Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=АУ37/2017/1<.>

Загальна кількість знайдених документів : 28
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-28

Мочульська, О. М..
Порівняльна характеристика клінічної ефективності різних схем лікування атопічного дерматиту в дітей, особливості застосування специфічної індукції імунологічної толерантності [Текст] = Comparative characteristics of the clinical efficacy of different treatment regimens in children with atopic dermatitis, features of using specific immunological tolerance induction / О. М. Мочульська // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2017. - N 1. - С. 5-11

MeSH-головна:
ДЕРМАТИТ АТОПИЧЕСКИЙ -- DERMATITIS, ATOPIC (лекарственная терапия)
ДЕТИ -- CHILD
ИММУНОТЕРАПИЯ -- IMMUNOTHERAPY
ПРОБИОТИКИ -- PROBIOTICS
Анотація: Мета дослідження:вивчення ефективності та оцінка перспективи застосування алерген-специфічної імунотерапії в поєднанні із пролонгованою пробіотикотерапією при атопічному дерматиті у дітей, як методу індукції імунологічної толерантності, аналіз досвіду клінічної практики та інтерпретація результатів обстежень. Матеріали та методи. В процесі виконання науково-дослідної роботи усім дітям були проведені загально-клінічні методи дослідження: оцінка скарг, анамнестичних даних, об’єктивного статусу пацієнтів із визначенням показників фізичного розвитку, загальні клініко-лабораторні і біохімічні, імунологічні, алергологічні, інструментальні методи дослідження, такі як УЗД шкіри і дерматоскопія. Проводили порівняльну оцінку ефективності традиційної терапії та комплексного лікування атопічного дерматиту із застосуванням алерген-специфічної імунотерапії та пролонгованого курсу пробіотиками у 108 дітей віком від 4 до 18 років, контрольну групу склали 34 дітей аналогічного віку з хворими. Результати дослідження та їх обговорення. В статті представлені дані про перспективи застосування алерген-специфічної імунотерапії в поєднанні із пробіотикотерапією при атопічному дерматиті у педіатрії, а також наведено результати власних досліджень ефективності запропонованої терапії у дітей із атопічним дерматитом віком від 4 до 18 років. Проведено оцінку і порівняння традиційної терапії та алерген-специфічної імунотерапії в поєднанні із пробіотикотерапією при атопічному дерматиті. Контроль якості і ефективності комплексної терапії проводився за даними імунограми, а саме показників клітинної і гуморальної ланок імунітету, цитокінового статусу та рівня сироваткових імуноглобулінів. Висновки.Обгрунтовано доцільність та перспективу застосування алерген-специфічної імунотерапії в поєднанні із пролонгованою пробіотикотерапією у дітей з атопічним дерматитом
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Синенко, В. В.
Генетические маркеры антиоксидантной защиты у детей, рожденных благодаря вспомогательным репродуктивным технологиям [Текст] = Genetic markers of antioxidant protection in children born after assisted reproductive technologies / В. В. Синенко // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2017. - N 1. - С. 12-15

MeSH-головна:
ДЕТИ -- CHILD
ОПЛОДОТВОРЕНИЕ -- FERTILIZATION
РЕПРОДУКЦИЯ -- REPRODUCTION
ГЕНЕТИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- GENETIC RESEARCH
МУТАЦИЯ -- MUTATION
Анотація: Мета дослідження – вивчити ефективність і оцінити можливості використання генетичних методів дослідження ферментів, які відповідають за антиоксидантний захист у дітей, народжених завдяки допоміжним репродуктивним технологіям (ДРТ), а також визначити можливий вплив виявлених порушень на стан здоров’я дітей даної групи. Матеріали та методи. У дослідженні брали участь 45 дітей основної групи, народжених завдяки ДРТ, і 20 дітей контрольної групи, народжених після спонтанної вагітності. Для оцінки стану антиоксидантної системи досліджували гени, що детермінують активність найважливіших ферментів цієї системи: SOD-2 (супероксиддисмутази), яка міститься безпосередньо в мітохондріях, і САТ (каталази). Також було доцільним оцінити стан HIF (гіпоксично-індукованого фактора). Результати дослідження та їх обговорення. У дітей, народжених завдяки ДРТ, достовірно частіше спостерігали гетерозиготні мутації фрагментів ДНК, що відповідають за функціональний стан SOD-2 (х2=4,68; р=0,030), і гетерозиготні й гомозиготні мутації щодо САТ (х2=3,85; р=0,049). Мутації, які відповідають за функціонування CAT, SOD-2 є прогностично несприятливими факторами, предикторами більш частого розвитку респіраторних захворювань, затримки фізичного розвитку. Висновки. Застосування генетичних досліджень, спрямованих на вивчення функції каталази і супероксиддисмутази у дітей, народжених завдяки ДРТ, показало їх ефективність і доцільність для подальшого вивчення стану здоров’я дітей даної групи
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Шульгай, О. М.
Диспепсичні розлади і патологія гастродуоденальної зони в дітей Тернопільської області [Текст] = Dyspepsia and the gastroduodenal pathology in children of Ternopil region / О. М. Шульгай, Р. В. Черній // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2017. - N 1. - С. 16-19

MeSH-головна:
УКРАИНА -- UKRAINE
ДЕТИ -- CHILD
ДИСПЕПСИЯ -- DYSPEPSIA
ГАСТРИТ ГИПЕРТРОФИЧЕСКИЙ -- GASTRITIS, HYPERTROPHIC
ЖЕЛУДКА ЯЗВА -- STOMACH ULCER
ДВЕНАДЦАТИПЕРСТНОЙ КИШКИ ЯЗВА -- DUODENAL ULCER
HELICOBACTER PYLORI -- HELICOBACTER PYLORI
Анотація: Мета дослідження – визначити, в якій місцевості (сільській чи міській) у дітей більше діагностують диспепсичні розлади і патологію гастродуоденальної зони та які супутні патології спостерігають при цьому найчастіше, адже хронічні захворювання широко розповсюджені в дітей різного віку і на сучасному етапі часто перебігають без певних клінічних особливостей, з ускладненнями, що призводить до значного погіршення якості життя і навіть до інвалідності. Матеріали та методи. При виконанні наукового дослідження обстежено 35 дітей віком від 4 місяців до 17 років, жителів міської і сільської місцевості, які звернулися за медичною допомогою в Тернопільську обласну дитячу клінічну лікарню. Було проаналізовано амнестичні дані, результати загальноклінічних, лабораторних та інструментальних методів дослідження. Результати дослідження та їх обговорення. Під час наукового дослідження було встановлено, що структуру загальної захворюваності при патології гастродуодентальної зони частіше формують диспепсичні розлади, ніж такі деструктивні ураження цієї зони, як виразкова хвороба й ерозивний гастродуодеоніт. Зокрема, при аналізі історій хвороб виявлено, що найчастіше супутнім захворюванням в обстежуваних була дисфункція сфінктера Одді за міліарним типом, ніж інші захворювання (дисфункцієя жовчного міхура за гіпокінетичним типом, лямбліоз та ін.). Висновок: На основі наукового дослідження встановлено, що здоров’я дітей із диспепсичними розладами і патологією гастродуоденальної зони в сільській місцевості гірше, ніж у міській, що зумовлено певними факторами
Дод.точки доступу:
Черній, Р. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Бербець, А. М.
Шишкоподібна залоза, репродуктивна система та вагітність [Текст] = Pineal gland, reproductive system and pregnancy / А. М. Бербець // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2017. - N 1. - С. 20-22

MeSH-головна:
ШИШКОВИДНАЯ ЖЕЛЕЗА -- PINEAL GLAND
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY
МЕЛАТОНИН -- MELATONIN
РЕПРОДУКЦИЯ -- REPRODUCTION
КРЫСЫ -- RATS
Анотація: Мета дослідження. Встановити наявність взаємозв’язку між роботою шишкоподібної залози, репродуктивної системою, та вагітністю. Матеріали і методи. Дослідження проведено на 20 статевозрілих нелінійних білих щурах Rattus Norvegicus Wistar жіночої статі, які не народжували (дослідна група). Контрольну групу складали 16 щурів жіночої статі з такими ж параметрами. Після настання вагітності тварини дослідної групи піддавалися освітленню в режимі 24 години на добу за допомогою галогенних ламп «білого» світла, щурі контрольної групи перебували в режимі «12 годин світла/ 12 годин темряви». Після 21 дня з моменту підтвердження вагітності щурів дослідної групи забивали. Матки забитих щурів піддавалися патогістологічному дослідженню. Результати дослідження і їх обговорення. У всіх щурів дослідної групи виявлено припинення розвитку вагітності, тоді як в контрольній групі вагітності розвивалися нормально. Патогістологічне дослідження підтвердило зміни ендометрію, характерні для вагітності. Висновок. Пригнічення функції шишкоподібної залози, викликане освітленням, безпосередньо впливає на процес вагітності, і може викликати навіть його переривання
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Профілактика невиношування багатоплідної вагітності з використанням розвантажувального акушерського песарія [Текст] = Prevention of multiple pregnancy miscarriage using obstetrician unloading pessary / А. В. Бойчук [и др.] // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2017. - N 1. - С. 23-28

MeSH-головна:
АБОРТ ПРИВЫЧНЫЙ -- ABORTION, HABITUAL (профилактика и контроль)
БЕРЕМЕННОСТЬ МНОГОПЛОДНАЯ -- PREGNANCY, MULTIPLE
ПЕССАРИИ -- PESSARIES
Анотація: Мета дослідження – оцінити ефективність застосування розвантажувальних акушерських песаріїв у жінок з багатоплідною вагітністю з високим ризиком невиношування. Матеріали та методи. Проаналізовано 40 випадків застосування розвантажувальних акушерських песаріїв у вагітних з двійнятами з ознаками невиношування у термінах 18–28 тижнів вагітності, котрі склали першу групу обстежуваних. Друга група – 12 вагітних з двійнятами, котрим був накладений шов на шийку матки з приводу істміко-цервікальної недостатності. Контрольна група – 18 вагітних з двійнею, яким призначалась консервативна терапія. Проведений аналіз перебігу вагітності, пологів, післяпологового періоду та стану неонатальної адаптації в обстежуваних групах. Результати дослідження та їх обговорення. Динаміка вкорочення шийки матки була значно повільнішою у пацієнток І групи, яким було встановлено розвантажувальний акушерський песарій, це є ефективним методом профілактики та лікування невиношування у жінок з багатоплідною вагітністю, зниження частоти пізнього аборту та передчасних пологів, перинатальних втрат. Пацієнтки І групи мали меншу кількість випадків передчасного розриву плодових оболонок у 7 (17,5 %) пацієнток І групи порівняно з 3 (25,0 %) жінками ІІ групи та у 5 (27,7 %) вагітних контрольної групи. В І групі обстежуваних термінові пологи відбулися у 34 (85 %) випадках, у ІІ групі – у 9 (75,0 %) випадках, у контрольній – 12 (66,6 %) випадках. В контрольній групі перинатальні втрати склали 2,7 %. В І групі перинатальних втрат не було. При оцінці стану неонатальної адаптації новонароджених обстежуваних груп прослідковується зниження росто-вагових показників у дітей ІІ та контрольної груп, також спостерігається зниження показників оцінки стану новонароджених за шкалою Апгар у ІІ та контрольній групах. Висновки. Методика застосування розвантажувального акушерського пессарія є патогенетично обґрунтованою у вагітних з багатопліддям і дозволяє пролонгувати вагітність до доношеного терміну у 85 % жінок досліджуваної групи, знизити медикаментозне навантаження на вагітну та плід
Дод.точки доступу:
Бойчук, А. В.
Нікітіна, І. М.
Кондратюк, В. К.
Калашник, Н. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Стан судинного гомеостазу в жінок із непліддям після використання допоміжних репродуктивних технологій [Текст] = State of vascular homeostasis in women with infertility after using assisted reproductive technologies / О. Г. Бойчук [и др.] // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2017. - N 1. - С. 29-32

MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
ОПЛОДОТВОРЕНИЕ -- FERTILIZATION
РЕПРОДУКЦИЯ -- REPRODUCTION
ГОМЕОСТАЗ -- HOMEOSTASIS
Анотація: Мета – встановити роль порушень судинної регуляції у виникненні перинатальних ускладнень у вагітних високого ризику. Методи дослідження. Обстежено 50 вагітних жінок після допоміжних репродуктивних технологій із непліддям гормонального генезу (основна група), 50 вагітних жінок після допоміжних репродуктивних технологій внаслідок трубно-перитонеального фактору непліддя (група порівняння) і 50 соматично здорових жінок із неіндукованою вагітністю (контрольна група) у терміні гестації 14–16 тижнів. Рівень гомоцистеїну визначено методом ферментативної циклічної реакції, за допомогою набору Diasyis (Німеччина) з використанням аналізатора Respons 920 (Німеччина) за методикою виробника. Вміст L"аргініну в крові визначено за допомогою фотометричного методу, в основу якого покладено реакцію L"нафтола з гіпобромідним реактивом. Для кількісного визначення плацентарного фактора росту людини (PLGF) в зразках плазми крові використано імунохімічний метод з електрохемілюмінесцентною детекцією (ECLIA). Результати. Для визначення ролі порушень регуляції судинного гомеостазу у виникненні ускладнень вагітності в основній групі виділено 2 підгрупи: 1"ша – 9 жінок із суттєвими акушерськими й перинатальними порушеннями (викидні та завмерлі вагітності, прееклампсія тяжкого ступеня, декомпенсований дистрес плода), 2"га – 31 жінка без таких порушень. Встановлено, що вагітність після програм допоміжних репродуктивних технологій проходила з особливо тяжкими ускладненнями в тих жінок із непліддям гормонального генезу, в яких вже на початку вагітності формування і розвиток плаценти відбувались в умовах ендотеліальної дисфункції: негативної дії гомоцистеїну, порушень процесів ангіогенезу. Отже, ці фактори можуть бути ранніми прогностичними маркерами тяжких акушерських і перинатальних порушень при індукованій вагітності в жінок із непліддям різного генезу. Висновки. В умовах гомеостатичного дисбалансу в даної категорії жінок порушення ендотелію та факторів судинної регуляції лежать в основі патогенезу репродуктивних, акушерських і перинатальних ускладнень, що є теоретичною передумовою для розробки патогенетично обґрунтованого комплексу профілактики й лікування, спрямованого на корекцію виявлених порушень
Дод.точки доступу:
Бойчук, О. Г.
Бойчук-Товста, О. Г.
Кишакевич, І. Т.
Римарчук, М. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Бондаренко, Н. П.
Парвовірус В19 - клінічна симптоматика та наслідки інфекції під час вагітності [Текст] = Parvovirus B19 - clinical symptomatology and complications during pregnancy / Н. П. Бондаренко // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2017. - N 1. - С. 33-36

MeSH-головна:
PARVOVIRIDAE ИНФЕКЦИИ -- PARVOVIRIDAE INFECTIONS
ПАРВОВИРУС B19 ЧЕЛОВЕКА -- PARVOVIRUS B19, HUMAN
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ ИНФЕКЦИОННЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, INFECTIOUS
Кл.слова (ненормовані):
Парвовирусные инфекции
Анотація: Мета дослідження – вивчити особливості клінічної картини та репродуктивних втрат у вагітних жінок, інфікованих парвовірусною інфекцією. Матеріали та методи. Із загальної кількості обстежених вагітних жінок на TORCH-інфекцію, за період 2011–2016 років, була сформована основна група: 58 (20,13 %) вагітних жінок, у яких була доведена парвовірусна інфекція наявністю імуноглобулінів класу М та імуноблотів IgM й IgG до парвовірусу B19. Контрольну групу склали 40 вагітних із неускладненим перебігом вагітності та відсутністю антитіл класу М до парвовірусу В19 й імуноблотів IgG до парвовірусних білків VP1, NS1, VPL. Результати дослідження та їх обговорення. 26 (44,8 %) вагітних жінок, у яких було діагностовано парвовірусну інфекцію, не мали симптоматики інфекційного захворювання під час вагітності. Інші вагітні жінки відмітили ряд симптомів. Клінічна картина парвовірусної інфекції у прояві міалгії, загальної втоми, субфебрильної температури, головного болю спостерігалась у 12 (20,6 %) вагітних жінок. Висипку еритематозного характеру на верхніх кінцівках та обличчі відмітили 9 (15,5 %) інфікованих жінок. У 6 (10,3 %) вагітних жінок були прояви суглобного болю. 5 (8,6 %) вагітних жінок мали збільшені пахвові та підщелепні лімфатичні вузли. Відмічено, що найбільші репродуктивні втрати відбуваються при інфікуванні матері у І та ІІ триместрах вагітності (55,1 %). Неімунна водянка плода мала місце у 8,57 % випадків. Висновки. У половині випадків (44,8 %) інфікування парвовірусом B19 під час вагітності має безсимптомний перебіг. Аналіз репродуктивних втрат при інфікуванні матері парвовірусом В19 показав, що вагітність, яка не розвивається, неімунна водянка плода, антенатальна загибель плода достовірно пов’язані з парвовірусом В19
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Булавенко, О. В.
Оцінка ролі гемодинамічного забезпечення матки в генезі трубно-перитонеальної форми безпліддя в жінок із ожирінням у програмах допоміжних репродуктивних технологій [Текст] = The assessment of the role of hemodynamic support in the genesis of tubal-peritoneal infertility in women with obesity treatment by reproductive technologies / О. В. Булавенко, І. Ю. Коцюбська // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2017. - N 1. - С. 37-41

MeSH-головна:
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY
ОПЛОДОТВОРЕНИЕ IN VITRO -- FERTILIZATION IN VITRO
МАТКА -- UTERUS
Анотація: Мета дослідження – оцінити гемодинамічне забезпечення матки і стан фолікулярного резерву в жінок із безпліддям трубно-перитонеального генезу та з ожирінням 1-2 ступеня як важливі предиктори успішності проведення екстракорпо-рального запліднення. Матеріали та методи. При проведенні проспективного дослідження були обстежені 40 пацієнток із трубно-перитонеальною формою безпліддя та ожирінням (ІМТ 30–35). Контрольну групу склали 30 жінок із трубно-перитонеальним фактором безпліддя та ІМТ 20–25 кг/м2 у програмах допоміжних репродуктивних технологій. Перед включенням пацієнток у програми екстракорпорального запліднення (ЕКЗ) їм проводилось на 2–3-й день менструального циклу ультразвукове сканування з доплерометричним картуванням маткових судин.Результати дослідження та їх обговорення. Проведено дослідження внутрішньоматкової васкуляризації та стану фолікулярного апарату в 40 жінок з трубно-перитонеальною формою безпліддя й ожирінням. Виявлено, що у даної групи жінок відзначалось зниження інтенсивності внутрішньоматкової васкуляризації за доплерометричними показниками ендометріальної перфузії (ВШ 5,25, 95 % ДІ [1,80–15,35], р=0,002). У 25,0 % пацієнток, зарахованих до програми ЕКЗ, мав місце обмежений фолікулярний резерв (ВШ 4,11, 95 % ДІ [1,10–15,29], р=0,035). Ознаки, що були виявлені, можуть бути незалежними кофакторами безпліддя, що можуть зменшити шанси на можливість завагітніти по програмах ЕКЗ.Висновки. Кофакторами інфертильності, крім основного фактора, могли бути не діагностовані раніше захворювання ендометрія (22,0 %), гідросальпінкс, полікістозна структура яєчників (10,0 %), обмежений фолікулярний резерв. Крім того, у пацієнток з ожирінням було діагностовано зниження інтенсивності внутрішньоматкової васкуляризації за доплерометрич-ними показниками ендометріальної перфузії
Дод.точки доступу:
Коцюбська, І. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Клінічна ефективність пентоксифіліну в лікуванні вагітних із передчасним розривом плодових оболонок при недоношеній вагітності [Текст] = Clinical efficacy of pentoxifylline in the treatment of pregnant women with preterm premature rupture of membranes / Б. М. Венцківський [и др.] // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2017. - N 1. - С. 42-46

MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
ПЛОДНЫХ ОБОЛОЧЕК ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЙ РАЗРЫВ -- FETAL MEMBRANES, PREMATURE RUPTURE
СЕПСИС -- SEPSIS
ПЕНТОКСИФИЛЛИН -- PENTOXIFYLLINE
Анотація: Мета дослідження – оцінити клінічну ефективність включення пентоксифіліну до комплексного лікування вагітних із передчасним розривом плодових оболонок. Матеріали та методи. Обстежено 68 вагітних із передчасним розривом плодових оболонок у терміни 24–34 тижні, яких розподілено на 2 групи. 33 пацієнтки групи 1 отримували традиційну токолітичну та антибактеріальну терапію, 35 вагітних групи 2 додатково отримували пентоксифілін. Оцінено частоту септичних ускладнень вагітності, пологів та післяпологового періоду. Результати дослідження та їх обговорення. Додаткове призначення пентоксифіліну вагітним із передчасним розривом плодових оболонок приводило до вірогідного зростання частки пацієнток, де вагітність було пролонговано на 5 днів – 31,4 % проти 18,2 % у групі традиційного лікування. З 18,2 % до 2,9 % знижено частку вагітних, у яких виникли показання до завчасної індукції пологів через прояви хоріоамніоніту. Досягнуто також зменшення частоти гіпертермії в пологах з 15,6 % до 2,9 %. Позитивний вплив на перебіг післяпологового періоду полягає у вірогідному зниженні частоти субінволюції матки з 30,3 % до 5,7 %, а також тривалого лейкоцитозу в післяпологовому періоді. Висновки. Включення пентоксифіліну до комплексного лікування вагітних із передчасним розривом плодових оболонок при недоношеній вагітності дозволяє збільшити частку пацієнток із пролонгуванням гестації на 5 днів, що покращує перинатальні наслідки. Призначення пентоксифіліну вагітним із передчасним розривом плодових оболонок приводить до зниження частоти гіпертермії в пологах та субінволюції матки в післяпологовому періоді.
Дод.точки доступу:
Венцківський, Б. М.
Біла, В. В.
Страшко, І. В.
Загородня, О. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Прогностичні критерії загрози антенатальної загибелі плода при вроджених вадах розвитку [Текст] = Prognostic criteria of the threat of antenatal fetus death in the congenital development perils / С. Р. Галич [и др.] // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2017. - N 1. - С. 47-49

MeSH-головна:
ВРОЖДЕННЫЕ, НАСЛЕДСТВЕННЫЕ И НОВОРОЖДЕННЫХ БОЛЕЗНИ И АНОМАЛИИ -- CONGENITAL, HEREDITARY, AND NEONATAL DISEASES AND ABNORMALITIES
АНОМАЛИИ ВРОЖДЕННЫЕ -- CONGENITAL ABNORMALITIES
ПЛОДА СМЕРТЬ -- FETAL DEATH
ГЕМОСТАЗ -- HEMOSTASIS
ДОППЛЕРА ЭФФЕКТ -- DOPPLER EFFECT
Анотація: Мета дослідження – прослідкувати динаміку внутрішньоутробного тенатогенезу плодів із вродженими вадами розвитку. Динаміку внутрішньоутробного тенатогенезу було прослідковано у 24-х внутрішньоутробних плодів, які мали вроджені вади розвитку. Матеріали та методи. Цим пацієнткам щоденно здійснювали доплерометрію кровоплину в маткових артеріях, пупковій артерії і середньомозковій артерії та низькочастотну п’єзоелектричну тромбоеластографію із моменту реєстрації загрозливої ознаки та до моменту констатації внутрішньоутробної загибелі плода. Визначали коефіцієнти кореляції за методом Спірмена між кількісними показниками та вірогідністю антенатальної загибелі плода. Результати дослідження та їх обговорення. Аналіз отриманих даних показав, що при порушеннях кровоплину виключно у матковій артерії ризик антенатальної загибелі плода відсутній. При порушеннях кровоплину у пупковій артерії та поєднанні цих порушень із гіперкоагуляцією висока вірогідність настання антенатальної загибелі плода впродовж від 2–3-х до 7–14-ти діб. Найвищий ризик антенатальної загибелі плода впродовж 2–4-х год обумовлений порушенням кровоплину у середньомозковій артерії на тлі гіперкоагуляції та пригнічення фібринолізу. На основі оцінки показників кровоплину в судинах фетоплацентарного комплексу та гемостазу методом низькочастотної п’єзоелектричної тромбоеластографії у вагітних із вродженими вадами розвитку плода, поєднаних із плацентарною дисфункцією, було розроблено метод прогнозування ризику антенатальної загибелі плода, який полягає в оцінці стану гемодинаміки внутрішньоутробного плода (доплерометрія) із одночасним дослідженням задопомогою низькочастотної п’єзоелектричної тромбоеластографії. При констатації порушень кровоплину в артеріях пуповини чи (та) середньомозковій артерії, поєднаних із гіперкоагуляцією та пригніченням фібринолізу, рекомендовано термінове розродження впродовж доби. Висновки. Запропонований алгоритм ведення вагітності, обстеження та розродження приводить до відсутності антенатальної загибелі плода, зниження показника перинатальної смертності, перинатальної захворюваності
Дод.точки доступу:
Галич, С. Р.
Щурко, Д. М.
Щурко, М. І.
Каланжова, О. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Гнатко, О. П.
Комплексна оцінка стану слизової шийки матки під час вагітності [Текст] = Comprehensive assessment of cervical mucosa during pregnancy / О. П. Гнатко, Н. Г. Скурятіна, Т. А. Бережна // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2017. - N 1. - С. 50-55

MeSH-головна:
ШЕЙКА МАТКИ -- CERVIX UTERI
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY
КОЛЬПОСКОПИЯ -- COLPOSCOPY
Анотація: Мета дослідження – було провести аналіз результатів комплексної оцінки стану шийки матки у здорових жінок протягом вагітності. Матеріали та методи. Під спостереженням перебувало 76 здорових жінок, які були взяті на облік з приводу вагітності без патологічних змін шийки матки віком від 23 до 35 років. Контрольну групу складали 30 здорових невагітних жінок репродуктивного віку. Крім загальноклінічного обстеження, проводилось кольпоскопічне, цитологічне та мікробіологічне дослідження, визначали рівень показників місцевого імунітету (імуноглобулінів (Ig) класів А, М, G та sIgA) в І, ІІ та ІІІ триместрах вагітності. Результати дослідження та їх обговорення. Показано, що під час вагітності відбуваються фізіологічні зміни слизової шийки матки, які встановлені за результатами досліджень. При кольпоскопічному дослідженні: посилення васкуляризації (14,5 %), набряк епітелію (14,5 %), зміщення стику епітелію в бік ектоцервіксу (15,8 %), децидуоз (7,9 %), німі йоднегативні зони (з ІІ триместру вагітності у 15,8 %). Частота і характер виявлення даних змін зростала з пролонгацією вагітності. При цитологічному дослідженні виявлено наявність цитолізу клітин, переважання клітин проміжних шарів, ознак запалення (14,5 %) і гіперкератозу (у 10,5 % жінок з ІІ триместру), частота яких зростала до ІІІ триместру вагітності. При вивченні показників місцевого імунітету відмічено підвищення рівня IgA ((48,2±0,92) г/л) та sIgA ((16,7±0,73) г/л) в піхвово-цервікальних змивах у ІІІ триместрі вагітності порівняно з І і ІІ триместрами (р0,05), що свідчило про зростання захисних властивостей цервікального слизу перед пологами. В процесі вивчення стану шийки матки протягом вагітності виявлено дисплазію шийки матки легкого ступеня в ІІІ триместрі у 1 (1,3 %) пацієнтки при кольпоскопії і у 2 (2,6 %) – при цитологічному дослідженні. Висновки. Комплексна оцінка стану слизової шийки матки у жінок із незміненою шийкою матки показала, що під час вагітності відбуваються зміни, які є наслідком гестаційної перебудови під впливом гормональних, метаболічних та імунологічних процесів, що притаманні фізіологічній вагітності. Проведення і правильне трактування результатів кольпоскопічного, цитологічного, імунологічного скринінгу у вагітних щодо виключення підозри на наявність передракових та злоякісних процесів шийки матки дозволяє своєчасно встановити патологічний процес і забезпечити адекватне лікування
Дод.точки доступу:
Скурятіна, Н. Г.
Бережна, Т. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Гнатко, О. П.
Акушерські та перинатальні наслідки вагітності у жінок з ожирінням [Текст] = Obstetrical and perinatal consequences of pregnancy in obese women / О. П. Гнатко, К. М. Тишко // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2017. - N 1. - С. 56-61

MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY
Анотація: Мета дослідження – оцінити характер і частоту акушерських та перинатальних ускладнень у жінок з ожирінням. Матеріали та методи. На базі пологового будинку No 6 м. Києва був проведений ретроспективний аналіз історій пологів у вагітних з ожирінням за 2015–2016 роки. Було проаналізовано перебіг вагітності, пологів, післяпологового періоду, стан плода і новонародженого у 100 жінок з ожирінням (ІМТ30 кг/м²), які були розподілені на три підгрупи залежно від ступеня ожиріння: 1-а – 48 жінок з ожирінням І ступеня, 1-б – 32 жінки з ожирінням ІІ ступеня та 1-в – 20 жінок з ожирінням ІІІ ступеня. Групу порівняння склали 100 жінок без ожиріння. Результати дослідження та їх обговорення. Аналіз перебігу вагітності у жінок з ожирінням в І триместрі виявив високу частоту загрози переривання вагітності – 25 % проти 10 % в групі вагітних з нормальною масою тіла. Найчастішими ускладненнями у другому триместрі вагітності були: гіпертензія вагітних, яка зустрічалась у 22 % жінок з ожирінням; прееклампсія, яка спостерігалась у жінок з ІМТ30 у 4 рази частіше, ніж з ІМТ25. У вагітних з ожирінням дисфункція плаценти відмічалась в 2 рази частіше, ніж у вагітних з нормальною масою тіла. В ІІІ триместрі вагітності відсоток жінок з прееклампсією подвоювався з кожними 5–7 кг/м² ІМТ. Гестаційна гіпертензія зустрічалась у 5 разів частіше у вагітних з ожирінням. При ІМТ30 дисфункція плаценти відмічалась в 3 рази частіше в порівнянні з жінками, які мали нормальну масу тіла. Встановлена відсоткова залежність передчасних та запізнілих пологів від ІМТ, які зустрічались в 2 рази частіше у жінок з ожирінням. Ризик індукованих пологів був у три рази вищий у вагітних з ІМТ30. Відсоток кесарського розтину підвищувався із збільшенням ІМТ і, відповідно, становив 22 % у жінок з ожирінням проти 8 % – без нього. Найчастіше показаннями до кесарського розтину були: первинна (5 %) та вторинна (7 %) слабкість пологової діяльності, дистрес плода (7 %), прееклампсія важкого ступеня (7 %) у порівнянні з показниками в групі вагітних без ожиріння (відповідно, 2 %, 2 %, 3 %, 0 %). Висновок. Проведене дослідження підтвердило, що ожиріння незалежно від його ступеня є преморбідним фоном для ускладненого перебігу вагітності та пологів, який сприяє розвитку несприятливих перинатальних наслідків. Подальше вив-чення метаболічних особливостей при ожирінні і визначення патогенетичних механізмів формування ускладнень вагітності та пологів забезпечать розробку ефективної тактики ведення жінок з ожирінням як на етапі прегравідарної підготовки, так і на гестаційному етапі спостереження, що забезпечить зниження частоти акушерських і перинатальних ускладнень.Ключові слова: ожиріння; вагітність; ускладнення
Дод.точки доступу:
Тишко, К. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Значення прегравідарної підготовки у жінок із синдромом втрати плода на фоні вроджених форм тромбофілії [Текст] = Significance of pregravid preparation of women with fetal loss syndrome on the background of congenital forms of thrombophilia / Л. Л. Дола [и др.] // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2017. - N 1. - С. 62-64

MeSH-головна:
ТРОМБОФИЛИЯ -- THROMBOPHILIA
ПЛОДА СМЕРТЬ -- FETAL DEATH
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
Кл.слова (ненормовані):
Прегравидарная подготовка
Анотація: Мета дослідження –аналіз значення прегравідарної підготовки у жінок із синдромом втрати плода на фоні генетично детермінованої форми тромбофілії. Матеріали та методи. Проведено ретроспективний та проспективний аналіз перебігу вагітностей у 42 пацієнток із синдромом втрати плода на фоні вродженої тромбофілії. З них 22 жінки отримували прегравідарну підготовку та 20 жінок, вагітність у яких настала без запропонованої нами прегравідарної підготовки. Контрольну групу склали 30 жінок із фізіологічним перебігом вагітності. Використано такі методи дослідження, як: клінічні, функціональні (ехографічні, кардіотокографічні, доплерометричні), гемостазіологічні та морфологічні. Результати дослідження та їх обговорення. Так, у жінок із генетично детермінованими формами тромбофілії, вагітність у яких настала без прегравідарної підготовки, були зафіксовані такі ускладнення, як: передчасне відшарування нормально розташованої плаценти у 4,76 % (2) жінок, загроза мимовільних викиднів у 9 (21,4 %) осіб, загроза передчасних пологів у 7 (16,7 %) жінок, плацентарна дисфункція у 10 (2,4 %) пацієнток, в той час як у жінок із прегравідарною підготовкою даної патології виявлено менше (загроза мимовільного викидня у 5 (11,9 %) осіб, загроза передчасних пологів у 3 (7,1 %) жінок, плацентарна дисфункція у 4 (9,5 %)). УЗ-дослідження фетометричних показників плода та антенатальна оцінка структури плаценти дозволили діагностувати синдром затримки розвитку плода у 11,9 % (5) пацієнток із тромбофіліями без прегравідарної підготовки. Висновок. Отже, прегравідарна підготовка жінок із синдромом втрати плода на фоні генетично детермінованих форм тромбофілії дуже важлива і допомагає зменшити частоту гестаційних ускладнень
Дод.точки доступу:
Дола, Л. Л.
Геник, Н. І.
Кінаш, Н. М.
Сніжко, Т. Б.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Характеристика імунного статусу в жінок із латентною папіломавірусною інфекцією шийки матки [Текст] = Description of immune status in women with latent papillomavirusb cervical infection / О. Л. Дола [и др.] // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2017. - N 1. - С. 65-69

MeSH-головна:
ПАПИЛЛОМАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- PAPILLOMAVIRUS INFECTIONS
Анотація: Мета дослідження – аналіз змін показників, що характеризують стан імунітету, у жінок з генітальною латентною папіломавірусною інфекцією, часто поєднаною з урогенітальною інфекцією, на початку обстеження та через 6 місяців спостереження. Матеріали та методи. Обстежено жінок репродуктивного віку (від 18 до 45 років, 1200 осіб), що звернулись до гінекологічних відділень Перинатального центру та клінічної лікарні № 18 м. Києва за період з 2011 до 2016 рр. Контрольну групу склали 15 здорових жінок. Дослідження проведено за допомогою таких методів, як: цитологічний, кольпоскопічний, бактеріологічний, методу ПЛР, фенотипування лімфоцитів периферичної крові та статистичних методів. Результати дослідження та їх обговорення. При обстеженні 1200 жінок у 210 (16,0 %) виявлена ДНК вірусу папіломи людини (ВПЛ) за відсутності клінічних та морфологічних ознак інфекції, що свідчило про латентну папіломавірусну інфекцію (ПВІ). З них у 84 – діагностована моноінфекція, у 126 – поєднана папіломавірусна та урогенітальна інфекції (УГІ). Інфікування ВПЛ і вірогідність подальшого розвитку захворювання (елімінація або персистенція вірусу) значною мірою визначається клітинними та гуморальними факторами імунітету. Для з’ясування ролі імунної системи людини при латентній ПВІ проведено фенотипування лімфоцитів периферичної крові з використанням моноклональних антитіл та визначення рівня імуноглобулінів (Ig) А, М, G за методом радіальної імунодифузії на початку обстеження і через 6 місяців. У 140 жінок встановлена транзиторна ПВІ, у 70 – персистуюча. У жінок з латентною ПВІ шийки матки виявлені деякі ознаки вторинної імунної недостатності, що виражалось у зниженні відсотка Т-лімфоцитів та Т-хелперів з одночасним підвищенням кількості цитотоксичних лімфоцитів та природних кілерів (NK) на тлі активації гуморальної ланки імунітету. Супутня УГІ статевих органів підтримувала, а іноді і посилювала виявлені особливості імунореактивності при ПВІ. У жінок з транзиторною ПВІ спостерігалась нормалізація показників клітинного та гуморального імунітету, а подальша персистенція ВПЛ у шийці матки призводила до більш суттєвого пригнічення реакцій не тільки клітинної, а й гуморальної ланок імунітету (зниження кількості NK та імунорегуляторного індексу, рівня IgA). Висновок. Таким чином, у жінок з латентною ПВІ ШМ виявлялись деякі ознаки вторинної імунної недостатності, що виражалось у зниженні відсотку Т-лімфоцитів та Т-хелперів, з одночасним підвищенням кількості цитотоксичних лімфоцитів та природних кілерів на тлі активації гуморальної ланки імунітету
Дод.точки доступу:
Дола, О. Л.
Лакатош, В. П.
Біла, В. В.
Антонюк, М. І.
Лакатош, П. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Особливості перебігу та лікування алергічного риніту у вагітних [Текст] = Peculiarities and treatment of allergic rhinitis during pregnancy / О. О. Корчинська [и др.] // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2017. - N 1. - С. 70-75

MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (лекарственная терапия)
РИНИТ АЛЛЕРГИЧЕСКИЙ -- RHINITIS, ALLERGIC (лекарственная терапия)
Анотація: Мета дослідження – розгляд особливостей клінічної картини, перебігу, терапії та профілактики сезонного алергічного риніту у вагітних жінок. Матеріали та методи. Проведено огляд наукової літератури вітчизняних та зарубіжних авторів і видань у медичній бібліотеці Закарпатського обласного медичного інформаційно-аналітичного центру, оглянуто та проаналізовано джерела Інтернету. Результатидослідження та їх обговорення. У статті розглянуто причини виникнення сезонного алергічного риніту у вагітних жінок, зазначено особливості його перебігу. Також показано вплив алергічного риніту на вагітність та плід, можливі ускладнення та наслідки даного захворювання. Наводяться особливості лікування алергічного риніту під час вагітності, розглядаються питання, що пов’язані з діагностикою та вибором лікарського засобу з урахуванням ступеня потенційної небезпеки препаратів для вагітної та майбутньої дитини. Проаналізувавши дані літературних джерел, авторами статті було виявлено, що від сезонного алергічного риніту страждає близько третини жінок репродуктивного віку, що підкреслює актуальність та наукову значимість даної теми. При вагітності симптоматика захворювання дещо змінюється, що утруднює його діагностику. В статті розглядається питання щодо терапії сезонного алергічного риніту у вагітних, особливістю якої є те, що під час призначення медикаментозної терапії вагітним потрібно керуватися класифікацією категорій ризику призначених препаратів (класифікація FDA). Висновок. Вагітні з алергічним ринітом потребують динамічного спостереження, адекватного лікування, контролю і оцінки ефективності призначеної терапії. Рекомендується проведення консиліуму у складі алерголога-імунолога, акушера-гінеколога, а при необхідності й інших спеціалістів, для визначення тактики лікування та профілактики загострень алергічних захворювань при вагітності. Незначна кількість праць та видань з даної теми свідчить про те, що дослідженням особливостей перебігу, діагностики, лікування та профілактики алергічних захворювань під час вагітності майже не займаються ні акушери-гінекологи, ні алергологи. Оскільки ряд серйозних ускладнень даного захворювання може призвести до негативного впливу як на організм матері, так і дитини, тому питання розробки способів профілактики та безпечної і ефективної терапії є дуже важливим і може значно покращити якість життя. Ось чому для збереження здоров’я майбутньої матері і народження здорової дитини є необхідними знання про перебіг алергічного риніту у вагітних і причини його виникнення. Адже це дасть можливість правильно проводити підготовку, спостереження та лікування хворих на всіх строках вагітності
Дод.точки доступу:
Корчинська, О. О.
Костур, К. П.
Криванич, Н. В.
Жила, М. М.
Жултакова, С.
Галдунова, Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Кузьміна, І. Ю.
Важливість визначення біомолекулярних маркерів у патогенезі розвитку гіперпластичних процесів ендометрія у перименопаузальному періоді [Текст] = Importance of the determination of biomolecular markers in the pathogenesis of development of the hyperplastic processes of endometryum in the periminopausal period / І. Ю. Кузьміна, О. О. Кузьміна // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2017. - N 1. - С. 76-79

MeSH-головна:
ПЕРИМЕНОПАУЗА -- PERIMENOPAUSE
ЭНДОМЕТРИЯ ГИПЕРПЛАЗИЯ -- ENDOMETRIAL HYPERPLASIA
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS
Анотація: Мета дослідження – вивчити біомолекулярні маркери при гіперплазії ендометрія (ГПЕ) в жінок у періоді перименопаузи і відповідність ступеня їх активності морфологічним змінам слизової оболонки матки. Матеріали та методи. Досліджені 70 жінок з ГПЕ, що склали основну групу, з яких у 38 (54,5 %) хворих виявлені морфологічні ознаки простої форми типової гіперплазії ендометрія (ПГЕ), у 32 (45,5 %) – складної гіперплазії (СГЕ). 20 жінок склали контрольну групу. У 50 пацієнток з різними типами ГПЕ були проведені імуногістохімічні дослідження з визначенням маркера апоптозу – білка p53, маркерів проліферативної активності – протеїну Ki-67, білка p27 і рецепторів стероїдних гормонів – естрогену і прогестерону. Результати дослідження та їх обговорення. Показники експресії проонкогенного білка Ki-67 свідчать про високу проліферативну активність клітин ендометрія в жінок 2 групи із СГЕ (р0,05), в той час як при ПГЕ цей показник був значно меншим та практично не відрізнявся від контрольної групи. Експресія антионкогенів білка р53 у залозах і клітинах строми при СГЕ була значно нижче показників у біоптатах ендометрія у пацієнток з ПГЕ. Аналіз вмісту білків, що регулюють клітинний цикл, вказує на зниження вмісту інгібітору циклу р27. При ГПЕ відбувалося достовірне підвищення маркера проліферації Ki-67: при ПГЕ з 4,3 до 9,2 % (клітини епітелію), при СГЕ в біоптатах ендометрія з 11,1 до 23,4 %, а також зниження маркера апоптозу р53 з 10,7 до 4,3 % та з 13,4 до 5,8 % відповідно (р0,05). Також спостерігалась різна імуногістохімічна реакція естрогенових та прогестеронових рецепторів залежно від типу ГПЕ. Був запропонований алгоритм обстеження пацієнток із гіперпластичними процесами в перименопаузі, в основі якого лежить верифікація морфологічного діагнозу з використанням імуногістохімічних критеріїв. Висновок. Диференційований підхід до діагностики ГПЕ оснований на імуногістохімічному визначенні біомолекулярних маркерів (Ki-67, р27, р53), що дозволяє не тільки прогнозувати перебіг гіперпластичного процесу, а й оцінити ефективність проведеного лікування
Дод.точки доступу:
Кузьміна, О. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Леуш, С. Ст.
Мінливість вмісту антифосфоліпідних антитіл у другому триместрі вагітності у пацієнток з раннім гестозом [Текст] = Variability of antiphospholipid antibodies circularion in the second trimester of pregnancy in patients with early gestosis / С. Ст. Леуш, А. С. Дем’яненко, О. С. Загородня // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2017. - N 1. - С. 80-83

MeSH-головна:
АНТИТЕЛА АНТИФОСФОЛИПИДНЫЕ -- ANTIBODIES, ANTIPHOSPHOLIPID
БЕРЕМЕННОСТИ ТРИМЕСТР ВТОРОЙ -- PREGNANCY TRIMESTER, SECOND
Анотація: Мета дослідження – дослідити мінливість циркуляції антифосфоліпідних антитіл у вагітних залежно від перебігу першого триместру вагітності. Матеріали та методи. Обстежено 109 вагітних з гестаційним терміном 11–12 тижнів, яких було розділено на 2 групи. Групу 1 утворили 58 вагітних, що мали прояви раннього гестозу, групу 2 – 51 вагітна з неускладненим перебігом першого триместру вагітності. У всіх вагітних в 11–12 та в 20 тижнів методом імуноферментного аналізу було визначено циркуляцію антитіл до основних фосфоліпідів, проаналізовано частоту виявлення різних субтипів антитіл при першому та другому обстеженні залежно від перебігу першого триместру вагітності. Результати дослідження та їх обговорення. Частота виявлення антифосфоліпідних антитіл в першому триместрі вагітності в обох групах не перевищувала 3,4–3,9 %, не більше 1-2 вагітних у кожній групі мали циркуляцію двох або більше субтипів антитіл. Переважним субтипом, що його було виявлено в обох групах, були Ig G до кардіоліпіну. Вже в 20 тижнів між групами було виявлено відмінності – в групі 2 частота виявлення антитіл до негативно зарядженого фосфатидилсерину сягнула 13,7 %, а нейтрального фосфатидилетаноламіну – 17,6 %, в групі частка вагітних з виявленими антитілами до фосфоліпідів залишилась сталою. Висновки. Вагітним властива мінливість концентрації АФА протягом першої половини гестації – від незначної частоти виявлення їх в 11–12 тижнів до значного зростання в 20 тижнів. Враховуючи домінування антифосфоліпідних антитіл до негативно заряджених фосфоліпідів у вагітних в 20 тижнів, які не мали їх у першому триместрі, їх поява може бути свідченням початку ендотеліальної дисфункції, що лежить в основі більшості акушерських ускладнень. Частота появи АФА до негативно заряджених фосфоліпідів є меншою серед пацієнток з раннім гестозом, ніж серед жінок з неускладненим перебігом першого гестаційного триместру
Дод.точки доступу:
Дем’яненко, А. С.
Загородня, О. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Литвин, Н. В.
Оцінка причин ранніх втрат вагітності у жінок із безпліддям, включених у програму допоміжних репродуктивних технологій [Текст] = Assessment of causesm of early pregnancy loss in women with infertility included in the program of assisted reproductive technologies / Н. В. Литвин, Н. І. Геник // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2017. - N 1. - С. 84-89

MeSH-головна:
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE
АБОРТ ПРИВЫЧНЫЙ -- ABORTION, HABITUAL
ОПЛОДОТВОРЕНИЕ -- FERTILIZATION
РЕПРОДУКЦИЯ -- REPRODUCTION
Анотація: Мета дослідження – стала оцінка перебігу першого триместру вагітності у пацієнток із лікованим безпліддям, включених у програму допоміжних репродуктивних технологій та визначення провідних етіологічних чинників, що обумовлюють розвиток локального непрогресуючого відшарування хоріона та ранні репродуктивні втрати. Матеріали та методи дослідження. Проведено ретроспективний аналіз 1864 карт стаціонарних хворих із загрозою переривання вагітності та діагностованим початковим мимовільним викиднем, які перебували на лікуванні у відділеннях невиношування, гінекологічному відділенні міського пологового будинку м. Івано-Франківськ, а також у гінекологічному відділенні Прикарпатського центру репродукції людини за період 2011–2016 років. У контрольну групу увійшли 100 здорових вагітних. У 698 випадках пацієнтки були включені у програму допоміжних репродуктивних технологій. У 542 випадках (37,44 %) було діагностовано ретрохоріальні гематоми, з них у 196 пацієнток (36,16 %) (основна група) – із заплідненням in vitro, у 346 випадках (група порівняння) – при вагітності, яка настала у фізіологічному циклі. Результати дослідження та їх обговорення. Отримані нами дані щодо віку пацієнток досліджуваних груп дозолили припустити ризик виникнення ретрохоріальної гематоми частіше у юних пацієнток та жінок віком старше 30 років, вагомим чинником також був і паритет вагітностей. Результати проведеного клініко-анамнестичного аналізу продемонстрували переважання гестаційних втрат у терміни 5–7 тижнів вагітності (63,41 %). У структурі причин ранніх викиднів анатомічні фактори складали 18,08 %, гормональні порушення – 36,53 %, вроджені та набуті тромбофілічні стани, включаючи аутоімунні і генетичні, відмічено у 27,30 %, особливості каріотипу подружжя – у 10,33 % спостережень, інфекційно-запальний фактор – у 63,83 % пацієнток. Доведено значиму роль інфекційного фактора в генезі репродуктивних втрат: при гістологічному дослідженні виявлено морфологічні ознаки хронічного ендометриту (62,19 %), висхідного інфекційного ураження плідного яйця (54,87 %), гравідарної гіпоплазії ендометрія (20,91 %). Одним із важливих факторів розвитку ретрохоріальних гематом у жінок із лікованим безпліддям може слугувати ендокринний дисбаланс, встановлений у даної категорії пацієнток, який проявляється зростанням частки оперативних втручань на органах малого таза, високим відсотком нейроендокринних розладів у вигляді порушень менструального циклу, оваріальної дисфункції, недостатності лютеїнової фази та гіпоестрогенного гормонального фону у жінок даної категорії. Висновки. Невиношування вагітності у першому триместрі у жінок із лікованим безпліддям є достатньо серйозною патологією, вагомість якої набуває особливого значення у випадку лікованого непліддя та використання допоміжних репродуктивних технологій, що вимагає поглибленого обстеження пацієнток для вияснення імовірних причин ранніх репродуктивних втрат та відкриває перспективи подальших досліджень
Дод.точки доступу:
Геник, Н. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Прогноз звичного невиношування вагітності, асоційованого з генетичними формами тромбофілії [Текст] = Prognosis of recurrent pregnancy loss associated with heredity thrombophilia / Т. О. Лоскутова [и др.] // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2017. - N 1. - С. 90-94

MeSH-головна:
АБОРТ ПРИВЫЧНЫЙ -- ABORTION, HABITUAL
ТРОМБОФИЛИЯ -- THROMBOPHILIA
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ -- POLYMORPHISM, GENETIC
ГЕМОСТАЗ -- HEMOSTASIS
Анотація: Мета дослідження. Визначити прогностичну значущість маркерів тромбофілії, ендотеліальної дисфункції, артеріальної гіпертензії та патології фолатного циклу в розвитку звичного невиношування вагітності. Матеріали та методи дослідження. Проведено комплексне клінічне та лабораторне обстеження 109 жінок зі ЗНВ та 34 здорових вагітних. Методом ПЛР визначали поліморфізм в генах фактора V Leiden 1691 G→A, протромбіну 20210 G→A, інгібітору активатора плазміногену 1 типу 5G/4G, фібриногену β 455 G→A, параоксонази-1 192 Q→R, метилентетрагидрофолатредуктази 677 C→T і ангіотензиногену поліморфізм 235 M→T. Застосовували методи параметричної та непараметричної статистики. Результати дослідження. Проведене дослідження показало, що прогностичну цінність, щодо ЗНВ є наявність спадкових дефектів в системі гемостазу (гетерозиготні мутації генів фатора V Leiden 1691 GA (р0,05, OR
Дод.точки доступу:
Лоскутова, Т. О.
Давиденко, Н. В.
Крячкова, Н. В.
Петулько, А. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

Маляр, В. В.
Порівняльна оцінка плацентарно-плодового кровообігу і біофізичної активності плода при помірному ідіопатичному мало- і багатоводді [Текст] = Comparative characteristics of placental-fetal circulation and biophysical activity of the fetus with moderate idiopathic low- and polyhydramnios / В. В. Маляр // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2017. - N 1. - С. 95-99

MeSH-головна:
ПЛАЦЕНТА -- PLACENTA (кровоснабжение)
ПЛОД -- FETUS
МНОГОВОДИЕ -- POLYHYDRAMNIOS
АМНИОТИЧЕСКАЯ ЖИДКОСТЬ -- AMNIOTIC FLUID
Анотація: Мета дослідження – оцінка плацентарно-плодового кровоплину та антинатального стану плода при ідіопатичному мало- і багатоводді. Матеріали та методи. Об’єктом дослідження були 100 вагітних жінок, які на основі верифікації діагнозу мало- або багатоводдя були виділені в дві репрезентативні групи: 50 жінок з помірним ідіопатичним маловоддям (І група) і 50 осіб – з багатоводдям (ІІ група). До групи контролю увійшли 50 вагітних з фізіологічною вагітністю. Всім жінкам проведено комплексне клініко- інструментальне дослідження на тлі максимальної кількості навколоплідних вод (30–32 тижні) гестації. Результати дослідження та їх обговорення. Проведені дослідження встановили, що навіть помірне ідіопатичне мало- або багатоводдя сприяє зниженню адаптаційних можливостей плода та розвитку антенатального дистресу. При цьому відмічено найбільш виражене зниження фетальної біофізичної активності плода у разі маловоддя, ніж при багатоводді, що вимагає диференційованого підходу до вибору методу розродження. Висновок. Комплексна базальна антенатальна оцінка стану плода є методом вибору, який дозволяє оптимізувати терапевтичні заходи, вибір методу і часу розродження
Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-28

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)