Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=АУ44/2021/9/1<.>

Загальна кількість знайдених документів : 8
Показані документи з 1 по 8

Бездітко, П. А.
Вплив діаметра зіниці на осьову довжину ока в дітей із міопією, які користуються ортокератологічними лінзами [Текст] = The effect of pupil diameter on the axial length of the eye in children with myopia using orthokeratology lenses / П. А. Бездітко, Р. О. Пархомець // Архів офтальмології України. - 2021. - Т. 9, № 1. - С. 8-11. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
МИОПИЯ -- MYOPIA (патофизиология)
ДЕТИ -- CHILD
ЗРАЧОК -- PUPIL (действие лекарственных препаратов, физиология)
ГЛАЗ -- EYE (анатомия и гистология, действие лекарственных препаратов, ультраструктура)
ЛИНЗЫ -- LENSES (использование)
РЕФРАКЦИИ РАССТРОЙСТВА -- REFRACTIVE ERRORS (терапия)
ОРТОКЕРАТОЛОГИЧЕСКИЕ ПРОЦЕДУРЫ -- ORTHOKERATOLOGIC PROCEDURES (методы)
Анотація: Останнім часом найбільшу популярність серед ефективних методів контролю міопії набуває метод рефракційної терапії ортокератологічними лінзами (ОКЛ). На ефективність методу впливає низка початкових показників пацієнта, одним з яких є діаметр зіниці. Мета: вивчити вплив діаметра зіниці на осьову довжину ока в пацієнтів із міопією, які користуються ОКЛ. Матеріали та методи. У дослідженні брали участь 120 дітей, які були розподілені на 2 групи. I група використовувала ОКЛ, II група — окуляри з повною корекцією. Результати. У I групі виявлено обернений кореляційний зв’язок між діаметром зіниці та градієнтом прогресування міопії, у групі порівняння зв’язок відсутній. Висновки. При прогресуючій формі міопії та базовому розмірі зіниці менше 4,52 мм найбільш ефективним методом контролю є призначення рефракційної терапії ортокератологічними лінзами.
In recent years the refractive therapy with orthokeratology lenses (OKL) has become the most popular among the effective ones. The efficiency of the method is determined by several initial parameters of a patient, including the diameter of the pupil. The purpose was to study the influence of pupil diameter on the eye axial length in patients with myopia who use orthokeratology lenses. Materials and methods. The examination involved 120 children divided into 2 groups. The group I used OKL, group II used glasses with total correction. Results. Group I demonstrated a strong correlation between the diameter of the pupil and myopia progression gradient; group II showed no correlation. Conclusions. The most effective method of control for an advanced form of myopia and baseline dimension of the lens less than 4.52 mm is an application of refractive therapy with orthokeratology lenses
Дод.точки доступу:
Пархомець, Р. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Заволока, О. В.
Етіологічні особливості бактеріального кератиту у хворих на цукровий діабет [Текст] = Etiological features of bacterial keratitis in patients with diabetes mellitus / О. В. Заволока // Архів офтальмології України. - 2021. - Т. 9, № 1. - С. 12-15. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
КЕРАТИТ -- KERATITIS (диагностика, микробиология, этиология)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (патофизиология)
ГРАМПОЛОЖИТЕЛЬНЫЕ БАКТЕРИИ -- GRAM-POSITIVE BACTERIA (действие лекарственных препаратов, иммунология, патогенность)
Анотація: Мета роботи: вивчити етіологічні особливості бактеріального кератиту у хворих на цукровий діабет 1-го типу. Матеріали та методи. Аналіз здійснювався на основі даних обстеження 62 хворих на бактеріальний кератит та цукровий діабет 1-го типу та 43 хворих на бактеріальний кератит без цукрового діабету відповідного віку контрольної групи. Крім стандартних, методи офтальмологічного дослідження включали флюоресцеїновий тест, оптичну когерентну томографію переднього відрізку ока, безконтактне дослідження чутливості рогівки, бактеріологічне дослідження: посів культури з кон’юнктивальної порожнини на щільні поживні середовища (5% кров’яний агар та середовище для контролю стерильності), мікроскопічне дослідження мазка з кон’юнктиви із забарвленням за Романовським — Гімзою та Паппенгеймом. Результати. У хворих на цукровий діабет виявили особливості етіології бактеріального кератиту: грампозитивна мікрофлора була збудником у 1,5 раза частіше, а грамнегативна — у 3,1 раза рідше, ніж у хворих без цукрового діабету контрольної групи (р 0,05). Крім того, Staphylococcus epidermidis був збудником бактеріального кератиту у хворих на цукровий діабет у 1,9 раза частіше, а Pseudomonas aeruginosa — у 6,3 раза рідше, ніж у хворих контрольної групи (р 0,05). Висновки. У хворих на цукровий діабет відмічаються етіологічні особливості бактеріального кератиту, а саме переважання серед збудників грампозитивної мікрофлори за рахунок Staphylococcus epidermidis
The purpose was to study etiological features of bacterial keratitis in patients with type 1 diabetes mellitus. Materials and methods. The analysis was performed on the basis of survey data of 62 patients with bacterial keratitis and type 1 diabetes mellitus and 43 individuals with bacterial keratitis without diabetes mellitus of the corresponding age (control group). In addition to standard ones, ophthalmic methods included fluorescein test, anterior segment optical coherence tomography, non-contact corneal aesthesiometry, bacteriological examination: culture from the conjunctival cavity to dense nutrient media (5% blood agar and medium for sterility control), microscopic examination of conjunctival smear with Romanowsky-Giemsa and Pappenheim stain. Results. Etiological features of bacterial keratitis were found in patients with diabetes mellitus: Gram-positive microflora was the causative agent 1.5 times more often, and Gram-negative — 3.1 times less often than in patients without diabetes mellitus from the control group (p 0.05). In addition, Staphylococcus epidermidis was the causative agent of bacterial keratitis in patients with diabetes mellitus 1.9 times more often, and Pseudomonas aeruginosa — 6.3 times less often than in patients of the control group (p 0.05). Conclusions. There are etiological features of bacterial keratitis in patients with diabetes mellitus, namely predominance of the Gram-positive microflora among the pathogens due to Staphylococcus epidermidis
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Могілевський, С. Ю.
Поширеність і характеристика первинної відкритокутової глаукоми у пацієнтів з діабетичною ретинопатією при цукровому діабеті 2-го типу [Текст] = Prevalence and characteristics of primary open-angle glaucoma in patients with diabetic retinopathy in type 2 diabetes mellitus / С. Ю. Могілевський, К. А. Гудзенко // Архів офтальмології України. - 2021. - Т. 9, № 1. - С. 16-22. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (патофизиология)
ДИАБЕТИЧЕСКАЯ РЕТИНОПАТИЯ -- DIABETIC RETINOPATHY (патофизиология)
ГЛАУКОМА ОТКРЫТОУГОЛЬНАЯ -- GLAUCOMA, OPEN-ANGLE (метаболизм, патофизиология)
ЗАБОЛЕВАЕМОСТЬ -- MORBIDITY (тенденции)
Анотація: Чисельні літературні дані дозволяють встановити залежність виникнення первинної відкритокутової глаукоми (ПВКГ) у пацієнтів з діабетичною ретинопатією (ДР) при цукровому діабеті 2-го типу (ЦД2). Мета: визначити поширеність і характеристику первинної відкритокутової глаукоми у пацієнтів з діабетичною ретинопатією при цукровому діабеті 2-го типу. Матеріали та методи. Було обстежено 1450 пацієнтів з ЦД2, у яких за класифікацією Американської академії офтальмології (2002) встановлювали стадію ДР. Стадію ПВКГ встановлювали за класифікацією А.П. Нестерова й А.Я. Буніна (1976 р.) і класифікацією периметричних змін за стадіями глаукоми. Пацієнти були віком від 45 до 75 років, серед них 970 (66,9 %) чоловіків і 480 (33,1 %) жінок. Тривалість ЦД2 становила від 2 до 15 років. Для статистичних досліджень використано програми MedStat і MedCalc v.15.1 (MedCalc Software bvba). Результати. У пацієнтів з ЦД2 та ДР різних стадій поширеність ПВКГ становила 20,8 %, що у 4–6 разів вище, ніж у загальній популяції. Серед пацієнтів з І стадією ДР (no retinopathy) 71,6 % мали І та ІІ стадії ПВКГ, серед пацієнтів із непроліферативною ДР 87,6 % — ІІ і ІІІ стадії, а серед пацієнтів з проліферативною ДР 78,4 % — ІІІ і IV стадії. Серед усіх пацієнтів з ДР та ПВКГ частка нормотензивної глаукоми становила 18,6 %, що не відрізнялося від такого показника при ПВКГ без ЦД2. У 42,9 % в анамнезі спочатку відзначали розвиток ЦД2, до якого через 1–7 років долучалася ПВКГ, а 57,1 % мали спочатку ПВКГ, до якої через 1–8 років долучався ЦД2. Залежно від тривалості захворювання достеменно зростала тяжкість як ДР, так і ПВКГ, що вказувало на залежність тяжкості ДР і ПВКГ від тривалості захворювання та пришвидшення їх розвитку за умов взаємного сполучення. Висновки. Результати дослідження підтвердили більш високу поширеність та взаємне обтяження перебігу ДР при ЦД2 та ПВКГ, що обґрунтовує необхідність вивчення спільних механізмів їх патогенезу
Numerous literature data made it possible to establish the dependence of primary open-angle glaucoma (POAG) in patients with diabetic retinopathy (DR) on type 2 diabetes mellitus (DM2). The purpose was to determine the prevalence and characteristics of primary open-angle glaucoma in patients with diabetic retinopathy in type 2 diabetes mellitus. Material and methods. One thousand four hundred and fifty patients with DM2 were examined, in whom the stage of DR was determined according to the classification of American Academy of Ophthalmology (2002). POAG stage was established according to the classification of A.P. Nesterov and A.Ya. Bunin (1976) and classification of perimetric changes by glaucoma stages. The age of patients, 970 (66.9 %) men and 480 (33.1 %) women, was from 45 to 75 years. The duration of DM2 was from 2 to 15 years. For statistical studies, MedStat and MedCalc v.15.1 (Medcalc Software bvba) were used. Results. In patients with DM2 and DR of different stages, the prevalence of POAG amounted to 20.8 %, which is 4–6 times higher than in the general population. Among individuals with DR stage I (no retinopathy), 71.6 % had POAG stage I and II, among patients with non-proliferative DR, 87.6 % had stages II and III, and among those with proliferative DR, 78.4 % had stages III and IV. Among all patients with DR and POAG, the proportion of normal tension glaucoma was 18.6 %, which did not differ from that in POAG without DM2. 42.9 % of patients initially had the development of DM2 in past medical history, joined by POAG in 1–7 years, and 57.1 % first had POAG, joined by DM2 in 1–8 years. Depending on the duration of the disease, the severity of both DR and POAG increased, which indicated the dependence of DR and POAG severity on disease duration and acceleration of their development if they combined. Conclusions. The results of the study confirmed the wider prevalence and mutual burden of DR course in DM2 and POAG, which justifies the need to study the general mechanisms of their pathogenesis
Дод.точки доступу:
Гудзенко, К. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Риков, С. О.
Ураження парних очей на початкових стадіях непроліферативної діабетичної ретинопатії у пацієнтів із цукровим діабетом 2-го типу [Текст] = Lesions of paired eyes at the initial stages of non-proliferative diabetic retinopathy in patients with type 2 diabetes mellitus / С. О. Риков, К. В. Коробов, С. Ю. Могілевський // Архів офтальмології України. - 2021. - Т. 9, № 1. - С. 23-29. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (патофизиология)
ДИАБЕТИЧЕСКАЯ РЕТИНОПАТИЯ -- DIABETIC RETINOPATHY (диагностика, классификация, метаболизм, патофизиология, этиология)
ГИПЕРГЛИКЕМИЯ -- HYPERGLYCEMIA (метаболизм, осложнения, патофизиология)
ДИАБЕТИЧЕСКИЕ АНГИОПАТИИ -- DIABETIC ANGIOPATHIES (диагностика, иммунология, метаболизм, этиология)
Анотація: Одним із ранніх мікросудинних ускладнень цукрового діабету 2-го типу (ЦД2) є діабетична ретинопатія (ДР). Основна її причина — тривала гіперглікемія, яка запускає розвиток мікроангіопатії. У цьому плані не до кінця з’ясованим є питання щодо пошкодження парних очей і поширеність ДР на початкових стадіях. Мета: дослідити особливості ураження парних очей на початкових стадіях непроліферативної діабетичної ретинопатії у пацієнтів із цукровим діабетом 2-го типу. Матеріали та методи. Був обстежений 91 пацієнт з ЦД2 (182 ока), у яких, за класифікацією Міжнародної клінічної шкали тяжкості ДР Американської академії офтальмології (2002), ретинопатії не було. Парні очі розподілили на три групи: у 1-шу групу включили 132 парних ока (66 пацієнтів) із рівнем балів за шкалою ETDRS 10; у 2-гу групу ввійшло 25 очей з рівнем балів за шкалою ETDRS 10, а у 3-тю — 25 парних до них очей зі змінами судин сітківки (рівні балів за шкалою ETDRS — 14, 15). Повторно пацієнтів обстежували через 1 рік. Відповідно до шкали балів ETDRS системи клінічних ознак Airlie House визначали мікроаневризми, мікрогеморагії, інтраретинальні зміни мікросудин, ретинальні венозні зміни та неперфузію сітківки. Результати. Більшість (58,3 %) парних очей без початкових змін (1-ша група) протягом 1 року не мали прогресії ДР, у 12,9 % була відмічена поява змін судин сітківки (рівень балів за шкалою ETDRS — 14, 15), у 13,6 % розвивалася початкова, а у 15,2 % — помірна непроліферативна ДР. Найбільший рівень прогресії ДР (88,0 % очей) був притаманний очам без діабетичних судинних змін, які були парними до очей з такими змінами (2-га група), що у 2,1 раза (p 0,001) перевищувало показник парних очей без діабетичних змін (1-ша група; 41,7 %). Початкові судинні зміни в більшості очей (3-тя група), через 1 рік прогресували до помірної непроліферативної ДР, що було у 4 рази частіше, ніж в очей, які початкових змін не мали (60,0 проти 15,2 %; p 0,001). ДР на очах 3-ї групи з прогресією мала рівень за EDTRS 43, 47; гострота зору цих очей як до, так і через 1 рік спостереження була суттєво нижчою, ніж у інших групах, а рівень у крові глікованого гемоглобіну у пацієнтів з такими очами був суттєво більшим. Висновки. Проведене дослідження встановило особливості прогресії ранніх стадій ДР у хворих з ЦД2 та значущість початкових змін судин сітківки, за наявністю яких прогресія ДР відбувалася швидше
One of the early microvascular complications of type 2 diabetes mellitus (T2DM) is diabetic retinopathy (DR). Its main cause is prolonged hyperglycemia, which triggers the development of microangiopathy. In this regard, the issue of damage to paired eyes and the spread of DR in the initial stages has not been fully clarified. The purpose: to study the peculiarities of lesions of paired eyes at the initial stages of non-proliferative diabetic retinopathy in patients with type 2 diabetes mellitus. Materials and methods. We examined 91 patients with T2DM (182 eyes), who did not have retinopathy according to the International Diabetic Retinopathy Severity Scale of the American Academy of Ophthalmology (2002). Paired eyes were divided into three groups: group 1 included 132 paired eyes (66 patients) with 10 points according to the Early Treatment Diabetic Retinopathy Group Study (ETDRS); group 2 consisted of 25 eyes with 10 points on ETDRS, and group 3 — 25 paired eyes with retinal vascular anomalies (14–15 points on ETDRS). The patients were examined again after 1 year. According to the ETDRS, Airlie House classification, microaneurysms, microhemorrhages, intraretinal microvascular abnormalities, retinal vascular abnormalities, and retinal nonperfusion were detected. Results. The majority (58.3 %) of paired eyes without initial changes (group 1) had no progression of DR within 1 year, 12.9 % had vascular anomalies (14–15 points on ETDRS), 13.6 % developed mild, and 15.2 % — moderate non-proliferative DR. The highest progression of DR (88.0 % of eyes) was observed in eyes without diabetic vascular changes, which were paired to eyes with such changes (group 2) that was 2.1 times (p 0.001) higher than the indicator of paired eyes without diabetic changes (group 1; 41.7 %). Most eyes that had mild vascular changes (group 3) progressed to moderate non-proliferative DR after 1 year, which was four times more often than in eyes that had no initial changes (60.0 versus 15.2 %; p 0.001). DR in the eyes of group 3 with progression accounted for 43–47 points on EDTRS; the visual acuity of these eyes, both before and after 1 year, was significantly lower than in other groups, and the level of glycated hemoglobin in the blood of patients with such eyes was significantly higher. Conclusions. This study established the features of the progression of early stages of DR in patients with T2DM, and the significance of primary retinal vascular anomalies in the presence of which the progression of DR was faster
Дод.точки доступу:
Коробов, К. В.
Могілевський, С. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Бездітко, П. А.
Очні прояви COVID-19. Крок перший [Текст] = Eye manifestations of COVID-19. Step one / П. А. Бездітко // Архів офтальмології України. - 2021. - Т. 9, № 1. - С. 30-38. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (эпидемиология)
КОНЪЮНКТИВИТ -- CONJUNCTIVITIS (диагностика, этиология)
ОФТАЛЬМОСКОПИЯ -- OPHTHALMOSCOPY (использование)
ГЕМОРРАГИИ -- HEMORRHAGE (диагностика, осложнения, этиология)
ТОМОГРАФИЯ ОПТИЧЕСКАЯ КОГЕРЕНТНАЯ -- TOMOGRAPHY, OPTICAL COHERENCE (использование)
ДИПЛОПИЯ -- DIPLOPIA (диагностика, осложнения, этиология)
ГЛАУКОМА -- GLAUCOMA (диагностика, осложнения, этиология)
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ -- INTENSIVE CARE (использование, методы)
Анотація: Медична практика за останні кілька місяців змінилася більше, ніж за останні кілька десятиліть. Це сталося через пандемію коронавірусної хвороби (COVID-19). Очні прояви виявилися найбільш вираженими в пацієнтів з тяжкою пневмонією. Частота кон’юнктивіту в пацієнтів з COVID-19 коливається від 0,8 до 31,6 %. Оптична когерентна томографія продемонструвала гіперрефлективні ураження на рівні гангліозних клітин і внутрішніх плексиформних шарів, більш виражені в папіломакулярному пучку обох очей. Крововиливи в сітківку були виявлені як мінімум в одному оці в п’яти пацієнтів (9,25 %), ватоподібні вогнища були виявлені в чотирьох пацієнтів (7,4 %), друзи спостерігалися в шести пацієнтів (11,1 %). При огляді очного дна розширені вени спостерігалися в 15 пацієнтів (27,7 %), звиті судини — у 7 пацієнтів (12,9 %). У літературі є повідомлення про пацієнтів, яким був поставлений діагноз COVID-19 після виявлення диплопії і офтальмопарезу. Частота очних ускладнень у пацієнтів у відділенні інтенсивної терапії в різних дослідженнях коливається від 3 до 60 %. Найбільш частими проявами є порушення очної поверхні, підвищення внутрішньоочного тиску, а також порушення переднього й заднього сегментів
In the past few months, medical practice has changed faster than in the past few decades. This was due to the coronavirus disease (COVID-19) pandemic. Ophthalmic problems are most significant in patients with severe pneumonia. The exact incidence of conjunctivitis in COVID-19 patients ranges from 0.8 to 31.6 %. Optical coherence tomography demonstrated hyperreflective lesions at the level of ganglion cells and inner plexiform layers, more pronounced in the papillomacular bundle of both eyes. Retinal hemorrhages were found in at least one eye in five patients (9.25 %), cotton wool spots were detected in four people (7.4 %), and drusen was observed in six patients (11.1 %). On examination of the fundus, dilated veins were revealed in 15 patients (27.7 %), tortuous vessels — in 7 individuals (12.9 %). The literature reports describe patients who were diagnosed with COVID-19 after the detection of diplopia and ophthalmoparesis. The incidence of ocular complications in patients of the intensive care units in different studies ranges from 3 to 60 %. The most common manifestations are ocular surface diseases, increased intraocular pressure, and disorders of the anterior and posterior segments
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Сидорова, М. В.
Особливості вибору та застосування очних крапель з гіалуроновою кислотою при синдромі сухого ока [Текст] = The choice and usage of eye drops in dry eye syndrome / М. В. Сидорова // Архів офтальмології України. - 2021. - Т. 9, № 1. - С. 39-44. - Бібліогр.: в кінці ст.

Рубрики: Гилайс--прием--тер прим

MeSH-головна:
ГЛАЗА СУХОГО СИНДРОМЫ -- DRY EYE SYNDROMES (лекарственная терапия, патофизиология)
ГИАЛУРОНОВАЯ КИСЛОТА -- HYALURONIC ACID (прием и дозировка, терапевтическое применение, фармакология)
СЛЕЗНЫЙ АППАРАТ -- LACRIMAL APPARATUS (действие лекарственных препаратов, иммунология)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ -- DRUG THERAPY (использование, методы)
Анотація: Органи зору є вкрай вразливими до зовнішніх факторів, а слізна плівка забезпечує взаємодію очного яблука із суміжним повітрям та виконує захисну, оптичну та трофічну функції. Порушення слізної плівки, зумовлені її нестійкістю або зниженням виробництва сліз, призводить до синдрому (хвороби) сухого ока. Гіперосмолярність слізної рідини стимулює каскад патофізіологічних реакцій і розглядається як основна причина запалення поверхневих структур ока. Базовою терапією синдрому сухого ока є зволоження очної поверхні. З обгрунтованим успіхом у клінічній практиці застосовуються краплі з гіалуроновою кислотою (ГК) — унікальною природною речовиною, мукополісахаридом з високою здатністю зв’язування з водою та великою в’язкістю. Об’ємна в’язкість розчинів гіалуронату сильно залежить як від концентрації, так і від молекулярної маси, двократне збільшення концентрації або молекулярної маси призводить до 10-кратного збільшення об’ємної в’язкості розчину. Унікальна в’язкопружна природа ГК разом з її біосумісністю та неімуногенністю, максимальна відповідність фізико-хімічним властивостям натуральної сльози сприяють покращенню стійкості слізної плівки та зменшенню вимивання ГК з очної поверхні між морганнями (висока об’ємна в’язкість) та водночас не утруднює безперервне моргання завдяки низькій зсувній в’язкості. У лікуванні синдрому сухого ока перевагу слід надавати очним краплям без консервантів, препаратом першого вибору в лінійці засобів для зволоження ока є 0,4% очні краплі ГК без консервантів. Використання очних крапель Гілайс рекомендовано як для покращення комфорту очей при користуванні гаджетами, так і для лікування складних форм синдрому сухого ока. Препарат ефективно підвищує стабільність слізної плівки, забезпечує комфорт поверхні ока та захист від пересихання, формує гладеньку поверхню рогівки і є вибором при носінні контактних лінз
The visual organs are very sensitive to environmental factors, and the tear film ensures the interaction of the eye with the surrounding air and provides protective, optical, and trophic functions. Disruption of the tear film, caused by its instability or reduced tear production, leads to dry eye syndrome (disease). The hyperosmolarity of the tear fluid stimulates a cascade of pathophysiological reactions and is considered the main cause of inflammation of the surface structures of the eye. The basic therapy for dry eye syndrome is to moisturize the ocular surface. Drops with hyaluronic acid (HA), a unique natural substance, mucopolysaccharides with a high ability to bind with water and high viscosity are used with reasonable success in clinical practice. The viscosity of hyaluronate solutions strongly depends on both concentration and molecular weight, and a twofold increase in concentration or molecular weight leads to a 10-fold increase in the viscosity of the solution. The unique viscoelastic nature of HA, together with its biocompatibility and non-immunogenicity, maximum correspondence to the physicochemical properties of natural tears, improves the stability of the tear film and reduces the washout of HA from the ocular surface between blinking (high viscosity) and at the same time does not impede continuous blinking due to the low landslide viscosity. In the treatment of dry eye, preservative-free eye drops should be preferred; the first choice in the line of eye moisturizers is 0.4% HA eye drops without preservatives. The use of Gilays® eye drops is recommended both for improving eye comfort when using gadgets and for treating complex forms of dry eye syndrome. The drug effectively increases the stability of the tear film, provides comfort to the surface of the eye and protection from drying out, forms a smooth surface of the cornea and is the choice when wearing contact lenses. Gilays promotes better healing after injuries, burns, operations and eliminates the manifestations of dry eyes
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Новак, Л. П.
Застосування цитиколіну в офтальмологічній практиці: нейропротекція при ішемічній оптичній нейропатії, діабетичній ретинопатії та амбліопії [Текст] = Citicoline in ophthalmologic practice: neuroprotection in ischemic optic neuropathy, diabetic retinopathy and amblyopia / Л. П. Новак, О. В. Туманова // Архів офтальмології України. - 2021. - Т. 9, № 1. - С. 45-50. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ЦИТИДИНДИФОСФАТХОЛИН -- CYTIDINE DIPHOSPHATE CHOLINE (терапевтическое применение)
АМБЛИОПИЯ -- AMBLYOPIA (лекарственная терапия, патофизиология)
ЗРИТЕЛЬНОГО НЕРВА БОЛЕЗНИ -- OPTIC NERVE DISEASES (лекарственная терапия, патофизиология)
ИШЕМИЯ -- ISCHEMIA (лекарственная терапия, метаболизм, патофизиология)
ДИАБЕТИЧЕСКАЯ РЕТИНОПАТИЯ -- DIABETIC RETINOPATHY (лекарственная терапия, патофизиология)
КЛЕТКИ ЗАЩИТА -- CYTOPROTECTION (действие лекарственных препаратов, иммунология)
Анотація: Зниження та втрата зору є вкрай важливими проблемами, адже є досить поширеними станами і призводять до інвалідності. Найбільш частими їх причинами є ішемічна оптична нейропатія, діабетична ретинопатія та амбліопія. Патогенезу цих захворювань притаманні нейродегенерація, втрата структури та функції нейронів. З метою нейропротекції препаратом вибору в таких клінічних ситуаціях може бути цитиколін. Цитиколіну притаманні антиоксидантні та протизапальні властивості, він послаблює перекисне окиснення ліпідів, запобігає утворенню вільних радикалів, справляє антиапоптотичний та мембранопротекторний ефекти. Препарат має нейромодулюючу дію, а також сприяє збереженню сфінгомієліну, який забезпечує передачу сигналу в нервових клітинах. При ішемічній оптичній нейропатії пероральний прийом цитиколіну сприяє зменшенню втрат нервових волокон та функціональному покращенню гангліонарних клітин сітківки та зорових шляхів. При діабетичній ретинопатії цитиколін запобігає втраті синапсів та покращує функцію гангліонарних клітин макули та сітківки. При амбліопії під впливом цитиколіну відбувається стимуляція функції нейромедіаторів та нейромодуляторів, у тому числі посилення активності ендогенного дофаміну та водночас покращення судинних аспектів неврологічної функції. Аксобрекс — зручна форма цитиколіну в таблетках для перорального застосування. При застосуванні всередину біодоступність цитиколіну перевищує 90 %, Аксобрекс є нетоксичним та дуже добре переноситься. Режим застосування Аксобрексу є простим, що сприяє задовільній прихильності пацієнтів до лікування. Застосування Аксобрексу у хворих з ішемічною оптичною нейропатією, діабетичною ретинопатією та амбліопією має оптимальний баланс користі й безпеки та є доцільним з метою нейропротекції
Decrease and loss of vision are extremely important problems, quite common conditions that lead to disability. The most common causes are ischemic optic neuropathy, diabetic retinopathy, and amblyopia. The pathogenesis of these diseases is characterized by neurodegeneration, loss of structure and function of neurons. Citicoline may be considered for neuroprotection as the drug of choice in these clinical situations. Citicoline has antioxidant and anti-inflammatory properties, it reduces lipid peroxidation and the formation of free radicals, has anti-apoptotic and membrane-protective effects. The drug has a neuromodulatory effect and also contributes to the preservation of sphingomyelin, which ensures signal transmission in nerve cells. In ischemic optic neuropathy, oral citicoline can reduce nerve fiber loss and improve retinal ganglion cell function and visual tract function. In diabetic retinopathy, citicoline prevents synapse loss and improves macular and retinal ganglion cell function. In amblyopia, citicoline stimulates the function of neurotransmitters and neuromodulators, including an increase in the activity of endogenous dopamine and, at the same time, an improvement in the vascular aspects of neurological function. Axobrex is a convenient oral form of citicoline. With oral administration, the bioavailability of citicoline exceeds 90 %, Axobrex is non-toxic and very well-tolerated. The dosage regimen of Axobrex is simple, which contributes to satisfactory patient adherence to treatment. The use of Axobrex in patients with ischemic optic neuropathy, diabetic retinopathy, and amblyopia has an optimal balance of benefits and safety and is advisable for neuroprotection
Дод.точки доступу:
Туманова, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Хірургічне лікування пухлин орбіти та краніоорбітальної ділянки [Текст] = Surgical treatment of tumors of the orbit and cranio-orbital region / М. Є. Поліщук [та ін.] // Архів офтальмології України. - 2021. - Т. 9, № 1. - С. 51-56. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ГЛАЗНОГО НЕРВА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- OPTIC NERVE NEOPLASMS (диагностика, патофизиология, ультраструктура, хирургия)
ГЛАЗНИЦЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- ORBITAL NEOPLASMS (диагностика, патофизиология, ультраструктура, хирургия)
БИОПСИЯ -- BIOPSY (использование, методы)
ЗРИТЕЛЬНОГО НЕРВА БОЛЕЗНИ -- OPTIC NERVE DISEASES (диагностика, патофизиология, хирургия)
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ ДОППЛЕРОВСКАЯ ТРАНСКРАНИАЛЬНАЯ -- ULTRASONOGRAPHY, DOPPLER, TRANSCRANIAL (использование, методы)
НЕЙРОХИРУРГИЧЕСКИЕ ПРОЦЕДУРЫ -- NEUROSURGICAL PROCEDURES (использование, методы)
Кл.слова (ненормовані):
ОРБИТОТОМИЯ
Анотація: Хірургічне лікування об’ємних утворень орбіти та краніоорбітальної ділянки (КОД) є актуальним у зв’язку з особливостями діагностики та хірургічного етапу лікування, що обумовлено щільним розташуванням у невеликому просторі орбіти нервово-судинних та м’язових структур. Мета: визначити особливості хірургічного лікування пухлин орбіти та КОД. Матеріали та методи. Проведений ретроспективний аналіз 102 хворих (76 жінок, 26 чоловіків) із пухлинами орбіти та КОД у відділенні нейрохірургії № 2 Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги з 2000 по 2016 рік. Результати. 86 (84,3 %) пацієнтів мали доброякісні пухлини, 16 (15,7 %) — злоякісні. Птеріональна краніотомія з орбітотомією проведена в 72 (70,6 %) випадках, бічний орбітальний доступ — у 20 (19,6 %), передня орбітотомія — у 10 (9,8 %). Тотального видалення пухлин вдалося досягти в 71 (69,6 %) випадку. При пухлинах передніх 2/3 орбіти та верхівки відмінного, задовільного та доброго результату досягнуто в 93,9 та 92,4 % пацієнтів відповідно. Гірші результати отримані після хірургічного лікування пухлин задньої третини орбіти, які знаходилися інтра- та екстраконально, — по 37,5 % незадовільних результатів (II і III групи). У ранньому післяопераційному періоді у 18 (17,6 %) хворих виникли ускладнення, найбільш частими були зниження зору — у 8,8 %, окорухові порушення — 8,8 %, птоз — у 5,9 % пацієнтів, у 6 вони регресували до моменту виписки. Ризик ускладнень був вищим при видалені інтракональних утворень задньої третини орбіти (ВШ 5,71 (95% ДІ 1,28–25,55), р = 0,012) та не залежав від гістоструктури. Висновки. Вибір хірургічного доступу при видаленні пухлин краніоорбітальної ділянки й орбіти залежить від розташування пухлини щодо площини зорового нерва, м’язового конусу, каналу зорового нерва, верхньої орбітальної щілини. Результати лікування пухлин КОД та орбіти залежали передусім від локалізації утворення та поширеності процесу на момент звернення. Погіршення симптомів після хірургічного лікування виявлене переважно в пацієнтів із пухлинами задньої третини орбіти
Surgical treatment of space-occupying orbital masses and cranio-orbital tumors is relevant due to the features of the diagnosis and surgical stage of treatment because of the dense arrangement of neurovascular and muscular structures in a small orbital space. The purpose was to determine the features of the surgical treatment of orbital and cranio-orbital tumors. Materials and methods. A retrospective analysis of 102 patients (76 women, 26 men) with orbital and cranio-orbital tumors who were treated at the Department of Neurosurgery 2 at Kyiv City Clinical Emergency Hospital from 2000 to 2016 was carried out. Results. Eighty-six (84.3 %) patients had benign tumors, 16 (15.7 %) — malignant. Pterional craniotomy with orbitotomy was performed in 72 (70.6 %) cases, lateral orbital approach was used in 20 (19.6 %) patients, and anterior orbitotomy — in 10 (9.8 %). Total tumor resection was achieved in 71 (69.6 %) cases. After the removal of tumors located in the anterior 2/3 of the orbit and orbital apex, a satisfactory and good result was achieved in 93.9 and 92.4 %, respectively. The worst results were obtained after surgical treatment of tumors located in the posterior third of the orbit, which were intra- and extraconal, unsatisfactory results was observed in 37.5 % of cases in each group (II and III). In the early postoperative period, 18 (17.6 %) patients had complications, the most frequent were: visual impairment — 8.8 %, oculomotor disorders — 8.8 %, and ptosis — 5.9 %. However, in 6 patients they regressed by the time of discharge. The risk of complications was higher after the removal of intraconal tumors of the posterior third of the orbit (odds ratio 5.71 (95% confidence interval 1.28–25.55), p = 0.012), and did not depend on histological structure. Conclusions. The choice of a surgical approach for removing orbital and cranio-orbital tumors depends on the relation of the tumor to the plane of optic nerve, muscular cone, optic canal, superior orbital fissure. The results of the treatment for orbital and cranio-orbital tumors depended primarily on the location and spread of the process at the time of surgery. Worsening of symptoms after surgical treatment was found mainly in patients with tumors of the posterior third of the orbit
Дод.точки доступу:
Поліщук, М. Є.
Гудим, М. С.
Щеглов, Д. В.
Гончарук, О. М.
Обливач, А. А.
Усатов, С. А.
Виваль, М. Б.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)