Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (1)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Эпителиальные клетки<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 54
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-54

Odud, M. P.
Aneuploidy of buccal epithelial cells: a phenomenon or a potential threat [Текст] = Анеуплоїдія букальних епітеліальних клітин: феномен чи потенційна загроза / M. P. Odud, E. V. Beliaiev, D. A. Lysenko // Клінічна стоматологія. - 2017. - N 4. - С. 44-50

MeSH-головна:
АНЕУПЛОИДИЯ -- ANEUPLOIDY
ЭПИТЕЛИАЛЬНЫЕ КЛЕТКИ -- EPITHELIAL CELLS
ЦИТОФЛЮОРОМЕТРИЯ -- FLOW CYTOMETRY
Анотація: Aneuploidy is regarded today [1] as a result of reducing and lengthening of large areas (translocations) chromosome movement. Most aneuploid cells die immediately, but the few that survived have thousands of genes dose of which is not the same as in normal cells. Coordinated team of enzymes, providing the synthesis of deoxyribonucleic acid (DNA) and its integrity, breaks in the double helix, have gaps, further destabilizing the genome. The higher the degree of unstable cells aneuploidy the more likely tumor cells will be in the end result. A probability of tumors in the genetic defect presence is not predictable. The aim of the study – to leart the contraction and extension of chromosomal motion on large areas. Materials and Methods. Modern materials used for dental prostheses include crosslinked polymers and somonomery materials to be relatively intact cells of oral mucosa. However, only acrylic detachable plate implants contain potentially hazardous substances, methyl esters of methacrylic acid, which, according to laboratory data, were protoplasmic poisons. But researchers observed the effect of only high doses of unrealistic dentures. The DNA cytometry technology fi xes chromosomal lesions that can potentially cause the development of the tumor and which is likely to be a predictor of tumor growth. DNA content in nuclei of buccal epithelium cells was determined using fl ow cytometry. Results and Discussion. The indicators of cell cycle indicators buccal epithelium in 70 people were studied. Among them 23 patients on the background of the hypothesis of the plate crypt prosthesis, 23 – with the prosthetics on the basis of thermoplastic plastics. The comparison group consisted of 24 clinically healthy people without defects in dentition. Criteria for inclusion were patients with severe systemic diseases, tobacco smoking, burdened allergic history, complete absence of teeth, prosthetic stomatitis, chronic generalized periodontitis in acute condition, refusal of the patient to participate in the survey. The subject of the study was the buccal epithelium of the mucous membrane of the patient’s oral cavity, since the superfi cial epithelium is the main structural and functional component of the mucous membrane. An unexpected damage to the cell cycle during treatment with acrylic prosthesis bases was the detection of aneuploid epithelium, which was detected in 2 patients. These cells are genetically unstable and a sign of readiness for tumor growth and the presence of aneuploidy is associated with more serious complications and is a marker of an adverse prognosis. The study describes aneuploid cells, but there is still a question: is this a phenomenon or a potential threat? We did not fi nd any patient with acrylic prosthesis in whom the development of oral cavity was diagnosed, but it is necessary to know that the duration of using prosthetics was up to 2 years, which does not allow completely evaluating the oncogenic risk of this category of patients. Conclusions. Aneuploidy is a serious violation of DNA that is fi xed when using acrylic dentures. Potential carcinogenicity of this phenomenon requires further study
Анеуплоїдію розглядають сьогодні як результат скорочення та подовження хромосомного руху великих площ (транслокацій). Більшість анеуплоїдних клітин вмирає відразу, проте ті, що вижили, мають тисячі генів, кількість яких не така як у звичайних клітинах. Скоординована група ферментів, що забезпечують синтез дезоксирибонуклеїнової кислоти (ДНК) і її цілість, розпадаються на подвійну спіраль, мають проміжки, що додатково дестабілізуються геном. Чим вищий ступінь анеуплоїдії, нестабільних клітин, тим більша вірогідність того, що під кінець будуть утворюватися пухлиннні клітини. Ймовірність виникнення пухлин при наявності генетичного дефекту є не передбачуваною
Дод.точки доступу:
Beliaiev, E. V.
Lysenko, D. A.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Malachkova, N. V.
Investigation of the effect of TNF-α on damage to retinal pigment epithelial cells in age-related macular degeneration [] = Дослідження впливу TNF-α на ушкодження клітин пігментного епітелію сітківки при віковій макулодистрофії / N. V. Malachkova, Mohammad Mashhour Mohammad Masa’deh // Вісник морфології. - 2022. - Т. 28, № 1. - P34-41. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
ЭПИТЕЛИАЛЬНЫЕ КЛЕТКИ -- EPITHELIAL CELLS
ЖЕЛТОГО ПЯТНА ДИСТРОФИЯ -- MACULAR DEGENERATION (генетика)
Анотація: Oxidative stress alters cellular homeostasis and elicits a cellular response that depends on the severity and type of damage: some cells activate defense mechanisms designed to ensure survival; the other, provided that the defense mechanisms are inhibited, triggers alternative signaling pathways that lead to apoptosis, necrosis, pyroptosis, autophagy, and so on. However, the exact cause of such damage and induction of oxidative stress, including the associated oxidative effects around pigment epithelial cells in the context of the onset and progression of age-related macular degeneration – one of the world’s most common eye diseases with blindness, remains unclear. Therefore, in the course of the study we turned to key biogenetic points of regulation of inflammation and apoptosis, in particular TNF. The aim of the work is to shed light on the role of TNF as a genetic determinant that can initiate and influence the course of age-related macular degeneration. For this purpose, the main pathognomonic markers of the morphological structure of the macula were determined in 291 persons with age-related macular degeneration and in 105 persons without ophthalmic pathology, using optical coherence tomography to confirm or exclude the diagnosis of the disease. To detect polymorphism of the TNF gene, we used the method of real-time PCR diagnostics on the BioRad CFX 96 amplifier using LiTech reagents. Statistical processing of the results was performed using Hardy-Weinberg equilibrium, Kruskal-Wallis method, logistic regression analysis and construction of the ROC curve to determine the AUC range and sensitivity and specificity values. The study revealed a significant difference in the distribution of mutant genotypes between patients with both forms of AMD and the control group. There was also a statistically significant effect of mutant allele A on the development of both "dry" (OR = 3.40; 95.0 %; CI = 1.90-6.07, p0.001) and "wet" form of AMD (OR
Окисний стрес змінює клітинний гомеостаз і викликає клітинну відповідь, яка залежить від тяжкості та типу пошкодження: певна частина клітин активує захисні механізми, призначені для забезпечення виживання; інша ж, за умови гальмування захисних механізмів, запускає альтернативні сигнальні шляхи, які призводять до апоптозу, некрозу, піроптозу, аутофагії тощо. Однак, точна причина такого пошкодження та індукції окисного стресу, включаючи пов’язані з цим окислювальні ефекти навколо клітин пігментного епітелію в контексті виникнення та прогресування вікової макулярної дегенерації – одного з найпоширеніших у світі захворювань ока із наслідками у вигляді сліпоти, залишаються недостатньо зрозумілими. Тому в процесі дослідження ми звернулися до ключових біогенетичних точок регуляції запалення та апоптозу, зокрема TNF. Мета роботи – освітлення ролі TNF як генетичної детермінанти, здатної ініціювати та впливати на перебіг вікової макулярної дегенерації. Для цього у 291 особи, які хворіли на вікову макулярну дегенерацію, та у 105 осіб без офтальмологічної патології були визначені основні патогномонічні маркери морфологічної структури макули, використовуючи оптичну когерентну томографію для підтвердження або виключення діагнозу захворювання. Для виявлення поліморфізму гена TNF використовували метод ПЛР-діагностики в режими реального часу на ампліфікаторі BioRad CFX 96, використовуючи реактиви ЛиТех. Статистичну обробку результатів проводили за допомогою рівноваги Харді-Вайнберга, методу Краскела-Уоллеса, логістичного регресійного аналізу та побудови ROC-кривої з визначенням області AUC і значень чутливості та специфічності. У результаті дослідження виявлено достовірну різницю у розподілі мутантних генотипів між пацієнтами з обома формами ВМД та контрольною групою. Також встановлено статистично високозначущий вплив мутантного алеля А на розвиток як “сухої” (OR = 3,40; 95,0 %; CІ = 1,90-6,07, p0,001), так і “вологої” форми ВМД (OR
Дод.точки доступу:
Mohammad Mashhour Mohammad Masa’deh

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Tymoshenko, I. O.
Structural changes of the intestinal epithelial barrier of the duodenum of rats in burn injury of skin under experimental streptozotocin-induced diabetes mellitus [] = Структурні зміни інтестінального епітелiального бар’єра дванадцятипалої кишки щурів при опіковій травмі шкіри за умов експериментального стрептозотоциніндукованого цукрового діабету / I. O. Tymoshenko // Вісник морфології. - 2019. - Т. 25, № 2. - С. 28-35. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL
ОЖОГИ -- BURNS (осложнения, патофизиология, этиология)
ЭПИТЕЛИАЛЬНЫЕ КЛЕТКИ -- EPITHELIAL CELLS (патология)
ДВЕНАДЦАТИПЕРСТНАЯ КИШКА -- DUODENUM (патофизиология, ультраструктура)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНЫЙ -- DIABETES MELLITUS, EXPERIMENTAL (патофизиология)
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Анотація: The aim of the study was to study the structural changes of the intestinal epithelial barrier in the duodenum in burn injury of skin in rat under experimental streptozotocin-induced diabetes mellitus. The study was carried out on laboratory white adult rats-males weighing 180-210 g. The control group consisted of 21 animals without somatic pathology, the first experimental group was 21 rats with burn skin injury, the second experimental group was 21 rats with burn skin and experimental streptozotocin-induced diabetes mellitus. The experimental diabetes model was reproduced by administering streptozotocin to the rats intraperitoneally at a single dose of 50 mg/kg. Thermal burn skin damage in rats corresponded to II – A-B degrees of dermal surface burn (according to the old classification III – A degree) with a total area of 21-23 % of the body surface with the development of burn shock. Duodenum was selected for morphological studies, fragments of which were processed by conventional methods of light and electron microscopy. The main criteria for assessing damage to the duodenal mucosa enterocytes were the results of a study comparing histological and ultrastructural data in dynamics at 7, 14, and 21 days after skin burns. The results of the studies showed that the base of damage to the intestinal epithelial barrier of the duodenum are deep destructive changes, which after 21 days (in the stage of septicotoxemia), as a rule, are not reverse and develop on the background of significant intoxication of the body. There was a decrease in the number of tight junctions in the intestinal epithelial barrier of the duodenum of rats of the first and second experimental groups and a loss of ordering (acquisition of some chaotic nature) of their localization as the time after burn injury increased. For the most part, the intestinal epithelial barrier loses the integrity of the cellular component with partial preservation of the basement membrane (the first occurs both due to necrosis of the enterocytes with a brush border and due to complete destruction of goblet cells). In all cases, defects exist in the intestinal epithelial barrier, which are potential pathways for paracellular translocation of the pathogenic contents of the duodenum. It is not inconceivable that part of this intestinal pathogenic content can be translocated also by partially damaged cells. Evidence of the latter is the presence of microbial bodies in the cytoplasm of cells with partially destroyed plasmalemma (but preserved organelles and nucleus). An adaptive mechanism for ensuring the repair of damaged enterocytes is selective autophagy, which acts as a factor in the recycling of destroyed organelles and the cytoplasmic matrix, aimed primarily at maintaining cell viability
Метою роботи було вивчення структурних змін інтестінального епітеліального бар’єра дванадцятипалої кишки при опіковій травмі шкіри щура за умов експериментального стрептозотоциніндукованого цукрового діабету. Дослідження здійснене на лабораторних білих статевозрілих щурах-самцях масою 180-210 г. Групу контролю склали 21 тварина без соматичної патології, першу експериментальну групу склали – 21 щур з опіковою травмою шкіри, другу експериментальну групу склали – 21 щур з опіком шкіри та експериментальним стрептозотоциніндукованим діабетом. Модель експериментального цукрового діабету відтворювали шляхом введення щурам стрептозотоцину внутрішньоочеревинно одноразово в дозі 50 мг/кг. Термічне опікове пошкодження шкіри у щурів відповідало II – А-Б ступеню дермального поверхневого опіку (за старою класифікацією III – А ступінь) загальною площею 21-23 % поверхні тіла з розвитком опікового шоку. Для морфологічних досліджень вилучали відділ дванадцятипалої кишки, фрагменти якого обробляли загальноприйнятими методами світлової та електронної мікроскопії. Основними критеріями оцінки пошкодження ентероцитів слизової оболонки дванадцятипалої кишки стали результати дослідження гістологічних та ультраструктурних даних в динаміці через 7, 14, та 21 добу після опіку шкіри. Результати проведених досліджень показали, що в основі пошкоджень інтестінального епітеліального бар’єра дванадцятипалої кишки лежать глибокі деструктивні зміни, які через 21 добу (в стадії септикотоксемії), як правило, мають незворотній характер і розвиваються на фоні значної інтоксикації організму. Відмічено зменшення кількості щільних контактів в інтестінальному епітеліальному бар’єрі дванадцятипалої кишки щурів першої та другої експериментальних груп та втрата упорядкованості (набуття певної хаотичності) їхньої локалізації у міру збільшення часу після опікової травми. На більшій своїй протяжності інтестінальний епітеліальний бар’єр втрачає цілісність клітинної cкладової при частковій збереженості базальної мембрани (перше відбувається як за рахунок некрозу ентероцитів з щіточковою облямівкою, так і за рахунок повної деструкції келихоподібних клітин). У всіх випадках в інтестінальному епітеліальному бар’єрі з’являються дефекти, які є потенційними шляхами парацелюлярної транслокації патогенного вмісту дванадцятипалої кишки. Не виключно, що частина цього інтестінального патогенного вмісту може бути транслокована і через частково пошкоджені клітин. Свідченням останнього є виявлена наявність мікробних тіл в цитоплазмі клітин з частково зруйнованою плазмолемою (але збереженими органелами та ядром). Адаптивним механізмом щодо забезпечення репарації ушкоджених ентероцитів є селективна автофагія, яка виступає чинником рециклізації матеріалу зруйнованих органел і цитоплазматичного матриксу, спрямованого, в першу чергу, на підтримку життєздатності клітин
Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Иванова, Я. В.
    TARC/CCL17-ыиндуцированный синтез IL-1B, IL-4 и TGF-B1 клетками эпителия бронхов больных ХОЗЛ, перенесших туберкулез легких [Текст] / Я. В. Иванова // Вестник физиотерапии и курортологии. - 2012. - № 3. - С. 13-16. - Библиогр.: с. 16-16

Рубрики: Легких болезни обструктивные--иммунол--тер

   Туберкулез легких--иммунол

   Эпителиальные клетки

   Бронхит--иммунол

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Знайти схожі

The role of the transcription factor Sox2 and cytokeratins in the formation and development of the gastroesophageal junction epithelial cell differon [] = Роль транскрипційного фактора Sox2 та цитокератинів у формуванні та становленні епітеліального диферону гастроезофагеального з’єднання / T. O. Rekun [та ін.] // Вісник морфології. - 2018. - Т. 24, № 4. - P58-65. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
КЕРАТИНЫ -- KERATINS (анализ)
ОНТОГЕНЕЗ
ЭПИТЕЛИАЛЬНЫЕ КЛЕТКИ -- EPITHELIAL CELLS (секреция)
ЖЕЛУДКА СЛИЗИСТАЯ -- GASTRIC MUCOSA (цитология)
Анотація: The source of the origin of the epithelium of the cardiac part stomach mucosa has been repeatedly discussed in the literature and different variants of the transformation of the epithelium as manifestation of normal anatomical peculiarities of a man and as a result of changing the program of stem cell differentiation, migration of bone marrow cells, transdifferentiation of simple columnar epithelium have been proposed. Probably it is related to difficulties of studying insignificant in size epithelium of the cardiac mucosa itself and establishment of connection of the duodenogastroesophageal reflux with the development of metaplasia in the epithelium of the terminal department of the esophagus mucosa, which resembles its structure in the cardiac part of the stomach. The purpose of the research was to study the expression of the transcription factor Sox2 and the distribution of cytokeratins in the epithelium of the gastroesophageal zone during the stages of the embryonic and fetal periods of ontogenesis. According to the purpose of the research, an immunohistochemical analysis of the epithelial differon of the esophageal-gastric junction (GEJ) was used. The current study was carried out on 169 human embryos and fetuses of gestational age from 4-5 till 38 weeks. It was established that the transcription factor Sox2 is expressed in basal epitheliocytes of GEJ in all terms of observation and plays a major role in the development, differentiation and formation of the epithelial cell lineage of GEJ. The peculiarity of expression of cytokeratin 7 was positive marking in the cytoplasm of spinosum epitheliocytes, despite the negative expression in the basal layer. It showed weak expression in the epitheliocytes of the esophageal part of the GEJ in the embryonic period with an increased reaction in the embryo-fetal period and with subsequent disappearance, starting at 14 weeks in the early fetal period. For the cardiac mucous membrane GEJ was characterized by its moderate expression on all terms of observation. Cytokeratin 8/18 is embryo-fetal for the esophageal part of the esophagus, as it is defined in early periods of embryogenesis and disappears in the late period (28-38 weeks). For the cardiac mucous membrane GEJ was characterized by its moderate expression on all terms of observation. Cytokeratin 14, unlike CK7 and CK8/18, was localized in the cytoplasm and membranes of basal epitheliocytes of the esophageal part of the mucosa from the 17 gestational weeks and was absent in the gastrointestinal part of the GEJ throughout the prenatal period. Thus, our data on the expression of the transcription factor Sox2 and cytokeratins in the GEJ epithelial differon in the prenatal period of ontogenesis will improve the diagnostic accuracy in determining tissue or organ belonging and can be widely used in various GEJ diseases
В літературі неодноразово обговорювали питання щодо джерела походження епітелію слизової оболонки кардіальної частини шлунка та пропонували різні варіанти трансформації епітелію як прояву нормальної анатомічної особливості людини, так і внаслідок зміни програми диференціювання стовбурової клітини, міграції клітин кісткового мозку, трансдиференціації одношарового циліндричного епітелію. Ймовірно, це пов’язано з труднощами вивчення незначного за розмірами епітелію слизової оболонки власне кардії й встановленням зв’язку дуоденогастроезофагеального рефлексу з розвитком метаплазії в епітелії слизової оболонки термінального відділу стравоходу, котрий нагадує його будову в кардіальному відділі шлунку. Мета дослідження - вивчити експресію транскрипційного фактора Sox2 та розподіл цитокератинів в епітелії гастроезофагеальної зони (ГЕЗ) на етапах ембріонального та фетального періодів онтогенезу. Згідно з метою дослідження використали імуногістохімічний аналіз епітеліального диферону стравохідно-шлункового переходу (СШП). Дослідження виконано на 169 ембріонах та плодах людини віком від 4-5 до 38 тижнів внутрішньоутробного розвитку. Встановлено, що транскрипційний фактор Sox2 експресується в базальних епітеліоцитах ГЕЗ на всіх термінах спостереження та виконує головну роль у розвитку, диференціації та становленні епітеліального диферону ГЕЗ. Особливістю експресії цитокератину 7 було позитивне маркування у цитоплазмі остистих епітеліоцитів попри негативну експресію в базальному шарі. Він проявив слабку експресію в епітеліоцитах стравохідної частини ГЕЗ в ембріональному періоді з посиленням реакції у ембріофетальному періоді та з подальшим зникненням, починаючи з 14 тижня у ранньому фетальному періоді. Для кардіальної слизової оболонки ГЕЗ була характерна його помірна експресія на всіх строках спостереження. Цитокератин 8/18 є ембріофетальним для стравохідної частини стравоходу, так як визначається на ранніх періодах ембріогенезу та зникає у пізньому періоді (28-38 тижнів). Для кардіальної слизової оболонки ГЕЗ була характерна його помірна експресія на всіх строках спостереження. Цитокератин 14, на відміну від CK7 та CK8/18, локалізувався в цитоплазмі та мембранах базальних епітеліоцитів стравохідної частини слизової оболонки ГЕЗ починаючи з 17 гестаційного тижня та був відсутнім у шлунковій частині СШП упродовж всього пренатального періоду. Таким чином, отримані нами дані щодо експресії транскрипційного фактора Sox2 та цитокератинів в епітеліальному дифероні ГЕЗ у пренатальному періоді онтогенезу дозволять підвищити точність діагностики при визначенні тканинної або органної належності та можуть широко застосовуватися при різних захворюваннях СШП
Дод.точки доступу:
Rekun, T. O.
Vernygorodskyi, S. V.
Kyselyova, T. M.
Tataryna, O. V.
Cherepakha, O. L.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Апоптоз эпителиальных клеток тимуса в совместной культуре с тимоцитами. Связь с активацией клеток [Текст] / Н. И. Шарова, М. М. Литвина, Г. Т. Сухих // Иммунология. - 2005. - Т. 26, № 5. - С. 275-282

Рубрики: Эпителиальные клетки

   Апоптоз

Дод.точки доступу:
Шарова, Н. И.
Литвина, М. М.
Сухих, Г. Т.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Полякова, О. М.
    В-клітини щитоподібної залози людини: відоме та невирішені проблеми [Текст] / О. М. Полякова, Ю. М. Божок // Ендокринологія. - 2006. - Т. 11, № 2. - С. 225-235.

Рубрики: Щитовидной железы новообразования

   Карцинома папиллярная фолликулярная

   Эпителиальные клетки

Кл.слова (ненормовані):
ОНКОЦИТЫ
Дод.точки доступу:
Божок, Ю. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Вивчення циркадіанного молекулярного годинника у педіатричних пацієнтів із сезонним алергічним ринітом: потенційні підходи до лікування [Текст] = Study of the circadian molecular clock in paediatric patients with seasonal allergic rhinitis: potential approaches to treatment / Т. О. Крючко [та ін.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2023. - Т. 13, № 4. - С. 49-56. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
РИНИТ АЛЛЕРГИЧЕСКИЙ СЕЗОННЫЙ -- RHINITIS, ALLERGIC, SEASONAL (патофизиология, терапия, этиология)
ДЕТИ -- CHILD
ЦИРКАДНЫЕ ЧАСЫ -- CIRCADIAN CLOCKS (действие лекарственных препаратов, физиология)
ГЕННАЯ ЭКСПРЕССИЯ -- GENE EXPRESSION (действие лекарственных препаратов, физиология)
ЭПИТЕЛИАЛЬНЫЕ КЛЕТКИ -- EPITHELIAL CELLS (действие лекарственных препаратов, ультраструктура)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Розуміння взаємозв’язку між циркадіанним молекулярним годинником та алергічними захворюваннями продовжує вивчатися й може мати практичне значення для подальшого підбору оптимального лікування. Метою роботи була оцінка ступеня екс пресії мРНК генів bmal1 та per1 циркадіанного молекулярного годинника в клітинах букального епітелію та вивчення ефективності протокольного лікування у дітей із сезонним алергічним ринітом в залежності від часу доби застосування терапії. Матеріал та методи дослідження. У дослідження було включено 20 пацієнтів віком від 6 до 17 років з верифікованим діагнозом сезонного алергічного риніту (САР). До групи контролю були залучені 7 здорових дітей відповідного віку без будь-яких алергічних та хронічних захворювань в анамнезі. Всі пацієнти з САР були розподілені на 2 групи по 10 чоловік, які отримували протокольну терапію протягом 4 тижнів зранку (1-ша група) та ввечері (2-га група). Експресію генів циркадного молекулярного годинника досліджували за допомогою методу полімеразної ланцюгової реакції в режимі реального часу шляхом забору букального епітелію ротової порожнини дітей у ранковий (8:00) та вечірній (20:00) час з повторним дослідженням зразків через 1 місяць після проведеного лікування. Дизайн дослідження був обговорений та схвалений на засіданні медико- етичної комісії Української медичної стоматологічної академії, протокол № 188 від 25.11.2020 р., де було видано дозвіл на проведення медико- біологічних досліджень. Статистичний аналіз проводився за допомогою комп’ютерної програми GraphPad Prism 5.00 (GraphPad Software, Inc., SanDiego, CA, USA). Дослідження проведено відповідно до плану науково- дослідної роботи кафедри педіатрії № 2 Полтавського державного медичного університету «Оптимізація ранньої діагностики, лікування та визначення прогнозу найбільш поширених захворювань дитячого віку», номер державної реєстрації 0122U001876 (2021-2026 роки виконання) та науково- дослідної роботи науково- дослідного інституту генетичних та імунологічних основ розвитку патології та фармакогенетики ПДМУ «Розробка методики лікування та профілактики розвитку фіброзу легень шляхом активації PPAR-gamma рецепторів», номер державної реєстрації 0122U201686 (2023-2025 роки виконання). Результати дослідження. Ранкова експресія генів у здорових дітей продемонструвала статистично вищі рівні per1 (0,780 ± 0,070) порівняно з показниками bmal1 (0,293 ± 0,074; p0,001), тоді як ввечері рівень останнього (0,697 ± 0,130) навпаки був достовірно вищим за значення per1 (0,370 ± 0,044; p0,05). Порівнюючи рівні показників per1, в даній групі, можна сказати, що ранкова експресія даного гену (0,780 ± 0,070) була вищою ніж у вечірній час (0,370 ± 0,044; p0,001), тоді як експресія bmal1 була більшою о 20:00 (0,697 ± 0,130 проти 0,293 ± 0,074; p0,05). На противагу цього у пацієнтів із САР відрізняв достовірно вищий рівень експресії мРНК гена bmal1 (1,036 ± 0,161 проти 0,293 ± 0,074 у здорових дітей (p0,05). При дослідженні експресії генів дітей з САР у вечірні години з’ясовано, що значення bmal1 в усіх учасників продемонстрували подібні рівні експресії (0,775 ± 0,163 проти 0,697 ± 0,130; p0,05), тоді як рівень мРНК гена per1 був статистично вищий у хворих з ринітом (1,293 ± 0,186; p0,01). Висновки. Отримані результати свідчать про дизрегуляцію периферичного молекулярного циркадіанного годинника у букальному епітелії пацієнтів з САР. Застосування протокольного лікування у дітей із САР у вечірній час продемонстрував краще відновлення експресії позитивної та негативної регуляторної ланки молекулярного циркадіанного годинника
Understanding of the relationship between the circadian molecular clock and allergic diseases continues to be studied and may be of practical importance for further selection of optimal treatment. The aim of this study was to evaluate the degree of mRNA expression of the circadian molecular clock genes bmal1 and per1 in buccal epithelial cells and to investigate the effi cacy of protocol treatment in children with seasonal allergic rhinitis, taking into account the time dependence. Material and methods. The study included 20 patients aged 6 to 17 years with a confi rmed diagnosis of seasonal allergic rhinitis (SAR). The control group included 7 healthy children of the same age with no history of allergic or chronic diseases. All patients with SAR were divided into 2 groups of 10 patients each, who received the protocol therapy in the morning (group 1) and in the evening (group 2) for 4 weeks. The expression of circadian molecular clock genes was studied by real-time polymerase chain reaction (real-time PCR) method by sampling the buccal epithelium of the children’s oral cavity in the morning (8:00 am) and in the evening (8:00 pm), with a repeat examination of the samples 1 month after treatment. Statistical analysis was performed using the GraphPad Prism 5.00 computer program (GraphPad Software, Inc., San Diego, CA, USA). The research design was discussed and approved at the meeting of the medical and ethical commission of the Ukrainian Medical and Stomatological Academy, protocol No. 188 dated 11/25/2020, where permission to conduct medical and biological research was issued. The research design was discussed and approved at the meeting of the Medical and Ethical Committee of the Ukrainian Academy of Medicine and Dentistry, Protocol No. 188 dated 25.11.2000, where permission to conduct medical and biological research was granted. The study was conducted in accordance with the research plan of the Pediatrics Department no. 2 of Poltava State Medical University «Optimization of early diagnosis, treatment and prognosis of the most common childhood diseases», state registration number 0122U001876 (years of implementation 2021-2026) and research work – Research Institute of genetic and immunological bases of development of pathology and pharmacogenetics of PDMU «Development of methods of treatment and prevention of development of pulmonary fi brosis by activation of PPAR-gamma receptors», state registration number 0122U201686 (years of implementation 2023-2025). Results. Morning gene expression in healthy children showed statistically higher levels of per1 (0.780 ± 0.070) compared to bmal1 (0.293 ± 0.074; p0.001), whereas in the evening the level of the latter (0.697 ± 0.130) was signifi cantly higher than per1 (0.370 ± 0.044; p0.05). Comparing the levels of per1 in this group, the expression of this gene was higher in the morning (0.780 ± 0.070) than in the evening (0.370 ± 0.044; p0.001), while the expression of bmal1 was higher at 20:00 (0.697 ± 0.130 vs. 0.293 ± 0.074; p0.05). In contrast, patients with SAR had a signifi cantly higher level of bmal1 gene mRNA expression (1.036±0.161 vs. 0.293±0.074 in healthy children (p0.05). Examination of gene expression in children with SAR in the evening revealed that bmal1 values showed similar levels of expression in all participants (0.775 ± 0.163 vs. 0.697 ± 0.130; p0.05), while the mRNA level of the per1 gene was statistically higher in patients with rhinitis (1.293 ± 0.186; p0.01). Conclusions. The results obtained indicate a dysregulation of the peripheral molecular circadian clock in the buccal epithelium of patients with SAR. The use of the protocol treatment in children with SAR in the evening demonstrated a better restoration of the expression of the positive and negative regulatory link of the molecular circadian clock
Дод.точки доступу:
Крючко, Т. О.
Щербак, В. В.
Бубир, Л. М.
Ізмайлова, О. В.
Ткаченко, О. Я.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Лебедько, О. А.
Влияние ангиотензина ІІ на пролиферативную активность эпителиоцитов и гладкомышечных клеток трахеобронхиальной системы новорожденных белых крыс [Текст] / О. А. Лебедько, С. С. Тимошин, Н. Н. Беспалова // Бюллетень экспериментальной биологии и медицины. - 2000. - № 7. - С. 28-30

MeSH-головна:
АНГИОТЕНЗИНА II РЕЦЕПТОРОВ ТИПА 2 БЛОКАТОРЫ -- ANGIOTENSIN II TYPE 2 RECEPTOR BLOCKERS (фармакология)
ЭПИТЕЛИАЛЬНЫЕ КЛЕТКИ -- EPITHELIAL CELLS (действие лекарственных препаратов)
МЫШЦА ГЛАДКАЯ -- MUSCLE, SMOOTH (действие лекарственных препаратов)
ТРАХЕЯ -- TRACHEA (действие лекарственных препаратов)
БРОНХИ -- BRONCHI (действие лекарственных препаратов)
КРЫСЫ -- RATS
Дод.точки доступу:
Тимошин, С. С.
Беспалова, Н. Н.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Соленов, Е. И.
Влияние вазопрессина на водную проницаемость клеток эпителия собирательных трубок почки в постнатальном онтогенезе крыс / Е. И. Соленов, Г. С. Баткрина, Л. Н. Иванова // Российский физиологический журнал им.И.М.Сеченова. - 2001. - Т. 87, № 7. - С. 965-972

MeSH-головна:
ПОЧКИ -- KIDNEY (эмбриология)
ВАЗОПРЕССИНЫ -- VASOPRESSINS (физиология)
ЭПИТЕЛИАЛЬНЫЕ КЛЕТКИ -- EPITHELIAL CELLS (физиология)
КРЫСЫ -- RATS
Дод.точки доступу:
Баткрина, Г. С.
Иванова, Л. Н.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

    Кремлева, Е. А.
    Влияние микробно-эпителиального взаимодействия на биологические характеристики вагинальной микрофлоры [Текст] / Е. А. Кремлева, С. В. Черкасов, О. В. Бухарин // Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунобиологии. - 2011. - № 2. - С. 53-57 . - ISSN 0372-9311

Рубрики: Влагалище--микроб

   Эпителиальные клетки

   Лактобациллы

   Коринебактерии

Дод.точки доступу:
Черкасов, С. В.
Бухарин, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Кремлева, Е. А.
Влияние микросимбионтов на способность вагинальных эпителиоцитов модифицировать биологические свойства бактерий [Текст] / Е. А. Кремлева, А. В. Сгибнев, С. В. Черкасов // Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунобиологии. - 2015. - № 4. - С. 75-79 . - ISSN 0372-9311

MeSH-головна:
ВЛАГАЛИЩЕ -- VAGINA (микробиология)
СИМБИОЗ -- SYMBIOSIS
ХОЗЯИН-ПАРАЗИТ ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ -- HOST-PARASITE INTERACTIONS
ЭПИТЕЛИАЛЬНЫЕ КЛЕТКИ -- EPITHELIAL CELLS (микробиология)
Дод.точки доступу:
Сгибнев, А. В.
Черкасов, С. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Лебедько, О. А.
Влияние пептидного морфогена гидры, его аналога и фрагментов на синтез ДНК в эпителии и гладких миоцитах трахеи новорожденных крыс [Текст] / О. А. Лебедько, С. С. Тимошин, А. Ю. Рубина // Бюллетень экспериментальной биологии и медицины. - 2000. - T.129.-№ 6. - С. 646-649

MeSH-головна:
КРЫСЫ -- RATS (анатомия и гистология, метаболизм)
МОРФОГЕНЕЗ -- MORPHOGENESIS (физиология)
МИОЦИТЫ ГЛАДКОМЫШЕЧНЫЕ -- MYOCYTES, SMOOTH MUSCLE (метаболизм, ультраструктура)
ЭПИТЕЛИАЛЬНЫЕ КЛЕТКИ -- EPITHELIAL CELLS (метаболизм, ультраструктура)
Дод.точки доступу:
Тимошин, С. С.
Рубина, А. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Руднева, Е. И.
Влияние рибосомальных белков респираторных бактерий на адгезивные свойства буккальных эпителиоцитов [Текст] / Е. И. Руднева, О. А. Лукова, А. Н. Маянский // Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунобиологии. - 2014. - № 2. - С. 85-90 . - ISSN 0372-9311

MeSH-головна:
БЕЛКИ РИБОСОМНЫЕ -- RIBOSOMAL PROTEINS
CANDIDA ALBICANS -- CANDIDA ALBICANS
ЭПИТЕЛИАЛЬНЫЕ КЛЕТКИ -- EPITHELIAL CELLS
Дод.точки доступу:
Лукова, О. А.
Маянский, А. Н.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Miri, A.
Влияние силы тяжести на рост лимбальных стволовых клеток [Текст] / A. Miri, К. Hashmani, Μ. Al-agaba // Новое в офтальмологии. - 2013. - № 1. - С. 8-9

MeSH-головна:
РОГОВИЦЫ ЛИМБ -- LIMBUS CORNEAE (повреждения)
ЭПИТЕЛИАЛЬНЫЕ КЛЕТКИ -- EPITHELIAL CELLS (патология, ультраструктура)

Дод.точки доступу:
Hashmani, К.
Al-agaba, Μ.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Лебедько, О. А.
Влияние эндотелина-1 на синтез ДНК в эпителии и гладкомышечных клетках трахеи новорожденных белых крыс [Текст] / О. А. Лебедько, С. С. Тимошин // Бюллетень экспериментальной биологии и медицины. - 2000. - T.129.-№ 3. - С. 294-296

MeSH-головна:
КРЫСЫ -- RATS (метаболизм)
ЭНДОТЕЛИН-1 -- ENDOTHELIN-1 (биосинтез, метаболизм)
ЭПИТЕЛИАЛЬНЫЕ КЛЕТКИ -- EPITHELIAL CELLS (метаболизм, ультраструктура)
Дод.точки доступу:
Тимошин, С. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Орлов, С. Н.
Внутриклеточные системные сигнализации и патология легких. Транспорт ионов в клетках эпителия дыхательных путей [Текст] / С. Н. Орлов, И. А. Баранова, А. Г. Чучалин // Пульмонология. - 1999. - № 1. - С. 77-84

MeSH-головна:
ИОННЫЙ ТРАНСПОРТ -- ION TRANSPORT (физиология)
ЭПИТЕЛИАЛЬНЫЕ КЛЕТКИ -- EPITHELIAL CELLS (физиология)
ДЫХАТЕЛЬНОЙ СИСТЕМЫ ФИЗИОЛОГИЧЕСКИЕ ПРОЦЕССЫ -- RESPIRATORY PHYSIOLOGICAL PROCESSES
Дод.точки доступу:
Баранова, И. А.
Чучалин, А. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Ткаченко, В. М.
Вплив пасивного куріння батьків на стан тимуса та надниркових залоз їхніх нащадків на тлі механічної рани [] = The effect of secondhand smoking on the thymus and adrenal gland conditions of their offspring against the background of a mechanical wound / В. М. Ткаченко // Ендокринологія. - 2021. - Т. 26, № 2. - С. 137-144. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ВОЗДУХА ЗАГРЯЗНЕНИЕ ТАБАЧНЫМ ДЫМОМ -- TOBACCO SMOKE POLLUTION (вредные воздействия, профилактика и контроль, статистика)
ТИМУС -- THYMUS GLAND (иммунология, кровоснабжение, метаболизм, повреждения)
ЭПИТЕЛИАЛЬНЫЕ КЛЕТКИ -- EPITHELIAL CELLS (действие лекарственных препаратов, иммунология, метаболизм, патология)
НАДПОЧЕЧНИКИ -- ADRENAL GLANDS (действие лекарственных препаратов, иммунология, кровоснабжение, метаболизм, повреждения)
НАДПОЧЕЧНИКА ЗОНА ПУЧКОВАЯ -- ZONA FASCICULATA (действие лекарственных препаратов, иммунология, кровоснабжение, метаболизм, повреждения, секреция)
РАНЫ И ТРАВМЫ -- WOUNDS AND INJURIES (иммунология, метаболизм, терапия)
Анотація: Тимус і надниркові залози мають особливе значення в дитячому віці. Система «тимус-надниркові залози» забезпечує нормальний розвиток дитини, підтримує імунну реактивність і є провідною ланкою стрес-реалізуючих систем організму. Проте в роботах науковців показано порушення адаптаційних можливостей у дітей курців. Не менш небезпечним для дитячого організму є, так зване, пасивне куріння. Мета — дослідити вплив різних варіантів батьківського пасивного куріння залежно від вмісту нікотину та смол у цигарках на тимус і надниркові залози їхніх нащадків на тлі механічної рани. Матеріал і методи. Дослідження проводили на дорослих щурах та їхніх нащадках-щурятах. Після обкурювання дорослих щурів із нащадків-щурят сформували групи, що моделювали різні подружні пари, де один із членів подружжя курить або курять обидва: К24 (n=5) і К48 (n=5) — контрольні (інтактні); ПБ24 (n=5) і ПБ48 (n=6) — обкурювали лише самця цигарками з фільтром; ПМБ24 (n=7) і ПМБ48 (n=10) — обкурювали самця і самицю цигарками з фільтром; ВБ24 (n=10) і ВБ48 (n=9) — обкурювали лише самця цигарками без фільтра; ВМБ24 (n=10) і ВМБ48 (n=15) — обкурювали самця і самицю цигарками без фільтра. Дорослих щурів обкурювали в закритій камері об’ємом 27 літрів, у якій перебували 5 щурів впродовж 15 хв. У експерименті були використані цигарки з фільтром із вмістом 0,6 мг нікотину та 12 мг смоли та цигарки без фільтру з вмістом 0,8 мг нікотину та 15 мг смоли. Тіоцианід К (котинін) визначали в сироватці крові спектрофотометричним методом. Щурят-самиць виводили з експерименту через 24 і 48 годин після нанесення механічної рани на зовнішній поверхні правої задньої кінцівки. Ширину пучкової зони надниркових залоз виміряно за допомогою мікроскопа «ЛОМО» з окуляр-мікрометром «АМ2-9». У пучковій зоні підраховували кількість спонгіоцитів. Проводили комп’ютерну каріометрію спонгіоцитів та епітеліоцитів тимуса. Імовірність відмінностей оцінювали за допомогою критерію t Стьюдента при р0,05. Результати. Виявлено вірогідне підвищення в сироватці крові вмісту головного метаболіту нікотину — котиніну, що свідчить про тютюнову інтоксикацію щурів. Найбільші морфофункціональні зміни тимуса відбулися в щурят через 48 год після нанесення механічної рани в групі, де хронічній тютюновій інтоксикації підлягав самець (група ПБ48), та через 24 год після нанесення механічної рани в групі, де хронічній тютюновій інтоксикації підлягали самець і самиця (групи ПМБ24 і ВМБ24). У цих групах відмічали збільшення відносної маси тимуса і площі ядер епітеліоцитів. Установлено гіперплазію пучкової зони кори надниркових залоз (групи ПМБ24 і ПМБ48), зменшення проліферації спонгіоцитів (групи ПБ24, ПБ48, ВБ24, ВМБ24, ВБ48 і ВМБ48). Рановий процес у щурят-нащадків характеризувався наявністю гнійного запалення з гістолізом (група ВБ24), розвитком флегмони (група ПМБ24), великими некротичними змінами та патологічним розвитком грануляційної тканини (група ВМБ48). Висновки. Отримані дані свідчать про комплексний вплив тютюнового диму на тимус та надниркові залози нащадків, батьки яких тривалий час обкурювалися, що в результаті призводить до порушення загоєння ран внаслідок зниження реактивності
The thymus and adrenal glands are especially important in childhood. The «thymus-adrenal glands» system ensures the child normal development, supports the immune reactivity and it is the stress-implementing system guide link of the body. However, a disorder of the smokers’ children adaptive capacity is elucidated in some scientific researches. The secondhand smoking is also dangerous for child’s body. The aim is to study the effect of different variants of the parental secondhand smoking on the thymus and adrenal glands of their offspring against the background of a mechanical wound depending on the content of nicotine and tar in cigarettes. Materials and methods. The study was carried out on adult rats and their offspring. After fumigating adult rats, there were formed groups from the offspring of the rat cubs which were simulated different couples where one of the spouses smoked or smoked both: K24 (n=5), K48 (n=5) — control (intact) group, PB24 (n=5), PB48 (n=6) — only the male was fumigated with filtered cigarettes; PMB24 (n=7), PMB48 (n=10) — both male and female were fumigated with filter cigarettes; VB24 (n=10), VB48 (n=9) — only the male was fumigated with cigarettes without a filter; VMB24 (n=10), VMB48 (n=15) — both male and female were fumigated with cigarettes without a filter. That is, experimental groups were formed that simulated different couples, where one of spouses smoked or smoked two. The adult rats were fumigated in a closed 27-liter chamber containing 5 rats for 15 minutes. Filter cigarettes containing 0.6 mg of nicotine and 12 mg of tar and unfiltered cigarettes containing 0.8 mg of nicotine and 15 mg of tar were used in the experiment. Thiocyanide K (cotinine) was determined in blood serum by the spectrophotometrical method. Female rat cubs were removed from the experiment 24 hours and 48 hours after applying a mechanical wound on the outer surface of the right hind limb. The width of the adrenal zona fasciculata was measured using the microscope «LOMO» with an eyepiece micrometer «AM2-9». The number of spongiocytes was counted in the zona fasciculata. Spongiocytes and thymus epitheliocytes were calculated by the computer karyometry. The probability of differences was evaluated using the Student t-test at p0.05. The results. A statistically significant increase in main metabolite of nicotine — cotinine — in the serum blood content, which is evidence of tobacco intoxication in rats, was revealed compared to the control animal indicesh. The greatest morphofunctional changes in the thymus occurred in rat cubs 48 h after mechanical injury in the group where the male was exposed to chronic tobacco intoxication (group PB48) and 24 h after mechanical injury in the group where male and female (groups PMB24 and VMB24) were exposed to chronic tobacco intoxication. There was an increase in the relative thymus mass and the nuclei area of epitheliocytes in these groups. Adrenal hyperplasia of the zona fasciculata (groups PMB24 and PMB48), and decrease in spongiocyte proliferation (groups PB24, PB48, VB24, VMB24, VB48 and VMB48) were determined. The wound process in rat cub offspring was characterized by the presence of purulent inflammation with histolysis (group VB24), the development process of phlegmon (group PMB24), large necrotic changes and granulation tissue pathological development (group VMB48). Conclusion. The obtained data show that tobacco smoke has a complex effect on the thymus and adrenal glands in offspring whose parents were fumigated for a long time, which as a result leads to impaired wound healing due to reduced reactivity
Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

    Лівінська, О. П.
    Вплив тейхоєвих кислот пробіотичних лактобацил на мікробну адгезію до епітеліальних клітин [Текст] / О. П. Лівінська, І. Л. Гармашева, Н. К. Коваленко // Мікробіологічний журнал : Наук. журн. - 2012. - № 3. - С. 16-22. - Библиогр. в конце ст.

Рубрики: Бактериальная адгезия--иммунол

   Лактобациллы--выдел--метаб

   Тейхоевая кислота--метаб

   Эпителиальные клетки

Дод.точки доступу:
Гармашева, І. Л.
Коваленко, Н. К.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

Гістохімічна характеристика епітеліального шару слизової оболонки кардіального відділу гастроезофагеального з’єднання в різні періоди пренатального онтогенезу людини (частина 2) [Текст] = Histochemical evaluation of an epithelial layer of the cardiac part gastroesophageal junction mucosa in the different periods of a prenatal ontogenesis of human (part 2) / Т. О. Рекун [та ін.] // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2018. - Т. 22, № 4. - С. 592-599. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
МУЦИНЫ -- MUCINS (биосинтез, метаболизм, секреция)
ЭПИТЕЛИАЛЬНЫЕ КЛЕТКИ -- EPITHELIAL CELLS (метаболизм, секреция, ультраструктура)
ЭМБРИОНАЛЬНЫЕ СТРУКТУРЫ -- EMBRYONIC STRUCTURES (анатомия и гистология, метаболизм, секреция, эмбриология)
ЖЕЛУДКА КАРДИАЛЬНАЯ ЧАСТЬ -- CARDIA (анатомия и гистология, кровоснабжение, метаболизм, секреция, ультраструктура, эмбриология)
СЛИЗИСТАЯ ОБОЛОЧКА -- MUCOUS MEMBRANE (анатомия и гистология, кровоснабжение, метаболизм, секреция, ультраструктура, эмбриология)
ИММУНОГИСТОХИМИЯ -- IMMUNOHISTOCHEMISTRY (использование, методы)
Анотація: З метою вивчення кількісного та якісного складу муцинів епітелію гастроезофагеальної зони (ГЕЗ) на етапах ембріонального та фетального періодів онтогенезу нами були проведені морфометричні та гістохімічні дослідження епітеліального диферону стравохідно-шлункового перхіду (СШП). Встановлено, що на ранньому ембріональну періоді 5–6 тиждень спостерігається поступове збільшення секреції нейтральних та кислих муцинів в шлунковому відділах епітеліального диферону СШП, в той час як ембріофетальний або неофетальний період — з 7 по 9 тижні характеризувався зміною і структурною перебудовою епітеліального диферону та появою сульфомуцинів в шлунковому епітелії та поступовим зниженням продукції кислих муцинів. Для раннього фетального періоду (10-28 тижні) характерним було зникнення кислих сіаломуцинів в епітеліоцитах ГЕЗ з 10 по 18 тиждень та зростанням до 7,65±0,18% нейтральних муцинів з падінням їх рівня у 18-20 тижневий період та зниженням до 2,4±0,10% у 28 тижнів (p0,001). Пізній фетальний період — з 28 до 38 тижня характеризувався завершеною структурною перебудовою епітеліального диферону ГЕЗ з формуванням простого стовпчастого епітелію кардіальної частини шлунка з неповним гістохімічним цитодиференціюванням шлункового епітелію гастроезофагеальної зони, про що свідчили залишки кислих муцинів (сіаломуцинів), які не характерні для зрілого шлункового епітелію
In order to study the quantitative and qualitative composition of mucins of the gastroesophageal zone (GEZ) epithelium during the stages of embryonic and fetal periods of ontogenesis, we conducted morphometric and histochemical studies of the epithelial differon of the gastroesophageal junction (GEJ). The early embryonic period of 5–6 weeks was established to have been observing a gradual increase of neutral and acid mucins secretion in the gastric parts of the GEJ epithelial differon whereas the embryo-fetal or non-fetal period from 7 to 9 weeks was characterized by changing and the structural rearrangement of the epithelial differon and sulfomucins appearance in gastric epithelium and gradual decrease in the production of acid mucins. The early fetal period (10–28 weeks) is characterized by disappearance of acid sialomucins in the enterocytes of the GEZ from 10 to 18 weeks and an increase to 7.65±0.18% of neutral mucins with a drop in their level in the 18-20 week period and a decrease to 24±0.10% at 28 weeks (p0.001). The late fetal period, from 28 to 38 weeks, was characterized by a complete structural rearrangement of the epithelial differon of the GEZ with the formation of a simple columnar epithelium of the cardiac part of the stomach with incomplete histochemical cytological differentiation of the GEZ gastric epithelium. It was evidenced by the presence of residual acid mucins (sialomucins) that are not typical for mature gastric epithelium
Дод.точки доступу:
Рекун, Т. О.
Вернигородський, С. В.
Кисельова, Т. М.
Черепаха, О. Л.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-40 41-54

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)