Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=АУ37/2019/1<.>

Загальна кількість знайдених документів : 30
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-30

Krut, Yu. Ya.
Current opportunities for determining of predictors of threatened preterm labor [Текст] = Cучасні можливості визначення предикторів загрози передчасних пологів / Yu. Ya. Krut, A. A. Shevchenko, V. G. Syusyuka // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2019. - N 1. - С. 160-164

MeSH-головна:
РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ) -- OBSTETRIC LABOR, PREMATURE
ПРОГЕСТЕРОН -- PROGESTERONE
ИНСУЛИН -- INSULIN
ГИДРОКОРТИЗОН -- HYDROCORTISONE
Анотація: The aim of the study – to ascertain predictors of a threat of premature birth. Materials and Methods. 63 patients participated in the gestation period of 22–34 weeks in a prospective open study. Pregnant women were divided into two groups. Thus, the group I included 44 pregnant women, with the threat of PL, and the group II included 19 patients with normal course of pregnancy. All women were tested for body mass index (BMI), progesterone, insulin and cortisol on the day of admission. Statistical processing of materials was carried out by using the software package "Statistica 6.0" (StatSoft, USA) and MedCalc. 10.2.0.0. To determine the predictors of the occurrence of a TPL, the method of binary logistic regression analysis was used. All statistical tests were two-sided; the p-0.05 level was considered as significant. Results and Discussion. An analysis of the results of the observation of 63 pregnant women was provided. In 12 women, pregnancy ended in preterm labor, which was 19 % of the total. The following indicators fell to the dependent predictors of TPL occurrence: body mass index (BMI) ≤ 24 kg/m² significantly increased the odds ratio (OR) of TPL 7.76 times; insulin level 8.65 µMU/ml significantly increased ORR of TPL 5.14 times; OR of TPL increases in 7.02 times, in case that the level of cortisol is less than 577.9 ng/ml; progesterone 139.5 ng/ml increases the odds ratio of TPL in 4.39 times. Taking into account the data of univariate regression analysis, multivariate models of independent predictors of TPL were created. According to the first model (p
Мета дослідження – встановити предиктори загрози передчасних пологів. Матеріали та методи. У проспективному відкритому дослідженні взяли участь 63 пацієнтки у терміні вагітності 22–34 тижні. Вагітні були розподілені на дві групи. Так, до І групи увійшли 44 вагітні, які мали ЗПП, а до ІІ – 19 пацієнток із нормальним перебігом вагітності. У першу добу усім жінкам виконали визначення індексу маси тіла (ІМТ) і визначення прогестерону, інсуліну та кортизолу. Статистичне опрацювання матеріалів здійснювали із застосуванням пакетів програм «Statistica 6.0» (StatSoft, США) та MedCalc. 10.2.0.0. Для визначення предикторів виникнення ЗПП використали метод бінарного логістичного регресійного аналізу. Усі статистичні тести були двобічними, значущим вважали рівень р˂0,05. Результати дослідження та їх обговорення. Проведено аналіз результатів спостереження за 63 вагітними. У 12 жінок вагітність завершилась передчасними пологами, що становило 19 % від загальної кількості. До залежних предикторів виникнення ЗПП потрапили такі показники: індекс маси тіла (ІМТ) ≤24 кг/м² достовірно збільшував відношення шансів (ВШ) ЗПП у 7,76 раза; рівень інсуліну 8,65 мкМО/мл вірогідно підвищував ВШ ЗПП у 5,14 раза; ВШ ЗПП зростало у 7,02 раза за умови, що рівень кортизолу був менший за 577,9 нг/мл; прогестерон 139,5 нг/мл збільшував відношення шансів ЗПП у 4,39 раза. Зваживши дані уніваріантного регресійного аналізу, були створені мультиваріантні моделі незалежних предикторів ЗПП. Відповідно до першої моделі (р
Дод.точки доступу:
Shevchenko, A. A.
Syusyuka, V. G.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Бойчук, А. В.
Гіперплазія ендометрія – сучасний системно-патогенетичний погляд на проблему (огляд літератури) [Текст] = Hyperplasia of endometrium – a modern system-pathogenetic view on the problem (literature review) / А. В. Бойчук, В. С. Шадріна, Т. В. Верещагіна // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2019. - N 1. - С. 67-72

MeSH-головна:
ЭНДОМЕТРИЯ ГИПЕРПЛАЗИЯ -- ENDOMETRIAL HYPERPLASIA
АПОПТОЗ -- APOPTOSIS
ГОРМОНЫ -- HORMONES
Анотація: Збереження здоров’я жінок і вивчення захворювань, пов’язаних із гендерною проблематикою, залишаються пріоритетними в медицині. Стаття присвячена актуальній проблемі сьогодення – гіперпластичним процесам ендометрія. У проблемі вирішення даної патології за останні роки накопичилося досить багато інформації щодо етіології, причин виникнення, діагностики та лікування. Мета нашого пошуку – огляд літератури, присвяченої факторам розвитку, етіології та патогенезу, які відіграють найважливішу роль у розвитку гіперпластичних процесів ендометрія. Ендометрій являє собою гормоночутливу тканину, яка має здатність не тільки до циклічного оновлення майже всього клітинного складу, а й до певного реагування на всі зміни гормонів, цитокінів, молекул адгезії, факторів росту, біогенних амінів та інших біологічно активних речовин на рівні цілого організму. У статті розглянуто основні ланки етіопатогенезу даної патології, такі, як: естрогенна стимуляція, що поєднується з недостатністю прогестерону, гормон-незалежна проліферація, запалення, знижений апоптоз, патологічний неоангіогенез, а також порушення імунного статусу в ендометрії. Крім того, коротко подана інформація про нові ключові елементи факторів розвитку, що сприяє значному покращенню вирішення проблеми у виборі патогенетично обґрунтованих методів діагностики та лікування. У статті показано, що нормальний процес росту клітин вимагає тонкого балансу між гормонами, факторами росту та молекулами адгезії, у тому числі інтегринами й апоптоз-зв’язаними генами. Переглянуто літературні джерела, в яких відзначається велике число випадків рецидивування гіперплазії ендометрія, що зумовлює посилення контролю у напрямку онконастороженості. Представлена нова класифікація гіперплазії ендометрія (WH094), запропонована Всесвітньою організацією охорони здоров’я, що значно спростить термінологію і розуміння проблеми для клініциста
Maintaining women’s health and studying gender-related diseases remain priorities in medicine. The article is devoted to the actual problem of the present – hyperplastic processes of endometrium. In the problem of solving this pathology in recent years, a lot of information about etiology, causes of origin, diagnosis and treatment has been accumulated. The purpose of our search – a review of literature devoted to the factors of development, etiology and pathogenesis, which play the most important role in the development of hyperplastic processes of endometrium. The endometrium is a hormone-sensitive tissue that has the ability not only to cyclically renew almost all of the cellular composition, but also to a definite response to all changes in the hormones, cytokines, adhesion molecules, growth factors, biogenic amines and other biologically active substances at the level of the whole organism. The article deals with the main parts of the etiopathogene of this pathology, namely: an estrogenic stimulant, which is combined with progesterone deficiency, hormone-independent proliferation, inflammation, decreased apoptosis, pathological neoanogiogenesis, and also violations of the immune status in the endometrium. In addition, brief information is provided on new key elements of developmental factors, which contributes to a significant improvement in the problem resolution in the selection of pathogenetically valid diagnostic and treatment methods. The article shows that a normal cell growth process requires a delicate balance between hormones, growth factors and adhesion molecules, including integrin and apoptotic-linked genes. Revised literature sources point to a large number of cases of recurrent hyperplasia of the endometrium, which leads to increased control in the direction of onkocystrogenism. The new classification of endometrial hyperplasia (WH094) is proposed by the World Health Organization, which greatly simplifies the terminology and understanding of the problem for the clinician
Дод.точки доступу:
Шадріна, В. С.
Верещагіна, Т. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Андрійчук, Т. П.
Діагностика та корекція магнієвого дефіциту у вагітних із обтяженим гінекологічним анамнезом [Текст] = Diagnostics and correction of magnesium deficiency in pregnant women with burdened gynecological anamnesis / Т. П. Андрійчук, А. Я. Сенчук, Д. А. Мартинова // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2019. - N 1. - С. 38-42

MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
МАГНИЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- MAGNESIUM DEFICIENCY
ПРЕЭКЛАМПСИЯ -- PRE-ECLAMPSIA
Анотація: Мета дослідження – виокремлення пацієнток із клінічними ознаками дефіциту магнію серед вагітних із групи ризику розвитку прееклампсії і вивчення ефективності застосування в них препаратів магнію для профілактики прееклампсії. Матеріали та методи. Нами здійснені обстеження і комплексна пероральна магнієва профілактика пізнього гестозу у 100 вагітних (I група) із групи ризику виникнення цього ускладнення вагітності. Результати порівнювали із даними спостереження за 50-ма вагітними (II група) з групи ризику виникнення прееклампсії, яким до профілактичного комплексу пероральні препарати магнію не додавали. Контрольну групу (КГ) склали 50 здорових жінок із фізіологічним перебігом вагітності. Наявність дефіциту магнію визначали за результатами вивчення даних опитування, зафіксованих у розробленій нами анкеті для дослідження дефіциту магнію у вагітних. Магнієву монопрофілактику прееклампсії здійснювали такими препаратами: Магнію оксид легкий 342 мг і магнію карбонат легкий 670 мг, що відповідає 365 мг іонів Mg++ – по 1 шипучій таблетці на добу переривчастими курсами – у 10–12; 22–26; 30–32 тижні вагітності. Мікрогранульований порошок магнію оксид, 535 мг, що відповідає 300 мг магнію і магнію оксиду легкого 403,0–435,2 мг, що відповідає іонам магнію 243 мг. Препарати призначали з 10 тижнів протягом усієї вагітності по 1 таблетці 1 раз на добу. Результати дослідження та їх обговорення. Результати профілактичного застосування пероральних препаратів магнію показали високу ефективність, нешкідливість і гарну переносимість запропонованої терапії порівняно із загальноприйнятими підходами (протокол МОЗ). У групі вагітних, які використовували препарати магнію (I група), значно меншою була частота загрози переривання вагітності та плацентарної дисфункції. Ефективність профілактики прееклампсії становила 96,0 % у I групі і тільки 68,0 % у групі пацієнток, яким профілактика прееклампсії здійснювалась за протоколом (II група). Висновки. Визначено, що пацієнтки із групи ризику розвитку прееклампсії потребують призначення препаратів магнію, корекції способу життя та харчування. Профілактичний прийом препаратів магнію пацієнтками з групи ризику розвитку прееклампсії є високоефективним, нешкідливим і гарно переноситься. Ефективність профілактики прееклампсії становить 96,0 %
The aim of the study – to find patients with clinical signs of magnesium deficiency among pregnant women at risk of developing preeclampsia and study the effectiveness of magnesium preparations use for the prevention of preeclampsia. Materials and Methods. The examination and complex oral prophylaxis of late gestosis in 100 pregnant women (group I) from the risk group of this complication of pregnancy were provided. The results were compared with the data from the observation of 50 pregnant women (group II) from the risk group of preeclampsia, in whom we did not add magnesium to the prophylaxis complex. The control group (CG) was 50 healthy women with a physiological duration of pregnancy. The presence of magnesium deficiency was determined by the results of the study of survey data recorded in the questionnaire developed by us to study the deficiency of magnesium in pregnant women. Magnesium monoprophylaxis of preeclampsia was carried out with the following drugs: Magnesium oxide, light 342 mg and magnesium carbonate light 670 mg, which corresponds to 365 mg of ions Mg ++ – 1 tablet per day with intermittent courses – 10–12; 22–26; 30–32 weeks of pregnancy. Microgranular magnesium oxide powder, 535 mg, corresponding to 300 mg of magnesium and magnesium oxide light 403.0–435.2 mg, which corresponds to 243 mg of magnesium ions. Drugs were prescribed from 10 weeks throughout the pregnancy of 1 tablet once a day. Results and Discussion. The results of the prophylactic use of oral magnesium preparations showed high efficacy, harmlessness and good tolerability of the proposed therapy, compared with generally accepted approaches (Ministry of Health protocol). In the group of pregnant women who used magnesium preparations (group I), the frequency of the threatened abortion and placental dysfunction was much lower. The effectiveness of the pre-eclampsia prevention was 96.0 % in the group I and only 68.0 % in the group of patients that prevented preeclampsia from the protocol (group II). Conclusions. It is determined that patients from the risk group of preeclampsia require the administration of magnesium preparations, lifestyle and nutrition corrections. Preventive administration of magnesium preparations in patients at risk of developing preeclampsia is highly effective, harmless and well tolerated. The effectiveness of pre-eclampsia prevention is 96.0 %
Дод.точки доступу:
Сенчук, А. Я.
Мартинова, Д. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

До ювілею видатного українського педіатра Івана Семеновича Сміяна [Текст] // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2019. - N 1. - С. 165

Анотація: Велике благо зібрати в серці Світло – аби освітити ним пітьму, аби пролити його на людей, які оточують Тебе. Це – світло наших помислів, наших вчинків, нашої любові, це – світло нашого життя, це – вічний Божественний вогонь наших сердець, поруч з яким стає тепліше, радісніше, і доля знов Тобі усміхається
Дод.точки доступу:
Сміян, Іван Семенович (педіатр ; 1929-...)

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Дослідження стану кісткової тканини в дітей із хронічним гастродуоденітом [Текст] = Study of bone tissue changes in children with chronic gastroduodenitis / І. М. Горішний [та ін.] // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2019. - N 1. - С. 15-18

MeSH-головна:
ГАСТРИТ ГИПЕРТРОФИЧЕСКИЙ -- GASTRITIS, HYPERTROPHIC
ОСТЕОПОРОЗ -- OSTEOPOROSIS
ДЕНСИТОМЕТРИЯ -- DENSITOMETRY
ОСТЕОСКЛЕРОЗ -- OSTEOSCLEROSIS
Анотація: Мета дослідження – вивчити біохімічні показники мінерального обміну речовин та результати денситометрії в дітей із хронічним гастродуоденітом. Матеріали та методи. Обстежено 30 дітей із хронічним гастродуоденітом віком 5–14 років у період загострення хвороби з терміном захворювання 1–5 років. Крім загальноприйнятих лабораторних та інструментальних обстежень, проводили денситометрію з визначенням густини кістки в поперековій ділянці хребта, вмісту мінералів у кістці в грамах, площі хребців, висоти та їх об’єму в сантиметрах кубічних, а також біохімічний аналіз крові (кальцій, фосфор, магній, лужна фосфатаза). Результати дослідження та їх обговорення. Аналіз отриманих даних показав, що в дітей із хронічним гастродуоденітом порушується мінеральний обмін, змінюється кісткова тканина (остеопороз чи остеосклероз). При остеопорозі на тлі гіпофосфатемії, гіпермагніємії за підвищеної активності лужної фосфатази знижується мінералізація кістки, зменшуються площа й об’єм хребців. При остеосклерозі гіпокальціємія, гіперфосфатемія, гіпермагніємія за нормальної ферментативної активності лужної фосфатази призводять до підвищення мінералізації кістки, збільшення об’єму і площі хребців. Висновок. Результати досліджень показали наявність ознак остеопорозу та остеосклерозу на тлі порушеного мінерального обміну залежно від активності лужної фосфатази, що вказує на необхідність пошуку методів корекції виявлених змін
The aim of the study – to investigate the biochemical parameters of mineral metabolism and the results of densitometry in children with chronic gastroduodenitis. Materials and Methods. We examined 30 children with chronic gastroduodenitis aged 5–14 years in the period of exacerbation of the disease, with a disease duration of 1–5 years. In addition to the generally accepted laboratory and instrumental examinations, densitometry was conducted to determine the bone density in the lumbar region of the spine, the content of minerals in the bone in grams, the vertebral area, height and their volume in cubic cm, as well as the biochemical blood test (calcium, phosphorus, magnesium, alkaline phosphatase). Results and Discussion. Analysis of the data shows that in children with chronic gastroduodenitis, mineral metabolism is disturbed, bone changes develop (osteoporosis or osteosclerosis). With osteoporosis against the backdrop of hypophosphatemia, hypermagneemia, with increased activity of alkaline phosphatase, mineralization of the bone, area and volume of the vertebrae decrease. In osteosclerosis, hypocalcemia, hyperphosphatemia, hypermagneemia with normal enzymatic activity of alkaline phosphatase lead to an increase in bone mineralization, increase in volume and area of the vertebrae. Conclusion. The results of the studies showed the presence of signs of osteoporosis and osteosclerosis against the background of disturbed mineral metabolism, depending on the activity of alkaline phosphatase, indicating the need to find correction of the detected changes
Дод.точки доступу:
Горішний, І. М.
Горішний, М. І.
Мочульська, О. М.
Чорномидз, І. Б.
Синоверська, О. Б.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Застосування кальцію іонофору у пацієнток зі зниженим репродуктивним прогнозом у протоколах ДРТ [Текст] = Тhe use of calcium ionophore in ivf – icsi protocols in patients with a reduced reproductive prognosis / Г. В. Стрелко [та ін.] // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2019. - N 1. - С. 131-135

MeSH-головна:
КАЛЬЦИЯ ИОНОФОРЫ -- CALCIUM IONOPHORES
РЕПРОДУКЦИЯ -- REPRODUCTION
Анотація: Мета дослідження – вивчення ефективності використання Са іонофору в протоколах ЕКЗ – ICSI у пацієнток зі зниженим репродуктивним прогнозом. Матеріали та методи. Проведено дослідження ефективності методики активації ооцитів у протоколах ЕКЗ – ICSI у пацієнток після як мінімум однієї невдалої спроби ДРТ. Застосовували ідентичні протоколи КСО. Результативність оцінювали, виходячи з ембріологічних (частота запліднення, дроблення ембріонів, відсоток бластуляції) і клінічних показників (частота настання вагітності). Результати дослідження та їх обговорення. Застосування кальцію іонофору в момент проведення процедури ICSI дозволяє поліпшити відсоток запліднення ооцитів, відсоток дроблення, відсоток бластуляції. Це, у свою чергу, дозволило підвищити частоту настання вагітності в програмах ЕКЗ – ICSI. Висновок. Поліпшення ембріологічних показників дозволило істотно поліпшити результати щодо частоти настання вагітності в жінок старшого репродуктивного віку зі зниженим прогнозом по настанню вагітності
The aim of the study – to learn the effectiveness of the use of Ca ionophore in IVF – ICSI protocols in patients with a reduced reproductive prognosis. Materials and Methods. A study was conducted of the effectiveness of the method of oocyte activation in ECO-ICSI protocols in patients after at least one unsuccessful attempt of ART. Identical CSR protocols were used. Effectiveness was estimated on the basis of embryological (frequency of fertilization, embryo cleavage, percentage of blastulation) and clinical indicators (frequency of pregnancy). Results and Discussion. The use of calcium ionophore at the time of the ICSI procedure allows to improve the percentage of oocyte fertilization, the percentage of cleavage, the percentage of blastulation. This, in turn, has increased the pregnancy rate in the IVF-ICSI treatment. Conclusion. Improvement of embryological parameters allowed to significantly improve the results of the frequency of pregnancy in women of older reproductive age with a reduced prognosis for the occurrence of pregnancy
Дод.точки доступу:
Стрелко, Г. В.
Айдин, Б.
Уланова, В. В.
Малюта, О. В.
Пісчана, Т. Г.
Короткевич, Н. В.
Коробко, М. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Застосування рослинних препаратів у лікуванні паразитозів у дітей з коморбідною патологією травної системи [Текст] = Аpplication of the herbal medication in treatment of parasitosis in children with comorbid pathology of the digestive system / О. М. Шульгай [та ін.] // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2019. - N 1. - С. 33-37

MeSH-головна:
ПАРАЗИТЫ -- PARASITES
РАСТЕНИЯ ЛЕКАРСТВЕННЫЕ -- PLANTS, MEDICINAL
ПИЩЕВАРИТЕЛЬНОЙ СИСТЕМЫ БОЛЕЗНИ -- DIGESTIVE SYSTEM DISEASES
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Цель исследования – определить эффективность растительного препарата в виде сиропа в лечении паразитозов у детей разного возраста с коморбидной патологией органов пищеварения. Материалы и методы. Обследовано 48 детей в возрасте от 3 до 14 лет с паразитозами, которые обращались за медицинской помощью к гастроэнтерологу в Тернопольскую областную детскую клиническую больницу по поводу патологии пищеварительной системы. Результаты исследования и их обсуждение. У обследованных детей выявлено такие паразитозы, как лямблиоз, аскаридоз и энтеробиоз. Среди коморбидной патологии у большинства пациентов диагностировали функциональные расстройства гепатобилиарной системы – дисфункцию желчного пузыря и дисфункцию сфинктера Одди. С целью дегельминтизации в качестве антипаразитарного средства был применен растительный препарат в виде сиропа, который содержит экстракты пяти растений, а именно: семян тыквы, полыни горькой, чабреца обыкновенного, листьев грецкого ореха и чеснока. В процессе исследования доказана клиническая эффективность растительного препарата при паразитозах у детей разного возраста с коморбидной патологией пищеварительной системы, а также целесообразность и безопасность его использования при данной патологии. Вывод. Растительный препарат в виде сиропа, который содержит экстракты пяти растений, а именно: семян тыквы, полыни горькой, чабреца обыкновенного, листьев грецкого ореха и чеснока, является эффективным антипаразитарным средством при лечении паразитозов у детей разного возраста с коморбидной патологией органов пищеварения
The aim of the study – to determine the effectiveness of the herbal medication in a form of syrup in treatment of parasitosis in children at different age groups with the comorbid pathology of a digestive system. Materials and Methods. 48 children aged from 3 to 14 years with parasitosis were examined, who applied for medical aid to the gastroenterologist at Ternopil Region Children’s Clinical Hospital with the pathology of a digestive system. Results and Discussion. Giardiasis, ascariasis and enterobiasis were detected in examined children. Among the comorbid pathology of a digestive system in most of patients, the functional disorders of a hepatobiliary system such as gall bladder dysfunction and Oddi’s sphincter dysfunction were diagnosed. In order to deworming as an anti-parasitic agent, we used the herbal medication in the form of a syrup containing extracts of five plants, that is: pumpkin seeds, wormwood, common thyme, walnut leaves and garlic. Clinical efficacy of the herbal medication at parasitosis in children of different age groups with the comorbid pathology of a digestive system’s has been proven during research, as well as expediency and safety of its use at this pathology. Conclusion. The herbal medication in a form of a syrup containing extracts of five plants, that is: pumpkin seeds, wormwood, common thyme, walnut leaves and garlic, are effective anti-parasitic agent in treatment of parasitosis in children at different ages with the comorbid pathology of a digestive system
Дод.точки доступу:
Шульгай, О. М.
Кабакова, А. Б.
Мочульська, О. М.
Шульгай, А.-М. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Шаганов, П. Ф.
Клініко-анамнестична характеристика пацієнток із трубно-перитонеальним безпліддям та результати морфологічного дослідження спайок у даної категорії пацієнток [Текст] = Some peculiarities of history and cliinical data of patients with tuboperitoneal infertility and results of the morphological research of adhesions in this category of patients / П. Ф. Шаганов // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2019. - N 1. - С. 140-145

MeSH-головна:
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE
АДГЕЗИИ ТКАНЕЙ -- TISSUE ADHESIONS
ГИСТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- HISTOLOGICAL TECHNIQUES
Анотація: Цель исследования – изучить анамнез, клинические проявления и гистологическую структуру спаек у пациенток с трубно-перитонеальным бесплодием. Материалы и методы. Было обследовано 66 женщин с трубно-перитонеальным бесплодием и 30 здоровых женщин. У обследованных женщин собирали анамнез, оценивали клинические проявления и проводили дополнительные обследования. Спаечный процесс органов малого таза оценивали по J. Hulka и соавт. Критерием включения в исследование было наличие спаечного процесса 2 и 3 степеней. Всем больным проведено ультразвуковое сканирование органов малого таза для оценки наличия признаков спаечного процесса. Во время лапароскопии выполняли забор образцов спаек, серийные гистологические срезы после подготовки окрашивали гематоксилином и эозином, пикрофуксином по Ван-Гизону и фукселином по Харту. Результаты исследования и их обсуждение. Проведенное исследование показало, что пациентки с трубно-перитонеальным бесплодием, в отличие от контрольной группы, значительно чаще имели оперативные вмешательства на органах брюшной полости и малого таза (причем повторные операции были в каждом третьем случае), а также воспалительные заболевания репродуктивных органов. Авторы показали, что большинство обследованных имели беременности в анамнезе, но зарегистрированы различия в структуре: большинство женщин контрольной группы рожали, тогда как у обследованных с бесплодием преобладали внематочные беременности и аборты. Все обследованные женщины имели спаечный процесс, который был подтвержден при проведении лапароскопии. Исследование показало, что УЗИ не является неинформативным методом для подтверждения указанной патологии. Проведенное гистологическое исследование спаек выявило наличие различия в их структуре в зависимости от этиологического фактора (оперативное вмешательство или воспалительный процесс), а также признаки воспалительного процесса, несмотря на отсутствие его клинических признаков, у женщин без оперативных вмешательств в анамнезе. Вывод. Авторы исследования пришли к выводу, что необходимо учитывать наличие или отсутствие хронического воспалительного процесса при разработке подходов вторичной профилактики образования спаек у женщин с трубно-перитонеальным бесплодием на этапе послеоперационной реабилитации и лечения бесплодия
The aim of the study – to learn the history, clinical manifestations and histological structure of adhesions in patients with tuboperitoneal infertility. Materials and Methods. There were examined 66 women with tuboperitoneal infertility and 30 healthy women. The anamnesis was collected, clinical manifestations, and additional examinations were performed. Adhesions of the pelvic organs were evaluated by J. Hulka et al. The inclusion criterion in the study was the presence of 2 and 3 degrees adhesions. All patients underwent an ultrasound scan of the pelvic organs to assess the presence of signs of adhesions. During laparoscopy adhesions were sampled; serial histological sections were stained with hematoxylin and eosin, with picrofuchsin according to van Gison and fukselin according to Hart. Results and Discussion. The study showed that patients with tuboperitoneal infertility, unlike the control group, had surgery on the abdominal cavity and pelvic organs much more often (and repeated operations were carried out in every third case), as well as inflammatory diseases of the reproductive organs. The authors showed that most of the surveyed women had pregnancies in history, but differences in structure were recorded: the majority of women in the control group gave birth, whereas among the patients with infertility ectopic pregnancies and abortions prevailed. All examined women had adhesions, which was confirmed during laparoscopy. The study showed that ultrasound is not an informative method to confirm this pathology. A histological study of adhesions revealed the presence of differences in their structure depending on the etiological factor (surgery or inflammation), as well as signs of inflammation in women without surgical interventions in history, despite the absence of its clinical manifestations
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Процайло, М. Д.
Клінічний випадок пошкодження Морель-Лавалле в дитини [Текст] = Сlinical case of morel-lavallee lesion in a child / М. Д. Процайло // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2019. - N 1. - С. 24-25

MeSH-головна:
ГЕМАТОМА -- HEMATOMA
РАНЫ И ТРАВМЫ -- WOUNDS AND INJURIES
КОЖА -- SKIN
Анотація: У статті описано клінічний випадок рідкісного пошкодження – травматичного відшарування шкіри (ТВШ) у дитини внаслідок травмування колінного суглоба. Згідно з даними літератури, відшарування шкіри (small acute lesion) спостерігають при наїзді колеса автомобіля на ногу, падінні з висоти, ударі важким предметом, стисненні між автомобілями, тачками, вагонетками, волочінні тіла по землі – це основні фактори, які сприяють ТВШ. Незважаючи на те, що дане пошкодження давно (у 1848 р.) описав французький хірург Morel-Lavallet, дотепер його вивчено недостатньо. Тому хірурги і травматологи не завжди вчасно можуть діагностувати таке пошкодження, що обумовлює несвоєчасну та неадекватну терапію. Травми колінного суглоба в дітей з гематомами будь-якої локалізації, резистентними до консервативного лікування, необхідно розглядати як серйозні пошкодження з метою діагностики ТВШ, використовуючи такі сучасні методи обстеження, як УЗД, МРТ
The article adduces the clinical case of a rare lesion, a traumatic soft-tissue degloving injury (TSDI) caused by knee injuries in a child. According to the literature, skin degloving injury occurs after car wheel running on foot, falling from heights, hit of a heavy object, compression between cars, carts, trolleys, dragging body on the ground. These are the main factors that cause TSDI. Despite the fact that in 1848 this injury was described by the French surgeon Morel-Lavallet the following lesion was not studied enough by now. Surgeons, traumatologists may not always recognize it in time what leads to late and inadequate treatment. Injuries of the knee joint in children with hematomas of any location who are resistant to conservative treatment should be assessed as serious damage for the purpose of TSDI recognition. Modern diagnostic methods such as ultrasound, MRI must be used
Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Сурков, Д. М.
Контроль температури тіла під час проведення лікувальної гіпотермії у новонароджених з гіпоксично-ішемічною енцефалопатією [Текст] = Тemperature control during the therapeutic hypothermia period in neonates with hypoxic-ischemic encephalopathy / Д. М. Сурков, О. М. Мочульська // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2019. - N 1. - С. 26-32

MeSH-головна:
ТЕМПЕРАТУРА ТЕЛА -- BODY TEMPERATURE
ГИПОТЕРМИЯ ИСКУССТВЕННАЯ -- HYPOTHERMIA, INDUCED
ИШЕМИЯ -- ISCHEMIA
НОВОРОЖДЕННЫЙ -- INFANT, NEWBORN
Анотація: Мета дослідження – визначити вплив коливань температури тіла під час проведення лікувальної гіпотермії на перебіг та наслідки помірної і тяжкої гіпоксично-ішемічної енцефалопатії. Матеріали та методи. У дослідження включено 205 доношених новонароджених з гіпоксично-ішемічною енцефалопатією II–IIІ ст. за шкалою Sarnat у термін ≤72 год після пологів. Методом стратифікації немовлят було поділено за часом прийняття у ВАІТН на групу 0–6 год після народження (n=56) та групу понад 6 год життя (n=149). Проаналізовано вплив пасивної гіпотермії 33–35 °С на перебіг та результати лікування гіпоксично-ішемічної енцефалопатії. Результати дослідження та їх обговорення. Не виявлено достовірної відмінності поміж досліджуваними групами щодо загальної тривалості респіраторної підтримки (р=0,296), строків, коли було проведено екстубацію трахеї (р=0,468), та тривалості перебування у ВАІТН (р=0,165). Отримано достовірну різницю в загальній тривалості лікування до виписування зі стаціонару між групою до 6 год після народження та групою понад 6 год життя (відповідно, 25 [18,3–33] днів проти 22 [14–29], р=0,032). Крім того, було порівняно профілі температури тіла протягом 72 год лікувальної гіпотермії у новонароджених, в яких у подальшому виникла або не розвинулась церебральна лейкомаляція. Результати проведеного мультиваріантного дисперсійного аналізу (ANOVA) не виявили достовірної відмінності між групами (р=0,890). Висновок. Пасивна гіпотермія з підтримкою температури тіла 33–35 °С є ефективною процедурою. Коливання температури тіла ±0,5 °С за межі цього коридору, а також початок проведення гіпотермії в термін понад 6 год після народження не мають істотного впливу на перебіг та наслідки помірної і тяжкої гіпоксично-ішемічної енцефалопатії
The aim of the study – to determine the impact of body temperature profile during therapeutic hypothermia period on outcomes of moderate to severe hypoxic-ischemic encephalopathy. Materials and Methods. Data of 205 term infants with hypoxic-ischemic encephalopathy according to Sarnat scale stage II-III was collected during ≤72 hours of life. All the infants were stratified by the time of admission to the BAITH into the group 0–6 hours after delivery (n=56) and the group over 6 hours of life (n=149). The analysis of impact of passive hypothermia 33–35°С on outcomes of treatment of hypoxic ischemic encephalopathy was established. Results and Discussion. There was no significant difference between study groups regarding the total duration of respiratory support (p=0.296), days of trachea extubation (p=0.468), and the length of treatment in BAITH (p=0.165). A significant difference was found in the total duration of in-hospital treatment between the group of 0–6 hours after birth and group over 6 hours of life (25 [18.3–33] days respectively, vs. 22 [14–29], p=0.032). In addition, the body temperature profile during 72 hours of hypothermia period compared between babies, which subsequently developed or did not develop cerebral leukomalacia. The results of the multivariate analysis of variance (ANOVA) did not reveal a significant difference between the groups (p=0.890). Conclusion. Passive hypothermia with body temperature of 33–35°C is an effective procedure, the temperature fluctuation of ±0.5°C beyond the limits of this corridor, as well as the beginning of hypothermia over 6 hours after delivery, have no significant impact on the results of treatment and outcome of moderate and severe hypoxic-ischemic encephalopathy
Дод.точки доступу:
Мочульська, О. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Корекція опорно-рухових порушень у жінок в перименопаузі [Текст] = Treatment of musculoskeletal disorders in women in perimenopause / І. М. Щербина [та ін.] // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2019. - N 1. - С. 152-155

MeSH-головна:
ОСТЕОПОРОЗ -- OSTEOPOROSIS
КОСТЕЙ БОЛЕЗНИ МЕТАБОЛИЧЕСКИЕ -- BONE DISEASES, METABOLIC
ПЕРИМЕНОПАУЗА -- PERIMENOPAUSE
Анотація: Мета дослідження – вивчення ознак остеопорозу в жінок перименопаузального віку, розробка ефективних методів його лікування з попередженням ускладнень та покращенням якості життя. Матеріали та методи. Під наглядом перебували 52 жінки віком від 50–60 років. Перша група – хворі з легким (І) ступенем остеопенії (19 (36,6 %) пацієнток), друга – з середнім (ІІ) ступенем остеопенії (15 (28,8 %) пацієнток), третя (ІІІ) – хворі на остеопороз (18 (34,6 %) пацієнток). Контрольну групу склали 52 жінки з фізіологічним перебігом перименопаузи. Усім жінкам проводили дослідження мінеральної щільності кісткової тканини (денситометрія), дослідження мінерального балансу, визначення в сироватці крові автоантитіл до колагену та еластину. Результати дослідження та їх обговорення. За результатами комп’ютерної рентгеностеоденситометрії, у 19 (36,5 %) хворих ІКІ склав 0,54±0,03, Т-індекс – (-1,5±0,4), що відповідало остеопенії; у 15 (28,8 %) хворих ІКІ склав 0,50±0,04, Т-індекс – (-2,2±0,3), що відповідало вираженій остеопенії; у 18 (34,6 %) хворих ІКІ – 0,41±0,04, Т-індекс – (-2,9±0,3), що відповідало остеопорозу. В обстежених жінок зниження рівня загального кальцію і магнію сироватки крові корелює з розвитком порушень опорно-рухової системи в перименопаузі. У жінок з остеопорозом визначаються в достовірно значущих кількостях антитіла до колагену й еластину. Для лікування жінок застосовували схему лікувальних заходів (медикаментозні та немедикаментозні), що мала суттєвий позитивний ефект. Висновки. Ознаки опорно-рухових порушень у жінок в перименопаузі патогенетично пов’язані з віковими порушеннями в репродуктивній системі. Важливими елементами нових підходів цих порушень та підвищення якості життя цих пацієнток є включення в терапевтичний комплекс вітамінів групи D та селективних модуляторів естрогенових рецепторів. Розроблена схема лікувальних заходів з урахуванням патогенетичних особливостей опорно-рухових порушень приводить до більш раннього і стабільного клінічного ефекту, не викликає змін у репродуктивних органах, що достатньо небезпечно в перименопаузі
The aim of the study – to investigate the signs of osteoporosis in women in perimenopausal age. Furthermore, we aimed to develop an effective method of treatment of osteroporosis in perimenopausal women and design strategies to prevent the complications in order to improve the quality of life. Materials and Methods. The study included 52 women aged 50–60 years. The group 1 constisted of patients with mild (I) degree of osteopenia (19 (36.6 %) patients), the group 2 included patients with moderate (II) degree of osteopenia (15 (28.8 %) patients), the group 3 (III) comprised of patients with osteoporosis ( 18 (34.6 %) patients). The control group consisted of 52 women in perimenopause phase. All women were assessed based on the following parameters: bone mineral density (densitometry), mineral balance and the level of antibodies to collagen and elastin. Results and Discussion. The X-ray densitometry revealed that in 19 (36.5 %) patients cortical thickness index was (0.54±0.03) and the T-index was (-1.5±0.4), which corresponded to osteopenia. In 15 (28.8 %) patients cortical thickness index was (0.50±0.04), the T-index was (-2.2±0.3), which corresponded to severe osteopenia; finally, in the 18 (34.6 %) patients examined the cortical thickness index was (0.41±0.04) and T-index was (-2.9±0.3), which indicated the onset of osteoporosis. The total calcium and magnesium levels were decreased in all patients enrolled in the study, which correlated with the development of musculoskeletal disorders prevalent during perimenopause. We determined the antibody to collagen and elastin in patients who exhibited signs of osteoporosis. Women enrolled in the study underwent the therapy which was specifically designed for this study and resulted in significant improvement. Conclusions. Signs of musculoskeletal disorders in women in perimenopausal stage are associated with age-related disorders of the reproductive system. It is important to focus on improving the quality of life of these patients. The therapy proposed includes a combination of vitamin D and selective estrogen receptor modulators. The therapy designed in this study results in more effective and stable clinical outcomes for patients
Дод.точки доступу:
Щербина, І. М.
Потапова, Л. В.
Ліпко, О. П.
Скорбач, О. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Франчук, О. А.
Лікування передменструального синдрому із застосуванням адаптолу і седативних препаратів рослинного походження [Текст] = Тreatment of premenstrual syndrome with the use of adaptol and sedative preparations of plant origin / О. А. Франчук, М. О. Франчук // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2019. - N 1. - С. 136-139

Рубрики: Адаптол

MeSH-головна:
ПРЕДМЕНСТРУАЛЬНЫЙ СИНДРОМ -- PREMENSTRUAL SYNDROME
СНОТВОРНЫЕ И СЕДАТИВНЫЕ СРЕДСТВА -- HYPNOTICS AND SEDATIVES
Анотація: Мета дослідження – досягнути високої ефективності і доброї переносимості препарату при лікуванні пацієнток із передменструальним синдромом із перевагою вегетосудинної і психопатологічної симптоматики. Матеріали та методи. Ми провели клінічні спостереження при застосуванні адаптолу для лікування ПМС у 20 жінок і седативних рослинних препаратів (настойки валеріани, півонії, персену) – у 12 жінок. Адаптол є похідним двох метильованих фрагментів сечовини і, будучи похідним природних метаболітів організму, має високий ступінь біологічної доступності, велику широту терапевтичної дії, не викликає кумулятивних властивостей. Йому притаманний увесь спектр психотропних впливів, характерних для «традиційних» транквілізаторів, водночас позбавлений основних побічних реакцій, властивих похідним бензодіазепіну. Широта терапевтичного ефекту адаптолу зумовлена вегетостабілізувальною, антиоксидантною, м’якою ноотропною, антигіпоксичною, помірною транквілізувальною дією. Широта поєднання дії цього препарату дозволяє нормалізувати багато функцій організму, а також відновлювати розумову і фізичну працездатність пацієнтів. Результати дослідження та їх обговорення. Нами проведено спостереження за 32 жінками, у яких діагностовано ПМС. Тривалість ПМС коливалася від одного до п’яти років. Нервово-психічні розлади у всіх обстежених характеризувалися великим поліморфізмом скарг. У клінічній картині домінували вегетосудинні розлади: припливи жару, головний біль, підвищена втомлюваність, розлади сну, депресія; симптоми неврологічного характеру – дратівливість, плаксивість, емоційна лабільність, тривога, озлоблення. Всі ці клінічні прояви ПМС відмічалися в лютеїнову фазу ПМС. Висновки. 1. Препарат «Адаптол» має високу ефективність і добру переносимість при лікуванні пацієнток із передменструальним синдромом із перевагою вегетосудинної і психопатологічної симптоматики. Його ефективність становить 91,89 %. 2. У пацієнтів із довготривалим передменструальним синдромом і відсутністю ефекту від використання різних методів його лікування необхідно провести 2-3 курси терапії з підвищенням дози адаптолу до 1,2 г на добу
The aim of the study – to achieve high efficiency and good tolerability of the drug in the treatment of patients with premenstrual syndrome with the advantage of vegetative and psychopathological symptoms. Materials and Methods. We conducted clinical observations in the use of Adaptol for the treatment of PMS in 20 women and sedative herbal remedies (tincture of valerian, peony, persen) – in 12 women. Adaptol is a derivative of two methylated fragments of urea and being a derivative of natural metabolites of the organism has a high degree of biological availability, a large latitude of therapeutic action, does not cause collateral properties. It has the whole spectrum of psychotropic effects characteristic of "traditional" tranquilizers, while at the same time over-the-counter major adverse reactions inherent in the benzodiazepine derivative. The width of the therapeutic effect of Adaptal is due to a vegetative stabilizing, antioxidant, soft, nootropic, antihypoxic, moderate tranquilizing effect. The breadth of the combination of the action of this drug can normalize many functions of the body, as well as restore the mental and physical capacity of patients. Results and Discussion. We observed for 32 women who hade been diagnosed with PMS. Duration of PMS ranged from one to five years. Nervous-psychiatric disorders in all females were characterized by a large polymorphism of complaints. The clinical picture was dominated by vegetative-vascular disorders: hot flushes, headache, increased fatigability, sleep disorders, depression; neurological symptoms-irritability, tearfulness, emotional lability, anxiety, exasperation. All these clinical manifestations of PMS were noted in the lutein phase of PMS. Conclusions. 1. Adaptol drug has high efficiency and good tolerance in the treatment of patients with premenstrual syndrome with the superiority of veneto vascular and psychopathological symptoms. Its efficiency is 91.89 %. 2. In patients with long-term premenstrual syndrome and the absence of the effect of using different methods of treatment, it is not necessary to conduct 2–3 courses of therapy with an increase in the dose of Adaptol to 1.2 g per day
Дод.точки доступу:
Франчук, М. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Нові підходи до профілактики несприятливих перинатальних наслідків у жінок із невиношуванням вагітності [Текст] = New approaches in prevention of unfavourable peritoneal outcomes in women with miscarriage / М. О. Щербина [та ін.] // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2019. - N 1. - С. 156-159

MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ИСХОД -- PREGNANCY OUTCOME
ГИАЛУРОНОВАЯ КИСЛОТА -- HYALURONIC ACID
СОЕДИНИТЕЛЬНОЙ ТКАНИ БОЛЕЗНИ -- CONNECTIVE TISSUE DISEASES
Анотація: Цель исследования – повышение эффективности профилактики неблагоприятных перинатальных исходов у женщин с привычным невынашиванием беременности путем оптимизации тактики предгравидарной подготовки на основании разработки новых консервативных методов лечения ИЦН. Материалы и методы. Изучено течение беременности и родов у 56 женщин при одноплодной беременности с ИЦН. применено клинико-лабораторные и инструментальные методы обследования, изучено состояние метаболизма соединительной ткани, проведено иммунологические исследования, исследования микроциркуляции в сосудистом русле шейки матки, статистическую обработку полученных данных. Результаты исследования и их обсуждение. Анализ полученных данных определяет направление развития мероприятий по лечению невынашивания беременности и профилактике перинатальных потерь путем включения филлеров на основе ГК в систему предгравидарной подготовки у женщин с ИЦН для восстановления физиологических процессов соединительной ткани шейки матки во время следующей беременности. Выводы. Выраженные клинико-анамнестические признаки дисплазии соединительной ткани, как и биохимические признаки патологии обмена коллагена и глюкозаминогликанов, иммунологическая дисфункция и локальные микроциркуляторные нарушения, являются важными прогностическими признаками развития ИЦН и невынашивания беременности. Предгравидарная коррекция ИЦН с применением филлеров на основе ГК имеет значительные преимущества по сравнению с традиционными методами лечения ИЦН и является важным направлением профилактики неблагоприятных перинатальных исходов у женщин с невынашиванием беременности
The aim of the study – to improve the effectiveness of prevention strategies of perinatal outcomes in women with miscarriage. The method employed included the optimization of pre-conception care. Specifically we aimed to develop new methods of treatment of cervical insufficiently based on the treatment of 56 pregnant female patients who underwent traditional and alternative methods of cervical insufficiently treatment. Materials and Methods. We studied pregnancy and labour among 56 female patients (pregnant with one child only) with cervical insufficiently. Both laboratory and clinical methods were employed to study metabolic state of tissue. Furthermore, immunobiology testing as well as microcirculation in the cervical vessels was examined. The data obtained in the study was statistically analysed. Results and Discussion. The analysis revealed the future directions of the development of the therapy of miscarriage and prevention of perinatal loss. The strategy proposed incorporates fillers containing hyaluronic acid into the treatment of women with cervical insufficiently in order to stimulate physiological processes of the connective tissue of the cervix during the subsequent pregnancy. Conclusions. The main determinants of cervical insufficiently and miscarriage include clinical manifestation of connective tissue dysplasia, biochemical pathology of collagen and glycosamides metabolism, immunological dysfunction and local lesions of the microcirculation. Treatment of cervical insufficiently using fillers containing hyaluronic acid shows clear advantage over the traditional methods of treatment and is an important strategy in prevention of negative perinatal outcomes in women with miscarriage
Дод.точки доступу:
Щербина, М. О.
Ліпко, О. П.
Щербина, І. М.
Мерцалова, О. В.
Потапова, Л. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Органозберігальне лікування субмукозної міоми матки методом емболізації маткових артерій [Текст] = Оrgan preserving treatment of submucosomal myoma by artery embolization method / М. С. Крохмаль [та ін.] // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2019. - N 1. - С. 94-100

MeSH-головна:
МАТКИ МИОМЭКТОМИЯ -- UTERINE MYOMECTOMY
МАТОЧНОЙ АРТЕРИИ ЭМБОЛИЗАЦИЯ -- UTERINE ARTERY EMBOLIZATION
Анотація: Мета дослідження – дослідити органозберігальне лікування субмукозної міоми матки шляхом емболізації маткових артерій та запропонувати методику ведення пацієнтів з «народженням» субмукозних вузлів на основі наших спостережень. Матеріали та методи. Наразі найчастішим методом лікування міоми матки є хірургічний. У репродуктивному віці перевага має віддаватися консервативному лікуванню, а оперативні втручання за можливості повинні мати малоінвазивний і органозберігальний характер. У випадку субмукозної міоми показане хірургічне лікування – гістероскопічна міомектомія, але при розмірах вузла більше 5 см внаслідок високого ризику оперативних ускладнень (кровотечі) методом вибору є емболізація маткових артерій (ЕМА). Даний метод характеризується низьким відсотком післяопераційних ускладнень, практично відсутньою летальністю, збереженням фертильності жінок, швидким відновленням працездатності. Може бути повною альтернативою лікування міоми матки хірургічними методами лікування. Згідно з нашими спостереженнями, відбувається швидке зменшення об’єму міоматозних вузлів і матки протягом першого року після операції до 70 % від первинного об’єму. У жінки припиняються симптоми – веностискальні (до 95 % випадків), тиснення на сечовий міхур, геморой, варикоз, попереково-крижові болі, припиняються кровотечі. Відновлюється архітектоніка порожнини матки і трубних кутів. Результати дослідження та їх обговорення. Міоми субмукозної локалізації – найскладніші у лікуванні даної патології. ЕМА, на відміну від гістерорезектоскопії, виконується під місцевою анестезією. Субмукозні вузли після ЕМА незалежно від розміру (1 см і більше) і локалізації підлягають регресивним змінам – зменшуються, можуть залишитися у стінці матки або відділяються і відторгаються маткою (залежно від типу) та через статеві шляхи відбувається їх експульсія цілком чи частинами. Міомектомія після ЕМА має вагомі переваги: вузли позбавлені кровотоку, немає загрози кровотечі, відбувається їх зменшення перед експульсією. Висновки. ЕМА у лікуванні субмукозної міоми є методом вибору як органозберігальна методика. Експульсія вузлів після ЕМА є наслідком, а не ускладненням. Запропонована нами методика ведення таких жінок дозволяє уникнути гістеректомії і зберегти фертильність та життя жінки
Цель исследования – исследовать органосохраняющее лечение субмукозної миомы матки путем эмболизации маточных артерий и предложить методику ведения пациентов с «рождением» субмукозних узлов на основе наших наблюдений. Материалы и методы. На данный момент наиболее частым методом лечения миомы матки является хирургический. В репродуктивном возрасте предпочтение должно отдаваться консервативному лечению, а оперативные вмешательства по возможности должны носить малоинвазивный и органосохраняющий характер. В случае субмукозной миомы показано хирургическое лечение – гистероскопическая миомэктомия, но при размерах узла более 5 см из-за высокого риска оперативных осложнений (кровотечения) методом выбора является эмболизация маточных артерий (ЭМА). Данный метод характеризуется низким процентом послеоперационных осложнений, практически отсутствием летальности, сохранением фертильности женщин, быстрым восстановлением работоспособности. Может быть полной альтернативой лечения миомы матки хирургическими методами лечения. Согласно нашим наблюдениям, происходит быстрое уменьшение объема миоматозных узлов и матки в течение первого года после операции до 70 % от первоначального объема. У женщины прекращаются симптомы – веносдавливающие (до 95 % случаев), давление на мочевой пузырь, геморрой, варикоз, пояснично-крестцовые боли, прекращаются кровотечения. Восстанавливается архитектоника полости матки и трубных углов. Результаты исследования и их обсуждение. Миомы субмукозной локализации – самые сложные в лечении данной патологии. ЭМА, в отличие от гистерорезектоскопии, выполняется под местной анестезией. Субмукозные узлы после ЭМА независимо от размера (1 см и более) и локализации подлежат регрессивным изменениям – уменьшаются, могут остаться в стенке матки или отделяются и отторгаются маткой (в зависимости от типа) и через половые пути происходит их экспульсия полностью или частями. Миомэктомия после ЭМА имеет весомые преимущества: узлы лишены кровотока, нет угрозы кровотечения, происходит их уменьшение перед экспульсией. Выводы. ЭМА для лечения субмукозной миомы является методом выбора как органосохраняющая методика. Экспульсия узлов после ЭМА является следствием, а не осложнением. Предложенная нами методика ведения таких женщин позволяет избежать гистерэктомии и сохранить фертильность и жизнь женщины
Дод.точки доступу:
Крохмаль, М. С.
Тарасюк, О. К.
Трегуб, В. В.
Бібляк, Ж. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Боярчук, О. Р.
Особливості перебігу муковісцидозу в дітей Тернопільської області [Текст] = Features of course of cystic fibrosis in children of Ternopil region / О. Р. Боярчук, В. О. Косовська, Т. М. Косовська // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2019. - N 1. - С. 6-10

MeSH-головна:
КИСТОЗНЫЙ ФИБРОЗ -- CYSTIC FIBROSIS
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Мета дослідження – встановити особливості клінічного перебігу муковісцидозу в дітей Тернопільської області. Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз історій хвороб 15 дітей Тернопільської області, хворих на муковісцидоз. Оглянуто 5 дітей під час їх перебування у стаціонарі. Результати дослідження та їх обговорення. Ідеальними можна вважати виявлення хворих на муковісцидоз під час неонатального скринінгу і початок лікування одразу ж після встановлення діагнозу навіть за відсутності клінічних проявів. Діагноз муковісцидозу в усіх пацієнтів підтверджено в Західноукраїнському спеціалізованому дитячому медичному центрі. При дослідженні генотипу було виявлено різні види мутацій, але найчастіше траплялась мутація F508del/F508del. Ми визначили, що більшість дітей досягла десятирічного віку. Час встановлення діагнозу муковісцидозу був різний: до 1 року – в 2 дітей (13,3 %), від 2 до 5 років – у 5 дітей (33,3 %), від 5 до 10 років – у 8 дітей (53,4 %). Встановлено, що, чим пізніше у хворого діагностують захворювання, тим тяжчий його перебіг і нижча ефективність лікування. У цих дітей відмічали багаторазові рецидиви запальних процесів у бронхах – у 10 хворих (66,6 %), додаткових пазухах носа – в 5 (33,3 %), порушень функції підшлункової залози – у 15 (100,0 %), розвиток резистентності патогенної мікрофлори до антибіотиків – у 15 (100,0 %). Тому в цих дітей лікування ускладнювалось і, відповідно, ефективність його знижувалась. Майже в половини пацієнтів, а саме у 7 (46,6 %), внаслідок тривалої гіпоксії виявлено деформацію пальців і нігтів у вигляді «барабанних паличок» та «годинникових скелець». Легеневу гіпертензію діагностовано в 4 пацієнтів (26,6 %). Деформацію грудної клітки (бочкоподібна, розширена в передньо-задньому розмірі) відмічено в 7 дітей (46,6 %). Холестатичний гепатит виявлено в 5 хворих (33,3 %). Порушення толерантності до глюкози діагностовано у 2 дітей (13,3 %). Висновки. У структурі хворих на муковісцидоз дітей Тернопільської області переважають дівчатка та мешканці сільської місцевості. На сьогодні більша частина дітей області з муковісцидозом (53,3 %) досягла віку старше 10 років. У дітей нашого регіону переважає мутація F508del/F508del (66,7 %). У більшості дітей (53,4 %) захворювання було діагностовано після 5 років. У дебюті хвороби найчастіше спостерігали затяжні обструктивні бронхіти (66,7 %) та порушення функції підшлункової залози (100,0 %). Серед ускладнень переважали кісткові деформації, ознаки хронічної гіпоксії та висока частота інфікування золотистим стафілококом (73,3 %) і синьогнійною паличкою (46,7 %). Необхідно збільшити настороженість щодо діагностики муковісцидозу на ранніх стадіях для покращення якості й подовження тривалості життя дітей
The aim of the study – to determine the peculiarities of the clinical course of cystic fibrosis in children of the Ternopil region. Materials and Methods. A retrospective analysis of history of the diseases of 15 children of the Ternopil region, patients with cystic fibrosis was conducted. 5 children were examined during their stay in the hospital. Results and Discussion. Ideally, detection of patients with cystic fibrosis during neonatal screening and initiation of treatment can be considered immediately after diagnosis, even in the absence of clinical manifestations. The diagnosis of cystic fibrosis in all patients is confirmed in the Western Ukrainian Specialized Children’s Medical Center. In the study of the genotype, various types of mutations were detected, but the most commonly occurring mutation was F508del / F508del. We determined that most children were 10 years old. The time of diagnosis of cystic fibrosis is different: up to 1 year – in 2 children (13.3 %); from 2 to 5 years – in 5 children (33.3 %); from 5 to 10 years – in 8 children (53.4 %). It is established that the later the patient is diagnosed with the disease, the heavier it is going through and the lower the effectiveness of treatment. In these children, multiple recurrences of inflammatory processes in bronchuses were noted – in 10 (66.6 %) patients, additional nasal sinuses – in 5 (33.3 %), pancreatic dysfunction disorders – in 15 (100.0 %), development of resistance to pathogenic microflora to antibiotics – in 15 (100.0 %). Therefore, in these children, treatment was complicated and, accordingly, its effectiveness was reduced. Nearly half of patients, namely 7 (46.6 %), due to prolonged hypoxia, deformed fingers and nails in the form of "drum sticks" and "clock clocks". Pulmonary hypertension is diagnosed in 4 patients (26.6 %). Deformation of the chest (barrel, enlarged in the anterior-posterior size) was noted in 7 children (46.6 %). Cholestatic hepatitis was detected in 5 patients (33.3 %). Two children (13.3 %) were diagnosed with glucose intolerance. Conclusions. In the structure of patients with cystic fibrosis children of the Ternopil region dominate the girls and the inhabitants of the countryside. Today, the majority of children with cystic fibrosis (53.3 %) reached the age of over 10 years. The children of our region are dominated by the mutation F508del/ F508del (66.7 %). In most children (53.4 %) the disease was diagnosed after 5 years. In the debut of the disease, protracted obstructive bronchitis (66.7 %) and pancreatic dysfunction (100.0 %) were most often observed. Among the complications, bone deformities, signs of chronic hypoxia and a high incidence of infection with golden staphylococci (73.3 %) and blue-purulent rod (46.7 %) predominated. It is necessary to increase the caution in early diagnosis of cystic fibrosis in order to improve the quality and lengthen the life expectancy of children
Дод.точки доступу:
Косовська, В. О.
Косовська, Т. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Дудченко, Л. В.
Особливості перебігу пологів у вагітних, залежних від тютюнокуріння [Текст] = Рeculiarities of childbirth course in pregnant women, dependent on tobacco smoking / Л. В. Дудченко // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2019. - N 1. - С. 85-88

MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY
КУРЕНИЕ -- SMOKING
РОДОРАЗРЕШЕНИЯ ПРОЦЕСС -- LABOR, OBSTETRIC
Анотація: Мета дослідження – знизити частоту ускладнень вагітності і пологів у жінок за умов тютюнокуріння. Матеріали та методи. Обстежено 75 вагітних. Вік вагітних коливався від 17 до 26 років. Вагітні основної групи розподілені на 2 підгрупи: 1-А групу склали 45 вагітних, що курили сигарети протягом вагітності; 1-Б групу склали 30 вагітних, що курили сигарети до вагітності і не зловживали тютюном упродовж теперішньої вагітності. Контрольну групу склали 40 здорових вагітних, які не курили і не перебували під впливом тютюнокуріння під час вагітності. Групи вагітних сформовані із дотриманням принципів рандомізації. Обстеження вагітних проводили відповідно до локальних протоколів та регламентуючих наказів МОЗ України. Результати дослідження та їх обговорення. Виявлено, що дана когорта вагітних відноситься до високої групи ризику щодо перинатальних ускладнень. Встановлено, що тютюнокуріння у вагітних сприяє підвищенню частоти фетоплацентарної дисфункції, зростанню рівня анемії вагітних, загрози переривання вагітності, дистресу плода, прееклампсії, які ускладнюють клінічний перебіг пологів і підвищують частоту перинатальних ускладнень. Висновок. Тютюнокуріння впродовж вагітності та пологів у жінок сприяє ускладненням гестації, значно підвищує ризик анемії вагітних, дисфункції плаценти, передчасних пологів і стану плода
The aim of the study – to reduce the incidence of pregnancy complications and childbirth in women under tobacco use. Materials and Methods. 75 pregnant women underwent examination. The age of pregnant women ranged from 17 to 26 years. Pregnant women in the main group were divided into 2 subgroups: group 1-A consisted of 45 pregnant women who smoked cigarettes during pregnancy; group 1-B consisted of 30 pregnant women who smoked cigarettes before pregnancy and did not abuse tobacco during their current pregnancies. The control group consisted of 40 healthy pregnant women who did not smoke and were not under the influence of smoking during pregnancy. The groups of pregnant women are formed in accordance with the principles of randomization. The examination of pregnant women was conducted in accordance with local protocols and regulating orders of the Ministry of Health of Ukraine. Results and Discussion. It was found that this cohort of pregnant women refers to a high risk group of perinatal complications. It was established that smoking in pregnant women increases the frequency of fetoplacental dysfunction, increases the level of anemia in pregnant women, the risk of abortion, fetal distress, preeclampsia, which complicate the clinical course of childbirth and increase the incidence of perinatal complications. Conclusion. Tobacco smoking during pregnancy and childbirth in pregnant women promotes complications of gestation, greatly increases the risk of anemia, placental dysfunction, premature childbirth and fetus condition
Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Планове хірургічне лікування первинного симптомного хронічного захворювання вен у вагітних [Текст] = Planned surgical treatment of primary symptomatic chronic vein disease in pregnant women / В. М. Антонюк-Кисіль [та ін.] // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2019. - N 1. - С. 43-54

MeSH-головна:
ВАРИКОЗНОЕ РАСШИРЕНИЕ ВЕН -- VARICOSE VEINS
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY
Анотація: Мета дослідження – оцінити безпечність для плода, клінічну ефективність для вагітної планового хірургічного лікування первинного симптомного хронічного захворювання вен. Матеріали та методи. Прооперовано 457 вагітних з первинним симптомним хронічним захворюванням вен (ПСХЗВ) С2s-C4s, Еp, Аs, p, Pr (basis СЕАР, 2002). Усім оперованим вагітним виконано дуплексне сканування вен з картографуванням патологічних зон (рефлюкси, варикозні конгломерати), оцінку серцебиття плода і тонусу матки у вагітної шляхом кардіотокографії як до, так і після операції за критеріями ВООЗ від 1985 р. Проведено порівняльну оцінку перебігу вагітності залежно від методу лікування ПСХЗВ. Результати дослідження та їх обговорення. Оперативні втручання виконував тільки при згоді вагітних в умовах акушерського стаціонару судинний хірург «монотехнолог», за відсутності протипоказань до оперативного втручання з боку вагітної та плода без медикаментозної премедикації, замінивши її «словесною», під місцевим знеболюванням з використанням хірургічних методик: при низхідному розвитку ПСХЗВ у басейні сафенових вен – типу CHIVA, при висхідному – поєднання методик CHIVA й ASVAL, в басейні несафенових вен – перев’язування варикозно розширених вен пахових каналів, що поширюються на зовнішні статеві органи та/або нижні кінцівки, накладанням лігатур шляхом обшивання в ділянці зовнішнього пахового кільця. У 100 % вагітних під час оперативного втручання, в післяопераційний період порушень соматичного статусу, тонусу матки у вагітних, серцебиття плода (дані кардіотокографії) не зафіксовано. За суб’єктивною оцінкою вагітних, порушень кількості та якості рухів плода не відмічено. У 98 % випадків вони відзначили позитивний клінічний результат хірургічного втручання. Висновки. Показаннями до виконання планового оперативного втручання є: відсутність позитивного результату від консервативної терапії ПСХЗВ нижніх кінцівок, промежини, зовнішніх статевих органів та пахвинного каналу; наявність косметичних дефіцитів у ділянці зовнішніх статевих органів та на відкритих частинах нижніх кінцівок (на прохання вагітних); запобігання акушерським кровотечам при варикозному розширенні вен зовнішніх статевих органів і промежини шляхом підготовки пологового шляху до безпечного проведення пологів природним шляхом; активна профілактика тромбофлебітичних і тромбоемболічних ускладнень під час вагітності та в післяпологовий період. Оперативне втручання, виконане в плановому порядку з приводу ПСХЗВ у басейні сафенових і/або несафенових вен, є на 100 % безпечним для вагітних та плода з позитивним клінічним результатом у 98 % оперованих у післяопераційний період
The aim of the study – to evaluate fetal safety, clinical efficacy for pregnant, planned surgical treatment of primary symptomatic chronic vein disease (PSCVD). Materials and Methods. 457 pregnant women with PSCVD C2S-C4s,Ep,Asp,p.Pr(basis CEAP, 2002) were operated. All pregnant with surgery underwent duplex vein scanning with mapping of pathological areas (refluxes, varicose conglomerates), evaluation of fetal heart rate and uterine tone in pregnant by cardiotocography (CTG), both before and after surgery, according to the World Health Organization’s criteria of 1985. The comparative evaluation of pregnancy course depending on the treatment method of PSCVD was made. Results and Discussion. The surgical interventions were performed only with the consent of pregnant women in conditions of obstetric hospital by a vascular surgeon "monotechnologist", in the absence of any contraindications for surgical intervention, from the side of the pregnant woman and the fetus without medication premedication, replacing it by "verbal" with local anesthesia using surgical techniques: CHIVA type with descending development of PSCVD in the basin of saphenous veins, with ascending – combination of CHIVA and ASVAL techniques, in the basin of the non-saphenous veins – cirsodesis of the inguinal canals, extending to external genital organs and/or lower extremities by application of seton sutures in the area of the external inguinal ring. In 100 % of pregnant women during surgery, in the postoperative period there were no violations of the somatic status, uterine tone in pregnant women, fetal heartbeat (CTG data) recorded. According to the subjective evaluation by pregnant there were no disorders of the quantity and quality of fetal movements marked, and they also noted in 98 % of cases the positive clinical outcome of surgical intervention. Conclusions. Indications for planned operative intervention: absence of positive result from conservative therapy of PSCVD of lower extremities, perineum, external genital organs and inguinal canal; the presence of cosmetic deficiencies in the area of the external genital organs and on the open parts of the lower extremities at the request of pregnant women; prevention of obstetric bleeding with varicose veins of the external genital organs and the perineum by preparing the delivery pathway for safe delivery by a natural way; active prophylaxis of thrombophlebitis, thromboembolic complications during pregnancy and in the postpartum period; surgical interventions performed in a planned manner with PSCVD in the basin of saphenous and/or non-saphenous veins are 100 % safe for pregnant women and fetus, with a positive clinical outcome of 98 % of operated in the postoperative period
Дод.точки доступу:
Антонюк-Кисіль, В. М.
Дзюбановський, І. Я.
Єнікеєва, В. М.
Лічнер, С. І.
Липний, В. М.
Жулкевич, І. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Маркін, Л. Б.
Плацентарна недостатність як фактор ризику переношування вагітності [Текст] = Рlacental insufficiency as a risk factor for post-term pregnancy / Л. Б. Маркін, Л. М. Ященко // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2019. - N 1. - С. 114-118

MeSH-головна:
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- PLACENTAL INSUFFICIENCY
БЕРЕМЕННОСТЬ ПЕРЕНОШЕННАЯ -- PREGNANCY, PROLONGED
Анотація: Мета дослідження – дослідити особливості морфології судин материнської і фетальної частини плаценти та її структурних компонентів за умов переношеної вагітності. Матеріали та методи. Проведено динамічне спостереження за 15-ма вагітними з моменту їх госпіталізації до виписки після пологів. Жінки були розподілені на 2 групи: перша група – 10 жінок із переношеною вагітністю ≥42+0 тижні; друга група – 5 жінок із фізіологічним перебігом вагітності. Критерії включення до дослідження: одноплідна вагітність, гестаційний вік 280 днів, відсутність тяжкої екстрагенітальної патології, переношена вагітність в анамнезі. Плаценту забирали після пологів, проводили макроскопічне та мікроскопічне дослідження. Гістологічний матеріал фіксували у 4 % нейтральному формаліні. Результати дослідження та їх обговорення. Проведені нами дослідження морфофункціональних особливостей плаценти при переношеній вагітності показали деструктивні зміни материнської частини плаценти, зокрема набряк децидуальних клітин, їх апоптоз, інфільтрацію лімфоцитами, зміну морфології стінки судин, особливо ендотеліоцитів, локальне відшарування фібриноїду на поверхні ендометрія та одночасно зміну морфології ворсинок хоріона: відшарування синцитіотрофобласта, що свідчить про порушення компонентів гематоплацентарного бар’єра, формування еритроцитарно-лейкоцитарних агрегатів у гемокапілярах ворсинок, що змінює процеси мікроциркуляції та трансендотеліального транспорту як у материнській, так і плодовій частині плаценти. Висновок. Порушення мікроциркуляції та трансендотеліального транспорту у судинах мікроциркуляторного русла материнської і фетальної частини плаценти, що проявляється запустінням судин, їх дилатацією та зміною морфології ендотелію їх внутрішньої оболонки та деструктивними процесами гемоплацентарного бар’єра, є одним із факторів ризику переношування вагітності, що негативно впливає на стан плода
The aim of the study – to investigate the morphology of the vessels of maternal and fetal part of placenta and its structural components under conditions of post-term pregnancy. Materials and Methods. A dynamic observation of 15 pregnant women was conducted since their hospitalization till their discharge after delivery. Women were divided into 2 groups: the first group –10 women with a pregnancy ≥42+0 week; the second group – 5 women with a physiological course of pregnancy. Criteria for inclusion in the study: single-pregnancy, gestational age 280 days, absence of severe extragenital pathology, post-term pregnancy in history. The placenta was taken after delivery, with further macroscopic and microscopic examination. The histological material was fixed in 4 % neutral formalin. Results and Discussion. Our study of the morphofunctional features of the placenta during pregnancy showed destructive changes in the maternal part of the placenta, in particular, edema of the decidual cells, their apoptosis, lymphocyte infiltration, changes in the morphology of the vessel wall, especially endothelial cells, local fibrinoid detachment on the surface of the endometrium and, simultaneously, changes in the morphology of the villi of the chorion: detachment of syncytiotrofoblast, indicating a violation of components of the hematoplacental barrier, the formation of erythrocyte-leukocyte aggregates in blood capillaries of villi, which changes the microcirculation and transendothelial transport in maternal and the fetal part of the placenta. Conclusion. Violation of microcirculation and transendothelial transport in the vessels of the microcirculatory bed of the maternal and fetal part of the placenta, that is manifested by the desolation of the vessels and their dilatation, by change in the morphology of the endothelium of their inner layer and destructive processes of the hemoplacental barrier, is a risk factor for post-term pregnancy, that negatively affects the condition of the fetus
Дод.точки доступу:
Ященко, Л. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Павловська, О. М.
Порівняльна оцінка ефективності різних схем медикаментозної корекції зовнішнього геморою у породіль [Текст] = Сomparative evaluation of the efficacy of different schemes of drug correction of external hemorrhoids in puerperas / О. М. Павловська, К. М. Павловська, Ж. О. Краснова // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2019. - N 1. - С. 126-130

MeSH-головна:
ГЕМОРРОЙ -- HEMORRHOIDS
ПОСЛЕРОДОВОЙ ПЕРИОД -- POSTPARTUM PERIOD
Анотація: Мета дослідження – дослідити ефективність різних схем медикаментозного лікування при виникненні зовнішнього геморою у породіль. Матеріали та методи. Було обстежено 48 жінок віком 28–45 років з діагностованим зовнішнім гемороєм у післяпологому періоді. Породіль було розділено на дві групи залежно від призначеного медикаментозного лікування. Пацієнтки I групи отримували комплексну медикаментозну терапію, до складу якої було включено пребіотик («Дуфалак»), ангіопротектор/венотонік («Нормовен») та ректальні антигемороїдальні супозиторії («Натальсид»). Породіллі II групи отримували монотерапію у вигляді ректальних антигемороїдальних супозиторіїв («Натальсид»). Також під час лікування обов’язково рекомендували дотримання певних правил харчування. Усім пацієнткам проводили рутинне клініко-лабораторне обстеження. Контроль ефективності лікування здійснювали через 7 та 14 днів. Також проводили динамічне спостереження протягом 12 місяців для аналізу тривалості лікувального ефекту та фіксації рецидивів зовнішнього геморою в обстежених пацієнток. Результати дослідження та їх обговорення. Покращення загального стану, самопочуття та нівелювання основних клінічних ознак зовнішнього геморою після 7-денного лікування відмітила переважна більшість жінок I групи – 83,3 % та 62,5 % породіль II групи, які отримували монотерапію. Після двотижневого курсу терапії цей показник становив 95,8 % та 75,0 % відповідно. При проведенні проспективного аналізу встановлено, що при застосуванні лише препаратів локальної дії рецидиви захворювання протягом року фіксувалися в 16,7 % випадків. У групі жінок, яким була рекомендована медикаментозна корекція, яка впливала на різні патогенетичні ланки формування даного захворювання прямої кишки, цей показник склав лише 4,2 %. Висновки. При загостренні або виникненні зовнішнього геморою в жінок у післяпологовому періоді прогностично виправданим та раціональним є призначення саме комплексної медикаментозної терапії. Важливо не тільки нівелювати локальні прояви даної патології прямої кишки, але впливати на різні патогенетичні складові її формування. Так, фізіологічна санація та стимуляція перистальтичної активності кишечника за допомогою пребіотиків, призначення ангіопротекторів/венотоніків системної дії загалом сприяють досягненню довготривалої ремісії захворювання. Застосування при зовнішньому геморої лише препаратів з локальною дією має позитивний, проте іноді короткотривалий лікувальний ефект
The aim of the study – to learn the efficacy of different schemes of drug treatment in the formation of external hemorrhoids in puerperas. Materials and Methods. We examined 48 women aged 28–45 years with diagnosed external hemorrhoids in the postpartum period. The puerperas were divided into two groups depending on the scheme of drug correction. The patients of the group I received complex therapy, which included a prebiotic (Dufalac), an angioprotector/venotonic (Normoven), and rectal antihemorrhoidal suppositories (Natalsid). The patients in the group II received monotherapy in the form of rectal antihemorrhoidal suppositories (Natalcid). It was also strongly recommended to follow a certain diet during treatment. All puerperas underwent routine clinical and laboratory examination. Monitoring the effectiveness of treatment was performed in 7, 14 days. Dynamic follow–up was also carried out for 12 months to analyze the duration of the therapeutic effect and fix possible recurrences of external hemorrhoids in the examined patients. Results and Discussion. Improvement of the general condition, well–being and elimination of the main clinical manifestations of external hemorrhoids after 7 days of treatment was noted by the overwhelming majority of women in the group I – 83.3 % and 62.5 % of puerperas in the group II who received monotherapy. After a two–week course of therapy, this index was 95.8 % and 75.0 %, respectively. When conducting a prospective analysis, it was established that when prescribing only drugs of local action, recurrences of the disease were recorded in 16.7 % of cases during a year. In the group of patients who were recommended a treatment regimen that corrects the main pathogenetic mechanisms of the formation of this pathology of the rectum, this figure was only 4.2 %. Conclusions. In exacerbation or the occurrence of external hemorrhoids in women in the postpartum period, the administration of the complex drug therapy is the most reasonable and rational. It is important not only to eliminate the local manifestations of this pathology of the rectum, but also to correct the various pathogenetic mechanisms of its formation. Thus, physiological sanitation and stimulation of the intestinal peristaltic activity with the help of prebiotics, the appointment of systemic angioprotectors/venotonics, generally contribute to the achievement of long–term remission of the disease. The use of only local preparations with external hemorrhoids has a positive, however, sometimes short-term therapeutic effect
Дод.точки доступу:
Павловська, К. М.
Краснова, Ж. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

Запорожченко, М. Б.
Результати ультразвукового дослідження і магнітно-резонансної томографії в жінок, хворих на поєднану патологію матки лейоміому та аденоміоз [Текст] = Тhe results of ultrasound and magnetic resonance tomography in women with combined uterus pathology with leiomyoma and adenomyosis / М. Б. Запорожченко, А. В. Сидоренко // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2019. - N 1. - С. 89-93

MeSH-головна:
ЛЕЙОМИОМА -- LEIOMYOMA
АДЕНОМИОЗ -- ADENOMYOSIS
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ -- ULTRASONOGRAPHY
Анотація: Мета дослідження – проаналізувати результати ультразвукового дослідження і магнітно-резонансної томографії в жінок, хворих на поєднану патологію матки лейоміому та аденоміоз. Матеріали та методи. Обстежено 120 жінок репродуктивного віку, хворих на поєднану патологію матки лейоміому та аденоміоз. Результати дослідження та їх обговорення. Куляста форма матки виявлена у 53,3 % випадків, збільшення передньо-заднього розміру матки більше 45 мм та потовщення маткової сполучної зони більше 12 мм склали 74,2 % та 89,2 % відповідно. Множинні кістозні утворення у стінці матки виявлено у 100 % хворих, дифузну форму ураження матки – у 65,7 %. І ступінь аденоміозу виявлено у 20,0 %, ІІ ступінь – у 20,8 % , ІІІ ступінь – у 50,0 %, IV ступінь – у 9,2 % випадків. У всіх хворих виявлено поєднання лейоміоми матки та аденоміозу. Основна локалізація лейоміоматозних вузлів – інтрамуральна (73,3 %) та субсерозна (100 %). Багатовузлова форма діагностована у 100 % хворих зі змішаною субсерозно-інтерстиціальною локалізацією вузлів і аденоміозом. Висновок. Серед сучасних методів діагностики поєднаної патології матки лейоміоми та аденоміозу ультразвукове дослідження та магнітно-резонансна томографія займають провідне місце
The aim of the study – to analyze the results of ultrasound and magnetic resonance imaging in women with combined uterine pathology leiomyoma and adenomyosis. Materials and Methods. 120 women of reproductive age, patients with combined pathology of the uterus leiomyoma and adenomyosis were examined. Results and Discussion. The spherical shape of the uterus was found in 53.3 % of cases, an increase in the antero-posterior size of the uterus of more than 45 mm and a thickening of the uterine connecting zone of more than 12 mm were 74.2 % and 89.2 %, respectively. Multiple cystic lesions in the uterine wall were detected in 100 % of patients, the diffuse form of uterine lesions – in 65.7 %. Degree I of adenomyosis was found in 20.0 %, grade II – 20.8 %, grade III – 50.0 %, grade IV – in 9.2 % of cases. A combination of uterine leiomyoma and adenomyosis was detected in all patients. The main localization of leuomatous nodes is intramural (73.3 %) and subserous (100 %). Multinuclear form was diagnosed in 100 % of patients with mixed subserous-interstitial localization of nodes and adenomyosis. Conclusion. Ultrasound and magnetic resonance imaging occupy a leading place among modern methods of diagnosis of combined uterine pathology with leiomyoma and adenomyosis
Дод.точки доступу:
Сидоренко, А. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-30

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)