Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (30)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Цитологические методы<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 130
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Кебкало, А. Б.
Помилки в діагностиці дрібноосередкових уражень щитоподібної залози [] / А. Б. Кебкало, А. О. Рейті // Ендокринологія. - 2015. - Т. 20, № 2. - С. 485-489

MeSH-головна:
ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ ОШИБКИ -- DIAGNOSTIC ERRORS
ЩИТОВИДНАЯ ЖЕЛЕЗА -- THYROID GLAND (патология, ультрасонография, ультраструктура)
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ -- ULTRASONOGRAPHY (использование)
КАРЦИНОМА -- CARCINOMA (диагноз, классификация, ультрасонография)
БИОПСИЯ ТОНКОЙ ИГЛОЙ -- BIOPSY, FINE-NEEDLE (методы)
ЦИТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- CYTOLOGICAL TECHNIQUES (использование)
Дод.точки доступу:
Рейті, А. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Цитологічні чинники прогнозу післяопераційного метастазування та радіойодрезистентності папілярного раку щитоподібної залози [] = Cytological factors for prognosis of postoperative metastases and radioiodine resistance of papillary thyroid cancer / М. Д. Тронько [та ін.] // Ендокринологія. - 2021. - Т. 26, № 4. - С. 326-335. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- THYROID NEOPLASMS (диагностика, классификация, осложнения, патофизиология, профилактика и контроль, хирургия)
НОВООБРАЗОВАНИЙ МЕТАСТАЗЫ -- NEOPLASM METASTASIS (диагностика, профилактика и контроль, радиоизотопные изображения, ультраструктура)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
ПРОГНОЗИРОВАНИЕ -- FORECASTING
КАРЦИНОМА ПАПИЛЛЯРНАЯ -- CARCINOMA, PAPILLARY (диагностика, ультраструктура, хирургия)
ПЕРОКСИДАЗА -- PEROXIDASE (диагностическое применение, иммунология, кровь, метаболизм, секреция)
РАДИОТОЛЕРАНТНОСТЬ -- RADIATION TOLERANCE (действие лекарственных препаратов, иммунология)
ЦИТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- CYTOLOGICAL TECHNIQUES (использование)
Анотація: Актуальною проблемою є раннє передопераційне прогнозування поведінки папілярної карциноми (ПК) щитоподібної залози (ЩЗ) на основі виявлення специфічних цитологічних особливостей пунктатів первинних ПКЩЗ, які корелюють із частотою їх післяопераційного метастазування та радіойодрезистентністю. Мета — дослідити кореляцію між експресією тиреоїдної пероксидази (ТПО), а також наявністю особливих клітинних субпопуляцій у пунктатах первинних ПКЩЗ та частотою їх післяопераційного метастазування. Матеріал і методи. Цитологічні та імуноцитохімічні дослідження проведено за допомогою моноклональних антитіл до ТПО «TPO‑47» («DakoCytomation», Данія) на матеріалі тонкогольчастих аспіраційних пункційних біопсій (ТАПБ) первинних ПКЩЗ та їх метастазів, отриманих від 125 пацієнтів, що проходили обстеження, хірургічне лікування та радіойодтерапію в клініці ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» (ІЕОР). Результати. Показано зворотний кореляційний зв’язок (p0,05) між вмістом ТПО-позитивних епітеліоцитів у пунктатах первинних ПКЩЗ та частотою їх післяопераційного метастазування. При вмісті ТПО-позитивних епітеліоцитів від 50,0 до 92,0% не було визначено метастазів ПКЩЗ у післяопераційний період. Радіойодрезистентні метастази (РЙРМ) реєстрували лише при відсутності ТПО або при 25,0% ТПО-позитивних епітеліоцитів у пунктатах первинних ПКЩЗ. Індивідуальне порівняння вмісту ТПО-позитивних тиреоцитів у матеріалі первинних ПКЩЗ та їх синхронних метастазів продемонструвало, що їх відсоток у більшості випадків не збігається. Статистично підтверджена різниця між частотою післяопераційного метастазування в групах пацієнтів із наявністю та відсутністю особливих S-епітеліоцитів у пунктатах первинних ПКЩЗ (р50,0%) дозволяє прогнозувати їх сприятливу поведінку без розвитку післяопераційних метастазів. Показано, що коли вміст ТПО-позитивних клітин не перевищує 25,0% тиреоцитів пунктату ПКЩЗ, не виключено післяопераційне метастазування та поява РЙРМ. Доведена різниця між частотою післяопераційного метастазування в залежності від наявності особливих S-епітеліоцитів у пунктатах первинних ПКЩЗ
The early preoperative prediction of the behavior of papillary thyroid carcinoma (PTC) based on the detection of specific cytological features of fine-needle aspiration (FNA) smears of primary PTC, which correlate with the frequency of their postoperative metastases and radioiodine resistance is an urgent problem. The aim of this work was to study the correlation between the expression of thyroid peroxidase (TPO), as well as the presence of special cellular subpopulations in the FNA smears of primary PTC and the frequency of their postoperative metastases. Material and methods. Cytological and immunocytochemical studies using monoclonal antibodies to TPO «TPO‑47» («DakoCytomation», Denmark) were performed on the FNA smears of primary PTC and their metastases obtained from 125 patients treated with radioiodine therapy after surgery in clinic of SI «V.P. Komisarenko Institute of Endocrinology and Metabolism of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine». Results. An inverse correlation (p0.05) between the content of TPO-positive epitheliocytes in the FNA smears of primary PTC and the frequency of their postoperative metastasis was shown. No PTC metastases were detected in the postoperative period when the content of TPO-positive epitheliocytes was from 50.0 to 92.0%. Radioiodine resistant metastases (RIRM) were recorded only in the absence of TPO, or at 25.0% positive epitheliocytes at the smears of primary PTS. Individual comparison of the content of TPO-positive thyrocytes in the FNA smears of primary PTCs and their synchronous metastases showed that their percentage in most cases does not match. The difference between the frequency of postoperative metastases in groups of patients with the presence and absence of special S-epitheliocytes FNA smears of primary PTC (p50.0%) allows to predict their favorable behavior without the development of postoperative metastases. It is shown that when the content of TPO-positive cells does not exceed 25.0% of thyroid cells of the PTC, postoperative metastases and the appearance of RIRM are not excluded. The difference between the frequency of postoperative metastases depending on the presence of special S-epitheliocytes in the FNA smears of the primary PTC is proved
Дод.точки доступу:
Тронько, М. Д.
Зелінська, Г. В.
Божок, Ю. М.
Кваченюк, А. М.
Гулєватий, С. В.
Кулініченко, Г. М.
Устименко, Г. Я.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Abdullaiev, V. E.
The results of morphological studies in women of reproductive age with hyperproliferative diseases of the endometrium [] = Результати морфологічного дослідження у жінок репродуктивного віку з гіперпроліферативними захворюваннями ендометрія / V. E. Abdullaiev // Вісник морфології. - 2022. - Т. 28, № 1. - P48-53. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
ГИСТЕРОСКОПИЯ -- HYSTEROSCOPY (использование)
ЭНДОМЕТРИЯ ГИПЕРПЛАЗИЯ -- ENDOMETRIAL HYPERPLASIA (диагностика)
ПОЛИПЫ -- POLYPS
ЦИТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- CYTOLOGICAL TECHNIQUES (использование)
Анотація: Hyperproliferative processes of the endometrium, remaining one of the most common gynecological pathologies, still have imperfections in the diagnostic stages, both invasive and non-invasive. There is still controversy about the need to differentiate between hyperplasia and endometrial polyps. And the improvement of the method of pathomorphological research and the invention of immunohistochemical markers for the endometrium, opened new opportunities for better diagnosis of hyperproliferative processes of the endometrium. Also, an important component of the diagnosis of endometrial pathology are invasive methods, namely hysteroscopy, which has eliminated most of the shortcomings associated with the classic scraping of the uterine cavity. The definition of markers of chronic endometritis has opened new questions about the origin of chronic inflammation in the uterine cavity, its course and the relationship with the biocenosis of the lower genital tract. The aim of this study was to determine the role of pathomorphological immunohistochemical cytological methods of examination and microscopy in patients of reproductive age with hyperproliferative processes of the endometrium. In order to achieve this goal, we analyzed 161 women, of whom 58 women had verified diagnoses of endometrial hyperproliferative processes, 71 women were morphologically verified diagnoses of hyperproliferative processes in combination with chronic endometritis. The control group consisted of 32 women without evidence of hyperproliferative processes of the endometrium and chronic endometritis. The age of women ranged from 18 to 53 years. Also, all women underwent cytological examination of the cervix and microscopy of vaginal swabs. According to the data obtained, the percentage ratio between the number of diagnosed endometrial polyps and endometrial hyperplasia was equal, with a slight advantage towards endometrial polyps. Other gynecological diseases such as uterine fibroids, external endometriosis and cervical polyps accounted for a total of 0.8 to 3.9 %. Cytological examination of the cervix indicated the predominance of type 2 cytology in the group of women with chronic endometritis. Analysis of microscopic data of vaginal secretions indicates an increased level of inflammation in the group of women with a combination of hyperplastic processes of the endometrium and chronic endometritis. In conclusion, it is possible to claim a slightly higher level of chronic endometritis in the group of women with endometrial polyps, compared with endometrial hyperplasia. There is also a clear link between the diagnosis of chronic endometritis and inflammatory changes in cytological examination of the cervix and microscopy of vaginal discharge. Comparison of the results of the above diagnostic methods can improve the diagnosis of hyperproliferative processes of the endometrium and chronic endometritis, with the further development of effective treatment methods
Гіперпроліферативні процеси ендометрія, залишаючись однією з найбільш розповсюджених гінекологічних патологій, усе ще мають недосконалості на етапах діагностики як інвазивної, так і неінвазивної. Досі існують суперечності у необхідності диференціації між гіперплазією та поліпами ендометрія. Удосконалення методики патоморфологічного дослідження та винайдення імуногістохімічних маркерів для ендометрія відкрило нові можливості для більш досконалої діагностики його гіперпроліферативних процесів. Важливою складовою діагностики патології ендометрія є гістероскопія, котра дозволила усунути більшість недоліків, пов’язаних із класичним вишкрібанням порожнини матки. Визначення маркерів хронічного ендометриту відкрило нові запитання про походження хронічного запального процесу в порожнині матки, його перебіг та взаємозв’язок з біоценозом нижчих відділів статевого тракту. Метою даного дослідження стало порівняння результатів патоморфологічного та імуногістохімічного дослідження ендометрія з методами діагностики біоценозу нижніх відділів жіночого статевого тракту. З метою виконання встановленої мети нами було проведено аналіз результатів лабораторних досліджень у 161 жінки, з яких 58 жінок мали верифіковані діагнози гіперпроліферативних процесів ендометрія, 71 жінці було встановлено морфологічно верифіковані діагнози гіперпроліферативних процесів у поєднанні з хронічним ендометритом. Контрольну групу становили 32 жінки без ознак гіперпроліферативних процесів ендометрія та хронічого ендометриту. Вік жінок становив від 18 до 53 років. Усім жінкам було проведено цитологічне дослідження шийки матки та мікроскопія вагінальних мазків. За отриманими даними відсоткове співвідношення між кількістю діагностованих поліпів ендометрія та гіперплазії ендометрія виявилось однаковим із незначною перевагою кількості поліпів. Інші гінекологічні захворювання (міома матки, зовнішній ендометріоз та поліпи шийки матки) становили від 0,8 до 3,9 %. Цитологічне дослідження шийки матки вказало на перевагу 2 типу цитології у групі жінок з хронічним ендометритом. Аналіз даних мікроскопії вагінальних виділень вказує на підвищений рівень запальних показників у групі жінок з поєднанням гіперпластичних процесів ендометрія та хронічного ендометриту. Таким чином, можливо стверджувати про незначно вищий рівень хронічного ендометриту у групі жінок з поліпами ендометрія порівняно з гіперплазією ендометрія. Встановлено прямий взаємозв’язок між діагностикою хронічного ендометриту та запальними змінами у цитологічному дослідженні шийки матки з мікроскопією вагінальних виділень. Порівняння результатів вище перелічених діагностичних методів дозволяє покращити діагностику гіперпроліферативних процесів ендометрія та хронічного ендометриту
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Зелінська, Г. В.
Можливості цитологічної діагностики в передопераційному прогнозуванні поведінки пухлини та виборі адекватної терапії [] = Possibilities of cytological diagnostics in preoperative prediction of tumor behavior and the choice of adequate therapy / Г. В. Зелінська // Ендокринологія. - 2018. - Т. 23, № 1. - С. 47-52. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ЦИТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- CYTOLOGICAL TECHNIQUES (использование, методы)
МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BREAST NEOPLASMS (диагностика, радиотерапия, ультраструктура)
ЛИМФОМА -- LYMPHOMA (диагностика, радиотерапия, ультраструктура)
ИММУНОГИСТОХИМИЯ -- IMMUNOHISTOCHEMISTRY (использование, методы)
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- THYROID NEOPLASMS (диагностика, радиотерапия, ультраструктура)
КАРЦИНОМА ПАПИЛЛЯРНАЯ -- CARCINOMA, PAPILLARY (диагностика, радиотерапия, ультраструктура)
НОВООБРАЗОВАНИЙ МЕТАСТАЗЫ -- NEOPLASM METASTASIS (радиотерапия, ультраструктура)
БИОПСИЯ ТОЛСТОЙ ИГЛОЙ -- BIOPSY, LARGE-CORE NEEDLE (использование, методы)
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
Анотація: У лекції наведено літературні та власні дані, які демонструють можливості та досягнення малоінвазійного та безпечного методу цитологічної діагностики злоякісних пухлин різних локалізацій (пухлини молочної залози, лімфоми, карциноми щитоподібної залози) в передопераційному прогнозуванні їх поведінки та виборі адекватної таргетної терапії на підставі використання імуноцитохімічних досліджень на матеріалі тонкоголкових аспіраційних пункційних біопсій. Розроблено власні методи передопераційного прогнозування радіойодрезистентності папілярного раку щитоподібної залози, які дозволяють досить точно прогнозувати ефективність радіойодтерапії папілярного раку щитоподібної залози та його метастазів, виявлених у поопераційний період, і дають можливість визначити адекватну тактику лікування (радіойодтерапія або хірургічне видалення метастазів у випадках прогнозування її неефективності)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Ультразвукові та цитологічні характеристики вузлових утворень щитоподібної залози за хвороби Грейвса [] = Ultra-sound and cytological characteristics of the thyroid nodules in Graves’ disease / Ю. В. Булдигіна [та ін.] // Ендокринологія. - 2020. - Т. 25, № 2. - С. 101-109. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ЩИТОВИДНАЯ ЖЕЛЕЗА -- THYROID GLAND (патология, ультраструктура, цитология)
ЗОБ ДИФФУЗНЫЙ ТОКСИЧЕСКИЙ -- GRAVES DISEASE (диагностика, патофизиология, ультрасонография)
ЗОБ УЗЛОВОЙ -- GOITER, NODULAR (диагностика, патофизиология, ультрасонография)
ЦИТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- CYTOLOGICAL TECHNIQUES (использование)
Анотація: Мета — дослідити ультразвукові та цитологічні характеристики вузлових утворень щитоподібної залози (ЩЗ) за хвороби Грейвса. Матеріал і методи. Клінічні, лабораторні, ультразвукові, цитологічні, імуноцитохімічні, цитохімічні дослідження проведено в 59 пацієнтів із вузлами в ЩЗ на тлі хвороби Грейвса. Оцінювали такі клінічні параметри, як вік хворих на момент дебюту хвороби Грейвса, тривалість хвороби, а також лабораторні показники — рівні тиреотропного гормону гіпофіза (ТТГ) та антитіл до рецептора ТТГ; ультразвукові характеристики — об’єм ЩЗ, кількість вузлових утворень, ехогенність, ехоструктуру, наявність кістозних змін і гіперехогенних включень. Цитологічні та імуноцитохімічні дослідження проводили на пункційному матеріалі вузлів ЩЗ, забарвленому за Романовським. Використовували непрямий імунопероксидазний метод із моноклональними антитілами до тиреоїдної пероксидази, тиреоглобуліну та цитокератину‑17. Цитохімічні дослідження проводили на нефіксованих пунктатах. Статистичний аналіз виконано за t-критерієм Стьюдента, розрахунки — у програмі Statistica 10.0. Результати. За даними клінічного дослідження пацієнти з вузлами в ЩЗ мали вірогідно більший вік на час дебюту хвороби Грейвса, ніж пацієнти з дифузно зміненою залозою без вузлових утворень (р0,05). Наявність вузлів не була пов’язаною з такими показниками, як тривалість хвороби, рівні ТТГ та антитіл до рецептора ТТГ. У більшості пацієнтів виявлено багатовузловий зоб (88,1%). За даними ультразвукового дослідження всі вузли мали чіткі межі з рівним контуром, більшість — ізоехогенну структуру (87,5%) і кістозні зміни (67,8%). За результатами цитологічного дослідження вузловий зоб (BSRTC‑2) виявле- но в 15 випадках (25,42%), аденоматозний вузловий зоб (BSRTC‑2) — у 32 (54,24%), вузловий зоб із Б-клітин (BSRTC‑2) — у 4 (6,78%); 6 випадків (10,17%) були малоінформативними (BSRTC‑1), в 1 випадку (1,69%) встановлено папілярну карциному та ще в 1 (1,69%) — підозру на малігнізацію. Імуноцитохімічні та цитохімічні дослідження продемонстрували високу активність тиреоїдної пероксидази та тиреоглобуліну в пунктатах вузлових та аденоматозних зобів. Водночас у пунктатах папілярних карцином ЩЗ тиреоїдну пероксидазу виявлено лише у 18-22% епітеліоцитів, тиреоглобулін — у 69-70% тиреоцитів, цитокератин‑17 — у 4,7% клітин, що дозволило встановити цитологічний діагноз. Висновки. Вузлові утворення ЩЗ на тлі хвороби Грейвса частіше виявляються у хворих старшого віку на момент дебюту хвороби Грейвса. Серед пацієнтів із хворобою Грейвса кількість хворих із багатовузловим зобом перевищує кількість осіб із поодинокими вузлами в ЩЗ (88,1% проти 11,9%), а переважаючими ехографічними характеристиками останніх є чіткі межі, рівний контур і кістозні зміни. Цитологічні дослідження дозволили встановити більшу частоту випадків аденоматозного вузлового зоба (BSRTC‑2) за хвороби Грейвса. Папілярну карциному за результатами цитологічних досліджень пунктатів встановлено в 1 випадку, підозру на малігнізацію також в 1 випадку. Встановленню цитологічного діагнозу папілярної карциноми за відсутності чітких цитологічних ознак малігнізації сприяє виявлення високого вмісту цитокератин‑17-позитивних клітин і низького вмісту в пунктатах ЩЗ тиреоїдної пероксидази та тиреоглобуліну
The aim is to investigate the ultrasound and cytological characteristics of the thyroid nodules in Graves’ disease. Material and methods. Clinical, laboratory, ultrasound, cytological, immunocytochemical, cytochemical studies were performed in 59 patients with thyroid nodules in Graves’ disease. Clinical parameters such as age of patients at the time of Graves’ disease debut, disease duration, and laboratory parameters were evaluated: thyroid-stimulating pituitary hormone levels and antibodies to the TSH receptor; ultrasonic characteristics — volume of thyroid gland, number of foci, echogenicity, echostructure, cystic changes and hyperechogenic inclusions. Cytological and immunocytochemical studies were performed on the FNA smears of foci, stained according to Romanovsky. Indirect immunoperoxidase method with monoclonal antibodies to thyroid peroxidase, thyroglobulin and cytokeratin‑17 was used. Cytochemical studies were performed on non-fixed smears. Statistical analysis was performed by t — criterion of Student. Calculations are made in the program Statistica 10.0. Results. According to clinical study, patients with focal lesions were likely to have older age at the debut of Graves’ disease than patients with diffusely altered gland without lesions (p0,05). Existence of focal formations were not related with such indicators as the duration of the disease, level of TSH and TSH receptor antibodies. Most patients had multisite goiter (88.1%). According to ultrasound examination all thyroid nodules had clear boundaries with a flat contour (100%), isoechogenic structure (87.5%) and cystic changes (67.8%). Cytological examination demonstrated that nodular goiter (BSRTC‑2) was detected in 15 cases (25.42%), adenomatous nodular goiter (BSRTC‑2) — in 32 cases (54,24%), nodular goiter with B-cells (BSRTC‑2) — in 4 cases (6.78%); 6 cases (10.17%) were uninformative(BSRTC –1), in 1 case (1.69%) papillary carcinoma was detected, and in 1 — (1.69%) there was a suspicion of malignancy. Immunocytochemical and cytochemical examinations demonstrated high activity of thyroid peroxidase and thyroglobulin in FNA smears of nodular and adenomatous goiter. At the same time, thyroid peroxidase was detected only for 18-22% of epithelial cells, Tg — in 69- 70% of thyrocytes, cytokeratyn‑17 for 4.7% of cells in FNA smears of papillary carcinoma which allowed to reveal cytological diagnosis. Conclusions. Focal lesions of the thyroid gland for Graves‘ disease are more commonly found in patients of older age at the time of the debut of Graves’ disease. For Graves disease the number of patients with multinodular goiter exceeds the number of patients with single focal entities (88.1% vs. 11.9%) and predominated features are clear boundaries, smooth contours and cystic changes. Cytological studies have shown a higher incidence of adenomatous nodular goiter (BSRTC –2) — 54.24% for Graves’ disease. Papillary carcinoma, according to the results of cytological examinations of FNA smears, was found in 1 case (1.69%), suspected malignancy also in 1 case (1.69%). Detection of cytological diagnosis of papillary carcinoma in the absence of clear cytological signs of malignancy, contributes to detection of high levels of cytokeratin‑17-positive cells and low content in the thyrocytes of thyroid peroxidase and thyroglobulin
Дод.точки доступу:
Булдигіна, Ю. В.
Зелінська, Г. В.
Шляхтич, С. Л.
Таращенко, Ю. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Воскобойник, Л. Г.
Порівняльний аналіз цитологічних характеристик доброякісних і злоякісних пухлин щитоподібної залози за результатами інтраопераційних досліджень [] = Comparative analysis of cytological characteristics of benign and malignant thyroid tumors in intraoperative cytological examinations / Л. Г. Воскобойник // Ендокринологія. - 2018. - Т. 23, № 1. - С. 42-46. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ МОНИТОРИНГ -- MONITORING, INTRAOPERATIVE (методы)
ПАРНЫЙ СРАВНИТЕЛЬНЫЙ АНАЛИЗ -- MATCHED-PAIR ANALYSIS
ЦИТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- CYTOLOGICAL TECHNIQUES (использование)
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- THYROID NEOPLASMS (диагностика, классификация, ультраструктура)
КАРЦИНОМА ПАПИЛЛЯРНАЯ -- CARCINOMA, PAPILLARY (диагностика, ультраструктура)
Анотація: Проведення інтраопераційних цитологічних досліджень (ІЦД) підвищує результативність виявлення папілярної карциноми (ПК) щитоподібної залози (ЩЗ). Для аналізу препаратів під час ІЦД використовують ті самі критерії, що й для оцінки пунктатів, отриманих після тонкоголкової аспіраційної пункційної біопсії (ТАПБ), проте шлях отримання матеріалу та спосіб виготовлення препаратів є іншими, а час для аналізу — дуже обмеженим
Матеріали та методи. Проаналізовано цитологічні характеристики 879 вузлових утворень ЩЗ, в яких було виконано ІЦД. За остаточним гістологічним діагнозом розподіл пухлин був таким: 501 — ПК, 59 — фолікулярна карцинома, 209 — фолікулярна аденома і 110 — вузловий зоб
Результати. За результатами проведеного аналізу встановлено точність, специфічність і чутливість таких цитологічних ознак ПК ЩЗ в оцінці результатів ІЦД, як наявність у препараті папілярних структур, відсутність колоїду, багатоклітинність препарату, ступінь збереженості пухлинних клітин зі збільшеними, світлими ядрами та рясною, вакуолізованою цитоплазмою, наявність справжніх внутрішньоядерних включень і псевдовключень, борозенок і псамомних тілець тощо
Висновок. Важливими цитологічними ознаками ПК ЩЗ, отриманими за результатами інтраопераційної цитологічної діагностики, можна вважати наявність у препараті папілярних структур, відсутність колоїду, багатоклітинність препарату з обов’язковим високим ступенем збереженості пухлинних клітин зі збільшеними, світлими ядрами та рясною, вакуолізованою цитоплазмою, а також наявність справжніх внутрішньоядерних включень (навіть 1-2) і псевдовключень, борозенок і псамомних тілець
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Рідинна цитологія у діагностиці захворювань шийки матки [] / Н. Д. Коблош [та ін.] // Вісник морфології. - 2014. - Т. 20, № 1. - С. 18-21

Рубрики: ВНМУ

MeSH-головна:
ШЕЙКИ МАТКИ БОЛЕЗНИ -- UTERINE CERVICAL DISEASES (диагноз)
ШЕЙКА МАТКИ -- CERVIX UTERI (цитология)
ЦИТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- CYTOLOGICAL TECHNIQUES (методы)
(использование, методы)
Дод.точки доступу:
Коблош, Н. Д.
Кондратюк, В. К.
Дзісь, Н. П.
Пустовалова, О. І.

Примірників всього: 1
БИНТ (1)
Вільні: БИНТ (1)

Знайти схожі

Зелінська, Г. В.
Ультразвукові та цитологічні характеристики радіойодчутливості метастазів папілярного раку щитоподібної залози [] = Ultrasound and cytological characteristics of radiosensitivity of papillary thyroid cancer metastases / Г. В. Зелінська, Є. А. Шелковий // Ендокринологія. - 2019. - Т. 24, № 4. - С. 311-317. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
КАРЦИНОМА ПАПИЛЛЯРНАЯ -- CARCINOMA, PAPILLARY (диагностика, радиотерапия, ультрасонография, ультраструктура)
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- THYROID NEOPLASMS (диагностика, радиотерапия, ультрасонография)
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ -- ULTRASONOGRAPHY (использование, методы)
БИОПСИЯ ТОНКОЙ ИГЛОЙ -- BIOPSY, FINE-NEEDLE (использование, методы)
НОВООБРАЗОВАНИЙ МЕТАСТАЗЫ -- NEOPLASM METASTASIS (радиотерапия, ультрасонография, ультраструктура)
ЦИТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- CYTOLOGICAL TECHNIQUES (использование)
ИОДА ИЗОТОПЫ -- IODINE ISOTOPES (диагностическое применение)
Анотація: Мета — дослідження ультразвукових і цитологічних характеристик метастазів, виявлених у поопераційний період, залежно від їх йоднакопичувальної здатності. Матеріал і методи. Ультразвукові, цитологічні, імуноцитохімічні дослідження проводили на групі метастазів папілярного раку щитоподібної залози, виявлених у поопераційний період (після тиреоїдектомії та радіойодтерапії): 30 радіойодчутливих метастазів і 65 радіойодрезистентних. Оцінювали такі ультразвукові характеристики, як локалізація метастазів, чи є вони множинними або поодинокими, ехогенність, ехоструктуру та наявність гіперехогенних включень. Цитологічні та імуноцитохімічні дослідження проводили на пункційному матеріалі даних метастазів, забарвленому за Романовським. Використовували непрямий імунопероксидазний метод із моноклональними антитілами до тиреоїдної пероксидази та тиреоглобуліну. Статистичний аналіз проводили за непараметричним критерієм Манна – Уїтні та методом χ2 у програмі Statistica 11.0. Результати. Проведені дослідження ультразвукових і цитологічних характеристик поопераційних метастазів папілярних карцином щитоподібної залози не виявили значущої різниці між групами радіойодрезистентних і радіойодчутливих метастазів за такими ультразвуковими характеристиками, як ехогенність, ехоструктура та наявність гіперехогенних включень. Показано, що у випадках виявлення гіпоехогенних метастазів у латеральних лімфатичних колекторах імовірність радіойодрезистентності метастазів становить 93±2%. Ультразвукову ознаку кістозної дегенерації виявляли в 1,8 раза частіше в радіойодрезистентних метастазах порівняно з радіойодчутливими. Цитологічні дослідження демонструють фенотипову гетерогенность епітелію радіойодрезистентних метастазів порівняно з радіойодчутливими та вірогідну різницю в експресії тиреоглобуліну й тиреоїдної пероксидази. Висновки. За даними ультразвукового дослідження не виявлено достовірних змін, які дозволили б проводити диференційну діагностику між радіойодрезистентними та радіойодчутливими метастазами папілярного раку щитоподібної залози. Визначено цитологічні ознаки радіойодрезистентних метастазів папілярного тиреоїдного раку, які дозволяють їх передопераційне прогнозування. Продемонстровано значущу редукцію експресії тиреоїдної пероксидази та тиреоглобуліну в пунктатах радіойодрезистентних метастазів порівняно з радіойодчутливими, що є підставою передопераційного прогнозування радіойодрезистентності поопераційних метастазів папілярного тиреоїдного раку. Виявлені за даними ультразвукової діагностики метастатичні лимфатичні вузли шиї дозволяють проводити подальші імуноцитохімічні та цитологічні дослідження, що може підвищити ефективність діагностики метастазів високодиференційованого раку щитоподібної залози й полегшити вибір подальшого лікування
Aim is ultrasound and cytological studies of metastases detected in the postoperative period depending on their iodine accumulation capacity. Material and methods. Ultrasound, cytological, immunocytochemical studies on a group of papillary thyroid cancer metastases detected in the postoperative period (after thyroidectomy and radioiodine therapy) (30 — radioiodine-sensitive metastases, 65 — radioiodine-refractory metatases) were performed. Ultrasound characteristics such as localization of metastases, whether multiple or isolated, echogenicity, echostructure, and the presence of echo (+) inclusions were evaluated. Cytological and immunocytochemical studies on the FNA smears of these metastatic groups, stained according to Romanovsky were performed. Indirect immunoperoxidase method using monoclonal antibodies to thyroid peroxidase and thyroglobulin was used. Statistical analysis using the U-test and the χ2 method in Statistica.11 package was performed. Results. Investigations of ultrasound and cytological characteristics of postoperative metastases of papillary thyroid carcinomas did not reveal statistically significance difference between groups of radioiodine-resistant and radioiodinesensitive metastases on such ultrasound characteristics as echogenicity and echostructure and presence of echo (+) inclusions It is shown that when hypoechogenicity metastases are detected in the lateral lymphatic collectors, the probability of radioiodine resistance of metastases is 93±2. The ultrasound sign of cystic degeneration was found 1.8 times more frequent in radioiodine-resistance metastases compared to radioiodine-sensitive metastases. Cytological studies demonstrate the phenotypic heterogeneity of epithelium of radiiodine-resistant metastases compared to radioiodine-sensitive metastases and statistically significance difference in the expression of thyroglobulin and thyroid peroxidase were detected. Conclusions. Ultrasound revealed no statistically significant changes that would allow differential diagnosis between radioiodine-resistant and radioiodine-sensitive metastases of papillary thyroid cancer. Cytologic features of radioiodine-resistant metastases of papillary thyroid cancer have been demonstrated, which allow their preoperative prognosis. A statistically significant reduction in the expression of thyroid peroxidase and thyroglobulin in FNA smears of radioiodine-resistant metastases compared with radioiodine-sensitive metastases, which is the basis of preoperative prognosis of radioiodine-resistance of postoperative metastases has been demonstrated. The metastatic neck lymph nodes, identified by ultrasound diagnostics, allow for further immunocytochemical and cytological studies, which can improve the diagnosis of metastases of highly differentiated thyroid cancer and provide a choice of further treatment
Дод.точки доступу:
Шелковий, Є. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Кіндратів, Е. О.
Цитологічна характеристика цервікальної інтраепітеліальної неоплазії у жінок з розладами репродуктивної функції [Текст] / Е. О. Кіндратів // Сімейна медицина. - 2014. - № 6. - С. 163-166

MeSH-головна:
ЦЕРВИКАЛЬНАЯ ИНТРАЭПИТЕЛИАЛЬНАЯ НЕОПЛАЗИЯ -- CERVICAL INTRAEPITHELIAL NEOPLASIA
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE
ЦИТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- CYTOLOGICAL TECHNIQUES
ЖЕНЩИНЫ -- WOMEN
Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Імунцистохімічна характеристика ворсинчастих лімфоцитів при В-клітинних лімфопроліферативних захворюваннях [Текст] / Л. М. Скляренко [та ін.] // Онкология. - 2019. - Том 21, N 3. - С. 208-212. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ЛЕЙКОЗ ВОЛОСАТОКЛЕТОЧНЫЙ -- LEUKEMIA, HAIRY CELL (диагностика, кровь)
СЕЛЕЗЕНКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- SPLENIC NEOPLASMS (диагностика, кровь)
ЛИМФОМА B-КЛЕТОЧНАЯ -- LYMPHOMA, B-CELL (диагностика, кровь)
ЦИТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- CYTOLOGICAL TECHNIQUES (методы)
Анотація: Мета: дослідження цитологічних та імуноцитохімічних ознак лімфоцитів із ворсинчастими відростками при певних формах В-клітинних лімфопроліферативних захворювань. Об’єкт і методи: використано цитоморфологічні, цитохімічні, імуноцитохімічні методи дослідження. Діагноз «волосковоклітинний лейкоз» (ВКЛ) у хворих зі спленомегалією, дисемінацією ворсинчастих клітин у кістковому мозку та наявністю їх у периферичній крові встановлювали відповідно до нової переглянутої класифікації ВООЗ (2016) лімфоїдних новоутворень. Результати: неопластичні клітини при ВКЛ відзначалися наявністю високої активності тартратрезистентної кислої фосфатази (ТРКФ) і мали імунофенотип відносно зрілих В-клітин. На поверхневих мембранах виявляли експресію асоційованих із В-лімфоцитами антигенів CD19, CD20, CD22. Позитивною була реакція при виявленні CD25, CD103, CD200. В окремих випадках визначали циклін D1. Реакція з моноклональними антитілами (МкАт) до CD5, CD10, CD23 була негативною. При лімфомі маргінальної зони селезінки клітини з ворсинчастими відростками за імунофенотипом також відповідали зрілим В-лімфоцитам. Експресія антигенів CD19, CD20, CD22 відзначена в усіх випадках; CD11с — у 50% хворих; CD25 або CD5 — у 10% пацієнтів. У патологічних клітинах 80% хворих не виявляли активності ТРКФ; у 20% пацієнтів вона була слабкою і зберігалась у 10–15% клітин. У клітинах кісткового мозку та периферичної крові при дифузній лімфомі червоної пульпи селезінки активності ТРКФ не виявляли. Відзначена експресія антигенів CD19, CD20, CD22, CD11с та CD103. Пухлинні клітини мали негативну реакцію при виявленні антигена CD25 та цикліну D1. Імунофенотипові особливості клітин при варіантному ВКЛ були дещо іншими, ніж при класичному (CD19+, CD20+, CD22+, CD103+, CD11с+, CD5–, CD10–, CD23–). Реакція з МкАт до цикліну D1 та CD25 — негативна. Висновки: охарактеризовані цитохімічні та імунофенотипові маркери ворсинчастих лімфоцитів, які мають диференційно-діагностичне значення при різних формах лімфоїдних пухлин В-клітинного походження, важливі для вибору методів терапії та прогнозу
Дод.точки доступу:
Скляренко, Л. М.
Поліщук, А. С.
Іванівська, Т. С.
Зінченко, В. Н.
Підгорна, О. О.
Фільченков, О. О.
Глузман, Д. Ф.
Каднікова, Т. В.
Вакульчук, О. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)