Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Знайдено у інших БД:

Книги (1)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Aspergillus<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 12
Показані документи з 1 по 12

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Журавлева Н. П., Бабенко Г. А., Бегаева Н. Н.
Назва : Спонтанная изменчивость популяций штаммов грибов рода aspergillus - продуцентов аллергеноактивных веществ
Місце публікування : Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунобиологии. - М., 1998. - № 1. - С. 67-70 (Шифр ЖР14/1998/1)
MeSH-головна: АСПЕРГИЛЛЫ -- ASPERGILLUS
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Зачепило С. В.
Назва : Вплив грибів роду Aspergillus на епітелій сірчаних залоз та рівень його секреції
Місце публікування : Журнал вушних, носових і горлових хвороб: Наук. - практ. журн./ Гл. ред. Д.І. Заболотний . - Київ, 2004. - № 4. - С. 38-40 (Шифр ЖУ4/2004/4)
Предметні рубрики: Ушные болезни
Микозы
Aspergillus
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Тугай Т. И., Тугай А. В., Желтоножская М. В., Садовников Л. В.
Назва : Влияние низких доз облучения на рост Aspergillus Versicolor и paecilomyces Lilacinus
Місце публікування : Мікробіологічний журнал: Наук. журн./ НАН України, Ін-т мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного, Національний аграрний ун-т, Нац.аграр.ун-т . - Київ, 2013. - № 4. - С. 33-40 (Шифр МУ14/2013/4)
Примітки : Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна: АСПЕРГИЛЛЫ -- ASPERGILLUS
PAECILOMYCES -- PAECILOMYCES
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Морозова О. В., Красножен В. Н., Глушко И. И., Халдеева Е. В., Лисовская С. А.
Назва : Значение микологического культурального исследования в диагностике отомикоза
Місце публікування : Вестник оториноларингологии. - 2015. - № 4. - С. 41-43 (Шифр ВР37/2015/4)
MeSH-головна: МИКОЗЫ -- MYCOSES
КАНДИДЫ -- CANDIDA
АСПЕРГИЛЛЫ -- ASPERGILLUS
ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ И ПРОЦЕДУРЫ -- DIAGNOSTIC TECHNIQUES AND PROCEDURES
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Григорьянц А. А., Чухловин А. Б., Григорьянц А. П.
Назва : Роль пародонтопатогенной микрофлоры полости рта и грибов рода Aspergillus в развитии редукции альвеолярной части челюстей
Місце публікування : Клиническая стоматология: Ежекв. науч.-практ. журн. для стоматологов-практиков/ ООО "ТБИ Компания". - М, 2015. - № 1. - С. 44-47. - ISSN 1811-153Х (Шифр КР15/2015/1). - ISSN 1811-153Х
MeSH-головна: РОТОВАЯ ПОЛОСТЬ -- MOUTH
АСПЕРГИЛЛЫ -- ASPERGILLUS
ЧЕЛЮСТИ АНОМАЛИИ -- JAW ABNORMALITIES
АЛЬВЕОЛЯРНЫЙ ОТРОСТОК -- ALVEOLAR PROCESS
ПЕРИОДОНТА БОЛЕЗНИ -- PERIODONTAL DISEASES
Анотація: С целью изучения роли патогенной микрофлоры в развитии патологии костной ткани пародонта было исследовано 40 пациентов. Измерения редукции косной проводили на гипсовых моделях челюстей. В результате установлено, что максимальный уровень убыли костной ткани альвеолярного отростка выявлен у 15,8% пациентов,у которых было выявлено сочетание ассоциации грибов Aspergillus с P. gingivalis. Из факторов, способствующих развитию и поддержанию патологии пародонта, авторы подтвердили влияние курения. Удаление зубов на сегодняшний день является самым распространенным видом помощи, оказываемым на амбулаторном стоматологическом хирургическом приеме. Главной причиной потери зубов в средней и старшей возрастных группах являются воспалительные заболевания пародонта. Ведущая роль в формировании воспалительного процесса в полости рта принадлежит резидентной облигатной анаэробной и микроаэрофильной микрофлоре. Наиболее патогенными являются Porphyromonas gingivalis, Aggregatibacter actinomycetemcomitans, Tannerella forsythensis и Treponema denticola, которые строго ассоциированы со статусом пародонтальной болезни, так как индуцируют длительное воспаление и разрушение тканей десны и альвеолярного отростка . Трудности лечения воспалительных процессов в тканях пародонта связаны с наличием так называемых торпидных или устойчивых к терапии форм пародонтита . Эффективность ортопедических и хирургических методов лечения, включая дентальную имплантацию, существенно ограничивают осложнения инфекционно-воспалительного характера, в том числе ассоциированные с дрожжеподобными грибами рода Candida. Наиболее частыми возбудителями грибковых инфекций являются оппортунистические грибы родов Aspergillus и Candida.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Елинов Н. П., Рябинин И. А.
Назва : «Аспергиллы в секции circumdati» - новые продуценты оригинального охратоксина А [Електронний ресурс]
Паралельн. назви :Aspergillus in section Circumdati – a new original producers of ochratoxin A
Місце публікування : Проблемы медицинской микологии: научно-практический журнал. - 2016. - Т. 18, № 3. - С. 63-66 (Шифр ПР27/2016/18/3)
Форма і об'єм ресурсу: Электрон. журн.
Примітки : Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна: АСПЕРГИЛЛЫ -- ASPERGILLUS
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Рябинин И. А.
Назва : Система видов рода Aspergillus Micheli в свете исследований научной школы Centraalbureau voor Schimmelcultures (обзор) [Електронний ресурс]
Паралельн. назви :System of species of the genus Aspergillus Micheli in the light of research of scientific school Centraalbureau voor Schimmelcultures (review)
Місце публікування : Проблемы медицинской микологии: научно-практический журнал. - 2016. - Т. 18, № 4. - С. 7-12 (Шифр ПР27/2016/18/4)
Форма і об'єм ресурсу: Электрон. журн.
Примітки : Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна: АСПЕРГИЛЛЫ -- ASPERGILLUS
ТУБУЛИН -- TUBULIN
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Письменна Ю. Б., Суббота А. Г., Наконечна Л. Т., Курченко І. М.
Назва : Видовий склад мікроміцетів, виділених з гіпсокартону
Місце публікування : Мікробіол. журн. - К., 2016. - Т. 78, № 1. - С. 54-62 (Шифр МУ14/2016/78/1)
MeSH-головна: КЛЕТКИ КУЛЬТИВИРУЕМЫЕ -- CELLS, CULTURED
CHAETOMIUM -- CHAETOMIUM
STACHYBOTRYS -- STACHYBOTRYS
ALTERNARIA -- ALTERNARIA
АСПЕРГИЛЛЫ -- ASPERGILLUS
PENICILLIUM CHRYSOGENUM -- PENICILLIUM CHRYSOGENUM
TRICHODERMA -- TRICHODERMA
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Елинов Н. П.
Назва : Все ли достоверно и четко соблюдено в истории рода Aspergillus и его видовом содержании? [Електронний ресурс]
Паралельн. назви :All authentic and clearly fulfilled in the history of the genus Aspergillus and its species content?
Місце публікування : Проблемы медицинской микологии: научно-практический журнал. - 2016. - Т. 18, № 1. - С. 36-40 (Шифр ПР27/2016/18/1)
Форма і об'єм ресурсу: Электрон. журн.
MeSH-головна: АСПЕРГИЛЛ ЧЕРНЫЙ -- ASPERGILLUS NIGER
АСПЕРГИЛЛЫ -- ASPERGILLUS
МИКОЛОГИЯ -- MYCOLOGY
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Rubezhniak I. G.
Назва : Antibiotic and phytotoxic activities of cultural filtrates of some micromycete strains
Місце публікування : Мікробіологічний журнал. - К., 2018. - Том 80, N 5. - С. 90-97 (Шифр МУ14/2018/80/5)
MeSH-головна: АСПЕРГИЛЛЫ -- ASPERGILLUS
PENICILLIUM -- PENICILLIUM
Анотація: Метою роботи був скринінг 125 штамів мікроміцетів, виділених з різних екологічних ніш, на антибіотичну та фітотоксичну активності. Методи. Активність вивчалася з використанням різних тест-організмів — грамнегативних фітопатогенних бактерій, дріжджів і зелених водоростей. Результати. Показано, що тільки 57 досліджуваних штамів проявили біологічну активність. Широким спектром антибіотичної дії і помірною антифунгальною активністю характеризувалися досліджувані штами роду Aspergillus та Penicillium. Фунгістатичну дію проявляли штами A. parvulus 31, A. versicolor 60, P. brevicompactum 144, P. rubrum 91 і 93. Значну групу складали штами з фітотоксичною активністю — A. alliaceus 16, A. parvulus 30, A. versicolor 56, Aureobasidium pullulans 41 і 44, Chaetomium globosum 38, Curvularia inaequalis 84, Fusarium merismoides 151, Mortirella vinacea 74 і 82, Paecilomyces lilacinus 127, P. chrysogenum 163. Більшість штамів з антибіотичною активністю не показали фітотоксичної дії. Висновки. Найбільш перспективними для подальших досліджень є штами A. pullulans та M. vinacea, які проявляють фітотоксичну активність, що раніше не досліджувалось.
Знайти схожі

11.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Борзова H. B., Гудзенко О. В., Варбанець Л. Д., Наконечна Л. Т., Тугай Т. І.
Назва : Глікозидазна та протеолітична активність мікроміцетів, виділених з Чорнобильської зони відчуження
Місце публікування : Мікробіологічний журнал. - К., 2020. - Том 82, N 2. - С. 51-59 (Шифр МУ14/2020/82/2)
MeSH-головна: ПОЧВЫ МИКРОБИОЛОГИЯ -- SOIL MICROBIOLOGY
ГРИБЫ -- FUNGI
CLADOSPORIUM -- CLADOSPORIUM
TRICHODERMA -- TRICHODERMA
EUROTIUM -- EUROTIUM
EUPENICILLIUM -- EUPENICILLIUM
АСПЕРГИЛЛЫ -- ASPERGILLUS
PENICILLIUM -- PENICILLIUM
Анотація: Дослідження мікроміцетів екстремальних екосистем представляють інтерес як з точки зору вивчення механізмів адаптаційних процесів, так і у зв ’язку з їхнім високим біотехнологічним потенціалом. Мета. Дослідити ?-L-рамнозидазну, манан-деградувальну та протеолітичну активності культур мікроміцетів, виділених з грунтів Чорнобильської зони відчуження. Методи. Як субстрат для визначення ?-L-рамнозидазної активності використовували нарингін, для ?-галактозидазної - n-нітрофеніл-?-D-галактопіранозид, а для ?-мананазної - галактоманан гуару. Скринінг протеолітичних активностей проводили з використанням 10 % желатинового середовища та 1 % казеїнового агару. Результати. Показано, що 42 % досліджених штамів проявляли ?-L -рамнозидазну (0,01-1,1 од/мл), 75 % - ?-галактозидазну (0,05-3,0 од/мл), 50 % - ?-мананазну (0,5-45 од/мл) та 74 % – протеолітичну активності. Всі глікозидазні активності були відмічені у Eupenicillium pinetorum, Trichoderma viride, Eurotium herbariorum, Aspergillus flavipes, Aspergillus ochraceus, Aspergillus flavus, Penicillium adametzii, Penicillium decumbens, Penicillium restrictum, Penicillium variabile, Penicillium verrucosum. Висновки. Встановлена висока деградувальна активність штамів A. flavipes, Р. decumbens, Р. clavigerum, Р. restrictum, Р. roseopurpureum, Р. sacculum щодо субстратів, які містять термінальні залишки рамнози та галактози, продемонстрована здатність гідролізувати галактоманан, казеїн та желатину. Показано, що техногенно забруднені території можуть бути джерелом нових продуцентів біотехнологічно важливих ензимів.
Знайти схожі

12.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Savchuk Ya. I., Tsyhanenko K. S., Andrienko О. V., Kurchenko I. M.
Назва : The new biologically active metabolites from Aspergillus niveus 2411
Місце публікування : Мікробіологічний журнал. - К., 2021. - Том 83, N 4. - С. 74-85 (Шифр МУ14/2021/83/4)
MeSH-головна: АСПЕРГИЛЛЫ -- ASPERGILLUS
БАЦИЛЛЫ -- BACILLUS
АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-BACTERIAL AGENTS
Анотація: Фармакологічна наука зараз має у своєму розпорядженні значну кількість сполук, що проявляють антибіотичну активність. У багатьох з них досліджено властивості та ідентифіковано хімічні структури, деякі з них знайшли практичне застосування. Але основним рушієм для подальшого пошуку нових антибіотичних сполук є набута резистентність патогенних організмів. В попередніх дослідженнях нашу увагу привернула антибактеріальна активність гриба Aspergillus niveus – відомого продуцента широкого спектра ферментів. Таким чином, представлене дослідження є продовженням циклу робіт, присвячених пошуку нових біологічно активних речовин. Мета. Ізолювання, очистка, отримання в кристалічному вигляді біологічно активних метаболітів(у) гриба A. niveus 2411 та дослідження його (їхніх) фізикохімічних властивостей і біологічної активності. Методи. Штам A. niveus 2411 вирощували у рідкому середовищі Чапека-Докса за температури 26 ?С впродовж 14 діб. Виділення активних метаболітів з культурального фільтрату проводили за універсальною схемою, яка включала екстракцію; первинне очищення від білкових, ліпідних і пігментних домішок; фракціонування за допомогою колонкової хроматографії і перекристалізацію отриманих активних речовин. Отримані речовини пропускали через сульфат натрію безводний; частково очищений екстракт випаровували і фракціонували за допомогою двоступеневої колонкової хроматографії. Як сорбент для колонкової хроматографії використовували силікагель L II ст. активності за Брокманом, розмір частинок 100–160 мкм (Lachema, Чехія). Як рухому фазу використовували окремі розчинники та їх системи в порядку зростання полярності. Наявність активних речовин в отриманих фракціях визначали методом тонкошарової хроматографії та оцінювали їхню антибіотичну активність щодо індикаторних тесткультур методом дифузії в агар. Активні фракції об’єднували і випаровували під вакуумом за 50 °C; активні сполуки перекристалізовували. Фізикохімічні і спектральні характеристики визначали загальноприйнятими методами; спектр біологічної активності отриманих препаратів визначали методом лунок в агарі. Висновки. Отримані дані показали, що антибіотичні властивості дослідженого гриба A. niveus 2411 обумовлені низкою біологічно активних метаболітів, що відрізняються за біологічними і фізико-хімічними властивостями. З культурального фільтрату гриба виділено та очищено дві сполуки AN4 і AN7. Дані ІЧ- та УФспектрів цих сполук, а також їхні профілі біологічної активності відрізняються незначною мірою від таких цитриніну – метаболіту A. niveus з антибіотичними властивостями. Проте, з огляду на отримані результати і порівняння з даними інших авторів щодо метаболітів A. niveus ми припускаємо, що виділені нами речовини можуть бути похідними цитриніну.
Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)