Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Книги (32)Рідкісні видання (3)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>S=Эпидемиологические исследования<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 402
Показані документи з 1 по 10
 1-10    11-20   21-30   31-40   41-50   51-60      
1.


   
    10-летняя динамика отношения к вопросам здоровья мужчин популяции Новосибирска (эпидемическое исследование на основе программы ВОЗ Моника) [Текст] / В. В. Гафаров [та ін.] // Терапевтический архив. - 2003. - Т. 75, № 1. - С. 27-30

Рубрики: Отношение к здоровью--мужск

   Мужчины


   Эпидемиологические исследования


Дод.точки доступу:
Гафаров, В. В.
Пак, В. А.
Гагулин, И. В.
Бабина, Т. Д.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

2.


    Зубач, О. Б.
    10-річний ризик остеопоротичних переломів у хворих із переломом стегнової кістки з використанням української версії FRAX [Текст] / О. Б. Зубач, Н. В. Григор’єва // Травма. - 2020. - Том 21, N 3. - С. 7-13. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ПЕРЕЛОМЫ КОСТИ -- FRACTURES, BONE
БЕДРЕННОЙ КОСТИ ПЕРЕЛОМЫ -- FEMORAL FRACTURES
ПЕРЕЛОМЫ ПРИ ОСТЕОПОРОЗЕ -- OSTEOPOROTIC FRACTURES
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ЭПИДЕМИОЛОГИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- EPIDEMIOLOGIC STUDIES
РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ КОНТРОЛИРУЕМЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- HISTORICALLY CONTROLLED STUDY
Анотація: Остеопоротичні переломи (ОПП) стегнової кістки є важливою медико-соціальною проблемою, оскільки пов’язані зі збільшенням рівня інвалідності та смертності в осіб старших вікових груп. Оцінка їх ризику є необхідною для своєчасної профілактики вищезазначених переломів. Мета: вивчити показники 10-річного ризику основних ОПП та переломів стегнової кістки у хворих із переломом стегнової кістки за допомогою української версії опитувальника FRAX. Матеріали та методи. Нами обстежено 120 осіб (86 жінок та 34 чоловіки) віком 50–90 років (середній вік — 74,0 ± 8,5 року), які були госпіталізовані в травматологічне відділення з приводу перелому проксимального відділу стегнової кістки. 10-річний ризик ОПП і переломів стегнової кістки обчислювали за допомогою української версії FRAX без показників двофотонної рентгенівської абсорбціометрії двічі: з урахуванням та без урахування перелому, із приводу якого пацієнт був госпіталізований. Також розраховували відсоток осіб, які на момент перелому (до його настання) за результатами FRAX потребували додаткового обстеження чи лікування без оцінки показників двофотонної рентгенівської абсорбціометрії згідно з рекомендованими межами втручання для української версії FRAX та сучасними американськими рекомендаціями. Результати. У 74 % жінок та 79 % чоловіків встановлені попередні переломи різної локалізації, серед них ОПП — у 83 % жінок та 63 % чоловіків. Крім того, більше 50 % обстежених пацієнтів мали обтяжений сімейний анамнез щодо перелому стегнової кістки. Середні показники FRAX вірогідно зростали з віком, більшою мірою в жінок, порівняно з відповідними показниками в чоловіків. Крім того, вікасоційоване збільшення 10-річного ризику переломів у чоловіків і жінок було більшою мірою виражене щодо переломів стегнової кістки порівняно з ОПП. Аналіз потреби в додатковому обстеженні чи лікуванні на основі показника 10-річного ризику ОПП до настання перелому стегнової кістки встановив, що 46,5 % жінок потребували комплексного антиостеопоротичного лікування з призначенням не тільки препаратів кальцію та вітаміну D, але й із застосуванням антирезорбентів ще до настання перелому, 36,5 % — потребували додаткового обстеження. Висновки. Більшість осіб із переломом стегнової кістки мають в анамнезі попередні остеопоротичні переломи й обтяжений сімейний анамнез щодо перелому даної локалізації. За даними української версії FRAX, 83 % жінок із переломом стегнової кістки ще до його настання потребують додаткового обстеження та лікування, тому своєчасна оцінка ризику ОПП та переломів стегнової кістки повинна більш широко впроваджуватись у клінічну практику
Дод.точки доступу:
Григор’єва, Н. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

3.


    Гафаров, В. В.
    20-летний мониторинг острых сердечно-сосудистых заболеваний в популяции крупного промышленного центра Западной Сибири (эпидемиологическое исследование) [Текст] / В. В. Гафаров // Терапевтический архив. - 2000. - Т. 72, № 1. - С. 15-21


MeSH-головна:
ЭПИДЕМИОЛОГИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- EPIDEMIOLOGIC STUDIES
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES (эпидемиология)
ЗДОРОВЬЯ ПОПУЛЯЦИИ МОНИТОРИНГ -- SENTINEL SURVEILLANCE
Вільних прим. немає

Знайти схожі

4.


   
    An update on the abortion problem in Ukraine [Text] / Yu. G. Antipkin [et al.] // Журнал Національної академії медичних наук України. - 2018. - Том 24, N 3/4. - P340-348


MeSH-головна:
РЕПРОДУКТИВНОЕ ЗДОРОВЬЕ -- REPRODUCTIVE HEALTH (тенденции)
АБОРТ САМОПРОИЗВОЛЬНЫЙ -- ABORTION, SPONTANEOUS (эпидемиология)
ЭПИДЕМИОЛОГИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- EPIDEMIOLOGIC STUDIES
УКРАИНА -- UKRAINE
Анотація: Клініко-епідеміологічні дослідження були проведені в популяції ЖФВ з метою з’ясування частоти і структури АА. Дослідження проводились в промисловому районі м. Києва, який був обраний, як такий, що відповідає типовому промисловому регіону України. Було обстежено 1000 ЖФВ мешканок промислового району м. Києва. Для проведення клініко-епідеміологічних досліджень була створена спеціальна програма та розроблена Анкета “Вивчення методів контрацепції у жінок фертильного віку в Україні”. Клініко-епідеміологічні дослідження носили характер популяційних, кагортних, проспективних досліджень. Для з’ясування на скільки отримані результати відповідають даним офіційної статистики, нами були направлені листи в Державні установи різного рівня для отримання даних офіційної статистики, щодо досліджуваних показників. Була отримана інформація з офіційних джерел, щодо показників офіційної статистики за 5 років (з 2009 по 2013 рр. в період коли в країні не точились військові дії та не був анексований Крим). Проведені клініко-епідеміологічні та соціологічні дослідження показали, що в сучасних умовах актуальними є зміни репродуктивного здоров’я, які проявляються абортами (15,0 на 1000 обстежених). За даними офіційної статистики частота таких змін репродуктивного здоров’я, як аборти в структурі гінекологічної захворюваності населення нашої країни достатньо висока. Середній показник кількості абортів на 100 новонароджених живими в середньому за 5 років становив 35,9. Згідно з даними опитування, які були проведені, кількість жінок, що відчували підтримку родини (38,0 %) та не відчували емоційної підтримки партнера (35,2 %) була найбільшою, значення цих показників у порівнянні із довірою до товаришів та сусідів вказують на низький рівень соціалізації жінок фертильного віку, що проходять або перенесли процедуру артифіційного аборту. Значна кількість опитаних жінок відзначала зловживання їх чоловіків шкідливими звичками у вигляді тютюнопаління. Більше половини жінок, що приймали участь у дослідженні відчували психічну та фізичну виснаженість, конфлікти в сім’ї та фінансові труднощі.
Дод.точки доступу:
Antipkin, Yu. G.
Podolskyi, V. V.
Podolskyi, Vl. V.
Marions, L.
Gemzell-Danielson, K.
Makarenko, M. V.
Govseev, D. O.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

5.


   
    COVID-19 та постковідний синдром у фокусі ускладнень: рекомендації для лікарів [Текст] = COVID­19 and post-COVID syndrome in the focus of complications: recommendations for physicians // Сучасна гастроентерологія. - 2022. - № 1/2. - С. 20-29


MeSH-головна:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (осложнения, эпидемиология)
ЭПИДЕМИОЛОГИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- EPIDEMIOLOGIC STUDIES
МЕТОДИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ -- GUIDELINE
Вільних прим. немає

Знайти схожі

6.


    Ходош, Э. М.
    COVID-19-ассоциированная пневмония: клинико-лучевые и морфологические особенности в динамике заболевания [Текст] = Covid-19 associated pneumonia: radiation and morphological features in the dynamics of the disease / Э. М. Ходош, С. Л. Графф, И. В. Ивахно // Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. - 2021. - N 1. - С. 5-11. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
ПНЕВМОНИЯ ВИРУСНАЯ -- PNEUMONIA, VIRAL (диагностика, патофизиология, эпидемиология)
ПОЛИМЕРАЗНАЯ ЦЕПНАЯ РЕАКЦИЯ В РЕАЛЬНОМ ВРЕМЕНИ -- REAL-TIME POLYMERASE CHAIN REACTION (методы, тенденции)
КОРОНАВИРУС -- CORONAVIRUS (действие лекарственных препаратов, иммунология, патогенность, ультраструктура)
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (диагностика, иммунология, патофизиология, передача, эпидемиология)
ПАНДЕМИИ -- PANDEMICS
ЗАБОЛЕВАЕМОСТЬ -- MORBIDITY (тенденции)
СТАТИСТИКА -- STATISTICS
ЭПИДЕМИОЛОГИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- EPIDEMIOLOGIC STUDIES
Анотація: 2019 г. ознаменовал столетие с момента окончания пандемии гриппа A в 1918 г. И вот через 100 лет человечеству объявлена война, инициатором и врагом в которой стало новое заболевание, вызванное коронавирусом (РНК-вирус SARS-CoV-2). Победа в этой войне, то есть выживание и выздоровление каждого больного, зависит от решения многих научных, технических, организационных и клинических проблем, в частности более глубокого понимания морфологической и клинико-лучевой картины данного заболевания. Диагностика COVID-19 основана на наличии гриппоподобного состояния и молекулярных тестах, таких как полимеразная цепная реакция с обратной транскрипцией в реальном времени (ОТ-ПЦР). Однако эти тесты могут быть ложноположительными или ложноотрицательными (до 30%), а также недоступны в неотложных ситуациях. Поэтому клиническая симптоматика в контексте лучевой и морфологической диагностики может использоваться для выявления COVID-19-ассоциированной пневмонии в нынешних эпидемиологических условиях
2019 marked the centenary of the end of the influenza A pandemic in 1918. And now, 100 years later, war has been declared to mankind, the initiator and enemy of which has become a new disease caused by the coronavirus (SARS Cov-2 RNK). Victory in this war (the survival and recovery of each patient) depends on the solution of many scientific, technical, organizational and clinical problems, in particular, deeper understanding of the morphological and clinical-radiation picture of this disease. The initial diagnostic hypothesis for COVID-19 is based on an influenza-like condition and molecular tests such as polymerase chain reaction (RT-PCR). However, these tests can be false positive or false negative (up to 30%) and are not available in emergency situations. Therefore, clinical symptoms in the context of radiological and morphological diagnostics are used as an important marker for identifying the etiology of COVID-19 associated pneumonia in the current epidemiological conditions
Дод.точки доступу:
Графф, С. Л.
Ивахно, И. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

7.


    Гріднєв, О. Є.
    COVID-19: вияви з боку шлунково-кишкового тракту [Текст] / О. Є. Гріднєв // Сучасна гастроентерологія. - 2022. - № 1/2. - С. 20-26. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (осложнения, эпидемиология)
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНЫЕ БОЛЕЗНИ -- GASTROINTESTINAL DISEASES (диагностика, иммунология, кровь, метаболизм, микробиология, осложнения, патофизиология, этиология)
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA (действие лекарственных препаратов, иммунология)
ЭПИДЕМИОЛОГИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- EPIDEMIOLOGIC STUDIES
Вільних прим. немає

Знайти схожі

8.


   
    ECHO и Коксаки В-энтеровирусы как возбудители эпидемически значимых и персистентных инфекций [Текст] / В. К. Слободенюк [и др.] // Эпидемиология и инфекционные болезни. - 2011. - № 5. - С. 38-42

Рубрики: Энтеровирусные инфекции--эпид

   Коксаки В вирусы--патоген


   ECHO вирусы--патоген


   Эпидемиологические исследования


Дод.точки доступу:
Слободенюк, В. К.
Глинских, Н. П.
Григорьева, Ю. В.
Пацюк, Η. В.
Бессергенева, И. К.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

9.


    Hubetova, I. V.
    Epidemiology of Parkinson’s disease in the Southern Ukraine [Текст] / I. V. Hubetova // Міжнародний неврологічний журнал. - 2020. - Т. 16, № 5. - С. 14-18. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
ПАРКИНСОНА БОЛЕЗНЬ -- PARKINSON DISEASE (эпидемиология)
ЭПИДЕМИОЛОГИЯ -- EPIDEMIOLOGY
ЭПИДЕМИОЛОГИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- EPIDEMIOLOGIC STUDIES
ЭПИДЕМИОЛОГИЧЕСКИЙ МОНИТОРИНГ -- EPIDEMIOLOGICAL MONITORING
Анотація: Parkinson’s disease (PD) is a slowly progressing neurodegenerative disease with accumulation of alpha-synuclein and the formation of Lewy bodies inside nerve cells. The prevalence of PD ranges from 100 to 200 cases per 100,000 population. However, in the Ukrainian reality, many cases of the disease remain undiagnosed, which affects the statistical indicators of incidence and prevalence. The purpose of the study is to compare PD epidemiological indices in the Southern Ukraine with all-Ukrainian rates. Material and methods. Statistical data of the Ministry of Health of Ukraine, public health departments of Odesa, Mykolaiv and Kherson regions for 2015–2017 were analyzed. There were used the methods of descriptive statistics and analysis of variance. Results. Average prevalence of PD in Ukraine is 67.5 per 100,000 population — it is close to the Eastern European rate. The highest prevalence was registered in Lviv (142.5 per 100,000), Vinnytsia (135.9 per 100,000), Cherkasy (108.6 per 100,000) and Kyiv (107.1 per 100,000) regions. The lowest rates were in Luhansk (37.9 per 100,000), Kyrovohrad (42.5 per 100,000), Chernivtsi (49.0 per 100,000) and Ternopil (49.6 per 100,000) regions. In the Southern Ukraine, the highest prevalence of PD was found in Mykolaiv region. The prevalence was higher in urban area and in the districts located closely to the regional capital city. Based on the total population and demographic characteristics of Odesa, Mykolaiv and Kherson regions, it can be concluded that at least 40–50 % of patients with PD are left outside the sphere of medical care, and in some areas, this index is 80–90 %. Conclusions. To optimize the diagnostic process and standardize epidemiological data, it is necessary to intensify the work of centers of extrapyramidal diseases in all regions of Ukraine, including intracenter and intercenter information databases to obtain adequate and pertinent statistical data
Хвороба Паркінсона (ХП) — повільно прогресуюче нейродегенеративне захворювання з накопиченням альфа-синуклеїну i утворенням тілець Леві всередині нейронів. Поширеність ХП становить від 100 до 200 випадків на 100 000 населення, однак в українській реальності багато випадків залишаються недіагностованими, що впливає на статистичні показники захворюваності та поширеності. Мета дослідження: порівняти епідеміологічні показники ХП на півдні України iз загальноукраїнськими даними. Матеріали та методи. Проаналізовано статичні дані Міністерства охорони здоров’я України, відділів охорони здоров’я Одеської, Миколаївської та Херсонської областей за 2015–2017 рр. Були використані методи описової статистики та дисперсійного аналізу. Результати. Середня поширеність ХП в Україні становить 67,5 на 100 000 населення — це близько до рівня Східної Європи. Найбільша поширеність зареєстрована у Львівській (142,5 на 100 000), Вінницькій (135,9 на 100 000), Черкаській (108,6 на 100 000) i Київській (107,1 на 100 000) областях. Найнижчими показники були в Луганській (37,9 на 100 000), Кіровоградській (42,5 на 100 000), Чернівецькій (49,0 на 100 000) i Тернопільській (49,6 на 100 000) областях. На півдні України найбільшу поширеність ХП зареєстровано в Миколаївській області. Поширеність була вищою в містах та районах, розташованих близько до обласного центру. Виходячи із загальної чисельності населення та демографічних показникiв Одеської, Миколаївської та Херсонської областей, можна зробити висновок, що принаймні 40–50 % пацієнтів із ХП залишаються поза сферою медичної допомоги, а в деяких районах цей показник становить 80–90 %. Висновки. З метою оптимізації діагностичного процесу та стандартизації епідеміологічних даних необхідно активізувати роботу центрів екстрапірамідних захворювань у всіх регіонах України, включаючи внутрішньоцентрові та міжцентрові інформаційні бази даних, для отримання адекватних та актуальних статистичних даних
Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.


   
    Hereditary neuromuscular diseases in children of Belarus: Republican Register date [Текст] / I. V. Zhаuniaronak [et al.] // Міжнародний неврологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 4. - С. 32-37. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
НЕРВНО-МЫШЕЧНЫЕ БОЛЕЗНИ -- NEUROMUSCULAR DISEASES (эпидемиология)
ГЕНЕТИЧЕСКИЕ БОЛЕЗНИ ВРОЖДЕННЫЕ -- GENETIC DISEASES, INBORN (эпидемиология)
ЭПИДЕМИОЛОГИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- EPIDEMIOLOGIC STUDIES
РЕСПУБЛИКА БЕЛАРУСЬ -- REPUBLIC OF BELARUS
Анотація: In many countries, problems of rare orphan diseases have recently been discussed, more specifically, hereditary neuromuscular diseases (HNMDs). As for 2020 data, there were about 400 million people worldwide suffering from different types of rare diseases which comprise over 7,000 nosologies. The data from official statistics in many countries do not provide detailed information on the prevalence of HNMDs; it is possible to obtain precise information on morbidity, mortality, analyses of genetic causes, social impact, etc. only in those countries that have registries of patients with HNMDs. Materials and methods. To evaluate the situation with HNMDs in the Republic of Belarus, the pediatric population was examined. The Republican Center for Hereditary Neuromuscular Diseases (RC HNMD) for children was founded, based on which there were formed a computer database and the registry of patients with hereditary neuromuscular diseases. The age of patients was 0 to 18 years old (including 17 years 11 months 29 days). The study was designed as a retrospective, entire, and comparative (by nosologies). Results. As of December 31, 2020, the HNMDs registry for children (0–17 years) demonstrated that the HNMDs prevalence was 2.34 cases per 10,000 age-matched population. The results showed that in type I spinal muscular atrophy the median time before diagnosis verification decreased almost 3-fold: before 2019 it was 7 months, while in 2019–2020, Me = 2.6 months; p 0.001. Also, there is a significant reduction of the period for verification of the diagnosis of type II spinal muscular atrophy, i.e. from Me
За даними 2020 року, у світі налічується близько 400 мільйонів осіб із різними типами рідкісних захворювань, що включають понад 7000 нозологій. Дані офіційної статистики в багатьох країнах не дають докладної інформації про захворюваність на спадкові нервово-м’язові захворювання (СНМЗ); лише в країнах, що мають регістри пацієнтів із СНМЗ, можливо отримати детальну інформацію про захворюваність, смертність, аналіз генетичних причин, соціальні наслідки та ін. Матеріали та методи. Для оцінки ситуації з СНМЗ у Республіці Білорусь досліджували дитяче населення. Створено Республіканський центр спадкових нервово-м’язових захворювань (РЦ СНМЗ) для дітей, на базі якого сформовані комп’ютерна база даних і регістр СНМЗ. До популяції увійшли пацієнти віком від 0 до 18 років (включно 17 років 11 місяців 29 днів). Виконано ретроспективне суцільне порівняльне (за нозологіями) дослідження. Результати. На підставі даних регістру СНМЗ для дітей (0–17 років) встановлена поширеність СНМЗ у педіатричній популяції на 31.12.2020 року — 2,34 випадку на 10 000 населення відповідного віку. Результати показали, що при спінальній м’язовій атрофії (СМА) I типу медіана часу до встановлення діагнозу скоротилася майже втричі: так, якщо в період до 2019 р. Me = 7 місяців, то в 2019–2020 роках Me = 2,6 місяця, p ˂ 0,001. Також суттєво скоротилися терміни верифікації діагнозу СМА II типу: від Мe = 16 місяців (у період до 2019 р.) до Me = 7,5 місяця (2019–2020 рр.), p ˂ 0,05, що вказує на важливість створення централізованого РЦ СНМЗ для дітей у Республіці Білорусь і підтверджує необхідність роботи з розвитку його структури та взаємодії з іншими громадськими та державними організаціями. Висновки. У структурі нозологій СНМЗ лідирували міодистрофії Дюшенна — Беккера — 0,8 на 10 000 населення (0–17 років), СМА — 0,5 на 10 000 населення (0–17 років), спадкові полінейропатії — 0,4 на 10 000 населення (0–17 років). Частка народжених недоношеними (до 37 тижнів терміну гестації) із числа всіх дітей, зареєстрованих із СНМЗ, становила 6,4 %, при цьому найбільш висока відзначена у випадках СМА, що дає підставу розглядати недоношених новонароджених із позицій настороженості щодо СНМЗ. Висока питома вага в структурі СНМЗ, за даними регістру, в Республіці Білорусь належить дистрофінопатіям, які разом із попереково-кінцівковими міодистрофіями, фаціоскапулохумеральними м’язовими дистрофіями становили 40,8 % (178/436) від загальної кількості випадків СНМЗ у регістрі, досягаючи поширеності 0,95 на 10 000 населення (0–17 років)
Дод.точки доступу:
Zhаuniaronak, I. V.
Shalkevich, L. V.
Smychek, V. B.
Burd, T. N.
Yakovlev, A. N.
Naumchik, I. V.
Vinichenko, M. L.
Zobikova, O. L.
Miasnikov, S. O.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

 1-10    11-20   21-30   31-40   41-50   51-60      
 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)