Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку
Книги
Періодичні видання
Бібліотечні видання
Вища освіта
Краєзнавство
Рідкісні видання
Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Книги (158)Рідкісні видання (13)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>S=Человек<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 61
Показані документи з 1 по 20
 1-20    21-40   41-61   61-61 
1.


    Zalevskiy, L. L.
    Histostructural organization of the cerebellum of human fetuses for 8-9 weeks of prenatal development [] = Гістоструктурна організація мозочка ембріонів людини 8-9 тижнів внутрішньоутробного розвитку / L. L. Zalevskiy, V. S. Shkolnikov, S. O. Prykhodko // Вісник морфології. - 2019. - Т. 25, № 3. - С. 45-51. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
МОЗЖЕЧОК -- CEREBELLUM (анатомия и гистология, ультраструктура, эмбриология)
ТОПОГРАФИЯ МУАРОВАЯ -- MOIRE TOPOGRAPHY (использование, методы, тенденции)
ЧЕЛОВЕК -- HUMANS (эмбриология)
ЭПЕНДИМОГЛИАЛЬНЫЕ КЛЕТКИ -- EPENDYMOGLIAL CELLS (ультраструктура)
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Анотація: The high incidence of anomalies in the hindbrain is due to the fact that neurulation in the cranial compartment lasts the longest time. Therefore, for more detailed study of embryogenesis and understanding of mechanisms of pathogenesis, occurrence of congenital malformations, there is a need to determine the morphometric (histometric) parameters of the cerebellum at different gestational times. The purpose of the study is to determine the morphometric parameters of the cerebellum of human embryos for 8-9 weeks of prenatal development, as well as features of cytoarchitectonics of its structures, which is inherent in the given gestation period. Anatomo-histological, immunohistochemical and morphometric examination of the cerebellum of 10 human embryos was performed. Serial sections of cerebellum preparations 8-10 microns thick were stained with hematoxylin, eosin, toluidine blue and Van Gieson, and diagnostic monoclonal antibodies of “DacoCytomation” (Denmark): Vimentin, Ki-67 and Synaptophysin were used for immunohistochemical studies. The results of measurements of the total thickness of all layers, the density of neural stem cells (NSC), as well as the area of the right and left hemispheres of the cerebellum were obtained during the study. In immunohistochemical study, we determined the direction of NSC migration and cell proliferation of all layers of the cerebellum, as well as the length of radial glia fibers. In the cerebral hemispheres of embryos of 8-9 weeks there is a clear division into ventricular, intermediate, molecular and outer granular layers. The highest density of neural stem cells was observed in the outer granular layer – 151.0±4.1 cells per 0.01 mm2. The lowest cell density was observed in the molecular layer – 22.0±0.8 cells per 0.01 mm2. The most intense cell proliferation was established in the ventricular layer and the outer granular layer of the cerebellum, and the least intense in the intermediate layer. Synaptophysin expression was only slightly expressed in the ventricular layer of the cerebellum. The radial glial fibers begin from the ventricular layer and penetrate all layers of the cerebellum, ending in the outer granular layer. The average length of radial glial fibers was: short – 120.8±5.7 μm, long – 195.3±9.4 μm. The exterior granular layer is represented by spherical undifferentiated cells with an average area size of 641.1±28.9 μm2, the molecular layer – NSC with an area of 472.9±23.7 μm2, the intermediate layer – NSC with an area of 492.2±23.1 μm2, and the ventricular layer is represented by neuroblasts with an area of 436.1±21.8 μm2. Thus, it is established that there is a clear division of the cerebellum layers into the ventricular layer, which is represented by neuroblasts, the intermediate layer – NSC, the molecular layer – NSC, and the outer granular layer is represented by undifferentiated cells; the densest neural stem cells are located in the outer granular layer and less densely in the molecular layer
Висока частота розповсюдженості аномалій заднього мозку обумовлена тим, що нейруляція у краніальному відділі триває найбільший проміжок часу. Тому, для більш детального дослідження ембріогенезу, розуміння механізмів патогенезу та виникнення вроджених вад розвитку виникає необхідність у визначенні морфометричних (гістометричних) параметрів мозочка у різні терміни гестації. Мета дослідження – встановити морфометричні параметри мозочка ембріонів людини 8-9 тиж. внутрішньоутробного розвитку, а також особливості цитоархітектоніки його структур, яка притаманна для даного терміну гестації. Проведено анатомо-гістологічне, імуногістохімічне та морфометричне дослідження мозочка 10 ембріонів людини. Виготовляли серійні зрізи препаратів мозочку товщиною 8-10 мкм, які забарвлювали гематоксиліном, еозином, толуїдиновим синім та за Ван-Гізон. Для імуногістохімічного дослідження були використані діагностичні моноклональні антитіла фірми “DacoCytomation” (Данія): віментин, Кі-67 та синаптофізин. У ході дослідження отримані результати вимірів загальної товщини усіх шарів, щільність нейральних стовбурових клітин (НСК), а також площі правої та лівої півкуль мозочка. При імуногістохімічному дослідженні визначили напрямок міграції НСК та проліферацію клітин усіх шарів мозочка, а також довжину волокон радіальної глії. У півкулях мозочка ембріонів 8-9 тижня відбувається чіткий поділ на вентрикулярний, проміжний, молекулярний і зовнішній зернистий шари. Найбільшу щільність нейральних стовбурових клітин спостерігали у зовнішньому зернистому шарі – 151,0±4,1 клітин на 0,01 мм2. Найменшу щільність клітин спостерігали у молекулярному шарі – 22,0±0,8 клітин на 0,01 мм2. Відносно найбільш інтенсивну проліферацію клітин встановили у вентрикулярному шарі та зовнішньому зернистому шарі мозочка, найменш інтенсивну – у проміжному шарі. Експресія синаптофізину була виражена незначно у вентрикулярному шарі мозочка. Волокна радіальної глії починаються від вентрикулярного шару та пронизують усі шари мозочка, закінчуючись у зовнішньому зернистому шарі. Середня довжина волокон радіальної глії становила: коротких – 120,8±5,7 мкм, довгих – 195,3±9,4 мкм. Зовнішньо зернистий шар представлений кулястими недиференційованими клітинами середнім розміром площі 641,1±28,9 мкм2, молекулярний шар – НСК площею 472,9±23,7 мкм2, проміжний шар – НСК площею 492,2±23,1 мкм2, вентрикулярний шар представлений нейробластами площею 436,1±21,8 мкм2. Таким чином, встановлено, що відбувається чіткий розподіл шарів мозочка на вентрикулярний шар, який представлений нейробластами, проміжний шар – НСК, молекулярний шар – НСК, а зовнішній зернистий шар представлений недиференційованими клітинами; найщільніше нейральні стовбурові клітини розташовуються у зовнішньому зернистому шарі, а менш щільно – у молекулярному шарі
Дод.точки доступу:
Shkolnikov, V. S.
Prykhodko, S. O.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
2.


    Yuzko, R. V.
    Organometric parameters of hepatoduodenal ligament n the perinatal period [] = Органометричні параметри печінково-дуоденальної зв’язки у перинатальному періоді / R. V. Yuzko, O. M. Slobodian // Вісник морфології. - 2019. - Т. 25, № 4. - С. 56-61. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
ПЕРИНАТАЛЬНЫЙ ПЕРИОД, НАБЛЮДЕНИЕ -- PERINATAL CARE (методы, статистика)
ЧЕЛОВЕК -- HUMANS (анатомия и гистология, эмбриология)
ТОПОГРАФИЯ МУАРОВАЯ -- MOIRE TOPOGRAPHY (использование, методы, статистика, тенденции)
СВЯЗКИ -- LIGAMENTS (анатомия и гистология, эмбриология)
ПЕЧЕНЬ -- LIVER (анатомия и гистология, эмбриология)
ДВЕНАДЦАТИПЕРСТНАЯ КИШКА -- DUODENUM (анатомия и гистология, эмбриология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
ТАБЛИЦЫ -- TABLES
Анотація: During any surgery, in addition to pathology-related factors, it is necessary to evaluate the individual features of the anatomy of a particular area or complex of organs. The relevance of such data is confirmed by the results of numerous studies that show that half of patients are characterized by certain anatomical variants, including the location of the arteries and biliary tract. The purpose of the work is to establish the peculiarities of the morphometric parameters of the components of the hepatic-duodenal ligament. The study was based on 50 preparations of fetus corpses (4 to 10 months) and 10 newborns without external signs of anatomical abnormalities or congenital malformations. Adequate anatomical methods were used during the study: macropreparation, injection of blood vessels, making topographic anatomical sections, morphometry. Statistical analysis of the obtained data was performed using the licensed program RStudio. During the perinatal period, the length of the hepatic-duodenal ligament was found to increase from 5.224±0.572 mm in fetuses for 4 months to 32.12±1.77 mm in newborns. The chart of change of the average values of its length by months of prenatal development indicates uneven increase of organometric parameters. From 4 to 5 months observed a significant increase in the length of the hepatic-duodenal ligament, while from 5 to 7 months of development observed a period of relative slowdown of its length, and from 5 to 6 months of development even a relative decrease in length. The period from 7 to 10 months determines the period of accelerated growth of ligament. The indices of the width of the hepatic-duodenal ligament in the perinatal period increased from 3.292±0.227 mm in fetus of 4 months to 21.25±0.938 mm in newborns. The width increases are not uniform. The periods of accelerated development (4-5 months and 9 months – newborns) and the period of slow development (5-8 months) were observed. It was proved that there are periods of accelerated and slow development, in which during periods of intensive development, organometric indicators always differed significantly, were smaller than the previous ones and outweighed the following ones respectively (4-5 months and 7-9 months, р˂0.05). Regarding the periods of slow development, the organometric indicators in these periods did not differ significantly (р˃0.05). Therefore, analyzing the dynamics of changes in the morphometric parameters of the components of the hepatic-duodenal ligament, revealed periods of their accelerated and slow growth
Під час проведення будь-якого оперативного втручання, окрім факторів, що викликали патологію, необхідно оцінити індивідуальні особливості анатомії тієї чи іншої ділянки, або комплексу органів. Актуальність таких даних підтверджується результатами численних досліджень, котрі показують, що половині пацієнтів характерні певні анатомічні варіанти, зокрема, і розташування артерій та жовчовивідних шляхів. Мета роботи – встановити особливості морфометричних параметрів компонентів печінково-дванадцятипалокишкової звʼязки. Матеріалом дослідження послужили 50 препаратів трупів плодів (від 4 до 10 місяців) та 10 новонароджених без зовнішніх ознак анатомічних відхилень або вроджених вад розвитку. Під час дослідження використовували адекватні анатомічні методи: макропрепарування, ін’єкцію кровоносних судин, виготовлення топографо-анатомічних зрізів, морфометрію. Статистичний аналіз отриманих даних проводили за допомогою ліцензованої програми RStudio. Встановлено, що впродовж перинатального періоду довжина печінково-дванадцятипалокишкової зв’язки збільшується від 5,224±0,572 мм у плодів 4 міс. до 32,12±1,77 мм у новонароджених. Графік зміни середніх значень її довжини по місяцям внутрішньоутробного розвитку вказує на нерівномірне збільшення органометричних параметрів. Так, з 4 по 5 міс. спостерігали істотне збільшення довжини печінково-дванадцятипалокишкової зв’язки, в той час як з 5 по 7 місяць розвитку спостерігали період відносного уповільнення збільшення її довжини, а в період з 5 по 6 місяці розвитку навіть і відносне зменшення довжини. У період з 7 по 10 місяці визначається період прискореного росту зв’язки. Показники ширини печінково-дванадцятипалокишкової зв’язки у перинатальному періоді збільшуються з 3,292±0,227 мм у плодів 4 міс. до 21,25±0,938 мм у новонароджених. Збільшення ширини відбувається нерівномірно. Спостерігали наявність періодів прискореного розвитку (4-5 міс. та 9 міс. – новонароджені) та період уповільненого розвитку (5-8 міс.). Було доведено наявність періодів прискореного та уповільненого розвитку, за котрими у періоди інтенсивного розвитку органометричні показники завжди достовірно відрізнялись, були меншими за попередні та переважали наступні, відповідно (4-5 міс. та 7-9 міс., р˂0,05). Щодо періодів уповільненого розвитку, то органометричні показники в дані періоди достовірно не відрізнялись (р˃0,05). Отже, аналізуючи динаміку змін морфометричних параметрів компонентів печінково-дванадцятипалокишкової звʼязки, виявлені періоди їх прискореного та уповільненого росту
Дод.точки доступу:
Slobodian, O. M.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
3.


    Proniaiev, D. V.
    Characteristics of the uterine tubes in the fetal period: topographic and morphometric parallels [] = Характеристика маткових труб у плодовому періоді: топографічні та морфометричні паралелі / D. V. Proniaiev, R. Ye. Bulyk // Вісник морфології. - 2019. - Т. 25, № 2. - С. 64-71. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
МАТОЧНЫЕ ТРУБЫ -- FALLOPIAN TUBES (анатомия и гистология, ультраструктура)
ПЛОД -- FETUS (анатомия и гистология)
ЧЕЛОВЕК -- HUMANS (анатомия и гистология)
ТОПОГРАФИЯ МУАРОВАЯ -- MOIRE TOPOGRAPHY (статистика)
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
ТАБЛИЦЫ -- TABLES
Анотація: Topicality of the study is stipulated by the importance of objective data for medicine concerning formation of the structure and topographic-anatomical interrelations of the uterine tubes with adjacent organs and structures during the prenatal period of human ontogenesis. Objective: to find and compare tendencies of changes of the uterine tube morphologic parameters in the two groups of fetuses remote in time, and determine age peculiarities of their topography during perinatal period of development. The experimental material (specimens of fetuses) was divided into two groups: І group – 35 specimens of fetuses deceased during 2017-2019; ІІ group – 105 specimens of fetuses taken from the Museum of the Departments of Anatomy, Clinical Anatomy and Operative Surgery at Higher State Educational Establishment of Ukraine “Bukovinian State Medical University”, collected during 1970-1990. Every group was subdivided into 7 subgroups according to 10 months of the fetal period of development (from the 4th to the 10th months). The results obtained were statistically processed in the licensed statistical package “Statistica 6.0” using nonparametric methods to evaluate the results. Regular changes in the topography of the right and left uterine tubes, changes in their shape and histological structure are observed. Both uterine tubes were found to occupy an ascending position in thirty cases out of sixty examined specimens of early fetuses (4-6 months of age). In twenty cases one uterine tube was found to be in an ascending position, and in ten cases both uterine tubes were placed practically horizontally. The study of uterine tube morphogenesis in 7-month fetuses found that the structure and topography of the uterine tubes in different age periods differ. In two 7-month fetuses the uterine tubes were found to be in an ascending position, in eight cases one uterine tube (the left one – in six cases out of eight) was in a horizontal position, and in ten cases two uterine tubes were directed practically horizontally. During the 8th month of the antenatal development one uterine tube was found to be in an ascending position out of eight cases; in ten cases both uterine tubes were in the position close to a horizontal one; and in two cases the left uterine tube was in a descending position. In 9-month fetuses both uterine tubes were found to be in a horizontal position in twelve cases, in eight cases one of the uterine tubes was in the position close to a descending one. In fourteen fetuses 10 months of development one uterine tube was in a descending position, and only in six cases both uterine tubes were located horizontally. The length of the uterine tubes of 4-7-month fetuses deceased during 2017-2019 was not found to differ reliably. Similar regularity was found in the group of fetuses aged from 9 to 10 months. The length of the uterine tubes of the archival specimens increases reliably every two months. In this group of fetuses the parameters of the uterine tube length aged from 9 to 10 months were found to differ reliably contrary to the length of the uterine tubes in the group of modern specimens of a similar age. Comparison of dynamics in changes of the uterine tube length in the two groups of fetuses remote in time showed that within the frame of one group differences in the morphometric parameters between the right and left uterine tubes are not considerable. Therefore, the study of peculiarities in the structure of the uterine tubes at every stage of the perinatal period found certain peculiarities and regularities of their development
Актуальність даного дослідження зумовлена важливістю для медицини об’єктивних даних про становлення будови і топографоанатомічних взаємовідношень маткових труб зі суміжними органами та структурами в пренатальному періоді онтогенезу людини. Мета роботи – встановити та порівняти тенденції змін морфологічних параметрів маткових труб двох віддалених у часі груп плодів та зʼясувати вікові особливості їх топографії у перинатальному періоді розвитку. Дослідний матеріал (препарати плодів) було розподілено на дві групи: І група – 35 препаратів плодів, котрі померли впродовж 2017-2019 рр; ІІ група – 105 препаратів плодів із музею кафедри анатомії, клінічної анатомії та оперативної хірургії Вищого державного навчального закладу України “Буковинський державний медичний університет”, що були зібрані впродовж 1970-1990 рр. Кожну із груп було розподілено на 7 підгруп відповідно 10-ти місяцям плодового періоду розвитку (з 4-го по 10-й). Статистичний аналіз отриманих результатів проведений у ліцензійному статистичному пакеті “Statistica 6.0” з використанням непараметричних методів оцінки результатів. Встановлені закономірні зміни топографії правої та лівої маткових труб, зміна їх форми та гістологічної будови. Виявлено, що із 60 досліджених препаратів ранніх плодів (віком 4-6 місяців) у 30 випадках обидві маткові труби займали висхідне положення, у 20 випадках одна маткова труба займала висхідне положення і в 10 випадках дві маткові труби розташовувались майже горизонтально. При дослідженні морфогенезу маткових труб плодів 7 місяців внутрішньоутробного розвитку виявлено, що будова і топографія маткових труб у різні вікові періоди має свої відмінності. У двох плодів віком 7 місяців дві маткові труби займали висхідне положення, у 8 випадках одна з маткових труб (ліва – у 6 випадках із 8) займала горизонтальне положення і в 10 випадках дві маткові труби спрямовувалися майже горизонтально. На восьмому місяці внутрішньоутробного розвитку у 8 випадках, одна з маткових труб займала висхідне положення, у 10 випадках обидві маткові труби займали положення, наближене до горизонтального, і в 2 випадках ліва маткова труба займала низхідне положення. У плодів 9 місяців у 12 випадках обидві маткові труби займали горизонтальне положення, а у 8 випадках – одна з маткових труб займала положення, наближене до низхідного. У 14 плодів віком 10 місяців одна маткова труба займала низхідне положення і лише в 6 випадках обидві маткові труби розташовувались горизонтально. Встановлено, що довжина маткових труб плодів віком 4-7 місяців, що померли впродовж 2017-2019 рр., достовірно не відрізнялась. Аналогічну закономірність встановлено для груп плодів віком 9 та 10 місяців. Довжина маткових труб архівних препаратів кожні 2 місяці достовірно збільшується. В даній групі також достовірно відрізняються параметри довжини маткових труб плодів віком 9 та 10 місяців на відміну від довжини маткових труб плодів групи сучасних препаратів аналогічного віку. Порівняння динаміки зміни довжини маткових труб двох розведених у часі груп плодів показало, що в межах однієї групи відмінності в морфометричних параметрах між правою та лівою матковою трубою є незначними. Таким чином, при дослідженні особливостей будови маткових труб на кожному з етапів перинатального періоду виявлені певні особливості та закономірності їх розвитку
Дод.точки доступу:
Bulyk, R. Ye.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
4.


    Sydorenko, M. I.
    Structural organization of the ileum of laboratory animals in normal and in a comparative view aspect [] = Структурна організація клубової кишки лабораторних тварин в нормі та у порівняльно-видовому аспекті / M. I. Sydorenko // Вісник морфології. - 2019. - Т. 25, № 2. - С. 72-77. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL
ПОДВЗДОШНАЯ КИШКА -- ILEUM (анатомия и гистология, ультраструктура, цитология)
КЛЕТОЧНЫЕ СТРУКТУРЫ -- CELLULAR STRUCTURES (ультраструктура, цитология)
КРОЛИКИ -- RABBITS
ЧЕЛОВЕК -- HUMANS
СРАВНИТЕЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- COMPARATIVE STUDY
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Анотація: In recent decades, diseases of the digestive system that require immediate, both therapeutic and surgical treatment, have become widespread, and it is therefore a natural task to find new and optimize existing technologies and methods for correcting the above-mentioned nosologies. Preclinical studies of such developments are conducted exclusively on laboratory animals and knowledge of the morphological features of their structure for further comparison with the morphology of similar human organs is an urgent task of modern medical and biological science. The purpose of the study was to study the structural organization of the ileum of rabbits in comparative species and to obtain control data on its morphological features. Adequate research methods were used in the work according to the set goal, namely: histological, histochemical, electron microscopic, morphometric and statistical and biopsies of the ileum of 10 rabbits were studied. The correctness of the distribution of traits by each of the variations obtained, the average values for each trait studied, standard errors and standard deviations were evaluated. The significance of the difference of values between independent micrometric values in the normal distribution of features was determined by Student’s criterion. The paper describes the main structural components of the ileum of rabbits and compared with similar structures of the human ileum. The ileum of rabbits, as in humans, has been determined to have four membranes: mucous, submucosal, muscular and serous. The mucous membrane is constructed from the epithelial layer, which is located on the basement membrane and the muscular plate and contains cellular elements (exocrinocytes, enterocytes of various kinds, elements of the diffuse endocrine system associated with the mucous membrane, intraepithelial lymphocytes), blood and lymphatic vessels and nerve endings. The submucosa is composed of loose fibrous connective tissue, which contains collagen and reticular fibers, elements of diffuse lymphoid tissue, blood vessels, and nerve endings. The muscular and serous membranes are constructed in the same way as in the human ileum. Thus, after the study, it was determined that the morphological organization of the ileum of rabbits at the optical and electron microscopic levels has general patterns of structure similar to those in the ileum of the person
В останні десятиріччя широкого розповсюдження набули захворювання травної системи, які потребують негайного, як терапевтичного, так і хірургічного лікування і тому постає закономірне завдання оптимізації існуючих технологій та пошуку нових способів корекції вищезгаданих нозологій. Доклінічні дослідження таких розробок проводять виключно на лабораторних тваринах і знання морфологічних особливостей їх будови для подальшого порівняння з морфологією аналогічних органів людини є актуальним завданням сучасної медико-біологічної науки. Метою роботи було вивчення структурної організації клубової кишки кролів у порівняльно-видовому аспекті та для отримання контрольних даних щодо її морфологічних особливостей. В роботі використані адекватні методи досліджень відповідно до поставленої мети, а саме: гістологічний, гістохімічний, електронно-мікроскопічний, морфометричний і статистичний та були вивчені біоптати клубової кишки 10 кролів. Оцінили правильність розподілу ознак за кожним із отриманих варіаційних рядів, середні значення за кожною вивченою ознакою, стандартні помилки та стандартні відхилення. Достовірність різниці значень між незалежними мікрометричними величинами при нормальному розподілі ознак визначали за критерієм Ст’юдента. В роботі охарактеризовані основні структурні компоненти клубової кишки кролів і порівняні з аналогічними структурами клубової кишки людини. Визначено, що клубова кишка кролів, як і у людини складається з чотирьох оболонок: слизової, підслизової, м’язової і серозної. Слизова оболонка побудована з епітеліального пласту, який розташовується на базальній мембрані і м’язовій пластинці і містить у своєму складі клітинні елементи (екзокриноцити, ентероцити різних видів, елементи дифузної ендокринної системи, асоційованої зі слизовою оболонкою, інтраепітеліальні лімфоцити), кровоносні і лімфатичні судини та нервові закінчення. Підслизова оболонка складається з пухкої волокнистої сполучної тканини, котра у своєму складі містить колагенові і ретикулярні волокна, елементи дифузної лімфоїдної тканини, кровоносні судини і нервові закінчення. М’язова і серозна оболонки побудовані аналогічно клубовій кишці людини. Таким чином, після проведеного дослідження визначено, що морфологічна організація клубової кишки кролів на світлооптичному та електронно-мікроскопічному рівнях має загальні закономірності будови аналогічні клубовій кишці людини
Вільних прим. немає

Знайти схожі
5.


    Maryenko, N. I.
    Fractal dimension of external linear contour of human cerebellum (magnetic resonance imaging study) [] = Фрактальна розмірність зовнішнього лінійного контуру мозочка людини (за даними дослідження магнітно-резонансних томограм) / N. I. Maryenko, O. Y. Stepanenko // Вісник морфології. - 2021. - Т. 27, № 2. - С. 16-22. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
МОДЕЛИ ТЕОРЕТИЧЕСКИЕ -- MODELS, THEORETICAL
ФРАКТАЛИ -- FRACTALS
МОЗЖЕЧОК -- CEREBELLUM (анатомия и гистология, ультраструктура)
ЧЕЛОВЕК -- HUMANS (физиология)
ТОПОГРАФИЯ МУАРОВАЯ -- MOIRE TOPOGRAPHY (тенденции)
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Анотація: Fractal analysis is a method of mathematical analysis, which provides quantitative assessment of the spatial configuration complexity of the anatomical structures and may be used as a morphometric method. The purpose of the study was to determine the values of the fractal dimension of the outer linear contour of human cerebellum by studying the magnetic resonance images of the brain using the authors’ modification of the caliper method and compare to the values determined using the box counting method. Brain magnetic resonance images of 30 relatively healthy persons aged 18-30 years (15 men and 15 women) were used in the study. T2-weighted digital magnetic resonance images were studied. The midsagittal MR sections of the cerebellar vermis were investigated. The caliper method in the author’s modification was used for fractal analysis. The average value of the fractal dimension of the linear contour of the cerebellum, determined using the caliper method, was 1.513±0.008 (1.432÷1.600). The average value of the fractal dimension of the linear contour of the cerebellum, determined using the box counting method, was 1.530±0.010 (1.427÷1.647). The average value of the fractal dimension of the cerebellar tissue as a whole, determined using the box counting method, was 1.760±0.006 (1.674÷1.837). The values of the fractal dimension of the outer linear contour of the cerebellum, determined using the caliper method and the box counting method were not statistically significantly different. Therefore, both methods can be used for fractal analysis of the linear contour of the cerebellum. Fractal analysis of the outer linear contour of the cerebellum allows to quantify the complexity of the spatial configuration of the outer surface of the cerebellum, which is difficult to estimate using traditional morphometric methods. The data obtained from this study and the methodology of the caliper method of fractal analysis in the author’s modification can be used for morphometric investigations of the human cerebellum in morphological studies, as well as in assessment of cerebellar MR images for diagnostic purposes
Фрактальний аналіз є методом математичного аналізу, який дозволяє кількісно визначити складність просторової конфігурації анатомічних структур та може бути застосований в якості морфометричного методу. Мета дослідження – визначити значення фрактальної розмірності зовнішнього лінійного контуру мозочка шляхом дослідження магнітно-резонансних томограм головного мозку за допомогою авторської модифікації способу caliper та порівняти зі значеннями, визначеними за допомогою способу box counting. У дослідженні були використані томограми головного мозку 30 умовно здорових осіб віком 18-30 років (15 чоловіків та 15 жінок). Досліджували Т2-зважені цифрові магнітно-резонансні зображення. Були досліджені серединні сагітальні томографічні зрізи черв’яка мозочка. Для фрактального аналізу був використаний спосіб caliper в авторській модифікації. Середнє значення фрактальної розмірності лінійного контуру мозочка, визначеної за допомогою способу caliper, становило 1,513±0,008 (1,432÷1,600). Середнє значення фрактальної розмірності лінійного контуру мозочка, визначеної за допомогою способу box counting, становило 1,530±0,010 (1,427÷1,647). Середнє значення фрактальної розмірності тканини мозочка в цілому, визначеної за допомогою способу box counting, становило 1,760±0,006 (1,674÷1,837). Значення фрактальної розмірності зовнішнього лінійного контуру мозочка, визначені за допомогою способів caliper та box counting, статистично значуще не відрізняються. Тому обидва способи можуть бути використані для фрактального аналізу лінійного контуру мозочка. Фрактальний аналіз зовнішнього лінійного контуру мозочка дозволяє кількісно оцінити складність просторової конфігурації зовнішньої поверхні мозочка, котру важко оцінити за допомогою традиційних морфометричних методів. Дані, отримані в результаті даного дослідження та методика фрактального аналізу за допомогою способу caliper в авторській модифікації, можуть бути використані для морфометричного дослідження мозочка людини при проведенні морфологічних досліджень, а також для оцінювання стану мозочка на МР зображеннях із діагностичною метою
Дод.точки доступу:
Stepanenko, O. Y.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
6.


   
    Структурные механизмы формирования сетей первичных микрососудов в эмбриогенезе человека [] / В. Г. Черкасов [та ін.] // Вісник морфології. - 1999. - Т. 5, № 1. - С. 25-26. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ЭМБРИОНАЛЬНОЕ РАЗВИТИЕ -- EMBRYONIC DEVELOPMENT (физиология)
ЧЕЛОВЕК -- HUMANS (эмбриология)
МИКРОСОСУДЫ -- MICROVESSELS (анатомия и гистология, ультраструктура)
ТКАНЕЙ КУЛЬТУРЫ МЕТОДЫ ИССЛЕДОВАНИЯ -- TISSUE CULTURE TECHNIQUES (тенденции)
Дод.точки доступу:
Черкасов, В. Г.
Шевченко, Е. А.
Буянова, А. В.
Каннер, Е. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
7.


   
    General craniometric characteristics of linear parameters of the middle cranial fossa of a mature person [] = Загальна краніометрична характеристика лінійних параметрів середньої черепної ямки людини зрілого віку / I. V. Chekanova [та ін.] // Вісник морфології. - 2020. - Т. 26, № 4. - С. 55-61. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
ЧЕЛОВЕК -- HUMANS (анатомия и гистология)
ВЗРОСЛЫЕ -- ADULT
ЦЕФАЛОМЕТРИЯ -- CEPHALOMETRY (тенденции)
ЧЕРЕПА ОСНОВАНИЕ -- SKULL BASE (анатомия и гистология)
ЧЕРЕПНАЯ ЯМКА СРЕДНЯЯ -- CRANIAL FOSSA, MIDDLE (анатомия и гистология)
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ И МИКРОСКОПИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ -- MORPHOLOGICAL AND MICROSCOPIC FINDINGS
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
ДИАГРАММЫ -- CHARTS
Анотація: Given the rapid development of neurology, neurosurgery, otolaryngology and forensic medicine, there is a need for new, updated morphological data of internal base of the skull, in particular middle cranial fossa. This is due to the complex bone architecture of the middle cranial fossa and the location of important neurovascular structures in this area, which are important for surgeons not to damage during the operation. In this regard, it is necessary to detail the features of the structure, shape, position and size of the middle cranial fossa. The aim of the work is a detailed morphological and craniometric study of the linear parameters of the middle cranial fossa of a mature person depending on gender. The study was performed by studying 50 CT scans of the head and 50 bone preparations of the skulls of men and women of mature age. In our study, a detailed morphometry of longitudinal and latitudinal parameters at different levels of the middle cranial fossa, as well as determining its depth and area. Morphometry of linear parameters of the studied area of the skull showed the presence of a range of variability in length, width and depth depending on the sex of a mature person. The study showed an increase in the longitudinal size of the middle cranial fossa from the lateral to the medial; the transverse dimensions of the middle cranial fossa take on smaller values in its anterior parts and gradually increase to the posterior ones, which in our opinion is due to the characteristic shape of this part of the skull. The performed morphometry of longitudinal and latitudinal parameters, depth and area of the middle cranial fossa showed that these parameters are predominant in males in contrast to females, which is due to the slightly increased head size in this group of adult’s people. Depth of the middle cranial fossa has the smallest range of variability depending on sex. It is established that right-handed asymmetry is more often observed in mature people of both sexes. Rarely, left-sided asymmetry is determined due to an increase in the length of the lateral sections in mature men. The data obtained make it possible to expand knowledge about the structure of the middle cranial fossa and can serve as a basis for further research
З огляду на стрімкий розвиток неврології, нейрохірургії, отоларингології та судової медицини виникає потреба нових, уточнених морфологічних даних внутрішньої основи черепа, зокрема середньої черепної ямки (СЧЯ). Це обумовлено складною кістковою архітектурою СЧЯ та розташуванням у цій ділянці важливих судинно-нервових структур, які важливо хірургам під час операції не пошкодити. У зв’язку з цим, необхідна сучасна деталізація особливостей будови, форми, положення та розмірів СЧЯ. Метою роботи є детальне морфологічне та краніометричне дослідження лінійних параметрів СЧЯ людини зрілого віку в залежності від статі. Дослідження виконано за допомогою вивчення 50 КТ знімків голови та 50 кісткових препаратів черепів чоловіків та жінок зрілого віку. В нашому дослідженні проведена детальна морфометрія поздовжніх та поперечних параметрів на різних рівнях СЧЯ, а також визначення її глибини та площі. Морфометрія лінійних параметрів досліджуваної ділянки черепа показала наявність діапазону мінливості розмірів довжини, ширини та глибини в залежності від статі людини зрілого віку. Проведене дослідження показало збільшення поздовжніх розмірів СЧЯ від латеральних відділів до медіальних; поперечні розміри СЧЯ приймають менші значення у передніх її відділах та поступово збільшуються до задніх. За нашою думкою, це пов’язано з характерною формою цієї ділянки черепа. Проведена морфометрія поздовжніх та поперечних параметрів, глибини та площі СЧЯ показала, що зазначені параметри переважають у чоловіків, порівняно з жінками, що пов’язано з дещо збільшеним розміром голови у цієї групи людей зрілого віку. Глибина СЧЯ має найменший діапазон мінливості в залежності від статі. Встановлено, що у зрілих людей обох статей частіше відмічається правобічна асиметрія. Досить рідко визначається лівобічна асиметрія за рахунок збільшення довжини латерального відділу у чоловіків зрілого віку. Отримані дані дозволяють розширити знання щодо будови СЧЯ та можуть слугувати основою до подальших досліджень
Дод.точки доступу:
Chekanova, I. V.
Vovk, O. Yu.
Ikramov, V. B.
Dubina, S. O.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
8.


    Kalinichenko, M. O.
    A method of evaluation of the shape of the human cerebellum: MRI study [] = Спосіб оцінювання форми мозочка людини: мрт дослідження / M. O. Kalinichenko // Вісник морфології. - 2023. - Т. 29, № 4. - С. 11-18. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
МОЗЖЕЧОК -- CEREBELLUM (анатомия и гистология)
ЧЕЛОВЕК -- HUMANS (анатомия и гистология)
ОРГАНА РАЗМЕР -- ORGAN SIZE (генетика, физиология)
ТОПОГРАФИЯ МУАРОВАЯ -- MOIRE TOPOGRAPHY (использование, статистика, тенденции)
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ И МИКРОСКОПИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ -- MORPHOLOGICAL AND MICROSCOPIC FINDINGS
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Анотація: The variability of shape of an organ is one of the manifestations of its individual anatomical variability. Magnetic resonance imaging and other modern neurovisualization methods allow for in vivo determination of morphological characteristics of organs, considering their natural positioning. The aim of this study is to develop a method of evaluation of the shape of the human cerebellum based on the results of MR imaging morphometry. MR images of the brain were obtained from 30 subjects (15 male and 15 female aged between 20 and 40 years) without apparent brain pathology. MRI was performed using a 1.5 T MRI machine (Siemens Magnetom Symphony, Munich, Germany). The width of the cerebellum was determined in axial (Wax) and coronal (Wcor) planes, the length was determined in axial (Lax) and sagittal (Lsag) planes, the height was determined in coronal (Hcor) and sagittal (Hsag) planes. It was observed that the width of the cerebellum is determined almost equally in two different planes, the greater disparity is noted in the measurements of length and the maximum difference in values was found in the measurements of height. A moderate and statistically significant linear relationship was discovered between the variables Wax and Lax (r=0.48; p0.01), as well as between Wcor and Hcor (r
Мінливість форми органу є одним із проявів його індивідуальної анатомічної мінливості. Магнітно-резонансна томографія та інші сучасні нейровізуалізаційні методи дозволяють встановити морфологічні особливості органів прижиттєво, при збереженні їх природного положення. Мета роботи – розробити метод оцінювання форми мозочка людини за результатами морфометрії МР томограм. Досліджено МР томограми головного мозку 30 осіб без видимої патології головного мозку (15 чоловіків і 15 жінок у віці від 20 до 40 років). МРТ проводили на апараті МРТ 1,5 Т (Siemens Magnetom Symphony, Мюнхен, Німеччина). Було визначено ширину мозочка в аксіальній (Wax) і корональній (Wcor) проекціях, довжину в аксіальній (Lax) і сагітальній (Lsag) проекціях, висоту у корональній (Hcor) та сагітальній (Hsag) проекціях. Встановлено, що ширина мозочка майже однаково визначається у двох різних проекціях, більше розбіжність при визначенні довжини, максимальна різниця значень виявляється при вимірюванні висоти. Було знайдено середній за силою статистично значущий лінійний взаємозв’язок між мінливостями Wax і Lax (r=0,48; p0,01), Wcor і Hcor (r
Вільних прим. немає

Знайти схожі
9.


    Потяженко, М. М.
    Энергетическая система человека: эволюция повторного научного открытия [Текст] / М. М. Потяженко, А. В. Невойт // Український медичний часопис. - 2019. - Т. 2, № 2. - С. 10-13. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
ЧЕЛОВЕК -- HUMANS (физиология)
ЭЛЕКТРИЧЕСКИЙ ИМПЕДАНС -- ELECTRIC IMPEDANCE
ЭНЕРГЕТИЧЕСКИЙ ОБМЕН -- ENERGY METABOLISM (физиология)
АКУПУНКТУРЫ МЕРИДИАНЫ -- MERIDIANS
Анотація: Статья является логическим продолжением публикации «Энергетическая система человека: что известно официальной науке» (Потяженко М.М., Невойт А.В., 2018). Продолжая проблему необходимости выделения и признания наличия энергетической системы в теле человека, она освещает исторический аспект научных разработок, приведших в ХХІ в. к открытию ее морфологического субстрата, пониманию анатомической и функциональной организации канально-меридианно-точечной системы перемещения энергии в организме, а также к обоснованию целесообразности внедрения в практическое здравоохранение инновационных методик, базирующихся на оценке биоэлектромагнитной составляющей человеческого организма
Дод.точки доступу:
Невойт, А. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
10.


   
    HBD-2 interactions with erythrocyte membranes in vitro [Текст] = Взаємодії HBD-2 з мембранами еритроцитів in vitro / M. V. Makarenko [та ін.] // The Ukrainian Biochemical Journal. - 2019. - Т. 91, № 1. - С. 65-73. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
БЕТА-ДЕФЕНСИНЫ -- BETA-DEFENSINS (анализ, метаболизм)
ЭРИТРОЦИТА МЕМБРАНА -- ERYTHROCYTE MEMBRANE (ультраструктура)
ЧЕЛОВЕК -- HUMANS (кровь)
КЛЕТОЧНЫХ МЕМБРАН ПРОНИЦАЕМОСТЬ -- CELL MEMBRANE PERMEABILITY (физиология)
Анотація: HBD-2 – a member of β-defensin family of antimicrobial peptides – is known to permeabilize cell membranes of susceptible cells, but the mechanism of such interactions is poorly understood. In our study, we have used a hemolytic model to explore the kinetic properties of HBD-2 interactions with membranes of human erythrocytes. We ran hemolytic assays with a wide range of both HBD-2 and erythrocyte concentrations, as well as varying pH values, incubation times, and osmotic strengths; each in the presence or the absence of inhibitory substances such as proteins and salts. The results show that HBD-2 cell membrane permeabilization is both dose- and time-dependent (with plateau effect observed in each case), and inversely dependent on erythrocyte concentration. HBD-2 interactions with cell membranes highly depend on pH value and the presen­ce of inhibitors but are not affected by tested osmotic strength range. Our findings suggest that interactions of HBD-2 with cell membranes are mainly electrostatic in nature and are limited by released cell content. We have developed a speculative model of such interaction based on our results
HBD-2 – антимікробний пептид родини β-дефенсинів – відомий здатністю пермеабілізувати мембрани чутливих клітин, але механізм такої взаємодії мало вивчений. У дослідженні ми використали гемолітичну модель для того, щоб дослідити кінетичні властивості взаємодії HBD-2 із мембранами еритроцитів людини. Для цього проводили гемолітичний тест із широким діапазоном концентрації HBD-2 та еритроцитів. Крім того, варіювали значення рН, тривалість інкубації та осмотичну силу з додаванням інгібувальних речовин, таких як протеїни та солі. Показано, що пермеабілізація мембран прямо пропорційна як концентрації HBD-2, так і тривалості інкубації (з ефектом плато у кожному випадку) і обернено пропорційна концентрації еритроцитів. Взаємодія HBD-2 із мембранами клітин також сильно залежала від значення рН та присутності інгібіторів, але не залежала від осмотичної сили розчину. Таким чином, взаємодія HBD-2 із мембранами клітин є, головним чином, електростатичною за своєю природою та обмежена вмістом клітини, що вивільняється в процесі пермеабілізації. На основі цих результатів розроблено спекулятивну модель зазначеної взаємодії
Дод.точки доступу:
Makarenko, M. V.
Semeniuk, D. O.
Starenka, I. O.
Pogribna, A. P.
Sokol, I. V.
Martinova, L. I.
Govsieiev, D. O.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
11.


    Гузік, О. В.
    Анатомічні особливості шийки матки у зрілому, літньому та старечому періодах онтогенезу людини [Текст] = Anatomic characteristics of cervix in the mature, elderly and senile period of human ontogenesis / О. В. Гузік, О. М. Слободян, Т. О. Лукашів // Biomedical and Biosocial Anthropology. - 2017. - № 29. - С. 49-53. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ШЕЙКА МАТКИ -- CERVIX UTERI (анатомия и гистология, ультраструктура, физиология)
ВОЗРАСТНЫЕ ГРУППЫ -- AGE GROUPS
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ -- ULTRASONOGRAPHY (использование, методы, статистика, тенденции)
ОНТОГЕНЕЗ
ЧЕЛОВЕК -- HUMANS (анатомия и гистология)
Анотація: В останні роки на новий рівень виходить математичне програмне моделювання патологічних процесів на клітинному і молекулярному рівнях. Це визначає необхідність визначення інтервальних значень розмірних характеристик клітинних та інших структурних складових шийки матки. Встановлення кількісних вікових характеристик шийки матки має значення для правильного визначення і трактування поняття «вікова норма» за аналізу морфологічних критеріїв патологічних процесів. Простежена динаміка становлення форми і розмірів, індивідуальна анатомічна мінливість шийки матки упродовж онтогенезу людини із застосуванням макроскопічного, морфометричного методів та УЗД зі встановленням інтервальних значень морфометричних характеристик шийки матки
In recent years, a mathematical program modeling of pathological processes at the cellular and molecular levels is obtained at a new level. This determines the need to determine the interval values of the dimensional characteristics of cellular and other structural components of the cervix. The establishment of quantitative age characteristics of the cervix is important for the correct definition and interpretation of the concept of «age norm» for the analysis of morphological criteria of pathological processes. The dynamics of formation of shape and size, individual anatomical variability of the cervix during human ontogenesis with application of macroscopic, morphometric methods and ultrasound with the establishment of interval values of morphometric characteristics of the cervix is researched
Дод.точки доступу:
Слободян, О. М.
Лукашів, Т. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
12.


   
    Craniometric characteristic of the visceral skull in adulthood [Текст] = Краніометрична характеристика лицьового відділу черепа людини зрілого віку / О. М. Sazonova [та ін.] // Biomedical and Biosocial Anthropology. - 2018. - № 32. - С. 5-12. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
ЦЕФАЛОМЕТРИЯ -- CEPHALOMETRY (методы, тенденции)
ЛИЦА КОСТИ -- FACIAL BONES (анатомия и гистология)
ЧЕРЕП -- SKULL (анатомия и гистология)
ЧЕЛОВЕК -- HUMANS (анатомия и гистология)
СРЕДНИЙ ВОЗРАСТ -- MIDDLE AGED (физиология)
Анотація: In relation with the development of clinical endovasive surgery, neurosurgery, maxillofacial surgery there is an urgent need for their improvement. Recent year’s osteological and orthopedic areas of medicine have been rapidly developed; it requires an additional data on the age-related and individual anatomical variability. The purpose of the study – is to establish the range of anatomical variability of facial skull in adulthood taking in account the extreme forms, sizes and relations according to skull shapes. The research was conducted on a study of 100 bone samples of coherent and fragmented skulls from the collections of anatomy department of Kharkiv National Medical University. It was investigated 58 male skulls and 42 female skulls in 25-60 years old age. To establish an individual anatomical variability of the bone structures, was determined a number of main indices using the well-known craniodivider. All calculations performed by computer program "SPSS Statistics 17.0" using the digital standard package of the tables and initial data. It is proved that the highest range of the arithmetic average of zygomatic sizes (zy-zy) related with representatives of brachycephalic type of the skull, in adulthoods with mesocephalic type it decreases, the minimal range has been found in dolichocephalic type of the head and skull. The lower zygomatic diameter - the size between points go-go, also decreases in the arithmetic average from brachycephalic to dolichocephalic types that is associated with the gradual narrowing and lengthening of the visceral skull in adulthood. More stable results were found determining the forehead width (ft-ft). This parameter tends to decrease from brachycephalic to dolichocephalic. More advanced type of facial structure is defined in brachycephalic adulthoods, the narrowed forehead shape related with dolichocephalic type. For modern craniological estimation of the visceral skull, the size n-pr used to calculate special indices. According to our data, in brachycephalic males this parameter varies from 5.0 to 6.9 cm; females - between 4.8-6.6 cm. In representatives of mesocephalic type, the n-pr ranges in 10.0-11.6 cm. In people with dolichocephalic type, this altitude parameter increased in males from 5.7 to 7.9 cm, females - from 5.5 to 7.6 cm. It was also established that Ind1 has a wide range of variability, especially in brachycephalic males – 83.50 ± 9.70 and in females – 87.00 ±7.80, which includes a variety of visceral skull structure in people of different age. The range of this index in mesocephalic people is less – 86.00 ± 3.20 (males) and 85.30 ± 3.40 (females). Accordingly, in dolichocephalic type complete visceral index is observed in range – 91.20 ± 4.40 (males) and 91.10 ± 2.90 (females). Thus, it is proved that the specific type of visceral skull – europrosopic is specific for the people of Kharkiv region. It is characterized by increased latitudinal sizes: zy-zy, po-po and go-go, with a slight decrease in altitude parameters of the visceral skull n-gn and n-pr. Depending on the range of variability of individual parameters of the visceral skull - it will be possible to suggest the most effective and rational ways of surgical interventions and accesses
У зв’язку з розвитком клінічної ендовазивної хірургії, нейрохірургії, щелепно-лицьової хірургії, виникає гостра необхідність в їх удосконаленні. В останні роки швидко розвиваються остеологічні та ортопедичні напрямки медицини, що потребують додаткових даних з вікової та індивідуальної анатомічної мінливості. Мета дослідження – встановлення діапазону анатомічної мінливості лицьового черепа у людей зрілого віку з визначенням крайніх форм, розмірів та взаємовідношень у відповідності з формами черепа людини. Дослідження проведено за допомогою вивчення 100 кісткових препаратів цілісних та фрагментованих черепів, що увійшли до колекції кафедри анатомії людини Харківського національного медичного університету. У дослідженні застосовувалися 58 черепів чоловіків та 42 черепа жінок віком 25-60 років. Для встановлення індивідуальної анатомічної мінливості кісткових структур в дослідженні визначався ряд основних індексів за допомогою краніоциркуля. Всі розрахунки проводилися згідно комп’ютерної програми “SPSS Statistics 17.0” з використанням цифрових таблиць і стандартного пакету вихідних даних. Встановлено, що найбільші значення середньої арифметичної виличного розміру (zy-zy) характерні для представників з брахіморфною формою черепа, у осіб з мезоморфною формою визначено зменшення величини даного показника, мінімальні значення характерні для доліхоцефалічної форми голови та черепа. Для нижньовиличного діаметру – розмірів між точками go-go, також, характерне зменшення значень середньої арифметичної від брахі- до доліхокранів, що пов’язано з поступовим звуженням і подовженням лицьового черепа останніх. Більш стабільні значення виявлені при визначенні ширини чола (ft-ft). Даний параметр має тенденцію до зменшення від брахікранів до доліхокранів. Більш розширений тип будови чола визначається у брахіморфних людей, звужена форма чола характерна для доліхоморфних людей. Для сучасної краніологічної оцінки лицьового черепа велике значення має і розмір n-pr, застосовуваний для обчислення спеціальних індексів. Згідно з нашими даними, у чоловіків брахіморфного типу статури даний параметр змінюється від 5,0 до 6,9 см; у жінок – від 4,8 до 6,6 см. У представників мезоморфної статури розмір n-pr коливається від 10,0 до 11,6 см. У людей з доліхоморфною статурою даний висотний параметр у чоловіків від 5,7 до 7,9 см, у жінок – від 5,5 до 7,6 см. Також з’ясовано, що Ind1 (лицьовий) має широкий діапазон варіабельності, особливо у брахікранів чоловічої статі (83,50±9,70) і жіночої статі (87,00±7,80), що включає різноманітність типів будови лицьового відділу черепа у людей різного вікового періоду. Показники цього індексу у мезокранів мають менший інтервал і дорівнюють відповідно у чоловіків 86,00±3,20 та у жінок 85,30±3,40. Відповідно, у доліхокранів спостерігається зміщення значень повного лицьового індексу до 91,20±4,40 у чоловіків і до 91,10±2,90 у жінок. Доведено, що для людей харківського регіону України специфічним є евріпрозопічний тип лицьового черепа, який характеризується збільшеними поперечними розмірами: zy-zy, po-po і go-go при незначному зменшенні висотних параметрів лицьового черепа n-gn та n-pr. Залежно від діапазону мінливості окремих параметрів лицьового черепа буде можливим запропонувати найбільш ефективні і раціональні способи корекції оперативних втручань та доступів
Дод.точки доступу:
Sazonova, О. М.
Vovk, О. Yu.
Vovk, Yu. М.
Hordiichuk, D. O.
Dubina, S. O.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
13.


    Потяженко, М. М.
    Энергетическая система человека как часть природного энергообмена: значение для фундаментальной науки и медицины (часть II) [Текст] / М. М. Потяженко, А. В. Невойт // Український медичний часопис. - 2019. - Т. 1, № 6. - С. 41-43. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
МЕТАБОЛИЧЕСКИЕ ФЕНОМЕНЫ -- METABOLIC PHENOMENA
ЭНЕРГЕТИЧЕСКИЙ ОБМЕН -- ENERGY METABOLISM
ЭЛЕКТРОМАГНИТНЫЕ ФЕНОМЕНЫ -- ELECTROMAGNETIC PHENOMENA
ЧЕЛОВЕК -- HUMANS
Анотація: Статья продолжает цикл публикаций авторов касательно вопроса организации энергетической системы человека. Приведен междисциплинарный обзор, цель которого — показать взаимосвязь и общность фундаментальных энергетических процессов в природе и организме человека. Обозначенное имеет существенное значение для понимания сути метаболизма в организме человека с позиций системной медицины и предлагаемой авторами новой магнитоэлектрохимической концепции обмена веществ. Часть II публикации посвящена электромагнитным проявлениям человеческого тела и механизмам его взаимодействия с природными (геокосмичес­кими) электромагнитными полями
Дод.точки доступу:
Невойт, А. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
14.


    Крутов, В. В.
    Нова система знань про людину як методологія "Медицини здоров’я" / В. В. Крутов // Фітотерапія. Часопис. - 2019. - N 4. - С. 75-77


MeSH-головна:
ЧЕЛОВЕК -- HUMANS
ЗДОРОВЬЕ -- HEALTH
Анотація: У статті йдеться про нові погляди на природу людини, яка виходить за рамки її біологічної сутності. Саме тому неможливо повністю відновити і зміцнити здоров’я тільки засобами класичної медицини, не беручи до уваги досягнення комплементарних / альтернативних методів лікування.
В статье идет речь о новых взглядах на природу человека, которая выходит за рамки ее биологической сущности. Именно потому невозможно полностью восстановить и укрепить здоровье только средствами классической медицины, не принимая во внимание достижения комплементарных/альтернативных методов лечения.
Вільних прим. немає

Знайти схожі
15.


    Proniaiev, D. V.
    Ovarian characteristics in the fetal period: topographic and morphometric parallels [Текст] = Характеристика яєчників у плодовому періоді: топографічні та морфометричні паралелі / D. V. Proniaiev, R. Ye. Bulyk // Biomedical and Biosocial Anthropology. - 2019. - № 34. - С. 33-40. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
МОДЕЛИ АНАТОМИЧЕСКИЕ -- MODELS, ANATOMIC
ЯИЧНИКИ -- OVARY (анатомия и гистология)
ВРЕМЕННЫЕ ФАКТОРЫ -- TIME FACTORS
ПЛОД -- FETUS (анатомия и гистология)
ТОПОГРАФИЯ МУАРОВАЯ -- MOIRE TOPOGRAPHY (тенденции)
ЧЕЛОВЕК -- HUMANS (анатомия и гистология)
ДИАГРАММЫ -- CHARTS
Анотація: Defects of the urinary system take the 3rd place by their occurrence including 6% of developmental defects of the female reproductive organs. Therefore modern studies in the field of perinatal anatomy are of a special importance. Objective of the study was to determine age peculiarities in the structure and topography of the fetal ovaries as well as similar and different tendencies in changes of the ovarian morphological parameters of the two groups of fetuses, remote in time. The study was conducted in the two groups of human fetuses, 4-10 months of development, 161.0-500.0 mm of the parietal-calcaneal length. The first group consisting of 35 specimens divided into 7 subgroups according to the month of development (4, 5, 6, 7, 8, 9 and 10), was formed with fetuses died during 2017-2019 years. The second group included specimens of fetuses collected during 1970-1990. The obtained results were statistically processed in the licensed statistical package “Statistica 6.0”. The character of distribution for every obtained variation lines, mean values for every sign, standard quadratic deviation, percentile scope of the parameters were evaluated. Reliability of differences in the indices between independent quantitative values was determined by means of Mann-Whitney U-criterion. The conducted study determined that the ascending position of the ovaries in the early fetuses can be considered normal for the given age group, though the topography is indicative of developmental retardation at the late stages of perinatal development. The length of the ovary in both groups increases gradually from the 4th to the 10th month with a certain delay during the 6th month. It might be associated with intensified growth of its parenchyma, and intensive increase of its width and length respectively. The majority of the ovarian parameters of 9-10 month fetuses do not differ reliably, which is indicative of a complete development of the ovarian definite structure at the 9th month of the intrauterine development. Comparison of the parameters of the two groups of fetal specimens, remote in time, is indicative of the fact that in the majority of the parameters they do not differ. Although in modern studies the length of the right ovary in 8-month fetuses, and the length of the left ovary in 7-month fetuses is shorter than that of the archival specimens. Similarly the width of the left ovary in 4-month fetuses appears to be reliably shorter than that of the archival specimens. The thickness of the right ovary of 7 and 10-month modern fetuses is reliably less than that of the appropriate groups of the archival specimens. The thickness of the left ovary of modern fetuses is reliably less than that of the archival specimens during the 10th month. Therefore, a reliable difference was found only in 2 pairs of the parameters included in 42 pairs of the examined morphometric parameters of both groups. It is indicative of inconsiderable changes of these parameters during the period of 27-49 years
Вади сечостатевої системи посідають 3-тє місце за частотою виникнення. Серед яких вади розвитку жіночих статевих органів становлять до 6 %. Саме тому дослідження перинатальної анатомії нині набуває особливо важливого значення. Мета роботи – встановити вікові особливості будови та топографії яєчників плодів, а також спільні та відмінні тенденції змін морфологічних параметрів яєчників двох груп плодів віддалених у часі. Дослідження проведені на двох групах плодів людини 4-10 місяців розвитку – 161,0-500,0 мм тімʼяно-пʼяткової довжини. Перша група – 35 препаратів, розділених на 7 підгруп відповідно місяцям розвитку (4, 5, 6, 7, 8, 9 і 10), була сформована з плодів, що померли впродовж 2017-2019 рр. Друга група була сформована з препаратів плодів, що були зібрані впродовж 1970-1990 рр. Статистичний аналіз отриманих результатів проведений у ліцензійному статистичному пакеті “Statistica 6.0”. Проведена оцінка характеру розподілів для кожного з отриманих варіаційних рядів, визначені середні для кожної ознаки, що вивчається, стандартне квадратичне відхилення, процентильний розмах показників. Достовірність різниці значень між незалежними кількісними величинами визначали за допомогою U-критерія Мана-Уітні. В результаті проведених досліджень встановлено, що висхідне положення яєчників ранніх плодів можна вважати нормою для даної вікової групи, проте така топографія свідчить про затримку розвитку на пізніх етапах перинатального розвитку. Довжина яєчників двох груп поступово збільшується з 4 по 10 місяць, з деякою затримкою росту на 6 місяці, що імовірно пов’язано з інтенсифікацією розростання їх паренхіми і відповідно інтенсивного збільшення його ширини та товщини. Більшість параметрів яєчника плодів 9-10 місяців достовірно не різняться, що свідчить про завершення становлення дефінітивної будови яєчників на 9 місяці внутрішньоутробного розвитку. Порівняння параметрів двох розведених (віддалених) у часі груп препаратів плодів вказує на те, що у переважній більшості показників данні не різняться, проте у плодів 8 місяця довжина правого яєчника і 7 місяця довжина лівого яєчника у сучасних дослідженнях менша, ніж у архівних препаратів. Так само ширина лівого яєчника сучасних плодів 4 місяця достовірно менша за таку архівних препаратів. Товщина правого яєчника плодів 7 та 10 місяців сучасних плодів достовірно менша ніж у відповідних групах архівних препаратів. Товщина лівого яєчника сучасних плодів достовірно менша за таку архівних препаратів на 10 місяці. Отже, з 42 пар досліджених морфометричних параметрів двох груп плодів, достовірну відмінність виявили лише у 2 парах параметрів, що свідчить про незначні зміни цих параметрів впродовж 27-49 років
Дод.точки доступу:
Bulyk, R. Ye.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
16.


    Herasym, L. М.
    Peculiarities of organometric parameters of the coronary arteries in the perinatal period of ontogenesis [Текст] = Особливості органометричних параметрів сонних артерій в перинатальному періоді онтогенезу / L. М. Herasym, О. M. Slobodian // Biomedical and Biosocial Anthropology. - 2019. - № 34. - С. 55-61. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
СОННАЯ АРТЕРИЯ ВНУТРЕННЯЯ -- CAROTID ARTERY, INTERNAL (анатомия и гистология, эмбриология)
СОННАЯ АРТЕРИЯ НАРУЖНАЯ -- CAROTID ARTERY, EXTERNAL (анатомия и гистология, эмбриология)
СОННАЯ АРТЕРИЯ ОБЩАЯ -- CAROTID ARTERY, COMMON (эмбриология)
ТОПОГРАФИЯ МУАРОВАЯ -- MOIRE TOPOGRAPHY (статистика, тенденции)
НОВОРОЖДЕННЫЙ -- INFANT, NEWBORN (физиология)
ЧЕЛОВЕК -- HUMANS
Анотація: Formation of the structure and topography of the coronary arteries during the fetal and early neonatal periods of human ontogenesis is an essential constituent while making perinatal diagnosis and understanding real parameters of the norm and pathology. Objective of the study is to determine organometric parameters of the carotid arteries during the fetal and early neonatal periods of human ontogenesis. The study was conducted on 50 specimens of dead fetuses (from 4 to 10 months) and 9 neonates (5 isolated complexes of organs in particular) by means of adequate anatomical methods: macrodissection, injection of the blood vessels, making topographic-anatomical sections, morphometry, and statistical analysis. During perinatal period external diameters and lengths of the carotid arteries are found to be characterized by two periods of an accelerated development and the period of relatively slow development. For the external diameter of the right common carotid artery and the external diameter of the left internal carotid artery the periods from the 4th to 7th months of the intrauterine development and the period from the 9th month to the neonatal period are the periods of an accelerated development; the periods from the 7th to 9th months of development are the period of relatively slow development. The periods from the 4th to the 7th months of the intrauterine development and the period from the 10th month till neonatal period are the periods of an accelerated development for the external diameter of the left common carotid artery and external diameter of the right internal carotid artery; the period from the 7th to the 10th months of development is the period of relatively slow development. The periods from the 4th to the 7th months of the intrauterine development and from the 8th month of development till the neonatal period are the periods of an accelerated development for the external diameter of the right and left external carotid arteries; the period during 7-8th months is the period of relatively slow development. The length of the cervical part of the right and left carotid arteries is characterized by the two periods of an accelerated development – from the 4th to the 6th month and from the 7th month till the neonatal period; the period of relatively slow development is from the 6th to the 7th month of the intrauterine development. Comparison of the developmental periods of the carotid arteries with all the possible organometric parameters enables to affirm that practically similar enlargement of the external diameters of the common, external and internal carotid arteries both from the right and left sides is peculiar for the period of relatively slow development. The first period of an accelerated development of the carotid arteries is more specific for the external diameter and length of the left common and left external artery contrary to the second accelerated period of development of the carotid arteries. It is characterized by enlargement of the external diameters of the right common and right external carotid artery. A reliable difference of the mean values of the external diameters of the right and left common, external and internal carotid arteries is peculiar for the 4th, 7th, 10th months of development and for the neonatal period for the common carotid arteries; for the external carotid arteries – the 4th, 7th, 9th months of development and neonatal period; for the internal carotid arteries – for the whole months of development
Становлення будови і топографії сонних артерій у плодовому та ранньому неонатальному періодах онтогенезу людини є необхідною складовою під час проведення перинатальної діагностики та розуміння фактичних даних норми і патології. Мета дослідження – встановити органометричні параметри сонних артерій впродовж плодового і раннього неонатального періодів онтогенезу людини. Дослідження проведено на 50 препаратах трупів плодів (від 4 до 10 місяців) та 9 новонароджених (зокрема, 5 ізольованих органокомплексів) за допомогою адекватних анатомічних методів: макропрепарування, ін’єкція кровоносних судин, виготовлення топографоанатомічних зрізів, морфометрія та статистичний аналіз. Встановлено, що впродовж перинатального періоду для зовнішніх діаметрів і довжин сонних артерій характерні два періоду прискореного розвитку і період відносно сповільненого розвитку. Для зовнішнього діаметра правої загальної сонної артерії та для зовнішнього діаметра лівої внутрішньої сонної артерії з 4-го по 7-ий місяць внутрішньоутробного розвитку та у період з 9-го місяця до періоду новонародженості – періоди прискореного розвитку; з 7-го по 9-й місяці розвитку – період відносно сповільненого розвитку. Для зовнішнього діаметра лівої загальної сонної артерії та для зовнішнього діаметра правої внутрішньої сонної артерії з 4-го по 7-й місяць внутрішньоутробного розвитку та у період з 10 місяця до періоду новонародженості – періоди прискореного розвитку; з 7-го по 10 місяці розвитку – період відносно сповільненого розвитку. Для зовнішнього діаметра правої і лівої зовнішніх сонних артерій з 4-го по 7-й місяці внутрішньоутробного розвитку та з 8-го місяця розвитку до періоду новонародженості – періоди прискореного розвитку; впродовж 7-8 місяців – період відносно сповільненого розвитку. Для довжин шийної частини правої і лівої сонних артерій притаманні два періоду прискореного розвитку – з 4-го по 6-й місяць розвитку та з 7-го місяця розвитку до періоду новонародженості; період відносного сповільненого розвитку – з 6-го по 7-й місяць внутрішньоутробного розвитку. За умов порівняння періодів розвитку сонних артерій зі всіма можливими їх органометричними параметрами можна стверджувати, що майже однакове збільшення зовнішніх діаметрів загальної, зовнішньої та внутрішньої сонних артерій як справа так і зліва є характерним для періоду відносно сповільненого розвитку. Перший період прискореного розвитку сонних артерій більш притаманний для зовнішнього діаметра і довжини лівої загальної та лівої зовнішньої артерії на противагу другому прискореному періоду розвитку сонних артерій, для якого є характерне збільшення зовнішніх діаметрів правої загальної та правої зовнішньої сонної артерії. Значима різниця середніх значень зовнішніх діаметрів правої і лівої загальних, зовнішніх та внутрішніх сонних артерій характерна для 4-го, 7-го, 10- го місяців розвитку та для періоду новонародженості для загальних сонних артерій; для зовнішніх сонних артерій – для 4-го, 7-го, 9-го місяців розвитку та для періоду новонародженості; для внутрішніх сонних артерій – для всіх місяців розвитку
Дод.точки доступу:
Slobodian, O. M.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
17.


    Цуманець, І.
    Анатомічне моделювання поверхневих м’язів шиї в перинатальному періоді онтогенезу [Текст] = Anatomical modeling of the superficial muscles of neck in perinatal period of ontogenesis / І. Цуманець // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2024. - Т. 23, № 1. - С. 97-103. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ОБЗОР -- REVIEW
ПЕРИНАТАЛЬНЫЙ ПЕРИОД, НАБЛЮДЕНИЕ -- PERINATAL CARE (тенденции)
ОНТОГЕНЕЗ
ШЕИ МЫШЦЫ -- NECK MUSCLES (анатомия и гистология)
ТОПОГРАФИЯ МУАРОВАЯ -- MOIRE TOPOGRAPHY (использование, статистика, тенденции)
ЧЕЛОВЕК -- HUMANS (анатомия и гистология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Аналіз літератури вказує на високу зацікавленість не лише вітчизняних, а й зарубіжних науковців щодо анатомії та топографії м’язів шиї на різних етапах онтогенезу для адекватної хірургічної корекції відхилень у новонароджених та дітей раннього віку. Дослідження виконано на 63 об’єктах пло-дів людини віком від 4-х до 10 місяців та 7-ми новонароджених (зокрема, 5 ізольованих органокомплексів). Для створення анатомічних моделей поверхневих м’язів шиї визначали параметри м’язів і загальновідомі розміри шиї у всіх вікових групах. Довжину м’зів визначали від місця його початку до місця прикріплення, ширину – на рівні найширшої його частини, тоб то на рівні анатомічного поперечника. Статистичний аналіз одержаних даних проводили за допомогою ліцензованої програми RStudio. Для морфометричних параметрів груднинно- ключично-соскоподібного і лопатково-під’язикового м’язів упродовж перинатального періоду розвитку характерні періоди прискореного розвитку, так для довжини груднинно- ключично-соскоподібного м’яза – з 5-го до 9-й місяці, для довжини лопатково-під’язикового м’яза – з 4-го по 6-й місяці внутрішньоутробного розвитку. Для ширини правого та лівого груднинно- ключично-соскоподібного м’яза притаманні два періоди найінтенсивнішого збільшення: впродовж 5-6 та 8-10 місяців розвитку, а ширина правого та лівого лопатково-під’язикового м’яза у даний період розвитку збільшується поступово. Створенні анатомічні моделі за морфометричними параметрами поверхневих м’язів шиї є шаблоном для всіх вікових груп упродовж перинатального періоду онтогенезу з метою встановлення типової та варіантної анатомії з наступним прогнозуванням відхилень розвитку або вродженої патології. Встановлені кореляційні взаємозв’язки між морфометричними параметрами груднинно- ключично-соскоподібного і лопатково-під’язикового м’язів упродовж перинатального періоду розвитку засвідчують синхронний та гармонійний їх розвиток
The analysis of the literature indicates the high interest of not only domestic, but also foreign scientists in the anatomy and topography of the neck muscles at various stages of ontogenesis for adequate surgical correction of abnormalities in newborns and young children. The study was performed on 63 objects of human fetuses aged from 4 to 10 months and 7 newborns (in particular, 5 isolated organ complexes). For create anatomical models of the surface muscles of the neck, muscle parameters and commonly known neck sizes were determined in all age groups. The length of the muscles was determined from the place of its beginning to the place of attachment, the width – at the level of its widest part, that is, at the level of the anatomical diameter. Statistical analysis of the obtained data was performed using the licensed program RStudio. For the morphometric parameters of the sternocleidomastoid and scapulohyoid muscles during the perinatal period of development, periods of accelerated development are characteristic, for the length of the sternocleidomastoid muscle – from the 5th to the 9th month, for the length scapular- hyoid muscle – from the 4th to the 6th month of intrauterine development. For width of the right and left sternocleidomastoid muscle has two periods of the most intense increase: during 5-6 and 8-10 months of development, while the width of the right and left scapulohyoid muscle increases gradually during this period of development. The created anatomical model based on the morphometric parameters of the surface muscles of the neck is a template for all age groups during the perinatal period of ontogenesis with the aim of establishing typical and variant anatomy with the subsequent prediction of developmental abnormalities or congenital pathology. The established correlation relationships between the morphometric parameters of the sternoclavicular mastoid and scapular- hyoid muscles during the perinatal period of development testify to their synchronous and harmonious development
Вільних прим. немає

Знайти схожі
18.


    Якименко, Р. О.
    Особливості форми та розмірів верхньої щелепи та верхнього зубного ряду залежно від статі та краніотипу [Текст] = Characteristics of the shape and size of the maxilla and upper dentition depending on gender and craniotype / Р. О. Якименко // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2024. - Т. 23, № 1. - С. 88-96. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ЧЕЛЮСТЬ ВЕРХНЯЯ -- MAXILLA (анатомия и гистология)
ЗУБНОЙ РЯД -- DENTITION
АНАТОМИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ -- ANATOMIC VARIATION (физиология)
ЦЕФАЛОМЕТРИЯ -- CEPHALOMETRY (использование, статистика, тенденции)
ЛИЦА КОСТИ -- FACIAL BONES (анатомия и гистология)
ЧЕЛОВЕК -- HUMANS (анатомия и гистология)
СРЕДНИЙ ВОЗРАСТ -- MIDDLE AGED (физиология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Анотація: Проведений аналіз актуальних інформаційних джерел, надає висновок, про необхідність проведення нових досліджень прижиттєвого діапазону краніометричних характеристик структур лицевого скелету з урахуванням статі та існуючих типів будови черепа. Метою нашого дослідження було встановлення актуальної прижиттєвої краніометричної характеристики форми та розмірів верхньої щелепи та верхнього зубного ряду людини зрілого віку залежно від статі та краніотипу. Матеріалом дослідження слугували, сухі кісткові препарати цілісного або фрагментованого черепу людини обох статей у кількості 39 одиниць, з колекції кафедри анатомії людини ХНМУ, та результати КТ-досліджень голови людей зрілого віку без існуючих патологій кісткової тканини, загальним об’ємом – 85 спостережень. В основу встановлення краніотипу покладено принцип обчислення загального лицевого або лицевого індексу, який дозволяє класифікувати анатомічні об’єкти за формами будови голови. У результаті проведеного дослідження, встановлено, що для лептопрозопічного типу будови черепа притаманне переважання повздовжніх та висотних параметрів верхньої щелепи та верхнього зубного ряду. У групі з мезопрозопічним краніотипом спостерігаються проміжні, усереднені значення всіх параметрів. Для людей з еуріпрозопічним типом характерне значне переважання поперечних, широтних розмірів. Окрім цього, аналізуючи отриманий масив даних, спостерігали не значне переважання краніометричних покажчиків у представників чоловічої статі, практично для усіх розмірів, однак, значна більшість різниць знаходилась у межах статистичної похибки, що не дає можливість робити висновки про існуючу різноманітність за гендерною ознакою
The analysis of relevant information sources provides a conclusion about the need to conduct new studies of the intravital range of craniometric characteristics of the structures of the facial skeleton, taking into account gender and existing types of skull structure. The aim of our study was to establish the current intravital craniometric characteristics of the shape and dimensions of the maxilla and upper dentition of an adult person, depending on gender and craniotype. The material of the study was dry bone preparations of whole or fragmented human skulls of both sexes in the amount of 39 units, from the collection of the Department of Human Anatomy of KNMU, and the results of CT studies of the heads of adult person without existing bone tissue pathologies, totaling 85 observations. The basis of establishing a craniotype is the principle of calculating the general facial or facial index, which allows classifying anatomical objects according to the shape of the head structure. As a result of the research, it was established that the predominance of longitudinal and height parameters of the maxilla and the upper dentition is inherent in the leptoprosopic type of skull structure. Intermediate, averaged values of all parameters are observed in the group with mesoprosopic craniotype. People with the euryprosopic type are characterized by a signifi cant predominance of transverse, latitudinal dimensions. In addition, when analyzing the obtained data set, a slight predominance of craniometric indicators in male representatives was observed, for almost all sizes, however, a signifi cant majority of the diff erences were within the limits of statistical error, which does not make it possible to draw conclusions about the existing diversity based on gender
Вільних прим. немає

Знайти схожі
19.


   
    Особливості будови слухової труби у пренатальному періоді розвитку людини [Текст] = Features of the structure of the ear tube in the prenаtal period of human development / О. Д. Сапунков [та ін.] // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2024. - Т. 23, № 1. - С. 32-39. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ЭМБРИОНАЛЬНОЕ И ПЛОДНОЕ РАЗВИТИЕ -- EMBRYONIC AND FETAL DEVELOPMENT (физиология)
ЕВСТАХИЕВА ТРУБА -- EUSTACHIAN TUBE (анатомия и гистология, ультраструктура)
МОРФОГЕНЕЗ -- MORPHOGENESIS
ЧЕЛОВЕК -- HUMANS (анатомия и гистология)
АНАТОМИЯ ТОПОГРАФИЧЕСКАЯ -- ANATOMY, REGIONAL (тенденции)
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Анотація: Будова та синтопія слухової труби вивчені у 35 плодах людини сьомого- десятого місяців внутрішньоутробного розвитку та 11 трупах новонароджених. У плодів сьомого місяця форма барабанних отворів слухових труб у восьми випадках була неправильною, в трьох випадках – трикутною і в одинадцяти випадках прямокутною. Барабанні отвори зміщуються доверху ще більше. Вони мали в дев’яти випадках неправильну форму, а в п’яти – прямокутну. На десятому місяці барабанні отвори слухових труб переміщуються у верхню частину передньої стінки барабанної порожнини і відкриваються в надбарабанний простір. Вони в десяти випадках мали неправильну форму, а в шести випадках ми спостерігали прямокутну їх форму. Барабанні отвори слухових труб у новонароджених знаходяться у верхній частині передньої стінки барабанної порожнини і відкриваються в надбарабанний простір. Вони у десяти випадках мали неправильну форму, в дев’яти випадках – прямокутну форму, а в трьох випадках – трикутну форму. Встановлено, що розміри та форма слухової труби у передчасно народжених дітей не мають дефінітивних розмірів і розташування її вирізняється від такого у новонароджених. Глоткові отвори слухових труб знаходяться на рівні твердого піднебіння, а у новонароджених – вище рівня твердого піднебіння. Барабанні отвори з нижньої частини передньої стінки барабанної порожнини у плодів сьомого місяця внутрішньоутробного розвитку повністю переміщуються у верхню частину її і відкриваються в надбарабанний простір у плодів десятого місяця. Визначені особливості мають важливе значення при удосконаленні технологій і адекватності хірургічного лікування та маніпуляцій у передчасно народжених дітей
They were irregular in ten cases, rectangular in nine cases, and triangular in three cases. It has been established that the size and shape of the auditory tube in prematurely born children do not have defi nitive dimensions and its location diff ers from that in newborns. The pharyngeal openings of the auditory tubes are at the level of the hard palate and, in newborns, above the level of the hard palate. The tympanic openings from the lower part of the anterior wall of the tympanic cavity in fetuses of the seventh month of intrauterine development move completely to the upper part of it and open into the supratympanic space in fetuses of the tenth month. The identifi ed features are important in improving the technology and adequacy of surgical treatment and manipulations in prematurely born children
Дод.точки доступу:
Сапунков, О. Д.
Товкач, Ю. В.
Мойсюк, В. Д.
Бойчук, О. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
20.


    Дубінін, Д. С.
    Характеристика внутрішньопечінкових жовчних проток у людини та ссавців з різними типами харчування [Текст] = Characteristics of intrahepatic bile duct in humans and mammals with different types of nutrition / Д. С. Дубінін, В. І. Шепітько // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2024. - Т. 23, № 1. - С. 113-120. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ЖЕЛЧНЫЕ ПРОТОКИ ВНУТРИПЕЧЕНОЧНЫЕ -- BILE DUCTS, INTRAHEPATIC (анатомия и гистология, ультраструктура, физиология)
СЛИЗИСТАЯ ОБОЛОЧКА -- MUCOUS MEMBRANE (анатомия и гистология, ультраструктура)
ЧЕЛОВЕК -- HUMANS (анатомия и гистология, физиология)
МЛЕКОПИТАЮЩИЕ -- MAMMALS (анатомия и гистология, физиология)
СРАВНИТЕЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- COMPARATIVE STUDY
ПИТАНИЯ ОЦЕНКА -- NUTRITION ASSESSMENT
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Найпоширенішою патологією вен нижніх кінцівок є варикозна хвороба, що являє собою актуальну медіко- соціальну проблему. Кількість хворих з трофічними розладами не зменшується, не дивлячись на вдосконалення методик лікування, що дає погіршення якості життя. Тому тема впровадження нових і вдосконалення існуючих мініінвазивних методик лікування є актуальною і потребує подальших досліджень. Комбінований лазерний метод лікування за даними міжнародних досліджень, перевершує за лікувальними та косметичними результатами всі відомі методи оперативного лікування варикозної хвороби та може бути застосований у більшості випадків. Мета роботи. Показати ефективність індивідуальних диференційованих комбінованих хірургічних методик лікування варикозної хвороби вен нижніх кінцівок, враховуючи дані ультразвукової передопераційної та інтраопераційної навігації. Матеріал і методи. До дослідження було включено 246 осіб з варикозною хворобою вен нижніх кінцівок класу С2-С5, що мали різні варіанти варикозного розширення вен нижніх кінцівок – сафенний варикоз в системі малої та\або великої підшкірної вен, який у частині пацієнтів був поєднаний з варикозним розширенням в басейні несафенних вен та явищами ретикулярного варикозу. Пацієнти були розподілені на клінічні групи, що зумовлено різницею у хірургічному та тактичному підході лікування. Усім пацієнтам на передопераційному етапі була проведена ультразвукова допплерографія (УЗДГ) вен нижніх кінцівок в горизонтальному і вертикальному положенні. Проведена оцінка прохідності глибоких та підшкірних вен, наявність не спроможніх варикозно розширених підшкірних венозних приток з оцінкою ураженого басейну (сафенний, несафенний варикоз та комбіновані форми). Виявлені горизонтальні та вертикальні патологічні венозні рефлюкси. Усім пацієнтам було проведене комбіноване хірургічнвтручання – ендовенозна лазерна коагуляція та мініфлебектомія під контролем ультразвукової доплерометрії, та склеротерапія за показаннями. Період спостереження тривав 1,5 року для кожного пацієнта. Результати дослідження та їх обговорення. За основу оцінки результатів лікування мали наявність скарг у пацієнтів, аналіз клінічної картини, наявність або відсутність ускладнень за період спостережень, рецидив хвороби за час спостереження, аналіз ультразвукової оцінки стану вен лікарем ультразвукової діагностики при динамічному обстеженні. Ультразвукова доплерометрія в обов’язковому порядкпроводилася пацієнтам усіх груп до хірургічного лікування, під час хірургічної корекції та контрольно в період 1-3 доби після оперативного втручання. Динамічне спостереження проводилися всім пацієнтам через 1, 3, 6 та в період 12-18 місяців після оперативного лікування. Висновки. У більшості пацієнтів має місце повне відновлення після проведеного оперативного лікування. Ретельний збір анамнезу у хворих даної групи та виконання ультразвукової доплерографії вен нижніх кінцівок дозволило обрати ефективне індивідуальне хірургічне лікування. Розуміння спеціалістами можливостей УЗДГ вен нижніх кінцівок, а також дотримання повного протоколу дослідження при ультразвуковій доплерографії вен дозволяє надати докладну інформацію з метою визначення найбільш ефективної тактики лікування та здійснити профілактику ускладнень захворювання
Bile acids are the main component of the content of the bile ducts and ensure the rate of water entry into the bile ducts, and therefore the rate of primary bile formation. Regulation of the fl ow of bile acids into the ducts through the appropriate transport systems is responsible for the intensity of bile secretion. These regulators are mainly bile acids themselves, which can modulate the function of bile acid transporters by two main mechanisms. Acute changes in the functional activity of membrane bile acid transporters occur mainly through post-transcriptional mechanisms, while chronic adaptive responses are realized by regulating their transcription. The aim of the study was to investigate the structural organization of intrahepatic bile ducts in humans and mammals in relation to the type of diet. Material and methods. The studies were conducted on the livers of a pig, a fox, a sheep, which were selected from the same breed, aged 1 year, and humans aged 50-60 years. The walls of intrahepatic bile ducts were studied. Paraffi n blocks were made according to the generally accepted method. Hematoxylin- eosin staining was used. Microphotography was performed with a Micromed XS-5510 microscope using a DCM 900 microphotomount. Processing of the obtained photos was performed using the TSView program. Processing of the obtained morphometric parameters was carried out according to the generally accepted rules of variation statistics. Using Microsoft Excel 2019 software based on the Windows 10 cooperative system. The results are presented as the mean value of the trait (M) and standard deviation (SD) for each sample or as a percentage increase compared to the control. The nonparametric Mann- Whitney test was used to determine the statistical signifi cance of intergroup diff erences, which was considered statistically signifi cant at P0.05. Results. In the study of histological specimens, we found that the mucous membrane of the intrahepatic bile ducts diff ers depending on the type of meal. The results showed that mammals with a carnivorous and herbivorous meal had a more complex structure of the inner lining of the bile ducts compared to omnivorous mammals and humans. Thus, the revealed structural diff erences in the bile ducts of humans and mammals, in our opinion, indicate an adaptive restructuring and functioning of epithelial cells, which were caused by species- specifi c features of the diet
Дод.точки доступу:
Шепітько, В. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
 1-20    21-40   41-61   61-61 
 
Стандартний
Розширений
Професійний
За словником
УДК-навігатор
Тематичний навігатор
Статистика звернень
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)