Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=АУ40/2019/12/3<.>

Загальна кількість знайдених документів : 26
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-26

Hotsulia, A. S.
Synthesis, structure and properties of some 5-R-4-phenyl-1,2,4-triazole-3-thiol derivatives [Текст] / A. S. Hotsulia // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2019. - Том 12, N 3. - С. 238-244

MeSH-головна:
ТРИАЗОЛЫ -- TRIAZOLES (химический синтез)
ИНДОЛЫ -- INDOLES (химический синтез)
ПИРРОЛЫ -- PYRROLES (химический синтез)
МОЛЕКУЛЯРНОЙ СТЫКОВКИ МОДЕЛИРОВАНИЕ -- MOLECULAR DOCKING SIMULATION (использование)
Анотація: Похідні піролу, 1,2,4-тріазолу та індолу належать до групи азагетероциклічних сполук, з використанням яких пов’язані значущі успіхи у сфері створення нових лікарських засобів. Поєднання цих гетероциклів в одній молекулі дає змогу підвищити ймовірність виявлення серед відзначених сполук речовин із певним видом біологічної активності. Мета роботи – оптимізація умов синтезу та дослідження властивостей S-алкілпохідних 5-R-4-феніл-1,2,4-тріазол-3-тіолу, які містять у своїй структурі пірольний та індолпропановий фрагменти. Матеріали та методи. Як ключові вихідні реагенти використали пірол та індол-3-бутанову кислоту. За допомогою реакцій ацилювання, гідразинолізу, нуклеофільного приєднання фенілізотіоціанату з наступною внутрішньомолекулярною гетероциклізацією одержали 4-феніл-5-(пірол-2-іл)-1,2,4-тріазол-3-тіол. Для синтезу 5-(3-(індол-3-іл)пропіл)-4-феніл-1,2,4-тріазол-3-тіолу попередньо провели реакцію взаємодії калієвої солі індол-3-бутанової кислоти з брометаном, що дало змогу одержати відповідний естер. Наступні стадії хімічного перетворення включали реакції гідразинолізу, приєднання фенілізотіоціанату та лужної циклізації. Структура отриманих сполук підтверджена даними елементного аналізу, 1Н ЯМР-спектроскопії та ІЧ-спектрофотометрії. Індивідуальність речовин встановлена за допомогою високоефективної рідинної хроматографії з діодно-матричною та мас-спектрометричною детекцією. Результати. Синтезували S-алкілпохідні 5-(3-(індол-3-іл)пропіл)-4-феніл-1,2,4-тріазол-3-тіолу та 4-феніл-5-(пірол-2-іл)-1,2,4-тріазол-3-тіолу, довели їхню будову та дослідили фізичні властивості. Синтезовані сполуки піддані докінґовим дослідженням in silico для визначення можливого впливу на кіназу анапластичної лімфоми з використанням ліганду 2XP2, ланостерол 14-?-деметилазу з використанням ліганду 3LD6, циклооксигеназу-2 з використанням ліганду 4Z0L, які одержані з Банку даних білків (РDB). Висновки. Молекулярний докінґ показав здатність синтезованих сполук впливати на активність кінази анапластичної лімфоми, ланостерол 14-?-деметилази та циклооксигенази-2.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Hotsulia, A. S.
Synthesis and properties of some S-derivatives of 4-phenyl-5-((5-phenylamino-1,3,4-thiadiazole-2-ylthio)methyl)-1,2,4-triazole-3-thione [Текст] / A. S. Hotsulia, S. O. Fedotov // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2019. - Том 12, N 3. - С. 245-249

MeSH-головна:
ТИАДИАЗОЛЫ -- THIADIAZOLES (химический синтез)
ТРИАЗОЛЫ -- TRIAZOLES (химический синтез)
ХРОМАТОГРАФИЯ ЖИДКОСТНАЯ -- CHROMATOGRAPHY, LIQUID (использование)
Анотація: Дослідження в галузі хімії та фармакології похідних тіадіазолу та 1,2,4-тріазолу – перспективні та актуальні, що пов’язано із чималими успіхами створення нових лікарських засобів на їхній основі. Поєднання цих гетероциклів в одній молекулі дає можливість підвищити ймовірність виявлення серед синтезованих сполук речовин із певним видом біологічної активності.Мета роботи – оптимізація умов синтезу та дослідження властивостей S-алкілпохідних 5-R-4-феніл-1,2,4-тріазол-3-тіону, що містять у своїй структурі тіадіазольний фрагмент, а також прогнозування можливої біологічної активності для оцінювання перспективності дальших досліджень in vivo та in vitro.Матеріали та методи. Як ключовий вихідний реагент використали 3-аміно-1-фенілсечовину. За допомогою реакції взаємодії вихідного реагенту з карбон дисульфідом у середовищі ДМФА отримали тіон, який надалі проалкілований ізопропіловим естером кислоти хлороетанової. Продукт реакції використали для дальших перетворень із використанням реакцій гідразинолізу, нуклеофільного приєднання фенілізотіоціанату та внутрішньомолекулярної лужної гетероциклізації. Ряд S-похідних одержаного 4-феніл-5-((5-феніламіно-1,3,4-тіадіазол-2-ілтіо)метил)-1,2,4-тріазол-3-тіону синтезували взаємодією з галогеналканами за наявності еквівалентної кількості лугу у спиртовому середовищі. Структура отриманих сполук підтверджена даними елементного аналізу, 1Н ЯМР-спектроскопії та ІЧ-спектрофотометрії. Індивідуальність речовин встановлена за допомогою високоефективної рідинної хроматографії. Для синтезованих речовин здійснили індивідуальний розрахунковий скринінґ за допомогою програмного продукту PASS On-line®.Результати. Оптимізували методику отримання 4-феніл-5-((5-феніламіно-1,3,4-тіадіазол-2-ілтіо)метил)-1,2,4-тріазол-3-тіону. Визначили оптимальні умови синтезу S-алкілпохідних 4-феніл-5-((5-феніламіно-1,3,4-тіадіазол-2-ілтіо)метил)-1,2,4-тріазол-3-тіону, встановили будову отриманих речовин і дослідили їхні фізичні властивості. За допомогою комп’ютерного прогнозування PASS On-line® визначили перспективний напрям наступних досліджень біологічної активності цільових продуктів реакції.Висновки. Синтезували ряд S-алкілпохідних 4-феніл-5-((5-феніламіно-1,3,4-тіадіазол-2-ілтіо)метил)-1,2,4-тріазол-3-тіону, структура яких підтверджена фізико-хімічними методами аналізу. На наступних етапах досліджень планується встановлення показників антимікробної активності синтезованих речовин.
Дод.точки доступу:
Fedotov, S. O.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Мєдвєдєва, К. П.
Застосування похідних хінону для спектрофотометричного визначення лікарських засобів [Текст] / К. П. Мєдвєдєва, А. О. Донченко, C. O. Васюк // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2019. - Том 12, N 3. - С. 250-255

MeSH-головна:
АЦЕТИЛЦИСТЕИН -- ACETYLCYSTEINE (анализ)
СТРЕПТОМИЦИН -- STREPTOMYCIN (анализ)
СПЕКТРОФОТОМЕТРИЯ -- SPECTROPHOTOMETRY (использование)
ВАЛИДАЦИЯ ИССЛЕДОВАНИЙ -- VALIDATION STUDIES
Анотація: Мета роботи – розробка та валідація спектрофотометричних методик аналізу ацетилцистеїну та стрептоміцину сульфату, що придатні для використання під час стандартизації досліджуваних речовин у субстанціях і лікарських формах. Матеріали та методи. У дослідженні використали робочі стандартні зразки ацетилцистеїну, стрептоміцину сульфату. Як органічні аналітичні реагенти застосували похідні хінону: натрій 1,2-нафтохінон-4-сульфонат і 2,3-дихлор-1,4-нафтохінон. Оптичну густину продуктів реакції вимірювали за допомогою спектрофотометра «Specord 200». Результати. У результаті експериментальних досліджень визначили оптимальні умови взаємодії реагентів із лікарськими речовинами, які досліджували. Вивчили чинники, що впливають на характер спектра поглинання та повноту утворення продуктів реакції: природа розчинника, pH реакційної суміші, кількість і порядок додавання реагентів, температура, час перебігу та стійкість продуктів реакцій з часом. Встановлено, що натрій 1,2-нафтохінон-4-сульфонат взаємодіє зі стрептоміцину сульфатом у лужному середовищі з утворенням забарвленої сполуки з максимумом абсорбції при 560 нм. Реакція взаємодії 2,3-дихлор-1,4-нафтохінону з ацетилцистеїном перебігає в середовищі ДМФА за умови нагрівання реакційної суміші протягом 10 хв за температури 95 °С. Максимум абсорбції спостерігали при 425 нм. Здійснили валідацію розроблених методик. Визначили основні валідаційні характеристики: специфічність, лінійність, прецизійність, правильність, робастність і діапазон застосування. Підпорядкування закону Бера визначили в межах 4,48–8,40 мг/100 мл для ацетилцистеїну та 2,00–8,00 мг/100 мл для стрептоміцину сульфату. Методами неперервних змін і молярних співвідношень встановили коефіцієнти стехіометричних співвідношень компонентів, які реагують, у досліджуваних реакціях. Висновки. Встановили оптимальні умови перебігу реакції взаємодії ацетилцистеїну з 2,3-дихлор-1,4-нафтохіноном і стрептоміцину сульфату з натрій 1,2-нафтохінон-4-сульфонатом. Розробили нові спектрофотометричні методики кількісного визначення досліджуваних лікарських речовин, які апробовано на лікарських формах. Доведено, що розроблені методики вирізняються простотою, відтворюваністю та експресністю.
Дод.точки доступу:
Донченко, А. О.
Васюк, С. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Safonov, A. A.
Anti-tuberculosis activity research of 5-(thiophen-2-ylmethyl)-4H-1,2,4-triazole-3-thiol [Текст] / A. A. Safonov, V. V. Zazharskyi // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2019. - Том 12, N 3. - С. 256-259

MeSH-головна:
ПРОТИВОТУБЕРКУЛЕЗНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTITUBERCULAR AGENTS (анализ, химический синтез)
ТРИАЗОЛЫ -- TRIAZOLES (терапевтическое применение, химический синтез)
ГЕТЕРОЦИКЛИЧЕСКИЕ СОЕДИНЕНИЯ -- HETEROCYCLIC COMPOUNDS (химический синтез)
Анотація: Одна з основних проблем у сучасній оперативній і терапевтичній медицині та фармації – захворювання, що спричинені мікробними інфекціями. Похідні 1,2,4-тріазолів зарекомендували себе як сполуки з низькою токсичністю та високою протимікробною, протигрибковою, противірусною, гепатопротекторною активністю. Мета роботи – дослідження протитуберкульозної активності 5-(тіофен-2-ілметил)-4H-1,2,4-тріазол-3-тіолу щодо бактерії штаму M. bovis. Матеріали та методи. На початку досліду виявили вплив концентрації препарату та рН середовища на інтенсивність росту культури за температури 37 °С. Для цього відібрали M. bovis 100 пасажу, який культивували за температури 37 °С із 5-(тіофен-2-ілметил)-4H-1,2,4-тріазол-3-тіолом у зазначених концентраціях у термостаті протягом 3 місяців на середовищі з рН 6,5 (10 пробірок із кожною концентрацією препарату) та рН 7,1 (10 пробірок із кожною концентрацією препарату). Як контроль використали M. bovis 100 пасажу без додавання до середовища 5-(тіофен-2-ілметил)-4H-1,2,4-тріазол-3-тіолу. Результати. 0,1 %, 0,5 % та 1,0 % концентрації 5-(тіофен-2-ілметил)-4H-1,2,4-тріазол-3-тіолу активно впливають на культуральні властивості патогенного штаму M. bovis, що культивований на середовищі з рН 6,5 та рН 7,1 при температурі 37 °C, стримуючи ріст і розвиток, володіючи туберкулостатичною дією.
Дод.точки доступу:
Zazharskyi, V. V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Бігдан, О. А.
Протисудомна активність 2-((5-(3-,4-фторфеніл)-4-R2-1,2,4-тріазол-3-іл)тіо)-1-арилетанонів [Текст] / О. А. Бігдан // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2019. - Том 12, N 3. - С. 260-265

MeSH-головна:
ПРОТИВОСУДОРОЖНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTICONVULSANTS (терапевтическое применение, химический синтез)
ТРИАЗОЛЫ -- TRIAZOLES (терапевтическое применение, химический синтез)
СТРУКТУРА-АКТИВНОСТЬ, ВЗАИМОСВЯЗЬ -- STRUCTURE-ACTIVITY RELATIONSHIP
Анотація: 1,2,4-тріазол – унікальна гетероциклічна система, що протягом багатьох десятиліть залишається об’єктом пильної уваги науковців різних напрямів. Цей факт зумовлений особливими властивостями 1,2,4-тріазолу та його похідних. З погляду хімії, це дуже реакційноздатний гетероцикл, який схильний до модифікацій за різними «активними» центрами, що дає можливість постійно поповнювати «бібліотеку» перспективних молекул. Крім того, похідні 1,2,4-тріазолу є біологічно активними сполуками, що виявляють різні види фармакологічної активності залежно від природи замісників. Як відомо, арсенал сучасної медицини постійно поповнюється синтетичними ліками, серед них дуже багато тих, в яких діючі речовини за хімічною будовою є похідними 1,2,4-тріазолу. Аналіз фахової літератури показав, що похідні 1,2,4-тріазолу є малотоксичними або практично нетоксичними сполуками. Також відомо, що 2-[5-(фуран-2-іл)-4-феніл-4Н-1,2,4-тріазол-3-ілтіо]-1-(4-хлорфенілетанон) і 2-[5-(фуран-2-іл)-2Н-1,2,4-тріазол-3-ілтіо]-1,2-дифенілетанон проявляють виражену протисудомну активність, інші застосовують як субстанції протимікробного лініменту, імуномоделювального лікарського засобу тощо. Окремої уваги заслуговує серія сполук, які є стимуляторами росту, а також мають схильність пригнічувати ріст мікобактерій. Перспективним напрямом хімічного моделювання похідних 1,2,4-тріазолу є синтез 5-(2-,3-фторфеніл)-4-((арил-, гетерил)іліден)аміно-1,2,4-тріазол-3-тіолів і продуктів відновлення деяких із них, а також 3-(2-фторфеніл)-6-R1-[1,2,4]тріазол[3,4-b][1,3,4]тіадіазолів і 3-(2-,3-фторфеніл)-6-R2-7H[1,2,4]тріазоло[3,4-b][1,3,4]тіадіазинів. Усе це створює передумови до появи речовин із високою фармакологічною активністю. Під час упровадження найперспективніших субстанцій велике значення має метод ідентифікації та кількісного визначення діючої речовини. Мета роботи – вивчити протисудомну активність 2-((5-(3-,4-фторфеніл)-4-R2-1,2,4-тріазол-3-іл)тіо)-1-арилетанонів, встановити деякі закономірності між будовою сполук та їхньою активністю. Матеріали та методи. Вивчення протисудомної активності 2-((5-(3-,4-фторфеніл)-4-R2-1,2,4-тріазол-3-іл)тіо)-1-арилетанонів здійснили за тестом взаємодії з засобами, які збуджують центральну нервову систему. Досліди виконували на інтактних білих щурах лінії Вістар вагою 160–190 г, по 5 тварин у кожній групі. Як судомні моделі використовували коразол-індуковані судоми, які викликали підшкірним введенням коразолу в дозі 100 мк/кг. Далі тварин поміщали в індивідуальні прозорі плексигласові камери і спостерігали за ними протягом 1 години. Реєстрували 6 показників судом: латентний період, кількість тварин із генералізованими клонічними або тоніко-клонічними судомами у групі, кількість тварин із тонічною екстензією, летальність і тривалість життя. Результати. Сполуки виявляли високу протисудомну активність. Так, на тлі введення 2-((5-(3-фторфеніл)-4-аміно-1,2,4-тріазол-3-іл)тіо)-1-(3-фторфенілетанону), 2-((5-(3-фторфеніл)-4-аміно-1,2,4-тріазол-3-іл)тіо)-1-(4-фторфенілетанону) та 2-((5-(4-фторфеніл)-4-метил-1,2,4-тріазол-3-іл)тіо)-1-(4-фторфенілетанону) латентний період настання судом під дією коразолу збільшується на 57,1 %, 67,3 % та 28,6 % відповідно (р 0,05), а тривалість судом скорочується на 33,4 %, 31,5 % та 38,9 % відповідно (р 0,05). Це свідчить про нейропротективну та мембраностабілізувальну дію відповідних 2-((5-(3-,4-фторфеніл)-4-R2-1,2,4-тріазол-3-іл)тіо)-1-арилетанонів. Препарати порівняння мідокалм і фенобарбітал збільшують латентний період настання судомних реакцій на 51,0 % і 34,7 % (р 0,05), а тривалість судом скорочувалась при цьому на 20,4 % та 14,9 % (р 0,05) відповідно. Висновки. Уперше дослідили протисудомну активність деяких 2-((5-(3-,4-фторфеніл)-4-R2-1,2,4-тріазол-3-іл)тіо)-1-арилетанонів на моделі коразолових судом. Встановили, що 3 сполуки виявились активними: 2-((5-(3-фторфеніл)-4-аміно-1,2,4-тріазол-3-іл)тіо)-1-(3-фторфенілетанон), 2-((5-(3-фторфеніл)-4-аміно-1,2,4-тріазол-3-іл)тіо)-1-(4-фторфенілетанон) та 2-((5-(4-фторфеніл)-4-метил-1,2,4-тріазол-3-іл)тіо)-1-(4-фторфенілетанон). У деяких випадках простежили закономірності між будовою молекул та їхньою активністю.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Шепета, Ю. Л.
Дослідження антиексудативної активності S-алкілованих похідних 1,3,4-оксадіазол-2-тіолу [Текст] / Ю. Л. Шепета // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2019. - Том 12, N 3. - С. 266-269

MeSH-головна:
ПРОТИВОВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-INFLAMMATORY AGENTS (терапевтическое применение, химический синтез)
ДИКЛОФЕНАК -- DICLOFENAC (терапевтическое применение)
ОТЕК -- EDEMA (лекарственная терапия)
Анотація: Сучасні нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) – популярні та ефективні лікарські засоби, що широко застосовуються у клінічній практиці. Але ця група лікарських засобів характеризується також великою кількістю побічних реакцій, тому отримання нових безпечних і високоактивних НПЗП є одним із пріоритетних завдань для сучасної фармацевтичної та медичної хімії. Мета роботи – вивчення протизапальної активності речовин із групи S-алкілованих похідних 1,3,4-оксадіазол-2-тіолу з фрагментом диклофенаку в молекулах. Матеріали та методи. Дослідження антиексудативної активності сполук виконали на моделі карагенінового набряку лап щурів, кількісно ефект оцінювали за показником пригнічення запальної реакції. Результати. Протягом досліджень ідентифікували ряд високоактивних S-алкілованих похідних 1,3,4-оксадіазол-2-тіолу з антиексудативним ефектом у межах 42,4–44,6 %, що співвідноситься з дією еталонних лікарських засобів диклофенаку натрію та кеторолаку. Висновки. Результати свідчать про наявність вираженої антиексудативної активності S-заміщених похідних 1,3,4-оксадіазол-2-тіолу, що актуалізує поглиблене вивчення цього класу гетероциклічних сполук.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

In silico дослідження нових похідних біс-3R,4R′-5-(((1H-1,2,4- тріазол-5-іл)тіо)метил)-4H-1,2,4-тріазол-3-тіонів [Текст] / Є. О. Карпун [та ін.] // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2019. - Том 12, N 3. - С. 270-275

MeSH-головна:
ТРИАЗОЛЫ -- TRIAZOLES (химический синтез)
МОЛЕКУЛЯРНОЙ СТЫКОВКИ МОДЕЛИРОВАНИЕ -- MOLECULAR DOCKING SIMULATION (использование)
КОМПЬЮТЕРНОЕ МОДЕЛИРОВАНИЕ -- COMPUTER SIMULATION (использование)
Анотація: Поєднання двох циклів 1,2,4-тріазолу з утворенням нових гібридів – біс-1,2,4-тріазолів із різними функціональними замісниками і фармакофорами – можуть становити перспективний клас біологічно активних сполук. Лужні фосфатази належать до широкого сімейства ферментів ектонуклеотидаз, які відповідають за каталітичне дефосфорилювання нуклеозидних фосфатів і впливають на метаболізм організму. Мета роботи – провести віртуальний скринінг і молекулярний докінг вихідних 4-алкіл-5-(((3-(піридин-4-іл)-1H-1,2,4-тріазол-5-іл)тіо)метил)-4H-1,2,4-тріазол-3-тіолів, перспективних як об’єкти досліджень біологічних властивостей щодо інгібіторів лужної фосфатази. Матеріали та методи. Синтез сполук здійснили за загальновідомою методикою. Віртуальний скринінг сполук виконали за допомогою комп’ютерної програми РАSS. Молекулярний докінг провели за допомогою програми Autodock 4.2.6. Скринінг здійснили на кристалографічній структурі ферменту «EC 3.1.3.1 Alkaline phosphatase» (1SHN). Результати. Аналіз результатів комп’ютерного прогнозу демонструє перспективність пошуку інгібіторів лужної фосфатази, гістидинкінази, нуклеотидного й фосфатазного обміну, діуретичної та антинеопластичної активності у ряді цих сполук. Сполуки мають досить великий спектр біологічної активності, а найбільш спрямована з них – інгібітор лужної фосфатази та протипухлинна дія. Молекулярний докінг показав високу афінність обраних сполук до ферменту «EC 3.1.3.1 Alkaline phosphatase» з відповідними значеннями -7,08 ккал/моль і -7,88 ккал/моль. Виявили, що атоми Карбону замісника в 4 положенні 1,2,4-тріазольного ядра беруть участь у взаємодії за допомогою водневого зв’язку з молекулами води та амінокислотним залишком THR B:435. Атом Карбону був донором електронів для водневого зв’язку щодо -Alkyl до THR B:435 (2,11 A). Отже, перспективною є структурна модифікація цього ядра за 4 положенням та атому Сульфуру. Висновки. Дані комп’ютерного прогнозу свідчать про перспективність пошуку серед наведених двох напрямків біорегуляторів, які можуть бути потенційними інгібіторами лужної фосфатази та антинеопластичними агентами. Молекулярний докінг показав високу афінність обраних сполук до ферменту «EC 3.1.3.1 Alkaline phosphatase», що забезпечена водневими зв’язками з молекулами води та амінокислотним залишком треоніну, великою кількістю гідрофобних зв’язків, негативно або позитивно заряджених частинок, полярних зв’язків.
Дод.точки доступу:
Карпун, Є. О.
Карпенко, Ю. В.
Парченко, В. В.
Панасенко, О. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Мікроскопічні дослідження пагонів Salix cinerea L. флори України [Текст] / H. B. Бородіна [та ін.] // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2019. - Том 12, N 3. - С. 276-284

MeSH-головна:
ИВОВЫЕ -- SALICACEAE (анатомия и гистология, рост и развитие, химия)
КОРА РАСТЕНИЙ -- PLANT BARK (химия)
МИКРОСКОПИЯ ЭЛЕКТРОННАЯ СКАНИРУЮЩАЯ -- MICROSCOPY, ELECTRON, SCANNING (использование)
РАСТЕНИЯ ЛЕКАРСТВЕННЫЕ -- PLANTS, MEDICINAL (химия)
Анотація: Представники родини Salicaceae – цінні джерела лікарської рослинної сировини, яку здавна застосовують у народній медицині. В європейських країнах деякі види роду верба є офіцинальними рослинами. Саме кору верби в багатьох країнах називають природним аспірином. Відвар із кори верби використовують як протималярійний, жарознижувальний, ранозагоювальний, антисептичний, кровоспинний, в’язкий і протизапальний засіб. Рослини роду Salix L. відрізняються різноманітністю компонентного складу та містять комплекс біологічно активних сполук: поліфенольних сполук, фенологлікозидів, саліцилатів, флавоноїдів, гідроксикоричних кислот, ефірних олій, вітамінів, каротиноїдів, полісахаридів, мікроелементів. Кора молодих гілок різних видів роду верба, як-от Salix purpurea L., Salix fragilis L., Salix daphnoides Vill., включена у видання європейської фармакопеї, а з 2014 року – до Державної Фармакопеї України. Розширення сировинної бази лікарської рослинної сировини – актуальна проблема, яку можливо вирішити шляхом уведення у фармацевтичну практику систематично близьких автохтонних та інтродукованих видів верб, які поширені в Україні. Мета роботи – визначення мікроскопічних діагностичних ознак пагонів верби попелястої (Salix cinerea L.) флори України для ідентифікації лікарської рослинної сировини. Матеріали та методи. Об’єкт дослідження – сухі пагони Salix cinerea L. Рослинну сировину збирали у травні–серпні 2016–2018 рр. у Харківській, Закарпатській, Київській областях. Дослідження анатомічної будови пагонів верби попелястої виконали, застосовуючи методи світлової та електронної мікроскопії. Ультраструктуру поверхні епідермальної тканини листків додатково вивчали, використовуючи методи сканувальної мікроскопії. Результати. Здійснили поглиблене вивчення анатомічної будови пагонів Salix cinerea L. і встановили основні діагностичні мікроскопічні ознаки лікарської сировини. Висновки. Результати дослідження суттєво розширюють відомості щодо анатомічної будови пагонів Salix cinerea L. флори України та використовуватимуться під час стандартизації сировини видів родини вербові.
Дод.точки доступу:
Бородіна, Н. В.
Ковальов, В. М.
Кошовий, О. М.
Гамуля, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Мозуль, B. I.
Дослідження хімічного складу волошки розлогої [Текст] / B. I. Мозуль, І. І. Аксьонова, O. I. Панасенко // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2019. - Том 12, N 3. - С. 285-290

MeSH-головна:
ВАСИЛЕК (химия)
ХРОМАТОГРАФИЯ ГАЗОВАЯ -- CHROMATOGRAPHY, GAS (использование)
ПАЛЬМИТИНОВАЯ КИСЛОТА -- PALMITIC ACID (анализ)
Анотація: Мета роботи – дослідження якісного та кількісного складу біологічно активних речовин, що містяться в надземній частині волошки розлогої, для визначення перспектив її застосування в медичній і фармацевтичній практиці. Матеріали та методи. Об’єкт дослідження – волошки розлогої (Centaurea diffusa Lam.) трава, що зібрана на території м. Запоріжжя наприкінці липня 2018 р. Для визначення якісного та кількісного складу використовували метод газової хроматографії на приладі Agilent 7890B GC System (Agilent, Santa Clara, CA, USA) з мас-спектрометричним детектором Agilent 5977 BGC /MSD (Agilent, Santa Clara, CA, USA). Результати. Дослідження свідчать про наявність у сировини волошки розлогої 55 речовин, що належать до різних груп біологічно активних сполук: 9 фенолів, 9 спиртів, 8 карбонових кислот (насичених і ненасичених), 7 естерів, 5 алканів, 4 гетероциклічні сполуки, 4 кетони, 3 терпени, 2 альдегіди, 1 алкен, 2 моносахариди, 1 гідразид. Але за процентним відношенням ці дані різняться з загальним вмістом сполук. Найбільші частки належать фенолам – 21,45 %, карбоновим кислотам – 19,71 %, спиртам та естерам – 17,63 % та 12,43 % відповідно. Серед усіх знайдених сполук основну частку становить ретусин (фенольні сполуки) – 15,53 %, 4-гексадеканова (пальмітинова) кислота – 12,25 %, 2-етил-2-(гідроксиметил)-1,3-пропандіол – 8,17 %, етиловий естер 2-гідрокси-1-(гідроксиметил)гексадеканової кислоти (пальмітин) – 4,3 %. Ґрунтуючись на цих даних, а також на відомостях фахової літератури, можна передбачати перспективи використання волошки розлогої в медичній і фармацевтичній практиці. Висновки. За допомогою газової хроматографії вперше встановили хімічний склад трави волошки розлогої. Визначили наявність 55 компонентів, які належать до різних груп біологічно активних речовин. Результати доводять перспективність та актуальність досліджень хімічного складу волошки розлогої для створення нових фітопрепаратів на її основі.
Дод.точки доступу:
Аксьонова, І. І.
Панасенко, О. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Дослідження фенольних сполук листя нефармакопейних видів роду Salvia флори України [Текст] / М. М. Мига [та ін.] // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2019. - Том 12, N 3. - С. 291-297

MeSH-головна:
ШАЛФЕЙ -- SALVIA (химия)
ФЕНОЛЫ -- PHENOLS (химия)
ХРОМАТОГРАФИЯ ЖИДКОСТНАЯ -- CHROMATOGRAPHY, LIQUID (использование)
СПЕКТРОФОТОМЕТРИЯ -- SPECTROPHOTOMETRY (использование)
Анотація: Пошук нових джерел біологічно активних речовин фенольної природи є актуальним завданням сучасної фармацевтичної галузі для розширення вітчизняної сировинної бази лікарських рослин і створення нових лікарських засобів на їхній основі. Мета роботи – вивчення складу фенольних сполук трьох нефармакопейних видів роду Шавлія: S. grandiflora, S. pratensis та S. verticillata – порівняно з S. officinalis для встановлення перспективності використання у фармацевтичній, медичній практиці. Матеріали та методи. Визначення якісного складу та кількісного вмісту фенольних сполук виконали методом високоефективної рідинної хроматографії за допомогою хроматографа Shimadzu LC20 Prominence. Кількісне визначення фенольних сполук також здійснили спектрофотометричним методом на спектрофотометрі Evolution 60S (США) за відповідної довжини хвилі. Результати. Ідентифікували та визначили кількісний вміст 17 речовин фенольної природи в листі представників роду Salvia: 6 речовин флавоноїдної природи, 3 гідроксикоричні кислоти та 8 похідних кавової кислоти. Встановили, що найбільший вміст похідних гідроксикоричних кислот характерний для листя S. grandiflora (4,49 мг/г, що на 357,62 % більше, ніж у фармакопейному виді S. officinalis – 1,26 мг/г), найбільший вміст сполук флавоноїдної природи характерний для листя S. verticillata (7,70 мг/г, що на 57,46 % більше, ніж у фармакопейному виді S. officinalis – 4,89 мг/г) і найбільший вміст суми фенольних сполук характерний для листя S. verticillata (9,50 мг/г, що на 37,18 % більше, ніж у фармакопейному виді S. officinalis – 6,92 мг/г). Висновки. Методом високоефективної рідинної хроматографії та спектрофотометричним методом встановили, що найбільший вміст суми флавоноїдів характерний для листя S. verticillata, гідроксикоричних кислот – S. grandiflora. Найбільший вміст суми всіх виявлених сполук фенольної природи характерний для листя S. verticillata. Це вказує на перспективність використання досліджуваних нефармакопейних представників роду Salvia флори України як джерел фенольних сполук для розширення вітчизняної сировинної бази лікарських рослин та створення на їхній основі нових лікарських засобів.
Дод.точки доступу:
Мига, М. М.
Кошовий, О. М.
Ільїна, Т. В.
Бородіна, Н. В.
Скибіцька, М. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Івасюк, І. М.
Дослідження морфолого-анатомічної будови трави смикавця їстівного (Cyperus esculentus L.) [Текст] / І. М. Івасюк, С. М. Марчишин, Л. І. Будняк // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2019. - Том 12, N 3. - С. 298-303

MeSH-головна:
ОСОКОВЫЕ -- CYPERACEAE (анатомия и гистология, химия)
РАСТЕНИЙ ЛИСТЬЯ -- PLANT LEAVES (химия)
МИКРОСКОПИЯ -- MICROSCOPY (использование)
РАСТЕНИЙ СТРОЕНИЕ -- PLANT STRUCTURES (анатомия и гистология)
Анотація: Смикавець їстівний (сить їстівна, чуфа, земляний мигдаль, тигрові горішки) – Cyperus esculentus L. з родини осокові (Cyperaceae) сьогодні належить до нових рослинних ресурсів харчування, які використовуються людством. Цей вид згодом може конкурувати з традиційними олійними культурами. В Україні культура чуфи відома з початку ХХ ст. Мета роботи – вивчення морфолого-анатомічної будови трави смикавця їстівного, що запропонована відділом нових культур НБС НАН України імені М. М. Гришка, та встановлення її основних діагностичних ознак. Матеріали та методи. Мікропрепарати виготовляли з листків чуфи, фіксованих у суміші спирт-гліцерин-вода (1:1:1), і досліджували загальноприйнятими методами з використанням мікроскопа Item: PB-2610. Фотофіксацію результатів здійснювали фотокамерою Samsung PL50. Результати. Під час мікроскопічних досліджень рослинної сировини звертали увагу на морфологічну будову стебла, листка, структуру клітин епідерміса, тип листкової пластинки, наявність, кількість і тип продихів. Висновки. Дослідили морфолого-анатомічну будову трави смикавця їстівного (чуфи). Основними морфологічними ознаками є тригранне стебло, лінійної будови, сидячі, з піхвою та паралельними жилками, без язичка й опушення, тонкі, цілокраї листки. Генеративні пагони утворюються зрідка. Основні діагностичні анатомічні ознаки листка смикавця їстівного: листкова пластинка білатерального типу, гіпостоматична, фістукоїдна. Верхня (вентральна) епідерма листка рослини крупноклітинна без продихів, нижня (дорсальна) дрібноклітинна з продихами; продихи тетрацитного типу; мезофіл слабко диференційований, чималу площу займають великі простори тонкостінної аеренхіми; в субепідермальних шарах спостерігаються численні ідіобласти з коричнево-помаранчевим вмістом; серед базисних клітин верхньої епідерми розміщені групи з 6 моторних прозорих, значно вакуолізованих або мертвих, позбавлених хлоропластів клітин, які містять воду, іноді включають дрібні кубічні кристали кальцій оксалату; провідні пучки жилки листка колатерального типу, центральний більший за бічні, бічні пучки різняться за розмірами, розміщені під верхньою епідермою та у стовпчастих ділянках паренхіми.
Дод.точки доступу:
Марчишин, С. М.
Будняк, Л. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Бурлака, Б. С.
Вивчення впливу допоміжних речовин на вивільнення ноопепту з назальної лікарської форми [Текст] / Б. С. Бурлака, І. Ф. Бєленічев, В. В. Гладишев // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2019. - Том 12, N 3. - С. 304-308

MeSH-головна:
ВВЕДЕНИЕ ЛЕКАРСТВ ИНТРАНАЗАЛЬНОЕ -- ADMINISTRATION, INTRANASAL (использование)
НООТРОПНЫЕ СРЕДСТВА -- NOOTROPIC AGENTS (терапевтическое применение, фармакокинетика, химический синтез)
ДИСПЕРСИОННЫЙ АНАЛИЗ -- ANALYSIS OF VARIANCE
Анотація: Розроблення засобів швидкої доставки лікарських засобів – актуальний напрям сучасної фармації. У зв’язку з цим перспективним є назальний шлях введення лікарських речовин, що характеризується низкою переваг. Більша проникність назальної слизової оболонки з великою площею поверхні сприяє швидкому настанню терапевтичного ефекту. Назальний шлях оминає пресистемний метаболізм у печінці, що характерний для орального введення, легкий у застосуванні, зручний для пацієнта. Для розроблення нової лікарської форми з ноотропними та нейропротективними властивостями обрали ноопепт. Ця речовина малотоксична, не виявляє побічних ефектів, характеризується проявами антиоксидантних і протизапальних властивостей, знижує прояви нейротоксичності кальцію та глутамату, поліпшує реологічні характеристики крові. Мета роботи – визначити вплив допоміжних речовин на вивільнення ноопепту з назальної лікарської форми. Матеріали та методи. Для дослідження обрали основні групи допоміжних речовин під час розробки назальної лікарської форми: мукоадгезивні та регулятори в’язкості (полімери) і зволожувачі (спирти). Визначали вивільнення ноопепту методом рівноважного діалізу за Крувчинським при 37,0 ± 0,5 °С крізь напівпроникну мембрану – целофанову плівку «Купрофан». Концентрацію ноопепту після 30 хвилин визначали методом УФ-спектрофотометрії при довжині хвилі 258 нм. Результати. У результаті дисперсійного аналізу встановили, що Fексперим. Fтабл. для обох факторів, отже, полімери та спирти чинять значущий вплив на вивільнення ноопепту з назальних лікарських форм. Після перевірки різниці середніх значень результатів за допомогою множинного рангового критерію Дункана побудували такі ряди переваг: натрій карбоксиметилцелюлоза (хітозан) альгінат натрію (гіалуронат натрію); гліцерин сорбіт D-пантенол (без спирту). Висновки. Визначили, що вид полімерів гідрофільних основ і спирти для зволоження слизової оболонки значущо впливають на вивільнення ноопепту із назальних лікарських форм. Оптимальне вивільнення ноопепту забезпечують натрій карбоксиметилцелюлоза і хітозан з додаванням гліцерину.
Дод.точки доступу:
Бєленічев, І. Ф.
Гладишев, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Изучение влияния основ-носителей на биологическую активность вазопрессина в трансбуккальных лекарственных формах [Текст] / Ейяд Аль Насир [и др.] // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2019. - Том 12, N 3. - С. 309-313

MeSH-головна:
ВВЕДЕНИЕ ЛЕКАРСТВ ТРАНСБУККАЛЬНОЕ -- ADMINISTRATION, BUCCAL
НООТРОПНЫЕ СРЕДСТВА -- NOOTROPIC AGENTS (химический синтез)
ЛЕКАРСТВ НОСИТЕЛИ -- DRUG CARRIERS (терапевтическое применение)
ДИСПЕРСИОННЫЙ АНАЛИЗ -- ANALYSIS OF VARIANCE
Анотація: Особливістю сучасного етапу вивчення нотропних фармакопрепаратів є розуміння відсутності в них чіткої селективності біологічного ефекту й необхідність ширшого його вивчення. Щодо пептидів вазопресинового ряду, до них належить дія на суміжні форми поведінки, зокрема ті, що пов’язані з психоемоційною сферою. Поряд з цим при системному введенні пептидів їхнє використання додатково утруднювалося високою швидкістю біодеградації та низькою біодоступністю. Отже, для похідних вазопресину переспективним є використання альтернативного трансбукального шляху введення. Мета роботи – вивчення впливу основ-носіїв букальних плівок із вазопресином на його ноотропну активність. Матеріали та методи. Як носії для букальної форми вазопресину вивчили гідрофільні основи, що мають високу швидкість біодеградації в порожнині рота. Як діючі речовини використовували синтетичний декапептидний аналог вазопресину – дигліцин-дезгліцинаміду-аргінін-вазопресин. Враховуючи незначну кількість вазопресину у складі лікарської форми, для поліпшення рівномірності його дозування та пролонгації дії використовували технологію двошарових плівок. Наступні дослідження щодо наукового обґрунтування виду основи-носія для трансбукальної лікарської форми вазопресину здійснювали за планом однофакторного дисперсійного аналізу з повторними спостереженнями. Для усіх обраних композицій встановлювали специфічну активність – латентний період умовної реакції пасивного уникнення в неамнезованих білих щурів після застосування букальних плівок. Результати. За наведеними даними, природа вивчених матричних основ чинить значущий вплив на латентний період умовної реакції пасивного уникнення в неамнезованих білих щурів після введення букальних плівок із вазопресином. За допомогою множинного рангового критерію Дункана склали ряд переваг впливу плівкових носіїв на параметр оптимізації. Висновки. Встановили, що вид основи-носія чинить значущий вплив на біологічну активність вазопресину у трансбукальних лікарських формах. Дисперсійний аналіз результатів досліджень показав: оптимальну ноотропну дію мають букальні плівки з вазопресином на основі желатину та натрій карбоксиметилцелюлози.
Дод.точки доступу:
Аль Насир, Ейяд
Дроздов, А. Л.
Лисянская, А. П.
Харапонова, Е. Б.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Bushuieva, I. V.
The introduction of new technologies and financial support for the innovational pharmaceutical industry in the veterinary medicine sector based on the development of priority areas of the Ukrainian regions [Текст] / I. V. Bushuieva, N. M. Borysenko // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2019. - Том 12, N 3. - С. 314-321

MeSH-головна:
ВЕТЕРИНАРНЫЕ ЛЕКАРСТВЕННЫЕ СРЕДСТВА -- VETERINARY DRUGS (химический синтез)
ОРГАНИЗАЦИОННАЯ ИННОВАЦИЯ -- ORGANIZATIONAL INNOVATION
(организация и управление)
Анотація: Мета роботи – здійснити моніторинг рівня фінансування регіонами України інноваційної діяльності та трансферу технологій регіонального рівня на основі середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності загальнодержавного рівня стратегічного пріоритету «Технологічне оновлення та розвиток агропромислового комплексу» та реалізації регіональних інноваційних пріоритетів з питання розроблення та впровадження новітніх біотехнологій і забезпеченості ветеринарії лікарськими препаратами для сільськогосподарських тварин. Матеріали та методи. Використали методи: аналітичний, порівняння, графічний, статистичний, описовий, узагальнення. Матеріали дослідження: нормативно-законодавчі акти, офіційна інформація обласних держадміністрацій щодо результатів інноваційної діяльності в рамках стратегій регіонального розвитку (за 13 областями України), регіональні програми науково-технічного та інноваційного розвитку за 2017–2018 рр. Результати. Результати моніторингу дають можливість оцінити нормативно-правове забезпечення щодо формування середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності агропромислового комплексу (АПК) як держави, так і кожного окремого регіону та ветеринарного сектора загалом (враховуючи потреби галузі у ветеринарних лікарських засобах, ветеринарних препаратах, преміксах, вакцинах, сиворотках, діагностикумах тощо); оцінити фінансове забезпечення місцевими бюджетами середньострокових пріоритетів інноваційної діяльності забезпеченості ветеринарними лікарськими засобами на регіональному рівні; оцінювати результативність інноваційної діяльності за створеними, придбаними та переданими новими технологіями у фармацевтичному секторі ветеринарії; здійснювати порівняння отриманих показників із попередніми періодами, відстежити їхню динаміку, тенденцію розвитку середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності регіонального рівня; використовувати результати моніторингу під час формування державними адміністраціями переліку середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності регіонального рівня до 2021 р. у форматі спрямування коштів на боротьбу з захворюваннями тварин та, тим самим, створення безпечних умов для здоров’я людини. Висновки. Опрацювання нормативно-законодавчої бази, як-от постанови КМ України від 18 жовтня 2017 р. № 980 «Деякі питання визначення середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності галузевого рівня на 2017–2021 роки» показало, що цей документ потребує вдосконалення в питаннях визначення пріоритетних напрямів інноваційної діяльності в фармацевтичному секторі ветеринарних препаратів.
Дод.точки доступу:
Borysenko, N. M.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Дослідження вітчизняного ринку засобів на основі міноксидилу та його похідних, що використовуються при алопеції [Текст] / К. Жамали [та ін.] // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2019. - Том 12, N 3. - С. 322-328

MeSH-головна:
АЛОПЕЦИЯ -- ALOPECIA (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
ВОЛОС БОЛЕЗНИ -- HAIR DISEASES (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
МИНОКСИДИЛ -- MINOXIDIL (терапевтическое применение)
Анотація: Питання розроблення нових вітчизняних ліків проти алопеції залишається актуальним. Йому завжди передує маркетинговий аналіз відповідного сегмента фармацевтичного ринку. Сьогодні фармацевтичний ринок динамічно оновлюється, що зумовлює необхідність дослідження його стану та формування інформаційної бази щодо динаміки асортименту, цін і доступності засобів у певні періоди його розвитку. Мета роботи – формування інформаційного масиву про лікарські та косметичні засоби проти алопеції, що включають міноксидил і його похідні, та обґрунтування на підставі маркетингового аналізу доцільності створення нового фармацевтичного препарату на основі субстанції амінексилу. Матеріали та методи. Як інформаційні матеріали використовували Державний реєстр лікарських засобів України, довідник лікарських засобів Компендіум онлайн, інтернет-ресурси з пошуку ліків в аптеках України GeoApteka та Tabletki.ua, інтернет-ресурси мережевих аптек «Аптека низьких цін», «Мед-сервіс», гуртові пропозиції ЛЗ для аптек згідно з програмним комплексом «Аптека». У роботі застосовані маркетинговий метод, методи моніторингу, логічного узагальнення, групування, графічний. Результати. Здійснили комплексне маркетингове оцінювання українського фармацевтичного ринку засобів на підставі похідних міноксидилу, що застосовують у терапії алопеції, яка враховувала гетерогенну структуру: два напрями – лікарські та косметичні засоби. Висновки. На підставі маркетингового аналізу фармацевтичного ринку сформували інформаційний масив арсеналу засобів для лікарів-трихологів і провізорів аптек за двома напрямами: сегмент «лікарські засоби» налічує 4 препарати підгрупи D11AX – інші дерматологічні препарати; сегмент «лікувальна косметика» – 29 косметичних засобів (переважає лікувальна косметика на основі міноксидилу – 17 пропозицій). За формою виготовлення в аптечному сегменті фармацевтичного ринку переважають рідкі форми – розчини, наявні шампуні й бальзами. Усі засоби за критерієм «порядок відпуску з аптеки» належать до безрецептурних. Для сегмента ринку, що аналізували, характерний дефіцит комбінованих препаратів на основі амінексилу й невелика кількість пропозицій від вітчизняних виробників.
Дод.точки доступу:
Жамали, Карім
Ткаченко, Н. О.
Гладишев, В. В.
Рижкова, С. Є.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Аналіз ринку дієтичних добавок, що впливають на органи дихання [Текст] / A. C. Гоцуля [та ін.] // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2019. - Том 12, N 3. - С. 329-333

MeSH-головна:
ДЫХАТЕЛЬНЫХ ПУТЕЙ БОЛЕЗНИ -- RESPIRATORY TRACT DISEASES (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
ПИЩЕВЫЕ ДОБАВКИ -- FOOD ADDITIVES (терапевтическое применение, химия)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета роботи – аналіз асортименту дієтичних добавок сучасного фармацевтичного ринку України на основі лікарської рослинної сировини, що впливають на органи дихання. Матеріали та методи. Матеріали дослідження: нормативно-законодавчі документи, джерела наукової літератури, інтернет-сайти аптек, прайс-листи щотижневика «Аптека», довідник «Компендіум-2019», сайти компаній. У роботі використали системно-аналітичний, математико-статистичний і порівняльний методи аналізу. Результати. Проаналізували асортимент дієтичних добавок, які використовують для лікування захворювань органів дихання. Визначили співвідношення між ОТС-препаратами та дієтичними добавками на сучасному фармацевтичному ринку України, де частка дієтичних добавок цієї групи становить 42 %. Проаналізували фірмову та асортименту структури серед країн-постачальників. Результати показали, що лідерами за кількістю фірм-виробників аналізованої групи товарів є Україна та Індія, їхня частка становить по 28,12 %. За асортиментом перше місце посідає Україна – 34,65 %. Дослідження цього сегмента ринку за лікарською формою показало гетерогенність товарів. Так, дієтичні добавки, що впливають на органи дихання, представлені 9 лікарськими формами, більшість з них – льодяники (50 %). Вивчення фірмової структури дало змогу виділити лідерів серед іноземних фармацевтичних компаній, до трійки лідерів увійшла компанія Swiss Energy Pharma GmbH. Отже, актуальним завданням є розроблення нових дієтичних добавок аналізованої дії та їхнє впровадження на сучасний фармацевтичний ринок України. Висновки. Дієтичні добавки, що впливають на органи дихання, представлені чималою кількістю фармацевтичних компаній, країнами-лідерами є Україна та Індія, а за асортиментом – Україна. Серед лікарських форм в асортименті дієтичних добавок для лікування органів дихання більшість становлять льодяники (50 %). У фірмовій структурі національного ринку іноземні виробники лідирують: Ansa herbs & foods Pvt. Ltd – 17,8 %, Herbion Pakistan Pvt. Ltd. – 15,1 %, Swiss Energy Pharma GmbH – 12,3 %.
Дод.точки доступу:
Гоцуля, А. С.
Міколасюк, О. О.
Британова, Т. С.
Книш, Є. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Кілєєва, О. П.
Аналіз застосування лікарських косметичних засобів в комплексній терапії акне та розацеа в умовах амбулаторного лікування (на прикладі Запорізької області) [Текст] / О. П. Кілєєва, І. В. Бушуєва // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2019. - Том 12, N 3. - С. 334-338

MeSH-головна:
РОЗАЦЕА -- ROSACEA (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
ЛЕКАРСТВЕННОЙ ТЕРАПИИ АМБУЛАТОРНОЙ МОНИТОРИНГ -- MEDICATION RECONCILIATION (использование)
КОЖА, УХОД -- SKIN CARE (использование, методы)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета роботи – здійснення аналізу лікарських косметичних засобів (ЛКЗ), що призначають амбулаторним пацієнтам КУ «Запорізький обласний шкірно-венерологічний клінічний диспансер» Запорізької обласної ради (КУ «ЗОШВКД» ЗОР) із захворюваннями на розацеа (рожеві вугри) й акне (вульгарні вугри).Матеріали та методи. Матеріалами дослідження стали амбулаторні картки пацієнтів із діагнозами акне та розацеа, які отримували лікування в КУ «ЗОШВКД» ЗОР. Методи дослідження: інформаційний пошук, статистичний, графічний, маркетинговий методи.Результати. Здійснили аналіз амбулаторних карток пацієнтів, які хворі на акне (вульгарні вугри) й розацеа (рожеві вугри). Загалом проаналізували 36 амбулаторних карток пацієнтів з акне та розацеа за віком, статтю та лікарською формою в комплексній терапії (амбулаторно отримують лікування 12 жінок і 10 чоловіків з акне (вульгарні вугри) і 11 жінок і 3 чоловіки з розацеа). Виконали аналіз карток призначень амбулаторних пацієнтів з акне і розацеа за віком. Визначили, що комплексне лікування отримують 33,33 % жінок і 27,78 % чоловіків з акне, а також 30,56 % жінок і 8,33 % чоловіків із розацеа. Проаналізували картки призначень амбулаторних пацієнтів з акне (вульгарні вугри) і розацеа (рожеві вугри) за віком. За результатами аналізу, амбулаторне лікування акне отримують 4,55 % осіб віком 10–14 років, 59,09 % – віком 15–25 років, 18,18 % – віком 26–40 років, 18,18 % – віком 41–60 років. При захворюванні на розацеа в КУ «ЗОШВКД» ЗОР отримують лікування амбулаторні пацієнти: 42,86 % осіб віком 25–40 років, 28,57 % – віком 41–60 років, 28,57 % – віком 61–80 років. Виконали аналіз ЛКЗ за ЛФ, які лікарі КУ «ЗОШВКД» ЗОР призначали в комплексній терапії акне й розацеа. Встановили, що на лосьйон і креми припадало 26,66 %, розчини для зовнішнього застосування, мазі та капсули – по 6,67 %, гель – 40,00 %, креми – 13,33 %. Проведено аналіз ЛКЗ, які призначають у комплексній терапії акне (вульгарні) і розацеа (рожеві вугри). З’ясували, що 33,33 % (ТОВ «Авант», Україна; ЗАТ «Фармнатур», м. Одеса, Україна) припадає на ЛКЗ вітчизняного виробництва, 13,33 % – країн СНД (ТОВ «Хельси-Гель», РФ), 53,33 % – ЛКЗ іноземного виробництва. Висновки. Результати маркетингового дослідження свідчать, що український фармацевтичний ринок лікарських косметичних засобів для лікування акне й розацеа не насичений. Розвиток досліджуваного ринку може відбуватися внаслідок розроблення та надходження як вітчизняних, так і іноземних ЛКЗ.
Дод.точки доступу:
Бушуєва, І. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Колесник, М. Ю.
Ефективність терапії валсартаном із гідрохлортіазидом та її вплив на стан міокарда лівого передсердя в жінок із гіпертонічною хворобою у стані постменопаузи [Текст] / М. Ю. Колесник, М. В. Соколова // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2019. - Том 12, N 3. - С. 339-345

MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
ПОСТМЕНОПАУЗА -- POSTMENOPAUSE (действие лекарственных препаратов, метаболизм, физиология)
АНТИГИПЕРТЕНЗИВНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIHYPERTENSIVE AGENTS (терапевтическое применение)
ЭХОКАРДИОГРАФИЯ -- ECHOCARDIOGRAPHY (использование)
Анотація: Мета роботи – оцінити ефективність комбінації валсартану й гідрохлортіазиду та її вплив на структурно-функціональні параметри міокарда лівого передсердя в жінок із гіпертонічною хворобою (ГХ) у стані постменопаузи. Матеріали та методи. У відкрите проспективне контрольоване дослідження залучили 100 жінок у стані постменопаузи з неускладненою ГХ. Трансторакальну та спекл-трекінг ехокардіографію виконали на ультразвуковому сканері «Vivid E9 XDClear Console 4D Expert 100» (General Electric, США) синхронізовано із записом ЕКГ. Добове моніторування АТ здійснили за допомогою приладу АВРМ-04 (Meditech, Угорщина). Через 6 місяців лікування антигіпертензивною комбінацією валсартану і гідрохлортіазиду всім жінкам повторно виконали обстеження в повному обсязі. Статистичний аналіз результатів здійснювали, використовуючи пакет програм Statistica 13.0. Усі тести були двобічними, статистично значущими вважали відмінності при p 0,05. Результати. На тлі 6-місячного лікування валсартаном і гідрохлортіазидом у жінок із ГХ у стані постменопаузи вірогідно знизилися показники офісного систолічного АТ та офісного діастолічного АТ (р 0,001), спостерігали нормалізацію цих параметрів. Цільовий рівень АТ, за даними офісного вимірювання, досягнуто у 64 % хворих. Визначили вірогідне зниження індексу часу САТ у денний період в 1,6 раза (р
Дод.точки доступу:
Соколова, М. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Самура, Б. Б.
Стан кардіогемодинаміки у хворих на множинну мієлому залежно від функції нирок [Текст] / Б. Б. Самура, М. О. Панасенко // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2019. - Том 12, N 3. - С. 346-351

MeSH-головна:
МИЕЛОМА МНОЖЕСТВЕННАЯ -- MULTIPLE MYELOMA (диагностика, лекарственная терапия, осложнения, этиология)
ПОЧЕЧНЫХ КЛУБОЧКОВ ФИЛЬТРАЦИИ СКОРОСТЬ -- GLOMERULAR FILTRATION RATE (действие лекарственных препаратов)
ЭХОКАРДИОГРАФИЯ -- ECHOCARDIOGRAPHY (использование)
Анотація: Мета роботи – визначення особливостей структурно-функціонального стану міокарда у хворих після верифікації множинної мієломи залежно від функції нирок. Матеріали та методи. У дослідження залучили 35 хворих, яких поділили на групи залежно від швидкості клубочкової фільтрації (ШКФ). Усім пацієнтам виконали загальноклінічні дослідження, еходоплеркардіографію. Оцінювання кардіогемодинаміки здійснювали за допомогою трансторакальної ехокардіографії за загальноприйнятою методикою на сканері «MyLab 50» (Італія) в М- і В-режимах ехолокації з парастернальної, субкостальної та апікальної позицій за короткою і довгою віссю. Результати. У хворих на множинну мієлому (ММ) із ШКФ 30–59 мл/хв/1,73 м2 значення фракції викиду (54,69 [51,15; 57,70] % і 59,82 [57,81; 62,29] %; р = 0,018) статистично відрізнялися від контрольної групи переважно внаслідок збільшення кінцево-систолічного об’єму (КСО) (54,91 [43,21; 59,27] мл і 34,22 [31,72; 41,24] мл; р = 0,035). Це свідчить про зниження скорочувальної функції міокарда при помірному зниженні ниркової функції. У групі хворих із ШКФ 30–59 мл/хв/1,73 м2 КСО статистично відрізнявся також від показника у групі хворих на ММ зі збереженою нирковою функцією. Не виявили значущу різницю показників скорочувальної функції міокарда між групами хворих із ШКФ 60–89 мл/хв/1,73 м2 і ШКФ понад 90 мл/хв/1,73 м2 і показниками здорових осіб. Показники діастолічної функції міокарда, а саме співвідношення максимальної швидкості кровотоку у фазу раннього наповнення (Е) (0,90 [0,76; 1,02] м/с і 1,01 [1,02; 1,24] м/с; р = 0,014) та максимальної швидкості кровотоку у фазу систоли лівого передсердя (А) (0,87 [0,76; 1,05] м/с і 0,73 [0,56; 0,85] м/с; р = 0,023) в усіх групах хворих на ММ були нижчими порівняно з контрольною групою, але статистична значущість досягнута тільки для групи з помірним зниженням ниркової функції. Виявили статистичну різницю показника Е/А між групою хворих із ШКФ 30–59 мл/хв/1,73 м2 і контрольною групою (9,30 [7,09; 11,15] і 1,16 [1,06; 1,25]; p = 0,011), що може бути пов’язано з більшою кількістю пацієнтів похилого та старечого віку в цій групі. Виявили суттєві зміни регіональної скорочувальної функції міокарда. Так, порівняно з контрольною групою циркулярна систолічна деформація міокарда була суттєво меншою у групі хворих зі ШКФ 30–59 мл/хв/1,73 м2 (-17,62 [-21,09; -15,19] і -25,92 [-26,09; -19,15]; p = 0,012), у групі хворих зі ШКФ 60–89 мл/хв/1,73 м2 (-18,52 [-22,09; -16,45] і -25,92 [-26,09; -19,15]; p = 0,012), у групі хворих зі ШКФ понад 90 мл/хв/1,73 м2 (-17,01 [-21,34; -14,95] і -25,92 [-26,09; -19,15]; p=0,012). Виявили кореляційний зв’язок середньої сили (r = 0,46) між циркулярною систолічною деформацією міокарда та ШКФ. Товщина задньої стінки лівого шлуночка в діастолу у групі хворих на ММ із помірним порушенням функції нирок була статистично більшою порівняно з контрольною групою. Статистично значущі розбіжності товщини міжшлуночкової перегородки в діастолу між групами пацієнтів не виявили. Висновки. У хворих на множинну мієлому під час верифікації діагнозу виявили порушення показників діастолічної та регіональної систолічної функції міокарда, що пов’язано з пошкодженням функції нирок.
Дод.точки доступу:
Панасенко, М. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

Dynamics of the electrospondilography indices of the individuals with back pain under the influencing of the physical rehabilitation program. Physical rehabilitation of the individuals with back pain [Текст] / O. K. Nikanorov [et al.] // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2019. - Том 12, N 3. - С. 352-356

MeSH-головна:
СПИНА, БОЛИ -- BACK PAIN (диагностика, лекарственная терапия, реабилитация, этиология)
ГРУДНАЯ КЛЕТКА, БОЛИ -- CHEST PAIN (диагностика, реабилитация, этиология)
ФИЗИОТЕРАПИИ МЕТОДЫ -- PHYSICAL THERAPY MODALITIES (использование)
РЕАБИЛИТАЦИЯ -- REHABILITATION (методы)
Анотація: Біль у спині – важлива ланка в неврологічній патології та одна з найпоширеніших скарг у загальній медичній практиці. Мета роботи – науково обґрунтувати та розробити комплексну програму фізичної реабілітації осіб із дорсалгією грудного відділу хребта, довести її ефективність за даними електроспондилографії. Матеріали та методи. Дослідження здійснили на базі спортивно-реабілітаційного клубу «П’ятий елемент» у м. Києві. У дослідженні взяли участь 67 пацієнтів (25 чоловіків і 42 жінки) працездатного віку з болями у спині на торакальному рівні. Результати. На підставі результатів попередніх досліджень розробили комплексну програму фізичної реабілітації пацієнтів із болями у спині у грудному відділі хребта, що включала різні інструменти, форми фізичної реабілітації, елементи сучасних фітнес-методик, методи маніпуляцій із м’якими тканинами і сполучною тканиною, а також когнітивний метод – терапію, яка проводиться. Висновки. Ефективність розробленої програми пацієнтів із болями у спині у грудному відділі оцінювали після завершення курсу – через 12 тижнів. За даними електроспондилографії, позитивна динаміка показників K1, K2, K3, К4 визначена і за ЕГ, і за КГ. Однак тільки за ЕГ зміни показників К3 і К4 були статистично значущими.
Дод.точки доступу:
Nikanorov, O. K.
Kormiltsev, V. V.
Zharova, I. O.
Lazareva, O. B.
Kravchuk, L. D.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-26

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)