Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Книги (51)Рідкісні видання (1)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>S=младенец недоношенный<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 221
Показані документи з 1 по 10
 1-10    11-20   21-30   31-40   41-50   51-60      
1.


    Hodovanets, Yu.
    Clinical and paraclinical features and pathophysiological mechanisms of digestive system disorders in premature infants with perinatal pathology [Текст] = Клініко-параклінічні особливості та патофізіологічні механізми порушень системи травлення у недоношених новонароджених дітей при перинатальній патології / Yu. Hodovanets, Т. Dronyk // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2023. - Т. 13, № 3. - С. 36-43. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ -- INFANT, PREMATURE (физиология)
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНЫЙ ТРАКТ -- GASTROINTESTINAL TRACT (микробиология, патофизиология)
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
ЭНДОТОКСИНЫ -- ENDOTOXINS (анализ, диагностическое применение)
ЛЕЧЕБНО-ДИАГНОСТИЧЕСКАЯ ТАКТИКА -- CRITICAL PATHWAYS (статистика, тенденции)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: According to the World Health Organization (WHO), the incidence of preterm birth is 10-15%, or about 15 million newborns worldwide, and this number is increasing. The highest incidence of morbidity and mortality is observed in infants born before 32 weeks of gestation. Among other things, preterm infants have an immature digestive system, which leads to food intolerance. The formation of cumulative nutrient deficiencies in the digestive system from birth puts children at risk of delayed psychophysical development and contributes to the development of negative long-term neurological consequences. Many of these complications have lifelong consequences for health, growth and development, both in infancy and later in life. Aim of the study. To improve the diagnosis of intestinal dysfunction in perinatal pathology in premature infants based on the study of risk factors and clinical and laboratory parameters. Materials and methods of the study. A comprehensive clinical and paraclinical examination of 91 premature infants with clinical manifestations of moderate and severe perinatal pathology with signs of disturbances of the functional state of the digestive system (group I, gestational age 29 (0/7) - 36 (6/7) weeks) and 57 conditionally healthy newborns (group II, gestational age 35 (0/7) - 36 (6/7) weeks) was performed. The total number of children studied was 148. Exclusion criteria were children with congenital malformations and septic conditions. The list of laboratory parameters used included: levels of α-1-antitrypsin (A1AT), PMN-elastase, albumin, fecal calprotectin (FC) and fecal elastase-1 (FE-1) in children’s stool using enzyme-linked immunosorbent assay (ELISA), reagents from Immundiagnostic AG (Germany) on the basis of the German-Ukrainian laboratory “BUKINMED” (Chernivtsi, Ukraine). The scientific work was carried out on the basis of neonatology departments of the Chernivtsi City Clinical Maternity Hospital in 2014-2018. Informed consent of the parents of the child was obtained with adequate explanation of the purpose, objectives, methods and scope of laboratory and instrumental research methods. The study protocol was approved by the Biomedical Ethics Commission of the Bukovinian State Medical University, 2015. The studies were conducted in accordance with the basic provisions of GCP (1996), the Convention of the Council of Europe on Human Rights and Biomedicine (April 4, 1997), the World Medical Association Declaration of Helsinki on Ethical Principles for Research Involving Human Subjects (1964-2008), Order of the Ministry of Health of Ukraine 1 690 dated September 23, 2009 (as amended by Order of the Ministry of Health of Ukraine 1 523 dated July 12, 2012). Statistical processing of data was performed using the software “STATISTICA” (StatSoft Inc., USA, version 10), program MedCalc (https://www.medcalc. org/index.php). Comparison of quantitative indicators with normal distribution was performed using Student’s t-test. The difference in parameters was considered statistically significant atp0.05. The thesis was carried out within the framework of the scientific topics of the Department of Pediatrics, Neonatology and Perinatal Medicine of the Bukovinian State Medical University: Research work on “Improvement of directions of prognosis, diagnosis and treatment of perinatal pathology in newborns and infants, optimization of schemes of catamnestic observation and rehabilitation” (State registration number 0115U002768, term of execution 01. 2015-12. 2019); Research work on “Chronobiological and adaptive aspects and features of autonomic regulation in pathological conditions in children of different age groups” (State registration number 0122U002245, term of execution 01.2020-12.2024). Results and discussion. The studied laboratory parameters of stool in premature infants with signs of food intolerance in perinatal pathology revealed certain pathophysiological mechanisms of its development, including acute inflammation, increased permeability of the intestinal mucosa, and exocrine insufficiency. Dysfunction of the digestive system is a consequence of complex autonomic and visceral dysfunction of the child’s body against the background of hypoxia and morphological and functional immaturity at birth. An increase in the level of A1AT, PMN-elastase, albumin and a decrease in the concentration of FE-1 in feces are interdependent criteria of digestive system dysfunction. Increased permeability of the intestinal mucosa in conditions of local inflammation leads to translocation of pathogenic and opportunistic microorganisms into the bloodstream, which probably exacerbates the clinical manifestations of endotoxemia in perinatal pathology of premature infants. The above justifies the need to continue scientific research to develop a refinement of comprehensive diagnosis and correction of digestive function in preterm infant
За даними ВООЗ, частота передчасних пологів коливається від 10 до 15 %, що становить близько 15 мільйонів новонароджених у світі, і цей показник стабільно зростає. Найбільша частота захворюваності і смертності відмічається у дітей, народжених до 32-го тижня гестації. Поряд з іншим, передчасно народжені діти мають незрілість травної системи, що обумовлює прояви харчової непереносимості. Формування кумулятивного дефіциту поживних речовин при порушеннях системи травлення від народження спричиняють у дітей ризик затримки психофізичного розвитку, сприяють розвитку негативних віддалених неврологічних наслідків. Багато з таких ускладнень мають довічні наслідки для здоров’я, росту й розвитку як у немовлячому віці, так і в подальші роки життя. Мета дослідження. Удосконалити діагностику порушень функціонального стану кишечника при перинатальній патології у недоношених новонароджених дітей на основі вивчення факторів ризику та клініко-лабораторних показників. Матеріали та методи дослідження. Проведено комплексне клініко-параклінічне обстеження 91 передчасно народженої дитини, у яких відмічались клінічні прояви перинатальної патології середнього та важкого ступеню з ознаками порушень функціонального стану системи травлення (І група, термін гестації 29 (0/7) -36 (6/7) тижнів) та 57 умовно здорових новонароджених (II група, термін гестації 35 (0/7) -36 (6/7). Загальна кількість обстежених дітей склала 148 осіб. Критеріями виключення були діти, які мали вроджені вади розвитку та септичні стани. Перелік лабораторних показників, які використовувалися, включали: рівень α-1-антитрипсину (А1АТ), PMN-еластази, альбуміну, фекального кальпротектину (ФК) та фекальної еластази-1 (ФЕ-1) у випорожненнях дітей за допомогою ензим-зв’язаного імуносорбентного методу (ELISA), реактиви фірми «Immundiagnostic AG» (Німеччина) на базі Німецько-Української лабораторії «БУКІНМЕД» (м. Чернівці, Україна). Наукова робота проводилась на базі неонатологічних відділень міського клінічного пологового будинку м. Чернівці впродовж 2014-2018 рр. Було передбачено інформаційну згоду батьків дитини при відповідному роз’ясненні мети, завдань, методів та обсягу лабораторних та інструментальних методів дослідження. Протокол дослідження схвалено Комісією з питань біомедичної етики Буковинського державного медичного університету, 2015. Дослідження виконувалися із дотриманням основних положень GCP (1996 рік), Конвенції Ради Європи про права людини та біомедицину (від 4 квітня 1997 р.), Гельсінської декларації Всесвітньої медичної асоціації про етичні принципи проведення наукових медичних досліджень за участю людини (1964-2008 рр.), наказу МОЗ України № 690 від 23.09.2009 р. (із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони здоров’я України № 523 від 12.07.2012 р.). Статистична обробка отриманих даних проведена з програмного забезпечення «STATISTICA» (StatSoft Inc., USA, Version 10), програми MedCalc (https://www.medcalc. org/index.php). Порівняння кількісних показників із нормальним розподілом проведено з використанням t-критерію Стьюдента. Різницю параметрів вважали статистично значущою при р0,05. Дисертаційна робота виконувалась в межах наукової тематики кафедри педіатрії, неонатології та перинатальної медицини Буковинського державного медичного університету: НДР на тему «Удосконалення напрямків прогнозування, діагностики і лікування перинатальної патології у новонароджених та дітей раннього віку, оптимізація схем катамнестичного спостереження та реабілітації» (Державний реєстраційний номер 0115U002768, термін виконання 01.2015 р. - 12.2019 р.); НДР на тему: «Хронобіологічні й адаптаційні аспекти та особливості вегетативної регуляції при патологічних станах у дітей різних вікових груп» (Державний реєстраційний номер 0122U002245, термін виконання 01.2020 р. - 12.2024 р.) Отримані результати та їх обговорення. Досліджені лабораторні показники випорожнень у недоношених новонароджених, які мали ознаки харчової інтолерантності при перинатальній патології, засвідчили певні патофізіологічні механізми її розвитку, серед яких: гостре запалення, підвищення проникливості слизової оболонки кишечника та екзокринна недостатність. Порушення функцій системи травлення є наслідком комплексної вегетативно-вісцеральної дисфункції організму дітей на фоні гіпоксії та морфо-функціональної незрілості при народженні. Підвищення рівня А1АТ, PMN-еластази, альбуміну та зниження концентрації ФЕ-1 у стільці є взаємозалежними критеріями дисфункції травної системи. Підвищення проникливості слизової оболонки кишечника за умов місцевого запалення призводить до транслокації патогенних та умовно патогенних мікроорганізмів до кров’яного русла, що ймовірно підсилює клінічні прояви ендотоксикозу при перинатальній патології у недоношених. Вище зазначене обґрунтовує необхідність продовження наукових досліджень для розробки уточнення комплексної діагностики та корекції травної функції у передчасно народжених дітей
Дод.точки доступу:
Dronyk, Т.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

2.


    Borysova, T. P.
    Influence of ibuprofen in closure of hemodynamically significant patent ductus arteriosus on the development of acute kidney injury in preterm infants [Text] / T. P. Borysova, O. Yu. Obolonska // Медичні перспективи. - 2021. - Т. 26, № 1. - P156-162. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
АРТЕРИАЛЬНОГО ПРОТОКА НЕЗАРАЩЕНИЕ -- DUCTUS ARTERIOSUS, PATENT (диагностика, лекарственная терапия, осложнения)
ГЕМОДИНАМИКА -- HEMODYNAMICS (действие лекарственных препаратов)
МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ -- INFANT, PREMATURE
ИБУПРОФЕН -- IBUPROFEN (кровь, прием и дозировка, терапевтическое применение, фармакокинетика)
ПОЧЕК ОСТРОЕ ПОВРЕЖДЕНИЕ -- ACUTE KIDNEY INJURY (диагностика, лекарственная терапия)
Анотація: Premature infants with hemodynamically significant patent ductus arteriosus (HSPDA) have a high risk of developing acute kidney injury (AKI) due to renal hypoperfusion and use of ibuprofen for duct closure. The aim of the study was to evaluate the effect of ibuprofen for the closure of HSPDA on the development of AKI in preterm infants depending on high dose of the drug on the first day of life. 40 preterm infants with HSPDA who were admitted for observation on the first day of life were examined. To close the ductus arteriosus, infants received restrictive therapy. In addition, 32 (80,0%) preterm infants on the first day of life were prescribed ibuprofen: 19 infants – in high dose (20 mg/kg), 13 infants – in standard dose (10 mg/kg). Clinical examination and treatment of preterm infants was carried out according to the generally accepted methods. Echocardiography with Doppler was performed at 5-11 hours of life and then daily to determine the size and hemodynamic significance of patent ductus arteriosus. Diagnosis and stratification of the severity of AKI were performed according to the criteria of neonatal modification of KDIGO, for which the concentration of serum creatinine and diuresis were studied. According to the results of the study, it was established that the frequency of AKI on the third and fifth days of life in preterm infants with HSPDA, who received ibuprofen in a high dose (20 mg/kg) on the first day, was 73.7% and 84.2%, respectively, which is 2.2 (OR=5.6; CI: 1,43-21,95; р0.02) and 2.5 (OR
Дод.точки доступу:
Obolonska, O. Yu.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

3.


   
    Management of patent ductus arteriosus in premature infants [Text] / A. Obolonskyi [et al.] // Медичні перспективи. - 2019. - Т. 24, № 2. - P33-40. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
АРТЕРИАЛЬНОГО ПРОТОКА НЕЗАРАЩЕНИЕ -- DUCTUS ARTERIOSUS, PATENT (лекарственная терапия, терапия)
МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ -- INFANT, PREMATURE
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ -- DRUG THERAPY (использование, методы)
Анотація: Closure of hemodynamically significant patent ductus arterios (HSPDA) is one of the most important questions in modern neonatal intensive care, especially for preterm babies. Long-term functioning of the hemodynamically significant arterial duct leads to a large number of complications in premature babies, such as: bronchopulmonary dysplasia, periventricular leucomalacia, intraventricular hemorrhage, retinopathy of the premature. To prevent all these complications, the PDA should be closed pharmacologically or surgically as soon as possible without any hesitation. COX inhibitors are commonly used nowa days. Ibuprofen and indomethacin show the equal efficacy and no significant adverse events. But some patients still need surgical treatment. The aim of the study was to determine the feasibility, effectiveness and safety of using various volumes of infusion in combination with COX inhibitors and to determine its effect on the timing of the closure of PDA. 91 premature infants with a gestational age of 26-31 weeks with manifestations of respiratory distress syndrome and НSPDA were studied retrospectively. Premies were divided into 2 groups. Research groups were representative as to gestational age, gender, and weight (1205.0±435.0 g). Therapy for PDA closure included the use of various volumes of restrictive or liberal infusion therapy (from 50 to 100 ml/kg/day) and COX inhibitors (indomethacin, ibuprofen). The volume of infusion therapy was limited in the first group. Preemies received 53.5±6.4 ml/kg/day on DOL1 and 2. From the third day urine excretion increased and the volume of infusion therapy also raised to 63.6±5.6 ml/kg/day, and on day 5 – to 89.7±6.8 ml/kg/day. In the second group there was no strict limitation of the volume of infusion therapy (especially in the first 5 days). Delayed period of PDA closure (on average from 14.55±0.56 DOL) was associated with absence of limitation of the infusion volume. In the first group, volume of infusion therapy was restricted in the first 5 days, and the closure of the ductus arteriosus occurred extremely early (on 2.35±0.48 DOL). COX inhibitors were prescribed according to the standard scheme: in the first 3 days indomethacin was administered orally in doses of 0.2/0.1/0.1 mg/kg/day. If the premature baby had symptoms of intestinal paresis ( this restricted oral administration of indomethacin), ibuprofen was prescribed in a three-day course in doses of 10/5/5 mg/kg/day intravenously or 20/10/10 mg/kg/day in rectal form. In all groups, standard PDA closure therapy was used. In the more remote periods (14 and 28 days), there was no fundamental difference in the volume of infusion in all groups. For early PDA closure limitation of infusion therapy in the first 3-5 days in combination with COX is principle
Тривале функціонування гемоди­намічно значущої відкритої артеріальної протоки (ГЗВАП) призводить до великої кількості ускладнень у недоношених дітей, таких як: бронхолегенева дисплазія, перивентрикулярна лейкомаляція, внутрішньо­шлуночкові крововиливи, ретинопатія новонародженого. Щоб запобігти всім цим ускладненням, ГЗВАП необхідно закрити фармакологічно або хірургічно протягом перших трьох днів, якщо це можливо. Закриття гемодинамічно значущої відкритої артеріальної протоки є одним з найважливіших питань інтенсивної терапії новонароджених, особливо для недоношених дітей. Інгібітори ЦОГ зазвичай використовуються на цей час для медикаментозного закриття протоки. Ібупрофен й індометацин показують рівну ефективність, менше побічних ефектів при використанні ібупрофену. Метою дослідження було визначити доцільність, ефектив­ність і безпеку використання різних обсягів інфузії в комбінації з інгібіторами ЦОГ і визначити вплив на терміни закриття ГЗВАП. Ретроспективно було вивчено 91 недоношену дитину з гестаційним віком 26-31 тижнів, прояви респіраторного дистрес-синдрому, ГЗВАП, які лікувалися в реанімаційному відділенні. Дослідницькі групи були репрезентативними щодо гестаційного віку, статі та ваги (1205,0±435,0 г). Терапія для закриття КПК включала застосування різних обсягів рестриктивної або ліберальної інфузійної терапії (від 50 до 100 мл/кг/добу) та інгібіторів ЦОГ (індометацин, ібупрофен). Обсяг інфузійної терапії був обмежений у першій групі. Недоношені новонароджені отримали 53,5±6,4 мл/кг/день на 1 та 2 добу. З третього дня екскреція сечі збільшувалася, збільшувався об’єм інфузійної терапії до 63,6±5,6 мл/кг/день, а на 5 день збільшено до 89,7±6,8 мл/кг/добу. У другій групі, де застосовувалась ліберальна інфузійна терапія та не спостерігалося суворого дотримання обмеження обсягу інфузійної терапії (особливо в перші 5 днів), спостерігався відстрочений термін закриття ГЗВАП (у середньому з 14,55±0,56 доби). У першій групі, де обмеження обсягу інфузійної терапії дотримувалися більш чітко в перші 5 днів, закриття артеріальної протоки відбувалося рано (при 2,35±0,48 доби). Інгібітори ЦОГ призначались за стандартною схемою: в перші 3 дні індометацин вводять перорально в дозах 0,2/0,1/0,1 мг/кг/добу. Якщо в недоношеної дитини з’являлися симптоми парезу кишківника (це перешкоджало пероральному введенню індометацину), тоді ібупрофен призначався в триденному курсі в дозах 10/5/5 мг/кг/добу внутрішньовенно або 20/10/10 мг/кг/добу в ректальній формі. У всіх означених групах застосовували стандартну терапію закриття ГЗВАП. У більш віддалені періоди (14 і 28 днів) не було принципової різниці в обсязі інфузії у всіх групах, що говорить про те, що принцип раннього закриття КПК полягав у обмеженні інфузійної терапії в перші 3-5 днів на тлі стандартної терапії інгібіторами ЦОГ
Дод.точки доступу:
Obolonskyi, A.
Snisar, V.
Surkov, D.
Obolonska, O.
Kapustina, O.
Dereza, K.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

4.


    Hodovanets, Yu.
    Predictive factors and clinical and paraclinical features of urinary tract dysfunction in preterm infants [Текст] = Предиктори та клініко- параклінічні особливості порушень функціонального стану сечовидільної системи у передчасно народжених дітей / Yu. Hodovanets, A. Frunza // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2023. - Т. 13, № 4. - С. 40-48. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ -- INFANT, PREMATURE (физиология)
ПРОДРОМАЛЬНЫЕ СИМПТОМЫ -- PRODROMAL SYMPTOMS
МОЧЕВАЯ СИСТЕМА -- URINARY TRACT (патофизиология)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ И ПРОЦЕДУРЫ -- DIAGNOSTIC TECHNIQUES AND PROCEDURES (использование, тенденции)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Acute kidney injury is a multifactorial clinical pathological syndrome that falls within the critical conditions of the early neonatal period and independently associates with high rates of morbidity and mortality. The frequency of acute kidney injury in critically ill preterm infants varies signifi cantly, ranging from 25 % to 77 % according to diff erent studies. Numerous scientifi c investigations describe an inversely proportional correlation between gestational age and birth weight. Of particular importance in terms of pathophysiology is the understanding of the concept of ‘functional acute kidney injury,’ clinically characterized by a reduction in glomerular fi ltration rate in the absence of markers of tubular damage. Consequently, it represents potentially reversible changes in renal function, sensitive to both the duration and depth of the alterations, which precede the development of injury. Aim of the study: To conduct an analysis of clinical characteristics, risk factors, and results of paraclinical examinations in preterm infants with gestational ages of 25-31 and 32-33 weeks, who exhibited signs of severe functional disturbances in the urinary system during the early neonatal period as part of complex perinatal pathology. Materials and Methods: A comprehensive clinical and paraclinical examination was conducted on 93 preterm infants with severe perinatal pathology. Group I comprised 30 infants with gestational ages of 25-31 weeks, while Group II consisted of 32 infants with gestational ages of 32-33 weeks. Group III included 31 conditionally healthy preterm infants with gestational ages of 34-36 weeks. Verifi cation of the diagnosis of renal dysfunction was performed according to the recommended international classifi cation ‘Kidney Disease: Improving Global Outcomes’ with the modifi cation by J. G. Jetton and D. J. Askenazi (2015). The degree of severity of polyorgan defi ciency in perinatal pathology in newborns was assessed using the Neonatal Multiple Organ Dysfunction Score. The eff ectiveness of therapeutic interventions was evaluated using the Neonatal Therapeutic Intervention Scoring scale. The severity of the newborns’ condition during observation was assessed using the Score for Neonatal Acute Physiology scale. The research was conducted in accordance with the fundamental principles of Good Clinical Practice (GCP, 1996), the Council of Europe Convention on Human Rights and Biomedicine (April 4, 1997), the Helsinki Declaration of the World Medical Association on Ethical Principles for Medical Research Involving Human Subjects (1964-2008), as well as the Ministry of Health of Ukraine Order No. 690 dated September 23, 2009 (amended by the Ministry of Health of Ukraine Order No. 523 dated July 12, 2012). Statistical analysis of the obtained research results was performed using the software packages «Statistica 10» (StatSoft Inc., USA, 2010) and MedCalc Software (Version 16.1), with calculations including the odds ratio excess coeffi cient (Chi-squared), odds ratio (OR), and 95 % confi dence interval (CI). Statistically signifi cant diff erences between groups were considered at a signifi cance level of p 0.005. The dissertation work was conducted within the scientifi c focus of the Department of Pediatrics, Neonatology, and Perinatal Medicine at Bukovinian State Medical University. The research themes included: a research project on ‘Improvement of Prognostic, Diagnostic, and Therapeutic Approaches to Perinatal Pathology in Newborns and Infants, Optimization of Followup and Rehabilitation Schemes’ (State registration number 0115U002768, duration from 01.2015 to 12.2019); and a research project on ‘Chronobiological and Adaptive Aspects, as well as Features of Vegetative Regulation in Pathological Conditions in Children of Diff erent Age Groups’ (State registration number 0122U002245, duration from 01.2020 to 12.2024). Research Results: The obtained results demonstrated statistically signifi cant associations between the severity of perinatal pathology in preterm infants and the depth of dysfunction in the urinary system, as well as a complex set of factors complicating the course of pregnancy and childbirth in mothers, thereby infl uencing the postnatal adaptation of the child. Among the reasons for complicated pregnancies, notable factors included anemia, cardiovascular and urinary system pathology, TORCH infections, isthmocervical insuffi ciency, disturbances in fetal- placental blood fl ow, the threat of spontaneous abortion, and premature labor. Anomalies such as abnormal fetal presentation, fetal distress, premature rupture of membranes, and urgent cesarean section were more likely to occur in women in this group. The course of perinatal pathology in newborns with gestational ages less than 33 weeks at birth was predominantly severe, with some children diagnosed with multiple organ dysfunction syndrome, one manifestation of which was acute kidney injury. Changes in the indicators of general and biochemical blood analysis in newborns refl ected low compensatory reserves of the neonatal organism in the context of experienced hypoxia and morpho- functional immaturity associated with premature birth. Conclusions: The formation of renal dysfunction in preterm infants in the early neonatal period has a complex polyetiological nature associated with a set of adverse factors during pregnancy and childbirth in mothers. Critically ill newborns represent a primary and challenging pediatric cohort in which this pathological syndrome is linked to high neonatal mortality rates and the development of functional and chronic pathology of the urinary system in later years, justifying the need for in-depth scientifi c research to consolidate perspectives on providing medical care to preterm infants
Гостре пошкодження нирок – мультифакторний клінічний патологічний синдром, що належить до критичних станів раннього неонатального періоду і незалежно асоціюється з високими показниками захворюваності та смертності. Частота гострого пошкодження нирок у критично хворих передчасно народжених дітей значно варіює і за різними даними новонароджених складає від 25 до 77 %. Численні наукові дослідження описують обернено пропорційну кореляцію між гестаційним віком та масою тіла при народженні. Важливим з погляду патофізіології є розуміння поняття «функціональне гостре пошкодження нирок», що клінічно характеризується зменшенням швидкості клубочкової фільтрації при відсутності маркерів тубулярного ураження та, відповідно характеризує потенційно оборотні, чутливі до часу та глибини зміни ниркових функцій, які лише передують розвитку пошкодження. Мета дослідження. Провести аналіз даних клінічної характеристики, факторів ризику та результатів параклінічного обстеження у передчасно народжених дітей з гестаційним віком 25-31 та 32-33 тижнів, що мали в комплексі перинатальної патології важкого ступеню ознаки порушень функціонального стану сечовидільної системи впродовж раннього неонатального періоду. Матеріал та методи дослідження. Проведено комплексне клініко- параклінічне обстеження 93 передчасно народжених дитини з важкою перинатальною патологією, з яких І групу склали 30 дітей з гестаційним віком 25-31 тиждень та ІІ групу – 32 дитини з гестаційним віком 32-33 тижні; до ІІІ групи увійшли 31 умовно здорових передчасно народжених дітей з гестаційним віком 34-36 тижнів.Верифікація діагнозу дисфункції нирок проводилась згідно рекомендованої міжнародної класифікації Kidney Disease: Improving Global Outcomes з модифікацією J. G. Jetton та D. J. Askenazi (2015). Для оцінки ступеню важкості поліорганної недостатності при перинатальній патології у новонароджених використано шкалу Neonatal Multiple Organ Dysfunction Score. Оцінку ефективності терапевтичних втручань проводили за допомогою шкали Neonatal Therapeutic Intervention Scoring. Оцінку важкості стану новонароджених в динаміці спостереження проводили за шкалою Score for Neonatal Acute Physiology. Дослідження виконані з дотриманням основних положень GCP (1996 рік), Конвенції Ради Європи про права людини та біомедицину (від 4 квітня 1997 р.), Гельсінської декларації Всесвітньої медичної асоціації про етичні принципи проведення наукових медичних досліджень за участю людини (1964-2008 рр.), наказу МОЗ України № 690 від 23.09.2009 р. (із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони здоров’я України № 523 від 12.07.2012 р.). Статистичну обробку отриманих результатів дослідження проведено з використанням пакету програмного забезпечення «Statistica 10» (StatSoft Inc., США, 2010) та MedCalc Software (Version 16.1) з розрахунком відношення шансів коефіцієнту ексцесу (Chi-squared), коефіцієнту співвідношення шансів, 95 % довірчого інтервалу (95 % Confi dence Interval). Статистично значимі відмінності між групами вважались при значенні р0,005. Дисертаційна робота виконувалась в межах наукової тематики кафедри педіатрії, неонатології та перинатальної медицини Буковинського державного медичного університету: НДР на тему «Удосконалення напрямків прогнозування, діагностики і лікування перинатальної патології у новонароджених та дітей раннього віку, оптимізація схем катамнестичного спостереження та реабілітації» (Державний реєстраційний номер 0115U002768, термін виконання 01.2015 р. – 12.2019 р.); НДР на тему: «Хронобіологічні й адаптаційні аспекти та особливості вегетативної регуляції при патологічних станах у дітей різних вікових груп» (Державний реєстраційний номер 0122U002245, термін виконання 01.2020 р. – 12.2024 р.) Результати дослідження. Отримані результати продемонстрували статистично значимі асоціації між важкістю перинатальної патології у передчасно народжених дітей та глибини дисфункції сечовидільної системи, а також, комплексом факторів, що ускладнювали перебіг вагітності та пологів у матері та, відповідно, постнатальну адаптацію дитини. Серед причин ускладненого перебігу вагітності відмічені анемія, патологія серцево- судинної та сечовидільної систем, істіміко- цервікальна недостатність, порушення плодово- плацентарного кровотоку, загроза самовільного викидня та передчасних пологів. Вірогідно частіше у жінок даної групи відмічалися аномальне передлежання та дистрес плоду, передчасний розрив плідних оболонок, а також, ургентний кесарів розтин. Перебіг перинатальної патології в групах новонароджених з гестаційним віком менше 33 тижні при народженні був здебільшого важким, у тому числі, у деяких дітей було діагностовано синдром поліорганної невідповідності, одним з проявів якого було гостре пошкодження нирок. Зміни показників загального та біохімічного аналізу крові новонароджених відобразили низькі компенсаторні резерви організму новонароджених на тлі перенесеної гіпоксії та морфо- функціональної незрілості, що пов’язано з передчасним народженням. Висновки. Формування ренальної дисфункції у передчасно народжених дітей в ранньому неонатальному періоді має складний поліетіологічний характер, асоційований з комплексом несприятливих факторів під час вагітності та пологів у матері. Критично хворі новонароджені є основною та найбільш складною педіатричною когортою, у яких даний патологічний синдром пов’язаний з високим рівнем смертності в неонатальному періоді та формуванням функціональної та хронічної патології сечовидільної системи у подальші роки життя, що обґрунтовую необхідність поглиблення наукових досліджень для узагальнення поглядів щодо надання медичної допомоги передчасно народженим дітям
Дод.точки доступу:
Frunza, A.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

5.


    Frunza, A.
    Renal dysfunction in preterm infants with perinatal pathology: risk factors, sensitivity and specificity of laboratory markers of damage [Текст] = Дисфункція нирок передчасно народжених дітей з перинатальною патологією: фактори ризику, чутливість та специфічність лабораторних маркерів ураження / A. Frunza, Y. Hodovanets // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2024. - Т. 14, № 1. - С. 30-40. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ -- INFANT, PREMATURE (физиология)
РЕНАЛЬНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- RENAL INSUFFICIENCY (патофизиология, этиология)
РИСКА ОЦЕНКА -- RISK ASSESSMENT (методы, тенденции)
ДИАГНОСТИКА РАННЯЯ -- EARLY DIAGNOSIS
ЛЕЧЕБНО-ДИАГНОСТИЧЕСКАЯ ТАКТИКА -- CRITICAL PATHWAYS (тенденции)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: The main burden of neonatal morbidity in critically ill preterm infants, despite significant achievements and rapid development of care technologies, is most often associated with neonatal sepsis, perinatal asphyxia and the development of multiple organ failure syndrome. As a component of this syndrome, newborns with combined perinatal pathology in the early neonatal period manifest severe renal dysfunction up to acute kidney injury, which is closely correlated with increased mortality. The incidence of acute kidney injury in critically ill preterm infants varies widely, ranging from 25 to 77 % according to different neonatal data. A major problem in the field of neonatal nephrology is the lack of uniform approaches for the diagnosis of moderate and severe renal dysfunction at the subclinical stage, which would allow the timely formation of risk groups and the optimization of interventional strategies. Aim of the study. To analyze the data on clinical characteristics, risk factors, and results of additional paraclinical examinations in preterm infants with gestational age of34-36/6 weeks who had severe and moderate perinatal pathology during the early neonatal period. Material and methods. A comprehensive study of 91 premature infants with moderate and severe perinatal pathology was conducted, of which group I consisted of 30 children with severe perinatal pathology at 34-36/6 weeks ’ gestation, group II - 30 children with moderate perinatal pathology at 34-36/6 weeks ’gestation; group III (control) consisted of 31 conditionally healthy premature infants at 34-36/6 weeks’ gestation. The diagnosis of acute kidney injury in neonates in the comparison groups was made according to the International Criteria for Kidney Disease: Improving Global Outcomes as modified by J. G. Jetton and D. J. Askenazi (2015). The international scale Neonatal Multiple Organ Dysfunction Score was used to assess the severity of multiorgan dysfunction in perinatal pathology. The effectiveness of therapeutic interventions was assessed using the international scale Neonatal Therapeutic Intervention Scoring Scale, and the severity of the patient’s condition in dynamics was assessed using the neonatal scale Score for Neonatal Acute Physiology. Methods of laboratory research. The study of the biochemical spectrum of urine in children of the observation groups, in particular, the determination of the level of markers of kidney damage - alpha-1-microglobulin, beta-2-microglobulin, microalbumin, cystatin C was carried out on the basis of the problematic research laboratory of the Bukovinian State Medical University of the Ministry of Health of Ukraine using the automatic analyzer «ACCENT-200» and «ACCENT-200 IICEN». Urine was collected on the 3rd day of life (between 48-72 hours of life), in sterile disposable containers, in the amount of at least 5 ml. At the same time, a blood sample for cystatin C determination was taken in the amount of 0.5-1.0 ml, in accordance with the rules of asepsis and antisepsis in disposable sterile tubes. A turbodimensional immunoassay was used to determine the concentration of cystatin C and urinary microalbumin. Determination of alpha-1-microglobulin was performed using an ACCENT-200 automated analyzer by measuring agglutination by change in absorbance (572 nm), with actual concentration determined by interpolation from a calibration curve constructed using calibrators of known concentration. The concentration of beta-2-microglobulin in urine was determined by the method of competitive chemiluminescence analysis. The studies were conducted in accordance with the basic provisions of GCP (1996), the Convention of the Council of Europe on Human Rights and Biomedicine (April 4, 1997), the World Medical Association Declaration of Helsinki on Ethical Principles for Research Involving Human Subjects (1964-2008), Order of the Ministry of Health of Ukraine No. 690 of September 23, 2009 (as amended by Order of the Ministry of Health of Ukraine No. 523 of July 12, 2012). Statistical analysis of the results was performed using Statistica 10 software (StatSoft Inc., USA, 2010), MedCalc software (version 16.1) with calculation of chi-squared, odds ratio (OR), 95 % confidence interval (CI), statistically significant differences between the study groups were considered at a value of p0.005. Receiver operating characteristic (ROC) curves, area under ROC (AUROC), sensitivity (SN), and specificity (SP) were analyzed using MedCalc software (version 16.1). The research work was carried out within the framework of research of the Department of Pediatrics, Neonatology and Perinatal Medicine of the Bukovinian State Medical University: Research project «Improvement of directions of prognostication, diagnosis and treatment of perinatal pathology in newborns and infants, optimization of schemes of catamnestic observation and rehabilitation» (State registration number 0115U002768, term of implementation 2015-2019); Research project «Chronobiological and adaptive aspects and features of vegetative regulation in pathological conditions in children of different age groups» (State registration number 0122U002245, term of implementation 2020-2024). Study results. The data obtained showed statistically significant associations between the risk of severe renal dysfunction and a number of antenatal and postnatal factors that adversely affect the course of the early neonatal period. These included fetal distress during pregnancy and delivery, emergency cesarean section, risk of spontaneous abortion and preterm birth, and impaired fetal-placental blood flow. Statistically significant associations with the development of moderate and severe renal dysfunction are associated with a burdened history of maternal extragenital pathology, namely cardiovascular, urinary system, and anemia (p0.005). The structure of perinatal pathology in preterm infants is often combined and difficult to diagnose. A significant proportion of newborns had clinical manifestations of multiple organ failure syndrome, including signs of renal dysfunction. Therefore, it is expedient to study a set of the latest potential biomarkers of renal dysfunction, such as cystatin C, alpha-1-microglobulin, beta-2-microglobulin and microalbumin, in order to create an appropriate prognostic model and timely form risk groups among this category of children
Основний тягар неонатальної захворюваності серед критично хворих передчасно народжених дітей, незважаючи на вагомі досягнення та стрімкий розвиток технологій виходжування, на сучасному етапі найчастіше пов’язують із неонатальним сепсисом, перинатальною асфіксією та розвитком синдрому поліорганної невідповідності. Як складова даного синдрому у новонароджених, що мали комбіновану перинатальну патологію впродовж раннього неонатального періоду, маніфестує важка ренальна дисфункція аж до виникнення гострого пошкодження нирок, що тісно корелює з підвищенням летальності. Частота гострого пошкодження нирок у критично хворих передчасно народжених дітей значно варіює і за різними даними новонароджених складає від 25 до 77 %. Суттєвою проблемою у галузі неонатальної нефрології залишається відсутність уніфікованих підходів до діагностики дисфункції нирок середнього та важкого ступеню на субклінічному етапі, що дозволило би своєчасно формувати групи ризику та оптимізувати інтервенційні стратегії. Мета дослідження. Провести аналіз даних клінічної характеристики, факторів ризику та результатів додаткового пара- клінічного обстеження у передчасно народжених дітей з гестаційним віком 34-36/6 тижнів, що мали перинатальну патологію важкого та середнього ступеню впродовж раннього неонатального періоду. Матеріал та методи дослідження. Проведено комплексне дослідження 91 передчасно народженої дитини з перинатальною патологією середнього та важкого ступеню, з яких І групу склали 30 дітей гестаційним віком 34-36/6 тижнів з важкою перинатальною патологією та ІІ групу - 30 дітей з гестацінйим віком 34-36/6 тижнів, що мали перинатальну патологію середнього ступеня важкості; до ІІІ (контрольної) групи увійшли 31 умовно здорова передчасно народжена дитина з гестаційним віком 34-36/6 тижнів. Діагностику гострого пошкодження нирок у новонароджених дітей груп порівняння було проведено згідно Міжнародних критеріїв Kidney Disease: Improving Global Outcomes у модифікації за J. G. Jetton та D. J. Askenazi (2015). Для оцінювання ступеня важкості поліорганної невідповідності за умов перинатальної патології було використано міжнародну шкалу шкалу Neonatal Multiple Organ Dysfunction Score. Ефективність терапевтичних інтервенцій було оцінено з використанням міжнародної шкали Neonatal Therapeutic Intervention Scoring, а важкість стану пацієнтів у динаміці - за допомогою неонатальної шкали Score for Neonatal Acute Physiology. Дослідження біохімічного спектру сечі у дітей груп спостереження, зокрема визначення рівня маркерів ураження нирок - аль- фа-1-мікроглобуліну, бета-2-мікроглобуліну, мікроальбуміну, цистатину С було проведено на базі проблемної науково-дослідної лабораторії Буковинського державного медичного університету МОЗ України з використанням автоматичного аналізатору «ACCENT-200» та «ACCENT-200 II CEN». Забір сечі проводився на 3-у добу життя дитини (у проміжку між 48-72 годинами життя), у одноразові стерильні контейнери, у кількості не менше 5 мл. Забір крові для визначення рівня цистатіну С було проведено у аналогічні терміни, у кількості 0,5-1,0 мл, із дотриманням правил асептики та антисептики у одноразові стерильні пробірки. Для визначення концентрації цистатіну С та мікроальбуміну сечі було використано турбодиметричний імунологічний метод. Визначення вмісту альфа-1-мікроглобуліну було проведено за допомогою автоматичного аналізатору ACCENT-200 шляхом визначення аглютинації за зміною абсорбції (572 нм), з визначенням актуальної концентрації шляхом інтерполяції з калібрувальною кривою побудованої за калібраторами з відомою концентрацією. Визначення концентрації бета-2-мікрогло- буліну у сечі було проведено з використанням методу конкурентного хемілюмініцсентного аналізу Дослідження виконувалися із дотриманням основних положень GCP (1996 рік), Конвенції Ради Європи про права людини та біомедицину (від 4 квітня 1997 р.), Гельсінської декларації Всесвітньої медичної асоціації про етичні принципи проведення наукових медичних досліджень за участю людини (1964-2008 рр.), наказу МОЗ України № 690 від 23.09.2009 р. (із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони здоров’я України № 523 від 12.07.2012 р.). Статистичний аналіз отриманих результатів здійснено за допомогою програмного забезпечення «Statistica 10» (StatSoft Inc., США, 2010), MedCalc Software (Version 16.1) з розрахунком відношення шансів коефіцієнту ексцесу (Chi-squared), коефіцієнту співвідношення шансів (КСШ, Odds ratio, OR), 95 % довірчого інтервалу (95 % Confidence Interval, CI), статистично значимі відмінності між групами дослідження було враховано при значенні р0,005. За допомогою MedCalc Software (Version 16.1) було проведено аналіз ROC-кривих (Receiver Operating Characteristic Curve - операційних характеристичних кривих), AUROC (Area Under ROC) - площа під операційною характеристичною кривою, а також чутливості (ЧТ, Sensitivity) та специфічності (СП, Specificity). Дисертаційна робота виконувалась у межах науково-дослідних робіт кафедри педіатрії, неонатології та перинатальної медицини Буковинського державного медичного університету: НДР «Удосконалення напрямків прогнозування, діагностики і лікування перинатальної патології у новонароджених та дітей раннього віку, оптимізація схем катамнестичного спостереження та реабілітації» (Державний реєстраційний номер 0115U002768, терміни виконання 2015-2019 рр.); НДР «Хронобіологічні й адаптаційні аспекти та особливості вегетативної регуляції при патологічних станах у дітей різних вікових груп» (Державний реєстраційний номер 0122U002245, терміни виконання 2020-2024 рр.) Результати дослідження. Отримані дані продемонстрували статистично значимі асоціації між ризиком розвитку важкої дисфункції нирок та низкою антенатальних та постнатальних факторів, що несприятливо впливають на перебіг раннього неонатального періоду. Відмічено дистрес плоду під час вагітності та пологів, ургентний кесарев розтин, загроза самовільного викидня та передчасних пологів, порушення плодово-плацентарного кровотоку. Статистично значимі асоціації щодо розвитку дисфункції нирок помірного та важкого ступеню мають обтяжений анамнез щодо екстрагенітальної патології у матері, а саме, патології серцево-судинної, сечовидільної системи та анемії (р0,005). Структура перинатальної патології у передчасно народжених дітей дуже часто є комбінованою та складною для діагностики. Значна частина новонароджених мала клінічні прояви синдрому поліорганної недостатності, в комплексі якого були ознаки дисфункції нирок. Це обумовлює доцільність вивчення
Дод.точки доступу:
Hodovanets, Y.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

6.


    Godovanets, O. S.
    Some features of cellular energy supply of the body in premature infants with severe forms of perinatal pathology [Текст] = Деякі особливості клітинного енергетичного забезпечення організму у передчасно народжених дітей при важких формах перинатальної патології / O. S. Godovanets // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2024. - Т. 14, № 1. - С. 17-23. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
ПРЕЖДЕВРЕМЕННОЕ ДЕТОРОЖДЕНИЕ (ОКОЛО 37 НЕДЕЛЬ) -- PREMATURE BIRTH (профилактика и контроль, этиология)
МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ -- INFANT, PREMATURE (физиология)
АСФИКСИЯ НОВОРОЖДЕННОГО -- ASPHYXIA NEONATORUM (осложнения, патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
АЦИЛ КОФЕРМЕНТА A ДЕГИДРОГЕНАЗЫ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ МНОЖЕСТВЕННАЯ -- MULTIPLE ACYL COENZYME A DEHYDROGENASE DEFICIENCY (патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
ЭНЕРГЕТИЧЕСКИЙ ОБМЕН -- ENERGY METABOLISM (физиология)
ЛЕЧЕБНО-ДИАГНОСТИЧЕСКАЯ ТАКТИКА -- CRITICAL PATHWAYS (тенденции)
Анотація: The nature of postnatal adaptation of newborns, their further growth, development, health status and quality of life largely depend on the well-being of intrauterine development and maturity at birth. Premature birth under hypoxia causes significant metabolic disorders in the body, is accompanied by a high risk of severe organ dysfunction, which requires in-depth research to clarify the features of intracellular metabolism in order to further improve methods of diagnosis and treatment of newborns with various forms of perinatal pathology. Aim ofthe research. To study the trends of changes in energy metabolism in premature infants with severe forms ofperinatal pathology to investigate the possibility of using them as additional criteria of hypoxic damage to the body in conditions of morphological and functional immaturity. Materials and methods. Clinical and laboratory examinations were performed on 68 newborns with severe forms of perinatal pathology at the gestational age of 32 to 34 weeks; the comparison group consisted of 27 conditionally healthy newborns at the gestational age of 34 to 37 weeks. Inclusion criteria for the main study group: gestational age at birth from 32 to 34 weeks, clinical signs of severe perinatal pathology. Exclusion criteria: gestational age at birth 32 and 37 weeks, diagnosed congenital malformations and septic conditions. The list of diseases was determined according to the International Classification of Diseases, X Revision. The following blood serum laboratory parameters were studied: lactate level, glycerol-3-phosphate dehydrogenase (GPDH) (EC 1.1.99.5), succinate dehydrogenase (SDH), NADH dehydrogenase (NADH) (EC 1.6.5.3); the electron transport chain coefficient (ETC) was calculated. Laboratory studies were performed using micromethods. The study was conducted in accordance with the provisions of GCP (1996), the Convention of the Council of Europe on Human Rights and Biomedicine (April 4, 1997), the Declaration of Helsinki of the World Medical Association (1964-2008), Order of the Ministry of Health of Ukraine No. 690 dated September 23, 2009 (as amended by Order of the Ministry of Health of Ukraine No. 523 dated July 12, 2012). Protocol of scientific research of the Biomedical Ethics Committee of BSMU dated September 12, 2015. Informed written consent was obtained from the parents of the patients before the study with an explanation of the purpose, objectives and methods of laboratory testing. Statistical processing of the results was performed using STATISTICA software (StatSoft Inc., USA, version 10). Comparison of quantitative indicators with normal distribution was performed using Student’s t-test, and the probability of differences was considered statistically significant atp0.05. The complex of studies was conducted within the framework of the planned research topics of the Department of Pediatrics, Neonatology and Perinatal Medicine of the Bukovinian State Medical University: «Improvement of the areas of prognosis, diagnostics and treatment ofperinatal pathology in newborns and infants, optimization of the schemes of catamenial observation and rehabilitation» (State registration No. 0115U002768, term of execution 01.2015-12.2019) and «Chronobiological and adaptive aspects and features of vegetative regulation in pathological conditions in children of different age groups» (State registration No. 0122U002245, term of execution 01.2020-12.2024). Results. In newborns of the main group, in comparison with the control group, a significant decrease in GFDH and SDH was found, which indicates a significant impairment of the activity of enzymes of the respiratory chain and explains the lack of oxygen absorption in the body at the cellular and tissue level, causing the severity of the condition of newborns. Determination of the level of GPDH and SDH in the dynamics of observation in children showed some improvement in these indicators. In the severe condition of newborns, a significant increase in the NADPH index was found, with a further probable increase in its level in the dynamics of observation. Calculations of ETC coefficient in cord blood showed a significant decrease of this indicator in comparison with the control group. The identified disorders of intracellular energy metabolism under hypoxia indicate the expediency of conducting comprehensive scientific research to study the possibilities of appropriate pharmacological correction to improve the effectiveness of treatment of severe forms ofperinatal pathology in premature infants. Conclusions: 1. The results of the study revealed a significant decrease in GPDH and SDH at elevated levels of NADPH and ETC coefficient, which confirms the presence of significant disturbances in intracellular energy metabolism and mitochondrial oxidation processes. 2. Timely detection of metabolic disorders with the determination of mitochondrial oxidation, in particular energy metabolism, is an important area for improving diagnostic measures in severe forms ofperinatal pathology in preterm infants with hypoxic damage to the body in the pathogenesis
Характер постнатальної адаптації новонароджених, їх подальший ріст, розвиток, стан здоров’я і якість життя багато в чому залежать від благополуччя внутрішньоутробного розвитку та зрілості при народженні. Передчасне народження за умов гіпоксії є причиною суттєвих метаболічних порушень в організмі, супроводжується високим ризиком розвитку важкої органної дисфункції, що потребує проведення поглиблених досліджень для уточнення особливостей внутрішньоклітинного обміну речовин з метою подальшого удосконалення методів діагностики та лікування новонароджених з різними формами перинатальної патології. Мета дослідження. Вивчити тенденції змін показників енергетичного обміну у передчасно народжених дітей при важких формах перинатальної патології для дослідження можливостей їх використання у якості додаткових критеріїв гіпоксичного ураження організму за умов морфо-функціональної незрілості. Матеріали і методи дослідження. Проведено клініко-лабораторне обстеження 68 новонароджених гестаційним віком від 32 до 34 тижнів з важкими формами перинатальної патології; групу порівняння склали 27 умовно здорових новонароджених дітей гестаційним віком від 34 до 37 тижнів. Критерії включення до основної дослідної групи: термін гестації при народженні від 32 до 34 тижнів, клінічні ознаки перинатальної патології важкого ступеня. Критерії виключення: термін гестації при народженні 32 та 37 тижнів, діагностовано вроджені вади розвитку та септичні стани. Перелік захворювань визначено згідно Міжнародній класифікації хвороб Х перегляду. Досліджено наступні лабораторні показники сироватки крові: рівень лактату, гліцерол-3-фосфатдегідрогенази (ГФДГ) (КФ 1.1.99.5), сукцинатдегідрогенази (СДГ), НАДН-дегідрогенази (НАДНД) (КФ 1.6.5.3); розраховано коефіцієнт електронно-транспортного ланцюга (ЕТЛ). Лабораторні дослідження здійснювалися з використанням мікрометодик. Наукові дослідження виконані з дотриманням положень GCP (1996 рік), Конвенції Ради Європи про права людини та біомедицину (від 4 квітня 1997 р.), Гельсінської декларації Всесвітньої медичної асоціації про етичні принципи проведення наукових досліджень за участю людини (1964-2008 рр.), наказу МОЗ України № 690 від 23.09.2009 р. (із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони здоров’я України № 523 від 12.07.2012 р.). Протокол наукового дослідження Комісії з питань біомедичної етики БДМУ від 12.09.2015 року. Інформована письмова згода від батьків пацієнтів була отримана перед початком дослідження з роз’ясненням мети, завдань та методів лабораторного дослідження. Статистична обробка результатів здійснювалася з використанням програмного забезпечення «STATISTICA» (StatSoft Inc., USA, Version 10). Порівняння кількісних показників з нормальним розподілом проведено за допомогою t-критерію Стьюдента, вірогідність відмінностей вважали статистично значущою при р0,05. Комплекс досліджень проведено у межах виконання запланованих тем науково-дослідних робіт кафедри педіатрії, неонато- логії та перинатальної медицини Буковинського державного медичного університету: «Удосконалення напрямків прогнозування, діагностики і лікування перинатальної патології у новонароджених та дітей раннього віку, оптимізація схем катамнестичного спостереження та реабілітації» (Державний реєстраційний номер 0115U002768, термін виконання 01.2015 р. - 12.2019 р.) та «Хронобіологічні й адаптаційні аспекти та особливості вегетативної регуляції при патологічних станах у дітей різних вікових груп» (Державний реєстраційний номер 0122U002245, термін виконання 01.2020 р. - 12.2024 р.) Результати. У новонароджених основної групи, порівняно з контролем, виявлено вірогідне зниження показників ГФДГ та СДГ, що свідчить про значні порушення активності ферментів дихального ланцюга та пояснює недостатність засвоєння кисню в організмі на клітинному та тканинному рівні, зумовлючи важкість стану новонароджених. Визначення рівня ГФДГ та СДГ в динаміці спостереження у дітей засвідчило деяке покращення даних показників. При важкому стані новонароджених виявлено значне підвищення показника НАДНД, при подальшому вірогідному зростанні його рівня у динаміці спостереження. Розрахунки коефіцієнту ЕТЛ у пуповинній крові показали суттєве зниження даного показниками порівняно з контрольною групою. Виявлені порушення внутрішньоклітинного енергетичного обміну за умов гіпоксії свідчать за доцільність проведення комплексних наукових досліджень з метою вивчення можливостей проведення відповідної фармакологічної корекції для підвищення ефективності лікування при важких формах перинатальної патології у передчасно народжених дітей. Висновки: 1. Результатами досліджень виявлено суттєве зниження показників ГФДГ та СДГ при підвищеному рівні НАДНД та коефіцієнту ЕТЛ, що підтверджує наявність суттєвих порушень внутрішньоклітинного енергетичного обміну та процесів мітохондріального окиснення. 2. Своєчасне виявлення метаболічних порушень з визначенням показників мітохондріального окиснення, зокрема енергетичного обміну, є актуальним напрямком удосконалення діагностичних заходів при важких формах перинатальної патології у передчасно народжених дітей, у патогенезі яких гіпоксичне ураження організму
Вільних прим. немає

Знайти схожі

7.


   
    The diagnostic value of urine gelatinase-associated lipocalin as a biomarker for acute kidney injury in preterm infants with hemodynamically significant patent ductus arteriosus [Текст] = Діагностична значущість біомаркеру ліпокалін, асоційований з желатиназою нейтрофілів, у сечі при гострому пошкодженні нирок у недоношених дітей з гемодинамічно значущою відкритою артеріальною протокою / O. Yu. Obolonska [та ін.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2022. - Т. 12, № 4. - С. 43-48. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ -- INFANT, PREMATURE (физиология)
ПОЧЕК ОСТРОЕ ПОВРЕЖДЕНИЕ -- ACUTE KIDNEY INJURY (патофизиология, этиология)
АРТЕРИАЛЬНОГО ПРОТОКА НЕЗАРАЩЕНИЕ -- DUCTUS ARTERIOSUS, PATENT (осложнения, патофизиология, этиология)
ЛИПОКАЛИН 1 -- LIPOCALIN 1 (анализ, диагностическое применение)
СТАТИСТИКА КАК ТЕМА -- STATISTICS AS TOPIC
Анотація: SummaryTimely diagnosis of acute kidney injury (AKI) is problematic due to difficulties in using the “Kidney Disease: Improving Global Outcomes (KDIGO) guideline” modified for neonates, requiring the search for non-invasive markers and their diagnostic capacity assessment. Preterm infants with hemodynamically significant patent ductus arteriosus (HSPDA) are highly vulnerable to developing AKI. Renal biomarker neutrophil gelatinase-associated lipocalin (NGAL) in urine enables diagnosis of AKI, although literature data on the possibility of its use are somewhat contradictory. The aim of this study was to identify diagnostic capacity of the renal biomarker NGAL in urine for the early diagnosis of AKI in preterm infants with HSPDA. Materials and methods A total of 29 preterm infants (gestational age 29-36 weeks) with HSPDA were examined at the Department of Anesthesiology and Neonatal Intensive Care on the first, third and tenth day. The patients were assigned to groups depending on the development of AKI: the AKI group with any degree of severity - 14 children, and the group without AKI - 15 children. To determine the influence of HSPDA size on the level of urine NGAL, the children were further divided based on ductal size: HSPDA diameter 2 mm - 11 children, and HSPDA diameter 2 mm - 18 children. The urine NGAL level was quantitatively measured using sandwich enzyme-linked immunosorbent assay according to the manufacturer's licensed instructions (ELISA Kit, 96, USA). The study has a positive conclusion of the biomedical ethics commission of the Dnipro State Medical University (protocol of the commission meeting No. 2 dated October 19, 2022)/ A set of statistical research methods was used to solve the tasks and check the initial assumptions, namely: for independent samples - the Mann-Whitney test, for dynamic assessment - the Wilcoxon signed rank test. The test for the normality of the distribution of quantitative samples was carried out using the Kolmogorov-Smirnov test. Statistical processing of the results was carried out using the software product STATISTICA 6.1® (StatSoft Inc., serial number AGAR909E415822FA). The work was carried out within the scope of complex research works of the Department of Propaedeutics of Children's Diseases and Pediatrics 2 of the Dnipro State Medical University "Development of criteria for early diagnosis and prediction of comorbid kidney damage in children with somatic and infectious diseases" (state registration number 0119U100836) execution 09.2019-12.2023. Results. In the group of children with AKI, the significant increase in the urine NGAL level was observed from the first to the tenth day. For example, the urine NGAL level was 2.2 times (p0.002) and 2.4 times (p0.001) increased on the third and tenth day, respectively, as compared to that on the first day, while in the group without AKI, urine NGAL level was 1.3 times (p0.04) increased on the third day compared to that on the first day. On the tenth day, in the group without AKI, the urine NGAL level was increased by 1.6 times (p0.007) compared to that on the first day and by 1.2 times (p0.04) as compared to that on the third day. The data obtained were confirmed by the clear correlation between the urine NGAL level and the development of AKI. For instance, the urine NGAL level at the first day was significantly correlated with AKI on the third and on the fifth day: ρ 2 mm, the urine NGAL level on the first day of life was 1.7 times higher than that in children with HSPDA 2 mm (p 0.002). It was also observed on the third day as in preterm infants with HSPDA size 2 mm, the urine NGAL level was 2.3 times higher than that in children with HSPDA 2 mm (p 0.001). On the tenth day, there was a 2.3-fold higher urine NGAL level in the group with ductal diameter 2 mm as compared to the group with ductal diameter 2 mm (p 0.003). The correlation between the urine NGAL level and the size of HSPDA has been found to be quite revealing. Notably, on the first day, urine NGAL level was significantly correlated with the HSPDA size: ρ 2 mm on the first day, the urine level of NGAL was significantly increased on the first, third and tenth day
Проблема своєчасної діагностики гострого пошкодження нирок (ГПН) за неонатальної модифікації KDIGO потребує пошуку та визначення діагностичної можливості неінвазивних маркерів. Особливо уразливою групою щодо ГПН є недоношені діти з гемодинамічно значущою відкритою артеріальною протокою( ГЗВАП). Ренальний біомаркер ліпокалін, ассоційований з желатиназою нейтрофілів (NGAL), у сечі дає можливість діагностувати ГПН, але можливості його використання є суперечливими за даними літератури. Мета дослідження — визначити діагностичні можливості ренального біомаркеру NGAL в сечі для ранньої діагностики гострого пошкодження нирок у недоношених дітей з гемодинамічно значущою відкритою артеріальною протокою Матеріали і методи дослідження. Обстежено 29 недоношених дітей з ГЗВАП (гестаційний вік 29-36 тижнів), що знаходились на лікування у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії новонароджених, на першу, третю та десяту добу. Пацієнти були розподілені на дві групи залежно від наявності ГПН. Розподіл хворих проведено залежно від розвитку ГПН: група з ГПН різного ступеню тяжкості — 14 дітей, група без ГПН — 15 дітей. Для визначення впливу розміру ГЗВАП на рівень NGAL в сечі проведено розподіл дітей з розміром ГЗВАП більше 2 мм -11 дітей та 2 мм і менше -18 дітей. Досліджено рівень NGAL у сечі кількісним методом, заснованим на іммуноферментному аналізі за методом «сендвіч» за ліцензованими методиками виробника (ELISAKit, 96, USA). Дослідження має позитивний висновок комісії з питань біомедичної етики Дніпровського державного медичного університету (протокол засідання комісії № 2 від 19 жовтня 2022 року). Використовувався комплекс статистичних методів дослідження, зокрема: для незалежних вибірок – критерій Манна-Уїтні, для оцінки динаміки – критерій знакових рангів Вілкоксона. Перевірку на нормальність розподілу кількісних вибірок проведено з використанням критерію Колмогорова—Смірнова. Статистичну обробку результатів проводили за допомогою програмного продукту STATISTICA 6.1® (StatSoft Inc., серійний № AGAR909E415822FA). Робота виконана в межах комплексної науково-дослідної роботи кафедри пропедевтики дитячих хвороб та педіатрії 2 Дніпровського державного медичного університету «Розробка критеріїв ранньої діагностики та прогнозування коморбідного ураження нирок у дітей з соматичними та інфекційними захворюваннями» (державний реєстраційний № 0119U100836), термін виконання 09.2019 р.-12.2023 р. Результати дослідження. У групі дітей з ГПН спостерігається значне зростання рівня NGAL сечі з першої до десятої доби. Так, на третю добу показник NGAL сечі підвищився у 2,2 рази порівняно з першою добою (р0,002), а на десяту добу - у 2,4 рази (р0,001) відносно першої доби. Тоді як в групі без ГПН показник NGAL сечі на третю добу збільшився у 1,3 рази (р0,04) порівняно з першою добою. На десяту добу в групі без ГПН NGAL сечі підвищився в 1,6 рази (р0,007) у порівнянні з першою добою та 1,2 рази - з третьою добою. Отримані дані підтверджуються чіткою кореляційною залежністю між рівнем NGAL сечі та розвитком ГПН. Так, рівень NGAL сечі на першу добу значуще корелює з ГПН на третю добу: ρ 2 мм на першу добу життя рівень NGAL сечі був в 1,7 рази більший ніж рівень NGAL у дітей з ГЗВАП ≤ 2 мм (р0,002). Це спостерігається і на третю добу: у недоношених дітей з розміром ГЗВАП 2 мм рівень NGAL сечі був в 2,3 рази більший ніж рівень NGAL у дітей з ГЗВАП ≤ 2 мм (р0,001). На 10 добу спостерігався в 2,3 рази вищий рівень NGAL сечі в групі з діаметром протоки 2 мм ніж в групі з протокою ≤ 2 мм (р0,003). Виявилася показовою кореляційна залежність показників NGAL сечі та розміру ГЗВАП. Так, NGAL сечі на першу добу значуще корелює з розміром ГЗВАП на першу добу: ρ 2 мм на першу добу рівень NGAL сечі демонструє значне підвищення на першу, третю та десяту добу
Дод.точки доступу:
Obolonska, O. Yu.
Borysova, T. P.
Vakulenko, L. I.
Obolonsky, O. I.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

8.


    Klymenko, T.
    To the issue of the development an algorithm for a differentiated approach to the management of persistent pulmonary hypertension in premature infants [Текст] = До питання створення алгоритму диференційованого підходу до менеджменту персистуючої легеневої гіпертензії у передчасно народжених дітей / T. Klymenko, M. Kononovych // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2023. - Т. 13, № 4. - С. 19-27. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ -- INFANT, PREMATURE (физиология)
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
ГИПЕРТЕНЗИЯ ЛЕГОЧНАЯ -- HYPERTENSION, PULMONARY (диагностика, патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
ОКСИДАТИВНЫЙ СТРЕСС -- OXIDATIVE STRESS (физиология)
ЛЕЧЕБНО-ДИАГНОСТИЧЕСКАЯ ТАКТИКА -- CRITICAL PATHWAYS (тенденции)
Анотація: The management of premature infants with persistent pulmonary hypertension (PPH) remains a major problem in modern neonatology. In recent years, scientifi c studies have identifi ed the role of oxidative stress (OS) in the development and course of PPH. The reserve for reducing mortality and optimizing the management of premature infants with respiratory distress syndrome (RDS) and asphyxia is the development of an algorithm for a diff erentiated approach to the management of PPH in premature infants, taking into account the severity and dynamics of OS, and its implementation into clinical practice. Aim of the study. To increase the eff ectiveness of management of premature infants with persistent pulmonary hypertension with asphyxia and respiratory distress syndrome based on the development of an algorithm for a diff erentiated approach to the management of pulmonary hypertension taking into account the levels of oxidative stress as determined by urinary 8-hydroxy-2-deoxyguanosine (8-OHdG). Material and methods. 100 premature infants between 26/1-34/6 weeks of gestation were included in the study: group I consisted of 50 infants with RDS, group II – 50 newborns with RDS associated with perinatal asphyxia. The presence and severity of PPH was determined in all infants on the fi rst and third to fi fth day of life by echocardiography (EchoCG), and quantitative determination of 8-OHdG level (ng/ml) – in 44 infants on the fi rst day, and in dynamics – on the third to fi fth day of life by enzyme- linked immunosorbent assay (ELISA). For radiographic evaluation of PPH, all infants underwent chest radiography with determination of Moore’s, Schwedel’s and cardiothoracic index (CTI). The research was conducted in compliance with bioethical requirements as part of the planned scientifi c work of the Department (state registration number 0122U000025). Results. It was found that the characteristics of pulmonary hypertension in premature infants with RDS were signifi cantly lower levels of mean pressure in the pulmonary artery (mPAP) on the fi rst and 3-5 days of life than in children with perinatal asphyxia. It was noted that the factors with high diagnostic signifi cance determining the occurrence of persistent pulmonary hypertension are: birth weight 1500 g; presence of perinatal asphyxia; low Apgar score on the 1st (1-3 points) and on the 5th minute of life (7 points); gestational age 30 weeks; non-appropriateness for gestational age; male sex. Furthermore, it was found that urinary 8-OHdG levels as a biomarker of OS in preterm infants with RDS and perinatal asphyxia correlated with mPAP on the fi rst and third to fi fth days of life, and that urinary 8-OHdG levels had a high diagnostic value for determining the risk of developing severe PPH on the third to fi fth days of life. The diagnostic signifi cance of the data of the comprehensive radiological assessment of PPH – the radiological indices of Moore, Schwedel, CTI for the development of severe PPH was analyzed and the correlations between the indices and mPAP and between the indices and the level of 8-OHdG were established. The Schwedel index showed the highest reliability in all cases. Conclusion. On the basis of scientifi cally established relationships between clinical, laboratory, radiological and gender aspects of premature infants with perinatal pathology and the identifi ed diagnostic and prognostic values of urinary 8-OHdG, an algorithm for a diff erentiated approach to the management of PPH was developed. Determination of the degree of OS and mPAP in premature infants allows us to adjust and individualize the tactics of respiratory support in the management of premature infants, thus improving the quality of medical care of premature infants with RDS and perinatal asphyxia. In prematurely born children in perinatal centers, additional determination of the severity of RDS based on the level of 8-OHdG in urine allows to predict the adverse course of PPH and the development of complications: bronchopulmonary dysplasia, intraventricular hemorrhage III-IV grade, retinopathy II-III grade, hearing impairment, hypoxic- ischemic lesions of the central nervous system II-III grade in prematurely born children
Ведення передчасно народжених дітей з персистуючою легеневою гіпертензією (ПЛГ) залишається актуальною проблемою сучасної неонатології. Наукові дослідження останніх років визначають роль оксидативного стресу (ОС) у розвитку та перебігу ПЛГ. Резервом для зниження летальності та оптимізації ведення недоношених новонароджених з респіраторним дистрес-синдромом (РДС) та асфіксією є розробка та впровадження в клінічну практику алгоритму диференційованого підходу до менеджменту ПЛГ у передчасно народжених дітей з урахуванням вираженості та динаміки ОС. Мета дослідження. Підвищення ефективності ведення передчасно народжених дітей з ПЛГ з асфіксією та РДС на підставі розробки алгоритму диференційованого підходу до ведення легеневої гіпертензії з урахуванням рівнів оксидативного стресу за визначенням 8-гідрокси-2-дезоксигуанозину (8-OHdG) в сечі. Матеріал та методи дослідження. В дослідження було включено 100 передчасно народжених дітей у терміні гестації 26/1-34/6 тижнів: І групу склали 50 дітей з РДС, групу ІІ – 50 дітей з РДС у поєднанні з асфіксією при народженні. Визначення наявності та ступеню тяжкості ПЛГ було проведено всім дітям в першу та на 3-5 добу життя за допомогою ехокардіографії (ЕхоКГ), а кількісне визначення рівня 8-OHdG (нг/мл) – 44 дітям в першу, та в динаміці – на 3-5 добу життя методом імуноферментного аналізу (ІФА). Для променевої оцінки ПЛГ всім дітям проводилось рентгенологічне дослідження органів грудної клітини (Rö ОГК) з визначенням індексів Мура, Шведеля та кардіоторакального індексу (КТІ). Дослідження виконано з дотриманням вимог біоетики в рамках планової наукової роботи кафедри (№ держреєстрації 0122U000025). Результати дослідження. Встановлено, що особливостями легеневої гіпертензії у передчасно народжених дітей з РДС були достовірно нижчі рівні середнього тиску у стовбурі легеневої артерії (mPAP) в першу, та на 3-5 добу життя, ніж у дітей з перинатальною асфіксією. Визначено, що чинниками з високою діагностичною значущістю, детермінуючими виникнення персистуючої легеневої гіпертензії є: маса тіла дитини при народженні 1500 г, наявність перинатальної асфіксії, низька оцінка за шкалою Апґар на 1 (1-3 бали) та на 5 хвилинах життя (7 балів), термін гестації 30 тижнів, невідповідність маси тіла дитини гестаційному віку, чоловіча стать дитини. Встановлено, що вміст 8-OHdG як біомаркера ОС в сечі у передчасно народжених дітей з РДС та перинатальною асфіксією корелює з mPAP в першу та на 3-5 добу життя, а рівні 8-OHdG в сечі мають високу діагностичну значущість для визначення ризику розвитку ПЛГ тяжкого ступеня на 3-5 добу життя. Проаналізовано діагностичну значущість даних комплексної променевої оцінки ПЛГ – рентгенологічних індексів Мура, Шведеля, КТІ на розвиток ПЛГ тяжкого ступеня та встановлено кореляційні зв’язки між індексами та mPAP, та між індексами та рівнем 8-OHdG. Індекс Шведеля показав найбільш високу достовірність у всіх випадках. Висновки. На підставі науково обґрунтованих взаємозв’язків між клінічними, лабораторними, променевими, гендерними аспектами передчасно народжених дітей з перинатальною патологією та виявлених діагностично- прогностичних значень інформативності рівнів 8-OHdG в сечі розроблено алгоритм диференційованого підходу до менеджменту ПЛГ. Визначення ступеня ОС та mPAP у передчасно народжених дітей дозволяє скоригувати та індивідуалізувати тактику респіраторної підтримки при веденні недоношених новонароджених, таким чином покращивши якість надання медичної допомоги недоношеним новонародженим з РДС та перинатальною асфіксією. У передчасно народжених дітей в перинатальних центрах додаткове визначення тяжкості ОС на підставі рівня 8-OHdG в сечі дозволяє прогнозувати несприятливий перебіг ПЛГ та розвиток ускладнень: бронхолегеневої дисплазії, внутрішньо-шлуночкового крововиливу III-IV ступеня, ретинопатії II-III стадії, уражень слуху, гіпоксично- ішемічного ураження ЦНС II-III ступеня у передчасно народжених дітей
Дод.точки доступу:
Kononovych, M.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

9.


    Маркін, Л. Б.
    Інтранатальна охорона недоношеного плода у юних роділь [Текст] / Л. Б. Маркін, Г. Я. Кунинець // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1998. - № 6. - С. 95-97


MeSH-головна:
РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ) -- OBSTETRIC LABOR, PREMATURE
МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ -- INFANT, PREMATURE
Дод.точки доступу:
Кунинець, Г. Я.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.


    Бразалук, О. З.
    Активність гідроксибутиратдегідрогенази у недоношених новонароджених в динаміці неонатального періоду [Текст] / О. З. Бразалук, О. Ю. Євстафьєва // Досягнення біології та медицини. - 2019. - № 1. - С. 47-51. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
АНОКСИЯ -- ANOXIA
МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ -- INFANT, PREMATURE
ЛАКТАТДЕГИДРОГЕНАЗЫ -- LACTATE DEHYDROGENASES
ГИДРОКСИБУТИРАТДЕГИДРОГЕНАЗА -- HYDROXYBUTYRATE DEHYDROGENASE
Анотація: Підвищення вмісту лактату в сироватці крові недоношених дітей свідчить про активацію гліколізу в клітинах. Стійка гіперлактатемія у недоношених немовлят з екстремально низькою масою тіла при народженні є наслідком глибоких метаболічних змін. Зниження рівня лактату у дітей з низькою масою тіла при народженні протягом неонатального періоду вказує на відновлення захисно-компенсаторних сил організму. Високий рівень ЛДГ у немовлят при народженні свідчить про пригнічення дихальної фунції мітохондрій; адекватна компенсація енергодефіциту в тканинах викликає зниження вмісту ЛДГ в динаміці періоду новонародженості. У недоношених дітей з екстремально низькою масою тіла при народженні тривале підвищення активності «інфарктного» ізоензиму ЛДГ—ГБДГ та зниження співвідношення ЛДГ/ГБДГ свідчать про декомпенсовану ішемію тканин. Як маркери тяжкості гіпоксично-ішемічного ураження ЦНС у немовлят доцільно використовувати показник активності ГБДГ і співвідношення ЛДГ/ГБДГ
Дод.точки доступу:
Євстафьєва, О. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

 1-10    11-20   21-30   31-40   41-50   51-60      
 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)