Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (1)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Эпителиальные клетки<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 54
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-54

Динамика активности нейрокининовых рецепторов и ферментов межклеточного матрикса (ММР9 И ТIМР-2) в слизистой оболочке носа при хроническом курении табака [Текст] / Ю. Б. Лепейко [и др.] // Вестник оториноларингологии. - 2014. - № 3. - С. 12-16

MeSH-головна:
(иммунология, физиология)
ЭПИТЕЛИАЛЬНЫЕ КЛЕТКИ -- EPITHELIAL CELLS (иммунология, метаболизм, секреция)
БЕЛКИ ВНЕКЛЕТОЧНОГО МАТРИКСА -- EXTRACELLULAR MATRIX PROTEINS (биосинтез, иммунология, метаболизм, секреция)
НОСА СЛИЗИСТАЯ ОБОЛОЧКА -- NASAL MUCOSA (иммунология, метаболизм, повреждения, секреция)
(диагноз, иммунология, метаболизм, этиология)
Дод.точки доступу:
Лепейко, Ю. Б.
Дюйзен, И. В.
Невзорова, В. А.
Гилифанов, Е. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Апоптоз эпителиальных клеток тимуса в совместной культуре с тимоцитами. Связь с активацией клеток [Текст] / Н. И. Шарова, М. М. Литвина, Г. Т. Сухих // Иммунология. - 2005. - Т. 26, № 5. - С. 275-282

Рубрики: Эпителиальные клетки

   Апоптоз

Дод.точки доступу:
Шарова, Н. И.
Литвина, М. М.
Сухих, Г. Т.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Роговица. Простая методика трансплантации эпителиальных клеток в зоне лимба: новая хирургическая операция для лечения пациентов с односторонней недостаточностью функции лимбальных стволовых клеток [Текст] / V. S. Sangman [и др.] // Новое в офтальмологии. - 2013. - № 1. - С. 6-8

MeSH-головна:
РОГОВИЦЫ ЛИМБ -- LIMBUS CORNEAE (повреждения, хирургия)
ЭПИТЕЛИАЛЬНЫЕ КЛЕТКИ -- EPITHELIAL CELLS (патология, трансплантация)
СТВОЛОВЫЕ КЛЕТКИ -- STEM CELLS (ультраструктура)
ОФТАЛЬМОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- OPHTHALMOLOGIC SURGICAL PROCEDURES (методы)
Дод.точки доступу:
Sangman, V. S.
Basu, S.
MaCNeil, S.
Balasubramanian, D.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Гасюк, Н. В.
цитохімічна та цитологічна характеристика процесів диференціації букального епітелію в осіб чоловічої статі молодого віку в нормі [Текст] / Н. В. Гасюк // Медична хімія. - 2015. - Т. 17, № 1. - С. 61-65

Рубрики: мужской

MeSH-головна:
ЭПИТЕЛИАЛЬНЫЕ КЛЕТКИ -- EPITHELIAL CELLS (цитология)
ВОЗРАСТНЫЕ ФАКТОРЫ -- AGE FACTORS
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Кремлева, Е. А.
Влияние микросимбионтов на способность вагинальных эпителиоцитов модифицировать биологические свойства бактерий [Текст] / Е. А. Кремлева, А. В. Сгибнев, С. В. Черкасов // Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунобиологии. - 2015. - № 4. - С. 75-79 . - ISSN 0372-9311

MeSH-головна:
ВЛАГАЛИЩЕ -- VAGINA (микробиология)
СИМБИОЗ -- SYMBIOSIS
ХОЗЯИН-ПАРАЗИТ ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ -- HOST-PARASITE INTERACTIONS
ЭПИТЕЛИАЛЬНЫЕ КЛЕТКИ -- EPITHELIAL CELLS (микробиология)
Дод.точки доступу:
Сгибнев, А. В.
Черкасов, С. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Субклональна структура популяції тироцитів радіойодорефрактерних та радіойодочутливих метастазів папілярного раку щитоподібної залози [Текст] / Г. В. Зелінська [и др.] // Український радіологічний журнал. - 2016. - Т. 24, № 3. - С. 15-18. - Бібліогр.: с. 17-18

MeSH-головна:
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- THYROID NEOPLASMS (диагностика, радиотерапия, хирургия)
КАРЦИНОМА ПАПИЛЛЯРНАЯ -- CARCINOMA, PAPILLARY (диагностика, радиотерапия, хирургия)
НОВООБРАЗОВАНИЙ МЕТАСТАЗЫ -- NEOPLASM METASTASIS (диагностика, терапия)
ЦИТОДИАГНОСТИКА -- CYTODIAGNOSIS (методы)
ЭПИТЕЛИАЛЬНЫЕ КЛЕТКИ -- EPITHELIAL CELLS
Дод.точки доступу:
Зелінська, Г. В.
Кулініченко, Г. М.
Устименко, Г. Я.
Моторний, Є. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Иванова, Я. В.
    TARC/CCL17-ыиндуцированный синтез IL-1B, IL-4 и TGF-B1 клетками эпителия бронхов больных ХОЗЛ, перенесших туберкулез легких [Текст] / Я. В. Иванова // Вестник физиотерапии и курортологии. - 2012. - № 3. - С. 13-16. - Библиогр.: с. 16-16

Рубрики: Легких болезни обструктивные--иммунол--тер

   Туберкулез легких--иммунол

   Эпителиальные клетки

   Бронхит--иммунол

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Знайти схожі

Парницька, О. І.
Порушення формування «вікна імплантації» у пацієнток із гіперпластичними процесами ендометрія [Текст] / О. І. Парницька // Патологія. - 2013. - № 3. - С. 12-15

Рубрики: женский

MeSH-головна:
ЭНДОМЕТРИЙ -- ENDOMETRIUM (патология, ультраструктура)
МИКРОСКОПИЯ ЭЛЕКТРОННАЯ СКАНИРУЮЩАЯ -- MICROSCOPY, ELECTRON, SCANNING (методы)
ЭПИТЕЛИАЛЬНЫЕ КЛЕТКИ -- EPITHELIAL CELLS (патология, трансплантация, ультраструктура)
ЭМБРИОНА ИМПЛАНТАЦИЯ -- EMBRYO IMPLANTATION
Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Кремлева, Е. А.
    Эпителиально-бактериальные взаимодействия как основа формирования микробиоценоза [Текст] / Е. А. Кремлева, С. В. Черкасов, О. В. Бухарин // Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунобиологии. - 2012. - № 6. - С. 95-99 . - ISSN 0372-9311

Рубрики: Влагалище--микроб

   Эпителиальные клетки

   Лактобациллы

   Пробиотики

   Симбиоз

Дод.точки доступу:
Черкасов, С.В.
Бухарин, О.В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Руднева, Е. И.
Влияние рибосомальных белков респираторных бактерий на адгезивные свойства буккальных эпителиоцитов [Текст] / Е. И. Руднева, О. А. Лукова, А. Н. Маянский // Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунобиологии. - 2014. - № 2. - С. 85-90 . - ISSN 0372-9311

MeSH-головна:
БЕЛКИ РИБОСОМНЫЕ -- RIBOSOMAL PROTEINS
CANDIDA ALBICANS -- CANDIDA ALBICANS
ЭПИТЕЛИАЛЬНЫЕ КЛЕТКИ -- EPITHELIAL CELLS
Дод.точки доступу:
Лукова, О. А.
Маянский, А. Н.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Величко, Л. Н.
Эффективность препарата амиксин в комплексном лечении больных увеальной меланомой при снижении содержания лимфоцитов [Текст] / Л. Н. Величко // Офтальмологический журнал : Наук.-практ.журн. - 2014. - № 2. - С. 60-63. - Библиогр. в конце ст. . - ISSN 0030-0675

MeSH-головна:
МЕЛАНОМА -- MELANOMA (классификация, лекарственная терапия)
T-ЛИМФОЦИТЫ -- T-LYMPHOCYTES
ЭПИТЕЛИАЛЬНЫЕ КЛЕТКИ -- EPITHELIAL CELLS
ТИЛОРОН -- TILORONE (иммунология, терапевтическое применение)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Miri, A.
Влияние силы тяжести на рост лимбальных стволовых клеток [Текст] / A. Miri, К. Hashmani, Μ. Al-agaba // Новое в офтальмологии. - 2013. - № 1. - С. 8-9

MeSH-головна:
РОГОВИЦЫ ЛИМБ -- LIMBUS CORNEAE (повреждения)
ЭПИТЕЛИАЛЬНЫЕ КЛЕТКИ -- EPITHELIAL CELLS (патология, ультраструктура)

Дод.точки доступу:
Hashmani, К.
Al-agaba, Μ.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Гасюк, Н. В.
Особенности качественной перестройки клеточного состава буккального эпителия в условиях никотиновой интоксикации [Текст] / Н. В. Гасюк, Т. Н. Мошель, И. Ю. Попович // Український стоматологічний альманах. - 2016. - № 1(т.1). - С. 16-20 : ил. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ЭПИТЕЛИАЛЬНЫЕ КЛЕТКИ -- EPITHELIAL CELLS
НИКОТИН -- NICOTINE (вредные воздействия)
Кл.слова (ненормовані):
ЭПИТЕЛИЙ БУККАЛЬНЫЙ -- ИНТОКСИКАЦИЯ НИКОТИНОВАЯ
Дод.точки доступу:
Мошель, Т. Н.
Попович, И. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Шапринський, Є. В.
Зміни ультраструктурної організації клітин слизової оболонки стравоходу щурів з модельованою стриктурою третього ступеня [Текст] = Changes of ultrastructural organization of cells of esophageal mucosa of rats with the third degree esophageal stricture in experiment / Є. В. Шапринський // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2016. - Т. 15, № 3. - С. 6-10. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ПИЩЕВОД -- ESOPHAGUS (ультраструктура)
ЭПИТЕЛИАЛЬНЫЕ КЛЕТКИ -- EPITHELIAL CELLS (ультраструктура)
ЭКСПЕРИМЕНТЫ НА ЖИВОТНЫХ -- ANIMAL EXPERIMENTATION
Анотація: Проведено електронно-мікроскопічне дослідження субмікроскопічної організації базальних, шипуватих, поверхневих епітеліоцитів багатошарового незроговілого епітелію, гладких міоцитів м’язової пластинки і скорочувальних елементів м’язового шару стравоходу щурів з модельованою стриктурою третього ступеня. Виявлено вогнища лізису у ядерній мембрані, мембранах мітохондрій, ендоплазматичному ретикулумі і пластинчастому цитоплазматичному комплексі Гольджі. У клітинах стравоходу зі стриктурою третього ступеня розвиваються катаболічні процеси, що призводять до розпаду органел
Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Литвиненко, А. П.
Сиртуїн 1 регулює аутофагію в клітинах кишечника [Текст] / А. П. Литвиненко, Т. Ю. Вознесенська, Р. І. Янчій // Фізіологічний журнал. - 2020. - Том 66, N 6. - С. 97-103

MeSH-головна:
КЛЕТКИ ФИЗИОЛОГИЧЕСКИЕ ПРОЦЕССЫ -- CELL PHYSIOLOGICAL PROCESSES
АУТОФАГИЯ -- AUTOPHAGY (физиология)
КИШЕЧНИКА СЛИЗИСТАЯ ОБОЛОЧКА -- INTESTINAL MUCOSA (метаболизм)
ЭПИТЕЛИАЛЬНЫЕ КЛЕТКИ -- EPITHELIAL CELLS (физиология)
СИРТУИНЫ -- SIRTUINS (классификация, метаболизм)
СИРТУИН 1 -- SIRTUIN 1 (метаболизм)
Анотація: Сиртуїн 1 (SIRT1) – НАД⁺-залежна деацетилаза, яка регулює такі життєвоважливі клітинні механізми: проліферацію та апоптоз, клітинний цикл, енергетичний баланс, мітохондріальну функцію та метаболізм. Крім того, SIRT1 широко експресується у всіх епітеліальних клітинах кишечника і відіграє важливу роль у процесах аутофагії/макроаутофагії. Макроаутофагія підтримує гомеостаз кишечника, а саме забезпечує антимікробний захист, цілісність епітеліального бар’єра та імунну відповідь слизової оболонки. Нині сиртуїнзалежні механізми макроаутофагії клітин кишечника залишаються і надалі не до кінця структурованими та вивченими. Тому актуальними стають дослідження, які спрямовані на встановлення можливих механізмів аутофагії в клітинах кишечника, та вивчення ролі окремих сиртуїнів. Метою нашої роботи став збір, аналіз і узагальнення даних літератури про роль SIRT1 у регуляції аутофагії в клітинах кишечника.
Дод.точки доступу:
Вознесенська, Т. Ю.
Янчій, Р. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Косуба, С. І.
Спосіб візуалізації юкстаканалікулярної тканини при глибокій непроникаючій склеректомії [Текст] = Visualization technique for juxtacanalicular tissue in non-penetrating deep sclerectomy / С. І. Косуба, Л. П. Новак, М. В. Сковрон // Архів офтальмології України. - 2020. - Т. 8, № 3. - С. 42-45. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ГЛАУКОМА -- GLAUCOMA (хирургия)
ЭЛАСТИЧНОСТИ ТКАНИ ВИЗУАЛИЗАЦИИ МЕТОДЫ -- ELASTICITY IMAGING TECHNIQUES (методы)
ЭПИТЕЛИАЛЬНЫЕ КЛЕТКИ -- EPITHELIAL CELLS (ультрасонография)
Кл.слова (ненормовані):
СКЛЕРЭКТОМИЯ -- ТРИПАНОВЫЙ Синий
Анотація: Проведений аналіз методу візуалізації при глибокій непроникаючій склеректомії (ГНСЕ) у 91 пацієнта віком від 43 до 89 років із первинною відкритокутовою глаукомою. Пацієнти були розподілені на дві групи за віком та статтю. І група (n = 46) — хворі, яким проведена модифікована нами ГНСЕ, та ІІ група (n = 45) — хворі, яким виконана класична ГНСЕ за Федоровим — Козловим. Проаналізувавши отримані дані, автори дійшли висновку, що у групі І забарвлення юкстаканалікулярної тканини значно покращило її видимість та полегшило її видалення порівняно з групою ІІ. Дослідження дозволяє зробити висновок про ефективність та безпечність такого методу візуалізації при проведенні оперативного втручання
The imaging method in non-penetrating deep sclerectomy (NPDS) was analyzed in 91 patients aged 43 to 89 years with primary open-angle glaucoma. Patients were divided into two groups by age and sex. Group I (n = 46) included the patients who underwent our modified NPDS and group II (n = 45) consisted of patients who were performed the classic NPDS by Fedorov-Kozlov method. After analyzing the data obtained, in group I, staining of juxtacanalicular tissue significantly improved visibility and made it easier to remove compared with group II. The study allows us to conclude about the effectiveness and safety of this visualization technique during surgery
Дод.точки доступу:
Новак, Л. П.
Сковрон, М. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Вивчення циркадіанного молекулярного годинника у педіатричних пацієнтів із сезонним алергічним ринітом: потенційні підходи до лікування [Текст] = Study of the circadian molecular clock in paediatric patients with seasonal allergic rhinitis: potential approaches to treatment / Т. О. Крючко [та ін.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2023. - Т. 13, № 4. - С. 49-56. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
РИНИТ АЛЛЕРГИЧЕСКИЙ СЕЗОННЫЙ -- RHINITIS, ALLERGIC, SEASONAL (патофизиология, терапия, этиология)
ДЕТИ -- CHILD
ЦИРКАДНЫЕ ЧАСЫ -- CIRCADIAN CLOCKS (действие лекарственных препаратов, физиология)
ГЕННАЯ ЭКСПРЕССИЯ -- GENE EXPRESSION (действие лекарственных препаратов, физиология)
ЭПИТЕЛИАЛЬНЫЕ КЛЕТКИ -- EPITHELIAL CELLS (действие лекарственных препаратов, ультраструктура)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Розуміння взаємозв’язку між циркадіанним молекулярним годинником та алергічними захворюваннями продовжує вивчатися й може мати практичне значення для подальшого підбору оптимального лікування. Метою роботи була оцінка ступеня екс пресії мРНК генів bmal1 та per1 циркадіанного молекулярного годинника в клітинах букального епітелію та вивчення ефективності протокольного лікування у дітей із сезонним алергічним ринітом в залежності від часу доби застосування терапії. Матеріал та методи дослідження. У дослідження було включено 20 пацієнтів віком від 6 до 17 років з верифікованим діагнозом сезонного алергічного риніту (САР). До групи контролю були залучені 7 здорових дітей відповідного віку без будь-яких алергічних та хронічних захворювань в анамнезі. Всі пацієнти з САР були розподілені на 2 групи по 10 чоловік, які отримували протокольну терапію протягом 4 тижнів зранку (1-ша група) та ввечері (2-га група). Експресію генів циркадного молекулярного годинника досліджували за допомогою методу полімеразної ланцюгової реакції в режимі реального часу шляхом забору букального епітелію ротової порожнини дітей у ранковий (8:00) та вечірній (20:00) час з повторним дослідженням зразків через 1 місяць після проведеного лікування. Дизайн дослідження був обговорений та схвалений на засіданні медико- етичної комісії Української медичної стоматологічної академії, протокол № 188 від 25.11.2020 р., де було видано дозвіл на проведення медико- біологічних досліджень. Статистичний аналіз проводився за допомогою комп’ютерної програми GraphPad Prism 5.00 (GraphPad Software, Inc., SanDiego, CA, USA). Дослідження проведено відповідно до плану науково- дослідної роботи кафедри педіатрії № 2 Полтавського державного медичного університету «Оптимізація ранньої діагностики, лікування та визначення прогнозу найбільш поширених захворювань дитячого віку», номер державної реєстрації 0122U001876 (2021-2026 роки виконання) та науково- дослідної роботи науково- дослідного інституту генетичних та імунологічних основ розвитку патології та фармакогенетики ПДМУ «Розробка методики лікування та профілактики розвитку фіброзу легень шляхом активації PPAR-gamma рецепторів», номер державної реєстрації 0122U201686 (2023-2025 роки виконання). Результати дослідження. Ранкова експресія генів у здорових дітей продемонструвала статистично вищі рівні per1 (0,780 ± 0,070) порівняно з показниками bmal1 (0,293 ± 0,074; p0,001), тоді як ввечері рівень останнього (0,697 ± 0,130) навпаки був достовірно вищим за значення per1 (0,370 ± 0,044; p0,05). Порівнюючи рівні показників per1, в даній групі, можна сказати, що ранкова експресія даного гену (0,780 ± 0,070) була вищою ніж у вечірній час (0,370 ± 0,044; p0,001), тоді як експресія bmal1 була більшою о 20:00 (0,697 ± 0,130 проти 0,293 ± 0,074; p0,05). На противагу цього у пацієнтів із САР відрізняв достовірно вищий рівень експресії мРНК гена bmal1 (1,036 ± 0,161 проти 0,293 ± 0,074 у здорових дітей (p0,05). При дослідженні експресії генів дітей з САР у вечірні години з’ясовано, що значення bmal1 в усіх учасників продемонстрували подібні рівні експресії (0,775 ± 0,163 проти 0,697 ± 0,130; p0,05), тоді як рівень мРНК гена per1 був статистично вищий у хворих з ринітом (1,293 ± 0,186; p0,01). Висновки. Отримані результати свідчать про дизрегуляцію периферичного молекулярного циркадіанного годинника у букальному епітелії пацієнтів з САР. Застосування протокольного лікування у дітей із САР у вечірній час продемонстрував краще відновлення експресії позитивної та негативної регуляторної ланки молекулярного циркадіанного годинника
Understanding of the relationship between the circadian molecular clock and allergic diseases continues to be studied and may be of practical importance for further selection of optimal treatment. The aim of this study was to evaluate the degree of mRNA expression of the circadian molecular clock genes bmal1 and per1 in buccal epithelial cells and to investigate the effi cacy of protocol treatment in children with seasonal allergic rhinitis, taking into account the time dependence. Material and methods. The study included 20 patients aged 6 to 17 years with a confi rmed diagnosis of seasonal allergic rhinitis (SAR). The control group included 7 healthy children of the same age with no history of allergic or chronic diseases. All patients with SAR were divided into 2 groups of 10 patients each, who received the protocol therapy in the morning (group 1) and in the evening (group 2) for 4 weeks. The expression of circadian molecular clock genes was studied by real-time polymerase chain reaction (real-time PCR) method by sampling the buccal epithelium of the children’s oral cavity in the morning (8:00 am) and in the evening (8:00 pm), with a repeat examination of the samples 1 month after treatment. Statistical analysis was performed using the GraphPad Prism 5.00 computer program (GraphPad Software, Inc., San Diego, CA, USA). The research design was discussed and approved at the meeting of the medical and ethical commission of the Ukrainian Medical and Stomatological Academy, protocol No. 188 dated 11/25/2020, where permission to conduct medical and biological research was issued. The research design was discussed and approved at the meeting of the Medical and Ethical Committee of the Ukrainian Academy of Medicine and Dentistry, Protocol No. 188 dated 25.11.2000, where permission to conduct medical and biological research was granted. The study was conducted in accordance with the research plan of the Pediatrics Department no. 2 of Poltava State Medical University «Optimization of early diagnosis, treatment and prognosis of the most common childhood diseases», state registration number 0122U001876 (years of implementation 2021-2026) and research work – Research Institute of genetic and immunological bases of development of pathology and pharmacogenetics of PDMU «Development of methods of treatment and prevention of development of pulmonary fi brosis by activation of PPAR-gamma receptors», state registration number 0122U201686 (years of implementation 2023-2025). Results. Morning gene expression in healthy children showed statistically higher levels of per1 (0.780 ± 0.070) compared to bmal1 (0.293 ± 0.074; p0.001), whereas in the evening the level of the latter (0.697 ± 0.130) was signifi cantly higher than per1 (0.370 ± 0.044; p0.05). Comparing the levels of per1 in this group, the expression of this gene was higher in the morning (0.780 ± 0.070) than in the evening (0.370 ± 0.044; p0.001), while the expression of bmal1 was higher at 20:00 (0.697 ± 0.130 vs. 0.293 ± 0.074; p0.05). In contrast, patients with SAR had a signifi cantly higher level of bmal1 gene mRNA expression (1.036±0.161 vs. 0.293±0.074 in healthy children (p0.05). Examination of gene expression in children with SAR in the evening revealed that bmal1 values showed similar levels of expression in all participants (0.775 ± 0.163 vs. 0.697 ± 0.130; p0.05), while the mRNA level of the per1 gene was statistically higher in patients with rhinitis (1.293 ± 0.186; p0.01). Conclusions. The results obtained indicate a dysregulation of the peripheral molecular circadian clock in the buccal epithelium of patients with SAR. The use of the protocol treatment in children with SAR in the evening demonstrated a better restoration of the expression of the positive and negative regulatory link of the molecular circadian clock
Дод.точки доступу:
Крючко, Т. О.
Щербак, В. В.
Бубир, Л. М.
Ізмайлова, О. В.
Ткаченко, О. Я.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Бенюк, В. О.
Особливості мікробіому піхви та функціональної активності епітеліальних клітин при цервікальній інтраепітеліальній неоплазії шийки матки у жінок перименопаузального віку [Текст] = Peculiarities of the vagina microbiome and functional activity of epithelial cells in cervical intraepithelial neoplasia of the cervix in women of perimenapausal age / В. О. Бенюк, В. М. Гончаренко, Т. Г. Ласкава // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2023. - N 4. - С. 66-73. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ЦЕРВИКАЛЬНАЯ ИНТРАЭПИТЕЛИАЛЬНАЯ НЕОПЛАЗИЯ -- CERVICAL INTRAEPITHELIAL NEOPLASIA (патофизиология, этиология)
ВЛАГАЛИЩЕ -- VAGINA (микробиология, патофизиология)
ПЕРИМЕНОПАУЗА -- PERIMENOPAUSE (метаболизм, физиология)
ЭПИТЕЛИАЛЬНЫЕ КЛЕТКИ -- EPITHELIAL CELLS (ультраструктура)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: За даними Національного канцер-реєстру України за 2021 р., захворюваність на рак шийки матки становила 17,9 та летальність – 7,9 на 100 тис. жіночого населення. Тому в сучасних умовах своєчасна діагностика, ефективне лікування і профілактика передракових процесів, до яких належать цервікальна інтраепітеліальна неоплазія (ЦІН) шийки матки, є одним із важливих завдань гінеколога. Особливої уваги заслуговують жінки перименопаузального віку, яких традиційно відносять до групи ризику. На сьогодні у літературі є відомості про те, що захворювання мультифакторної природи становлять 90–95% всіх захворювань, до яких належить і ЦІН шийки матки. Добре відомі епідеміологічні фактори, пов’язані з поширеністю вірусу папіломи людини (ВПЛ). Активно досліджується роль мікробно-протозойно-вірусних асоціацій у сприянні виникненню інтраепітеліальних уражень та раку шийки матки. Мета дослідження: оцінювання стану мікробіоценозу та функціональної активності епітеліальних клітин у жінок перименопаузального віку з рецидивною ЦІН шийки матки. Матеріали та методи. Обстежено 60 жінок перименопаузального віку з рецидивною ЦІН шийки матки, що виникла після лікування хірургічними методами (основна група) і 38 здорових жінок відповідного віку (контрольна група). Усім хворим проводили обстеження згідно з регламентними наказами МОЗ Україні, імунологічні дослідження, а також визначення електрокінетичної активності епітеліальних клітин піхви та шийки матки – за методикою В. І. Шахбазова у модифікації В. О. Бенюка та співавторів. Результати. Оцінено дані анамнезу та клінічного обстеження хворих, що дозволяє виділити групу ризику серед жінок перименопаузального віку за розвитком рецидивної ЦІН шийки матки. Під час дослідження видового складу вагінального мікробіому у пацієнток основної групи було встановлено зниження кількості чи повна відсутність лактобактерій, переважання умовно-патогенної флори піхви на фоні інфікування ВПЛ. Пептострептококи виявлено у 46,7%, коринебактерії – у 61,7%, стафілокок епідермальний – у 66,7%, гарднерели – у 53,3%, Candida spp. – у 46,7% випадків та деякі специфічні збудники проти контрольної групи (7,9%, 23,7%, 10,5%, 15,8%, 5,3% відповідно). Також в основній групі виявлено достовірне зниження рівня інтерферону-α (ІФН) в 1,6 та ІФН-γ в 1,9 раза у сироватці крові. Дослідження електрокінетичної активності епітеліальних клітин піхви та шийки матки виявили зниження більше ніж у 2 рази відповідних показників в основній групі порівняно з контрольною. Висновки. У жінок перименопаузального віку з рецидивною ЦІН шийки матки відзначено глибокі порушення мікробіоценозу піхви з превалюванням умовно-патогенної флори, а також недостатність інтерфероногенезу, зниження функціональної активності епітеліальних клітин. У цілому, ґрунтуючись на результатах цього дослідження та сучасних наукових даних, можна заключити, що асоціація ВПЛ з порушенням мікробіому піхви в умовах фізіологічних менопаузальних змін істотно збільшує ризик розвитку та рецидивування цервікальних інтраепітеліальних уражень у жінок. Тому існуючі скринінгові методи і сучасний менеджмент діагностики ЦІН шийки матки є важливими для надання якісної медичної допомоги
According to the data of the National Cancer Registry of Ukraine for 2021, the incidence of cervical cancer was 17.9 and the mortality rate was 7.9 per 100,000 female population. Therefore, in modern conditions, timely diagnosis, effective treatment and prevention of precancerous processes, which include cervical intraepithelial neoplasia (CIN) of the cervix, is one of the important tasks of a gynecologist. Women in perimenopause, who are traditionally considered to be at risk, deserve special attention. Today, there is information in the literature that multifactorial diseases account for 90–95% of all diseases, including cervical cancer. Epidemiological factors associated with human papillomavirus (HPV) prevalence are well known. The role of microbial-protozoan-viral associations in contributing to the occurrence of intraepithelial lesions and cervical cancer is being actively investigated. The objective: to assess the state of microbiocenosis and the functional activity of epithelial cells in perimenopausal women with recurrent CIN of the cervix. Materials and methods. 60 women of perimenopausal age with recurrent CIN of the cervix, which occurred after treatment with surgical methods (main group) and 38 healthy women of the appropriate age (control group) were examined. All patients were examined in accordance with the regulatory orders of the Ministry of Health of Ukraine, immunological studies, as well as determination of the electrokinetic activity of epithelial cells of the vagina and cervix according to the method of V. I. Shakhbazov in modification of V. O. Beniuk and co-authors. Results. The data of the anamnesis and clinical examination of the patients were evaluated, which allows to identify a risk group among women of perimenopausal age, according to the development of recurrent CIN of the cervix. During the study of the species composition of the vaginal microbiome in patients of the main group, a decrease in the number or complete absence of lactobacilli, a predominance of opportunistic vaginal flora in the cases with HPV infection was established. Peptostreptococci were found in 46.7 %, corynebacterial – in 61.7%, epidermal staphylococcus – in 66.7%, gardnerella – in 53.3%, Candida spp. – in 46.7% of cases and some specific pathogens versus the control group (7.9%, 23.7%, 10.5%, 15.8%, 5.3%, respectively). Also, in the main group, a significant decrease in the level of interferon-α (IFN) by 1.6 and IFN-γ by 1.9 times in blood serum was found. Studies of the electrokinetic activity of the epithelial cells of the vagina and cervix revealed a decrease of more than 2 times the corresponding indicators in the main group compared to the control group. Conclusions. In perimenopausal women with recurrent CIN of the cervix, profound violations of the vaginal microbiocenosis with the predominance of opportunistic flora, as well as insufficiency of interferonogenesis, decreased functional activity of epithelial cells, were determined. In general, based on the results of this study and modern scientific data, it can be concluded that the association of HPV with a violation of the vaginal microbiome in the conditions of physiological menopausal changes significantly increases the risk of development and recurrence of cervical intraepithelial lesions in women. Therefore, the existing screening methods and modern management of diagnosis of CIN of the cervix are important for the provision of high-quality medical care
Дод.точки доступу:
Гончаренко, В. М.
Ласкава, Т. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Власик, М. А.
Транзиторна гіперпролактинемія в патогенезі доброякісних гіперпластичних процесів молочних залоз [Текст] / М. А. Власик // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2022. - № 3 спецвип. - С. 44

MeSH-головна:
МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BREAST NEOPLASMS (патофизиология, ультраструктура)
ГИПОФИЗА ГОРМОНЫ -- PITUITARY HORMONES (диагностическое применение)
МАСТОПАТИЯ ФИБРОЗНО-КИСТОЗНАЯ -- FIBROCYSTIC BREAST DISEASE (патофизиология, ультраструктура)
ЛЮТЕИНОВАЯ ФАЗА -- LUTEAL PHASE (иммунология, метаболизм)
ГИПЕРПЛАЗИЯ -- HYPERPLASIA (метаболизм, патофизиология)
ЭПИТЕЛИАЛЬНЫЕ КЛЕТКИ -- EPITHELIAL CELLS (патология, ультраструктура)
Анотація: Доброякісні гіперпластичні процеси молочних залоз - найпоширеніші серед дисгормональних порушень у жінок репродуктивного віку у світі. Різні клінічні прояви та проліферативна активність різних форм, змушує все більше клініцистів вдаватись до нових методів лабораторної діагностики. Гіперпролактинемія - патологічний процес, який характеризується підвищенням рівня пролактину в сироватці крові (виробляється гіпофізом), що відповідає за стимуляцію молочних залоз та частіше спостерігається у жінок репродуктивного віку (55-60%). Мета дослідження: Визначити роль транзиторної гіперпролактинемії в патогенезі доброякісних гіперпластичних процесів молочних залоз (порушення співвідношення епітеліального та сполучно-тканинного компонентів) у жінок репродуктивного віку
Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

Журавльова, Л. В.
Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба в осіб з метаболічним синдромом: особливості перебігу та сучасні підходи до лікування [Текст] = Gastroesophageal reflux disease in patients with metabolic syndrome: the peculiarities of clinical course and the modern approaches to treatment / Л. В. Журавльова, М. В. Філоненко // Сучасна гастроентерологія. - 2018. - № 4. - С. 90-95. - Бібліогр.: в кінці ст.

Рубрики: Золопент (пантопразол)--тер прим--фарм

MeSH-головна:
ЖЕЛУДОЧНО-ПИЩЕВОДНЫЙ РЕФЛЮКС -- GASTROESOPHAGEAL REFLUX (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
МЕТАБОЛИЧЕСКИЙ СИНДРОМ X -- METABOLIC SYNDROME X (патофизиология)
ЭПИТЕЛИАЛЬНЫЕ КЛЕТКИ -- EPITHELIAL CELLS (метаболизм, патология)
ЦИТОХРОМОВ P-450 ФЕРМЕНТНАЯ СИСТЕМА -- CYTOCHROME P-450 ENZYME SYSTEM (действие лекарственных препаратов, метаболизм)
Кл.слова (ненормовані):
пищевод Барретта -- синдром Барретта
Анотація: Приведены данные о распространенности гастроэзофагеальной рефлюксной болезни и пищевода Барретта у пациентов с метаболическим синдромом. Рассмотрены основные этиопатогенетические механизмы формирования и современные подходы к терапии гастроэзофагеального рефлюкса у больных метаболическим синдромом. Освещены вопросы лекарственных взаимодействий, а также механизмы метаболизма фармакологических препаратов при наличии метаболического синдрома. Обосновано назначение пантопразола («Золопент») как препарата, имеющего минимум побочных действий, не взаимодействующего с другими лекарственными средствами и пригодного для длительного лечения гастроэзофагеальной рефлюксной болезни и пищевода Барретта у пациентов с метаболическим синдромом.
Дод.точки доступу:
Філоненко, М. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-40 41-54

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)