Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку
Книги
Періодичні видання
Бібліотечні видання
Вища освіта
Краєзнавство
Рідкісні видання
Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Книги (22)Рідкісні видання (4)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>S=Эндометрит<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 113
Показані документи з 1 по 20
 1-20    21-40   41-60   61-80   81-100   101-113 
1.


    Бакун, О. В.
    Сучасні неінвазивні методи діагностики генітального ендометріозу, асоційованого із безпліддям [Текст] = A modern noninvasive methods of diagnosis genital endometriosis associated with infertility / О. В. Бакун // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2024. - Т. 23, № 1. - С. 153-159. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ЭНДОМЕТРИТ -- ENDOMETRITIS (диагностика, патофизиология, этиология)
ДИАГНОСТИКА РАННЯЯ -- EARLY DIAGNOSIS
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS (анализ)
ИНТЕРЛЕЙКИНЫ -- INTERLEUKINS (анализ, диагностическое применение)
ТЕРАПЕВТИЧЕСКАЯ ИРРИГАЦИЯ -- THERAPEUTIC IRRIGATION (использование, тенденции)
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE (диагностика, патофизиология, терапия, этиология)
ОЦЕНОЧНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ КАК ТЕМА -- EVALUATION STUDIES AS TOPIC
Анотація: Ендометріоз – захворювання, що характеризується розростанням морфологічно та функціонально подібної до ендометрію тканини поза порожниною матки. Рання діагностика ендометріозу дуже утруднена. Золотим стандартом діагностики вважається хірургічний метод – лапароскопія, яка проводиться при безплідності, тазових болях або наявності об’ємних утворень малого таза. Однак зараз цей підхід переглядається, і актуальним є пошук маркерів ендометріозу для більш ранньої діагностики цього захворювання. Мета роботи – узагальнити сучасні дані про перспективні неінвазивні маркери ендометріозу, які визначаються в різних біологічних середовищах. Матеріал і методи. Нами проведено пошук наукової літератури з метою аналізу даних неінвазивних методів діагностики ендометріозу. Результати. Ми оцінили понад 30 передбачуваних біомаркерів у перитонеальній рідині, сироватці крові, сечі та слині, а також їх комбінації у публікаціях, які відповідали критеріям відбору. Дослідження оцінювали діагностичну цінність та ефективність біомаркерів ендометріозу, але результати цих досліджень іноді були суперечливими. Нам не вдалося ідентифікувати жоден біомаркер чи комбінацію біомаркерів, які однозначно виявилися б клінічно корисними. Найбільш значущі зміни біохімічного складу спостерігалися в перитонеальній рідині, проте для її отримання необхідне інвазивне втручання. Обговорення. Дослідження слини та сечі продемонстрували багатообіцяючі результати щодо діагностичної точності, але докази були низької якості для впровадження їх у клінічні рекомендації. Ряд біомаркерів сироватки крові може бути корисним або для виявлення ендометріозу на ранніх стадіях, або для диференціації ендометріоми яєчника від інших доброякісних утворень яєчників, але доказів для того, щоб зробити висновки, недостатньо. Висновок. На сьогоднішній день жоден з біомаркерів не показав достатньої точності для клінічного використання за межами науково- дослідного середовища, проте дослідження в цій галузі, як і раніше, є перспективними
Endometriosis is a disease characterized by an overgrowth of morphologically and functionally endometrium-like tissue outside the uterine cavity. Early diagnosis of endometriosis is very di ffi cult. The gold standard for diagnosis is the surgical method – laparoscopy, performed for infertility, pelvic pain or the presence of pelvic masses. However, this approach is currently being reconsidered, and the search for endometriosis markers for earlier diagnosis of this disease is relevant. The purpose of the literature review was to summarize the current data on promising noninvasive markers of endometriosis determined in various biological media. Materials and methods – summarized a modern data abot perspective noninvasive markes of genital endometriosis associated with infertility, determined diff erence biological fl uid. Results We evaluated more than 30 biomarkers in peritoneal fl uid, serum, urine, and saliva, as well as their combinations in publications that met the selection criteria. Studies have evaluated the diagnostic value and e ffi cacy of endometriosis biomarkers, but the results of these studies have sometimes been inconsistent. We were unable to identify a single biomarker or combination of biomarkers that was unequivocally clinically useful. The most signifi cant changes in biochemical composition were observed in peritoneal fl uid, but it requires invasive intervention to obtain it. Discussion. Saliva and urine studies have shown promising results in terms of diagnostic accuracy, but the evidence was of low quality for introduction into clinical guidelines. A number of serum biomarkers may be useful either for detecting endometriosis at early stages or for diff erentiating ovarian endometrioma from other benign ovarian masses, but the evidence for meaningful conclusions is insu fficient. Conclusion. None of the biomarkers have shown suffi cient accuracy for clinical use outside of the research environment, yet research in this area remains promising
Вільних прим. немає

Знайти схожі
2.


    Хміль, С. В.
    Ретроспективний аналіз клініко-анамнестичної картини пацієнток із безпліддям і невдалими спробами екстракорпорального запліднення в анамнезі на тлі коморбідності лейоміоми матки та хронічного ендометриту [Текст] = Retrospective analysis of the clinical and anamnestic features of patients with infertility and failed ivf attempts in the anamnesis on the background of uterine leiomyoma and chronic endometritis / С. В. Хміль, Н. Я. Петришин. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2023. - N 3. - С. 130-136. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RETROSPECTIVE STUDIES
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE (диагностика, осложнения, этиология)
РЕПРОДУКТИВНЫЕ МЕТОДЫ ВСПОМОГАТЕЛЬНЫЕ -- REPRODUCTIVE TECHNIQUES, ASSISTED (использование, тенденции)
МЕДИЦИНСКОГО ВМЕШАТЕЛЬСТВА ТЩЕТНОСТЬ -- MEDICAL FUTILITY (психология, этика)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
ЛЕЙОМИОМА -- LEIOMYOMA (патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
ЭНДОМЕТРИТ -- ENDOMETRITIS (патофизиология, этиология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета. Провести порівняльний аналіз клініко-анамнестичної картини пацієнток із безпліддям та невдалими спробами ЕКЗ в анамнезі при коморбідності лейоміоми матки та хронічного ендометриту. Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз амбулаторних карток 130 пацієнток з безпліддям. Для проведення аналізу пацієнток розділили на три клінічні групи. Першу групу дослідження склали 47 жінок із невдалими спробами ЕКЗ та лейоміомою матки, другу – 53 жінки із безпліддям на тлі лейоміоми матки та хронічного ендометриту (у пацієнток цієї групи також наявні невдалі спроби ЕКЗ в анамнезі). Третю (контрольну) групу порівняння склало 30 пацієнток із безпліддям, обумовленим чоловічим фактором. Результати. Клініко-анамнестична картина жінок з лейоміомою матки та хронічним ендометритом характеризується порушеннями репродуктивної функції. Найчастіші скарги включають зміну характеру та ритму менструації, в тому числі аномальні маткові кровотечі, звичне невиношування, безпліддя, синдром хронічного тазового болю, в тому числі диспареунія, та білі із статевих шляхів. Дані вказують на збільшену частоту урогенітальних інфекцій та більшу кількість перенесених оперативних втручань як факторів розвитку ХЕ та ЛМ. Аналіз анамнестичних даних жінок з ЛМ та ХЕ встановив превалювання вторинної форми безпліддя та наявність попереднього його лікування, в тому числі за допомогою ДРТ. Невдалі спроби ЕКЗ зафіксовано у всіх групах, включених в дослідження. Кількість проведених стимуляцій овуляції в протоколах ЕКЗ коливалась від 1 до 3, а спроб ембріотрансферу у цих же пацієнток – від 2 до 5. Висновки. Отримані результати ретроспективного аналізу вказують на характерні клініко-анамнестичні особливості у пацієнток із безпліддям на тлі коморбідності лейоміоми матки та хронічного ендометриту. Наявність в анамнезі невдалих спроб ЕКЗ обгрунтовують подальший науковий пошук для оптимізації тактики ведення таких пацієнток в програмах допоміжних репродуктивних технологій
The aim of the study - to conduct a comparative analysis of the clinical and anamnestic features of patients with infertility and unsuccessful IVF attempts in the anamnesis with the comorbidity of uterine leiomyoma and chronic endometritis. Materials and methods. A retrospective analysis of the outpatient medical cards of 130 patients with infertility was carried out. Patients were divided into three clinical groups. The first group of the study consisted of 47 women with unsuccessful IVF attempts and uterine leiomyoma, the second one includes 53 women with infertility against the background of uterine leiomyoma and chronic endometritis (patients in this group also have failed IVF attempts in the anamnesis). The third (control) group consisted of 30 female infertility patients due to the male factor. The results. The clinical and anamnestic features of women with uterine leiomyoma and chronic endometritis is characterized by reproductive function disorders. The most common complaints include changes in the pattern and rhythm of menstruation, including abnormal uterine bleeding, recurrent early miscarriages, infertility, chronic pelvic pain syndrome, including dyspareunia, and pathological vaginal discharge. The data indicate an increased frequency of urogenital infections and a greater number of transferred surgical interventions as factors for the development of chronic endometritis and uterine leiomyoma. The analysis of the anamnestic data established the prevalence of the secondary form of infertility and the presence of its previous treatment, including the assisted reproductive technologies. Unsuccessful IVF attempts were recorded in all groups included in the study. The number of ovulation stimulations in IVF protocols ranged from 1 to 3, and embryo transfer attempts in the same patients ranged from 2 to 5. Conclusions. The obtained results of the retrospective analysis indicate characteristic clinical and anamnestic features in patients with infertility against the background of comorbidity of uterine leiomyoma and chronic endometritis. The presence in the anamnesis of unsuccessful IVF attempts justify further scientific research to optimize the management of such patients in the programs of assisted reproductive technologies
Дод.точки доступу:
Петришин, Н. Я.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
3.


   
    Сучасні світові тенденції вивчення етіології, патогенезу, діагностики та лікування хронічного ендометриту [Текст] = Current global trends in the study of etiology, pathogenesis, diagnosis and treatment of chronic endometritis / Н. В. Косей [та ін.] // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2023. - N 5. - С. 7-12. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ОБЗОР -- REVIEW
БОЛИ ХРОНИЧЕСКИЕ -- CHRONIC PAIN (патофизиология, терапия, этиология)
ЭНДОМЕТРИТ -- ENDOMETRITIS (диагностика, патофизиология, терапия, этиология)
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA (иммунология, физиология)
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE (патофизиология, этиология)
Анотація: Стаття присвячена аналізу наукової інформації щодо проблеми хронічного ендометриту (ХЕ) на сучасному етапі. ХЕ є загадковим, багатофакторним захворюванням, етіологія, патогенез та оптимальне лікування якого на сьогодні остаточно не визначені. Запалення ендометрія є складною частиною його фізіології, що тонко регулюється балансом між про- та протизапальними механізмами та бере участь у всіх репродуктивних подіях. Саме хронічне запалення стимулює гормон-незалежну клітинну проліферацію, пригнічення процесів апоптозу, активацію пухлинних факторів росту, інвазії, пухлинного ангіогенезу та неоваскулогенезу. Трансформація запального процесу відбувається завдяки хронічній лейкоцитарній інфільтрації. Хронічний запальний процес провокує розвиток дистрофічних змін епітелію, інфільтрацію строми лейкоцитами та руйнування міжклітинних контактів, що, своєю чергою, зумовлює зменшення герметичної функції епітелію та порушення диференціації епітеліальних клітин у процесі метаплазії. Цей процес супроводжується порушенням місцевого гуморального імунітету. Установлено також, що метаболічні розлади, такі, як цукровий діабет, дисліпідемія, гіпертонія та ожиріння, надмірно активують імунну систему, спричинюючи активацію лейкоцитів зі збільшенням кількості їхніх прозапальних фенотипів, що пояснює схильність до хронічних запальних захворювань. Інфекційні агенти більше не повинні розглядатися як єдиний чинник, що спричинює ХЕ. Будь-який стан, що порушує баланс імунної системи, може призвести до тимчасового, повторного або стійкого ХЕ. Останній може мати різноманітні небезпечні клінічні та параклінічні наслідки. На сьогодні немає рекомендацій, які б забезпечували належний аналіз або лікування запалення ендометрія. Тому визначення клінічних ознак для оцінювання глобального ризику розвитку ХЕ для пацієнток є доречним. Клінічне оцінювання стану пацієнтки повинно ураховувати її вік, спосіб життя, індекс маси тіла, артеріальний тиск, атопію, фактор стресу, ознаки хронічного запалення, а також історію захворювань, опосередкованих запаленням. Подальші дослідження даного патологічного стану та розроблення ефективних шляхів його попередження є особ­ливо актуальними, що може сприяти покращенню репродуктивного здоров’я жінок та їхньої фертильності
The article is devoted to the analysis of scientific information on the problem of chronic endometritis (CE) today. CE is a mysterious, multifactorial disease, the etiology, pathogenesis, and optimal treatment of which have not yet been definitively determined. Endometrial inflammation is a complex part of its physiology that is finely regulated by the balance between pro- and anti-inflammatory mechanisms and is involved in all reproductive events. Chronic inflammation stimulates hormone-independent cell proliferation, suppression of apoptosis processes, activation of tumor growth factors, invasion, tumor angiogenesis, and neovasculogenesis. The transformation of the inflammatory process occurs due to chronic leukocyte infiltration. The chronic inflammatory process provokes the development of dystrophic changes in the epithelium, the infiltration of the stroma by leukocytes and the destruction of intercellular contacts, which, in turn, leads to a decrease in the hermetic function of the epithelium and a violation of the differentiation of epithelial cells during the process of metaplasia. This process is accompanied by a disturbance of local humoral immunity Metabolic disorders such as diabetes, dyslipidemia, hypertension, and obesity have also been found to overactivate the immune system, causing leukocyte activation with increased numbers of their proinflammatory phenotypes, which explains the susceptibility to chronic inflammatory diseases. Infectious agents should no longer be considered the sole cause of CE. Any condition that disrupts the balance of the immune system can lead to temporary, recurrent, or persistent CE. The last one can have various dangerous clinical and paraclinical consequences. To date, there are no recommendations that would provide proper analysis or treatment of endometrial inflammation. Therefore, the definition of clinical signs for the assessment of the global risk of development of CE for female patients is relevant. The clinical assessment of the patient’s condition should take into account her age, lifestyle, body mass index, blood pressure, atopy, stress factor, signs of chronic inflammation, as well as history of diseases mediated by inflammation. Further research into this pathological condition and the development of effective ways to prevent it are particularly relevant, which can contribute to the improvement of women’s reproductive health and their fertility.
Дод.точки доступу:
Косей, Н. В.
Татарчук, Т. Ф.
Ветох, Г. В.
Васильченко, Л. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
4.


    Сусідко, О. М.
    Біоценоз вагінального тракту у пацієнток з безпліддям на тлі хронічного ендометриту [Текст] = Biocenosis of the vaginal tract in patients with fertility on the background of chronic endometritis / О. М. Сусідко, О. А. Лубковська, О. А. Ковалишин // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2023. - N 4. - С. 74-78. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ЖЕНЩИН ЗДОРОВЬЕ -- WOMEN'S HEALTH (тенденции)
ЭНДОМЕТРИТ -- ENDOMETRITIS (осложнения, патофизиология, этиология)
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE (микробиология, патофизиология, этиология)
ВАГИНАЛЬНЫЕ ВЫДЕЛЕНИЯ -- VAGINAL DISCHARGE (микробиология, патофизиология, этиология)
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA (физиология)
Анотація: Мета дослідження: визначення профілю мікробіоти піхви, каналу шийки матки та ендометрія при хронічному ендометриті (ХЕ) у пацієнток із безпліддям в анамнезі. Матеріали та методи. Проведено проспективне дослідження та клініко-лабораторний аналіз мікробіоценозу піхви, каналу шийки матки та порожнини матки у жінок із ХЕ та безпліддям в анамнезі. До 1-ї групи увійшли 100 жінок репродуктивного віку з ХЕ і безпліддям, до 2-ї групи – 40 жінок репродуктивного віку без порушення фертильності. Обсяг досліджень – рН-метрія вагінальних виділень, оцінювання мікробіоценозу піхви за даними мікроскопії мазка, зафарбованого за Грамом, дослідження методом полімеразної ланцюгової реакції, культуральне дослідження вагінальних виділень, вивчення мікрофлори каналу шийки матки і тіла матки. Результати. У жінок із ХЕ та безпліддям в анамнезі нормобіоценоз піхви встановлено лише у 32 пацієнток (32,0±3,1%). В інших випадках було виявлено бактеріальний вагіноз, вульвовагінальний кандидоз, бактеріальний вульвовагініт. Мікроскопія та ПЛР-діагностика виділень з каналу шийки матки і порожнини матки у жінок з ХЕ представлена Streptococcus agalactiae, Enterococcus faecalis, Chlamidia trachomatis, Ureaplasma urealyticum, Mycoplasma genitalium, HPV, Gardnerella, HSV 1-го або 2-го типів і CMV. Висновки. Характерною особливістю вагінальної флори при хронічному ендометриті є високий рівень дисбіотичних змін, поєднаний з високими показниками обсіменіння умовно-патогенною флорою. Мікробіотопи каналу шийки матки й ендометрія при запальних процесах ендометрія характеризуються перевагою облігатно-анаеробних мікроорганізмів у формі асоціацій з вірусною інфекцією, що значуще частіше (більш ніж у 2 рази) виявляють в ендоцервіксі порівняно з ендометрієм
The objective: to determine the microbiota profile of vagina, cervical canal and endometrium by chronic endometritis (CE) in patients with a history of infertility. Materials and methods. A prospective study and clinical-laboratory analysis of the microbiocenosis of the vagina, cervical canal and uterine cavity in women with CE and infertility in history was conducted. The 1st group included 100 women of reproductive age with CE and infertility, the 2nd group – 40 women of reproductive age without impaired fertility. The scope of research is pH-metry of vaginal secretions, assessment of vaginal microbiocenosis based on Gram-stained smear microscopy, polymerase chain reaction method, cultural research of vaginal secretions, study of the microflora of the cervical canal and the uterine body. Results. In women with CE and a history of infertility, normobiocenosis of the vagina was found in only 32 patients (32.0±3.1%). In other cases, bacterial vaginosis, vulvovaginal candidiasis, and bacterial vulvovaginitis were detected. Microscopy and PCR-diagnostics of secretions from the cervical canal and uterine cavity in women with CE determined Streptococcus agalactiae, Enterococcus faecalis, Chlamidia trachomatis, Ureaplasma urealyticum, Mycoplasma genitalium, HPV, Gardnerella, HSV 1st or 2nd types and CMV. Conclusions. A characteristic feature of the vaginal flora in chronic endometritis is a high level of dysbiotic changes combined with high rates of insemination by opportunistic flora. The microbiota of the cervical canal and endometrium during inflammatory processes of the endometrium is characterized by the predominance of obligate anaerobic microorganisms in the form of associations with viral infection, which are significantly more often (more than 2 times) detected in the endocervix compared to the endometrium
Дод.точки доступу:
Лубковська, О. А.
Ковалишин, О. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
5.


    Хміль, С. В.
    Особливості гормонального профілю у пацієнток із безпліддям на тлі лейоміоми матки та хронічного ендометриту [Текст] = Hormonal profile features in patients with infertility against the background of uterine leiomyoma and chronic endometritis / С. В. Хміль, Н. Я. Петришин // Буковинський медичний вісник. - 2023. - Т. 27, № 3. - С. 69-74


MeSH-головна:
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE (метаболизм, осложнения, патофизиология, этиология)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
ЭНДОМЕТРИТ -- ENDOMETRITIS (осложнения, патофизиология, этиология)
ЛЕЙОМИОМА -- LEIOMYOMA (патофизиология, этиология)
ПОЛОВЫХ ЖЕЛЕЗ ГОРМОНЫ -- GONADAL HORMONES (анализ, диагностическое применение)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
ЛЕЧЕБНО-ДИАГНОСТИЧЕСКАЯ ТАКТИКА -- CRITICAL PATHWAYS (тенденции)
Анотація: На сьогоднішній день проблема безпліддя є актуальною. Найефективнішою методикою лікування усіх форм безпліддя є програми допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ), а саме екстракорпоральне запліднення (ЕКЗ). Протягом останнього часу все більша кількість вітчизняних та іноземних наукових праць спрямована на вивчення безпліддя на тлі лейоміоми матки та хронічного ендометриту як частих причин невдач імплантації ембріона та повторних втрат вагітності. Мета дослідження – вивчити особливості гормонального профілю організму жінок із безпліддям на тлі коморбідного перебігу лейоміоми матки та хронічного ендометриту з невдалими спробами ЕКЗ в анамнезі. Матеріал і методи. Проведено ретроспективний аналіз 130 амбулаторних карт пацієнток із безпліддям та невдалими спробами ЕКЗ в анамнезі. До першої групи дослідження увійшли 47 безплідних жінок із лейоміомою матки, до другої – 53 жінки з безпліддям на тлі лейоміоми матки та хронічного ендометриту. Третю групу контролю склали 30 пацієнток із безпліддям, зумовленим чоловічим фактором. Показники гормонального профілю, а саме рівні концентрації основних гонадотропних та статевих гормонів у сироватці крові вивчено в різні дні менструального циклу. Статистичну обробку даних здійснювали за допомогою програм «Microsoft Office Excell» та «Statistica 7.0». Достовірність приймали при показниках р0,05. Результати. Виявлено певні зміни гормонального профілю, а саме базальної концентрації гормонів репродуктивної системи та їх рівнів у різні дні менструального циклу, серед жінок основних досліджуваних груп відносно групи контролю. Висновки. Особливості гормонального забезпечення жінок із безпліддям на тлі лейоміоми матки та хронічного ендометриту пов’язані, насамперед, з наявністю тієї чи іншої супутньої гінекологічної патології, чи їх поєднаного перебігу. Це має вплив на подальші результати лікування безпліддя за допомогою ДРТ
The аim of research is to study the hormonal profile peculiarities of women with infertility against the background of uterine leiomyoma and chronic endometritis with unsuccessful IVF attempts in the anamnesis. Material and Methods. A retrospective analysis of the outpatient medical cards of 130 patients with infertility was carried out. Patients were divided into three clinical groups. The first group of the study consisted of 47 women with unsuccessful IVF attempts and uterine leiomyoma, the second one included 53 women with infertility against the background of uterine leiomyoma and chronic endometritis (patients in this group also had failed IVF attempts in the anamnesis). The third (control) group consisted of 30 female infertility patients due to the male factor. The concentration levels of the main gonadotropic and sex hormones in blood serum were studied and compared on different days of the menstrual cycle. Results. Certain changes in the hormonal profile, including the basal concentration of hormones of the reproductive system and their levels on different days of the menstrual cycle, were revealed among the women of the studied groups compared to the control group. Conclusions. The hormonal profile features in patients with infertility against the background of uterine leiomyoma and chronic endometritis are primarily related to the presence of one or another concomitant gynecological pathology, or their combined course. This definitely probably has an impact on the further results of infertility treatment with ART
Дод.точки доступу:
Петришин, Н. Я.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
6.


    Likhachov, V.
    Changes in cytokine balance in pregnant women with chronic endometritis in the past medical history and their role in the development of preeclampsia [Текст] = Зміни балансу цитокінів у вагітних з хронічним ендометритом в анамнезі та їх роль у формуванні прееклампсії / V. Likhachov, O. Taranovska // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2023. - Т. 13, № 4. - С. 111-117. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТЬ ПОВЫШЕННОГО РИСКА -- PREGNANCY, HIGH-RISK (иммунология, физиология)
ЭНДОМЕТРИТ -- ENDOMETRITIS (патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
ЦИТОКИНЫ -- CYTOKINES (анализ, биосинтез, диагностическое применение, ультраструктура)
МАТОЧНАЯ АРТЕРИЯ -- UTERINE ARTERY (патофизиология, ультраструктура)
ГЕСТАЦИОННАЯ ТРОФОБЛАСТИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ -- GESTATIONAL TROPHOBLASTIC DISEASE (осложнения, профилактика и контроль, ультраструктура, этиология)
Анотація: Few data regarding the levels of TNF-a, INF-γ and IL-10 in the cervical mucus of pregnant women with the past medical history of chronic endometritis have been found. The abovementioned cytokines have the impact on the course ofpregnancy as well as the processes of trophoblast invasion into the spiral arteries of the uterus. Deviations in their levels at the early stages of pregnancy may be associated with the development of preeclampsia at later stages. Purpose: to assess the levels of TNF, INF-γ and cytokine IL-10 in the cervical mucus of pregnant women with a past medical history of chronic endometritis. Additionally, the study aims to determine their role in the development of preeclampsia and evaluate the effectiveness of comprehensive preconception treatment in preventing cytokine imbalance and the occurrence of gestational complications. Method and Materials. 135 pregnant women with the past medical history of chronic endometritis have been supervised during their pregnancy and received preconception treatment (Group I), as well as 168 women, whose pregnancy occurred in the presence of untreated chronic endometritis (Group II). The control group (CG) involved 20 healthy women. Preconception treatment included the administration of azithromycin, hormonal therapy with Femoston-Comb 2/10, and L-arginine aspartate in combination with folate prophylaxis. During the study, the principles of patient-centered care were followed in accordance with the requirements of the Tokyo Declaration of the World Medical Association, the International Recommendations of the Helsinki Declaration on Human Rights, the Convention on Human Rights and Biomedicine of the Council of Europe, the Laws of Ukraine, the Orders of the Ministry of Health of Ukraine and the requirements of the Ethical Code of the Ukrainian physician. The cytokine (TNF-a, INFγ, IL-10) analysis in the cervical mucus was performed at 5-, 17-18 and 32 weeks of pregnancy, using the enzyme-linked immunosorbent assay method with corresponding standard commercial reagent kits from the «Vector BEST» company. The obtained data were processed using mathematical statistical methods, calculating the mean sample values (M), variance (σ) and standard errors of the means (m). Student’s t-test was used for assessment and the likelihood ratio was calculated using the «STATISTICA» software (StatSoft Inc., USA). The paper is an excerpt from the initiative scientific research project of the Department of Obstetrics and Gynecology No. 2 at Poltava State Medical University, entitled «Optimization of approaches to the management of pregnancy in women at high risk of obstetric and perinatal pathology» (State registration number 0122U201228, duration:10.2022-09.2027). Results. In pregnant women with a past medical history of chronic endometritis an increase in the levels of INF-γ in cervical mucus by 2.1 times at 5-6 weeks (p0.001), by 2.4 times at 17-18 weeks (p0.001) and by 1.7 times at 32 weeks of pregnancy (p0.001) compared to corresponding levels of this cytokine in healthy pregnant women, has been detected. Similarly, TNF-a was by 4.3 times greater at 5-6 weeks of pregnancy compared to the values in the control group (p0.001), by 3.3 times greater at 17-18 weeks ofpregnancy (p0.001) and by 4.4 times at 32 weeks ofpregnancy (p0.001). All pregnant women with a past medical history of chronic endometritis who had levels of INF-γ in the cervical mucus greater than 66.4 pg/ml and/or levels of TNF-a greater than 90.9 pg/ml at 5-6 weeks of pregnancy subsequently manifested preeclampsia (OR 2.01; 95 % CI [1.1-7.12]; p0.05 and OR 1.8; 95 % CI [1.2-6.29]; p0.05 respectively). The level of IL-10 in their cervical mucus was by 4 times higher than the control values at 5-6 weeks of pregnancy (p0.0001); by 3.1 times higher at 17-18 weeks of pregnancy (p0.0001) and by 3 times higher at 32 weeks ofpregnancy (p0.0001). This compensates for the increase in pro-inflammatory cytokines, allowing the TNF-a/IL-10 ratio to remain at a level characteristic of healthy women throughout pregnancy. In treated women, the concentration of INF-γ is by 1.8 times lower than in untreated patients at 5-6 weeks of pregnancy (p0.0001), by 2.1 times at 17-18 weeks of pregnancy (p0.0001), and by 1.4 times at 32 weeks of pregnancy (p0.0001). Similarly, TNF-a in cervical mucus was found to be lower by 3.6 times (p0.01), 2.6 times (p0.0001), and 4 times (p0.001) respectively, in the specified terms. This helps to avoid excessive production of the anti-inflammatory cytokine IL-10. Conclusions. In women who got pregnant with untreated chronic endometritis, an increased production of cytokines INF-γ and TNF-a at the early stages of pregnancy has been established. Comprehensive pregravidar treatment of chronic endometritis allows for the normalization of levels of anti-inflammatory cytokines INF-γ and TNF-a at the beginning of gestation, which creates conditions for preventing the development ofpreeclampsia. This leads to a 1.9 times reduction in the frequency of this complication (OR 2.3; 95 % CI [1.25-4.31]; p0.05), a 1.8 times decrease in the frequency of severe forms ofpreeclampsia (OR 4.64; 95 % CI [1.23-17.48]; p0.05) and a delay in the average onset of its manifestations by 4.9 weeks (p0.0001)
Існує дефіцит даних щодо рівнів TNF-α, INF-γ та IL-10 у цервікальному слизі жінок, які завагітніли на фоні хронічного ендометриту. Ці цитокіни впливають на перебіг вагітності та процеси інвазії трофобласта в спіральні артерії матки. Девіації їх рівнів на ранніх термінах вагітності можуть бути пов’язані з виникненням гестаційних ускладнень, зокрема з розвитком прееклампсії в більш віддалених термінах. Мета і завдання дослідження: Вивчити рівень прозапальних (TNF, INF-γ) і протизапального (IL-10) цитокінів в слизі цервікаль- ного каналу у вагітних з хронічним ендометритом в анамнезі; визначити їх роль у формуванні прееклампсії; оцінити ефективність комплексного преконцепційного лікування у попередженні цитокінового дисбалансу і профілактиці гестаційних ускладнень. Матеріал та методи дослідження. Спостерігали за перебігом вагітності у 135 жінок, які до мали хронічний ендометрит в анамнезі і преконцепційно отримували його лікування (І група), та у 168 пацієнток, вагітність яких настала на фоні нелікова- ного хронічного ендометриту (ІІ група). Групу контролю склали 20 здорових пацієнток. Преконцепційне лікування включало призначення азитроміцину, гормональну терапію препаратом фемостон 2/10 та L-аргініна аспартат на фоні фолатопрофілактики. При виконанні досліджень керувались Правилами гуманного ставлення до пацієнта згідно з вимогами Токійської декларації Всесвітньої медичної асоціації, Міжнародними рекомендаціями Гельсинської декларації з прав людини, Конвенцією Ради Європи щодо прав людини і біомедицини, Законами України, наказами МОЗ України та вимогами Етичного Кодексу лікаря України. Дослідження цитокінів (TNF-α, I№y, ІЛ-10) у цервікальному слизі в 5-6 тижнів, в 17-18 та в 32 тижні вагітності проводили методом імуноферментного аналізу. Показники статистично обробляли з розрахунком середніх вибіркових значень (М), дисперсії (σ) та помилок середніх значень (m), оцінкою критерію Ст’юдента та розрахунку вірогідності шансів за допомогою програми «STATISTICA» («StatSoft Inc.», США). Стаття є фрагментом ініціативної НДР кафедри акушерства і гінекології N° 2 Полтавського державного медичного університету «Оптимізація підходів до ведення вагітності у жінок груп високого ризику по виникненню акушерської та перинатальної патології» (№ держреєстрації 0122U201228, термін виконання 10.2022-09.2027). Результати дослідження. У вагітних з хронічним ендометритом в анамнезі має місце збільшення кількості INF-γ в цервікаль- ному слизі в 2,1 рази в 5-6 тижнів (р0,001), в 2,4 рази в 17-18 тижнів (р0,001) та в 1,7 разів в 32 тижні вагітності (р0,001) порівняно з відповідними рівнями цього цитокіну у здорових вагітних. Аналогічно TNF-α перевищував значення в ГК у 4,3 рази в терміні 5-6 тижнів вагітності (р0,001), в 3,3 рази - в терміні 17-18 тижнів (р0,001) та в 4,4 рази - в 32 тижні (р0,001). Усі вагітні з хронічним ендометритом в анамнезі, які в 5-6 тижнів вагітності мали в цервікальному слизі рівень INF-γ більше 66,4 пг/мл і/або рівеньTNF-α - більше 90,9 пг/мл, в подальшому мали маніфестацію прееклампсії (ВШ 2,01; ДІ 95 % [1,1-7,12]; р0,05 і ВШ 1,8; ДІ 95 % [1,2-6,29]; р0,05 відповідно). При цьому, чим більш виразним було зростання рівнів прозапальних цитокінів, тим більш тяжкою виявилася ПЕ в перспективі гестаційного процесу. Рівень IL-10 у їх цервікальному слизі був вище контрольних значень у 4 рази в 5-6 тижнів вагітності (р0,0001)); у 3,1 рази у 17-18 тижнів (р0,0001), та у 3 рази в 32 тижні (р0,0001). У пролікованих жінок концентрація INF-γ є меншою, ніж у нелікованих пацієнток в 1,8 рази в 5-6 тижнів вагітності (р0,0001), в 2,1 рази в 17-18 тижнів (р0,0001), та в 1,4 рази в 32 тижні (р0,0001). Аналогічно TNF-α в цервікальному слизі виявився нижчими в 3,6 рази (р0,01), в 2,6 рази (р0,0001) та в 4 рази (р0,001) відповідно у зазначені терміни Висновки. У жінок, що завагітніли на фоні нелікованого хронічного ендометриту, на ранніх етапах вагітності збільшується вироблення цитокінів INF-γ і TNF-α, які лімітують процеси інвазії трофобласту в спіральні артерії матки і створюють передумови для формування прееклампсії. Комплексне прегравідарне лікування хронічного ендометриту дає мождивість нормалізувати рівні протизапальних цитокінів INF-γ та TNF-α на початку гестації, що створює передумови для запобігання розвитку прееклампсії. Це дає можливість зменшити частоту виникнення цього ускладнення в 1,9 рази (ВШ 2,3; ДІ 95 % [1,25-4,31]; р0,05), знизити частоту тяжких форм прееклампсії в 1,8 разів (ВШ 4,64; ДІ 95 % [1,23-17,48]; р 0,05), відтермінувати середній термін маніфестації її проявів на 4,9 тижнів (р0,0001)
Дод.точки доступу:
Taranovska, O.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
7.


    Пастернак, Б. О.
    Проблемні питання розвитку післяпологових септичних ускладнень у вагітних групи ризику [Текст] = Problem issues of the development of postpartum septic complications in pregnant risk groups / Б. О. Пастернак, І. В. Каліновська // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2023. - Т. 22, № 4. - С. 129-133. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ОБЗОР -- REVIEW
ПОСЛЕРОДОВАЯ ИНФЕКЦИЯ -- PUERPERAL INFECTION (патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
БЕРЕМЕННОСТЬ ПОВЫШЕННОГО РИСКА -- PREGNANCY, HIGH-RISK (физиология)
ЭНДОМЕТРИТ -- ENDOMETRITIS (осложнения, патофизиология, терапия, этиология)
ВОСПАЛЕНИЕ -- INFLAMMATION (осложнения, патофизиология, терапия, этиология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: У статті наведено аналіз літературних даних щодо виникнення післяпологових септичних ускладнень. Післяпологовий період є найбільш небезпечним з точки зору розвитку інфекційних ускладнень, що зумовлено такими особливостями як зміна анатомічного і функціонального стану статевих органів та інших систем організму в період вагітності та пологів; зміна характеру та вірулентності мікроорганізмів на тлі зниженого імунологічного статусу, що супроводжує стан вагітності; маніфестація акушерсько-гінекологічної патології під час вагітності. Актуальність проблеми післяпологових гнійно-септичних захворювань визначається насамперед їх частотою, тяжкістю перебігу та несприятливим результатом для хворих. Післяпологовий метроендометрит є однією з основних причин генералізації інфекції та формування неповноцінного рубця на матці після кесарського розтину. Формування всіх наступних гнійних ускладнень у акушерських хворих (клітковина, придатки матки, суміжні органи) залежить від реактивності організму та наявності патологічних змін в фетоплацентарному комплексі. Післяпологові гнійно-септичні захворювання несприятливо позначаються на здоров’ї жінок, часто є причиною оперативних втручань з видаленням органу, тяжких уражень багатьох органів та систем, інвалідизації та порушень специфічних функцій у молодих жінок. Так, частота післяпологових гнійно-септичних захворювань, після самовільних фізіологічних пологів становить 1-5 %, після патологічних пологів вона збільшується до 15-20 %, а після операції кесаревого розтину перевищує 20 %. Найбільш частим ускладненням післяпологового періоду є ендометрит, частота якого становить від 0,5 до 8 %. Аналіз літературних джерел показав неоднозначність інформації щодо проблеми післяпологового септичного процесу, що вказує на необхідність подальших досліджень даної патології
The article provides an analysis of literature data on the occurrence of postpartum septic complications. The postpartum period is the most dangerous from the point of view of the development of infectious complications, which is due to such features as a change in the anatomical and functional state of the genitals and other body systems during pregnancy and childbirth; a change in the nature and virulence of microorganisms against the background of a reduced immunological status accompanying pregnancy; manifestation of obstetric and gynecological pathology during pregnancy. The urgency of the problem of postpartum purulent- septic diseases is determined primarily by their frequency, severity of the course and adverse outcome for patients. The analysis of literary sources showed the ambiguity of information regarding the problem of the postpartum septic process, which indicates the need for further research into this pathology
Дод.точки доступу:
Каліновська, І. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
8.


   
    Оцінка стану мікробіоти репродуктивного тракту в пацієнток з гіперпластичними процесами ендометрію [Текст] = Assessment of the microbiota state of the reproductive tract in patients with hyperplastic processes of the endometrium / І. К. Оріщак [та ін.]. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2022. - N 4. - С. 114-120. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
РЕПРОДУКТИВНОГО ТРАКТА ИНФЕКЦИИ -- REPRODUCTIVE TRACT INFECTIONS (микробиология, патофизиология, этиология)
ЭНДОМЕТРИЯ ГИПЕРПЛАЗИЯ -- ENDOMETRIAL HYPERPLASIA (патофизиология, этиология)
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA (физиология)
ЭНДОМЕТРИТ -- ENDOMETRITIS (осложнения, патофизиология, этиология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Питання ролі інфекційного фактору при гіперплазії ендометрію залишаються недостатньо висвітленими, що зберігає доцільність деталізації патогенетичних механізмів гіперпластичних процесів ендометрію. Мета. Оцінити мікробіоценоз слизової піхви в пацієнток із гіперпластичними процесами ендометрію. Матеріали і методи. Обстежено 80 пацієнток репродуктивного віку з гіперпластичними процесами ендометрію: 40 пацієнток з гіперплазією ендометрію без атипії (І група), 40 пацієнток з поліпами ендометрію (П група). Контрольну групу склали 30 здорових жінок без гінекологічної патології. Всім пацієнткам виконувалась гістероскопія з морфологічним та імуногістохімічним дослідженням. Проведено бактеріоскопічне дослідження біоматеріалу за допомогою тест-системи «Фемофлор» та верифікація збудників TORCH-групи методом ПЛР. Результати. Встановлено значну частку порушень менструального циклу (аномальні маткові кровотечі - 55,0 %, альгодисменорея - 41,3 %), генеративної функції (безпліддя - 36,9 %, мимовільні викидні - 18,8 %), а також перенесених запальних процесів геніталій (дисбіоз, ЗЗОМТ, екзо-ендоцервіцити - 75,0 %). Аналіз мікробіоценозу піхви показав наявність вираженого дисбіозу (55,0 %). За результатами даних ДНК-ПЛР виявлено: хламідії у 30,0 % випадках, мікоплазми у 26,3 %, уреаплазми у 21,3 %, кандиди у 22,5 %, генітальний герпес 1 та 2 типу у 46,3 %, цитомегаловірус та вірус папіломи людини 16,18 типів у 28,8 %, причому вірусні асоціації мали місце у 32,5 %, а вірусно-бактеріальні - у 51,3 %. Висновки. У жінок з гіперпластичними процесами ендометрію мікробіота піхви характеризується високою часткою вірусних та вірусно-бактеріальних асоціацій, дисбіотичних порушень, зменшенням лактобактерій при підвищенні умовно-патогенних мікроорганізмів
Hyperplastic processes of the endometrium, in the structure of gynecological pathology, occupy from 15.0% to 50.0% in women of reproductive age, disrupting the reproductive function, manifested by infertility, miscarriage, long, irregular, painful menstruation, high frequency of chronic adnexitis (73.9 %), uterine leiomyomas (45.8%), genital endometriosis (17.7%), cervical erosion (26.0-34%). The development of the disease is associated both with inadequate treatment of the acute altering process and with the primary chronicity of inflammation with a violation of local mechanisms of anti-infective protection. We cannot ignore the important role of inflammatory diseases of the pelvic organs, which causes the increase in the fate of chronic endometritis to 70.0%, and the chronicity of the process, inadequate therapeutic options and resistance to medical measures cause a change in women's field, which, undoubtedly affects the implantation processes
Дод.точки доступу:
Оріщак, І. К.
Куса, О. М.
Геник, Н. І.
Макарчук, О. М.
Годлевська, Н. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
9.


    Ярмола, І. М.
    Особливості гістероскопічних втручань у жінок з безпліддям і внутрішньоматковою патологією (Огляд літератури) [Текст] = Features of hysteroscopic interventions in women with infertility and uterine pathology (Literature review) / І. М. Ярмола, С. О. Шурпяк // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 4. - С. 52-56. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ОБЗОР -- REVIEW
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE (патофизиология, этиология)
ЭНДОМЕТРИТ -- ENDOMETRITIS (патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
ГИСТЕРОСКОПИЯ -- HYSTEROSCOPY (методы)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (профилактика и контроль, этиология)
Анотація: Однією з основних проблем, що визначають демографічну ситуацію в суспільстві, є безпліддя. Згідно з останніми даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, частота безплідних шлюбів серед подружніх пар репродуктивного віку має стійку тенденцію до підвищення. На сьогодні матковий фактор у структурі жіночого безпліддя посідає чільне місце і може сягнути 30%. До найбільш поширених патологічних станів матки належать гіперпластичні процеси в ендометрії. У структурі внутрішньоматкової патології, за даними літератури, хронічний ендометрит більш ніж удвічі перевищує поширеність інших захворювань. Сучасні методи діагностики, до яких належать насамперед ультразвукові та ендоскопічні, дозволяють із високою точністю виявити різні патологічні процеси у порожнині матки. У той самий час слід пам’ятати, що внутрішньоматкове втручання порушує «шийковий» бар’єр протизапального захисту матки та її придатків, а саму операцію фактично виконують через піхву, багаторазово збільшуючи ризик розвитку інфекційних ускладнень. Стаття присвячена огляду літератури стосовно оцінювання особливостей та безпеки гістероскопічних втручань у жінок з безпліддям і внутрішньоматковою патологією для обґрунтування заходів профілактики ускладнень. Внутрішньоматкові втручання є однією з причин виникнення запальних захворювань внутрішніх статевих органів. Гістероскопія є «золотим стандартом» для визначення стану ендометрія і порожнини матки та водночас може бути однією з причин виникнення запальних захворювань внутрішніх статевих органів, які несприятливо впливають на репродуктивну функцію жінок. Розвиток запальних ускладнень після внутрішньоматкових втручань пов’язують, перш за все, з поширенням інфекції з нижчих відділів репродуктивного тракту та утворенням вхідних воріт для інфекції внаслідок порушення цілісності слизових оболонок під час проведення хірургічних маніпуляцій. Частота запальних ускладнень при внутрішньоматковому втручанні, за даними різних авторів, коливається від 5 до 43% та залежить від типу проведених маніпуляцій. Украй важливим науково-практичним питанням є удосконалення профілактичних заходів задля підвищення безпеки гістероскопічних втручань, зниження частоти післяопераційних ускладнень та покращення репродуктивних наслідків
One of the main problems which determine the demographic situation in the society is infertility. According to the latest data from the World Health Organization, the frequency of infertile marriages among the couples of reproductive age has a steady upward trend. Today, the uterine factor in the structure of female infertility has a prominent place and can reach 30%. The most common pathological conditions of the uterus include hyperplastic processes in the endometrium. In the structure of intrauterine pathology, according to the literature, chronic endometritis is found twice more often than other diseases. Modern methods of diagnosis, which include ultrasound and endoscopic methods, allow to detect various pathological processes in the uterine cavity with high accuracy. At the same time, it should be mentioned, that intrauterine intervention damages the “cervical” barrier of anti-inflammatory protection of the uterus and its appendages, and the operation itself through the vagina multiples the risk of infectious complications development. The article is devoted to a literature review about the evaluation of the features and safety of hysteroscopy interventions in women with infertility and intrauterine pathology in order to justify the measures to prevent complications. Intrauterine interventions are one of the causes of inflammatory diseases of the internal genital organs. Hysteroscopy is the “gold standard” for examination of the endometrium and uterine cavity, and at the same time, it can be one of the reasons for inflammatory diseases of the internal genital organs that adversely affect the reproductive function of women. The development of inflammatory complications after intrauterine interventions is associated, first of all, with the spread of infection from the lower parts of the reproductive tract and the formation of entrance gates for infection due to the damage of the mucous membranes during surgical manipulations. The frequency of inflammatory complications during intrauterine intervention, according to various authors, ranges from 5 to 43% and depends on the type of manipulations. An extremely important scientific and practical issue is the improvement of preventive measures to increase the safety of hysteroscopy interventions, reduce postoperative complications, and improve reproductive outcomes
Дод.точки доступу:
Шурпяк, С. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
10.


    Романенко, Т. Г.
    Імуноморфологічні ознаки хронічного ендометриту у пацієнток після невдалих спроб застосування допоміжних репродуктивних технологій [Текст] = Immunomorphological signs of chronic endometritis in patients after failed attempts of auxiliary reproductive technologies / Т. Г. Романенко, А. Д. Гайдук // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 3. - С. 27-33. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ЭНДОМЕТРИТ -- ENDOMETRITIS (диагностика, иммунология, патофизиология, этиология)
РЕПРОДУКТИВНЫЕ МЕТОДЫ ВСПОМОГАТЕЛЬНЫЕ -- REPRODUCTIVE TECHNIQUES, ASSISTED (тенденции)
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ И МИКРОСКОПИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ -- MORPHOLOGICAL AND MICROSCOPIC FINDINGS
МОНИТОРИНГ ИММУНОЛОГИЧЕСКИЙ -- MONITORING, IMMUNOLOGIC (использование, методы, тенденции)
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Анотація: Мета дослідження: аналіз морфологічних та імуногістохімічних особливостей ендометрія у пацієнток із хронічним ендометритом після невдалих спроб застосування допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ)
Імуноморфологічне дослідження ендометрія у пацієнток після невдалих спроб застосування допоміжних репродуктивних технологій на тлі хронічного ендометриту свідчить, що запальні зміни в тканинах мають чіткі морфологічні критерії, які найбільш виражені на 5–7-й день менструального циклу, – наявність плазматичних клітин, фіброз строми, склероз стінок судин, зниження рівня рецепторів естрогенів та прогестерону. Ці морфологічні та імуногістохімічні зміни зберігаються у секреторній фазі менструального циклу з найбільш значущими проявами у вигляді зниження рівня рецепторів прогестерону
The objective: to analyze the morphological and immunohistochemical features of the endometrium in the patients with chronic endometritis after unsuccessful attempts of assisted reproductive technologies (ART)
Immunomorphological study of the endometrium in patients with chronic endometritis after unsuccessful attempts of assisted reproductive technologies demonstrates that the inflammatory changes in the tissues have clear morphological criteria, which are most pronounced on the 5-7th day of the menstrual cycle – the presence of plasma cells, stroma fibrosis, sclerosis vessel walls, decrease of the estrogen and progesterone level receptors. These morphological and immunohistochemical changes persist in the secretory phase of the menstrual cycle with the most significant manifestations in the form of a decrease in the level of progesterone receptors
Дод.точки доступу:
Гайдук, А. Д.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
11.


    Абдуллаєв, В. Е.
    Результати лікування гіперплазії ендометрія із застосуванням протизапальних нестероїдних засобів на тлі хронічного ендометриту та без супутнього запального процесу [Текст] = Results of treatment of endometrial hyperplasia with the use of non-steroidal anti-inflammatory agents against the background of chronic endometritis and without accompanying inflammatory process / В. Е. Абдуллаєв, А. М. Григоренко // Буковинський медичний вісник. - 2022. - Т. 26, № 3. - С. 3-8. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ЭНДОМЕТРИЯ ГИПЕРПЛАЗИЯ -- ENDOMETRIAL HYPERPLASIA (патофизиология, терапия, этиология)
ПРОТИВОВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ СРЕДСТВА НЕСТЕРОИДНЫЕ -- ANTI-INFLAMMATORY AGENTS, NON-STEROIDAL (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
ЭНДОМЕТРИТ -- ENDOMETRITIS (осложнения, терапия, этиология)
ЭНДОМЕТРИТ -- ENDOMETRITIS (патофизиология, терапия, этиология)
ГИСТЕРОСКОПИЯ -- HYSTEROSCOPY (тенденции)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: У роботі розглядаються результати лікування жінок із гіперпластичними процесами ендометрія без атипії із застосуванням протизапальних препаратів тривалим часом. Мета дослідження - оцінити ефективність запропонованої схеми лікування залежно від виду гіперпластичних процесів та їх зв’язку із хронічними запальними процесами в ендометрії. Матеріал і методи. Досліджені 101 жінка, з яких до експериментальної групи № 1 увійшли 29 жінок із гіперпластичними процесами без супутнього хронічного ендометриту, до експериментальної групи № 2 - 49 жінок із поєднанням гіперпластичних процесів та хронічного ендометриту, до групи контролю - 23 жінки з гіперпластичними процесами без наявності хронічного ендометриту. Контрольна група отримувала виключно гормональну терапію, експериментальна група № 1 – крім гормональної корекції отримували протизапальні нестероїдні препарати довготривалим курсом, експериментальна група № 2 – на додачу до протизапальних препаратів ще й курс антибіотиків широкого спектра дії. Оцінка ефективності лікування проводилась через 6, 12 та 24 місяці після гістероскопії. Результати дослідження. Через 24 місяці після гістероскопії у групі контролю ми спостерігали 43,5% рецидивування гіперпластичних процесів ендометрія, у той же час при застосуванні протизапальної терапії нестероїдними препаратами (експериментальна група № 1) через 24 місяці ми спостерігали 20,7% рецидивів (p0,05) та у жінок із поєднанням ГЕ та ХЕ (експериментальна група № 2) при застосуванні протизапальних нестероїдних препаратів та антибіотиків рівень рецидивів становив 22,4% (p0,05). Результатами додаткових досліджень та використання статистичних методів доведено, що ефективність лікування пов’язана саме із застосованими методиками та не є випадковими. Висновки. Застосування нестероїдних протизапальних препаратів підвищує ефективність протирецидивного консервативного лікування жінок із гіперпластичними процесами після гістероскопії
The paper examines the treatment results of women with non-atypical hyperplastic endometrial processes with the use of anti-inflammatory drugs for a long time. The purpose of our study was to evaluate the effectiveness of the proposed treatment regimen depending on the type of hyperplastic processes and their connection with chronic inflammatory processes in the endometrium. Material and methods. We examined 101 women, of which 29 women with hyperplastic processes without accompanying chronic endometritis were included in experimental group №1, 49 women with a combination of hyperplastic processes and chronic endometritis were included in experimental group №2, the control group included 23 women with hyperplastic processes without chronic endometritis. The control group received only hormonal therapy, the experimental group №1 received long-term anti-inflammatory nonsteroidal drugs in addition to hormonal correction, the experimental group №2 received a course of broad-spectrum antibiotics in addition to anti-inflammatory drugs. Treatment effectiveness was evaluated 6, 12 and 24 months after hysteroscopy. Results of the study. 24 months after hysteroscopy in the control group, we observed 43.5% recurrence of hyperplastic endometrial processes, while at the same time when using anti-inflammatory therapy with non-steroidal drugs (experimental group No. 1), after 24 months we observed 20.7% recurrence ( p0.05) and in women with a combination of GE and HE (experimental group No. 2) with the use of anti-inflammatory nonsteroidal drugs and antibiotics, the relapse rate was 22.4% (p0.05). The results of additional studies and the use of statistical methods have proven that the effectiveness of treatment is related to the applied methods and is not accidental. Conclusions. The use of non-steroidal anti-inflammatory drugs increases the effectiveness of anti-recurrence conservative treatment of women with hyperplastic processes after hysteroscopy
Дод.точки доступу:
Григоренко, А. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
12.


    Хміль Досвальд, А. С.
    Ефективність модифікованої схеми лікування безпліддя у протоколах екстракорпорального запліднення у жінок із синдромом полікістозних яєчників та хронічним ендометритом [Текст] = Еffectiveness of a modified infertility treatment approach for in vitro fertilization protocols in women with polycystic ovarian syndrome and chronic endometritis / А. С. Хміль Досвальд // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2021. - N 2. - С. 142-148


MeSH-головна:
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE
ОПЛОДОТВОРЕНИЕ IN VITRO -- FERTILIZATION IN VITRO
ЭНДОМЕТРИТ -- ENDOMETRITIS
ПОЛИКИСТОЗНОГО ЯИЧНИКА СИНДРОМ -- POLYCYSTIC OVARY SYNDROME
Анотація: У пацієнток із СПКЯ та ХЕ застосування стандартної протизапальної терапії за модифікованою нами схемою, яка включає препарат інозитолу та альфа-ліпоєвої кислоти в прегравідарній підготовці, PRP-терапію порожнини матки та інфузію ліпофундину в день пренесення ембріонів, сприяє збільшенню досягнутих клінічних вагітностей, зменшенню частоти перерваних вагітностей та зростанню відсотка вчасних пологів
In patients with PCOS and CE, the use of standard anti-inflammatory therapy as a part of our modified scheme, which includes pre-pregnancy treatment with inositol and alpha-lipoic acid, PRP therapy of the uterine cavity and lipofundin infusion on the day of embryo transfer, helps to increase the frequency of clinical pregnancies, reduce frequency of aborted pregnancies and increase frequency of term deliveries
Вільних прим. немає

Знайти схожі
13.


    Гнатко, О. П.
    Сучасні аспекти діагностично-лікувальної тактики хронічного ендометриту в жінок із репродуктивними порушеннями / О. П. Гнатко, Н. Г. Скурятіна // Акушерство. Гінекологія. Генетика. - 2021. - Т. 7, № 1/2. - С. 40-49


MeSH-головна:
ЭНДОМЕТРИТ -- ENDOMETRITIS (диагностика, лекарственная терапия)
ХРОНИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ -- CHRONIC DISEASE (лекарственная терапия)
РЕПРОДУКТИВНОСТИ АНАЛИЗ -- REPRODUCTIVE HISTORY
Дод.точки доступу:
Скурятіна, Н. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
14.


    Абдуллаев, В. Е.
    Особливості інструментальних методів дослідження при поєднанні гіперплазії ендометрія з хронічним ендометритом [Текст] = Features of instrumental research methods in combination of endometrial hyperplasia with chronic endometritis / В. Е. Абдуллаев, А. М. Григоренко // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2021. - Т. 25, № 4. - С. 623-627. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ЭНДОМЕТРИЯ ГИПЕРПЛАЗИЯ -- ENDOMETRIAL HYPERPLASIA (диагностика, метаболизм, патофизиология, ультрасонография)
ЭНДОМЕТРИТ -- ENDOMETRITIS (диагностика, патофизиология, ультрасонография)
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ ДОППЛЕРОВСКАЯ -- ULTRASONOGRAPHY, DOPPLER (использование, методы)
Анотація: Гіперпластичні процеси ендометрія можуть бути спровоковані хронічним запальним процесом. Крім того, доведено значення наявності тривалого гіперпроліферативного процесу в ендометрії на пришвидшення модифікації геному зі значними негативними наслідками розвитку онкогінекологічної патології. Вище перелічені ризики вимагають розробки чітких діагностичних критеріїв гіперпластичних процесів ендометрія ще на етапі неінвазивної інструментальної діагностики. Мета дослідження – встановити особливості впливу хронічного ендометриту на ризик виникнення неопластичних процесів ендометрія. Проведено дослідження 161 жінок у віці від 18 до 53 років. Із них 58 жінок мали верифікований діагноз гіперпластичного процесу ендометрія, а у 71 жінки гіперплазія ендометрія виникла на тлі хронічного ендометриту. Контрольну групу становили 32 жінки без ознак гіперпластичних процесів та хронічного ендометриту. Статистична обробка даних виконана на персональному комп’ютері за допомогою електронних таблиць Microsoft Excel і пакета прикладних програм Statistica for Windows v.7.0, StatSoft Inc. (США). Усі отримані кількісні дані оброблені методом варіаційної статистики. Було встановлено значиме збільшення розмірів матки у пацієнтів з гіперпластичними процесами ендометрія, збільшення показників М-ехо у пацієнтів з поєднанням хронічного ендометриту та гіперплазії ендометрію. Встановлено, що індекс резистентності базальних артерій був нижчим у групі жінок з хронічним ендометритом. Аналогічні показники встановлені для значень пульсаційного індекса базальних артерій матки та стану спіральних артерій. Таким чином, метод ультразвукової діагностики внутрішніх жіночих статевих органів є високо чутливим і специфічним методом для діагностики гіперпроліферативних процесів ендометрія, але має обмежену інформативність для діагностики хронічного ендометриту. Поєднання ультразвукової діагностики з доплерометрією судин матки та ендометрія (з розробкою відповідних діагностичних критеріїв) дозволяє запідозрити хронічний ендометрит ще на етапі додіагностичної гістероскопії та подальшого патоморфологічного та імуногістохімічного дослідження
Hyperplastic processes of the endometrium can be triggered by a chronic inflammatory process. In addition, the importance of the presence of a long hyperproliferative process in the endometrium to accelerate genome modification with significant negative consequences of the development of oncogynecological pathology has been proved. The above risks require the development of clear diagnostic criteria for endometrial hyperplastic processes at the stage of non-invasive instrumental diagnosis. The aim of the study was to establish the features of the impact of chronic endometritis on the risk of neoplastic endometrial processes. A study of 161 women aged 18 to 53 years. Of these, 58 women had a verified diagnosis of endometrial hyperplastic process, and 71 women had endometrial hyperplasia due to chronic endometritis. The control group consisted of 32 women without signs of hyperplastic processes and chronic endometritis. Statistical data processing was performed on a personal computer using Microsoft Excel spreadsheets and the application package Statistica for Windows v.7.0, StatSoft Inc. (USA). All obtained quantitative data were processed by the method of variation statistics. A significant increase in uterine size was found in patients with endometrial hyperplastic processes, an increase in M-echo in patients with a combination of chronic endometritis and endometrial hyperplasia. The control group consisted of 32 somatically healthy women. Statistical data processing was performed on a personal computer using Microsoft Excel spreadsheets and the application package Statistica for Windows v.7.0, StatSoft Inc. (USA). All obtained quantitative data were processed by the method of variation statistics. A significant increase in uterine size was found in patients with endometrial hyperplastic processes, an increase in M-echo in patients with a combination of chronic endometritis and endometrial hyperplasia. The basal artery resistance index was found to be lower in the group of women with chronic endometritis. Similar indicators are established for the values of the pulsation index of the basal arteries of the uterus and the state of the spiral arteries. Thus, the method of ultrasound diagnosis of internal female genitals is a highly sensitive and specific method for the diagnosis of hyperproliferative processes of the endometrium, but has limited informativeness for the diagnosis of chronic endometritis. The combination of ultrasound diagnostics with dopplerometry of uterine vessels and endometrium (with the development of appropriate diagnostic criteria) allows to suspect chronic endometritis at the stage of pre-diagnostic hysteroscopy and subsequent pathomorphological and immunohistochemical examination
Дод.точки доступу:
Григоренко, А. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
15.


    Хміль Досвальд, А. С.
    Оцінка ефективності коротких протоколів екстракорпорального запліднення у жінок із безпліддям на фоні синдрому полікістозних яєчників та хронічного ендометриту [Текст] = Evaluation of efficiency of short extracorporeal fertilization protocols in women with infertility against the background of polycystic ovary syndrome and chronic endometritis / А. С. Хміль Досвальд, Л. М. Маланчук // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2021. - N 4. - С. 166-174


MeSH-головна:
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE
ПОЛИКИСТОЗНОГО ЯИЧНИКА СИНДРОМ -- POLYCYSTIC OVARY SYNDROME
ЭНДОМЕТРИТ -- ENDOMETRITIS
ОПЛОДОТВОРЕНИЕ IN VITRO -- FERTILIZATION IN VITRO
Анотація: Орієнтовно 80–90 % жінок із ановуляцією, які звертаються в клініку, мають СПКЯ. За різними даними, хронічний ендометрит розпізнається від дуже низької до дуже високої частоти, зокрема, у 2,8 % – 67,6 % пацієнтів із безпліддям та невдалою імплантацією, що обґрунтовує доцільність вивчення особливостей безпліддя на фоні СПКЯ та хронічного ендометриту
У пацієнток із ендокринним безпліддям на фоні коморбідності СПКЯ і хронічного ендометриту, у порівнянні з групою жінок із безпліддям на тлі СПКЯ, для стимуляції суперовуляції необхідна вища загальна доза рФСГ, тривалість введення антагоніста ГнРГ, тривалість КОС та достовірно нижча кількість отриманих ооцитів, запліднених яйцеклітин та бластоцист, а також нижчий відсоток настання вагітності
Дод.точки доступу:
Маланчук, Л. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
16.


    Хміль Досвальд, А. С.
    Клінічна характеристика жінок із безпліддям за умов коморбідності синдрому полікістозних яєчників та хронічного ендометриту [Текст] = Clinical characteristics of women with infertility comorbid with polycystous ovary syndrome and chronic endometritis / А. С. Хміль Досвальд, Л. М. Маланчук // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. - 2021. - N 4. - С. 96-104


MeSH-головна:
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE
ПОЛИКИСТОЗНОГО ЯИЧНИКА СИНДРОМ -- POLYCYSTIC OVARY SYNDROME
ЭНДОМЕТРИТ -- ENDOMETRITIS
Анотація: Отримані дані вказують на характерні клініко-анамнестичні відмінності в жінок із безпліддям на фоні синдрому полікістозних яєчників та хронічного ендометриту, відносно хворих із СПКЯ, зокрема високу частоту захворюваності на патологію сечостатевої системи з переважанням циститу, уретриту, гідросальпінксу, хронічного сальпінгоофориту та кольпіту різної етіології; серед інфекційних агентів піхви вірогідно більший відсоток жінок із виявленими Ureaplasma urealyticum, parvum (25,86 %) та Chlamydia trachomatis (20,69 %); вірогідно частіше хронічні запальні захворювання мали безсимптомний перебіг
The results indicate characteristic clinical and anamnestic differences in patients with infertility against the background of polycystic ovary syndrome and chronic endometritis, compared to the patients with PCOS. In particular, they had high incidence of urogenital pathologies with a predominance of cystitis, urethritis, hydrosalpinx, chronic salpingo-oophoritis and colpitis of various etiologies. We determined that a significantly higher percentage of women in this group had vagonal infections of the vagina caused by Ureaplasma urealyticum parvum (25.86 %) and Chlamydia trachomatis (20.69 %); chronic inflammatory diseases in the patients of this group were significantly more likely asymptomatic
Дод.точки доступу:
Маланчук, Л. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
17.


   
    Anatomo-functional characteristics of the pelvic organs in women with habitual miscarriage and chronic endometritis [] = Анатомо-функціональна характеристика органів малого таза у жінок зі звичним невиношуванням вагітності та хронічним ендометритом / P. M. Nevhadovska [та ін.] // Вісник морфології. - 2020. - Т. 26, № 4. - С. 36-41. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
ЭНДОМЕТРИТ -- ENDOMETRITIS (диагностика, осложнения, патофизиология, ультрасонография, этиология)
АБОРТ САМОПРОИЗВОЛЬНЫЙ -- ABORTION, SPONTANEOUS (патофизиология)
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ ДОППЛЕРОВСКАЯ ИМПУЛЬСНАЯ -- ULTRASONOGRAPHY, DOPPLER, PULSED (методы, тенденции)
КЛИНИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ -- CLINICAL TRIAL
Анотація: Chronic endometritis is a clinical and morphological syndrome, which under the influence of an infectious agent contributes to the violation of cyclic biotransformation and reciprocity of the endometrium. In the diagnosis of gynecological pathology, in particular chronic endometritis, or habitual miscarriage on the background of chronic endometritis, ultrasonography is a mandatory, non-invasive and highly specific method of research. The aim of the study was to assess the anatomical and functional condition of the pelvic organs in women with habitual miscarriage and chronic endometritis using ultrasound (ultrasound and Doppler) criteria. We examined 98 women of childbearing age who applied to the Inomed clinic in the city of Vinnytsia during 2019-2020. Patients were divided into two groups: the main group – 68 women with habitual miscarriage and chronic endometritis; control group – 30 re-pregnant women without previous pregnancy loss. Initially, ultrasound examination (ultrasound) of the pelvic organs was performed on day 5-7 of the menstrual cycle, and to monitor folliculogenesis, the study was repeated on day 13-17 of the cycle. One of the main signs of chronic endometritis is the heterogeneity of the structure of the endometrium, which was found in the vast majority of examined patients of the main group (80.88% at n=68). When determining the thickness of the endometrium, two diametrically opposite processes were established, namely: atrophy (39.71% at n=68) and atypical glandular hyperplasia (22.05% at n=68). In the second half of the menstrual cycle there was a significant thinning of the endometrial layer 0.6 cm. In the control group during the ultrasound examination revealed the following disorders: increased uterine peristalsis, dilation of the arcuate plexus, the heterogeneity of the subendometrial layer, and when re-ultrasound took into account the data of folliculogenesis. Follicular cysts were detected in 10.3% of cases in the main group and 3.3% in the control group of women. At the time of re-ultrasound in each ovary was observed 5-8 antral follicles (the size of which ranged from 6.8 mm to 11.5 mm) with the presence of one dominant, the size of which ranged from 18.2 to 23.4 mm. In order to increase the informativeness of ultrasound, Doppler was additionally performed. Thus, ultrasonography is a highly specific method for determining the anatomical and functional characteristics of the pelvic organs, in particular the pathology of the endometrium in women with habitual miscarriage. The main ultrasound characteristics of chronic endometritis, as one of the causes of reproductive losses, are changes in endometrium structure, thickness, the presence of additional structures (polyps) and fluid component. Informativeness of ultrasound examination of structural changes in the endometrium in chronic endometritis is complemented by Doppler characteristics of blood flow in the basal and spiral arteries of the uterus
Хронічний ендометрит – це клініко-морфологічний синдром, який під впливом інфекційного агента сприяє порушенню циклічної біотрансформації та рециптивності ендометрія. В діагностиці гінекологічної патології, зокрема хронічного ендометриту, або звичного викидня на тлі хронічного ендометриту, ультрасонографія являється обов’язковим, неінвазивним та високо специфічним методом дослідження. Мета роботи – оцінити анатомо-функціональний стан органів малого таза у жінок зі звичним невиношуванням вагітності та хронічним ендометритом за допомогою ультразвукових (ехографічних та доплерометричних) критеріїв. Ми обстежили 98 жінок дітородного віку, які звертались до клініки Іномед у місті Вінниця у період 2019-2020 років. Хворі були розділені на 2 групи: основна група – 68 жінок зі звичним викиднем та хронічним ендометритом; контрольна група – 30 повторно вагітних жінок без попередньої втрати вагітності. Спочатку ультразвукове дослідження (УЗД) органів малого таза проводили на 5-7 день менструального циклу, а для моніторингу фолікулогенеза дослідження повторювали на 13-17 день циклу. Одним з основних ознак хронічного ендометриту є неоднорідність будови ендометрію, котра була встановлена у переважної більшості обстежених пацієнтів основної групи (80,88% при n=68). При визначенні товщини ендометрію були встановлені два діаметрально протилежні процеси, а саме: атрофія (39,71% при n=68) та атипова залізиста гіперплазія (22,05% при n=68). У другій половині менструального циклу відмічено значне витончення шару ендометрія 0,6 см. У контрольній групі при проведенні ультразвукового дослідження були виявлені такі розлади: посилена перистальтика матки, розширення дугоподібного сплетення, неоднорідність субендометріального шару, а при повторному проведенні УЗД враховували дані фолікулогенезу. Фолікулярні кісти були виявлені в 10,3% випадках у основній групі та 3,3% у контрольній групі жінок. На момент повторного УЗД в кожному яєчнику спостерігалося 5-8 антральних фолікулів (розміри яких становили від 6,8 мм до 11,5 мм) з наявністю однієї домінанти, розмір якої становив від 18,2 до 23,4 мм. З метою підвищення інформативності УЗД додатково проводили доплер. Таким чином, ультрасонографія є високоспецифічним методом для визначення анатомо-функціональних характеристик органів малого таза, зокрема патології ендометрію у жінок зі звичним невиношуванням вагітності. Основними ультразвуковими характеристиками хронічного ендометриту, як одного з причин репродуктивних втрат, є зміни ендометрію, його структури, товщини, наявність додаткових структур (поліпів) та рідинного компоненту. Інформативність ультразвукового дослідження структурних змін з боку ендометрію при хронічному ендометриті доповнюють доплерометричні характеристики кровотоку в базальних та спіральних артеріях матки
Дод.точки доступу:
Nevhadovska, P. M.
Chechuga, S. B.
Nochvina, E. A.
Dzis, N. P.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
18.


    Авраменко, Н. В.
    Можливості сучасних методів діагностики у жінок із безпліддям при хронічному ендометриті [Текст] / Н. В. Авраменко, В. Ю. Постоленко // Буковинський медичний вісник. - 2020. - Т. 24, № 1. - С. 3-9. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ЭНДОМЕТРИТ -- ENDOMETRITIS (диагностика, осложнения)
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE (диагностика)
Анотація: Мета роботи — розглянути можливості сучасних методів діагностики у жінок із безпліддям на фоні хронічного ендометриту - ультрасонографії, доплерографії та гістероскопії. Матеріал і методи. Ультразвукове дослідження органів малого таза з доплерографією судин матки здійснювалось на апараті «Philips» з використанням абдомінального датчика частотою 5,0 МГц та вагінального датчика частотою 6,0 МГц на 5–9?й день менструального циклу. Гістероскопічне дослідження проводилося з метою уточнення стану порожнини матки та діагностики характеру хронічного ендометриту за стандартною методикою з використанням гістероскопа фірми «Storz» (Німеччина) та наступним гістологічним дослідженням. Також проводились бактеріологічне дослідження на флору з порожнини матки. Для статистичного аналізу використовували програмні пакети Statistica for Windows версії 8.0 (StatSoftinc., США) та Excel for Windows 2010. Нормальність розподілу перевіряли за допомогою тесту Колмогорова?Смирнова. Результати. При безплідді на фоні хронічного ендометриту ультразвукове дослідження дає можливість виявити внутрішньоматкові причини інфертильності (нерівномірність ехоструктури ендометрія — 68,0%, атрофію ендометрія — 54,0%, кістозні зміни субендометріальної зони — 64,0%) та супутні стани (розширення вен міометрія та параметрія, неоднорідність структури яєчників, збільшення розмірів яєчників, наявність спайок у малому тазу). При доплерографії у хворих на безпліддя та хронічний ендометрит встановлено вірогідне підвищення судинного опору, пульсового індексу, індексу резистентності та зниження швидкості кровотоку, (р0,05). У мазках з порожнини матки ріст мікроорганізмів відзначено у 50,0% жінок із хронічним ендометритом за рахунок збудників інфекцій, що передаються статевим шляхом (Chlamydiatra chomatis — 12,0%, Mycoplasma hominis — 14,0%, Ureaplasma urealyticum — 10,0%) та умовно?патогенної флори (Esherichia coli — 4,0%, Staphilococcus aureus — 6,0%, Streptococcus B — 2,0%, Lactobacyllus spp. — 2,0%). Висновки. За результатами гістероскопічного дослідження у пацієнток із безпліддям на фоні хронічного ендометриту найбільш характерними ознаками були гіперемія слизової (42,0%) та нерівномірне потовщення ендометрія (38,0%).
Дод.точки доступу:
Постоленко, В. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
19.


   
    Сучасні особливості лікування хронічного ендометриту в жінок репродуктивного віку [Текст] / Л. В. Снопкова [та ін.] // Проблеми безперервної медичної освіти та науки. - 2020. - N 3. - С. 55-59


MeSH-головна:
ЭНДОМЕТРИТ -- ENDOMETRITIS (лекарственная терапия, терапия)
ХРОНИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ -- CHRONIC DISEASE (лекарственная терапия, терапия)
Анотація: Хронічний ендометрит і досі є надзвичайно актуальним питанням репродуктології. Нині він визнаний найпоширенішим матковим фактором безпліддя з морфофункціональними змінами ендометрія та суттєвим пошкодженням його рецепції до статевих гормонів. Це призводить до неповноцінності секреторної трансформації і відсутності оптимальних умов для імплантації плідного яйця. Попри наявність суперечностей у поглядах на необхідність антибактеріального лікування хронічного ендометриту, у чинних клінічних протоколах рекомендовано два етапи комплексної терапії: антимікробний і відновлення фертильності. Водночас з антибактеріальною терапією доцільним вважається призначення гемодинамічних, імуномодулюючих, ферментних препаратів. Другий етап є тривалішим із використанням допоміжних фізичних, санаторно-курортних та інших засобів для підготовки ендометрія до гормонального компонента. Суперечності з приводу показань, видів гормональної підтримки та її тривалості пояснюються неоднаковим станом рецепції ендометрія за його різних морфотипів. Незважаючи на здобутий науковий і практичний досвід, нині жоден пропонований метод не гарантує досягнення бажаного результату нормалізації фертильності. Це важливе питання в лікуванні безпліддя в жінок у разі хронічного ендометриту досі остаточно не розв’язане, не розроблено ефективніших, надійніших методів лікування, що зумовлює необхідність подальшого пошуку й нових досліджень. Тому ми вважали за доцільне узагальнити сучасний погляд на терапію хронічного ендометриту в наданому огляді спеціальної літератури
Дод.точки доступу:
Снопкова, Л. В.
Кандиба, Л. І.
Сикал, І. М.
Ольховська, В. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
20.


   
    Клініко-імуногістохімічна характеристика неатипової гіперплазії ендометрія в жінок репродуктивного віку [Текст] / І. Б. Вовк [та ін.] // Медичні перспективи. - 2020. - Т. 25, № 1. - С. 134-141. - Біліогр.: с. 140-141


MeSH-головна:
ЭНДОМЕТРИЯ ГИПЕРПЛАЗИЯ -- ENDOMETRIAL HYPERPLASIA (диагностика, лекарственная терапия, микробиология, осложнения, радиоизотопные изображения, терапия)
РЕПРОДУКТИВНОЕ ЗДОРОВЬЕ -- REPRODUCTIVE HEALTH (классификация, стандарты, статистика, тенденции, этика, этнология)
ЭНДОМЕТРИТ -- ENDOMETRITIS (диагностика, иммунология, лекарственная терапия, микробиология, патофизиология, профилактика и контроль, радиоизотопные изображения, терапия)
Анотація: В статье представлен анализ клинико-морфологических и иммуногистохимических особенностей гиперплазированного эндометрия. Обследованы 60 пациенток репродуктивного возраста с неатипической гиперплазией эндометрия (ГЭ). Установлено следующее морфологическое распределение различных её типов: железистая – 56,6%, железисто-кистозная – 40,0%, и по 1,7% - стромальная и кистозно-атрофическая формы соответственно. При проведении иммуногистохимического исследования определена экспрессия CD-138 – современного надежного маркера наличия воспалительного процесса в ткани эндометрия. В группе с неатипической желе­зистой ГЭ признаки воспалительного процесса в эндометрии были верифицированы у 7 (20,59%) пациенток. В группе с признаками железисто-кистозного изменения ГЭ - у 11 (45,83%) больных, а также у единственной пациентки с неатипической стромальной ГЭ (100,0%). То есть почти у трети пациенток с разными морфологическими типами ГЭ – у 19 (31,7%) из 60, выявлено наличие структурно-морфологических признаков хронического эндометрита, что проявлялось признаками лимфоплазмоцитарной инфильтрации, свиде­тельствующими о наличии хронического воспалительного процесса. Эти данные свидетельствуют о воз­можной патогенетической роли именно воспаления как одного из триггерных факторов гиперпластической трансформации эндометриальных структур, что позволяет утверждать о роли инфекционных факторов в возникновении этих процессов почти у трети пациенток с неатипической ГЭ. Таким образом, проведенные исследования свидетельствуют, что развитие ГЭ – процесс, в основе механизмов развития которого лежит как инфекционный фактор, так и гормональные метаболические нарушения, что диктует разные персонифицированные подходы к лечебной тактике
Дод.точки доступу:
Вовк, І. Б.
Задорожна, Т. Д.
Горбань, Н. Є.
Кондратюк, В. К.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
 1-20    21-40   41-60   61-80   81-100   101-113 
 
Стандартний
Розширений
Професійний
За словником
УДК-навігатор
Тематичний навігатор
Статистика звернень
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)