Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (8)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=лептин<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 164
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

Tkachenko, V. I.
Effectiveness of motivational counseling for lifestyle modification in obese patients using a patient-centered approach [Text] = Ефективність мотиваційного консультування щодо корекції способу життя у пацієнтів з ожирінням з використанням пацієнт-орієнтованого підходу / V. I. Tkachenko, T. O. Bagro // Сімейна медицина. - 2023. - № 1. - P20-27. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
ИНДИВИДУАЛИЗИРОВАННАЯ МЕДИЦИНА -- INDIVIDUALIZED MEDICINE (использование)
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY (патофизиология)
ЛАБОРАТОРНЫЕ КЛИНИЧЕСКИЕ ТЕХНОЛОГИИ -- CLINICAL LABORATORY TECHNIQUES (использование, методы)
ТРЕВОГИ СОСТОЯНИЕ -- ANXIETY (диагностика, осложнения, терапия, этиология)
ДЕПРЕССИЯ -- DEPRESSION (диагностика, осложнения, терапия, этиология)
СНА РАССТРОЙСТВА -- SLEEP DISORDERS (диагностика, осложнения, терапия, этиология)
ПИЩЕВОЕ ПОВЕДЕНИЕ -- FEEDING BEHAVIOR (действие лекарственных препаратов, психология)
ЛЕПТИН -- LEPTIN (диагностическое применение, метаболизм)
СЕРОТОНИН -- SEROTONIN (дефицит, диагностическое применение, иммунология, метаболизм)
ЖИЗНИ СТИЛЬ -- LIFE STYLE
Анотація: Obesity is a predictor of a significant number of non-communicable diseases. Reduction of body weight by 5–10 % in 6 months, has a positive effect on the prognosis of life and is one of the goals of treatment. To achieve such goals, there is a need for a patient-oriented approach, where the degree of individualization corresponds to the personal risks and needs of the patient with his involvement in the process of choosing a treatment strategy and forming new flexible life habits through the use of motivational counseling. The objective: is to determine the effectiveness of motivational counseling for lifestyle modification in obese patients of prime working age using a patient-oriented approach. Materials and methods. 37 patients with obesity I (27 people) and II (10 people) degree, aged 38.03±1.27 years (20 women and 17 men) were examined. Patients were given motivational counseling according to the «5 As» system, the patient-oriented approach included recommendations regarding the regime and caloric content of food, physical activity (monitoring with a pedometer), compliance with sleep hygiene, correction of psycho-emotional disorders. Clinical laboratory examination in dynamics after 1 month, 3 months and 6 months included measurements of BMI, waist and hip circumference, body surface area, waist/hip ratio, conicity index, body shape index, abdominal volume index, blood pressure, levels of blood glucose, insulin, HOMA index, cholesterol, lipidogram indicators, serotonin and leptin. In addition, surveys were conducted using the HADS hospital anxiety and depression scale, Beck’s scale, Hamilton scale, Dutch Eating Behavior Questionnaire, Epworth Sleepiness Scale, Pittsburgh Sleep Quality Questionnaire, SF-36, The International Physical Activity Questionnaire, The Finnish Diabetes Risk Score. Statistical analysis was performed using IBM SPSS Statistics, Statistica 12, descriptive statistics Excel 2010. Results. During 6 months of observation, patients lost more than 5 % of their body weight (p0.05), which was accompanied by a significant decrease in BMI (p0.01) and an increase in the level of physical activity (p0.001). The levels of lipid and carbohydrate metabolism exceeded the recommended values and had a positive tendency to decrease during treatment (p0.05). Assessments of the manifestations of anxiety and depression according to the HADS depression and Hamilton scales, eating disorders, serotonin and leptin levels, quality of sleep, quality of life of patients improved. The prediction of the risk of developing diabetes had significant positive dynamics (p0.05). Conclusions. The obtained results make prove that the application of of motivational counseling according to the step-bystep system «5 As» with a patient-oriented approach in patients of working age with obesity is an effective method, which is confirmed by reliable positive results and allows to reduce body weight by more than 5 % in 6 months, reduce levels of metabolic disorders, blood pressure, increase physical activity, reduce the manifestations of depression and anxiety, eating disorders, improve the quality of sleep and life of patients, improve the prognosis and reduce the risk of non-infectious diseases. If it is necessary to achieve stricter targets of indicators in obese patients and/or in a shorter time, it is necessary to carry out a further search for effective measures and consider the additional use of pharmaceutical products in prevention.
Ожиріння є предиктором значної кількості неінфекційних захворювань. Зниження маси тіла на 5–10 % за 6 міс має позитивний вплив на прогноз життя і є однією з цілей лікування. Для досягнення таких цілей виникає потреба пацієнт-орієнтованого підходу, де ступінь індивідуалізації відповідає персональним ризикам та потребам пацієнта з його залученням до процесу обрання стратегії лікування та формуванням нових гнучких життєвих звичок шляхом використання мотиваційного консультування. Мета дослідження: визначення ефективності застосування мотиваційного консультування щодо корекції способу життя у пацієнтів основного працездатного віку з ожирінням з використанням пацієнт-орієнтованого підходу. Матеріали та методи. Обстежено 37 пацієнтів з ожирінням І (27 осіб) та ІІ (10 осіб) ступеня, віком 38,03±1,27 року (20 жінок та 17 чоловіків). Пацієнтам проводили мотиваційне консультування за системою «5 As». Пацієнт-орієнтований підхід включав рекомендації щодо режиму і калорійності харчування, фізичної активності (контроль за допомогою крокоміра), дотримання гігієни сну, корекції психоемоційних розладів. Клініко-лабораторне обстеження в динаміці через 1 міс, 3 міс та 6 міс включало вимірювання ІМТ, об’єму талії та стегон, площі поверхні тіла, співвідношення талії/стагон, індексу конусності, індексу форми тіла, індексу абдомінального об’єму, артеріального тиску, рівнів у крові глюкози, інсуліну, індексу НОМА, холестерину, показників ліпідограми, серотоніну та лептину. Додатково проводили опитування за допомогою госпітальної шкали тривоги та депресії HADS, шкали Бека, шкали Гамільтона, Голландського опитувальника харчової поведінки, Epworth Sleepiness Scale, Пітсбурзького опитувальника якості сну, SF-36, The International Physical Activity Questionnaire, The Finnish Diabetes Risk Score. Статистичний аналіз здійснювався за допомогою IBM SPSS Statitics, Statistica 12, описова статистика Excel 2010. Результати. За 6 міс спостереження пацієнти втратили більш ніж 5 % маси тіла (p0,05), що супроводжувалось достовірним зменшенням ІМТ (p0,01) та підвищенням рівня фізичної активності (p0,001). Рівні ліпідного та вуглеводного обмінів перевищували рекомендовані значення та мали позитивні тенденції до зниження у процесі лікування (p0,05). Покращилися рівні тривоги і депресії за шкалами HADSдепресія та Гамільтона, порушення харчової поведінки, рівні серотоніну та лептину, якість сну, якість життя пацієнтів. Прогноз ризику виникнення цукрового діабету мав суттєву позитивну динаміку (p0,05). Висновки. Застосування методики мотиваційного консультування за системою «5 As» з пацієнт-орієнтованим підходом у пацієнтів з ожирінням є ефективною методикою, що підтверджується достовірними позитивними результатами та дозволяє знизити масу тіла на більш ніж 5% за 6 міс, знизити рівні метаболічних порушень, артеріального тиску, під- вищити фізичну активність, зменшити прояви депресії та тривоги, порушення харчової поведінки, покращити якість сну та життя пацієнтів, покращити прогноз та знизити ризик виникнення неінфекційних захворювань. У разі необхідності досягнення у пацієнтів з ожирінням більш жорстких цільових показників та в коротші терміни необхідно здійснювати подальший пошук ефективних заходів та розглядати додаткове застосування медикаментозних засобів профілактики
Дод.точки доступу:
Bagro, T. O.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Шкільна, О. О.
Рівні лептину та адипонектину у хворих на системний червоний вовчак, зв’язок з особливостями перебігу захворювання [Текст] = Levels of leptin and adiponectin in patients with SLE, relationship with features of the course of the disease / О. О. Шкільна // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2023. - Т. 27, № 3. - С. 419-424. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ЛЕПТИН -- LEPTIN (анализ)
ВОЛЧАНКА КРАСНАЯ СИСТЕМНАЯ -- LUPUS ERYTHEMATOSUS, SYSTEMIC (метаболизм)
АДИПОНЕКТИН -- ADIPONECTIN (анализ, метаболизм)
АДИПОКИНЫ -- ADIPOKINES (анализ, метаболизм)
Анотація: Метою роботи було встановити можливі відмінності між рівнями лептину та адипонектину у хворих на системний червоний вовчак (СЧВ) та практично здорових людей, а також виявити ймовірні закономірності зміни рівнів адипокінів залежно від особливостей перебігу захворювання. Нами обстежено 79 хворих на СЧВ та 30 практично здорових осіб контрольної групи. Вміст лептину й адипонектину в сироватці крові визначали імуноферментним методом відповідно до інструкцій фірми-виробника “Leptin ELISA (CAN-L-4260)” (DBC, Canada) та “Adiponectin ELISA Kit” (DBC, Canada). Для оцінки активності використовували індекс SELENA-SLEDAI. Метаболічний синдром встановлювали за критеріями IDF (2005). Статистичну обробку отриманих результатів проводили на персональному комп’ютері методами параметричної та непараметричної статистики за допомогою програми Statistica 12.5 (StatSoft Inc., США) та Microsoft Excel 2016. У процесі дослідження виявлено, що рівень лептину достовірно на 45,1% був вищим у пацієнтів з СЧВ, ніж в групі контролю, який корелював з віком хворих, тривалістю хвороби, найтісніший зв’язок виявили з активністю запального процесу за індексом SLEDAI (r=0,78) та ШОЕ (r=0,54). У хворих на СЧВ з метаболічним синдромом на 60,5% були вищими середні значення лептину. За рівнем адипонектину на 17,8% нижчий показник у хворих на СЧВ, ніж у практично здорових людей. Зі збільшенням віку та тривалості захворювання виявлено достовірне зменшення рівня адипонектину у хворих на СЧВ. Все це зумовлює перспективи подальших досліджень цих показників та встановлення їхньої ролі в прогресуванні СЧВ
The aim of the work was to establish possible differences between the levels of leptin and adiponectin in patients with systemic lupus erythematosus (SLE) and practically healthy people, as well as to identify probable patterns of changes in the levels of adipokines depending on the features of the course of the disease. We examined 79 patients with SLE and 30 practically healthy individuals of the control group. The content of leptin and adiponectin in blood serum was determined by the immunoenzymatic method according to the instructions of the manufacturer “Leptin ELISA (CAN-L-4260)” (DBC, Canada) and “Adiponectin ELISA Kit” (DBC, Canada). The SELENA-SLEDAI index was used to assess activity. Metabolic syndrome was established according to the IDF (2005) criteria. Statistical processing of the obtained results was carried out on a personal computer using the methods of parametric and non-parametric statistics using the program Statistica 12.5 (StatSoft Inc., USA) and Microsoft Excel 2016. During the study, it was found that the level of leptin was reliably 45.1% higher in patients with SLE than in the control group, which correlated with the age of the patients, the duration of the disease, the closest relationship was found with the activity of the inflammatory process according to the SLEDAI index (r=0.78) and ESR (r=0.54). SLE patients with metabolic syndrome had 60.5% higher average leptin values. According to the level of adiponectin, it is 17.8% lower in patients with SLE than in practically healthy people. With increasing age and duration of the disease, a significant decrease in the level of adiponectin was found in patients with SLE. All this determines the prospects for further research of these indicators and establishing their role in the progression of SLE
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Bagro, T. O.
Mental health and sleep disorders in obese patients, their relationship with clinical and pathogenetic changes in the organism and impact on quality of life [Text] = Порушення психічного здоров’я та сну у пацієнтів з ожирінням, їх взаємозв’язок з клініко-патогенетичними змінами організму та вплив на якість життя / T. O. Bagro, V. I. Tkachenko // Сімейна медицина. - 2022. - № 4. - P5-10. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
ОЖИРЕНИЕ АБДОМИНАЛЬНОЕ -- OBESITY, ABDOMINAL (иммунология, метаболизм, терапия, эпидемиология)
ТРЕВОГИ СОСТОЯНИЕ -- ANXIETY (иммунология, психология)
ДЕПРЕССИЯ -- DEPRESSION (иммунология, психология)
СНА РАССТРОЙСТВА -- SLEEP DISORDERS (психология)
ПИЩЕВОЕ ПОВЕДЕНИЕ -- FEEDING BEHAVIOR (психология)
СЕРОТОНИН -- SEROTONIN (дефицит, диагностическое применение, иммунология, метаболизм)
ЛЕПТИН -- LEPTIN (дефицит, диагностическое применение, иммунология, метаболизм)
МЕДИЦИНСКАЯ ПОМОЩЬ ПЕРВИЧНАЯ -- PRIMARY HEALTH CARE (использование, методы, организация и управление)
Анотація: In the world the problem of obesity is an important aspect in the non-infectious diseases progression. It is known, that 95% of the pathogenic factor for the obesity development depends on the changes caused by neurochemical, hormonal and metabolic mechanisms that occur by depression, anxiety, eating disorders, circadian rhythms and sleepiness. The objective: to determine the psychosocial features and their relationship with clinical and pathogenetic changes in obese patients of working age. Materials and methods. 75 patients with obesity of the 1st and 2d degrees (39.03±0.93 years old) and 75 practically healthy persons of the corresponding age (36.84±0.96 years old) were examined. Waist circumference (WC), hip circumference (HC), body surface area (BSA), waist/hip ratio (WHR), conicity index (ConI), a body shape index (ABSI), abdominal volume index (AVI), blood pressure, blood levels of glucose, insulin, index HOMA, cholesterol, lipidogram indicators, serotonin, and leptin were determined in the patients. The psychological status was assessed by Hospital Anxiety and Depression Scale (HADS), Hamilton Anxiety Scale (HAM-A), the Dutch Eating Behavior Questionnaire (DEBQ), Epworth Sleepiness Scale (ESS), Pittsburgh Sleep Quality Index (PSQI), the patient’s quality of life – by 36-Item Short Form Survey (SF-36). The statistical analysis was conducted by IBM SPSS Statistics, Statistica 12, descriptive statistics Excel 2010. Results. The patients of the studied group, unlike the control group, had significantly higher indices of WC, HC, BMI, WHR, ConI, ABSI, AVI, HOMA index, blood pressure, glucose, insulin, total cholesterol, lipidogram, leptin and the lower level of serotonin. This was accompanied with clinically expressed anxiety of depression which led to eating disorders (a tendency “to eat emotions”, to overeat when food is available, a habit to eat without restrictions), sleep disorders (excessive day time sleepiness, low quality of sleep) and reduced quality of life. The results of correlation analysis indicate a strong or moderate positive correlation between obesity indices, glucose level, lipidogram, atherogenicity index, HOMA index, scores of depression and anxiety scales, as well as strong negative correlation with ABSI index, high density lipoproteins, serotonin. In addition, a positive correlation was found between leptin level and scores of depression and anxiety scales, scores of eating behavior, sleepiness, and a negative correlation was determined between these indices and serotonin level. Conclusions. The patients of the studied group (100.0 %) had abdominal obesity. Among the anthropometric indices ABSI and AVI ones were the most significant and informative for determination of abdominal obesity in gender aspect, this can be an alternative for MRI diagnosis of visceral obesity at the level of primary medical care. A close relationship between abdominal obesity with psycho-emotional disorders, disorders of sleep and eat behavior, metabolic disorders, leptin and serotonin levels was determined. Taking into account these interrelationships in a patient-centered management in persons with obesity will improve the quality of medical care
Проблематика ожиріння у світі відіграє важливу роль у прогресуванні неінфекційних захворювань. Відомо, що 95% патогенетичного фактора розвитку ожиріння залежить від змін, які обумовлені нейрохімічними, гормональними та метаболічними механізмами, що виникають при депресії, тривозі, порушенні харчової поведінки, циркадних ритмів та сонливості. Мета дослідження: визначення психосоціальних особливостей та їх взаємозв’язок з клініко-патогенетичними змінами у пацієнтів працездатного віку з ожирінням. Матеріали та методи. Обстежено 75 пацієнтів з ожирінням 1-го та 2-го ступеня (39,03±0,93 року) та 75 практично здорових осіб відповідного віку (36,84±0,96 року). Пацієнтам визначали об’єм талії (ОТ) та стегон (ОС), площу поверхні тіла (BSA), співвідношення талії/стегон – WHR, індекс конусності (ConI), індекс форми тіла (ABSI),p індекс абдомінального об’єму (AVI), артеріальний тиск, рівні в крові глюкози, інсуліну, індексу НОМА, холестерину, показники ліпідограми, серотоніну та лептину. Психосоціальний статус оцінювали за допомогою госпітальної шкали тривоги та депресії HADS, шкали Бека, шкали Гамільтона (HAM-A), Голландського опитувальника харчової поведінки (DEBQ), шкали сонливості Епвортa (Epworth Sleepiness Scale (ESS), Пітсбурзького опитувальника якості сну (PSQI), якості життя – SF-36. Статистичний аналіз здійснювали за допомогою IBM SPSS Statistics, Statistica 12, описова статистика Excel 2010. Результати. Пацієнти дослідної групи, на відміну від контрольної, мали достовірно вищі показники ОТ, ОС, ІМТ, WHR, BSA, індексів ConI, ABSI та AVI, індексу HOMA, АТ, глюкози, інсуліну, загального холестерину, ліпідограми, лептину і нижчий рівень серотоніну. Це супроводжувалось клінічно вираженою тривогою чи депресією, що вплинуло на появу змін харчової поведінки (схильність «заїдати емоції», переїдати при доступності їжі, звичка до харчування без обмежень), порушення сну (надмірна денна сонливість, низька якість сну) та зниження якості життя. Кореляційний аналіз продемонстрував сильний або середньої сили позитивний кореляційний зв’язок між індексами ожиріння, рівнями глюкози, ліпідограми, індексом атерогенності, індексом НОМА, лептину, балами шкал депресії і тривоги, а також сильний негативний з індексом ABSI, ЛПВЩ, серотоніном. Крім того, позитивний кореляційний зв’язок спостерігався між рівнем лептину та балами шкал депресії та тривоги, балами харчової поведінки, сонливості та негативний кореляційний зв’язок цих показників з рівнем серотоніну. Висновки. Пацієнти дослідної групи (100%) мали абдомінальне ожиріння. Серед антропометричних індексів найбільш достовірними та інформативними для визначення абдомінального ожиріння в гендерному аспекті є індекси ABSI та AVI, що може бути альтернативою МРТ діагностики вісцерального ожиріння в первинній медичній допомозі. Визначено тісний взаємозв’язок абдомінального ожиріння з психоемоційними розладами, порушеннями сну, харчової поведінки, метаболічними порушеннями та рівнями лептину і серотоніну. Врахування цих взаємозв’язків при застосуванні пацієнт-орієнтованого підходу ведення пацієнтів з ожирінням дозволить покращити якість медичної допомоги
Дод.точки доступу:
Tkachenko, V. I.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Кирилюк, М. Л.
Оцінка прогностичної значущості лептину, адипонектину і резистину в розвитку діабетичної ретинопатії у хворих на цукровий діабет 2-го типу [Текст] / М. Л. Кирилюк // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 3. - С. 25-29. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (осложнения)
ДИАБЕТИЧЕСКАЯ РЕТИНОПАТИЯ -- DIABETIC RETINOPATHY (диагностика)
ЛЕПТИН -- LEPTIN (анализ)
АДИПОНЕКТИН -- ADIPONECTIN (анализ)
РЕЗИСТИН -- RESISTIN (анализ)
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
Анотація: Встановлені докази участі гормонів жирової тканини лептину, адипонектину і резистину в розвитку метаболічних порушень у сітківці ока, ретинальної неоваскуляризації, діабетичної мікроангіопатії. Розробка методів математичної оцінки прогнозу розвитку діабетичної ретинопатії (ДР) за участю адипокінів залишається актуальною проблемою сучасної діабетології. Мета: розробка математичної моделі оцінки прогностичної значущості лептину, адипонектину і резистину сироватки крові для вивчення ймовірності розвитку і прогресування діабетичної ретинопатії у хворих на цукровий діабет (ЦД) 2-го типу. Матеріали та методи. Проведено відкрите спостережне одноцентрове одномоментне вибіркове дослідження у хворих на ЦД 2-го типу з ДР. У сироватці крові пацієнтів визначали концентрацію лептину, адипонектину і резистину, глікованого гемоглобіну (HbA1с), показники ліпідного обміну, аналізували результати інструментального обстеження очного дна. Використовували дискримінантний аналіз. Статистично значущими вважали відмінності при p 0,05. Була розроблена модель з лінійними комбінаціями досліджуваних показників, і згодом були отримані відповідні формули функцій класифікацій (ФК). Результати. Дослідження проведено у 59 пацієнтів (107 очей) (чоловіки і жінки) з ЦД 2-го типу та ДР: 27 чоловіків (45,76 %) і 32 жінки (54,24 %), середній вік — 58,20 ± 0,18 року, середня тривалість ЦД — 9,19 ± 0,46 року, середній рівень HbA1с — 9,10 ± 0,17 %. У хворих за даними об’єктивного, інструментального та лабораторного обстеження і подальшої оцінки клінічних ознак ЦД 2-го типу (HbA1с), ДР (стадія), даних ліпідограми (тригліцериди), концентрації лептину, адипонектину і резистину сироватки крові і з урахуванням особливостей цукрознижувальної терапії методом дискримінантного аналізу були розраховані формули ФК, на основі яких визначають можливість прогресування або стабілізації ДР. Висновки. Інформативність створеної математичної моделі оцінки прогностичної значущості гормонів жирової тканини в розвитку ДР у хворих на ЦД 2-го типу становить 71,4 %.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Роль гіперлептинемії у генезі гестаційної гіпертензії та прееклампсії [Текст] / С. О. Остафійчук [та ін.] // Пробл. ендокринної патології. - 2021. - N 3. - С. 65-70

MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
ЛЕПТИН -- LEPTIN (кровь)
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (этиология)
ПРЕЭКЛАМПСИЯ -- PRE-ECLAMPSIA (этиология)
Анотація: Метою дослідження було дослідили асоціацію рівня лептину в сироватці крові вагітних з ризиком виникнення гіпертензивних розладів в залежності від гестаційного збільшення маси тіла (ГЗМТ). У дослідження залучено 190 вагітних жінок з нормальним прегравідарним індексом маси тіла, які знаходилися на обліку в міському клінічному перинатальному центрі, м. Івано-Франківськ, Україна. Кількісне визначення лептину в сироватці крові проводили методом імуноферментного аналізу (ELISA Kit № CAN-L-4260, Canada). Результати статистично аналізували за допомогою Statistica 6.0 (StatSoft Inc., США) та пакету статистичного аналізу Microsoft Excel
Дод.точки доступу:
Остафійчук, С. О.
Дрогомирецька, Н. В.
Моцюк, Ю. Б.
Нейко, О. В.
Геник, Н. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Роль поліморфізму генів лептину та рецептора до лептину у реалізації метаболічних ефектів омега-3 поліненасичених жирних кислот у хворих на цукровий діабет 2 типу східноукраїнської популяції / Н. С. Красова [та ін.] // Пробл. ендокринної патології. - 2021. - N 4. - С. 27-33

MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (генетика, патофизиология)
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ -- POLYMORPHISM, GENETIC
ЛЕПТИН -- LEPTIN
ЖИРНЫЕ КИСЛОТЫ, ОМЕГА-3 -- FATTY ACIDS, OMEGA-3
Анотація: Відомо, що однонуклеотидні поліморфізми (ОНП) в генах адипокінів здатні впливати як на розвиток патологічних станів, пов’язаних з ожирінням, так і на ефективність застосованої фармакотерапії. Мета. Оцінити вплив поліморфних варіантів генів лептину LEP 2548GA (rs7799039) та рецептора до лептину LEPR 223GА (rs1137101) на терапевтичну ефективність омега-3 поліненасичених жирних кислот у хворих на цукровий діабет 2 типу східноукраїнської популяції. Матеріали та методи. 61 хворий на цукровий діабет (ЦД) 2 типу (ч/ж: 34/27, вік 53,4±1,4 років, тривалість захворювання 5,3±0,7 років, глікемія 9,1±0,4 ммоль/л; HbА1c 7,7±0,2%) з надлишковою масою тіла або ожирінням (індекс маси тіла 33,3±0,9 кг/м2) отримував додатково до стандартної пероральної цукрознижуючої терапії (сульфонілсечовина та/або метформін) щоденно протягом 3 місяців препарат омега-3 поліненасичених жирних кислот (ПНЖК) (460 мг ейкозапентаєнової кислоти + 380 мг докозагексаєнової кислоти). Контрольну групу складав 21 суб’єкт. Клініко-біохімічні параметри оцінювали до та після курсу лікування. Генотипування за ОНП LEP 2548GA та LEPR 223GА проводили за допомогою методу полімеразної ланцюгової реакції з використанням відповідних праймерів та ендонуклеаз (HhaI і MspI). Результати. Визначено, що хворі на ЦД 2 типу носії домінантного алеля G за ОНП 2548GA гена лептину демонструють більшу ефективність омега-3 ПНЖК відносно зниження загальної інсулінорезистентності та інсулінорезистентності жирової тканини. Виявлено асоціацію рецесивного генотипу (АА) за поліморфізмом 223GА гена рецептора лептину з більшою ефективністю омега-3 ПНЖК відносно зменшення інсулінорезистентності жирової тканини. Вивчені поліморфізми генів адипокінової ланки мають вплив на реалізацію терапевтичної гормонально-метаболічної ефективності препарату омега-3 ПНЖК за умов 3-місячного введення у пацієнтів з ЦД 2 типу та надлишковою масою тіла/ожирінням східноукраїнської популяції. Дані щодо поліморфного варіанту гена LEP та/або LEPR можуть бути використані в межах фармакогенетики як підґрунтя для персоналізованої профілактики та терапії з прогнозованим ефектом фармакологічного втручання
Дод.точки доступу:
Красова, Н. С.
Караченцев, Ю. І.
Горшунська, М. Ю.
Колеснікова, А. О.
Лещенко, Ж. А.
Гладких, О. І.
Воропай, Т. І.
Романова, І. П.
Полторак, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Ragi, M. M.
Leptin and curcumin affect renal ischemia-reperfusion injury via modulation of P65 and bax genes expression / M. M. Ragi, M. M. Ramzy // The Ukrainian biochemical journal. - 2021. - Vol. 93, № 1. - P51-58

MeSH-головна:
ПОЧЕК ОСТРОЕ ПОВРЕЖДЕНИЕ -- ACUTE KIDNEY INJURY (метаболизм, этиология)
РЕПЕРФУЗИОННОЕ ПОВРЕЖДЕНИЕ -- REPERFUSION INJURY (патофизиология)
ЛЕПТИН -- LEPTIN
КУРКУМИН -- CURCUMIN
Анотація: Ischemia and reperfusion are natural steps during kidney transplantation, and ischemia-reperfusion injury is a critical condition in which physicians must preserve organ function and control cell damage. As leptin is thought to play an important role in the regulation of the immune system and inflammation and curcumin is a potent anti-fibrotic agent, both agents are promising to have therapeutic impact on renal damage. The present study was designed to evaluate the effects of leptin and curcumin on renal ischemia-reperfusion injury. Forty adult male albino rats were divided into four groups: control; ischemia-reperfusion (I/R), leptin-treated (leptin was injected intraperitoneally at a dose 100 μg/kg for 3 days prior to ischemia) and curcumin-treated (curcumin was given orally at a dose of 50 mg/kg/day for 5 days before ischemia). All rats were sacrificed 24 hours after reperfusion. Serum urea and creatinine, renal malondialdehyde and total antioxidant capacity were measured. Renal TNF-α was assayed by ELISA and P65 and Bax mRNA expression were determined using RT-PCR. Our results demonstrated a significant increase in P65 and Bax mRNA expression after renal ischemia-reperfusion injury compared to control group. Both leptin and curcumin prevented oxidative damage of the renal tissues as they lowered MDA and nitric oxide levels, increased antioxidant capacity and decreased TNF-α level. It was shown that protective leptin and curcumin effect against kidney IR-induced oxidative injury was associated with a down-regulation of P65 and Bax expression. These results show that ischemia-reperfusion leads to renal damage and also they reveal that both leptin and curcumin have protective implications which may be promising agents for avoiding various adverse effects
Ішемія та реперфузія – критичний етап трансплантації нирки, під час якого лікарі мають зберегти функцію органів і контролювати пошкодження клітин. Оскільки вважається, що лептин відіграє важливу роль у регуляції імунної системи та запалення, а куркумін є потужним антифібротичним засобом, обидва агенти можуть бути перспективними в терапії ушкодження нирок. У роботі оцінювали вплив лептину та куркуміну на ушкодження нирок, спричинене ішемією–реперфузією. Сорок дорослих самців щурів-альбіносів було поділено на чотири групи: контроль; з ішемією–реперфузією (ІР); за введення лептину (внутрішньочеревинно у дозі 100 мкг/кг упродовж 3-х діб перед ішемією); за введення куркуміну (внутрішньочеревинно в дозі 50 мг/кг упродовж 5 діб перед ішемією). Усіх щурів забивали через 24 год після реперфузії. У сироватці крові вимірювали вміст сечовини та креатиніну, у тканині нирки – вміст малонового діальдегіду (MDA) та загальну антиоксидантну активність. Вміст TNF-α в нирках аналізували за допомогою ELISA, експресію мРНК P65 та Bax визначали методом RT-PCR. Спостерігали значне збільшення експресії мРНК P65 та Bax після ішемії–реперфузії нирок порівняно з контрольною групою. Як лептин, так і куркумін запобігали окисному ураженню ниркової тканини, оскільки знижували рівень MDA та оксиду азоту, вміст TNF-α, підвищували антиоксидантну активність. Показано, що захисний ефект лептину та куркуміну від спричиненого ішемією–реперфузією ураження нирки пов’язаний зі зниженням рівня експресії P65 та Bax. Таким чином, одержані результати продемонстрували, що лептин і куркумін виявляють захисну дію у разі спричиненого ІР ушкодженння нирок
Дод.точки доступу:
Ramzy, M. M.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Журавльова, Л. В.
Сучасні аспекти лікування хворих на гастроезофагеальну рефлюксну хворобу на тлі цукрового діабету 2 типу та ожиріння. Огляд літератури [Текст] = Modern aspects of the treatment of patients with gastroesophageal reflux disease against the background of type 2 diabetes mellitus and obesity / Л. В. Журавльова, О. С. Келеберда // Сучасна гастроентерологія. - 2021. - № 3. - С. 65-76. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ЖЕЛУДОЧНО-ПИЩЕВОДНЫЙ РЕФЛЮКС -- GASTROESOPHAGEAL REFLUX (лекарственная терапия, метаболизм)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (метаболизм, патофизиология)
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY (метаболизм, патофизиология)
ПРОТОННЫХ НАСОСОВ ИНГИБИТОРЫ -- PROTON PUMP INHIBITORS (метаболизм, терапевтическое применение)
ГРЕЛИН -- GHRELIN (действие лекарственных препаратов, иммунология, метаболизм)
ЛЕПТИН -- LEPTIN (диагностическое применение, иммунология, метаболизм)
ТИОКТОВАЯ КИСЛОТА -- THIOCTIC ACID (метаболизм, прием и дозировка, терапевтическое применение)
МЕТФОРМИН -- METFORMIN (метаболизм, прием и дозировка, терапевтическое применение)
ОБЗОР -- REVIEW
Анотація: Наведено нові уявлення щодо патогенезу цукрового діабету (ЦД) 2 типу та гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ) на тлі ожиріння і методи терапевтичної корекції цих нозологій. Доведено важливу роль в етіології надлишкової маси тіла, яка може бути предиктором розвитку ЦД 2 типу, і адипокінів (греліну та лептину). Описано зміни рівнів цих адипоцитокінів, що, за даними літератури, вважають нормальними та патологічними відхиленнями. Формування і прогресування метаболічного синдрому, виникнення інсулінорезистентності, ЦД 2 типу та прогресування ускладнень на тлі діабету зумовлені порушенням біоритмів синтезу греліну та лептину. Описано вплив тривалої гіперглікемії на ураження нервової системи з формуванням у подальшому діабетичної нейропатії, яка спричиняє діабетичний гастропарез. Виявлено можливості впливу патогенетичних чинників на функцію нижнього стравохідного сфінктера на тлі ЦД 2 типу та в подальшому — на формування ГЕРХ. Проаналізовано дані щодо коморбідної патології (ГЕРХ на тлі ЦД 2 типу), визначено можливі предиктори формування чи прогресування симптомів, характерних для цієї патології шлунково‑кишкового тракту. Доведено ефективність застосування таких заходів, як модифікація способу життя, дозовані фізичні навантаження, зміна положення тіла, нормалізація харчування тощо, для зменшення виявів ГЕРХ і ЦД 2 типу. Висвітлено можливості терапевтичної корекції змін вуглеводного обміну на тлі ЦД 2 типу згідно із сучасними уявленнями та даними метааналізів. Установлено, що досягти адекватного глікемічного контролю на тлі монотерапії метформіном не завжди можливо. Описано найважливіші групи препаратів, які доцільно використовувати для лікування ГЕРХ та ЦД 2 типу як самостійних патологій і за поєднаного перебігу. Проаналізовано інформацію щодо використання тіоктової кислоти на тлі формування оксидативного стресу у пацієнтів з ЦД 2 типу і позитивні ефекти щодо зменшення виявів діабетичної нейропатії та ГЕРХ
This review presents new pathogenetic concepts of type 2 diabetes mellitus (DM 2) and gastroesophageal reflux disease (GERD) against the background of obesity and methods of therapeutic correction of these nosologies. The important role in the etiology of adipocytokines (ghrelin and leptin) and overweigh has been proved, the latter also may be DM 2 predictor. The interaction between indicators of these adipocytokines is described, which equates to normal and pathological deviations, according to the literature. The formation and progression of metabolic syndrome (MS), onset of insulin resistance (IR) and DM 2, and progression of complications against DM 2 background are stipulated by a violation of ghrelin and leptin biorhythms. This review describes the effects of prolonged hyperglycemia on the nervous system with further diabetic neuropathy (DN) formation, which causes diabetic gastroparesis. Possibilities of these pathogenic factors to affect function of the lower esophageal sphincter (LES) against the DM 2 background and the formation of GERD in future have been revealed. The analysis has been performed for the data on comorbid pathology (GERD against the DM 2 background), and possible predictors of the formation or progression of symptoms, specific for gastrointestinal pathology, have been identified. The efficacy of such measures to attenuate manifestation of GERD and DM 2 as lifestyle modification, dosed physical exercises, change in body position, normalization of nutrition etc., have been proved. In accordance with modern concepts and data of meta‑analysis, the possibilities of therapeutic correction of changes in carbohydrate metabolism at DM 2 are highlighted. It has been established that it is not always possible to achieve an adequate glycemic control against the background of metformin monotherapy. The most important medications’ groups have been described, advisable of the treatment of GERD and DM 2 as both separate pathologies and combined course. The information on the use of thioctic acid against the background of the formation of oxidative stress in patients with DM 2 and the positive effects of reducing the manifestations of diabetic neuropathy and GERD was analyzed
Дод.точки доступу:
Келеберда, О. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Яцула, М. С.
Ожиріння в дітей як загроза здоров’ю нації: основні фактори, які на це впливають [Текст] = Obesity in children as a threat to the health of the nation. main factors that influence this / М. С. Яцула, С. Л. Няньковський // Дитячий лікар. - 2021. - N 4. - С. 5-11. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ОЖИРЕНИЕ У ДЕТЕЙ -- PEDIATRIC OBESITY (диагностика, иммунология, кровь, метаболизм, патофизиология, эпидемиология, этиология)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ТЕЛА МАССЫ ИНДЕКС -- BODY MASS INDEX
ИНСУЛИНОРЕЗИСТЕНТНОСТЬ -- INSULIN RESISTANCE (генетика, иммунология)
ЛЕПТИН -- LEPTIN (дефицит, диагностическое применение, иммунология, кровь, метаболизм)
ПРОФИЛАКТИЧЕСКАЯ МЕДИЦИНА -- PREVENTIVE MEDICINE (методы, тенденции)
Анотація: Актуальність проблеми ожиріння не викликає сумнівів. Із 1980 р. кількість людей, які страждають на ожиріння, у світі зросла майже вдвічі. На сьогодні кількість пацієнтів із зайвою вагою та ожирінням досягає 1,5 млрд
Дитяче ожиріння – актуальна проблема ХХІ ст. Воно розвивається в умовах наявності генетичної схильності під впливом факторів зовнішнього середовища, з розвитком інсулінорезистентності, метаболічного синдрому та порушенням балансу адипоцитокінів. Профілактика, своєчасна діагностика, лікування надмірної маси тіла та ожиріння в дитячому віці може істотно вплинути на здоров’я нації в майбутньому, знизити ризик розвитку низки гострих та хронічних захворювань, вплинути на якість та тривалість життя дорослих.
Childhood obesity is an urgent problem of the XXI century. It develops in the presence of a genetic predisposition under the influence of environmental factors, with the development of insulin resistance, metabolic syndrome and imbalance of adipocytokines. Prevention, diagnosis and treatment of overweight and obesity in childhood can have a significant impact on the health of the nation in the future, reduce the risk of developing a number of acute and chronic diseases, and affect the quality and duration of life in adulthood
Дод.точки доступу:
Няньковський, С. Л.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Цимбала, Е. М.
Вплив греліну і лептину на показники метаболічного синдрому за умов висококалорійних дієт в експерименті [Текст] = The influence of ghrelin and leptin on metabolic syndrome indicators under conditions of high-calorie diets in the experiment / Е. М. Цимбала // Медична та клінічна хімія. - 2021. - Том 23, N 3. - С. 5-9

MeSH-головна:
МЕТАБОЛИЧЕСКИЙ СИНДРОМ X -- METABOLIC SYNDROME X
ГРЕЛИН -- GHRELIN
ЛЕПТИН -- LEPTIN
ДИЕТА -- DIET
Анотація: Перебування тварин на висококалорійній дієті (високовуглеводній чи високожировій) супроводжується розвитком інсулінорезистентності та вторинної дисліпідемії. Концентрація греліну та лептину суттєво впливає на розвиток окремих компонентів метаболічного синдрому
Keeping animals on high-calorie diet (high-carbohydrate or high-fat) is accompanied by development of insulin resistance and secondary dyslipidemia. Concentrations of ghrelin and leptin significantly affect on the development of individual components of metabolic syndrome
Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Карлович, Н. В.
Лептин и адипонектин у пациентов с хронической болезнью почек и вторичным гиперпаратиреозом [Текст] / Н. В. Карлович, Т. В. Мохорт, Е. Г. Сазонова // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 8. - С. 11-18. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ПОЧЕК БОЛЕЗНИ -- KIDNEY DISEASES (кровь)
ГИПЕРПАРАТИРЕОЗ ВТОРИЧНЫЙ -- HYPERPARATHYROIDISM, SECONDARY (кровь)
ЛЕПТИН -- LEPTIN (анализ)
АДИПОНЕКТИН -- ADIPONECTIN (анализ)
Анотація: Результаты исследований по оценке уровней адипонектина, лептина и их соотношения при хронической болезни почек (ХБП) противоречивы. Предполагается, что гиперлептинемия и изменение клиренса адипонектина являются следствием снижения скорости клубочковой фильтрации, усугубляют почечные нарушения и могут влиять на прогноз выживаемости по причине кардиоваскулярных событий. Известно, что вторичный гиперпаратиреоз является наиболее частым осложнением ХБП, не только оказывающим влияние на фосфорно-кальциевый обмен и костную ткань, но и вносящим вклад в развитие патологических процессов с вовлечением иных гормонально-метаболических маркеров. Наи-больший интерес представляет оценка уровня адипоцитокинов при развитии вторичного гиперпаратиреоза (ВГПТ) на фоне ХБП как независимого фактора увеличения сердечно-сосудистых рисков. Цель исследования: оценка уровней адипоцитокинов (адипонектин, лептин) и их соотношения у пациентов с различными стадиями ХБП и их взаимосвязи с проявлениями ВГПТ. Материалы и методы. В одномоментное поперечное исследование были включены 160 человек с хронической почечной недостаточностью и 40 здоровых лиц в качестве группы сравнения. Результаты. Установлено снижение уровней лептина и увеличение доли пациентов с гиполептинемией при уменьшении скорости клубочковой фильтрации, что может быть важным фактором, определяющим нутритивный статус. Отмечено наличие корреляционных связей уровней лептина с индексом массы тела (ИМТ) (ρ = 0,411) и возрастом пациентов (ρ = 0,189), а также соотношений лептин/адипонектин и адипонектин/лептин (ρ = 0,395 и ρ = –0,395) с ИМТ у пациентов с ХБП, сохраняющееся в подгруппах по стадиям почечной недостаточности. Выявлена взаимосвязь с полом для лептина и снижение его уровней ниже нормальных значений у лиц обоих полов. Выводы. Доля пациентов с гиперадипонектинемией была значимо выше у лиц с терминальной стадией ХБП по сравнению с пациентами на стадиях 1–2. У исследуемых пациентов не установлено статистически значимой взаимосвязи адипоцитокинов и уровней паратгормона с наличием ВГПТ
Результати досліджень щодо оцінки рівнів адипонектину, лептину та їх співвідношення при хронічній хворобі нирок (ХХН) суперечливі. Передбачається, що гіперлептинемія та зміна кліренсу адипонектину є наслідком зниження швидкості клубочкової фільтрації, посилюють ниркові порушення та можуть впливати на прогноз виживання через кардіоваскулярні події. Відомо, що вторинний гіперпаратиреоз є найчастішим ускладненням ХХН, що не тільки впливає на фосфорно-кальцієвий обмін і кісткову тканину, але й здійснює внесок у розвиток патологічних процесів із залученням інших гормонально-метаболічних маркерів. Найбільший інтерес становить оцінка рівня адипоцитокінів при розвитку вторинного гіперпаратиреозу (ВГПТ) на тлі ХХН як незалежного фактора збільшення серцево-судинних ризиків. Мета дослідження: оцінка рівнів адипоцитокінів (адипонектин, лептин) та їх співвідношень у пацієнтів із різними стадіями ХХН та їх взаємозв’язку з проявами ВГПТ. Матеріали та методи. До одномоментного поперечного дослідження було включено 160 осіб із хронічною нирковою недостатністю та 40 здорових осіб як групу порівняння. Результати. Встановлено зниження рівнів лептину та збільшення частки пацієнтів із гіполептинемією при зменшенні швидкості клубочкової фільтрації, що може бути важливим фактором, який визначає нутритивний статус. Відзначено наявність кореляційних зв’язків рівнів лептину з індексом маси тіла (ІМТ) (ρ = 0,411) та віком пацієнтів (ρ = 0,189), а також співвідношень лептин/адипонектин та адипонектин/лептин (ρ = 0,395 та ρ = –0,395) у пацієнтів зі ХХН, що зберігається у підгрупах за стадіями ниркової недостатності. Виявлено взаємозв’язок із статтю для лептину та зниження його рівнів нижче нормальних значень в осіб обох статей. Висновки. Частка пацієнтів із гіперадипонектинемією була значно вищою в осіб із термінальною стадією ХХН порівняно з пацієнтами на стадіях 1–2. У досліджуваних пацієнтів не встановлено статистично значущого взаємозв’язку адипоцитокінів та рівнів паратгормону з наявністю ВГПТ
Дод.точки доступу:
Мохорт, Т. В.
Сазонова, Е. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Остафійчук, С. О.
Динаміка рівня лептину в сироватці крові жінок під час вагітності, ускладненої надмірним блюванням [Текст] / С. О. Остафійчук. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2021. - N 3. - С. 52-57. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (диагностика, патофизиология, этиология)
РВОТА БЕРЕМЕННЫХ НЕУКРОТИМАЯ -- HYPEREMESIS GRAVIDARUM (диагностика, кровь, патофизиология, этиология)
ЛЕПТИН -- LEPTIN (анализ, диагностическое применение)
КРОВИ СЫВОРОТКА -- SERUM (физиология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
ЖЕНЩИНЫ -- WOMEN (психология)
Анотація: Мета: вивчити динаміку рівня лептину в сироватці крові у жінок під час вагітності, ускладненої надмірним блюванням, у взаємозв’язку із гестаційним збільшенням маси тіла (ГЗМТ). Матеріали і методи. Проспективне дослідження проведено в міському клінічному перинатальному центрі м. Івано-Франківська, Україна. Залучено 109 жінок з надмірним блюванням вагітних (шифр МКХ-10- О21.0) та 54 вагітних без явища блювоти, які склали контрольну групу. Індекс маси тіла (ІМТ) до вагітності 20,2±1,8 кг/м2. Обстеження жінок проводили в кожному триместрі вагітності (9-12, 22-24, 37-40 тижнів). ІМТ розраховували за формулою Кетле (1865): відношення маси тіла (кг) до квадрату зросту (м2). Кількісне визначення лептину в сироватці крові проводили методом імуноферментного аналізу (ELISA Kit № CAN-L-4260, Canada). Отриманий цифровий матеріал обробляли статистично з використанням пакету статистичного аналізу на базі Microsoft Excel та програми «Statistica 6.0» (StatSoft Inc.,USA). Результати. У групі жінок з надмірним блюванням вагітних встановлено достовірне зростання рівня лептину в другому у 1,3 рази (р0,01) та третьому у 1,5 разів триместрах (р0,05) порівняно з ранніми термінами, однак в середині вагітності концентрація адипокіну в 1,2 рази (р0,05) була вірогідно нижчою порівняно з контрольною групою. В другому триместрі в основній групі шанси недостатнього ГЗМТ у 3 рази (OR
Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Паєнок, О. С.
Вплив надмірної маси тіла та ожиріння на розвиток порушень репродуктивної функції в жінок [Текст] / О. С. Паєнок // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 7. - С. 55-60. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY (осложнения)
РЕПРОДУКТИВНОЕ ЗДОРОВЬЕ -- REPRODUCTIVE HEALTH
ЛЕПТИН -- LEPTIN (анализ)
ГРЕЛИН -- GHRELIN (анализ)
АДИПОНЕКТИН -- ADIPONECTIN (анализ)
Анотація: На сьогодні ожиріння залишається серйозною проблемою охорони здоров’я у всіх країнах через його поширеність та розвиток істотних наслідків для здоров’я, пов’язаних із високою захворюваністю та смертністю. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, від надмірної маси тіла в сучасному світі страждає приблизно 1,5 млрд дорослого населення. За даними вітчизняних досліджень, близько 40 % населення України має надмірну масу тіла, а 25 % — ожиріння. В огляді літератури акцентується увага на проблемі ожиріння в періоди пери- і постменопаузи. Оскільки жирова тканина є місцем конверсії біоактивних естрогенів з андрогенних попередників, можна було б вважати, що у жінок з ожирінням повинні рідше розвиватися такі прояви клімактеричних розладів, як вегетосудинні порушення, остеопороз. Ожиріння впливає на овуляцію, дозрівання ооцитів, на процеси в ендометрії, процес імплантації. Ожиріння порушує репродуктивну функцію не тільки через механізми порушення овуляції: зниження фертильності відзначається і в пацієнток із регулярними овуляторними циклами. До інших механізмів належать такі: комплексний вплив психосоціальних факторів; секретовані жировою тканиною прозапальні цитокіни, рівень яких підвищується при ожирінні, не тільки справляють прямий ембріотоксичний ефект, але також обмежують інвазію трофобласту, порушуючи його нормальне формування. Надмірна кількість прозапальних цитокінів призводить до локальної активації протромбінази і як результат — до тромбозу, інфаркту трофобласту, його відшарування та, зрештою, раннього викидня. Взаємозв’язок між ожирінням та порушенням репродуктивної функції давно доведений. У той же час відомо, що зниження маси тіла покращує дану функцію в жінок із надмірною масою тіла та ожирінням. Особливо важливо, щоб жінки з даною патологією, які відвідують профільних фахівців, отримували необхідні рекомендації та підтримку, спрямовані на зниження маси тіла
Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Козопас, Н. М.
Показники фертильності щурів та рівень лептину в плазмі крові за умов впливу висококалорійних дієт [Текст] = Fertility indicators and plasma leptin levels in rats under the influence of high-calorie diets / Н. М. Козопас, Г. В. Максимюк // Медична та клінічна хімія. - 2021. - Том 23, N 4. - С. 59-63

MeSH-головна:
ФЕРТИЛЬНОСТЬ -- FERTILITY
КРЫСЫ -- RATS
ЛЕПТИН -- LEPTIN
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY
ЭНЕРГИИ ПОТРЕБЛЕНИЕ -- ENERGY INTAKE
Анотація: Вплив ожиріння на плідність чоловіків є предметом багатьох досліджень, а молекулярні механізми, що лежать в основі цього взаємозв’язку, активно вивчає наукова спільнота. Лептин є пептидним гормоном, який в основному синтезується у жировій тканині та підтримує енергетичний гомеостаз організму. Крім того, він активно залучений у регуляцію репродуктивної функції через модуляцію гіпоталамо-гіпофізарно-гонадної осі. Ймовірно, лептин можна розглядати як біомаркер, що поєднує метаболічний статус із репродуктивною системою організму
The molecular mechanisms underlying the relationship between obesity to male fertility are being actively studied by the scientific community. Leptin is a peptide hormone that is mainly synthesized in adipose tissue and maintains energy homeostasis. In addition, it is actively involved in the regulation of reproductive function through modulation of the hypothalamic-pituitary-gonadal axis. Probably, leptin can be considered as a biomarker that combines metabolic status with the reproductive system of the bod
Дод.точки доступу:
Максимюк, Г. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Зміни адипоцитокінів та рівня греліну в експериментальних тварин із метаболічним синдромом [Текст] = Changes in adipopytokines and grelin levels in experimental animals with metabolic syndrome / І. Я. Дзюбановський [та ін.] // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2021. - N 4. - С. 81-84

MeSH-головна:
МЕТАБОЛИЧЕСКИЙ СИНДРОМ X -- METABOLIC SYNDROME X
АДИПОКИНЫ -- ADIPOKINES
ЛЕПТИН -- LEPTIN
ГРЕЛИН -- GHRELIN
АДИПОНЕКТИН -- ADIPONECTIN
КРЫСЫ -- RATS
Анотація: Метаболічний синдром – це комплекс патологічних станів, критеріями якого, згідно з National Cholesterol Education Program-Adult Treatment Panel III, є три або більше з таких порушень: абдомінальне ожиріння, гіперглікемія натще, гіпертригліцеридемія, гіпертензія, низький рівень холестерину. Важливу роль у розвитку і прогресуванні інсулінорезистентності та пов’язаних з нею метаболічних розладів відіграє жирова тканина абдомінальної ділянки
Дод.точки доступу:
Дзюбановський, І. Я.
Підручна, С. Р.
Продан, А. М.
Мельник, Н. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Филенко, Я. М.
Клінічне і терапевтичне значення адипокінів у пацієнтів із хронічною хворобою нирок [Текст] / Я. М. Филенко // Міжнародний медичний журнал. - 2020. - Т. 26, № 3. - С. 5-9. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ПОЧЕК БОЛЕЗНИ -- KIDNEY DISEASES (диагностика, метаболизм, патофизиология)
НЕФРОЗ ЛИПОИДНЫЙ -- NEPHROSIS, LIPOID
АДИПОКИНЫ -- ADIPOKINES
АДИПОНЕКТИН -- ADIPONECTIN
ЛЕПТИН -- LEPTIN
РЕЗИСТИН -- RESISTIN
НИКОТИНАМИД-ФОСФОРИБОЗИЛТРАНСФЕРАЗА -- NICOTINAMIDE PHOSPHORIBOSYLTRANSFERASE
КЛИНИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ -- CLINICAL TRIAL
Анотація: Розглянуто роль адипокінів у формуванні та розвитку хронічної хвороби нирок. Показано вплив зміни концентрації адипокінів на характер виникнення та перебіг захворювання
Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Філенко, Я. М.
Адипокіни та гіпертонічна хвороба: клінічне та терапевтичне значення [Текст] = Adipokines and hypertension disease: clinical and therapeutic value / Я. М. Філенко // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2020. - N 2. - С. 35-40

MeSH-головна:
АДИПОКИНЫ -- ADIPOKINES
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
ЛЕПТИН -- LEPTIN
РЕЗИСТИН -- RESISTIN
НИКОТИНАМИД-ФОСФОРИБОЗИЛТРАНСФЕРАЗА -- NICOTINAMIDE PHOSPHORIBOSYLTRANSFERASE
Анотація: В огляді представлені сучасні дані літератури про фізіологічну та патофізіологічну роль гормонів жирової тканини (лептину, резистину, оментину, вісфатину)
The review presents current data from the literature on the physiological and pathophysiological role of adipose tissue hormones (leptin, resistin, omentin, visfatin)
Порушення секреції та функціонування адипокінів можуть бути провідним фактором у розвитку артеріальної гіпертензії та серцево-судинних захворювань. Дані пептиди мають різноспрямований вплив на організм і при порушенні взаємодії сприяють розвитку соціально значущих захворювань, таких як інфаркт міокарда, артеріальна гіпертензія, інсульт, атеросклероз, метаболічний синдром
Disorders of adipokines secretion and function may be a leading factor in the development of hypertension and cardiovascular disease. These peptides have different effects on the body and in violation of the interaction contribute to the development of socially significant diseases such as myocardial infarction, hypertension, stroke, atherosclerosis, metabolic syndrome
Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Посохова, С. П.
Питання профілактики прееклампсії у жінок з ожирінням [Текст] / С. П. Посохова, С. В. Ніколаєва, К. О. Ніточко // Здоров’я жінки. - 2020. - № 4. - С. 61-66. - Бібліогр. в кінці ст.

Рубрики: Тивортин

MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
ПРЕЭКЛАМПСИЯ -- PRE-ECLAMPSIA (профилактика и контроль, этиология)
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY (метаболизм, осложнения)
ЛЕПТИН -- LEPTIN
АЗОТА ОКСИДЫ -- NITROGEN OXIDES
АРГИНИН -- ARGININE (терапевтическое применение)
Анотація: У вагітних з ожирінням вже у І триместрі спостерігається достовірно вищий рівень лептину порівняно з основною групою та достовірно нижчий рівень плацентарного фактора росту, що є вірогідними тригерами розвитку прееклампсії та інших гестаційних ускладнень
Отже, у вагітних основної групи після проведеної комплексної профілактики розвитку прееклампсії ацетилсаліциловою кислотою та L-аргініном (Тівортін) протягом 2 міс частота розвитку ранньої прееклампсії тяжкого ступеня знизилась у 4,4 рази, що є сприятливим фактором збереження здоров’я жінки та зниження перинатальних втрат. Додатковий L-аргінін у раціоні знизив частоту розвитку прееклампсії у вагітних з ожирінням, сприяючи розширенню судин через збільшення вироблення оксиду азоту, що може бути одним з позитивних факторів патогенетичного лікування
Дод.точки доступу:
Ніколаєва, С. В.
Ніточко, К. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Орленко, В. Л.
Рівень інсуліну та лептину у хворих на цукровий діабет 1-го та 2-го типу з діабетасоційованим остеоартритом [Текст] / В. Л. Орленко, М. Д. Тронько, О. Т. Єлізарова // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2019. - Том 15, N 2. - С. 20-27. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 1 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 1 (кровь, осложнения)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (кровь, осложнения)
ДИАБЕТИЧЕСКИЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- DIABETES COMPLICATIONS (кровь)
ОСТЕОАРТРИТ -- OSTEOARTHRITIS (кровь, этиология)
ИНСУЛИН -- INSULIN (кровь)
ЛЕПТИН -- LEPTIN (кровь)
Анотація: Ураження суглобів у хворих на цукровий діабет належить до поширених ускладнень і пов’язане з виникненням дeгeнepативно-дистpофічних змін у навколосуглобових структурах. Метою нашої роботи було вивчити рівень гормонів інсуліну і лептину в пацієнтів із діабетичним остеоартритом і дослідити їх можливий вплив на розвиток цього ускладнення. Матеріали та методи. Обстежені 77 пацієнтів, які були розподілені на групи за типом цукрового діабету, наявністю та ступенем тяжкості діабетичної артропатії. Вміст інсуліну і лептину в сироватці крові визначали імуноферментним методом. Результати. Серед обстежених пацієнтів діабетична артропатія діагностована більше ніж у 70 % осіб. У пацієнтів із діабетичною артропатією вірогідно підвищені рівні інсуліну (при цукровому діабеті 1-го типу — на 38,5 %, при цукровому діабеті 2-го типу — на 55,6 %) і лептину (при цукровому діабеті 1-го типу — на 43,8 %, при цукровому діабеті 2-го типу — на 53,7 %). Спостерігається прямий кореляційний зв’язок між ступенем тяжкості ураження суглобів і рівнем інсуліну і лептину. Ступінь тяжкості артопатії в пацієнтів із цукровим діабетом 2-го типу прямо корелює з показниками інсулінорезистентності. Висновки. Шанси на виявлення артропатії при цукровому діабеті 1-го типу при підвищенні рівня інсуліну збільшуються в 3,8 раза, при підвищенні лептину — в 1,3 раза, у хворих на цукровий діабет 2-го типу — у 2,6 і у 1,2 раза відповідно. Для даної вибірки встановлено, что розвиток артропатії не залежить від типу цукрового діабету. У жінок із цукровим діабетом 2-го типу шанси розвитку артропатії вищі в 6,4 раза, ніж у чоловіків. Таким чином, підвищення рівня інсуліну і лептину може бути маркерами наявності і прогресування артропатії у хворих на цукровий діабет
Background. Joint damage in patients with diabetes mellitus is a common complication and is associated with degenerative dystrophic changes in the periarticular structures. The purpose of our work was to study insulin and leptin hormone levels in patients with diabetic osteoarthritis and to investigate their possible influence on the development of this complication. Materials and methods. Seventyseven patients were examined, they were divided into groups by the type of diabetes mellitus, the presence and severity of diabetic arthropathy. The content of insulin and leptin in the blood serum was determined by enzymelinked immunosorbent assay. Results. Diabetic arthropathy was diagnosed in more than 70 % of patients. In persons with diabetic arthropathy, insulin levels were significantly elevated (for type 1 diabetes mellitus — by 38.5 %, for type 2 diabetes mellitus — by 55.6 %), as well as leptin content (for type 1 diabetes mellitus — by 43.8 %, for type 2 diabetes mellitus — by 53.7 %). There is a direct correlation between the severity of joint damage and the levels of insulin and leptin. The severity of arthropathy in patients with type 2 diabetes mellitus directly correlates with insulin resistance. Conclusions. Risk of developing arthropathy in type 1 diabetes mellitus with elevated insulin levels is increased by 3.8 times, with elevated leptin content — by 1.3 times, in patients with type 2 diabetes mellitus — by 2.6 and 1.2 times, respectively. For this sample, it was found that the development of arthropathy does not depend on the type of diabetes mellitus. In women with type 2 diabetes, the risk of developing arthropathy is 6.4time higher than in men. Thus, an increased insulin and leptin levels can be markers of the presence and progression of arthropathy in patients with diabetes mellitus
Дод.точки доступу:
Тронько, М. Д.
Єлізарова, О. Т.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

Журавльова, Л. В.
Вплив дисбалансу адипоцитокінів на функцію нижнього стравохідного сфінктера у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу на тлі ожиріння [Текст] = Effect of adipocytokines disbalance on the function of the lower esofhageal sphincter in patients with type 2 diabetes mellitus against the background of obesity / Л. В. Журавльова, О. С. Келеберда // Сучасна гастроентерологія. - 2019. - № 5. - С. 75-82. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
АДИПОКИНЫ -- ADIPOKINES (диагностическое применение, иммунология, кровь, метаболизм)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (метаболизм, патофизиология)
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY (метаболизм, патофизиология)
ИНСУЛИНОРЕЗИСТЕНТНОСТЬ -- INSULIN RESISTANCE (иммунология)
ЛЕПТИН -- LEPTIN (диагностическое применение, иммунология, кровь, метаболизм)
ГРЕЛИН -- GHRELIN (диагностическое применение, иммунология, кровь, метаболизм)
ЖЕЛУДОЧНО-ПИЩЕВОДНЫЙ РЕФЛЮКС -- GASTROESOPHAGEAL REFLUX (лекарственная терапия, метаболизм, этиология)
ПИЩЕВОДА СФИНКТЕР НИЖНИЙ -- ESOPHAGEAL SPHINCTER, LOWER (действие лекарственных препаратов, метаболизм, секреция)
Анотація: Наведено сучасні дані щодо патогенезу гастроезофагеальної рефлюксної хвороби на тлі цукрового діабету 2 типу. Проаналізовано праці, присвячені коморбідності цих нозологій. Розглянуто діагностичну значущість розподілу жирових відкладень. Виявлено, що периваскулярна та вісцеральна жирова тканина на тлі цукрового діабету 2 типу зазнає значних функціональних змін, які призводять до формування периферичної інсулінорезистентності. Проаналізовано зміни харчової поведінки залежно від рівня адипоцитокінів (грелін, лептин). Концентрація греліну у пацієнтів з надмірною масою тіла натще значно знижена. За даними сучасних досліджень, постпрандіальний рівень греліну за нормальної маси тіла має знижуватися, чого не відбувається в осіб з ожирінням. Високий рівень лептину та виникнення лептинорезистентності пов’язують із пусковим механізмом розвитку інсулінорезистентності. Вважають, що зростання захворюваності на гастроезофагеальну рефлюксну хворобу може пояснюватися збільшенням кількості осіб з надмірною масою тіла. Важливу роль у хронічному системному запаленні слизової оболонки стравоходу відіграють інсулінорезистентність, дисліпідемія, гіперглікемія. До патогенетичних механізмів гастроезофагеальної рефлюксної хвороби можна також віднести лептинорезистентность на тлі ожиріння та зниження концентрації греліну, під впливом якого сповільнюється моторика верхніх відділів травного тракту і підвищується ризик виникнення патологічних рефлюксів. Представлено нові дані щодо взаємозв’язку адипоцитокінів із тонусом нижнього стравохідного сфінктера у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу на тлі ожиріння. Перспективою досліджень у цьому напрямі є вивчення можливих чинників ризику, процесів патогенезу та особливостей перебігу гастроезофагеальної рефлюксної хвороби у пацієнтів із цукровим діабетом 2 типу на тлі ожиріння для оптимізації діагностики, профілактики та лікування цих патологій, запобігання негативному впливу на якість життя та здоров’я пацієнтів
The review presents the recent data on the pathogenesis of gastroesophageal reflux disease (GERD) against the background of type 2 diabetes mellitus (DM 2). An analysis of studies of the comorbidity of these nosologies has been carried out, diagnostic significance of the distribution of fat deposits has been examined. It has been revealed that perivascular and visceral adipose tissue against the background of DM 2 undergo considerable functional changes, that results in the formation of peripheral insulin resistance. The changes in eating behaviors based on the levels of adipocytokines (ghrelin, leptin) have been analyzed. Ghrelin concentration was significantly reduced in patients with an overweight and empty stomach. According to the recent data, normal body weight promotes reducing postprandial ghrelin level, which does not normally take place in people with obesity. High leptin levels and the onset of leptin resistance are associated with the trigger of insulin resistance. It is believed that increased GERD morbidity may be explained by the increasing number of overweight people. Insulin resistance, dyslipidemia, hyperglycemia play an important role in the chronic systemic inflammation of esophageal mucosa. Pathogenetic GERD mechanisms can also include the leptin resistance against the background of obesity and decreasing of the ghrelin concentration. Low ghrelin level is associated with slow-up the motility process of the upper parts of the digestive tract and increase the risk of pathological reflux. New data proving the correlation between adipocytokines with lower esophageal sphincter tone in patients with DM 2 and obesity have been presented. The perspective investigations in this area should be purposed on the study of possible risk factors, pathogenesis processes and peculiarities of the GERD course in patients with DM 2 against the background of obesity with the aim of optimization of the diagnosis, prophylaxis and treatment of these pathologies, and prevention of their negative effects on the quality of life and health of this group of patients
Дод.точки доступу:
Келеберда, О. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)