Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (22)

Рідкісні видання (4)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Эндометрит<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 113
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-113

Керимова, С. Н.
Морфологические проявления хронического эндометрита перед проведением стимуляции суперовуляции в программе экстракорпорального оплодотворения [] = Morphological manifestations of chronic endometritis before stimulation of superovulation in the IVF program / С. Н. Керимова // Здоровье женщины. - 2019. - № 9. - С. 40-42. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ОПЛОДОТВОРЕНИЕ -- FERTILIZATION
РЕПРОДУКТИВНЫЕ МЕТОДЫ ВСПОМОГАТЕЛЬНЫЕ -- REPRODUCTIVE TECHNIQUES, ASSISTED (использование, тенденции)
ЭНДОМЕТРИТ -- ENDOMETRITIS (профилактика и контроль, терапия, этиология)
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ И МИКРОСКОПИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ -- MORPHOLOGICAL AND MICROSCOPIC FINDINGS
СТРОМАЛЬНЫЕ КЛЕТКИ -- STROMAL CELLS (ультраструктура, физиология)
Анотація: Цель исследования: изучение морфологических критериев хронического эндометрита у больных, включенных в программу экстракорпорального оплодотворения (ЭКО). Материалы и методы. Проведено 35 гистологических соскобов эндометрия у больных с эндокринным фактором бесплодия. Результаты. Установлено, что диагностика хронического эндометрита возможна на 8–11-й день менструального цикла, когда содержание иммунокомпетентных клеток минимально. Заключение. Наличие в эндометрии увеличенного количества лимфоцитов при отсутствии иных признаков воспалительного процесса, изменение железистого и стромальных компонентов, несоответствие их дням менструального цикла, наличие относительно плотной стромы эндометрия на многих участках, на других участках – изменение цитогенного характера, местами с отеками и индифферентным железистым эпителием. В поверхностном отделе эндометрия наблюдаются очаги распада с эозинофильно-кистозными и капиллярными изменениями. На некоторых участках определяются очаги распада и регенерации
The objective: to study the morphological criteria of chronic endometritis in patients included in the IVF program. Materials and methods. 35 histological examinations of endometrial samples were performed in patients with endocrine infertility factor. Results. It was established that the diagnosis of chronic endometritis is possible on the 8-11th day of the menstrual cycle, when the content of immunocompetent cells is minimal. Conclusion. The presence in the endometrium of an increased number of lymphocytes in the absence of other signs of an inflammatory process, a change in the glandular and stromal components, a mismatch with the days of the menstrual cycle, the presence of a relatively dense stroma of the endometrium in many areas, in other areas there was a change in the cytogenic nature in places with edema, indifferent glandular epithelium. In the superficial endometrium, foci of decay with eosinophilic-cystic and capillary changes are observed. In some areas, there were foci of decay and regeneration
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Роль хронічного ендометриту в генезі гіперпластичних процесів ендометрія [] / В. О. Бенюк [и др.] // Здоровье женщины. - 2015. - № 6. - С. 16-21

MeSH-головна:
ЭНДОМЕТРИТ -- ENDOMETRITIS (микробиология, осложнения)
ЭНДОМЕТРИЯ ГИПЕРПЛАЗИЯ -- ENDOMETRIAL HYPERPLASIA (этиология)
ВЛАГАЛИЩЕ -- VAGINA (микробиология)
ШЕЙКА МАТКИ -- CERVIX UTERI (микробиология)

Дод.точки доступу:
Бенюк, В. О.
Гончаренко, В. М.
Забудський, О. В.
Ярмак, В. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Діагностика післяпологових гнійно-септичних ускладнень за допомогою методу флуоресцентної спектроскопії [] / О. В. Булавенко [и др.] // Здоровье женщины. - 2015. - № 4. - С. 63-65

MeSH-головна:
ПОСЛЕРОДОВЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PUERPERAL DISORDERS (диагноз)
СЕПСИС -- SEPSIS (диагноз)
ЭНДОМЕТРИТ -- ENDOMETRITIS (диагноз)

Дод.точки доступу:
Булавенко, О. В.
Остап’юк, Л. Р.
Рудь, В. О.
Волошиновський, А. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Пирогова, В. І.
    Терапія хронічного ендометриту у жінок з порушеннями репродуктивного здоров’я з позицій подолання оксидативного стресу [] / В. І. Пирогова, С. О. Шурпяк // Здоровье женщины. - 2015. - № 6. - С. 60-64

Рубрики: Лекарства-Дистрептаза

   Лекарства-Енат 400

   Лекарства-Зиман

MeSH-головна:
ЭНДОМЕТРИТ -- ENDOMETRITIS (диагноз, лекарственная терапия, этиология)
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE (диагноз, лекарственная терапия, этиология)
ОКСИДАТИВНЫЙ СТРЕСС -- OXIDATIVE STRESS (действие лекарственных препаратов)
ВИТАМИН E -- VITAMIN E (терапевтическое применение, фармакология)
ВИТАМИН D -- VITAMIN D (терапевтическое применение, фармакология)
СТРЕПТОДОРНАЗА И СТРЕПТОКИНАЗА -- STREPTODORNASE AND STREPTOKINASE (терапевтическое применение)

Дод.точки доступу:
Шурпяк, С. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Морфофункциональная характеристика нарушений рецептивности эндометрия при хроническом эндометрите [Текст] / Е. Л. Казачков [и др.] // Архив патологии. - 2014. - № 3. - С. 53-58

MeSH-головна:
ЭНДОМЕТРИТ -- ENDOMETRITIS (врожденный, диагноз, патофизиология, этиология)
ЭНДОМЕТРИЙ -- ENDOMETRIUM (анатомия и гистология, аномалии, кровоснабжение, метаболизм, патология, ультраструктура)
Дод.точки доступу:
Казачков, Е. Л.
Козачкова, Э. А.
Воропаева, Е. Е.
Мирошниченко, Л. Е.
Хелашвили, И. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Цитологическое исследование лохий при нарушении инволюции матки [] / Н. А. Морозова [и др.] // Здоровье женщины. - 2015. - № 10. - С. 122-124

MeSH-головна:
ЭНДОМЕТРИТ -- ENDOMETRITIS
МАТКИ СОКРАТИТЕЛЬНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ СЛАБОСТЬ -- UTERINE INERTIA
ПОСЛЕРОДОВОЙ ПЕРИОД -- POSTPARTUM PERIOD
ЖЕНЩИНЫ -- WOMEN
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY
Кл.слова (ненормовані):
лохии -- субинволюция матки
Дод.точки доступу:
Морозова, Н. А.
Яковлева, Э. Б.
Железная, А. А.
Морозова, Н. И.
Фирсова, Н. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Колесник, А. В.
Патогенетические аспекты нарушений репродуктивной функции при сочетанной маточной патологии [] / А. В. Колесник // Здоровье женщины. - 2015. - № 7. - С. 144-146

MeSH-головна:
МАТКА -- UTERUS (патология)
ЭНДОМЕТРИТ -- ENDOMETRITIS (диагноз, осложнения)
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE (этиология)
АБОРТ ПРИВЫЧНЫЙ -- ABORTION, HABITUAL (этиология)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Хронічний ендометрит як фактор невдалих спроб в допоміжних репродуктивних технологіях [Текст] = Chronic endometritis as a factor of failure attempt in assisted reproductive technologies / О. В. Онисько [та ін.] // Лікарська справа. Врачебное дело. - 2019. - № 7/8. - С. 13-21. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ЭНДОМЕТРИТ -- ENDOMETRITIS
РЕПРОДУКТИВНАЯ МЕДИЦИНА -- REPRODUCTIVE MEDICINE (тенденции)
Анотація: У статті розглянуто основні чинники, що спричинюють хронічний ендометрит (ХЕ), а також особливості патогенезу та діагностики. Описано механізми впливу хронічного запального процесу в ендометрії на результат імплантації. Збільшення частоти порушень репродуктивної функції жінок обгрунтовує пильне вивчення патологічних процесів, що лежать в їх основі. Останніми роками підвищена увага в рішенні проблем фертильності приділяється патології ендометрію, в якій важливе місце займає ХЕ. Нині активно ведуться роботи по поглибленому вивченню етіології і патогенезу хронічного ендометриту. Проте при уявній всебічній вивченості проблеми результати досліджень ставлять перед нами нові питання. ХЕ є однією з причин безпліддя і, можливо, грає роль в розвитку певних ускладнень вагітності і пологів (30,3 % – у пацієнток з повторними невдачами ексракорпорального запліднення, 9,3 % – з повторними викиднями, 9,8 % – при безплідді). Клінічно ХЕ часто є безсимптомним або супроводжується неспецифічними симптомами, такими як тазовий біль, диспареунія, аномальні маткові кровотечі і білі. Раніше вчені розглядали порожнину матки як стерильну ємкість. Але команда іспанських вчених прагнула перевірити наявність внутрішньоматкової мікрофлори, яка відрізняється від вагінальної. В результаті при дослідженні ендометріальної рідини і вагінальних зразків з одних і тих же пацієнток були виявлені різні бактеріальні склади. Мікрофлора у внутрішньоматковій рідині була класифікована як Lactobacillus, при цьому жінки з нелактобацилярною флорою ендометрію мали значно нижчу частоту імплантації. На початковому етапі запалення ендометрію відбувається активізація нейтрофільних гранулоцитів і макрофагів, збільшується синтез цитокінів, деградація позаклітинного матриксу протеолітичними ферментами. Порушення мікроциркуляції і склеротичні процеси в зоні ушкодження призводять до розвитку ішемії і гіпоксії тканини, що активує процеси склерозування і ангіогенез. При хронізаціі процесу збільшується експресія хемокінів і молекул адгезії, під впливом чого відбувається міграція B-лімфоцитів з кровотоку і їх диференціювання в плазматичні клітини, підвищується активність матриксних металопротеїназ, змінюється локальна експресія естрогенових і прогестеронових рецепторів в ендометрії, що призводить до репродуктивних порушень. За рахунок відсутності вираженої специфічної клінічної картини хронічного ендометриту спостерігається більш пізнє його виявлення, що обумовлює порушення репродуктивної функції. Несвоєчасна діагностика та лікування хронічного ендометриту має суттєві наслідки у плані можливості імплантації плідного яйця в програмах допоміжних репродуктивних технологій
Increase in frequency of disorders of women's reproductive function justifies a careful study of the underlying pathological processes. In recent years, increased attention in solving fertility problems is paid to endometrial pathology when chronic endometritis plays an important role. Current worksarefeeding an in-depth study of the etiology and pathogenesis of chronic endometritis. However, results of research pose new questions with an imaginary comprehensive study of this problem. Chronic endometritis is one of the causes of infertility and may play a role in certain complications of pregnancy and childbirth (30.3 % in patients with repeated failures of in vitro fertilization, 9.3 % with recurrent miscarriages, 9.8 % in infertility). Clinically, chronic endometritis is often asymptomatic or accompanied by nonspecific symptoms such as pelvic pain, dyspareunia, abnormal uterine bleeding, and discharges. Previously, scientists considered the uterine cavity as a sterile container. But a team of Spanish scientists sought to test for the presence of intrauterine microflora, which differs from the vaginal. As a result, the study of endometrial fluid and vaginal samples from the same patients revealed different bacterial compositions. Microflora in the intrauterine fluid was classified as Lactobacillus, and women with non-lactobacillary flora of the endometrium had a significantly lower frequency of implantation. At the initial stage of endometrial inflammation is an activation of neutrophils and macrophages, increased cytokines synthesis, extracellular matrix degradation by proteolytic enzymes. Disorders of microcirculation and sclerotic processes in the area of injury lead to the ischemia and tissue hypoxia, which activates the processes of sclerosis and angiogenesis. Chronization of the process increases the expression of chemokines and adhesion molecules, that is lead to migration of B-lymphocytes from the bloodstream and their differentiation into plasma cells, increases the activity of matrix metalloproteinases, changes local expression of estrogen and progesterone receptors. Lack of a pronounced specific clinical picture of chronic endometritis, its later detection causes impaired reproductive function. Untimely diagnosis and treatment of chronic endometritis has significant consequences in terms of the possibility of implantation of a fertilized egg in the programs of assisted reproductive technologies
Дод.точки доступу:
Онисько, О. В.
Корчинська, О. О.
Андрашчікова, С.
Жултакова, С.
Шлоссерова, А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Характеристика системных и локальных иммунных реакций при привычном невынашивании беременности [Текст] / С. Ю. Юрьев [и др.] // Клиническая лабораторная диагностика. - 2015. - № 10. - С. 39-45

MeSH-головна:
АБОРТ САМОПРОИЗВОЛЬНЫЙ -- ABORTION, SPONTANEOUS (диагноз)
ЭНДОМЕТРИТ -- ENDOMETRITIS (диагноз, осложнения)
АУТОАНТИТЕЛА -- AUTOANTIBODIES (вредные воздействия)
ЖЕНЩИНЫ -- WOMEN
Дод.точки доступу:
Юрьев, С. Ю.
Попова, И. С.
Мустафина, Л. Р.
Законова, И. А.
Сазонов, А. Э.
Полетаев, А. Б.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Корниенко, С. М.
Лечение хронического эндометрита в позднем репродуктивном и пременопаузальном периоде [Текст] = Treatment of chronic endometritis in the late reproductive and premenopausal period / С. М. Корниенко // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2017. - N 2. - С. 47-52

MeSH-головна:
ЭНДОМЕТРИТ -- ENDOMETRITIS (терапия)
ПРЕМЕНОПАУЗА -- PREMENOPAUSE
ОЗОН -- OZONE (терапевтическое применение)
Анотація: Цель исследования – оценить эффективность внутриматочной озонотерапии в комплексном лечении ХЭ.Материалы и методы. В исследовании приняли участие 204 женщины в возрасте 35–54 лет с ХЭ. В зависимости от способа лечения данной патологии пациентки были разделены на две группы: в I группе (n=91) в комплексном лечении ХЭ была использована озонотерапия, во II группе (n=113) – традиционная схема. Изучены анамнез заболевания, результаты общеклинического и гистероскопического обследований, данные морфологического и иммуногистохимического исследо-ваний, результаты лечения ХЭ.Результаты исследования и их обсуждение. Группы не отличались по акушерско-гинекологическому, соматическому анамнезу, характеру жалоб, основной и сопутствующей патологиям. Необходимо отметить, что наиболее частой патологией эндометрия, выявляемой у женщин с ХЭ, были полипы эндометрия (28,6 % и 33,6 %). Изучение отдаленных результатов лечения ХЭ показало, что вновь выявленная патология полости матки в I группе регистрировалась реже в 1,9 раза (p0,05), в то время как частота наступления беременности была выше в 3,1 раза (p0,05). В результате проведенного лечения практически у всех пациенток исчезли жалобы на нарушения цикла и боли внизу живота. Среди женщин I группы не зарегистрировано побочных реакций на внутриматочное введение озонированного раствора.Выводы. Проведенное исследование дало возможность сделать вывод о том, что применение озонотерапии в ком-плексном лечении ХЭ в позднем репродуктивном и пременопаузальном возрасте позволяет значимо повысить эффективность лечения, снизить частоту вновь выявленной внутриматочной патологии, в особенности миом матки, и увеличить частоту наступления беременности.
Мета дослідження – оцінити ефективність внутрішньоматкової озонотерапії в комплексному лікуванні ХЕ. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 204 жінки у віці 35–54 років з ХЕ. Залежно від способу лікування даної патології пацієнтки були розділені на дві групи: в I групі (n=91) в комплексному лікуванні ХЕ була використана озонотерапія, в II групі (n=113) – традиційна схема. Вивчено анамнез захворювання, результати загальноклінічного і гістероскопічного обстежень, дані морфологічного й імуногістохімічного досліджень, результати лікування ХЕ. Результати дослідження та їх обговорення. Групи не відрізнялися за акушерсько-гінекологічним, соматичним анамнезом, характером скарг, основною та супутньою патологією. Необхідно відзначити, що найбільш частою патологією ендометрія, яка виникає у жінок з ХЕ, були поліпи ендометрія (28,6 % і 33,6 %). Вивчення віддалених результатів лікування ХЕ показало, що знову виявлена патологія порожнини матки в I групі реєструвалася рідше в 1,9 раза (p0,05), в той час як частота настання вагітності була вище в 3,1 раза (p0,05). В результаті проведеного лікування практично у всіх пацієнток зникли скарги на порушення циклу і болі внизу живота. Серед жінок I групи не з’являлися побічні реакції на внутрішньоматкове введення озонованого розчину. Висновки. Проведене дослідження дало можливість зробити висновок про те, що застосування озонотерапії в комплексно му лікуванні ХЕ в пізньому репродуктивному і пременопаузальному віці дозволяє значимо підвищити ефективність лікування, знизити частоту знову виявленої внутрішньоматкової патології, особливо міом матки, і збільшити частоту настання вагітності
Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Morphological features of uterine polyps in females of reproductive age [Текст] = Морфологічні особливості поліпів тіла матки у жінок репродуктивного віку / N. Ye. Gorban [et al.] // Вісник наукових досліджень. - 2019. - N 2. - С. 47-52

MeSH-головна:
ЭНДОМЕТРИЯ ГИПЕРПЛАЗИЯ -- ENDOMETRIAL HYPERPLASIA
ПОЛИПЫ -- POLYPS
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ И МИКРОСКОПИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ -- MORPHOLOGICAL AND MICROSCOPIC FINDINGS
ЭНДОМЕТРИТ -- ENDOMETRITIS
Анотація: According to modern views based on evidence-based medicine, the concept of "poly-endometrium" is defined as a benign, exophytic nodophilic formation of the uterine mucus that consists of glands and stroma, predominantly fibrous, containing a "tangle" of thick-walled blood vessels. The aim of the study – to learn the morphological features of tissues of polyps of the body of the uterus and endometrium with the establishment of the role of inflammatory factor in the pathogenesis of hyperproliferative changes in women of reproductive age. Materials and Methods. The article presents the results of a survey of 62 patients of reproductive age with polyps in the body of the uterus. The presence of the glandular component in 79.03 % of cases, fibrotic polyps – 12.9 %, and micro-polyps – 8.06 % were determined, respectively. The combination of polyps with non-atypical endometrial hyperplasia was detected in 80 % of patients with micro-polyposis, in 63.6 % of women – with glandular-cystic polyps of the uterine body, in 44.4 % of the examined – with glandular-fibrous endometrial polyps and in 37.5 % of patients – with fibrous polyps. Immunohistochemically, CD138 expression was detected both in the tissues of the polyps of the uterus and adjacent endometrial tissues in 43.5 % of cases, which became a marker of the chronic endometritis in the part of the surveyed, which formed the basis of the pathogenetic approaches in the treatment of such a pathology. For processing data standard procedures using Microsoft Excel were used. The research was conducted in the Laboratory of Pathomorphology of the Department of O. Lukyanova Institute of Pediatrics, Obstetrics and Gynecology of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine, head of the department – Corresponding Member of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine, Professor T. Zadorozhna. Results and Discussion. In clinical analysis of complaints of polyps of the body of the uterus, clinical manifestations in the form of menstrual cord disturbance were 13 (20.97 %) patients, in 11 (17.74 %) patients there were no complaints about the desired pregnancy, at the same time as 38 (61.29 %) women were asked to carry out a preventive examination, which does not contradict the results of other researchers. During the morphological study, we established the following features of the polyps of the body of the uterus in women of reproductive age: the most frequently tested polyps of the body of the uterus, which had the glandular component – in 49 (79.03 %) cases, of which the glandular-cystic structure was found in 22 (35.48 %) of patients, the glandular-fibrous structure was in 27 (43.55 %) patients, approximately the same values were found in fibrous polyps of the body of the uterus – 8 (12.90 %) of women and micropolymers of endometrium – in 5 (8.06 %) cases respectively. We found that in all groups of patients with polyps in the body of the uterus, there were signs of non-atypical hyperplasia of the endometrium. It should be noted that, according to literature, endometrial polyps larger than 15 mm were associated with hyperplasia. The above data is an important indication that the unidirectional determination of the positive expression of the CD138 inflammatory marker, both in the tissue of the polyp of the uterus and in the endometrial tissue, indicates the unity of the inflammatory factor in the pathogenesis of hyperproliferative processes and proves the significant role of the inflammatory process in the development of its pathological conditions and justifies the necessity take into account this fact in approaches to the tactics of patient management. Conclusions. The results of the conducted morphological and immunohistochemical research indicate that the basis of the formation of polyps of the body of the uterus is the inflammatory process, which is confirmed morphologically with the presence of chronic endometritis and a positive reaction to CD138. The study of pathogenetic mechanisms for the formation of endometrial pathology is a key factor in the development of methods for correction of these pathological processes, which thus allows to increase the efficiency of treatment and preserve reproductive health
Згідно з сучасними поглядами, що базуються на даних доказової медицини, визначено поняття "поліп ендометрія" як доброякісне вузлове екзофітне утворення слизової тіла матки, що складається із залоз та строми, переважно фіброзної, яка містить "клубок" товстостінних кровоносних судин. Мета дослідження – вивчити морфологічні особливості тканин поліпів тіла матки та ендометрія із встановленням ролі запального фактора в патогенезі гіперпроліферативних його змін у жінок репродуктивного віку. Матеріали і методи. У статті наведено результати обстеження 62 пацієнток репродуктивного віку з поліпами тіла матки. Встановлено наявність залозистого компонента в 79,03 % випадків, фіброзних поліпів – у 12,9 %, мікрополіпів – у 8,06 % відповідно. Поєднання поліпів із неатиповою гіперплазію ендометрія виявлено у 80 % пацієнток із мікрополіпозом, в 63,6 % жінок – із залозисто-кістозними поліпами тіла матки, у 44,4 % обстежених – із залозисто-фіброзними поліпами ендометрія й у 37,5 % пацієнток – із фіброзними поліпами. Імуногістохімічно виявлено експресію CD-138 як в тканинах поліпів тіла матки, так і прилеглих ендометріальних тканинах у 43,5 % випадків, що стало маркером хронічного ендометриту в частини обстежених, що лягло в основу патогенетичних підходів при лікуванні такої патології. Для обробки даних використовували стандартні процедури за допомогою Microsoft Excel. Дослідження проводили в лабораторії патоморфології ДУ "ІПАГ імені акададеміка О. М. Лук’янової НАМН України", керівник – член-кореспондент НАМН України, професор Т. Д. Задорожна. Результати досліджень та їх обговорення. При клінічному аналізі скарг обстежених із поліпами тіла матки клінічні прояви у вигляді порушення менструального циклу мали 13 (20,97 %) хворих, в 11 (17,74 %) пацієнток були відсутні скарги на бажану вагітність, разом з тим, як 38 (61,29 %) жінок звернулися з метою проведення профілактичного огляду, що не суперечить показникам інших дослідників. При проведенні морфологічного дослідження ми встановили наступні особливості поліпів тіла матки у жінок репродуктивного віку: найчастіше верифікували поліпи тіла матки, які мали залозистий компонент, – у 49 (79,03 %) випадків, з них залозисто-кістозну структуру виявлено у 22 (35,48 %) хворих, залозисто-фіброзна будова була у 27 (43,55 %) пацієнток, приблизно однакові значення виявились у фіброзних поліпів тіла матки – 8 (12,90 %) жінок та мікрополіпів ендометрія – у 5 (8,06 %) випадків відповідно. Ми встановили, що в усіх групах обстежених із поліпами тіла матки були ознаки неатипової гіперплазії ендометрія. Необхідно відмітити, що за даними літератури, поліпи ендометрія розміром понад 15 мм були пов’язані з гіперплазією. Вищенаведені дані є важливим свідченням того, що однонаправлені визначення позитивної експресії запального маркера CD-138 як в тканині поліпа тіла матки, так і в ендометріальній тканині вказують на єдність запального фактора у патогенезі гіперпроліферативних процесів та доводять значну роль запального процесу в розвитку його патологічних станів та обґрунтовують необхідність враховувати цей факт у підходах до тактики ведення хворих. Висновки. Результати проведеного морфологічного та імуногістохімічного дослідження свідчать, що в основі формування поліпів тіла матки лежить запальний процес, що підтверджується морфологічно наявністю хронічного ендометриту та позитивною реакцією на CD-138. Вивчення патогенетичних механізмів формування патології ендометрія є ключовим моментом у розробці методів корекції цих патологічних процесів, що тим самим дозволяє підвищити ефективність лікування та зберегти репродуктивне здоров’я
Дод.точки доступу:
Gorban, N. Ye.
Zadorozhna, T. D.
Vovk, I. B.
Zhulkevych, I. V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Гуменецький, І. Є.
Стан порожнини матки та ендометрія у жінок з невдалими спробами застосування допоміжних репродуктивних технологій [Текст] = Condition of the uterine cavity and endometrium in women with an unsuccessful assisted reproductive technologies / І. Є. Гуменецький // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2016. - N 1. - С. 57-59

MeSH-головна:
ОПЛОДОТВОРЕНИЕ -- FERTILIZATION
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE
ЭНДОМЕТРИЙ -- ENDOMETRIUM
МАТКА -- UTERUS
ЭНДОМЕТРИТ -- ENDOMETRITIS
ЭНДОМЕТРИЯ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- ENDOMETRIAL NEOPLASMS
ПОЛИПЫ -- POLYPS
Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Діагностика та прогнозування розвитку післяпологового ендометриту: новий погляд на проблему [Текст] / О. В. Булавенко [и др.] // Перинатологія та педіатрія. - 2017. - N 1. - С. 59-64. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ЭНДОМЕТРИТ -- ENDOMETRITIS (диагноз, патофизиология)
СЕПСИС -- SEPSIS (диагноз, патофизиология)
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
Кл.слова (ненормовані):
Спектроскопия флуоресцентная
Анотація: Мета — провести удосконалення діагностики та прогнозування розвитку післяпологового ендометриту шляхом застосування методу флуоресцентної спектроскопії. Пацієнти та методи. Обстежено 120 породіль із післяпологовими ендометритами та 38 породіль із неускладненим перебігом післяпологового періоду (контрольна група). Для них проведено дослідження спектрально-флуоресцентних характеристик сироватки крові, у тому числі в процесі лікування. Результати. Показано, що достовірними (р<0,05) прогностичними факторами розвитку післяпологового ендометриту є наявність запальних захворювань нижнього відділу статевих шляхів, аномалій пологової діяльності та TORCH-інфекцій. Встановлено, що зниження інтенсивності флуоресценції та наявність довгохвильового зсуву є достовірними маркерами діагностики гнійно-запальних захворювань, у тому числі післяпологового ендометриту (р<0,05). У результаті порівняння чутливості, специфічності, позитивного відношення імовірностей, позитивної та негативної прогностичної цінностей показників лейкоцитозу та С-реактивного білка з достовірними маркерами гнійно-запальних захворювань для останнього методу отримані для них найкращі результати. Висновки. Cпектрально-флуоресцентні характеристики сироватки крові є надійним маркером діагностики гнійно-запальних захворювань в акушерсько-гінекологічній практиці
Дод.точки доступу:
Булавенко, О. В.
Остап’юк, Л. Р.
Рудь, В. О.
Волошиновський, А. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Современные немедикаментозные технологии в комплексной терапии осложнений генитального эндометриоза [Текст] = Modern non-drug technologies in the complex therapy of complications of genital endometriosis / Л. В. Цаллагова [та ін.] // Курортная медицина. - 2017. - № 1. - С. 55-58. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ЭНДОМЕТРИТ -- ENDOMETRITIS (патофизиология, профилактика и контроль, терапия)
МЕДИЦИНА АЛЬТЕРНАТИВНАЯ -- COMPLEMENTARY THERAPIES (использование, методы, тенденции)
МАГНИТНЫМИ ПОЛЯМИ ТЕРАПИЯ -- MAGNETIC FIELD THERAPY (методы, тенденции)
БАЛЬНЕОТЕРАПИЯ -- BALNEOLOGY (методы, тенденции)
ЖЕНЩИНЫ -- WOMEN
Дод.точки доступу:
Цаллагова, Л. В.
Майсурадзе, Л. В.
Дзайнуков, Т. С.
Хутиева, С. В
Яхьяева, М. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Оптимізація ведення хворих з післяпологовими гнійно-запальними захворюваннями після вакуум-аспірації матки в рамках методу флуоресцентної спектроскопії [Текст] = Optimization of the observation of postpartum pyo-inflammatory diseases in patients after vacuum-aspiration using the method of fluorescent spectroscopy / О. В. Булавенко [та ін.] // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2018. - Т. 22, № 1. - С. 156-159. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ЭНДОМЕТРИТ -- ENDOMETRITIS (микробиология, осложнения, хирургия)
МАГНИТНО-РЕЗОНАНСНАЯ СПЕКТРОСКОПИЯ -- MAGNETIC RESONANCE SPECTROSCOPY (методы)
ФЛЮОРЕСЦЕНЦИЯ -- FLUORESCENCE
ПОСЛЕРОДОВАЯ ИНФЕКЦИЯ -- PUERPERAL INFECTION (диагностика, микробиология, ультрасонография, хирургия)
ВАКУУМ-ЭКСТРАКЦИЯ АКУШЕРСКАЯ -- VACUUM EXTRACTION, OBSTETRICAL (использование)
Анотація: Зростання частоти післяпологових гнійно-запальних захворювань потребує розробки нових підходів до їх ранньої діагностики та лікування. Мета дослідження - вибір оптимального часу для проведення мануальної вакуум-аспірації при післяпологовому ендометриті та контроль стану хворих після неї в рамках методу флуоресцентної спектроскопії. Проаналізовано результати лікування 392хворих, які перебували на стаціонарному лікуванні в гінекологічному відділенні №2 Вінницького міського клінічного пологового будинку №2. З них відібрано 120 хворих, для діагностики яких, окрім стандартного алгоритму було включено метод флуоресцентної спектроскопії. Мануальну вакуум-аспірацію було проведено у 96 випадках (80,0%). У 15% хворих після вакуум-аспірації порожнини матки дослідження сироватки крові за допомогою методу флуоресцентної спектроскопії проводилось у динаміці. У 92,8% з них було зафіксоване підвищення інтенсивнос ті флуоресценції та зсув max у короткохвильову область, що було достовірною ознакою покращення стану хворих. Таким чином, покращення стану хворих після вакуум-аспірації було на належному рівні підтверджено в рамках методу флуоресцентної спектроскопії, який є достовірним методом діагностики післяпологових гнійно-запальних захворювань
The growth of the frequency of postpartum purulent-inflammatory diseases requires the development of new approaches to their early diagnosis and treatment. The purpose of the study is to choose the optimal time for manual vacuum aspiration in patients with postpartum endometritis and to control the state of patients after it, using the method of fluorescence spectroscopy. The results of treatment of 392 patients who were on inpatient treatment in the gynecological department №2 of the City Clinical Maternity Hospital №2 were analyzed. Of these, 120 patients were selected for the diagnosis of which, in addition to the standard algorithm, the method of fluorescence spectroscopy was included. Manual vacuum aspiration was performed in 96 cases (80,0%). In 15% of patients, after vacuum-aspiration of the uterine cavity, blood serum tests using the method of fluorescence spectroscopy were carried out in dynamics. In 92,8% of them, an increase in fluorescence intensity and a shift of max in the short-wave region was observed, which was a reliable sign of improving the condition of the patients. Thus, the improvement of the state of patients after vacuum aspiration was confirmed at the appropriate level, using the method of fluorescence spectroscopy, which is a reliable method of diagnostics of postpartum purulent-inflammatory diseases
Дод.точки доступу:
Булавенко, О. В.
Остап’юк, Л. Р.
Рудь, В. О.
Волошиновський, А. С.
Малий, Т. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Ткаченко, С. А.
Современная профилактика, диагностика и лечение послеоперационных инфекций в акушерстве и гинекологии [Текст] = Modern prevention, diagnosis and treatment of postoperative infections in obstetrics and gynecology / С. А. Ткаченко, В. В. Каминский // Медичні аспекти здоров’я жінки. - 2018. - № 2. - С. 5-12. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (диагностика, микробиология, профилактика и контроль, терапия)
ПРОФИЛАКТИЧЕСКАЯ МЕДИЦИНА -- PREVENTIVE MEDICINE (методы)
ЭНДОМЕТРИТ -- ENDOMETRITIS (хирургия)
МОЧЕПОЛОВОЙ СИСТЕМЫ ЖЕНСКОЙ БОЛЕЗНИ -- FEMALE UROGENITAL DISEASES (диагностика, микробиология, терапия, хирургия)
АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-BACTERIAL AGENTS (терапевтическое применение)
Анотація: В статье представлен обзор литературных данных касательно инфекционных осложнений после хирургических вмешательств в акушерстве и гинекологии. Описаны периоперационные факторы риска развития инфекций, приведено обоснование значимости и принципы применения антибиотиков для профилактики и терапии данной патологии
Дод.точки доступу:
Каминский, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Сучасні можливості діагностики хронічного ендометриту [Текст] = Modern opportunities for the diagnostics of chronic endometritis / Л. В. Снопкова [та ін.] // Проблеми безперервної медичної освіти та науки. - 2019. - N 3. - С. 68-72. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ЭНДОМЕТРИТ -- ENDOMETRITIS (диагностика)
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ -- ULTRASONOGRAPHY (использование)
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ ДОППЛЕРОВСКАЯ -- ULTRASONOGRAPHY, DOPPLER (использование)
Анотація: Хронический эндометрит (ХЭ является одной из важных нозологических форм в современной гинекологии в связи с нарушениями репродуктивной функции (невынашиванием, бесплодием) и распространенностью заболевания. Несмотря на существенный прогресс в изучении ХЭ и приобретенный практический опыт, особые трудности возникают именно при его диагностике. Отсутствие единого специфического диагностического критерия, разнообразие взглядов на возможности и информационную ценность многочисленных методов обусловливают диагностические ошибки и связанную с этим недостаточную эффективность лечения. Поэтому мы сочли целесообразным обобщить современные взгляды на диагностику ХЭ в представленном обзоре литературы
Chronic endometritis (CHE) is one of the most important nosological forms in modern gynecology due to reproductive function disorders (miscarriage, infertility) and the incidence of the disease. Despite significant progress in the study of CHE acquired practical experience, it is especially difficult to diagnose. The lack of a single specific diagnostic criterion, the diversity of views on the possibilities and informational value of numerous methods cause diagnostic errors and the resultinglack of effectiveness of treatment. Therefore, we considered it expedient to summarize the current views on the diagnosis of CHE in the presented literature review
Дод.точки доступу:
Снопкова, Л. В.
Черепова, В. І.
Кандиба, Л. І.
Сикал, І. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Давыдова, Ю. В.
Санация влагалища до проведения кесарева сечения снижает риск инфицирования [Текст] / Ю. В. Давыдова, А. А. Огородник // Перинатологія та педіатрія. - 2017. - N 3. - С. 23-24

MeSH-головна:
КЕСАРЕВО СЕЧЕНИЕ -- CESAREAN SECTION
ВЛАГАЛИЩЕ -- VAGINA (действие лекарственных препаратов)
ЭНДОМЕТРИТ -- ENDOMETRITIS (профилактика и контроль)
ПРОТИВОИНФЕКЦИОННЫЕ СРЕДСТВА ЛОКАЛЬНЫЕ -- ANTI-INFECTIVE AGENTS, LOCAL (терапевтическое применение)
МЕТА-АНАЛИЗ -- META-ANALYSIS
РАНДОМИЗИРОВАННОЕ КОНТРОЛИРУЕМОЕ КЛИНИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ -- RANDOMIZED CONTROLLED TRIAL
ОБЗОР -- REVIEW
Анотація: Систематический обзор и метаанализ показали, что обработка влагалища антисептическим раствором перед родоразре шением путем кесарева сечения снижает риск возникновения эндометрита, особенно у жен щин, у которых началась родовая деятельность, или у тех, у кого на момент вмешательства про изошел разрыв плодного пузыря. «Наиболее важным фактором риска появления послеродовой инфекции у матери является кесарево сечение. У женщин, кото рым проводят кесарево сечение, риск разви тия инфекции и инфекционная заболевае мость в 5–20 раз выше по сравнению с теми, которые рожали естественным путем», — объясняют исследователи
Дод.точки доступу:
Огородник, А. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Роль воспалительного фактора в генезе гиперпластических изменений эндометрия у женщин репродуктивного возраста [Текст] = Тhe role of the inflammatory factor in the genesis of hyperplastic changes of endometrium in women of reproductive age / И. Б. Вовк [и др.] // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2019. - N 1. - С. 73-80

MeSH-головна:
ГИПЕРПЛАЗИЯ -- HYPERPLASIA
ЭНДОМЕТРИЙ -- ENDOMETRIUM
ЭНДОМЕТРИТ -- ENDOMETRITIS
ЭСТРОГЕНЫ -- ESTROGENS
РЕПРОДУКТИВНОСТИ АНАЛИЗ -- REPRODUCTIVE HISTORY
Анотація: Цель исследования – выявить возможную роль микробного и вирусного фактора в развитии неатипической гиперплазии эндометрия у женщин репродуктивного возраста и оценить степень экспрессии рецепторов стероидных гормонов (эстрогена и прогестерона) в патологически измененной ткани. Материалы и методы. Нами были исследованы 60 образцов эндометрия у женщин с неатипической гиперплазией эндометрия. Группа контроля была представлена 10 здоровыми женщинами репродуктивного возраста без гинекологичес-кой патологии. Проведены иммуногистохимические исследования материала: определение экспрессивности ядерного рецептора – эстрогена с помощью непрямого стрептавидин-пероксидазного метода выявления экспрессии антител к рецепторам эстрогенов (Clone SP1) (производство Thermo scientific, моноклональные кроличьи антитела, рабочее разведение 1:100–1:400, система детекции UltraVision LP), прогестерона (Clone YR85) (производство Thermo scientific, моноклональные кроличьи антитела, рабочее разведение 1:25–1:50, система детекции UltraVision LP) с морфометрическим их анализом и выявление плазмоцитарных клеток CD-138 (Ab-2) (Syndecan-1) (производство Thermo scientific, мышиные антитела, рабочее разведение 1:10–1:20, система детекции UltraVision LP). Интенсивность иммуногистохимической реакции оценивали полуколичественным методом по 3-бальной шкале: «-/+» – отсутствие реакции; «++» – умеренная реакция; «+++» – выраженная реакция. Для каждого случая подсчитывался процент окрашенных с разной степенью интенсивности ядер. Распространенность реакции в цитоплазме оценивали полуколичественным методом следующим образом: 0 – нет окраски; 1 – менее 25 % положительно окрашенных клеток; 2 – более 25 % и менее 75 % положительно окрашенных клеток; 3 – однородная окраска более 75 % клеток. Результаты исследования и их обсуждение. Перед проведением иммуногистохимического исследования гиперплазированной эндометриальной ткани нами проводился бактериологический и вирусологический анализ материала, полученного из полости матки с целью анализа микробного обсеменения у пациенток с неатипической гиперплазией эндометрия. Так, результаты данных исследований свидетельствуют о регистрации у всех пациенток с неатипической гиперплазией эндометрия различных видов микрофлоры, однако верифицированные титры в большинстве случаев не превышали 102–103 степени. Согласно полученным результатам, в посевах из полости матки чаще всего на питательных средах высевались анаэробные микроорганизмы – Bacteroides, обнаруженные у 30,0 % больных. Пациентки с неатипической гиперплазией эндометрия на современном этапе должны подвергаться не только бактериологическому и вирусологическому обследованию, но и иммуногистохимическому определению маркера CD-138, являющегося «золотым стандартом» подтверждения хронического эндометрита. Таким образом, хронический эндометрит является одним из важных патогенетических звеньев развития гиперплазии эндометрия, требующим не только своевременной и точной диагностики, но и новой тактики в подходах к лечению данной патологии, а именно на первом этапе назначения антибактериальной и противовирусной терапии в соответствии с результатами бактериально-вирусного обследования. Следовательно, мы можем говорить не только о гормонально-метаболическом пути развития гиперпластических процессов эндометрия, но и роли воспалительного фактора в возникновении данной патологии. Выводы. Приведены данные о роли микробного и вирусного факторов в развитии неатипической гиперплазии эндометрия у женщин репродуктивного возраста. Установлена структура микробного обсеменения полости матки у таких женщин. Антигены вируса цитомегалии в гиперплазированном эндометрии выявлены в 38,3 % случаев. Обнаружена гиперэкспрессия рецепторов стероидных гормонов в измененной эндометриальной ткани у женщин с неатипической гиперплазией эндометрия на фоне воспалительного процесса (CD-138 положительный), отличающаяся гетерогенностью и мозаицизмом экспрессии окрашивания, что, возможно, связано со степенью поражения клеточных элементов персистирующим влиянием бактериально-вирусного фактора
The aim of the study – to identify the possible role of microbial and viral factors in the development of non-typical endometrial hyperplasia in women of reproductive age and assess the degree of expression of steroid hormone receptors (estrogen and progesterone) in pathologically altered tissue. Materials and methods. We investigated 60 endometrial specimens in women with non-atypical endometrial hyperplasia. The control group was represented by 10 healthy women of reproductive age without gynecological pathology. Immunohistochemical studies of the material were performed: determination of the expressiveness of the nuclear receptor – estrogen using an indirect streptavidin-peroxidase method for detecting expression of antibodies to estrogen receptors (Clone SP1) (manufactured by Thermo scientific, monoclonal rabbit antibodies, working dilution 1: 100 – 1: 400, UltraVision detection system LP), progesterone (Clone YR85) (production of Thermo scientific, monoclonal rabbit antibodies, working dilution 1: 25-1: 50, UltraVision LP detection system), with their morphometric analysis and identification of plasmacytic cells CD-138 (Ab-2) (Syndecan-1) (manufactured Thermo scientific, murine, working dilution 1: 10-1: 20, UltraVision LP Detection System). The intensity of the immunohistochemical reaction was evaluated by a semi-quantitative method on a 3-point scale: “- / +” – no reaction, “++” – moderate reaction; “+++” is a pronounced reaction. For each case, the percentage of nuclei stained with varying degrees of intensity was calculated. The prevalence of the reaction in the cytoplasm was assessed by a semi-quantitative method as follows: 0 – no color; 1 – less than 25 % positively stained cells; 2 – more than 25 % and less than 75 % of positively stained cells; 3 – homogeneous staining of more than 75 % of cells. Results and discussion. Before conducting an immunohistochemical study of a hyperplastic endometrial tissue, we carried out a bacteriological and virological analysis of material obtained from the uterus to analyze microbial dissemination in patients with non-atypical endometrial hyperplasia. Thus, the results of these studies indicate the registration of different types of microflora in all patients with non-atypical endometrial hyperplasia, however, the verified titers in most cases did not exceed 102–103 degrees.According to the obtained results, in crops from the uterus, most often on nutrient media, anaerobic microorganisms were sown – Bacteroides, found in 30.0 % of patients. Patients with non-atypical endometrial hyperplasia at the present stage should be subjected not only to bacteriological and virological examination, but also to the immunohistochemical determination of the marker CD-138, which is the “gold standard” of confirmation of chronic endometritis. Thus, chronic endometritis is one of the important pathogenetic links in the development of endometrial hyperplasia, which requires not only timely and accurate diagnosis, but also new tactics in approaches to the treatment of this pathology, namely, at the first stage of prescribing antibacterial and antiviral therapy in accordance with the results of bacterial – virus examination. Consequently, we can speak not only about the hormonal and metabolic pathway of the development of endometrial hyperplastic processes, but also the role of the inflammatory factor in the occurrence of this pathology. Conclusions. The data on the role of microbial and viral factors in the development of nonatypical endometrial hyperplasia in women of reproductive age is presented. The structure of microbial seeding of the uterine cavity in such women was established. Cytomegalovirus antigens in the hyperplastic endometrium were detected in 38.3 % of cases. Overexpression of steroid hormone receptors was found in modified endometrial tissue in women with nonatypical endometrial hyperplasia during an inflammatory process (CD-138 positive), which is distinguished by heterogeneity and mosaicism of staining expression, which may be due to the degree of damage to cellular elements by the persistent effect of bacterial virus
Дод.точки доступу:
Вовк, И. Б.
Горбань, Н. Е.
Лысяная, Т. А.
Нетреба, Н. И.
Пономарева, И. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

Рудакова, Е. Б.
Женское бесплодие и неспецифические инфекции нижнего отдела половых путей [Текст] / Е. Б. Рудакова, Л. Ю. Замаховская // Лечащий Врач. - 2015. - № 12. - С. 12-14

MeSH-головна:
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE (этиология)
ЭНДОМЕТРИТ -- ENDOMETRITIS (лекарственная терапия, осложнения)
ШЕЙКИ МАТКИ ВОСПАЛЕНИЕ -- UTERINE CERVICITIS (лекарственная терапия, осложнения)
ОПЛОДОТВОРЕНИЕ IN VITRO -- FERTILIZATION IN VITRO
ЖЕНЩИНЫ -- WOMEN
Дод.точки доступу:
Замаховская, Л. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-113

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)