Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=АУ40/2018/11/1<.>

Загальна кількість знайдених документів : 21
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-21

Targeted search of hypoglycemic agents among N-substituted isoindoline-1,3-diones and its analogues [Текст] / Yu. V. Martynenko [et al.] // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2018. - Том 11, N 1. - С. 4-11

MeSH-головна:
ГИПОГЛИКЕМИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА -- HYPOGLYCEMIC AGENTS (метаболизм, терапевтическое применение, фармакокинетика, химический синтез)
МОЛЕКУЛЯРНОЙ СТЫКОВКИ МОДЕЛИРОВАНИЕ -- MOLECULAR DOCKING SIMULATION (использование)
МАГНИТНО-РЕЗОНАНСНАЯ СПЕКТРОСКОПИЯ -- MAGNETIC RESONANCE SPECTROSCOPY
КАРБОНОВЫЕ КИСЛОТЫ -- CARBOXYLIC ACIDS (терапевтическое применение, фармакокинетика, химический синтез)
Анотація: It is known, that increasing of glucose level in the blood is an important factor at the risk of vascular complications in diabetes mellitus type 2 development. Taking this into account, short-acting priming regulators of glycemia (meglitinides) are designed, such as tableted sugar-reducing drugs with short acting insulin secretion stimulation. They are characterized by a slight decrease of glycohemoglobin content, the risk of body weight gain and decrease of efficacy during long-term usage despite their effectiveness. The solution of this problem can be as following: the creation of more effective drugs, which would contain known antidiabetic “pharmacophore” fragments able to provide a long-term hypoglycemic effect and having a polyvectoral mechanism of activity and effect both on symptoms of the disease and on disease etiology
Відомо, що підвищення рівня глюкози у крові – важливий чинник ризику розвитку судинних ускладнень при цукровому діабеті 2 типу. Враховуючи це, розробили регулятори глікемії (меглітиніди) – цукрознижувальні засоби, механізм дії котрих спрямований на стимулювання секреції інсуліну протягом короткого проміжку часу. Незважаючи на ефективність, для них характерне незначне зменшення вмісту глікогемоглобіну, ризик набору маси тіла та зниження ефективності під час тривалого застосування. Вирішення цієї проблеми можливе тільки шляхом створення ефективніших препаратів, котрі б поєднували відомі антидіабетичні «фармакофорні» фрагменти, що здатні забезпечувати тривалий гіпоглікемічний ефект і впливати на симптоми захворювання, і на причини їх виникнення
Дод.точки доступу:
Martynenko, Yu. V.
Kazunin, M. S.
Antypenko, O. M.
Selivanova, Ye. A.
Kovalenko, S. I.
Trzhetsynskyi, S. D.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Пругло, Є. С.
Синтез і дослідження фізико-хімічних властивостей солей 2-(5-(2-бромфеніл)-4-аміно-4Н-1,2,4-тріазол-3-ілтіо)ацетатної кислоти [Текст] / Є. С. Пругло // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2018. - Том 11, N 1. - С. 12-16

MeSH-головна:
КАРБОНОВЫЕ КИСЛОТЫ -- CARBOXYLIC ACIDS (химический синтез)
АЦЕТАТЫ -- ACETATES (химический синтез)
ХРОМАТОГРАФИЯ ГАЗОВАЯ МАСС-СПЕКТРОМЕТРИЯ -- GAS CHROMATOGRAPHY-MASS SPECTROMETRY (использование)
Анотація: На сучасному етапі розвитку науки перед ученими постає багато питань у сфері медицини та фармації. Одне з найважливіших – дослідження та пошук нових шляхів синтезу високоефективних і малотоксичних речовин. Особливу зацікавленість викликають похідні 1,2,4-тріазолу. На їх основі створено лікарські препарати, що широко застосовуються в медицині. Мета роботи – синтез і дослідження властивостей солей 2-(5-(2-бромфеніл)-4-аміно-4Н-1,2,4-тріазол-3-ілтіо)ацетатної кислоти. Методи та результати. Як вихідні речовини обрали 2-бромбензойну кислоту, з якої через низку послідовних стадій отримали 2-(5-(2-бромфеніл)-4-аміно-4Н-1,2,4-тріазол-3-тіо)оцтову кислоту. Реакцією нейтралізації отримали солі з органічними та неорганічними основами. Дослідили фізико-хімічні властивості отриманих сполук. Будова речовин підтверджена за допомогою елементного аналізу на приладі Elementar Vario L cube (CHNS), ІЧ-спектри (4000–400 см-1) знято на модулі ALPHA-Т спектрометра Bruker ALPHA FT-ІR. 1H ЯМР спектри сполук записані за допомогою спектрометра Varian Mercury VX 200 (розчинник – ДМСО-d6, внутрішній стандарт – тетраметилсилан). Утворення солей підтверджено сигналами відповідних протонованих амінів. Хромато-мас-спектральні дослідження виконали на приладі LC MS: Agilent 1260 Infinity HPLC System, спосіб іонізації – хімічна іонізація при атмосферному тиску (APCI). Висновки. Взаємодією отриманого тіону з кислотою монохлорацетатною у водному розчині подвійної кількості лугу з наступною нейтралізацією отримали відповідну карбонову кислоту. Підтверджено, що найбільші виходи солей як продуктів реакції спостерігали при використанні як розчинника води, котру надалі замінювали на ацетон. Встановили оптимальні умови отримання солей 2-(5-(2-бромфеніл)-4-R-4Н-1,2,4-тріазол-3-ілтіо)ацетатної кислоти з неорганічними та органічними основами
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Одинцова, В. М.
Синтез, фізико-хімічні властивості, антигіпоксична активність деяких 5-[((5-(адамантан-1-іл)-4-R-4H-1,2,4-тріазол-3-іл)тіо)метил]-N-R1-1,3,4-тіадіазол-2-амінів та 5-[((5-(aдамантан-1-іл)-4-R-4H-1,2,4-тріазол-3-іл)тіо)метил]-4-R1-4H-1,2,4-тріазол-3-тіолів [Текст] / В. М. Одинцова, Є. Г. Книш, O. I. Панасенко // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2018. - Том 11, N 1. - С. 17-22

MeSH-головна:
КЛЕТОЧНАЯ ГИПОКСИЯ -- CELL HYPOXIA (действие лекарственных препаратов)
ТРИАЗОЛЫ -- TRIAZOLES (терапевтическое применение, химический синтез)
МАГНИТНО-РЕЗОНАНСНАЯ СПЕКТРОСКОПИЯ -- MAGNETIC RESONANCE SPECTROSCOPY (методы)
ХРОМАТОГРАФИЯ ГАЗОВАЯ МАСС-СПЕКТРОМЕТРИЯ -- GAS CHROMATOGRAPHY-MASS SPECTROMETRY (использование)
Анотація: Сьогодні до розладів центральної нервової системи функціонально-метаболічних процесів, судинних захворювань, зокрема гострих порушень мозкового кровообігу, призводить збільшення кількості природних і техногенних ситуацій. До того ж зміни, що відбуваються на молекулярному, клітинному рівнях, лежать в основі функціональних порушень окремих систем та організму загалом. Гіпоксія не тільки ускладнює перебіг захворювання, але й здебільшого визначає його результат. Важлива роль у боротьбі з гіпоксією належить антиоксидантам, котрі поліпшують утилізацію організмом циркулюючого кисню, зменшують потребу в ньому органів і тканин, що є не лише доцільним, але й необхідним при лікуванні багатьох гострих і хронічних патологічних процесів. Отже, частота гіпоксичних станів, широкий спектр факторів, що їх спричиняють, зумовлюють актуальність пошуку нових засобів і методів подолання кисневої недостатності. Мета роботи – цілеспрямований пошук деяких 5-[((5-(адамантан-1-іл)-4-R-4H-1,2,4-тріазол-3-іл)тіо)метил]-N-R1-1,3,4-тіадіазол-2-амінів та 5-[((5-(aдамантан-1-іл)-4-R-4H-1,2,4-тріазол-3-іл)тіо)метил]-4-R1-4H-1,2,4-тріазол-3-тіолів, вивчення їхніх фізико-хімічних властивостей і фармакологічний скринінг антигіпоксичної активності сполук, що отримали. Матеріали та методи. Вивчення фізико-хімічних властивостей здійснили на сертифікованому та ліцензійному сучасному обладнанні. Антигіпоксичну активність вивчали під час моделювання гіпоксії з гіперкапнією. Як препарат порівняння в дослідженнях використали мексидол у дозі 100 мг/кг. Результати. Встановили, що синтезовані сполуки та препарат порівняння по-різному впливали на тривалість життя щурів. Визначили сполуки, в яких антигіпоксична активність перевищувала контроль, в інших – знаходилась на рівні мексидолу. Ряд сполук виявляли дещо меншу активність порівняно з контролем, серед досліджуваних дві сполуки за силою дії поступались препарату порівняння, але вони не зменшували тривалість життя дослідних груп порівняно з контролем. Дія решти сполук на тривалість життя дослідної групи була на рівні контрольної групи, що отримувала фізіологічний розчин. Висновки. Синтезовано ряд нових сполук похідних 5-[((5-(адамантан-1-іл)-4-R-4H-1,2,4-тріазол-3-іл)тіо)метил]-N-R1-1,3,4-тіадіазол-2-амінів та 5-[((5-(aдамантан-1-іл)-4-R-4H-1,2,4-тріазол-3-іл)тіо)метил]-4-R1-4H-1,2,4-тріазол-3-тіолів, будову яких підтвердили за допомогою сучасних фізико-хімічних методів аналізу. Найактивнішими серед досліджуваних сполук виявилися 3а та 2а: їхня антигіпоксична активність перевищує контроль на 37,86 і 36,30 % та мексидол на 7,35 і 5,79 % відповідно
Дод.точки доступу:
Книш, Є. Г.
Панасенко, О. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Рудь, А. М.
Синтез нових алкілсульфоніл(сульфініл) похідних 1,2,4-тріазолу на основі (3-(алкілтіо)-4-R-1,2,4-тріазол-5-іл)(феніл)метанолів [Текст] / А. М. Рудь, А. Г. Каплаушенко, Ю. Г. Самелюк // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2018. - Том 11, N 1. - С. 23-28

MeSH-головна:
МЕТАНОЛ -- METHANOL (химический синтез)
ТРИАЗОЛЫ -- TRIAZOLES (химический синтез)
СПЕКТРОФОТОМЕТРИЯ УЛЬТРАФИОЛЕТОВАЯ -- SPECTROPHOTOMETRY, ULTRAVIOLET (использование)
МАГНИТНО-РЕЗОНАНСНАЯ СПЕКТРОСКОПИЯ -- MAGNETIC RESONANCE SPECTROSCOPY (методы)
Анотація: Останніми роками велику увагу приділяють пошуку та створенню нових лікарських засобів. Цілеспрямований синтез сполук із низькою токсичністю та вираженими біологічними властивостями є головним завданням для створення лікарських препаратів. Особливий інтерес становлять азотовмісні гетероцикли як високоефективні фармакологічно активні сполуки. Доволі велику увагу в цьому напрямі приділяють вивченню біологічної активності 1,2,4-тріазолів, оскільки ядро 1,2,4-тріазолу є структурним фрагментом лікарських препаратів із різноманітними фармакологічними ефектами. Мета роботи – синтез нових сполук у ряду 1,2,4-тріазол-3-тіонів, що містять гідроксифенільні замісники. Синтезувати вихідні сполуки, для яких вивчити реакції алкілування та окислення атому Сульфуру до IV- та VI-валентного стану. Матеріали та методи. Підтвердження будови, встановлення індивідуальності та чистоти отриманих речовин виконали комплексним використанням елементного аналізу, ІЧ-, УФ-спектрофотометрії, 1Н ЯМР-спектрометрії, ТШХ, ВЕРХ-МС. Результати. Отримали ряд похідних 1,2,4-тріазол-3-тіонів, а саме окислені форми їхніх s-алкілпохідних, що мають практичне значення для розробників лікарських препаратів, а також для науковців у галузі органічного синтезу. Фармакологічну активність 1,2,4-тріазол-3-тіонів вивчено недостатньо. На наш погляд, синтез, вивчення фізико-хімічних та біологічних властивостей 1,2,4-тріазол-3-тіонів з гідроксифенільними замісниками мають наукову новизну, теоретичне та практичне значення. Тому пошук біологічно активних речовин у цьому ряді сполук продовжується. Висновки. Синтезовано 13 нових потенційних біологічно активних молекул: (3-(алкілсульфоніл(сульфініл))-4-R-1,2,4-тріазол-5-іл)(феніл)метанолів, структуру яких підтверджено комплексом фізико-хімічних методів аналізу
Дод.точки доступу:
Каплаушенко, А. Г.
Самелюк, Ю. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Мєдвєдкова, С. О.
Клініко-електроенцефалографічні кореляції у хворих на мозковий ішемічний півкульовий інсульт у ранньому відновному періоді захворювання [Текст] / С. О. Мєдвєдкова // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2018. - Том 11, N 1. - С. 29-34

MeSH-головна:
ИНСУЛЬТ -- STROKE (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
ЭЛЕКТРОЭНЦЕФАЛОГРАФИЯ -- ELECTROENCEPHALOGRAPHY (использование)
РЕАБИЛИТАЦИЯ -- REHABILITATION (методы)
Анотація: Мета роботи – дослідити стан біоелектричної активності головного мозку в зіставленні з клініко-неврологічними даними у хворих на мозковий ішемічний півкульовий інсульт (МІПІ) в ранньому відновному періоді захворювання. Матеріали та методи. Виконали комплексне клініко-інструментальне дослідження 60 пацієнтів (23 чоловіків і 37 жінок віком 58 (54–66) років) з МІПІ в ранньому відновному періоді захворюваня, що включало оцінювання за шкалою інсульту Національного Інституту здоров’я (NIHSS) і модифікованою шкалою Ренкіна на 10, 30, 90 і 180 добу захворювання. Для оцінювання функціонального стану головного мозку на 10 добу МІПІ проводили комп’ютерну електроенцефалографію з визначенням параметрів спектрального аналізу біоелектричної активності головного мозку. Результати. Встановили, що з рівнем інвалідизації на 180 добу МІПІ найбільш тісно пов’язані значення ВСП ритмів δ-піддіапазону УП (R = +0,41, p 0,05), ВСП ритмів δ-піддіапазону ІП (R
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Вакалюк, І. І.
Діагностична значущість новітніх біомаркерів прогресування стеатозу у хворих на стабільну ішемічну хворобу серця, що поєднана з неалкогольною жировою хворобою печінки [Текст] / І. І. Вакалюк, Н. Г. Вірстюк // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2018. - Том 11, N 1. - С. 35-39

MeSH-головна:
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA (диагностика, лекарственная терапия, осложнения, этиология)
ПЕЧЕНИ ЖИРОВАЯ ДИСТРОФИЯ -- FATTY LIVER (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
СЕЛЕНОПРОТЕИН P -- SELENOPROTEIN P (диагностическое применение)
КЕРАТИН-18 -- KERATIN-18 (диагностическое применение)
Анотація: Мета роботи – визначити діагностичну цінність селенопротеїну Р і фрагментів М30 цитокератину 18 у взаємозв'язку з прозапальними цитокінами для ранньої діагностики та прогресування неалкогольної жирової хвороби печінки (НАЖХП) у хворих на стабільну ішемічну хворобу серця (ІХС). Матеріали та методи. Обстежили 140 хворих на НАЖХП і стабільну ІХС ФК ІІ–ІІІ: 89 хворих із неалкогольним жировим гепатозом (І група); 51 хворий на неалкогольний стеатогепатит (ІІ група). Усім хворим здійснили загальноклінічне обстеження, електрокардіографію, коронарографію, ехокардіографію, ультразвукове дослідження печінки, визначення рівня фрагментів М30 цитокератину 18, селенопротеїну Р, ТНФ-альфа, інтерлейкіну-6, високочутливого С-реактивного протеїну в сироватці крові. Результати. Встановлена наявність стеатозу печінки різного ступеня в усіх хворих, яких обстежили. При цьому в більшості хворих І групи був 1 та 2 ступінь стеатозу; у 2 групі переважав 3 ступінь стеатозу. Рівень селенопротеїну Р у хворих із 1 ступенем стеатозу був на 39,6 % вищим порівняно з 0 ступенем; при 2 ступені був більшим у 2,8 раза за його рівень у контролі та в 1,9 раза більшим за показник при 1 ступені стеатозу (р 0,05). Рівень цитокератину 18 М30 при 1 ступені стеатозу був у 1,8 раза більшим за його значення в контролі, при 2 ступені перевищував цю величину в 2,3 раза, при 3 ступені досягнув свого найбільшого значення (р 0,05). Рівень ТНФ-альфа при 1 ступені стеатозу був у 2,5 раза вищим за його показник у контролі, при 2 ступені перевищував це значення в 3,7 раза, при 3 ступені був в 5,4; 2,2 та 1,5 раза вищим порівняно з 0, 1 і 2 ступенями стеатозу (р 0,05). Подібні закономірності змін спостерігали за величиною ІЛ-6 і вч-СРП. Виявлені позитивні кореляційні взаємозв’язки між сироватковими рівнями селенопротеїну Р, фрагментів М30 цитокератину 18 і прозапальними цитокінами. Висновки. Наростання сироваткових рівнів селенопротеїну Р і фрагментів М30 цитокератину 18 поруч із прозапальними цитокінами вже при 1 ступені стеатозу печінки свідчить про їхню незалежну діагностичну та прогностичну цінність на ранніх стадіях розвитку НАЖХП у хворих на стабільну ІХС
Дод.точки доступу:
Вірстюк, Н. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Ал, Нукарі Абдулкарим
Оцінювання мікробіологічної чистоти назальної мазі "Мнемастим" [Текст] / Нукарі Абдулкарим Ал, О. С. Кошелєв, О. Л. Дроздов // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2018. - Том 11, N 1. - С. 40-43

MeSH-головна:
ВВЕДЕНИЕ ЛЕКАРСТВ ИНТРАНАЗАЛЬНОЕ -- ADMINISTRATION, INTRANASAL (использование)
МАЗИ -- OINTMENTS (терапевтическое применение, фармакокинетика)
АРГИНИН-ВАЗОПРЕССИН -- ARGININE VASOPRESSIN (терапевтическое применение)
Анотація: Мета роботи – визначення мікробіологічної чистоти назальної мазі «Мнемастим» з аргінін-вазопресином (АВП). Матеріали та методи. Для контролю мікробної контамінації робили посіви на комплект поживних середовищ: для виділення кишкових бактерій – агар ЕНДО, жовтково-сольовий агар (ЖСА) – для виділення стафілококів, середовище Сабуро – для виділення грибів. Чашки з посівами витримували при температурі 37 °C протягом 48 годин. Надалі ідентифікацію здійснювали за загальноприйнятими методиками. Результати. Встановили, що кількість мікроорганізмів (бактерій і грибів) в 1 г препарату не перевищує допустимі Державною Фармакопеєю України (ДФУ) нормативи для цього класу лікарських форм, але наближена до критичного значення. Цього цілком достатньо для екстемпорального виготовлення назальної мазі «Мнемастим», поряд з цим при розробленні та подальшому промисловому виробництві готового лікарського засобу доцільно введення до його складу антисептичних допоміжних речовин. На підставі комплексних фармако-технологічних, біофармацевтичних, фізико-хімічних, реологічних і біологічних досліджень розробили оптимальний склад і технологію екстемпорального виготовлення назальної мазі «Мнемастим» для терапії когнітивних наслідків цереброваскулярної патології. Висновки. Назальна лікарська форма «Мнемастим» для промислового виробництва потребує введення до складу допоміжних речовин, що характеризуються антимікробною активністю, для стабілізації процесу мікробної контамінації. Виявили, що для мінімізації цього показника стандартизації мазі на ліпофільній основі в фармакопейних межах найраціональнішим є використання полігексаметиленгуанідину фосфату, триклозану або суміші ніпагин:ніпазол 8:2 у 0,15 % концентрації. Введення консервантів у назальну мазь вазопресину на ліпофільній основі для екстемпорального виготовлення не потрібне
Дод.точки доступу:
Кошелєв, О. С.
Дроздов, О. Л.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Дослідження гострої токсичності екстрактів із вероніки широколистої та вероніки довголистої [Текст] / А. П. Осьмачко [та ін.] // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2018. - Том 11, N 1. - С. 44-50

MeSH-головна:
РАСТЕНИЙ ЭКСТРАКТЫ -- PLANT EXTRACTS (терапевтическое применение, токсичность)
ВЕРОНИКА -- VERONICA (токсичность, химия)
ТОКСИЧНОСТИ ОСТРОЙ ТЕСТЫ -- TOXICITY TESTS, ACUTE (использование, методы)
Анотація: Мета роботи – дослідження гострої токсичності екстрактів, що одержані з трави, листя, квіток вероніки широколистої та з трави вероніки довголистої. Матеріали та методи. Дослідження гострої токсичності екстрактів, що одержані з трави (Vt-h-в), листя (Vt-fol-хл), квіток (Vt-fl-хл) вероніки широколистої та з трави вероніки довголистої (Vl-h-сп) здійснили відповідно до міжнародних і вітчизняних вимог про гуманне ставлення до тварин. Дослідження проводили на білих, нелінійних, статевозрілих, стандартизованих за фізіологічними та біохімічними показниками самцях мишей, яких поділили на 5 груп по 6 тварин у кожній. Досліджувані екстракти вводили внутрішньошлунково в дозі 5000 мг/кг. Оцінювання гострої токсичності виконали за загальним станом, динамікою маси тіла, підрахунком летальних випадків піддослідних тварин, гематологічними та біохімічними показниками. Для підтвердження нетоксичності екстрактів здійснили гістологічне дослідження зразків внутрішніх органів через 14 діб від початку експерименту. Клас токсичності визначали за класифікацією К. К. Сидорова. Результати. Внутрішньошлункове введення субстанцій із вероніки широколистої та вероніки довголистої у дозі 5000 мг/кг не призводило до загибелі тварин і змін поведінки, що вказує на відсутність значущої токсичної дії субстанцій. Загальний стан, динаміка маси тіла та інші показники були задовільними та не відрізнялись від показників інтактних тварин. Досліджувані субстанції не впливали на гематологічні показники та біохімічні параметри піддослідних тварин, вони перебувають у межах показників інтактних тварин. Патогістологічних змін у структурі внутрішніх органів (міокарда, легень, шлунка, печінки та нирок) під впливом досліджуваних субстанцій не виявили. Висновки. Виражених явищ інтоксикації у тварин не зареєстровано, загальний стан, динаміка маси тіла та інші показники були задовільними та не відрізнялись від показників інтактних тварин. Гематологічні показники та біохімічні параметри перебували в межах показників інтактних тварин. Патогістологічних змін у структурі внутрішніх органів не виявили. Відповідно до класифікації К. К. Сидорова та ГОСТ 12.1.007-76, екстракти віднесені до IV класу токсичності: малотоксичні речовини (LD50 = 500–5000 мг/кг)
Дод.точки доступу:
Осьмачко, А. П.
Іваночко, В. М.
Ковальова, А. М.
Ільїна, Т. В.
Кошовий, О. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Дослідження діуретичної активності похідних 4-R-5-(тіофен-2-ілметил)-4Н-1,2,4-тріазолів [Текст] / О. А. Сугак [та ін.] // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2018. - Том 11, N 1. - С. 51-56

MeSH-головна:
ДИУРЕТИКИ -- DIURETICS (химический синтез)
ТРИАЗОЛЫ -- TRIAZOLES
СТРУКТУРА-АКТИВНОСТЬ, ВЗАИМОСВЯЗЬ -- STRUCTURE-ACTIVITY RELATIONSHIP
ГЕТЕРОЦИКЛИЧЕСКИЕ СОЕДИНЕНИЯ -- HETEROCYCLIC COMPOUNDS (химия)
Анотація: Клінічний і терапевтичний ефект сечогінних препаратів не обов’язково пов’язаний тільки зі збільшенням діурезу. Так, наприклад, діуретики також призначають як засіб дегідратаційної термінової терапії під час набряку легенів, головного мозку, в комплексній терапії хворих на артеріальну гіпертензію, при глаукомі, епілепсії, а також для індукції примусового діурезу при отруєнні. Тому пошук нових діуретичних засобів серед гетероциклічних систем може вирішити проблему лікування комплексу захворювань різного генезу. Мета роботи – дослідження діуретичної активності похідних 4-R-5-(тіофен-2-ілметил)-4Н-1,2,4-тріазолів. Матеріали та методи. Для встановлення впливу сполук, що синтезовані на кафедрі токсикологічної та неорганічної хімії ЗДМУ, на екскреторну функцію нирок використовували метод Є. Б. Берхіна. Результати. Дослідили діуретичну активність похідних 4-R-5-(тіофен-2-ілметил)-4H-1,2,4-тріазол-3-тіолу. Встановили закономірності «структура – активність». Заміна фенільного радикалу в молекулі 4-феніл-5-(тіофен-2-ілметил)-4H-1,2,4-тріазол-3-тіолу на етильний або метильний призводить до незначного підвищення діуретичного ефекту. Введення в молекулу 4-R-5-(тіофен-2-ілметил)-4H-1,2,4-тріазол-3-тіолу алкілового радикалу зумовлює підвищення діуретичного ефекту. Введення 2-хлор-6-фторбензилового, 4-гідроксибензилового та 3,5-диметоксибензилового радикалу в молекулу N'-R1-іден-2-((4-метил-5-(тіофен-2-ілметил)-4H-1,2,4-тріазол-3-іл)тіо)ацетогідразиду також призводить до підвищення діуретичної активності. Заміна 3,4-дифторбензилового радикалу на 4-фторбензиловий, 2-бромбензиловий, 2-гідроксибензиловий в молекулі N'-R1-іден-2-((4-феніл-5-(тіофен-2-ілметил)-4H-1,2,4-тріазол-3-іл)тіо)ацетогідразиду спричиняє зниження діуретичної дії. Висновки. Дослідили діуретичну активність похідних 4-R-5-(тіофен-2-ілметил)-4Н-1,2,4-тріазолів методом Є. Б. Берхіна. Похідні 4-R-5-(тіофен-2-ілметил)-4Н-1,2,4-тріазолів проявляють як діуретичний, так і антидіуретичний ефект. Встановили взаємозв’язок «структура – дія». Найбільш активною сполукою є 3-(гептилтіо)-4-метил-5-(тіофен-2-ілметил)-4H-1,2,4-тріазол
Дод.точки доступу:
Сугак, О. А.
Панасенко, О. І.
Книш, Є. Г.
Сафонов, А. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Изучения влияния основ-носителей на высвобождение активных фармацевтических ингредиентов из комбинированных мазей антимикотического действия [Текст] / В. В. Луць [и др.] // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2018. - Том 11, N 1. - С. 57-63

MeSH-головна:
ПРОТИВОГРИБКОВЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIFUNGAL AGENTS (терапевтическое применение)
ДЕРМАТОФИТИЯ СТОПЫ -- TINEA PEDIS (диагностика, лекарственная терапия, микробиология, этиология)
МАЗИ -- OINTMENTS (терапевтическое применение, фармакокинетика)
Анотація: Цель работы - определение микробиологической чистоты назальной мази "Мнемастим" с аргинин-вазопрессином (АВП). Для контроля микробной контаминации посевы делали на комплект питательных сред: для выделения кишечных бактерий - на агар ЭНДО, на желточно-солевой агар (ЖСА) - для выделения стафилококков и на среду Сабуро - для выделения грибов. Чашки с посевами инкубировали при температуре 37 $E symbol РC в течение 48 часов. Дальнейшую идентификацию проводили по общепринятым методикам. Установлено, что количество микроорганизмов (бактерий и грибов) в 1 г препарата не превышает допустимые Государственной Фармакопеей Украины нормативы для данного класса лекарственных форм, но приближено к критическому значению. Этого вполне достаточно для экстемпорального изготовления назальной мази "Мнемастим", вместе с тем при разработке и дальнейшем промышленном производстве готового лекарственного средства целесообразно введение в его состав антисептических вспомогательных веществ. На основании комплексных фармако-технологических, биофармацевтических, физико-химических, реологических и биологических исследований разработаны оптимальный состав и технология экстемпорального изготовления назальной мази "Мнемастим" для терапии когнитивных последствий цереброваскулярной патологии. Выводы: назальная лекарственная форма "Мнемастим" для промышленного выпуска требует введения в состав вспомогательных веществ, обладающих антимикробной активностью, для стабилизации процесса микробной контаминации. Отмечено, что для минимизации этого показателя стандартизации мази на липофильной основе в фармакопейных пределах наиболее рационально использование полигексаметиленгуанидина фосфата, триклозана или смеси нипагин:нипазол 8:2 в 0,15 % концентрации. Введение консервантов в назальную мазь вазопрессина на липофильной основе для экстемпорального изготовления не требуется
Дод.точки доступу:
Луць, В. В.
Гладышев, В. В.
Лисянская, А. П.
Бирюк, И. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Тригубчак, О. В.
Дослідження впливу природи допоміжних речовин на показники якості шипучих таблеток ацетилсаліцилової кислоти, парацетамолу та аскорбінової кислоти [Текст] / О. В. Тригубчак, Т. А. Грошовий, С. М. Гуреєва // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2018. - Том 11, N 1. - С. 64-68

MeSH-головна:
АСПИРИН -- ASPIRIN (терапевтическое применение, химия)
АСКОРБИНОВАЯ КИСЛОТА -- ASCORBIC ACID (терапевтическое применение, фармакокинетика)
ТАБЛЕТКИ -- TABLETS (терапевтическое применение, фармакокинетика)
Анотація: Пріоритетним завданням фармацевтичної науки залишається створення та раціональне застосування лікарських засобів. Серед таких лікарських препаратів останніми роками особливу увагу приділяють шипучим (швидкорозчинним, газоутворювальним або ефервесцентним) твердим лікарським формам: таблеткам, гранулам, порошкам, мікросферам, капсулам, супозиторіям тощо. Розробляючи шипучі таблетки, що відсутні на вітчизняному ринку, для експериментальних досліджень, вибрали комбінацію ацетилсаліцилової кислоти, парацетамолу та аскорбінової кислоти. Мета роботи – вивчити впливу допоміжних речовин на фармако-технологічні властивості шипучих таблеток ацетилсаліцилової кислоти, парацетамолу та аскорбінової кислоти. Матеріали та методи. Протягом експерименту дослідили 9 допоміжних речовин із груп наповнювачів, розпушувачів ті зв’язувальних речовин. Вивчаючи якісні фактори, використовували один із планів дисперсійного аналізу: трифакторний експеримент на основі гіпер-греко-латинського квадрата. У дослідах використали сучасне обладнання для визначення сипучості порошків (ERWEKA GT, ФРН), насипної густини (ERWEKA SVM 202, ФРН), таблетопрес (Korsh XL-100, ФРН), однорідності маси таблеток (Mettler Toledo AB54-S, Швейцарія), стійкості до роздавлювання (ERWEKA TBH-525 WTO, ФРН), стираності (ERWEKA TAR 200, ФРН), часу розпадання (ERWEKA ZT 33, ФРН). Результати. За результатами статистичного опрацювання експериментальних даних дослідили вплив допоміжних речовин на фармако-технологічні показники маси для таблетування (насипна густина, густина після ущільнення, індекс Карра, текучість, кут укосу), процес таблетування, зовнішній вигляд таблеток, однорідність маси, стираність, стійкість до роздавлювання, розпадання та прозорість розчину. Висновки. Вивчили вплив 9 допоміжних речовин на фармако-технологічні характеристики шипучих таблеток ацетилсаліцилової кислоти, парацетамолу та аскорбінової кислоти. Однозначними лідерами для більшості досліджених фармако-технологічних показників є лактоза безводна (SuperTab® 22AN), кросповідон XL-10, натрію стеарилфумарат (Pruv®). Результати є підґрунтям для розробки оптимального складу шипучих таблеток ацетилсаліцилової кислоти, парацетамолу та аскорбінової кислоти
Дод.точки доступу:
Грошовий, Т. А.
Гуреєва, С. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Тарасенко, В. О.
Дослідження фізико-хімічних показників крему комплексної дії для лікування ранового процесу поранених військовослужбовців [Текст] / В. О. Тарасенко, Л. Л. Давтян // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2018. - Том 11, N 1. - С. 69-73

MeSH-головна:
РАНЕВАЯ ИНФЕКЦИЯ -- WOUND INFECTION (лекарственная терапия, микробиология, осложнения, этиология)
НАГНОЕНИЕ -- SUPPURATION (лекарственная терапия, микробиология, этиология)
ВВЕДЕНИЕ ЛЕКАРСТВ МЕСТНОЕ -- ADMINISTRATION, TOPICAL
ВОЕННОСЛУЖАЩИЕ -- MILITARY PERSONNEL
Анотація: Мета роботи − дослідження фізико-хімічних показників (колоїдна стабільність, термостабільність, осмотична активність, однорідність, рН) крему комплексної дії для місцевого лікування ран з наступним встановленням відповідності вимогам ДФУ до цієї лікарської форми. Матеріали та методи. В експериментальних дослідженнях автори використали активні фармацевтичні інгредієнти: метронідазол, мірамістин (gift sample from Dr. Reddy’s labs, Hyderabad, India), анестезин (Merсk, Germany), рослинні екстракти (Ароматика, Україна), а також допоміжні речовини: пропіленгліколь, гліцерин (Loba Chemie Pvt. Ltd., Mumbai, India), поліетиленоксид-400, моногліцерину стеарат, спирт цетостеариловий, вазелінове масло (Sigma-aldrich, Germany). Фізико-хімічні показники крему визначали за загальноприйнятими методиками згідно з ДФУ. Дослідження виконали на 5 серіях (по 5 зразків у кожній). Статистичне опрацювання результатів здійснили за допомогою пакета Statistica 6.0 (StatSoft Inc., USA). Результати. У дослідах in vitro методом діалізу через напівпроникну мембрану визначено, що досліджувані зразки проявляють осмотичну активність протягом 24 годин. Через 24 години експозиції осмотична активність становила 110,7 ± 4,23 % і 118,3 ± 4,9 % відповідно для зразків крему плацебо та крему. Скринінг даних щодо визначення кислотно-лужного балансу показав: значення рН усіх досліджуваних зразків крему перебувають у межах від 6,5 до 7,5 і відповідають рН рани. Тест щодо визначення однорідності крему показав, що всі зразки однорідні при різних температурах зберігання протягом 24 місяців. Експериментальні дослідження термо- та колоїдної стабільності зразків крему, що отримані як безпосередньо після виготовлення, так і ті, котрі зберігались протягом 24 місяців у природних умовах і при температурах, що рекомендовані ДФУ, показали: у жодній пробірці не спостерігали розшарування. Всі опрацьовані зразки виявились стабільними при зберіганні, що особливо важливо для емульсійних систем. Висновки. Фізико-хімічними дослідженнями доведено, що колоїдна стабільність, термостабільність, осмотична активність і рН крему відповідають встановленим вимогам до цієї лікарської форми
Дод.точки доступу:
Давтян, Л. Л.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Вивчення впливу допоміжних речовин на вивільнення клопідогрелю з ректальних супозиторіїв [Текст] / Є. А. Редькіна [та ін.] // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2018. - Том 11, N 1. - С. 74-78

MeSH-головна:
КОРОНАРНЫХ АРТЕРИЙ БОЛЕЗНЬ -- CORONARY ARTERY DISEASE (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
СУППОЗИТОРИИ -- SUPPOSITORIES
ВВЕДЕНИЕ ЛЕКАРСТВ РЕКТАЛЬНОЕ -- ADMINISTRATION, RECTAL
ЛЕКАРСТВ НОСИТЕЛИ -- DRUG CARRIERS (терапевтическое применение, фармакокинетика)
Анотація: Серцево-судинна патологія – ішемічна хвороба серця (ІХС) та мозку, оклюзивні захворювання периферичних артерій – найбільш часта причина захворюваності, смертності та інвалідності населення світу. В основі усіх цих захворювань – єдиний патологічний процес – атеросклероз. Його клінічним проявом є атеротромбоз, що спричиняє переважну більшість гострих уражень коронарних, мозкових і периферичних артерій. Розвиток тромбозу в серцево-судинній системі – багатофакторний процес, при цьому важлива роль належить активації тромбоцитів, що є основою для клінічного використання антитромбоцитарних препаратів для первинної та вторинної профілактики тромботичних ускладнень. Тісний взаємозв’язок атерогенезу й тромбоутворення патогенетично обґрунтовує призначення атеротромботичних препаратів і для лікування, і для первинної, вторинної профілактики. В останні роки провідне місце серед препаратів з механізмом тромбоцитарної антиагрегації посідає клопідогрель, що належить до фармакологічної групи антагоністів аденозинових рецепторів, які пригнічують активацію тромбоцитів шляхом селективного зв’язування АДФ зі специфічними рецепторами. Крім того, клопідогрель має потужний полівалентний антиагрегантний ефект на тромбоцити. Застосування клопідогрелю призводить також до вірогідного зниження рівня тригліцеридів, оптимізації інших показників ліпідограми. На вітчизняному фармацевтичному ринку клопідогрель представлений у формі пігулок, що покриті оболонкою, вітчизняного чи імпортного походження. Альтернативою пероральному використанню клопідогрелю є ректальний шлях його введення, що дає можливість шляхом підвищення біодоступності лікарської речовини зменшити дозу активного фармацевтичного інгредієнта та мінімізувати ризики виникнення небажаних побічних реакцій із боку організму пацієнта. Мета роботи – вивчення впливу допоміжних речовин, що використовуються в технології виготовлення супозиторіїв (основ-носіїв і поверхнево-активних речовин), на біофармацевтичні властивості ректальної лікарської форми клопідогрелю. Матеріали та методи. Як носії для ректальної лікарської форми клопідогрелю досліджували супозиторні основи і поверхнево-активні речовини, що широко застосовуються у промисловому й аптечному виробництві м’яких лікарських форм та описані у фаховій літературі. Супозиторії готували методом виливання, концентрація ПАР в усіх дослідах становила 2 % від маси супозиторіїв, вміст клопідогрелю – 0,075 г у кожному супозиторії. Дослідження виконали за планом двофакторного дисперсійного аналізу з повторними спостереженнями. Під час виготовлення супозиторіїв клопідогрель вводили до їхнього складу за типом суспензії, ретельно подрібнюючи лікарську речовину з рівною кількістю спирту етилового, потім з частиною основи та наступним додаванням суміші, що одержали, до усієї розплавленої основи. Як параметр оптимізації обрали вивільнення клопідогрелю з супозиторіїв – перший етап визначення біологічної доступності. Вивільнення клопідогрелю з супозиторіїв вивчали методом рівноважного діалізу за Крувчинським при температурі 37,0 ± 0,5 °С через целофанову напівпроникну мембрану-плівку «Купрофан» по ГОСТу 7730 на дев’ятипозиційній станції з дифузійними осередками Franz Cells (виробник PermeGear Inc., США). Як діалізне середовище, враховуючи розчинність клопідогрелю, використовували спирт метиловий. Концентрацію вивільненого через 30 хв клопідогрелю встановлювали спектрофотометрично. Результати. Встановили, що вид основи-носія і вид поверхнево-активних речовин чинять значущий вплив на вивільнення клопідогрелю з ректальних супозиторіїв. Висновки. Найбільший вплив на вивільнення клопідогрелю з супозиторіїв ректальних чинить вид основи-носія. Дисперсійний аналіз результатів досліджень показав, що оптимальне вивільнення клопідогрелю з супозиторіїв ректальних забезпечує композиція поліетиленоксидної основи та твіну-80
Дод.точки доступу:
Редькіна, Є. А.
Гладишев, В. В.
Бурлака, Б. С.
Пухальська, І. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Давтян, Л. Л.
Оптимізація способу введення діючих речовин до основи лікарських плівок залежно від деяких перемінних факторів [Текст] / Л. Л Давтян, А. С. Воронкіна // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2018. - Том 11, N 1. - С. 79-82

MeSH-головна:
МЕТРОНИДАЗОЛ -- METRONIDAZOLE (терапевтическое применение, фармакокинетика)
ГЛЮКОЗАМИН -- GLUCOSAMINE (терапевтическое применение, фармакокинетика)
ЛЕКАРСТВА СОЗДАНИЕ -- DRUG DESIGN
ТЕХНОЛОГИЯ ФАРМАЦЕВТИЧЕСКАЯ -- TECHNOLOGY, PHARMACEUTICAL (методы)
Анотація: Вплив перемінних фармацевтичних факторів на технологічні процеси виробництва (виготовлення) лікарських засобів є надзвичайно важливим. Зважаючи на це, при розробці нового лікарського засобу у вигляді лікарських плівок актуальним є дослідження впливу способів введення діючих речовин на ефективність лікарського засобу. Мета роботи – раціоналізація способу введення активних фармацевтичних інгредієнтів до складу розробленого лікарського засобу. Матеріали та методи. Як експериментальні зразки використовували лікарські плівки, що виготовлені з використанням різних способів введення діючих речовин. Якість зразків оцінювали за антимікробною активністю щодо Clostridium sporogenes та Staphylococcus aureus, яку визначали за методом дифузії в агар. Результати. Вивчення антимікробної активності лікарських плівок при різних способах введення діючих речовин показало: спосіб введення метронідазолу у вигляді водного розчину збільшує антимікробну активність плівок на 21,23 %, 16,89 % , 28,59 % відповідно порівняно з плівками аналогічного складу, до яких метронідазол вводили у вигляді суспензії, а решту інгредієнтів – тим самим способом. Введення хлоргексидину біглюконату та глюкозаміну гідрохлориду до складу плівкоутворювального розчину в останню чергу разом із розчином метронідазолу збільшує антимікробну активність на 24,67 %, що, можливо, спричинене відсутністю контакту термолабільних інгредієнтів із розчинами плівкоутворювальних речовин, що мають вищу температуру розчинення. Висновки. Найбільш раціональним є введення метронідазолу до розроблених лікарських плівок у вигляді 0,01 % водного розчину в суміші з розчином хлоргексидину біглюконату та глюкозаміну гідрохлориду до готового плівкоутворювального розчину в останню чергу
Дод.точки доступу:
Воронкіна, А. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Ветютнева, Н. О.
Методологічне обґрунтування професійних функцій Уповноважених осіб аптечних і лікувально-профілактичних закладів [Текст] / Н. О. Ветютнева, С. Г. Убогов, Л. О. Федорова // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2018. - Том 11, N 1. - С. 83-90

MeSH-головна:
АПТЕКИ -- PHARMACIES (организация и управление)
КАЧЕСТВА КОНТРОЛЬ -- QUALITY CONTROL
ФАРМАЦЕВТЫ -- PHARMACISTS (организация и управление)
Анотація: Мета роботи – змістовий аналіз і методологічне обґрунтування професійних функцій Уповноважених осіб (УО), відповідальних за забезпечення якості лікарських засобів (ЛЗ) в аптечних і лікувально-профілактичних закладах. Матеріали і методи. Використано методи дослідження: системного та порівняльного аналізу, узагальнення, систематизації, графічного моделювання, спостереження. Матеріали дослідження: нормативно-правові акти, нормативні документи, рекомендації міжнародних організацій; інформація гуртових і роздрібних фармацевтичних підприємств, закладів охорони здоров’я (ЗОЗ), а саме аптечних (АЗ) і лікувально-профілактичних закладів (ЛПЗ), фахових громадських організацій, розміщена на офіційних веб-сайтах і зібрана у процесі безпосереднього спостереження. Результати. Обговорено кадрово-кваліфікаційні аспекти професійної діяльності УО АЗ і ЛПЗ. На підставі аналізу сучасної нормативно-правової бази сформовано загальний перелік професійних функцій УО ЗОЗ. Здійснено змістовий аналіз і порівняння кількості функцій УО, що виконуються в ЗОЗ різного типу. Розглянуто нові функції УО ЗОЗ. Обґрунтовано управлінський характер професійних функцій УО та доцільність їх доповнення лідерськими функціями. На основі міжнародних стандартів управління, вимог GPP і GPEP здійснено систематизацію функцій УО ЗОЗ на групи та підгрупи. Висновки. Здійснено узагальнення та систематизацію професійних функцій УО ЗОЗ на п’ять класифікаційних груп функцій: лідерські, планувальні, організаційні, контрольні та інформаційні, з них найбільша частина виконується на рівні гуртових фармацевтичних підприємств (79 %) і має організаційний характер (33,5 %). Обґрунтовано доцільність включення до переліку професійних функцій УО ЗОЗ консультативної та інформаційно-просвітницької функції, а також групи лідерських функцій, що охоплюють цільові, соціально-етичні та психологічні аспекти її професійної діяльності. Здійснено структурування професійних функцій УО ЗОЗ у вигляді дерева функцій, що є основою для розробки типових процесних моделей системи забезпечення якості ЛЗ в АЗ і ЛПЗ
Дод.точки доступу:
Убогов, С. Г.
Федорова, Л. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Кілєєва, О. П.
Застосування лікарських косметичних засобів у комплесному лікуванні розацеа [Текст] / О. П. Кілєєва, І. В. Бушуєва // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2018. - Том 11, N 1. - С. 91-96

MeSH-головна:
ЛИЦА ДЕРМАТОЗЫ -- FACIAL DERMATOSES (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
РОЗАЦЕА -- ROSACEA (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
КОСМЕТИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА -- COSMETICS (терапевтическое применение, фармакокинетика)
Анотація: Мета роботи – проаналізувати відомості наукової літератури щодо етіології, патогенезу, класифікації та методів корекції розацеа. Здійснити маркетингове дослідження фармацевтичного ринку лікарських косметичних засобів, визначити основні групи біологічно активних речовин у їхньому складі. Матеріали та методи. У процесі дослідження проаналізувати фармацевтичний ринок України на доступність лікарських косметичних засобів (цінова політика виробника) та склад біологічно активних речовин. Результати. Лікарські косметичні засоби (ЛКЗ) для шкіри, що схильна до куперозу та розацеа, представлені продукцією українських виробників та іноземних фірм із Франції, Канади, Польщі, Російської Федерації. Французькі антикуперозні ЛКЗ представлені такими фірмами-виробниками: Avene, La Roche, Ducray, Uriage, Lierac, Nuxe, українські – Stop Cuperoz, польські – Clarena, Канада представлена виробником Galderma, російські – Кора. При огляді біологічно-активних компонентів ЛКЗ, представлених на ринку, видно, що вони включають велику кількість екстрактів, вітамінів, ефірних, рослинних олій, органічних кислот, а також запатентовані комплекси. Переважно це речовини, що проявляють протизапальну, венотонізуючу, протинабрякову дію, зменшують проникність судин і зміцнюють стінки капілярів. Як косметичні форми обрано гелі, лосьйони, тоніки, емульсії, молочко, креми та термальна вода. Висновки. На підставі аналізу даних фахової літератури встановлено основні причини виникнення, патогенез розацеа (куперозу) та методи його корекції. У процесі дослідження застосували статистичний і порівняльний методи. В результаті дослідження ринку антикуперозних засобів встановлено, що ЛКЗ представлені закордонними фірмами виробниками, переважну більшість яких становить французька (75 %). 1wц8,8 % цих ЛКЗ становлять виробники Канади, Польщі та РФ. Українські ЛКЗ представлені фірмою ООО «НПО» ФітоБіоТехнології» – 6,25 %. Серед лікарських форм переважають креми. Також є емульсії, тоніки, молочко, термальна вода, маски, гелі та лосьйони. Встановлено групи основних біологічно-активних речовин у складі антикупецрозних ЛКЗ. Виявлено, що національний ринок України має можливість впровадження нових лікарських форм як вітчизняного, так і закордонного виробництва
Дод.точки доступу:
Бушуєва, І. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Алєксєєва, І. М.
Національні стандарти фармацевтичної освіти в контексті реформування законодавства з вищої освіти [Текст] / І. М. Алєксєєва // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2018. - Том 11, N 1. - С. 97-103

MeSH-головна:
ОБРАЗОВАНИЕ ФАРМАЦЕВТИЧЕСКОЕ -- EDUCATION, PHARMACY (законодательство и юриспруденция, организация и управление)
ФАРМАЦЕВТИЧЕСКИЕ УЧЕБНЫЕ ЗАВЕДЕНИЯ -- SCHOOLS, PHARMACY (законодательство и юриспруденция, организация и управление)
КОНСТИТУЦИЯ И ПОДЗАКОННЫЕ АКТЫ -- CONSTITUTION AND BYLAWS
УКРАИНА -- UKRAINE
Анотація: Соціально вагомими кроками України в питанні європейської інтеграції є заходи щодо реформування законодавства з вищої освіти в контексті Болонського процесу, зокрема прийняття Національної рамки кваліфікацій та нової редакції Закону України «Про вищу освіту». Національна рамка кваліфікацій (НРК, 2011) передбачає «введення європейських стандартів і принципів забезпечення якості освіти з урахуванням вимог ринку праці до компетентностей фахівців». За формальними ознаками НРК є матрицею зі статичними опорними елементами – дескрипторами, що визначають вектор руху до певної мети. Нормативно-правовою основою для модернізації освітньої діяльності та стандартів вищої освіти стала нова редакція Закону України «Про вищу освіту» (2014). Мета роботи – науково-аналітичне дослідження процесу формування національних стандартів вищої освіти, зокрема стандартів фармацевтичної вищої освіти. Матеріали та методи. Дослідження базувалось на аналізі нормативно-правових та інших нормативних актів із вищої освіти, питань стандартизації вищої освіти та систематизації кваліфікацій, а також наукових доробок із цього питання. Методи дослідження: бібліографічний, лінгвістичний, контекстний, змістовно-правовий, порівняльно-правовий, узагальнення, опис результатів. Результати. Оновлення редакції Закону України «Про вищу освіту», що є базовим нормативно-правовим актом вищої юридичної дії в галузі вищої освіти, корегування його основоположних принципів, понять і підходів спричинило оновлення всієї нормативно-правової бази, що регламентує організацію вищої школи. Це стосується і стандартів вищої освіти. Цьому питанню в Законі відведений Розділ ІІІ: Стандарти освітньої діяльності та вищої освіти, де зафіксовано саме термінологічне поняття та загальний алгоритм формування стандарту вищої освіти. Розроблений проект Стандарту вищої освіти зі спеціальності 226 «Фармація» (магістр), як результат інтелектуальної співпраці колективу високоповажних науковців і педагогів фармацевтичної вищої школи, становить базис модернізації вищої професійної освіти на шляху інтеграції в європейський освітній простір. Висновки. Розроблений академічною спільнотою проект Стандарту вищої освіти зі спеціальності 226 «Фармація» (магістр) ґрунтується на відповідних положеннях Закону України «Про вищу освіту» і Методичних рекомендаціях з його розробки та створює базис модернізації вищої професійної освіти на шляху інтеграції в європейський освітній простір. Актуальним є питання щодо невідкладних належних дій Національного агентства з забезпечення якості вищої освіти та МОН України для введення його в дію як легітимного Стандарту вищої освіти з відповідної спеціальності. Наявний проект Стандарту вищої освіти зі спеціальності 226 «Фармація» має потенціал до вдосконалення
Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Ткаченко, Н. О.
Моделювання правового поля формування соціально відповідальної поведінки фармацевтичних фахівців [Текст] / H. O. Ткаченко, Б. П. Громовик // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2018. - Том 11, N 1. - С. 104-111

MeSH-головна:

ФАРМАЦЕВТЫ -- PHARMACISTS
АПТЕЧНОЕ ЗАКОНОДАТЕЛЬСТВО -- LEGISLATION, PHARMACY (стандарты)
Анотація: Фундаментальний принцип соціальної відповідальності (СВ) – дотримання правових і законодавчих норм діяльності підприємства. Результати аналізу даних наукової літератури відзначають недостатню фундаментальність досліджень нормативно-правового забезпечення процесу формування соціально відповідальної поведінки фармацевтичних фахівців (СВП ФФ). Мета роботи – моделювання правового поля та визначення повноти й змістовності чинної нормативно-правової бази (НПБ) щодо формування системи СВП ФФ протягом усього життєвого циклу професійного розвитку. Матеріали та методи. Матеріалами дослідження стали національні та міжнародні нормативно-правові акти (НПА), які регламентують СВ, діяльність фармацевтичних організацій (ФО) та отримання фармацевтичної освіти. Під час роботи використали методи інформаційного пошуку, систематизації, контент-аналізу, порівняння та узагальнення. Під час дослідження узагальнена НПБ, котра за різними аспектами формує СВП ФФ упродовж всього життєвого циклу професійного розвитку, та сформована модель правового поля цього процесу. Виконали контент-аналіз зазначеної НПБ в аспекті відповідальності ФО та ФФ з окресленням проблемних питань правового характеру в контексті СВ. У статті приділено увагу базовому рівню правового поля, в рамках якого формуються загальні принципи суспільних відносин в усіх сферах економіки. Висновки. Створено модель правового поля формування системи СВП ФФ протягом усього життєвого професійного циклу, котра є складною, багаторівневою системою, НПБ у моделі розподілено за двома критеріями (ієрархічним і регулюванням відносин у системі СВП ФФ) і включає 27 основних НПА. Визначено проблеми у правовому полі базового рівня формування СВП ФФ: нечіткість понятійно-категоріального апарату соціальних стандартів і гарантій; суперечливість між НПА; несприятливі умови для малого підприємництва, що створені Податковим кодексом України; нехтування правовими нормами, визначення пріоритетом винятково отримання прибутку, ігнорування ФО та ФФ морально-етичних принципів; неналежний рівень політико-правової культури в суспільстві; несприйняття принципу верховенства права політичною елітою та тлумачення нею правових норм на свою користь; пасивна поведінка громадських організацій фармацевтичного спрямування; слабкий контроль державних органів за дотриманням норм чинного законодавства. Все зазначене зумовлює труднощі щодо ефективної реалізації СВ
Дод.точки доступу:
Громовик, Б. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Дослідження ринку засобів для лікування себорейного дерматиту волосистої частини голови / В. А. Солодовник [та ін.] // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2018. - Том 11, N 1. - С. 112-118

MeSH-головна:
ДЕРМАТИТ СЕБОРЕЙНЫЙ -- DERMATITIS, SEBORRHEIC (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
КОЖА ВОЛОСИСТОЙ ЧАСТИ ГОЛОВЫ -- SCALP (микробиология, патология, физиология)
ПРОТИВОГРИБКОВЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIFUNGAL AGENTS (терапевтическое применение)
МАРКЕТИНГ -- MARKETING
Анотація: Сучасний арсенал лікарських і косметичних засобів, що використовують у терапії себорейного дерматиту волосистої частини голови, доволі різноманітний. Сьогодні фармацевтичний ринок динамічно розвивається і являє собою складну гетерогенну систему, що зумовлює необхідність дослідження його стану та формування інформаційної бази щодо динаміки асортименту, цін і доступності препаратів. Мета роботи – формування інформаційного масиву про лікарські засоби (ЛЗ) та лікувальну косметику, що застосовуються в лікуванні себорейного дерматиту волосистої частини голови (СД ВЧГ), та обґрунтування на підставі маркетингового аналізу доцільності створення нового фармацевтичного препарату на основі субстанції октопіроксу. Матеріали та методи. Як інформаційні матеріали використали Державний реєстр лікарських засобів України, довідник лікарських засобів «Компендіум онлайн», інтернет-ресурси з пошуку ліків в аптеках України «GeoApteka» та «Tabletki.ua». У роботі застосували маркетинговий метод, методи моніторингу, логічного узагальнення, угруповання та графічний метод дослідження. Результати. Здійснили комплексне маркетингове оцінювання українського фармацевтичного ринку засобів, що застосовуються в терапії СД ВЧГ, котра враховувала гетерогенну структуру: два напрями – ЛЗ і засоби лікувальної косметики. Висновки. Сформували сучасний арсенал засобів за двома напрямами: сегмент «ЛЗ» налічує 26 препаратів підгрупи D01A «Протигрибкові препарати для місцевого застосування» і підгрупи D11A «Інші дерматологічні препарати»; сегмент «КЗ» – 71 косметичний засіб (переважають засоби на основі октопіроксу – 12 пропозицій). За формою виготовлення переважають рідкі форми: шампуні, тоніки, розчини, сироватки. Усі засоби за критерієм «порядок відпуску з аптеки» належать до безрецептурних, але перед їхнім застосуванням обов’язково потрібна консультація лікаря для врахування особливостей кожного хворого. Для сегмента ринку, що аналізували, характерний дефіцит комбінованих препаратів і мала кількість пропозицій від вітчизняних виробників
Дод.точки доступу:
Солодовник, В. А.
Ткаченко, Н. О.
Гладишева, С. А.
Фаді, Ал Зедан

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

Вонс, Б. В.
Проблема лікування опікових травм і характеристика лікарських засобів для місцевого лікування опіків [Текст] / Б. В. Вонс, М. Б. Чубка, Т. А. Грошовий // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2018. - Том 11, N 1. - С. 119-125

MeSH-головна:
ОЖОГИ -- BURNS (диагностика, лекарственная терапия, микробиология, осложнения, этиология)
РАНЫ ЗАЖИВЛЕНИЕ -- WOUND HEALING (действие лекарственных препаратов)
ПРОТИВОИНФЕКЦИОННЫЕ СРЕДСТВА ЛОКАЛЬНЫЕ -- ANTI-INFECTIVE AGENTS, LOCAL (терапевтическое применение)
ВВЕДЕНИЕ ЛЕКАРСТВ МЕСТНОЕ -- ADMINISTRATION, TOPICAL
Анотація: Мета роботи – узагальнити відомості фахової літератури щодо статистики поширення опіків, їхньої класифікації та методів лікування, сучасних лікарських форм лікарських засобів для місцевої терапії опіків. Матеріали та методи. У роботі використали методи пошуку інформації, аналізу статистичних даних і відомостей наукової літератури щодо опіків і перспектив їх лікування. Результати. Незважаючи на відкриття широкого спектра активних фармацевтичних інгредієнтів з необхідною дією, опікові рани та їхня терапія залишаються проблемою сучасної медицини. Алергічні реакції та подразнення шкіри є найважливішими несприятливими наслідками дії місцевих антибактеріальних і дезінфікуючих засобів, що зменшують швидкість регенерації шкіри, збільшують період реабілітації. Місцеве лікування при опіках має важливе значення, при цьому всі місцеві методи лікування опіків адаптуються до конкретних аспектів (площа та глибина опіку, вік пацієнта, етіологія опіку, локалізація травми, пов’язані патології тощо). Висновки. Розширення асортименту лікарських форм наявних лікарських засобів для місцевого лікування опіків і створення нових оригінальних препаратів на основі біологічно активного матеріалу – перспективний напрям сучасної медицини та фармації
Дод.точки доступу:
Чубка, М. Б.
Грошовий, Т. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-21

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)