Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Книги (30)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>S=цитологические методы<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 130
Показані документи з 1 по 20
 1-20    21-40   41-60   61-80   81-100   101-120      
1.


    Якимова, Т. П.
    Цитологическая диагностика гарднереллезных вагинитов [Текст] / Т. П. Якимова // Лабораторная диагностика. - 1998. - № 4(6). - С. 42-44


MeSH-головна:
ВАГИНИТ -- VAGINITIS (диагноз)
ЦИТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- CYTOLOGICAL TECHNIQUES (использование)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

2.


   
    Эффективность использования жидкостной цитологии в сочетании с иммуноцитохимическим исследованием р16ink4a в сравнении с традиционной цитологией и ПЦР-анализом ВПЧ высокого онкогенного риска в диагностике дисплазий и рака шейки матки [Текст] / Г. А. Раскин [и др.] // Вопросы онкологии. - 2009. - Т. 55, № 2. - С. 192-195

Рубрики: Шейки матки новообразования--патолог

   Шейки матки дисплазия--патолог


   Цитологические методы


   PAPOVAVIRIDAE инфекции--диагн


   Иммуногистохимия


Дод.точки доступу:
Раскин, Г. А.
Петров, С. В.
Орлова, Р. В.
Мальцева, Л. И.
Ахметзянова, А.В.
Фаррахова, Л. Н.
Хасанов, Р. Ш.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

3.


   
    Эффективность диагностики цервикальной интраэпителиальной неоплазии шейки матки с использованием комплекса методов: жидкостной цитологии, двойного иммуноокрашивания p16/Ki67 и ВПЧ тестирования [Текст] / Е. А. Коган [и др.] // Акушерство и гинекология. - 2014. - № 7. - С. 43-47


MeSH-головна:
ЦЕРВИКАЛЬНАЯ ИНТРАЭПИТЕЛИАЛЬНАЯ НЕОПЛАЗИЯ -- CERVICAL INTRAEPITHELIAL NEOPLASIA (диагноз)
ЦИТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- CYTOLOGICAL TECHNIQUES
PAPILLOMAVIRIDAE -- PAPILLOMAVIRIDAE (выделение и очистка)
Дод.точки доступу:
Коган, Е. А.
Файзуллина, Н. М.
Ли, Ц.
Демура, Т. А.
Козаченко, А. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

4.


   
    Цитоморфологические особенности первичной медиастинальной В-крупноклеточной лимфомы / О. И. Алексеенко [и др.] // Клиническая онкология. - 2018. - Том 8, N 3. - С. 201-204


MeSH-головна:
СРЕДОСТЕНИЯ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- MEDIASTINAL NEOPLASMS (диагностика)
ЛИМФОМА B-КЛЕТОЧНАЯ -- LYMPHOMA, B-CELL (диагностика)
ЦИТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- CYTOLOGICAL TECHNIQUES (использование)
Анотація: Первичная медиастинальная В-крупноклеточная лимфома (ПМВККЛ) — это особый тип диффузных В-крупноклеточных лимфом, возникающий в средостении, с присущими ему клиническими, иммунофенотипическими и генетическими признаками. Цитологическое исследование является первым этапом в морфологической верификации заболеваний средостения. Сопоставление результатов гистологических и цитологических исследований, дополненных современными методиками, позволяет проанализировать данные и получить всестороннюю характеристику диагностических материалов. Цель исследования — определить цитоморфологические особенности клеток ПМВККЛ. Объект и методы. Изучены цитологические препараты трансторакальных пунктатов ПМВККЛ у 6 больных. Цитологические препараты окрашены по методу Паппенгейма. Результаты. Данные сопоставлены с гистологическими и иммуногистохимическими результатами исследований. В отличие от других лимфом, которые характеризуются большим количеством лимфоидных клеток, в исследованных нами цитологических препаратах они определялись в небольшом количестве. Встречались крупные светлые элементы с отростчатой цитоплазмой, крупными полиморфными ядрами с мелкозернистой структурой хроматина и увеличенными ядрышками, подобные эпителиальным. Располагались клетки на фоне некротических, преимущественно базофильных, масс. Выводы. Выявленные цитоморфологические особенности требуют всестороннего исследования с помощью классических и современных методов для выработки алгоритма оптимальной морфологической диагностики опухолей передневерхнего средостения
Primary mediastinal B-large-cell lymphoma (PMBLCL) is a special type of diffuse B-large cell lymphomas that occurs in the mediastinum, with its inherent clinical, immunophenotypic and genetic characteristics. Cytological research is the first stage in the morphological verification of diseases of the mediastinum. Comparison of the results of histological and cytological studies, supplemented by modern methods, allows analyzing the data and obtaining a comprehensive description of diagnostic materials. The aim of the study was to determine the cytomorphological features of PMBLCL cells. Object and methods. Cytological preparations of transthoracic punctuations of PMBLCL were studied in 6 patients. Cytological preparations are stained by the method of Pappenheim. Results. The data are compared with the histological and immunohistochemical results of the studies. Unlike other lymphomas, which are characterized by a large number of lymphoid cells, they were detected in small amounts in the cytological preparations studied by us. There were large light elements with a outgrowth cytoplasm, large polymorphic nuclei with a fine-grained chromatin structure, and enlarged nucleoli similar to epithelial ones. The cells were arranged on a background of necrotic, mainly basophilic masses. Conclusions. The revealed cytomorphological features require a comprehensive study with classical and modern research methods to develop an algorithm for optimal morphological diagnosis of tumors of the anterior-superior mediastinum
Дод.точки доступу:
Алексеенко, О. И.
Болгова, Л. С.
Туганова, Т. Н.
Махортова, М. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

5.


   
    Цитоморфологические особенности диагностики опухолей мягких тканей по пункционному материалу [Текст] / Т. М. Ярощук [и др.] // Клиническая лабораторная диагностика. - 2012. - № 8. - С. 52-54

Рубрики: Мягких тканей новообразования--диагн

   Цитологические методы


Дод.точки доступу:
Ярощук, Т. М.
Болгова, Л. С.
Туганова, Т. Н.
Мариненко, С. В.
Рудая, О. И.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

6.


   
    Цитоморфологические квантитативные признаки гепатоцеллюлярного рака [Текст] / Т. Н. Туганова [и др.] // Клиническая онкология. - 2017. - N 2. - С. 78-84. - Библиогр.: с.83-84


MeSH-головна:
ПЕЧЕНИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- LIVER NEOPLASMS (диагностика)
ЦИТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- CYTOLOGICAL TECHNIQUES
Анотація: Исследованы цитоморфологические квантитативные признаки гепатоцеллюлярного рака по специально разработанной «Схеме для формализованной оценки качественного и количественного состава опухолевых клеток», включающей 67 признаков и их градаций. Выявлены наиболее характерные цитоплазматические, ядерные и ядрышковые структурные компоненты клеток на пункционном материале 50 больных. Определение цитогенетических особенностей опухолевых клеток проводили в 2500 ядрах Ag-положительных клеток на основании исследования 14 394 ядрышек клеток гепатоцеллюлярного рака по материалу тонкоигольной аспирационной биопсии печени и 1110 ядрышек 500 ядер гепатоцитов условной нормы. Проведенные исследования позволили выявить квантитативные морфофункциональные типы ядрышкообразующих регионов хромосом для дифференциальной диагностики клеток гепатоцеллюлярного рака и гепатоцитов условной нормы. Выявленные цитоморфологические, цитогенетические и фоновые составляющие в материале пунктатов опухолей печени могут быть основополагающими для установления морфологического диагноза
Дод.точки доступу:
Туганова, Т. Н.
Болгова, Л. С.
Махортова, М. Г.
Алексеенко, О. И.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

7.


   
    Цитоморфологическая диагностика эпителиальных новообразований мочевого пузыря [Текст] / Н. В. Собко [и др.] // Лабораторная диагностика. - 1998. - № 4(6). - С. 37-41


MeSH-головна:
МОЧЕВОГО ПУЗЫРЯ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- URINARY BLADDER NEOPLASMS (диагностика, метаболизм)
ЦИТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- CYTOLOGICAL TECHNIQUES (использование)
Дод.точки доступу:
Собко, Н. В.
Лобода, В. И.
Клименко, И. А.
Митурич, Г. Д.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

8.


   
    Цитологический и молекулярно-цитогенетический методы в диагностике рака мочевого пузыря [Текст] / М. В. Савостикова [и др.] // Российский онкологический журнал. - 2011. - № 6. - С. 22-25

Рубрики: Мочевого пузыря новообразования--диагн

   Цитологические методы


   Цитогенетический анализ


Дод.точки доступу:
Савостикова, М. В.
Волченко, Н. Н.
Русаков, И. Г.
Борисова, О. В.
Головащенко, М. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

9.


   
    Цитологическая оценка влияния лазеротерапии на течение репарации кожи [Текст] / Н. В. Павлова [и др.] // Стоматология. - 2010. - T. 89, № 1. - С. 33-36

Рубрики: Флегмона--тер

   Раны заживление--возд облуч


   Лазеры--тер прим


   Челюстно-лицевые болезни--тер


   Цитологические методы


Дод.точки доступу:
Павлова, Н. В.
Петрова, М. Б.
Харитонова, Е. А.
Шестакова, В. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.


   
    Цитологическая диагностика полиомавирусной инфекции / И. В. Гомоляко [и др.] // Лабораторная диагностика. - 2008. - № 4. - С. 44-46

Рубрики: Полиомавирусные инфекции--диагн

   Почек трансплантация--вред возд


   Моча--цитол


   Цитологические методы


Дод.точки доступу:
Гомоляко, И. В.
Тумасова, Е. П.
Царенко, Т. А.
Донцова, Л. С.


Знайти схожі

11.


   
    Цитологічна складова скринінгу на рак шийки матки: причини хибнонегативних і хибнопозитивних результатів, шляхи їх уникнення [Текст] / О. А. Бурка [та ін.] // Репродуктивна ендокринологія = Reproductive endocrinology. - 2021. - N 1. - С. 61-67


MeSH-головна:
ШЕЙКИ МАТКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- UTERINE CERVICAL NEOPLASMS (диагностика, профилактика и контроль)
ЦИТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- CYTOLOGICAL TECHNIQUES (использование)
Анотація: Скринінг на рак шийки матки (РШМ) або цервікальний скринінг є основною складовою вторинної профілактики РШМ і передбачає обстеження всіх жінок групи ризику розвитку цього захворювання, більшість з яких не має симптомів. Цитологічне дослідження залишається важливою складовою скринінгу РШМ в епоху первинного скринінгу за допомогою генотипування віруса папіломи людини. Фарбування цервіковагінальних препаратів за Папаніколау є методикою вибору для такого скринінгу. В даному огляді висвітлено причини хибнонегативних результатів різних видів Пап-тесту та способів їх уникнення. Також детально розглянуті стани, що супроводжуються високою вірогідністю хибнопозитивних аномальних результатів Пап-тесту, пояснюються патофізіологічні основи цього явища, клінічні і цитологічні критерії диференційної діагностики. Пап-тест є скринінговим методом обстеження. Метою цитологічного дослідження в ході скринінгу на РШМ є віднесення пацієнтки до групи з відсутніми неопластичними змінами цервікального епітелію, групи з наявними неопластичними змінами цервікального епітелію, або групи, де точну диференційну діагностику між доброякісними реактивними змінами і неоплазією провести неможливо. Для уніфікації і стандартизації цих категорій в більшості країн світу використовується система репортування цитологічних висновків Bethesda. Доброякісні стани є частою причиною хибнопозитивних висновків про клітинну атипію при цервікальному скринінгу. Цей факт має враховуватись як при інтерпретації результатів, так і за можливості при плануванні цервікального скринінгу. Найбільш розповсюдженими станами, які супроводжуються реактивними змінами цервікального епітелію, що можуть бути хибно оцінені як атипія, є реактивні і репаративні запальні зміни, атрофія, метаплазія, реактивні зміни на фоні внутрішньоматкового контрацептиву. Через це при роботі з цитологічною складовою цервікального скринінгу клініцисту важливо розуміти основні принципи оцінки цервікального епітелію, що дозволить використовувати описову частину висновку для визначення тактики при підозрі на хибнонегативний чи хибнопозитивний результат скринінгу. Таким чином, розуміння впливу розповсюджених доброякісних станів на цервікальний епітелій дозволяє раціонально планувати цитологічний цервікальний скринінг і правильно інтерпретувати його результати для досягнення кращих клінічних результатів, які не обмежуються виявленням передракових станів
Дод.точки доступу:
Бурка, О. А.
Лигирда, Н. Ф.
Куцовол, В. В.
Свінціцька, А. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.


   
    Цитологічні чинники прогнозу післяопераційного метастазування та радіойодрезистентності папілярного раку щитоподібної залози [] = Cytological factors for prognosis of postoperative metastases and radioiodine resistance of papillary thyroid cancer / М. Д. Тронько [та ін.] // Ендокринологія. - 2021. - Т. 26, № 4. - С. 326-335. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- THYROID NEOPLASMS (диагностика, классификация, осложнения, патофизиология, профилактика и контроль, хирургия)
НОВООБРАЗОВАНИЙ МЕТАСТАЗЫ -- NEOPLASM METASTASIS (диагностика, профилактика и контроль, радиоизотопные изображения, ультраструктура)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
ПРОГНОЗИРОВАНИЕ -- FORECASTING
КАРЦИНОМА ПАПИЛЛЯРНАЯ -- CARCINOMA, PAPILLARY (диагностика, ультраструктура, хирургия)
ПЕРОКСИДАЗА -- PEROXIDASE (диагностическое применение, иммунология, кровь, метаболизм, секреция)
РАДИОТОЛЕРАНТНОСТЬ -- RADIATION TOLERANCE (действие лекарственных препаратов, иммунология)
ЦИТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- CYTOLOGICAL TECHNIQUES (использование)
Анотація: Актуальною проблемою є раннє передопераційне прогнозування поведінки папілярної карциноми (ПК) щитоподібної залози (ЩЗ) на основі виявлення специфічних цитологічних особливостей пунктатів первинних ПКЩЗ, які корелюють із частотою їх післяопераційного метастазування та радіойодрезистентністю. Мета — дослідити кореляцію між експресією тиреоїдної пероксидази (ТПО), а також наявністю особливих клітинних субпопуляцій у пунктатах первинних ПКЩЗ та частотою їх післяопераційного метастазування. Матеріал і методи. Цитологічні та імуноцитохімічні дослідження проведено за допомогою моноклональних антитіл до ТПО «TPO‑47» («DakoCytomation», Данія) на матеріалі тонкогольчастих аспіраційних пункційних біопсій (ТАПБ) первинних ПКЩЗ та їх метастазів, отриманих від 125 пацієнтів, що проходили обстеження, хірургічне лікування та радіойодтерапію в клініці ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» (ІЕОР). Результати. Показано зворотний кореляційний зв’язок (p0,05) між вмістом ТПО-позитивних епітеліоцитів у пунктатах первинних ПКЩЗ та частотою їх післяопераційного метастазування. При вмісті ТПО-позитивних епітеліоцитів від 50,0 до 92,0% не було визначено метастазів ПКЩЗ у післяопераційний період. Радіойодрезистентні метастази (РЙРМ) реєстрували лише при відсутності ТПО або при 25,0% ТПО-позитивних епітеліоцитів у пунктатах первинних ПКЩЗ. Індивідуальне порівняння вмісту ТПО-позитивних тиреоцитів у матеріалі первинних ПКЩЗ та їх синхронних метастазів продемонструвало, що їх відсоток у більшості випадків не збігається. Статистично підтверджена різниця між частотою післяопераційного метастазування в групах пацієнтів із наявністю та відсутністю особливих S-епітеліоцитів у пунктатах первинних ПКЩЗ (р50,0%) дозволяє прогнозувати їх сприятливу поведінку без розвитку післяопераційних метастазів. Показано, що коли вміст ТПО-позитивних клітин не перевищує 25,0% тиреоцитів пунктату ПКЩЗ, не виключено післяопераційне метастазування та поява РЙРМ. Доведена різниця між частотою післяопераційного метастазування в залежності від наявності особливих S-епітеліоцитів у пунктатах первинних ПКЩЗ
The early preoperative prediction of the behavior of papillary thyroid carcinoma (PTC) based on the detection of specific cytological features of fine-needle aspiration (FNA) smears of primary PTC, which correlate with the frequency of their postoperative metastases and radioiodine resistance is an urgent problem. The aim of this work was to study the correlation between the expression of thyroid peroxidase (TPO), as well as the presence of special cellular subpopulations in the FNA smears of primary PTC and the frequency of their postoperative metastases. Material and methods. Cytological and immunocytochemical studies using monoclonal antibodies to TPO «TPO‑47» («DakoCytomation», Denmark) were performed on the FNA smears of primary PTC and their metastases obtained from 125 patients treated with radioiodine therapy after surgery in clinic of SI «V.P. Komisarenko Institute of Endocrinology and Metabolism of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine». Results. An inverse correlation (p0.05) between the content of TPO-positive epitheliocytes in the FNA smears of primary PTC and the frequency of their postoperative metastasis was shown. No PTC metastases were detected in the postoperative period when the content of TPO-positive epitheliocytes was from 50.0 to 92.0%. Radioiodine resistant metastases (RIRM) were recorded only in the absence of TPO, or at 25.0% positive epitheliocytes at the smears of primary PTS. Individual comparison of the content of TPO-positive thyrocytes in the FNA smears of primary PTCs and their synchronous metastases showed that their percentage in most cases does not match. The difference between the frequency of postoperative metastases in groups of patients with the presence and absence of special S-epitheliocytes FNA smears of primary PTC (p50.0%) allows to predict their favorable behavior without the development of postoperative metastases. It is shown that when the content of TPO-positive cells does not exceed 25.0% of thyroid cells of the PTC, postoperative metastases and the appearance of RIRM are not excluded. The difference between the frequency of postoperative metastases depending on the presence of special S-epitheliocytes in the FNA smears of the primary PTC is proved
Дод.точки доступу:
Тронько, М. Д.
Зелінська, Г. В.
Божок, Ю. М.
Кваченюк, А. М.
Гулєватий, С. В.
Кулініченко, Г. М.
Устименко, Г. Я.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.


   
    Цервикальный скрининг: сравнение значимости ВПЧ-тестирования и жидкостной цитологии [Текст] // Медичні аспекти здоров’я жінки. - 2018. - № 5. - С. 32-35


MeSH-головна:
ВЛАГАЛИЩНЫЕ МАЗКИ -- VAGINAL SMEARS (методы)
ЦИТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- CYTOLOGICAL TECHNIQUES (методы)
ШЕЙКИ МАТКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- UTERINE CERVICAL NEOPLASMS (профилактика и контроль)
Анотація: Цитологический скрининг рака шейки матки (РШМ) является одним из наиболее рас­пространенных методов ранней диагностики этой патологии, который при надлежащей организации способствует снижению онкологической заболеваемости и смертности. Не­смотря на широкое использование данного исследования, в США в 2017 г. у 12 820 женщин диагностирован РШМ и приблизительно 4210 – умерли от этого заболевания, что подтверждает необходимость дальнейшего улучшения профилактических мер. В литературных источниках представлена ограниченная информация относительно сравнения эффективности скринингового обследования на вирус папилломы человека (ВПЧ) и цитологического метода в диагностике РШМ. Вместе с тем актуален вопрос: приводит ли первичное ВПЧ-тестирование к снижению вероятности развития цервикальной интраэпителиальной неоплазии 3-й и более степени (ЦИН3+). Предлагаем вашему вниманию обзор статьи канадских ученых G. S. Ogilvie, D. van Niekerk, M. Krajden et al., в которой изложены результаты рандомизированного клинического ис­следования Human Papillomavirus For Cervical Cancer screening (HPV FOCAL), разработанного с целью оценки эффективности программы организованного скрининга с использованием только ВПЧ-тестирования в профилактике ЦИН3+
Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.


   
    Хронический лимфолейкоз: лабораторная диагностика и критерии прогноза [Текст] / Д. Ф. Глузман [и др.] // Онкология = Oncology. - 2014. - Т. 16, № 3. - С. 171-176 . - ISSN 1562-1774


MeSH-головна:
ЛЕЙКОЗ ЛИМФОЦИТАРНЫЙ ХРОНИЧЕСКИЙ B-КЛЕТОЧНЫЙ -- LEUKEMIA, LYMPHOCYTIC, CHRONIC, B-CELL (диагноз)
(использование)
ЦИТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- CYTOLOGICAL TECHNIQUES (использование)
(использование)
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS
Дод.точки доступу:
Глузман, Д. Ф.
Скляреко, Л. М.
Иванивская, Т. С.
Коваль, С. В.
Родионова, Н. К.
Украинская, Н. И.
Полуденко, Л. Ю.
Джалилов, А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.


    Ханаєв, Л. І.
    Ураження молочної залози за даними цитологічного відділення Івано-Франківського онкологічного диспансеру за 5 років (1994-1998) [Текст] / Л. І. Ханаєв, Л. П. Капій, В. Р. Романчук // Галицький лікарський вісник. - 2001. - Т. 8, № 2. - С. 121-122


MeSH-головна:
МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BREAST NEOPLASMS (диагностика, ультраструктура)
ЦИТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- CYTOLOGICAL TECHNIQUES (использование)
АМБУЛАТОРНО-ПОЛИКЛИНИЧЕСКИЕ УЧРЕЖДЕНИЯ -- AMBULATORY CARE FACILITIES (статистика, тенденции)
Дод.точки доступу:
Капій, Л. П.
Романчук, В. Р.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.


    Филиппова, Т.
    Цитогенетические методы в клинической практике [Текст] / Т. Филиппова // Врач. - 1999. - № 6. - С. 23-25


MeSH-головна:
ГЕНЕТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- GENETIC TECHNIQUES (использование)
ЦИТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- CYTOLOGICAL TECHNIQUES (использование, методы)
ГЕНЕТИЧЕСКИЕ БОЛЕЗНИ ВРОЖДЕННЫЕ -- GENETIC DISEASES, INBORN (диагностика)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.


   
    Фенотипический профиль лимфоидных клеток на системном и локальном уровне у женщин с внутренним эндометриозом [Текст] / Н. Ю. Сотникова, Ю. С. Анциферова, Л. В. Посисеева // Акушерство и гинекология. - 2001. - № 2. - С. 28-31


MeSH-головна:
АДЕНОМИОЗ -- ADENOMYOSIS (диагностика, патофизиология, этиология)
ЦИТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- CYTOLOGICAL TECHNIQUES (методы)
Дод.точки доступу:
Сотникова, Н. Ю.
Анциферова, Ю. С.
Посисеева, Л. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.


   
    Ультразвукові та цитологічні характеристики вузлових утворень щитоподібної залози за хвороби Грейвса [] = Ultra-sound and cytological characteristics of the thyroid nodules in Graves’ disease / Ю. В. Булдигіна [та ін.] // Ендокринологія. - 2020. - Т. 25, № 2. - С. 101-109. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ЩИТОВИДНАЯ ЖЕЛЕЗА -- THYROID GLAND (патология, ультраструктура, цитология)
ЗОБ ДИФФУЗНЫЙ ТОКСИЧЕСКИЙ -- GRAVES DISEASE (диагностика, патофизиология, ультрасонография)
ЗОБ УЗЛОВОЙ -- GOITER, NODULAR (диагностика, патофизиология, ультрасонография)
ЦИТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- CYTOLOGICAL TECHNIQUES (использование)
Анотація: Мета — дослідити ультразвукові та цитологічні характеристики вузлових утворень щитоподібної залози (ЩЗ) за хвороби Грейвса. Матеріал і методи. Клінічні, лабораторні, ультразвукові, цитологічні, імуноцитохімічні, цитохімічні дослідження проведено в 59 пацієнтів із вузлами в ЩЗ на тлі хвороби Грейвса. Оцінювали такі клінічні параметри, як вік хворих на момент дебюту хвороби Грейвса, тривалість хвороби, а також лабораторні показники — рівні тиреотропного гормону гіпофіза (ТТГ) та антитіл до рецептора ТТГ; ультразвукові характеристики — об’єм ЩЗ, кількість вузлових утворень, ехогенність, ехоструктуру, наявність кістозних змін і гіперехогенних включень. Цитологічні та імуноцитохімічні дослідження проводили на пункційному матеріалі вузлів ЩЗ, забарвленому за Романовським. Використовували непрямий імунопероксидазний метод із моноклональними антитілами до тиреоїдної пероксидази, тиреоглобуліну та цитокератину‑17. Цитохімічні дослідження проводили на нефіксованих пунктатах. Статистичний аналіз виконано за t-критерієм Стьюдента, розрахунки — у програмі Statistica 10.0. Результати. За даними клінічного дослідження пацієнти з вузлами в ЩЗ мали вірогідно більший вік на час дебюту хвороби Грейвса, ніж пацієнти з дифузно зміненою залозою без вузлових утворень (р0,05). Наявність вузлів не була пов’язаною з такими показниками, як тривалість хвороби, рівні ТТГ та антитіл до рецептора ТТГ. У більшості пацієнтів виявлено багатовузловий зоб (88,1%). За даними ультразвукового дослідження всі вузли мали чіткі межі з рівним контуром, більшість — ізоехогенну структуру (87,5%) і кістозні зміни (67,8%). За результатами цитологічного дослідження вузловий зоб (BSRTC‑2) виявле- но в 15 випадках (25,42%), аденоматозний вузловий зоб (BSRTC‑2) — у 32 (54,24%), вузловий зоб із Б-клітин (BSRTC‑2) — у 4 (6,78%); 6 випадків (10,17%) були малоінформативними (BSRTC‑1), в 1 випадку (1,69%) встановлено папілярну карциному та ще в 1 (1,69%) — підозру на малігнізацію. Імуноцитохімічні та цитохімічні дослідження продемонстрували високу активність тиреоїдної пероксидази та тиреоглобуліну в пунктатах вузлових та аденоматозних зобів. Водночас у пунктатах папілярних карцином ЩЗ тиреоїдну пероксидазу виявлено лише у 18-22% епітеліоцитів, тиреоглобулін — у 69-70% тиреоцитів, цитокератин‑17 — у 4,7% клітин, що дозволило встановити цитологічний діагноз. Висновки. Вузлові утворення ЩЗ на тлі хвороби Грейвса частіше виявляються у хворих старшого віку на момент дебюту хвороби Грейвса. Серед пацієнтів із хворобою Грейвса кількість хворих із багатовузловим зобом перевищує кількість осіб із поодинокими вузлами в ЩЗ (88,1% проти 11,9%), а переважаючими ехографічними характеристиками останніх є чіткі межі, рівний контур і кістозні зміни. Цитологічні дослідження дозволили встановити більшу частоту випадків аденоматозного вузлового зоба (BSRTC‑2) за хвороби Грейвса. Папілярну карциному за результатами цитологічних досліджень пунктатів встановлено в 1 випадку, підозру на малігнізацію також в 1 випадку. Встановленню цитологічного діагнозу папілярної карциноми за відсутності чітких цитологічних ознак малігнізації сприяє виявлення високого вмісту цитокератин‑17-позитивних клітин і низького вмісту в пунктатах ЩЗ тиреоїдної пероксидази та тиреоглобуліну
The aim is to investigate the ultrasound and cytological characteristics of the thyroid nodules in Graves’ disease. Material and methods. Clinical, laboratory, ultrasound, cytological, immunocytochemical, cytochemical studies were performed in 59 patients with thyroid nodules in Graves’ disease. Clinical parameters such as age of patients at the time of Graves’ disease debut, disease duration, and laboratory parameters were evaluated: thyroid-stimulating pituitary hormone levels and antibodies to the TSH receptor; ultrasonic characteristics — volume of thyroid gland, number of foci, echogenicity, echostructure, cystic changes and hyperechogenic inclusions. Cytological and immunocytochemical studies were performed on the FNA smears of foci, stained according to Romanovsky. Indirect immunoperoxidase method with monoclonal antibodies to thyroid peroxidase, thyroglobulin and cytokeratin‑17 was used. Cytochemical studies were performed on non-fixed smears. Statistical analysis was performed by t — criterion of Student. Calculations are made in the program Statistica 10.0. Results. According to clinical study, patients with focal lesions were likely to have older age at the debut of Graves’ disease than patients with diffusely altered gland without lesions (p0,05). Existence of focal formations were not related with such indicators as the duration of the disease, level of TSH and TSH receptor antibodies. Most patients had multisite goiter (88.1%). According to ultrasound examination all thyroid nodules had clear boundaries with a flat contour (100%), isoechogenic structure (87.5%) and cystic changes (67.8%). Cytological examination demonstrated that nodular goiter (BSRTC‑2) was detected in 15 cases (25.42%), adenomatous nodular goiter (BSRTC‑2) — in 32 cases (54,24%), nodular goiter with B-cells (BSRTC‑2) — in 4 cases (6.78%); 6 cases (10.17%) were uninformative(BSRTC –1), in 1 case (1.69%) papillary carcinoma was detected, and in 1 — (1.69%) there was a suspicion of malignancy. Immunocytochemical and cytochemical examinations demonstrated high activity of thyroid peroxidase and thyroglobulin in FNA smears of nodular and adenomatous goiter. At the same time, thyroid peroxidase was detected only for 18-22% of epithelial cells, Tg — in 69- 70% of thyrocytes, cytokeratyn‑17 for 4.7% of cells in FNA smears of papillary carcinoma which allowed to reveal cytological diagnosis. Conclusions. Focal lesions of the thyroid gland for Graves‘ disease are more commonly found in patients of older age at the time of the debut of Graves’ disease. For Graves disease the number of patients with multinodular goiter exceeds the number of patients with single focal entities (88.1% vs. 11.9%) and predominated features are clear boundaries, smooth contours and cystic changes. Cytological studies have shown a higher incidence of adenomatous nodular goiter (BSRTC –2) — 54.24% for Graves’ disease. Papillary carcinoma, according to the results of cytological examinations of FNA smears, was found in 1 case (1.69%), suspected malignancy also in 1 case (1.69%). Detection of cytological diagnosis of papillary carcinoma in the absence of clear cytological signs of malignancy, contributes to detection of high levels of cytokeratin‑17-positive cells and low content in the thyrocytes of thyroid peroxidase and thyroglobulin
Дод.точки доступу:
Булдигіна, Ю. В.
Зелінська, Г. В.
Шляхтич, С. Л.
Таращенко, Ю. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.


    Сулимов, А. Ф.
    Скрининг атипичных поражений слизистой оболочки рта [Текст] / А. Ф. Сулимов, А. Б. Демянчук // Стоматология : Науч.-практ. рецензируемый журн. - 2015. - Т. 94, № 5. - С. 79-81. - Библиогр.: с. 81 . - ISSN 0039-1735


MeSH-головна:
РОТОВОЙ ПОЛОСТИ СЛИЗИСТАЯ ОБОЛОЧКА -- MOUTH MUCOSA (патология)
ЛЕЙКОПЛАКИЯ РОТОВОЙ ПОЛОСТИ -- LEUKOPLAKIA, ORAL
ЦИТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- CYTOLOGICAL TECHNIQUES (использование)
Дод.точки доступу:
Демянчук, А. Б.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.


    Степанова, Ю. Е.
    Клинико-цитологическая диагностика заболеваний гортани у детей [Текст] / Ю. Е. Степанова, Т. И. Шустова // Вестник Санкт-Петербургской медицинской академии им. И. И. Мечникова. - 2002. - № 3. - С. 38-41


MeSH-головна:
ДЕТИ -- CHILD
ГОРТАНИ БОЛЕЗНИ -- LARYNGEAL DISEASES (патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
ЦИТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- CYTOLOGICAL TECHNIQUES (методы, тенденции)
Дод.точки доступу:
Шустова, Т. И.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

 1-20    21-40   41-60   61-80   81-100   101-120      
 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)