироз печінки
Паралельн. назви :Adaptation and validation of the Ukrainian-language version of the Patient-Generated Subjective Global Assessment (PG-SGA) in patients with liver cirrhosis
Місце публікування : Сучасна гастроентерологія. - 2021. - № 1. - С. 48-56 (Шифр СУ10/2021/1)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ЦИРРОЗЫ ПЕЧЕНИ -- LIVER CIRRHOSIS
ЗДОРОВЬЯ СОСТОЯНИЯ ПОКАЗАТЕЛИ, ШКАЛА -- SICKNESS IMPACT PROFILE
ПИТАТЕЛЬНАЯ ПОДДЕРЖКА -- NUTRITIONAL SUPPORT
УКРАИНА -- UKRAINE
Анотація: Мета — перекласти, провести кроскультуральну адаптацію та валідизацію україномовної версії шкали оцінки нутритивного стану PatientGenerated Subjective Global Assessment (PGSGA) і оцінити нутритивний стан хворих на цироз печінкиПід час перекладу, кроскультуральної адаптації та валідизації враховано всі положення оригінальної англомовної версії та забезпечено концептуальну, семантичну та культуральну відповідність. Україномовна версія PGSGA має відмінний рівень зрозумілості та складності для пацієнтів і прийнятний рівень зрозумілості та складності для лікарів. PGSGA можна використовувати як надійний та валідний інструмент оцінки нутритивного статусу хворих на ЦПObjective — to translate, to perform cross-cultural adaptation and validation of the Ukrainian-language version of the Patient-Generated Subjective Global Assessment (PG-SGA) and to assess nutritional status of patient with liver cirrhosis (LC)During the process of translation, cross-cultural adaptation and validation, all statements of the original English version had been taken into consideration, conceptual, semantic and cultural conformity was ensured. The Ukrainian‑language version of PG‑SGA has an excellent level of comprehensibility and difficulty for patients and an acceptable level of comprehensibility and difficulty for healthcare professionals. PG‑SGA is a reliable and valid tool for the evaluation of nutritional status of patients with LC
Знайти схожі

18.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Bischoff S. C., Bernal W., Dasarathy S., Merli M., Plank L. D., Schütz T., Plauth M., Скрипник І., Швець О.
Назва : Практичні настанови Європейської асоціації клінічного харчування та метаболізму (ESPEN). Клінічне харчування при захворюваннях печінки
Паралельн. назви :The European Society for Clinical Nutrition and Metabolism practical guideline: Clinical nutrition in liver disease
Місце публікування : Сучасна гастроентерологія. - 2021. - № 1. - С. 59-80 (Шифр СУ10/2021/1)
MeSH-головна: ВРАЧЕЙ АССОЦИАЦИИ НЕЗАВИСИМЫЕ -- INDEPENDENT PRACTICE ASSOCIATIONS
ЕВРОПА -- EUROPE
ДИЕТОТЕРАПИЯ -- DIET THERAPY
ПИТАНИЕ ЭНТЕРАЛЬНОЕ -- ENTERAL NUTRITION
САРКОПЕНИЯ -- SARCOPENIA
ПЕЧЕНОЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ ОСТРАЯ -- LIVER FAILURE, ACUTE
НЕАЛКОГОЛЬНАЯ ЖИРОВАЯ БОЛЕЗНЬ ПЕЧЕНИ -- NON-ALCOHOLIC FATTY LIVER DISEASE
ПЕЧЕНИ БОЛЕЗНИ АЛКОГОЛЬНЫЕ -- LIVER DISEASES, ALCOHOLIC
ЦИРРОЗЫ ПЕЧЕНИ -- LIVER CIRRHOSIS
ТРАНСПЛАНТАЦИЯ -- TRANSPLANTATION
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): мальнутриция
Анотація: Практичні настанови ґрунтуються на чинних Наукових настановах ESPEN з клінічного харчування при захворюваннях печінки (Plauth M., Bernal W., Dasarathy S., Merli M., Plank L. D., Schütz T., Bischoff S. C. ESPEN guideline on clinical nutrition in liver disease // Clin Nutr. — 2019. — 38. — Р. 485—521). Їх було скорочено та перетворено на блок‑схеми для зручнішого використання в клінічній практиціНастанови призначені для професіоналів (лікарів, дієтологів, нутриціологів та медичних сестер), які працюють з пацієнтами з хронічними захворюваннями печінки. Загалом представлено 103 твердження та рекомендації з короткими коментарями щодо харчового та метаболічного ведення пацієнтів з: 1) гострою печінковою недостатністю, 2) алкогольним стеатогепатитом, 3) неалкогольною жировою хворобою печінки, 4) цирозом печінки, 5) після операції/трансплантації печінки. Рекомендаціям, пов’язаним із захворюванням, передують загальні рекомендації щодо діагностики стану харчування пацієнтів із захворюваннями печінки та ускладнень, пов’язаних з лікувальним харчуваннямThe Practical guideline is based on the current scientific ESPEN guideline on Clinical Nutrition in Liver Disease (Plauth M., Bernal W., Dasarathy S., Merli M., Plank L. D., Schütz T., Bischoff S. C. ESPEN guideline on clinical nutrition in liver disease // Clin Nutr. — 2019. — 38. — Р. 485—521). It has been shortened and transformed into flow charts for easier use in clinical practiceThe guideline is dedicated to all professionals including physicians, dieticians, nutritionists and nurses working with patients with chronic liver disease. A total of 103 statements and recommendations are presented with short commentaries for the nutritional and metabolic management of patients with (i) acute liver failure, (ii) alcoholic steatohepatitis, (iii) non-alcoholic fatty liver disease, (iv) liver cirrhosis, and (v) liver surgery/transplantation. The disease-related recommendations are preceded by general recommendations on the diagnostics of nutritional status in liver patients and on liver complications associated with medical nutrition. This practical guideline gives guidance to health care providers involved in the management of liver disease to offer optimal nutritional care
Знайти схожі

19.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Байло А., Шипулін В., Чернявський В., Парунян Л.
Назва : Оцінка стану гемостазу у хворих з поєднаним перебігом цирозу печінки та фібриляцією передсердь
Паралельн. назви :Assessment of coagulation profile in patients with liver cirrhosis and atrial fibrillation
Місце публікування : Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2021. - № 1. - С. 22-31 (Шифр УУ14/2021/1)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ЦИРРОЗЫ ПЕЧЕНИ -- LIVER CIRRHOSIS
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ -- ATRIAL FIBRILLATION
ГЕМОСТАЗ -- HEMOSTASIS
БЕЛКОВ КОАГУЛЯЦИИ НАРУШЕНИЯ -- COAGULATION PROTEIN DISORDERS
Анотація: Поєднаний перебіг цирозу печінки та фібриляції передсердь призводить до високого рівня госпіталізацій, смертності та частого виникнення ішемічних інсультів. Згідно з сучасними даними, гемостаз хворих на цироз печінки знаходиться у ребалансованому динамічному стані, але немає даних щодо впливу фібриляції передсердь на стан гемостазу у хворих з цирозом печінки. Мета дослідження. Оцінити стан тромбоцитарно-судинної, коагуляційної та фібринолітичної ланки гемостазу хворих з цирозом печінки та фібриляцією передсердь стандартними лабораторними коагуляційними параметрами та дослідити зміни показників в залежності від стадії цирозу печінки А, В, С за шкалою Чайлд-П’ю. Матеріали та методи. Виконано крос-секційне проспективне дослідження з включенням 106 пацієнтів віком від 42 до 83р.: І група (n=70) – з цирозом печінки та фібриляцією передсердь, II (n=36) – з цирозом печінки, які були розподілені залежно від стадії цирозу за шкалою Чайлд-П’ю та 20 здорових осіб. Визначали рівень тромбоцитів, активований частковий тромбопластиновий час, міжнародне нормалізоване відношення, протромбіновий час, тромбіновий час, фібриногену, D-димеру на коагулометрі Steellex M200. Виконувався статистичний аналіз (IBM SPSS Statistics). Результати. Рівень тромбоцитів у хворих І групи був знижений на 37,4% (200±8,33 проти 274,7±3,4; р˂0,001), подовжений активований частковий тромбопластиновий час на 38,6% (44,35±1,39 проти 32,01±0,63, р˂0,001), протромбіновий час на 73,5% (19,4±0,87 проти 11,18±0,53, р˂0,001), тромбіновий час в 2,07 разів (25,7±1,31 проти 12,4±0,66, р˂0,001), збільшене міжнародне нормалізоване відношення на 24,3% (1,38±0,04 проти 1,11±0,01, р˂0,001) порівняно з контролем. Рівень фібриногену був на 20,9% більшим (4,17±0,17 проти 3,45±0,11, р˂0,001), ніж у групі контролю та на 83,7% більшим (4,17±0,17 проти 2,27±0,13, р˂0,001), ніж у ІІ групі. Рівень D-димеру був більше на 83% порівняно з контролем (675±22,3 проти 368,8±21,85, р˂0,001) та на 44% більше (675±22,3 проти 469±37,18, р˂0,001) порівняно з ІІ групою. Висновки. У хворих з поєднаним перебігом цирозу печінки та фібриляцією передсердь спостерігається порушення судинно-тромбоцитарної ланки гемостазу за рахунок зниження кількості тромбоцитів. На коагуляційному етапі гемостазу визначається подовження показників зовнішнього і внутрішнього механізму згортання, що, найімовірніше, обумовлено зниженим синтезом факторів коагуляції печінкою. Визначається підвищений рівень фібриногену на стадії компенсованого і субкомпенсованого цирозу з поступовим зниженням на стадії декомпенсації. Досліджено високу активність фібринолітичної ланки гемостазу за рахунок підвищення D-димеру, що може свідчити про тенденцію до зміщення стану гемостазу в бік гіперкоагуляціїThe comorbid course of liver cirrhosis and atrial fibrillation causes higher levels of hospitalizations, mortality and ischemic stroke. According to current data, hemostasis in patients with liver cirrhosis is in a rebalanced dynamic state, but there are no data on the effect of atrial fibrillation on the hemostasis in patients with liver cirrhosis. Aims of the study. To assess abnormalities in primary, secondary haemostasis and fibrinolytic system in patients with liver cirrhosis and atrial fibrillation by using standard laboratory coagulation parameters and to investigate their changes depending on the stage of liver cirrhosis A, B, C according to Child-Pugh score. Materials and methods. A cross-sectional prospective study was conducted with the inclusion of 106 patients aged 42 to 83 years: group I (n = 70) - with liver cirrhosis and atrial fibrillation, II (n = 36) - with liver cirrhosis, which were distributed depending on the Child-Pugh score stages of cirrhosis and 20 healthy individuals. The levels of platelets, activated partial thromboplastin time, international normalized ratio, prothrombin time, thrombin time, fibrinogen, D-dimer were assessed on a Steellex M200 coagulometer. Statistical analysis (IBM SPSS Statistics) was performed. Results. The level of platelets in patients of group I was reduced by 37.4% (200 ± 8.33 vs. 274.7 ± 3.4; p,000.001), an activated partial thromboplastin time was prolonged by 38.6% (44.35 ± 1.39 vs. 32.01 ± 0.63, p˂0.001), prothrombin time was prolonged by 73.5% (19.4 ± 0.87 vs. 11.18 ± 0.53, p˂0.001), thrombin time was prolonged by 2.07 (25, 7 ± 1.31 vs. 12.4 ± 0.66, p˂0.001), the international normalized ratio was increased by 24.3% (1.38 ± 0.04 vs.1.11 ± 0.01, p˂0.001) compared to control. The fibrinogen level was 20.9% higher (4.17 ± 0.17 vs. 3.45 ± 0.11, p˂0.001) than in control group and was 83.7% higher (4.17 ± 0.17 vs. 2.27 ± 0.13, p˂0.001) than in group II. The D-dimer level was 83% higher than in control (675 ± 22.3 vs. 368.8 ± 21.85, p˂0.001) and 44% higher (675 ± 22.3 vs. 469 ± 37.18, p ˂0.001) compared with group II. Conclusions. In patients with liver cirrhosis and atrial fibrillation abnormalities of primary hemostasis are detected due to decrease of platelets on the background of portal hypertension. At the secondary stage of hemostasis indicators of external and internal coagulation mechanisms are prolonged due to the reduced synthesis of coagulation factors by the liver. Increased level of fibrinogen is determined at the stage of compensated and subcompensated cirrhosis with a gradual decrease at the stage of decompensation. The high activity of the fibrinolytic system is observed due to increase in the D-dimer levels, which may indicate a prothrombotic state in these patients
Знайти схожі

20.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Khelemendyk A. B., Riabokon O. V., Riabokon Yu. Yu., Kalashnyk K. V.
Назва : Relationships between HBeAg status of patients with chronic hepatitis B and changes in serum TNF-?, viral load and severity of morphological changes in the liver according to non-invasive tests
Місце публікування : Патологія. - Запоріжжя, 2021. - Том 18, N 1. - С. 80-85 (Шифр ПУ40/2021/18/1)
MeSH-головна: ГЕПАТИТ B ХРОНИЧЕСКИЙ -- HEPATITIS B, CHRONIC
ЦИРРОЗЫ ПЕЧЕНИ -- LIVER CIRRHOSIS
ЦИТОКИНЫ -- CYTOKINES
Анотація: Мета роботи – дослідити взаємозв’язки HBeAg-статусу хворих на хронічний -гепатит В (ХГВ) із вмістом TNF-? в сироватці крові, рівнем вірусного навантаження та ступенем виразності морфологічних змін у печінці за даними неінвазивних тестів. Матеріали та методи. Обстежили 70 хворих на ХГВ. Під час визначення ступеня виразності морфологічних змін у печінці застосовували неінвазивні методи. Методом ПЛР визначили вміст HBV-DNA в крові, методом ІФА - HBeAg, anti-HBe, TNF-?. Статистичне опрацювання результатів виконали в програмі Statistica 13 for Windows (StatSoft Inc., No. JPZ804I382130ARCN10-J). Результати. Серед хворих на ХГВ переважають HBeAg-негативні пацієнти (78,6 %) з наявністю anti-HBe (89,1 %). Частота сероконверсії нижча у хворих зі стадіями F 2–4 порівняно з пацієнтами зі стадіями F 0-1 (85,7 % проти 100,0 %, р ‹ 0,05). Найвищий рівень HBV-DNA в крові встановлено у HBeAg-позитивних пацієнтів порівняно з HBeAg-негативними зі стадіями F 0–1 (р ‹ 0,05), серед яких 83,3 % пацієнтів мали HBV-DNA › 20000 IU/ml (83,3 % проти 17,7 %). Вірусне навантаження у HBeAg-позитивних хворих з активністю А 0–1 найбільше (р ‹ 0,05): в 4 рази частіше HBV-DNA було › 20000 IU/ml порівняно з HBeAg-негативними (р ‹ 0,05) А 0–1. Вміст TNF-? в сироватці крові хворих на ХГВ вищий, ніж у здорових (р ‹ 0,05). Найвищий вміст TNF-? в крові – у HBeAg-позитивних хворих із F 2–4 порівняно з HBeAg-негативними з F 2–4 (р ‹ 0,05). Ступінь виразності фіброзу печінки корелював із рівнем TNF-? (r = 0,31, р ‹ 0,05). Висновки. Серед хворих на ХГВ переважають HBeAg-негативні (78,6 %). Якщо у HBeAg-позитивних хворих наявне F 0–1, вірусне навантаження найвище (р ‹ 0,05). У HBeAg-негативних пацієнтів у 2,7 раза частіше (р ‹ 0,05) вірусне навантаження HBV-DNA › 20000 IU/ml у разі А 2–3, ніж при А 0-1. Найвищий вміст TNF-? в сироватці крові – у HBeAg-позитивних хворих з F 2-4 порівняно з HBeAg-негативними пацієнтами та відповідним фіброзом печінки (р ‹ 0,05).
Знайти схожі

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)