Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (7)

Рідкісні видання (1)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Электрокоагуляция<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 69
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Скумс А. В., Кондратюк В. А., Тулько О. М., Симонов О. М.
Назва : Рентгенендоваскулярні втручання в хірургічному лікуванні пухлин надниркових залоз
Паралельн. назви :Endovascular electrocoagulation occlusion of the adrenal vessels under X-ray control in the surgical treatment of adrenal tumors
Місце публікування : Ендокринологія. - 2019. - Т. 24, № 3. - С. 233-240 (Шифр ЕУ5/2019/24/3)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: НАДПОЧЕЧНИКОВ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- ADRENAL GLAND NEOPLASMS
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY
АДРЕНАЛЭКТОМИЯ -- ADRENALECTOMY
ЭЛЕКТРОКОАГУЛЯЦИЯ -- ELECTROCOAGULATION
ГЕМОДИНАМИКА -- HEMODYNAMICS
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- INTRAOPERATIVE COMPLICATIONS
ЭНДОВАСКУЛЯРНЫЕ ПРОЦЕДУРЫ -- ENDOVASCULAR PROCEDURES
Анотація: Мета — вивчити результати застосування рентгенендоваскулярної селективної електрокоагуляційної оклюзії (РЕВСЕО) судин надниркових залоз (НЗ) у двоетапному хірургічному лікуванні пацієнтів із пухлинами НЗ. Матеріал і методи. За період 2015-2019 рр. у відділі хірургії поєднаної патології та захворювань заочеревинного простору Національного інституту хірургії та трансплантології ім. О.О. Шалімова розроблено та застосовано в 52 пацієнтів із пухлинами НЗ мультидисциплінарний підхід, який полягав у послідовному виконанні РЕВСЕО судин НЗ та адреналектомії. У групі дослідження було 6 (11,5%) хворих із гормонально неактивними пухлинами та 46 (88,5%) — із гормонально активними. Через 24 год після РЕВСЕО судин НЗ виконували адреналектомію. Результати. Після РЕВСЕО судин НЗ виконано 49 лапароскопічних адреналектомій (ЛА) і три адреналектомії з відкритого доступу. Під час флебографії в 9 (17,3%) випадках виявлено варіанти анатомічного розташування вен. Серед 52 пацієнтів РЕВСЕО артерій НЗ виконано в 49 (94,2%) випадках. У трьох (5,8%) пацієнтів у зв’язку з неможливістю катетеризації дрібних гілок артерій НЗ РЕВСЕО не проводили. Тривалість РЕВСЕО судин НЗ становила 20-30 хв. Під час РЕВСЕО судин НЗ середній рівень САТ становив 135,9±8,1 мм рт. ст., ЧСС — 71,9±10,4 уд/хв. В однієї (1,9%) пацієнтки спостерігали епізод короткочасного підвищення АТ і тахікардії (САТ — 170 мм рт. ст., ЧСС — 96 уд/хв). У двох пацієнтів у поопераційний період розвинувся больовий синдром, який купірували ненаркотичними анальгетиками. Після РЕВСЕО в одного пацієнта під час ЛА було виявлено субкапсульну гематому НЗ, що не викликало складнощів при виконанні ЛА. У решти пацієнтів візуальних патологічних змін, пов’язаних із виконанням ЛА, не було. У пацієнтів із феохромоцитомою НЗ середній рівень метанефрину в сечі напередодні та через 24 години після РЕВСЕО судин НЗ становив 1075,6±794,3 мкг/добу та 313,2±109,6 мкг/добу відповідно, у пацієнтів із кортизол-секретуючою аденомою НЗ рівень кортизолу в крові становив 438,6-658,0 нмоль/л і 278,9±75,3 нмоль/л відповідно, у пацієнтів з альдостерон-секретуючою аденомою рівень альдостерону в крові становив 243,9-637,2 нг/мл і 145,2-311,5 нг/мл відповідно. Після РЕВСЕО визначено нормалізацію рівня гормонів у 32 (69,6%) із 46 хворих із діагностованими гормонально активни-ми аденомами. Висновки. Застосування РЕВСЕО судин НЗ у комплексному хірургічному лікуванні пухлин НЗ є перспективним напрямком профілактики інтраопераційних порушень гемодинаміки та кровотечі.The aim — evaluate the results of using the endovascular electrocoagulation occlusion of the adrenal vessels under Х-ray control approach in the treatment of adrenal tumors. Material and methods. In the Department of Combined Pathology and Retroperitoneal Surgery to analyze the effectiveness of perioperative treatment regimen the study of the results of the multidisciplinary approach in 52 patients with the adrenal tumor for the period from 2015 to 2019 was conducted. In the study group, there were 6 (11.5%) patients with non-functioning tumors and 46 (88.5%) with hormone-producing tumors. Twenty-four hours after endovascular electrocoagulation occlusion of the adrenal vessels under Х-ray control, adrenalectomy was performed. Results. After endovascular electrocoagulation occlusion of the adrenal vessels under Х-ray control, 49 laparoscopic adrenalectomy and three open-access adrenalectomy were performed. Using phlebography in 9 (17.3%) cases, variant adrenal venous anatomy was found. Among 52 patients, endovascular electrocoagulation occlusion of the adrenal arteries under Х-ray control in 49 (94.2%) cases were performed. In three (5.8%) cases, due to the impossibility of catheterization of small branches of the arteries of the adrenal gland, endovascular electrocoagulation occlusion of the adrenal vessels under Х-ray control was not performed. The duration of endovascular electrocoagulation occlusion of the adrenal vessels was in the range of 20-30 minutes. During the endovascular electrocoagulation occlusion of the adrenal vessels, the average level of the SBP was 135.9±8.1 mm Hg, heart rate 71.9±10.4 beats/min. One (1.9%) patient had an episode of the short-term increase of BP (SBP 170 mm Hg, heart rate 96 beats/min). After endovascular electrocoagulation occlusion of the adrenal vessels, a subcapsular adrenal hematoma in one patient during LA was found, which did not cause any difficulties in performing the LA. In all other patients, with endovascular intervention no visual pathological changes there were associated. In patients with adrenal pheochromocytoma, the average levels of metanephrine in the urine of patients before and 24 hours after endovascular electrocoagulation occlusion of the adrenal vessels was 1075.6±794.3 μg/24h and 313.2±109.6 μg/24h. In patients with cortisol-secreting adrenal adenoma, the level of cortisol in the blood ranged from 438.6 to 658.0 nmol/l. The average level of cortisol in patients 24 hours after endovascular electrocoagulation occlusion of the adrenal vessels was 278.9±75.3 nmol/l. In patients with aldosteronesecreting adenoma, the level of aldosterone in the blood before and 24 hours after the endovascular electrocoagulation occlusion of the adrenal vessels it ranged from 243.9 to 637.2 ng/ml and 145.2-311.5 ng/ml. After endovascular electrocoagulation occlusion of the adrenal vessels, normalization of hormone levels was determined in 32 (69.6%) of 46 cases with functional tumors. Conclusions. The use of endovascular electrocoagulation occlusion of the adrenal vessels under Х-ray control in the complex surgical treatment of adrenal tumors is a promising direction for the prevention of intraoperative hemodynamic disorders and bleedi
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Скумс А. В., Коваленко А. Є., Болгов М. Ю., Гулько О. М., Кондратюк В. А., Симонов О. М., Михайлюк О. С.
Назва : Вплив рентгенендоваскулярної селективної електрокоагуляційної оклюзії судин надниркових залоз на періопераційні зміни гемодинаміки в пацієнтів, які перенесли лапароскопічну адреналектомію з приводу феохромоцитом та інших адренальних пухлин
Паралельн. назви :Effect of x-ray endovascular electrocoagulation occlusion of the adrenal vessels on perioperative hemodynamic changes in patients, who undergo laparoscopic adrenalectomy due to pheochromocytoma and other adrenal tumors
Місце публікування : Ендокринологія. - 2019. - Т. 24, № 2. - С. 125-131 (Шифр ЕУ5/2019/24/2)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- INTRAOPERATIVE COMPLICATIONS
ГЕМОДИНАМИКА -- HEMODYNAMICS
АДРЕНАЛЭКТОМИЯ -- ADRENALECTOMY
НАДПОЧЕЧНИКОВ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- ADRENAL GLAND NEOPLASMS
КОРОНАРНАЯ ОККЛЮЗИЯ -- CORONARY OCCLUSION
ЭЛЕКТРОКОАГУЛЯЦИЯ -- ELECTROCOAGULATION
ЭНДОВАСКУЛЯРНЫЕ ПРОЦЕДУРЫ -- ENDOVASCULAR PROCEDURES
ФЕОХРОМОЦИТОМА -- PHEOCHROMOCYTOMA
Анотація: Мета дослідження — оцінити та порівняти періопераційні зміни гемодинаміки в пацієнтів, які перенесли лапароскопічну адреналектомію (ЛА) з рентгенендоваскулярною селективною електрокоагуляційною оклюзією (РЕВСЕО) судин надниркових залоз у передопераційний період із приводу феохромоцитоми, та у хворих, яким ЛА було виконано з приводу інших пухлинах НЗ у той самий період. Матеріал і методи. Для оцінки ефективності мультидисциплінарного підходу проведено аналіз лікування 81 пацієнта з пухлинами надниркових залоз (НЗ) за період із 2008 по 2019 рік. Порівнювали дві групи: група І — 37 хворих із феохромоцитомою, яким за 24 год перед ЛА виконували РЕВСЕО судин НЗ, та група ІІ — 44 хворих, яким було виконано ЛА з приводу інших пухлин НЗ. Пацієнти з феохромоцитомою для підготовки до оперативного втручання протягом двох тижнів отримували α-адреноблокатори. Групи хворих порівнювали за гемодинамічними показниками, тривалістю оперативного втручання, розміром пухлини, об’ємом інтраопераційної крововтрати та частотою ускладнень. Результати. За віком, статтю, локалізацією, розміром пухлини суттєвої різниці між хворими обох груп не було. Тривалість РЕВСЕО судин НЗ становила 20-30 хв. Під час РЕВСЕО тяжких ускладнень не спостерігали. Для оцінки параметрів гемодинаміки досліджували САТ і ЧСС на етапах виділення та мобілізації НЗ і після перев’язування центральної вени НЗ (ЦВНЗ). На етапі мобілізації пухлини НЗ під час ЛА середні рівні САТ і ЧСС у групі І були суттєво меншими, ніж у групі ІІ (р=0,00188 і 0,0096 відповідно), і становили в групі І 130,6±9,2 мм рт. ст. і 70,8±9,7 уд/хв відповідно та в групі ІІ 145,2±22,1 мм рт. ст. і 79,7±14,9 уд/хв відповідно. Під час перев’язування та пересічення ЦВНЗ у групі ІІ — спостерігали суттєве зниження САТ, у середньому до 123,5±15,4 мм рт. ст. У пацієнтів групи І зниження CАТ на етапі пересічення ЦВНЗ не було. Тривалість оперативного втручання у хворих групи ІІ була вірогідно більшою, ніж у групі І (138,7±48,1 хв проти 105,0±41,5 хв, p=0,00001). Середній об’єм крововтрати в групі І порівняно з показником групи ІІ був вірогідно меншим (51,6±12,1 мл проти 165,2±75,9 мл, p=0,00001). У поопераційний період ускладнення спостерігали у 2 (4,5%) пацієнтів групи ІІ та в 1 (2,7%) хворого групи І. Летальних випадків в обох групах не було. Висновок. Застосування РЕВСЕО судин НЗ у комплексному хірургічному лікуванні пацієнтів із феохромоцитомою є перспективним напрямком профілактики інтраопераційних порушень гемодинаміки та кровотечThe aim. Evaluate and compare perioperative hemodynamic changes in patients with pheochromocytoma, who have undergone laparoscopic adrenalectomy with Х-ray endovascular electrocoagulation occlusion of the adrenal vessels, with patients, who have undergone LA due to another adrenal tumors in the same period of time. Material and methods. To evaluate the effectiveness of the multidisciplinary approach provided an analysis of treatment of 81 patients with adrenal tumors for the period from 2008 to 2019 was conducted. In the aim of comparative analysis, two groups were formed: I group includes 37 patients with adrenal pheochromocytoma, who had undergone adrenal vessels occlusion 24 hours before the LA, and group II (for comparison) — 44 patients — who underwent LA for other adrenal tumors. Patients with pheochromocytoma also received α-blockers (doxazosin) for two weeks as preparations for surgery. Groups of patients were compared according to hemodynamic parameters, duration of surgical intervention, tumor size, volume of intraoperative blood loss and frequency of complications. Results. There were no significant difference between the patients of both groups by the age, sex, tumor localization and tumor size. The duration of the EVECO of the adrenal vessels was in the range of 20-30 minutes. Were observed no severe complications during the implementation of the EVECO. To evaluate hemodynamic parameters, SBP and heart rate were studied both at the point of adrenal gland mobilization and after CAV ligation. At the point of adrenal tumor mobilization during LA, SBP level in patients from the second group was 145.2±22.1 mm Hg. With heart rate 79.7±14.9 beats/min. Accordingly, in the I group, the SBP level was130.6 ± 9.2 mm Hg, and the heart rate 70.8±9.7 beats/min. Thus, the average levels of SBP and HR in group I were significantly lower than in group II (p=0.00188 and 0.0096, respectively). After CAV ligation, patients from the second group had significant SBP decreasing, on average up to 123.5±15.4 mm Hg. Patients from the first group, had no SBP decreasing after CAV ligation. Operation time in patients from the second group was significantly higher than in the first group (138.7±48.1 min vs. 105.0±41.5 min, p=0.00001). The average blood loss volume in group І was significantly lower (51.6±12.1 ml versus 165.2±75.9 ml, p=0.00001). In postoperative period, complications were observed in 2 (4.5%) group ІІ patients and in 1 (2.7%) group І patient. There were no fatal cases in both groups. Conclusions. Using of Х-ray EVECO of the adrenal vessels as a part of the complex surgical treatment of pheochromocytoma is a perspective approach for prevention intraoperative hemodynamic disorders and bleeding
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Шипулин П. П., Кирилюк А. А., Тронина Е. Ю., Байдан В. В. , Севергин В. Е. , Байдан В. И. , Агеев С. В. , Аграхари А. , Козяр О. Н. , Поляк С. Д.
Назва : Видеоторакоскопическая резекция легких с использованием электросварочных технологий
Місце публікування : Клінічна хірургія. - Київ, 2017. - N 6. - С. 42-44 (Шифр КУ5/2017/6)
Примітки : Библиогр.: с. 44
MeSH-головна: ПНЕВМОНЭКТОМИЯ -- PNEUMONECTOMY
ТОРАКОСКОПИЯ -- THORACOSCOPY
ГРУДНАЯ ХИРУРГИЯ С ИСПОЛЬЗОВАНИЕМ ВИДЕОТЕХНИКИ -- THORACIC SURGERY, VIDEO-ASSISTED
ЭЛЕКТРОКОАГУЛЯЦИЯ -- ELECTROCOAGULATION
ШВОВ НАЛОЖЕНИЕ -- SURGICAL STAPLING
ХИРУРГИЧЕСКИЕ АППАРАТЫ СШИВАЮЩИЕ -- SURGICAL STAPLERS
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Обобщен опыт выполнения у 113 больных видеоторакоскопической (ВТС) резекции легких (РЛ) с использованием электросварочных технологий (ЭСТ). Приведена оценка различных методик эндоторакальных электросварочных операций, в том числе в сочетании с наложением механического шва, сравнительная оценка эффективности применения различных электросварочных комплексов в ВТС хирургии легкихПрименение ЭСТ позволило уменьшить продолжительность операции, тяжесть кровопотери, длительность лечения больных в стационаре до 7,3 дня. Наиболее частым осложнением была негерметичность шва легких (7%), легко устранимая консервативными методами
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Бойко В. В., Овчаренко О. В., Макаров В. В., Бодрова А. Ю. , Черняєв М. С.
Назва : Застосування електрохірургічних зварювальних технологій для профілактики післямастектомічної лімфореї
Місце публікування : Міжнародний медичний журнал. - Харьков, 2017. - Том 23, N 1. - С. 34-38 (Шифр МУ86/2017/23/1)
Примітки : Бібліогр.: с. 37
MeSH-головна: МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BREAST NEOPLASMS
МАСТЭКТОМИЯ РАДИКАЛЬНАЯ -- MASTECTOMY, RADICAL
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ЛИМФАТИЧЕСКИЕ СОСУДЫ -- LYMPHATIC VESSELS
ЛИМФА -- LYMPH
ЭЛЕКТРОХИРУРГИЯ -- ELECTROSURGERY
ЭЛЕКТРОКОАГУЛЯЦИЯ -- ELECTROCOAGULATION
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Проведено порівняльний аналіз результатів лікування хворих на рак грудної залози за класичною методикою і з профілактикою лімфореї за допомогою високочастотного електрохірургічного зварювання та безконтактної термоструменевої обробки живих тканин операційної рани при мобілізації грудної залози і виконанні лімфодисекції. Відзначено сприятливіший післяопераційний перебіг у хворих, яким застосовувалася запропонована інтраопераційна методика профілактики ускладнень після мастектомії. Використання при мобілізації грудної залози з лімфодисекцією високочастотного електрохірургічного зварювання в режимах різання та коагуляції, безконтактна термоструменева обробка операційної рани є ефективними інтраопераційними засобами попередження розвитку об'ємної та тривалої післямастектомічної лімфореї
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Музыченко П. Ф., Черняк В. А., Ланкин Ю. Н.
Назва : Исторические аспекты и перспективы электрохирургии (обзор литературы)
Місце публікування : Ортопедия, травматология и протезирование. - 2017. - N 1. - С. 124-127 (Шифр ОУ4/2017/1)
Примітки : Библиогр.: с. 127
MeSH-головна: ЭЛЕКТРОХИРУРГИЯ -- ELECTROSURGERY
ЭЛЕКТРОКОАГУЛЯЦИЯ -- ELECTROCOAGULATION
ИСТОРИЯ МЕДИЦИНЫ -- HISTORY OF MEDICINE
Анотація: Розглянуто історичні віхи розвитку електрохірургії. Простежено багатолітній шлях створення та впровадження технологій хірургічного лікування пацієнтів із застосуванням електричної енергії від часів її винайдення та перших апаратів для її отримання до сучасних пристроїв для застосування в електрохірургії. Авторами відмічено значний вклад видатних інженерів, які працювали в галузі дослідження та удосконалення застосування електроенергії в різних розділах техніки та медицини. Одним із видатних геніїв кінця IX — початку XX століття був Ніколо Тесла, який у 1891 році опублікував інформацію про спостереження теплового ефекту під час проходження через тіло людини змінних струмів високої частоти, отриманих за допомогою сконструйованого ним генератора. Тесла вперше довів, що струми високої частоти не мають подразливої дії, незважаючи на велику напругу, та добре переносяться організмом людини, водночас струм подібної сили, але нижчої частоти, є для нього згубним. Це відкриття стало значним поштовхом у розвитку електрохірургії. На основі напрацювань Ніколо Тесли створені апарати, які використовують у медицині й сьогодні. Кінець ХХ століття відзначений черговим відкриттям, яке сприяло створенню нового напряму в хірургії, — застосуванням електрозварювання в медицині, автором якого є геній ХХ–ХІ століття академік НАН України Патон Б. Є. У статті визначено позитивні чинники електрохірургії, вказано її недоліки, які зумовлені недостатнім розумінням впливу електроенергії на організм людини загалом і клітинні структури в зоні дії електричного струму. Для вирішення вказаних проблем необхідно залучити до досліджень спеціалістів із різних галузей науки, зокрема інженерів-електротехніків, біологів, біофізиків та лікарів різних спеціальностей
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Валіхновська К. Г.
Назва : Вплив методів резекції на структурно-функціональні зміни підшлункової залози
Місце публікування : Клінічна хірургія. - Київ, 2018. - Т. 85, № 7. - С. 75-78 (Шифр КУ5/2018/85/7)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ПОДЖЕЛУДОЧНАЯ ЖЕЛЕЗА -- PANCREAS
ШОВ, ТЕХНИКА НАЛОЖЕНИЯ -- SUTURE TECHNIQUES
ЭЛЕКТРОКОАГУЛЯЦИЯ -- ELECTROCOAGULATION
Анотація: Мета. Порівняти зміни в тканинах підшлункової залози (ПЗ) після експериментальних оперативних втручань, виконаних з використанням стандартної хірургічної техніки та електрозварювання. Матеріали і методи. В умовах експерименту виконували резекцію ПЗ у білих лабораторних щурів з використанням стандартної хірургічної техніки та електрокоагулятора «Патонмед ЕКВЗ-300» в режимі зварювання. Тканину ПЗ досліджували безпосередньо після виконання операції та через 3, 7 та 21 добу. Результати. Після резекції, виконаної з використанням стандартної хірургічної техніки, виникали альтеративні зміни, що супроводжувались циркуляторними розладами навколо ділянок деструкції панкреатоцитів, процес набував каскадного характеру з формуванням вогнищ колікваційного некрозу. Часткове відновлення функціонального стану паренхіматозних клітин з помірним згасанням у стромі проявів запалення та мікросудинної реакції спостерігали на 21-шу добу. У зоні резекції безпосередньо після електрозварювання тканина ущільнювалась внаслідок компресії та випаровування рідини. Проте на 3-тю та 7-му добу площа некротизованої внаслідок термічного пошкодження паренхіми була менша, ніж після застосування стандартної техніки. Ділянка коагуляційного некрозу, що утворилася в результаті термічного впливу, зменшувалась у розмірах за рахунок заміщення сполучною тканиною та резорбції макрофагами. Висновки. Після використання стандартної хірургічної техніки в ранні терміни виникало більш виражене запалення з домінуванням нейтрофільної інфільтрації та швидше наростав об’єм новоутвореної сполучної тканини, ніж після електрозварювання, що в пізні терміни могло призвести до формування значного об’єму рубцевої тканини. Після електрозварювання в новоутвореній тканині формувались протоки, чого не спостерігали після використання стандартної хірургічної техніки.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Гапонов В. В., Сулима В. П., Маліновський С. Л., Ющенко І. В., Яроцький Г. Г.
Назва : Результати лікування хворих на хронічний геморой сучасним методом електрозварювання біологічних тканин
Місце публікування : Медичні перспективи. - 2018. - Т. 23, № 4 ч.1. - С. 140 (Шифр МУ10/2018/23/4 ч.1)
MeSH-головна: ГЕМОРРОЙ -- HEMORRHOIDS
ХРОНИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ -- CHRONIC DISEASE
ЭЛЕКТРОКОАГУЛЯЦИЯ -- ELECTROCOAGULATION
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Геморой - поширене захворювання, на яке страждає до 100 осіб на 1000 дорослого населення, і серед колопроктологічних захворювань він займає до 40%. На геморой страждають працездатні люди, загострення виникають 2-6 разів на рік, і термін тимчасової непрацездатності сягає 3-4 тижнів, що веде до значних економічних втрат. У наш час використовують 3 основні методи лікування геморою: медикаментозний, малоінвазивний і хірургічний. 30% хворих на геморой потребують оперативного лікування. Традиційні методи лікування не завжди приводять до бажаних результатів та досить часто призводять до післяопераційних ускладнень, таких як кровотеча, значний больовий синдром, місцевий набряк і запалення. Метою роботи є вивчення методу хірургічного лікування хворих на геморой за допомогою генератора для електрозварювання вузлів і судин, що постачають до них кров
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Скумс А. В., Гулько О. М., Кондратюк В. А., Симонов О. М.
Назва : Мультидисциплінарний підхід до хірургічного лікування феохромоцитоми наднирників
Місце публікування : Клінічна хірургія. - Київ, 2018. - Том 85, N 9. - С. 35-38 (Шифр КУ5/2018/85/9)
Примітки : Бібліогр.: с. 38
MeSH-головна: НАДПОЧЕЧНИКОВ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- ADRENAL GLAND NEOPLASMS
ФЕОХРОМОЦИТОМА -- PHEOCHROMOCYTOMA
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE
ЭНДОВАСКУЛЯРНЫЕ ПРОЦЕДУРЫ -- ENDOVASCULAR PROCEDURES
ЭЛЕКТРОКОАГУЛЯЦИЯ -- ELECTROCOAGULATION
ЭМБОЛИЗАЦИЯ ТЕРАПЕВТИЧЕСКАЯ -- EMBOLIZATION, THERAPEUTIC
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY
АДРЕНАЛЭКТОМИЯ -- ADRENALECTOMY
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Мета. Оцінити результати застосування мультидисциплінарного підходу в лікуванні феохромоцитоми наднирників. Матеріали і методи. Для аналізу ефективності схеми періопераційного лікування проспективно та ретроспективно досліджено результати лапароскопічної адреналектомії (ЛА), виконаної з приводу феохромоцитоми у 31 хворого за період з 2015 по 2017 р. Пацієнтів розподілили на дві групи: 1-ша - 15 хворих, яким періопераційне лікування проводили із застосуванням мультидисциплінарного підходу, 2-га - 16 пацієнтів, яким виконали тільки ЛА. Аналізували середню тривалість оперативного втручання, середній об’єм інтраопераційної крововтрати, геодинамічні показники та ускладнення. Результати. Середній об’єм інтраопераційної крововтрати у 1-й групі становив (48,7 ± 9,1) мл, у 2-й - (231,3 ± 113,8) мл (р 0,05), середній рівень метанефрину в сечі до адреналектомії - відповідно (290,9 ± 71,8) та (991,2 ± 703,0) мкг/добу (р 0,05). Середня тривалість оперативного втручання у пацієнтів 1-ї групи становила (117,7 ± 52,1) хв і була несуттєво меншою порівняно з пацієнтами 2-ї групи - (164,7 ± 57,5) хв (р
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Тернавський О. П.
Назва : Дослідження впливу коагуляції високоенергетичними методами здійснення гемостазу на резекційну поверхню печінки (експериментальне дослідження)
Місце публікування : Медичні перспективи. - 2018. - Т. 23, № 3. - С. 78-83 (Шифр МУ10/2018/23/3)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ПЕЧЕНЬ -- LIVER
ИЗЛУЧЕНИЯ ВЫСОКОЭНЕРГЕТИЧЕСКОГО ВОЛНЫ -- HIGH-ENERGY SHOCK WAVES
ЭЛЕКТРОКОАГУЛЯЦИЯ -- ELECTROCOAGULATION
ТЕПЛО -- HOT TEMPERATURE
ГЕМОСТАЗ ХИРУРГИЧЕСКИЙ -- HEMOSTASIS, SURGICAL
ЭКСПЕРИМЕНТЫ НА ЖИВОТНЫХ -- ANIMAL EXPERIMENTATION
Анотація: Особенность использования высокоэнергетических методов с целью осуществления гемостаза заключается в сложности сопоставления степени воздействия высокой температуры с достижением желаемого эффекта, в то же время чрезмерная температура в области воздействия приводит к формированию слоя карбонизованных тканей или их испарения. С целью проанализировать особенности изменений паренхимы печени после коагуляции высокоэнергетическими методами осуществления гемостаза был произведен эксперимент, который предусматривал выполнение резекции печени с коагуляцией резекционной поверхности, используя конвекционно-инфракрасную термохирургическую технологию в температурном режиме 600°С (КИТТ 600°С), биполярную электрокоагуляцию (БЭК) и высокочастотное электросваривание биологических тканей (ВЧЭС). В процессе исследования проанализированы результаты экспериментальных исследований на 25 беспородных кроликах разного пола и возраста, весом тела от 3350,0 г до 4180,0 г. В зависимости от применения высокоэнергетического метода коагуляции было сформировано 3 группы: группа 1 - БЕК; группа 2 - ВЧЕЗ; группа 3 – КИТТ 600ОС. Проанализированы данные гистологического исследования. Статистический анализ был проведен с помощью SPSS Statistics. Проведенными исследованиями установлено, что показатель средней тенденции толщины зоны дезагрегации/дезинтеграции составляет 1936 (1630,83-2523) мкм в 1-й группе, 648 (508,33-734,33) мкм в 2-й группе и 470,6 (453,5-507) мкм в 3-й группе. Зона уплотненной паренхимы: 1-я группа – 2732 (2591,5-2798,5) мкм, 2-я группа – 4538 (4421,5-4687,5) мкм (р=0,001). Результаты исследования свидетельствуют, что использование КИТТ 600°С обладает меньшим деструктивным влиянием на окружающие ткани по сравнению с биполярной электрокоагуляцией и высокочастотным электросвариванием биологических тканей
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Саволюк С. І., Горбовець В. С., Ходос В. А., Геращенко Р. А.
Назва : Ендовенозна електрозварювальна облітерація великої підшкірної вени у лікуванні варикозної хвороби
Місце публікування : Клінічна хірургія. - Київ, 2017. - № 1. - С. 29-32 (Шифр КУ5/2017/1)
Примітки : Бібліогр.: с. 32
MeSH-головна: КОНЕЧНОСТЬ НИЖНЯЯ -- LOWER EXTREMITY
ВАРИКОЗНОЕ РАСШИРЕНИЕ ВЕН -- VARICOSE VEINS
СОСУДИСТЫЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- VASCULAR SURGICAL PROCEDURES
ШОВ, ТЕХНИКА НАЛОЖЕНИЯ -- SUTURE TECHNIQUES
ЭЛЕКТРОКОАГУЛЯЦИЯ -- ELECTROCOAGULATION
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Вивчено можливість застосування технології електрозварювання живих тканин (ЕЗЖТ) у лікуванні варикозної хвороби (ВХ) нижніх кінцівок шляхом ендовенозного електрозварювання (ЕВЕЗ) великої підшкірноївени (ВПВ), визначені його оптимальні параметри. ЕВЕЗ справляло ефективний вплив на венозну судину, забезпечувало надійну облітерацію ВПВ. Метод може бути успішно застосований в лікуванні ВХ. В експерименті визначені оптимальні параметри ЕВЕЗ, безпечні та надійні в клінічних умовах. Відсутність негативного впливу ЕВЕЗ на навколишні тканини дозволила виконувати втручання без тумесцентної анестезії. Подальше вдосконалення та впровадження методу ЕВЕЗ відкриває нові можливості для поліпшення якості хірургічного лікування ВХ
Знайти схожі

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)