Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=АУ22/2019/3<.>

Загальна кількість знайдених документів : 9
Показані документи з 1 по 9

Вітання головному редактору науково-практичного журналу "Астма та алергія" професору Галині Львівні Гуменюк з днем народження! // Астма та алергія = Astma and allergy. - 2019. - N 3. - С. 5-6

MeSH-головна:
АЛЛЕРГОЛОГИЯ И ИММУНОЛОГИЯ -- ALLERGY AND IMMUNOLOGY (история)
Анотація: 22 жовтня святкує день народження доктор
Дод.точки доступу:
Гуменюк, Галина Львівна \о ней\

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Features of changes in the indicators of T-cell immunity in patients with different controlling of bronchial asthma and their prognostic value / Y. I. Feshchenko [et al.] // Астма та алергія = Astma and allergy. - 2019. - N 3. - P7-16

MeSH-головна:
АСТМА БРОНХИАЛЬНАЯ -- ASTHMA (иммунология)
Анотація: The aim: to determine the prognostic assessment of T-cell immunity changes which are based on the study of their features in bronchial asthma (BA) patients with its different controllability. Materials and methods. 133 BA patients were examined: 11 patients with controlled, 63 patients with partially controlled and 59 patients with uncontrolled BA. The control group consisted of 36 volunteers. The content of leukocytes, the relative and absolute quantity of lymphocytes, pan-T cells, T-helper cells, cytotoxic T-lymphocytes, immunoregulatory index (IRI), T-cell proliferative response to phytohemagglutinin (PHA) in lymphocyte blast transformation reaction (LBTR), as well as the character and frequency of these indicators changes were determined. Results. In controlled BA a decrease in the content of pan-T and T-helper cells, an increase in the quantity of cytotoxic T-lymphocytes were detected, which in 44.4 % of cases were resulted in a decrease of IRI. In the greater part of patients with partial BA control the reference and elevated T-helper content, a decrease in the quantity of cytotoxic T-cells and IRI were found, which are distinctive signs of the breakdown of adaptive immunological mechanisms. In patients with uncontrolled BA increased T-cell content, a decreased cytotoxic T-lymphocytes quantity and increased IRI were found, which indicated immunological disadaptation. The suppression of LBTR to PHA was recorded in only 24.6 % of these patients, which may be an indirect sign of steroid resistance. Conclusions. Individual changes in the indices of T-cell immunity can be used to predict the controlled or uncontrolled course of BA. These approaches make it possible to revise the treatment plan for patients in advance and prevent them from losing control of the disease
Мета: з’ясування прогностичного значення змін Т-системи імунітету на підставі вивчення їх особливостей у хворих на бронхіальну астму (БА) з різною її контрольованістю. Матеріали та методи.Обстежено 133 хворих на БА: 11 хворих з контрольованою, 63 із хворих частково контрольованою та 59 хворих із неконтрольованою БА. Групу контролю склали 36 волонтерів. Визначали вміст лейкоцитів, відносну і абсолютну кількість лімфоцитів, пан-Т-клітин, Т-хелперів, цитотоксичних Т-лімфоцитів, імунорегуляторний індекс (ІРІ), проліферативну відповідь Т-клітин на фітогемаглютинін (ФГА) в реакції бласттрансформації (РБТЛ), а також характер і частоту змін цих показників. Результати. При контрольованій БА виявлено зменшення кількості пан-Т-клітин і Т-хелперів, збільшення числа цитотоксичних Т-лімфоцитів, що в 44,4 % випадків зумовило зменшення ІРІ. У більшості хворих з частковим контролем БА визначалися референтний і підвищений вміст Т-хелперів, зменшення кількості цитотоксичних Т-клітин і ІРІ, що є характерними ознаками зриву адаптаційних імунологічних механізмів. При неконтрольованій БА виявлялося підвищення вмісту Т-клітин, зменшення кількості цитотоксичних Т-лімфоцитів і зростання ІРІ, що свідчило про імунологічну дезадаптацію. Пригнічення проліферативної відповіді Т-клітин на ФГА було зафіксовано тільки у 24,6 % пацієнтів, що може бути непрямою ознакою стероїдної резистентності. Висновки. Індивідуальні зміни показників Т-системи імунітет можуть використовуватися для прогнозування контрольованого або неконтрольованого перебігу БА. Ці підходи дозволяють заздалегідь переглянути схему лікування хворих і попередити втрату ними контролю над хворобою
Дод.точки доступу:
Feshchenko, Y. I.
Illyinskaya, I. F.
Kuryk, L. M.
Arefyeva, L. V.
Koposova, I. F.
Petishkina, V. M.
Firsova, A. S.
Kanarskyi, O. A.
Turchyna, I. P.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Декаметоксин: небулайзерна терапія інфекційного загострення хронічного бронхіту / М. І. Гуменюк [та ін.] // Астма та алергія = Astma and allergy. - 2019. - N 3. - С. 17-28

MeSH-головна:
БРОНХИТ ХРОНИЧЕСКИЙ -- BRONCHITIS, CHRONIC (лекарственная терапия)
РАСПЫЛИТЕЛИ И ИСПАРИТЕЛИ -- NEBULIZERS AND VAPORIZERS (использование)
ПРОТИВОИНФЕКЦИОННЫЕ СРЕДСТВА ЛОКАЛЬНЫЕ -- ANTI-INFECTIVE AGENTS, LOCAL (терапевтическое применение)
Анотація: Загострення хронічного бронхіту (ХБ) є фактором ризику смерті, госпіталізацій, погіршення респіраторних симптомів, обмеження фізичної активності та інвалідизації хворих. Причинами від 60 до 80 % всіх загострень ХБ складають інфекційні збудники. Мета роботи: вивчити спектр збудників інфекційного загострення ХБ та покращити ефективність лікування хворих з цією недугою. Матеріали та методи. Для вивчення збудників загострення проводили вірусологічне та мікробіологічне дослідження мокротиння, змивів або мазків із слизової оболонки носової порожнини у 100 хворих з інфекційним загостренням ХБ. У дослідженні ефективності лікування приймали участь 146 пацієнтів, яких було поділено на три групи в залежності від об’єму протиінфекційної терапії (І група — антибактеріальний препарат + мукорегулятор, ІІ група — антибіотик, мукорегулятор + інгаляції 0,02 % стерильного розчину декаметоксину, ІІІ група — мукорегулятор + інгаляції 0,02 % стерильного розчину декаметоксину). Оцінку ефективності лікування проводили на 3-5-й день (візит 2) та 10-14-й (візит 3) від його початку. Результати. При вивченні збудників загострення ХБ у 44,0 % випадках ідентифіковані віруси, у % — бактерії, у 21,0 % — вірусно-бактеріальні асоціації. Під впливом лікування кількість хворих, у яких до 2 візиту зменшився сильний кашель, в І групі склала 9,5 %, в другій — 10,5 %, в третій — 5,6 %. Наприкінці лікування помірний кашель зберігався у 41,5 % хворих І групи, 7,0 % хворих ІІ групи та 22,2 % хворих ІІІ групи. До 3 візиту нормалізація температури тіла в групах спостереження була досягнута у 73,6 % хворих першої групи, 89,5 % хворих ІІ групи та 72,2 % — ІІІ групи. Гіперемія зіву та утруднене носове дихання у хворих ІІ групи до кінця лікування зменшилися у більшої кількості (у 54,4 %) хворих у порівнянні з хворими І групи (у 30,2 %), p 0,05. Симптоми риніту до кінця лікування зменшилися у більшої кількості хворих ІІІ групи (у 52,7 %) порівняно з хворими І групи (у 32,1 %), p 0,05. Загальна тривалість антибактеріальної терапії у пацієнтів 1-ї групи становила в середньому (7,8 ± 0,8) дні, а у хворих 2-ї групи — (5,7 ± 0,6) дні (р 0,05). Висновки. Додаткове інгаляційне застосування 0,02 % стерильного розчину декаметоксину в комплексному лікуванні пацієнтів з інфекційним загостренням ХБ дозволило зменшити вираженість та тривалість (в середньому на 1-2 дні) проявів інтоксикації та катаральних явищ. Небулайзерна терапія 0,02 % стерильним розчином декаметоксину дозволяє скоротити тривалість інфекційного загострення ХБ в середньому на 1,6 дня, скоротити тривалість застосування антибіотиків на 2 дня, а також надає можливість уникнути невиправданого призначення антибактеріальних препаратів при нетяжкому перебігу інфекційного загострення ХБ
Exacerbation of chronic bronchitis (CB) is a risk factor for death, hospitalizations, respiratory symptoms worsening, limitation of physical activity and disability of the patients. The causes of 60 to 80 % of all exacerbations of CB are infectious agents. The aim: To study the spectrum of the infectious agents of the chronic bronchitis exacerbation and to improve the effectiveness of treatment of patients with this disease. Materials and methods. For the study of the infectious agents of the chronic bronchitis exacerbation, virological and microbiological studies of sputum, washings, or smears from the nasal mucosa were performed in 100 patients with infectious exacerbation of СB. 146 patients participated in the study of the treatment efficacy, which was divided into three groups depending on the volume of anti-infective therapy (group I — antibacterial drug + mucoregulator, group II — antibiotic, mucoregulator + inhalation 0.02 % decamethoxin solution, group III — mucoregulator + inhalation 0.02 % decamethoxin solution). The effectiveness of the treatment was evaluated on days 3-5 (visit 2) and 10-14 day s (visit 3) from the beginning. Results. In the study of the exacerbation agents of the CB, in 44.0 % of cases viruses, in 35.0 % — bacteria, and 21.0 % — virus-bacterial associations were identified. Under the influence of treatment, the number of patients who had a severe cough before the 2 visits, in group I was 9.5 %, in the second — 10.5 %, in the third — 5.6 %. At the end of treatment, moderate cough persisted in % of patients of group I, 7.0 % of patients of group II patients and 22.2 % of group III patients. By visit 3, normalization of body temperature in the observation groups was achieved in 73.6 % of patients of the first group, 89.5 % of patients of the second group and 72.2 % — of the third group. Hyperemia of the throat and difficulty in nasal breathing in patients of group II by the end of treatment decreased in a greater number (54.4 %) of patients compared with patients of group I (30.2 %), p 0.05. Symptoms of rhinitis in patients of group III by the end of treatment decreased in more patients (52.7 %) compared with patients in group I (32.1 %), p 0.05. The total duration of antibacterial therapy in patients in group 1 was on average (7.8 ± 0.8) days, and in patients in group 2 — (5.7 ± 0.6) days (p 0.05). Conclusions. The additional inhaled use of decamethoxin 0.02 % sterile solution in the complex treatment of patients with infectious exacerbation of CB allowed to reduce the severity and duration (on average by 1-2 days) of the manifestations of intoxication and catarrhal phenomena. Nebulizer therapy with 0.02 % decamethoxin sterile solution solution reduces the duration of infectious exacerbation of CB by 1.6 days, reduces the duration of antibiotic use by 2 days, and also avoids the unnecessary administration of antibacterial drugs in the mild course of infectious exacerbation of CB
Дод.точки доступу:
Гуменюк, М. І.
Денисова, О. В.
Гуменюк, Г. Л.
Опімах, С. Г.
Ігнатьєва, В. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Корецкая, Є. В.
Особливості пилкової сенсибілізації у хворих на поліноз у місті Дніпро / Є. В. Корецкая, Є. М. Дитятковська // Астма та алергія = Astma and allergy. - 2019. - N 3. - С. 29-34

MeSH-головна:
РИНИТ АЛЛЕРГИЧЕСКИЙ СЕЗОННЫЙ -- RHINITIS, ALLERGIC, SEASONAL (терапия)
ПЫЛЬЦА -- POLLEN (вредные воздействия)
ИММУНИЗАЦИЯ -- IMMUNIZATION
Анотація: Поліноз — алергічне захворювання слизових оболонок, обумовлене гіперчутливістю до аерозольних алергенів, концентрація яких в повітрі періодично стає причинно-значущою. Основним завданням специфічної діагностики полінозу є встановлення гіперчутливості до тих чи інших пилкових алергенів. Доказом наявності гіперчутливості до будь-яких алергенів, в тому числі пилкових, повинні бути: 1) зв’язок клінічних проявів алергічного захворювання з контактом з певними рослинами (сезонність загострень); 2) наявність позитивних шкірних тестів з пилком тих чи інших рослин; 3) наявність у сироватці крові хворих специфічних IgE-антитіл до цих пилкових алергенів. Метою дослідження було вивчення характеру сенсибілізації у хворих на поліноз, що мешкають у місті Дніпро. Було проведено обстеження 104 хворих на поліноз з клінічними проявами ринокон’юнктивального синдрому. Тривалість захворювання на поліноз коливалася від 1 до 38 років і в середньому становила (9,59 ± 0,77) років. Для виявлення причинно-значущих алергенів всім хворим проведено шкірні проби методом prik-test з стандартними пилковими алергенами. Результати дослідження показали, що у більшості (78,8 %) обстежених хворих на поліноз виявлена сенсибілізація до пилку рослин літньо-осінньої полінації (третя пилкова хвиля). Сенсибілізацію до рослин другої пилкової хвилі (весняно-літній поліноз) виявлено тільки у 7,7 % обстежених. Слід зазначити, що 13,5 % хворих на поліноз мали сенсибілізацію до пилку рослин як 2-й, так і 3-й пилкових хвиль, і саме у цих пацієнтів було виявлено сенсибілізація до найбільшої кількості алергенів — від 8 до 15. Також аналіз структури сенсибілізації показав, що найбільш часто зустрічалася комбінація сенсибілізації до пилку амброзії в поєднанні з пилком соняшнику (84,9 %), полину (75,3 %) і циклахени (69,9 %); сенсибілізація до пилку соняшнику в поєднанні з пилком амброзії (98,8 %), полину (81,3 %), циклахени (75 %); до пилку полину в поєднанні з пилком амброзії (98,6 %), соняшнику (91,5 %) і цикламени (77,5 %). Сенсибілізація до пилку циклахени найбільш часто комбінувалася з сенсибілізацією до пилку амброзії (98,5 %), полину (83,3 %), соняшнику (90,9 %) і кукурудзи (56,1 %); а сенсибілізація до пилку кукурудзи — з пилком амброзії (97,8 %), полину (80,4 %), соняшнику (87,0 %) і циклахени (80,4 %). При цьому сенсибілізація до пилку лугових трав виникала у значно меншої кількості пацієнтів. Так, сенсибілізація до пилку амброзії поєднувалася з сенсибілізацією до пилку райграсу тільки в 14,0 % пацієнтів, до тимофіївки, багаття і пирію — в 12,9 % випадків. Однак 72,2 % пацієнтів з сенсибілізацією до райграсу мали також і сенсибілізацію до амброзії. Сенсибілізація до тимофіївки найчастіше виступала в комбінації з сенсибілізацією до райграсу (88,9 %), багаття (83,3 %), пирію (77,8 %) і амброзії (66,7 %). Сенсибілізація до лисохвосту в 100 % випадків поєднувалася з сенсибілізацією до тимофіївки, в 90,9 % — з гіперчутливістю до багаття, пирію, їжаки і райграсу, в 72,7 % випадків до амброзії
Hay fever is an allergic disease of the mucous membranes due to hypersensitivity to airborne allergens, when their air concentration periodically becomes causative. The main task of the specific diagnosis of hay fever is to establish hypersensitivity to certain pollen allergens. Evidence of hypersensitivity to any allergens, including pollen, should include: 1) the relationship of clinical manifestations of an allergic disease and contact with certain plants (seasonality of exacerbations) 2) positive skin tests to pollen of certain plants; 3) the presence of specific serum IgE antibodies to these pollen allergens. The aim of our study was to study the nature of sensitization in patients with pollinosis, residents of the city of Dnipro. A survey of 104 patients with hay fever with clinical manifestations of rhinoconjunctivitis was conducted. The duration of pollinosis ranged from 1 to 38 years and averaged (9.59 ± 0.77) years. To identify causative allergens, all patients underwent skin prick tests with standard pollen allergens. The results of the study showed that in the majority of examined patients with pollinosis (78.8 %) there was a sensitization to pollen of plants of summer-autumn pollination (third pollen wave). Sensitization to plants of the second pollen wave (spring-summer pollinosis) was found only in 7.7 % of examined patients. It should be noted that 14 patients with pollinosis (13.5 %) had sensitization to pollen of plants of both the 2nd and 3rd pollen waves, and in these patients sensitization to the largest number of allergens was detected — from 8 to 15. An analysis of the structure of sensitization showed that the most common combination was sensitization to ragweed pollen and sunflower pollen (84.9 %), wormwood (75.3 %) and cyclachaena (69.9 %); sensitization to pollen of sunflower — in combination with ragweed pollen (98.8 %), wormwood (81.3 %), cyclachaena (75 %); wormwood pollen — in combination with ragweed pollen (98.6 %), sunflower (91.5 %) and cyclachaena (77.5 %). Sensitization to pollen of cyclachaena was most often combined with sensitization to pollen of ragweed (98.5 %), wormwood (83.3 %), sunflower (90.9 %) and corn (56.1 %); and sensitization to corn pollen — with ragweed pollen (97. %), wormwood (80.4 %), sunflower (87.0 %) and cyclachaena (80.4 %). In this case, sensitization to the pollen of meadow herbs occurred in a significantly smaller number of patients. For example, sensitization to ragweed pollen was combined with sensitization to ryegrass pollen in only 14.0 % of patients, to timothy, fescue and wheat grass — in 12.9 %. However, 72.2 % of patients with sensitization to ryegrass also had sensitization to ragweed. Sensitization to timothy most often acted in combination with sensitization to ryegrass (88.9 %), fescue (83.3 %), wheat grass (77.8 %) and ragweed (66.7 %). And sensitization to the foxtail was combined in 100 % of cases with sensitization to timothy, in 90.9 % — with hypersensitivity to the fescue, wheat grass, hedgehog and ryegrass, and in 72.7 % — to ragweed
Дод.точки доступу:
Дитятковська, Є. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Особливості бронхіальної астми з нейтрофільним типом запалення / Ю. І. Фещенко [та ін.] // Астма та алергія = Astma and allergy. - 2019. - N 3. - С. 35-40

MeSH-головна:
АСТМА БРОНХИАЛЬНАЯ -- ASTHMA (патофизиология)
НЕЙТРОФИЛЫ -- NEUTROPHILS
ФЕНОТИП -- PHENOTYPE
Анотація: Бронхіальна астма (БА) є гетерогенним хронічним запальним заворюванням дихальних шляхів. Зазвичай досягнути та підтримувати контроль захвроювання вдається у більшості хворих. Та лишається частина пацієнтів, у яких досягти контролю перебігу не вдається. Ця група неоднорідна і включає пацієнтів з некоректним діагнозом БА, з низькою прихильністю до терапії, поганими навичками володіння технікою інгаляції, тих, хто курять, хворих з невиявленою і нелікованою супутньою патологією. Сюди також належать пацієнти, у яких контроль БА не досягається при виключенні всіх вищевказаних причин на тлі призначення повноцінних стандартних методів лікування: це хворі з індивідуальними патогенетичесними особливостями, які роблять неможливим досягнення контролю над захворюванням при застосуванні стандартної схеми терапії БА — тобто, це пацієнти з біологічно тяжкою астмою. Визначення запального фенотипу — еозинофільного, нейтрофільного при БА, інших маркерів дозволяє аргументовано застосовувати цільову персоніфіковану терапію, що підвищує ефективність лікування і знижує ризик розвитку небажаних наслідків протиастматичної терапії. Еозинофільна БА більш досліджена, багато відомо про механізми її патофізіології, а діагностика, зазвичай, не викликає ускладнень. Цей фенотип зустрічається у значної частини хворих на БА. Цільова терапія цього фенотипу давно і ефективно розвивається, розробляються нові препарати, дія яких спрямована на різні ланки еозинофільного запалення. Нейтрофільний фенотип менш вивчений, асоціюється з низькими функціональними показниками, легеневою гіперінфляцією і ремоделюванням дихальних шляхів. Нейтрофілія мокротиння визначаєтья при тяжкій і фатальній БА, а також може бути наслідком застосування інгаляційних кортикостероїдів. На сьогодні немає єдиної думки щодо чіткого кількісного визначення маркерів нейтрофильної БА, її діагностики та методів терапії. Тому метою даного огляду було оцінити актуальність методів діагностики нейтрофильної БА, визначити причини неефективності стандартних методів лікування у цього контингенту хворих
Abstract. Bronchial asthma (BA) is a heterogeneous chronic inflammatory respiratory disease. Usually it is possible to achieve and maintain disease control in most patients. But there remains a part of patients in whom achievement of asthma control is not possible. This group is heterogeneous and includes patients with an incorrect diagnosis of asthma, low adherence to therapy, poor skills in inhaler technique, smokers, patients with unrevealed and untreated comorbidities. It also includes cases when asthma control is not achieved even with the exclusion of all reasons listed above in the course of a comprehensive standard therapy. These patients have individual pathogenetic features that make it impossible to achieve disease control when using a standard BA treatment regimen — patients with biologically severe asthma. The definition of asthma inflammatory phenotype (eosinophilic, neutrophilic) and other markers allows to use the targeted personalized therapy, which increases the effectiveness of treatment and reduces the risk of undesirable effects of antiasthma therapy. Eosinophilic asthma is more studied, a lot is known about the mechanisms of its pathophysiology, and the diagnosis is not difficult. This phenotype occurs in a significant proportion of patients with asthma. Targeted therapy of this phenotype has been effectively developing for a long time; new drugs aimed at different parts of eosinophilic inflammation are being developed. The neutrophilic phenotype is less studied, associated with low functional parameters, pulmonary hyperinflation and airway remodeling. Sputum neutrophilia was determined in severe and fatal BA, and may also be due to the use of inhaled corticosteroids. At present, there is no consensus on a clear quantitative determination of markers of neutrophilic asthma, on its diagnosis and methods of therapy. Therefore, the purpose of this review was to assess the relevance of methods for diagnosing neutrophilic BA, to determine the reasons for the ineffectiveness of standard treatment methods in this group of patients
Дод.точки доступу:
Фещенко, Ю. І.
Яшина, Л. О.
Ігнатьєва, В. І.
Полянська, М. О.
Назаренко, К. В.
Гуменюк, Г. Л.
Москаленко, С. М.
Опімах, С. Г.
Зволь, І. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Зайков, С. В.
Роль елімінаційних заходів в лікуванні пацієнтів з алергічними захворюваннями / С. В. Зайков, Т. Р. Уманець, Г. В. Касьяненко // Астма та алергія = Astma and allergy. - 2019. - N 3. - С. 41-55

MeSH-головна:
ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ -- HYPERSENSITIVITY (терапия)
ДЫХАТЕЛЬНАЯ ГИПЕРЧУВСТВИТЕЛЬНОСТЬ -- RESPIRATORY HYPERSENSITIVITY (терапия)
АЛЛЕРГЕНЫ -- ALLERGENS
Анотація: Значення елімінаційних заходів як важливої складової комплексного підходу до лікування та профілактики алергічних захворювань часто недооцінюється лікарями і пацієнтами. У статті наводиться характеристика існуючих методів елімінації внутрішньожитлових алергенів і оцінюється їх ефективність. Мета дослідження. Провести аналіз літератури з проблеми видалення алергенів з житлових приміщень і оцінити ефективність існуючих елімінаційних заходів. Матеріали та методи. Проаналізовано доступні джерела літератури, присвячені проблемі елімінації алергенів з житлових приміщень. Обговорення. Не тільки населення, а й алергології України все ще не приділяють належної уваги профілактиці та лікуванню алергічних захворювань за допомогою проведення в житлі пацієнтів елімінаційних заходів. У той же час, як показує ряд досліджень, комплексний підхід, що включає використання спеціальних тканин, в яких не живуть кліщі, інсектицидів і спеціальних пилоуловлюючих систем, може зменшити ймовірність виникнення респіраторних алергічних захворювань і знизити частоту їх загострень. Не дивлячись на це, на жаль, аналіз літературних даних все ж вказує на те, що для переважної більшості традиційних елімінаційних заходів характерна відсутність серйозних доказів їх впливу на рівень внутрішньожитлових алергенів, або ці докази деякі / слабкі. Серед представлених зразків пилоуловлюваючої побутової техніки, який реально здатний відчутно зменшити чисельність популяції кліщів домашнього пилу, тарганів, інших комах, домашніх тварин, а також продуктів їх метаболізму, спор мікрогрибів та інших агентів хімічного і біологічного походження, слід виділити екосистему HYLA (ХЬЮЛЯ). Саме дана екосистема має доказову базу і здатна на сьогодні вирішити проблему елімінації внутрішньожитлових алергенів. Висновки. Лікарям, які займаються лікуванням пацієнтів з бронхіальною астмою, алергічним ринітом, атопічним дерматитом, слід більш наполегливо рекомендувати пацієнтам проведення елімінаційних заходів, спрямованих на видалення з навколишнього середовища внутрішньожитлових алергенів. Ключові слова: респіраторні алергічні захворювання, внутрішньожитлові алергени, елімінаційні заходи, ефективність, екосистема для елімінації алергенів
The importance of elimination measures as an essential component of an integrated approach to the treatment and prevention of allergic diseases is often underestimated by doctors and patients. The article describes the existing methods for eliminating of indoor allergens and evaluates their effectiveness. Purpose of the study. To analyze the literature on the problem of removing indoor allergens and evaluate the effectiveness of existing elimination measures. Materials and methods. Available sources of literature on the problem of elimination of indoor allergens are analyzed. Discussion. Not only the population, but also the allergists of Ukraine still do not pay due attention to the prevention and treatment of allergic diseases by elimination measures in patients’ homes. At the same time, as shown by a number of studies, an integrated approach, including the use of anti-dust mite home textiles, insecticides and special dust collecting systems, can reduce the possibility of respiratory allergic diseases and reduce the frequency of their exacerbations. Despite this, unfortunately, the analysis of the literature data still indicates that the vast majority of traditional elimination measures are characterized by the absence of strong evidence of their effect on the level of indoor allergens, or evidence is weak. Among the presented samples of dust collecting household appliances that are actually capable of significantly reducing the population of house dust mites, cockroaches, other insects, domestic animals, as well as their metabolic products, spores of microfungi and other agents of chemical and biological origin, the HYLA ecosystem should be highlighted. This ecosystem has the evidence base and is capable of solving the problem of eliminating of indoor allergens today. Conclusions. Physicians who treat patients with bronchial asthma, allergic rhinitis, atopic dermatitis should more strongly recommend their patients to conduct elimination measures aimed at removing of indoor allergens from the environment
Дод.точки доступу:
Уманець, Т. Р.
Касьяненко, Г. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Мостовой, Ю. М.
Прихильність до лікування ХОЗЛ: чи дійсно це критично важливо? / Ю. М. Мостовой, А. А. Сідоров, Н. С. Слепченко // Астма та алергія = Astma and allergy. - 2019. - N 3. - С. 56-60

MeSH-головна:
ЛЕГКИХ БОЛЕЗНЬ ХРОНИЧЕСКАЯ ОБСТРУКТИВНАЯ -- PULMONARY DISEASE, CHRONIC OBSTRUCTIVE (терапия)
БОЛЬНОЙ, СЛЕДОВАНИЕ РЕКОМЕНДАЦИЯМ ВРАЧА -- PATIENT COMPLIANCE
Анотація: Недостатня прихильність є великою перешкодою на шляху до оптимізації лікування пацієнтів, що страждають на хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ). 40-60 % пацієнтів мають прихильність на рівні 80 % та більше від призначених доз препарату. Головними причинами низької прихильності до лікування є відсутність навичок використовувати інгалятор коректно, похилий вік, когнітивні та депресивні розлади, недостатнє пояснення пацієнту мети та режиму лікування, недостатня довіра до лікаря та його рекомендацій. Ключові заходи для поліпшення прихильності до лікування пов’язані з встановленням високого рівня співпраці між пацієнтом та лікарем, пояснення пацієнту мети та режиму лікування та повторні тренінги щодо коректного користування інгалятором. Результати нашого дослідження свідчать, що прихильність до лікування ХОЗЛ може бути підвищена з 43,7 % до 83,5 % протягом 2 місяців
Poor adherence is a major challenge on the way to treatment optimization of the treatment of in patients with chronic obstructive pulmonary disease (COPD). The 40-60 % of the patients with COPD have adherent level of adherence 80 % or more of prescribed doses. The main reasons of low adherence are absence lack of skills to use inhaler correctly, old age, cognitive and depressive disorders, poor explanation of the target and regimen of the treatment regimen and its goals to patient, insufficient trust to in doctor and his/her recommendations. The keys measures to improve adherence to treatment are associated with establishment of the high-level doctor-patient cooperation between the patient and doctor, explanation to the patient target of goals and treatment regimen of the treatment and repeated trainings to use in correct inhaler use correctly. Our results states that adherence to treatment could be improved from 43.7 to 83.5 % within 2 months
Дод.точки доступу:
Сідоров, А. А.
Слепченко, Н. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Царик, В. В.
Персоніфікований підхід до лікування хронічної спонтанної кропив’янки: сучасний погляд на проблему та випадок з практики / В. В. Царик, А. І. Курченко // Астма та алергія = Astma and allergy. - 2019. - N 3. - С. 61-65

MeSH-головна:
КРАПИВНИЦА -- URTICARIA (диагностика, лекарственная терапия)
Анотація: Незважаючи на вдосконалені клінічні рекомендації з діагностики та лікування хронічної спонтанної кропив’янки (ХСК), існують випадки резистентних до стандартної лінії терапії форм, при яких пацієнт потребує персоналізованого підходу до лікування. Діагностика та лікування хронічної кропив’янки потребують детального збору анамнезу захворювання пацієнта і ретельний фізикальний огляд, проведення всього набору рутинних лабораторних досліджень та застосування поетапного підходу до лікування. Патогенез ХСК не до кінця вивчений. Опасисті клітини, базофіли, гістамін та інші медіатори грають важливу ключову роль. «Спільний шлях» для спонтанної та індукованої кропив’янки - викид гістаміну та інших прозапальних медіаторів, що пояснює ефективність Н1-блокаторів як терапії першої лінії. Первинні причини викиду медіаторів не до кінця з’ясовані та, ймовірно, відрізняються. Метою лікування ХСК є досягнення значного поліпшення симптомів з уникненням або зменшенням побічних ефектів препаратів. В даній публікації наведено алгоритм діагностики та лікування ХСК, враховуючи персоніфікований підхід до лікування її рефрактерних форм. Описаний нами клінічний випадок демонструє персоніфікований підхід до лікування ХСК, діагностичний алгоритм пошуку при цьому може відхилятися від стандартного затвердженого алгоритму, якщо ефективність терапії першої лінії з використанням антигістамін- них препаратів не була досягнута. На сьогодні патогенез ХСК є не до кінця вивченим, а етапність в діагностиці та лікуванні потребує вдосконалення, можливо з більш широким використанням в клінічній практиці алерголога новітнього арсеналу імунобіологічних агентів на основі моноклональних антитіл
Despite improved clinical recommendations for the diagnosis and treatment of chronic spontaneous urticaria (CSU), there are cases of clinical forms with resistance to standard therapy, when the patient needs a personalized approach to treatment. Diagnosis and treatment of chronic urticaria requires taking a detailed medical history and a thorough physical examination, a complete set of routine laboratory tests, and a step-by-step approach to treatment. The pathogenesis of CSU has not been fully studied. Mast cells, basophils, histamine and other mediators play an important key role. A "common path" for spontaneous and induced urticaria is the release of histamine and other proinflammatory mediators, which explains the effectiveness of H1 blockers as first-line therapy. The primary causes of mediator release are not fully understood and probably do not differ. The aim of the treatment of CSU is to achieve a significant improvement in symptoms with the avoidance or reduction of drug side effects. This publication presents an algorithm for the diagnosis and treatment of CSU, taking into account a personalized approach to the treatment of its refractory forms. Our clinical case demonstrates a personalized approach to the treatment of CSU, and the diagnostic algorithm may deviate from the standard approved algorithm if the effectiveness of first-line therapy with antihistamines has not been achieved. Today, the pathogenesis of CSU is not fully understood, and the stages in diagnosis and treatment need improvement, including widespread use of biological therapy with monoclonal antibodies in clinical practice of allergists
Дод.точки доступу:
Курченко, А. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Фрагменти наказу МОЗ України від 05.06.2019 р. № 1269 "Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації екстреної медичної допомоги". Новий клінічний протокол. Екстрена медична допомога: догоспітальний етап // Астма та алергія = Astma and allergy. - 2019. - N 3. - С. 66-74

MeSH-головна:
НЕОТЛОЖНАЯ МЕДИЦИНСКАЯ ПОМОЩЬ -- EMERGENCY MEDICAL SERVICES (законодательство и юриспруденция)
ЗДРАВООХРАНЕНИЕ -- PUBLIC HEALTH (законодательство и юриспруденция)
Анотація: З метою більш широкого інформування практичних лікарів редколегія журналу «АСТМА ТА АЛЕРГІЯ» публікує фрагменти Наказу МОЗ України від 05.06.2019 р. № 1269 "Про затвердження та впровадження медико-техноло- гічних документів зі стандартизації екстреної медичної допомоги" (https://moz.gov.ua/article/news/moz-ukraini- zatverdilo-onovleni-protokoli-nadannja-ekstrenoi-dopomogi). На сайті МОЗ 5 червня 2019 р. з’явилось повідомлення: «МОЗ України затвердило оновлені протоколи надання екстреної медичної допомоги (ЕМД) на догоспітальному етапі 5 червня 2019 р. Відтепер усі служби екстреної медичної допомоги незалежно від форми власності і підпорядкування надаватимуть допомогу за сучасними стандартами, що базуються на принципах доказової медицини. Оновлені протоколи затверджені Наказом МОЗ України № 1269 від 05.06.2019 р. Попередній Наказ МОЗ України від 15.01.2014 р. № 34, який регулював роботу фахівців під час надання екстреної медичної допомоги, втратив чинність. Оновлені протоколи базуються на принципах доказової медицини. Їх мають використовувати усі фахівці системи екстреної медичної допомоги. Впровадження нових протоколів — частина комплексного підходу Міністерства охорони здоров’я до питання трансформації системи ЕМД. Він спрямований, перш за все, на покращення якості та доступності екстреної медичної допомоги для кожного громадянина
Вільних прим. немає

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)