Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=АУ37/2017/2<.>

Загальна кількість знайдених документів : 18
Показані документи з 1 по 18

Каменщик, А. В.
Однонуклеотидні поліморфізми rs11665469, rs724256, rs754505 гена NFATC1 та rs2229309 гена NFATC4 в дітей з двостулковим аортальним клапаном серця [Текст] = Rs11665469, rs724256, rs754505 single nucleotide polymorphisms of NFATC1 gene and rs2229309 of NFATC4 gene in children with bicuspid aortic valve / А. В. Каменщик // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2017. - N 2. - С. 5-9

MeSH-головна:
ПОРОКИ СЕРДЦА ВРОЖДЕННЫЕ -- HEART DEFECTS, CONGENITAL
ПОЛИМОРФИЗМ МОНОНУКЛЕОТИДНЫЙ -- POLYMORPHISM, SINGLE NUCLEOTIDE
АОРТАЛЬНЫЙ КЛАПАН -- AORTIC VALVE
ГЕНОТИПИРОВАНИЯ МЕТОДЫ -- GENOTYPING TECHNIQUES
Анотація: Мета дослідження – встановити розподіл генотипів у поліморфізмах rs7240256, rs11665469, rs754505 гена NFATC1 та rs2229309 гена NFATC4 в дітей з двостулковим аортальним клапаном серця (ДАК) та іншими уродженими вадами серця (УВС) без аномалій серцевих клапанів. Матеріали та методи. Проведено генотипування з визначенням вказаних поліморфізмів у 39 дітей з діагностованим ДАК, 42 дітей з УВС без аномалій клапанів та 51 дитини контрольної групи. Розподіл генотипів перевіряли на відповідність тесту Харді – Вайнберга за допомогою критерію χ2. Результати дослідження та їх обговорення. У поліморфізмі rs754505 гена NFATC1 у всіх групах дітей у 90 % випадків переважали гомозиготні генотипи (92,68, 90 та 87,1 % відповідно; p0,05). При розподілі генотипів поліморфізму rs7240256 гена NFATC1 у хворих з ДАК спостерігали переважання гомозиготного генотипу TT порівняно як із CT (58,97 та 28,20 % відповідно; p0,05), так і з CC (58,97 та 20,51 % відповідно; p0,05). При розподілі генотипів поліморфізму rs11665469 гена NFATC1 в дітей з ДАК та УВС домінували гомозиготні генотипи (76,85 і 66,6 % відповідно; p0,05) та переважав генотип TT у хворих з ДАК порівняно як з контролем (17,95 та 1,96 % відповідно; p0,05), так і з УВС (17,95 та 4,76 % відповідно; p0,05). У групі хворих з ДАК тест Харді – Вайнберга набував достовірних значень (χ2
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Косовська, Т. М.
Аномалад П’єра Робена в клінічній практиці педіатра [Текст] = Anomalad of Pierre-Robin in clinical practice of pediatrician / Т. М. Косовська, І. Б. Чорномидз, В. О. Косовська // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2017. - N 2. - С. 10-14

MeSH-головна:
РОБЕНА ПЬЕРА СИНДРОМ -- PIERRE ROBIN SYNDROME
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Уроджена вада щелепно-лицевої ділянки з вираженим недорозвитком нижньої щелепи як наслідок зменшення ротової порожнини і западання язика перешкоджає змиканню піднебінних пластинок з формуванням щілини м’якого піднебіння, що часто поєднується з множинними іншими аномаліями. В основі даного синдрому лежить аномалія росту і розвитку зародка, що характеризується порушенням розвитку початкового зародкового стану (внаслідок вади першої зябрової дуги). Язик розміщений сильно назад, досягаючи синусів носа, між глотково-піднебінними дужками, які орієнтовані сильно вниз. Розвиток цих аномалій зумовлений деякими інфекціями матері під час вагітності або нейрогенетичними порушеннями, наявністю механічної компресії всередині матки, а також вони можуть виникати внаслідок сімейної спадковості (на їх користь вказують вади обличчя в деяких членів однієї чи іншої родини). Основні діагностичні критерії: мікрогнатія (мала, коротка нижня щелепа) та (або) ретрогнатія (запала нижня щелепа). У хворого характерний профіль, подібний на пташиний рот, «пташине обличчя», рот до кінця не закривається, тому його називають «ротом акули»; глосоптоз (недорозвиток та западання язика) – невелика і втягнута нижня щелепа не може тримати язика в нормальному положенні, так що він впадає назад у гіпофаринкс, здавлюючи надгортанник, який відіграє роль клапана та перешкоджає проникненню повітря, одночасно порушується і ковтання. Іноді відмічається макроглосія, язик прирощений до м’яких тканин дна ротової порожнини; щілина м’якого піднебіння або «стрілчате піднебіння» (одно- чи двобічне незрощення). Усі ці аномалії спричиняють респіраторний дистрес-синдром, порушення дихання, неспокій, диспное з брадипное, постійний ціаноз, які особливо виражені при положенні дитини на спині, асфіксію при годуванні дитини, утруднення чи неможливість ковтання, блювання, з часом – атрепсію і порушення окостеніння. Ізольовані випадки аномаладу П’єра Робена завжди спорадичні. Аномалад є складовою частиною синдрому множинних уроджених вад розвитку, успадкування визначається залежно від типу успадкування основного синдрому. Актуальними при даному синдромі є виключення всіх несприятливих факторів у допологовий період розвитку дитини, пренатальна діагностика, проведення медико-генетичного консультування з метою попередження народження дитини зі спадковим захворюванням
Дод.точки доступу:
Чорномидз, І. Б.
Косовська, В. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Корекція лактазної недостатності в дітей грудного віку з проявами алергії на харчові продукти [Текст] = Correction of lactose deficiency in infants with symptoms of allergy to foods / О. А. Строй [и др.] // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2017. - N 2. - С. 15-20

MeSH-головна:
ПИЩЕВАЯ ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ -- FOOD HYPERSENSITIVITY
МЛАДЕНЕЦ -- INFANT
ДИСБАКТЕРИОЗ КИШЕЧНИКА -- DYSBACTERIOSIS INTESTINAL
ЛАКТАЗА -- LACTASE (дефицит)
Анотація: Мета дослідження – вивчити вплив корекції лактазної недостатності на стан здоров’я дітей грудного віку з проявами алергії на продукти харчування. Матеріали та методи. Обстежено 35 дітей віком від 2 до 14 місяців з харчовою алергією. В дослідження були включені пацієнти з передбачуваною лактазною недостатністю за результатами попереднього визначення рН калу (значення нижче 5,5). Дітям проведено загальноклінічне обстеження, копрологічне дослідження випорожнень з визначенням pH калу, посів калу на дисбактеріоз у динаміці. Результати дослідження та їх обговорення. В усіх дітей відмічались ті чи інші прояви харчової алергії. Діти перебували на природному – 16 (45,7 %), частково грудному – 14 (40 %) і штучному – 5 (14,3 %) вигодовуванні. При дослідженні мікробного пейзажу кишечника у більшості дітей загальна кількість кишкової палички залишалась у межах норми, зменшення кількості біфідо- і лактобактерій спостерігалось, відповідно, у 25,7 та 60,0 % пацієнтів. У абсолютної більшості обстежуваних висівалася умовно-патогенна мікрофлора. Після обстеження всім дітям було призначено лікування, яке включало гіпоалергенну дієту для матері-годувальниці та/або дитини, замісну ферментну терапію препаратом лактази «Мамалак». Форма випуску – краплі, які містять в 1 мл розчину 3000 ALU лактази. Препарат призначався з розрахунку 750 ALU лактази (5 крапель) на 100 мл грудного молока або молочної суміші перед кожним годуванням терміном 60 днів. Через 30 діб клінічне покращення перебігу шкірного і гастроінтестинального синдромів відмічено у кожної третьої дитини (11–31,4 %), у частини дітей (близько 25 %) спостерігалися позитивні зміни у складі мікрофлори кишечника. До кінця терміну спостереження кількість дітей з позитивними клінічними результатами збільшилась до 29 (82,9 %). Висновки. У дітей грудного віку з проявами алергії на харчові продукти можливе формування лактазної недостатності. Додавання препарату лактази до комплексної терапії, рекомендованої при алергічних захворюваннях, сприяло покращенню стану здоров’я дітей у абсолютній більшості випадків
Дод.точки доступу:
Строй, О. А.
Сліпачук, Л. В.
Антошкіна, А. М.
Казакова, Л. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Юсупов, Ш. А.
Особенности рентгенологической семиотики при пневмонии у детей раннего возраста [Текст] = Peculiarities of X-ray semiotics in pneumonia in children of early age / Ш. А. Юсупов, Г. М. Мардыева, Б. Р. Бахритдинов // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2017. - N 2. - С. 21-24

MeSH-головна:
ПНЕВМОНИЯ -- PNEUMONIA (рентгенография)
МЛАДЕНЕЦ -- INFANT
Анотація: Мета дослідження – вивчити особливості рентгенологічної семіотики при пневмонії в дітей раннього віку залежно від терміну гестації при народженні. Матеріали та методи. Проведено клініко-рентгенологічне обстеження 110 дітей раннього віку (від 1 місяця до 3-х років), хворих на пневмонію. Результати дослідження та їх обговорення. Вивчено особливості рентгенологічної семіотики пневмонії залежно від терміну гестації при народженні. У дітей, які народилися недоношеними, при пневмонії виявили рентгенологічні ознаки, характерні для тривалої незрілості легеневої тканини, а саме: помірну гіповентиляцію легень,поширені дрібновогнищеві тіні, обмежену сітчасту деформацію легеневого малюнка і симптом «повітряної бронхограми». Причому у віці від 1 до 3-х років вищевказана симптоматика дещо менш виражена, що узгоджується з наявною інформацією про реакцію з боку інтерстиціальної тканини у віковій динаміці. Характерні для недоношеності неінтенсивні вогнища на тлі незрілих легень і відносно бідна й уповільнена динаміка зворотних змін підтверджують думку про переважання ризику розвитку хронічної легеневої патології саме при наявності в анамнезі даних про недоношеність, а також чіткого взаємозв’язку запальних змін у легенях з перинатальною патологією, незрілістю легень і організму в цілому. Такі рентгенологічні симптоми, як посилення і деформація легеневого малюнка, зниження прозорості легеневих полів за типом «матового скла», дрібновогнищеві тіні, у свою чергу, є рентгенологічними ознаками ранніх стадій, так званих інтерстиціальних хвороб легень, які останнім часом привертають увагу не тільки клініцистів, але й рентгенологів, морфологів через наростання поширеності. У міру прогресування процесу в деяких дітей виявляли ознаки інтерстиціального фіброзу, з’являлися порожнини, формувалася картина стільникової легені. Ця інформація дає підстави припускати, що наявність таких ознак у дітей, які народилися недоношеними, не виключає ймовірності вікової схильності до інтерстиціальних хвороб легень. Висновки. Тривалі ознаки незрілості легеневої тканини в дітей, які народилися недоношеними, накладають відбиток на процес подальшого розвитку захворювань респіраторного тракту в дітей раннього віку і не виключають імовірності вікової схильності до інтерстиціальних хвороб легень
Дод.точки доступу:
Мардыева, Г. М.
Бахритдинов, Б. Р.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Бойчук, А. В.
Деякі аспекти впливу дисфункції щитоподібної залози на виникнення лейоміоми матки [Текст] = Some aspects of the impact of thyroid dysfunction on the occurrence of uterine leiomyoma / А. В. Бойчук, Н. О. Існюк // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2017. - N 2. - С. 25-30

MeSH-головна:
ЛЕЙОМИОМА -- LEIOMYOMA
МАТКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- UTERINE NEOPLASMS
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ БОЛЕЗНИ -- THYROID DISEASES
Анотація: У статті наведені дані щодо сучасних поглядів на розвиток найчастішої гінекологічної патології – лейоміоми матки. Проведено аналіз даних щодо зв’язку виникнення даного захворювання із змінами гормонального, імунного балансу організму та ролі генетичних чинників у цьому процесі. Проаналізовано значення порушення тиреоїдної функції в розвитку гіперпластичних процесів органів репродуктивної системи. Вказано на необхідність вибору методів лікування, які дозволяють зберегти репродуктивну функцію жінки та покращити якість життя в післяопераційному періоді. Враховуючи те, що лейоміома матки – це захворювання не одного органа, а всього організму, відмічено, що лікування та профілактика рецидиву міоматозних вузлів потребують сукупності заходів, спрямованих на регуляцію зв’язків гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової cистеми і порушеного метаболічного та імунного гомеостазу, відновлення периферичної гемодинаміки, усунення запалення. Проаналізовано результати досліджень із використанням лікарських засобів різних груп. Представлено досвід використання антипрогестеронових засобів та речовин, які модулюють активність прогестеронових рецепторів та можуть бути використані у лікуванні лейоміоми матки
Дод.точки доступу:
Існюк, Н. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Сучасні аспекти діагностики патологічних процесів шийки матки в жінок із ендокринним непліддям [Текст] = Modern aspects of diagnosis of pathological processes of cervix in women with endocrine infertility / А. В. Бойчук [та ін.] // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2017. - N 2. - С. 31-35

MeSH-головна:
ШЕЙКИ МАТКИ БОЛЕЗНИ -- UTERINE CERVICAL DISEASES (диагностика)
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE
ГОРМОНЫ -- HORMONES
ПОЛОВЫМ ПУТЕМ ПЕРЕДАВАЕМЫЕ БОЛЕЗНИ, ВИРУСНЫЕ -- SEXUALLY TRANSMITTED DISEASES, VIRAL
МЕНСТРУАЦИИ НАРУШЕНИЯ -- MENSTRUATION DISTURBANCES
ЭНДОКРИННОЙ СИСТЕМЫ БОЛЕЗНИ -- ENDOCRINE SYSTEM DISEASES
Анотація: Мета дослідження – вивчити особливості гормональних змін в організмі жінки при патологічних процесах шийки матки. Матеріали та методи. Під час обстеження використовували клінічні, біохімічні, гістологічні, апаратно-інструментальні методи обстеження. Зокрема вивчали анамнестичні дані, результати CVU, цитології, Пап-тесту, даних розширеної кольпоскопії, гістологічного обстеження, УЗД, базальної температури, результатів обстеження на ІПСШ і ВПЛ методом ПЛР, гормонального обстеження. Результати дослідження та їх обговорення. За період з 2011 по 2015 рік під спостереженням перебували 105 жінок віком від 18 до 42 років, середній вік яких становив (25,92±0,61) року. Критеріями для включення пацієнток у дослідження були патологічні процеси шийки матки і порушення менструального циклу. Пацієнток було поділено на 2 групи, по 40 жінок у кожній. Першу групу становили жінки із фоновими процесами шийки матки (ектопії, ектропіони, цервіцити), другу групу – жінки із передраковими захворюваннями шийки матки (дисплазії, лейкоплакії). До групи контролю входили 25 гінекологічно здорових невагітних жінок віком від 18 до 38 років, середній вік яких становив (21,44±0,38) року. При аналізі рівнів гормональних показників у жінок із ендокринними порушеннями і патологічними процесами шийки матки було встановлено вплив гіперандрогенії і недостатності лютеїнової фази на перебіг проліферативних процесів шийки матки. Виявлено, що у таких жінок спостерігається високий відсоток гіперандрогенії (у 46,25 %) та недостатності лютеїнової фази (у 32,5 %), рідше – гіперестрогенемія (у 11,25 %). Висновки. Встановлено, що серед етіологічних факторів розвитку захворювань шийки матки провідне місце належить вірусним асоціаціям, видовий спектр яких складають переважно асоціації родини герпесвірусів (цитомегаловірус – 43,75 %, вірус простого герпесу ½ типу – 41,25 %, вірус Епштейна–Барр – 27,5 %), а також вірус папіломи людини – 40,0 % та інфекції, що передаються статевим шляхом (Ureaplasma spp. – 62,5 %, Chlamydia trachomаtis – 11,25 %, Mycoplasma genitalium – 3,75 %)
Дод.точки доступу:
Бойчук, А. В.
Шадріна, В. С.
Сопель, В. В.
Худобяк, В. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Состояние биоценоза влагалища беременных при антенатальной гибели плода [Текст] = State of vaginal biocenosis in pregnants with antenatal death of fetus / А. М. Громова [и др.] // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2017. - N 2. - С. 36-39

MeSH-головна:
ПЛОДА СМЕРТЬ -- FETAL DEATH
ВЛАГАЛИЩЕ -- VAGINA (микробиология)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ ИНФЕКЦИОННЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, INFECTIOUS
Анотація: Цель исследования – изучение микробного биоценоза влагалища беременных при антенатальной гибели плода. Материалы и методы. Обследовано 55 женщин, из них 30 женщин с антенатальной гибелью плода (АГП, основная группа) и 25 женщин с рождением живых детей (контрольная группа), сопоставимых по возрасту, паритету, соматической патологии. Исследование инфекционного статуса включало: микроскопическое исследование влагалищных мазков; бактериологический посев на флору содержимого цервикального канала; ПЦР-диагностику содержимого цервикального канала.Результаты исследования и их обсуждение. Проведенный анализ показал, что среди женщин с АГП коэффициент заболеваемости (число заболеваний на одного человека) составил 0,77 или (76,7±4,3) %, это в 2,4 раза выше, чем у беременных контрольной группы (коэффициент заболеваемости 0,32 или (32±3,1) %, р0,05). Достоверно чаще у пациенток основной группы беременность сопровождалась ранними и поздними гестозами, угрожающим абортом, анемией (р0,05). Уровень инфицирования при взятии на учет в основной группе был в 2,6 раза выше, чем в контрольной (р0,05). Всем женщинам с инфицированием влагалища была проведена санация. При поступлении в стационар при сравнении микробиоценоза цервикального канала у женщин с АГП и нормальным течением беременности выявлены значительные различия в количественном и качественном составе микрофлоры. Выводы. У беременных с АГП основными факторами риска внутриутробного инфицирования плода являются урогенитальные инфекции у матери, хронические очаги инфекции в организме женщины, их обострение во время беременности, инфекционные заболевания в период гестации, наличие отягощенного акушерско-гинекологического анамнеза. Активация условно-патогенной флоры и длительное воздействие инфекционного агента способствуют развитию иммунных нарушений, которые, в свою очередь, еще больше усугубляют дисбиотическое состояние, поддерживая тем самым воспалительный процесс и значительно повышая риск внутриутробного инфицирования плода, вплоть до его антенатальной гибели
Дод.точки доступу:
Громова, А. М.
Дауи, Мохамед Анвар
Ляховская, Т. Ю.
Кетова, Е. Н.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Колеснік, О. О.
Прогнозування ефективності лікування хворих на рак яєчників [Текст] = Prediction of treatment efficiency in patients with the ovarian cancer / О. О. Колеснік, А. І. Рибін // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2017. - N 2. - С. 40-46

MeSH-головна:
ЯИЧНИКОВ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- OVARIAN NEOPLASMS
ПЛАТИНА -- PLATINUM
Анотація: Мета дослідження – вивчення медико-біологічних основ прогнозування ефективності платинової хіміотерапії та підвищення чутливості пухлини до хіміотерапії першої лінії. Матеріали та методи. З 2007 до 2011 року було обстежено 189 пацієнток з аденокарциномою яєчників III–IV стадії, яким після субоптимальної або неоптимальної циторедуктивної операції у післяопераційному періоді були проведені курси ад’ювантної хіміотерапії препаратами платини. Критерієм розподілу на групи була чутливість пухлини до препаратів платини. Результати дослідження та їх обговорення. Показано, що для пацієнток з РЯ є характерним напруження саногенетичних механізмів організму. Стан саногенезу в організмі пацієнток, хворих на рак яєчників, впливає на чутливість або рефрактерність пухлини до хіміотерапії препаратами платини. До маркерів прогнозу платинорезистентності відносяться генетична обтяженість (наявність мутантних алелів поліморфізмів BRCA1 5832insC та BRCA2 6174delAG у гетеро- та гомозиготному варіантах, мікросателітної нестабільності), висока активність циклінів D та E, підвищення рівнів катехоламінів, високий ступінь експресії оксиду азоту, ступінь гіперурикемії, активність експресії рецепторів до епідермального фактора росту та активність CAS 20q13. У жінок з наявністю вказаних факторів доцільно застосовувати медикаментозну корекцію дисрегуляційних порушень. Висновок. При ймовірній платинорезистентності доцільно на фоні стандартної терапії першої лінії застосовувати медикаментозну корекцію дисрегуляційних порушень (донатори оксиду азоту, детоксиканти, антиурикемічні засоби). При прогнозованій платиночутливості стандартна терапія першої лінії може бути доповнена засобами, які покращують переносимість терапії, але використання медикаментозної корекції дисрегуляційних порушень є недоцільним
Дод.точки доступу:
Рибін, А. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Корниенко, С. М.
Лечение хронического эндометрита в позднем репродуктивном и пременопаузальном периоде [Текст] = Treatment of chronic endometritis in the late reproductive and premenopausal period / С. М. Корниенко // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2017. - N 2. - С. 47-52

MeSH-головна:
ЭНДОМЕТРИТ -- ENDOMETRITIS (терапия)
ПРЕМЕНОПАУЗА -- PREMENOPAUSE
ОЗОН -- OZONE (терапевтическое применение)
Анотація: Цель исследования – оценить эффективность внутриматочной озонотерапии в комплексном лечении ХЭ.Материалы и методы. В исследовании приняли участие 204 женщины в возрасте 35–54 лет с ХЭ. В зависимости от способа лечения данной патологии пациентки были разделены на две группы: в I группе (n=91) в комплексном лечении ХЭ была использована озонотерапия, во II группе (n=113) – традиционная схема. Изучены анамнез заболевания, результаты общеклинического и гистероскопического обследований, данные морфологического и иммуногистохимического исследо-ваний, результаты лечения ХЭ.Результаты исследования и их обсуждение. Группы не отличались по акушерско-гинекологическому, соматическому анамнезу, характеру жалоб, основной и сопутствующей патологиям. Необходимо отметить, что наиболее частой патологией эндометрия, выявляемой у женщин с ХЭ, были полипы эндометрия (28,6 % и 33,6 %). Изучение отдаленных результатов лечения ХЭ показало, что вновь выявленная патология полости матки в I группе регистрировалась реже в 1,9 раза (p0,05), в то время как частота наступления беременности была выше в 3,1 раза (p0,05). В результате проведенного лечения практически у всех пациенток исчезли жалобы на нарушения цикла и боли внизу живота. Среди женщин I группы не зарегистрировано побочных реакций на внутриматочное введение озонированного раствора.Выводы. Проведенное исследование дало возможность сделать вывод о том, что применение озонотерапии в ком-плексном лечении ХЭ в позднем репродуктивном и пременопаузальном возрасте позволяет значимо повысить эффективность лечения, снизить частоту вновь выявленной внутриматочной патологии, в особенности миом матки, и увеличить частоту наступления беременности.
Мета дослідження – оцінити ефективність внутрішньоматкової озонотерапії в комплексному лікуванні ХЕ. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 204 жінки у віці 35–54 років з ХЕ. Залежно від способу лікування даної патології пацієнтки були розділені на дві групи: в I групі (n=91) в комплексному лікуванні ХЕ була використана озонотерапія, в II групі (n=113) – традиційна схема. Вивчено анамнез захворювання, результати загальноклінічного і гістероскопічного обстежень, дані морфологічного й імуногістохімічного досліджень, результати лікування ХЕ. Результати дослідження та їх обговорення. Групи не відрізнялися за акушерсько-гінекологічним, соматичним анамнезом, характером скарг, основною та супутньою патологією. Необхідно відзначити, що найбільш частою патологією ендометрія, яка виникає у жінок з ХЕ, були поліпи ендометрія (28,6 % і 33,6 %). Вивчення віддалених результатів лікування ХЕ показало, що знову виявлена патологія порожнини матки в I групі реєструвалася рідше в 1,9 раза (p0,05), в той час як частота настання вагітності була вище в 3,1 раза (p0,05). В результаті проведеного лікування практично у всіх пацієнток зникли скарги на порушення циклу і болі внизу живота. Серед жінок I групи не з’являлися побічні реакції на внутрішньоматкове введення озонованого розчину. Висновки. Проведене дослідження дало можливість зробити висновок про те, що застосування озонотерапії в комплексно му лікуванні ХЕ в пізньому репродуктивному і пременопаузальному віці дозволяє значимо підвищити ефективність лікування, знизити частоту знову виявленої внутрішньоматкової патології, особливо міом матки, і збільшити частоту настання вагітності
Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Маркін, Л. Б.
Морфофункціональні особливості плаценти при переношеній вагітності [Текст] = Morphofunctional features of placenta during post-term pregnancy / Л. Б. Маркін, Л. М. Ященко // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2017. - N 2. - С. 53-60

MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТЬ ПЕРЕНОШЕННАЯ -- PREGNANCY, PROLONGED
ПЛАЦЕНТА -- PLACENTA (цитология)
Анотація: Мета дослідження – вивчити морфофункціональні особливості плаценти у породіль з переношеною вагітністю. Матеріали та методи. Проведено динамічне спостереження за 15-ма вагітними з моменту їх госпіталізації до виписки після пологів. Жінки розподілені на 2 групи: перша група – 10 жінок із переношеною вагітністю 42 тижні; друга група – 5 жінок із фізіологічним перебігом вагітності. Після пологів забирали амніотичну оболонку, пуповину та плаценту. Проводили макроскопічне та мікроскопічне дослідження. Після макроскопічного обстеження плаценти вирізали кусочки амніона, пуповини та плаценти (з біля пуповинної, середньої частини та крайової ділянки). Гістологічний матеріал фіксували у 4 % нейтральному формаліні. Результати дослідження та їх обговорення. Показано, що перебіг пологів при переношеній вагітності характеризується такими ускладненнями, як: передчасне вилиття навколоплодових вод, аномалії пологової діяльності, дистрес плода, травми родових шляхів, збільшення оперативних втручань у пологах, що обумовлює підготовку родових шляхів та своєчасного розв’язання пологів. На основі морфофункціональних досліджень плаценти констатували, що переношена вагітність характеризується більш вираженими патологічними змінами плаценти, у тому числі патологічною незрілістю і значною перевагою дрібних та проміжних ворсинок різної форми, масивними депозитами фібриноїду як навколо ворсинок, так і у міжворсинчастому просторі та агрегацією термінальних ворсин, витонченням синцитіотрофобласта на тлі слабовиражених компенсаторних реакцій. Висновки. Морфофункціональні зміни у плаценті жінок із переношеною вагітністю із зміною структури плацентарного бар’єра можуть бути однією з причин переношування вагітності. Дистрофічні процеси амніона, зниження продукції та резорбції амніотичної рідини, набряк компактного шару амніона та вартонових драглів пуповини, розшарування стінки артерій пуповини – ознака порушення процесів плодово-плацентарного кровопостачання і є фактором ризику негативного впливу на життєдіяльність плода
Дод.точки доступу:
Ященко, Л. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Нікітіна, І. М.
Особливості біоценозу та функціональної активності вагінального епітелію при місцевому лікуванні неспецифічного вагініту [Текст] = Peculiarities of biocenosis and functional activity of vaginal epithelium in local treatment of nonspecific vaginitis / І. М. Нікітіна // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2017. - N 2. - С. 61-66

MeSH-головна:
ВЛАГАЛИЩЕ -- VAGINA (микробиология)
ВАГИНИТ БАКТЕРИАЛЬНЫЙ -- VAGINOSIS, BACTERIAL (лекарственная терапия)
ВАГИНИТ -- VAGINITIS (лекарственная терапия)
Анотація: Мета дослідження – оцінити клінічну та мікробіологічну ефективність і безпечність застосування препарату «Кломезол» у лікуванні неспецифічного вагініту. Матеріали та методи. Для вирішення поставленого завдання проведено обстеження і лікування 60 жінок репродуктивного віку з діагнозом аеробного вагініту. Проведено оцінку клінічної та мікробіологічної ефективності терапії у пацієнток з аеробним вагінітом. Вивчено терміни зникнення об’єктивних і суб’єктивних симптомів запального процесу, особливості функціональної активності епітелію піхви, вплив препарату на стан нормальної мікрофлори піхви. Дослідження проведено відповідно до міжнародних нормативів і правил GCP. Результати дослідження та їх обговорення. У результаті проведеного дослідження було встановлено, що комбінований препарат «Кломезол» у вигляді вагінальних свічок є ефективним по відношенню до умовно-патогенних мікроорганізмів – збудників аеробного вагініту і є препаратом вибору для лікування бактеріального вагінозу та аеробного вагініту. Кломезол не здійснює імуносупресивного впливу на епітелій піхви, завдяки цьому відновлення функціональної активності епітелію після лікування кломезолом відбувається швидше, ніж після лікування тержинаном. Відмічено покращення якості життя пацієнток після лікування. Висновки. Відмічена висока ефективність комбінованого препарату «Кломезол» по відношенню до широкого спектра мікрофлори, доведена висока терапевтична активність та безпечність у використанні у пацієнток з аеробними вагінітами. Кломезол добре переноситься та не викликає резистентності мікрофлори. Препарат може використовуватись у ІІ і ІІІ триместрах вагітності
Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Нітефор, Л. В.
Клінічні особливості імуногістохімічної діагностики сарком та філоїдних пухлин грудної залози [Текст] = Clinical features of the immunohistochemical diagnosis of breast sarcomas and phyllodes tumours / Л. В. Нітефор // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2017. - N 2. - С. 67-73

MeSH-головна:
САРКОМА -- SARCOMA (диагностика)
МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BREAST NEOPLASMS (диагностика)
НОВООБРАЗОВАНИЕ ФИЛЛОИДНОЕ -- PHYLLODES TUMOR (диагностика)
Анотація: Мета дослідження – вивчення імуногістохімічних особливостей сарком та філоїдних пухлин грудної залози. Матеріали та методи. Для ІГХ-дослідження було відібрано 60 парафінових блоків пухлин, у яких гістологічно було верифіковано діагноз саркоми (42) та філоїдної пухлини (18). ІГХ-дослідження проводили з використанням спектра відповідних антитіл, який включав маркери панцитокератинів (клон AE1/AE3); ERG (клон EP111); SOX-10 (клон EP268); TLE1 (клон 1F5); кальдесмону (клон h-CD); міогеніну (Myf-4) (клон F5D); MyoD1 (клон EP212); десміну (клон D33); MDM2 (клон 1B10); CDK4 (клон EP180); CD68 (клон PG-M1); CD34 (клон QBEnd 10); CD31 (клон JC70A); бета-катеніну (клон betaCatenin-1); гладеньком’язового актину альфа (клон 1A4); актину (клон HHF35); епітеліального мембранного антигену (EMA, MUC1) (клон E29). Також визначали рівень експресії маркера проліферації Ki-67 (клон MIB-1). Дослідження проводили в лабораторії CSD Health Care, м. Київ. Результати дослідження та їх обговорення. Після проведених імуногістохімічних досліджень виявилось, що із 12 сарком без уточненого гістотипу в 9 випадках були плеоморфні саркоми, у 2-х – міофібробластні саркоми, та одна остеосаркома. Із 27 блоків ангіосарком імуногістохімічно було підтверджено 17 (63,0 %), інші 10 (37,0 %) виявились карциномами. Фібросаркоми (три гістологічні блоки) були повністю підтверджені імуногістохімічно. Серед 18 гістологічних блоків філоїдних пухлин проміжного типу у двох випадках (11,1 %) було встановлено злоякісний варіант ФП. Висновки. Імуногістохімічні дослідження відіграють важливу роль у диференційній діагностиці і визначенні гістотипу СГЗ та встановленні точного діагнозу при ФП. Запропоновано діагностичний алгоритм, що включає необхідні ІГХ-маркери в якості базовової панелі для ІГХ-дослідження, як у випадку СГЗ, так і при злоякісних ФП
Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Особливості корекції генітоуринарного менопаузального синдрому в жінок [Текст] = Correction features of the genitourinary syndrome of menopause / О. М. Павловська [та ін.] // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2017. - N 2. - С. 74-77

MeSH-головна:
НЕДЕРЖАНИЕ МОЧИ СТРЕССОВОЕ -- URINARY INCONTINENCE, STRESS
МЕНОПАУЗА -- MENOPAUSE
ВЛАГАЛИЩЕ -- VAGINA
МОЧЕПОЛОВОЙ СИСТЕМЫ ЖЕНСКОЙ БОЛЕЗНИ -- FEMALE UROGENITAL DISEASES
ВУЛЬВОВАГИНИТ -- VULVOVAGINITIS (лекарственная терапия)
Анотація: Мета дослідження – визначення клінічної ефективності комплексної медикаментозної терапії для корекції генітоуринарного менопаузального синдрому в жінок. Матеріали та методи. Було обстежено 50 жінок віком 49–57 років із менопаузальними генітоуринарними розладами. Пацієнток було розділено на 2 групи. Жінки основної групи отримували комплексну медикаментозну терапію, яка включала естрогенвмісний препарат, фітоуросептик та гомеопатичний препарат з регулюючим ритмологічні процеси в ЦНС ефектом, група порівняння – тільки естрогенвмісний препарат й фітоуросептик. Для визначення виразності генітоуринарних порушень застосовували індекс вагінального здоров’я за критеріями G. Bachmann, шкалу D. Barlow, добовий Pad-тест за стандартами ICS. Результати дослідження та їх обговорення. При дослідженні індексу вагінального здоров’я у 29 (58 %) пацієнток були зафіксовані ознаки помірної генітоуринарної дисфункції (3 бали), 21 (42 %) – слабкої, середній бал становив 3,42±0,50. Також перед початком лікування 36 (72 %) пацієнток оцінювали свій стан як «значну рецидивуючу проблему, що впливає на повсякденне життя» (3 бали), 14 (28 %) – як «дискомфорт, який періодично впливає на повсякденне життя» (2 бали), в середньому – (2,72±0,45) бала. I стадія нетримання сечі була зафіксована у 47 (94 %) обстежених жінок, II стадія – у 3 (6 %). Після завершення курсу лікування аналіз отриманих фактичних даних дозволив визначити певні відмінності між двома групами пацієнток. Запропонована схема медикаментозної терапії спрямована на корекцію основних патогенетичних ланок формування генітоуринарного менопаузального синдрому, є не довготривалою, проте достатньо ефективною й безпечною для жінок клімактеричного віку. Висновок. Включення в комплексне лікування генітоуринарного менопаузального синдрому препаратів з регулюючим ритмологічні процеси в ЦНС ефектом є патогенетично виправданим та перспективним
Дод.точки доступу:
Павловська, О. М.
Павловська, К. М.
Лавриненко, Г. Л.
Краснова, Ж. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Лейкоцитарні індекси у прогнозуванні клінічних наслідків запальних процесів жіночих статевих органів [Текст] = Leukocyte indexes in predicting of clinical outcomes of women’s pelvic inflammatory diseases / Н. М. Рожковська [та ін.] // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2017. - N 2. - С. 78-83

MeSH-головна:
ЛЕЙКОЦИТЫ -- LEUKOCYTES
ЖЕНСКИЕ БОЛЕЗНИ -- GENITAL DISEASES, FEMALE (диагностика)
МАЛЫЙ ТАЗ -- LESSER PELVIS
ТАЗОВЫХ ОРГАНОВ ВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ БОЛЕЗНИ -- PELVIC INFLAMMATORY DISEASE (диагностика)
Анотація: Мета дослідження – оцінка діагностичної цінності лейкоцитарних індексів у прогнозуванні клінічних наслідків запальних захворювань органів таза (ЗЗОТ) у жінок. Матеріали та методи. Проведений аналіз клінічних вислідів у 75 жінок із гнійно-запальними захворюваннями органів малого таза. Всім жінкам проведено дослідження загальноклінічних та біохімічних показників, а також фізикальні дослідження за стандартними методиками. На підставі одержаних даних розраховували стандартні лейкоцитарні індекси. Результати дослідження та їх обговорення. Усім хворим протягом двох перших діб виконані оперативні втручання (екстирпація матки, надпіхвова ампутація матки, аднексектомія, тубектомія). Післяопераційні ускладнення спостерігались у 16 (76,2 %) хворих у вигляді проявів інфекції рани, гіпертермії. Після проведеного лікування відбулася нормалізація показників лейкоцитарних індексів у більшості (88,0 %) пацієнтів. Найбільш прогностично цінними в прогнозуванні клінічних наслідків були у пацієнток із гнійно-запальними захворюваннями органів малого таза саме гематологічний показник інтоксикації (ГПІ) та лейкоцитарний індекс інтоксикації за Кальф-Каліфом. Висновки. 1. Для жінок, хворих на запальні захворювання органів малого таза характерні помірно виражена анемія, гіповолемія, лейкоцитоз із зсувом вліво, відносна моноцитопенія. 2. Найбільш високі прогностичні характеристики щодо оцінки тяжкості захворювання при даній патології має ГПІ (J=0,38), якому незначно поступається ЛІІКК (J=0,37)
Дод.точки доступу:
Рожковська, Н. М.
Ситник, П. В.
Голубенко, М. Ю.
Садовнича, О. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Спонтанний пневмоторакс під час вагітності. Основні аспекти діагностики, тактики лікування пневмотораксу і ведення пологів [Текст] = Spontaneous pneumothorax during pregnancy. Main aspects of diagnostics, tactics of treatment of pneumothorax and management of birth / В. В. Ткаліч [та ін.] // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2017. - N 2. - С. 84-87

MeSH-головна:
ПНЕВМОТОРАКС -- PNEUMOTHORAX
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
Анотація: Мета дослідження – вивчити особливості діагностики та лікування пневмотораксу під час вагітності й подальшого розродження. Матеріали та методи. Першовагітна віком 32 роки перебувала на лікуванні та спостереженні в КМКЛ № 17 і 7-му пологовому будинку м. Києва з 30.03.11 до 20.10.11. Їй проводили повний клініко-діагностичний комплекс обстежень та лікування відповідно до діючих протоколів. Результати дослідження та їх обговорення. У статті представлено огляд літератури з питання спонтанного пневмотораксу у вагітних та подано опис клінічного випадку. Узагальнено особливості діагностики, лікування пневмотораксу під час вагітності та ведення пологів у таких хворих. Рентгенівський знімок грудної клітки вагітної є безпечним для плода після 8-го тижня вагітності. Сучасні міні-інвазивні методики хірургічного лікування є методом вибору при лікуванні пневмотораксу у вагітних. Кесарів розтин виконують виключно за акушерськими показаннями. Всебічне дообстеження породіллі в післяпологовому періоді необхідне для встановлення етіології пневмотораксу, який був під час вагітності. Специфічних заходів з профілактики пневмотораксу дотепер не існує. Висновки. Пневмоторакс під час вагітності – рідкісне явище і зустрічається в 1 випадку на 10 000 пологів. Пневмоторакс у вагітних становить високу загрозу життю матері та плода, що зумовлює актуальність своєчасної діагностики та правильного лікування цього захворювання. Діагностику напруженого пневмотораксу необхідно здійснювати на етапі клінічного обстеження, а лікувальні заходи повинні бути невідкладними та передувати рентгенологічному обстеженню
Дод.точки доступу:
Ткаліч, В. В.
Гетьман, В. Г.
Соколов, В. В.
Мясніков, Д. В.
Неділя, Ю. В.
Галак, В. І.
Бабій, Н. П.
Ткаліч, В. О.
Біла, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Чорненька, Г. М.
Особливості екстрагенітальної соматичної патології та структурної трансформації ендометрія в жінок репродуктивного віку із первинним і вторинним непліддям [Текст] = Features of extra-somatic diseases and structural transformation of the endometrium of women in reproductive age with primary and secondary infertility / Г. М. Чорненька, І. В. Корда, Я. Я. Боднар // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2017. - N 2. - С. 88-92

MeSH-головна:
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE
ЭНДОМЕТРИЙ -- ENDOMETRIUM
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ БОЛЕЗНИ -- THYROID DISEASES
Анотація: Мета дослідження – з’ясувати характерні особливості структурних трансформацій ендометрія за умов коморбідності в жінок репродуктивного віку із первинним та вторинним непліддям. Матеріали та методи. Проведено аналіз медичних карт та патоморфологічного дослідження біопсій ендометрія жінок репродуктивного віку із діагностованим непліддям. Дизайн обстеження включав гінекологічне, загальноклінічні та профільні інструментальні й лабораторні дослідження, результати патоморфологічного дослідження. Вивчали дані анамнезу, репродуктивної функції, гінекологічних захворювань, соматичного статусу. Результати дослідження та їх обговорення. Усі жінки обстежені в умовах стаціонару. У 65,7 % пацієнток діагностовано первинне непліддя і в 34,3 % – вторинне. Патологічні зміни ендометрія, а саме залозиста гіперплазія, стромально поліпозна трансформація, ендометрити, зареєстровані у 55,6 % серед жінок із первинним непліддям та в 71,4 % – у жінок із вторинним непліддям. Частка ж невстановленого причинного фактора суттєво не відрізнялася в обох групах обстежуваних і становила 0,4 % і 0,6 %. Структура патологій функціонального шару матки при вторинному неплідді морфологічно відрізнялася ознаками більш вираженої проліферативної активності залозистих структур при залозистих гіперплазіях, залозистого і стромального компонентів при поліпах ендометрія та вираженістю проявів хронічного запалення, тоді як при первинному неплідді ознаки проліферативної активності ендометрія були менш вираженими, за винятком тих, що розвинулися за умов тиреопатій. Зважаючи на той факт, що, за результатами наших досліджень, у більшості жінок із вторинним непліддям (81,2 % обстежуваних) зустрічалася екстрагенітальна патологія та перевагу мали тиреопатії, вважаємо доцільним подальше поглиблене вивчення особливостей ендометріальної трансформації у жінок із непліддям та їх можливого зв’язку із порушеннями роботи щитоподібної залози. Висновки. Морфофункціональний стан слизової матки слід вважати ендометріальним фактором складової при плануванні вагітності. У структурі коморбідності у пацієнток із вторинною неплідністю переважає відсоток патології щитоподібної залози. У жінок із тиреопатіями переважно діагностуються проліферативна залозисто-стромальна поліпозна трансформація ендометрія, а також від двох до трьох випадків викиднів у різні терміни вагітності. До особливості ремоделювання ендометрія за умов поліморбідності доцільно віднести високу частоту залозисто-кістозної гіперплазії та залозистостромальної трансформації
Дод.точки доступу:
Корда, І. В.
Боднар, Я. Я.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Makarchuk, O. M.
Characteristics of reproductive potential in women with a disorder of menstrual function regularization in anamnesis taking into account body mass index [Текст] = Особливості репродуктивного потенціалу в жінок із порушенням становлення менструальної функції в анамнезі із врахуванням індексу маси тіла / O. M. Makarchuk, V. B. Dziombak // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2017. - N 2. - С. 93-97

MeSH-головна:
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY
МЕНСТРУАЦИИ НАРУШЕНИЯ -- MENSTRUATION DISTURBANCES
ДЕФИЦИТ МАССЫ ТЕЛА -- THINNESS
РЕПРОДУКЦИЯ -- REPRODUCTION
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY
Анотація: The aim of the study – to assess the reproductive potential and peculiarities of the pregnancy and childbirth in women with a variation of body mass index and a disorder of menstrual function regularization. Materials and Methods. An examination of 110 women with a disorder of menstrual function regularization in anamnesis (the main study group), starting from the preconception preparation stage, using clinical, laboratory, microbiological, sonographic (ultrasound and doplerometric), hormonal and statistical research methods have been carried out. Three groups have been formed: comparison group, which included 24 patients with normal mass-and-height index (BMI = 18.5–24.9), the first study group – 41 women with excess body weight and the second study group – 45 patients with deficit of body weight (BMI 18.5 kg / м2). The control group included 20 practically healthy women. Results and Discussion. In most women with a deficit of body weight, a delayed puberty, sexual infantilism, a disorder of menstrual function regularization by type of algodismenorrhea and dysfunctional uterine bleeding have been diagnosed, while women with overweight suffered from polycystic ovary syndrome or menstrual disturbances by type of oligoopsomenorrhea with episodes of secondary amenorrhea. The assessment of a “family portrait” and analysis of abstract of outpatient medical records of a child’s development made it possible to mark the preterm births in 12.72 % of cases, and newborns with low birth weight – in 35.45 % of observations. Also, the heterogeneity in physical development of women of the main group was found: macrosomatic harmonious development (28.18 %), disharmonious development (14.54 %), microsomatic harmonious development (23.63 %), mesosomatic harmonious development (33.63 %). In the group of patients with overweight, primiparas who were pregnant again, accounted for two-thirds of all examined patients. Pelvic surgeries, medical abortions and instrumental interventions were noted in 29.26 % of cases, premature spontaneous miscarriages – in 8.76 %, preterm labor – in 21. 95 %, primary infertility – in 12.19 %. A more pronounced decline in reproductive capacity was commonly found in women of the second group with a deficit of body weight. Primary or secondary infertility was diagnosed in 35.55 % of patients; pregnancy in women of the second group occurred during the first year of regular sexual life (17.77 %), during the second year – in 24.44 %, 28.88 % of women became pregnant after hormonal correction or after applying the assisted reproductive technologies. Conclusions. The analysis of reproductive potential demonstrated a high percentage of primary infertility, hormonal induction of ovulation, the use of assisted reproductive technologies, and a large number of obstetric complications and pathological childbirths without a significant difference in the groups. However, differences in the structure of gestational and delivery complications with predominance of habitual noncarrying of pregnancy and surgical delivery in women with a deficit of body mass and increasing preeclampsia, placental dysfunction and postpartum complications in patients with overweight should be noted
Мета дослідження – оцінити репродуктивний потенціал та особливості перебігу вагітності і пологів у жінок із відхиленням індексу маси тіла та порушенням становлення менструальної функції. Матеріали та методи. Проведено обстеження і динамічне спостереження за станом 110 жінок із порушенням становлення менструальної функції в анамнезі (основна група), розпочинаючи з етапу прегравідарної підготовки, із використанням загальноклінічних, лабораторних, мікробіологічних, ехографічних (ультразвукових та доплерометричних), гормональних і статистичних методів дослідження. Сформовано три групи: групу порівняння, куди ввійшли 24 пацієнтки із нормальним вагоростовим індексом (ІМТ=18,5–24,9), першу досліджувану групу – 41 жінка із надмірною вагою тіла та другу досліджувану групу – 45 осіб із дефіцитом маси тіла (ІМТ 18,5 кг/м2). У контрольну групу включили 20 практично здорових пацієнток. Результати дослідження та їх обговорення. У жінок із дефіцитом маси тіла виявлено у більшій частці затримку статевого розвитку, статевий інфантилізм, порушення становлення менструальної функції за типом альгодисменореї та дисфункціональних маткових кровотеч, тоді як у жінок із надмірною масою тіла діагностовано синдром полікістозних яєчників, або порушення менструальної функції за типом олігоопсоменореї з епізодами вторинної аменореї. Оцінка «сімейного портрета» та аналіз виписок із амбулаторних карт розвитку дитини дозволили відмітити народження недоношеними у 12,72 % випадках, маловаговими – у 35,45 % спостережень. Також була встановлена різнорідність у фізичному розвитку жінок основної групи: макросоматичний гармонійний розвиток відмічено у 28,18 %, дисгармонійний – у 14,54 %, мікросоматичний гармонійний розвиток – 23,63 %, мезосоматичний гармонійний – 33,63 %. У групі пацієнток із надмірною вагою повторновагітні першонароджуючі становили дві третини від усіх обстежених пацієнток, операції на органах малого таза, медичні аборти та інструментальні втручання відмітили у 29,26 %, ранні самовільні викидні – у 8,76 %, передчасні пологи та невиношування – у 21,95 %, первинне безпліддя – 12,19 %. Для жінок другої групи із дефіцитом маси тіла було характерним більш виражене зниження репродуктивного потенціалу. Безпліддя первинне чи вторинне діагностовано у 35,55 % спостережень, вагітність у жінок другої групи настала протягом першого року регулярного статевого життя у 17,77 %, на другому році – у 24,44 %, у 28,88 % – після гормональної корекції або внаслідок використання допоміжних репродуктивних технологій. Висновки. Аналіз репродуктивного потенціалу продемонстрував значимий відсоток первинного безпліддя, гормональної індукції овуляції, використання допоміжних репродуктивних технологій та значиму частку акушерських ускладнень і патологічного перебігу пологів без значимої достовірної різниці по групах. Проте слід відмітити відмінності у структурі гестаційних та пологових ускладнень із переважанням невиношування й оперативного розродження в жінок із дефіцитом маси тіла та зростання частки прееклампсії, плацентарної дисфункції і післяродових ускладнень у пацієнток із надмірною вагою
Дод.точки доступу:
Dziombak, V. B.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Подольський, Вл. В.
Перекисне окислення ліпідів як прояв оксидативного стресу в організмі жінок із змінами репродуктивного здоров’я на тлі соматоформних захворювань із порушеннями вегетативного гомеостазу [Текст] = Lipid peroxidation, as a result of oxidative stress in women with changes of reproductive health on the background of somatoform diseases with violations of autonomic homeostasis / Вл. В. Подольський, В. В. Подольський // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2017. - N 2. - С. 98-104

MeSH-головна:
ПЕРЕКИСНОЕ ОКИСЛЕНИЕ ЛИПИДОВ -- LIPID PEROXIDATION
ОКСИДАТИВНЫЙ СТРЕСС -- OXIDATIVE STRESS
РЕПРОДУКЦИЯ -- REPRODUCTION
ГОМЕОСТАЗ -- HOMEOSTASIS
НЕРВНОЙ СИСТЕМЫ ВЕГЕТАТИВНОЙ БОЛЕЗНИ -- AUTONOMIC NERVOUS SYSTEM DISEASES
Анотація: Мета дослідження – вивчення вмісту фосфоліпідів та нейтральних ліпідів клітин крові в жінок фертильного віку зі змінами репродуктивного здоров’я та порушеннями вегетативного гомеостазу. Матеріали та методи. Було клінічно обстежено 360 жінок із змінами репродуктивного здоров’я у вигляді станів після перенесених артифіційних абортів, безпліддя та лейоміоми матки і порушень вегетативного гомеостазу, які проявлялись синдромом вегетативної дисфункції і соматоформною дисфункцією вегетативної нервової системи – за гіпертонічним, гіпотонічним та кардіальним типами. Результати дослідження та їх обговорення. У жінок із змінами репродуктивного здоров’я на тлі порушень вегетативного гомеостазу відбувається активація перекисного окислення ліпідів. При різних видах порушень вегетативного гомеостазу та різних змінах репродуктивного здоров’я активація перекисного окислення ліпідів відбувається по-різному. Більш інтенсивно цей процес, за результатами наших досліджень, відбувався у жінок зі всіма видами порушень вегетативного гомеостазу, що перенесли артифіційний аборт. Висновок. Оксидативний стрес є важливим патогенетичним механізмом розвитку змін репродуктивного здоров’я у жінок із соматоформними захворюваннями та порушенням вегетативного гомеостазу
Дод.точки доступу:
Подольський, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)