Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=АУ22/2024/1<.>

Загальна кількість знайдених документів : 8
Показані документи з 1 по 8

До ювілею академіка НАМН України професора Юрія Івановича Фещенка [Текст] = To the Anniversary of Academician of NAMS of Ukraine professor Y. I. Feshchenkо // Астма та алергія. - 2024. - № 1. - С. 5-8

MeSH-головна:
ФТИЗИАТРИЯ -- PHTHISIOLOGY (история, кадры)
Анотація: 10 лютого 2024 року виповнилося 75 років від дня народження Фещенка Юрія Івановича, доктора медичних наук, професора, академіка Національної академії медичних наук України, Заслуженого діяча науки і техніки України, лауреата Державної премії України, премій імені Ф. Г. Яновського та Кабінету Міністрів України, директора Державної установи «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології імені Ф. Г. Яновського Національної академії медичних наук України»
Дод.точки доступу:
Фещенко, Юрій Іванович (пульмонолог ; 1949-) \про нього\

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Гуменюк, Г. Л.
Mіжнародний конгрес Європейського респіраторного товариства 2023: Презентація українських здобутків [Текст] = Annual Congress of The European Respiratory Society 2023: Presentation of Ukrainian Achievements / Г. Л. Гуменюк, С. Г. Опімах // Астма та алергія. - 2024. - № 1. - С. 9-16. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
КОНГРЕССЫ -- CONGRESSES
ОБЗОР -- REVIEW
РЕФЕРАТЫ -- ABSTRACTS
ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ РЕСПИРАТОРНЫЕ -- DIAGNOSTIC TECHNIQUES, RESPIRATORY SYSTEM (использование, статистика)
РЕСПИРАТОРНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- RESPIRATORY TRACT INFECTIONS (диагностика, осложнения, патофизиология, профилактика и контроль, реабилитация, терапия, этиология)
АСТМА БРОНХИАЛЬНАЯ -- ASTHMA (диагностика, патофизиология, реабилитация, терапия, этиология)
МЕЖДУНАРОДНОЕ СОТРУДНИЧЕСТВО -- INTERNATIONAL COOPERATION
Анотація: З 09 по 13 вересня 2023 року в Мілані (Італія) вдруге відбувся гібридний Конгрес Європейського респіраторного товариства (European Respiratory Society, ERS). У 2023 році конгрес відвідали понад 20 000 осіб, які приймали участь в його роботі як особисто, так і онлайн. Мета роботи: провести аналіз рефератів наукових робіт з пульмонології та фтизіатрії, які були представлені українськими вченими на Міжнародному Конгресі ERS 2023 року. Матеріали та методи. Дані щодо абстрактів наукових доповідей отримано з Інтернет сайту Конгресу та онлайн програми особистого кабінету члена ERS, доктора медичних наук, професора Г. Л. Гуменюк. Результати. Науковці з України представили на конгресі 52 наукові доповіді: 45 з пульмонології та 7 — з фтизіатрії, що становить 1,28 % (52 із 4 067) всіх постерів, що були подані на цей форум. Найбільша кількість українських робіт — 15 — була присвячена проблемам COVID-19, 14 — питанням хронічного обструктивного захворювання легень, по три було з питань бронхіальної астми та куріння тютюну, а дві стосувалися бронхоектатичної хвороби. У 2023 році продовжилася як міжнародна співпраця, так і взаємодія українських пульмонологів різних установ у спільній роботі всередині країни. Висновки. Основними напрямками наукових розробок з респіраторної медицини в Україні є питання бронхообструктивних захворювань легень та COVID-19. Найбільш активну участь у заході традиційно прийняли вчені Дніпровського державного медичного університету, ДУ «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф. Г. Яновського Національної академії медичних наук України», Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова та Івано-Франківського національного медичного університету
From September 9 to 13, 2023, the hybrid Congress of the European Respiratory Society (ERS) was held in Milan (Italy) for the second time. In 2023, more than 20.000 people attended the Congress, participating both in person and online. The aim: to analyze abstracts of scientific works on pulmonology and phthysiology that were presented by Ukrainian scientists at the ERS International Congress 2023. Materials and methods. The data regarding the abstracts of scientific reports were obtained from the Congress website and the online program of the personal account of an ERS member, doctor of medical sciences, professor Galyna Gumeniuk. Results. Scientists from Ukraine presented 52 scientific reports at the Congress: 45 on pulmonology and 7 on phthisiology, which is 1.28 % (52 out of 4 067) of all posters submitted to this forum. The largest number of Ukrainian papers — 15 — was devoted to the problems of COVID-19, 14 to the issues of chronic obstructive pulmonary disease, 3 to the issues of bronchial asthma, 3 to tobacco smoking and two related to bronchi- ectasis. In 2023, both international cooperation and interaction of Ukrainian pulmonologists of various institutions in joint work within the countries continued. Conclusions. The main directions of scientific developments in respiratory medicine in Ukraine are issues of broncho-obstructive pulmonary diseases and COVID-19. The most active participation in the event were taken by the scientists from the Dnipro State Medical University, Yanovsky National institute of phthisiology and pulmonology National Academy of Medical Sciences of Ukraine, Vinnytsya National Pirogov Memorial Medical University, and Ivano-Frankivsk National Medical University
Дод.точки доступу:
Опімах, С. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Бабаджанов, В. Д.
Сучасні аспекти діагностики та лікування анафілаксії. Частина 1 [Текст] = Modern Aspects of Anaphylaxis Diagnostic and Treatment. Part 1 / В. Д. Бабаджанов, С. В. Зайков, М. А. Ликова // Астма та алергія. - 2024. - № 1. - С. 17-25. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
АНАФИЛАКСИЯ -- ANAPHYLAXIS (генетика, диагностика, осложнения, патофизиология, терапия, этиология)
ОБЗОР -- REVIEW
ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ И ПРОЦЕДУРЫ -- DIAGNOSTIC TECHNIQUES AND PROCEDURES (использование, статистика, тенденции)
ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ НЕМЕДЛЕННОГО ТИПА -- HYPERSENSITIVITY, IMMEDIATE (осложнения, патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
АНТИТЕЛА МОНОКЛОНАЛЬНЫЕ -- ANTIBODIES, MONOCLONAL (анализ, диагностическое применение, терапевтическое применение, фармакология)
ИММУНОГЛОБУЛИН E -- IMMUNOGLOBULIN E (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
АДРЕНАЛИН -- EPINEPHRINE (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Метою цієї частини огляду літератури є характеристика епідеміології, визначення фенотипів та ендотипів анафілаксії, патогенетичних механізмів її розвитку, систематизація на їх основі клінічних проявів та ступенів тяжкості даного стану, оцінка можливих біомаркерів анафілаксії для їх більш широкого впровадження в клінічну практику. Анафілаксія є найважчою з алергічних реакцій, що наражає пацієнтів на високий ризик втрати життя і вимагає швидкого розпізнавання та негайного лікування. Однак, оскільки її симптоми імітують прояви інших захворювань, таких як астма та кропив’янка, то діагностика анафілаксії часто недостатньо результативна через дуже рідке визначення рівня триптази, тому лікування пацієнтів запізнюється, епінефрин (адреналін) використовується пізно. Основні причини розвитку анафілаксії вивчені недостатньо, а смерть внаслідок її виникнення часто важко дослідити через неправильну діагностику даного стану
The aim of this review is to characterize the epidemiology, determine the phenotypes and endotypes of anaphylaxis, pathogenetic mechanisms of its development, systematize on their basis of clinical manifestations and degrees of severity of this condition, evaluate possible biomarkers of anaphylaxis for their wider implementation in clinical practice. Anaphylaxis is the most severe of allergic reactions, putting patients at high risk of losing their lives and requiring prompt recognition and immediate treatment. However, since its symptoms mimic the manifestations of other diseases, such as asthma and urticaria, the diagnosis of anaphylaxis is often insufficiently effective due to the very rare determination of the tryptase level, so the treatment of patients is delayed, and epinephrine (adrenaline) is used late. The main causes of anaphylaxis are poorly understood, and death due to anaphylaxis is often difficult to investigate due to misdiagnosis of the condition
Дод.точки доступу:
Зайков, С. В.
Ликова, М. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Обґрунтування вибору флутиказону пропіонату у доставковому пристрої циклохалер для базисної терапії бронхіальної астми [Текст] = Rationale for the choice of fluticasone propionate in the cyclohaler device / Ю. І. Фещенко [та ін.] // Астма та алергія. - 2024. - № 1. - С. 26-34. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
АСТМА БРОНХИАЛЬНАЯ -- ASTHMA (патофизиология, терапия, этиология)
ИНГАЛЯЦИОННЫЕ СПЕЙСЕРЫ -- INHALATION SPACERS (использование, тенденции)
ПРОТИВОВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-INFLAMMATORY AGENTS (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
ТАБЛИЦЫ -- TABLES
Кл.слова (ненормовані):
циклохалер
Анотація: В основі лікування бронхіальної астми (БА) лежить протизапальна терапія за допомогою інгаляційних кортикостероїдів (ІКС). На ІКС накладають очікування високої ефективності (малий розмір частинок, висока спорідненість з рецепторами, висока ліпофільність і час перебування у легенях) та безпеки (незначна біодоступність при пероральному прийомі, низька системна абсорбція, високий рівень зв’язування з білками і швидкий системний кліренс). За цими ознаками оптимальним терапевтичним індексом володіє флутиказону пропіонат. Мета роботи: вивчити можливості застосування флутиказону пропіонату у доставковому пристрої циклохалер для базисної терапії БА. Матеріали та методи. У дослідженні прийняли участь 376 пацієнтів, які отримували флутиказону пропіонат у дозі 125 мкг та 250 мкг при прийомі двічі на добу у доставковому пристрої циклохалер порівняно з оригінальним препаратом флутиказону пропіонат 500 мкг у пацієнтів із БА середнього ступеня тяжкості. Усім пацієнтам проводилися спірометрія, пікфлоуметрія, лабораторні дослідження, реєстрація симптомів астми, потреби в препаратах невідкладної терапії, показників життєвих функцій, небажаних явищ. Результати. Клінічна та функціональна ефективність флутиказону 125 мкг двічі на добу не менш виражена, ніж ефективність оригінального флутиказону 500 мкг двічі на добу. Клінічно значуща різниця між ефективністю препарату в дозі 125 і 250 мкг при прийомі двічі на добу з використанням циклохалера нового покоління відсутня, що підтверджує майже паралельну лінійну залежність доза-ефект у діапазоні середніх та високих доз препарату. Частота побічних ефектів була значно нижчою у групі пацієнтів, які отримували терапію флутиказоном 250 мкг, порівняно з пацієнтами інших двох груп. Відмінності між групами у якісних чи кількісних відхиленнях від норми при лабораторному дослідженні були відсутні. Відмінностей у концентраціях кортизолу в плазмі крові та у добовій сечі перед та після 12 тижнів лікування у групах з використанням циклохалера та референсного препарату виявлено не було. Висновки. Прийом флутиказону пропіонату за допомогою циклохалера нового покоління у дозах 125 та 250 мкг двічі на добу є ефективною терапією БА середнього ступеня тяжкості, а доза 250 мкг із застосуванням циклохалера нового покоління відповідає вдвічі більшій дозі референсного флутиказону пропіонату. Профіль безпеки флутиказону при застосуванні циклохалера нового покоління можна порівняти з профілем безпеки референсної речовини
The basis of the treatment of bronchial asthma (BA) is anti-inflammatory therapy with the help of inhaled corticosteroids (ICS). Expectations of high efficacy (small particle size, high receptor affinity, high lipophilicity and lung residence time) and safety (low oral bioavailability, low systemic absorption, high protein binding and rapid systemic clearance) are placed on ICS. According to these characteristics, fluticasone propionate has the optimal therapeutic index. The aim: to study the possibilities of the use of fluticasone propionate in the cyclohaler device for the basic therapy of BA. Materials and methods. The study enrolled 376 patients who received fluticasone propionate 125 μg and 250 μg twice daily in a cyclohaler delivery device compared with the original fluticasone propionate 500 μg in patients with moderate asthma. All patients underwent spirometry, peak flowmetry, laboratory studies, registration of asthma symptoms, need in the rescue therapy, vital signs, adverse events. Results. The clinical and functional efficacy of fluticasone 125 μg twice daily is no inferior than the efficacy of the original fluticasone 500 μg twice daily. There is no clinically significant difference between the effectiveness of the drug in a dose of 125 and 250 μg when taken twice daily with the use of the new generation cyclohaler, which confirms the almost parallel linear dose-effect relationship in the range of medium and high doses of the drug. The incidence of the adverse effects was significantly lower in the group of patients treated with fluticasone 250 μg compared to patients in the other two groups. There were no differences between the groups in laboratory results. There were no differences in cortisol concentrations in blood plasma and 24-hour urine before and after 12 weeks of treatment in the groups using cyclohaler and the reference drug. Conclusion. Fluticasone propionate administered through a new generation cyclohaler at doses of 125 and 250 μg twice daily is an effective therapy for asthma of moderate severity, and the dose of 250 μg with the use of new generation cyclohaler is clinically equivalent to a twofold higher dose of the reference fluticasone propionate. The safety profile of fluticasone when using of the new generation cyclohaler can be compared with the safety profile of the reference substance
Дод.точки доступу:
Фещенко, Ю. І.
Гуменюк, Г. Л.
Дзюблик, О. Я.
Полянська, М. О.
Опімах, С. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Ефективність та безпечність інтраназального застосування фіксованої комбінації олопатадину гідрохлориду та мометазону фуроату в терапії пацієнтів з алергічним ринітом [Текст] = Effectiveness and Safety of the Intranasal Application of the Fixed Combination of Olopatadine Hydrochloride fnd Mometazone Furoate in the Treatment of Patients with Allergic Rhinitis / А. Є. Богомолов [та ін.] // Астма та алергія. - 2024. - № 1. - С. 35-40. - Бібліогр.: в кінці ст.

Рубрики: Олопатадин--тер прим

   Мометазон Фуроат (назальный спрей)

MeSH-головна:
РИНИТ АЛЛЕРГИЧЕСКИЙ -- RHINITIS, ALLERGIC (патофизиология, терапия, этиология)
НАЗАЛЬНЫЕ СПРЕИ -- NASAL SPRAYS
РАНДОМИЗИРОВАННОЕ КОНТРОЛИРУЕМОЕ КЛИНИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ -- RANDOMIZED CONTROLLED TRIAL
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Одним із варіантів фармакотерапії алергічного риніту при значеннях візуальної аналогової оцінки симптомів ≥ 5 є застосування інтраназального Н1-гістаміноблокатора в поєднанні з інтраназальним глюкокортикостероїдом. Однією з нових комбінацій, які якісно відповідають такому складу, є комбінація олопатадину гідрохлориду та мометазону фуроату. Мета дослідження — вивчення ефективності та безпечності симптоматичної терапії фіксованої комбінації олопатадину гідрохлориду та мометазону фуроату у вигляді назального спрею у лікуванні алергічного риніту. Матеріали і методи. Було обстежено 45 пацієнтів, з них закінчили лікування 37 пацієнтів (8 осіб вибули з дослідження через поганий комплаєнс). Усі вони склали основну групу дослідження (вік — 29,3 (16,6; 42,0) років, чоловіків — 13 (35,0 %), жінок — 24 (65,0 %). За дизайном дослідження було рандомізованим проспективним з інтервенційною моделлю у вигляді монопризначення. Діагноз алергічного риніту встановлювався у відповідності до керівництва ARIA. Для контролю назальних симптомів до та в процесі лікування використовували загальноприйняту бальну систему — шкалу ТNSS (Total nasal symptom score), очних симптомів — шкалу TOSS (Total ocular symptom score). Для оцінки якості життя пацієнтів з АР було використано опитувальник Rhinoconjunctivitis Quality of Life mini Questionnaire (RQLQ). Результати. В процесі лікування відмічено статистично достовірне покращення симптомів з боку носа (TNSS) — зниження вираженості з 10,11 (8,71; 11,51) балів до 1,31 (1,00; 1,63) балів на 28-й день лікування (p 0,05). Аналогічне статистично достовірне покращення спостерігалось у вираженості очних симптомів (TOSS) — зниження вираженості з 3,31 (1,81; 4,81) балів до 0,36 (0,30; 0,42) балів на 28-й день лікування (p 0,05). Відзначено статистично достовірне покращення якості життя за опитувальником RQLQ в процесі лікування — бальна оцінка знизилась з 3,04 (2,72; 3,37) балів на первинному візиті до 1,83 (1,61; 2,05) балів на 7-й день, 1,02 (0,86; 1,18) балів на 14-й день, 0,63 (0,51; 0,75) балів на 21-й день та 0,45 (0,41; 0,49) балів на 28-й день лікування (p 0,05). Висновок. Фіксована комбінація мометазону фуроату та олопатадину гідрохлориду була ефективною для зняття назальних та очних симптомів у пацієнтів з середньотяжким/тяжким алергічним ринітом, знизивши вираженість симптомів за шкалою TONSS з 13,42 (10,81; 16,03) до 1,67 (1,14; 2,20) бала та у покращенні якості життя, знизивши ступінь дискомфорту з 3,04 (2,72; 3,37) балів до 0,45 (0,41; 0,49) балів. За 4 тижні застосування не було зареєстровано побічних ефектів внаслідок застосування препарату, що свідчить про добру його переносимість
One of the options for pharmacotherapy of allergic rhinitis (AR) with values of visual analogue assessment of symptoms ≥ 5 is the use of intranasal H1 -histamine blocker in combination with intranasal cocorticosteroid. One of the new combinations that qualitatively corresponds to this composition is the combination of olopatadine hydrochloride and mometasone furoate. The aim of the study was to study the effectiveness and safety of symptomatic therapy by the fixed combination of olopatadine hydrochloride and mometasone furoate in the form of a nasal spray in the treatment of AR. Materials and methods. 45 patients were examined, of which 37 patients completed treatment (8 patients dropped out of the study due to poor compliance). All of them made up the main group of the study (age — 29.3 (16.6; 42.0) years, men — 13 (35.0 %), women — 24 (65.0 %). The design of the study was randomized prospective with interventional model in the form of monoprescription. The diagnosis of AR was established in accordance with the ARIA guidelines. To control nasal symptoms before and during treatment, a generally accepted scoring system was used — the TNSS scale (Total nasal symptom score), eye symptoms — the TOSS scale (Total ocular symptom score) The Rhinoconjunctivitis Quality of Life mini Questionnaire (RQLQ) was used to assess the quality of life of AR patients. The results. In the course of treatment, a statistically significant improvement in nasal symptoms (TNSS) was noted — a decrease in severity from 10.11 (8.71; 11.51) points to 1.31 (1.00; 1.63) points on the 28-th day of treatment (p 0.05). A similar statistically significant improvement was observed in the severity of ocular symptoms (TOSS) — a decrease in severity from 3.31 (1.81, 4.81) points to 0.36 (0.30, 0.42) points on the 28-th day of treatment (p 0.05). A statistically significant improvement in the quality of life according to the RQLQ during treatment was noted — the score decreased from 3.04 (2.72; 3.37) points at the initial visit to 1.83 (1.61; 2.05) points on the 7-th day. 1.02 (0.86, 1.18) points on day 14, 0.63 (0.51, 0.75) points on day 21 and 0.45 (0.41, 0.49) points on day 28 treatment (p 0.05). Conclusion. A fixed combination of mometasone furoate and olopatadine hydrochloride was effective in relieving nasal and ocular symptoms in patients with moderate/severe AR, reducing the TONSS score from 13.42 (10.81; 16.03) to 1.67 (1.14; 2.20) points and in improving the quality of life, reducing the degree of discomfort from 3.04 (2.72; 3.37) points to 0.45 (0.41; 0.49) points. For 4 weeks of use, no side effects from the use of the drug were registered, which indicates good tolerability
Дод.точки доступу:
Богомолов, А. Є.
Бондарчук, О. Б.
Кириченко, Л. М.
Корицька, І. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Роль та важливість FeNO тесту при різних ендотипах бронхіальної астми [Текст] = The Role and Significance of the FeNO Test in Different Asthma Endotypes / В. В. Царик [та ін.] // Астма та алергія. - 2024. - № 1. - С. 41-45. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
АСТМА БРОНХИАЛЬНАЯ -- ASTHMA (классификация, патофизиология, терапия, этиология)
ГЕНЕТИЧЕСКИХ АССОЦИАЦИЙ ИССЛЕДОВАНИЯ -- GENETIC ASSOCIATION STUDIES (методы, тенденции)
ЭОЗИНОФИЛИЯ -- EOSINOPHILIA (патофизиология, терапия, этиология)
АЗОТА ОКСИДЫ -- NITROGEN OXIDES (анализ, диагностическое применение)
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS (анализ, кровь)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Бронхіальна астма (БА) є однією з найчастіших причин запалення дихальних шляхів і характеризується еозинофілією, підвищеною продукцією IgE та експресією цитокінів Тh2 (T-хелпери 2 типу). Незважаючи на розповсюджене використання спірометрії в діагностиці БА, визначення рівня оксиду азоту (NO) на основі дихального тесту FeNO є одним з чутливих маркерів еозинофільного запалення в ранній діагностиці астми. Патогенез алергічного запалення бронхів включає різні ендотипи, котрі є недостатньо вивчені. Метою нашого дослідження була оцінка зв’язку між різними показниками алергічного запалення (еозинофілія, рівень IgE) та результатами FeNO-тесту у пацієнтів з алергічною астмою. Матеріали та методи. У роботі проаналізовані рівні тесту FeNO NIOX® , рівні загального IgE в сироватці крові та еозинофілів у пацієнтів із вперше діагностованою БА до початку лікування. У дослідження включено 125 пацієнтів з БА та 20 здорових осіб контрольної групи. 1 групу (n = 67) становили пацієнти з БА та високим рівнем IgE (ендотип Th2), 2 групу (n = 58) — особи з БА та нормальним рівнем IgE, але підвищеною кількістю еозинофілів (еозинофільна астма). Рівень сироваткового IgE визначали за допомогою методу ELISA. Результати FeNO визначались аналізатором FeNO NIOX VERO®. Результати. Сироваткові концентрації IgE були достовірно вищими відповідно у групі 1 (267,3 ± 57,6) МО/мл, у групі 2 вони складали (37,2 ± 14,7) МО/мл і не мали достовірної різниці порівняно зі здоровими пацієнтами контрольної групи (24,9 ± 7,7) МО/мл, p 0,05. Показники еозинофілів були вищими у групі 2 (684 ± 228) клітин/мкл, ніж у групі 1 (456 ± 177) клітин/мкл та контролі (104 ± 53) клітин/мкл, р 0,01. Також визначена позитивна сильна пряма кореляція між сироватковим рівнем IgE та еозинофілами крові у пацієнтів 1 групи (r
Bronchial asthma (BA) is one of the most frequent cause of inflammations of the airway and frequently characterized by eosinophilia, IgE production, and Th2 cytokine expression. Despite the wide prevalence of spirometry in BA diagnostic, the significance of FeNO test is the one of sensitive marker of eosinophilic inflammation in early asthma diagnosis. The pathogenesis of allergic inflammation has different endotypes which is poorly understood. The aim of our study is to evaluate the relation between different allergic inflammation indicators (eosinophils and IgE levels) and rates of FeNO results in patients with BA. Materials and methods. In this work we analyzed the basal levels of FeNO NIOX® test, serum IgE levels and eosinophils in patients with first diagnosed asthma before the treatment. In our study we included 125 patients with BA and 20 healthy control. Group 1 (n = 67) were the patients with BA and high IgE (Th-2 endotype), Group 2 (n = 58) — BA and normal IgE levels, but increased eosinophils (eosinophilic asthma). The levels of serum IgE was determined using ELISA. The FeNO results determined by NIOX VERO ® analyzer. Results. The serum concentrations of IgE was higher in Group 1 (267.3 ± 57.6) IU/ml, Group 2 (37.2 ± 14.7) IU/ml and had no significant difference than healthy control (24.9 ± 7.7) IU/ml, p 0.05. Eosinophils were higher in Group 2 (684 ± 228) cells/mcl than in Group 1 (456 ± 177) cells/mcl and control (104 ± 53) cells/mcl, p 0.01. Also we determined positive strong correlation between serum IgE and blood eosinophils in Group 1 patients (r
Дод.точки доступу:
Царик, В. В.
Удовенко, Н. С.
Гуменюк, Н. О.
Курченко, А. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Клініко-фармакоекономічні аспекти лікування хворих на COVID-19 нетяжкого перебігу та наявністю факторів ризику прогресування захворювання [Текст] = Clinical and Pharmacoeconomic Aspects of Treatment of Patients with Mild COVID-19 and the Presence of Risk Factors for the Progression of the Disease / О. К. Яковенко [та ін.] // Астма та алергія. - 2024. - № 1. - С. 46-51. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (осложнения, патофизиология, профилактика и контроль, терапия, эпидемиология, этиология)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
АМИНОКАПРОНОВАЯ КИСЛОТА -- AMINOCAPROIC ACID (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
РЕСПИРАТОРНАЯ ТЕРАПИЯ -- RESPIRATORY THERAPY (использование, методы, тенденции)
ЭКОНОМИКА ФАРМАЦЕВТИЧЕСКАЯ -- ECONOMICS, PHARMACEUTICAL (статистика, тенденции)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Питання лікування COVID-19 досі залишаються складною проблемою в усьому світі в наслідок широкої розповсюдженості захворювання, особливостей його перебігу, розвитку ускладнень та через величезні економічні збитки суспільства. Мета роботи — вивчити клінічну ефективність, безпеку та економічну доцільності застосування амінокапронової кислоти (АКК) в лікуванні пацієнтів з легкою формою COVID-19 та наявністю модифікуючих перебіг факторів ризику в порівнянні з нірматрелвіром/ритонавіром та симптоматичною терапією. Матеріали і методи дослідження. Обстежено 96 пацієнтів з легким перебігом COVID-19 та наявністю факторів підвищеного ризику прогресування захворювання до тяжкої форми (похилий вік; надмірна маса тіла; вагітність; хронічна хвороба нирок; цукровий діабет; первинний або вторинний імунодефіцит; серцево-судинні захворювання; хронічні захворювання легень та ін.). В залежності від використаної схеми лікування всі пацієнти були розподілені на три групи. Пацієнти 1-ї групи (n = 33) отримували інгаляції АКК через компресорний інгалятор (небулайзер), пацієнти 2-ї (n = 31) — противірусну терапію комбінованим препаратом нірматрелвіром/ритонавіром, а пацієнти 3-ї (n = 32) — симптоматичну інгаляційну терапію препаратом Ектобріс. В ході дослідження аналізували клінічний стан, прояви окремих симптомів захворювання, небажаних явищ, якість життя хворих, а також показники вартості медикаментозного лікування. Ефективність лікування оцінювали за клінічним станом пацієнта на 1-й, 3-й, 8-й та 14-й день спостереження. Безпеку терапії оцінювали за частотою виникнення небажаних явищ, їх тяжкістю та появою клінічно значущих змін показників лабораторних досліджень. Результати. На підставі аналізу динаміки окремих симптомів було встановлено, що на 8-й день лікування в 1-й та 2-й групах спостерігалось більш швидке та достовірне (р 0,05) зменшення основних клінічних проявів захворювання в порівнянні з хворими 3-ї групи. Але наприкінці лікування його ефективність в усіх групах була практично однаковою (р 0,05), оскільки одужання було досягнуто в 1-й, 2-й та 3-й групах у 84,6 %, 83,8 % та 75,0 % пацієнтів відповідно У решти хворих спостерігали позитивну динаміку симптомів. При оцінюванні безпеки запропонованих режимів терапії у пацієнтів 1-ї та 3-ї груп дослідження в усіх випадках побічні ефекти лікування не спостерігали. В той же час у 19,4 % хворих 2-ї групи на 2 3-й дні лікування були зареєстровані нетяжкі небажані явища з боку шлунково-кишкового тракту, але їх інтенсивність та тривалість не потребували припинення або корекції подальшої терапії. За умови однакової клінічної ефективності та безпеки запропонованих схем лікування хворих на COVID-19 для проведення фармакоекономічного дослідження був застосований метод «мінімізації вартості». За результатами цього аналізу було встановлено, що найбільш оптимальним за наведеними показниками виявилось лікування 1-ї групи хворих, вартість якого була достовірно найменшою серед всіх груп порівняння (р 0,001). Висновки. Результати вивчення клінічної ефективності, безпеки та фармакоекономічних аспектів лікування хворих з легким перебігом COVID-19 та наявністю факторів ризику прогресування захворювання свідчать про безумовні переваги застосування інгаляцій АКК в лікуванні даної категорії хворих в порівнянні з нірматрелвіром/ритонавіром або тільки симптоматичною терапією. Використання цієї лікувальної тактики дозволяє досягти достовірно більш швидкого клінічного покращення, попередити розвиток небажаних явищ та прогресування захворювання, а також зменшити вартість лікування цієї категорії пацієнтів
COVID-19 treatment issues are still a difficult problem worldwide because of huge economic losses of society as a result of the widespread disease, the peculiarity of its course and the development of complications. The aim of the work is to study the clinical efficiency, safety and economic feasibility of the use of aminocaproic acid (AСA) in the treatment of patients with mild COVID-19 and the presence of modifying risk factors compared to nirmatrelvir/ritonavir and symptomatic therapy. Materials and research methods. 96 patients with mild COVID-19 and the presence of factors of increased risk of progression of the disease to a severe form (old age; overweight; pregnancy; chronic kidney disease; diabetes; primary or secondary immunodeficiency; cardiovascular diseas- es; chronic lung diseases, etc.). Depending on the treatment regimen, all patients were divided into three groups. Patients of group 1(n = 33) received ACA inhalation through a compressor inhaler (nebulizer), patients of the 2nd (n = 31) — antiviral therapy with combined drug nirmatrelvir /ritonavir, and patients of the 3rd (n = 32) — symptomatic inhalation Ektobris. The study analyzed the clinical condition, manifestations of certain symptoms of the disease, undesirable phenomena and quality of life of patients, as well as indicators of the cost of drug treatment. The effectiveness of treatment was evaluated by the clinical condition of the patient on the 1st, 3rd, 8th and 14th day of observation. The safety of therapy was evaluated by the frequency of unwanted phenomena, their severity and the emergence of clinically significant changes in laboratory testing. Results. Based on the analysis of the dynamics of individual symptoms, it was found that on the 8th day of treatment in the 1st and 2nd groups of patients was observed faster and reliably (p 0.05) reduction of the main clinical manifestations of the disease in comparison with patients of 3rd group. But at the end of treatment, the effectiveness of treatment in all groups was almost the same (p 0.05) recovery was reached in the 1st, 2nd and 3rd groups in 84.6 %, 83.8 % and 75.0 %. In the rest of the patients, a positive dynamic of symptoms was observed. When assessing the safety of the proposed treatment regimens in patients of the 1st and 3rd study groups no treatment side effects were observed in all cases. At the same time, 19.4 % of patients of group 2 for the 2nd day of treatment were registered with undesirable mild side effects from the gastrointestinal tract, but their intensity and duration did not require termination or correction of further therapy. Given the same clinical efficiency and safety of the proposed treatment schemes of patients with Covid-19, the method of "minimizing value" was applied to carry out pharmacoeconomic research. According to the results of this analysis, it was found that the most optimal in these indicators was the treatment of the 1st group of patients, which was significantly the smallest of all comparison groups (p 0.05). Conclusions. The results of the study of clinical efficacy, safety and pharmacoeconomic aspects of the treatment of patients with a mild course of Covid-19 and the presence of risk factors for the progression of the disease indicate the unconditional advantages of the use of ACA inhalation in the treatment of this category of patients in comparison with the use of nirmatrelvir. The use of this therapeutic tactics allows you to achieve significantly faster clinical improvement, prevent the development of unwanted phenomena and the progression of the disease, as well as reduce the cost of treatment of this category of patients
Дод.точки доступу:
Яковенко, О. К.
Сухін, Р. Є.
Капітан, Г. Б.
Дзюблик, О. Я.
Ячник, В. А.
Суртаєва, Н. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Лемко, О. І.
Деякі особливості ендокринного статусу у реконвалесцентів після COVID-19 та його зміни під впливом відновлювального лікування [Текст] = Some Peculiarities of the Endocrine Status in Convalescents After COVID-19 and its Changes Under the Influence of Recovery Treatment / О. І. Лемко, Н. В. Вантюх, Д. В. Решетар // Астма та алергія. - 2024. - № 1. - С. 52-58. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (осложнения, патофизиология, терапия, этиология)
ВЫЗДОРОВЛЕНИЕ -- CONVALESCENCE (психология)
ЭНДОКРИННОЙ СИСТЕМЫ БОЛЕЗНИ -- ENDOCRINE SYSTEM DISEASES (осложнения, патофизиология, терапия, этиология)
ЛЕГКИХ БОЛЕЗНИ ОБСТРУКТИВНЫЕ -- LUNG DISEASES, OBSTRUCTIVE (осложнения, патофизиология, терапия, этиология)
ИНТЕРЛЕЙКИН-8 -- INTERLEUKIN-8 (анализ, диагностическое применение)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
ФИЗИКАЛЬНАЯ И РЕАБИЛИТАЦИОННАЯ МЕДИЦИНА -- PHYSICAL AND REHABILITATION MEDICINE (методы, статистика, тенденции)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета — на основі оцінки рівнів тиреоїдних гормонів та кортизолу у реконвалесцентів після COVID-19, в тому числі хворих на хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ), вивчити функціональний стан щитоподібної залози та наднирників і можливі його зміни під впливом відновлювального лікування. Матеріали та методи. Обстежено 83 реконвалесценти після COVID-19 (з проявами ковідної пневмонії в гострому періоді) віком 32–67 років, які не мали в анамнезі проявів уражень щитоподібної залози або ж наднирників. З них було 29 осіб з ХОЗЛ ІІ-ІІІ ступенів. Пацієнти поступали на курс відновлювального лікування протягом 1–3 тижнів після виписки із стаціонару. Визначали в сироватці крові вміст тиреотропного гормону (ТТГ), загальних фракцій тиреоїдних гормонів (тироксину — Т4 , трийодтироніну — Т3 ), а також кортизолу і рівень інтерлейкіну-8 (ІЛ-8). Дослідження проводились шляхом імуноферментного аналізу при поступленні на курс відновлювального лікування і перед випискою (через 21–22 дні). Відновлювальне лікування включало необхідну базову протизапальну і бронхолітичну терапію (для хворих на ХОЗЛ) та фізіотерапевтичний комплекс, який передбачав використання галоаерозольтерапії (ГАТ) — сухих аерозольних середовищ кам’яної солі з певною концентрацією і дисперсністю аерозолю (18–20 сеансів на курс) та синглетно-кисневу терапію (12 процедур на курс). Результати. До лікування виявлено достовірно вищі рівні всіх досліджуваних показників у обох групах пацієнтів (без ХОЗЛ в анамнезі та хворих на ХОЗЛ) порівняно з контролем. Відмічено порушення зворотної залежності між величинами ТТГ та Т4 і Т3 , що, ймовірно, вказує на наявність дизадаптаційного тиреоїдного синдрому. Отримані результати можна інтерпретувати як наслідок системної імунної активації, спричиненої інфекцією SARS-CoV-2, та як результат інтенсивного медикаментозного лікування у гострому періоді. Ці зміни проходили на тлі достовірного зростання рівню ІЛ-8. Виявлено кореляційний зв’язок між рівнями ІЛ-8 та ТТГ (r = 0,43), що вказує на певну залежність між стимуляцією функції щитоподібної залози та вираженістю запального процесу. Проведено порівняння рівнів тиреоїдних гормонів у реконвалесцентів після COVID-19 без ХОЗЛ (1-а група) та реконвалесцентів після COVID-19, хворих на ХОЗЛ (2-а група). Спрямованість змін рівнів тиреоїдних гормонів в обох групах була однакова, однак зростання рівнів ТТГ та Т4 у 2-ій групі було достовірно вищим і проходило на тлі більш високого рівню ІЛ-8. Дослідження секреції кортизолу в обстежених групах засвідчили помірне, але достовірне зростання його вмісту відносно контролю у 1,2 та 1,4 рази відповідно, що може бути пов’язано як з активацією кори наднирників в період реконвалесценції, так і з наслідками медикаментозної терапії в гострому періоді COVID-19. Враховуючи ці дані, а також аналіз індивідуальних коливань досліджуваних показників, виявлені зміни слід розцінювати як синдром нетиреоїдної хвороби (NTIS) та дисфункціональні порушення наднирників. Застосоване відновлювальне лікування справляло корегуючий вплив на функціональний стан щитоподібної залози та наднирників. Так, під кінець курсу лікування рівні кортизолу та Т 3 сягнули показників контролю на тлі достовірного зменшення рівню ІЛ-8 в обох групах. Позитивні зміни тиреоїдного статусу у реконвалесцентів після COVID-19 без ХОЗЛ в анамнезі були більш вираженими. Висновки. У реконвалесцентів після COVID-19 спостерігаються дисфункціональні порушення щитоподібної залози та наднирників, які є більш вираженими у пацієнтів з ХОЗЛ та прямо корелюють з підвищенням рівню прозапального ІЛ-8. Реабілітаційне лікування на основі ГАТ, яке спрямоване на санацію бронхо-легеневої системи та гальмування запального процесу, сприяє відновленню функціонального стану щитоподібної залози та наднирників. Позитивний ефект є більш вираженим у пацієнтів без хронічної бронхо-легеневої патології в анамнезі
Тhe aim — to study the thyroid hormones and cortisol levels in convalescents after COVID-19, including patients with chronic obstructive pulmonary disease (COPD) and their possible changes under the influence of recovery treatment. Materials and methods. 83 convalescents after COVID-19 (with manifestations of COVID pneumonia in the acute period) aged 32–67 years, who had no history of thyroid or adrenal glands lesions’ manifestations were examined. 29 of them had COPD (GOLD II-III). Patients began the course of rehabilitation within 1–3 weeks after inpatient treatment. Тhe levels of thyroid-stimulating hormone (TSH), total fractions of thyroid hormones (thyroxine — T4 , triiodothyronine — T3 ), cortisol as well as the level of interleukin-8 (IL-8) were determined in blood serum. Assessment was carried out by immunoenzymatic method at the beginning of recovery treatment and after it (within 21–22 days). Recovery treatment included the necessary basic anti-inflammatory and broncholytic therapy (for patients with COPD) and a physiotherapeutic complex, which included the use of haloaerosoltherapy (HAT) — dry aerosol media with certain concentration and dispersion (18-20 sessions per course) and singlet oxygen therapy (12 procedures per course). Results. Before treatment significantly higher levels of all studied indices compared to control were found in both groups of patients (without history of COPD and patients with COPD). Certain change of the inverse relationship between the values of TSH and T4 , T 3 was noted, which probably indicates the presence of maladaptive thyroid syndrome. The obtained results can be interpreted as a consequence of systemic immune activation caused by SARS-CoV 2 infection and as a result of intensive treatment in the acute period. These changes took place on the background of a significant IL-8 level increase. A correlation between the levels of IL-8 and TSH (r=0.43) was revealed, which indicates a certain dependence between stimulation of thyroid gland function and the severity of the inflammatory process. Thyroid hormone levels in convalescents after COVID-19 without COPD (1st group) and convalescents after COVID-19 with COPD history (2nd group) were compared. Direction of chang- es in the thyroid hormones levels in both groups was similar, but the increase of TSH and T4 levels in the 2nd group was significantly higher and took place on the background of a higher IL-8 level. Studies of cortisol secretion in the examined groups showed a moderate, but reliable increase in its levels compared to the control by 1.2 and 1.4 times respectively. This may be related to both activation of the adrenal cortex during the convalescence and the consequences of therapy in the acute period of COVID-19. Taking into account received data, as well as the analysis of individual deviations of the studied indices, these changes should be considered as a non-thyroidal illness syndrome (NTIS) and dysfunctional adrenal disorders. The applied recovery treatment had a corrective effect on the thyroid and adrenal functions. Thus, by the end of treatment, the levels of cortisol and T3 reached the control level on the background of a significant decrease of IL-8 level in both groups of patients. Positive changes in thyroid function in convalescents after COVID-19 without COPD history were more pronounced. Conclusions. In convalescents after COVID-19 thyroid and adrenal dysfunctional disorders were observed, they were more pronounced in patients with COPD and directly correlated with an increase of pro-inflammatory IL-8 level. Rehabilitation treatment based on haloaerosoltherapy, which is aimed at bronchopulmonary system sanation and reduction of inflammatory process, contributes to the recovery of thyroid and adrenal function. Positive effect is more pronounced in patients without a history of chronic bronchopulmonary pathology
Дод.точки доступу:
Вантюх, Н. В.
Решетар, Д. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)