Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку
Книги
Періодичні видання
Бібліотечні видання
Вища освіта
Краєзнавство
Рідкісні видання
Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Книги (158)Рідкісні видання (13)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>S=Человек<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 61
Показані документи з 1 по 20
 1-20    21-40   41-61   61-61 
1.


   
    Особливості будови слухової труби у пренатальному періоді розвитку людини [Текст] = Features of the structure of the ear tube in the prenаtal period of human development / О. Д. Сапунков [та ін.] // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2024. - Т. 23, № 1. - С. 32-39. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ЭМБРИОНАЛЬНОЕ И ПЛОДНОЕ РАЗВИТИЕ -- EMBRYONIC AND FETAL DEVELOPMENT (физиология)
ЕВСТАХИЕВА ТРУБА -- EUSTACHIAN TUBE (анатомия и гистология, ультраструктура)
МОРФОГЕНЕЗ -- MORPHOGENESIS
ЧЕЛОВЕК -- HUMANS (анатомия и гистология)
АНАТОМИЯ ТОПОГРАФИЧЕСКАЯ -- ANATOMY, REGIONAL (тенденции)
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Анотація: Будова та синтопія слухової труби вивчені у 35 плодах людини сьомого- десятого місяців внутрішньоутробного розвитку та 11 трупах новонароджених. У плодів сьомого місяця форма барабанних отворів слухових труб у восьми випадках була неправильною, в трьох випадках – трикутною і в одинадцяти випадках прямокутною. Барабанні отвори зміщуються доверху ще більше. Вони мали в дев’яти випадках неправильну форму, а в п’яти – прямокутну. На десятому місяці барабанні отвори слухових труб переміщуються у верхню частину передньої стінки барабанної порожнини і відкриваються в надбарабанний простір. Вони в десяти випадках мали неправильну форму, а в шести випадках ми спостерігали прямокутну їх форму. Барабанні отвори слухових труб у новонароджених знаходяться у верхній частині передньої стінки барабанної порожнини і відкриваються в надбарабанний простір. Вони у десяти випадках мали неправильну форму, в дев’яти випадках – прямокутну форму, а в трьох випадках – трикутну форму. Встановлено, що розміри та форма слухової труби у передчасно народжених дітей не мають дефінітивних розмірів і розташування її вирізняється від такого у новонароджених. Глоткові отвори слухових труб знаходяться на рівні твердого піднебіння, а у новонароджених – вище рівня твердого піднебіння. Барабанні отвори з нижньої частини передньої стінки барабанної порожнини у плодів сьомого місяця внутрішньоутробного розвитку повністю переміщуються у верхню частину її і відкриваються в надбарабанний простір у плодів десятого місяця. Визначені особливості мають важливе значення при удосконаленні технологій і адекватності хірургічного лікування та маніпуляцій у передчасно народжених дітей
They were irregular in ten cases, rectangular in nine cases, and triangular in three cases. It has been established that the size and shape of the auditory tube in prematurely born children do not have defi nitive dimensions and its location diff ers from that in newborns. The pharyngeal openings of the auditory tubes are at the level of the hard palate and, in newborns, above the level of the hard palate. The tympanic openings from the lower part of the anterior wall of the tympanic cavity in fetuses of the seventh month of intrauterine development move completely to the upper part of it and open into the supratympanic space in fetuses of the tenth month. The identifi ed features are important in improving the technology and adequacy of surgical treatment and manipulations in prematurely born children
Дод.точки доступу:
Сапунков, О. Д.
Товкач, Ю. В.
Мойсюк, В. Д.
Бойчук, О. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
2.


    Якименко, Р. О.
    Особливості форми та розмірів верхньої щелепи та верхнього зубного ряду залежно від статі та краніотипу [Текст] = Characteristics of the shape and size of the maxilla and upper dentition depending on gender and craniotype / Р. О. Якименко // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2024. - Т. 23, № 1. - С. 88-96. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ЧЕЛЮСТЬ ВЕРХНЯЯ -- MAXILLA (анатомия и гистология)
ЗУБНОЙ РЯД -- DENTITION
АНАТОМИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ -- ANATOMIC VARIATION (физиология)
ЦЕФАЛОМЕТРИЯ -- CEPHALOMETRY (использование, статистика, тенденции)
ЛИЦА КОСТИ -- FACIAL BONES (анатомия и гистология)
ЧЕЛОВЕК -- HUMANS (анатомия и гистология)
СРЕДНИЙ ВОЗРАСТ -- MIDDLE AGED (физиология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Анотація: Проведений аналіз актуальних інформаційних джерел, надає висновок, про необхідність проведення нових досліджень прижиттєвого діапазону краніометричних характеристик структур лицевого скелету з урахуванням статі та існуючих типів будови черепа. Метою нашого дослідження було встановлення актуальної прижиттєвої краніометричної характеристики форми та розмірів верхньої щелепи та верхнього зубного ряду людини зрілого віку залежно від статі та краніотипу. Матеріалом дослідження слугували, сухі кісткові препарати цілісного або фрагментованого черепу людини обох статей у кількості 39 одиниць, з колекції кафедри анатомії людини ХНМУ, та результати КТ-досліджень голови людей зрілого віку без існуючих патологій кісткової тканини, загальним об’ємом – 85 спостережень. В основу встановлення краніотипу покладено принцип обчислення загального лицевого або лицевого індексу, який дозволяє класифікувати анатомічні об’єкти за формами будови голови. У результаті проведеного дослідження, встановлено, що для лептопрозопічного типу будови черепа притаманне переважання повздовжніх та висотних параметрів верхньої щелепи та верхнього зубного ряду. У групі з мезопрозопічним краніотипом спостерігаються проміжні, усереднені значення всіх параметрів. Для людей з еуріпрозопічним типом характерне значне переважання поперечних, широтних розмірів. Окрім цього, аналізуючи отриманий масив даних, спостерігали не значне переважання краніометричних покажчиків у представників чоловічої статі, практично для усіх розмірів, однак, значна більшість різниць знаходилась у межах статистичної похибки, що не дає можливість робити висновки про існуючу різноманітність за гендерною ознакою
The analysis of relevant information sources provides a conclusion about the need to conduct new studies of the intravital range of craniometric characteristics of the structures of the facial skeleton, taking into account gender and existing types of skull structure. The aim of our study was to establish the current intravital craniometric characteristics of the shape and dimensions of the maxilla and upper dentition of an adult person, depending on gender and craniotype. The material of the study was dry bone preparations of whole or fragmented human skulls of both sexes in the amount of 39 units, from the collection of the Department of Human Anatomy of KNMU, and the results of CT studies of the heads of adult person without existing bone tissue pathologies, totaling 85 observations. The basis of establishing a craniotype is the principle of calculating the general facial or facial index, which allows classifying anatomical objects according to the shape of the head structure. As a result of the research, it was established that the predominance of longitudinal and height parameters of the maxilla and the upper dentition is inherent in the leptoprosopic type of skull structure. Intermediate, averaged values of all parameters are observed in the group with mesoprosopic craniotype. People with the euryprosopic type are characterized by a signifi cant predominance of transverse, latitudinal dimensions. In addition, when analyzing the obtained data set, a slight predominance of craniometric indicators in male representatives was observed, for almost all sizes, however, a signifi cant majority of the diff erences were within the limits of statistical error, which does not make it possible to draw conclusions about the existing diversity based on gender
Вільних прим. немає

Знайти схожі
3.


   
    Craniotopographic features of the transverse sinuses of the dura mater of the brain of the cranial vault of mature people [Текст] = Краніотопографічні особливості поперечних пазух твердої оболони головного мозку склепіння черепа людей зрілого віку / S. V. Bondarenko [та ін.]. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2024. - N 1. - С. 21-25. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
МОЗГОВАЯ ОБОЛОЧКА ТВЕРДАЯ -- DURA MATER (кровоснабжение, ультраструктура, физиология)
ЦЕФАЛОМЕТРИЯ -- CEPHALOMETRY (использование, тенденции)
ЧЕРЕП -- SKULL (анатомия и гистология, ультраструктура)
ЧЕЛОВЕК -- HUMANS (анатомия и гистология)
СРЕДНИЙ ВОЗРАСТ -- MIDDLE AGED (физиология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Анотація: The goal of our research is the description of craniotopographic features of the transverse sinuses of the dura mater. The aim and the methods of research. In order to achieve the goal, a set of methods for morphological studies was developed: macro- and micropreparation of anatomical objects of the brain; cranio– the morphometry of veins, sinuses, and the cervian structures of the cephalic brain; preparation of corrosive (acrylic) ulcerative preparations of veins, sinuses of the dura mater and pervoric lesions of the head; injection technique; variational and statistical analysis of morphometric data; computer-graphic analysis. This study was conducted on 70 preparations of veins and sinuses of the dura mater of the brain. Results of the study and their discussion. Considering the above-mentioned facts, we established a craniotopographical projection of the transverse sinuses in relation to generally accepted craniotopographical planes and points. According to the data we have obtained, the venous collectors (transverse sinuses) studied by us have a certain projection analogy on the bones of the cranial vault and the corresponding correlations to the craniometric points, which can be used in medical craniology. In this regard, there is a natural range of individual anatomical variability in the parameters of the dura mater, which are described in people of mature age. The obtained data on the structure, shape, size and position of the venous collectors of the cranial vault (transverse sinuses) can be used in surgical interventions on the cerebrospinal fluid system, including the ventricles and cerebrospinal fluid pathways. Transverse sinuses, located on both sides of the skull in the horizontal plane, are of important practical importance from a neurosurgical point of view. In adults, fully formed right and left transverse sinuses are always noted, which perform an important transport function of carrying venous blood from the drain of the sinuses into the sigmoid sinus and internal jugular veins. The transverse sinuses of the posterolateral surface are adjacent to the inner surface of the parietal and occipital bones, which explains the frequent damage and injury to the collector in various skull injuries. In addition, these collectors must be taken into account during surgical access to various parts of the brain, including the lateral ventricles. Taking into account the above, it is possible to distinguish different areas of the accumulation of veins that flow into the transverse sinuses. The densest location of tributaries, branches and anastomoses is observed in the initial part of the collectors, near the drainage of the sinuses, due to the surface veins of the occipital lobe and the veins of the cerebellar tent. The second place of accumulation of venous vessels is noted in the area of the transition of the transverse sinuses into the sigmoid sinuses, where the superficial temporal and parietal veins are concentrated. Conclusions. The obtained results not only complement the known facts, but also more deeply reveal the principles of the craniotopographic structure of the transverse sinuses of the dura mater of the cranial vault of people of mature age. On the basis of the actual data obtained, the position is substantiated, according to which a kind of “vascular zone” in the middle part of the transverse sinuses is topographically distinguished, where, in our opinion, it is better to perform surgical interventions in neurosurgical practice
The goal of our research is the description of craniotopographic features of the transverse sinuses of the dura mater.
Дод.точки доступу:
Bondarenko, S. V.
Serbin, S. I.
Dubyna, S. O.
Kalyuzhna, V. V.
Bilash, V. P.
Svintsytsʹka, N. L.
Danylchenko, S. I.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
4.


    Дмитренко, Р. Р.
    Топографоанатомічні особливості бічної ділянки голови у плодів людини [Текст] = Topographic and anatomical peculiarities of the lateral region of the head in human fetuses / Р. Р. Дмитренко, О. В. Цигикало // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2024. - Т. 23, № 1. - С. 26-31. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ЭМБРИОНАЛЬНОЕ И ПЛОДНОЕ РАЗВИТИЕ -- EMBRYONIC AND FETAL DEVELOPMENT (физиология)
ОКОЛОУШНАЯ ОБЛАСТЬ -- PAROTID REGION (анатомия и гистология)
ЦЕФАЛОМЕТРИЯ -- CEPHALOMETRY (использование, статистика, тенденции)
АНАТОМИЯ ТОПОГРАФИЧЕСКАЯ -- ANATOMY, REGIONAL (тенденции)
ЖЕВАТЕЛЬНЫЕ МЫШЦЫ -- MASTICATORY MUSCLES (анатомия и гистология)
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
ЧЕЛОВЕК -- HUMANS (анатомия и гистология)
Анотація: З метою з’ясування топографоанатомічних особливостей та варіантної анатомії структур бічних ділянок голови у плодовому періоді онтогенезу людини досліджено 24 препарати плодів людини віком від 4-х до 10 місяців внутрішньоутробного розвитку із застосуванням комплексу методів морфологічного дослідження (антропометрія, макроскопія, комп’ютерна томографія, морфометрія, реконструювання). У плодів людини нами виявлені анатомічні варіанти жувального і скроневого м’язів. Так, у 5-місячного плода виявлені окремі м’язові пучки, що прямували від правого жувального м’яза до правого скроневого м’яза. У 6-місячного плода глибока частина лівого жувального м’яза була зрощена з лівим скроневим м’язом. У плодів людини скронева фасція у напрямку до виличної дуги розщеплюється на дві пластинки, між якими виявляються скупчення жирової клітковини. У пізніх плодів виявлений сформований підапоневротичний клітковинний простір. Наприкінці плодового періоду між окістям і внутрішнім краєм скроневого м’яза спостерігається глибокий клітковинний простір. Клітковинні простори скроневої ділянки спереду пов’язані з жировим тілом щоки, що створює передумови для поширення запальних процесів. Топографоанатомічними особливостями скроневої ділянки плодів людини є: слабкий розвиток скроневого м’яза та мала глибина скроневої ямки – в середньому відділі від 3,0 до 6,0 мм (залежно від віку плода); слабко розвинута сухожилкова частина скроневого м’яза, який не досягає скроневої лінії тім’яної кістки. Кісткова основа скроневої ділянки представлена лускою скроневої кістки, великим крилом клиноподібної кістки, частиною тім’яної і лобової кісток, на внутрішній поверхні яких мало помітні, а деколи взагалі не чіткі або відсутні артеріальні борозни і пальцеподібні втиснення. Анатомічні варіанти будови скроневого та жувального м’язів, а також скроневої фасції можуть викликати труднощі та помилки під час діагностики та хірургічного лікування запальних процесів в постнатальному періоді онтогенезу людини
In order to clarify the topographical and anatomical peculiarities and variant anatomy of the structures of the lateral region of the head in the fetal period of human ontogenesis, 24 specimens of human fetuses aged from 4 to 10 months of intrauterine development were studied using a complex of morphological research methods (anthropometry, macroscopy, computer tomography, morphometry, reconstruction). We found anatomical variants of the masseter and temporal muscles in human fetuses. Thus, in a 5-month-old fetus, separate muscle bundles were found, which went from the right masseter to the right temporal muscle. In a 6-month-old fetus, the deep part of the left masseter muscle was fused to the left temporal muscle. In human fetuses, the temporal fascia in the direction of the zygomatic arch splits into two layers, between which there are accumulations of adipose tissue. In late fetuses, a formed sub-aponeurotic fi brous space was found. At the end of the fetal period, a deep fi brous space is observed between the periosteum and the inner edge of the temporal muscle. The cellular spaces of the temporal area in front are connected with the buccal fat pad, which creates the prerequisites for the spread of infl ammatory processes. The topographic and anatomical features of the temporal region of human fetuses are: weak development of the temporal muscle and small depth of the temporal fossa – in the middle part from 3.0 to 6.0 mm (depending on the age of the fetus); weakly developed tendinous part of the temporal muscle, which does not reach the temporal line of the parietal bone. The bony base of the temporal area is represented by the squamous part of the temporal bone, the greater wing of the sphenoid bone, part of the parietal and frontal bones, on the inner surface of which arterial grooves and impressions of cerebral gyri are hardly visible, and sometimes not at all clear or absent. Anatomical variants of the structure of the temporal and masticatory muscles, as well as the temporal fascia, can cause complications and errors during the diagnosis and surgical treatment of infl ammatory processes in the postnatal period of human ontogenesis
Дод.точки доступу:
Цигикало, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
5.


    Цуманець, І.
    Анатомічне моделювання поверхневих м’язів шиї в перинатальному періоді онтогенезу [Текст] = Anatomical modeling of the superficial muscles of neck in perinatal period of ontogenesis / І. Цуманець // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2024. - Т. 23, № 1. - С. 97-103. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ОБЗОР -- REVIEW
ПЕРИНАТАЛЬНЫЙ ПЕРИОД, НАБЛЮДЕНИЕ -- PERINATAL CARE (тенденции)
ОНТОГЕНЕЗ
ШЕИ МЫШЦЫ -- NECK MUSCLES (анатомия и гистология)
ТОПОГРАФИЯ МУАРОВАЯ -- MOIRE TOPOGRAPHY (использование, статистика, тенденции)
ЧЕЛОВЕК -- HUMANS (анатомия и гистология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Аналіз літератури вказує на високу зацікавленість не лише вітчизняних, а й зарубіжних науковців щодо анатомії та топографії м’язів шиї на різних етапах онтогенезу для адекватної хірургічної корекції відхилень у новонароджених та дітей раннього віку. Дослідження виконано на 63 об’єктах пло-дів людини віком від 4-х до 10 місяців та 7-ми новонароджених (зокрема, 5 ізольованих органокомплексів). Для створення анатомічних моделей поверхневих м’язів шиї визначали параметри м’язів і загальновідомі розміри шиї у всіх вікових групах. Довжину м’зів визначали від місця його початку до місця прикріплення, ширину – на рівні найширшої його частини, тоб то на рівні анатомічного поперечника. Статистичний аналіз одержаних даних проводили за допомогою ліцензованої програми RStudio. Для морфометричних параметрів груднинно- ключично-соскоподібного і лопатково-під’язикового м’язів упродовж перинатального періоду розвитку характерні періоди прискореного розвитку, так для довжини груднинно- ключично-соскоподібного м’яза – з 5-го до 9-й місяці, для довжини лопатково-під’язикового м’яза – з 4-го по 6-й місяці внутрішньоутробного розвитку. Для ширини правого та лівого груднинно- ключично-соскоподібного м’яза притаманні два періоди найінтенсивнішого збільшення: впродовж 5-6 та 8-10 місяців розвитку, а ширина правого та лівого лопатково-під’язикового м’яза у даний період розвитку збільшується поступово. Створенні анатомічні моделі за морфометричними параметрами поверхневих м’язів шиї є шаблоном для всіх вікових груп упродовж перинатального періоду онтогенезу з метою встановлення типової та варіантної анатомії з наступним прогнозуванням відхилень розвитку або вродженої патології. Встановлені кореляційні взаємозв’язки між морфометричними параметрами груднинно- ключично-соскоподібного і лопатково-під’язикового м’язів упродовж перинатального періоду розвитку засвідчують синхронний та гармонійний їх розвиток
The analysis of the literature indicates the high interest of not only domestic, but also foreign scientists in the anatomy and topography of the neck muscles at various stages of ontogenesis for adequate surgical correction of abnormalities in newborns and young children. The study was performed on 63 objects of human fetuses aged from 4 to 10 months and 7 newborns (in particular, 5 isolated organ complexes). For create anatomical models of the surface muscles of the neck, muscle parameters and commonly known neck sizes were determined in all age groups. The length of the muscles was determined from the place of its beginning to the place of attachment, the width – at the level of its widest part, that is, at the level of the anatomical diameter. Statistical analysis of the obtained data was performed using the licensed program RStudio. For the morphometric parameters of the sternocleidomastoid and scapulohyoid muscles during the perinatal period of development, periods of accelerated development are characteristic, for the length of the sternocleidomastoid muscle – from the 5th to the 9th month, for the length scapular- hyoid muscle – from the 4th to the 6th month of intrauterine development. For width of the right and left sternocleidomastoid muscle has two periods of the most intense increase: during 5-6 and 8-10 months of development, while the width of the right and left scapulohyoid muscle increases gradually during this period of development. The created anatomical model based on the morphometric parameters of the surface muscles of the neck is a template for all age groups during the perinatal period of ontogenesis with the aim of establishing typical and variant anatomy with the subsequent prediction of developmental abnormalities or congenital pathology. The established correlation relationships between the morphometric parameters of the sternoclavicular mastoid and scapular- hyoid muscles during the perinatal period of development testify to their synchronous and harmonious development
Вільних прим. немає

Знайти схожі
6.


    Дмитренко, Р. Р.
    Краніометрична характеристика плодів людини [Текст] = Craniometrical characteristics of the human fetal skull / Р. Р. Дмитренко // Клінічна та експериментальна патологія. - 2024. - Т. 23, № 1. - С. 19-26. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ЦЕФАЛОМЕТРИЯ -- CEPHALOMETRY (методы, статистика)
ПЛОД -- FETUS (физиология)
ЧЕЛОВЕК -- HUMANS (эмбриология)
ЧЕРЕП -- SKULL (физиология, эмбриология)
ПЕРИНАТАЛЬНЫЙ ПЕРИОД, НАБЛЮДЕНИЕ -- PERINATAL CARE (методы, статистика, тенденции)
РЕГРЕССИОННЫЙ АНАЛИЗ -- REGRESSION ANALYSIS
Анотація: Мета дослідження – з’ясувати закономірності вікової динаміки морфометричних змін черепа у плодовому періоді онтогенезу людини. Матеріал і методи. Досліджено 59 препаратів та 12 комп’ютерних томограм (КТ) черепів плодів людини віком від 4-х до 10-ти місяців внутрішньоутробного розвитку (ВУР). Застосовано комплекс методів морфологічного дослідження, який включав антропометрію, морфометрію, тривимірне реконструювання та статистичний аналіз. Результати. Встановлено, що поздовжній і поперечний розміри, окружність мозкового відділу черепа майже рівномірно зростають до народження, але до 5-го місяця ВУР спостерігається більш прискорене зростання, завдяки чому діаграма розсіювання має вигляд логарифмічної залежності. У вікових змінах ширини та верхньої висоти лиця також спостерігається дещо нерівномірне зростання цих морфометричних показників. Виявлено зростання лицевого кута впродовж плодового періоду, що можна пояснити розвитком нижньої щелепи («висуванням» її вперед). Водночас, базилярний кут незначно зменшується упродовж плодового періоду розвитку, що можна пояснити зростанням об’єму головного мозку. Базилярний кут зростає з віком плода, але дещо нерівномірно у лептенів, тобто до початку 6-го місяця він майже не змінюється, упродовж 6-7-го місяців інтенсивно зростає, а потім знову уповільнюється до кінця плодового періоду ВУР. У еуріенів спостерігається рівномірне зростання базилярного кута впродовж плодового періоду розвитку, причому інтенсивніше, ніж у середнього морфотипу – мезенів. Аналіз кореляції віку плодів, черепного індексу і величини базилярного кута показав ще суттєвішу анатомічну мінливість: якщо у доліхо- та мезоморфів базилярний кут зростає майже рівномірно впродовж плодового періоду, то у брахіморфів він спочатку інтенсивно зменшується до 6-го місяця розвитку, а потім починає зростати до періоду новонародженості. Слід зазначити, що схожа особливість спостерігається і в динаміці вікових змін лицевого кута, крім уповільнення зростання його з 8-го місяця у доліхоморфів. Висновки. 1. Регресійний аналіз кореляції віку, показників морфотипу та базилярного і лицевого кутів дав змогу встановити закономірності індивідуальної морфометричної мінливості черепа в динаміці плодового періоду пренатального розвитку людини, а також виділити критичні періоди морфогенезу мозкового та лицевого відділів черепа, якими є 6-7-й місяці у лептенів, 6-й місяць – для брахіморфів та 8-й місяць – для доліхоморфів. 2. Величина базилярного кута черепа є важливим діагностичним та прогностичним показником в сукупності з індексами, які характеризують морфотип індивіду, для моніторингу нормального розвитку черепа та головного мозку плода
The purpose of the study–to ascertain the regularities of the age-related dynamics of morphometric changes of the skull in the fetal period of human ontogenesis. Material and methods. 59 specimens and 12 computed tomography (CT) scans of the skulls of human fetuses aged from 4 to 10 months of intrauterine development (IUD) were studied. A complex of morphological research methods was applied, which included anthropometry, morphometry, three-dimensional reconstruction and statistical analysis. The results. It has been established that the longitudinal and transverse dimensions, the circumference of the cerebral part of the skull grow almost uniformly before birth, but by the 5th month of the IUD, a more accelerated growth is observed, due to which the scatter diagram has the appearance of a logarithmic dependence. A somewhat uneven growth of these morphometric indicators is also observed in the age-related changes in the width and upper height of the face. The growth of the facial angle during the fetal period was revealed, which can be explained by the development of the mandible («pushing» it forward)
Вільних прим. немає

Знайти схожі
7.


    Дубінін, Д. С.
    Характеристика внутрішньопечінкових жовчних проток у людини та ссавців з різними типами харчування [Текст] = Characteristics of intrahepatic bile duct in humans and mammals with different types of nutrition / Д. С. Дубінін, В. І. Шепітько // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2024. - Т. 23, № 1. - С. 113-120. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ЖЕЛЧНЫЕ ПРОТОКИ ВНУТРИПЕЧЕНОЧНЫЕ -- BILE DUCTS, INTRAHEPATIC (анатомия и гистология, ультраструктура, физиология)
СЛИЗИСТАЯ ОБОЛОЧКА -- MUCOUS MEMBRANE (анатомия и гистология, ультраструктура)
ЧЕЛОВЕК -- HUMANS (анатомия и гистология, физиология)
МЛЕКОПИТАЮЩИЕ -- MAMMALS (анатомия и гистология, физиология)
СРАВНИТЕЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- COMPARATIVE STUDY
ПИТАНИЯ ОЦЕНКА -- NUTRITION ASSESSMENT
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Найпоширенішою патологією вен нижніх кінцівок є варикозна хвороба, що являє собою актуальну медіко- соціальну проблему. Кількість хворих з трофічними розладами не зменшується, не дивлячись на вдосконалення методик лікування, що дає погіршення якості життя. Тому тема впровадження нових і вдосконалення існуючих мініінвазивних методик лікування є актуальною і потребує подальших досліджень. Комбінований лазерний метод лікування за даними міжнародних досліджень, перевершує за лікувальними та косметичними результатами всі відомі методи оперативного лікування варикозної хвороби та може бути застосований у більшості випадків. Мета роботи. Показати ефективність індивідуальних диференційованих комбінованих хірургічних методик лікування варикозної хвороби вен нижніх кінцівок, враховуючи дані ультразвукової передопераційної та інтраопераційної навігації. Матеріал і методи. До дослідження було включено 246 осіб з варикозною хворобою вен нижніх кінцівок класу С2-С5, що мали різні варіанти варикозного розширення вен нижніх кінцівок – сафенний варикоз в системі малої та\або великої підшкірної вен, який у частині пацієнтів був поєднаний з варикозним розширенням в басейні несафенних вен та явищами ретикулярного варикозу. Пацієнти були розподілені на клінічні групи, що зумовлено різницею у хірургічному та тактичному підході лікування. Усім пацієнтам на передопераційному етапі була проведена ультразвукова допплерографія (УЗДГ) вен нижніх кінцівок в горизонтальному і вертикальному положенні. Проведена оцінка прохідності глибоких та підшкірних вен, наявність не спроможніх варикозно розширених підшкірних венозних приток з оцінкою ураженого басейну (сафенний, несафенний варикоз та комбіновані форми). Виявлені горизонтальні та вертикальні патологічні венозні рефлюкси. Усім пацієнтам було проведене комбіноване хірургічнвтручання – ендовенозна лазерна коагуляція та мініфлебектомія під контролем ультразвукової доплерометрії, та склеротерапія за показаннями. Період спостереження тривав 1,5 року для кожного пацієнта. Результати дослідження та їх обговорення. За основу оцінки результатів лікування мали наявність скарг у пацієнтів, аналіз клінічної картини, наявність або відсутність ускладнень за період спостережень, рецидив хвороби за час спостереження, аналіз ультразвукової оцінки стану вен лікарем ультразвукової діагностики при динамічному обстеженні. Ультразвукова доплерометрія в обов’язковому порядкпроводилася пацієнтам усіх груп до хірургічного лікування, під час хірургічної корекції та контрольно в період 1-3 доби після оперативного втручання. Динамічне спостереження проводилися всім пацієнтам через 1, 3, 6 та в період 12-18 місяців після оперативного лікування. Висновки. У більшості пацієнтів має місце повне відновлення після проведеного оперативного лікування. Ретельний збір анамнезу у хворих даної групи та виконання ультразвукової доплерографії вен нижніх кінцівок дозволило обрати ефективне індивідуальне хірургічне лікування. Розуміння спеціалістами можливостей УЗДГ вен нижніх кінцівок, а також дотримання повного протоколу дослідження при ультразвуковій доплерографії вен дозволяє надати докладну інформацію з метою визначення найбільш ефективної тактики лікування та здійснити профілактику ускладнень захворювання
Bile acids are the main component of the content of the bile ducts and ensure the rate of water entry into the bile ducts, and therefore the rate of primary bile formation. Regulation of the fl ow of bile acids into the ducts through the appropriate transport systems is responsible for the intensity of bile secretion. These regulators are mainly bile acids themselves, which can modulate the function of bile acid transporters by two main mechanisms. Acute changes in the functional activity of membrane bile acid transporters occur mainly through post-transcriptional mechanisms, while chronic adaptive responses are realized by regulating their transcription. The aim of the study was to investigate the structural organization of intrahepatic bile ducts in humans and mammals in relation to the type of diet. Material and methods. The studies were conducted on the livers of a pig, a fox, a sheep, which were selected from the same breed, aged 1 year, and humans aged 50-60 years. The walls of intrahepatic bile ducts were studied. Paraffi n blocks were made according to the generally accepted method. Hematoxylin- eosin staining was used. Microphotography was performed with a Micromed XS-5510 microscope using a DCM 900 microphotomount. Processing of the obtained photos was performed using the TSView program. Processing of the obtained morphometric parameters was carried out according to the generally accepted rules of variation statistics. Using Microsoft Excel 2019 software based on the Windows 10 cooperative system. The results are presented as the mean value of the trait (M) and standard deviation (SD) for each sample or as a percentage increase compared to the control. The nonparametric Mann- Whitney test was used to determine the statistical signifi cance of intergroup diff erences, which was considered statistically signifi cant at P0.05. Results. In the study of histological specimens, we found that the mucous membrane of the intrahepatic bile ducts diff ers depending on the type of meal. The results showed that mammals with a carnivorous and herbivorous meal had a more complex structure of the inner lining of the bile ducts compared to omnivorous mammals and humans. Thus, the revealed structural diff erences in the bile ducts of humans and mammals, in our opinion, indicate an adaptive restructuring and functioning of epithelial cells, which were caused by species- specifi c features of the diet
Дод.точки доступу:
Шепітько, В. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
8.


    Kalinichenko, M. O.
    A method of evaluation of the shape of the human cerebellum: MRI study [] = Спосіб оцінювання форми мозочка людини: мрт дослідження / M. O. Kalinichenko // Вісник морфології. - 2023. - Т. 29, № 4. - С. 11-18. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
МОЗЖЕЧОК -- CEREBELLUM (анатомия и гистология)
ЧЕЛОВЕК -- HUMANS (анатомия и гистология)
ОРГАНА РАЗМЕР -- ORGAN SIZE (генетика, физиология)
ТОПОГРАФИЯ МУАРОВАЯ -- MOIRE TOPOGRAPHY (использование, статистика, тенденции)
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ И МИКРОСКОПИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ -- MORPHOLOGICAL AND MICROSCOPIC FINDINGS
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Анотація: The variability of shape of an organ is one of the manifestations of its individual anatomical variability. Magnetic resonance imaging and other modern neurovisualization methods allow for in vivo determination of morphological characteristics of organs, considering their natural positioning. The aim of this study is to develop a method of evaluation of the shape of the human cerebellum based on the results of MR imaging morphometry. MR images of the brain were obtained from 30 subjects (15 male and 15 female aged between 20 and 40 years) without apparent brain pathology. MRI was performed using a 1.5 T MRI machine (Siemens Magnetom Symphony, Munich, Germany). The width of the cerebellum was determined in axial (Wax) and coronal (Wcor) planes, the length was determined in axial (Lax) and sagittal (Lsag) planes, the height was determined in coronal (Hcor) and sagittal (Hsag) planes. It was observed that the width of the cerebellum is determined almost equally in two different planes, the greater disparity is noted in the measurements of length and the maximum difference in values was found in the measurements of height. A moderate and statistically significant linear relationship was discovered between the variables Wax and Lax (r=0.48; p0.01), as well as between Wcor and Hcor (r
Мінливість форми органу є одним із проявів його індивідуальної анатомічної мінливості. Магнітно-резонансна томографія та інші сучасні нейровізуалізаційні методи дозволяють встановити морфологічні особливості органів прижиттєво, при збереженні їх природного положення. Мета роботи – розробити метод оцінювання форми мозочка людини за результатами морфометрії МР томограм. Досліджено МР томограми головного мозку 30 осіб без видимої патології головного мозку (15 чоловіків і 15 жінок у віці від 20 до 40 років). МРТ проводили на апараті МРТ 1,5 Т (Siemens Magnetom Symphony, Мюнхен, Німеччина). Було визначено ширину мозочка в аксіальній (Wax) і корональній (Wcor) проекціях, довжину в аксіальній (Lax) і сагітальній (Lsag) проекціях, висоту у корональній (Hcor) та сагітальній (Hsag) проекціях. Встановлено, що ширина мозочка майже однаково визначається у двох різних проекціях, більше розбіжність при визначенні довжини, максимальна різниця значень виявляється при вимірюванні висоти. Було знайдено середній за силою статистично значущий лінійний взаємозв’язок між мінливостями Wax і Lax (r=0,48; p0,01), Wcor і Hcor (r
Вільних прим. немає

Знайти схожі
9.


   
    Діагностика венозної протоки у плодів раннього періоду онтогенезу людини [Текст] = Diagnosis of the venous duct in fetuses of the early period of human ontogeny / Н. М. Прокопчук [та ін.] // Буковинський медичний вісник. - 2023. - Т. 27, № 3. - С. 105-114


MeSH-головна:
ОНТОГЕНЕЗ
ЧЕЛОВЕК -- HUMANS (кровь, физиология, эмбриология)
ПЛОД -- FETUS (кровоснабжение, физиология)
КРОВЕНОСНЫЕ СОСУДЫ -- BLOOD VESSELS (физиология, эмбриология)
АНГИОГРАФИЯ -- ANGIOGRAPHY (использование, методы, тенденции)
ОБЗОР -- REVIEW
ПРЕНАТАЛЬНАЯ ДИАГНОСТИКА -- PRENATAL DIAGNOSIS (использование, методы, тенденции)
Анотація: Здійснити аналіз даних світової літератури стосовно ролі доплерографічної оцінки кровоплину у венозній протоці плода при хромосомних аномаліях у першому триместрі вагітності, як маркер використовується спектральна форма хвильового кровоплину і його пульсації, що генерується змінами тиску і кількості потоку крові до серця. Пренатальна діагностика венозного кровоплину дає можливість оцінити стан серцево-судинної системи плода. Кровоплин у венозній протоці є інтегративним показником, що відображає формування кровообігу як матково-плацентарного, так і плацентарно-плодового компонентів гестаційної гемодинаміки під час фізіологічної та ускладненої вагітності. Результативність цього тесту становить 63%, а в поєднанні з оцінкою товщини ключиці – 89,1%. При виявленні зворотних показників кровотоку у венозній протоці у фазі скорочення передсердя та розширення цервікального простору необхідно провести каріотипування для виключення хромосомних аномалій. Доплерографія дозволяє об'єктивно оцінити функціональний стан плода під час фізіологічної та ускладненої вагітності на основі дослідження стану кровотоку в судинах плаценти, у середній мозковій артерії, грудній аорті, ниркових артеріях, нижній порожнистій вені та протоці venosus. Спектр венозного кровотоку відображає зміни об'єму і тиску в передсердях протягом серцевого циклу. При нормальному розвитку плода кровотік у венозній протоці має пульсуючий характер у вигляді однонаправленої трифазної кривої, що відповідає різним періодам серцевого циклу. Спектр нормального кровотоку у венозній протоці у здорового новонародженого має двофазну криву з напрямком від портального синуса до нижньої порожнистої вени. За три тижні регулярних оглядів у більшості малюків відбувається облітерація ductus venosus, протока перетворюється на венозне сполучення. Двомірна ехокардіограма, кольорова та імпульсна доплерографія дозволяють реєструвати хвилі кровотоку в декількох структурах серця. Доплерографічне дослідження кровотоку у венозній протоці важливо проводити у плодів І триместру, оскільки підвищує чутливість комбінованого тесту в оцінці ризику хромосомних аномалій. Оцінка кровотоку у венозній протоці дає змогу зрозуміти фізіологічні та патологічні процеси в організмі плода та ідентифікувати плоди, які схильні до захворювання або мають ризик захворювання
To carry out an analysis of data from the world literature regarding the role of Doppler assessment of blood flow in the venous duct of the fetus in chromosomal abnormalities in the first trimester of pregnancy, as a marker – the spectral form of wave blood flow and its pulsation, which is generated by changes in the pressure and volume of blood to the heart of the fetus. Prenatal diagnosis of venous blood flow makes it possible to assess the state of the fetal cardiovascular system. Blood flow in the ductus venosus is an integrative indicator that reflects the formation of blood circulation of both the uteroplacental and placental-fetal components of gestational hemodynamics during physiological and complicated pregnancy. The performance of this test is 63%, and in combination with the assessment of the thickness of the clavicle – 89.1%. When reverse values of blood flow in the ductus venosus are detected in the phase of contraction of the atrium and dilated cervical space, it is necessary to carry out karyotyping to rule out chromosomal abnormalities. Dopplerography allows us to objectively assess the functioning state of the fetus during physiological and complicated pregnancy based on the study of the state of blood flow in the vessels of the placenta, in the middle cerebral artery, thoracic aorta, renal arteries, inferior vena cava and venous duct. The spectrum of venous blood flow reflects changes in volume and pressure in the atria during the cardiac cycle. With normal fetal development, blood flow in the venous duct has a pulsating character in the form of a unidirectional three-phase curve that corresponds to different periods of the cardiac cycle. The spectrum of normal blood flow in the venous duct in a healthy newborn has a biphasic curve, with the direction from the portal sinus to the inferior vena cava. During three weeks of regular examinations in most babies, obliteration of the venous duct occurs, and the ductus turns into a venous connection. Two-dimensional echocardiogram, color and pulsed dopplerography allow recording the waveforms of blood flow in several structures of the heart. Doppler analysis of blood flow in the venous duct is important to perform in fetuses of the first trimester, as it increases the sensitivity of the combined test in assessing the risk of chromosomal disorders. Assessment of blood flow in the ductus venosus provides an understanding of physiological and pathological processes in the fetal body and identifies fetuses that are prone to or at risk of disease
Дод.точки доступу:
Прокопчук, Н. М.
Антонюк, О. П.
Кривецький, В. В.
Ємєльяненко, Н. Р.
Процак, Т. В.
Банул, Б. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
10.


   
    Мікро- та субмікроскопічна будова лівого передсердно-шлуночкового клапанного апарату людини зрілого віку в нормі [Текст] = Micro- and ultramicroscopic structure of the left atria-ventricular valvular apparatus in human at the mature age in norm / Т. О. Семенюк [та ін.] // Буковинський медичний вісник. - 2023. - Т. 27, № 1. - С. 23-27. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
МИТРАЛЬНЫЙ КЛАПАН -- MITRAL VALVE (анатомия и гистология, ультраструктура)
СРЕДНИЙ ВОЗРАСТ -- MIDDLE AGED (физиология)
ЧЕЛОВЕК -- HUMANS (анатомия и гистология)
ЭНДОТЕЛИЙ СОСУДИСТЫЙ -- ENDOTHELIUM, VASCULAR (ультраструктура)
МИКРОСКОПИЯ -- MICROSCOPY (тенденции)
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Анотація: У роботі представлена морфологічна характеристика мітрального клапана (МК) серця людини зрілого віку в нормі. Мета дослідження. З’ясувати особливості будови структурних складових мітрального клапанного апарату (КА) серця людини зрілого віку в нормі. Матеріал і методи. Дослідження виконано на 32 препаратах МК сердець людини зрілого віку. Використано комплекс методів морфологічного дослідження: методи світлової та електронної мікроскопії, гістохімічний метод. Результати. Із використанням комплексу методів морфологічних досліджень здійснено дослідження структурних складових мітрального КА людини зрілого віку в нормі та встановлена їх гістоархітектоніка на мікро- та субмікроскопічному рівнях. Висновки. Стулки мітрального клапана являють собою сполучно-тканинні пластинки, що вкриті одношаровим плоским епітелієм – ендотелієм. Товща стулок утворена волокнистою сполучною тканиною різної щільності, внаслідок чого виявлені три шари: губчастий, волокнистий та шлуночковий. Типові сухожилкові струни у вигляді сполучнотканинних ниток простягаються від соскоподібних м’язів до стулок мітрального клапана та прикріплюються до їх шлуночкової поверхні. Остов сухожилкових струн утворений щільною оформленою волокнистою сполучною тканиною. У ділянках з боку соскоподібних м’язів у деяких сухожилкових струн наявна поперечно-посмугована серцева м’язова тканина. Соскоподібні м’язи утворені робочими волокнами кардіоміоцитів, що формують своєрідну сітку за рахунок розгалужень та анастомозів. Робочі волокна кардіоміоцитів супроводжуються прошарками пухкої волокнистої сполучної тканини, у складі якої велика кількість кровоносних судин
This article presents the morphological characteristics of the mitral valve of a normal heart of an adult at a mature age. The purpose of our investigation is to find out the peculiarities of the morphology of the structural components of the mitral valve apparatus of the heart of a person of mature age in the norm. Material and methods. The study was performed on 32 preparations of mitral valves of adult human hearts. A complex of morphological research methods was used: methods of light and electron microscopy, histochemical method. Results. With the use of a complex of morphological research methods, a study of the structural components of the mitral valve apparatus of a normal mature person was carried out and their histoarchitectonics was established at the micro- and sub-microscopic levels. Conclusions. The leaflets of the mitral valve are connective tissue plates covered with a single-layer flat epithelium - endothelium. The leaflets are formed by fibrous connective tissue of different density, as a result of which three layers are identified: spongy, fibrous and ventricular. Typical chordae tendineae in the form of connective tissue threads extend from the papillary muscles to the leaflets of the mitral valve and attach to their ventricular surface. The skeleton of chordae tendinea is formed by dense fibrous connective tissue. Striated cardiac muscle tissue is found in some chordae tendinea in the areas on the side of the papillary muscles. The papillary muscles are formed by the working fibers of cardiomyocytes, which form a kind of network due to branches and anastomoses. The working fibers of cardiomyocytes are accompanied by layers of loose fibrous connective tissue, which includes a large number of blood vessels
Дод.точки доступу:
Семенюк, Т. О.
Малик, Ю. Ю.
Пентелейчук, Н. П.
Ходоровська, А. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
11.


   
    Peculiarities of the identification of different types of tissues during 3D-reconstruction of human microscopic structures [Текст] = Особливості ідентифікації різних типів тканин під час 3D-реконструкції мікроскопічних структур людини / R. R. Dmytrenko [та ін.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2023. - Т. 13, № 4. - С. 125-134. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
ИССЛЕДОВАТЕЛЬСКИЕ ТЕХНОЛОГИИ (ВНЕШ) -- INVESTIGATIVE TECHNIQUES (NON MESH)
ЭМБРИОНАЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- EMBRYO RESEARCH
КОСТЬ И КОСТНЫЕ ТКАНИ -- BONE AND BONES (анатомия и гистология, ультраструктура, эмбриология)
ПЛОДА РАЗВИТИЕ -- FETAL DEVELOPMENT (физиология)
ЧЕЛОВЕК -- HUMANS (анатомия и гистология, эмбриология)
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Анотація: 3D reconstruction is an informative, objective method of morphological research that consists in transforming a series of successive sections (histological, macroscopic, anatomical sections, computed tomography (CT), etc.) into a virtual threedimensional (digital) image that can be studied in diff erent projections and measure volumes, areas, diameters, angles, save, copy, edit. The aim of the study. The aim of this work was to compare the eff ectiveness of 3D reconstruction methods of various tissues and microscopic anatomical structures of the human body in the prenatal period of development. Material and methods. The research was carried out on 6 series of consecutive histological sections of human embryos at the age of 4 to 6 weeks of intrauterine development (IUD), 15 samples of organ complexes of the head, limbs and trunk of human fetuses at the age of 7 to 12 weeks of IUD, human fetuses aged 4-9 months of IUD by the method of making histological (5), as well as histotopographic sections (10) directly from the paraffi n block and their digitization, and 14 CT of human fetuses aged 4 to 9 months of IUD. The studies were conducted in accordance with the most important regulations of the resolution of the First National Bioethics Congress «General Ethical Principles of Experiments on Animals» (2001), ICH GCP (1996), the European Union Convention on Human Rights and Biomedicine (April 4, 1997) and the European Convention for the Protection of Vertebrate Animals used in Experimental and Other Scientifi c Research (March 18, 1986). 1997) and the European Convention for the Protection of Vertebrate Animals Used for Experimental and Other Scientifi c Purposes (18.03.1986), the Declaration of Helsinki on Ethical Principles for Medical Research Involving Human Subjects (1964-2008), EU Directives № 609 (24.11.1986), Orders of the Ministry of Health of Ukraine № 690 dated 23.09.2009, № 944 dated 14.12.2009, № 616 dated 03.08.2012. The work is carried out within the framework of the initiative research work of the Department of Histology, Cytology and Embryology of the Bukovinian State Medical University «Structural and functional peculiarities of tissues and organs in ontogenesis, regularities of variant, constitutional, gender, age and comparative human morphology». State registration number: 0121U110121. Terms of execution: 01.2021-12.2025. Results. 3D reconstruction of series of consecutive histological sections is eff ective for the study of embryonic specimens, organ complexes of prefetuses and certain microscopic structures of human fetuses due to easy identifi cation of histological structures, however, it is necessary to improve the methods of alignment of histological sections both in the correct sequence of the series and in the natural position. 3D reconstruction of histotopographic sections is recommended for the study of specimens of organ complexes of human prefetuses and fetuses. 3D reconstruction of CT sections is an eff ective and highly accurate tool for the study of X-ray contrast anatomical structures in the fetal period of IUD (bone tissue, contrasting blood vessels), allows using a certain research algorithm to detect and measure ossifi cation centers and syntopy of blood vessels with bones. Conclusions. For wide application in morphology, the method of 3D reconstruction requires technical improvement of the software- hardware complex for reconstruction, namely: automation of segmentation of sections, as well as improvement of methods of polychrome marking of anatomical structures for their clear diff erentiation
3D-peKOHCTpyK®aHm є інформативним, об’єктивним методом морфологічного дослідження, який полягає у перетворенні серії послідовних зрізів (гістологічних, макроскопічних, анатомічних розпилів, комп’ютерних томограм тощо) у віртуальне об’ємне (цифрове) зображення, яке можна вивчати в різних проекціях та вимірювати об’єм, площу, діаметри, кути, зберігати, копіювати, редагувати. Мета дослідження - порівняти ефективність методик 3D-реконструювання різних тканин та мікроскопічних анатомічних структур організму в пренатальному періоді розвитку людини. Матеріал і методи дослідження. Нами досліджено 6 серій послідовних гістологічних зрізів зародків людини віком від 4 до 6 тижнів внутрішньоутробного розвитку, 15 препаратів органокомплексів голови, кінцівок та тулуба передплодів людини віком від 7 до 12 тижнів внутрішньоутробного розвитку, плодів людини віком 4-9 місяців ВУР методом виготовлення гістологічних (5), а також гістотопографічних зрізів (10) безпосередньо з парафінового блоку та їх оцифровки, та 14 КТ плодів людини віком від 4 до 9 місяців ВУР. Дослідження проводилося відповідно до основних положень Резолюції Першого національного конгресу з біоетики «Загальні етичні принципи експериментів на тваринах» (2001), ICH GCP (1996), Конвенції Європейського Союзу про права людини та біомедицину (1997), а також Гельсінської декларації про етичні принципи медичних досліджень із залученням людей (1964-2008), Директив ЄС № 609 (1986), Наказів МОЗ України № 690 від 23.09.2009, № 944 від 14.12.2009, № 616 від 03.08.2012. Робота виконується в рамках ініціативної науково-дослідної роботи кафедри гістології, цитології та ембріології закладу вищої освіти «Буковинський державний медичний університет» «Структурно-функціональні особливості тканин і органів в онтогенезі, закономірності варіантної, конституційної, статево-вікової та порівняльної морфології людини». Державний реєстраційний номер: 0121U110121. Терміни виконання: 01.2021-12.2025. Результати дослідження. 3D-реконструювання серій послідовних гістологічних зрізів ефективне для дослідження препаратів зародків, органокомплексів передплодів та певних мікроскопічних структур плодів людини завдяки легкій ідентифікації гістологічних структур, однак потребує удосконалення способів зіставлення гістологічних зрізів у природній позиції. 3D- конструювання гістотопографічних зрізів доцільно застосовувати при дослідженні препаратів органокомплексів передплодів та плодів людини. 3D-реконструювання серійних КТ-зрізів - ефективний та високоточний інструмент дослідження рентген- контрастних анатомічних структур у плодовому періоді ВУР (кісткової тканини, контрастованих кровоносних судин), дозволяє при використанні певного алгоритму дослідження виявляти та вимірювати осередки скостеніння та синтопію кровоносних судин з кістками. Висновки. Для широкого застосування в морфології метод 3D-реконструювання вимагає технічного удосконалення програмно-апаратного комплексу для реконструювання, а саме: автоматизації етапів реконструкції, зокрема, сегментації зрізів, а також удосконалення методик поліхромного маркування структур анатомічного препарату для їхнього чіткого диференціювання
Дод.точки доступу:
Dmytrenko, R. R.
Koval, O. A.
Andrushchak, L. A.
Makarchuk, I. S.
Tsyhykalo, O. V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
12.


    Дмитренко, Р. Р.
    Онтогенетичні перетворення лицевих зачатків кісток черепа у першому триместрі пренатального онтогенезу людини [Текст] = Ontogenetic transformations of the facial rudiments of the skull bones in the first trimester of prenatal human ontogenesis / Р. Р. Дмитренко, О. В. Цигикало // Клінічна та експериментальна патологія. - 2023. - Т. 22, № 4. - С. 11-18. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ЛИЦЕВОГО ЧЕРЕПА РАЗВИТИЕ -- MAXILLOFACIAL DEVELOPMENT (физиология)
ОНТОГЕНЕЗ
БЕРЕМЕННОСТИ ТРИМЕСТР ПЕРВЫЙ -- PREGNANCY TRIMESTER, FIRST (физиология)
ЧЕЛОВЕК -- HUMANS (анатомия и гистология, эмбриология)
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ И МИКРОСКОПИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ -- MORPHOLOGICAL AND MICROSCOPIC FINDINGS
ТОПОГРАФИЯ МУАРОВАЯ -- MOIRE TOPOGRAPHY (использование)
Анотація: Мета дослідження - уточнити джерела та терміни закладки, з’ясувати вікову динаміку змін та особливості морфогенезу кісток лицевого віддіїу черепа у першому триместрі внутрішньоутробного розвитку (ВУР).Матеріал і методи. Досліджено серійні мікропрепарати 20 зародків (4,0-13,5 мм тім’яно-куприкової довжини (ГКД) та 25 передплодів (14,0-80 мм ТКД), які охоплюють період від 4-го до 12-го тижнів ВУР. Застосовано комплекс методів морфологічного дослідження: виготовлення серій послідовних гістологічних зрізів, мікроскопія, морфометрія, тривимірне реконструювання. Результати, Зачатками кісток лицевого віддіїу черепа є мезенхіма п’яти лицевих виступів 4-тижневих зародків людини. Закладка передньої частини ектоменінгеаіьної капсули має нейроектодермаїьне походження, а її зовнішній шар утворює спланхнокраніум - зачаток лобової, виличної, носової, сльозової кісток, леміша, щеіеп. У 5-тижневих зародків починається процес зрощення лобового відростка, присередніх і бічних носових відростків верхньощеіепного відростка та нижньощеіепного відростка І зябрової дуги та під'язикової зябрової дуги, у результаті чого виникають носові ямки і первинна носова порожнина. У 6-тижневих зародків утворюється зачаток нижньої щелепи. Упродовж 7-8-го тижнів ВУР хрящовий зачаток черепа стає безперервною структурою. Закладка передньої частини ектоменінгеальної капсули (попереду від зачатка гіпофіза) має нейроектодермаїьне походження, а її зовнішній шар утворює спланхнокраніум - зачаток кісток лицевого віддіїу голови (лобової, виличної, носової, сльозової кісток, леміша, щелеп), і осифіку'ється як первинним, перетинчастим, так і вторинним, хрящовим шляхами. Джерелами розвитку лобової, сльозової, носової кісток, леміша, передщеіепної частини верхньої щеіепи є мезенхіма нижньощеіепноїзябрової дуги. Джереіами розвитку верхньоїщелепи і виличної кістки є мезенхіма верхньощеіепного відростка І зябрової дуги, тоді як нижня щеіепа і барабанна частина скроневої кістки утворюються з мезенхіми нижньощеіепного відростка цієї зябрової дуги. Висновки. Порушення проліферації відростків І зябрової дуги, їх консолідації та перетворення зябрового апарату наприкінці зародкового періоду (5-6-й тижні ВУР) може призвести до появи тяжких уроджених вад лиця. Також критичними періодами морфогенезу зачатків черепа людини, часом можливої появи варіантів будови або уроджених вад, є 7-й та 10-й тижні ВУР
The purpose of the research - to clarify the sources and terms of the rudiments, to find out the age-specific dynamics of changes and features of the morphogenesis of the bones of the facial part of the skull in the first trimester of intrauterine development (IUD). Material and methods. Serial microspecimens of 20 embryos (4.0-13.5 mm parietal- coccygeal length (PCL)) and 25 prefetuses (14.0-80 mm PCL) covering the period from the 4th to the 12th weeks of the IUD were studied. A complex of methods ofmorphological research is applied: creation of series of consecutive histological sections, microscopy, morphometry, three-dimensional reconstruction. The results. The rudiments of the bones of thefacial part ofthe skull are the mesenchyme of thefive facial outgrowths of 4-week-old human embryos. The rudiment of the anterior part of the ectomeningeal capsule has a neuroectodermal origin, and its outer layer forms the splanchnocranium - the rudiments of the frontal, zygomatic, nasal, lacrimal bones, vomer, and jaws. In 5-week-old embryos, the process offusion of the frontal process, the medial and lateral nasal processes of maxillar process and mandibular process of the I branchial arch and the hyoid branchial arch begins, resulting in the formation of nasal pits and the primary? nasal cavity. In 6-week-old embryos, the rudiments ofthe mandible areformed. During the 7-8th week of IUD, the cartilaginous rudiment of the skull becomes a continuous structure. The mesenchyme ofthe mandibular branchial arch is the source of the development of the frontal, lacrimal, nasal bones, vomer, and premaxillary part of the maxilla. The sources of development of the maxilla and zygomatic bone are the mesenchyme of the maxillary process of the I branchial arch, while the mandible and the tympanic part of the temporal bone are formedfrom the mesenchyme of the mandibular process of this branchial arch. Conclusions. Violation of the proliferation of processes of the I branchial arch, their consolidation and transformation ofthe branchial apparatus at the end ofthe embryonic period (5-6th week of IUD) can lead to the appearance of severe congenital defects of the face. Also, the 7th and 10th weeks of IUD are critical periods ofthe morphogenesis ofthe rudiments ofthe human skull, the time of the possible appearance of variants of the structure or birth defects
Дод.точки доступу:
Цигикало, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
13.


    Maryenko, N. I.
    Fractal dimension of external linear contour of human cerebellum (magnetic resonance imaging study) [] = Фрактальна розмірність зовнішнього лінійного контуру мозочка людини (за даними дослідження магнітно-резонансних томограм) / N. I. Maryenko, O. Y. Stepanenko // Вісник морфології. - 2021. - Т. 27, № 2. - С. 16-22. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
МОДЕЛИ ТЕОРЕТИЧЕСКИЕ -- MODELS, THEORETICAL
ФРАКТАЛИ -- FRACTALS
МОЗЖЕЧОК -- CEREBELLUM (анатомия и гистология, ультраструктура)
ЧЕЛОВЕК -- HUMANS (физиология)
ТОПОГРАФИЯ МУАРОВАЯ -- MOIRE TOPOGRAPHY (тенденции)
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Анотація: Fractal analysis is a method of mathematical analysis, which provides quantitative assessment of the spatial configuration complexity of the anatomical structures and may be used as a morphometric method. The purpose of the study was to determine the values of the fractal dimension of the outer linear contour of human cerebellum by studying the magnetic resonance images of the brain using the authors’ modification of the caliper method and compare to the values determined using the box counting method. Brain magnetic resonance images of 30 relatively healthy persons aged 18-30 years (15 men and 15 women) were used in the study. T2-weighted digital magnetic resonance images were studied. The midsagittal MR sections of the cerebellar vermis were investigated. The caliper method in the author’s modification was used for fractal analysis. The average value of the fractal dimension of the linear contour of the cerebellum, determined using the caliper method, was 1.513±0.008 (1.432÷1.600). The average value of the fractal dimension of the linear contour of the cerebellum, determined using the box counting method, was 1.530±0.010 (1.427÷1.647). The average value of the fractal dimension of the cerebellar tissue as a whole, determined using the box counting method, was 1.760±0.006 (1.674÷1.837). The values of the fractal dimension of the outer linear contour of the cerebellum, determined using the caliper method and the box counting method were not statistically significantly different. Therefore, both methods can be used for fractal analysis of the linear contour of the cerebellum. Fractal analysis of the outer linear contour of the cerebellum allows to quantify the complexity of the spatial configuration of the outer surface of the cerebellum, which is difficult to estimate using traditional morphometric methods. The data obtained from this study and the methodology of the caliper method of fractal analysis in the author’s modification can be used for morphometric investigations of the human cerebellum in morphological studies, as well as in assessment of cerebellar MR images for diagnostic purposes
Фрактальний аналіз є методом математичного аналізу, який дозволяє кількісно визначити складність просторової конфігурації анатомічних структур та може бути застосований в якості морфометричного методу. Мета дослідження – визначити значення фрактальної розмірності зовнішнього лінійного контуру мозочка шляхом дослідження магнітно-резонансних томограм головного мозку за допомогою авторської модифікації способу caliper та порівняти зі значеннями, визначеними за допомогою способу box counting. У дослідженні були використані томограми головного мозку 30 умовно здорових осіб віком 18-30 років (15 чоловіків та 15 жінок). Досліджували Т2-зважені цифрові магнітно-резонансні зображення. Були досліджені серединні сагітальні томографічні зрізи черв’яка мозочка. Для фрактального аналізу був використаний спосіб caliper в авторській модифікації. Середнє значення фрактальної розмірності лінійного контуру мозочка, визначеної за допомогою способу caliper, становило 1,513±0,008 (1,432÷1,600). Середнє значення фрактальної розмірності лінійного контуру мозочка, визначеної за допомогою способу box counting, становило 1,530±0,010 (1,427÷1,647). Середнє значення фрактальної розмірності тканини мозочка в цілому, визначеної за допомогою способу box counting, становило 1,760±0,006 (1,674÷1,837). Значення фрактальної розмірності зовнішнього лінійного контуру мозочка, визначені за допомогою способів caliper та box counting, статистично значуще не відрізняються. Тому обидва способи можуть бути використані для фрактального аналізу лінійного контуру мозочка. Фрактальний аналіз зовнішнього лінійного контуру мозочка дозволяє кількісно оцінити складність просторової конфігурації зовнішньої поверхні мозочка, котру важко оцінити за допомогою традиційних морфометричних методів. Дані, отримані в результаті даного дослідження та методика фрактального аналізу за допомогою способу caliper в авторській модифікації, можуть бути використані для морфометричного дослідження мозочка людини при проведенні морфологічних досліджень, а також для оцінювання стану мозочка на МР зображеннях із діагностичною метою
Дод.точки доступу:
Stepanenko, O. Y.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
14.


   
    General craniometric characteristics of linear parameters of the middle cranial fossa of a mature person [] = Загальна краніометрична характеристика лінійних параметрів середньої черепної ямки людини зрілого віку / I. V. Chekanova [та ін.] // Вісник морфології. - 2020. - Т. 26, № 4. - С. 55-61. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
ЧЕЛОВЕК -- HUMANS (анатомия и гистология)
ВЗРОСЛЫЕ -- ADULT
ЦЕФАЛОМЕТРИЯ -- CEPHALOMETRY (тенденции)
ЧЕРЕПА ОСНОВАНИЕ -- SKULL BASE (анатомия и гистология)
ЧЕРЕПНАЯ ЯМКА СРЕДНЯЯ -- CRANIAL FOSSA, MIDDLE (анатомия и гистология)
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ И МИКРОСКОПИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ -- MORPHOLOGICAL AND MICROSCOPIC FINDINGS
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
ДИАГРАММЫ -- CHARTS
Анотація: Given the rapid development of neurology, neurosurgery, otolaryngology and forensic medicine, there is a need for new, updated morphological data of internal base of the skull, in particular middle cranial fossa. This is due to the complex bone architecture of the middle cranial fossa and the location of important neurovascular structures in this area, which are important for surgeons not to damage during the operation. In this regard, it is necessary to detail the features of the structure, shape, position and size of the middle cranial fossa. The aim of the work is a detailed morphological and craniometric study of the linear parameters of the middle cranial fossa of a mature person depending on gender. The study was performed by studying 50 CT scans of the head and 50 bone preparations of the skulls of men and women of mature age. In our study, a detailed morphometry of longitudinal and latitudinal parameters at different levels of the middle cranial fossa, as well as determining its depth and area. Morphometry of linear parameters of the studied area of the skull showed the presence of a range of variability in length, width and depth depending on the sex of a mature person. The study showed an increase in the longitudinal size of the middle cranial fossa from the lateral to the medial; the transverse dimensions of the middle cranial fossa take on smaller values in its anterior parts and gradually increase to the posterior ones, which in our opinion is due to the characteristic shape of this part of the skull. The performed morphometry of longitudinal and latitudinal parameters, depth and area of the middle cranial fossa showed that these parameters are predominant in males in contrast to females, which is due to the slightly increased head size in this group of adult’s people. Depth of the middle cranial fossa has the smallest range of variability depending on sex. It is established that right-handed asymmetry is more often observed in mature people of both sexes. Rarely, left-sided asymmetry is determined due to an increase in the length of the lateral sections in mature men. The data obtained make it possible to expand knowledge about the structure of the middle cranial fossa and can serve as a basis for further research
З огляду на стрімкий розвиток неврології, нейрохірургії, отоларингології та судової медицини виникає потреба нових, уточнених морфологічних даних внутрішньої основи черепа, зокрема середньої черепної ямки (СЧЯ). Це обумовлено складною кістковою архітектурою СЧЯ та розташуванням у цій ділянці важливих судинно-нервових структур, які важливо хірургам під час операції не пошкодити. У зв’язку з цим, необхідна сучасна деталізація особливостей будови, форми, положення та розмірів СЧЯ. Метою роботи є детальне морфологічне та краніометричне дослідження лінійних параметрів СЧЯ людини зрілого віку в залежності від статі. Дослідження виконано за допомогою вивчення 50 КТ знімків голови та 50 кісткових препаратів черепів чоловіків та жінок зрілого віку. В нашому дослідженні проведена детальна морфометрія поздовжніх та поперечних параметрів на різних рівнях СЧЯ, а також визначення її глибини та площі. Морфометрія лінійних параметрів досліджуваної ділянки черепа показала наявність діапазону мінливості розмірів довжини, ширини та глибини в залежності від статі людини зрілого віку. Проведене дослідження показало збільшення поздовжніх розмірів СЧЯ від латеральних відділів до медіальних; поперечні розміри СЧЯ приймають менші значення у передніх її відділах та поступово збільшуються до задніх. За нашою думкою, це пов’язано з характерною формою цієї ділянки черепа. Проведена морфометрія поздовжніх та поперечних параметрів, глибини та площі СЧЯ показала, що зазначені параметри переважають у чоловіків, порівняно з жінками, що пов’язано з дещо збільшеним розміром голови у цієї групи людей зрілого віку. Глибина СЧЯ має найменший діапазон мінливості в залежності від статі. Встановлено, що у зрілих людей обох статей частіше відмічається правобічна асиметрія. Досить рідко визначається лівобічна асиметрія за рахунок збільшення довжини латерального відділу у чоловіків зрілого віку. Отримані дані дозволяють розширити знання щодо будови СЧЯ та можуть слугувати основою до подальших досліджень
Дод.точки доступу:
Chekanova, I. V.
Vovk, O. Yu.
Ikramov, V. B.
Dubina, S. O.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
15.


    Proniaiev, D. V.
    Characteristics of the uterine tubes in the fetal period: topographic and morphometric parallels [] = Характеристика маткових труб у плодовому періоді: топографічні та морфометричні паралелі / D. V. Proniaiev, R. Ye. Bulyk // Вісник морфології. - 2019. - Т. 25, № 2. - С. 64-71. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
МАТОЧНЫЕ ТРУБЫ -- FALLOPIAN TUBES (анатомия и гистология, ультраструктура)
ПЛОД -- FETUS (анатомия и гистология)
ЧЕЛОВЕК -- HUMANS (анатомия и гистология)
ТОПОГРАФИЯ МУАРОВАЯ -- MOIRE TOPOGRAPHY (статистика)
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
ТАБЛИЦЫ -- TABLES
Анотація: Topicality of the study is stipulated by the importance of objective data for medicine concerning formation of the structure and topographic-anatomical interrelations of the uterine tubes with adjacent organs and structures during the prenatal period of human ontogenesis. Objective: to find and compare tendencies of changes of the uterine tube morphologic parameters in the two groups of fetuses remote in time, and determine age peculiarities of their topography during perinatal period of development. The experimental material (specimens of fetuses) was divided into two groups: І group – 35 specimens of fetuses deceased during 2017-2019; ІІ group – 105 specimens of fetuses taken from the Museum of the Departments of Anatomy, Clinical Anatomy and Operative Surgery at Higher State Educational Establishment of Ukraine “Bukovinian State Medical University”, collected during 1970-1990. Every group was subdivided into 7 subgroups according to 10 months of the fetal period of development (from the 4th to the 10th months). The results obtained were statistically processed in the licensed statistical package “Statistica 6.0” using nonparametric methods to evaluate the results. Regular changes in the topography of the right and left uterine tubes, changes in their shape and histological structure are observed. Both uterine tubes were found to occupy an ascending position in thirty cases out of sixty examined specimens of early fetuses (4-6 months of age). In twenty cases one uterine tube was found to be in an ascending position, and in ten cases both uterine tubes were placed practically horizontally. The study of uterine tube morphogenesis in 7-month fetuses found that the structure and topography of the uterine tubes in different age periods differ. In two 7-month fetuses the uterine tubes were found to be in an ascending position, in eight cases one uterine tube (the left one – in six cases out of eight) was in a horizontal position, and in ten cases two uterine tubes were directed practically horizontally. During the 8th month of the antenatal development one uterine tube was found to be in an ascending position out of eight cases; in ten cases both uterine tubes were in the position close to a horizontal one; and in two cases the left uterine tube was in a descending position. In 9-month fetuses both uterine tubes were found to be in a horizontal position in twelve cases, in eight cases one of the uterine tubes was in the position close to a descending one. In fourteen fetuses 10 months of development one uterine tube was in a descending position, and only in six cases both uterine tubes were located horizontally. The length of the uterine tubes of 4-7-month fetuses deceased during 2017-2019 was not found to differ reliably. Similar regularity was found in the group of fetuses aged from 9 to 10 months. The length of the uterine tubes of the archival specimens increases reliably every two months. In this group of fetuses the parameters of the uterine tube length aged from 9 to 10 months were found to differ reliably contrary to the length of the uterine tubes in the group of modern specimens of a similar age. Comparison of dynamics in changes of the uterine tube length in the two groups of fetuses remote in time showed that within the frame of one group differences in the morphometric parameters between the right and left uterine tubes are not considerable. Therefore, the study of peculiarities in the structure of the uterine tubes at every stage of the perinatal period found certain peculiarities and regularities of their development
Актуальність даного дослідження зумовлена важливістю для медицини об’єктивних даних про становлення будови і топографоанатомічних взаємовідношень маткових труб зі суміжними органами та структурами в пренатальному періоді онтогенезу людини. Мета роботи – встановити та порівняти тенденції змін морфологічних параметрів маткових труб двох віддалених у часі груп плодів та зʼясувати вікові особливості їх топографії у перинатальному періоді розвитку. Дослідний матеріал (препарати плодів) було розподілено на дві групи: І група – 35 препаратів плодів, котрі померли впродовж 2017-2019 рр; ІІ група – 105 препаратів плодів із музею кафедри анатомії, клінічної анатомії та оперативної хірургії Вищого державного навчального закладу України “Буковинський державний медичний університет”, що були зібрані впродовж 1970-1990 рр. Кожну із груп було розподілено на 7 підгруп відповідно 10-ти місяцям плодового періоду розвитку (з 4-го по 10-й). Статистичний аналіз отриманих результатів проведений у ліцензійному статистичному пакеті “Statistica 6.0” з використанням непараметричних методів оцінки результатів. Встановлені закономірні зміни топографії правої та лівої маткових труб, зміна їх форми та гістологічної будови. Виявлено, що із 60 досліджених препаратів ранніх плодів (віком 4-6 місяців) у 30 випадках обидві маткові труби займали висхідне положення, у 20 випадках одна маткова труба займала висхідне положення і в 10 випадках дві маткові труби розташовувались майже горизонтально. При дослідженні морфогенезу маткових труб плодів 7 місяців внутрішньоутробного розвитку виявлено, що будова і топографія маткових труб у різні вікові періоди має свої відмінності. У двох плодів віком 7 місяців дві маткові труби займали висхідне положення, у 8 випадках одна з маткових труб (ліва – у 6 випадках із 8) займала горизонтальне положення і в 10 випадках дві маткові труби спрямовувалися майже горизонтально. На восьмому місяці внутрішньоутробного розвитку у 8 випадках, одна з маткових труб займала висхідне положення, у 10 випадках обидві маткові труби займали положення, наближене до горизонтального, і в 2 випадках ліва маткова труба займала низхідне положення. У плодів 9 місяців у 12 випадках обидві маткові труби займали горизонтальне положення, а у 8 випадках – одна з маткових труб займала положення, наближене до низхідного. У 14 плодів віком 10 місяців одна маткова труба займала низхідне положення і лише в 6 випадках обидві маткові труби розташовувались горизонтально. Встановлено, що довжина маткових труб плодів віком 4-7 місяців, що померли впродовж 2017-2019 рр., достовірно не відрізнялась. Аналогічну закономірність встановлено для груп плодів віком 9 та 10 місяців. Довжина маткових труб архівних препаратів кожні 2 місяці достовірно збільшується. В даній групі також достовірно відрізняються параметри довжини маткових труб плодів віком 9 та 10 місяців на відміну від довжини маткових труб плодів групи сучасних препаратів аналогічного віку. Порівняння динаміки зміни довжини маткових труб двох розведених у часі груп плодів показало, що в межах однієї групи відмінності в морфометричних параметрах між правою та лівою матковою трубою є незначними. Таким чином, при дослідженні особливостей будови маткових труб на кожному з етапів перинатального періоду виявлені певні особливості та закономірності їх розвитку
Дод.точки доступу:
Bulyk, R. Ye.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
16.


    Крутов, В. В.
    Нова система знань про людину як методологія "Медицини здоров’я" / В. В. Крутов // Фітотерапія. Часопис. - 2019. - N 4. - С. 75-77


MeSH-головна:
ЧЕЛОВЕК -- HUMANS
ЗДОРОВЬЕ -- HEALTH
Анотація: У статті йдеться про нові погляди на природу людини, яка виходить за рамки її біологічної сутності. Саме тому неможливо повністю відновити і зміцнити здоров’я тільки засобами класичної медицини, не беручи до уваги досягнення комплементарних / альтернативних методів лікування.
В статье идет речь о новых взглядах на природу человека, которая выходит за рамки ее биологической сущности. Именно потому невозможно полностью восстановить и укрепить здоровье только средствами классической медицины, не принимая во внимание достижения комплементарных/альтернативных методов лечения.
Вільних прим. немає

Знайти схожі
17.


    Proniaiev, D. V.
    Ovarian characteristics in the fetal period: topographic and morphometric parallels [Текст] = Характеристика яєчників у плодовому періоді: топографічні та морфометричні паралелі / D. V. Proniaiev, R. Ye. Bulyk // Biomedical and Biosocial Anthropology. - 2019. - № 34. - С. 33-40. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
МОДЕЛИ АНАТОМИЧЕСКИЕ -- MODELS, ANATOMIC
ЯИЧНИКИ -- OVARY (анатомия и гистология)
ВРЕМЕННЫЕ ФАКТОРЫ -- TIME FACTORS
ПЛОД -- FETUS (анатомия и гистология)
ТОПОГРАФИЯ МУАРОВАЯ -- MOIRE TOPOGRAPHY (тенденции)
ЧЕЛОВЕК -- HUMANS (анатомия и гистология)
ДИАГРАММЫ -- CHARTS
Анотація: Defects of the urinary system take the 3rd place by their occurrence including 6% of developmental defects of the female reproductive organs. Therefore modern studies in the field of perinatal anatomy are of a special importance. Objective of the study was to determine age peculiarities in the structure and topography of the fetal ovaries as well as similar and different tendencies in changes of the ovarian morphological parameters of the two groups of fetuses, remote in time. The study was conducted in the two groups of human fetuses, 4-10 months of development, 161.0-500.0 mm of the parietal-calcaneal length. The first group consisting of 35 specimens divided into 7 subgroups according to the month of development (4, 5, 6, 7, 8, 9 and 10), was formed with fetuses died during 2017-2019 years. The second group included specimens of fetuses collected during 1970-1990. The obtained results were statistically processed in the licensed statistical package “Statistica 6.0”. The character of distribution for every obtained variation lines, mean values for every sign, standard quadratic deviation, percentile scope of the parameters were evaluated. Reliability of differences in the indices between independent quantitative values was determined by means of Mann-Whitney U-criterion. The conducted study determined that the ascending position of the ovaries in the early fetuses can be considered normal for the given age group, though the topography is indicative of developmental retardation at the late stages of perinatal development. The length of the ovary in both groups increases gradually from the 4th to the 10th month with a certain delay during the 6th month. It might be associated with intensified growth of its parenchyma, and intensive increase of its width and length respectively. The majority of the ovarian parameters of 9-10 month fetuses do not differ reliably, which is indicative of a complete development of the ovarian definite structure at the 9th month of the intrauterine development. Comparison of the parameters of the two groups of fetal specimens, remote in time, is indicative of the fact that in the majority of the parameters they do not differ. Although in modern studies the length of the right ovary in 8-month fetuses, and the length of the left ovary in 7-month fetuses is shorter than that of the archival specimens. Similarly the width of the left ovary in 4-month fetuses appears to be reliably shorter than that of the archival specimens. The thickness of the right ovary of 7 and 10-month modern fetuses is reliably less than that of the appropriate groups of the archival specimens. The thickness of the left ovary of modern fetuses is reliably less than that of the archival specimens during the 10th month. Therefore, a reliable difference was found only in 2 pairs of the parameters included in 42 pairs of the examined morphometric parameters of both groups. It is indicative of inconsiderable changes of these parameters during the period of 27-49 years
Вади сечостатевої системи посідають 3-тє місце за частотою виникнення. Серед яких вади розвитку жіночих статевих органів становлять до 6 %. Саме тому дослідження перинатальної анатомії нині набуває особливо важливого значення. Мета роботи – встановити вікові особливості будови та топографії яєчників плодів, а також спільні та відмінні тенденції змін морфологічних параметрів яєчників двох груп плодів віддалених у часі. Дослідження проведені на двох групах плодів людини 4-10 місяців розвитку – 161,0-500,0 мм тімʼяно-пʼяткової довжини. Перша група – 35 препаратів, розділених на 7 підгруп відповідно місяцям розвитку (4, 5, 6, 7, 8, 9 і 10), була сформована з плодів, що померли впродовж 2017-2019 рр. Друга група була сформована з препаратів плодів, що були зібрані впродовж 1970-1990 рр. Статистичний аналіз отриманих результатів проведений у ліцензійному статистичному пакеті “Statistica 6.0”. Проведена оцінка характеру розподілів для кожного з отриманих варіаційних рядів, визначені середні для кожної ознаки, що вивчається, стандартне квадратичне відхилення, процентильний розмах показників. Достовірність різниці значень між незалежними кількісними величинами визначали за допомогою U-критерія Мана-Уітні. В результаті проведених досліджень встановлено, що висхідне положення яєчників ранніх плодів можна вважати нормою для даної вікової групи, проте така топографія свідчить про затримку розвитку на пізніх етапах перинатального розвитку. Довжина яєчників двох груп поступово збільшується з 4 по 10 місяць, з деякою затримкою росту на 6 місяці, що імовірно пов’язано з інтенсифікацією розростання їх паренхіми і відповідно інтенсивного збільшення його ширини та товщини. Більшість параметрів яєчника плодів 9-10 місяців достовірно не різняться, що свідчить про завершення становлення дефінітивної будови яєчників на 9 місяці внутрішньоутробного розвитку. Порівняння параметрів двох розведених (віддалених) у часі груп препаратів плодів вказує на те, що у переважній більшості показників данні не різняться, проте у плодів 8 місяця довжина правого яєчника і 7 місяця довжина лівого яєчника у сучасних дослідженнях менша, ніж у архівних препаратів. Так само ширина лівого яєчника сучасних плодів 4 місяця достовірно менша за таку архівних препаратів. Товщина правого яєчника плодів 7 та 10 місяців сучасних плодів достовірно менша ніж у відповідних групах архівних препаратів. Товщина лівого яєчника сучасних плодів достовірно менша за таку архівних препаратів на 10 місяці. Отже, з 42 пар досліджених морфометричних параметрів двох груп плодів, достовірну відмінність виявили лише у 2 парах параметрів, що свідчить про незначні зміни цих параметрів впродовж 27-49 років
Дод.точки доступу:
Bulyk, R. Ye.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
18.


    Herasym, L. М.
    Peculiarities of organometric parameters of the coronary arteries in the perinatal period of ontogenesis [Текст] = Особливості органометричних параметрів сонних артерій в перинатальному періоді онтогенезу / L. М. Herasym, О. M. Slobodian // Biomedical and Biosocial Anthropology. - 2019. - № 34. - С. 55-61. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
СОННАЯ АРТЕРИЯ ВНУТРЕННЯЯ -- CAROTID ARTERY, INTERNAL (анатомия и гистология, эмбриология)
СОННАЯ АРТЕРИЯ НАРУЖНАЯ -- CAROTID ARTERY, EXTERNAL (анатомия и гистология, эмбриология)
СОННАЯ АРТЕРИЯ ОБЩАЯ -- CAROTID ARTERY, COMMON (эмбриология)
ТОПОГРАФИЯ МУАРОВАЯ -- MOIRE TOPOGRAPHY (статистика, тенденции)
НОВОРОЖДЕННЫЙ -- INFANT, NEWBORN (физиология)
ЧЕЛОВЕК -- HUMANS
Анотація: Formation of the structure and topography of the coronary arteries during the fetal and early neonatal periods of human ontogenesis is an essential constituent while making perinatal diagnosis and understanding real parameters of the norm and pathology. Objective of the study is to determine organometric parameters of the carotid arteries during the fetal and early neonatal periods of human ontogenesis. The study was conducted on 50 specimens of dead fetuses (from 4 to 10 months) and 9 neonates (5 isolated complexes of organs in particular) by means of adequate anatomical methods: macrodissection, injection of the blood vessels, making topographic-anatomical sections, morphometry, and statistical analysis. During perinatal period external diameters and lengths of the carotid arteries are found to be characterized by two periods of an accelerated development and the period of relatively slow development. For the external diameter of the right common carotid artery and the external diameter of the left internal carotid artery the periods from the 4th to 7th months of the intrauterine development and the period from the 9th month to the neonatal period are the periods of an accelerated development; the periods from the 7th to 9th months of development are the period of relatively slow development. The periods from the 4th to the 7th months of the intrauterine development and the period from the 10th month till neonatal period are the periods of an accelerated development for the external diameter of the left common carotid artery and external diameter of the right internal carotid artery; the period from the 7th to the 10th months of development is the period of relatively slow development. The periods from the 4th to the 7th months of the intrauterine development and from the 8th month of development till the neonatal period are the periods of an accelerated development for the external diameter of the right and left external carotid arteries; the period during 7-8th months is the period of relatively slow development. The length of the cervical part of the right and left carotid arteries is characterized by the two periods of an accelerated development – from the 4th to the 6th month and from the 7th month till the neonatal period; the period of relatively slow development is from the 6th to the 7th month of the intrauterine development. Comparison of the developmental periods of the carotid arteries with all the possible organometric parameters enables to affirm that practically similar enlargement of the external diameters of the common, external and internal carotid arteries both from the right and left sides is peculiar for the period of relatively slow development. The first period of an accelerated development of the carotid arteries is more specific for the external diameter and length of the left common and left external artery contrary to the second accelerated period of development of the carotid arteries. It is characterized by enlargement of the external diameters of the right common and right external carotid artery. A reliable difference of the mean values of the external diameters of the right and left common, external and internal carotid arteries is peculiar for the 4th, 7th, 10th months of development and for the neonatal period for the common carotid arteries; for the external carotid arteries – the 4th, 7th, 9th months of development and neonatal period; for the internal carotid arteries – for the whole months of development
Становлення будови і топографії сонних артерій у плодовому та ранньому неонатальному періодах онтогенезу людини є необхідною складовою під час проведення перинатальної діагностики та розуміння фактичних даних норми і патології. Мета дослідження – встановити органометричні параметри сонних артерій впродовж плодового і раннього неонатального періодів онтогенезу людини. Дослідження проведено на 50 препаратах трупів плодів (від 4 до 10 місяців) та 9 новонароджених (зокрема, 5 ізольованих органокомплексів) за допомогою адекватних анатомічних методів: макропрепарування, ін’єкція кровоносних судин, виготовлення топографоанатомічних зрізів, морфометрія та статистичний аналіз. Встановлено, що впродовж перинатального періоду для зовнішніх діаметрів і довжин сонних артерій характерні два періоду прискореного розвитку і період відносно сповільненого розвитку. Для зовнішнього діаметра правої загальної сонної артерії та для зовнішнього діаметра лівої внутрішньої сонної артерії з 4-го по 7-ий місяць внутрішньоутробного розвитку та у період з 9-го місяця до періоду новонародженості – періоди прискореного розвитку; з 7-го по 9-й місяці розвитку – період відносно сповільненого розвитку. Для зовнішнього діаметра лівої загальної сонної артерії та для зовнішнього діаметра правої внутрішньої сонної артерії з 4-го по 7-й місяць внутрішньоутробного розвитку та у період з 10 місяця до періоду новонародженості – періоди прискореного розвитку; з 7-го по 10 місяці розвитку – період відносно сповільненого розвитку. Для зовнішнього діаметра правої і лівої зовнішніх сонних артерій з 4-го по 7-й місяці внутрішньоутробного розвитку та з 8-го місяця розвитку до періоду новонародженості – періоди прискореного розвитку; впродовж 7-8 місяців – період відносно сповільненого розвитку. Для довжин шийної частини правої і лівої сонних артерій притаманні два періоду прискореного розвитку – з 4-го по 6-й місяць розвитку та з 7-го місяця розвитку до періоду новонародженості; період відносного сповільненого розвитку – з 6-го по 7-й місяць внутрішньоутробного розвитку. За умов порівняння періодів розвитку сонних артерій зі всіма можливими їх органометричними параметрами можна стверджувати, що майже однакове збільшення зовнішніх діаметрів загальної, зовнішньої та внутрішньої сонних артерій як справа так і зліва є характерним для періоду відносно сповільненого розвитку. Перший період прискореного розвитку сонних артерій більш притаманний для зовнішнього діаметра і довжини лівої загальної та лівої зовнішньої артерії на противагу другому прискореному періоду розвитку сонних артерій, для якого є характерне збільшення зовнішніх діаметрів правої загальної та правої зовнішньої сонної артерії. Значима різниця середніх значень зовнішніх діаметрів правої і лівої загальних, зовнішніх та внутрішніх сонних артерій характерна для 4-го, 7-го, 10- го місяців розвитку та для періоду новонародженості для загальних сонних артерій; для зовнішніх сонних артерій – для 4-го, 7-го, 9-го місяців розвитку та для періоду новонародженості; для внутрішніх сонних артерій – для всіх місяців розвитку
Дод.точки доступу:
Slobodian, O. M.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
19.


    Потяженко, М. М.
    Энергетическая система человека как часть природного энергообмена: значение для фундаментальной науки и медицины (часть II) [Текст] / М. М. Потяженко, А. В. Невойт // Український медичний часопис. - 2019. - Т. 1, № 6. - С. 41-43. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
МЕТАБОЛИЧЕСКИЕ ФЕНОМЕНЫ -- METABOLIC PHENOMENA
ЭНЕРГЕТИЧЕСКИЙ ОБМЕН -- ENERGY METABOLISM
ЭЛЕКТРОМАГНИТНЫЕ ФЕНОМЕНЫ -- ELECTROMAGNETIC PHENOMENA
ЧЕЛОВЕК -- HUMANS
Анотація: Статья продолжает цикл публикаций авторов касательно вопроса организации энергетической системы человека. Приведен междисциплинарный обзор, цель которого — показать взаимосвязь и общность фундаментальных энергетических процессов в природе и организме человека. Обозначенное имеет существенное значение для понимания сути метаболизма в организме человека с позиций системной медицины и предлагаемой авторами новой магнитоэлектрохимической концепции обмена веществ. Часть II публикации посвящена электромагнитным проявлениям человеческого тела и механизмам его взаимодействия с природными (геокосмичес­кими) электромагнитными полями
Дод.точки доступу:
Невойт, А. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
20.


    Sydorenko, M. I.
    Structural organization of the ileum of laboratory animals in normal and in a comparative view aspect [] = Структурна організація клубової кишки лабораторних тварин в нормі та у порівняльно-видовому аспекті / M. I. Sydorenko // Вісник морфології. - 2019. - Т. 25, № 2. - С. 72-77. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL
ПОДВЗДОШНАЯ КИШКА -- ILEUM (анатомия и гистология, ультраструктура, цитология)
КЛЕТОЧНЫЕ СТРУКТУРЫ -- CELLULAR STRUCTURES (ультраструктура, цитология)
КРОЛИКИ -- RABBITS
ЧЕЛОВЕК -- HUMANS
СРАВНИТЕЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- COMPARATIVE STUDY
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Анотація: In recent decades, diseases of the digestive system that require immediate, both therapeutic and surgical treatment, have become widespread, and it is therefore a natural task to find new and optimize existing technologies and methods for correcting the above-mentioned nosologies. Preclinical studies of such developments are conducted exclusively on laboratory animals and knowledge of the morphological features of their structure for further comparison with the morphology of similar human organs is an urgent task of modern medical and biological science. The purpose of the study was to study the structural organization of the ileum of rabbits in comparative species and to obtain control data on its morphological features. Adequate research methods were used in the work according to the set goal, namely: histological, histochemical, electron microscopic, morphometric and statistical and biopsies of the ileum of 10 rabbits were studied. The correctness of the distribution of traits by each of the variations obtained, the average values for each trait studied, standard errors and standard deviations were evaluated. The significance of the difference of values between independent micrometric values in the normal distribution of features was determined by Student’s criterion. The paper describes the main structural components of the ileum of rabbits and compared with similar structures of the human ileum. The ileum of rabbits, as in humans, has been determined to have four membranes: mucous, submucosal, muscular and serous. The mucous membrane is constructed from the epithelial layer, which is located on the basement membrane and the muscular plate and contains cellular elements (exocrinocytes, enterocytes of various kinds, elements of the diffuse endocrine system associated with the mucous membrane, intraepithelial lymphocytes), blood and lymphatic vessels and nerve endings. The submucosa is composed of loose fibrous connective tissue, which contains collagen and reticular fibers, elements of diffuse lymphoid tissue, blood vessels, and nerve endings. The muscular and serous membranes are constructed in the same way as in the human ileum. Thus, after the study, it was determined that the morphological organization of the ileum of rabbits at the optical and electron microscopic levels has general patterns of structure similar to those in the ileum of the person
В останні десятиріччя широкого розповсюдження набули захворювання травної системи, які потребують негайного, як терапевтичного, так і хірургічного лікування і тому постає закономірне завдання оптимізації існуючих технологій та пошуку нових способів корекції вищезгаданих нозологій. Доклінічні дослідження таких розробок проводять виключно на лабораторних тваринах і знання морфологічних особливостей їх будови для подальшого порівняння з морфологією аналогічних органів людини є актуальним завданням сучасної медико-біологічної науки. Метою роботи було вивчення структурної організації клубової кишки кролів у порівняльно-видовому аспекті та для отримання контрольних даних щодо її морфологічних особливостей. В роботі використані адекватні методи досліджень відповідно до поставленої мети, а саме: гістологічний, гістохімічний, електронно-мікроскопічний, морфометричний і статистичний та були вивчені біоптати клубової кишки 10 кролів. Оцінили правильність розподілу ознак за кожним із отриманих варіаційних рядів, середні значення за кожною вивченою ознакою, стандартні помилки та стандартні відхилення. Достовірність різниці значень між незалежними мікрометричними величинами при нормальному розподілі ознак визначали за критерієм Ст’юдента. В роботі охарактеризовані основні структурні компоненти клубової кишки кролів і порівняні з аналогічними структурами клубової кишки людини. Визначено, що клубова кишка кролів, як і у людини складається з чотирьох оболонок: слизової, підслизової, м’язової і серозної. Слизова оболонка побудована з епітеліального пласту, який розташовується на базальній мембрані і м’язовій пластинці і містить у своєму складі клітинні елементи (екзокриноцити, ентероцити різних видів, елементи дифузної ендокринної системи, асоційованої зі слизовою оболонкою, інтраепітеліальні лімфоцити), кровоносні і лімфатичні судини та нервові закінчення. Підслизова оболонка складається з пухкої волокнистої сполучної тканини, котра у своєму складі містить колагенові і ретикулярні волокна, елементи дифузної лімфоїдної тканини, кровоносні судини і нервові закінчення. М’язова і серозна оболонки побудовані аналогічно клубовій кишці людини. Таким чином, після проведеного дослідження визначено, що морфологічна організація клубової кишки кролів на світлооптичному та електронно-мікроскопічному рівнях має загальні закономірності будови аналогічні клубовій кишці людини
Вільних прим. немає

Знайти схожі
 1-20    21-40   41-61   61-61 
 
Стандартний
Розширений
Професійний
За словником
УДК-навігатор
Тематичний навігатор
Статистика звернень
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)