Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (1)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=B-лимфоциты<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 62
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Імунофенотип лімфоцитів крові у хворих на цукровий діабет 2-го типу з нормальною масою тіла та ожирінням [Текст] / О. В. Фурманова [та ін.] // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 2. - С. 18-25. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (кровь, патофизиология)
ЦИТОКИНЫ -- CYTOKINES (анализ)
B-ЛИМФОЦИТЫ -- B-LYMPHOCYTES
T-ЛИМФОЦИТЫ -- T-LYMPHOCYTES
ФЕНОТИП -- PHENOTYPE
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY (кровь)
Анотація: Визначення імунофенотипу лімфоцитів крові є одним із ключових показників функції імунітету у хворої людини. Однак дослідження імунофенотипу лімфоцитів у хворих на цукровий діабет 2-го типу (ЦД2) із найчастішим ускладненням при цьому захворюванні — надмірною масою тіла/ожирінням рідкісні та неоднозначні. Мета дослідження: визначення імунофенотипу лімфоцитів (CD3+ Т-, CD4+ Т-, CD8+ Т-, CD20+- і CD56+-клітин) крові у хворих з уперше виявленим ЦД2 із різним індексом маси тіла (ІМТ). Матеріали та методи. Обстежені 78 хворих з уперше виявленим ЦД2 і 40 нормоглікемічних осіб, які залежно від ІМТ були розділені на 4 підгрупи. Визначення імунофенотипу лімфоцитів крові було виконане проточно-цитометричним методом із використанням лазерного цитофлюориметра FACStar plus і панелі моноклональних антитіл до мембранних антигенів лімфоцитів. Результати. Для всієї групи хворих на ЦД2 характерне невелике, але вірогідне (p 0,05) підвищення абсолютної кількості CD4+ Т-клітин порівняно з групою нормоглікемічних людей. При поділі обстежуваних хворих залежно від ІМТ на 4 підгрупи: 1) ≤ 25,5 кг/м2; 2) 25,9–29,9 кг/м2; 3) 30,0–34,9 кг/м2; 4) 35,0 кг/м2 — виявлено, що у хворих першої підгрупи абсолютна кількість CD3+ Т-, CD4+ Т-, CD8+ Т-, CD20+- і CD56+-клітин була близькою до такої в нормоглікемічних осіб. У хворих другої підгрупи відзначалося вірогідне підвищення абсолютного числа CD4+ Т-клітин на 12,5 % (p 0,05). У хворих третьої підгрупи спостерігали підвищення абсолютного числа CD4+ Т-клітин на 29,2 % (p 0,001). У хворих четвертої підгрупи з морбідним ожирінням, особливо в жінок, було підвищення абсолютних чисел CD3+ Т- на 12,4 % (p 0,01), CD4+ Т- — на 47,7 % (p 0,001) і CD8+ Т-клітин — на 26,2 % (p 0,001). Подібне підвищення абсолютного числа CD4+ Т-клітин залежно від ІМТ відзначалося також і в нормоглікемічних осіб, але було менш вираженим. Висновки. Для хворих з уперше виявленим ЦД2 характерне підвищення вмісту в периферичній крові субпопуляцій Т-лімфоцитів, особливо CD3+ Т- та CD4+ Т-клітин, найбільш виражене при супутньому ожирінні
Дод.точки доступу:
Фурманова, О. В.
Куликовська, А. В.
Попова, В. В.
Зак, К. П.
Тронько, М. Д.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Волкова, Н. В.
Вітамін D і автоімунні захворювання щитоподібної залози (частина 1) [Текст] / Н. В. Волкова, А. В. Солнцева // Український журнал дитячої ендокринології. - 2021. - N 3. - С. 6-15. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ТИРЕОИДИТ АУТОИММУННЫЙ -- THYROIDITIS, AUTOIMMUNE (иммунология, этиология)
ВИТАМИН D -- VITAMIN D (физиология)
B-ЛИМФОЦИТЫ -- B-LYMPHOCYTES
T-ЛИМФОЦИТЫ -- T-LYMPHOCYTES
ЦИТОКИНЫ -- CYTOKINES
Анотація: Автоімунний тиреоїдит і хвороба Грейвса є поширеними автоімунними захворюваннями. За оцінками, трапляються у 5 % осіб у загальній популяції. Нині вивчають можливість застосування патогенетичних способів лікування автоімунної патології з використанням селективних імуносупресивних агентів. Великий інтерес становить вітамін D, відомий протизапальними та імунорегуляторними властивостями. Перша частина статті присвячена ролі імунних клітин у патогенезі автоімунних захворювань щитоподібної залози, що необхідно для розкриття механізмів терапевтичної дії кальцитріолу при цій групі патології. Традиційно автоімунний тиреоїдит розглядали як ураження щитоподібної залози, опосередковане Т-хелперами 1 типу (Th1), а хворобу Грейвса — як захворювання з переважанням автоімунної відповіді, керованої Т-хелперами 2 типу (Th2). В основі цієї помилки лежало уявлення про те, що гуморальним імунітетом керують цитокіни Th2, а клітинним імунітетом — Th1. Протягом останніх десятиліть вивчають значення в патогенезі автоімунних тиреоїдних захворювань нових субпопуляцій імунних клітин. Установлено, що Т-хелпери 17 типу (Th17) відіграють важливу роль у розвитку запальних і автоімунних хвороб, які раніше класифікували як Th1-залежні патології. Особливий інтерес також становить участь в автоімунному процесі Т- і В-регуляторних лімфоцитів. Установлено, що у пацієнтів з тиреоїдною патологією ці клітини накопичуються в запаленій тканині щитоподібної залози, однак не здатні ефективно супресувати імунну відповідь. Подальші дослідження допоможуть з’ясувати, які імунні клітини можуть стати мішенню для агоністів вітаміну D при комплексному лікуванні автоімунних захворювань
Дод.точки доступу:
Солнцева, А. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Волкова, Н. В.
Вітамін D і автоімунні захворювання щитоподібної залози (частина 2) [Текст] / Н. В. Волкова, А. В. Солнцева // Український журнал дитячої ендокринології. - 2021. - N 4. - С. 6-14. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ БОЛЕЗНИ -- THYROID DISEASES (иммунология, кровь, лекарственная терапия, профилактика и контроль, этиология)
АУТОИММУННЫЕ БОЛЕЗНИ -- AUTOIMMUNE DISEASES
ВИТАМИНА D НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- VITAMIN D DEFICIENCY (иммунология, кровь, лекарственная терапия, осложнения)
ВИТАМИН D -- VITAMIN D (кровь, прием и дозировка, терапевтическое применение, физиология)
ДЕНДРИТНЫЕ КЛЕТКИ -- DENDRITIC CELLS
B-ЛИМФОЦИТЫ -- B-LYMPHOCYTES
T-ЛИМФОЦИТЫ -- T-LYMPHOCYTES
АУТОФАГИЯ -- AUTOPHAGY
Анотація: Стаття присвячена розкриттю механізмів, з яких вітамін D здатний модулювати запальний процес при автоімунних захворюваннях щитоподібної залози. Рецептор вітаміну D (VDR) експресується у багатьох активованих імунних клітинах. Кальцитріол впливає на моноцити та дендритні клітини, інгібуючи вироблення запальних цитокінів, диференціювання та дозрівання антигенпрезентуючих клітин, що призводить до придушення активації та проліферації Т-лімфоцитів. Встановлено здатність вітаміну D зміщувати диференціювання CD4+ клітин у напрямку фенотипів Т-хелперів 2 типу (Th1) та регуляторних Т-лімфоцитів (Treg) та інгібувати розвиток та активність T-хелперів 17 (Th17) та 1 типу (Th1). Останніми роками увагу дослідників привертає регулюючий вплив вітаміну D на баланс клітин Treg/Th17. Передбачається, що взаємна конверсія Th17 та Treg можлива завдяки тісному зв’язку процесів диференціювання цих клітин та наявності загального ключового фактора розвитку — трансформуючого фактора росту-β (TGF-β). Вирішальну роль передачі сигналів TGF-β відіграють білки сімейства Smad, причому Smad3 має важливе значення для Treg-клітин, тоді як Smad7 пов’язаний з прозапальним фенотипом Т-клітин. Експериментально встановлена здатність вітаміну D пригнічувати експресію Smad7, що, у свою чергу, сприяє збільшенню синтезу Smad3. Вітамін D надає інгібуючу дію на експресію Th17-цитокінів та диференціювання клітин Th17 у патогенний тип. Результати низки робіт показали, що препарати холекальциферолу сприятливо впливають протягом тиреоїдної патології, проте ці дані неоднозначні. Необхідні подальші дослідження щодо визначення ефективності прийому препаратів вітаміну D у профілактиці та лікуванні автоімунних захворювань щитоподібної залози
Дод.точки доступу:
Солнцева, А. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Прогностичне значення виявлення CD20-позитивних В-лімфоцитів у біоптатах нирок при гломерулонефритах / М. Д. Іванова [та ін.] // Укр. наук.-мед. молодіжний журнал. - 2021. - N спецвип. №2 . - С. 23

MeSH-головна:
ГЛОМЕРУЛОНЕФРИТ -- GLOMERULONEPHRITIS (диагностика)
B-ЛИМФОЦИТЫ -- B-LYMPHOCYTES
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS
Дод.точки доступу:
Іванова, М. Д.
Бекетова, Ю. І.
Дядик, О. О.
Заріцька, В. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Ковалевська, Л. М.
Використання методів біоінформатики для аналізу клітинних сигнальних шляхів / Л. М. Ковалевська, А. С. Матвєєва, О. В. Кашуба // Онкология = Oncology. - 2020. - Том 22, N 3/4. - С. 129-134

MeSH-головна:
ЛЕЙКОЗ ЛИМФОЦИТАРНЫЙ ХРОНИЧЕСКИЙ B-КЛЕТОЧНЫЙ -- LEUKEMIA, LYMPHOCYTIC, CHRONIC, B-CELL (генетика, патофизиология)
B-ЛИМФОЦИТЫ -- B-LYMPHOCYTES
БИОЛОГИЯ КОМПЬЮТЕРНАЯ -- COMPUTATIONAL BIOLOGY (методы)
КЛЕТКИ -- CELLS
Анотація: Мета: провести пошук клітинних сигнальних шляхів, які змінено у трансформованих В-лімфоцитах при хронічному лімфолейкозі (ХЛЛ). Об’єкт і методи: аналiз функцiональних зв’язкiв (асоцiацiй) бiлкiв родини транскрипцiйних факторiв SMAD та родини STAT було проведено з використанням бази даних та алгоритму FunCoup. Результати: використовуючи алгоритм FunCoup для аналізу функціональних зв’язків протеїнів родин SMAD і STAT показано, що основну роль у цих клітинних сигнальних шляхах відіграють протеїни SMAD4 та STAT5А. У результаті аналізу стало очевидним, що ці сигнальні шляхи перетинаються зі шляхами, які регулюють структуру хроматину. Вірогідно, що саме неактивність цілих ділянок хроматину зумовлює неможливість транскрипції SMAD4- та STAT5-залежних генів у трансформованих В-клітинах при ХЛЛ
Дод.точки доступу:
Матвєєва, А. С.
Кашуба, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Роль Т- і В-лімфоцитів у патоґенезі розвитку хірургічної патології щитоподібної залози [Текст] / І. Ю. Багмут [та ін.] // Проблеми безперервної медичної освіти та науки. - 2019. - N 1. - С. 49-53. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ЩИТОВИДНАЯ ЖЕЛЕЗА -- THYROID GLAND (хирургия)
B-ЛИМФОЦИТЫ -- B-LYMPHOCYTES (патология)
T-ЛИМФОЦИТЫ -- T-LYMPHOCYTES (патология)
Кл.слова (ненормовані):
аутоімунні порушення
Анотація: Була вивчена кров 94 (Ν = 94) пацієнтів з хірургічною патологією щитоподібної залози за показниками Т-регуляторних (Treg) і Т-хелперних (Th) (особливо Th 17) лімфоцитів, а також В-лімфоцитів у патогенезі аутоімунних порушень. Хворі з хірургічною патологією щитоподібної залози були розподілені на 3 групи: до І групи увійшли 41 (п = 41) — хворі з еутиреозом; до II групи — 32 (п = 32) — пацієнти з гіпертиреозом; III групу склали 21 (п=21)—хворі з діагнозом гіпотиреоз. Контроль—27 пацієнтів без патології щитоподібної залози. Вивчена аутоімунна патологія, яка зміщує баланс Th 1/Th2 і Tl 7/Treg do Th 1 і Th 17, відповідно, і відіграє імунорегуляторну роль. Th 1 клітини сприяють клітинно-опосередкованій імунній відповіді, яка може відігравати захисну роль, знижує кількість післяопераційних інфекцій та метаболічних порушень. Th2, які продукують IL-4 та IL-10, керують В-клітинами для продукування імуногло- булінів і сприяють гуморальному або опосередкованому антитілом імунітету, що призводить до пригнічення клітинно-опосередкованих імунних відповідей. Припущено, що інфузія антиоксидантними препаратами під час операції сприяє імуномодуляції організму хворого. Спостерігалися корелятивні зв'язки антитіло-залежної клітинно-опосередкованої цитотоксичності, як значущого чинника апоптозу фолікулярних клітин щитоподібної залози. Лікування аутоімунної дисфункції щитоподібної залози має бути спрямоване на відновлення імунної толерантності
Дод.точки доступу:
Багмут, І. Ю.
Гальмиз, О. О.
Граматюк, С. М.
Тіткова, А. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Дядик, О. О.
Роль CD20-позитивних В-лімфоцитів при вторинних ураженнях нирки [Текст] = The role of CD-20 positive b-lymphocytes in secondary kidney damage / О. О. Дядик, Ю. І. Бекетова, Н. М. Сургай // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2019. - Т. 23, № 1. - С. 36-40. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
B-ЛИМФОЦИТЫ -- B-LYMPHOCYTES (действие лекарственных препаратов, иммунология, метаболизм)
ИММУНИТЕТ ГУМОРАЛЬНЫЙ -- IMMUNITY, HUMORAL (иммунология)
ИММУНОГИСТОХИМИЯ -- IMMUNOHISTOCHEMISTRY (использование, методы)
ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНАЯ МЕДИЦИНА -- EXPERIMENTAL MEDICINE
ПОЧЕК БОЛЕЗНИ -- KIDNEY DISEASES (иммунология, классификация, лекарственная терапия, метаболизм, патофизиология)
ГЛОМЕРУЛОНЕФРИТ -- GLOMERULONEPHRITIS (иммунология, лекарственная терапия, метаболизм, патофизиология)
Анотація: В останні роки зріс інтерес до вивчення нових аспектів функції B-клітин при хронічних захворюваннях нирок, а саме, вивільнення прозапальних цитокінів і хемокінів, презентація антигену, активація Т-клітин, роль у фіброзі тканин, неолімфангіогенез (тобто, de novo утворення лімфатичних судин) і ектопічний лімфогенез, формування третинних лімфатичних органів у місцях запалення тканин. Нашою метою є вивчення особливостей та інтенсивності експресії імуногістохімічного маркеру CD20 при вторинних гломерулонефритах, що дасть новий погляд на прогноз та актуальність патогенетично-обумовленого підходу до лікування цих пацієнтів сучасною таргетною терапією. Нові дані наштовхують на роздуми щодо ролі цих внутрішньониркових лімфоїдних скупчень, багатих B-лімфоцитами, у локальній імунній відповіді з подальшим фібротизуванням при хронічних захворюваннях нирок. Нами проводилось дослідження біоптатів нирки з 2014 по 2017 рр. Усі досліджувані тканини фіксували та фарбували за загально прийнятими методиками гістологічного та гістохімічного дослідження. Для ІГХД було використано моноклональні мишачі антитіла до CD20 (клон L26), кролячі поліклональні антитіла до IgA, IgG, IgМ (DAKO). Препарати дофарбовували гематоксиліном Майера. Отримані нами дані дають можливість стверджувати, що при виявленні великої кількості CD20 позитивних В-лімфоцитів в інфільтратах різної локалізації у пацієнтів з аутоімунним ураженням нирок (усі спостереження з васкулітами, деякі випадки з СЧВ, пацієнти з хворобою Гудпасчера) ефективним є призначення специфічного біологічного лікування у вигляді препарату ретуксимабу, який є моноклональним антитілом до поверхневого антигену B-лімфоцитів CD20. Випадки з іншими вторинними ураженнями нирок потребують подальшого вивчення ролі CD20 позитивних В-лімфоцитів у патогенезі змін у нирках
In recent years, has increased interest in the study of the new aspects of the function of B cells in chronic kidney disease, namely, the release of proinflammatory cytokines and chemokines, the presentation of antigen, activation of T cells, the role in tissue fibrosis, neolymphangiogenesis (i.e., de novo formation of lymphatic vessels) and ectopic lymphogenesis, the formation of tertiary lymphatic organs in places of inflammation of tissues. Our goal is to study the specificity and intensity of the expression of the immunohistochemical marker CD20 in secondary glomerulonephritis, which will give a new insight into the prognosis and relevance of the pathogenetically determined approach to treating these patients with contemporary targeting therapy. The new data suggests reflections on the role of these intra-lymphoid clusters of rich B-lymphocytes in a local immune response with subsequent fibrotic impairment in chronic kidney diseases. We conducted a study of kidney biopsy from 2014 to 2017. All the tissues we studied were stained according to generally accepted methods of histological and histochemical research. Immunohistochemical staining included monoclonal murine antibodies to CD20 (clone L26), rabbit polyclonal antibodies to IgA, IgG, IgM (DAKO). All slides were dyed with Mayer’s hematoxylin. The data obtained by us provide an opportunity to state that the detection of a large number of CD20 positive B-lymphocytes in infiltrates of different localization in patients with autoimmune kidney impairment (all cases with vasculitis, some cases with SFV, patients with Goodpasture syndrome) is effective in prescribing specific biological treatment in form of the drug rituximab, which is a monoclonal antibody to the surface antigen of B-lymphocytes CD20. Cases with other secondary kidney lesions require further study of the role of CD20 positive B-lymphocytes in the pathogenesis of kidney changes
Дод.точки доступу:
Бекетова, Ю. І.
Сургай, Н. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Протективна дія цитрату германію на функціональний стан імунокомпетентних клітин та активність нейтрофілів при запаленні, індукованому ліпополісахаридом [Текст] / Н. Г. Грушка [та ін.] // Фізіологічний журнал. - 2019. - Том 65, N 6. - С. 43-50

Рубрики: Цитрат германия

MeSH-головна:
ЭНДОТОКСЕМИЯ -- ENDOTOXEMIA (химически вызванный)
ЛИПОПОЛИСАХАРИДЫ -- LIPOPOLYSACCHARIDES (токсичность)
ГЕРМАНИЙ -- GERMANIUM (фармакология)
МИКРОЭЛЕМЕНТЫ -- TRACE ELEMENTS (фармакокинетика)
B-ЛИМФОЦИТЫ -- B-LYMPHOCYTES (действие лекарственных препаратов)
T-ЛИМФОЦИТЫ -- T-LYMPHOCYTES (действие лекарственных препаратов)
ДНК ПОВРЕЖДЕНИЕ -- DNA DAMAGE (действие лекарственных препаратов)
КЛЕТКИ СМЕРТЬ -- CELL DEATH (действие лекарственных препаратов)
АПОПТОЗ -- APOPTOSIS (действие лекарственных препаратов)
МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL
КРЫСЫ -- RATS
Анотація: Досліджено вплив нанопрепарату цитрату германію (Ge), який має антиоксидантні властивості, на функціонально-метаболічну активність нейтрофілів, ступінь ушкодження ДНК, шляхи загибелі клітин тимуса та лімфовузлів мишей при моделюванні системої ендотокесмії. Встановлено, що введення мишам ліпополісахариду Е. соїі (З мг/кг) індукувало системний запальний процес із значним ушкодженням клітин і органів. Спостерігалась активація клітин неспецифічної резистентності (за результатами тесту з нітросинім тетразолієм та лізосомально-катіонного тесту), що є важливим механізмом цитотоксичної дії ліпополісахариду. Виявлено сильне ушкодження ДНК клітин тимуса та лімфовузлів. Показано зниження життєздатності та збільшення кількості клітин із характерними ознаками апоптозу та некрозу. Введення цитрату Ge зменшувало генерування в нейтрофілах активних форм кисню, про що свідчило зниження відсотка формазанпозитивних клітин та цитохімічного показника. Вміст катіонних білків, медіаторів запалення, за середнім цитохімічним коефіцієнтом також знижувався. Крім того, введення цитрату Ge за умов впливу ліпополісахариду призводило до зменшення ступеня ушкодження ДНК клітин тимуса та лімфовузлів, а також до послаблення клітинної загибелі як за апоптотичним, так і некротичним шляхами. Отже, застосування цитрату Ge чинило протективний вплив на клітини тимуса та лімфовузлів, зменшуючи ушкодження їх ДНК та загибель, що може бути опосередковано виявленою нами певною нормалізацією функцій нейтрофілів. Отримані результати вказують на перспективність застосування нанопрепаратів із антиоксидантними властивостями в комплексній профілактиці та терапії ендотоксиніндукованих захворювань людини і тварин.
Дод.точки доступу:
Грушка, Н. Г.
Павлович, С. І.
Кондрацька, О. А.
Пількевич, Н. О.
Янчій, Р. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Ткаченко, Т.
Защитники организма: В-лимфоциты [Текст] / Т. Ткаченко // Фармацевт практик. - 2018. - № 4. - С. 16-17

MeSH-головна:
B-ЛИМФОЦИТЫ -- B-LYMPHOCYTES (иммунология, метаболизм, ультраструктура)
ИММУНИТЕТ ГУМОРАЛЬНЫЙ -- IMMUNITY, HUMORAL (иммунология)
АНТИТЕЛА -- ANTIBODIES (действие лекарственных препаратов, иммунология, метаболизм)
Анотація: На страницах журнала «Фармацевт Практик» (№ 2, 2018) мы рассказывали о Т-лимфоцитах (Т-клетках) — популяции клеток иммунной системы, обеспечивающей клеточный иммунитет, то есть непосредственно взаимодействующей с антигенами. В нелегком деле защиты организма от чужеродных молекул они действуют в тесном сотрудничестве с В- лимфоцитами (В-клетками), ответственными за формирование антител и гуморальный иммунитет. Чем примечательны В-клетки? Как происходит синтез антител? Как используют В-клетки и антитела в медицинской практике?
Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Внесок натурального ауто-IgM у вроджений імунітет [Текст] = Contribution of natural auto-IgM in congenital immunity / М. В. Макаренко [та ін.] // Перинатологія та педіатрія. - 2018. - N 2. - С. 45-51. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
АНТИТЕЛА -- ANTIBODIES
ИММУНИТЕТ ВРОЖДЕННЫЙ -- IMMUNITY, INNATE
B-ЛИМФОЦИТЫ -- B-LYMPHOCYTES
Анотація: Натуральні ауто-IgM синтезуються у B1-клітинах (CD5+ миші; CD20+CD27+CD43+CD70 — у людей) та відіграють значну роль у захисті організму від вторгнення антигенів різного генезу, підтримують імунохімічний гомеостаз організму, регулюючи кліренс апоптичних клітин, виконують протизапальну функцію, регулюють аутореактивні антитіла та видаляють протеїни з незавершеним або дефектним фолдингом. Ці спостереження стали поштовхом для пошуку шляхів терапевтичного застосування натуральних ауто-IgM, збільшення їх кількості in vivo, а також застосування моноклональних і поліклональних препаратів IgM
Дод.точки доступу:
Макаренко, М. В.
Говсєєв, Д. О.
Сокол, І. В.
Берестовий, В. О.
Мартич, А. М.
Ворона, Р. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)