Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (32)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Электрическая стимуляция<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 223
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Морфологічна оцінка впливу тривалої прямої електростимуляції за допомогою біоелектричної системи на денервований круговий м’яз ока при однобічному ураженні лицевого нерва в експерименті [Текст] / А. Л. Бобров [та ін.] // Оториноларингологія = Оториноларингология = Otorhinolaryngology. - 2022. - № 1/2. - С. 11-20

MeSH-головна:
ЛИЦЕВОГО НЕРВА ПАРАЛИЧ -- FACIAL PARALYSIS (терапия)
ЭЛЕКТРИЧЕСКАЯ СТИМУЛЯЦИЯ -- ELECTRIC STIMULATION (методы)
Анотація: Досліджено морфологічні зміни у денервованому м’язі під впливом прямої електростимуляції двофазними імпульсами на протязі тривалого часу. В експерименті була створена модель однобічного ураження лицьового нерву з послідуючим паралічом кругового м’яза ока у всіх тварин. Виявлено структурні і ультраструктурні зміни, які вказують на підвищення морфофункціональної активності відновлення регенерації м’язових волокон у досліді під впливом прямої елктростимуляції. Окрім того, не виявлено специфічних патологічних змін під впливом прямої електростимуляції на протязі 30 діб.
Исследованы морфологические изменения в денервированной мышце под влиянием прямой электростимуляции двухфазными импульсами в течение длительного времени. В эксперименте была создана модель одностороннего поражения лицевого нерва с последующим параличом круговой мышцы глаза у всех животных. Выявлены структурные и ультраструктурные изменения, указывающие на повышение морфофункциональной активности восстановления регенерации мышечных волокон в опыте под влиянием прямой электростимуляции. Кроме того, не выявлены специфические патологические изменения под влиянием прямой электростимуляции в течение 30 суток.
Дод.точки доступу:
Бобров, А. Л.
Борисенко, О. М.
Малишева, Т. А.
Педаченко, А. Є.
Папп, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Невишна, Ю. В.
Ефективна допологова підготовка - запорука успішних пологів, психоемоційного та фізичного здоров’я жінки [Текст] = Effective prenatal preparation is the key to successful childbirth, psychoemotional and physical health of a woman / Ю. В. Невишна // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2021. - N 1. - С. 123-128

MeSH-головна:
ПРЕНАТАЛЬНОЕ ОБУЧЕНИЕ РОДИТЕЛЕЙ -- PRENATAL EDUCATION
АНЕСТЕЗИЯ В АКУШЕРСТВЕ -- ANESTHESIA, OBSTETRICAL
ЭЛЕКТРИЧЕСКАЯ СТИМУЛЯЦИЯ -- ELECTRIC STIMULATION
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY
Анотація: Мета дослідження – вивчити ефективність впровадження транскраніальної електростимуляції (ТЕС) у програму підготовки до партнерських пологів шляхом визначення порогів больової чутливості, психологічного стану вагітних; провести проспективний клініко-статистичний аналіз перебігу пологів у здорових жінок. Матеріали і методи. Наукове дослідження проведено на базі ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О. М. Лук’янової НАМН України». У процесі дослідження нами було обстежено 61 вагітну жінку. До першої групи (порівняння) увійшли 32 жінки, які планували медикаментозне знеболювання пологів за вимогою. До другої групи (основної) увійшли 29 жінок, які визнали переваги фізіологічних (немедикаментозних) методів знеболювання пологів. Результати дослідження та їх обговорення. За результатами визначення порогу болю у динаміці проведення процедури ТЕС зареєстровано прогресуюче зростання порогу терпимості болю з подальшою стабілізацією цієї величини після застосування п’ятої процедури електростимуляції. Методи психофізичної підготовки до пологів із застосуванням ТЕС і партнерської підтримки дали змогу знизити потребу медикаментозного знеболювання при пологах, що підтверджено результатами проведених досліджень. Висновки. Використання ТЕС у комплексній допологовій підготовці до партнерських пологів дає змогу досягти та підтримувати стійку психоемоційну адаптацію вагітних і підвищити толерантність роділей до пологового болю без додаткового медикаментозного навантаження, а це сприяє фізіологічному перебігу пологів
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Зінченко, Ю. В.
Ефективність кардіоверсії в пацієнтів з поєднанням фібриляції і тріпотіння передсердь [Текст] / Ю. В. Зінченко, Т. В. Міхалєва, О. Я. Ільчишина // Укр. кардіол. журнал. - 2021. - Том 28, N 2. - С. 33-42

MeSH-головна:
ПРЕДСЕРДИЙ ТРЕПЕТАНИЕ -- ATRIAL FLUTTER
ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ -- ATRIAL FIBRILLATION
ПРОТИВОАРИТМИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА -- ANTI-ARRHYTHMIA AGENTS
ЭЛЕКТРИЧЕСКАЯ СТИМУЛЯЦИЯ -- ELECTRIC STIMULATION
Анотація: Мета роботи – порівняти й оцінити ефективність відновлення синусового ритму за допомогою черезстравохідної електрокардіостимуляції (ЧСЕКС) у хворих з тривалими епізодами ізольованого типового тріпотіння передсердь (ТП) і в пацієнтів з поєднанням фібриляції передсердь (ФП) і ТП
У пацієнтів з тривалими епізодами типового ТП високоефективним методом кардіоверсії є ЧСЕКС, незалежно від тривалості аритмії. Хворим з наявною супутньою ФП відновлення синусового ритму доцільно проводити за допомогою ЕІТ, враховуючи її вищу ефективність порівняно із ЧСЕКС
Дод.точки доступу:
Міхалєва, Т. В.
Ільчишина, О. Я.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Назарян, P. C.
Фотодинамічна інактивація інфекційних агентів зубного нальоту [Текст] / P. C. Назарян, Н. І. Фiлімонова, К. Ю. Спірідонова // Імплантологія. Пародонтологія. Остеологія. - 2021. - № 1. - С. 61-65. - Бібліогр.: с. 65 (10 назв)

MeSH-головна:
СТОМАТОГНАТИЧЕСКАЯ СИСТЕМА -- STOMATOGNATHIC SYSTEM (патология, патофизиология)
КОМПЛЕКСНЫЕ РЕГИОНАРНЫЕ БОЛЕВЫЕ СИНДРОМЫ -- COMPLEX REGIONAL PAIN SYNDROMES
РОТОВАЯ ПОЛОСТЬ -- MOUTH (микробиология)
СВЕТОЛЕЧЕНИЕ -- PHOTOTHERAPY (методы)
ЭЛЕКТРИЧЕСКАЯ СТИМУЛЯЦИЯ -- ELECTRIC STIMULATION (методы)
Дод.точки доступу:
Фiлімонова, Н. І.
Спірідонова, К. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Platz, Thomas.
Реабілітація функції верхньої кінцівки після інсульту, заснована на даних доказової медицини: огляд [Текст] / Thomas Platz // Міжнародний неврологічний журнал. - 2020. - Т. 16, № 6. - С. 78-81

MeSH-головна:
ИНСУЛЬТ -- STROKE (реабилитация, терапия)
КОНЕЧНОСТЬ ВЕРХНЯЯ -- UPPER EXTREMITY
РЕАБИЛИТАЦИЯ -- REHABILITATION
ФИЗИКАЛЬНАЯ И РЕАБИЛИТАЦИОННАЯ МЕДИЦИНА -- PHYSICAL AND REHABILITATION MEDICINE
ЭЛЕКТРИЧЕСКАЯ СТИМУЛЯЦИЯ -- ELECTRIC STIMULATION
ОБЗОР -- REVIEW
Анотація: Чи призводить використання різних програм і різних «доз» реабілітаційних заходів у пацієнтів із парезом верхньої кінцівки в результаті інсульту до зменшення парезу, покращання активних рухів, м’язової сили й активності у верхній кінцівці? Це питання розглядається в даній статті
Ця стаття пропонує увазі клініцистів огляд висновків, які можна зробити із сучасних знань про клінічну ефективність. Стаття ґрунтується на доказах, що наведені в настановах S3 «Реабілітаційне лікування парезу верхньої кінцівки після інсульту», які були розроблені декількома асоціаціями експертів під керівництвом Німецького товариства нейрореабілітації (DGNR) і в яких розглядається така проблема: «Чи призводить реабілітаційна терапія (наприклад, фізіо-терапія, ерготерапія, голкорефлексотерапія, електростимуляція, робототерапія, біологічна терапія, медикаментозна терапія), яка застосована в різних «дозах» (наприклад, різної тривалості) або має різний склад, до зменшення парезу, покращання активних рухів і м’язової сили, а також покращання активності у верхній кінцівці в пацієнтів із парезом руки в результаті інсульту?
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Дисфагия: фундаментальные принципы интенсивной терапии / Л. А. Мальцева [и др.] // Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 3. - С. 114

MeSH-головна:
ГЛОТАНИЯ РАССТРОЙСТВА -- DEGLUTITION DISORDERS (терапия, этиология)
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ -- INTENSIVE CARE
ИНСУЛЬТ -- STROKE (осложнения)
ЭЛЕКТРИЧЕСКАЯ СТИМУЛЯЦИЯ -- ELECTRIC STIMULATION
ЭЛЕКТРОТЕРАПИЯ -- ELECTRIC STIMULATION THERAPY
Анотація: Представлена информация об определении и основных терапевтических фундаментальных принципах интенсивной терапии дисфагии у пациентов отделения интенсивной терапии (ОИТ). Для определения дисфагии используются различные термины. В 2013 году было введено понятие расстройства глотательного рефлекса, приобретенного в ходе лечения в ОИТ, предполагающее множественные потенциальные патомеханизмы при критическом заболевании, приводящие к приобретенной дисфагии у пациентов, ранее не страдавших от нее (Macht M. et al., 2013). В 10-м издании Международной статистической классификации болезней и проблем, связанных со здоровьем (МКБ-10, Всемирная организация здравоохранения, 2016), дисфагия (R13) определяется как симптомы, признаки и отклонения от нормы, выявленные при клинических и лабораторных исследованиях, не классифицированные в других рубриках
Дод.точки доступу:
Мальцева, Л. А.
Мосенцев, Н. Ф.
Голуб, А. В.
Казимирова, Н. А.
Шляпина, О. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Досвід використання довготривалої електростимуляції при ушкодженнях нервів, поєднаних з ішемією м’язів передпліччя / О. О. Гацький [та ін.] // Шпит. хірургія. - 2020. - N 2. - С. 112-119

MeSH-головна:
ПЕРИФЕРИЧЕСКИХ НЕРВОВ ПОВРЕЖДЕНИЯ -- PERIPHERAL NERVE INJURIES (терапия, хирургия)
ПРЕДПЛЕЧЬЕ -- FOREARM (патология)
ИШЕМИЯ -- ISCHEMIA (терапия)
ЭЛЕКТРИЧЕСКАЯ СТИМУЛЯЦИЯ -- ELECTRIC STIMULATION (методы)
Анотація: Мета роботи: підвищити ефективність лікування хворих з ушкодженнями нервів, поєднаних з ішемією мʼязів передпліччя шляхом використання методик реконструктивної хірургії та довготривалої електростимуляції нервів
Матеріали і методи. Проведено аналіз хірургічного лікування десяти хворих з травмою нервів, поєднаних з супракондилярними переломи плечової кістки, ускладнених ішемією м’язів передпліччя. Представники чоловічої статі складали 80 % обстежених, жіночої – 20 %. Середній термін від моменту отримання травми до проведення реконструктивного втручання становив 4,7 місяців. В усіх випадках проведено хірургічне лікування – невроліз, аутопластика, зшивання нервів, ангіоліз, видалення дегенеративно змінених тканин в межах найбільшої щільності фасціально-кісткових проміжків. У 8 випадках реконструктивне нейрохірургічне втручання завершувалось імплантацією системи для довготривалої прямої електростимуляції нервів “Ней-Сі 3М” (ВЕЛ, Україна)
Результати досліджень та їх обговорення. Запропонована методика дозволила досягти суттєвого поліпшення результатів лікування у 80 % постраждалих. Враховуючи складний механізм розвитку змін м’язового апарату внаслідок денерваційного та ішемічного ґенезу, усунення щонайменше денерваційних ефектів, шляхом стимуляції регенераційного потенціалу ушкодженого периферичного нерва є доволі перспективним напрямком
Дод.точки доступу:
Гацький, О. О.
Третьякова, А. І.
Коваленко, І. В.
Третяк, І. Б.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Ямінський, Ю. Я.
Комплексне відновне хірургічне лікування хворих із посттравматичним тетрапарезом [Текст] = Complex Restorative Treatment of Patients with Post-Traumatic Tetraparesis / Ю. Я. Ямінський // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2020. - N 1. - С. 64-71. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
МОЗГА СПИННОГО ТРАВМЫ -- SPINAL CORD INJURIES (хирургия)
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE
ЭЛЕКТРИЧЕСКАЯ СТИМУЛЯЦИЯ -- ELECTRIC STIMULATION
Анотація: Незважаючи на стрімкий розвиток медичних технологій, проблема відновлення неврологічних функцій у хворих із наслідками травматичного ушкодження шийних сегментів спинного мозку залишається невирішеною. Мета дослідження. Покращення якості життя хворих із наслідками травматичного ушкодження спинного мозку. Матеріали і методи. Дослідження ґрунтується на аналізі результатів лікування 95 хворих із наслідками травматичного ушкодження шийних сегментів спинного мозку. Залежно від тяжкості травми хворі були розподілені наступним чином: група ASIA A – 43 особи, група В – 37, група С – 15. Відновні хірургічні втручання проводили хворим у терміни від 6 місяців до 2 років після травми. Серед методів відновного лікування застосовували хронічну епідуральну електростимуляцію спинного мозку всім хворим (як перший етап лікування), невротизацію переднього міжкісткового нерва (anterior interosseous nerve AIN) гілкою м’язовошкірного нерва – 38 хворим, транспозицію сухожилка дельтоподібного м’яза на сухожилок триголового м’яза плеча – 8 хворим. Результати та їх обговорення. Для оцінки результатів лікування використовували шкали ASIA, SCIM (Spinal cord independence measure scale) та MRC (Medical Research Council scale). Результати оцінювали через 18 місяців після проведення відновних хірургічних втручань. У групі ASIA A покращення якості життя відмічено у 74,4% хворих, воно відбулося внаслідок поліпшення функції верхніх кінцівок. У групі ASIA В покращення якості життя відмічено у 83,7% хворих, воно відбувалося як внаслідок поліпшення самообслуговування і мобільності, так і завдяки удосконаленню контролю за функцією тазових органів. У групі ASIA C покращення якості життя відбувалось переважно внаслідок поліпшення мобільності. Висновки. У хворих із частковим порушенням провідності спинного мозку завдяки відновному хірургічному лікуванню якість життя покращувалась внаслідок корекції як сегментарних, так і провідникових порушень функції спинного мозку. При повному ушкодженні спинного мозку корекції піддаються лише сегментарні порушення
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Мєшковскі, П.
Дослідження впливу електростимуляції на електричну функцію жувальних м’язів у хворих з больовим синдромом дисфункції жувального апарату = Investigation of Electrostimulation Impact on the Electrical Activity of Masseter Muscles in Patients with Painful TMD Syndrome / П. Мєшковскі, А. Божик // Імплантологія. Пародонтологія. Остеологія. - 2020. - № 3/4. - С. 45-49 : кольор. іл.

MeSH-головна:
ЭЛЕКТРИЧЕСКАЯ СТИМУЛЯЦИЯ -- ELECTRIC STIMULATION
ЖЕВАТЕЛЬНЫЕ МЫШЦЫ -- MASTICATORY MUSCLES (патология, патофизиология)
МИОФАСЦИАЛЬНЫЕ БОЛЕВЫЕ СИНДРОМЫ -- MYOFASCIAL PAIN SYNDROMES (диагностика, терапия)
Дод.точки доступу:
Божик, А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Мотилевська, Т. В.
Сучасні підходи до проведення електричної кардіоверсії. Відбір пацієнтів, процедура проведення, супровідна терапія [Текст] / Т. В. Мотилевська // Ліки України. - 2019. - № 3. - С. 37-40. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ -- ATRIAL FIBRILLATION
СЕРДЕЧНЫХ СОКРАЩЕНИЙ ЧАСТОТА -- HEART RATE
ЭЛЕКТРИЧЕСКАЯ СТИМУЛЯЦИЯ -- ELECTRIC STIMULATION
ЭЛЕКТРОИМПУЛЬСНАЯ ТЕРАПИЯ -- ELECTRIC COUNTERSHOCK
ТРОМБОЭМБОЛИЯ -- THROMBOEMBOLISM
АНТИКОАГУЛЯНТЫ -- ANTICOAGULANTS
ДЕФИБРИЛЛЯТОРЫ -- DEFIBRILLATORS
Анотація: В огляді наведені сучасні погляди на тактику ведення хворих із неклапанною фібриляцією передсердь, принципи відбору та підготовки пацієнтів до проведення процедури електричної кардіоверсії
Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)