Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=АУ26/2017/2<.>

Загальна кількість знайдених документів : 9
Показані документи з 1 по 9

Гошовська, А. В.
Дія урогенітальних інфекцій на формування розвитку плацентарної дисфункції у жінок груп ризику / А. В. Гошовська, І. В. Бирчак, В. М. Гошовський // Арх. клін. медицини. - 2017. - N 2. - С. 4-6

MeSH-головна:
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- PLACENTAL INSUFFICIENCY (этиология)
МОЧЕВЫХ ПУТЕЙ ИНФЕКЦИИ -- URINARY TRACT INFECTIONS (патофизиология)
ЖЕНЩИНЫ -- WOMEN
Анотація: У плаценті запальний процес на фоні запальних захворювань жіночих статевих органів визначають переважно в базальній пластинці, яка є фрагментом матково-плацентарної ділянки, що відділився разом з послідом від матки у процесі пологів. Мета дослідження - встановити деякі імуногістохімічні параметри стану інвазивного цитотрофобласта запально зміненої базальної пластинки плаценти у вагітних на фоні запальних захворювань жіночих статевих органів. За допомогою імуногістохімічних і гістологічних методів вивчено 36 спостережень вагітних із запальними захворюваннями жіночих статевих органів і 40 плацент жінок з фізіологічним перебігом вагітності і пологів. Досліджено основне місце локалізації специфічного та неспецифічного запалення плаценти - базальну пластинку в жінок основної групи. Встановлено, що у вагітних на тлі урогенітальних інфекцій, у порівнянні з фізіологічною вагітністю в цитоплазмі інвазивного цитотрофобласта базальної пластинки має місце зниження концентрації гормона плацентарного лактогена, активація проапоптичного протеїну ВЛХ на фоні незміненої концентрації протиапоптичного протеїну Bcl-2
Дод.точки доступу:
Бирчак, І. В.
Гошовський, В. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Дрогомирецька, Н. В.
Стан гемомікроциркуляторного русла адвентиції варикозно розширених вен малого тазу у жінок з хронічними запальними захворюваннями внутрішніх статевих органів / Н. В. Дрогомирецька // Арх. клін. медицини. - 2017. - N 2. - С. 7-10

MeSH-головна:
ТАЗОВЫХ ОРГАНОВ ВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ БОЛЕЗНИ -- PELVIC INFLAMMATORY DISEASE (патофизиология)
ВАРИКОЗНОЕ РАСШИРЕНИЕ ВЕН -- VARICOSE VEINS (диагностика, патофизиология)
ЖЕНЩИНЫ -- WOMEN
Анотація: Гемомікроциркуляторна система - складна структура, яка реагує за всіх патологічних процесів ще в доклінічному періоді і приймає на себе перший удар. Вивчення мікрогемоциркуляції надасть змогу розв’язати важливі для практичної медицини питання патогенезу багатьох захворювань, профілактики і терапії регіонарних порушень кровообігу. Мета дослідження - вивчити стан гемомікроциркуляторного русла (ГМЦР) адвентиції варикозно розширених вен малого тазу (ВРВМТ) у жінок з хронічними запальними процесами органів малого тазу (ХЗПОМГ). Для оцінки перебудови ГМЦР адвентиції ВРВМТ використано операційний матеріал 12 жінок репродуктивного віку. Головним чином це були кусочки оваріальної вени. Вивчення ГМЦР у стінці вени проводили за неін’єкційним методом імпрегнації сріблом за В. В. Купріяновим. Для стандартизації результатів, стан ГМЦР адвентиції венозної стінки в нормі, вивчали в 5 жінок репродуктивного віку; які загинули внаслідок різних травм. Після проведених досліджень виявлено структурні зміни ГМЦР адвентиції вен маюго тазу. Спостерігали розширення капілярів, посткапілярів, посткапілярних венул. Діаметр судин ГМЦР адвентиції оваріальної вени становили: венул - 94,21 +- 1,38 мкм, у порівнянні з нормою - 48,78 +- 1,60 мкм (Р 0,001); посткапілярних венул - 46,76 +- 1,04 мкм, у порівнянні з нормою - 28,29 +- 1,04 мкм (P 0,001); капілярів - 11,22 +- 0,14 мкм, у порівнянні з нормою - 8,24 +- 0,16 мкм (P 0,05), артеріол - 29,02 +- 0,76 мкм у порівнянні з нормою - 25,19 +- 1,15 мкм (P 0,01). Архітектоніка артеріол майже не змінена. Просвіт венул заповнений форменими елементами. Будова капілярів поліморфна. Капілярна сітка була локалізована і сконцентрована або мала форму густої площинної сітки, капіляри розширені. Зустрічалися артеріоло-венулярні анастомози. Ядра ендотеліоцитів вкорочені. У деяких препаратах діаметр артеріол відповідав діаметру збиральних венул. Висновки: виявлені вперше зміни ГМЦР адвентиції варикозно розширених вен малого тазу у жінок з ХЗПОМГ можуть бути однією з патогенетичних ланок розвитку і прогресування самого варикозу, що в свою чергу обтяжує перебіг хронічного запалення; своєчасне призначення препаратів, які покращують мікроциркуляцію, надасть змогу запобігти розвитку дистрофічних змін у стінці вени, покращити перебіг хронічних запальних процесів та зменшити або повністю ліквідувати синдром "хронічного тазового болю"
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Особливості печінкової енцефалопатії у хворих на алкогольний цироз печінки на тлі загострення хронічного бронхіту / І. М. Кобітович [та ін.] // Арх. клін. медицини. - 2017. - N 2. - С. 11-14

MeSH-головна:
ЦИРРОЗ ПЕЧЕНИ АЛКОГОЛЬНЫЙ -- LIVER CIRRHOSIS, ALCOHOLIC (осложнения)
ЭНЦЕФАЛОПАТИЯ ПЕЧЕНОЧНАЯ -- HEPATIC ENCEPHALOPATHY (патофизиология)
БРОНХИТ ХРОНИЧЕСКИЙ -- BRONCHITIS, CHRONIC (патофизиология)
Анотація: Мета роботи - оцінити клінічні прояви печінкової енцефалопатії (ПЕ) у хворих на АЦП у разі загострення хронічного бронхіту (ХБ). Обстежено 100 хворих на АЦП класу B та C за Чайльд - П’ю, 82,00 % чоловіків і 18,00 % жінок віком (47,2 +- 3,9) років: 48 хворих без поєднання зі ХБ (I група); 52 хворих на тлі загострення ХБ (II група). Проведено клініко-лабораторне й інструментальне обстеження. Для оцінки ПЕ користувалися критеріями West-Haven. У 54,17 % хворих I групи встановлено ПЕ I стадії, у 35,42 % - II, у 10,42 % - III стадії. У хворих II групи ПЕ I стадії виявлено в 17,31 %, II - у 50,0 %, III стадії - у 32,69 % (p 0,05). У пацієнтів із АЦП та АЦП у поєднанні із ХБ, відповідно, клінічно ПЕ проявлялась сонливістю вдень та інверсією сну (58,33; 75,00 %), подовженням тривалості тесту ТМТ-час (61,59 +- 2,38 сек; 72,84 +- 3,03 сек), порушенням настрою (20,83; 28,85 %), появою астериксису (54,17; 76,92 %), конструктивної апраксії (41,67; 55,77 %). Висновки: загострення ХБ у хворих на АЦП сприяє наростанню стадії ПЕ і погіршенню прогнозу; виявлено взаємозв’язок між гіпонатріємією і стадією ПЕ
Дод.точки доступу:
Кобітович, І. М.
Вірстюк, Н. Г.
Лосюк, Л. В.
Вовчук, В. М.
Марків, Г. Д.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Патогенетичне обгрунтування застосування фолатів для профілактики вроджених вад розвитку / В. П. Міщенко [та ін.] // Арх. клін. медицини. - 2017. - N 2. - С. 14-17

MeSH-головна:
АНОМАЛИИ ВРОЖДЕННЫЕ -- CONGENITAL ABNORMALITIES (профилактика и контроль)
ЖЕНЩИНЫ -- WOMEN
Кл.слова (ненормовані):
ФОЛАТЫ
Анотація: Профілактика ВВР є однією із першочергових завдань лікарів всіх спеціальностей. Самепопередженнявиникнення та формування вад розвитку ембріона може сприяти запобігненню цієї патології. Немає безпричинних вад розвитку, є некваліфікована, або пізня діагностика цих станів та несвоєчасні профілактичні заходи. Профілактику ВВР доцільно розпочинати не менш, ніж за 3 – 4 місяці до запліднення, що дає можливість оцінити преморбідний фон організмів майбутніх батьків та визначити і провести патогенетично обгрунтовану диференційовану індивідуалізовану комплекснуетапнуповноцінну корекцію порушень метаболічних процесів, враховуючи спадкове порушення активності відповідних ферментів. Близько 55 % вітчизняних жінок є носіями поліморфних алелей генів ферментів фолатного циклу (MTHFR: гомозиготні - 10,0%, гетерозиготні - 16,7%), MTRR: гомозиготні 12,5 %, гетерозиготні - 15,5 %), ІІ фази системи детоксикації (GST M1: гомозиготні - 13,3 %, гетерозиготні - 15,8 %). Поєднаний поліморфізм склав 83,3 %. Враховуючи високу частоту поліморфізму генів ферментів фолатного циклу(MTHFR, MTRR), ІІ фази системи детоксикації (GST M1), поєднаний поліморфізм, патогенетично обґрунтованим показанням є призначення безпосередньо фолатів. Препаратами вибору для корекції вмісту вітамінів, макро-, мікроелементів, амінокислот є вітамінний комплекс Фемібіон
Дод.точки доступу:
Міщенко, В. П.
Руденко, І. В.
Голубенко, М. Ю.
Лавриненко, Г. Л.
Тумасян, К. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Островський, М. М.
Прогностична оцінка активності запального процесу при саркоїдозі органів дихання: можливості використання С-реактивного білка і TNF-? / М. М. Островський, К. В. Швець // Арх. клін. медицини. - 2017. - N 2. - С. 18-22

MeSH-головна:
САРКОИДОЗ -- SARCOIDOSIS (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология)
ДЫХАТЕЛЬНЫХ ПУТЕЙ БОЛЕЗНИ -- RESPIRATORY TRACT DISEASES (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология)
Анотація: Розроблено нові додаткові критерії активності запального процесу у випадку саркоїдозу органів дихання. Мета роботи - оцінка ефективності проведеного лікування саркоїдозу органів дихання за допомогою недороговартісних високочутливих маркерів запалення. Обстежено 68 пацієнтів із саркоїдозом легень до моменту початку терапії та після проведеного 3-місячного лікування. Окрім загальноклінічних методів обстеження хворих на саркоїдоз додатково визначали рівні TNF-alpha та CРБ. У пацієнтів із активним саркоїдозом легень спостерігається підвищення в 17,6 разу (p 0,05) рівня CРБ у бронхоальвеолярному вмісті та в 9,0 разів (p 0,05) у сироватці периферійної крові, наростання в 4,98 разу (p 0,05) рівня TNF-alpha в бронхоальвеолярному вмісті та в 3,2 разу (p 0,05) у сироватці периферійної крові у порівнянні з даними у групі контролю. У групі пацієнтів, де констатовано ефективність призначеної терапії, відмічено зниження рівня CРБ у 2,76 разу (p 0,05) в бронхоальвеолярному вмісті та в 2,58 разу (p 0,05) у сироватці периферійної крові, зменшення концентрації TNF-alpha у 3,87 разу (p 0,05) у бронхоальвеолярному вмісті та в 2,06 разу в сироватці периферійної крові у порівнянні з вихідними даними. Висновки: зниження рівня TNF-alpha в бронхоальвеолярному вмісті на фоні 3-місячного лікування корелювало (r
Дод.точки доступу:
Швець, К. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Пасько, А. Я.
Основні типи розташування прищитоподібних залоз та їх зв’язок з виникненням післяопераційного гіпопаратиреозу / А. Я. Пасько // Арх. клін. медицини. - 2017. - N 2. - С. 22-25

MeSH-головна:
ГИПОПАРАТИРЕОЗ -- HYPOPARATHYROIDISM (этиология)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (патофизиология)
ТИРЕОИДЭКТОМИЯ -- THYROIDECTOMY (вредные воздействия)
Анотація: Проведено 130 операцій на щитоподібній залозі (ЩЗ). Спектр оперативних втручань на ЩЗ був наступний: гемітиреоїдектомію було виконано 49,2 % пацієнтам, тиреоїдектомію - 23,1 % пацієнтам і тиреоїдектомію з центральною і периферичною лімфодисекцією - 27,7 % пацієнтам. Всім хворим проводили визначення типу ПЩЗ і їх візуальну оцінку. Тип A і B1 рідко травмуються під час операцій на ЩЗ, у разі щитоподібної залози (ПЩЗ) типу B2 і B3, C практично у всіх випадках пошкоджуються або ішемізуються в тому чи іншому ступені, тому типи B2, B3 і C, можна вважати факторами ризику розвитку післяопераційного ГПТ, так як за типу B2 ПЩЗ виділити без їх пошкодження технічно складно, а за типів B3 і C взагалі складно зберегти на місці не ушкодженими. Визначення типу ПЩЗ та їх візуальна оцінка є підставою для розв’язання питання збереження ПЩЗ на місці чи їх аутотрансплантації
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Перспектива використання кластерного аналізу для отримання нових наукових результатів на прикладі дослідження уротеліоцитів при експериментальній діабетичній цистопатії / О. Г. Попадинець [та ін.] // Арх. клін. медицини. - 2017. - N 2. - С. 26-34

MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНЫЙ -- DIABETES MELLITUS, EXPERIMENTAL (осложнения)
ЦИСТИТ -- CYSTITIS (патофизиология)
Анотація: У ході експерименту на 70 дорослих щурах-самцях лінії Вістар визначено пріоритетні механізми розвитку стрептозотоцинової діабетичної цистопатії. Морфометрично і статистично доведено, що розбалансованість системних механізмів функціонування перехідного епітелію сечового міхура, яка настає вже з перших термінів розвитку діабетичної цистопатії і не відновлюється до кінця експерименту, пов’язана з порушенням характерної для норми структурно-функціональної рівноваги між уротеліоцитами кластерів 4 і 1 та кластерів 2 і 3, а також із втратою уротелієм сечового міхура морфологічної стратифікації. Виявлено загальнопатологічні процеси, які супроводжують розвиток діабетичної цистопатії сечового міхура. За результатами гістологічних, морфометричних, ультраструктурних методів, біохімічних досліджень крові та сечі, визначення водного балансу і кластерного аналізу встановлено головні системні та позасистемні фактори, які є причиною розвитку цих патологічних процесів
Дод.точки доступу:
Попадинець, О. Г.
Юрах, О. М.
Токарук, Н. С.
Юрах, Г. Ю.
Пукач, І. В.
Осипчук, М. М.
Колосов, О. П.
Коржовська, В. І.
Дубина, Н. М.
Дмитренко, А. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Shalamay, U. P.
Immunogenetic status of children with mild iodine deficiency, latent iron deficiency and their combination / U. P. Shalamay, L. Ye. Kovalchuk, N. M. Voronych-Semchenko // Арх. клін. медицини. - 2017. - N 2. - P35-40

MeSH-головна:
ИОД -- IODINE (дефицит, иммунология)
АНЕМИЯ ЖЕЛЕЗОДЕФИЦИТНАЯ -- ANEMIA, IRON-DEFICIENCY (иммунология)
ИММУНОГЕНЕТИЧЕСКИЕ ПРОЦЕССЫ -- IMMUNOGENETIC PROCESSES
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Due to the prevalence of microelementosis (including iodine and iron deficiencies), cytogenetic abnormalities in children with microelement imbalance were studied. The objective of the research was to assess the abnormalities in the immunogenetic status of the organism by the frequency and spectrum of chromosomal aberrations, associations of acrocentric chromosomes and to determine the frequency of micronuclei in peripheral blood leukocytes in children with mild iodine deficiency, latent iron deficiency and their combination. There were examined 68 boys and 65 girls at the age of 6 to 18 years. In the analysis of indicators the main attention was paid to the age- (6 - 11 and 12 - 18 years) and gender-related peculiarities. In all the children, associations of acrocentric chromosomes of two chromosomes were most commonly observed: in the control group, this indicator was 73,74 %; in iodine deficiency, it was 67,72 %; in iron deficiency, it was 67,68 %; in combined microelementosis, the indictor was 68,68 %. Chromosomal abnormalities were recorded in 56,03 % of children. However, in the control group, this indicator was 40,94 %, while in microelement imbalance, it was 71,13 %. The most significant changes in the spectrum of chromosomal aberrations were identified in iodine and iron deficiencies (increase in the frequency of paired fragments, dicentrics, translocations, and the presence of a ring chromosome). Conclusions: changes in the frequency and characteristics of the number of chromosomes in associations of acrocentric chromosomes, the frequency and spectrum of chromosomal aberrations, and the number of micronuclei indicated genotype instability, especially in iodine deficiency and combined microelement imbalance
Дод.точки доступу:
Kovalchuk, L. Ye.
Voronych-Semchenko, N. M.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Махлинець, Н. П.
Як навчити засвоїти практичні навички без стресу на прикладі студентів стоматологічного факультету ІV року навчання / Н. П. Махлинець, Л. Ю. Плав’юк // Арх. клін. медицини. - 2017. - N 2. - С. 41-44

MeSH-головна:
ОБРАЗОВАНИЕ ЗУБОВРАЧЕБНОЕ -- EDUCATION, DENTAL (методы, организация и управление)
КЛИНИЧЕСКАЯ ПРАКТИКА СТУДЕНТОВ -- CLINICAL CLERKSHIP (методы, организация и управление)
Анотація: Наведено матеріали експериментального дослідження, яке присвячене уникненню стресу в процесі спрямованого формування практичних знань і навичок у студентів. Через те, що студенти постійно перебувають у хронічному конструктивному стресі, класична система засвоєння знань і навичок стає трудомісткою. Спостерігається низька засвоюваність матеріалу через нерозуміння студентами поставленого перед ними завдання. Завданням експерименту було підвищити ефективність засвоєння практичних навичок із терапевтичної стоматології з урахуванням психоемоційного стану студентів. Було сформовано 2 групи студентів з різних груп IV курсу, які проходили курс пародонтології. I групі студентів (35 осіб) викладач пояснював конкретну мету і переваги ручного зняття зубних відкладень за допомогою кюреток Грейсі та подавав конкретизовану схему маніпуляції. Викладач повільно демонстрував на муляжі щелепи кожен елемент дії: інструмент та конкретний зуб, для якого він використовується. Тоді студентам було запропоновано самостійно провести зняття зубних відкладень, керуючись схемою. II групі студентів (34 особи) проводили традиційне навчання зняття зубних відкладень за допомогою кюреток Грейсі. Викладач спочатку пояснював значення цієї маніпуляції, а тоді повільно продемонстрував її на муляжі. Після цього студенти самостійно виконували маніпуляцію. Проведено порівняння успішності засвоєння практичних навичок студентів та вироблення стійкої автоматизованої навички. Результати дослідження показали, що в 34 студентів I групи (97,1 %) з першого разу правильно провели зняття зубних відкладень, а після проведення по 10 ідентичних маніпуляцій у всіх студентів I групи виробився стійкий автоматизований навик. Після того, як кожен студент II групи виконав по 10 маніпуляцій, лише в 44,1 % студентів (15 осіб) виробився стійкий автоматизований навик. Потрібно зазначити, що основні дії студентів у цій групі супроводжувались великою кількістю помилок, студенти неправильно підбирали інструменти для зняття відкладень, а на виправлення помилок викладач затрачав багато часу. Запропонована методика є ефективним засобом спрямованого формування у студентів комплексу мануальних дій. Створення схем дій за конкретної маніпуляції надає змогу спростити навчальний процес, скоротивши час на утворення стійких автоматизованих навичок у студентів
Дод.точки доступу:
Плав’юк, Л. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)