Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Эноксапарин<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 37
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-37

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Бенюк В. О., Чеботарьова А. С., Гичка Н. М., Ковалюк Т. В., Бенюк С. В., Усевич І. А., Курочка В. В., Половинка В. О.
Назва : Особливості порушень і методи корекції системи гемостазу у жінок з антенатальною загибеллю плода
Паралельн. назви :Features of disorders and methods of correction of the hemostasis system in women with antenatal fetal death
Місце публікування : Репродуктивне здоров’я жінки. - 2023. - N 4. - С. 50-58 (Шифр РУ16/2023/4)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ПЛОДА СМЕРТЬ -- FETAL DEATH
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
СВЕРТЫВАНИЯ КРОВИ ТЕСТЫ -- BLOOD COAGULATION TESTS
ВЕНОЗНАЯ ТРОМБОЭМБОЛИЯ -- VENOUS THROMBOEMBOLISM
ЭНОКСАПАРИН -- ENOXAPARIN
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Актуальним питанням у сучасному акушерстві залишається покращення якості надання медичних послуг вагітним. На особливу увагу заслуговують жінки з перинатальними втратами, особливо у другій половині вагітності. Зміни у системі гемостазу – це невід’ємна частина розвитку вагітності. Тенденція до гіперкоагуляції має значну патогенетичну значущість і може бути причиною виникнення низки ускладнень – викидень у І триместрі вагітності та прееклампсія, передчасні пологи, антенатальна загибель плода (АЗП) – у ІІ і ІІІ триместрах вагітності. Також вагітність є фоновим процесом для активації низки захворювань, зокрема спадкової тромбофілії. Мета дослідження: оцінювання змін у системі гемостазу у жінок з антенатальною загибеллю плода та ефективності застосування низькомолекулярних гепаринів для корекції порушень у системі гемостазу у даної категорії пацієнток під час пологів і у післяпологовий період. Матеріали та методи. Обстежено 72 жінки, з них 42 вагітні з АЗП (основна група) та 30 вагітних із фізіологічним перебігом вагітності, пологів і післяпологового періоду (контрольна група). Стан системи гемостазу вивчали методом стандартної коагулограми. D-димер визначали шляхом імунотурбометричного аналізу. Для оцінювання стану системи гемостазу використовували такі біохімічні тести: прокоагулянтна ланка – вміст фібриногену та показники: протромбіновий індекс, активований частковий тромбіновий час (АЧТЧ), тромбіновий час (ТЧ), анцистроновий час (АЧ), розчинний фібриноген-мономерний комплекс (РФМК), фактор Х (ФХ); для оцінювання антитромбінової системи визначали вміст антитромбіну-ІІІ (АТ-ІІІ), протеїну С; для характеристики стану фібринолітичної системи – вміст плазміногену, α2-антиплазміну, продуктів деградації фібриногену (ПДФ). Також визначали маркери тромбофілії та антифосфоліпідні антитіла. У розродженні перевагу надавали природним пологовим шляхам. Під час пологів застосовували механічну компресію нижніх кінцівок за допомогою спеціальних компресійних панчох (ступінь компресії 2). Через 12 год після пологів розпочинали проводити тромбопрофілактику низькомолекулярними гепаринами, препарат вибору – еноксапарин натрію. Через 48 год післяпологового періоду проводили порівняльний аналіз показників коагулограми для подальшого вирішення термінів проведення тромбопрофілактики. Результати. Аналіз сімейного тромботичного анамнезу виявив фактори ризику у 12 (28,6%) пацієнток основної групи. У близьких родичів першої лінії відзначали наявність тромбозу периферійних вен – 5 (41,7%) випадків, інфаркт міокарда у віці до 45 років – 3 (25,0%) випадки, тромбоемболія легеневої артерії – 1 (8,3%) випадок, транзиторна ішемічна атака головного мозку – 3 (25,0%). У контрольній групі тільки у 2 (6,6%) пацієнток у сімейному анамнезі у родичів першої лінії спостерігались випадки венозного тромбоемболізму. Аналіз згортальної системи демонструє достовірно вищі показники фібриногену (основна група – 5,3±0,2 г/л, контрольна група – 4,3±0,1 г/л; р0,05), функціональної активності ФХ (основна група – 149,3±3,1%, контрольна група – 107,3±2,7%; р0,05), РФМК (основна група – 15,9±1,2 мкг/мл, контрольна група – 7,8±0,9 мкг/мл; р0,05) та D-димеру (основна група – 4,4±0,25 мкг/мл, контрольна група – 0,7±0,2 мкг/мл; р0,05) у вагітних основної групи. Збільшення даних показників є предиктором тромбоутворення, активації згортання крові за внутрішнім шляхом зі зниженням антитромбінового резерву за рахунок ФХ. Під час кореляційного аналізу була встановлена наявність сильного прямого зв’язку (rThe improvement of the providing medical services quality to pregnant women remains an urgent issue in modern obstetrics. Women with perinatal losses deserve special attention, especially in the second half of pregnancy. Changes in the hemostasis system are an integral part of the development of pregnancy. The tendency to hypercoagulation has significant pathogenetic significance and can be the cause of a number of complications – miscarriage in the I trimester of pregnancy and preeclampsia, premature birth, antenatal fetal death (AFD) – in the II and III trimesters of pregnancy. Also, pregnancy is a background process for the activation of a number of diseases, in particular hereditary thrombophilia. The objective: to evaluate the changes in the hemostasis system in women with antenatal fetal death and the effectiveness of the use of low molecular weight heparins for the correction of disorders in the hemostasis system in this category of patients during childbirth and in the postpartum period. Materials and methods. 72 women were examined, including 42 pregnant women with AFD (main group) and 30 pregnant women with a physiological course of pregnancy, childbirth and the postpartum period (control group). The state of the hemostasis system was studied using a standard coagulogram. D-dimer was determined by immunoturbometric analysis. To assess the state of the hemostasis system, the following biochemical tests were used: procoagulant link – fibrinogen content and indicators: prothrombin index, activated partial thrombin time (APTT), thrombin time (TP), ancistrone time (AT), soluble fibrinogen-monomer complex (SFMC), factor X (FX); to evaluate the antithrombin system, the content of antithrombin-III (AT-III), protein C were determined; to characterize the state of the fibrinolytic system – the amount of plasminogen, α2-antiplasmin, fibrinogen degradation products (FDC). Thrombophilia markers and antiphospholipid antibodies were also determined. The preference was given to vaginal childbirth. During childbirth, mechanical compression of the lower limbs was applied using special compression stockings (compression level 2). In 12 hours after delivery thromboprophylaxis with low molecular weight heparins was started, the drug of choice being enoxaparin sodium. After 48 hours of the postpartum period, a comparative analysis of coagulogram indicators was performed to further determine the timing of thromboprophylaxis. Results. Analysis of family thrombotic anamnesis revealed risk factors in 12 (28.6%) patients of the main group. In close relatives of the first line, the presence of peripheral vein thrombosis was found – 5 (41.7%) cases, myocardial infarction under the age of 45 – 3 (25.0%) cases, pulmonary embolism – 1 (8.3%) case, transient ischemic attack of the brain – 3 (25.0%). In the control group only 2 (6.6%) patients had a family history of venous thromboembolism in first-line relatives. The analysis of the coagulation system shows significantly higher fibrinogen values (the main group – 5.3±0.2 g/l, the control group – 4.3±0.1 g/l; p0.05), functional FX activity (the main group – 149.3±3.1%, control group – 107.3±2.7%; p0.05), SFMC (main group – 15.9±1.2 μg/ml, control group – 7.8±0.9 μg/ml; p0.05) and D-dimer (main group – 4.4±0.25 μg/ml, control group – 0.7±0.2 μg/ml; p 0.05) in pregnant women of the main group. An increase in these indicators is a predictor of thrombus formation, activation of blood coagulation by the internal pathway with a decrease in the antithrombin reserve due to FX. During the correlation analysis, a strong direct relationship (r
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Revilla-Penaloza F., Olsoff-Pagovich P. J., Ochoa-Gomez J. R., Castaneda-Gaxiola R., Rubio-Gayosso A. I., Ceballos G., Molina-Guarrneros J. A.
Назва : Рандомізоване дослідження медикаментозної профілактики тромбозів глибоких вен беміпарином та еноскапарином у пацієнтів із помірним і високим рівнем тромбогенного ризику, яким проводяться пластичні й реконструктивні хірургічні втручання
Місце публікування : Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 1. - С. 68-78 (Шифр МУ104/2020/16/1)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
Предметні рубрики: Бемипарин
MeSH-головна: ХИРУРГИЯ ПЛАСТИЧЕСКАЯ -- SURGERY, PLASTIC
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ ВОССТАНОВИТЕЛЬНЫЕ -- RECONSTRUCTIVE SURGICAL PROCEDURES
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ТРОМБОЗ ВЕНОЗНЫЙ -- VENOUS THROMBOSIS
ЭНОКСАПАРИН -- ENOXAPARIN
Анотація: Тромбоз глибоких вен (ТГВ) — поширене ускладнення післяопераційного періоду, що характеризується гіперкоагуляцією, ураженням судинного ендотелію і стазом крові. Його частота помітно збільшується в пері-/післяопераційній фазі хірургічних втручань. Легенева емболія, вторинна щодо ілеофеморального ТГВ, є частою причиною смерті. Матеріали та методи. Були обрані дорослі пацієнти, яким заплановано проведення пластичного й реконструктивного хірургічного втручання (ПРХВ) із середнім і високим рівнем тромбогенного ризику. Ми оцінювали ефективність і безпеку беміпарину порівняно з еноксапарином, які призначалися як засіб фармакологічної профілактики ТГВ. Дотримуючись збалансованих методів загальної анестезії, пацієнтам у випадковому порядку призначали підшкірно еноксапарин 40 МО (група E) або беміпарин 3500 МО (група Б) кожні 24 години принаймні 10 днів, починаючи через 6 год після завершення хірургічного втручання. У всіх пацієнтів оцінювали можливість наявності ТГВ за допомогою допплерівського ультразвукового картографування нижніх кінцівок. Результати. Проводили оцінку стану 78 пацієнтів, серед яких були переважно жінки (83 %), фізичний стан яких за класифікацією ASA розцінювався як ASA II (59 %), ASA III (10 %); тромбогенний ризик за шкалою Капріні 3–4 (помірний) — 58 %, 5–6 (високий) — 29 %, 6 (занадто високий) — 13 %; демографічні показники й клінічні змінні були подібними між групами. Середній час використання дренажу при операціях на молочній залозі становив 4 дні в обох групах (p = 0,238), а у випадку оперативних втручань на органах черевної порожнини — 14 днів у групі E та 13 днів у групі Б (p = 0,095). У жодній групі ТГВ не розвивався. Висновки. Використання беміпарину запобігало розвитку ТГВ без вірогідного збільшення кровотечі й розвитку побічних явищ; крім того, вартість беміпарину нижча, ніж еноксапарину. Беміпарин може розглядатися як альтернативний препарат для фармакологічної профілактики ТГВ при ПРХВ
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Сухонос Р. Е.
Назва : Диагностика и коррекция тромботических осложнений у пациентов, подлежащих бариатрической хирургии
Місце публікування : Медицина неотложных состояний. - Київ, 2019. - N 1. - С. 122-127 (Шифр МУ104/2019/1)
Примітки : Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна: ОЖИРЕНИЕ ПАТОЛОГИЧЕСКОЕ -- OBESITY, MORBID
БАРИАТРИЧЕСКАЯ ХИРУРГИЯ -- BARIATRIC SURGERY
ТРОМБОЭЛАСТОГРАФИЯ -- THROMBELASTOGRAPHY
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE
ЛЕГОЧНАЯ ЭМБОЛИЯ -- PULMONARY EMBOLISM
ТРОМБОЗ ВЕНОЗНЫЙ -- VENOUS THROMBOSIS
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ КОМБИНИРОВАННАЯ -- DRUG THERAPY, COMBINATION
ЭНОКСАПАРИН -- ENOXAPARIN
ПЕНТОКСИФИЛЛИН -- PENTOXIFYLLINE
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Актуальность. В мире от ожирения и его осложнений ежегодно умирает около 2,8 млн человек. Ожирение является независимым фактором риска венозной тромбоэмболии (ВТЭ), так как вмешивается во внутренние и внешние пути коагуляции, а также в антикоагулянтные механизмы, что приводит к гиперкоагуляционному состоянию. Снижение избытка массы тела у пациентов с морбидным ожирением путем бариатрической хирургии становится все популярнее, ведь бариатрия является эффективным средством в терапии ожирения и связанных с ним сопутствующих заболеваний. Преимущества бариатрической хирургии неоспоримы, так же как и риски. Несмотря на проведение многих исследований свертывающей системы крови, случаи тромбоэмболических осложнений у таких пациентов становятся все более частыми, особенно во время оперативных вмешательств и в послеоперационный период, учитывая то, что операция является триггерным фактором в развитии тромбоэмболии. Материалы и методы. Была изучена система гемостаза у 53 пациентов с индексом массы тела (ИМТ) 35 кг/м2. Все пациенты были разделены на 3 группы. Первую группу составили 15 больных, которым была проведена комбинированная терапия: эноксапарин натрия 0,1% 0,2 мл подкожно (п/к) 2 раза в сутки каждые 12 ч и пентоксифиллин 100 мг 2 раза в сутки каждые 12 ч. Вторую группу составили 17 пациентов, которым проведено лечение: эноксапарин натрия 0,1% 0,2 мл п/к 2 раза в сутки каждые 12 ч. Третья группа — контрольная: 21 человек с ожирением, с ИМТ 35 кг/м2, которые не подлежали бариатрическому вмешательству. Исследование системы гемостаза проводилось с помощью низкочастотной пьезоэлектрической тромбоэластографии (НПТЭГ) сразу после госпитализации и на 1-е, 3-и, 5-е сутки после бариатрии. Были проверены следующие константы свертывания крови: интенсивность контактной коагуляции; интенсивность коагуляционного драйва; максимальная плотность сгустка; фибринолитическая активность — индекс ретракции и лизиса сгустка. Результаты. У пациентов 1-й группы (антикоагулянты + антиагреганты) риск тромботических осложнений ниже, поскольку данная терапия снизила значения на всех этапах гемокоагуляции к референтным величинам; пациенты 2-й группы (антикоагулянты), несмотря на нормализацию коагуляционного звена, имели повышение значений агрегации и фибринолиза относительно нормы, а значит, риск тромботических осложнений остается высоким. Выводы. Инструментальный метод НПТЭГ позволил адекватно оценить систему гемокоагуляции в динамике у пациентов с морбидным ожирением, с ИМТ ≥ 35 кг/м2; у данной категории пациентов доказана высокая степень риска ВТЭ, а также то, что для адекватной профилактики ВТЭ у пациентов с ожирением, подлежащим бариатрической хирургии, комбинация антикоагулянтов и антиагрегантов является наиболее эффективной, чем монотерапия антикоагулянтамиАктуальність. У світі від ожиріння та його ускладнень щорічно помирає близько 2,8 млн чоловік. Ожиріння є незалежним чинником ризику венозної тромбоемболії (ВТЕ), тому що втручається у внутрішній і зовнішній шляхи коагуляції, а також у антикоагулянтні механізми, що призводить до гіперкоагуляційного стану. Зменшення надлишкової маси тіла у пацієнтів з морбідним ожирінням шляхом баріатричної хірургії стає все популярнішим, адже баріатрія є ефективним засобом в терапії ожиріння і пов’язаних із ним супутніх захворювань. Переваги баріатричної хірургії незаперечні, так само як і ризики. Незважаючи на проведення багатьох досліджень згортання крові, випадки тромбоемболій у таких пацієнтів стають все більш частими, особливо під час оперативних втручань і в післяопераційному періоді, зважаючи на те, що операція є тригерним фактором у розвитку тромбоемболії. Матеріали та методи. Була вивчена система гемостазу у 53 пацієнтів з індексом маси тіла (ІМТ) 35 кг/м2. Усі пацієнти були розподілені на 3 групи. Першу групу становили 15 хворих, яким було проведено комбіновану терапію: еноксапарин натрію 0,1% 0,2 мл підшкірно (п/ш) 2 рази на добу кожні 12 год і пентоксифілін 100 мг 2 рази на добу кожні 12 год. Другу групу становили 17 пацієнтів, яким проведено лікування: еноксапарин натрію 0,1% 0,2 мл п/ш 2 рази на добу кожні 12 год. Третя група — контрольна: 21 людина з ожирінням, з ІМТ 35 кг/м2, які не підлягали баріатричному втручанню. Дослідження системи гемостазу проводилось за допомогою низькочастотної п’єзоелектричної тромбоеластографії (НПТЕГ) відразу після госпіталізації та на 1-шу, 3-тю, 5-ту добу після баріатрії. Були перевірені наступні константи згортання крові: інтенсивність контактної коагуляції; інтенсивність коагуляційного драйву; максимальна щільність згустку; фібринолітична активність — індекс ретракції та лізису згустку. Результати. У пацієнтів 1-ї групи (антикоагулянти + антиагреганти) ризик тромботичних ускладнень нижче, оскільки дана терапія знизила значення на всіх етапах гемокоагуляції до референтних величин; пацієнти 2-ї групи (антикоагулянти), незважаючи на нормалізацію коагуляційної ланки, мали підвищення значень агрегації і фібринолізу щодо норми, а отже, ризик тромботичних ускладнень залишається високим. Висновки. Інструментальний метод НПТЕГ дозволив адекватно оцінити систему гемокоагуляції в динаміці у пацієнтів з морбідним ожирінням, з ІМТ ≥ 35 кг/м2; у даній категорії пацієнтів доведено високий ступінь ризику ВТЕ, а також те, що для адекватної профілактики ВТЕ у пацієнтів з ожирінням, які підлягають баріатричній хірургії, комбінація антикоагулянтів і антиагрегантів є більш ефективною, ніж монотерапія антикоагулянтами.Background. About 2.8 million people die annually from obesity and its complications worldwide. Obesity is an independent risk factor for venous thromboembolism (VTE), as it interferes with the internal and external pathways of coagulation, as well as anticoagulant mechanisms, which leads to hypercoagulation. Reducing excess body weight in patients with morbid obesity by bariatric surgery is becoming increasingly popular, as bariatric therapy is an effective mean of treating obesity and related concomitant diseases. Advantages of bariatric surgery are undeniable, as well as risks. Despite many blood coagulation studies, cases of thromboembolism in such patients are becoming more frequent, especially during surgical interventions and in the postoperative period, given that the operation is a trigger factor for the development of thromboembolism. Materials and methods. Hemostatic system was studied in 53 patients with body mass index (BMI) 35 kg/m2. All patients were divided into 3 groups: group 1 (n = 15) — patients who received combined therapy: 0.1% enoxaparin sodium 0.2 ml/kg 2 times a day every 12 hours, and pentoxifylline 100 mg 2 times a day every 12 hours; group 2 (n = 17) — patients treated with 0.1% enoxaparin sodium 0.2 ml/kg 2 times daily for every 12 hours; group 3 (control) — 21 people with obesity, BMI 35 kg/m2, not amenable to bariatric surgery. The study of the hemostatic system was carried out using low-frequency piezoelectric thromboelastography (LPTEG) immediately after hospitalization and on days 1, 3, 5 after surgery. The following blood coagulation constants were checked: constants of coagulation intensity; intensity of coagulation drive; maximum clot density; fibrinolytic activity — the index of retraction and lysis of the clot. Results. In patients of group 1 (anticoagulants + antiplatelet agents), the risk of thrombotic complications was lower, since this therapy has reduced the values at all stages of hemocoagulation to the reference values. Patients in group 2 (anticoagulants), despite the normalization of the coagulation link, had an increase in aggregation and fibrinolysis, relative to the norm, which means that the risk of thrombotic complications remains high. Conclusions. The instrumental method of LPTEG allowed to adequately estimate the system of hemocoagulation in dynamics in patients with morbid obesity, with BMI ≥ 35 kg/m2; this category of patients has shown a high risk of VTE; it has been proved that for an adequate prevention of VTE in obese patients undergoing bariatric surgery, the combination of anticoagulants and antiplatelet agents is more effective than monotherapy with anticoagulants
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Крикунова О. В., Стрюк Р. И.
Назва : Эноксапарин в алгоритме ведения пациентов с острым коронарным синдромом
Паралельн. назви :Utilizing Enoxaparin in the Management of Acute Coronary Syndrome
Місце публікування : Рациональная фармакотерапия в кардиологии. - 2018. - Том 14, N 1. - С. 131-136 (Шифр РР82/2018/14/1)
Примітки : Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна: ЭНОКСАПАРИН -- ENOXAPARIN
ИНФАРКТ МИОКАРДА -- MYOCARDIAL INFARCTION
АНТИКОАГУЛЯНТЫ -- ANTICOAGULANTS
ТРОМБОЦИТОВ АГРЕГАЦИИ ИНГИБИТОРЫ -- PLATELET AGGREGATION INHIBITORS
МЕТОДИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ -- GUIDELINE
Анотація: Антикоагулянтная терапия широко применяется при всех формах острого коронарного синдрома (ОКС) для ингибирования образования тромбина и/или подавления его активности с целью снижения риска тромботических событий (как при первичном чрескожном коронарном вмешательстве, так и в отсутствие реваскуляризации). Из всего спектра антикоагулянтов, предлагаемых отечественной и зарубежной фарминдустрией, в лечении ОКС используется ограниченное число лекарственных средств этой группы, в частности, нефракционированный гепарин (НФГ) и низкомолекулярный гепарин – эноксапарин. Эноксапарин имеет профиль безопасности и клиническую эффективность, как минимум, сопоставимые с таковыми у НФГ, и, вместе с тем, обладает рядом очевидных преимуществ – более простой протокол введения и дозирования, отсутствие необходимости рутинного контроля параметров свертывающей системы крови. У пациентов с ОКС с подъемом сегмента ST рутинное введение эноксапарина следует рассмотреть как альтернативу стандартной схеме лечения НФГ; при ОКС без подъема сегмента ST – применять в случае недоступности фондапаринукса
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Suchkov I., Martinez-Gonzalez J., Schellong S. M., Garbade T.
Назва : Сравнение бемипарина с кратностью применения один раз в сутки и эноксапарина с кратностью применения два раза в сутки при остром тромбозе глубоких вен: мультицентровое, открытое, рандомизированное, контролируемое исследование
Місце публікування : Медицина неотложных состояний. - Донецк, 2018. - N 1. - С. 63-71 (Шифр МУ66/2018/1)
Примітки : Библиогр.: с. 70
MeSH-головна: ТРОМБОЗ ВЕНОЗНЫЙ -- VENOUS THROMBOSIS
КОНЕЧНОСТЬ НИЖНЯЯ -- LOWER EXTREMITY
ЭНОКСАПАРИН -- ENOXAPARIN
ГЕПАРИН НИЗКОМОЛЕКУЛЯРНЫЙ -- HEPARIN, LOW-MOLECULAR-WEIGHT
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Бойко В. В., Прасол В. О., Оклей Д. В. , Тарабан І. А., Мішеніна К. В.
Назва : Особливості амбулаторного лікування хворих з тромбозом глибоких вен нижніх кінцівок
Місце публікування : Харківська хірургічна школа. - Х., 2018. - N 5/6. - С. 134-136 (Шифр ХУ5/2018/5/6)
MeSH-головна: ТРОМБОЗ -- THROMBOSIS
ТРОМБОЗ ВЕНОЗНЫЙ -- VENOUS THROMBOSIS
КОНЕЧНОСТЬ НИЖНЯЯ -- LOWER EXTREMITY
АНТИКОАГУЛЯНТЫ -- ANTICOAGULANTS
ГЕПАРИН НИЗКОМОЛЕКУЛЯРНЫЙ -- HEPARIN, LOW-MOLECULAR-WEIGHT
ЭНОКСАПАРИН -- ENOXAPARIN
ВИТАМИН K -- VITAMIN K
ВАРФАРИН -- WARFARIN
ДИОСМИН -- DIOSMIN
ГЕСПЕРИДИН -- HESPERIDIN
Анотація: У роботі вивчені результати амбулаторного лікування хворих з тромбозом глибоких вен (ТГВ) нижніх кінцівок із І застосуванням антикоагулянтної терапії (АКТ). На підставі І аналізу результатів хірургічного лікування ТГВ доведена клінічна ефективність та безпека амбулаторного лікування цієї І категорії пацієнтів.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Shahla K. Alalaf, Rojan K. Jawad, Parez R. Muhammad, Mahabad S. Ali
Назва : Сравнение бемипарина и эноксапарина как средств тромбопрофилактики после вагинальных родов и кесарева сечения: проспективное клиническое исследование
Місце публікування : Медицина неотложных состояний. - Донецк, 2017. - N 6. - С. 39-47 (Шифр МУ66/2017/6)
Примітки : Библиогр.: с. 45-46
MeSH-головна: РОДЫ ЕСТЕСТВЕННЫЕ -- NATURAL CHILDBIRTH
КЕСАРЕВО СЕЧЕНИЕ -- CESAREAN SECTION
ПОСЛЕРОДОВЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PUERPERAL DISORDERS
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ТРОМБОЗ ВЕНОЗНЫЙ -- VENOUS THROMBOSIS
ЛЕГОЧНАЯ ЭМБОЛИЯ -- PULMONARY EMBOLISM
ГЕПАРИН НИЗКОМОЛЕКУЛЯРНЫЙ -- HEPARIN, LOW-MOLECULAR-WEIGHT
ЭНОКСАПАРИН -- ENOXAPARIN
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Підгірний Б. Я.
Назва : Гемостазіологічні порушення та протизапальна терапія у хворих на гострий панкреатит
Місце публікування : Медицина неотложных состояний. - Донецк, 2017. - N 2. - С. 51-57: цв.ил. (Шифр МУ66/2017/2)
Примітки : Бібліогр.: с. 57
MeSH-головна: ПАНКРЕАТИТ ОСТРЫЙ НЕКРОТИЗИРУЮЩИЙ -- PANCREATITIS, ACUTE NECROTIZING
СВЕРТЫВАНИЯ КРОВИ НАРУШЕНИЯ -- BLOOD COAGULATION DISORDERS
СВЕРТЫВАНИЯ КРОВИ ТЕСТЫ -- BLOOD COAGULATION TESTS
ЦИТОКИНЫ -- CYTOKINES
КОМБИНИРОВАННОЕ ЛЕЧЕБНОЕ ВОЗДЕЙСТВИЕ -- COMBINED MODALITY THERAPY
ЭНОКСАПАРИН -- ENOXAPARIN
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: У статті подано результати лікування 98 хворих на гострий панкреатит (ГП) середньої тяжкості. Хворі були розподілені на 2 групи: у 35 хворих (основна група) на ГП середньої тяжкості в комплексі лікування використовували еноксапарин у дозі 0,5 мг/кг підшкірно 1 раз на добу протягом 12–14 діб. Порівнювали результати лікування пацієнтів із ГП і хворих, які отримували подібне лікування, але без еноксапарину (63 хворі — група порівняння). Групи були тотожними за вихідними параметрами при надходженні до лікарні. Застосування еноксапарину у хворих на ГП середньої тяжкості сприяло покращенню показників гемостазу і мало протизапальний ефект
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Ничитайло М. Е., Булик И. И.
Назва : Эноксапарин в профилактике послеоперационных осложнений лапароскопической холецистэктомии
Місце публікування : Хірургія України. - К., 2017. - N 1. - С. 70-73 (Шифр ХУ6/2017/1)
Примітки : Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна: ХОЛЕЦИСТЭКТОМИЯ ЛАПАРОСКОПИЧЕСКАЯ -- CHOLECYSTECTOMY, LAPAROSCOPIC
ТРОМБОЭМБОЛИЯ -- THROMBOEMBOLISM
ЭНОКСАПАРИН -- ENOXAPARIN
Анотація: Цель работы — оценить целесообразность специфической профилактики тромбоэмболических и инфекционных осложнений при лапароскопической холецистэктомии. Материалы и методы. Проведен системный анализ наблюдений за 60 больными желчнокаменной болезнью, которым выполнена лапароскопическая холецистэктомия. Сформированы две рандомизированные группы пациентов: основную группу составили 26 больных, которым в комплекс консервативной терапии (бинтование нижних конечностей эластическими бинтами до операции и в течение всего послеоперационного периода, коррекция нарушений реологических свойств крови, адекватное обезболивание во время операции и в ранний послеоперационный период) был включен препарат эноксапарина («Фленокс», ПАО «Фармак») в профилактической дозе 0,2 мл (2000 анти-Ха МЕ), который вводили за 2 ч до операции и в такой же дозе в течение 5 сут в послеоперационный период, группу сравнения — 24 больных, сопоставимых по степени риска тромбоэмболических осложнений, которые получали стандартную схему терапии без применения эноксапарина. Результаты и обсуждение. У больных основной группы перистальтика восстановилась в среднем через (36,0 ± 0,8) ч после операции, а у больных группы сравнения — через (42,0 ± 0,9) ч. Тромбоэмболических осложнений у больных основной группы не выявлено. У одной больной группы сравнения на 3-и сутки пребывания в стационаре диагностирован тромбоз глубоких вен правой голени, который потребовал применения консервативной терапии в условиях стационара в течение 10 сут. Длительность пребывания в стационаре после операции у больных основной группы составила в среднем (72,0 ± 0,7) ч, у пациентов группы сравнения — (96,0 ± 0,5) ч. Трудоспособность восстановилась в среднем через (14,0 ± 0,5) и (20,0 ± 0,5) сут соответственно. Выводы. У больных с низкой степенью риска целесообразно применение эноксапарина в профилактической дозе 0,2 мл (2000 анти-Ха МЕ) за 2 ч до операции и в той же дозе в течение 5 сут послеоперационного периода, поскольку обязательными условиями выполнения лапароскопической холецистэктомии являются пневмоперитонеум, интубационный наркоз и фовлеровское положение больного на операционном столе — факторы риска возникновения тромбоэмболических осложнений в послеоперационный периодМета роботи — оцінити доцільність специфічної профілактики тромбоемболічних та інфекційних ускладнень при лапароскопічній холецистектомії. Матеріали і методи. Проведено системний аналіз спостережень за 60 хворими на жовчнокам’яну хворобу, яким виконано лапароскопічну холецистектомію. Сформовано дві рандомізовані групи пацієнтів: до основної групи ввійшли 26 хворих, котрим у комплекс консервативної терапії (бинтування нижніх кінцівок еластичними бинтами до операції і впродовж усього післяопераційного періоду, корекція порушень реологічних властивостей крові, адекватне знеболювання під час операції та в ранній післяопераційний період) додали препарат еноксапарину («Фленокс», ПАО «Фармак») у профілактичній дозі 0,2 мл (2000 анти-Ха МО), який вводили за 2 год до операції і в такій самій дозі впродовж 5 діб у післяопераційний період, до групи порівняння — 24 хворих, зіставних за ступенем ризику тромбоемболічних ускладнень, які отримували стандартну схему терапії без застосування еноксапарину. Результати та обговорення. У хворих основної групи перистальтика відновилася в середньому через (36,0 ± 0,8) год після операції, а у хворих групи порівняння — через (42,0 ± 0,9) год. Тромбоемболічних ускладнень у хворих основної групи не виявлено. В однієї хворої групи порівняння на 3-тю добу перебування в стаціонарі діагностовано тромбоз глибоких вен правої гомілки, який потребував застосування консервативної терапії в умовах стаціонару впродовж 10 діб. Тривалість перебування в стаціонарі після операції у хворих основної групи становила в середньому (72,0 ± 0,7) год, у пацієнтів групи порівняння — (96,0 ± 0,5) год. Працездатність відновилася в середньому через (14,0 ± 0,5) і (20,0 ± 0,5) доби. Висновки. У хворих з низьким ступенем ризику доцільно використовувати еноксапарин у профілактичній дозі 0,2 мл (2000 анти-Ха МО) за 2 год до операції і в такій самій дозі впродовж 5 діб у післяопераційний період, оскільки обов’язковими умовами виконання лапароскопічної холецистектомії є пневмоперитонеум, інтубаційний наркоз та фовлерівське положення хворого на операційному столі — чинники ризику виникнення тромбоемболічних ускладнень у післяопераційний період
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Якимчук Н. В., М’ястківська І. В., Вододюк Р. Ю., Буднюк О. О., Пустовойт П. І.
Назва : Безпечність низькомолекулярних гепаринів у хірургічній практиці
Місце публікування : Хірургія України. - К., 2017. - N 4. - С. 95-98 (Шифр ХУ6/2017/4)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ЭНОКСАПАРИН -- ENOXAPARIN
ХОЛЕЦИСТИТ -- CHOLECYSTITIS
ТРОМБОЭМБОЛИЯ -- THROMBOEMBOLISM
Анотація: Мета роботи - вивчити безпечність тромбопрофілактики еноксапарином натрію, зокрема щодо впливу на імунну систему хворих з помірним ризиком венозного тромбоемболізму, яким виконали лапароскопічну холецистектомію. У дослідженні взяли участь 30 хворих із калькульозним холециститом, яким у 2017 р. виконали лапароскопічну холецистектомію. Вік хворих - від 54 до 67 років. Більшість пацієнтів були жінками - 25 осіб (83,3 %), 5 (16,7 %) осіб - чоловіки. Ризик загальної анестезії за АБА становив у середньому (3,3 +_ 0,6) бала, найчастіше - 3 бали. Усі хворі мали помірний ризик розвитку венозних тромбоемболічних ускладнень. Пацієнтів було розподілено на 2 групи. У контрольній групі (n = 15) тромбопрофілактику в післяопераційний період здійснювали оригінальним еноксапарином натрію, в основній (n = 15) - препаратом фленокс (ПАТ "Фармак", Україна). Вивчення імунограми проводили до оперативного втручання і на 2-гу добу післяопераційного періоду після призначення еноксапарину натрію. Між групами не виявлено відмінностей (за критерієм Манна - Уїтні) до початку тромбопрофілактики. Це свідчило про гомогенність груп. На другому етапі дослідження показники лімфоинтарного профілю в обох групах були в межах норми (p 0,05). Між групами не зафіксовано статистично значущої відмінності за показниками імунограми. Висновки: за впливом на антикоагуляційні властивості крові та профілем безпечності еноксапарин натрію (фленокс ПАТ "Фармак") можна вважати безпечним та ефективним препаратом для тромбопрофілактики в пацієнтів з помірним ризиком венозного тромбоемболізму
Знайти схожі

1-10 11-20 21-30 31-37

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)