Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=АУ37/2017/1<.>

Загальна кількість знайдених документів : 28
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-28

Прогноз звичного невиношування вагітності, асоційованого з генетичними формами тромбофілії [Текст] = Prognosis of recurrent pregnancy loss associated with heredity thrombophilia / Т. О. Лоскутова [и др.] // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2017. - N 1. - С. 90-94

MeSH-головна:
АБОРТ ПРИВЫЧНЫЙ -- ABORTION, HABITUAL
ТРОМБОФИЛИЯ -- THROMBOPHILIA
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ -- POLYMORPHISM, GENETIC
ГЕМОСТАЗ -- HEMOSTASIS
Анотація: Мета дослідження. Визначити прогностичну значущість маркерів тромбофілії, ендотеліальної дисфункції, артеріальної гіпертензії та патології фолатного циклу в розвитку звичного невиношування вагітності. Матеріали та методи дослідження. Проведено комплексне клінічне та лабораторне обстеження 109 жінок зі ЗНВ та 34 здорових вагітних. Методом ПЛР визначали поліморфізм в генах фактора V Leiden 1691 G→A, протромбіну 20210 G→A, інгібітору активатора плазміногену 1 типу 5G/4G, фібриногену β 455 G→A, параоксонази-1 192 Q→R, метилентетрагидрофолатредуктази 677 C→T і ангіотензиногену поліморфізм 235 M→T. Застосовували методи параметричної та непараметричної статистики. Результати дослідження. Проведене дослідження показало, що прогностичну цінність, щодо ЗНВ є наявність спадкових дефектів в системі гемостазу (гетерозиготні мутації генів фатора V Leiden 1691 GA (р0,05, OR
Дод.точки доступу:
Лоскутова, Т. О.
Давиденко, Н. В.
Крячкова, Н. В.
Петулько, А. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Маляр, В. В.
Порівняльна оцінка плацентарно-плодового кровообігу і біофізичної активності плода при помірному ідіопатичному мало- і багатоводді [Текст] = Comparative characteristics of placental-fetal circulation and biophysical activity of the fetus with moderate idiopathic low- and polyhydramnios / В. В. Маляр // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2017. - N 1. - С. 95-99

MeSH-головна:
ПЛАЦЕНТА -- PLACENTA (кровоснабжение)
ПЛОД -- FETUS
МНОГОВОДИЕ -- POLYHYDRAMNIOS
АМНИОТИЧЕСКАЯ ЖИДКОСТЬ -- AMNIOTIC FLUID
Анотація: Мета дослідження – оцінка плацентарно-плодового кровоплину та антинатального стану плода при ідіопатичному мало- і багатоводді. Матеріали та методи. Об’єктом дослідження були 100 вагітних жінок, які на основі верифікації діагнозу мало- або багатоводдя були виділені в дві репрезентативні групи: 50 жінок з помірним ідіопатичним маловоддям (І група) і 50 осіб – з багатоводдям (ІІ група). До групи контролю увійшли 50 вагітних з фізіологічною вагітністю. Всім жінкам проведено комплексне клініко- інструментальне дослідження на тлі максимальної кількості навколоплідних вод (30–32 тижні) гестації. Результати дослідження та їх обговорення. Проведені дослідження встановили, що навіть помірне ідіопатичне мало- або багатоводдя сприяє зниженню адаптаційних можливостей плода та розвитку антенатального дистресу. При цьому відмічено найбільш виражене зниження фетальної біофізичної активності плода у разі маловоддя, ніж при багатоводді, що вимагає диференційованого підходу до вибору методу розродження. Висновок. Комплексна базальна антенатальна оцінка стану плода є методом вибору, який дозволяє оптимізувати терапевтичні заходи, вибір методу і часу розродження
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Маркін, Л. Б.
Доплерометричне дослідження матково-плацентарно-плодового кровоплину у вагітних з первинною артеріальною гіпотонією [Текст] = Doppler examination of uterine-placental-fetal hemodynamic in pregnant women with arterial hypotension / Л. Б. Маркін, О. І. Попович, А. І. Попович // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2017. - N 1. - С. 100-104

MeSH-головна:
ПЛАЦЕНТА -- PLACENTA (кровоснабжение)
МАТЬ-ПЛОД, ОБМЕН -- MATERNAL-FETAL EXCHANGE
ГИПОТЕНЗИЯ -- HYPOTENSION
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, CARDIOVASCULAR
Анотація: Мета дослідження – вивчення гемодинамічних процесів у системі мати – плацента – плід у вагітних з первинною артеріальною гіпотонією. Матеріали та методи. Проведено доплерометричне дослідження матково-плацентарного та плодово-плацентарного кровоплину у 43 вагітних із первинною артеріальною гіпотонією та 32 здорових вагітних з нормальним артеріальним тиском у терміни гестації – 20–24 тиж., 28–32 тиж., 37–41 тиж. Для оцінки стану гемодинаміки в системі мати – плацента – плід проводилось доплерометричне дослідження кровоплину з допомогою приладу «SA-8000 EX» (Medison, Південна Корея) в акушерських програмах конвексним датчиком (3,5 МГц). Доплерометричне дослідження включало оцінку кровотоку в маткових артеріях, артеріях пуповини та середній мозковій артерії плода. Результати дослідження та їх обговорення. Виявлено закономірності становлення гемодинамічних процесів у системі мати – плацента – плід у двох групах спостереження. У групі вагітних з первинною артеріальною гіпотонією індекси судинного опору в правій і лівій маткових артеріях були достовірно вищими, ніж у контрольній групі, з переважанням змін у правій матковій артерії. Гемодинамічні прояви при первинній артеріальній гіпотонії з боку матково-плацентарного контуру виглядали при ультразвуковому дослідженні як розширення інтервільозного простору, збільшення поперечного розміру крайового синуса, варикозне розширення параметральних вен. Явища венозного застою у матково-плацентарному контурі супроводжувались вищими показниками індексів судинного опору у маткових артеріях і частіше при динамічному спостереженні призводили до розвитку затримки росту плода. Вивчення гемодинамічних показників в артерії пуповини виявило тенденцію до зростання всіх індексів упродовж вагітності у І групі та зменшення – у ІІ групі; при цьому у вагітних з первинною артеріальною гіпотонією в ІІІ триместрі спостерігалось достовірне збільшення показників порівняно з контрольною групою. Вивчення плодової гемодинаміки виявило зниження резистентності кровоплину в середній мозковій артерії плода із прогресуванням вагітності та розвитком централізації кровообігу. Посилення мозкового кровообігу плода є компенсаторною реакцією на хронічну тканинну гіпоксію. Висновки. Порушення матково-плацентарного кровоплину, які розвиваються у вагітних з первинною артеріальною гіпотонією, починаючи з ІІ триместру вагітності, в подальшому призводять до фетального дистресу
Дод.точки доступу:
Попович, О. І.
Попович, А. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Литвин, Н. В.
Оцінка причин ранніх втрат вагітності у жінок із безпліддям, включених у програму допоміжних репродуктивних технологій [Текст] = Assessment of causesm of early pregnancy loss in women with infertility included in the program of assisted reproductive technologies / Н. В. Литвин, Н. І. Геник // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2017. - N 1. - С. 84-89

MeSH-головна:
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE
АБОРТ ПРИВЫЧНЫЙ -- ABORTION, HABITUAL
ОПЛОДОТВОРЕНИЕ -- FERTILIZATION
РЕПРОДУКЦИЯ -- REPRODUCTION
Анотація: Мета дослідження – стала оцінка перебігу першого триместру вагітності у пацієнток із лікованим безпліддям, включених у програму допоміжних репродуктивних технологій та визначення провідних етіологічних чинників, що обумовлюють розвиток локального непрогресуючого відшарування хоріона та ранні репродуктивні втрати. Матеріали та методи дослідження. Проведено ретроспективний аналіз 1864 карт стаціонарних хворих із загрозою переривання вагітності та діагностованим початковим мимовільним викиднем, які перебували на лікуванні у відділеннях невиношування, гінекологічному відділенні міського пологового будинку м. Івано-Франківськ, а також у гінекологічному відділенні Прикарпатського центру репродукції людини за період 2011–2016 років. У контрольну групу увійшли 100 здорових вагітних. У 698 випадках пацієнтки були включені у програму допоміжних репродуктивних технологій. У 542 випадках (37,44 %) було діагностовано ретрохоріальні гематоми, з них у 196 пацієнток (36,16 %) (основна група) – із заплідненням in vitro, у 346 випадках (група порівняння) – при вагітності, яка настала у фізіологічному циклі. Результати дослідження та їх обговорення. Отримані нами дані щодо віку пацієнток досліджуваних груп дозолили припустити ризик виникнення ретрохоріальної гематоми частіше у юних пацієнток та жінок віком старше 30 років, вагомим чинником також був і паритет вагітностей. Результати проведеного клініко-анамнестичного аналізу продемонстрували переважання гестаційних втрат у терміни 5–7 тижнів вагітності (63,41 %). У структурі причин ранніх викиднів анатомічні фактори складали 18,08 %, гормональні порушення – 36,53 %, вроджені та набуті тромбофілічні стани, включаючи аутоімунні і генетичні, відмічено у 27,30 %, особливості каріотипу подружжя – у 10,33 % спостережень, інфекційно-запальний фактор – у 63,83 % пацієнток. Доведено значиму роль інфекційного фактора в генезі репродуктивних втрат: при гістологічному дослідженні виявлено морфологічні ознаки хронічного ендометриту (62,19 %), висхідного інфекційного ураження плідного яйця (54,87 %), гравідарної гіпоплазії ендометрія (20,91 %). Одним із важливих факторів розвитку ретрохоріальних гематом у жінок із лікованим безпліддям може слугувати ендокринний дисбаланс, встановлений у даної категорії пацієнток, який проявляється зростанням частки оперативних втручань на органах малого таза, високим відсотком нейроендокринних розладів у вигляді порушень менструального циклу, оваріальної дисфункції, недостатності лютеїнової фази та гіпоестрогенного гормонального фону у жінок даної категорії. Висновки. Невиношування вагітності у першому триместрі у жінок із лікованим безпліддям є достатньо серйозною патологією, вагомість якої набуває особливого значення у випадку лікованого непліддя та використання допоміжних репродуктивних технологій, що вимагає поглибленого обстеження пацієнток для вияснення імовірних причин ранніх репродуктивних втрат та відкриває перспективи подальших досліджень
Дод.точки доступу:
Геник, Н. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Особливості перебігу та лікування алергічного риніту у вагітних [Текст] = Peculiarities and treatment of allergic rhinitis during pregnancy / О. О. Корчинська [и др.] // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2017. - N 1. - С. 70-75

MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (лекарственная терапия)
РИНИТ АЛЛЕРГИЧЕСКИЙ -- RHINITIS, ALLERGIC (лекарственная терапия)
Анотація: Мета дослідження – розгляд особливостей клінічної картини, перебігу, терапії та профілактики сезонного алергічного риніту у вагітних жінок. Матеріали та методи. Проведено огляд наукової літератури вітчизняних та зарубіжних авторів і видань у медичній бібліотеці Закарпатського обласного медичного інформаційно-аналітичного центру, оглянуто та проаналізовано джерела Інтернету. Результатидослідження та їх обговорення. У статті розглянуто причини виникнення сезонного алергічного риніту у вагітних жінок, зазначено особливості його перебігу. Також показано вплив алергічного риніту на вагітність та плід, можливі ускладнення та наслідки даного захворювання. Наводяться особливості лікування алергічного риніту під час вагітності, розглядаються питання, що пов’язані з діагностикою та вибором лікарського засобу з урахуванням ступеня потенційної небезпеки препаратів для вагітної та майбутньої дитини. Проаналізувавши дані літературних джерел, авторами статті було виявлено, що від сезонного алергічного риніту страждає близько третини жінок репродуктивного віку, що підкреслює актуальність та наукову значимість даної теми. При вагітності симптоматика захворювання дещо змінюється, що утруднює його діагностику. В статті розглядається питання щодо терапії сезонного алергічного риніту у вагітних, особливістю якої є те, що під час призначення медикаментозної терапії вагітним потрібно керуватися класифікацією категорій ризику призначених препаратів (класифікація FDA). Висновок. Вагітні з алергічним ринітом потребують динамічного спостереження, адекватного лікування, контролю і оцінки ефективності призначеної терапії. Рекомендується проведення консиліуму у складі алерголога-імунолога, акушера-гінеколога, а при необхідності й інших спеціалістів, для визначення тактики лікування та профілактики загострень алергічних захворювань при вагітності. Незначна кількість праць та видань з даної теми свідчить про те, що дослідженням особливостей перебігу, діагностики, лікування та профілактики алергічних захворювань під час вагітності майже не займаються ні акушери-гінекологи, ні алергологи. Оскільки ряд серйозних ускладнень даного захворювання може призвести до негативного впливу як на організм матері, так і дитини, тому питання розробки способів профілактики та безпечної і ефективної терапії є дуже важливим і може значно покращити якість життя. Ось чому для збереження здоров’я майбутньої матері і народження здорової дитини є необхідними знання про перебіг алергічного риніту у вагітних і причини його виникнення. Адже це дасть можливість правильно проводити підготовку, спостереження та лікування хворих на всіх строках вагітності
Дод.точки доступу:
Корчинська, О. О.
Костур, К. П.
Криванич, Н. В.
Жила, М. М.
Жултакова, С.
Галдунова, Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Кузьміна, І. Ю.
Важливість визначення біомолекулярних маркерів у патогенезі розвитку гіперпластичних процесів ендометрія у перименопаузальному періоді [Текст] = Importance of the determination of biomolecular markers in the pathogenesis of development of the hyperplastic processes of endometryum in the periminopausal period / І. Ю. Кузьміна, О. О. Кузьміна // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2017. - N 1. - С. 76-79

MeSH-головна:
ПЕРИМЕНОПАУЗА -- PERIMENOPAUSE
ЭНДОМЕТРИЯ ГИПЕРПЛАЗИЯ -- ENDOMETRIAL HYPERPLASIA
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS
Анотація: Мета дослідження – вивчити біомолекулярні маркери при гіперплазії ендометрія (ГПЕ) в жінок у періоді перименопаузи і відповідність ступеня їх активності морфологічним змінам слизової оболонки матки. Матеріали та методи. Досліджені 70 жінок з ГПЕ, що склали основну групу, з яких у 38 (54,5 %) хворих виявлені морфологічні ознаки простої форми типової гіперплазії ендометрія (ПГЕ), у 32 (45,5 %) – складної гіперплазії (СГЕ). 20 жінок склали контрольну групу. У 50 пацієнток з різними типами ГПЕ були проведені імуногістохімічні дослідження з визначенням маркера апоптозу – білка p53, маркерів проліферативної активності – протеїну Ki-67, білка p27 і рецепторів стероїдних гормонів – естрогену і прогестерону. Результати дослідження та їх обговорення. Показники експресії проонкогенного білка Ki-67 свідчать про високу проліферативну активність клітин ендометрія в жінок 2 групи із СГЕ (р0,05), в той час як при ПГЕ цей показник був значно меншим та практично не відрізнявся від контрольної групи. Експресія антионкогенів білка р53 у залозах і клітинах строми при СГЕ була значно нижче показників у біоптатах ендометрія у пацієнток з ПГЕ. Аналіз вмісту білків, що регулюють клітинний цикл, вказує на зниження вмісту інгібітору циклу р27. При ГПЕ відбувалося достовірне підвищення маркера проліферації Ki-67: при ПГЕ з 4,3 до 9,2 % (клітини епітелію), при СГЕ в біоптатах ендометрія з 11,1 до 23,4 %, а також зниження маркера апоптозу р53 з 10,7 до 4,3 % та з 13,4 до 5,8 % відповідно (р0,05). Також спостерігалась різна імуногістохімічна реакція естрогенових та прогестеронових рецепторів залежно від типу ГПЕ. Був запропонований алгоритм обстеження пацієнток із гіперпластичними процесами в перименопаузі, в основі якого лежить верифікація морфологічного діагнозу з використанням імуногістохімічних критеріїв. Висновок. Диференційований підхід до діагностики ГПЕ оснований на імуногістохімічному визначенні біомолекулярних маркерів (Ki-67, р27, р53), що дозволяє не тільки прогнозувати перебіг гіперпластичного процесу, а й оцінити ефективність проведеного лікування
Дод.точки доступу:
Кузьміна, О. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Леуш, С. Ст.
Мінливість вмісту антифосфоліпідних антитіл у другому триместрі вагітності у пацієнток з раннім гестозом [Текст] = Variability of antiphospholipid antibodies circularion in the second trimester of pregnancy in patients with early gestosis / С. Ст. Леуш, А. С. Дем’яненко, О. С. Загородня // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2017. - N 1. - С. 80-83

MeSH-головна:
АНТИТЕЛА АНТИФОСФОЛИПИДНЫЕ -- ANTIBODIES, ANTIPHOSPHOLIPID
БЕРЕМЕННОСТИ ТРИМЕСТР ВТОРОЙ -- PREGNANCY TRIMESTER, SECOND
Анотація: Мета дослідження – дослідити мінливість циркуляції антифосфоліпідних антитіл у вагітних залежно від перебігу першого триместру вагітності. Матеріали та методи. Обстежено 109 вагітних з гестаційним терміном 11–12 тижнів, яких було розділено на 2 групи. Групу 1 утворили 58 вагітних, що мали прояви раннього гестозу, групу 2 – 51 вагітна з неускладненим перебігом першого триместру вагітності. У всіх вагітних в 11–12 та в 20 тижнів методом імуноферментного аналізу було визначено циркуляцію антитіл до основних фосфоліпідів, проаналізовано частоту виявлення різних субтипів антитіл при першому та другому обстеженні залежно від перебігу першого триместру вагітності. Результати дослідження та їх обговорення. Частота виявлення антифосфоліпідних антитіл в першому триместрі вагітності в обох групах не перевищувала 3,4–3,9 %, не більше 1-2 вагітних у кожній групі мали циркуляцію двох або більше субтипів антитіл. Переважним субтипом, що його було виявлено в обох групах, були Ig G до кардіоліпіну. Вже в 20 тижнів між групами було виявлено відмінності – в групі 2 частота виявлення антитіл до негативно зарядженого фосфатидилсерину сягнула 13,7 %, а нейтрального фосфатидилетаноламіну – 17,6 %, в групі частка вагітних з виявленими антитілами до фосфоліпідів залишилась сталою. Висновки. Вагітним властива мінливість концентрації АФА протягом першої половини гестації – від незначної частоти виявлення їх в 11–12 тижнів до значного зростання в 20 тижнів. Враховуючи домінування антифосфоліпідних антитіл до негативно заряджених фосфоліпідів у вагітних в 20 тижнів, які не мали їх у першому триместрі, їх поява може бути свідченням початку ендотеліальної дисфункції, що лежить в основі більшості акушерських ускладнень. Частота появи АФА до негативно заряджених фосфоліпідів є меншою серед пацієнток з раннім гестозом, ніж серед жінок з неускладненим перебігом першого гестаційного триместру
Дод.точки доступу:
Дем’яненко, А. С.
Загородня, О. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Франчук, О. А.
Сучасні аспекти багатоплідної вагітності [Текст] = Modern aspects of multiple pregnancy / О. А. Франчук, М. О. Франчук, І. М. Маланчин // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2017. - N 1. - С. 124-128

MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТЬ МНОГОПЛОДНАЯ -- PREGNANCY, MULTIPLE
АБОРТ ПРИВЫЧНЫЙ -- ABORTION, HABITUAL
Анотація: Дані літератури свідчать про те, що за останні роки в усьому світі зросла кількість багатоплідної вагітності, що зумовило впровадження в практику охорони здоров’я допоміжних репродуктивних технологій. Багатоплідна вагітність супроводжується значною кількістю ускладнень, таких, як невиношування, передчасні пологи, анемії, гестози, народження дітей з малою масою тіла, неврологічними ускладненнями і антенатальною загибеллю плодів. Перинатальна смертність при багатоплідді більш ніж у 6 разів перевищує таку при одноплідній вагітності. Причиною перинатальних втрат є глибока недоношеність і низькі показники маси та довжини тіла при народженні. Наступною причиною перинатальної захворюваності і смертності при багатоплідді є плацентарна недостатність і затримка внутрішньоутробного розвитку плодів. Особливе значення має також тип плацентації. Приблизно 80 % плаценти при багатоплідній вагітності дихоріальні, а 20 % – монохоріальні. При монохоріальній плаценті існують судинні анастомози між плацентарними системами кровообігу двох плодів, що може бути основою серйозних ускладнень багатоплідної вагітності як синдром фето-фетальної трансфузії, а також зворотної артеріальної перфузії. При цьому плід-донор маленький, із затримкою розвитку, а плід-реципієнт великий з вадами розвитку і часто настає антенатальна загибель одного з плодів. Пацієнтки з багатоплідною вагітністю складають групу високого ризику щодо розвитку материнських і перинатальних ускладнень. До цього часу не існує єдиних алгоритмів, як правильно спостерігати, лікувати, розроджувати жінок з різними варіантами багатоплідної вагітності. Для оцінок стану внутрішньоутробного плода проводять ультразвукове дослідження, використовують доплерометрію, кардіотокографію, визначають біофізичний профіль плода, досліджують гормонопродукуючу функцію фотоплацентарного комплексу і стан мікробіоценозу статевих шляхів. Для попередження можливих ускладнень для матері і плода при багатоплідній вагітності використовують медикаментозні і немедикаментозні методи. В останні роки при багатоплідній вагітності та істміко-цервікальній недостатності і з метою її попередження застосовують песарії. Існуючі різні методи попередження ускладнень при багатоплідній вагітності не завжди ефективні, а тому виникає необхідність пошуку нових більш ефективних методів попередження цих ускладнень
Дод.точки доступу:
Франчук, М. О.
Маланчин, І. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Чечуга, С. Б.
Тактика ведення та розродження жінок із резус-конфліктною вагітністю [Текст] = Management tactics and delivery of women with rh-conflict pregnancy / С. Б. Чечуга, М. А. Войцешина // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2017. - N 1. - С. 129-132

MeSH-головна:
RH ИЗОИММУНИЗАЦИЯ -- RH ISOIMMUNIZATION
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ ГЕМАТОЛОГИЧЕСКИЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, HEMATOLOGIC
ЭРИТРОБЛАСТОЗ ПЛОДА -- ERYTHROBLASTOSIS, FETAL
Анотація: Мета дослідження – знизити перинатальну захворюваність і смертність у жінок із резус-конфліктною вагітністю шляхом оптимізації підходів до її ведення та тактики розродження. Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз 68 історій пологів та індивідуальних карток жінок із резус-конфліктною вагітністю та проспективне обстеження 43 жінок із резус-конфліктною вагітністю, які склали основну групу. Контрольну групу склали 34 жінки із резус-негативною групою крові без титру антитіл. Дослідження проводилось на базі міської лікарні «Центр матері та дитини» м. Вінниці. Результати дослідження та їх обговорення. У роботі проведена оцінка діагностичної цінності пікової систолічної швидкості кровотоку в середній мозковій артерії плода в поєднанні з показниками біофізичного профілю та STV-тесту як діагностичного критерію стану плода при резус-конфліктній вагітності. В результаті проведеного дослідження визначений та апробований новий підхід до пренатальної діагностики важкості стану плода при резус-конфліктній вагітності, розроблений алгоритм її комплексного ведення та показань до розродження. Висновок. Запропонований ефективний та патогенетично обумовлений алгоритм ведення резус-конфліктної вагітності з визначенням пікової систолічної швидкості кровотоку в середній мозковій артерії як діагностичного критерію стану плоду дозволяє зменшити кількість інвазивних процедур, частина яких супроводжується втратою вагітності, і значно поліпшити перинатальні наслідки
Дод.точки доступу:
Войцешина, М. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Шелестова, Л. П.
Профілактика та лікування остеопенічного синдрому в жінок із дефіцитом маси тіла на прегравідарному етапі та під час вагітності [Текст] = Prevention and treatment of osteopenic syndrome in women with deficiency of body weight on the pregravid stage and during pregnancy / Л. П. Шелестова, Р. С. Аллахвердієв // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2017. - N 1. - С. 133-136

MeSH-головна:
ОСТЕОПОРОЗ -- OSTEOPOROSIS
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
ВЕСА ТЕЛА ПОТЕРЯ -- WEIGHT LOSS
Кл.слова (ненормовані):
Прегравидарная подготовка
Анотація: Мета дослідження – визначення поширеності остеопенічного синдрому та оцінка ефективності використання комбінованого препарату карбонату кальцію та холекальциферолу в жінок із дефіцитом маси тіла на прегравідарному етапі та під час вагітності. Матеріали та методи. У дослідження увійшли 130 жінок із дефіцитом маси тіла, які були рандомізовані на дві групи: 65 жінок, ведення яких здійснювалося традиційно, згідно з протоколами, затвердженими МОЗ України, та 65 жінок, які додатково отримували комбінований препарат карбонату кальцію та холекальциферолу. Також обстежено 35 жінок з нормальною масою тіла. Результати дослідження та їх обговорення. Остеопенічний синдром на прегравідарному етапі спостерігається у 32,3 % жінок із дефіцитом маси тіла і в жодної з нормальною масою тіла (P<0,001), на початку вагітності – у 36,6 % проти 5,7 % (P=0,003), а напередодні пологів – у 51,4 % проти 11,4 % (P=0,001). У жінок з дефіцитом маси тіла ще на прегравідарному етапі відбуваються порушення кісткового метаболізму, а настання вагітності на тлі зниженої щільності кісткової тканини сприяє посиленню порушень кісткового обміну. Проведений аналіз результатів, на підставі принципів доказової медицини, вказує на ефективність призначення жінкам з дефіцитом маси тіла комбінованого препарату кальцію з вираженою остеопротекторною властивістю, завдяки якому частота остеопенії зменшується з 51,4 до 16,0 %, зниження абсолютного ризику складає 35,4 % (95 % ДІ 16,3–54,4 %), зниження відносного ризику (68,0 % (95 % ДІ 36,7–84,7 %)) відповідає клінічно значимому ефекту. Висновок. Доведена висока клінічна ефективність використання комбінованого препарату кальцію з вираженою остеопротекторною властивістю щодо профілактики та лікування остеопенічного синдрому в жінок із дефіцитом маси тіла
Дод.точки доступу:
Аллахвердієв, Р. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Федишин, Т. В.
Оптимізація діагностично-терапевтичних заходів при спонтанному і звиклому невиношуванні вагітностей в анамнезі, асоційованих із дисбіозом піхви [Текст] = Optimization of diagnostic-therapeutic activities in spontaneous and habitate pregnancy of pregnancies in the anamnesis of associated with the dysbiosis vagina / Т. В. Федишин, В. А. Маляр // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2017. - N 1. - С. 120-123

MeSH-головна:
АБОРТ САМОПРОИЗВОЛЬНЫЙ -- ABORTION, SPONTANEOUS
АБОРТ ПРИВЫЧНЫЙ -- ABORTION, HABITUAL
ВЛАГАЛИЩЕ -- VAGINA (микробиология)
ВЛАГАЛИЩА БОЛЕЗНИ -- VAGINAL DISEASES
ДИСБАКТЕРИОЗ -- DYSBIOSIS
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
Анотація: Мета дослідження – удосконалення лікувально-профілактичних заходів з метою зниження ранніх втрат вагітності на тлі дисбіозу піхви. Матеріали та методи. З метою оцінки ефективності селективного симбіотика (Lactobacterium Breve BROZ), мікроінвазивної форми прогестерону, фолієвої кислоти, актовегіну і комбінованого препарату, складниками якого є омега-3 поліненасичені жирні кислоти, вітаміни А і D2 та калію йодид, вагітні жінки були розподілені на дві репрезентативні групи: І група – 50 жінок, які склали основну групу; ІІ група – 50 осіб які отримували базисну терапію. Результати дослідження та їх обговорення. Використання селективного симбіотика в поєднанні з мікроінвазивною формою прогестерону, актовегіном, фолієвою кислотою в комплексі з комбінованим препаратом, до складу якого входять: омега-3 поліненасичені жирні кислоти, вітаміни А і D2 та калію йодид природного сполучення, дозволяє навіть після першого курсу терапії відновити мікробіоценоз піхви до нормоценозу у вагітних у І групі в 68,0 % проти 58,0 % – у другій та знизити загрозу переривання вагітності у 2,6 раза, септичні ускладнення в пуерперії – у 2,9 раза, інфекційні ускладнення в неонатальному періоді – в 2,5 раза та ранню неонатальну смертність – у 2,2 раза. Висновок. Запропонована терапія сприяє більш швидкій нормалізації біоценозу секрету піхви та позитивно впливає на наслідки гестаційного процесу, що підтверджено клінічним ефектом
Дод.точки доступу:
Маляр, В. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Особливості прегравідарної підготовки жінок різних національностей [Текст] = Features of preconception preparation for women of different nationalities / В. П. Міщенко [и др.] // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2017. - N 1. - С. 105-110

MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY
ЭТНИЧЕСКИЕ ГРУППЫ -- ETHNIC GROUPS
Кл.слова (ненормовані):
Прегравидарная подготовка
Анотація: Мета дослідження – сформувати диференційний підхід щодо прегравідарної підготовки та ведення вагітності у жінок різних національностей. Матеріали та методи. Обстежено 120 жінок репродуктивного віку різних національностей: слов’янської (група І), в’єтнамської (група ІІ), китайської (група ІІІ), арабської (група ІV). Вивчали анамнестичні дані соматичного, сімейного, акушерсько-гінекологічного анамнезу. Визначали вміст фолієвої кислоти, ціанокобаламіну, вітаміну D загального. Результати дослідження та їх обговорення. У вітчизняних жінок захворювання серцево-судинної системи виявлено у 63,3 %, обмінно-ендокринні порушення – у 46,7 %, патологію шлунково-кишкового тракту – у 36,7 %. Від анемії страждали 66,7 % в’єтнамок, 70,0 % досліджуваних із арабських країн, захворювання сечовидільної системи були у 26,7 і 40,0 % пацієнток відповідно. В анамнезі мали пологи 53,3 % співвітчизниць, 63,3 % арабської, 50,0 % китайської і 33,3 % в’єтнамської національності. Медичні аборти були у 30,0 % вітчизняних жінок, у 6,7 % – китаянок. Спонтанні аборти у жінок в’єтнамської національності становили 26,7 %, безплідність – 23,3 %. У жінок в’єтнамської національності вторинна аменорея виявлена у 6,7 %, олігоменорея – у 16,7 %, при цьому недостатність лютеїнової фази – у 16,7 %. Низькі рівні фолієвої кислоти у крові обстежуваних становили від 26,7 до 53,5 %, ціанокобаламіну – від 3,4 до 16,7 %, вітаміну D – від 33,3 до 53,3 % випадків. Найбільш виразні відхилення від показників норми виявлено у жінок групи ІІ і групи ІІІ. Висновки. Прегравідарна підготовка й алгоритм ведення вагітних різних національностей має базуватися на індивідуальних особливостях їх організму. При плануванні вагітності слід визначати вміст фолієвої кислоти, ціанокобаламіну, вітаміну D у крові жінок з метою ранньої діагностики субклінічного гіповітамінозу та проведення профілактики можливих гестаційних ускладнень. У жінок із низьким вмістом фолієвої кислоти, ціанокобаламіну, вітаміну D у крові до вагітності доцільно контролювати їх рівень у першій і другій половині вагітності з метою своєчасної корекції
Дод.точки доступу:
Міщенко, В. П.
Руденко, І. В.
Запорожченко, М. Б.
Лавриненко, Г. Л.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Моцюк, Ю. Б.
Особливості формування та функціонування фетоплацентарного комплексу у вагітних жінок за наявності варикозної хвороби вен нижніх кінцівок [Текст] = The peculiarities of the fetoplacental complex development in pregnant women with varicose legs / Ю. Б. Моцюк, Н. І. Геник // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2017. - N 1. - С. 111-114

MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
ВАРИКОЗНОЕ РАСШИРЕНИЕ ВЕН -- VARICOSE VEINS
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- PLACENTAL INSUFFICIENCY
Анотація: Мета дослідження – знизити частоту перинатальної патології у жінок із варикозною хворобою нижніх кінцівок на основі вивчення особливостей формування і функціонального стану фетоплацентарного комплексу, основних клініко-гемостазіологічних параметрів, а також удосконалення алгоритму лікувально-діагностичних заходів на основі розробки і впровадження диференційованого підходу щодо ведення вагітності. Матеріали та методи. Вагітні були поділені на групи. У І групу увійшли 60 вагітних із варикозною хворобою нижніх кінцівок, що отримували загальноприйняті лікувально-профілактичні заходи. ІІ група склала 60 вагітних із варикозною хворобою нижніх кінцівок, що отримували запропоновані нами лікувально-профілактичні заходи. Контрольну групу становили 30 акушерсько і соматично здорових вагітних, розроджених через природні пологові шляхи. Дослідження проводили за допомогою таких методів, як: клінічні, функціональні (ехографічні, кардіотокографічні, доплерометричні), ендокринологічні, гемостазіологічні, показники ендотеліальної дисфункції, морфологічні та статистичні. Результати дослідження та їх обговорення. Результати проведених досліджень свідчать, що перебіг І половини вагітності у І та ІІ групах характеризувався рядом ускладнень. У І і ІІ групах найчастіше зустрічалися хронічна венозна недостатність (І група – 80,0 %; ІІ група –80,0 %) та розвиток ПН (І група – 63,3 %; ІІ група – 60,0 %). Загроза переривання вагітності склала, відповідно, в І групі 40,0 % та ІІ групі – 36,6 %. Значно рідше зустрічався бактеріальний вагіноз (І група – 26,6 %; ІІ група – 33,3 %) та ранній токсикоз (І група – 23,3 %; ІІ група – 20,0 %). З огляду на високий рівень різноманітних ускладнень, який виникає в І половині вагітності, з метою оцінки функціонального стану фетоплацентарного комплексу нами вивчались основні клініко-лабораторні і функціональні показники в 22 тижні гестації. Висновок. Отже, як показали основні моменти клінічної характеристики жінок основної і порівняльної груп, високий ризик розвитку перинатальної патології обумовлений змінами, що виникають на фоні варикозної хвороби вен нижніх кінцівок і у функціональній біосистемі «мати – плацента – плід», зі сторони гемодинамічних параметрів, що необхідно враховувати при проведенні лікувально-профілактичних заходів
Дод.точки доступу:
Геник, Н. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Мотиваційні аспекти психоемоційного стану жінок під час вагітності. Аналіз характеристик гестаційної домінанти у контексті тривожності [Текст] = Motivational aspects of psychoemotional state of women during pregnancy. Analysis of characteristics of gestational dominant within the framework of anxiety / В. Г. Сюсюка [и др.] // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2017. - N 1. - С. 115-119

MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (психология)
ТРЕВОГИ СОСТОЯНИЕ -- ANXIETY
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY (психология)
Анотація: Мета дослідження: на підставі оцінки психоемоційного стану вагітних, провести аналіз характеристик гестаційної домінанти у контексті тривожності. Контингент обстежених і методи дослідження. Обстежено 336 вагітних у ІІ та ІІІ триместрах (26,29 ± 0,55 тижні). Індивідуально-психологічні особливості вагітних та їх психоемоційний стан досліджували з використанням комплексу психодіагностичних методів: особистісний опитувальник Бехтерєвського інституту, шкала Спілбергера – Ханіна, тест відносин вагітної І.В. Добрякова. Варіаційно-статистична обробка результатів здійснювалась з використанням програм аналізу “STATISTICA6.0”. Результати досліджень та їх обговорення. Результати оцінки особистісної тривожності (ОТ) дозволили встановити, що у 330 (98,21 %) вагітних її рівень виходить за межі низьких показників. Такі результати характерні і для ситуативної тривожності (СТ), де середні та високі показники встановлені у 256 вагітних, що склало 76,19 %. Оптимальний варіант психологічного компоненту гестаційної домінанти (ПКГД) встановлений лише у 41 (12,20 %) вагітної, а ейфорійний – у 3 (0,89 %). У 292 вагітних, що склало 86,91 %, не встановлено переважання балів на користь конкретного типу ПКГД (тип, який відхилдяється від оптимального). Аналіз характеристик гестаційної домінанти в контексті тривожності показав, що показник балів, який характеризує оптимальний тип та оцінений з урахуванням рівня СТ, був статистично достовірно (р 0,05) нижчим у вагітних з високим рівнем СТ (4,10 ± 0,60 бали) у порівнянні з відповідним показником вагітних, як з середнім (4,68 ± 0,22 бали), так і низьким її рівнем (4,94 ± 0,36 бали). Висновки. На підставі оцінки психологічного компоненту гестаційної домінанти встановлено, що його оптимальний варіант мав місце лише у 12,20 % вагітних. У більшості вагітних (86,91 %) не встановлено переважання балів на користь конкретного типу. Аналіз характеристик гестаційної домінанти в контексті тривожності показав, що показник балів, який характеризує оптимальний тип та оцінений з урахуванням рівня СТ, був статистично достовірно (р 0,05) нижчим у вагітних з високим рівнем СТ у порівнянні з відповідним показником вагітних, як з середнім, так і низьким її рівнем
Дод.точки доступу:
Сюсюка, В. Г.
Комарова, О. В.
Пейчева, О. В.
Аверченко, Е. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Профілактика невиношування багатоплідної вагітності з використанням розвантажувального акушерського песарія [Текст] = Prevention of multiple pregnancy miscarriage using obstetrician unloading pessary / А. В. Бойчук [и др.] // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2017. - N 1. - С. 23-28

MeSH-головна:
АБОРТ ПРИВЫЧНЫЙ -- ABORTION, HABITUAL (профилактика и контроль)
БЕРЕМЕННОСТЬ МНОГОПЛОДНАЯ -- PREGNANCY, MULTIPLE
ПЕССАРИИ -- PESSARIES
Анотація: Мета дослідження – оцінити ефективність застосування розвантажувальних акушерських песаріїв у жінок з багатоплідною вагітністю з високим ризиком невиношування. Матеріали та методи. Проаналізовано 40 випадків застосування розвантажувальних акушерських песаріїв у вагітних з двійнятами з ознаками невиношування у термінах 18–28 тижнів вагітності, котрі склали першу групу обстежуваних. Друга група – 12 вагітних з двійнятами, котрим був накладений шов на шийку матки з приводу істміко-цервікальної недостатності. Контрольна група – 18 вагітних з двійнею, яким призначалась консервативна терапія. Проведений аналіз перебігу вагітності, пологів, післяпологового періоду та стану неонатальної адаптації в обстежуваних групах. Результати дослідження та їх обговорення. Динаміка вкорочення шийки матки була значно повільнішою у пацієнток І групи, яким було встановлено розвантажувальний акушерський песарій, це є ефективним методом профілактики та лікування невиношування у жінок з багатоплідною вагітністю, зниження частоти пізнього аборту та передчасних пологів, перинатальних втрат. Пацієнтки І групи мали меншу кількість випадків передчасного розриву плодових оболонок у 7 (17,5 %) пацієнток І групи порівняно з 3 (25,0 %) жінками ІІ групи та у 5 (27,7 %) вагітних контрольної групи. В І групі обстежуваних термінові пологи відбулися у 34 (85 %) випадках, у ІІ групі – у 9 (75,0 %) випадках, у контрольній – 12 (66,6 %) випадках. В контрольній групі перинатальні втрати склали 2,7 %. В І групі перинатальних втрат не було. При оцінці стану неонатальної адаптації новонароджених обстежуваних груп прослідковується зниження росто-вагових показників у дітей ІІ та контрольної груп, також спостерігається зниження показників оцінки стану новонароджених за шкалою Апгар у ІІ та контрольній групах. Висновки. Методика застосування розвантажувального акушерського пессарія є патогенетично обґрунтованою у вагітних з багатопліддям і дозволяє пролонгувати вагітність до доношеного терміну у 85 % жінок досліджуваної групи, знизити медикаментозне навантаження на вагітну та плід
Дод.точки доступу:
Бойчук, А. В.
Нікітіна, І. М.
Кондратюк, В. К.
Калашник, Н. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Стан судинного гомеостазу в жінок із непліддям після використання допоміжних репродуктивних технологій [Текст] = State of vascular homeostasis in women with infertility after using assisted reproductive technologies / О. Г. Бойчук [и др.] // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2017. - N 1. - С. 29-32

MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
ОПЛОДОТВОРЕНИЕ -- FERTILIZATION
РЕПРОДУКЦИЯ -- REPRODUCTION
ГОМЕОСТАЗ -- HOMEOSTASIS
Анотація: Мета – встановити роль порушень судинної регуляції у виникненні перинатальних ускладнень у вагітних високого ризику. Методи дослідження. Обстежено 50 вагітних жінок після допоміжних репродуктивних технологій із непліддям гормонального генезу (основна група), 50 вагітних жінок після допоміжних репродуктивних технологій внаслідок трубно-перитонеального фактору непліддя (група порівняння) і 50 соматично здорових жінок із неіндукованою вагітністю (контрольна група) у терміні гестації 14–16 тижнів. Рівень гомоцистеїну визначено методом ферментативної циклічної реакції, за допомогою набору Diasyis (Німеччина) з використанням аналізатора Respons 920 (Німеччина) за методикою виробника. Вміст L"аргініну в крові визначено за допомогою фотометричного методу, в основу якого покладено реакцію L"нафтола з гіпобромідним реактивом. Для кількісного визначення плацентарного фактора росту людини (PLGF) в зразках плазми крові використано імунохімічний метод з електрохемілюмінесцентною детекцією (ECLIA). Результати. Для визначення ролі порушень регуляції судинного гомеостазу у виникненні ускладнень вагітності в основній групі виділено 2 підгрупи: 1"ша – 9 жінок із суттєвими акушерськими й перинатальними порушеннями (викидні та завмерлі вагітності, прееклампсія тяжкого ступеня, декомпенсований дистрес плода), 2"га – 31 жінка без таких порушень. Встановлено, що вагітність після програм допоміжних репродуктивних технологій проходила з особливо тяжкими ускладненнями в тих жінок із непліддям гормонального генезу, в яких вже на початку вагітності формування і розвиток плаценти відбувались в умовах ендотеліальної дисфункції: негативної дії гомоцистеїну, порушень процесів ангіогенезу. Отже, ці фактори можуть бути ранніми прогностичними маркерами тяжких акушерських і перинатальних порушень при індукованій вагітності в жінок із непліддям різного генезу. Висновки. В умовах гомеостатичного дисбалансу в даної категорії жінок порушення ендотелію та факторів судинної регуляції лежать в основі патогенезу репродуктивних, акушерських і перинатальних ускладнень, що є теоретичною передумовою для розробки патогенетично обґрунтованого комплексу профілактики й лікування, спрямованого на корекцію виявлених порушень
Дод.точки доступу:
Бойчук, О. Г.
Бойчук-Товста, О. Г.
Кишакевич, І. Т.
Римарчук, М. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Бондаренко, Н. П.
Парвовірус В19 - клінічна симптоматика та наслідки інфекції під час вагітності [Текст] = Parvovirus B19 - clinical symptomatology and complications during pregnancy / Н. П. Бондаренко // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2017. - N 1. - С. 33-36

MeSH-головна:
PARVOVIRIDAE ИНФЕКЦИИ -- PARVOVIRIDAE INFECTIONS
ПАРВОВИРУС B19 ЧЕЛОВЕКА -- PARVOVIRUS B19, HUMAN
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ ИНФЕКЦИОННЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, INFECTIOUS
Кл.слова (ненормовані):
Парвовирусные инфекции
Анотація: Мета дослідження – вивчити особливості клінічної картини та репродуктивних втрат у вагітних жінок, інфікованих парвовірусною інфекцією. Матеріали та методи. Із загальної кількості обстежених вагітних жінок на TORCH-інфекцію, за період 2011–2016 років, була сформована основна група: 58 (20,13 %) вагітних жінок, у яких була доведена парвовірусна інфекція наявністю імуноглобулінів класу М та імуноблотів IgM й IgG до парвовірусу B19. Контрольну групу склали 40 вагітних із неускладненим перебігом вагітності та відсутністю антитіл класу М до парвовірусу В19 й імуноблотів IgG до парвовірусних білків VP1, NS1, VPL. Результати дослідження та їх обговорення. 26 (44,8 %) вагітних жінок, у яких було діагностовано парвовірусну інфекцію, не мали симптоматики інфекційного захворювання під час вагітності. Інші вагітні жінки відмітили ряд симптомів. Клінічна картина парвовірусної інфекції у прояві міалгії, загальної втоми, субфебрильної температури, головного болю спостерігалась у 12 (20,6 %) вагітних жінок. Висипку еритематозного характеру на верхніх кінцівках та обличчі відмітили 9 (15,5 %) інфікованих жінок. У 6 (10,3 %) вагітних жінок були прояви суглобного болю. 5 (8,6 %) вагітних жінок мали збільшені пахвові та підщелепні лімфатичні вузли. Відмічено, що найбільші репродуктивні втрати відбуваються при інфікуванні матері у І та ІІ триместрах вагітності (55,1 %). Неімунна водянка плода мала місце у 8,57 % випадків. Висновки. У половині випадків (44,8 %) інфікування парвовірусом B19 під час вагітності має безсимптомний перебіг. Аналіз репродуктивних втрат при інфікуванні матері парвовірусом В19 показав, що вагітність, яка не розвивається, неімунна водянка плода, антенатальна загибель плода достовірно пов’язані з парвовірусом В19
Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Бербець, А. М.
Шишкоподібна залоза, репродуктивна система та вагітність [Текст] = Pineal gland, reproductive system and pregnancy / А. М. Бербець // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2017. - N 1. - С. 20-22

MeSH-головна:
ШИШКОВИДНАЯ ЖЕЛЕЗА -- PINEAL GLAND
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY
МЕЛАТОНИН -- MELATONIN
РЕПРОДУКЦИЯ -- REPRODUCTION
КРЫСЫ -- RATS
Анотація: Мета дослідження. Встановити наявність взаємозв’язку між роботою шишкоподібної залози, репродуктивної системою, та вагітністю. Матеріали і методи. Дослідження проведено на 20 статевозрілих нелінійних білих щурах Rattus Norvegicus Wistar жіночої статі, які не народжували (дослідна група). Контрольну групу складали 16 щурів жіночої статі з такими ж параметрами. Після настання вагітності тварини дослідної групи піддавалися освітленню в режимі 24 години на добу за допомогою галогенних ламп «білого» світла, щурі контрольної групи перебували в режимі «12 годин світла/ 12 годин темряви». Після 21 дня з моменту підтвердження вагітності щурів дослідної групи забивали. Матки забитих щурів піддавалися патогістологічному дослідженню. Результати дослідження і їх обговорення. У всіх щурів дослідної групи виявлено припинення розвитку вагітності, тоді як в контрольній групі вагітності розвивалися нормально. Патогістологічне дослідження підтвердило зміни ендометрію, характерні для вагітності. Висновок. Пригнічення функції шишкоподібної залози, викликане освітленням, безпосередньо впливає на процес вагітності, і може викликати навіть його переривання
Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Мочульська, О. М..
Порівняльна характеристика клінічної ефективності різних схем лікування атопічного дерматиту в дітей, особливості застосування специфічної індукції імунологічної толерантності [Текст] = Comparative characteristics of the clinical efficacy of different treatment regimens in children with atopic dermatitis, features of using specific immunological tolerance induction / О. М. Мочульська // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2017. - N 1. - С. 5-11

MeSH-головна:
ДЕРМАТИТ АТОПИЧЕСКИЙ -- DERMATITIS, ATOPIC (лекарственная терапия)
ДЕТИ -- CHILD
ИММУНОТЕРАПИЯ -- IMMUNOTHERAPY
ПРОБИОТИКИ -- PROBIOTICS
Анотація: Мета дослідження:вивчення ефективності та оцінка перспективи застосування алерген-специфічної імунотерапії в поєднанні із пролонгованою пробіотикотерапією при атопічному дерматиті у дітей, як методу індукції імунологічної толерантності, аналіз досвіду клінічної практики та інтерпретація результатів обстежень. Матеріали та методи. В процесі виконання науково-дослідної роботи усім дітям були проведені загально-клінічні методи дослідження: оцінка скарг, анамнестичних даних, об’єктивного статусу пацієнтів із визначенням показників фізичного розвитку, загальні клініко-лабораторні і біохімічні, імунологічні, алергологічні, інструментальні методи дослідження, такі як УЗД шкіри і дерматоскопія. Проводили порівняльну оцінку ефективності традиційної терапії та комплексного лікування атопічного дерматиту із застосуванням алерген-специфічної імунотерапії та пролонгованого курсу пробіотиками у 108 дітей віком від 4 до 18 років, контрольну групу склали 34 дітей аналогічного віку з хворими. Результати дослідження та їх обговорення. В статті представлені дані про перспективи застосування алерген-специфічної імунотерапії в поєднанні із пробіотикотерапією при атопічному дерматиті у педіатрії, а також наведено результати власних досліджень ефективності запропонованої терапії у дітей із атопічним дерматитом віком від 4 до 18 років. Проведено оцінку і порівняння традиційної терапії та алерген-специфічної імунотерапії в поєднанні із пробіотикотерапією при атопічному дерматиті. Контроль якості і ефективності комплексної терапії проводився за даними імунограми, а саме показників клітинної і гуморальної ланок імунітету, цитокінового статусу та рівня сироваткових імуноглобулінів. Висновки.Обгрунтовано доцільність та перспективу застосування алерген-специфічної імунотерапії в поєднанні із пролонгованою пробіотикотерапією у дітей з атопічним дерматитом
Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

Синенко, В. В.
Генетические маркеры антиоксидантной защиты у детей, рожденных благодаря вспомогательным репродуктивным технологиям [Текст] = Genetic markers of antioxidant protection in children born after assisted reproductive technologies / В. В. Синенко // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2017. - N 1. - С. 12-15

MeSH-головна:
ДЕТИ -- CHILD
ОПЛОДОТВОРЕНИЕ -- FERTILIZATION
РЕПРОДУКЦИЯ -- REPRODUCTION
ГЕНЕТИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- GENETIC RESEARCH
МУТАЦИЯ -- MUTATION
Анотація: Мета дослідження – вивчити ефективність і оцінити можливості використання генетичних методів дослідження ферментів, які відповідають за антиоксидантний захист у дітей, народжених завдяки допоміжним репродуктивним технологіям (ДРТ), а також визначити можливий вплив виявлених порушень на стан здоров’я дітей даної групи. Матеріали та методи. У дослідженні брали участь 45 дітей основної групи, народжених завдяки ДРТ, і 20 дітей контрольної групи, народжених після спонтанної вагітності. Для оцінки стану антиоксидантної системи досліджували гени, що детермінують активність найважливіших ферментів цієї системи: SOD-2 (супероксиддисмутази), яка міститься безпосередньо в мітохондріях, і САТ (каталази). Також було доцільним оцінити стан HIF (гіпоксично-індукованого фактора). Результати дослідження та їх обговорення. У дітей, народжених завдяки ДРТ, достовірно частіше спостерігали гетерозиготні мутації фрагментів ДНК, що відповідають за функціональний стан SOD-2 (х2=4,68; р=0,030), і гетерозиготні й гомозиготні мутації щодо САТ (х2=3,85; р=0,049). Мутації, які відповідають за функціонування CAT, SOD-2 є прогностично несприятливими факторами, предикторами більш частого розвитку респіраторних захворювань, затримки фізичного розвитку. Висновки. Застосування генетичних досліджень, спрямованих на вивчення функції каталази і супероксиддисмутази у дітей, народжених завдяки ДРТ, показало їх ефективність і доцільність для подальшого вивчення стану здоров’я дітей даної групи
Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-28

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)