Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку
Книги
Періодичні видання
Бібліотечні видання
Вища освіта
Краєзнавство
Рідкісні видання
Зона пошуку
у знайденому
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: <.>II=АУ37/2019/1<.>
Загальна кількість знайдених документів : 30
Показані документи з 1 по 20
 1-20    21-30 
1.


    Боярчук, О. Р.
    Особливості перебігу муковісцидозу в дітей Тернопільської області [Текст] = Features of course of cystic fibrosis in children of Ternopil region / О. Р. Боярчук, В. О. Косовська, Т. М. Косовська // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2019. - N 1. - С. 6-10


MeSH-головна:
КИСТОЗНЫЙ ФИБРОЗ -- CYSTIC FIBROSIS
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Мета дослідження – встановити особливості клінічного перебігу муковісцидозу в дітей Тернопільської області. Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз історій хвороб 15 дітей Тернопільської області, хворих на муковісцидоз. Оглянуто 5 дітей під час їх перебування у стаціонарі. Результати дослідження та їх обговорення. Ідеальними можна вважати виявлення хворих на муковісцидоз під час неонатального скринінгу і початок лікування одразу ж після встановлення діагнозу навіть за відсутності клінічних проявів. Діагноз муковісцидозу в усіх пацієнтів підтверджено в Західноукраїнському спеціалізованому дитячому медичному центрі. При дослідженні генотипу було виявлено різні види мутацій, але найчастіше траплялась мутація F508del/F508del. Ми ви­значили, що більшість дітей досягла десятирічного віку. Час встановлення діагнозу муковісцидозу був різний: до 1 року – в 2 дітей (13,3 %), від 2 до 5 років – у 5 дітей (33,3 %), від 5 до 10 років – у 8 дітей (53,4 %). Встановлено, що, чим пізніше у хворого діагностують захворювання, тим тяжчий його перебіг і нижча ефективність лікування. У цих дітей відмічали багаторазові рецидиви запальних процесів у бронхах – у 10 хворих (66,6 %), додаткових пазухах носа – в 5 (33,3 %), порушень функції підшлункової залози – у 15 (100,0 %), розвиток резистентності патогенної мікрофлори до антибіотиків – у 15 (100,0 %). Тому в цих дітей лікування ускладнювалось і, відповідно, ефективність його знижувалась. Майже в половини пацієнтів, а саме у 7 (46,6 %), внаслідок тривалої гіпоксії виявлено деформацію пальців і нігтів у вигляді «барабанних паличок» та «годинникових скелець». Легеневу гіпертензію діагностовано в 4 пацієнтів (26,6 %). Деформацію грудної клітки (бочкоподібна, розширена в передньо-задньому розмірі) відмічено в 7 дітей (46,6 %). Холестатичний гепатит виявлено в 5 хворих (33,3 %). Порушення толерантності до глюкози діагностовано у 2 дітей (13,3 %). Висновки. У структурі хворих на муковісцидоз дітей Тернопільської області переважають дівчатка та мешканці сільської місцевості. На сьогодні більша частина дітей області з муковісцидозом (53,3 %) досягла віку старше 10 років. У дітей нашого регіону переважає мутація F508del/F508del (66,7 %). У більшості дітей (53,4 %) захворювання було діагностовано після 5 років. У дебюті хвороби найчастіше спостерігали затяжні обструктивні бронхіти (66,7 %) та порушення функції підшлункової залози (100,0 %). Серед ускладнень переважали кісткові деформації, ознаки хронічної гіпоксії та висока частота інфікування золотистим стафілококом (73,3 %) і синьогнійною паличкою (46,7 %). Необхідно збільшити настороженість щодо діагностики муковісцидозу на ранніх стадіях для покращення якості й подовження тривалості життя дітей
The aim of the study – to determine the peculiarities of the clinical course of cystic fibrosis in children of the Ternopil region. Materials and Methods. A retrospective analysis of history of the diseases of 15 children of the Ternopil region, patients with cystic fibrosis was conducted. 5 children were examined during their stay in the hospital. Results and Discussion. Ideally, detection of patients with cystic fibrosis during neonatal screening and initiation of treatment can be considered immediately after diagnosis, even in the absence of clinical manifestations. The diagnosis of cystic fibrosis in all patients is confirmed in the Western Ukrainian Specialized Children’s Medical Center. In the study of the genotype, various types of mutations were detected, but the most commonly occurring mutation was F508del / F508del. We determined that most children were 10 years old. The time of diagnosis of cystic fibrosis is different: up to 1 year – in 2 children (13.3 %); from 2 to 5 years – in 5 children (33.3 %); from 5 to 10 years – in 8 children (53.4 %). It is established that the later the patient is diagnosed with the disease, the heavier it is going through and the lower the effectiveness of treatment. In these children, multiple recurrences of inflammatory processes in bronchuses were noted – in 10 (66.6 %) patients, additional nasal sinuses – in 5 (33.3 %), pancreatic dysfunction disorders – in 15 (100.0 %), development of resistance to pathogenic microflora to antibiotics – in 15 (100.0 %). Therefore, in these children, treatment was complicated and, accordingly, its effectiveness was reduced. Nearly half of patients, namely 7 (46.6 %), due to prolonged hypoxia, deformed fingers and nails in the form of "drum sticks" and "clock clocks". Pulmonary hypertension is diagnosed in 4 patients (26.6 %). Deformation of the chest (barrel, enlarged in the anterior-posterior size) was noted in 7 children (46.6 %). Cholestatic hepatitis was detected in 5 patients (33.3 %). Two children (13.3 %) were diagnosed with glucose intolerance. Conclusions. In the structure of patients with cystic fibrosis children of the Ternopil region dominate the girls and the inhabitants of the countryside. Today, the majority of children with cystic fibrosis (53.3 %) reached the age of over 10 years. The children of our region are dominated by the mutation F508del/ F508del (66.7 %). In most children (53.4 %) the disease was diagnosed after 5 years. In the debut of the disease, protracted obstructive bronchitis (66.7 %) and pancreatic dysfunction (100.0 %) were most often observed. Among the complications, bone deformities, signs of chronic hypoxia and a high incidence of infection with golden staphylococci (73.3 %) and blue-purulent rod (46.7 %) predominated. It is necessary to increase the caution in early diagnosis of cystic fibrosis in order to improve the quality and lengthen the life expectancy of children
Дод.точки доступу:
Косовська, В. О.
Косовська, Т. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
2.


   
    Стан стоматологічної захворюваності в дітей із розладом аутистичного спектра [Текст] = Dental disease status of children with autistic spectrum disorders / Н. О. Гевкалюк [та ін.] // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2019. - N 1. - С. 11-14


MeSH-головна:
ДЕТСКАЯ СТОМАТОЛОГИЯ -- PEDIATRIC DENTISTRY
АУТИЗМ -- AUTISTIC DISORDER
Анотація: Мета дослідження – вивчити поширеність та інтенсивність карієсу тимчасових і постійних зубів, захворювань тканин пародонта у дітей із розладом аутистичного спектра. Матеріали та методи. Дослідження проводили на базі Благодійної організації «Дім милосердя» (м. Чортків), що опікується дітьми з особливими потребами, зокрема з розладом аутистичного спектра. Було обстежено 81 дитину з розладом аутистичного спектра віком від 2 до 18 років. В опитувальному листі для батьків зазначали обсяг санітарно-просвітницької роботи. Стан гігієни порожнини рота визначали за індексом Федорова – Володкіної, стан твердих тканин зубів у дітей – на підставі показників інтенсивності карієсу кп, кпп, КПВ+кп, КПпВ+кпп за методикою ВООЗ. Рівень стоматологічної допомоги оцінювали за П. А. Леусом. Результати дослідження та їх обговорення. Аналіз опитувальних листів показав недостатній обсяг санітарно-просвітницької роботи серед цього контингенту дітей, тому проведено санітарно-гігієнічне навчання – інформаційно-просвітницьку театралізовану виставу. За результатами опитування батьків дітей із розладом аутистичного спектра щодо особливостей харчування, в 41,97 % дітей була нормальна харчова поведінка, 16,05 % обстежених тривалий час тримали їжу за щокою, а 53,08 % дітей віддавали перевагу м’яким продуктам та кулінарно обробленій їжі. Середнє значення індексу Федорова – Володкіної становило 2,97 бала, що свідчило про поганий рівень гігієни порожнини рота. Рівень стоматологічної допомоги виявився недостатнім (16,7 %). Розповсюдженість карієсу тимчасових та постійних зубів становила 84,81 % при інтенсивності ураження 9,74+0,17. У структурі захворювань тканин пародонта переважав хронічний катаральний гінгівіт (87,65 %), поширеність локалізованого та генералізованого пародонтиту – 17,28 %. Зубощелепні аномалії визначались у 86,04 % дітей. Самотравмування було виявлено в 48,01 % дітей. Висновок. Висока поширеність та інтенсивність карієсу зубів, захворювань тканин пародонта в дітей із розладом аутис­тичного спектра є підставою для обґрунтування і запровадження ефективних методів первинної профілактики
The aim of the study – to investigate the prevalence and intensity of dental caries and parodontal diseases among children with autistic spectrum disorders. Materials and Methods. The research was held in charity organization “Dim myloserdia” in Chortkiv, which takes care of child­ren with special needs especially with autistic spectrum disorders. 81 chidren with autistic spectrum disorders aged 2–18 were examined. Personal, social and health education was determined by analyzing parents’ questionary lists. Oral hygiene status was investigated using Fedorov-Volodkina index. The hard tissues status was studied using the measures of the dental caries intensity by WHO methods. The level of dental health service was evaluated by P. A. Leus. Results and Discussion. The analysis of the questionary lists showed the insufficiency of personal, social and health education among children with autistic spectrum disorders, so health and oral hygiene teaching events including theatrical and educational play were held. The results of parents’ questionary lists about the nutrition peculiarities showed that 41.97 % of children have a good level of nutrition habits, 16.05 % of examined children keep their food in cheeks, 53.08 % of children tend to eat soft and processed food. The average value of Fedorov-Volodkina index is 2.97 points which indicates the bad level of oral dental hygiene. The level of dental health service is insufficient (16.7 %). The prevalence of dental caries is 84.81 % in the presence of intensity (9.74+0.17). Chronic catarrhal gingivitis leads among parodontal disease (87.65 %), the prevalence of localized and generalized parodontitis is 17.28 %. Dentofacial anomalies were indicated in 86.04 % of children. Self-injurious behavior was revealed in 48.01 % of children
Дод.точки доступу:
Гевкалюк, Н. О.
Пинда, М. Я.
Пундяк, В. Є.
Посоленик, Л. Я.
Кучирка, Л. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
3.


   
    Дослідження стану кісткової тканини в дітей із хронічним гастродуоденітом [Текст] = Study of bone tissue changes in children with chronic gastroduodenitis / І. М. Горішний [та ін.] // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2019. - N 1. - С. 15-18


MeSH-головна:
ГАСТРИТ ГИПЕРТРОФИЧЕСКИЙ -- GASTRITIS, HYPERTROPHIC
ОСТЕОПОРОЗ -- OSTEOPOROSIS
ДЕНСИТОМЕТРИЯ -- DENSITOMETRY
ОСТЕОСКЛЕРОЗ -- OSTEOSCLEROSIS
Анотація: Мета дослідження – вивчити біохімічні показники мінерального обміну речовин та результати денситометрії в дітей із хронічним гастродуоденітом. Матеріали та методи. Обстежено 30 дітей із хронічним гастродуоденітом віком 5–14 років у період загострення хвороби з терміном захворювання 1–5 років. Крім загальноприйнятих лабораторних та інструментальних обстежень, проводили денситометрію з визначенням густини кістки в поперековій ділянці хребта, вмісту мінералів у кістці в грамах, площі хребців, висоти та їх об’єму в сантиметрах кубічних, а також біохімічний аналіз крові (кальцій, фосфор, магній, лужна фосфатаза). Результати дослідження та їх обговорення. Аналіз отриманих даних показав, що в дітей із хронічним гастродуоденітом порушується мінеральний обмін, змінюється кісткова тканина (остеопороз чи остеосклероз). При остеопорозі на тлі гіпофосфатемії, гіпермагніємії за підвищеної активності лужної фосфатази знижується мінералізація кістки, зменшуються площа й об’єм хребців. При остеосклерозі гіпокальціємія, гіперфосфатемія, гіпермагніємія за нормальної ферментативної активності лужної фосфатази призводять до підвищення мінералізації кістки, збільшення об’єму і площі хребців. Висновок. Результати досліджень показали наявність ознак остеопорозу та остеосклерозу на тлі порушеного мінерального обміну залежно від активності лужної фосфатази, що вказує на необхідність пошуку методів корекції виявлених змін
The aim of the study – to investigate the biochemical parameters of mineral metabolism and the results of densitometry in children with chronic gastroduodenitis. Materials and Methods. We examined 30 children with chronic gastroduodenitis aged 5–14 years in the period of exacerbation of the disease, with a disease duration of 1–5 years. In addition to the generally accepted laboratory and instrumental examinations, densitometry was conducted to determine the bone density in the lumbar region of the spine, the content of minerals in the bone in grams, the vertebral area, height and their volume in cubic cm, as well as the biochemical blood test (calcium, phosphorus, magnesium, alkaline phosphatase). Results and Discussion. Analysis of the data shows that in children with chronic gastroduodenitis, mineral metabolism is disturbed, bone changes develop (osteoporosis or osteosclerosis). With osteoporosis against the backdrop of hypophosphatemia, hypermagneemia, with increased activity of alkaline phosphatase, mineralization of the bone, area and volume of the vertebrae decrease. In osteosclerosis, hypocalcemia, hyperphosphatemia, hypermagneemia with normal enzymatic activity of alkaline phosphatase lead to an increase in bone mineralization, increase in volume and area of ​​the vertebrae. Conclusion. The results of the studies showed the presence of signs of osteoporosis and osteosclerosis against the background of disturbed mineral metabolism, depending on the activity of alkaline phosphatase, indicating the need to find correction of the detected changes
Дод.точки доступу:
Горішний, І. М.
Горішний, М. І.
Мочульська, О. М.
Чорномидз, І. Б.
Синоверська, О. Б.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
4.


    Кліщ, О. В.
    Характеристика діяльності неонатологічної служби Рівненського обласного перинатального центру [Текст] = Сharacteristics of operation of the neonatological service in the rivne regional perinatal center / О. В. Кліщ, Г. А. Павлишин // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2019. - N 1. - С. 19-23


MeSH-головна:
НОВОРОЖДЕННЫЙ -- INFANT, NEWBORN
МЛАДЕНЦА СМЕРТЬ -- INFANT DEATH
НЕОНАТОЛОГИЯ -- NEONATOLOGY
Анотація: Мета дослідження – оцінити основні показники діяльності неонатологічної служби Рівненського обласного перинатального центру впродовж останніх років. Матеріали та методи. Проведено ретроспективний статистичний аналіз динаміки основних показників роботи відділення інтенсивної терапії новонароджених Рівненського обласного перинатального центру, таких, як народжуваність, захворюваність, неонатальна смертність, за період 2016–2018 рр. Результати дослідження та їх обговорення. Аналіз народжуваності в Рівненському обласному перинатальному центрі свідчить про зниження її рівня в області, при цьому кількість передчасно народжених дітей не зменшується, становлячи 8,7–8,9 %. Показники неонатальної смертності як в області, так і в перинатальному центрі знижуються. У структурі смертності переважають гіпоксично-ішемічні ураження нервової системи, уроджені вади розвитку, внутрішньоутробні інфекції, глибока морфофункціональна незрілість. Уроджені вади серця, не сумісні з життям або в поєднанні з множинними вадами розвитку, переважають у структурі смертності від уроджених вад розвитку. В Рівненському обласному перинатальному центрі рівень виживання немовлят, народжених з екстремально малою масою тіла, має стабільну тенденцію до збільшення – від 25 % у 2016 р. до 40 % у 2018 р. У структурі захворюваності переважають неонатальна енцефалопатія, уроджені вади розвитку, інфекційна патологія. Висновок. Оцінка основних показників роботи неонатологічної служби Рівненського обласного перинатального центру впродовж останніх років розкриває переваги і труднощі в діяльності неонатологічної служби в області
The aim of the study – to assess the main indicators of the neonatal service of the Rivne Regional Perinatal Center during recent years. Materials and Methods. A retrospective statistical analysis of the dynamics of the main indicators of Department of Intensive Care of Newborns of the Rivne Regional Perinatal Center – fertility, morbidity, neonatal mortality for the period 2016–2018 years was carried out. Rresults and Discussion. The analysis of fertility in the Rivne Regional perinatal center shows a decrease in the birth rate in the region, while the number of premature infants does not decrease, amounting to 8.7–8.9 %. Indicators of neonatal mortality in the region and in the perinatal center are reduced. In the structure of death mortality is dominated by hypoxic-ischemic disorders of the nervous system, congenital malformations, intrauterine infections, deep morpho-functional immaturity. Congenital heart defects that are incompatible with life or in combination with multiple birth defects prevail in the structure of congenital malformations. In the Rivne perinatal center, the survival rate of preterm infants with an extremely low birth weight has a stable tendency to increase from 25 % in 2016 to 40 % in 2018. The structure of the disease is dominated by neonatal encephalopathy, congenital malformation, infectious pathology. Conclusion. The evaluation of the main neonatal indicators of the Rivne Regional Perinatal Center during the last years reveals the advantages and difficulties in the activity of the neonatal service of the region
Дод.точки доступу:
Павлишин, Г. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
5.


    Процайло, М. Д.
    Клінічний випадок пошкодження Морель-Лавалле в дитини [Текст] = Сlinical case of morel-lavallee lesion in a child / М. Д. Процайло // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2019. - N 1. - С. 24-25


MeSH-головна:
ГЕМАТОМА -- HEMATOMA
РАНЫ И ТРАВМЫ -- WOUNDS AND INJURIES
КОЖА -- SKIN
Анотація: У статті описано клінічний випадок рідкісного пошкодження – травматичного відшарування шкіри (ТВШ) у дитини внаслідок травмування колінного суглоба. Згідно з даними літератури, відшарування шкіри (small acute lesion) спостерігають при наїзді колеса автомобіля на ногу, падінні з висоти, ударі важким предметом, стисненні між автомобілями, тачками, вагонетками, волочінні тіла по землі – це основні фактори, які сприяють ТВШ. Незважаючи на те, що дане пошкодження давно (у 1848 р.) описав французький хірург Morel-Lavallet, дотепер його вивчено недостатньо. Тому хірурги і травматологи не завжди вчасно можуть діагностувати таке пошкодження, що обумовлює несвоєчасну та неадекватну терапію. Травми колінного суглоба в дітей з гематомами будь-якої локалізації, резистентними до консервативного лікування, необхідно розглядати як серйозні пошкодження з метою діагностики ТВШ, використовуючи такі сучасні методи обстеження, як УЗД, МРТ
The article adduces the clinical case of a rare lesion, a traumatic soft-tissue degloving injury (TSDI) caused by knee injuries in a child. According to the literature, skin degloving injury occurs after car wheel running on foot, falling from heights, hit of a heavy object, compression between cars, carts, trolleys, dragging body on the ground. These are the main factors that cause TSDI. Despite the fact that in 1848 this injury was described by the French surgeon Morel-Lavallet the following lesion was not studied enough by now. Surgeons, traumatologists may not always recognize it in time what leads to late and inadequate treatment. Injuries of the knee joint in children with hematomas of any location who are resistant to conservative treatment should be assessed as serious damage for the purpose of TSDI recognition. Modern diagnostic methods such as ultrasound, MRI must be used
Вільних прим. немає

Знайти схожі
6.


    Сурков, Д. М.
    Контроль температури тіла під час проведення лікувальної гіпотермії у новонароджених з гіпоксично-ішемічною енцефалопатією [Текст] = Тemperature control during the therapeutic hypothermia period in neonates with hypoxic-ischemic encephalopathy / Д. М. Сурков, О. М. Мочульська // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2019. - N 1. - С. 26-32


MeSH-головна:
ТЕМПЕРАТУРА ТЕЛА -- BODY TEMPERATURE
ГИПОТЕРМИЯ ИСКУССТВЕННАЯ -- HYPOTHERMIA, INDUCED
ИШЕМИЯ -- ISCHEMIA
НОВОРОЖДЕННЫЙ -- INFANT, NEWBORN
Анотація: Мета дослідження – визначити вплив коливань температури тіла під час проведення лікувальної гіпотермії на перебіг та наслідки помірної і тяжкої гіпоксично-ішемічної енцефалопатії. Матеріали та методи. У дослідження включено 205 доношених новонароджених з гіпоксично-ішемічною енцефалопатією II–IIІ ст. за шкалою Sarnat у термін ≤72 год після пологів. Методом стратифікації немовлят було поділено за часом прийняття у ВАІТН на групу 0–6 год після народження (n=56) та групу понад 6 год життя (n=149). Проаналізовано вплив пасивної гіпотермії 33–35 °С на перебіг та результати лікування гіпоксично-ішемічної енцефалопатії. Результати дослідження та їх обговорення. Не виявлено достовірної відмінності поміж досліджуваними групами щодо загальної тривалості респіраторної підтримки (р=0,296), строків, коли було проведено екстубацію трахеї (р=0,468), та тривалості перебування у ВАІТН (р=0,165). Отримано достовірну різницю в загальній тривалості лікування до виписування зі стаціонару між групою до 6 год після народження та групою понад 6 год життя (відповідно, 25 [18,3–33] днів проти 22 [14–29], р=0,032). Крім того, було порівняно профілі температури тіла протягом 72 год лікувальної гіпотермії у новонароджених, в яких у подальшому виникла або не розвинулась церебральна лейкомаляція. Результати проведеного мультиваріантного дисперсійного аналізу (ANOVA) не виявили достовірної відмінності між групами (р=0,890). Висновок. Пасивна гіпотермія з підтримкою температури тіла 33–35 °С є ефективною процедурою. Коливання температури тіла ±0,5 °С за межі цього коридору, а також початок проведення гіпотермії в термін понад 6 год після народження не мають істотного впливу на перебіг та наслідки помірної і тяжкої гіпоксично-ішемічної енцефалопатії
The aim of the study – to determine the impact of body temperature profile during therapeutic hypothermia period on outcomes of moderate to severe hypoxic-ischemic encephalopathy. Materials and Methods. Data of 205 term infants with hypoxic-ischemic encephalopathy according to Sarnat scale stage II-III was collected during ≤72 hours of life. All the infants were stratified by the time of admission to the BAITH into the group 0–6 hours after delivery (n=56) and the group over 6 hours of life (n=149). The analysis of impact of passive hypothermia 33–35°С on outcomes of treatment of hypoxic ischemic encephalopathy was established. Results and Discussion. There was no significant difference between study groups regarding the total duration of respiratory support (p=0.296), days of trachea extubation (p=0.468), and the length of treatment in BAITH (p=0.165). A significant difference was found in the total duration of in-hospital treatment between the group of 0–6 hours after birth and group over 6 hours of life (25 [18.3–33] days respectively, vs. 22 [14–29], p=0.032). In addition, the body temperature profile during 72 hours of hypothermia period compared between babies, which subsequently developed or did not develop cerebral leukomalacia. The results of the multivariate analysis of variance (ANOVA) did not reveal a significant difference between the groups (p=0.890). Conclusion. Passive hypothermia with body temperature of 33–35°C is an effective procedure, the temperature fluctuation of ±0.5°C beyond the limits of this corridor, as well as the beginning of hypothermia over 6 hours after delivery, have no significant impact on the results of treatment and outcome of moderate and severe hypoxic-ischemic encephalopathy
Дод.точки доступу:
Мочульська, О. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
7.


   
    Застосування рослинних препаратів у лікуванні паразитозів у дітей з коморбідною патологією травної системи [Текст] = Аpplication of the herbal medication in treatment of parasitosis in children with comorbid pathology of the digestive system / О. М. Шульгай [та ін.] // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2019. - N 1. - С. 33-37


MeSH-головна:
ПАРАЗИТЫ -- PARASITES
РАСТЕНИЯ ЛЕКАРСТВЕННЫЕ -- PLANTS, MEDICINAL
ПИЩЕВАРИТЕЛЬНОЙ СИСТЕМЫ БОЛЕЗНИ -- DIGESTIVE SYSTEM DISEASES
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Цель исследования – определить эффективность растительного препарата в виде сиропа в лечении паразитозов у детей разного возраста с коморбидной патологией органов пищеварения. Материалы и методы. Обследовано 48 детей в возрасте от 3 до 14 лет с паразитозами, которые обращались за медицинской помощью к гастроэнтерологу в Тернопольскую областную детскую клиническую больницу по поводу патологии пищеварительной системы. Результаты исследования и их обсуждение. У обследованных детей выявлено такие паразитозы, как лямблиоз, аскаридоз и энтеробиоз. Среди коморбидной патологии у большинства пациентов диагностировали функциональные расстройства гепатобилиарной системы – дисфункцию желчного пузыря и дисфункцию сфинктера Одди. С целью дегельминтизации в качестве антипаразитарного средства был применен растительный препарат в виде сиропа, который содержит экстракты пяти растений, а именно: семян тыквы, полыни горькой, чабреца обыкновенного, листьев грецкого ореха и чеснока. В процессе исследования доказана клиническая эффективность растительного препарата при паразитозах у детей разного возраста с коморбидной патологией пищеварительной системы, а также целесообразность и безопасность его использования при данной патологии. Вывод. Растительный препарат в виде сиропа, который содержит экстракты пяти растений, а именно: семян тыквы, полыни горькой, чабреца обыкновенного, листьев грецкого ореха и чеснока, является эффективным антипаразитарным средством при лечении паразитозов у детей разного возраста с коморбидной патологией органов пищеварения
The aim of the study – to determine the effectiveness of the herbal medication in a form of syrup in treatment of parasitosis in children at different age groups with the comorbid pathology of a digestive system. Materials and Methods. 48 children aged from 3 to 14 years with parasitosis were examined, who applied for medical aid to the gastroenterologist at Ternopil Region Children’s Clinical Hospital with the pathology of a digestive system. Results and Discussion. Giardiasis, ascariasis and enterobiasis were detected in examined children. Among the comorbid pathology of a digestive system in most of patients, the functional disorders of a hepatobiliary system such as gall bladder dysfunction and Oddi’s sphincter dysfunction were diagnosed. In order to deworming as an anti-parasitic agent, we used the herbal medication in the form of a syrup containing extracts of five plants, that is: pumpkin seeds, wormwood, common thyme, walnut leaves and garlic. Clinical efficacy of the herbal medication at parasitosis in children of different age groups with the comorbid pathology of a digestive system’s has been proven during research, as well as expediency and safety of its use at this pathology. Conclusion. The herbal medication in a form of a syrup containing extracts of five plants, that is: pumpkin seeds, wormwood, common thyme, walnut leaves and garlic, are effective anti-parasitic agent in treatment of parasitosis in children at different ages with the comorbid pathology of a digestive system
Дод.точки доступу:
Шульгай, О. М.
Кабакова, А. Б.
Мочульська, О. М.
Шульгай, А.-М. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
8.


    Андрійчук, Т. П.
    Діагностика та корекція магнієвого дефіциту у вагітних із обтяженим гінекологічним анамнезом [Текст] = Diagnostics and correction of magnesium deficiency in pregnant women with burdened gynecological anamnesis / Т. П. Андрійчук, А. Я. Сенчук, Д. А. Мартинова // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2019. - N 1. - С. 38-42


MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
МАГНИЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- MAGNESIUM DEFICIENCY
ПРЕЭКЛАМПСИЯ -- PRE-ECLAMPSIA
Анотація: Мета дослідження – виокремлення пацієнток із клінічними ознаками дефіциту магнію серед вагітних із групи ризику розвитку прееклампсії і вивчення ефективності застосування в них препаратів магнію для профілактики прееклампсії. Матеріали та методи. Нами здійснені обстеження і комплексна пероральна магнієва профілактика пізнього гестозу у 100 вагітних (I група) із групи ризику виникнення цього ускладнення вагітності. Результати порівнювали із даними спостереження за 50-ма вагітними (II група) з групи ризику виникнення прееклампсії, яким до профілактичного комплексу пероральні препарати магнію не додавали. Контрольну групу (КГ) склали 50 здорових жінок із фізіологічним перебігом вагітності. Наявність дефіциту магнію визначали за результатами вивчення даних опитування, зафіксованих у розробленій нами анкеті для дослідження дефіциту магнію у вагітних. Магнієву монопрофілактику прееклампсії здійснювали такими препаратами: Магнію оксид легкий 342 мг і магнію карбонат легкий 670 мг, що відповідає 365 мг іонів Mg++ – по 1 шипучій таблетці на добу переривчастими курсами – у 10–12; 22–26; 30–32 тижні вагітності. Мікрогранульований порошок магнію оксид, 535 мг, що відповідає 300 мг магнію і магнію оксиду легкого 403,0–435,2 мг, що відповідає іонам магнію 243 мг. Препарати призначали з 10 тижнів протягом усієї вагітності по 1 таблетці 1 раз на добу. Результати дослідження та їх обговорення. Результати профілактичного застосування пероральних препаратів магнію показали високу ефективність, нешкідливість і гарну переносимість запропонованої терапії порівняно із загальноприйнятими підходами (протокол МОЗ). У групі вагітних, які використовували препарати магнію (I група), значно меншою була частота загрози переривання вагітності та плацентарної дисфункції. Ефективність профілактики прееклампсії становила 96,0 % у I групі і тільки 68,0 % у групі пацієнток, яким профілактика прееклампсії здійснювалась за протоколом (II група). Висновки. Визначено, що пацієнтки із групи ризику розвитку прееклампсії потребують призначення препаратів магнію, корекції способу життя та харчування. Профілактичний прийом препаратів магнію пацієнтками з групи ризику розвитку прееклампсії є високоефективним, нешкідливим і гарно переноситься. Ефективність профілактики прееклампсії становить 96,0 %
The aim of the study – to find patients with clinical signs of magnesium deficiency among pregnant women at risk of developing preeclampsia and study the effectiveness of magnesium preparations use for the prevention of preeclampsia. Materials and Methods. The examination and complex oral prophylaxis of late gestosis in 100 pregnant women (group I) from the risk group of this complication of pregnancy were provided. The results were compared with the data from the observation of 50 pregnant women (group II) from the risk group of preeclampsia, in whom we did not add magnesium to the prophylaxis complex. The control group (CG) was 50 healthy women with a physiological duration of pregnancy. The presence of magnesium deficiency was determined by the results of the study of survey data recorded in the questionnaire developed by us to study the deficiency of magnesium in pregnant women. Magnesium monoprophylaxis of preeclampsia was carried out with the following drugs: Magnesium oxide, light 342 mg and magnesium carbonate light 670 mg, which corresponds to 365 mg of ions Mg ++ – 1 tablet per day with intermittent courses – 10–12; 22–26; 30–32 weeks of pregnancy. Microgranular magnesium oxide powder, 535 mg, corresponding to 300 mg of magnesium and magnesium oxide light 403.0–435.2 mg, which corresponds to 243 mg of magnesium ions. Drugs were prescribed from 10 weeks throughout the pregnancy of 1 tablet once a day. Results and Discussion. The results of the prophylactic use of oral magnesium preparations showed high efficacy, harmlessness and good tolerability of the proposed therapy, compared with generally accepted approaches (Ministry of Health protocol). In the group of pregnant women who used magnesium preparations (group I), the frequency of the threatened abortion and placental dysfunction was much lower. The effectiveness of the pre-eclampsia prevention was 96.0 % in the group I and only 68.0 % in the group of patients that prevented preeclampsia from the protocol (group II). Conclusions. It is determined that patients from the risk group of preeclampsia require the administration of magnesium preparations, lifestyle and nutrition corrections. Preventive administration of magnesium preparations in patients at risk of developing preeclampsia is highly effective, harmless and well tolerated. The effectiveness of pre-eclampsia prevention is 96.0 %
Дод.точки доступу:
Сенчук, А. Я.
Мартинова, Д. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
9.


   
    Планове хірургічне лікування первинного симптомного хронічного захворювання вен у вагітних [Текст] = Planned surgical treatment of primary symptomatic chronic vein disease in pregnant women / В. М. Антонюк-Кисіль [та ін.] // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2019. - N 1. - С. 43-54


MeSH-головна:
ВАРИКОЗНОЕ РАСШИРЕНИЕ ВЕН -- VARICOSE VEINS
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY
Анотація: Мета дослідження – оцінити безпечність для плода, клінічну ефективність для вагітної планового хірургічного лікування первинного симптомного хронічного захворювання вен. Матеріали та методи. Прооперовано 457 вагітних з первинним симптомним хронічним захворюванням вен (ПСХЗВ) С2s-C4s, Еp, Аs, p, Pr (basis СЕАР, 2002). Усім оперованим вагітним виконано дуплексне сканування вен з картографуванням патологічних зон (рефлюкси, варикозні конгломерати), оцінку серцебиття плода і тонусу матки у вагітної шляхом кардіотокографії як до, так і після операції за критеріями ВООЗ від 1985 р. Проведено порівняльну оцінку перебігу вагітності залежно від методу лікування ПСХЗВ. Результати дослідження та їх обговорення. Оперативні втручання виконував тільки при згоді вагітних в умовах акушерського стаціонару судинний хірург «монотехнолог», за відсутності протипоказань до оперативного втручання з боку вагітної та плода без медикаментозної премедикації, замінивши її «словесною», під місцевим знеболюванням з використанням хірургічних методик: при низхідному розвитку ПСХЗВ у басейні сафенових вен – типу CHIVA, при висхідному – поєднання методик CHIVA й ASVAL, в басейні несафенових вен – перев’язування варикозно розширених вен пахових каналів, що поширюються на зовнішні статеві органи та/або нижні кінцівки, накладанням лігатур шляхом обшивання в ділянці зовнішнього пахового кільця. У 100 % вагітних під час оперативного втручання, в післяопераційний період порушень соматичного статусу, тонусу матки у вагітних, серцебиття плода (дані кардіотокографії) не зафіксовано. За суб’єктивною оцінкою вагітних, порушень кількості та якості рухів плода не відмічено. У 98 % випадків вони відзначили позитивний клінічний результат хірургічного втручання. Висновки. Показаннями до виконання планового оперативного втручання є: відсутність позитивного результату від консервативної терапії ПСХЗВ нижніх кінцівок, промежини, зовнішніх статевих органів та пахвинного каналу; наявність косметичних дефіцитів у ділянці зовнішніх статевих органів та на відкритих частинах нижніх кінцівок (на прохання вагітних); запобігання акушерським кровотечам при варикозному розширенні вен зовнішніх статевих органів і промежини шляхом підготовки пологового шляху до безпечного проведення пологів природним шляхом; активна профілактика тромбофлебітичних і тромбоемболічних ускладнень під час вагітності та в післяпологовий період. Оперативне втручання, виконане в плановому порядку з приводу ПСХЗВ у басейні сафенових і/або несафенових вен, є на 100 % безпечним для вагітних та плода з позитивним клінічним результатом у 98 % оперованих у післяопераційний період
The aim of the study – to evaluate fetal safety, clinical efficacy for pregnant, planned surgical treatment of primary symptomatic chronic vein disease (PSCVD). Materials and Methods. 457 pregnant women with PSCVD C2S-C4s,Ep,Asp,p.Pr(basis CEAP, 2002) were operated. All pregnant with surgery underwent duplex vein scanning with mapping of pathological areas (refluxes, varicose conglomerates), evaluation of fetal heart rate and uterine tone in pregnant by cardiotocography (CTG), both before and after surgery, according to the World Health Organization’s criteria of 1985. The comparative evaluation of pregnancy course depending on the treatment method of PSCVD was made. Results and Discussion. The surgical interventions were performed only with the consent of pregnant women in conditions of obstetric hospital by a vascular surgeon "monotechnologist", in the absence of any contraindications for surgical intervention, from the side of the pregnant woman and the fetus without medication premedication, replacing it by "verbal" with local anesthesia using surgical techniques: CHIVA type with descending development of PSCVD in the basin of saphenous veins, with ascending – combination of CHIVA and ASVAL techniques, in the basin of the non-saphenous veins – cirsodesis of the inguinal canals, extending to external genital organs and/or lower extremities by application of seton sutures in the area of ​​the external inguinal ring. In 100 % of pregnant women during surgery, in the postoperative period there were no violations of the somatic status, uterine tone in pregnant women, fetal heartbeat (CTG data) recorded. According to the subjective evaluation by pregnant there were no disorders of the quantity and quality of fetal movements marked, and they also noted in 98 % of cases the positive clinical outcome of surgical intervention. Conclusions. Indications for planned operative intervention: absence of positive result from conservative therapy of PSCVD of lower extremities, perineum, external genital organs and inguinal canal; the presence of cosmetic deficiencies in the area of ​​the external genital organs and on the open parts of the lower extremities at the request of pregnant women; prevention of obstetric bleeding with varicose veins of the external genital organs and the perineum by preparing the delivery pathway for safe delivery by a natural way; active prophylaxis of thrombophlebitis, thromboembolic complications during pregnancy and in the postpartum period; surgical interventions performed in a planned manner with PSCVD in the basin of saphenous and/or non-saphenous veins are 100 % safe for pregnant women and fetus, with a positive clinical outcome of 98 % of operated in the postoperative period
Дод.точки доступу:
Антонюк-Кисіль, В. М.
Дзюбановський, І. Я.
Єнікеєва, В. М.
Лічнер, С. І.
Липний, В. М.
Жулкевич, І. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
10.


    Багатько, О. В.
    Якість життя пацієнток із трубно-перитонеальним безпліддям у процесі лікування [Текст] = Quality of life of patients with tuboperitoneal infertility during the treatment / О. В. Багатько // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2019. - N 1. - С. 55-59


MeSH-головна:
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE
ОВУЛЯЦИИ ИНДУКЦИЯ -- OVULATION INDUCTION
Анотація: Мета дослідження – вивчити якість життя жінок репродуктивного віку з трубно-перитонеальним безпліддям у процесі КСО. Матеріали та методи. Для вирішення поставленої мети проведено обстеження 250 жінок репродуктивного віку з трубно-перитонеальним безпліддям, які були розподілені на дві групи й відрізнялися лише використаним препаратом для КСО. Оцінку якості життя виконували з використанням опитувача «SF-36» та міжнародної анкети FertiQоl (2008). Результати дослідження та їх обговорення. Оцінка якості життя за допомогою опитувача «SF-36» показала, що до початку лікування безпліддя в жінок із трубно-перитонеальним безпліддям вона була досить низькою, в першу чергу, за рахунок психологічного компонента здоров’я. Вивчення якості життя при використанні опитувача FertiQoL показала, що найбільше страждала якість життя в жінок із безпліддям у соціальній сфері. Повторне опитування пацієнток із безпліддям проводилося на 5 день після ембріотрансферу. У фізичному компоненті якості життя вірогідно змінився лише показник рольового функціонування: у групі порівняння він став вірогідно меншим, як відносно вихідного стану, так і порівняно з основною групою. Аналіз результатів інтерв’ювання жінок із використанням опитувача FertiQoL у динаміці КСО показав, що відбулося покращення якості життя у сфері емоцій в основній групі. Висновок. Хоча в цілому якість життя в процесі лікування суттєво не змінилась, при використанні пролонгованого препарату для КСО терапія суб’єктивно пацієнтками переносилася краще
The aim of the study – to learn the quality of life of reproductive age women with tubal-peritoneal infertility in the process of COS. Materials and Methods. To achieve this goal, there was carried out a survey of 250 reproductive age women with tuboperitoneal infertility, who were divided into two groups and differed only by the used preparation for COS. The quality of life was assessed using the “SF 36” questionnaire and the “FertiQоl” international questionnaire (2008). Results and Discussion. Evaluation of the quality of life using the “SF 36” questionnaire showed that before the onset of infertility treatment in women with tuboperitoneal infertility it was rather low, primarily due to the psychological component of health. A study of the quality of life using the FertiQoL questionnaire showed that the social component of quality of life of women with sterility suffered most of all. Repeated survey of patients with infertility was conducted on day 5 after embryotransfer. Only the indicator of role functioning reliably changed in the physical component of the quality of life: in the comparison group it became significantly less, both in relation to the initial state and in comparison with the main group. Analysis of the results of interviewing women using the FertiQoL questionnaire in the dynamics of COS showed that there was an improvement in the quality of life in the field of emotions in the main group
Вільних прим. немає

Знайти схожі
11.


    Бербець, А. М.
    Розлади сну та зміни концентрацій мелатоніну в слині у вагітних із плацентарною недостатністю, реалізованою у вигляді затримки внутрішньоутробного росту плода [Текст] = Disorders of sleep and changes of concentrations оf melatonin in saliva in pregnant women with placental insufficiency, realized as intrauterine fetal growth restriction / А. М. Бербець // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2019. - N 1. - С. 60-66


MeSH-головна:
СНА РАССТРОЙСТВА -- SLEEP DISORDERS
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY
МЕЛАТОНИН -- MELATONIN
ПЛОДА РАЗВИТИЯ ЗАДЕРЖКА -- FETAL GROWTH RETARDATION
Анотація: Мета дослідження – вивчити причини виникнення, термін появи та характер розладів сну, а також зміни добових концентрацій мелатоніну в слині у вагітних із затримкою внутрішньоутробного росту плода. Матеріали та методи. Проведено анкетування 80 жінок із плацентарною недостатністю (ПН), реалізованою у вигляді затримки внутрішньоутробного росту (ЗВУР) плода ІІ-ІІІ ступеня в терміні вагітності 30–36 тижнів (дослідна група), і 30 жінок без ознак затримки внутрішньоутробного росту плода або плацентарної недостатності (контрольна група). Вагітним ставилися питання про термін, у якому з’являлися скарги на порушення сну, характер розладів сну, частоту епізодів порушень сну (скільки разів на тиждень відзначали подібний стан). Також ми проводили кількісне визначення рівнів мелатоніну в слині у 22 жінок із групи вагітних із плацентарною недостатністю. Контрольною групою виступили 10 вагітних із групи з неускладненим перебігом вагітності. Окрім того, ми проводили дослідження рівнів мелатоніну в слині у 14 здорових невагітних жінок. Рівні мелатоніну слини визначали о 3:00 та о 6:00 з використанням діагностичного набору Melatonin ELISA виробництва фірми IBL (Німеччина). Статистичну обробку результатів було проведено за допомогою критерію Mann-Whitney для малих вибірок із використанням програмного пакета MedCalc. Результати дослідження та їх обговорення. Анкетування показало, що вагітні з плацентарною недостатністю у 86 % випадків починають відмічати погіршення сну в терміні вагітності 12–22 тижні (здорові вагітні – переважно після 30 тижнів, 57 % випадків), а також частіше прокидаються 2 і більше разів за ніч (71 % позитивних відповідей, в контролі – 23 %) та 3 і більше разів на тиждень (78 % позитивних відповідей, в контролі – 17 %). У вагітних жінок із плацентарною недостатністю, реалізованою у вигляді затримки внутрішньоутробного росту плода ІІ-ІІІ ступеня, концентрація мелатоніну в слині була вірогідно нижчою, ніж у здорових вагітних. Це справедливо як для забору слини о 3:00 (у групі з ПН 1,75 нг/мл, 95 % довірчий інтервал для медіани 1,30–2,50 нг/мл, у групі здорових вагітних 7,55 нг/мл, 95 % довірчий інтервал для медіани 2,35–8,91 нг/мл), так і для забору слини о 6:00 (в групі з ПН 1,50 нг/мл, 95 % довірчий інтервал для медіани 1,20–2,51 нг/мл, у групі здорових вагітних 4,35 нг/мл, 95 % довірчий інтервал для медіани 1,49–7,66 нг/мл). У вагітних з неускладненим перебігом гестації о 3 год ночі спостерігалася найвища концентрація мелатоніну слини серед трьох порівнюваних груп, зокрема вона була вірогідно вищою, ніж у здорових невагітних (у групі здорових вагітних 7,55 нг/мл, 95 % довірчий інтервал для медіани 2,35–8,91 нг/мл, у здорових невагітних 2,50 нг/мл, 95 % довірчий інтервал для медіани 1,39–2,81 нг/мл). Висновки. 1. Розлади сну у вагітних із затримкою внутрішньоутробного росту плода настають раніше і мають більш виражений характер порівняно з жінками з нормальними темпами росту плода. 2. Поява скарг на безсоння в другому триместрі вагітності, на нашу думку, може слугувати ранньою діагностичною ознакою формування плацентарної недостатності, що пізніше реалізується у вигляді затримки внутрішньоутробного росту плода. 3. У вагітних жінок із плацентарною недостатністю, реалізованою у вигляді затримки внутрішньоутробного росту плода ІІ-ІІІ ступеня, концентрація мелатоніну в слині о 3 год ночі та о 6 год ранку є вірогідно нижчою, ніж у здорових вагітних
The aim of the study – to learn the reasons of appearance, terms of manifestation and types of the sleep disorders, as well as changes of the concentrations of melatonin in saliva of pregnant women with intrauterine growth restriction of fetus. Materials and Methods. 80 pregnant women with placental insufficiency (PI), manifesting as intrauterine fetal growth restriction (IUGR) of II-III degree in the 3rd pregnancy trimester (study group) and 30 women with normal clinical flow of pregnancy (control group) were questioned. They were asked about pregnancy term when the complaints of the sleep disorders were firstly expressed, as well as about types of the sleep disorders and their frequency (in times per week). The concentrations of melatonin in saliva of 22 pregnant women from the group with PI were studied. 10 women with uncomplicated pregnancy were included in the control group. 14 healthy non-pregnant women were also examined in the same way. The levels of melatonin in saliva were studied at 3 am and 6 am using diagnostical kit Melatonin ELISA produced by IBL (Germany). The statistical calculations were performed by Mann-Whitney criteria for small samples using MedCalc software. Results and Discussion. Questioning showed that pregnant women with IUGR in 86 % cases experience the sleep disorders starting from pregnancy term 12–22 weeks (healthy pregnant women – mostly after 30 weeks, 57 % cases), more commonly wake up 2 or more times per night (71 % of positive answers, in control group – 23 %), and 3 or more times per week (78 % of positive answers, in control group – 17 %). In pregnant women with PI realized as IUGR II-III, concentrations of melatonin in saliva were significantly lowered, comparing to healthy pregnant women, at 3 am (group with PI 1.75 ng/ml, 95 % confidence interval for mediana 1.30–2.50 ng/ml, in the group of healthy pregnant women 7.55 ng/ml, 95 % confidence interval for mediana 2.35–8.91 ng/ml), and at 6 am (group with PI 1.50 ng/ml, 95 % confidence interval for mediana 1.20–2.51 ng/ml, in the group of healthy pregnant women 4.35 ng/ml, 95 % confidence interval for mediana 1.49–7.66 ng/ml). In pregnant women with uncomplicated pregnancy the concentration of melatonin, sampled at 3 am, was considered as the highest among compared groups, f.e. it was significantly higher than in non-pregnant patients (in the group of healthy pregnant women melatonin concentration in saliva was 7.55 ng/ml, 95 % confidence interval for mediana 2.35–8.91 ng/ml, and in pregnant women with non-complicated pregnancy – 2.50 ng/ml, 95 % confidence interval 1.39–2.81 ng/ml). Conclusions. 1. Sleep disorders in pregnant women with IUGR appear earlier and seem to be more expressed than in pregnant women with normal fetal growth. 2. Expression of the complaints of insomnia, in our opinion, might be considered as an early diagnostic sign of forming of placental insufficiency, which is later realized as IUGR. 3. In pregnant women with PI, realized as IUGR of the II-III degree, concentrations of melatonin in saliva are significantly lower at 3 am and 6 am, comparing to women with non-complicated pregnancy
Вільних прим. немає

Знайти схожі
12.


    Бойчук, А. В.
    Гіперплазія ендометрія – сучасний системно-патогенетичний погляд на проблему (огляд літератури) [Текст] = Hyperplasia of endometrium – a modern system-pathogenetic view on the problem (literature review) / А. В. Бойчук, В. С. Шадріна, Т. В. Верещагіна // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2019. - N 1. - С. 67-72


MeSH-головна:
ЭНДОМЕТРИЯ ГИПЕРПЛАЗИЯ -- ENDOMETRIAL HYPERPLASIA
АПОПТОЗ -- APOPTOSIS
ГОРМОНЫ -- HORMONES
Анотація: Збереження здоров’я жінок і вивчення захворювань, пов’язаних із гендерною проблематикою, залишаються пріоритетними в медицині. Стаття присвячена актуальній проблемі сьогодення – гіперпластичним процесам ендометрія. У проблемі вирішення даної патології за останні роки накопичилося досить багато інформації щодо етіології, причин виникнення, діагностики та лікування. Мета нашого пошуку – огляд літератури, присвяченої факторам розвитку, етіології та патогенезу, які відіграють найважливішу роль у розвитку гіперпластичних процесів ендометрія. Ендометрій являє собою гормоночутливу тканину, яка має здатність не тільки до циклічного оновлення майже всього клітинного складу, а й до певного реагування на всі зміни гормонів, цитокінів, молекул адгезії, факторів росту, біогенних амінів та інших біологічно активних речовин на рівні цілого організму. У статті розглянуто основні ланки етіопатогенезу даної патології, такі, як: естрогенна стимуляція, що поєднується з недостатністю прогестерону, гормон-незалежна проліферація, запалення, знижений апоптоз, патологічний неоангіогенез, а також порушення імунного статусу в ендометрії. Крім того, коротко подана інформація про нові ключові елементи факторів розвитку, що сприяє значному покращенню вирішення проблеми у виборі патогенетично обґрунтованих методів діагностики та лікування. У статті показано, що нормальний процес росту клітин вимагає тонкого балансу між гормонами, факторами росту та молекулами адгезії, у тому числі інтегринами й апоптоз-зв’язаними генами. Переглянуто літературні джерела, в яких відзначається велике число випадків рецидивування гіперплазії ендометрія, що зумовлює посилення контролю у напрямку онконастороженості. Представлена нова класифікація гіперплазії ендометрія (WH094), запропонована Всесвітньою організацією охорони здоров’я, що значно спростить термінологію і розуміння проблеми для клініциста
Maintaining women’s health and studying gender-related diseases remain priorities in medicine. The article is devoted to the actual problem of the present – hyperplastic processes of endometrium. In the problem of solving this pathology in recent years, a lot of information about etiology, causes of origin, diagnosis and treatment has been accumulated. The purpose of our search – a review of literature devoted to the factors of development, etiology and pathogenesis, which play the most important role in the development of hyperplastic processes of endometrium. The endometrium is a hormone-sensitive tissue that has the ability not only to cyclically renew almost all of the cellular composition, but also to a definite response to all changes in the hormones, cytokines, adhesion molecules, growth factors, biogenic amines and other biologically active substances at the level of the whole organism. The article deals with the main parts of the etiopathogene of this pathology, namely: an estrogenic stimulant, which is combined with progesterone deficiency, hormone-independent proliferation, inflammation, decreased apoptosis, pathological neoanogiogenesis, and also violations of the immune status in the endometrium. In addition, brief information is provided on new key elements of developmental factors, which contributes to a significant improvement in the problem resolution in the selection of pathogenetically valid diagnostic and treatment methods. The article shows that a normal cell growth process requires a delicate balance between hormones, growth factors and adhesion molecules, including integrin and apoptotic-linked genes. Revised literature sources point to a large number of cases of recurrent hyperplasia of the endometrium, which leads to increased control in the direction of onkocystrogenism. The new classification of endometrial hyperplasia (WH094) is proposed by the World Health Organization, which greatly simplifies the terminology and understanding of the problem for the clinician
Дод.точки доступу:
Шадріна, В. С.
Верещагіна, Т. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
13.


   
    Роль воспалительного фактора в генезе гиперпластических изменений эндометрия у женщин репродуктивного возраста [Текст] = Тhe role of the inflammatory factor in the genesis of hyperplastic changes of endometrium in women of reproductive age / И. Б. Вовк [и др.] // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2019. - N 1. - С. 73-80


MeSH-головна:
ГИПЕРПЛАЗИЯ -- HYPERPLASIA
ЭНДОМЕТРИЙ -- ENDOMETRIUM
ЭНДОМЕТРИТ -- ENDOMETRITIS
ЭСТРОГЕНЫ -- ESTROGENS
РЕПРОДУКТИВНОСТИ АНАЛИЗ -- REPRODUCTIVE HISTORY
Анотація: Цель исследования – выявить возможную роль микробного и вирусного фактора в развитии неатипической гиперплазии эндометрия у женщин репродуктивного возраста и оценить степень экспрессии рецепторов стероидных гормонов (эстрогена и прогестерона) в патологически измененной ткани. Материалы и методы. Нами были исследованы 60 образцов эндометрия у женщин с неатипической гиперплазией эндометрия. Группа контроля была представлена 10 здоровыми женщинами репродуктивного возраста без гинекологичес-кой патологии. Проведены иммуногистохимические исследования материала: определение экспрессивности ядерного рецептора – эстрогена с помощью непрямого стрептавидин-пероксидазного метода выявления экспрессии антител к рецепторам эстрогенов (Clone SP1) (производство Thermo scientific, моноклональные кроличьи антитела, рабочее разведение 1:100–1:400, система детекции UltraVision LP), прогестерона (Clone YR85) (производство Thermo scientific, моноклональные кроличьи антитела, рабочее разведение 1:25–1:50, система детекции UltraVision LP) с морфометрическим их анализом и выявление плазмоцитарных клеток CD-138 (Ab-2) (Syndecan-1) (производство Thermo scientific, мышиные антитела, рабочее разведение 1:10–1:20, система детекции UltraVision LP). Интенсивность иммуногистохимической реакции оценивали полуколичественным методом по 3-бальной шкале: «-/+» – отсутствие реакции; «++» – умеренная реакция; «+++» – выраженная реакция. Для каждого случая подсчитывался процент окрашенных с разной степенью интенсивности ядер. Распространенность реакции в цитоплазме оценивали полуколичественным методом следующим образом: 0 – нет окраски; 1 – менее 25 % положительно окрашенных клеток; 2 – более 25 % и менее 75 % положительно окрашенных клеток; 3 – однородная окраска более 75 % клеток. Результаты исследования и их обсуждение. Перед проведением иммуногистохимического исследования гиперплазированной эндометриальной ткани нами проводился бактериологический и вирусологический анализ материала, полученного из полости матки с целью анализа микробного обсеменения у пациенток с неатипической гиперплазией эндометрия. Так, результаты данных исследований свидетельствуют о регистрации у всех пациенток с неатипической гиперплазией эндометрия различных видов микрофлоры, однако верифицированные титры в большинстве случаев не превышали 102–103 степени. Согласно полученным результатам, в посевах из полости матки чаще всего на питательных средах высевались анаэробные микроорганизмы – Bacteroides, обнаруженные у 30,0 % больных. Пациентки с неатипической гиперплазией эндометрия на современном этапе должны подвергаться не только бактериологическому и вирусологическому обследованию, но и иммуногистохимическому определению маркера CD-138, являющегося «золотым стандартом» подтверждения хронического эндометрита. Таким образом, хронический эндометрит является одним из важных патогенетических звеньев развития гиперплазии эндометрия, требующим не только своевременной и точной диагностики, но и новой тактики в подходах к лечению данной патологии, а именно на первом этапе назначения антибактериальной и противовирусной терапии в соответствии с результатами бактериально-вирусного обследования. Следовательно, мы можем говорить не только о гормонально-метаболическом пути развития гиперпластических процессов эндометрия, но и роли воспалительного фактора в возникновении данной патологии. Выводы. Приведены данные о роли микробного и вирусного факторов в развитии неатипической гиперплазии эндомет­рия у женщин репродуктивного возраста. Установлена структура микробного обсеменения полости матки у таких женщин. Антигены вируса цитомегалии в гиперплазированном эндометрии выявлены в 38,3 % случаев. Обнаружена гиперэкспрессия рецепторов стероидных гормонов в измененной эндометриальной ткани у женщин с неатипической гиперплазией эндометрия на фоне воспалительного процесса (CD-138 положительный), отличающаяся гетерогенностью и мозаицизмом экспрессии окрашивания, что, возможно, связано со степенью поражения клеточных элементов персистирующим влиянием бактериально-вирусного фактора
The aim of the study – to identify the possible role of microbial and viral factors in the development of non-typical endometrial hyperplasia in women of reproductive age and assess the degree of expression of steroid hormone receptors (estrogen and progesterone) in pathologically altered tissue. Materials and methods. We investigated 60 endometrial specimens in women with non-atypical endometrial hyperplasia. The control group was represented by 10 healthy women of reproductive age without gynecological pathology. Immunohistochemical studies of the material were performed: determination of the expressiveness of the nuclear receptor – estrogen using an indirect streptavidin-peroxidase method for detecting expression of antibodies to estrogen receptors (Clone SP1) (manufactured by Thermo scientific, monoclonal rabbit antibodies, working dilution 1: 100 – 1: 400, UltraVision detection system LP), progesterone (Clone YR85) (production of Thermo scientific, monoclonal rabbit antibodies, working dilution 1: 25-1: 50, UltraVision LP detection system), with their morphometric analysis and identification of plasmacytic cells CD-138 (Ab-2) (Syndecan-1) (manufactured Thermo scientific, murine, working dilution 1: 10-1: 20, UltraVision LP Detection System). The intensity of the immunohistochemical reaction was evaluated by a semi-quantitative method on a 3-point scale: “- / +” – no reaction, “++” – moderate reaction; “+++” is a pronounced reaction. For each case, the percentage of nuclei stained with varying degrees of intensity was calculated. The prevalence of the reaction in the cytoplasm was assessed by a semi-quantitative method as follows: 0 – no color; 1 – less than 25 % positively stained cells; 2 – more than 25 % and less than 75 % of positively stained cells; 3 – homogeneous staining of more than 75 % of cells. Results and discussion. Before conducting an immunohistochemical study of a hyperplastic endometrial tissue, we carried out a bacteriological and virological analysis of material obtained from the uterus to analyze microbial dissemination in patients with non-atypical endometrial hyperplasia. Thus, the results of these studies indicate the registration of different types of microflora in all patients with non-atypical endometrial hyperplasia, however, the verified titers in most cases did not exceed 102–103 degrees.According to the obtained results, in crops from the uterus, most often on nutrient media, anaerobic microorganisms were sown – Bacteroides, found in 30.0 % of patients. Patients with non-atypical endometrial hyperplasia at the present stage should be subjected not only to bacteriological and virological examination, but also to the immunohistochemical determination of the marker CD-138, which is the “gold standard” of confirmation of chronic endometritis. Thus, chronic endometritis is one of the important pathogenetic links in the development of endometrial hyperplasia, which requires not only timely and accurate diagnosis, but also new tactics in approaches to the treatment of this pathology, namely, at the first stage of prescribing antibacterial and antiviral therapy in accordance with the results of bacterial – virus examination. Consequently, we can speak not only about the hormonal and metabolic pathway of the development of endometrial hyperplastic processes, but also the role of the inflammatory factor in the occurrence of this pathology. Conclusions. The data on the role of microbial and viral factors in the development of nonatypical endometrial hyperplasia in women of reproductive age is presented. The structure of microbial seeding of the uterine cavity in such women was established. Cytomegalovirus antigens in the hyperplastic endometrium were detected in 38.3 % of cases. Overexpression of steroid hormone receptors was found in modified endometrial tissue in women with nonatypical endometrial hyperplasia during an inflammatory process (CD-138 positive), which is distinguished by heterogeneity and mosaicism of staining expression, which may be due to the degree of damage to cellular elements by the persistent effect of bacterial virus
Дод.точки доступу:
Вовк, И. Б.
Горбань, Н. Е.
Лысяная, Т. А.
Нетреба, Н. И.
Пономарева, И. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
14.


    Дубик, Л. В.
    Роль системи гемостазу в патогенезі репродуктивних втрат [Текст] = Тhe role of hemostasis system in pathogenesis of reproductive losses / Л. В. Дубик // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2019. - N 1. - С. 81-84


MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ИСХОД -- PREGNANCY OUTCOME
ТРОМБОЦИТЫ -- BLOOD PLATELETS
ФИБРИНОГЕН -- FIBRINOGEN
ГЕМОСТАЗ -- HEMOSTASIS
Анотація: Мета дослідження – оцінити зміни деяких показників гемостазу в І триместрі вагітності в жінок із спонтанним абортом. Матеріали та методи. Нами було обстежено 153 вагітних, які перебували на стаціонарному лікуванні в гінекологічному відділенні КМУ «МКПБ № 1», а також перебували на обліку в Жіночій консультації № 1. З них 30 жінок були із неускладненою вагітністю в терміни 6–12 тиж. (I група), 60 – із загрозою мимовільного аборту (II група), 34 – зі спонтанним абортом (III група) і 29 – з вагітністю, що не розвивається (IV група). Результати дослідження та їх обговорення. У більшості вагітних із невиношуванням ранньої вагітності на момент обстеження були виявлені порушення в системі гемостазу, що свідчили про збільшення потенціалу згортання крові (гіперкоагуляцію). Так, показником активації внутрішнього шляху згортання служить зменшення величини активованого часткового тромбопластинового часу (Р0,05). Кількість фібриногену в групі із самовільним перериванням вагітності і вагітністю, що не розвивається, перевищує показники при неускладненій вагітності I триместру удвічі (Р0,05). Аналіз агрегаційної активності тромбоцитів пацієнток із невиношуванням вагітності в ранні терміни виявив невелике, але достовірне збільшення агрегації тромбоцитів порівняно з показником при фізіологічній вагітності (Р0,05). Висновок. У жінок із невиношуванням вагітності спостерігаються зміни зі сторони системи гемостазу, які проявляються явищами гіперкоагуляції та активацією внутрішнього шляху згортання крові
The aim of the study – to evaluate changes in some hemostatic indices in the first trimester of pregnancy in women with spontaneous abortion. Materials and Methods. We examined 153 pregnant women who had been in inpatient treatment at the Gynecological Department of the Municipal Health Care Facility “City Clinical Maternity Hospital No. 1, and are also registered in the Well-Woman Clinic No. 1. Among them, 30 women were with uncomplicated pregnancy for 6–12 weeks (Group I), 60 women were with the threat of miscarriage (Group II), 34 women were with spontaneous abortion (Group III) and 29 women were with blighted ovum (Group IV). Results and Discussion. At the time of the survey the violations in the hemostasis system were revealed in most cases of early pregnancy loss, indicating an increase in the potential for blood coagulation (hypercoagulation). Thus, the index of activation of the internal coagulation pathway is a decrease in the value of the activated partial thromboplastin time (P 0.05). The number of fibrinogen in a group with unauthorized termination of pregnancy and blighted ovum is twice that in case of uncomplicated pregnancy in the first trimester (P 0.05). The analysis of aggregation activity of platelets in patients with early pregnancy loss revealed a small, but a significant increase in platelet aggregation compared to an indicator in case of physio­logical pregnancy (P 0.05). Conclusion. The changes of the system of hemostasis are observed in women with miscarriages, which are manifested by the phenomena of hypercoagulation and activation of the internal pathway of blood coagulation
Вільних прим. немає

Знайти схожі
15.


    Дудченко, Л. В.
    Особливості перебігу пологів у вагітних, залежних від тютюнокуріння [Текст] = Рeculiarities of childbirth course in pregnant women, dependent on tobacco smoking / Л. В. Дудченко // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2019. - N 1. - С. 85-88


MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY
КУРЕНИЕ -- SMOKING
РОДОРАЗРЕШЕНИЯ ПРОЦЕСС -- LABOR, OBSTETRIC
Анотація: Мета дослідження – знизити частоту ускладнень вагітності і пологів у жінок за умов тютюнокуріння. Матеріали та методи. Обстежено 75 вагітних. Вік вагітних коливався від 17 до 26 років. Вагітні основної групи розподілені на 2 підгрупи: 1-А групу склали 45 вагітних, що курили сигарети протягом вагітності; 1-Б групу склали 30 вагітних, що курили сигарети до вагітності і не зловживали тютюном упродовж теперішньої вагітності. Контрольну групу склали 40 здорових вагітних, які не курили і не перебували під впливом тютюнокуріння під час вагітності. Групи вагітних сформовані із дотриманням принципів рандомізації. Обстеження вагітних проводили відповідно до локальних протоколів та регламентуючих наказів МОЗ України. Результати дослідження та їх обговорення. Виявлено, що дана когорта вагітних відноситься до високої групи ризику щодо перинатальних ускладнень. Встановлено, що тютюнокуріння у вагітних сприяє підвищенню частоти фетоплацентарної дисфункції, зростанню рівня анемії вагітних, загрози переривання вагітності, дистресу плода, прееклампсії, які ускладнюють клінічний перебіг пологів і підвищують частоту перинатальних ускладнень. Висновок. Тютюнокуріння впродовж вагітності та пологів у жінок сприяє ускладненням гестації, значно підвищує ризик анемії вагітних, дисфункції плаценти, передчасних пологів і стану плода
The aim of the study – to reduce the incidence of pregnancy complications and childbirth in women under tobacco use. Materials and Methods. 75 pregnant women underwent examination. The age of pregnant women ranged from 17 to 26 years. Pregnant women in the main group were divided into 2 subgroups: group 1-A consisted of 45 pregnant women who smoked cigarettes during pregnancy; group 1-B consisted of 30 pregnant women who smoked cigarettes before pregnancy and did not abuse tobacco during their current pregnancies. The control group consisted of 40 healthy pregnant women who did not smoke and were not under the influence of smoking during pregnancy. The groups of pregnant women are formed in accordance with the principles of randomization. The examination of pregnant women was conducted in accordance with local protocols and regulating orders of the Ministry of Health of Ukraine. Results and Discussion. It was found that this cohort of pregnant women refers to a high risk group of perinatal complications. It was established that smoking in pregnant women increases the frequency of fetoplacental dysfunction, increases the level of anemia in pregnant women, the risk of abortion, fetal distress, preeclampsia, which complicate the clinical course of childbirth and increase the incidence of perinatal complications. Conclusion. Tobacco smoking during pregnancy and childbirth in pregnant women promotes complications of gestation, greatly increases the risk of anemia, placental dysfunction, premature childbirth and fetus condition
Вільних прим. немає

Знайти схожі
16.


    Запорожченко, М. Б.
    Результати ультразвукового дослідження і магнітно-резонансної томографії в жінок, хворих на поєднану патологію матки лейоміому та аденоміоз [Текст] = Тhe results of ultrasound and magnetic resonance tomography in women with combined uterus pathology with leiomyoma and adenomyosis / М. Б. Запорожченко, А. В. Сидоренко // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2019. - N 1. - С. 89-93


MeSH-головна:
ЛЕЙОМИОМА -- LEIOMYOMA
АДЕНОМИОЗ -- ADENOMYOSIS
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ -- ULTRASONOGRAPHY
Анотація: Мета дослідження – проаналізувати результати ультразвукового дослідження і магнітно-резонансної томографії в жінок, хворих на поєднану патологію матки лейоміому та аденоміоз. Матеріали та методи. Обстежено 120 жінок репродуктивного віку, хворих на поєднану патологію матки лейоміому та аденоміоз. Результати дослідження та їх обговорення. Куляста форма матки виявлена у 53,3 % випадків, збільшення передньо-заднього розміру матки більше 45 мм та потовщення маткової сполучної зони більше 12 мм склали 74,2 % та 89,2 % відповідно. Множинні кістозні утворення у стінці матки виявлено у 100 % хворих, дифузну форму ураження матки – у 65,7 %. І ступінь аденоміозу виявлено у 20,0 %, ІІ ступінь – у 20,8 % , ІІІ ступінь – у 50,0 %, IV ступінь – у 9,2 % випадків. У всіх хворих виявлено поєднання лейоміоми матки та аденоміозу. Основна локалізація лейоміоматозних вузлів – інтрамуральна (73,3 %) та субсерозна (100 %). Багатовузлова форма діагностована у 100 % хворих зі змішаною субсерозно-інтерстиціальною локалізацією вузлів і аденоміозом. Висновок. Серед сучасних методів діагностики поєднаної патології матки лейоміоми та аденоміозу ультразвукове дослідження та магнітно-резонансна томографія займають провідне місце
The aim of the study – to analyze the results of ultrasound and magnetic resonance imaging in women with combined uterine pathology leiomyoma and adenomyosis. Materials and Methods. 120 women of reproductive age, patients with combined pathology of the uterus leiomyoma and adenomyosis were examined. Results and Discussion. The spherical shape of the uterus was found in 53.3 % of cases, an increase in the antero-posterior size of the uterus of more than 45 mm and a thickening of the uterine connecting zone of more than 12 mm were 74.2 % and 89.2 %, respectively. Multiple cystic lesions in the uterine wall were detected in 100 % of patients, the diffuse form of uterine lesions – in 65.7 %. Degree I of adenomyosis was found in 20.0 %, grade II – 20.8 %, grade III – 50.0 %, grade IV – in 9.2 % of cases. A combination of uterine leiomyoma and adenomyosis was detected in all patients. The main localization of leuomatous nodes is intramural (73.3 %) and subserous (100 %). Multinuclear form was diagnosed in 100 % of patients with mixed subserous-interstitial localization of nodes and adenomyosis. Conclusion. Ultrasound and magnetic resonance imaging occupy a leading place among modern methods of diagnosis of combined uterine pathology with leiomyoma and adenomyosis
Дод.точки доступу:
Сидоренко, А. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
17.


   
    Органозберігальне лікування субмукозної міоми матки методом емболізації маткових артерій [Текст] = Оrgan preserving treatment of submucosomal myoma by artery embolization method / М. С. Крохмаль [та ін.] // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2019. - N 1. - С. 94-100


MeSH-головна:
МАТКИ МИОМЭКТОМИЯ -- UTERINE MYOMECTOMY
МАТОЧНОЙ АРТЕРИИ ЭМБОЛИЗАЦИЯ -- UTERINE ARTERY EMBOLIZATION
Анотація: Мета дослідження – дослідити органозберігальне лікування субмукозної міоми матки шляхом емболізації маткових артерій та запропонувати методику ведення пацієнтів з «народженням» субмукозних вузлів на основі наших спостережень. Матеріали та методи. Наразі найчастішим методом лікування міоми матки є хірургічний. У репродуктивному віці перевага має віддаватися консервативному лікуванню, а оперативні втручання за можливості повинні мати малоінвазивний і органозберігальний характер. У випадку субмукозної міоми показане хірургічне лікування – гістероскопічна міомектомія, але при розмірах вузла більше 5 см внаслідок високого ризику оперативних ускладнень (кровотечі) методом вибору є емболізація маткових артерій (ЕМА). Даний метод характеризується низьким відсотком післяопераційних ускладнень, практично відсутньою летальністю, збереженням фертильності жінок, швидким відновленням працездатності. Може бути повною альтернативою лікування міоми матки хірургічними методами лікування. Згідно з нашими спостереженнями, відбувається швидке зменшення об’єму міоматозних вузлів і матки протягом першого року після операції до 70 % від первинного об’єму. У жінки припиняються симптоми – веностискальні (до 95 % випадків), тиснення на сечовий міхур, геморой, варикоз, попереково-крижові болі, припиняються кровотечі. Відновлюється архітектоніка порожнини матки і трубних кутів. Результати дослідження та їх обговорення. Міоми субмукозної локалізації – найскладніші у лікуванні даної патології. ЕМА, на відміну від гістерорезектоскопії, виконується під місцевою анестезією. Субмукозні вузли після ЕМА незалежно від розміру (1 см і більше) і локалізації підлягають регресивним змінам – зменшуються, можуть залишитися у стінці матки або відділяються і відторгаються маткою (залежно від типу) та через статеві шляхи відбувається їх експульсія цілком чи частинами. Міомектомія після ЕМА має вагомі переваги: вузли позбавлені кровотоку, немає загрози кровотечі, відбувається їх зменшення перед експульсією. Висновки. ЕМА у лікуванні субмукозної міоми є методом вибору як органозберігальна методика. Експульсія вузлів після ЕМА є наслідком, а не ускладненням. Запропонована нами методика ведення таких жінок дозволяє уникнути гістеректомії і зберегти фертильність та життя жінки
Цель исследования – исследовать органосохраняющее лечение субмукозної миомы матки путем эмболизации маточных артерий и предложить методику ведения пациентов с «рождением» субмукозних узлов на основе наших наблюдений. Материалы и методы. На данный момент наиболее частым методом лечения миомы матки является хирургический. В репродуктивном возрасте предпочтение должно отдаваться консервативному лечению, а оперативные вмешательства по возможности должны носить малоинвазивный и органосохраняющий характер. В случае субмукозной миомы показано хирургическое лечение – гистероскопическая миомэктомия, но при размерах узла более 5 см из-за высокого риска оперативных осложнений (кровотечения) методом выбора является эмболизация маточных артерий (ЭМА). Данный метод характеризуется низким процентом послеоперационных осложнений, практически отсутствием летальности, сохранением фертильности женщин, быстрым восстановлением работоспособности. Может быть полной альтернативой лечения мио­мы матки хирургическими методами лечения. Согласно нашим наблюдениям, происходит быстрое уменьшение объема миоматозных узлов и матки в течение первого года после операции до 70 % от первоначального объема. У женщины прекращаются симптомы – веносдавливающие (до 95 % случаев), давление на мочевой пузырь, геморрой, варикоз, пояснично-крестцовые боли, прекращаются кровотечения. Восстанавливается архитектоника полости матки и трубных углов. Результаты исследования и их обсуждение. Миомы субмукозной локализации – самые сложные в лечении данной патологии. ЭМА, в отличие от гистерорезектоскопии, выполняется под местной анестезией. Субмукозные узлы после ЭМА независимо от размера (1 см и более) и локализации подлежат регрессивным изменениям – уменьшаются, могут остаться в стенке матки или отделяются и отторгаются маткой (в зависимости от типа) и через половые пути происходит их экспульсия полностью или частями. Миомэктомия после ЭМА имеет весомые преимущества: узлы лишены кровотока, нет угрозы кровотечения, происходит их уменьшение перед экспульсией. Выводы. ЭМА для лечения субмукозной миомы является методом выбора как органосохраняющая методика. Экспульсия узлов после ЭМА является следствием, а не осложнением. Предложенная нами методика ведения таких женщин позволяет избежать гистерэктомии и сохранить фертильность и жизнь женщины
Дод.точки доступу:
Крохмаль, М. С.
Тарасюк, О. К.
Трегуб, В. В.
Бібляк, Ж. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
18.


    Любомирська, К. С.
    Роль рецепторів вродженого імунітету в патогенезі асоційованого з передчасними пологами передчасного розриву плодових оболонок [Текст] = Тhe role of receptors of innate immunity in the pathogenesis of associated with premature rupture of membranes preterm labor / К. С. Любомирська, О. М. Камишний, Ю. Я. Круть // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2019. - N 1. - С. 101-109


MeSH-головна:
РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ) -- OBSTETRIC LABOR, PREMATURE
ПЛОДНЫХ ОБОЛОЧЕК ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЙ РАЗРЫВ -- FETAL MEMBRANES, PREMATURE RUPTURE
ИММУНИТЕТ ВРОЖДЕННЫЙ -- IMMUNITY, INNATE
Анотація: Мета дослідження – розробити спосіб прогнозування розвитку ПРПО при недоношеній вагітності за результатами визначення рівня мРНК генів TLR2 і TLR4 на місцевому рівні та гематологічних показників рівня ендогенної інтоксикації. Матеріали та методи. Обстежили 80 жінок із ПРПО в терміні гестації 26–34 тижні (основна група) і 50 вагітних із фізіологічним перебігом вагітності та терміновими пологами без ускладнень (група контролю). Для аналізу транскрипційної активності генів вродженого імунітету TLR2 та TLR4 у плаценті та плодових оболонках використовували метод полімеразної ланцюгової реакції зі зворотною транскрипцією в режимі реального часу (ЗТ-ПЛР-РЧ) на ампліфікаторі CFX96™Real-Time PCR Detection Systems («Bio-RadLaboratories, Inc.», США) і набір реактивів Luminaris HiGreen Fluorescein qPCR MasterMix (ThermoScientific, США). Результати дослідження та їх обговорення. Середній вік обстежених жінок склав (28,14±6,43) року. Середній термін виникнення ПРПО в основній групі дослідження становив (31,79±2,06) тижня, тривалість безводного проміжку мала велику розбіжність та в середньому склала 90,12 години (від 9 до 313 годин). Діапазон всіх отриманих значень відносної нормалізованої експресії мРНК гена TLR2 у плаценті становив 0,79–163,44 (медіана – 31,06), у плодових оболонках – 1,1–126,06 (медіана – 10,22). Розмах всіх отриманих значень відносної нормалізованої експресії мРНК гена TLR4 був нижчий, ніж TLR2, у плаценті й становив 0,39–43,85 (медіана – 7,74) та вищий у плодових оболонках – 0,18–216,01 (медіана – 40,04). В 33–34 тижні виникнення ПРПО рівень експресії TLR4 у плодових оболонках був у 53,53 раза більший порівняно із практично здоровими жінками з фізіологічним перебігом вагітності та пологів, в 31–32 тижні – у 24,77 раза відповідно. Найбільш чутливими лейкоцитарними індексами оцінки ступеня розвитку ендогенної інтоксикації у вагітних із передчасними пологами були NLR та ЛІІ Я. Я. Кальф-Каліфа, у новонароджених – ЛІІ Кальф-Каліфа та ІЗН. NLR при госпіталізації перевищував норму майже в 2 рази та склав, відповідно, 6,12±2,57, при виписці після розродження, на тлі застосування антибактеріальної терапії – 3,25±1,28. Висновки. У тканині плаценти та плодових оболонках жінок із ПРПО та передчасними пологами в 26–34 тижні гестації відмічається виражене підвищення експресії TLR2 та TLR4. Збільшення транскрипційної активності компонентів вродженого імунітету є фактором реалізації внутрішньоматкового та інтраамніального інфікування та є імунологічною складовою розвитку невиношування, асоційованого з ПРПО. Основними маркерами ступеня активності запального процесу та вираженості ендогенної інтоксикації при передчасних пологах на тлі ПРПО у вагітних виступають – загальна кількість лейкоцитів, ЛІІ Кальф-Каліфа та NLR. Комплексна оцінка інтегральних показників рівня інтоксикації дозволяє прогнозувати виникнення ПРПО при недоношеній вагітності у вагітних із груп ризику даного ускладнення, вчасно впровадити превентивні заходи, оптимізувати подальше лікування та оцінити його ефективність
The aim of the study – to develop a method for predicting the development of premature rupture of membranes (PRM) in preterm labor (PTL) based on the results of determining the level of mRNA of TLR2 and TLR4 genes at the local level and hematological parameters of the level of endogenous intoxication. Materials and Methods. We examined 80 women with PRM in the gestation period of 26–34 weeks (main group) and 50 pregnant women with a physiological course of pregnancy and term labor without complications (control group). For the analysis of transcriptional activity of genes of innate immunity TLR2 and TLR4 in the placenta and fetal membranes, the method of real-time reverse transcriptase polymerase chain reaction was used CFX96 ™ Real-Time PCR Detection Systems amplificator (Bio-RadLaboratories, Inc., USA) and Luminaris HiGreen Fluorescein qPCR MasterMix reagent kit (ThermoScientific, USA). Results and Discussion. The average age of the examined women was (28.14±6.43) years. The average period of occurrence of PRM in the main group of the study was (31.79±2.06) weeks, the length of the anhydrous period had a wide range and averaged 90.12 hours (from 9 to 313 hours). The range of all obtained values of the relative normalized expression of mRNA of the TLR2 gene in the placenta was (0.79–163.44) (median – 31.06), in fetal membranes – 1.1–126.06 (median – 10.22). The range of all obtained values of the relative normalized expression of the mRNA of the TLR4 gene was lower than the TLR2 in the placenta and was 0.39–43.85 (median – 7.74) and higher in the fetal membranes – 0.18–216.01 (median – 40.04). At 33–34 weeks of the onset of PRM, the expression level of TLR4 in the fetal membranes was 53.53 times more compared to healthy women with physiological pregnancy and labor, at 31–32 weeks – 24.77 times, respectively. The most sensitive leukocyte indexes for assessing the degree of development of endogenous intoxication in pregnant women with preterm labor were NLR and the leukocyte intoxication index (LII) of Kalf-Kalif. In newborns – LII Kalf-Kalif and NLR during hospitalization exceeded the norm by almost 2 times and amounted to respectively, (6.12±2.57), when discharged after labor, against the background of the use of antibacterial therapy – (3.25±1.28). Conclusions. A marked increased expression of TLR2 and TLR4 is observed in the tissue of the placenta and fetal membranes of women with PRM and PTL in the 26–34 weeks of gestation. An increase in the transcriptional activity of the components of innate immunity is a factor in the implementation of intrauterine and intra-amniotic infection and is an immunological component of the development of miscarriage associated with PRM. The main markers of the degree of activity of the inflammatory process and the severity of endogenous intoxication in preterm labor against the background of PRM in pregnant women are total leukocyte count, LII Kalf-Kalif and NLR
Дод.точки доступу:
Камишний, О. М.
Круть, Ю. Я.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
19.


    Маркін, Л. Б.
    Удосконалення допомоги при пролонгованій латентній фазі першого періоду пологів у жінок із первинною артеріальною гіпотонією [Текст] = Improvement of assistance in the prolonged latent phase of the first period of labor in women with primary arterial hypothony / Л. Б. Маркін, О. І. Попович // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2019. - N 1. - С. 110-113


MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY
РОДОРАЗРЕШЕНИЯ ПРОЦЕСС -- LABOR, OBSTETRIC
РОДЫ, ПЕРВАЯ СТАДИЯ -- LABOR STAGE, FIRST
ГИПОТЕНЗИЯ -- HYPOTENSION
Анотація: Мета дослідження – удосконалення допомоги при пролонгованій латентній фазі першого періоду пологів у роділь із первинною артеріальною гіпотонією (ПАГ) для забезпечення зниження перинатальної патології. Матеріали та методи. Для реалізації завдань дослідження сформовані такі клінічні групи вагітних: І – 50 роділь із ПАГ, яким проводили корекцію гемодинамічних розладів у латентній фазі першого періоду пологів; ІІ – 48 роділь із ПАГ у латентній фазі першого періоду пологів; ІІІ – 30 роділь без ПАГ із фізіологічним перебігом пологів у терміні 39–41 тиж. Всі вагітні народжували вперше. Доплерометричне дослідження включало оцінку кровотоку в маткових (МА) та спіральних артеріях (СА). При ультразвуковому дослідженні за допомогою М-методу здійснювали оцінку дихальних рухів плода у поздовжньому та поперечному розрізі. Результати дослідження та їх обговорення. В обох групах спостереження роділь із ПАГ мала місце пролонгована латентна фаза першого періоду пологів. У ІІ групі спостереження без проведення гемодинамічної корекції тривалість латентної фази склала 14,5±2,5 (8,0–18,5) год. Показники судинної резистентності в МА і СА перевищували нормативні на 21–35 %. При оцінці дихальних рухів плода прояви патологічної біофізичної активності мали місце у 16,7 % випадків. Враховуючи те, що посилення роботи парасимпатичної нервової системи є однією з патогенетичних ланок виникнення гестаційних ускладнень як при вагітності, так і в пологах у жінок із ПАГ, із метою корекції гемодинамічних розладів був застосований селективний блокатор м-холінорецепторів Бускопан. Застосування Бускопану сприяло зниженню показників судинного опору в МА і СА в 1,3 та 1,2 раза відповідно; забезпечувало прискорення процесу розкриття шийки в пологах в 1,2 раза та вкорочення тривалості латентної фази до 10,2±1,3 (5,5–13,5) год. Прояви патологічної біофізичної активності плода мали місце лише у 6,0 % випадків. Висновок. Корекція гемодинамічних розладів при пролонгованій латентній фазі першого періоду пологів у роділь із ПАГ забезпечує прогрес пологів у 94 % випадків, знижує частоту народження дітей у стані асфіксії у 2,8 раза та знижує частоту оперативного розродження у 2,7 раза
The aim of the study – to improve the assistance in the prolonged latent phase of the first period of labor in the obstetric patients with primary arterial hypotension to provide the reduction of perinatal pathology. Materials and Methods. For realization of research tasks the following clinical groups of pregnant women were formed: I – 50 parturients with primary arterial hypotension, who underwent correction of hemodynamic disorders in the latent phase of the first period of childbirth; ІІ – 48 parturients with primary arterial hypotension in the latent phase of the first period of labor; ІІІ – 30 parturients with primary arterial hypotension with physiological course of deliveries in the term 39–41 weeks. All pregnant women gave birth for the first time. Dopplerometric examination included evaluation of blood flow in the uterus (UA) and the spiral arteries (SA). In an ultrasound study, the M-method evaluated the respiratory motion of the fetus in a longitudinal and transverse section. Results and Discussion. In both groups of surveillance of the parturients with primary arterial hypotension there was a prolonged latent phase of the first period of labor. In the 2nd group of observation without conducting hemodynamic correction, the duration of the latent phase was (14.5±2.5) (8.0–18.5) hours. Indicators of vascular resistance in UA and SA exceeded the normative by 21–35 %. In assessing the respiratory movements of the fetus, the manifestations of pathological biophysical activity occurred in 16.7 % of cases. Given that the enhancement of the parasympathetic nervous system is one of the pathogenetic links of gestational complications both during pregnancy and in pregnant women, a selective blocker of m-cholinoreceptors Buskopan was used to correct hemodynamic disorders. The use of Buscopane contributed to a decrease in vascular resistance in UA and SA in 1.3 and 1.2 times respectively; provided acceleration of the process of opening the cervix in childbirth by 1.2 times and shortening the duration of the latent phase to (10.2±1.3) (5.5–13.5) hours. Manifestations of pathological biophysical activity of the fetus occurred only in 6.0 % of cases. Conclusion. Correction of hemodynamic disorders in the prolonged latent phase of the first period of childbirth in the parturient with primary arterial hypotension ensures the progress of labor in 94 % of cases, reduces the incidence of children in the state of asphyxiation by 2.8 times and reduces the incidence of operative delivery in 2.7 times
Дод.точки доступу:
Попович, О. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
20.


    Маркін, Л. Б.
    Плацентарна недостатність як фактор ризику переношування вагітності [Текст] = Рlacental insufficiency as a risk factor for post-term pregnancy / Л. Б. Маркін, Л. М. Ященко // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2019. - N 1. - С. 114-118


MeSH-головна:
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- PLACENTAL INSUFFICIENCY
БЕРЕМЕННОСТЬ ПЕРЕНОШЕННАЯ -- PREGNANCY, PROLONGED
Анотація: Мета дослідження – дослідити особливості морфології судин материнської і фетальної частини плаценти та її структурних компонентів за умов переношеної вагітності. Матеріали та методи. Проведено динамічне спостереження за 15-ма вагітними з моменту їх госпіталізації до виписки після пологів. Жінки були розподілені на 2 групи: перша група – 10 жінок із переношеною вагітністю ≥42+0 тижні; друга група – 5 жінок із фізіологічним перебігом вагітності. Критерії включення до дослідження: одноплідна вагітність, гестаційний вік 280 днів, відсутність тяжкої екстрагенітальної патології, переношена вагітність в анамнезі. Плаценту забирали після пологів, проводили макроскопічне та мікроскопічне дослідження. Гістологічний матеріал фіксували у 4 % нейтральному формаліні. Результати дослідження та їх обговорення. Проведені нами дослідження морфофункціональних особливостей плаценти при переношеній вагітності показали деструктивні зміни материнської частини плаценти, зокрема набряк децидуальних клітин, їх апоптоз, інфільтрацію лімфоцитами, зміну морфології стінки судин, особливо ендотеліоцитів, локальне відшарування фібриноїду на поверхні ендометрія та одночасно зміну морфології ворсинок хоріона: відшарування синцитіотрофобласта, що свідчить про порушення компонентів гематоплацентарного бар’єра, формування еритроцитарно-лейкоцитарних агрегатів у гемокапілярах ворсинок, що змінює процеси мікроциркуляції та трансендотеліального транспорту як у материнській, так і плодовій частині плаценти. Висновок. Порушення мікроциркуляції та трансендотеліального транспорту у судинах мікроциркуляторного русла материнської і фетальної частини плаценти, що проявляється запустінням судин, їх дилатацією та зміною морфології ендотелію їх внутрішньої оболонки та деструктивними процесами гемоплацентарного бар’єра, є одним із факторів ризику переношування вагітності, що негативно впливає на стан плода
The aim of the study – to investigate the morphology of the vessels of maternal and fetal part of placenta and its structural components under conditions of post-term pregnancy. Materials and Methods. A dynamic observation of 15 pregnant women was conducted since their hospitalization till their discharge after delivery. Women were divided into 2 groups: the first group –10 women with a pregnancy ≥42+0 week; the second group – 5 women with a physiological course of pregnancy. Criteria for inclusion in the study: single-pregnancy, gestational age 280 days, absence of severe extragenital pathology, post-term pregnancy in history. The placenta was taken after delivery, with further macroscopic and microscopic examination. The histological material was fixed in 4 % neutral formalin. Results and Discussion. Our study of the morphofunctional features of the placenta during pregnancy showed destructive changes in the maternal part of the placenta, in particular, edema of the decidual cells, their apoptosis, lymphocyte infiltration, changes in the morphology of the vessel wall, especially endothelial cells, local fibrinoid detachment on the surface of the endometrium and, simultaneously, changes in the morphology of the villi of the chorion: detachment of syncytiotrofoblast, indicating a violation of components of the hematoplacental barrier, the formation of erythrocyte-leukocyte aggregates in blood capillaries of villi, which changes the microcirculation and transendothelial transport in maternal and the fetal part of the placenta. Conclusion. Violation of microcirculation and transendothelial transport in the vessels of the microcirculatory bed of the maternal and fetal part of the placenta, that is manifested by the desolation of the vessels and their dilatation, by change in the morphology of the endothelium of their inner layer and destructive processes of the hemoplacental barrier, is a risk factor for post-term pregnancy, that negatively affects the condition of the fetus
Дод.точки доступу:
Ященко, Л. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
 1-20    21-30 
 
Стандартний
Розширений
Професійний
За словником
УДК-навігатор
Тематичний навігатор
Статистика звернень
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)