Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=АУ38/2019/3/4<.>

Загальна кількість знайдених документів : 37
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-37

Підтвердження біоеквівалентності генеричного лікарського засобу — фіксованої комбінації амлодипіну, гідрохлортіазиду й валсартану (Тіара Тріо®) референтному лікарському засобу (Exforge НСТ®) відповідно до сучасних регуляторних стандартів: результати рандомізованого перехресного клінічного дослідження у здорових добровольців [Текст] = Confirmation of bioequivalence of amlodipine, hydrochlorothiazide and vaisartan fixed-dose combination generic medicinal product (Tiara Trio®) to the reference medicinal product (Exforge HCT®) according to the up-to-date regulatory standards: results of a randomized cross-over clinical trial in healthy volunteers / Ж. М. Кравчук [та ін.] // Артериальная гипертензия. - 2019. - № 3/4. - С. 9-17. - Бібліогр.: в кінці ст.

Рубрики: Тиара Трио®--тер прим

MeSH-головна:
РАНДОМИЗИРОВАННОЕ КОНТРОЛИРУЕМОЕ КЛИНИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ -- RANDOMIZED CONTROLLED TRIAL
ЛЕКАРСТВ ОЦЕНКА ДОКЛИНИЧЕСКАЯ -- DRUG EVALUATION, PRECLINICAL (статистика, тенденции)
ТЕРАПЕВТИЧЕСКАЯ ЭКВИВАЛЕНТНОСТЬ -- THERAPEUTIC EQUIVALENCY
ЛЕКАРСТВА НЕПАТЕНТОВАННЫЕ -- DRUGS, GENERIC (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
ЛЕКАРСТВА КОМБИНИРОВАННЫЕ -- DRUG COMBINATIONS
СРАВНИТЕЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- COMPARATIVE STUDY
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета: у порівняльному рандомізованому перехресному з чотирма періодами й двома послідовностями (за схемою TRTR/RTRT) клінічному дослідженні за участі здорових добровольців довести біоеквівалентність тестового лікарського засобу (ЛЗ) Тіара Тріо®, таблетки, вкриті плівковою оболонкою, 10 мг амлодипіну/12,5 мг гідрохлортіазиду/160 мг валсартану, виробництва ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця» (Україна), референтному ЛЗ Exforge НСТ®, таблетки, вкриті плівковою оболонкою, 10 мг амлодипіну/12,5 мг гідрохлортіазиду/160 мг валсартану, виробництва «Новартіс Фармасьютика С.А.» (Іспанія). Матеріали та методи. Добровольці чоловічої й жіночої статі в кожному періоді одноразово натще приймали 1 таблетку тестового або референтного ЛЗ. У І і ІІ періодах зразки крові відбиралися впродовж 72 годин, у ІІІ і IV періодах — упродовж 36 годин. Кількісне визначення в плазмі крові добровольців амлодипіну й гідрохлортіазиду (у І і ІІ періодах) і валсартану (у всіх періодах) проводили методом високоефективної рідинної хроматографії з тандемним мас-селективним детектуванням (ВЕРХ-МС/МС). Результати. В аналіз фармакокінетичних показників включено дані 39 здорових добровольців. Середні значення Сmax для тестового ЛЗ Тіара Тріо® і референтного ЛЗ Exforge НСТ® становили 7,485 ± 1,664 нг/мл і 7,661 ± 1,923 нг/мл відповідно для амлодипіну, 78,63 ± 20,97 нг/мл і 78,18 ± 18,27 нг/мл відповідно для гідрохлортіазиду і 4,85 ± 1,88 мкг/мл і 4,94 ± 2,18 мкг/мл відповідно для валсартану. Середні значення AUC0–72 амлодипіну, AUC0–t гідрохлортіазиду і AUC0–t валсартану становили 258,454 ± 64,639 нг•год/мл, 519,67 ± 130,55 нг•год/мл і 31,65 ± 13,90 мкг•год/мл відповідно для тестового ЛЗ і 261,086 ± ± 71,287 нг•год/мл, 518,22 ± 119,93 нг•год/мл і 31,93 ± 15,00 мкг•год/мл відповідно для референтного ЛЗ. Межі 90% довірчих інтервалів для відношення геометричних середніх значень Cmax (94,55–101,97 % для амлодипіну, 94,85–105,42 % для гідрохлортіазиду і 90,71–109,72 % для валсартану), AUC0–72 (96,82–102,39 % для амлодипіну) й AUC0–t (95,11–104,54 % для гідрохлортіазиду й 92,26–109,27 % для валсартану) ЛЗ Тіара Тріо® й Exforge НСТ® відповідають попередньо встановленому критерію прийнятності для біоеквівалентності (80,00–125,00 %). Побічні реакції виникли у 8 добровольців після прийому тестового ЛЗ і у 8 добровольців після прийому референтного ЛЗ. Висновки. Доведено біоеквівалентність генеричного ЛЗ Тіара Тріо®, таблетки, вкриті плівковою оболонкою, 10 мг амлодипіну/12,5 мг гідрохлортіазиду/160 мг валсартану, референтному ЛЗ Exforge НСТ®, таблетки, вкриті плівковою оболонкою, 10 мг амлодипіну/12,5 мг гідрохлортіазиду/160 мг валсартану. Обидва ЛЗ характеризувалися порівняльною переносимістю й безпекою при одноразовому пероральному застосуванні натще
The purpose is to prove the bioequivalence (BE) of the test medicinal product Tiara Trio®, amlodipine 10 mg/hydrochlorothiazide 12.5 mg/valsartan 160 mg film-coated tablets, manufactured by PrJSC “Pharmaceutical Firm “Darnitsa” (Ukraine) and the reference medicinal product Exforge HCT®, amlodipine 10 mg/hydrochlorothiazide 12.5 mg/valsartan 160 mg film-coated tablets, manufactured by Novartis Farmaceutica S.A. (Spain) in a comparative randomized fourperiod two-sequence (TRTR/RTRT) cross-over clinical trial in healthy volunteers. Materials and methods. During each period, male and female volunteers took one tablet of the test or reference medicinal product in fasting state. Within the 1st and 2nd periods, blood samples were drawn within 72 hours and they were taken within 36 hours in the 3rd and 4th periods. Quantitative determination of amlodipine and hydrochlorothiazide (in periods 1 and 2) and valsartan (in all periods) in blood plasma of the volunteers was performed using high-performance liquid chromatography with tandem mass selective detection (HPLC-MS/MS). Results. Data from 39 healthy volunteers were included in the analysis of the pharmacokinetics. For Tiara Trio® and Exforge HCT®, mean Cmax values were 7.485 ± 1.664 ng/mL and 7.661 ± 1.923 ng/mL for amlodipine, 78.63 ± 20.97 ng/mL and 78.18 ± 18.27 ng/mL for hydrochlorothiazide and 4.85 ± 1.88 μg/mL and 4.94 ± ± 2.18 μg/mL for valsartan, respectively. Mean amlodipine AUC0–72, hydrochlorothiazide AUC0–t and valsartan AUC0–t were 258.454 ± 64.639 ng•h/mL, 519.67 ± 130.55 ng•h/mL and 31.65 ± 13.90 μg•h/mL, respectively, for the test medicinal product and 261.086 ± 71.287 ng•h/mL, 518.22 ± 119.93 ng•h/mL and 31.93 ± 15.00 μg•h/mL, respectively, for the reference medicinal product. The ranges of 90% confidence intervals of geometric mean ratio for Cmax (94.55–101.97 % for amlodipine, 94.85–105.42 % for hydrochlorothiazide and 90.71–109.72 % for valsartan), AUC0–72 (96.82–102.39 % for amlodipine) and AUC0– t (95.11–104.54 % for hydrochlorothiazide and 92.26–109.27 % for valsartan) for Tiara Trio® and Exforge HCT® meet prespecified acceptance criteria for bioequivalence (80.00–125.00 %). Adverse reactions were reported in 8 volunteers for both test and reference medicinal products. Conclusions. The bioequivalence of generic medicinal product Tiara Trio®, amlodipine 10 mg/hydrochlorothiazide 12.5 mg/valsartan 160 mg film-coated tablets, and the reference medicinal product Exforge HCT®, amlodipine 10 mg/hydrochlorothiazide 12.5 mg/valsartan 160 mg filmcoated tablets, was proven. Both drugs were reported to have comparable tolerability and safety following a single dose oral administration in the fasting state
Дод.точки доступу:
Кравчук, Ж. М.
Артиш, Б. І.
Кубеш, В.
Сотниченко, Н. М.
Дорошенко, А. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Біоеквівалентність лікарського засобу Превентор (розувастатин), таблетки, вкриті плівковою оболонкою, референтному лікарському засобу Крестор (розувастатин), таблетки, вкриті плівковою оболонкою, за результатами рандомізованого перехресного клінічного дослідження в здорових добровольців [Текст] = Bioequivalence of the medicinal product Preventor (rosuvastatin), film-coated tablets, to the reference medicinal product Crestor® (rosuvastatin), film-coated tablets, in a randomized cross-over clinical trial in healthy volunteers / Ж. М. Кравчук [та ін.] // Артериальная гипертензия. - 2019. - № 3/4. - С. 18-25. - Бібліогр.: в кінці ст.

Рубрики: Превентор--тер прим

   Крестор (розувастатин)--тер прим

MeSH-головна:
ТЕРАПЕВТИЧЕСКАЯ ЭКВИВАЛЕНТНОСТЬ -- THERAPEUTIC EQUIVALENCY
РАНДОМИЗИРОВАННОЕ КОНТРОЛИРУЕМОЕ КЛИНИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ -- RANDOMIZED CONTROLLED TRIAL
ЗДОРОВЫЕ ДОБРОВОЛЬЦЫ -- HEALTHY VOLUNTEERS (статистика)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета — у порівняльному рандомізованому перехресному з чотирма періодами і двома послідовностями (за схемою TRTR/RTRT) клінічному дослідженні за участю здорових добровольців довести біоеквівалентність тестового лікарського засобу Превентор, таблетки, вкриті плівковою оболонкою, по 20 мг розувастатину, виробництва ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця» (Україна), референтному лікарському засобу Крестор, таблетки, вкриті плівковою оболонкою, по 20 мг розувастатину, виробництва «АстраЗенека ЮК Лімітед» (Велика Британія). Об’єкт і методи дослідження. Добровольці чоловічої та жіночої статі одноразово натще приймали тестовий та референтний лікарський засіб у дозі 20 мг розувастатину (80 мг розувастатину протягом усього дослідження). Зразки крові відбирали впродовж 72 год. Кількісне визначення розувастатину в плазмі крові добровольців проводили методом високоефективної рідинної хроматографії з тандемним мас-селективним детектуванням. Результати. В аналіз фармакокінетичних показників включено дані 30 здорових добровольців. Середні значення С max для тестового лікарського засобу Превентор та референтного лікарського засобу Крестор становили 17,055±12,555 і 16,968±11,192 нг/мл, а середні значення AUC0–t — 128,745±67,100 і 130,877±68,342 нг‧год/мл відповідно. Межі 90% довірчих інтервалів для відношення геометричних середніх значень Cmax (91,19–105,53%) та AUC0–t (93,67–104,79%) для лікарського засобу Превентор та Крестор відповідали попередньо встановленому критерію прийнятності (80,00–125,00%). Усього 6 побічних явищ виявили у 4 добровольців. Побічні явища мали маловірогідний чи сумнівний зв’язок із застосуванням досліджуваного лікарського засобу і розцінені як несерйозні. Висновки. Доведено біоеквівалентність генеричного лікарського засобу Превентор, таблетки, вкриті плівковою оболонкою, по 20 мг розувастатину, референтному лікарському засобу Крестор, таблетки, вкриті плівковою оболонкою, по 20 мг розувастатину. Обидва лікарські засоби характеризувалися хорошою переносимістю при одноразовому (у рамках кожного періоду) пероральному застосуванні натще
Дод.точки доступу:
Кравчук, Ж. М.
Кузнецов, І. Е.
Цапко, Г. В.
Сотниченко, Н. М.
Дорошенко, А. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Рековець, О. Л.
Результати міжнародного симпозіуму присвяченого артеріальній гіпертензії та блокаторам кальцієвих каналів: фокус на лерканідипіні [Текст] = Results of an international symposium on arterial hypertension and calcium channel blockers: focus on lercanidipine / О. Л. Рековець // Артериальная гипертензия. - 2019. - № 3/4. - С. 26-31. - Бібліогр.: в кінці ст.

Рубрики: Лерканидипин--тер. прим--фарм

MeSH-головна:
ОБЗОР -- REVIEW
СЪЕЗДЫ, СИМПОЗИУМЫ -- CONVENTIONS, SYMPOSIUMS
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология, этиология)
КАЛИЕВЫХ КАНАЛОВ БЛОКАТОРЫ -- POTASSIUM CHANNEL BLOCKERS (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
ЗДОРОВЫЕ ДОБРОВОЛЬЦЫ -- HEALTHY VOLUNTEERS (статистика)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: В огляді наведені результати симпозіуму за участю основних експертів в галузі гіпертензії з усього світу на тему «Сучасні перспективи використання блокаторів кальцієвих каналів для лікування пацієнтів з артеріальною гіпертензією». Було відзначено, що всі 5 класів антигіпертензивних засобів, що широко застосовуються в даний час, включаючи блокатори кальцієвих каналів (БКК), здатні знижувати артеріальний тиск і становлять основу антигіпертензивної терапії. А ось здатність знижувати ризик розвитку інших серцево-судинних ускладнень може різнитися між класами. Наприклад, було продемонстровано, що БКК знижують ризик розвитку інсультів, основних серцево-судинних ускладнень, серцево-судинної і загальної смертності. В обговоренні торкнулися і того факту, що БКК входять до категорії «кращі засоби» при боротьбі з пошкодженням низки органів-мішеней. Так, для гіпертрофії лівого шлуночка кращими було названо інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (іАПФ) і БКК, для зниження ремоделювання малих артерій — іАПФ, блокатори ренін-ангіотензину (БРА) і БКК. Очікується, що нові БКК увійдуть до числа кращих засобів для лікування хронічної хвороби нирок. При розгляді конкретних представників БКК основна увага була приділена лерканідипіну — відносно новому ліпофільному дигідропіридину 3-го покоління з високою судинною вибірковістю. На додаток до всіх властивостей, перерахованих вище, для нього характерна низка додаткових чудових особливостей: повільний початок дії, що приводить до плавного зниження артеріального тиску і запобігання рефлекторній тахікардії; менша кількість побічних ефектів, особливо набряків гомілковостопного суглоба і стоп. Наприклад, частота набряків у групі з лерканідипіном становила 9,3 %, у групі з амлодипіном — 19 %; на відміну від багатьох інших БКК, лерканідипін розширює й аферентну, й еферентну артеріоли, що потенційно знижує гломерулярну гіпертензію і може робити внесок у нефропротекцію. Наприклад, комбінація «лерканідипін + еналаприл» стійко знижувала альбумінурію, тоді як «амлодипін + еналаприл» ні. У цілому ефективність лерканідипіну була підтверджена у пацієнтів із різним ступенем гіпертензії; у пацієнтів різного віку (молодих, середнього віку і літніх); при ізольованій систолічній гіпертензії; у пацієнтів із діабетом і нирковими порушеннями. Препарат добре переноситься
The review presents the results of a symposium with the participation of main experts in the field of hypertension from all over the world on the topic “Current perspective on the use of calcium channel blockers in the treatment of hypertensive patients”. It was noted that all 5 currently widely used classes of antihypertensive drugs, including calcium channel blockers (CCBs), are able to lower blood pressure and constitute the basis of antihypertensive therapy. But the ability to reduce the risk of other cardiovascular events may vary between classes. For example, CCBs have been shown to reduce the risk of stroke, major cardiovascular events, cardiovascular and all-cause mortality. The discussion also touched upon the fact that CCBs are included in the category of “best drugs” in the management of target organ damage. So, for left ventricular hypertrophy, angiotensin-converting enzyme inhibitors and CCBs were named the best, for reducing small arteries remodeling — angiotensin-converting enzyme inhibitors, angiotensin II receptor blockers and CCBs. New CCBs are expected to be among the best treatments for chronic kidney disease. When considering individual CCB representatives, the main focus was on lercanidipine, a relatively new third generation lipophilic dihydropyridine with high vascular selectivity. In addition to all the properties listed above, it is characterized by a number of additional remarkable features: the slow onset of action, leading to a gradual decrease in blood pressure and the prevention of reflex tachycardia; fewer side effects, especially ankle and pedal edema. For example, the edema frequency in the group with lercanidipine was 9.3 %, in the group with amlodipine 19 %. Unlike many other CCBs, lercanidipine dilates both afferent and efferent arterioles that potentially reduces glomerular hypertension and may contribute to nephroprotection. For example, the combination of lercanidipine + enalapril steadily reduced albuminuria, while amlodipine + enalapril did not. In general, the efficacy of lercanidipine has been confirmed in patients with varying degrees of hypertension; in patients of all ages (young, middle-aged and elderly); with isolated systolic hypertension; in patients with diabetes and renal impairment. The drug was well tolerated
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Крушинська, Н. А.
Зв'язок синдрому обструктивного апное сну та легеневої гіпертензії (огляд літератури) [Текст] = Association between obstructive sleep apnea and pulmonary hypertension (literature review) / Н. А. Крушинська, Ю. М. Сіренко [та ін.] // Артериальная гипертензия. - 2019. - № 3/4. - С. 33-39. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ОБЗОР -- REVIEW
АПНОЭ ОБСТРУКТИВНОЕ ВО СНЕ -- SLEEP APNEA, OBSTRUCTIVE (диагностика, осложнения, патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
ГИПЕРТЕНЗИЯ ЛЕГОЧНАЯ -- HYPERTENSION, PULMONARY (патофизиология, терапия, этиология)
КИСЛОРОД -- OXYGEN (анализ, терапевтическое применение)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Кл.слова (ненормовані):
СРАР терапія
Анотація: У реальній клінічній практиці найчастіше зустрічається легенева гіпертензія (ЛГ) внаслідок хронічних захворювань дихальної системи та/або гіпоксії, яку визначають як ЛГ ІІІ групи за класифікацією Всесвітньої організації охорони здоров’я. Однією з найчастіших причин такої ЛГ є синдром обструктивного апное сну. Метою даного огляду є аналіз літературних даних щодо зв’язку синдрому обструктивного апное сну та ЛГ: клінічна значущість, патогенетичні механізми, обґрунтування необхідності ранньої діагностики та підходи до ведення таких пацієнтів
Pulmonary hypertension secondary to chronic respiratory diseases and/or hypoxia is the most frequent in real clinical practice. It is classified as World Health Organization group III pulmonary hypertension. One of the most frequent causes of pulmonary hypertension is obstructive sleep apnea. The purpose of this review is to analyze the literature on the correlation between obstructive sleep apnea syndrome and pulmonary hypertension: clinical significance, pathogenesis, proving the necessity of early diagnosis and summarizing approaches to the management of these patients
Дод.точки доступу:
Сіренко, Ю. М.
Мисниченко, О. В.
Пенькова, М. Ю.
Гальчинська, В. Ю.
Корнейчук, І. А.
Щенявська, О. М.
Літвінова, О. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Савустьяненко, А. В.
Бета-блокаторы у беременных с хронической артериальной гипертензией: какой препарат выбрать? [Текст] = Beta-blockers in pregnant women with chronic hypertension: which drug to choose? / А. В. Савустьяненко, Є. Ю. Тітов, С. І. Деяк // Артериальная гипертензия. - 2019. - № 3/4. - С. 40-47. - Бібліогр.: в кінці ст.

Рубрики: Небилет (Небиволол)--тер прим

MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (патофизиология, терапия, этиология)
ХРОНИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ -- CHRONIC DISEASE (профилактика и контроль, терапия)
АДРЕНЕРГИЧЕСКИЕ БЕТА-АНТАГОНИСТЫ -- ADRENERGIC BETA-ANTAGONISTS (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
ОБЗОР -- REVIEW
Анотація: Нелікована хронічна артеріальна гіпертензія у вагітних часто посилюється під час вагітності та в післяпологовому періоді, що призводить до підвищення ризику захворюваності і смерті матері, плода або новонародженого. Тому пошук ефективної і безпечної антигіпертензивної терапії є важливим завданням. У цій статті виконано короткий огляд одного з вітчизняних досліджень, у рамках якого були вивчені 4 групи вагітних із хронічною гіпертензією: без лікування; які отримували комбінацію метилдопи і звичайних бета-блокаторів (атенолол, метопролол, бісопролол); які отримували комбінацію метилдопи і бета-блокатора з судинорозширювальними властивостями (небіволол); здорових вагітних. Небіволол відноситься до групи кардіоселективних вазодилататорних бета-блокаторів і на додаток до β1-адреноблокади розширює судини за рахунок посилення утворення оксиду азоту (NO). Оцінку показників, описаних нижче, виконували під час пологів і в найближчому післяпологовому періоді. У всіх випадках було виявлено перевагу небівололу перед звичайними бета-блокаторами. Було з’ясовано, що включення небівололу в схему лікування хронічної артеріальної гіпертензії забезпечувало чіткий контроль артеріального тиску і запобігало різкому (стрибкоподібному) підвищенню систолічного і діастолічного тиску і частоти серцевих скорочень, що могло б становити небезпеку для здоров’я матері й дитини. На тлі лікування даним препаратом не виникало задишки. Також включення небівололу в схему лікування хронічної артеріальної гіпертензії сприяло максимальному наближенню тривалості й характеру перебігу пологів, обсягу крововтрати, значення за шкалою Апгар і ваги новонароджених до значень даних показників у групі здорових породіль. Існують загальновідомі уявлення про те, що бета-блокатори чинять негативний вплив на перебіг вагітності (збільшують ризик народження плода з низькою масою тіла для даного терміну вагітності (англ. Small for gestational age), передчасних пологів, перинатальної смертності і т.д.). Дані розглянутого нами і низки інших вітчизняних досліджень дозволяють припустити, що негативний вплив бета-блокаторів на перебіг вагітності не варто розглядати як загальнокласовий ефект, а потрібно співвідносити з тим або іншим препаратом окремо. Зокрема, небіволол негативної дії не виявляв. За даними вітчизняних досліджень, небіволол може бути призначений як ефективне і безпечне лікування вагітним із хронічною артеріальною гіпертензією
Untreated chronic arterial hypertension in pregnant women often leads to a worsening of hypertension during pregnancy and the postpartum period, as well as an increased risk of morbidity and mortality in the mother, fetus or newborn. Therefore, the search for effective and safe antihypertensive therapy is an important task. This article provides a brief overview of one of the Ukrainian studies, in which four groups of pregnant women with chronic hypertension were studied: without treatment; treated with a combination of methyldopa and conventional beta-blockers (atenolol, metoprolol, bisoprolol); treated with a combination of methyldopa and beta-blocker with vasodilating properties (nebivolol); healthy pregnant. Nebivolol belongs to the group of cardioselective, vasodilatory beta-blockers, and in addition to β1-adrenoblockade, it dilates blood vessels by enhancing the formation of nitric oxide (NO). Evaluation of the indicators described below was performed during delivery and in the immediate postpartum period. In all cases, nebivolol was found to be superior to conventional beta-blockers. It was found that the inclusion of nebivolol in the treatment regimen of chronic arterial hypertension provided a clear control of blood pressure and prevented a sudden increase in systolic blood pressure, diastolic blood pressure and heart rate, which could pose a risk to the health of the mother and child. During treatment with this drug, shortness of breath did not occur. The inclusion of nebivolol in the treatment regimen of chronic arterial hypertension contributed to the maximum similarity of the duration and course of labor, the volume of blood loss, Apgar score and newborn weight to the values of these indicators in the group of healthy women in childbirth. There is a well-known statement that beta-blockers have a negative effect on the course of pregnancy (increase the risk of being born small for gestational age, premature birth, perinatal mortality, etc.). The data of study under discussion and several other domestic studies suggest that the negative effect of beta-blockers on pregnancy should not be considered as a class-wide effect, but should be correlated with a particular drug separately. In particular, nebivolol did not show a negative effect. According to Ukrainian, Russian and Belarusian studies, nebivolol can be prescribed as an effective and safe agent for pregnant women with chronic arterial hypertension
Дод.точки доступу:
Тітов, Є. Ю.
Деяк, С. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Сіренко, Ю. М.
Сучасна симптоматична терапія стабільної стенокардії навантаження: що обрати? [Текст] = Modern symptomatic therapy for stable angina pectoris: what to choose? / Ю. М. Сіренко, О. О. Торбас, С. М. Кушнір, Г. Ф. Примак // Артериальная гипертензия. - 2019. - № 3/4. - С. 49-59. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
СТЕНОКАРДИЯ СТАБИЛЬНАЯ -- ANGINA, STABLE (патофизиология, терапия, этиология)
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA (патофизиология, терапия, этиология)
ПРИЗНАКИ И СИМПТОМЫ -- PROLAPSE
НИТРАТЫ -- NITRATES (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
МОЛСИДОМИН -- SYDNONES (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
ОБЗОР -- REVIEW
Анотація: Ішемічна хвороба серця — друга за поширеністю після артеріальної гіпертензії серцево-судинна патологія у світі й Україні, тому ведення пацієнтів з артеріальною гіпертензією та ішемічною хворобою серця — завдання не лише лікаря-кардіолога, а й лікаря-терапевта будь-якої ланки надання медичної допомоги. Симптоматична терапія стабільної стенокардії, що передбачає купірування нападів загрудинного болю (або ж еквівалентів стенокардії) й запобігання їм у пацієнтів з ішемічною хворобою серця, залишається актуальною стратегією у випадках, коли напади стенокардії відмічаються на фоні оптимально підібраної терапії, проведення реваскуляризації неможливе, а подальша титрація препаратів першого ряду ускладнюється через ризик побічних ефектів. Провідне місце серед препаратів другої лінії, що мають протиішемічний ефект і застосовуються з метою усунення нападів стенокардії, посідають нітрати короткої й пролонгованої дії, які забезпечують коронарну артеріальну вазодилатацію завдяки дії активного компонента оксиду азоту. Частіше за все призначають пролонговану форму ізосорбіду динітрату для профілактики нападів стенокардії. Зручний режим дозування забезпечує, з одного боку, пролонгований ефект, а з іншого — допомагає знизити ризик розвитку толерантності до нітратів. Проте на практиці можна спостерігати появу такого ускладнення, як головний біль. Щоб запобігти цьому, доволі часто практичний лікар робить вибір на користь молсидоміну. Проте було доведено, що антиангінальна ефективність цього препарату значно менша, ніж пролонгованих форм нітратів. В Україні молсидомін призначається не в тій дозі, для якої був доведений антиангінальний ефект (16 мг), а в значно нижчій. Було доведено, що метаболіт молсидоміну лінсидомін характеризується значною токсичністю, а тому у багатьох країнах світу від використання молсидоміну відмовилися. Використання пролонгованих форм нітратів — найбільш оптимальна тактика
Coronary heart disease is the second most common cardiovascular disease in the world and in Ukraine after hypertension, and therefore, the management of patients with hypertension and сoronary heart disease is a task not only for the cardiologist, but also for the physician at any level of medical care provision. Symptomatic treatment of stable angina, which involves the relief and prevention of the chest pain (or angina equivalents) in patients with сoronary heart disease, remains an actual strategy in cases where angina attacks remain even despite of optimally chosen therapy, revascularization is not possible, and the subsequent titration of the first-line drugs is not possible due to the risk of adverse effects. The leading place among the second-line drugs with anti-ischemic effects, which are used to eliminate angina attacks, belongs to short and prolonged forms of nitrates that provide coronary arterial vasodilatation through the activation of the active component, nitric oxide. A prolonged form of isosorbide dinitrate is prescribed most often to prevent angina attacks. The convenient dosing regimen provides, on the one hand, a prolonged effect and, on the other hand, helps to reduce the risk of tolerance to nitrates. However, in practice we can observe the appearance of such complication as headache. In order to avoid this, the practitioner quite often makes a choice in favor of molsidomine. But it has been shown that the antianginal effect of this drug is much lower than that of prolonged forms of nitrates. In Ukraine, molsidomine is prescribed not in the dose for which the antianginal effect (16 mg) was proved, but in a significantly lower one. It has been shown that linsidomine, molsidomine metabolite, is characterized by a significant toxicity, and therefore, many countries refused using molsidomine. The prescription of prolonged forms of nitrates is the most optimal tactic
Дод.точки доступу:
Торбас, О. О.
Кушнір, С. М.
Примак, Г. Ф.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Егудина, Е. Д.
Клинико-патогенетические акценты сердечно-сосудистой коморбидности при системной красной волчанке [Текст] = Clinical and pathogenetic accents of the cardiovascular comorbidity in systemic lupus erythematosus / Е. Д. Егудина, И. Ю. Головач, А. А. Ханюков // Артериальная гипертензия. - 2019. - № 3/4. - С. 60-74. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ОБЗОР -- REVIEW
ВОЛЧАНКА КРАСНАЯ СИСТЕМНАЯ -- LUPUS ERYTHEMATOSUS, SYSTEMIC (диетотерапия, осложнения, патофизиология, этиология)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES (осложнения, патофизиология, этиология)
ИММУННОГО КОМПЛЕКСА БОЛЕЗНИ -- IMMUNE COMPLEX DISEASES (осложнения, патофизиология, этиология)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Повышенная частота сердечно-сосудистых событий и субклинического атеросклероза, подтвержденная методами визуализации и сосудистой функции, является доказанным фактом при системной красной волчанке (СКВ). Хотя традиционные факторы сердечно-сосудистых заболеваний, такие как курение, дислипидемия, сахарный диабет, артериальная гипертензия, центральное ожирение и гипергомоцистеинемия, распространены у больных СКВ, они не в полной мере объясняют высокий уровень ишемических событий, о которых сообщается в настоящий момент, что подразумевает, что другие факторы, которые присущи самой болезни, могут способствовать повышенному риску, включая продолжительность болезни, активность и хроническое течение, психосоциальные факторы, лекарственные препараты, генетические нарушения и измененные иммунологические механизмы. Хотя точный патогенез атеросклероза при СКВ остается плохо изученным, дисбаланс между повреждением эндотелия и атеропротекцией, по-видимому, является центральным механизмом. К факторам, приводящим к повреждению эндотелия при СКВ, относятся окисленные липопротеиды низкой плотности (ЛПНП), аутоантитела к эндотелиальным клеткам и фосфолипидам, интерфероны (ИФН) I типа и внеклеточные нейтрофильные ловушки, которые действуют непосредственно или через активацию пути ИФН I типа. Повышенный окислительный стресс, пониженные уровни антиоксидантных липопротеидов высокой плотности (ЛПВП), повышенные уровни провоспалительных ЛПВП и пониженная параоксоназная активность связаны с повышенными уровнями окисленных ЛПНП. С другой стороны, нарушения атеропротективных механизмов при СКВ включают снижение способности эндотелиальной репарации, частично опосредованной через ИФН I типа, и уменьшение продукции атеропротективных аутоантител. В настоящем обзоре суммированы традиционные и связанные с заболеванием факторы риска сердечно-сосудистых заболеваний при хронических аутоиммунных расстройствах, в частности, при СКВ
Підвищена частота серцево-судинних подій і субклінічного атеросклерозу, підтверджена методами візуалізації та судинної функції, є доведеним фактом при системному червоному вовчаку (СЧВ). Хоча традиційні фактори серцево-судинних захворювань, такі як паління, дисліпідемія, цукровий діабет, артеріальна гіпертензія, центральне ожиріння та гіпергомоцистеїнемія, поширені у хворих на СЧВ, вони не повною мірою пояснюють високий рівень ішемічних подій, про які зараз повідомляється, що передбачає, що інші фактори, які властиві самій хворобі, можуть сприяти підвищеному ризику, включаючи тривалість хвороби, активність і хронічний перебіг, психосоціальні фактори, лікарські препарати, генетичні порушення та змінені імунологічні механізми. Хоча точний патогенез атеросклерозу при СЧВ залишається погано вивченим, дисбаланс між пошкодженням ендотелію й атеропротекцією, мабуть, є центральним механізмом. До факторів, що призводять до пошкодження ендотелію при СЧВ, належать окислені ліпопротеїди низької щільності (ЛПНЩ), автоантитіла до ендотеліальних клітин і фосфоліпідів, інтерферони (ІФН) I типу і позаклітинні нейтрофільні пастки, які діють безпосередньо або через активацію шляху ІФН I типу. Підвищений окислювальний стрес, знижені рівні антиоксидантних ліпопротеїдів високої щільності (ЛПВЩ), підвищені рівні прозапальних ЛПВЩ і знижена параоксоназна активність пов’язані з підвищеними рівнями окислених ЛПНЩ. З іншого боку, порушення атеропротективних механізмів при СЧВ включають зниження здатності ендотеліальної репарації, частково опосередкованої через ІФН I типу, і зменшення продукції атеропротективних автоантитіл. У цьому огляді підсумовані традиційні та пов’язані з захворюванням фактори ризику серцево-судинних захворювань при хронічних автоімунних розладах, зокрема при СЧВ
The increased incidence of cardiovascular events and subclinical atherosclerosis, confirmed by imaging and vascular function, are proven facts in systemic lupus erythematosus (SLE). Although traditional cardiovascular disease factors, such as smo- king, dyslipidemia, diabetes mellitus, hypertension, central obesity and hyperhomocysteinemia, are common in patients with SLE, they do not fully explain the high level of ischemic events that have been reported so far, which implies that other factors that are inherent in the disease itself may contribute to an increased risk, including duration of the disease, its activity and chronic course, psychosocial factors, drugs, genetic disorders and altered immunological mechanisms. Although the exact pathogenesis of atherosclerosis in SLE remains poorly understood, the imbalance between endothelial damage and atheroprotection appears to be a central event. Factors leading to endothelial damage in SLE include oxidized low-density lipoproteins (LDL), autoantibodies to endothelial cells and phospholipids, interferons (IFN) type I and neutrophil extracellular traps that act directly or through activation of the type I IFN pathway. Increased oxidative stress, decreased levels of high-density antioxidant lipoproteins (HDL), elevated levels of pro-inflammatory HDL and decreased paraoxonase activity have been associated with elevated levels of oxidized LDL. On the other hand, disorders of atheroprotective mechanisms in SLE include a decrease in the ability of endothelial repair, partially mediated through type I IFN, and a decrease in the production of atheroprotective autoantibodies. This review summarizes the traditional and disease-related risk factors for cardiovascular diseases in chronic autoimmune disorders, with a special focus on SLE
Дод.точки доступу:
Головач, И. Ю.
Ханюков, А. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Клекот, О. О.
    Підвищення ефективності статинотерапії в пацієнтів дуже високого серцевого ризику із супутньою патологією шлунково-кишкового тракту (дослідження СТАЄР) [Текст] = Increasing the efficacy of statin therapy in patients with very high cardiac risk and concomitant gastrointestinal pathology (study СТАЄР) / О. О. Клекот, Л. І. Галуган // Артериальная гипертензия. - 2019. - № 3/4. - С. 75-83. - Бібліогр.: в кінці ст.

Рубрики: Розувастатин (Крестор)--тер прим

   РОЗУВАСТАТИН меглюмина--тер прим

MeSH-головна:
ГИПЕРХОЛЕСТЕРИНЕМИЯ -- HYPERCHOLESTEROLEMIA (осложнения, патофизиология, терапия, этиология)
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНЫЕ БОЛЕЗНИ -- GASTROINTESTINAL DISEASES (осложнения, патофизиология, этиология)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
СРАВНИТЕЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- COMPARATIVE STUDY
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Гіперхолестеринемія належить до модифікованих факторів ризику серцево-судинної патології. Застосування гіполіпідемічних препаратів із групи статинів, зокрема розувастатину, достовірно покращує прогноз і знижує ризик розвитку небезпечних ускладнень при ішемічній хворобі серця (ІХС). Існує велика кількість факторів, що можуть знижувати ефективність статинів, серед них — кислотозалежна патологія шлунково-кишкового тракту (ШКТ). Мета: визначити й порівняти ефективність різних солей розувастатину (розувастатин кальцію і розувастатин меглюміну) у пацієнтів дуже високого серцево-судинного ризику із хронічною ІХС і артеріальною гіпертензією (АГ), коморбідною з кислотозалежними захворюваннями ШКТ. Матеріали та методи. У дослідження СТАЄР включені 78 пацієнтів (середній вік 54,2 ± 4,7 року) з ІХС і АГ, коморбідною з кислотозалежною патологією ШКТ, які протягом 8 тижнів приймали базисну терапію й розувастатин кальцію в дозі 20 мг/добу. Усім пацієнтам проводилось дослідження ліпідного спектра крові й контролювали показники роботи нирок і печінки. Через 8 тижнів терапії розувастатин кальцію було замінено на розувастатин меглюміну в аналогічній дозі на такий же термін спостереження. Результати. Застосування розувастатину кальцію було ефективним у половини пацієнтів з ІХС і АГ (52,5 %), ще меншою (36,8 %) ефективність була за наявності в цих хворих кислотозалежних захворювань ШКТ. Найменш чутливими до терапії розувастатином кальцію виявились жінки, хворі з високим ступенем АГ, пацієнти з ожирінням і хворі, які приймали подвійну антитромбоцитарну терапію (ацетилсаліцилова кислота + клопідогрель). Після заміни розувастатину кальцію на розувастатин меглюміну в аналогічній дозі було відмічено суттєве зростання гіполіпідемічного ефекту в групі серцево-судинних захворювань, коморбідних із патологією ШКТ: рівень загального холестерину зменшився в 1,5 раза порівняно з показником при прийомі розувастатину кальцію, а рівень холестерину ліпопротеїдів низької щільності знизився в 1,7 раза (р 0,05). Висновки. Гіполіпідемічний ефект розувастатину меглюміну достовірно перевищує такий при застосуванні розувастатину кальцію в 1,7 раза в пацієнтів із кислотозалежними захворюваннями ШКТ через ймовірно вищу стабільність і кращу розчинність препарату в кишечнику при кислих значеннях рН. Препарати, що містять меглюмінову сіль розувастатину, можуть бути препаратами вибору для комплексної довготривалої терапії пацієнтів з такою нозологією
Hypercholesterolemia is a modified risk factor for the development of cardiovascular diseases. The use of lipid-lowering agents from the group of statins, in particular rosuvastatin, significantly improves the prognosis and the risk of developing dangerous complications in coronary heart disease (CHD). There are a large number of factors that can reduce the effectiveness of statins, including acid-related gastrointestinal pathology. Objective: to determine and compare the efficacy of various rosuvastatin salts (rosuvastatin calcium and rosuvastatin meglumine) in patients with very high cardiovascular risk with chronic CHD and hypertension comorbid with acid-related gastrointestinal diseases. Materials and methods. The study СТАЄР included 78 patients (average age of 54.2 ± 4.7 years) with CHD and hypertension comorbid with acid-related gastrointestinal pathology, who received baseline therapy and rosuvastatin calcium at a dose of 20 mg/day for 8 weeks. Blood lipids, kidney and liver indicators were monitored in all patients. After 8 weeks of treatment, rosuvastatin calcium was replaced with rosuvastatin meglumine at a similar dose for the same term of observation. Results. The use of rosuvastatin calcium was effective in half of patients with CHD and hypertension (52.5 %), it was less (36.8 %) effective in the presence of acid-dependent gastrointestinal diseases in these patients. Women, patients with a high degree of hypertension, obese persons, and patients taking dual antiplatelet therapy (acetylsalicylic acid + clopidogrel) were the least sensitive to the treatment with rosuvastatin calcium. Following the replacement of rosuvastatin calcium with rosuvastatin meglumine at a similar dose, a significant increase in the hypolipidemic effect in cardiovascular diseases comorbid with gastrointestinal pathology was noted: the level of total cholesterol decreased by 1.5 times compared to this indicator when taking rosuvastatin calcium, and the level of low-density lipoprotein cholesterol reduced by 1.7 times (p 0.05). Conclusions. The hypolipidemic effect of rosuvastatin meglumine is significantly higher than that of rosuvastatin calcium — by 1.7 times in patients with acid-related gastrointestinal diseases due to the allegedly higher stability and better solubility of the drug in the intestine with acidic pH values. Preparations containing rosuvastatin meglumine salt may be the drugs of choice for a comprehensive long-term treatment of patients with such a nosology
Дод.точки доступу:
Галуган, Л. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Динаміка ремоделювання лівого шлуночка у хворих на артеріальну гіпертензію в поєднанні з цукровим діабетом 2-го типу та ожирінням під впливом однорічної комбінованої терапії [Текст] = Dynamics of left ventricular remodeling in patients with arterial hypertension associated with type 2 diabetes and obesity under the influence of one-year combined therapy / С. М. Коваль, Т. Г. Старченко, К. О. Юшко // Артериальная гипертензия. - 2019. - № 3/4. - С. 84-90. - Бібліогр.: в кінці ст.

Рубрики: Олмесартан--тер прим--фарм

   Лерканидипин--тер. прим--фарм

   Аторвастатин--тер прим

MeSH-головна:
СОСУДИСТОЕ РЕМОДЕЛИРОВАНИЕ -- VASCULAR REMODELING
СЕРДЦА ЖЕЛУДОЧКА ЛЕВОГО ФУНКЦИЯ -- VENTRICULAR FUNCTION, LEFT (физиология)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (метаболизм, осложнения, патофизиология, терапия, этиология)
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (патофизиология, терапия, этиология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Патологічне ремоделювання лівого шлуночка (ЛШ) у хворих на артеріальну гіпертензію (АГ) з цукровим діабетом (ЦД) 2-го типу та ожирінням асоціюється зі значним підвищенням серцево-судинного ризику і потребує ранньої й адекватної медикаментозної корекції. Матеріали та методи. В дослідження включено 38 хворих на АГ 2-го ступеня із субкомпенсованим ЦД 2-го типу та абдомінальним ожирінням (АО). Обстеження проводили до і після однорічної терапії блокатором рецепторів ангіотензину ІІ олмесартаном і антагоністом кальцію лерканідипіном у поєднанні з аторвастатином і метформіном. Результати. У хворих виявлена висока частота патологічних типів ремоделювання ЛШ (концентрична та ексцентрична гіпертрофія ЛШ (ГЛШ) (50 і 37 % відповідно) з розвитком його діастолічної дисфункції у 89 % випадків. Комбінована терапія сприяла достовірному зниженню вираженості ГЛШ та частоти діастолічної дисфункції. Висновки. Тривале застосування олмесартану та лерканідипіну в поєднанні з аторвастатином і метформіном у хворих на АГ з ЦД 2-го типу та АО є ефективним методом гальмування прогресування патологічного ремоделювання ЛШ
Pathological left ventricular remodeling in patients with arterial hypertension combined with type 2 diabetes and obesity is associated with a significant increase in cardiovascular risk and requires early and adequate drug correction. Materials and methods. The study included 38 patients with stage 2 hypertension associated with type 2 diabetes and abdominal obesity. The examination was carried out before and after one-year therapy with angiotensin II receptor blocker olmesartan and calcium antagonist lercanidipine in combination with atorvastatin and metformin. Results. Patients showed a high frequency of pathological types of left ventricular remodeling (concentric and eccentric left ventricular hypertrophy — 50 and 37 %, respectively) with the development of left ventricular diastolic dysfunction in 89 % of cases. Combined therapy contributed to a significant decrease in the severity of left ventricular hypertrophy and the frequency of diastolic dysfunction. Conclusions. Long-term use of olmesartan and lercanidipine in combination with atorvastatin and metformin in patients with arterial hypertension associated with type 2 diabetes and abdominal obesity is an effective method of inhibiting the progression of pathological left ventricular remodeling
Дод.точки доступу:
Коваль, С. М.
Старченко, Т. Г.
Юшко, К. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Прогноз та його предиктори при легеневій гіпертензії, асоційованій із захворюваннями сполучної тканини (дані першого українського реєстру) [Текст] = Prognosis and its predictors for pulmonary hypertension associated with connective tissue diseases / Ю. М. Сіренко, Г. Д. Радченко, І. О. Живило // Артериальная гипертензия. - 2019. - № 3/4. - С. 93-110. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ ЛЕГОЧНАЯ -- HYPERTENSION, PULMONARY (патофизиология, этиология)
ПРОДРОМАЛЬНЫЕ СИМПТОМЫ -- PRODROMAL SYMPTOMS
КЛИНИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ -- CLINICAL TRIAL
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ВЫЖИВАЕМОСТИ АНАЛИЗ -- SURVIVAL ANALYSIS
СОЕДИНИТЕЛЬНОЙ ТКАНИ БОЛЕЗНИ -- CONNECTIVE TISSUE DISEASES (диагностика, осложнения, патофизиология, смертность, этиология)
Кл.слова (ненормовані):
предиктори
Анотація: Метою дослідження було: провести аналіз структури пацієнтів, які обстежувалися у спеціалізованому центрі; оцінити українську реальність щодо виживання хворих на легеневу артеріальну гіпертензію (ЛАГ) та хронічну тромбоемболічну легеневу гіпертензію (ХТЕЛГ), які проходили лікування в референтному центрі (раніше ми не мали українських даних); визначити предиктори смерті. Матеріали та методи. Проаналізовано дані 359 хворих із легеневою гіпертензією (ЛГ): з ідіопатичною ЛАГ — 72 (20,1 %), із ЛАГ, асоційованою із захворюванням сполучної тканини, — 20 (5,6 %), із ЛАГ, асоційованою з ВІЛ-інфекцією, — 8 (2,2 %), із ЛАГ, асоційованою з портальною гіпертензією, — 4 (1,1 %), із ЛАГ, асоційованою з уродженими вадами серця, — 171 (47,6 %), із ЛГ унаслідок захворювань лівих відділів серця — 8 (2,2 %), ЛГ унаслідок захворювань легень — 6 (1,7 %), із ХТЕЛГ — 62 (17,3 %), ЛГ змішаної етіології — 8 (2,2 %). Для оцінки виживання включений 281 пацієнт (52 (18,5 %) із ХТЕЛГ та 229 (81,5 %) із ЛАГ), які пройшли лікування в центрі легеневої гіпертензії ДУ «ННЦ «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска» НАМН України». Діагноз легеневої гіпертензії встановлювався на основі даних катетеризації правих відділів серця. Виживання визначали за методом побудови кривих Kaplan — Meier. Строк спостереження становив 51 місяць. Предиктори визначалися за допомогою бінарної логістичної регресії та Сох-регресійного аналізу. Результати. Виживання загальної когорти пацієнтів становило 93,3; 86,8 та 81,5 % на етапах один, два та три роки відповідно. Найкраще виживання було в пацієнтів із ЛАГ, асоційованою з уродженими вадами серця (92,7 %) порівняно з ідіопатичною ЛАГ (67,5 %) (long rank P = 0,002), ЛАГ, асоційованою із захворюваннями сполучної тканини (49,7 %) (long rank P = 0,001), та ХТЕЛГ (83,2 %) (long rank P = 0,04). За даними уніваріантного Cox-аналізу предикторами смерті були: IV функціональний клас за ВООЗ (OR = 4,94; 95% ДІ 2,12–11,48), наявність асциту (OR = 4,52; 95% ДI 2,21–9,24), ЛАГ, асоційована із захворюванням сполучної тканини (OR = 3,07; 95% ДI 1,07–8,87), ЛАГ, асоційована із вродженою вадою серця (OR = 0,28; 95% ДI 0,11–0,68), ЧСС на фоні лікування > 105 уд/хв (OR = 7,85; 95% ДI 1,83–33,69), офісний систолічний АТ < 100 мм рт.ст. (OR = 2,78; 95% ДI 1,26–6,1), дистанція 6-хвилинного тесту на фоні лікування < 340 м (OR = 3,47; 95% ДІ 1,01–12,35), рівень NT-proBNP > 300 пг/мл (OR = 4,98; 95% ДI 1,49–16,6), площа правого передсердя > 22 см2 (OR = 14,2; 95% ДI 1,92–104,89), площа правого шлуночка в діастолу (OR = 1,08; 95% ДI 1,03–1,14), площа правого шлуночка в систолу (OR = 1,08; 95% ДI 1,02–1,11), середній тиск у правому передсерді на 1 мм рт.ст. підвищення (OR = 1,02; 95% ДI 1,02–1,19). При багатоваріантному Cox-регресійному аналізі незалежними предикторами смерті були наявність асциту, офісний систолічний АТ < 100 мм рт.ст. та рівень NT-proBNP > 300 пг/мл. ЛАГ, асоційована з уродженими вадами серця, зменшувала ймовірність смерті. Висновки. Це перші результати дослідження, що було проведене в єдиному українському центрі з діагностики та лікування легеневої гіпертензії. Показано, що структура хворих із ЛАГ в Україні суттєво відрізняється від такої в центрах інших країн, але показники виживання порівнянні. Найгірше виживання спостерігалося при ЛАГ, асоційованій із захворюваннями сполучної тканини, порівняно з усіма іншими її формами: виживання становило лише 49,7 % протягом 3 років. Виявлено достатньо прості показники, що можна оцінити в рутинній практиці та які є незалежними предикторами смерті.
Background. This study is the first analysis of patient survival after treatment in the only Ukrainian pulmonary hypertension (PH) referral center that was organized in 2014 and mainly focused on pulmonary arterial hypertension (PAH) and chronic thromboembolic pulmonary hypertension (CTEPH). The aim of the study was: to evaluate the structure of patients who were treated in referral center; to evaluate Ukrainian reality in surviving of patients with PAH and CTEPH (we did not have any Ukrainian data before); to determine predictors of death. Materials and methods. Tree hundred and fifty-nine patients with PH were included in database: with idiopathic PAH — 72 (20.1 %), PAH associated with connective tissue diseases (CTD) — 20 (5.6 %), PAH associated with HIV — 8 (2.2 %), PAH associated with portal hypertension — 4 (1.1 %), PAH associated with congenital heart diseases (CHD) — 171 (47.6 %), PH due to left heart diseases — 8 (2.2 %), PH associated with lung diseases — 6 (1.7 %), CTEPH — 62 (17.3 %), with multifactorial PH — 8 (2.2 %). Two hundred and eighty-one patients were enrolled (52 (18.5 %) with CTEPH, 229 (81.5 %) with PAH) in survival analysis. Long-term survival (Kaplan-Meier) and its predictors (Stepwise binary logistic regression and Cox’s proportional hazards analyses) were evaluated in adult patients with PH (diagnosed by right heart catheterization) within a prospective registry at a single referral center in Kyiv, Ukraine. Follow-up period was up to 51 (mean 23.6 ± 14.1) months. Only two specific drugs are available in Ukraine for the treatment of PH: inhaled iloprost and sildenafil. Results. The Kaplan-Meier survival rate for the total cohort was 93.3, 86.8, and 81.5 % at 1, 2 and 3 years, respectively. Survival was better in patients with CHD as compared to idiopathic PAH (log-rank P = 0.002), CTD (log-rank P = 0.001) and CTEPH (log-rank P = 0.04). Univariate Cox’s predictors of death were: functional class IV (odds ratio (OR) = 4.94; 95% confidence interval (CI) 2.12–11.48), pre-sence of ascites (OR = 4.52; 95% CI 2.21–9.24), CTD etiology of PAH (OR = 3.07; 95% CI 1.07–8.87), CHD etiology of PAH (OR = 0.28; 95% CI 0.11–0.68), heart rate during treatment > 105 bpm (OR = 7.85; 95% CI 1.83–33.69), office systolic blood pressure < 100 mmHg (OR = 2.78; 95% CI 1.26–6.1), 6-minute walk test during treatment < 340 m (OR = 3.47; 95% CI 1.01–12.35), NT-proBNP > 300 pg/ml (OR = 4.98; 95% CI 1.49–16.6), right atrial area > 22 cm2 (OR = 14.2; 95% CI 1.92–104.89), right ventricular area in diastole (OR = 1.08; 95% CI 1.03–1.14), right ventricular area in systole (OR = 1.08; 95% CI 1.02–1.11), mean pressure in right atrium per each 1-mmHg increase (OR = 1.02; 95% CI 1.02–1.19). In multivariate Cox regression analysis, only presence of ascites, office systolic BP < 100 mmHg, CHD etiology of PAH, NT-proBNP > 300 pg/ml were associated with survival. Conclusions. This is the first Ukrainian single-center PH cohort study results. It was shown that the structure of PAH patients in Ukraine was different from that in other countries. However, our data of survival are almost similar to data of centers from other countries. The worst survival was observed in PAH associated with CTD as compared to all other its forms: survival was only 49.7 % over 3 years. The simple indicators were revealed that can be evaluated in routine practice and are independent predictors of death: the presence of ascites and elevated levels of NT-proBNP
Дод.точки доступу:
Сіренко, Ю. М.
Радченко, Г. Д.
Живило, І. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Відкрите одноцентрове дослідження ефективності зниження артеріального тиску в ранкові години в пацієнтів із м'якою і помірною артеріальною гіпертензією з неконтрольованим офісним тиском і неконтрольованими піками артеріального тиску в ранкові години терапією телмісартаном (Телсартаном) у комбінації з гідрохлортіазидом і/або амлодипіном або без неї: результати дослідження РАНОК (контроль Артеріального тиску в раНкові години у пацієнтів із неконтрОльованими піКами) [Текст] = Open-label single center clinical trial of early-morning blood pressure reduction in patients with mild to moderate hypertension with uncontrolled office blood pressure and uncontrolled morning blood pressure surge by telmisartan (Telsartan) therapy with or without combination with hydrochlorothiazide and/or amlodipine: RANOK study results (Control of Morning Blood Pressure in Patients with Uncontrolled Surge) / О. А. Рековець, Ю. М. Сіренко, О. О. Торбас // Артериальная гипертензия. - 2019. - № 3/4. - С. 113-124. - Бібліогр.: в кінці ст.

Рубрики: Телмизартан--тер прим

MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (лекарственная терапия, этиология)
ВРЕМЕННЫЕ ФАКТОРЫ -- TIME FACTORS
АМЛОДИПИН -- AMLODIPINE (анализ, терапевтическое применение)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Метою нашого дослідження було оцінити ефективність зниження артеріального тиску (АТ) протягом останніх 6 годин із 24 після прийому останньої дози препарату за результатами добового моніторування артеріального тиску через 12 тижнів лікування в пацієнтів із м’якою і помірною артеріальною гіпертензією (АГ), які контролювали офісний тиск і мали неконтрольовані піки АТ протягом останніх 6 годин після прийому останньої дози антигіпертензивного препарату. Матеріали та методи. У дослідження було включено 67 пацієнтів із м’якою і помірною АГ. Пацієнтам виконували загальний аналіз крові, біохімічне дослідження крові, вимірювання офісного АТ, амбулаторне 24-годинне моніторування АТ з визначенням циркадності АТ, ранкового підйому АТ, визначення центрального АТ, швидкості поширення пульсової хвилі. У ранкові (1-ша підгрупа) або вечірні (2-га підгрупа) години призначали телмісартан у дозі 40 або 80 мг один раз на день (Телсартан, «Др. Редді’с Лабораторіз Лімітед») або фіксовану комбінацію телмісартану 40 або 80 мг із гідрохлортіазидом 12,5 мг (Телсартан-Н, «Др. Редді’с Лабораторіз Лімітед»); при недосягненні цільового рівня офісного АТ менше від 140/90 мм рт.ст. через 4 тижні додавали амлодипін 5 або 10 мг один раз на добу (Стамло, «Др. Редді’с Лабораторіз Лімітед»). Пацієнти проходили первинне обстеження й обстеження через 12 тижнів (3 місяці) терапії. Результати. Зменшення офісного систолічного АТ (САТ)/діастолічного АТ (ДАТ) у середньому становило через 8 тижнів 16,92/9,56 мм рт.ст. (р 0,05), а через 12 тижнів лікування — 21,26/12,12 мм рт.ст. (p 0,05). Офісна частота серцевих скорочень (ЧСС) достовірно не змінилася. У результаті проведеної терапії Телсартаном і Телсартаном-Н відбувалося достовірне зменшення середньодобового САТ (з 134,45 ± 1,39 мм рт.ст. до 122,01 ± 1,16 мм рт.ст., р 0,05) і ДАТ (з 81,51 ± 1,15 мм рт.ст. до 71,62 ± 1,01 мм рт.ст., р 0,05), що в середньому становило 12,44/9,89 мм рт.ст. Відзначено також достовірне зменшення середньоденних показників САТ і ДАТ з 138,92 ± 1,38 мм рт.ст. і 85,22 ± 1,20 мм рт.ст. до 126,35 ± 1,20 мм рт.ст. і 75,70 ± 1,11 мм рт.ст. (р 0,05) відповідно, що в середньому становило 12,57 і 9,52 мм рт.ст., і середньонічних показників САТ і ДАТ — з 126,13 ± 1,18 мм рт.ст. і 74,28 ± ± 1,46 мм рт.ст. до 113,37 ± 1,40 мм рт.ст. і 63,73 ± 1,09 мм рт.ст. (р 0,05) відповідно (12,76 і 11,05 мм рт.ст.). Достовірних змін добової ЧСС не було. Частка досягнення цільового АТ на фоні прийому Телсартану або Телсартану-Н самостійно або в комбінації з амлодипіном при офісному вимірюванні становила 80,6 %, а при добовому моніторуванні — 75,61 %. Отже, у хворих з м’якою і помірною артеріальною гіпертензією з контрольованим офісним тиском і неконтрольованими піками АТ протягом останніх 6 годин після прийому останньої дози антигіпертензивного препарату досліджувані препарати Телсартан і Телсартан-Н продемонстрували досить високий антигіпертензивний ефект як при використанні без амлодипіну, так і в комбінації з ним. Телмісартан більш ефективно знижував середньоденний і нічний САТ і ДАТ при ранковому прийомі порівняно з вечірнім. Відзначено достовірне зниження середнього САТ, ДАТ у ранкові години з 140,14 ± 1,51 мм рт.ст. і 87,19 ± 1,56 мм рт.ст. до 124,77 ± 1,40 мм рт.ст. і 73,23 ± 1,31 мм рт.ст. (р 0,05), на 15,37 і 13,96 мм рт.ст. відповідно. Також відбувалося зниження швидкості підвищення САТ у ранкові години на 3,67 мм рт.ст/год на фоні терапії Телсартаном і Телсартаном-Н. Відбулося зменшення величини ранкового підйому САТ на 11,34 мм рт.ст. (р 0,05). Висновки. Терапія Телсартаном і Телсартаном-Н як без комбінації з препаратом Стамло, так і в комбінації з ним у пацієнтів із мякою і помірною АГ з контрольованим офісним тиском і неконтрольованими піками АТ протягом останніх 6 годин після прийому останньої дози антигіпертензивного препарату достовірно знижувала як офісний АТ, так і АТ при добовому моніторуванні й сприяла зниженню величини АТ у ранкові години, зменшенню швидкості підвищення АТ у ранкові години
The purpose of our study was to evaluate the effectiveness of reduction of morning blood pressure (BP) by ambulatory blood pressure monitoring (ABPM) after 12 weeks of treatment in patients with mild to moderate arterial hypertension, who had controlled office BP and uncontrolled morning BP surge. Materials and methods. The study involved 67 patients with mild to moderate hypertension who had controlled office BP and uncontrolled morning BP surge. General blood test, biochemical blood test, measurement of office blood pressure, outpatient 24-hour blood pressure monitoring, blood pressure measurement, morning blood pressure rise, determination of central blood pressure, PWV, were performed. Patients were switched to telmisartan 40 or 80 mg tablets (Telsartan, Dr. Reddy’s Laboratories Ltd), or to combined tablets of telmisartan 40 or 80 mg with hydrochlorothiazide 12.5 mg (Telsartan-H, Dr. Reddy’s Laboratories Ltd), for morning once daily intake (Subgroup 1) or evening once daily intake (Subgroup 2). If after 4 weeks of treatment BP was not controlled at the level less than 140/90 mm Hg, amlodipine 5 or 10 mg once daily was prescribed on top. Primary and final examination after 3 months of therapy was performed. Results. The office SBP/DBP at 8 weeks reduced at the average by 16.92/9.56 mm Hg (p 0.05), and after 12 weeks of treatment — 21.26/12.12 mm Hg (p 0.05). Office heart rate (HR) did not significantly change. The therapy with Telsartan and Telsartan-H was associated with a significant decrease in average daily SBP (from 134.45 ± 1.39 to 122.01 ± 1.16 mm Hg; p 0.05) and DBP (from 81.51 ± 1.15 to 71.62 ± 1.01 mm Hg; p 0.05), which averaged 12.44/9.89 mm Hg. The average daily SBP and DBP indicators significantly decreased from 138.92 ± 1.38 and 85.22 ± 1.20 to 126.35 ± 1.20 and 75.70 ± 1.11 mm Hg (p 0.05), respectively, which averaged 12.57 and 9.52 mm Hg; and average nocturnal SBP and DBP lowered from 126.13 ± 1.18 and 74.28 ± 1.46 to 113.37 ± 1.40 and 63.73 ± 1.09 mm Hg (p 0.05), respectively (12.76 and 11.05 mm Hg). There were no significant changes in 24-hour HR. The target blood pressure level by a switch to Telsartan or Telsartan-H alone or in combination with amlodipine at office measurement was achieved in 80.6 % of cases and at daily monitoring in 75.61 %. Thus, in patients with mild to moderate hypertension who had controlled office BP and uncontrolled morning BP surge, the treatment with studied drugs Telsartan and Telsartan-H showed high antihypertensive efficacy both in single-use and in combination with amlodipine. Telmisartan more effectively reduced both the daytime and nighttime SBP and DBP at morning intake compared to the evening. There was a significant decrease in the average SBP, DBP in the morning hours from 140.14 ± 1.51 and 87.19 ± 1.56 to 124.77 ± 1.40 and 73.23 ± 1.31 mm Hg (p 0.05) by 15.37 and 13.96 mm Hg, respectively. There was also a reduction in the rate of increase of SBP in the morning by 3.67 mm Hg/h after therapy with Telsartan and Telsartan-H. There was a decrease in the value of the morning rise of SBP by 11.34 mm Hg (p 0.05). Conclusions. Telsartan and Telsartan-H single-use or use in combination with Stamlo (amlodipine) in patients with mild to moderate hypertension who had controlled office BP and uncontrolled morning BP surge significantly reduced both office BP and BP at ABPM and contributed to the reduction of BP morning surge and a decrease of the rate of morning BP surge
Дод.точки доступу:
Рековець, О. А.
Сіренко, Ю. М.
Торбас, О. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Чистик, Т. В.
Роль и место Метакартина (L-карнитин) в цитопротекции и коррекции метаболических процессов у пациентов с ишемической болезнью сердца и инфарктом миокарда [Текст] = The role and place of Metacartin (L-camitine) in cytoprotection and correction of metabolic processes in patients with coronary heart disease and myocardial infarction / Т. В. Чистик // Артериальная гипертензия. - 2019. - № 3/4. - С. 127-137. - Бібліогр.: в кінці ст.

Рубрики: Метакартин--тер прим

MeSH-головна:
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA (метаболизм, патофизиология, терапия, этиология)
ИНФАРКТ МИОКАРДА -- MYOCARDIAL INFARCTION (осложнения, патофизиология, терапия, этиология)
КАРНИТИН -- CARNITINE (анализ, история, терапевтическое применение, фармакология)
ЗАЩИТНЫЕ СРЕДСТВА ЛЕКАРСТВЕННЫЕ -- PROTECTIVE AGENTS (анализ, терапевтическое применение)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Ишемическая болезнь сердца занимает одно из ведущих мест в структуре обращаемости к врачу, инвалидизации и смертности при сердечно-сосудистых заболеваниях. В связи с этим актуальной проблемой является оптимизация лечения данной патологии. На сегодняшний день важное место в терапии ишемической болезни сердца (ИБС) занимает L-карнитин (Метакартин, World Medicine), позволяющий восстановить энергетический обмен в кардиомиоцитах, обеспечить их защиту от оксидативного стресса и предотвратить апоптоз. В обзоре рассмотрены рандомизированные клинические исследования с применением L-карнитина у пациентов с различными формами ИБС. Показано, что L-карнитин при ИБС уменьшает частоту приступов стенокардии, потребность в короткодействующих нитратах, улучшает толерантность к физической нагрузке, увеличивает фракцию выброса левого желудочка, нормализует липидный профиль. Назначение L-карнитина при остром инфаркте миокарда уменьшает объем зоны некроза, предупреждает развитие сердечной недостаточности, препятствует ремоделированию левого желудочка и развитию аритмий, улучшает прогноз и выживаемость пациентов
Ішемічна хвороба серця займає одне з провідних місць у структурі звернень до лікаря, інвалідизації та смертності при серцево-судинних захворюваннях. У зв’язку з цим актуальною проблемою є оптимізація лікування даної патології. На сьогодні важливе місце в терапії ішемічної хвороби серця (ІХС) займає L-карнітин (Метакартин, World Medicine), що дозволяє відновити енергетичний обмін у кардіоміоцитах, забезпечити їх захист від оксидативного стресу і запобігти апоптозу. В огляді розглянуті рандомізовані клінічні дослідження із застосуванням L-карнітину в пацієнтів із різними формами ІХС. Показано, що L-карнітин при ІХС зменшує частоту нападів стенокардії, потребу в короткодіючих нітратах, покращує толерантність до фізичного навантаження, збільшує фракцію викиду лівого шлуночка, нормалізує ліпідний профіль. Призначення L-карнітину при гострому інфаркті міокарда зменшує обсяг зони некрозу, попереджає розвиток серцевої недостатності, перешкоджає ремоделюванню лівого шлуночка і розвитку аритмій, покращує прогноз і виживаність пацієнтів
Coronary heart disease is on the one of the leading places in the structure of doctor’s visits, disability and mortality in cardiovascular diseases. In this regard, an urgent problem is the optimization of the treatment of this pathology. Today, L-carnitine (Metacartin, World Medicine) plays an important role in the treatment of coronary heart disease, which allows you to restore energy metabolism in cardiomyocytes, to ensure their protection against oxidative stress and to prevent apoptosis. The review examines randomized clinical trials with the use of L-carnitine in patients suffering from various forms of coronary heart disease. It was shown that L-carnitine in coronary heart disease reduces the incidence of angina attacks, the need for short-acting nitrates, improves exercise tolerance, increases left ventricular ejection fraction, and normalizes the lipid profile. Administration of L-carnitine in acute myocardial infarction reduces the volume of necrosis zone, prevents the development of heart failure, left ventricular remodeling and arrhythmias, improves the prognosis and survival of patients
Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

    Батушкін, В. В.
    Аналіз гіполіпідемічної терапії у хворих на артеріальну гіпертензію [Текст] = Analysis of lipid-lowering therapy in hypertensive patients / В. В. Батушкін // Артериальная гипертензия. - 2019. - № 3/4. - С. 135-146. - Бібліогр.: в кінці ст.

Рубрики: Толевас--тер прим

   Кандерсартан--тер прим

MeSH-головна:
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (метаболизм, патофизиология, терапия, этиология)
ДИСЛИПИДЕМИЯ -- DYSLIPIDEMIAS (патофизиология, терапия, этиология)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
АТЕРОСКЛЕРОЗ -- ATHEROSCLEROSIS (патофизиология, этиология)
КОНЕЧНОСТЬ НИЖНЯЯ -- LOWER EXTREMITY (кровоснабжение, патофизиология)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Артеріальна гіпертензія (АГ) і порушення ліпідного обміну є одними з найголовніших причин несприятливого серцево-судинного прогнозу, кожна з яких спричиняє розвиток й прогресування захворювань, пов’язаних з атеросклерозом. У багатьох пацієнтів ці чинники ризику присутні разом. У статті на підставі клінічного випадку обґрунтовано необхідність призначення статинів хворому з артеріальною гіпертензією. Наведено клінічний випадок спостереження й лікування АГ у 47-річного пацієнта з дисліпідемією на різних часових етапах з подальшим аналізом сучасної інформації про комбінацію статинів і антигіпертензивних засобів — сартанів у процесі ведення хворих із високим кардіоваскулярним ризиком. Після декількох років ефективного антигіпертензивного лікування артеріальний тиск хворого стабілізувався на цільових рівнях. Він кинув палити, нормалізував масу тіла. Залишилася асимптомна дисліпідемія, яку він медикаментозно не контролював. Під час передостаннього візиту в пацієнта був виявлений неоклюзивний атеросклероз судин нижніх кінцівок, що перебігав асимптомно. З огляду на ознаки судинного атеросклерозу пацієнт потрапляє в групу високого кардіоваскулярного ризику. Йому потрібно призначити інтенсивну статинотерапію. У цьому випадку важливо вибрати найбільш ефективний і безпечний препарат і відповідну дозу. При перегляді клінічного випадку комбінованого лікування нашого пацієнта кандесартаном (Кантаб) і аторвастатином (Толевас) слід звернути увагу на два моменти, що спровокували розвиток периферичного атеросклерозу. По-перше, до нас звернувся пацієнт молодого віку із симптомами гіпертонії, які вважалися основними для встановлення діагнозу й вибору терапії. Унаслідок цього він і отримував досить ефективне антигіпертензивне лікування. Супутня дисліпідемія мала субклінічний характер, і пацієнт самостійно перестав приймати статини. Високий загальний холестерин вважався лише фактором ризику. По-друге, у своїх медичних рекомендаціях ми керувалися критеріями оцінювання ступеня кардіоваскулярного ризику у хворих з АГ (Наказ МОЗ України від 24.05.2012 № 384), тому не наполягали на деяких етапах інтенсивної статинотерапії, як це рекомендується європейськими й північноамериканськими настановами 2017 року
Arterial hypertension and lipid dysmetabolism are the key causes of unfavourable cardiovascular prognosis. Each of them provokes the development and progression of the diseases associated with atherosclerosis. A lot of patients have both of these factors. The article sounds the necessity of statins administration in hypertensive patients based on a case report. The paper deals with a clinical case of treatment of arterial hypertension in a 47-year-old patient with dyslipidemia at various stages with the further analysis of modern information on the combination of statins and antihypertensive agents sartans for the management of the patients with a high cardiovascular risk. After several years of effective antihypertensive therapy, the patient achieved target blood pressure parameters. He gave up smoking, improved his body mass. The patient presented with asymptomatic dyslipidemia not being controlled with any remedies. Asymptomatic non-occlusive atherosclerosis of the lower extremities was determined within the penultimate visit. Taking into account the signs of artery sclerosis, the patient is considered to be in a high-risk cardiovascular group. He needed intensive therapy with statins. This case requires the most effective and safe remedy and an adequate dose. The analysis of the clinical case of complex treatment of our patient with candesartan (Kantab) and atorvastatin (Tolevas) demonstrates two important factors provoked the peripheral artery disease development. First, a young man sought medical attention for arterial hypertension symptoms, which were the main for diagnosing and choosing the therapy. Concomitant dyslipi-demia was subclinical, and the patient discontinued the use of a medication by himself. A high level of cholesterol was a risk factor. Second, we kept up with the criteria of cardiovascular risk assessment in hypertensive patients (the Order of MH of Ukraine No 384 dated 24.05.2012), thus we did not insist on some stages of intensive statin therapy as the European and North American guidelines, 2017, recommend
Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Рекомендації Американського коледжу кардіологів і Американської асоціації серця (АСС/АНА) щодо первинної профілактики серцево-судинних захворювань 2019 року. Розділ 4.3. Дорослі з високим рівнем холестерину в крові [Текст] = The American College of Cardiologists/American Heart Association Recommendations on Primary Prevention of Cardiovascular Diseases 2019. Chapter 4.3. Adults with High Blood Cholesterol // Артериальная гипертензия. - 2019. - № 3/4. - С. 149-152

MeSH-головна:
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES (профилактика и контроль)
МЕТОДИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ -- GUIDELINE
ДИСЛИПИДЕМИЯ -- DYSLIPIDEMIAS (патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
ПОСТЕРЫ -- POSTERS
ТАБЛИЦЫ -- TABLES
Кл.слова (ненормовані):
Американськая асоціація серця (АСС/АНА)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Осовская, Н. Ю.
Болевой синдром при приступе стенокардии и роль быстродействующих нитратов: взгляд специалиста [Текст] = Pain syndrome in angina attack and role of quick-relief nitrates: professional's opinion / Н. Ю. Осовская // Артериальная гипертензия. - 2019. - № 3/4. - С. 153-155

Рубрики: Изокет Спрей--тер прим

MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (осложнения, патофизиология, терапия, этиология)
СТЕНОКАРДИЯ СТАБИЛЬНАЯ -- ANGINA, STABLE (патофизиология, терапия, этиология)
Анотація: Ишемическая болезнь сердца (ИБС) является одной из важнейших социальных, медицинских и экономических проблем во всем мире. Самый высокий показатель смертности от ИБС зафиксирован в Украине в 2017 г. — 693 на 100 тыс. населения. Согласно результатам Фремингемского исследования, у больных стабильной стенокардией риск развития нефатального инфаркта миокарда и смерти от ИБС в течение 2 лет составляет соответственно 14,3 и 5,5 % у мужчин и 6,1 и 3,8 % у женщин. Больные с диагнозом стабильной стенокардии умирают от ИБС в 2 раза чаще, чем не имеющие этого заболевания. ИБС протекает как в острой, так и в хронической форме. Это внезапная коронарная смерть, стенокардия (напряжения, нестабильная, впервые возникшая, прогрессирующая, ранняя постинфарктная или постоперационная, спонтанная — вазоспастическая, микроваскулярная стенокардия), безболевая ишемия миокарда, острый инфаркт миокарда, сердечная недостаточность, нарушения ритма и проводимости
Стенокардия возникает, если работа сердца и потребность миокарда в кислороде превышают способность коронарных артерий снабжать соответствующие участки миокарда достаточным количеством насыщенной кислородом крови. Наиболее доказанным механизмом болевого синдрома при стенокардии считают накопление в сердечной мышце недоокисленных метаболитов на фоне ишемии. По мере развития ишемии миокарда снижается рН крови в коронарном синусе, происходит потеря внутриклеточного калия, а вместо утилизации молочной кислоты начинается ее повышенная выработка. Далее появляются патологические изменения ЭКГ, нарушается сократительная функция левого желудочка (ЛЖ), страдает диастолическое расслабление сердечной мышцы. Во время приступа стенокардии диастолическое давление в полости ЛЖ часто повышается, иногда настолько, что возникает легочный застой или развивается одышка
Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Скибчик, В. А.
Артеріальна гіпертензія і фібриляція передсердь: небезпечна «дружба», яку не можна ігнорувати! [Текст] = Arterial hypertension and atrial fibrillation: a dangerous "friendship" that cannot be ignored! / В. А. Скибчик, С. Д. Бабляк, Ю. О. Матвієнко // Артериальная гипертензия. - 2019. - № 3/4. - С. 156-162. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ -- ATRIAL FIBRILLATION (осложнения, патофизиология, этиология)
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (патофизиология, этиология)
РИСКА СТЕПЕНИ ОЦЕНКА -- RISK ADJUSTMENT (использование, тенденции)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: У статті розглянуто вплив артеріальної гіпертензії на виникнення й прогресування фібриляції передсердь. Наголошено на важливості неконтрольованої артеріальної гіпертензії як серйозного фактора ризику виникнення інсультів у пацієнтів із фібриляцією передсердь. Проаналізовано основні аспекти використання спеціальних діагностично-прогностичних шкал, які корисні при лікуванні пацієнтів із поєднаною патологією (артеріальна гіпертензія і фібриляція передсердь). Акцентовано на необхідності їх застосування в реальній клінічній практиці з метою зниження ризику як ішемічних інсультів і системного венозного тромбоемболізму, так і серйозних кровотеч
In the article, the authors briefly discuss the effect of arterial hypertension on the onset and progression of atrial fibrillation. The importance of uncontrolled hypertension as a serious risk factor for stroke in patients with atrial fibrillation is emphasized. The main aspects of using special diagnostic and prognostic scales useful in the treatment of patients with combined pathology (arterial hypertension and atrial fibrillation) are analyzed. Focus is made on the need of using these scales in real clinical practice in order to reduce both the risk of ischemic strokes and systemic venous thromboembolism, as well as serious bleedings
Дод.точки доступу:
Бабляк, С. Д.
Матвієнко, Ю. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Сіренко, Ю.
29-й Конгрес Європейського товариства артеріальної гіпертензії (ESH) і серцево-судинної протекції (м. Мілан, Італія)» [Текст] = 29th congress of the European Society of Hypertension and cardiovascular protection (Milan, Italy) / Ю. Сіренко, О. Сіренко // Артериальная гипертензия. - 2019. - № 3/4. - С. 163-170

MeSH-головна:
КОНГРЕССЫ -- CONGRESSES
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES (патофизиология, профилактика и контроль, терапия)
КРАТКИЙ ОБЗОР -- OUTLINES
Анотація: 21–24 червня 2019 року в м. Мілані (Італія) з успіхом пройшов 29-й Конгрес Європейського товариства артеріальної гіпертензії (ESH) і серцево-судинної протекції. Близько 2500 учасників зібралися з усього світу заради чудової можливості спілкуватися з новими й старими колегами і друзями під час конгресу. Захоплюючі наукові сесії, сателітні симпозіуми й виставки почалися після привітання, яке президент ESH виголосив на церемонії відкриття. Науковим комітетом було отримано понад 1000 тез доповідей. Цього року була високою відвідуваність сесій постерних доповідей, делегати виявляли до них великий інтерес
Дод.точки доступу:
Сіренко, О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Науково-практична конференція «Медико-соціальні проблеми артеріальної гіпертензії в Україні» (29-30 травня 2019 року, м. Київ) [Текст] = Research-to-practice conference Medical and social problems of arterial hypertension in Ukraine" (May 29-30, 2019, Kyiv) // Артериальная гипертензия. - 2019. - № 3/4. - С. 171-178

MeSH-головна:
КЛИНИЧЕСКАЯ КОНФЕРЕНЦИЯ -- CLINICAL CONFERENCE
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (профилактика и контроль, терапия)
Анотація: Науково-практична конференція організована Національною АМН України, Міністерством здоров’я України, ДУ «ННЦ «Інститут кардіології ім. М.Д. Стражеска НАМНУ», Асоціацією кардіологів України, Всеукраїнською антигіпертензивною асоціацією, Всеукраїнською асоціацією превентивної кардіології та реабілітації, Асоціацією дослідників України та за підтримки товариства судинного здоров’я та сторін
Науково-практична конференція була присвячена сучасним методам діагностики та лікування артеріальної гіпертензії й охоплювала такі питання: проблеми контролю артеріального тиску, артеріальна гіпертензія та серцево-судинний ризик, сучасні аспекти вимірювання АТ (офісного, амбулаторного і домашнього), лікування артеріальної гіпертензії, артеріальна гіпертензія та цукровий діабет, лікування артеріальної гіпертензії із супутньою патологією, такою як фібриляція передсердь та ішемічна хвороба серця, сучасні технології лікування артеріальної гіпертензії, безпечність медикаментозного лікування, інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту та їх комбінації, блокатори ангіотензинових рецепторів і їх комбінації. Особливу увагу було приділено коморбідності: ураження нирок, синдром обструктивного нічного апное сну, ураження печінки, «неврозне» серце
У роботі конференції брали участь близько 300 лікарів і науковців з усіх областей України та зарубіжжя. В рамках конференції було проведено спільну сесію Міжнародного товариства судинного здоров’я та Всеукраїнської антигіпертензивної асоціації, також проведено лекції, сателітні симпозіуми, круглі столи, дискусії з актуальних питань діагностики і лікування артеріальної гіпертензії і конкурс на кращу наукову роботу серед молодих учених. Загалом було заслухано близько 65 усних доповідей, серед яких також було оприлюднено результати власних досліджень. Проведено засідання із розглядом практичних аспектів лікування артеріальної гіпертензії з наведенням клінічних випадків
Дод.точки доступу:
Науково-практична конференція «Медико-соціальні проблеми артеріальної гіпертензії в Україні» \про неї\

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Меденцева, О. О.
Прогнозування несприятливих подій та ефективність лікування у хворих на гіпертонічну хворобу з серцевою недостатністю та цукровим діабетом 2-го типу [Текст] = Prediction of adverse events and treatment effectiveness in hypertensive patients with heart failure and diabetes mellitus type 2 / О. О. Меденцева, Ю. С. Рудик, І. Г. Кравченко // Артериальная гипертензия. - 2019. - № 3/4. - С. 179-183. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (осложнения, патофизиология, этиология)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
СЕРДЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- HEART FAILURE (диагностика, патофизиология, этиология)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (диагностика, метаболизм, патофизиология, этиология)
РИСКА СТЕПЕНИ ОЦЕНКА -- RISK ADJUSTMENT (использование, статистика, тенденции)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Гіпертонічна хвороба (ГХ) є основним фактором захворюваності та смертності, пов’язаної з серцево-судинними захворюваннями. Артеріальний тиск не контролюється добре в більшості пацієнтів із цукровим діабетом (ЦД) і гіпертензією, а ЦД збільшує частоту розвитку несприятливих подій в цієї категорії хворих. Тому метою дослідження є розробка моделі прогнозування несприятливих подій та оцінка ефективності лікування хворих на ГХ із серцевою недостатністю зі збереженою фракцією викиду лівого шлуночка та ЦД 2-го типу
Hypertensive disease is a major contributor to cardiovascular morbidity and mortality. Blood pressure is not well controlled in most patients with diabetes mellitus (DM) and hypertension, and the DM increases the incidence of adverse events in this category of patients. Therefore, the purpose of the study is to develop prediction model of negative events and assess the effectiveness of treatment in hypertensive patients with chronic heart failure with preserved ejection fraction type 2 DM
Дод.точки доступу:
Рудик, Ю. С.
Кравченко, І. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

Кротова, В. Ю.
Оманлива контрольована артеріальна гіпертензія: когнітивні функції та якість життя [Текст] = False controlled arterial hypertension: cognitive functions and quality of life / В. Ю. Кротова // Артериальная гипертензия. - 2019. - № 3/4. - С. 184-187. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (профилактика и контроль, терапия, этиология)
КОГНИТИВНОЕ НАРУШЕНИЕ УМЕРЕННОЕ -- MILD COGNITIVE IMPAIRMENT (патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE (психология)
Анотація: У статті подані результати нейропсихологічного обстеження 509 амбулаторних пацієнтів із контрольованою артеріальною гіпертензією II ступеня й комплексна оцінка когнітивних функцій з використанням короткої шкали оцінки психічного статусу (MMSE) і Монреальської шкали оцінки когнітивних функцій (MoCA). У 32,2 % пацієнтів із контрольованою артеріальною гіпертензією II ступеня й низьким серцево-судинним ризиком за шкалою SCORE відзначалися недементні когнітивні розлади, що й стало основою для характеристики конт-рольованої артеріальної гіпертензії в таких хворих із когнітивними порушеннями як оманливої. У пацієнтів з артеріальною гіпертензією й когнітивними розладами, за даними опитувальника SF-36, спостерігалося значне (р 0,001) зниження якості життя за всіма шкалами порівняно з пацієнтами без когнітивних порушень і здоровими людьми. Факторами ризику розвитку когнітивних порушень при гіпертензії є обтяжена спадковість із когнітивних розладів у найближчих родичів, а також варіабельність систолічного артеріального тиску протягом дня понад 12 мм рт.ст. і діастолічного артеріального тиску — понад 10 мм рт.ст. згідно з даними амбулаторного моніторингу артеріального тиску. За результатами кореляційного аналізу виявлено прямий зв’язок між погіршенням компонентів якості життя й порушенням когнітивних функцій, які оцінювалися за допомогою різних нейропсихологічних тестів. Раннє визначення показників когнітивної функції в пацієнтів з артеріальною гіпертензією II стадії як маркера ураження головного мозку внаслідок артеріальної гіпертензії необхідне для уточнення стратифікації ризику серцево-судинних подій
The article presents the results of neuropsychological examination of 509 outpatients with a controlled stage II arterial hypertension and an integrated assessment of cognitive functions using the Mini-Mental State Examination and Montreal Cognitive Assessment. It was found that 32.2 % of persons with a controlled stage II arterial hypertension and a low cardiovascular risk on SCORE scale had non-dementia cognitive disorders that became the basis for considering controlled arterial hypertension in such patients with cognitive impairment as false. In patients with hypertension and cognitive disorders, based on the data on the SF-36 questionnaire, there was a significant (p 0.001) decrease in quality of life on all sections compared to those without cognitive disorders and healthy ones. Risk factors for the development of cognitive impairment in hypertension are history of cognitive disorders in the immediate family, as well as variability of systolic blood pressure above 12 mmHg during the day according to ambulatory blood pressure monitoring and daytime diastolic blood pressure — above 10 mmHg. The results of the correlation analysis revealed a direct relationship between the deterioration in the quality of life components and impaired cognitive functions assessed by various neuropsychological tests. An early determination of the indicators of cognitive function in patients with stage II arterial hypertension as a marker of brain damage due to arterial hypertension is necessary to clarify the risk stratification for cardiovascular events
Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-37

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)