Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=АУ26/2017/1<.>

Загальна кількість знайдених документів : 13
Показані документи з 1 по 13

The modern aspects of acute heart failure management / S. Fedorov [et al.] // Арх. клін. медицини. - 2017. - N 1. - P4-6

MeSH-головна:
СЕРДЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- HEART FAILURE (лекарственная терапия, терапия)
ОСТРАЯ БОЛЕЗНЬ -- ACUTE DISEASE (терапия)
Анотація: Acute heart failure (AHF) is one the most common causes of morbidity and mortality. The prognosis of patients admitted with AHF remains dismal, with over 20 % experiencing recurrent HF admission and over 20 % dying during the first year after initial admission. The purpose of this study was to provide contemporary perspective for hospital management of AHF within the context of the most recent data and to provide guidance, based on expert opinions, to practicing physicians and other healthcare professionals. In this paper we reviewed of current updated European Cardiology Society (ESC) HF guideline (2016) and modern trials for AHF from Medscape database. Diuretics are the main medications in the treatment of patients with AHF and signs of fluid overload and congestion. Intravenous vasodilators are the second most used agent in AHF. Their use was shown to be associated with lower mortality, and a delay in administration was associated with a higher mortality. Use of an inotropic medications (such as dopamine, dobutamine, milrinone, levosimendan, epinephrine, norepenephrine) should be reserved for patients with a severe reduction in cardiac output resulting in compromised vital organ perfusion, which occurs most often in hypotensive AHF. Conclusion: acute heart failure is a life-threatening medical condition, which needs emergency management for death prevention
Дод.точки доступу:
Fedorov, S.
Izhytska, N.
Kulpok-Baginski, T.
Nadolny, K.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Геник, Б. Л.
Дослідження стану тканин протезного ложа у хворих на акантолітичну міхурницю / Б. Л. Геник, М. М. Рожко // Арх. клін. медицини. - 2017. - N 1. - С. 7-10

MeSH-головна:
ПЕМФИГУС -- PEMPHIGUS (диагностика, патофизиология, терапия, хирургия)
РОТОВОЙ ПОЛОСТИ СЛИЗИСТАЯ ОБОЛОЧКА -- MOUTH MUCOSA (повреждения)
ЗУБНОЕ ПРОТЕЗИРОВАНИЕ -- DENTAL PROSTHESIS (использование, методы)
Анотація: Аналіз фахової літератури, не вказав значних наукових чи науково-практичних праць, пов’язаних з дослідженням чи описом стану тканин слизової оболонки порожнини рота та протезного ложа у хворих на акантолітичну міхурницю, що і становило актуальність цього дослідження. Мета дослідження - описати вплив перебігу акантолігичної міхурниці на стан тканин протезного ложа. Для цього було використано такі методи дослідження: об’єктивні методи обстеження (зовнішній огляд, огляд ротової порожнини); спеціальні клінічні методи обстеження (індексна оцінка стану гігієни та тканин пародонта). Пацієнтів було розподілено на 2 клінічні групи: хворі на акантолітичну міхурницю, що потребують ортопедичного лікування (I група) та контрольна група без соматичної патології (II група). Встановлено, що хворі 1 групи скаржаться на такі патології з боку ротової порожнини, як сухість (65,0 %), кровоточивість ясен (75,0 %), наявність нетехій (70,0 %) та набряку язика (30,0 %), на відміну від пацієнтів 11 групи, що не висували таких скарг, окрім кровоточивості ясен (5,0 %) та сухості губ (10,0 %). Показники пародонтального індексу (PI) були вищі в I групі (РІ = 3,41 +- 0,75), ніж у II (PI = 1,72 +- 0,15). Зі збільшенням тривалості перебігу акантолігичної міхурниці, зростає PI (від 2,78 +- 0,70 до 3,36 +- 0,73). Здійснена порівняльна оцінка стоматологічних показників у різних групах пацієнтів засвідчила погіршення клінічного стану тканин протезного ложа, тканин пародонта опорних зубів, у хворих I групи, та їх прогресування зі збільшенням тривалості перебігу акантолітичної міхурниці
Дод.точки доступу:
Рожко, М. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Dzhus, M. B.
Juvenile idiopathic arthritis in adults: long-term observation of Ukrainian patients / M. B. Dzhus // Арх. клін. медицини. - 2017. - N 1. - P10-14

MeSH-головна:
АРТРИТ ЮВЕНИЛЬНЫЙ -- ARTHRITIS, JUVENILE (диагностика)
НАБЛЮДЕНИЕ -- OBSERVATION (методы)
ВЗРОСЛЫЕ -- ADULT
Анотація: Patients with juvenile idiopathic arthritis older than 18 years and with more than 3 years of disease duration living in different parts of Ukraine were included into the study. Data regarding sociodemographic features, fulfillment of adult classification criteria, Health Assessment Questionnaire, articular and extra-articular Juvenile Arthritis Damage Index and disease activity were analyzed. We observed 122 adult patients with the history of juvenile idiopathic arthritis irrespective of the presence of active inflammation at the moment of the examination. This group included patients from different regions of Ukraine diagnosed with juvenile idiopathic arthritis during 1984 - 2013. An adult rheumatologist examined all patients and the diagnosis was revised according to the adult classification of rheumatic diseases. Typical diagnostic criteria for rheumatoid arthritis were estimated in 32,8 % of patients, ankylosing spondylitis - in 31,1 % of patients, undifferentiated arthritis - in 13,9 % of patients, Stillіs disease - in 4,9 % of patients, psoriatic arthritis - in 0,8 % of patients, steady clinical laboratory remission - in 16,5 % of patients. Most patients (81,8 %) with rheumatoid factor positive polyarticular juvenile idiopathic arthritis fell under rheumatoid arthritis criteria in adulthood, and in 85 % of patients with enthesitis-related arthritis as well as 53,8 % of patients with extended oligoarthritis ankylosing spondylitis developed in adulthoixi. 68,8 % of patients with systemic juvenile idiopathic arthritis, 68 % of patients with rheumatoid factor negative polyarthritic subtype and 55 % of patients with enthesitis-related arthritis had disability and incapacitation. Minimal disorders of the patientsі general condition according to the Health Assessment Questionnaire in adult age were found in most subtypes of juvenile idiopathic arthritis classified according to the International League of Associations for Rheumatology (extended and persistent oligoarthritis, rheumatoid factor positive polyarthritis, systemic subtype); moderate disorders of the general condition were found in enthesitis-related arthritis and rheumatoid factor negative polyarthritis. Side effects of juvenile idiopathic arthritis according to the articular Juvenile Arthritis Damage Index included severe articular damage being most frequently found in systemic and rheumatoid factor positive polyarthritis subtypes of juvenile idiopathic arthritis, while side effects of juvenile idiopathic arthritis according to the extra-articular Juvenile Arthritis Damage Index included extra-articular damage being found in systemic and rheumatoid factor negative polyarthritis subtypes of juvenile idiopathic arthritis, that was confirmed by the assessment of physical health according to the Short Form Health Survey-36, which was the worst in patients with systemic (40,3 +- 12,6) and rheumatoid factor negative polyarthritis (38,9 +- 9,4) subtypes of juvenile idiopathic arthritis. Conclusions: further research of remote consequences of juvenile idiopathic arthritis in adult age and long-term observation of such patients require a detailed study to improve diagnostics and provide adequate treatment of rheumatic diseases with juvenile onset in adult age
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Кошель, І. В.
Епігенетична регуляція активності генів слизової оболонки носової порожнини в пацієнтів із поліпозним риносинуситом / І. В. Кошель // Арх. клін. медицини. - 2017. - N 1. - С. 14-18

MeSH-головна:
НОСА ПОЛИПЫ -- NASAL POLYPS (генетика, диагностика)
РИНИТ -- RHINITIS (генетика, диагностика)
СИНУСИТ -- SINUSITIS (генетика, диагностика)
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ -- POLYMORPHISM, GENETIC
Анотація: Сьогодні спостерігається широкий клініко-лабораторний поліморфізм "поліпозного риносинуситу". Це завідчує роль спадковості у формуванні захворювання та необхідність детального вивчення генетичного фактора у формуванні різних клінічних варіантів полілозу. Мета дослідження - вивчення ступеня порушення функціонального стану геному епітеліальних клітин слизової оболонки порожнини носа у хворих на поліпозний риносинусит (ПР) шляхом використання методик питої енетичного дослідження. Наведено результати цитогенетичного дослідження 70 пацієнтів з різними типами ПР (аспіринасоційованим та алергічним), в яких за допомогою методу клініко-генеалогічного аналізу виявлено спадкову схильність до захворювання. Виявлено достовірні відмінності в кількісних характеристиках функціонального стану геному назальних епітеліоцитів у пацієнтів з аспіринасоційованим ПР у порівнянні з алергічним і контрольною групою за критерієм індексів, хроматизації, ядерцевого, гетєропікнетичної X-хромосоми та патологічно змінених ядер. Виявлені зміни слугують критерієм зниження активності транскрипційно-трансляційних процесів у разі аспіринасоційованого ПР. Висновки: зміни показників функціонального стану геному епітеліоцитів слизової оболонки порожнини носа слугують об’єктивним підтвердженням гіпотези про епігенетичний характер патології
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Лікування ексудативного середнього отиту / Д. Т. Оріщак [та ін.] // Арх. клін. медицини. - 2017. - N 1. - С. 19-21

MeSH-головна:
ОТИТ СРЕДНИЙ ЭКССУДАТИВНЫЙ -- OTITIS MEDIA WITH EFFUSION (диагностика, лекарственная терапия, хирургия)
Анотація: Ексудативний середній отит (ЕСО) - це серозне запалення слизової оболонки слухової труби і барабанної порожнини, яке розвивається на фоні дисфункції слухової труби. Характеризується наявністю в барабанній порожнині серозно-слизистого вмісту. Захворювання зустрічається частіше в дітей, ніж у дорослих. Мета роботи - порівняти ефективність різних методів лікування ЕСО. Обстежено 46 хворих на ECO віком від 22 до 55 років, з них 26 жінок та 20 чоловіків, які знаходилися на стаціонарному та амбулаторному лікуванні у відділенні мікрохірургії ЛОР-органів ЦМКЛ з 2012 по 2016 р. Тривалість захворювання становила від 10 - 15 днів до 1 міс. У всіх пацієнтів ЕСО розвивався на фоні переметуючого алергічного риніту. Всім пацієнтам проведено комплексне обстеження: аналіз скарг, даних анамнезу захворювання та ЛОР-огляд, що включав отоскопію, ендоскопічний огляд порожнини носа та носоглотки, аудіометрію, імпедансометрію, лабораторні дослідження. Обстежених хворих було розподілено на 2 групи. До першої групи було включено 21 пацієнта, які одержували консервативну базисну терапію алергічного риніту (АР) і ЕСО. До другої групи - 25 пацієнтів, які одержували базисну консервативну терапію АР і лікування ЕСО за методом міринготомії та шунтування барабанної порожнини. Аналіз проведеного дослідження показав, що у 9 хворих першої групи покращання слуху наступило на 3 - 4 день проведеного лікування. У 12 хворих проведене лікування не дало ефекту. Пацієнти другої групи - 14 осіб, яким було проведено міринготомію з евакуацією секрету із барабанної порожнини та наступним введенням глюкокортикоїдів у барабанну порожнину, відмічали покращання слуху одразу після проведеної маніпуляції, або на другий день. У 11 хворих другої групи під час міринготомії одержано густий слизистий ексудат. Цим хворим проведено шунтування. Шунт видаляли після повного очищення барабанної порожнини та відновлення функції слухової груби. Висновки: більш ефективним і раціональним методом лікування ЕСО є міринготомія. У пацієнтів з густим слизистим секретом у барабанну порожнину з метою запобігання виникненню адгезивних хронічних отитів та повноцінної санації барабанної порожнини, відновлення функції слухової труби доцільно проводити міринготомію з наступним шунтуванням
Дод.точки доступу:
Оріщак, Д. Т.
Василюк, Н. В.
Оріщак, О. Р.
Хрептюк, Г. В.
Фіщук, Р. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Rumaneh, W.
Plasma level of high-sensitive C-reactive protein in patients with acute myocardial infarction and arterial hypertension / W. Rumaneh // Арх. клін. медицини. - 2017. - N 1. - P21-23

MeSH-головна:
ИНФАРКТ МИОКАРДА -- MYOCARDIAL INFARCTION (диагностика, кровь)
ОСТРАЯ БОЛЕЗНЬ -- ACUTE DISEASE
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (диагностика, кровь)
C-РЕАКТИВНЫЙ БЕЛОК -- C-REACTIVE PROTEIN
Анотація: Abstract Arterial hypertension is an independent predictor of acute myocardial infarction. Nowadays., plasma level of high-sensitive C- reactive protein is a marker of cardiovascular risk. The objective of the research was to evaluate plasma level of high-sensitive C-reactive protein in patients with acute myocardial infarction and arterial hypertension depending on myocardial remodeling type. Materials and methods. 130 patients with myocardial infarction (63 individuals with concomitant arterial hypertension and 67 individuals without it) were observed. Transthoracic echocardiogram was used. To evaluate plasma level of high-sensitive C-reactive protein the ELISA method was applied. Results. Plasma level of high-sensitive C-reactive protein in patients with acute myocardial infarction increased by 5.11 times compared to the control group: (10.67 [5.43; 12.89]) mg/1 and (2.09 [1.40; 4.60]) mg/L, respectively (p0.001). In myocardial infarction and arterial hypertension, this parameter increased by 6.57 times (to (13.73 [7.05; 15.17]) mg 1) (p0.001): and by 1.27 times (p0.05) as compared to patients without arterial hypertension. No differences in plasma level of high-sensitive C-reactive protein were detected in patients with different types of left ventricular remodeling. Conclusions. Acute myocardial infarction caused by high plasma level of high-sensitive C-reactive protein is severer in co-existent arterial hypertension. There are no differences in blood levels of high-sensitive C-reactive protein depending on the type of left ventricular remodeling
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Savchuk, N. V.
Dynamics of heart failure markers in patients after past myocardial infarction with the use of potassium and magnesium salts of gluconic acid, eplerenone and rivaroxaban / N. V. Savchuk, I. P. Vakaliuk // Арх. клін. медицини. - 2017. - N 1. - P23-27

MeSH-головна:
СЕРДЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- HEART FAILURE (диагностика, этиология)
ИНФАРКТ МИОКАРДА -- MYOCARDIAL INFARCTION (лекарственная терапия, патофизиология)
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ СРЕДСТВА -- CARDIOVASCULAR AGENTS (терапевтическое применение)
Анотація: The objective of the research was to increase die efficiency of treatment of patients with chronic heart failure (CHF) and postinfarction cardiosclerosis by adding potassium and magnesium salts of gluconic acid, eplereaone and rivaroxaban to the background therapy taking into account the indices of growth differentiation factor 15 (GDF-15), aldosterone and galectin-3. Emmunoenzymometric determination of the galectin-3, GDF-15 and aldosterone levels concentration in blood serum was conducted to achieve the stated objective. 42 patients with CNF and post-infarction cardiosclerosis after coronary artery stenting in the acute period of myocardial infarction (MI) were examined. The patients were randomized into four groups according to the peculiarities of treatment. Group I included patients with CHF and post-infarction cardiosclerosis treated with the background therapy (BT). Group II consisted of patients with CHF who were treated with BT and addition of potassium and magnesium salts of gluconic acid. Group III included patients with CHF who were prescribed eplerenone secondary to BT. Group IV consisted of patients who were treated with BT and rivaroxaban. The proposed treatment regimens were proved to be effective in reduction of GDF-15, aldosterone and galectin-3 indices in 12 months of treatment. Conducted therapy with die use of rivaroxaban secondary to BT led to more intensive decrease in GDF-15 concentration in comparison with the use of potassium and magnesium salts of gluconic acid or eplerenone on the background of BT. This index constituted (2110,21 +- 107,4) pg/ml before the treatment in these patients and significantly decreased to (1286,75 +- 109,6) pg/ml being significantly before the therapy. The perfonned treatment with the use of eplerenone secondary to BT was proved to be more effective for normalization of aldosterone and galectin-3 levels in blood serum compared to other studied treatment regimens. The average value of aldosterone changed in the treatment process by 67,24 %. Thus, the average level of this index constituted (139,8 +- 7,63) pg/ml before the treatment and was equal to (45,8 +- 5,52) pg/ml at the end of the treatment course. The average value of galectin-3 in patients with CHF and post-infarction cardiosclerosis was noted to be (34,69 +- 1,67) ng/ml before the treatment. It constituted (22,53 +- 0,98) ng/ml after the end of treatment being significantly lower compared to the value before the treatment. The average value of this index changed in the course of twelve-month treatment by 35,05 %. Lower risk of sudden cardiac arrest (SCA), acute coronary syndrome (ACS) and stroke was observed in the patients with CHF and postinfarction cardiosclerosis with the use of rivaroxaban secondary to BT. Conclusions: thus, the use of rivaroxaban combination therapy secondary to BT led to more intensive decrease in GDF-15 concentration in comparison with the use of potassium and magnesium salts of gluconic acid or eplerenone. Conducted therapy with the use of eplerenone on the background of BT was more effective for the normalization of galectin-3 and aldosterone levels in the blood compared to other studied reatment regimens
Дод.точки доступу:
Vakaliuk, I. P.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Солдатюк, В. М.
Індексна характеристика стану органів ротової порожнини в пацієнтів із частковими дефектами зубних рядів / В. М. Солдатюк, М. М. Рожко, Г. В. Кіндрат // Арх. клін. медицини. - 2017. - N 1. - С. 27-29

MeSH-головна:
ПЕРИОДОНТА БОЛЕЗНИ -- PERIODONTAL DISEASES (диагностика, лекарственная терапия, профилактика и контроль, этиология)
РОТОВОЙ ПОЛОСТИ ГИГИЕНИЧЕСКИЙ ИНДЕКС -- ORAL HYGIENE INDEX
Анотація: Ефективність ортопедичного лікування пацієнтів значною мірою залежить від клінічної ситуації в ротовій порожнині і, особливо, оральної гігієни. Обстежено 60 пацієнтів із частковими дефектами зубних рядів, в яких оцінювали стан гігієни ротової порожнини і тканин пародонта. Встановлено низький рівень догляду за органами ротової порожнини і високі показники запально-дистрофічних уражень тканин пародонта. Доортопедична підготовка таких пацієнтів вимагає належного догляду за ротовою порожниною на індивідуальному рівні, медикаментозну корекцію патологічних змін у тканинах пародонта
Дод.точки доступу:
Рожко, М. М.
Кіндрат, Г. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Шаламай, У. П.
Тиреоїдний статус дітей із латентним залізодефіцитом / У. П. Шаламай // Арх. клін. медицини. - 2017. - N 1. - С. 30-32

MeSH-головна:
АНЕМИЯ ЖЕЛЕЗОДЕФИЦИТНАЯ -- ANEMIA, IRON-DEFICIENCY (патофизиология)
ГИПОТИРЕОЗ -- HYPOTHYROIDISM (этиология)
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Для збереження тиреоїдного гомеостазу суттєву роль відіграє не тільки належне забезпечення організму йодом, але й іншими ессенціальними мікроелементами, зокрема, залізом. Залізо бере участь у перетворенні амінокислоти L-фенілаланіну в L-тирозин, входить до складу активного центру тиреоиерокидази, яка каталізує реакції окиснення та органіфікації йоду у процесі біосинтезу тиреоїдних гормонів. У той же час недостатня секреція гормонів щитоподібної залози призводить до муцинозного набряку слизової шлунка і закриття вивідних протоків його залоз та зниження виділення шлункового соку і засвоєння заліза. Мета дослідження - з’ясувати вплив латентного залізодефіциту на тиреоїдний статус дітей шкільного віку. Обстежено 68 хлопчиків та 65 дівчат віком від 6-ти до 11-ти років (I-ша група) та від 12-ти до 18-ти років (II-га група). Для оцінки обміну заліза визначали вміст гемоглобіну у капілярній крові, рівень сироваткових заліза та феритину, залізозв’язувальну здатність сироватки. Дія з’ясування тиреоїдного статусу в сироватці крові визначали вміст вільних трийодтироніну (fT3) і тироксину (fT4), тиреотропного гормону аденогіпофізу (ТТГ), концентрацію йоду в сечі, встановлювали розміри щитоподібної залози та оцінювали їх із урахуванням статі та площі поверхні тіла за нормативами тиреоїдного об’єму (97 перцентиль). Установлено, що латентний залізодефіцит може зумовлювати порушення тиреоїдного гомеостазу, на що вказує зростання вмісту ТТГ у сироватці крові дівчаток на 37,5 % (p 0,01) щодо контрольних даних. Ймовірність формування тиреоідної дисфункції суттєво зростає за умов комбінованого йодо- та залізодефіциту. Установлено розвиток субклінічного гіпотиреозу у 90,0 % хлопчиків і 89,0 % дівчаток віком 6 - 11 років та в 100,0 % юнаків - 75,0 % дівчат віком 12 - 18 років із легким йододефіцитом та латентним залізодефіцитом. У школярів із мікроелементозом виявлено збільшення щитоподібної залози в 66,6 % юнаків - 75,0 % дівчат I-ї групи та в половини юнаків і дівчат II-ї групи. Висновки: дефіцит заліза може зумовлювати зміни тиреоїдного гомеостазу навіть на стадії доклінічних порушень. Латентний залізодефіцит потенціює розвиток субклінічного гіпотиреозу за умов легкого йододефіциту
Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

A case of arteriovenous malformation involving the hand / O. Mourafiq [et al.] // Арх. клін. медицини. - 2017. - N 1. - P33-34

MeSH-головна:
АРТЕРИОВЕНОЗНЫЕ МАЛЬФОРМАЦИИ -- ARTERIOVENOUS MALFORMATIONS (патофизиология)
КИСТЬ -- HAND (кровоснабжение, патофизиология)
Анотація: Arteriovenous malformations of the hand and wrist are uncommon and may involve any anatomic structure of the body. They may often lead to chronic pain and dysfunction. Treatment ranges from conservative measures to amputation with a high risk of complications and recurrence. We hereby report a rare case of an arteriovenous malformation in a 47-year-old woman who presented with a painless swelling of die dorsum of her left hand, which was treated successfully by surgical excision
Дод.точки доступу:
Mourafiq, O.
Echchaoui, A.
Tbouda, M.
Chefry, B.
Bouabid, A. S.
Benchebba, D.
Boussouga, M.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Солоджук, Ю. І.
Хірургічне лікування кусаної рани верхньої губи з одночасним використанням пластики місцевими тканинами / Ю. І. Солоджук, А. П. Івасів // Арх. клін. медицини. - 2017. - N 1. - С. 35-37

MeSH-головна:
ГУБЫ -- LIP (повреждения, хирургия)
РАНЫ И ТРАВМЫ -- WOUNDS AND INJURIES (хирургия)
Анотація: Описано клінічний випадок хірургічного лікування кусаної рани верхньої губи шляхом первинної хірургічної обробки рани, ушивання рани із одночасним використанням пластики місцевими тканинами. Обговорено особливості хірургічного лікування кусаних ран цієї ділянки, методи профілактики ускладнень
Дод.точки доступу:
Івасів, А. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Анкетування студентів стоматологічного факультету як засіб внутрішнього моніторингу навчального процесу на кафедрі / В. О. Кавин [та ін.] // Арх. клін. медицини. - 2017. - N 1. - С. 38-40

MeSH-головна:
ОБРАЗОВАНИЕ ЗУБОВРАЧЕБНОЕ -- EDUCATION, DENTAL (методы, организация и управление)
АНКЕТИРОВАНИЕ -- QUESTIONNAIRES (использование)
СТУДЕНТЫ -- STUDENTS
Анотація: Проаналізовано анкетування студентів другого курсу стоматологічного факультету Івано-Франківського національного медичного університету, які завершили вивчення дисципліни "Оперативна хірургія і топографічна анатомія". Анкетування студентів було проведено з метою оцінки самостійної підготовки студентів до практичних занять, вияснення ставлення студентів до організації навчального процесу на кафедрі "Клінічна анатомія і оперативна хірургія" та відпрацювання ними практичних навиків. Діалог з студентами через їх анкетування надає змогу вияснити шляхи покращання викладання дисципліни "Оперативна хірургія і топографічна анатомія" за умов кредитно-трансферної системи освітнього процесу
Дод.точки доступу:
Кавин, В. О.
Попович, Ю. Л.
Федорак, В. М.
Білінський, І. І.
Романюк, С. П.
Семенів, І. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Децик, О. З.
Порівняльна характеристика дотримання стандартів діагностики в стаціонарних хворих на уролітіаз у закладах охорони здоров’я різної форми власності / О. З. Децик, Д. Б. Соломчак // Арх. клін. медицини. - 2017. - N 1. - С. 41-45

MeSH-головна:
УРОЛИТИАЗ -- UROLITHIASIS (диагностика)
ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ И ПРОЦЕДУРЫ -- DIAGNOSTIC TECHNIQUES AND PROCEDURES (использование, стандарты)
ГОСПИТАЛИЗИРОВАННЫЕ БОЛЬНЫЕ -- INPATIENTS
Анотація: Внаслідок значної поширеності, рецидивуючото перебігу, високої потреби в стаціонарному лікуванні, сечокам’яна хвороба становить суттєвий тягар для систем охорони здоров’я. Мета роботи - на підставі оцінки дотримання стандартів діагностики за стаціонарного лікування хворих на уролітіаз оцінити раціональність використання ресурсів у закладах охорони здоров’я різного рівня та форми власності. Проаналізували медичні карги стаціонарних хворих приватного медичного закладу (108 од.), шести центральних районних (625 од.) й обласної клінічної лікарні (157 од.). У роботі було застосовано методи: епідеміологічний, експертних оцінок, медико-статистичний. Найкращі показники дотримання існуючих нормативів стаціонарного обстеження характерні для приватного закладу охорони здоров’я. За направленням лікаря шпиталізуеться менше 40 % пацієнтів обласної та всього 17,0 % районних лікарень, більшість з яких (83,6 - 100 %) під час поступлення неналежно обстежені на догоспітальному етапі. Виявлено надмірне охоплення пацієнтів комунальних медичних закладів простими лабораторними та інструментальними обстеженнями (загальний аналіз сечі, крові, ультразвукове дослідження нирок) на тлі неналежною доступу до високотехнологічних та дороговартісних методів (комп’ютерна томографія та екскреторна урографія), особливо в районних лікарнях. У результаті, попри значні середні терміни стаціонарного лікування (8,1 днів в обласній та 11,0 днів в районних лікарнях), без підтвердження діагнозу виписують кожного п’ятого (19,1 %) пацієнта третинного і понад 40 % (41,2 %) пацієнтів вторинного рівнів. Висновки: у комунальних медичних закладах, особливо вторинного рівня, нераціонально використовуються ресурси.Хворі на уролітіаз становлять 30 - 40 % серед усього контингенту урологічних стаціонарів. Мета роботи - оцінити дотримання стандартів стаціонарного лікування хворих на уролітіаз в закладах охорони здоров’я різного рівня та форми власності. Проаналізовано медичні карти стаціонарних хворих приватного медичного закладу (108 од.), шести центральних районних (625 од.) й обласної клінічної лікарні (157 од.). У роботі було застосовано методи: епідеміологічний, експертних оцінок, медико-статистичний. Стаціонарне лікування хворих на сечокам’яну хюробу не відповідає вимогам в районних закладах охорони здоров’я, більшість пацієнтів яких шпиталізовано необгрунтовано (80,5 %), займаючи ліжко в середньому 11,4 дні, без оперативного втручання (90,7 %), без підтвердження діагнозу (38,9 %), одержуючи надмірні обстеження (23,4 %) та медикаментозне лікування (7,1 лікарський засіб на одного хворого, 62,1 % дублювань препаратів). Виявлено резерви удосконалення лікувально-діагностичного процесу в обласній клінічній лікарні, де середня тривалість лікування у випадку уролітіазу становила 8,1 день, за направленням лікаря поступало лише 38,9 % пацієнтів, оперативним втручанням охоплено 7 8,3 %, необгрунтовано госпіталізованих 21,7 %, призначались надмірні обстеження (11,5 %) та медикаментозне лікування (6,9 лікарських засобів на одного пацієнта, 51,0 % дублювань). Найраціональніше організоване стаціонарне лікування у приватному медичному закладі, де всіх пацієнтів прооперовано (з часом очікування 0,3 дні), перебували на лікуванні в середньому 1,4 дні, без зайвих обстежень і з мінімальним медикаментозним навантаженням (3,8 лікарських засоби на одного хворого). Висновки: вимагає оптимізації система спеціалізованої хірургічної допомоги на рівні регіону
Дод.точки доступу:
Соломчак, Д. Б.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)