Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (6)

Рідкісні видання (3)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Эпителий<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 69
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-69

Эффект различных ферментов-антиоксидантов на регенеративные процессы в эпителии трахеи после химического ожога [Текст] / А. Г. Волкова [и др.] // Пульмонология. - 2014. - № 2. - С. 84-90

MeSH-головна:
ОЖОГИ ХИМИЧЕСКИЕ -- BURNS, CHEMICAL (осложнения)
СОЛЯНАЯ КИСЛОТА -- HYDROCHLORIC ACID (вредные воздействия)
ТРАХЕЯ -- TRACHEA (анатомия и гистология, патофизиология)
ЭПИТЕЛИЙ -- EPITHELIUM (анатомия и гистология, патофизиология)
АПОПТОЗ -- APOPTOSIS (физиология)
МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL
КРЫСЫ -- RATS
Дод.точки доступу:
Волкова, А. Г.
Шарапов, М. Г.
Равин, В. К.
Гордеева, А. Е.
Карадулева, Е. В.
Мубаракшина, Э. К.
Темнов, А. А.
Фесенко, Е. Е.
Новоселов, В. И.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Эндокринные клетки эпителия прямой кишки в норме, при неспецифическом язвенном колите и синдроме раздраженной кишки без лечения и при лечении преднизолоном и салофальком [Текст] / С. В. Костюкевич [и др.] // Архив патологии. - 2004. - № 4. - С. 23-27

Рубрики: Толстая кишка

   Раздраженного кишечника синдром

   Колит язвенный

   Эпителий

   Кишечника эндокринные клетки

Дод.точки доступу:
Костюкевич, С. В.
Аничков, Н. М.
Иванова, В. Ф.
Орешко, Л. С.
Кудряшова, Г. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Широкое многообразие кератинов человека [Текст] / М. М. Юнусбаева [и др.] // Вестник дерматологии и венерологии. - 2015. - № 5. - С. 42-52

MeSH-головна:
КЕРАТИНЫ -- KERATINS (вредные воздействия, генетика, диагностическое применение, классификация, физиология)
ЦИТОСКЕЛЕТ -- CYTOSKELETON
ЭПИТЕЛИЙ -- EPITHELIUM
Дод.точки доступу:
Юнусбаева, М. М.
Юнусбаев, Б. Б.
Валиев, Р. Р.
Хамматова, А. А.
Хуснутдинова, Э. К.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Ешмагамбетова, А. Б.
Цитоморфологическая оценка клеток слизистой оболочки полости носа у населения урбанизированных территорий [Текст] / А. Б. Ешмагамбетова, Л. Т. Базелюк, З. И. Намазбаева // Гигиена и санитария : Двухмес. науч.-практ. журн. - 2013. - № 4. - С. 33-35. - Библиогр.: с.35 . - ISSN 0016-9900

MeSH-головна:
НОСА СЛИЗИСТАЯ ОБОЛОЧКА -- NASAL MUCOSA (цитология)
ЭПИТЕЛИЙ -- EPITHELIUM (патология)
ОКРУЖАЮЩЕЙ СРЕДЫ ЗАГРЯЗНЕНИЕ -- ENVIRONMENTAL POLLUTION (вредные воздействия)
Дод.точки доступу:
Базелюк, Л. Т.
Намазбаева, З. И.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Кравчук, М. Г.
Цитологическая оценка структуры ядер буккального эпителия у женщин с генерализованным пародонтитом [Текст] / М. Г. Кравчук // Проблемы медицины. - 1999. - № 1-2. - С. 40-41

MeSH-головна:
ЦИТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- CYTOLOGICAL TECHNIQUES
ПЕРИОДОНТА БОЛЕЗНИ -- PERIODONTAL DISEASES (иммунология, метаболизм, патофизиология)
ЩЕКИ -- CHEEK (анатомия и гистология, кровоснабжение, патология)
ЭПИТЕЛИЙ -- EPITHELIUM (анатомия и гистология, иммунология, метаболизм, патология)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Гасюк, Н. В.
Характеристика каріометричних показників епітелію ясенної борозни в нормі [Текст] / Н. В. Гасюк // Вісник наукових досліджень. - 2014. - № 4. - С. 75-77

MeSH-головна:
ЭПИТЕЛИЙ -- EPITHELIUM
ДЕСНЫ -- GINGIVA (анатомия и гистология)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Герасимюк, М. І.
Характер та особливості морфологічних змін у піднебінних мигдаликах у хворих на хронічний тонзиліт залежно від рівня апоптозу лімфоцитів [Текст] = Character and peculiarities of morphological changes in palatine tonsils in patients with chronic tonsillitis depending on the level of appothosis of lymphocytes / М. І. Герасимюк, О. І. Яшан // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2017. - N 3. - С. 36-44

MeSH-головна:
ТОНЗИЛЛИТ -- TONSILLITIS
АПОПТОЗ -- APOPTOSIS
ЭПИТЕЛИЙ -- EPITHELIUM
МЕТАПЛАЗИЯ -- METAPLASIA
СКЛЕРОЗ -- SCLEROSIS
Анотація: При зіставленні стану апоптозу і некрозу в лімфоцитах піднебінних мигдаликів і периферійної крові за результатами морфологічних досліджень у хворих на хронічний тонзиліт встановлено залежність морфологічних змін від стану апоптозу. Мета дослідження – встановити рівень апоптозу і його співвідношення з некрозом у лімфоцитах і нейтрофілах гомогенату піднебінних мигдаликів та у периферійній крові хворих на хронічний тонзиліт і зіставити отримані дані з результатами морфологічних досліджень. Матеріал і методи. Проведено обстеження хворих на хронічний тонзиліт після тонзилектомії з визначенням стану апоптозу і некрозу в лімфоцитах та нейтрофілах гомогенату піднебінного мигдалика і у периферійній крові на проточному цитофлюориметрі. Крім того, всім пацієнтам проводилося морфологічне дослідження видалених піднебінних мигдаликів. Результати. При хронічному тонзиліті в лімфоцитах апоптоз переважає над некрозом. Таке переважання характерне для бактерійного ураження мигдаликів, на відміну від вірусного, при якому воно проявляється у нейтрофілах. Причому кратність цього переважання корелює із морфологічними змінами у самих мигдаликах. По мірі наростання патоморфологічних змін наростає і кратність співвідношення апоптоз/некроз. При співвідношенні, кратному 2–3, патоморфологічна картина представлена лише помірними судинними реакціями у вигляді посилення васкуляризації із збільшенням кількості та розширенням просвіту дрібних артерій і артеріол з одночасним зниженням пропускної спроможності артерій середнього калібру. Це, разом із морфологічним станом слизової оболонки, сполучнотканинної капсули і фолікулів дає підстави вважати, що захворювання ще перебуває у стадії компенсації і підлягає консервативному лікуванню. При співвідношенні апоптоз/некроз, кратному 4–6, були зареєстровані судинні зміни дилатаційного характеру. До них приєднувалися морфологічні зміни у вигляді стоншання слизової оболонки, потовщення сполучнотканинної капсули і зменшення розмірів фолікулів та їх просвітлення, що, разом із явищами метаплазії і гіперкератозу епітелію слизової оболонки, може бути підтвердженням субкомпенсації патологічного процесу. Виявлені ж при кратності співвідношення апоптоз/некроз в 7 разів і більше морфологічні зміни у вигляді подальшої деградації епітелію слизової, проліферації сполучної тканини як у капсулі, так і проникнення її у паренхіму разом із вираженим периваскулярним склерозом, деструктивними змінами із макрофагальною реакцією у значно зменшених за розмірами лімфоїдних фолікулах, наявністю скупчень білкового детриту та відповідними судинними реакціями є ознаками декомпенсації захворювання і необхідності його оперативного лікування. Висновки. При співвідношенні апоптоз/некроз у лімфоцитах гомогенату піднебінних мигдаликів і периферійній крові, кратному 2–4, морфологічні зміни у самих мигдаликах відповідають захворюванню у стадії компенсації, при співвідношенні 4–6 за даними морфологічних досліджень процес можна вважати субкомпенсованим і при співвідношенні 7 і більше – декомпенсованим
Дод.точки доступу:
Яшан, О. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Феномен нестабильности бронхиального эпителия при хронической патологии легких [Текст] / Г. И. Непомнящих, В. А. Левицкий, Л. М. Непомнящих // Бюллетень экспериментальной биологии и медицины. - 2000. - T.129.-№ 4. - С. 470-474

MeSH-головна:
ЛЕГКИХ БОЛЕЗНИ -- LUNG DISEASES (патофизиология)
ЭПИТЕЛИЙ -- EPITHELIUM (патология)
Дод.точки доступу:
Непомнящих, Г. И.
Левицкий, В. А.
Непомнящих, Л. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Тимошин, С. С.
Участие компонентов системы ангиотензина II в регуляции синтеза ДНК в эпителии пилорического отдела желудка белых крыс [Текст] / С. С. Тимошин, Е. Ю. Животова // Бюллетень экспериментальной биологии и медицины. - 2000. - Т.129.-№ 2. - С. 214-216

MeSH-головна:
АНГИОТЕНЗИН II -- ANGIOTENSIN II (фармакология)
НУКЛЕИНОВЫХ КИСЛОТ СИНТЕЗА ИНГИБИТОРЫ -- NUCLEIC ACID SYNTHESIS INHIBITORS (фармакология)
ЭПИТЕЛИЙ -- EPITHELIUM
ПРИВРАТНИК -- PYLORUS
КРЫСЫ -- RATS
Дод.точки доступу:
Животова, Е. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Переяслов, А. А.
Сучасна концепція патогенезу некротичного ентероколіту (огляд літератури) [Текст] / А. А. Переяслов, К. В. Шахов, О. Я. Борис // Хірургія дитячого віку. - 2013. - № 2. - С. 70-76

MeSH-головна:
ЭНТЕРОКОЛИТ НЕКРОТИЧЕСКИЙ -- ENTEROCOLITIS, NECROTIZING (патофизиология, этиология)
КИШЕЧНИК -- INTESTINES
МИКРОБИОЛОГИЯ -- MICROBIOLOGY
ЭПИТЕЛИЙ -- EPITHELIUM
АЗОТА ОКСИДЫ -- NITROGEN OXIDES
Дод.точки доступу:
Шахов, К. В.
Борис, О. Я.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Гринь, В. Г.
Структура лімфоїдно-асоційованого епітелію пейєрових бляшок тонкої кишки білих щурів [Текст] / В. Г. Гринь, Ю. П. Костиленко // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2019. - Т. 18, № 4. - С. 67-75. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ПЕЙЕРОВЫ БЛЯШКИ -- PEYER'S PATCHES (иммунология)
ТОНКАЯ КИШКА -- INTESTINE, SMALL (иммунология)
ЭПИТЕЛИЙ -- EPITHELIUM
Анотація: Найбільш показовими і структурованими утвореннями адаптивного імунітету в слизовій оболонці кишок є лімфоепітеліальні утворення (пейєрові бляшки). Ці утворення периферійного відділу імунної системи здійснюють, опосередковані епітелієм, механізми взаємодії між патогенною мікрофлорою кишок та імунокомпетентними клітинами, ініціюючи цим самим розвиток імунних реакцій у слизових оболонках. Мета дослідження - встановлення форми і топологічних співвідношень М-клітин з іншими типами ентероцитів, а також з лімфоїдними елементами пейєрових бляшок тонкої кишки. Дослідження здійснено на 30 білих щурах-самцях репродуктивного віку, масою 200,0±20,0 грам. Об’єктом дослідження були відрізки тонкої кишки з наявністю в них пейєрових бляшок. З отриманих препаратів, укладених в парафінові блоки, виготовляли серійні зрізи товщиною 4 мкм, забарвлені гематоксилін-еозином і за Ван-Гізоном, які вивчалися за допомогою світлового мікроскопа «Коnus», обладнаного цифровою мікрофотонасадкою Sigeta DCM-900 9.0MP. Встановлено, що при збереженні загальної форми будови пейєрові бляшки схильні до пластичної мінливості, що залежить від ситуаційно мінливих чинників антигенного впливу, тобто для них властивий функціональний поліморфізм. Особливо це стосується їх лімфоїдно-асоційованого епітелію. Ідентифікація М-клітин за допомогою тільки одних традиційних гістологічних методів на практиці виявляється ускладненою. І все ж у процесі цілеспрямованого вивчення серійних парафінових зрізів вдалося виявити деякі морфологічні ознаки, які вказують на місце їх розташування.
Дод.точки доступу:
Костиленко, Ю. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Сравнительный анализ различных способов нанесения культуры аллофибробластов при лечении раневых дефектов кожи у лабораторных животных [Текст] / С. С. Чаплыгин [и др.] // Морфологические ведомости. - 2013. - № 3. - С. 108-112

MeSH-головна:
КРЫСЫ -- RATS (анатомия и гистология, повреждения, хирургия)
ЖИВОТНЫЕ ЛАБОРАТОРНЫЕ -- ANIMALS, LABORATORY (анатомия и гистология, повреждения, хирургия)
СРАВНИТЕЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- COMPARATIVE STUDY
ХИРУРГИЧЕСКАЯ РАНЕВАЯ ИНФЕКЦИЯ -- SURGICAL WOUND INFECTION (диагноз, метаболизм, реабилитация, терапия, хирургия)
ФИБРОБЛАСТЫ -- FIBROBLASTS (иммунология, метаболизм, ультраструктура)
ЭПИТЕЛИЙ -- EPITHELIUM (анатомия и гистология, метаболизм, повреждения, ультраструктура, хирургия)
РАНЫ И ТРАВМЫ -- WOUNDS AND INJURIES (диагноз, метаболизм, реабилитация, терапия, хирургия)
Дод.точки доступу:
Чаплыгин, С. С.
Колсанов, А. В.
Болтовская, В. В.
Рубинская, М. С.

Знайти схожі

13.

Налескина, Л. А.
Современное развитие направления - цитологическая реактивность больного онкологического профиля [Текст] / Л. А. Налескина // Клінічна онкологія. - 2019. - Том 9, N 4. - С. 209-217. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
НОВООБРАЗОВАНИЯ -- NEOPLASMS (генетика, диагностика, кровь, этиология)
ЦИТОГЕНЕТИКА -- CYTOGENETICS
ИММУНОГИСТОХИМИЯ -- IMMUNOHISTOCHEMISTRY
ЭПИТЕЛИЙ -- EPITHELIUM
ЩЕКИ -- CHEEK
ЛИМФОЦИТЫ -- LYMPHOCYTES
МИКРОЯДРА ХРОМОСОМА-ДЕФЕКТНЫЕ -- MICRONUCLEI, CHROMOSOME-DEFECTIVE
ДНК МЕТИЛИРОВАНИЕ -- DNA METHYLATION
МИКРО-РНК -- MICRORNAS
ВОСПАЛЕНИЕ -- INFLAMMATION
Анотація: В обзоре проанализированы данные литературы о существующих в настоящее время подходах к оценке реакции организма на опухолевый процесс на уровне соматических немалигнизированных клеток. Несмотря на различный дизайн, целью всех исследований является поиск простых неинвазивных и в то же время информативных маркеров, которые можно было бы использовать в качестве предикторов рака, для дифференциальной диагностики новообразований, прогнозирования опухолевого процесса, разработки мер профилактики, оценки эффективности лечения, а также определения чувствительности опухоли к химио- и лучевой терапии. Четко прослеживаются три основные направления исследований цитологической реактивности больного онкологического профиля. Золотым стандартом остается классический подход, позволяющий в буккальном эпителии или лимфоцитах периферической крови оценить цитогенетические, цитотоксические эффекты на основании данных, полученных при исследовании аберраций хромосом, микроядер, с недавнего времени — ДНК комет. В связи с имеющимися доказательствами того, что ключевым фактором, определяющим исход злокачественного процесса, является воспаление, широко развивается второе направление цитологической реактивности больного онкологического профиля — поиски маркеров системного воспалительного ответа на основании индексов, рассчитанных по соотношению форменных элементов крови. С недавнего времени получило развитие третье направление этой проблемы — эпигенетическое, которое заключается в изучении маркеров метилирования ДНК соматических немалигнизированных клеток больных со злокачественными новообразованиями различного генеза, в частности лимфоцитов периферической крови, а также микроРНК, ассоциированных с опухолевым ростом, для дальнейшего внедрения в клиническую практику. Имеющиеся результаты по всем трем направлениям исследований дают надежду на успешное решение в ближайшей перспективе актуальных проблем онкологии
В огляді проаналізовані дані літератури щодо підходів до оцінки реакції організму на пухлинний процес на рівні соматичних немалігнізованих клітин, які існують на сьогодні. Незважаючи на різний дизайн, метою всіх досліджень є пошук простих, неінвазивних і водночас інформативних маркерів, які можна було б використовувати в якості предикторів раку, для диференційної діагностики новоутворень, прогнозування пухлинного процесу, розробки заходів профілактики, оцінки ефективності лікування, а також визначення чутливості пухлини до хіміо- і променевої терапії. Чітко простежуються три основні напрямки досліджень цитологічної реактивності хворого онкологічного профілю. Золотим стандартом залишається класичний підхід, що дозволяє в букальному епітелії або лімфоцитах периферичної крові оцінити цитогенетичні, цитотоксичні ефекти на підставі даних, отриманих під час дослідження аберацій хромосом, мікроядер, віднедавна — ДНК-комет. У зв’язку з наявними доказами того, що ключовим фактором, який визначає результат злоякісного процесу, є запалення, широко розвивається другий напрямок цитологічної реактивності хворого онкологічного профілю — пошуки маркерів системної запальної відповіді на підставі індексів, розрахованих за співвідношенням формених елементів крові. Віднедавна набув розвитку третій напрямок цієї проблеми — епігенетичний, який полягає у вивченні маркерів метилування ДНК соматичних немалігнізованих клітин хворих зі злоякісними новоутвореннями різного генезу, зокрема лімфоцитів периферичної крові, а також мікроРНК, асоційованих з пухлинним ростом, для подальшого впровадження в клінічну практику. Наявні результати за всіма трьома напрямками досліджень дають надію на успішне вирішення в найближчій перспективі актуальних проблем онкології
Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Салюк, О. Д.
Роль стійкості бар’єрного епітелію ясен у розвитку запального процесу за даними кореляційного і факторного аналізу [Текст] / О. Д. Салюк // Український стоматологічний альманах. - 2013. - № 6. - С. 43-47. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ГИНГИВИТ -- GINGIVITIS (диагноз)
ЭПИТЕЛИЙ -- EPITHELIUM (ультраструктура)
ДЕСНЫ -- GINGIVA (иммунология, патология)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Роль диспластических изменений эпителия маточной трубы в гистогенезе рака яичников [Текст] / Н. В. Данилова [и др.] // Архив патологии. - 2014. - № 4. - С. 9-14

MeSH-головна:
МАТОЧНЫЕ ТРУБЫ -- FALLOPIAN TUBES (анатомия и гистология, патология, ультраструктура)
ЯИЧНИКОВ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- OVARIAN NEOPLASMS (диагноз, патофизиология, ультраструктура)
ЭПИТЕЛИЙ -- EPITHELIUM (анатомия и гистология, патология, ультраструктура)
КАРЦИНОМА -- CARCINOMA (диагноз, классификация, ультраструктура, этиология)
Дод.точки доступу:
Данилова, Н. В.
Андреева, Ю. Ю.
Королев, А. В.
Виноградов, И. И.
Завалишина, А. Э.
Франк, Г. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Столярова, М. В.
регуляторные элементы кожного эпителия у Saccoglossus mereschkowskii - enteropneusta, hemichordata: электронно-микроскопическое и иммуноцитохимическое исследование [Текст] / М. В. Столярова, Э. И. Валькович // Морфология: Архив анатомии, гистологии и эмбриологии : Науч.- теорет. мед. журн. - 2013. - Т. 143, № 6. - С. 26-31. - Библиогр. в конце ст. . - ISSN 0004-1947

MeSH-головна:
ХОРДОВЫЕ -- CHORDATA
ЭПИТЕЛИЙ -- EPITHELIUM (ультраструктура)
КОЖА -- SKIN (ультраструктура, цитология)
БИОЛОГИЧЕСКАЯ ЭВОЛЮЦИЯ -- BIOLOGICAL EVOLUTION
Дод.точки доступу:
Валькович, Э. И.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Парнова, Р. Г.
Различие влияний простагландина Е2 на реасорбцию воды и мочевины в осморегулирующем эпителии амфибий / Р. Г. Парнова, В. Т. Бахтеева, Е. А. Лаврова // Российский физиологический журнал им.И.М.Сеченова. - 2001. - Т. 87, № 12. - С. 1662-1672

MeSH-головна:
МОЧЕВОЙ ПУЗЫРЬ -- URINARY BLADDER (эмбриология)
ЗЕМНОВОДНЫЕ -- AMPHIBIANS
МОЧЕВИНА -- UREA (химия)
ЭПИТЕЛИЙ -- EPITHELIUM (эмбриология)
ДИНОПРОСТОН -- DINOPROSTONE (химия)
Дод.точки доступу:
Бахтеева, В. Т.
Лаврова, Е. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Смирнов, С. Н.
Пролиферативные эффекты эпидермального фактора роста в эпителии тонкой кишки крыс на первой неделе постнатального онтогенеза [Текст] / С. Н. Смирнов // Український медичний альманах. - 1998. - № 3. - С. 114-116

MeSH-головна:
ЭПИТЕЛИЙ -- EPITHELIUM
ТОНКАЯ КИШКА -- INTESTINE, SMALL (анатомия и гистология)

Знайти схожі

19.

Федорченко, Ю. Л.
Пролиферативная активность желудочного эпителия и влияние на нее терапии у больных с сочетанием язвенной болезни желудка и сахарного диабета [Текст] / Ю. Л. Федорченко, Е. Н. Гончарова, Н. М. Коблова // Хирургия. Журнал им. Н. И. Пирогова. - 2001. - № 6. - С. 43-46

MeSH-головна:
ЭПИТЕЛИЙ -- EPITHELIUM (патология, ультраструктура)
ЖЕЛУДКА ЯЗВА -- STOMACH ULCER (диагноз, метаболизм, терапия)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS (диагноз, метаболизм, патофизиология)
Дод.точки доступу:
Гончарова, Е. Н.
Коблова, Н. М.

Знайти схожі

20.

Шаяхметова, Г. М.
Порівняльна оцінка впливу протитуберкульозних лікарських засобів на експресію CYP2E1 і стан сперматогенного епітелію за умов введення щурам-самцям у двох комбінаціях, що містять етамбутол або стрептоміцин [Текст] / Г. М. Шаяхметова // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2018. - № 3. - С. 79-85. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ПРОТИВОТУБЕРКУЛЕЗНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTITUBERCULAR AGENTS (вредные воздействия)
ЭТАМБУТОЛ -- ETHAMBUTOL
СТРЕПТОМИЦИН -- STREPTOMYCIN
ЭПИТЕЛИЙ -- EPITHELIUM (действие лекарственных препаратов)
Анотація: Мета дослідження – порівняльна оцінка стану сперматогенного епітелію щурів і тестикулярної експресії гена CYP2E1 за сумісного введення протитуберкульозних засобів у двох комбінаціях, що містять ізоніазид, піразинамід, рифампіцин, а також етамбутол або стрептоміцин (комбінація 1 і 2 відповідно). Було виявлено, що стрептоміцин за окремого введення, на відміну від етамбутолу, не впливав на експресію мРНК CYP2Е1 в сім’яниках щурів. Заміна етамбутолу на стрептоміцин у комбінації протитуберкульозних засобів не запобігала повністю підвищенню тестикулярної експресії гена CYP2Е1, ймовірно, унаслідок наявності ізоніазиду. У той самий час заміна етамбутолу на стрептоміцин сприяла поліпшенню морфофункціонального стану сім’яників. Зокрема, результати мікроскопічного дослідження епідидимальної суспензії свідчать про зниження продукції сперматозоїдів сім’яниками на 68 % за введення комбінації 1 порівняно з тваринами контрольної групи і відсутність негативних змін за введення комбінації 2. Ми припускаємо, що CYP2E1 може брати участь у неспецифічних патогенетичних механізмах розвитку чоловічого безпліддя внаслідок порушення сперматогенезу в результаті підвищеного утворення активних форм кисню. Виявлено наявність сильної негативної кореляції між кількістю сперматозоїдів і рівнем експресії гена CYP2E1 у сім’яниках щурів, які отримували комбінацію 1 (r = -0,87; Р = 0,001). У гонадах тварин даної групи також зафіксовані різні морфологічні зміни сперматогенного епітелію: деструктивно змінені сім’яні канальці, наявність гігантських багатоядерних клітин у зоні сперматоцитів першого порядку, некротизований сперматогенний епітелій. У сім’яниках щурів, яким вводили комбінацію 2, в основному, не відзначалося морфологічних аномалій. Таким чином, за сумісного введення етамбутолу, ізоніазиду, піразинаміду та рифампіцину заміна етамбутолу на стрептоміцин сприяла зменшенню побічної дії протитуберкульозних препаратів на сім’яники.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-40 41-60 61-69

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)