Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку
Книги
Періодичні видання
Бібліотечні видання
Вища освіта
Краєзнавство
Рідкісні видання
Зона пошуку
у знайденому
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: <.>II=АУ50/2023/2<.>
Загальна кількість знайдених документів : 42
Показані документи з 1 по 20
 1-20    21-40   41-42 
1.


   
    Формування мотивацї у студентів при оволодінні дисципліною "Патоморфологія" [Текст] = Formation of students’ motivation in mastering pathomorphology discipline / Е. О. Кіндратів [та ін.]. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2023. - N 2. - С. 170-174. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
МОТИВАЦИЯ -- MOTIVATION
МОДЕЛИ ОБУЧЕНИЯ -- MODELS, EDUCATIONAL
СТУДЕНТЫ -- STUDENTS (психология)
ПАТОЛОГИЯ -- PATHOLOGY (обучение, организация и управление, тенденции)
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ И МИКРОСКОПИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ -- MORPHOLOGICAL AND MICROSCOPIC FINDINGS
Анотація: Мотивація є суттєвим фактором активності людини, яка, у свою чергу, зумовлює розвиток та ефективність діяльності, зокрема, це стосується й освітнього процесу. В статті представлені шляхи та методи формування мотивації у студентів при оволодінні дисципліною «Патоморфологія». Для удосконалення шляхів та методів формування мотивації у студентів використовували аналіз наукових джерел щодо особливостей мотивації професійної та навчальної діяльності, принципів організації освітнього процесу на кафедрі патологічної анатомії. У сучасних умовах викладання «Патоморфології» вимагає постійного удосконалення відповідно до рівня розвитку медицини та вміння поєднувати класичні форми викладання з новими підходами до навчання. Зниження ефективності традиційних методів навчання, яке спостерігається при розгляді особливостей навчальної діяльності студентів, вимагає корекції та упровадження сучасних інноваційних методик навчання. Удосконалення методів формування мотивації до навчання сприятиме зростанню рівня засвоєння навчального матеріалу. Застосування нових інформаційних технологій та технічних засобів при дистанційній та змішаній формах навчання дозволяє демонструвати і вивчати морфологічні зміни патологічних процесів та захворювань, що, у свою чергу, забезпечить максимальний рівень засвоєння навчального матеріалу. Розмаїття демонстраційного матеріалу (макропрепарати, мікропрепарати, муляжі, об’ємні моделі, навчальні таблиці та схеми, відеофільми) у комплексі закладають основу знань. Залучення студентів до науково-дослідної роботи є важливим фактором у мотивації навчальної діяльності
Motivation is an essential factor of human activity, which, in turn, determines the development and efficiency of activities, including the educational process. A contradiction was revealed between the objective need to form the motivation of cognitive activity of students of a medical higher education institution (HEI) through the introduction of interactive technologies considering both the internal features of learning and external requirements for medical university-educated specialists – on the one hand, and the lack of scientifically grounded technology for forming the motivation of a medical HEI students’ cognitive activity using the latest systems – on the other hand. The main factor influencing students’ motivation to study is mastering of knowledge, skills and abilities that will lay the groundwork of their future professional activities. Students engaged in research are motivated to self-development and achievement. These are the ones that make students work hard, solve complex problems, engage in self-education, and overcome difficulties to achieve the highest results. The article presents the ways and methods of formation the students’ motivation when mastering the Pathomorphology discipline. In order to improve ways and methods of students’ motivating, we analysed scientific sources on the specifics of professional and educational activity motivation, the principles of educational process organisation at the Pathological Anatomy Department. Under trying circumstances of today, every applicant for higher education has the opportunity to obtain a full range of information on the Pathomorphology discipline on the Pathological Anatomy Department website and in the university repository for productive self-training and mastering practical skills and abilities provided by the discipline’s programme. To increase motivation in the study of pathomorphology and the level of assimilation of the material. The department uses general and special innovative methods that depend on the specifics of studying the discipline: explanatory-illustrative (informational-receptive), contextual, problematic, research, heuristic. Different strategies should be used to encourage students to become more intrinsically motivated, developing their sense of competence and control over their learning, and to motivate students with interesting content. Under present-day conditions, teaching Pathomorphology requires constant improvement in compliance with medicine development level and the ability to combine classical approaches to teaching with new learning concepts. The decline in traditional teaching methods efficiency, which is observed when considering the peculiarities of students’ learning activities, requires correction and implementation of modern innovative teaching methods. Improving the methods of learning motivation will help to increase the level of study material mastery. Applying new information technology and technical aids in distance and blended learning makes it possible to demonstrate and study morphological changes in pathological processes and diseases, which in turn will maximise the level of learning material mastering. The variety of illustrative material (macro preparations, micro preparations, breadboard models, 3-D models, training charts and diagrams, videos) taken in a whole lays the foundation of basic knowledge. Engaging students in research work is an important factor in learning activities motivating
Дод.точки доступу:
Кіндратів, Е. О.
Гурик, З. Я.
Чуйко, Н. Я.
Малофій, Л. С.
Костюк, В. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
2.


   
    Впровадження освітнього хабу у фаховому медичному коледжі ІФНМУ [Текст] = Implementation of educational hub at Ivano-Frankivsk national medical university's professional medical college / О. І. Бульбук [та ін.]. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2023. - N 2. - С. 164-169. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ОБРАЗОВАНИЕ МЕДИЦИНСКОЕ -- EDUCATION, MEDICAL (методы, организация и управление, тенденции)
АУДИОВИЗУАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- AUDIOVISUAL AIDS (тенденции)
ИННОВАЦИЙ РАСПРОСТРАНЕНИЕ -- DIFFUSION OF INNOVATION
ПОСТЕРЫ -- POSTERS
Анотація: Освітній хаб - це багатофункціональний центр, у якому організовуються заходи навчального характеру, а також організовуються зустрічі та читаються лекції з різних галузей. Тут можна отримати величезний досвід та знання у тій чи іншій сфері. На території хабів можуть розміщуватись спеціальні навчальні курси, на яких можна вивчати та освоїти різноманітні тематики та стати спеціалістом у різних галузях. Засобами цифрових освітніх хабів може здійснюватися підтримка будь-якої освітньої галузі, зокрема галузі «Охорони здоров’я» Навчання під час пандемії та війни спонукало нас до створення онлайн платформи для самоосвіти або освітнього хабу (Education Hub) базі сайту університету. Освітній хаб фахового медичного коледжу - це простір, де студенти могли б навчатися та вдосконалювати свої професійні навички. Викладачі коледжу спільно із дирекцією створили хаб, головна мета якого - якісна організація освітнього процесу. Цільовою аудиторією хабу є студенти фахового медичного коледжу ІФНМУ галузі знань 22 Охорона здоров’я, спеціальності 223 Медсестринство, 221 Стоматологія, 226 Фармація; студенти медичного, стоматологічного факультетів ІФНМУ, студенти інших медичних закладів освіти. Освітній хаб складається із титульної сторінки, сторінок «Медсестринство», «Стоматологія» та «Фармація, на яких розміщені віртуальні навчальні блоки із відео й алгоритмами проведення різноманітних маніпуляцій. Освітній хаб фахового медичного коледжу ІФНМУ є елементом інформаційно-цифрового навчального середовища, що осучаснює та підсилює його, забезпечуючи розвиток навчально-виховного процесу в галузі знань «Охорона здоров’я». Також ця освітня платформа дозволяє реалізувати академічну мобільність усіма учасниками освітнього процесу
The development of technologies transforms, develops, and improves old and creates new forms of human life organization, optimizing and modernizing them. Technologies also influence transformational changes in education and require the joint efforts and collective work of all educators, which necessitates updating approaches to organizing educational processes, determining the renewal of the educational space, and developing a modern educational environment characterized by technological saturation. One of the elements of the information and digital learning environment is the so-called digital (virtual) educational hub. Digital educational hubs can support any educational field, including the «Health care» sector. Learning during the pandemic and war has prompted us to create an online platform for self-education or an Education Hub based on the university website. The target audience of the hub includes students of the specialized medical college of Ivano-Frankivsk National Medical University in the field of knowledge 22 «Health Care», specialties 223 «Nursing», 221 «Dentistry», 226 «Pharmacy»; students of the medical and dental faculties of IFNMU, and students of other medical educational institutions. The Educational hub consists of a homepage that provides general information about the Professional Medical College, Ivano-Frankivsk National Medical University, the goals of the hub, and more. The next page, «Nursing» is designed for students of specialty 223 «Nursing». Virtual learning blocks have been created for students, which contain videos and algorithms for various manipulations, test tasks, materials for preparation for the Krok M exam, tactical medicine guides, and more. From the «Nursing» page, one can navigate to the «Dentistry» page, designed for students of specialty 221 «Dentistry» and the «Pharmacy» page, designed for students of specialty 226 «Pharmacy». As part of the cooperation between the professional medical college of the Ivano-Frankivsk National Medical University and the Andrey Krupinsky Lviv Medical Academy before the war, various events took place. The war has had an impact on our lives. However, our cooperation continues. During times of unstable electricity and constant anxiety for the implementation of academic mobility, we have used the Educational Hub. In particular, professors Natalia Tsubanova, Oleksandra Palahitska, and Natalia Rudakova from the Andriy Krupinsky Lviv Medical Academy posted a series of educational materials on the Educational Hub. Associate Professor Oleksandr Bulbuk (professional medical college of the Ivano-Frankivsk National Medical University) shared his educational materials on dentistry. This ensured free access and the establishment of organized learning opportunities, allowing all interested students from both educational institutions to participate in the educational process regardless of their location and time. The Educational Hub of the Professional Medical College of Ivano-Frankivsk National Medical University is an element of the information and digital learning environment that modernizes and enhances it, providing the development of the educational process in the field of "Healthcare". Additionally, this educational platform enables academic mobility for all participants of the educational process
Дод.точки доступу:
Бульбук, О. І.
Рожко, М. М.
Бульбук, О. О.
Бульбук, О. В.
Коляджин, Т. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
3.


   
    Методика застосування розрахункових задач під час вивчення аналітичної хімії [Текст] = Methods of application of calculation problems studying analytical chemistry / А. О. Стецьків [та ін.]. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2023. - N 2. - С. 175-179. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ХИМИЯ АНАЛИТИЧЕСКАЯ -- CHEMISTRY, ANALYTIC (обучение, организация и управление, тенденции)
МОДЕЛИ ОБУЧЕНИЯ -- MODELS, EDUCATIONAL
ОБУЧЕНИЕ ПО СПЕЦИАЛЬНЫМ ПРОГРАММАМ -- CURRICULUM (тенденции)
ЗАДАЧ АНАЛИЗ И РЕШЕНИЕ -- TASK PERFORMANCE AND ANALYSIS
Анотація: Уміння розв’язувати розрахункові задачі з аналітичної хімії є однією з важливих складових професійної компетентності студентів, адже аналітична хімія є загальнотеоретичною базовою дисципліною в системі підготовки майбутнього фармацевта. Використання розрахункових задач є однією із складових частин фармацевтичної освіти поряд із вивченням і засвоєнням теоретичного матеріалу та опануванням технікою експерименту. Введення задач у навчальний процес дає змогу реалізувати такі дидактичні принципи навчання: забезпечення самостійності та активності студентів, досягнення єдності знань і умінь, встановлення зв’язків навчання з повсякденним життям. У статті представлено досвід використання розрахункових задач з аналітичної хімії на кафедрі хімії, фармацевтичного аналізу та післядипломної освіти для студентів другого курсу фармацевтичного факультету. Розглянуто головні етапи вирішення задач. Описано використання задач на прикладі різноманітних тем практичних занять у процесі різних видів контролю, схему оцінювання діяльності студента. Показано, що використання задач у навчальному процесі сприяє покращенню сприйняття студентами навчального матеріалу з дисципліни, заохочує їх до виконання самостійної роботи. Запропонована система сприяє якісному вивченню фундаментальної дисципліни майбутнім фармацевтом, дає змогу інтенсифікувати навчальний процес, ознайомлює студентів із теоретичними основами методики розв’язування задач
Analytical chemistry is the science of research methods for the qualitative and quantitative composition of substances. Recently, physico-chemical experimental methods of research, characterized by speed, accuracy and high sensitivity, have been widely implemented - these are chromatography, polarography, potentiometry, spectrophotometry, etc. In all these methods, we use various calculation problems. The ability to solve calculation problems in analytical chemistry is one of the important components of the professional competence of students, because it is a general theoretical basic discipline in the system of training future pharmacists. The use of calculation problems is one of the constituent parts of pharmaceutical education, along with the study and assimilation of theoretical material and the mastery of experimental techniques. The introduction of calculation problems into the educational process makes it possible to implement the following didactic principles of education: ensuring the independence and activity of students, achieving the unity of knowledge and skills, establishing connections between learning and everyday life. At the same time, it is ensured: the development of the optimal method of approach to the theoretical substantiation of the condition of the problem; consolidation of rules, terms, laws, equations; understanding the connection of physical quantities, polytechnic training of students' knowledge; specification, systematization, strengthening and verification of students' knowledge; the combination of theory and practice, the ability to put one's knowledge into practice. The article presents the experience of using calculation problems in analytical chemistry at the Department of Chemistry, Pharmaceutical Analysis and Postgraduate Education for the second-year students of the Faculty of Pharmacy. The main attention is paid to the method of solving problems. The main stages of solving the problem are considered, namely: Determination of the standard of actions (classification of calculation problem systems, their analysis, solution plan and solution design). Trial tasks (semi-independent work on solving problems with proposed algorithms, instructions, some indicative actions). Independent work of an educational nature (problems and benchmarks of their solutions are proposed, which students can use after completing the independent work stage). Thematic independent work (the ability to solve complex problems and the level of the student's mastery of the relevant competence are tested). The use of calculation problems on the example of various topics of practical classes with different types of control and the scheme for evaluating student activity are described. It is shown that the use of calculation problems in the educational process contributes to the improvement of students' perception of the educational material in the discipline, encourages them to perform independent work, and forms the competencies necessary for successful learning. The proposed system contributes to a higher quality study of the fundamental discipline by a future pharmacist, makes it possible to intensify the educational process, acquaints students with the theoretical foundations of problem-solving methods, develops the ability to solve problems in analytical chemistry of various types provided by the current curriculum
Дод.точки доступу:
Стецьків, А. О.
Стецьків, Л. В.
Рущак, Н. І.
Сікорин, У. Б.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
4.


    Ханюков, О. О.
    Шляхи підвищення мотивації до навчання в іноземних здобувачів вищої медичної освіти на клінічній кафедрі [Текст] = Ways to increase motivation for studying among foreign medical students in a clinical department / О. О. Ханюков, О. В. Смольянова. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2023. - N 2. - С. 186-192. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
СПЕЦИАЛИСТЫ-ИНОСТРАНЦЫ -- FOREIGN PROFESSIONAL PERSONNEL (обучение, статистика)
ОБРАЗОВАНИЯ ТЕХНОЛОГИЯ -- EDUCATIONAL TECHNOLOGY (организация и управление, тенденции)
МОТИВАЦИЯ -- MOTIVATION (этика)
СТУДЕНТЫ -- STUDENTS (психология)
Анотація: Серед основних факторів, що впливають на привабливість закладу вищої медичної освіти на міжнародному ринку, є задоволеність країни замовника результатами навчання. Останні визначаються за рівнем оволодіння випускником необхідними компетентностями, і серед них фахові - які студент опановує на клінічних кафедрах - займають чільне місце і є визначальними для професії. А набуття здобувачем зазначених у програмі компетентностей залежить, поміж іншого, від достатньої його мотивації. Було доведено, що мотивація до навчання здобувачів вищої медичної освіти (ВМО) змінюється під дією різних чинників. Саме тому метою дослідження було за результатами огляду літератури встановити фактори, які в іноземних здобувачів ВМО впливають на мотивацію до вивчення клінічної дисципліни, а також визначити шляхи її підвищення. При опрацюванні літературних джерел встановлено, що для підтримання достатнього рівня мотивації до навчання необхідне розуміння специфічних потреб студентів-медиків з інших країн і створення середовища, яке сприяє навчанню та розвитку. Серед напрямів роботи як викладача, так і закладу освіти, для підвищення мотивації до вивчення клінічної дисципліни в іноземних здобувачів ВМО виділено наступні: необхідність мовної підтримки, забезпечення набуття полікультурної компетентності, сприяння розвитку почуття зв’язку в групі, встановлення чітких навчальних цілей, регулярне забезпечення конструктивного зворотного зв'язку, покращення доступу до отримання клінічного досвіду, призначення наставника або тьютора, підкреслення значущості клінічної дисципліни, надання прикладів ролевих моделей, залучення до участі в дослідницьких проектах, акцентування уваги на необхідності фізичного й психічного благополуччя
During the last decade, there was a constant increase in the share of foreign medical students in Ukrainian higher education institutions. But this trend was disrupted due to military aggression by the Russian Federation. Therefore, the institutions of higher medical education in Ukraine faced an urgent problem – to increase their attractiveness to foreign applicants now and restore the demand for educational services in the future. Among the main factors influencing the attractiveness of a higher education institution on the international market is the satisfaction of the customer's country with the results of training. The latter are determined by the level of the graduate's mastery of the necessary competencies. And among them, professional ones – which are acquired at clinical departments – have a crucial place and are decisive for the profession. It is important to note that motivation is one of the predictors of competencies acquisition. It has been proven that the inspiration for studying in medical students changes due to various factors. Their understanding will allow teachers and educational institutions to affect them to promote the development of positive motivation to study a clinical discipline in foreign learners. That is why the aim of the study was, based on the literature review, to establish the factors that influence the motivation to study a clinical discipline among foreign medical students, as well as to determine the ways to increase it. Results. When studying literary sources, it was found that one of the motivation models widely used in education is the self-determination theory, according to which there are three its key components: autonomy, competency, and relatedness (a sense of connection with others in the group). These three components interact and influence each other, forming the motivation to study the discipline. When students feel independent, consider themselves competent in their abilities, and have a supportive social environment, their motivation increases. To create positive motivation in foreign learners at the clinical department, it is necessary to understand their needs and make an environment that supports learning. And the strategies to implement this should target both changes on the organization's part and the impact on the individual student. Some of the interventions are specific to foreigners, while others do not differ from those used in all students, but this does not make them any less valuable. To increase motivation to study the clinical discipline in foreign medical students, the following directions of work were identified: to provide language support, ensure the acquisition of multicultural competence, foster the development of a sense of connection in the group, set clear learning objectives, regularly provide constructive feedback, improve access to clinical experience, appoint a mentor or tutor, emphasize the importance of clinical discipline, give examples of role models, involve in research projects, accentuate on the need for physical and mental well-being. It is important to remember that each student is unique and their motivations may differ from those of others. Regular feedback from international medical students and responsiveness to their needs and concerns is critical to creating an environment that fosters motivation to study a clinical discipline
Дод.точки доступу:
Смольянова, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
5.


    Тягур, Р. С.
    Менеджмент освітніх організацій: функції управління [Текст] = Management of educational organizations: functions / Р. С. Тягур, М. А. Пачків, С. А. Лісовська. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2023. - N 2. - С. 180-185. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ЗНАНИЯМИ УПРАВЛЕНИЕ -- KNOWLEDGE MANAGEMENT (стандарты)
ИНФОРМАЦИИ МЕНЕДЖМЕНТ -- INFORMATION MANAGEMENT (кадры, организация и управление, тенденции)
МОДЕЛИ ОБУЧЕНИЯ -- MODELS, EDUCATIONAL
ДИАГРАММЫ -- CHARTS
Анотація: Організації існують задля досягнення певної мети і саме менеджер визначає мету організації та засоби її досягнення. Компонент планування медичного закладу вищої освіти охоплює постановку його цілей як організації, визначення загальної стратегії досягнення таких цілей та формування всеосяжної ієрархії планів для інтеграції та координації діяльності закладу. Визначення цілей дає змогу виконувати роботу в потрібному напрямку й допомагає членам організації приділяти належну увагу найважливішим справам. Менеджери також відповідальні за структуру організації. Така діяльність менеджера називається організаційною. Вона включає визначення того, які завдання треба виконати, хто їх має виконати, яким чином потрібно згрупувати завдання, а також встановлює хто перед ким звітує і коли слід приймати рішення. Кожна освітня організація складається з працівників та керівництва, яке ними власне і керує. Координація діяльності людей є частиною обов’язків керівництва як менеджера. Коли менеджери спонукають працівників, спрямовують діяльність інших, добирають найефективніший канал комунікації або залагоджують конфлікт між членами групи - вони керують людьми. Наступний вид діяльності, який здійснюють менеджери, - контроль. Формулювання цілей, складання планів, визначення структурної перебудови, навчання та спонукання людей до чогось може бути недостатнім. Фактичні результати слід порівнювати з попередньо визначеними завданнями. За наявності серйозних відхилень менеджер зобов’язаний коригувати обраний напрям організації. Саме цей метод спостереження, порівняння та коригування розуміється як процес контролю організацією. Стійка популярність цього підходу з позиції процесу сприяє його чіткості та простоті. Дотримуючись такого напряму менеджменту, легко узагальнити функції менеджера освітньої організації. Отже, менеджер планує, організовує, керує і контролює діяльність організації
Analysis is part of the work of managers in the process of making managerial decisions, planning, organization, control and stimulation. The analysis is designed to increase the reliability of accounting information, to objectively, rationally and realistically imagine the course of processes and the results obtained. Organizations exist to achieve a certain goal, and it is the manager who determines the organization's goal and means of achieving it. The planning component of a medical institution of higher education involves defining its goals as an organization, outlining an overall strategy for achieving those goals, and forming a comprehensive hierarchy of plans for integrating and coordinating its activities. Setting goals keeps work on track and helps organizational members focus on the most important things. In addition, planning helps clarify the consequences of the actions that managers must take to respond to change. Therefore, planning is exactly what managers need in a chaotic environment. Managers are also responsible for the structure of the organization. Such activity of the manager is called organizational. It contains a definition of which tasks should be performed, who should perform them, how the tasks should be grouped, who reports to whom, and when decisions should be made. In order to make the results of joint work of a team of specialists useful, managers need to organize it in such a way that joint efforts are clearly coordinated, that is, correctly selected participants of joint work, each of whom would clearly imagine the scope of his work and its contribution to the final result. The means of achieving the goal must be agreed upon. Every organization consists of people and leading these people and coordinating their activities is part of the manager's responsibilities. When managers motivate employees, direct the activities of others, select the most effective communication channel, or resolve conflict between group members, they are managing people. The fourth type of activity performed by managers is control. Formulating goals, making plans, identifying structural changes, training and motivating people may not be enough. Actual results should be compared with predefined tasks. In the presence of serious deviations, the manager is obliged to correct the chosen direction of the organization. It is this method of tracking, comparing and adjusting that is understood as the process of control by the organization. Organizational goals indicate to managers a specific direction of activity. However, simple definition of goals and their recognition by employees is not enough; it does not guarantee that the necessary actions will be carried out in practice. An effective manager must ensure that the actions of others are carried out as they should be, and that the set goals are actually achieved. Control is the last connecting link, connecting element of the functional chain of management. However, the main value of the control function derives from its connection with the processes of planning and delegation of powers. The enduring popularity of this approach from a process standpoint contributes to its clarity and simplicity. Adhering to this direction of management, it is easy to generalize the functions of the manager of the organization. So, the manager plans, organizes, directs and controls the activities of the organization
Дод.точки доступу:
Пачків, М. А.
Лісовська, С. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
6.


    Shulyatnikova, T. V.
    Immunohistochemical expression of Gfap, Gs, Aqp4, Alzheimer-2-astrocytosis and brain ammonia levels in deceased septic patients without liver failure and those with sepsis-associated liver injury [Текст] = Іммуногістохімічна експресія Gfap, Gs, Aqp4, Альцгеймер-2-астроцитоз і рівень аміаку в мозку померлих хворих на сепсис без печінкової недостатності і померлих з сепсис-асоційованим пошкодженням печінки / T. V. Shulyatnikova, V. O. Tumanskiy. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2023. - N 2. - С. 138-145. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
СЕПСИС -- SEPSIS (смертность)
ПЕЧЕНИ БОЛЕЗНИ -- LIVER DISEASES
ГЛИОЗ -- GLIOSIS
ИММУНОГИСТОХИМИЯ -- IMMUNOHISTOCHEMISTRY (статистика)
МОЗГА ГОЛОВНОГО ХИМИЯ -- BRAIN CHEMISTRY
АММИАК -- AMMONIA (анализ)
МОДЕЛИ БИОЛОГИЧЕСКИЕ -- MODELS, BIOLOGICAL
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Sepsis-associated liver injury (SALI) induces secondary hepatotoxic brain damage, complementing the mechanisms of sepsis-associated encephalopathy. In these conditions, astrocytes play one of the central roles as being the main homeostatic glia and key cells to metabolize ammonia in the brain. The aim of the study was to determine the ammonia levels and reactive astroglial changes in the brain of deceased septic patients without liver failure and deceased patients with sepsis-associated liver injury. Materials and methods. Sectional material of 40 patients who died from abdominal sepsis was studied. Case histories were analyzed according to the SOFA scale with accent on the brain and liver disfunction confirmation and excluding kidney insufficiency. Septic cases designed two main comparison groups: 1) sepsis without SALI («non-SALI», n = 20); 2) sepsis with SALI («SALI», n = 20). Control group included autopsy material of 30 deceased patients with cardiovascular pathology with no inflammatory, metabolic or toxic comorbidity. In paraffin sections of the postmortem brain cortex, white matter, hippocampus, thalamus, striatum, and cerebellum, it was determined: i) immunohistochemical expression of GFAP, GS, and AQP4; ii) histochemical expression of tissue ammonia with Nessler's reagent according to V. Gutiérrez-de-Juan et al. (2017); iii) Що це за позначення ?numbers of Alzheimer type 2 astrocytes (AA2). Results. In the «non-SALI» group, it is found increased level of all the studied parameters: i) elevated GFAP in six brain regions with the highest growth in the cortex – by 8.46 times; ii) elevated GS in the thalamus and cerebellum (by 1.96 and 1.29 times, respectively); iii) elevated AQP4 in six brain regions with the highest rise in the cortex – by 3 times; iv) elevated histochemical ammonia expression in the thalamus, striatum, and cerebellum (by 1.29, 1.20, and 1.17 times, respectively); v) increased AA2 numbers in the cortex and thalamus (by 2.32 and 1.53 times, respectively). The «SALI» group is characterized by the decreased GFAP expression in six brain regions, with the lowest values in thalamus, striatum, and cerebellum. Herewith, in six brain regions increased levels are typical for: i) GS expression, with maximal aggravation in the cortex and thalamus (by 3.20 and 3.18 times, respectively); ii) AQP4 expression, with maximal increase in thalamus and white matter (by 4.37 and 4.21 times, respectively); iii) histochemical ammonia expression with maximal enhancement in thalamus and cerebellum (by 4.33 and 4.27 times, respectively); iv) severity of AA2-astrocytosis with maximal rates in the cortex and striatum (increase by 3.58 and 3.23 times, respectively). Conclusions. In the brain of deceased septic patients without liver failure, a heterogeneously increased expression of GFAP, AQP4 and GS is observed which is accompanied by a slight increase in the level of tissue ammonia and weak AA2-astrocytosis. In deceased septic patients with sepsis-associated liver injury, a higher level of ammonia in the brain is associated with a significantly reduced level of GFAP, which is accompanied by an enhanced expression of GS and AQP4, as well as more pronounced AA2-astrocytosis, which indicates significant structural and functional remodeling and aggravation of astroglial dystrophy under action of hepatogenic neurointoxicity, which contributes to the disruption of astroglial homeostatic functionality and exacerbates sepsis-associated brain damage
Резюме. Сепсис-асоційоване пошкодження печінки (САПП) зумовлює вторинне гепатотоксичне ушкодження головного мозку (ГМ), доповнюючи механізми сепсис-асоційованої енцефалопатії. Мета. Визначення рівня аміаку та реактивних змін астроглії в ГМ померлих септичних хворих без печінкової недостатності та померлих хворих з сепсис-асоційованим пошкодженням печінки. Матеріали і методи. Досліджено секційний матеріал 40 хворих, які померли від абдомінального сепсису. Виділено 2 групи спостереження: 1) сепсис без САПП («бСАПП», n = 20); 2) сепсис із САПП («САПП», n = 20). Імуногістохімічно визначали експресію GFAP, GS і AQP4, гістохімічно – експресію тканинного аміаку з реактивом Несслера і підраховували кількість астроцитів Альцгеймера 2 типу (АА2) у корі та білій речовині ГМ, гіпокампі, таламусі, смугастому тілі та мозочку. Результати. У групі «бСАПП» підвищується експресія GFAP та AQP4 у 6 відділах ГМ, GS – у таламусі та мозочку; експресія аміаку – в таламусі, смугастому тілі та мозочку; кількість АА2 підвищується у корі та таламусі. У групі «САПП» у 6 відділах ГМ відзначається падіння експресії GFAP при одночасному підвищенні рівнів: GS (максимально – в корі і таламусі), AQP4 (максимально – в таламусі і білій речовині), аміаку (максимально – в таламусі та мозочку) та вираженості АА2-астроцитозу (максимально – в корі та смугастому тілі). Висновки. У померлих хворих на сепсис без печінкової недостатності в ГМ підвищена експресія GFAP, AQP4 та GS, відзначається слабке підвищення рівня тканинного аміаку і слабкий АА2-астроцитоз. У померлих з САПП більш високий рівень аміаку в ГМ асоційований зі значно зниженим рівнем експресії GFAP, підвищеною експресією GS і AQP4 і більш вираженим АА2-астроцитозом, що вказує на істотне структурно-функціональне ремоделювання астроглії
Дод.точки доступу:
Tumanskiy, V. O.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
7.


    Шеремета, Л. М.
    Зміни структури добового профілю артеріального тиску у жінок з метаболічним синдромом, які перенесли кесарів розтин, під впливом засобів фізичної терапії [Текст] = Changes in the structure of the daily blood pressure profile in women with the metabolic syn¬drome who had cesarean sections under the influence of physical therapy / Л. М. Шеремета, З. М. Остап’як. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2023. - N 2. - С. 132-137. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ЖЕНЩИН ЗДОРОВЬЕ -- WOMEN'S HEALTH (тенденции)
КЕСАРЕВО СЕЧЕНИЕ -- CESAREAN SECTION (реабилитация, тенденции)
АРТЕРИАЛЬНОЕ ДАВЛЕНИЕ -- ARTERIAL PRESSURE (физиология)
КРОВЯНОГО ДАВЛЕНИЯ МОНИТОРИНГ АМБУЛАТОРНЫЙ -- BLOOD PRESSURE MONITORING, AMBULATORY (статистика, тенденции)
МЕТАБОЛИЧЕСКИЙ СИНДРОМ X -- METABOLIC SYNDROME X (патофизиология, терапия, этиология)
ФИЗИКАЛЬНАЯ И РЕАБИЛИТАЦИОННАЯ МЕДИЦИНА -- PHYSICAL AND REHABILITATION MEDICINE (методы, тенденции)
ДИАГРАММЫ -- CHARTS
Анотація: Мета. Визначення ефективності застосування засобів фізичної терапії в жінок з метаболічним синдромом, які перенесли кесарів розтин, за змінами структури добового профілю артеріального тиску. Методи. У процесі дослідження обстежено 44 жінки наприкінці пізнього післяпологового періоду. Контрольну групу склали 17 жінок з нормальною масою тіла після фізіологічних пологів. Групу порівняння склали 14 жінок з метаболічним синдромом після кесаревого розтину, які відновлювались самостійно. Дослідну групу склали 13 жінок з метаболічним синдромом після кесаревого розтину, які впродовж 3 місяців виконували програму фізичної терапії (терапевтичні вправи, функціональне тренування; пресотерапія; вакуумний масаж; рекомендації з харчування). Проводили добове моніторування артеріального тиску із визначенням його профілю за типами “diрper”, “non-dippef’, “over-dipper”, “night-peaker”. Результати. У жінок з метаболічним синдромом у післяпологовому періоді виявлено негативні зміни структури добового профілю систолічного та діастолічного артеріального тиску. Застосування кінезітерапії на фоні зменшення маси тіла в рамках програми фізичної терапії сприятливо вплинуло на структуру добового профілю артеріального тиску в жінок дослідної групи: визначено збільшення кількості осіб з оптимальним профілем “diрpeΓ, зменшення - з несприятливими профілями “non-dipper”, “over-dipper”, “night-peaker. Висновки. Засоби фізичної терапії доцільно призначати для корекції показників добового профілю артеріального тиску в жінок з метаболічним синдромом у післяпологовому періоді, що прогностично зменшить ризик виникнення в них серцево-судинних катастроф
Purpose: determination of the effectiveness of the use of physical therapy in women with metabolic syndrome who underwent caesarean section, based on changes in the structure of the daily blood pressure profile. Methods. During the research, 44 women aged 25.5±1.6 years at the end of the late postpartum period (2 months after childbirth) were examined. The control group consisted of 17 women with normal body weight who gave birth vaginally and recovered independently in the postpartum period. The comparison group consisted of 14 women with the metabolic syndrome who independently recovered in the postpartum period. The experimental group consisted of 13 women with metabolic syndrome after caesarean section, who for 3 months performed restorative measures developed as part of a proven physical therapy program. They included classes using therapeutic exercises for the muscles of the back, abdomen, and limbs, functional training with adaptation to household movements and child care taking into account obesity and the postpartum period with caesarean section, aerobic training, pressotherapy and vacuum massage for areas with the greatest deposition of fatty tissue; nutritional recommendations – reducing daily caloric intake. Daily monitoring of blood pressure was carried out to determine its profile by the types "diрper", "non-dipper", "over-dipper", "night-peaker". Results. During the initial examination, it was established that, in general, women with a normal body weight have a "dipper" daily blood pressure profile. This most favorable type of decrease in arterial pressure at night was characteristic of almost 70% of representatives of this group. At the same time, in women with metabolic syndrome after caesarean section, such a profile was established in slightly more than half of the cases. On the other hand, in the groups of women after caesarean section, a significant share (about a third) was made up of the "non-dipper" and "over-dipper" profiles, which have an unfavorable character. One of the signs of adverse daily dynamics of blood pressure in women with metabolic syndrome is the diagnosis of their circadian rhythm according to the "night-peaker" profile. The following results were revealed during the re-survey, which was conducted to assess the effectiveness of the developed physical therapy program. The share of persons with a favorable profile of "dipper" systolic blood pressure increased. This redistribution took place due to the reduction of the share of persons with unfavorable "non-dipper" profiles and the complete disappearance of persons with the daily blood pressure profile "night-peaker" profile. Similar trends were also observed in the analysis of daily diastolic blood pressure profiles. Analysis of daily blood pressure profiles of women after vaginal delivery revealed that they had a higher percentage of women with normal profiles in the early periods of observation; further dynamics were favorable. Re-examination of comparison group women showed an increase in the number of women with favorable profiles, but it was not as pronounced as in experimental group women, which demonstrates the benefits of a proven physical therapy program. Conclusion. It is advisable to prescribe physical therapy to correct the indicators of the daily profile of blood pressure in women with metabolic syndrome in the postpartum period, which prognostically reduces the risk of cardiovascular disasters in them
Дод.точки доступу:
Остап’як, З. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
8.


    Yashchyshyn, Z. M.
    Aromatherapy in the treatment of seasonal respiratory viral infections [Текст] = Ароматерапія в лікуванні сезонних респіраторних вірусних інфекцій / Z. M. Yashchyshyn, V. I. Horoshko, S. I. Danylchenko. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2023. - N 2. - С. 146-151. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
РЕСПИРАТОРНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- RESPIRATORY TRACT INFECTIONS (патофизиология, терапия, этиология)
АРОМАТОТЕРАПИЯ -- AROMATHERAPY (использование, методы, тенденции)
ЭФИРНЫЕ МАСЛА -- OILS, VOLATILE (анализ, прием и дозировка, терапевтическое применение, фармакология)
ВВЕДЕНИЕ ЛЕКАРСТВ ИНГАЛЯЦИОННОЕ -- ADMINISTRATION, INHALATION
Анотація: To determine the quality of the oil, it is necessary to conduct a number of complex laboratory studies, including a gas chromatographic analysis of the composition. This test is costly and will often not be carried out by users of aroma oils (private patients, doctors, rehabilitators, etc.). Although there is such equipment for diagnosing the characteristics of the oil, there is no standard database against which to compare the composition of the oil. The aim of this trial is to inform practitioners and consumers about the rules to be observed when working with EO and possible side effects with the help of modern gadgets. Methods. To achieve the set goals and solve certain problems, the following research methods were used, in particular: problem-chronological - to establish the chronology of the scientific study of the use of aromatherapy; sociological - a study of the medical and social qualities of the spread of pathological changes in the autonomic nervous system; analytical - to determine scientific guidelines, the use of evidence-based medicine in aromatherapy procedures; the method of terminological analysis, which made it possible to ensure the disclosure of the essence of the phenomena under study; the method of scientific extrapolation, which made it possible to determine the possibilities of creating and applying aromatherapy as an optimal synthesis of theoretical and practical knowledge; methods of multivariate statistical analysis and forecasting for data processing. Project objectives: Develop a classification of EM, taking into account the standardization of requirements for them. To study data on the effect of aerosol therapy with natural essential oils on the microbial and viral background of the body. Analyze changes in cellular and humoral immunity before and after aerosol therapy with natural essential oils. Develop a methodology and algorithm for conducting aerosol therapy with natural essential oils, and create a database for EO. To study the clinical effectiveness of aerosol therapy with natural essential oils in complex rehabilitation. Results. The developed database will make it easy to navigate a huge variety of proposed types of essential oils and will allow you to establish its correspondence with the producing plant, which, unfortunately, cannot always be observed in essential oils offered for sale. Moreover, the aromatic oils included in the base must be checked for toxicity and correct use. Misuse may result in side effects, including allergic reactions, narcotic, carcinogenic or neurotoxic effects. This database is created with the possibility of constant updating and adding new information in all its forms, is the initial stage of creating a more complete version and can be claimed by interested organizations, and individuals via the Internet. Conclusions. It is advisable to use phytoaeroprophylaxis in medical institutions (hospitals, medical units, health centers, sanatoriums, maternity hospitals, nursing homes, etc.). Of course, a return to natural remedies, in particular to aerophytotherapy, and phytoaeroprophylaxis, should be combined with the study of their action at the modern methodological level, thorough clinical development of indications and contraindications for their use
Сучасна ароматерапія - це профілактичний, оздоровчий, повністю природний спосіб, який ефективно застосовується в практиці фізичної реабілітації. Мета – поінформувати практиків і споживачів про правила роботи з ефірними оліями та можливі побічні ефекти за допомогою сучасних гаджетів. Матеріали і методи. В роботі використані методи дослідження: проблемно-хронологічний – встановити хронологію наукового вивчення використання аромотерапії; соціологічний – дослідження медико-соціальних якостей поширення патологічних змін у вегетативній нервовій системі; аналітичний – для визначення наукових орієнтирів, застосування доказової медицини в процедурах ароматерапії; метод термінологічного аналізу, який дав змогу забезпечити розкриття сутності досліджуваних явищ; метод наукової екстраполяції, що дав змогу визначити можливості створення та застосування ароматерапії як оптимального синтезу теоретичних і практичних знань; методи багатофакторного статистичного аналізу та прогнозування для обробки даних. Завдання проекту: 1. Розробити класифікацію ефірних олій з урахуванням стандартизації вимог до них. 2. Вивчити дані про вплив аерозольної терапії натуральними ефірними оліями на мікробний та вірусний фон організму. 3. Проаналізувати зміни клітинного та гуморального імунітету до та після аерозольної терапії натуральними ефірними маслами. 4. Розробити методику та алгоритм проведення аерозольної терапії натуральними ефірними оліями, створити базу даних для ефірної олії. 5. Вивчити клінічну ефективність аерозольної терапії натуральними ефірними маслами в комплексній реабілітації. Результати. Розроблена база даних дозволить легко зорієнтуватися у величезній різноманітності запропонованих видів ефірних олій і дозволить встановити їх відповідність заводу-виробнику, що, на жаль, не завжди спостерігається в пропонованих ефірних маслах. Крім того, ароматичні масла, що входять до складу бази, повинні бути перевірені на токсичність і правильність використання. Зловживання може призвести до побічних ефектів, включаючи алергічні реакції, наркотичні, канцерогенні або нейротоксичні ефекти. Ця база даних створена з можливістю постійного оновлення та додавання нової інформації у всіх її формах, є початковим етапом створення більш повної версії та може бути затребувана зацікавленими організаціями та окремими особами через Інтернет. Висновок. Запропонована база даних дозволить легко орієнтуватися у величезній різноманітності пропонованих типів ефірних масел і дасть можливість користувачам встановлювати його відповідність із заводом-виробником, що не завжди можливо спостерігати в пропонованих до продажу ефірних оліях
Дод.точки доступу:
Horoshko, V. I.
Danylchenko, S. I.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
9.


    Ковтун, Г. І.
    Проблеми та вектори розвитку донорства і трансплантації органів в Україні [Текст] = Problems and vectors of the development of organ donation and transplantation in Ukraine / Г. І. Ковтун. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2023. - N 2. - С. 158-163. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ЭТИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ -- ETHICAL ANALYSIS (методы)
ТРАНСПЛАНТАЦИЯ ОРГАНА -- ORGAN TRANSPLANTATION (законодательство и юриспруденция, тенденции, этика)
ДОНОРОВ МЕДИЦИНСКИЙ ОТБОР -- DONOR SELECTION (методы, организация и управление, тенденции)
ТКАНЯМИ И ОРГАНАМИ СНАБЖЕНИЕ -- TISSUE AND ORGAN PROCUREMENT (законодательство и юриспруденция, организация и управление, тенденции)
Анотація: Трансплантація органів дозволяє надавати дієву допомогу таким хворим, які раніше були приречені на неминучу смерть чи тяжку інвалідність. Трансплантаційна медицина є не лише новим засобом для надання допомоги населенню, а й показником успішності розвитку країни загалом, важливим елементом національної гордості та престижу. Мета. Визначити проблеми та вектори оптимізації системи донорства та трансплантації органів в Україні. Матеріали і методи. Для досягнення поставлених цілей у роботі використано загальнонаукові методи аналізу, синтезу, узагальнення, інтерпретації наукових даних, а також методи єдності логічного розвитку соціально-економічних систем, системний підхід, діалектичні засади порівняння. Результати. У статті подано науково обґрунтовані напрямки розвитку системи донорства та трансплантації органів, що дозволяють оптимізувати її організаційний потенціал. В їх основі лежить сукупність взаємозалежних форм та технологій виробничого процесу функціонування сучасної системи донорства та трансплантації органів. Вони дозволяють визначити організаційно-управлінський, соціально-економічний інструмент розвитку сфери донорства та трансплантації органів. Основний вектор розвитку трансплантології в Україні - це створення національної концепції донорства та трансплантації органів, як системи наукових поглядів на трансплантологію, що визначає основні ідеї та напрями її розвитку, формує ідеологічну базу медичному персоналу та змінює традиційні погляди громадськості на донорство. Висновки. Незважаючи на те, що в останні десятиліття в Україні відзначено розвиток сфери трансплантологи, є і чимало проблем організаційного характеру. Щоб зробити значний ривок у розвитку трансплантології в Україні, необхідно провести велику організаційну роботу щодо створення регіональних центрів трансплантації органів та створити систему навчання
Organ transplantation is a field of medicine that has been continuously developing in the world for the past 50 years. For the development of the system of organ donation and transplantation in the conditions of its formation in Ukraine, a scientific justification of its problems of an organizational and managerial nature is needed, as well as a search for development vectors. Today, transplantology has become one of the most science-intensive and dynamically developing medical technologies. Organ transplantation makes it possible to provide effective assistance to such patients who were previously doomed to inevitable death or severe disability. The aim is to determine the problems and vectors of optimization of the organ donation and transplantation system in Ukraine. Materials and methods. To achieve the goals set, the work uses general scientific methods of analysis, synthesis, generalization, interpretation of scientific data, as well as methods for the unity of the logical development of socio-economic systems, a systematic approach, and dialectical principles of comparison. Results. The article presents evidence-based directions for the development of the system of organ donation and transplantation, which allow optimizing its organizational potential. They are based on a set of interrelated forms and technologies of the production process of the functioning of the modern system of organ donation and transplantation. They make it possible to determine the organizational, managerial, socio-economic tool for the development of the sphere of organ donation and transplantation. Transplantation is needed by the country, and it is the responsibility of the state to the people. The government needs to correctly form an idea about transplantology, it is necessary to develop a national strategy for the development of this discipline. strategy is not there yet. The main vector of the development of transplantology in Ukraine is the creation of a national concept of organ donation and transplantation, as a system of scientific views on transplantology. this vector determines the main ideas and directions of its development, which forms the ideological base of the medical staff, which changes the traditional views of the public on donation. For the majority of the population and medical professionals, the moral problems of modern transplantology are a matter of solving moral problems arising in the field of manipulation of the human body, both living and dead. In this field, the union of society, state and church is needed to define the right to dispose of one's body, even after death, to respect the human body, which is part of its human essence, and to increase donation. Conclusions. Despite the fact that in recent decades Ukraine has seen the development of the field of transplantation, there are also a number of problems of an organizational nature. To make a significant breakthrough in the development of organ transplantation in Ukraine, it is necessary to carry out a lot of organizational work to develop the field of transplantation. Searching for solutions to the problems of organ donation and transplantation, as saving human life, is impossible without a deep study of the medical, organizational, legal, social and moral aspects. Today, transplantology has become one of the most science-intensive and dynamically developing medical technologies. Transplant medicine is not only a new means of providing assistance to the population, but also an indicator of the success of the country's development in general, an important element of national pride and prestige
Вільних прим. немає

Знайти схожі
10.


   
    Погляд хірурга на тромбоз ворітної вени у пацієнтів із цирозом печінки [Текст] = The surgeon's perspective on portal vein thrombosis in patients with liver cirrhosis / С. М. Василюк [та ін.]. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2023. - N 2. - С. 152-157. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ЦИРРОЗЫ ПЕЧЕНИ -- LIVER CIRRHOSIS (осложнения, патофизиология, терапия, этиология)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
ПОРТАЛЬНАЯ ВЕНА -- PORTAL VEIN (повреждения)
ТРОМБОЗ ВЕНОЗНЫЙ -- VENOUS THROMBOSIS (осложнения, патофизиология, терапия, этиология)
ГИПЕРТЕНЗИЯ ПОРТАЛЬНАЯ -- HYPERTENSION, PORTAL (патофизиология, терапия, этиология)
АНТИКОАГУЛЯНТЫ -- ANTICOAGULANTS (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Частота тромбозу ворітної вени на фоні цирозу печінки складає від 0,6 % до 26 %, причому найчастіше - у пацієнтів з декомпенсованим цирозом. Приблизно у третини пацієнтів перебіг є безсимптомним, а виявлення тромбу є випадковою знахідкою. Гострий тромбоз ворітної вени може проявлятися абдомінальним болем, проносами без крові чи гострою кишковою непрохідністю, якщо виникає симптоматична дилатація верхньої мезентеріальної вени. Хронічний тромбоз ворітної вени проявляється у вигляді таких ознак портальної гіпертензії, як: стравохідна і шлункова кровотеча, погіршення портальної гастропатії, спленомегалія, панцитопенія і напружений асцит. Найпершою лінією терапії є призначення прямих і непрямих антикоагулянтів, однак їхнє застосування вимагає ретельного розгляду щодо ризику інтралюмінальної кровотечі, тяжкості цирозу та потенційних переваг реканалізації портальної вени. Механічна тромбектомія може бути альтернативою тривалій антико-агулянтній терапії тромбозу ворітної вени. Встановлення TIPS часто використовується пацієнтами з ТВВ і цирозом після механічної тромбектомії та тромболізису. Висновки. Тромбоз ворітної вени у пацієнтів з цирозом печінки зустрічається доволі часто, причому передбачити появу цього стану складно через поліетіологічність проблеми. Призначення прямих і непрямих антикоагулянтів є оптимальною терапією першої лінії. Доступні нині мінімально інвазивні хірургічні методи лікування включають механічну тромбектомію, хімічний тромболізис та встановлення TIPS (з чи без емболізації варикозно розширених вен). Однак, щодо вибору оптимальної стратегії неможливо отримати чіткі рекомендації через неоднорідність наявних даних і відсутність рандомізованих контрольованих досліджень
The article discusses the key aspects of the etiology, diagnosis, and treatment of portal vein thrombosis in patients with liver cirrhosis. The prevalence of portal vein thrombosis in individuals with liver cirrhosis ranges from 0.6 % to 26 %, with a higher incidence observed in those with decompensated cirrhosis. Symptoms of portal vein thrombosis are often nonspecific. Approximately one-third of patients with this condition experience no symptoms, and the detection of a thrombus is usually an incidental finding during computed tomography or ultrasound examinations. Acute portal vein thrombosis is characterized by abdominal pain in the right upper quadrant, non-bloody diarrhea, or acute intestinal obstruction when there is symptomatic dilatation of the superior mesenteric vein. On the other hand, chronic portal vein thrombosis manifests through signs of portal hypertension, such as esophageal and gastric bleeding, deterioration of portal gastropathy, splenomegaly, pancytopenia, and significant ascites. The first-line treatment for portal vein thrombosis involves the use of direct and indirect anticoagulants. However, their administration necessitates careful consideration of the risk of intraluminal bleeding, the severity of cirrhosis, and the potential benefits of portal vein recanalization. Mechanical thrombectomy can serve as an alternative to long-term anticoagulant therapy for portal vein thrombosis. In cases of portal vein thrombosis in patients with cirrhosis, after mechanical thrombectomy and thrombolysis, the placement of transjugular intrahepatic portosystemic shunt (TIPS) is often performed. To conclude, portal vein thrombosis frequently occurs in patients with liver cirrhosis, and its appearance is challenging to predict due to its multifactorial nature. The preferred initial treatment for acute portal vein thrombosis, in the absence of intraluminal bleeding or intestinal ischemia, involves the use of direct and indirect anticoagulants. Minimally invasive surgical options, such as mechanical thrombectomy, chemical thrombolysis, and TIPS placement (with or without variceal embolization), are currently available. However, due to the heterogeneous nature of the existing data and the lack of randomized controlled trials, definitive recommendations regarding the optimal treatment strategy are not yet available
Дод.точки доступу:
Василюк, С. М.
Гудивок, В. І.
Лаб’як, І. Р.
Павлюк, Н. М.
Атаманюк, В. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
11.


    Basenko, L. I.
    Methods and indicators for evaluating the effectiveness of physical therapy for preschool children with autism [Текст] = Інструменти та індикатори оцінювання ефективності фізичної терапії дітей з аутизмом дошкільного віку / L. I. Basenko, K. A. Tymruk-Skoropad. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2023. - N 2. - С. 193-204. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
ДОШКОЛЬНИКИ (статистика)
АУТИЗМ -- AUTISTIC DISORDER (профилактика и контроль, терапия, этиология)
ФИЗИОТЕРАПИЯ (СПЕЦ) -- PHYSICAL THERAPY SPECIALTY (методы, тенденции)
ФИЗИКАЛЬНАЯ И РЕАБИЛИТАЦИОННАЯ МЕДИЦИНА -- PHYSICAL AND REHABILITATION MEDICINE (методы, статистика, тенденции)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Autism spectrum disorder (ASD) is a developmental disorder that affects the way people perceive the world. The learning, thinking, and problem-solving abilities of people with ASD can range from gifted to very challenging. Some people with ASD need a lot of help in their daily lives, while others need less. Symptoms of ASD range from mild to severe. Children with ASD may have delays in developing basic skills. For example, some children with ASD may be able to talk. Others may communicate in other ways or have trouble relating to other people. People with ASD may also limit their behaviors or have repetitive behavioral patterns. Children with autism spectrum disorder (ASD) often have delayed motor skills, limited coordination, and poor postural control. They also have to work harder to learn imitation skills. This can make it difficult to develop social skills. The task of a physical therapist is to help children with ASD develop gross motor skills, basic motor skills and improve their quality of life. Intervention programs, including physical therapy, have benefits for children with ASD, but the lack of reliable diagnostic tools makes it difficult to assess children with ASD in the context of their holistic development and provide timely therapy. In order to design an effective rehabilitation program, a physical therapist needs to qualitatively assess physical development using standardized tools, so it is important to understand what assessment tools and indicators a physical therapist can use. Only after assessing and identifying impairments in movement or aspects of motor skills that are delayed in a child's development can a physical therapist set functional goals with the parents (guardians) of a child with ASD to optimize the child's functional mobility in the most effective way. The aim of the research: to determine which assessment tools and indicators are most commonly used by researchers to evaluate the effectiveness of physical therapy and rehabilitation of children with autism. Materials and Methods. A search for systematic reviews related to physical therapy, rehabilitation, exercise and physical activity in children with ASD in the Cochrane, PubMed and Pedro libraries over the past 10 years was conducted and 11 of them were selected, which included 225 scientific studies. Results. The analysis of scientific studies based on 11 systematic reviews ensured the use of high-quality data and the consideration of modern and relevant assessment tools for children with ASD. From the 286 assessment tools and indicators used, six groups of assessment criteria were formed in the following main areas: mental functions (97 assessment tools), motor development (127 tools and indicators), life activities (21 tools), quality of life (12 tools) and assessment of children with ASD (12 tools) and comprehensive assessment (17 tools). We divided motor development into three subgroups, which included questionnaires/observations of motor skills development (23 instruments), clinical tests for assessing motor skills and physical qualities (43 instruments), balance and vestibular function (61 instruments). Conclusions. In our study, the examination of children with ASD covered several areas that are important and allow a specialist to comprehensively assess the child, but since their large number and their repeatability in studies is insignificant, it is very difficult to choose those that will be effective in the use of a physical therapist
У дітей з розладами аутистичного спектру (РАС) часто спостерігається затримка формування рухових навичок. Завдання фізичного терапевта полягає у тому, щоб допомогти дітям з РАС розвинути загальну моторику, основні рухові навички та покращити їхню якість життя. Програми втручання, зокрема фізичної терапії, мають переваги для дітей з РАС, але брак надійного діагностичного інструментарію ускладнює оцінювання дітей із РАС у контексті їх цілісного розвитку та забезпечення своєчасної терапії. Для того, щоб створити ефективну програму реабілітації, необхідно зрозуміти, якими інструментами оцінювання та індикаторами може користуватись фізичний терапевт та наскільки ці інструменти є ефективними та частими в застосуванні. Мета: визначити, які інструменти обстеження та індикатори найчастіше застосовуються дослідниками для оцінювання ефективності фізичної терапії та реабілітації дітей з аутизмом. Матеріали і методи. Здійснено пошук систе-матичних оглядів у бібліотеках Cochrane, PubMed та Pedro та відібрано 11 із них, в основі яких було 225 наукових досліджень. Результати. Аналіз наукових досліджень, на основі яких було виконано 11 систематичних оглядів, забезпечив роботу із якісними даними та врахував застосування сучасних та актуальних інструментів оцінювання дітей з РАС. На основі використаних 286 інструментів обстеження та індикаторів ми сформували шість груп критеріїв оцінювання за такими ос-новними напрямками, як: психічні функції, моторний розвиток, життєдіяльність, якість життя, оцінювання дітей з РАС та комплексне оцінювання. Висновки. У нашому дослідженні обстеження дітей з РАС охоплювало декілька напрямків, які є важливими, оскільки надають можливість спеціалісту всесторонньо оцінити дитину. Проте через їх велику кількість постає проблема у виборі та використанні фізичним терапевтом саме тих інструментів, які будуть найбільш ефективними у використанні під час проведення фізичної терапії дітям з аутизмом дошкільного віку
Дод.точки доступу:
Tymruk-Skoropad, K. A.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
12.


    Юрценюк, О. С.
    Вплив війни на психічне здоров’я українців: чинники формування невротичних та стрес-асоційованих психічних розладів. сучасний стан питання [Текст] = Impact of the war on the mental health of ukrainians: factors in formation of neurotic and stress- associated mental disorders. cur-rent state of the issue / О. С. Юрценюк, Б. М. Сумарюк. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2023. - N 2. - С. 248-251. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ОБЗОР -- REVIEW
ЛОКАЛЬНЫЕ ВОЙНЫ И КОНФЛИКТЫ -- LOCAL WARS AND CONFLICTS
СТРЕСС ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PSYCHOLOGICAL (осложнения, патофизиология, эпидемиология, этиология)
КОМБАТАНТНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COMBAT DISORDERS (патофизиология, психология, этиология)
НАСЕЛЕНИЕ -- POPULATION
УКРАИНА -- UKRAINE (этнология)
Анотація: У статті наведено огляд основних стресогенних факторів, що впливають на розвиток непсихо- тичних психічних розладів в українців під час війни. Особливу увагу приділено статистичним даним, що вказують на прогнозування щодо поширення психічних розладів, і відкритим джерелам зі статистичними даними. Мета. Дослідити та вивчити сучасний погляд на розвиток і формування невротичних та стрес-асоційованих психічних розладів під час війни. Матеріали і методи. Використано відкриті наукові джерела останніх п’яти років щодо впливу війни на психічне здоров’я населення. Наукові дані проаналізовані методами оглядового, системного та контент-аналізу. Пошук матеріалу відбувався за допомогою бази даних GoogleScholar, PubMed і відкритих джерел Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), Міністерства охорони здоров’я України (МОЗ), Міжнародної організації з міграції (МОМ), Організації Об'єднаних Націй та інших урядових веб-порталів України. Війна є потужним психосоціальним стресогенним чинником, що впливає на психічне здоров’я українців і призводить до формування невротичних та стрес-асоційованих психічних розладів. Спостерігається тенденція до зростання кількості осіб, які потребують психіатричної або психологічної допомоги. Невротичні та стрес - асоційовані психічні розлади, що спричинені війною в України, стають однією з найбільш поширених проблем українців, що заважають повноцінно функціонувати, адаптуватися до нових умов проживання, а також становлять значні перешкоди для економічного стану держави у зв’язку зі збільшенням кількості осіб з тимчасовою непрацездатністю. Важливе питання вчасної діагностики, превенції та корекції невротичних та пов’язаних зі стресом розладів є актуальними питаннями сьогодення. Проаналізувавши сучасну літературу щодо психічних розладів серед українців внаслідок повномасштабного вторгнення росії на територію України, можна зробити висновок, що дана тема потребує детального вивчення та аналізу. Оскільки залишаються відкритими безліч питань щодо впливу війни на формування та розвиток психічних розладів під час російсько-української війни
The article provides an overview of the main stressogenic factors affecting the development of non-psychotic mental disorders in Ukrainians during the war. Special attention is paid to statistical data indicating the prediction of prevalence of mental disorders and open sources with statistical data. Aim. To investigate and study the modern view of the development and formation of neurotic and stress-related mental disorders during the war. Materials and methods. Open scientific sources of the last five years on the impact of war on the mental health of the population were used. Scientific data were analyzed by methods of review, system and content analysis. The material was searched using the Google Scholar, PubMed, and open sources of the World Health Organization (WHO), the Ministry of Health of Ukraine (MOH), International Organization for Migration (IOM), United Nations and other government web portals of Ukraine. War is a powerful psychosocial stress factor that affects the mental health of Ukrainians and leads to the formation of neurotic and stress-related mental disorders. There is a trend towards an increase in the number of people who need psychiatric or psychological help. Neurotic and stress-related mental disorders caused by the war in Ukraine are becoming one of the most widespread problems of Ukrainians, which prevent them from fully functioning, adapting to new living conditions, and also constitute significant obstacles for the economic state of the state in connection with the increase in the number of people with temporary disability. The important issue of timely diagnosis, prevention, and correction of neurotic and stress-related disorders are topical issues today. Having analyzed the modern literature on mental disorders among Ukrainians as a result of the full-scale invasion of russia on the territory of Ukraine, we can conclude that this topic requires detailed study and analysis. Since many questions remain open regarding the influence of the war on the formation and development of mental disorders during the russian-Ukrainian war. Statistics from the World Health Organization (WHO) show that as a result of armed conflicts, one in five people who have experienced them may have mental health problems. This amounts to about 9.6 million Ukrainians who are potentially at risk of developing neurotic disorders such as depression, anxiety disorder, and stress-related disorders, including post-traumatic stress disorder. The development and formation of mental disorders during the war is influenced by a number of psychosocial reasons, the constant action of stressogenic factors of various nature, psychotraumatization of the population caused by news of a negative nature (a sense of loss of relatives, home, sense of security) and socio-economic difficulties. Conclusions. As a result of hostilities, the number of people who need psychiatric or psychological help is increasing. There is a tendency to increase the number of neurotic and stressful mental disorders. Suddenly, the question of changing the socioeconomic status arises: people can satisfy their needs at the minimum subsistence level. The loss of working capacity and the increase in the unemployed population provoke the development of mental and behavioural disorders. Undoubtedly, due to the full-scale invasion of russia into Ukraine, the number of victims of sexual violence is increasing. Factors provoking the development of neurotic and stress disorders are the impact of forced resettlement of people outside their homes and homeland as a result of russian aggression against Ukraine. Literary search and scientific studies conducted in this direction claim that the main causes of neurotic and stress-related disorders during war include the impact of loss and grief, forced migration, financial factors and violence. Having analyzed the modern literature on mental disorders among Ukrainians as a result of the full-scale invasion of russia on the territory of Ukraine, we can conclude that this topic requires detailed study and analysis. Since many questions remain open regarding the influence of the war on the formation and development of mental disorders and the ways of their prevention during the russian-Ukrainian war
Дод.точки доступу:
Сумарюк, Б. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
13.


    Токменко, І. І.
    Вплив тривалого стресу на активність ензимів крові в умовах війни в Україні [Текст] = The influence of prolonged stress on the activity of blood enzymes in the conditions of war in Ukraine / І. І. Токменко, Г. І. Малишевська, Н. О. Постернак. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2023. - N 2. - С. 242-247. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ФЕРМЕНТЫ -- ENZYMES (анализ, кровь)
СТРЕСС ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PSYCHOLOGICAL (кровь, этиология)
СУПЕРОКСИДДИСМУТАЗА -- SUPEROXIDE DISMUTASE (анализ)
КАТАЛАЗА -- CATALASE (анализ)
ГЛУТАТИОНПЕРОКСИДАЗА -- GLUTATHIONE PEROXIDASE (анализ)
ГЛУТАТИОНТРАНСФЕРАЗА -- GLUTATHIONE TRANSFERASE (анализ)
ОБЗОР -- REVIEW
Анотація: У статті подано аналіз наукових робіт щодо впливу тривалого стресу на ензими крові. Визначено, що до ензимопатій відносять широкий спектр захворювань, причиною яких є порушення роботи ензимів. Розуміння механізмів виникнення подібного роду розладів є необхідним для пошуку нових, ефективних методів їх лікування. У ході роботи було проаналізовано двадцять наукових робіт англійською мовою, виданих у період 2000-2021 років, де досліджено механізми порушень роботи ензимів людини. Встановлено, що до порушень роботи ензимів можуть призводити негенетичні фактори, такі як травми чи стрес. Зокрема, стресові фактори, такі як фізичні травми, можуть впливати на порушення роботи ензимів. Одним із способів впливу стресу на порушення роботи ензимів є зміна їх активності в біохімічних механізмах. Одним із основних механізмів, що лежить в основі порушення активності ензимів під впливом стресу є мутації тривимірної будови ензимів. Оскільки ензими являють собою великі білки, які часто мають складну третинну структуру, що є важливою для їх функціонування, мутації, які впливають на цю структуру, можуть змінювати їхню каталітичну активність, субстратну специфічність і стабільність, що призводить до виникнення ензимопатій. Стресовий фактор війни не схожий до повсякденних факторів стресу, оскільки перевищує здатність людини адаптуватися до дії фактора стресу. Результати вивчення та аналізу досліджень свідчать про суттєву роль стресу в порушенні роботи антиоксидантних ензимів крові. У результаті аналізу наукових досліджень встановлено, що до таких ензимів належать супероксиддисмутаза, каталаза, глутатіонпероксидаза, глутатіонтрансфераза
The article presents an analysis of scientific works on the effect of long-term stress on blood enzymes. It has been determined that enzymopathies include a wide range of diseases, the cause of which is a malfunction of enzymes. Understanding the mechanisms of the occurrence of such disorders is necessary for the search for new, effective methods of their treatment. In the course of the work, twenty scientific works in English, published in the period 2000-2021, were analyzed, which investigated the mechanisms of human enzyme disorders. It has been established that non-genetic factors, such as injuries or stress, can lead to enzyme malfunctions. Stress factors, such as physical injuries, can affect enzyme dysfunction. One of the ways in which stress affects the functioning of enzymes is a change in their activity in biochemical mechanisms. Mutations in the three-dimensional structure of enzymes are one of the main mechanisms underlying the disruption of enzyme activity under the influence of stress. Since enzymes are large proteins that often have a complex tertiary structure that is important for their functioning, mutations that affect this structure can change their catalytic activity, substrate specificity, and stability, leading to enzymopathies. The stress factor of war is not similar to everyday stress factors, because it exceeds a person's ability to adapt to the action of the stress factor. The results of the research and analysis of research indicate the significant role of stress in disrupting the work of antioxidant blood enzymes. As a result of the analysis of scientific research, it was established that these enzymes include superoxidedismutase, catalase, glutathioneperoxidase, and glutathionetransferase. Superoxidedismutase is an antioxidant enzyme that plays a crucial role in protecting cells from the harmful effects of reactive oxygen species. ROS are produced during normal cellular metabolism and can also be produced in response to stressful conditions. A decrease in the activity of superoxidedismutase in the erythrocytes of combatants may occur due to epigenetic changes in the regulation of this enzyme, which were caused by long-term stressful conditions. Catalase is another antioxidant enzyme that plays an important role in protecting cells from oxidative stress. Another possible cause may be a change in the expression of the genes that code for catalase, which leads to a decrease in the level of the enzyme. Glutathioneperoxidase is an antioxidant enzyme that helps protect cells from oxidative stress by catalyzing the reduction of hydrogen peroxide and organic hydroperoxides to less harmful compounds. Stressful conditions, in particular combat operations, can lead to an increase in the formation of reactive oxygen species and a decrease in antioxidant defense mechanisms, including glutathioneperoxidase. Glutathionetransferase catalyzes the conjugation of glutathione, a tripeptide consisting of glutamate, cysteine, and glycine, with electrophilic substrates, resulting in the formation of less reactive and more water-soluble products that are suitable for excretion. Prolonged exposure to stress can lead to depletion of glutathione and a decrease in the activity of this enzyme. The obtained results indicate that wartime conditions can be a significant factor in the development of disorders of these enzymes
Дод.точки доступу:
Малишевська, Г. І.
Постернак, Н. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
14.


   
    Клінічний випадок рецидивуючого невуса [Текст] = Clinical case of recurrent nevus / М. С. Волошинович [та ін.]. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2023. - N 2. - С. 252-255. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
НЕВУСЫ И МЕЛАНОМЫ -- NEVI AND MELANOMAS (осложнения, патофизиология, хирургия, этиология)
ДЕРМОСКОПИЯ -- DERMOSCOPY (использование, тенденции)
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Анотація: Рецидивуючий невус - доброякісна проліферація меланоцитів, яка виникає на місці нерадикального видалення раніше існуючого невуса. Частота рецидивів коливається від 0,3% до 28% і найчастіше виникає протягом періоду від 6 тижнів до 6 місяців після видалення. Початок дослідженням феномену рецидивуючого невусу заклав Уолтон та співавтори, згодом Корнберг і Акерман повідомили, що пігментний рекурентний невус може нагадувати поверхнево поширену меланому як клінічно, так і гістологічно, і запропонували термін псевдомеланома для опису цього доброякісного явища. У наш час термін вживається зрідка, проте мотивує до ретельного обстеження пацієнтів із такою картиною на шкірі. Опис випадку. Хворий А. звернувся зі скаргами на наявність утворення в ділянці зовнішньої поверхні правого передпліччя, що існує протягом багатьох років, неодноразово травмоване, проте за останній час змінило забарвлення. При огляді - у вказаному місці вузлик до 0,5 см, неоднорідно пігментований, з периферичною еритемою. Під час дермоскопії визначається хаотична нерівномірно розподілена пігментація, що складається з точок, глобул, поодиноко формує комірчасту структуру, присутні зони сегментарних радіальних ліній. Судинний малюнок - визначаються множинні точкові, вигнуті, а також звивисті судини з небагатьма розгалуженнями навколо утворення, та поодинокі центральні судини в пігментних комірках. Виконано хірургічне видалення утвору із захопленням зони еритеми з урахуванням особливостей пігментації та судинного візерунку. Патогістологічно визначено рекурентний невус. Висновки. Як демонструє клінічна практика, іноді навіть експертам буває важко відрізнити сильно подразнений невус від меланоми. За певних обставин, рекурентну пігментацію можна спостерігати у випадках невусів, які отримали травматизацію [6], що, зокрема, доводить наведений нами клінічний випадок та результати дермоскопічного та патогістологічного дослідження
Recurrent nevus is a benign proliferation of melanocytes that occurs at the site of non-radical removal of a previously existing nevus. Recurrence rates range from 0.3% to 28% and most often occur within 6 weeks to 6 months after removal. Clinically recurrent nevus is characterized by uneven pigmentation with uneven edges in the area of the scar. Walton et al. began researching the phenomenon of recurrent nevus in 1957. In 1975, Kornberg and Ackerman reported that a pigmented recurrent nevus can resemble superficially spreading melanoma both clinically and histologically, and proposed the term pseudomelanoma to describe this benign phenomenon. Currently, the term is rarely used, but it motivates a thorough examination of patients with such a problem. Case presentation. Patient A. complained about the presence of a formation in the area of the outer surface of the right forearm, which has existed for many years, it was injured several times, but has recently changed the colour. On examination, a nodule up to 0.5 cm in size, heterogeneously pigmented, with peripheral erythema was found in the indicated place. During dermoscopy, chaotic unevenly distributed pigmentation, consisting of dots, globules, forming a cellular structure in a scattered manner is determined, zones of segmental radial lines are present as well. The vascular pattern in the central part of the formation is not defined, on the periphery it is represented by slightly noticeable point vessels. Digital post-processing using machine learning technology was carried out to improve visualization of blood supply. Multiple point, curved, and convoluted vessels with few branches around the formation, and several central vessels in the pigment cells are determined. Surgical removal of the tumor was performed with involvement of the erythema zone, taking into account the peculiarities of pigmentation and vascular pattern. The pathogistological structure is presented in the photomicrograph. The epidermis has a typical structure, with areas of slight acanthosis; hyperpigmentation of the basal layer is also observed. In the dermis, foci of brown pigment deposition, single lymphocytes, there are areas of intradermal lobular-horizontal fibrosis with angiomatosis and scattered lymphocytic infiltration. Taking into account the clinical data, there is a recurrence of a melanocytic nevus on the background of a skin scar (Recurrent neavus). Teaching point. Dermoscopy allows obtaining additional data for the differential diagnosis of recurrent nevus and recurrent melanoma. A recurrent nevus is characterized by relative symmetry of formation and a pattern of segmental radial lines. The formation is limited to the area of the scar and does not go beyond it. Also, in the case of recurrent melanoma, a continuous growth in dynamics and a later appearance of recurrence from the moment of intervention will be obvious. Conclusions. As clinical practice demonstrates, under certain circumstances, recurrent pigmentation can be observed in cases of nevi that have been traumatized. It will be visible both dermoscopically and pathohistologically. Sometimes it is difficult even for experts to distinguish between a highly irritated nevus and a melanoma
Дод.точки доступу:
Волошинович, М. С.
Голотюк, В. В.
Бойчук, Т. Р.
Гірник, Г. Є.
Матковська, Н . Р.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
15.


    Kononenko, M. G.
    Retifanlimab-induced thyroid gland dysfunction and colitis (case report) [Текст] = Дисфункція щитоподібної залози та коліт, викликані ретифанлімабом (клінічний випадок) / M. G. Kononenko, I. D. Duzhiy, Y. V. Moskalenko. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2023. - N 2. - С. 260-263. - Bibliogr. at the end of the art.


Рубрики: Ретифанлимабель--вред возд

MeSH-головна:
ЛЕГКИХ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- LUNG NEOPLASMS (осложнения, патофизиология, этиология)
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ БОЛЕЗНИ -- THYROID DISEASES (осложнения, патофизиология, этиология)
КОЛИТ -- COLITIS (осложнения, патофизиология, этиология)
ИММУННОЙ СИСТЕМЫ РАССТРОЙСТВА -- IMMUNE SYSTEM DISEASES (патофизиология, этиология)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: Immunotherapy is a modern and effective method of treating malignant neoplasms. Retifanlimab is a humanized and stabilized immunoglobulin G4K monoclonal antibody that binds to PD-1. The drug has been proven to effectively treat cervical cancer and squamous cell tumors of the anal canal caused by the human papillomavirus. Phase III studies of the effectiveness and safety of this monoclonal antibody in patients with non-small cell lung cancer is currently underway. Patients treated with immunotherapy have an increased risk of developing immune-related adverse events. The most common immune-related side effects in the patient after taking retifanlimab were thyroid gland disorders, itching, pneumonitis and skin rash. In this article, we would like to present a case report of a combined immune-related thyroid and colon dysfunction induced by retifanlimab. Materials and methods. We collected clinical data and laboratory results of a patient with advanced stage of non-small cell lung cancer. A 59-year-old male patient had disease progression after first-line chemotherapy. He received retifanlimab as second-line therapy at 375 mg intravenously every three weeks. The results. The first laboratory symptoms of thyroid gland dysfunction began after 36 weeks of taking retifan- limab. After 42 weeks, a laboratory picture of hyperthyroidism was observed with a critically low level of TSH and a high level of T4. In addition, the patient reported diarrhea 7-8 times a day for the last seven days. Immune-related adverse events (colitis grade 3 and hyperthyroidism grade 1) were suspected. The administration of retifanlimab was temporarily discontinued. 750 mg of methylprednisolone was administered once over 60 minutes. The patient's general condition was significantly improved the next day, and prednisolone was prescribed orally at a dose of 2 mg/kg/day. On the second day, diarrhea recurred twice; on the third, the stool returned to normal. Hormone levels were gradually normalized until week 46. Discussion. Immune-related adverse events may occur as a result of taking any monoclonal antibodies. Early diagnosis and therapy of immune-related adverse reactions is the key to the safe and effective use of PD-1/PD-L1-block- ing antibodies. Immune-related colitis occurred in 1.6% of patients treated with retifanlimab. Hyperthyroidism was observed in 4.3%. Thyroid disorders that correspond to 1 or 2 grades of severity are common. Therefore patients do not require any medication therapy, or endocrine therapy can be used. However, 13% of patients required systemic corticosteroid therapy. Antihyperthyroidism therapy or corticosteroids (oral prednisolone 1 -2 mg/kg/day) are prescribed only when clinical symptoms appear and, accordingly, the severity of the disease is 2 or 3. It is possible to prescribe high-dose steroid therapy. The appointment of loperamide is sufficient for the initial symptoms of colitis. Therefore, monoclonal antibodies are not discontinued. However, more severe cases require systemic corticosteroids and temporary drug withdrawal. When life-threatening conditions develop, immunotherapy is permanently discontinued. Conclusions. Immunotherapy is always associated with risk of developing immune-related side effects. Depending on the grade of severity, they require different treatment options. Targeted monitoring of laboratory results and clinical symptoms is the key to safe treatment with immune checkpoint inhibitors
Ретифанлімаб - це гуманізоване та стабілізоване моноклональне антитіло до імуноглобуліну G4κ, яке зв’язується з PD-1. Пацієнти, які отримують імунотерапію, мають підвищений ризик розвитку імуноопосередкованих побічних ефектів. У цій статті представлено випадок комбінованої імунозалежної дисфункції щитоподібної залози та товстої кишки, викликаної ретифанлімабом. Матеріали і методи. Ми зібрали клінічні дані та результати лабораторних досліджень пацієнта з пізньою стадією недрібноклітинного раку легені. Він отримував ретифанлімаб як терапію другої лінії по 375 мг внутрішньовенно кожні три тижні. Результати. Через 42 тижні від початку лікування ретифанлімабом спостерігалася лабораторна картина гіпертиреозу з критично низьким рівнем ТТГ і високим рівнем Т4. Крім того, протягом останніх семи днів хворий скаржився на діарею 7–8 разів на добу. Були запідозрені імуноопосередковані коліт 3 ступеня та гіпертиреоз 1 ступеня. Введення ретифанлімабу було тимчасово припинено. 750 мг метилпреднізолону вводили одноразово протягом 60 хв. На наступний день призначено преднізолон перорально в дозі 2 мг/кг/добу. Обговорення. Дисфункція щитоподібної залози 1–2 ступеня тяжкості не потребує медикаментозної терапії. Кортикостероїди призначають лише при 2–3 ступеню тяжкості захворювання. При початкових симптомах коліту достатньо призначення лопераміду. Однак більш важкі випадки потребують системних кортикостероїдів і тимчасової відміни препарату. При розвитку загрозливих для життя станів імунотерапію припиняють остаточно. Висновки. Імунотерапія завжди пов’язана з ризиком розвитку імунозалежних побічних ефектів. Цілеспрямований моніторинг є запорукою безпечного лікування інгібіторами імунних контрольних точок
Дод.точки доступу:
Duzhiy, I. D.
Moskalenko, Y. V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
16.


   
    Реорганізація селищної лікарні в умовах війни [Текст] = Reorganization of the rural hospital in the conditions of war / М. Г. Гончар [та ін.]. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2023. - N 2. - С. 256-259. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
БОЛЬНИЦ РЕОРГАНИЗАЦИЯ -- HOSPITAL RESTRUCTURING (организация и управление, тенденции, экономика)
ЛОКАЛЬНЫЕ ВОЙНЫ И КОНФЛИКТЫ -- LOCAL WARS AND CONFLICTS
ВОЕННАЯ МЕДИЦИНА -- MILITARY MEDICINE (организация и управление, тенденции)
Анотація: З початком повномасштабного вторгнення на територію України російських військ система охорони здоров’я, як і багато інших сфер, зазнала безпрецедентного стресу. В Україні постійно зростає кількість поранених захисників і захисниць, а також цивільних громадян, які потребують довготривалого лікування та подальшої реабілітації. Залежно від того, як швидко ми адаптуємося до умов війни, залежить боєздатність сил оборони, збереження життя наших захисників, зменшення інвалідизації, летальності, швидкої та якісної реабілітації. Перед усіма медиками держави постало питання миттєвої реорганізації охорони здоров’я у шпиталі для надання необхідної допомоги пораненим. Мета. Обґрунтування ефективного управління у сфері надання медичних послуг на рівні селищної лікарні в умовах військового стану в країні. Для прикладу було розглянуто КНП «Лисецька лікарня» Лисецької селищної ради, яка розгорнута на 185 ліжок. Висновки: Швидше ніж за рік проведено перебудову сільської лікарні в медичний заклад по обслуговуванню не тільки поранених, а й людей, які мають супутні важкі соматичні захворювання. У результаті тісної співпраці між «КНП» Лисецькою лікарнею», медичним університетом та Лисець- кою селищною радою створено необхідні умови для реалізації ідей реформування медицини та надання якісного медичного обслуговування. Запрошення на роботу фахівців-переселенців, динамічний перерозподіл ліжкового фонду лікарні, цільове перезавантаження вивільнених приміщень, перепрофілізація деяких відділів дали можливість зберегти робочі місця. Усі ці перетворення можливі тільки в тих випадках, коли колектив лікарні на чолі з генеральним директором займають активну і не бояться труднощів, які виникають у процесі медичної діяльності, а шукають шляхи їх подолання
With the onset of a large-scale invasion russian troops, the health care system has experienced unprecedented stress, as have many other areas. In Ukraine, the number of wounded defenders, as well as civilians, who need long-term treatment and further rehabilitation is constantly increasing. Depending on how quickly we adapt to the conditions of war, the combat effectiveness of the defense forces, the preservation of the lives of our defenders, the reduction of disability, lethality, and fast and high-quality rehabilitation depends. All state doctors faced the question of immediate reorganization of health care in the hospital to provide the necessary assistance to the wounded. The need to reorganize the hospital network has been relevant almost since the first year of independence. Ukraine, which spends twenty-six times less on health care than the average EU country, has the second largest hospital network. All state doctors faced the question of immediate reorganization of health care in the hospital to provide the necessary assistance to the wounded. Depending on how quickly we adapt to the conditions of war, the combat effectiveness of the defense forces, the preservation of the lives of our defenders, the reduction of disability and lethality, and the rapid and high-quality rehabilitation depend on it. Adaptation of health care as a whole and in an individual region has many features. I would like to pay attention to this issue - we live in the same state, but different regions have their own military circumstances: some regions are under missile strikes and constant fire control of the enemy, and here we can talk about providing only emergency aid to save the lives of the wounded, and others they are "in the rear", where it is calmer, and can deal with the wounded until full recovery, physical and psychological rehabilitation. In this article, we want to share a small experience of providing medical care to the wounded in "rear" rural hospitals, which due to modern circumstances were forced to re-equip themselves and provide adequate medical care to the wounded. The goal of the work. Justification of effective management in the field of providing medical services at the level of a rural hospital in the conditions of martial law in the country. For example, let's take the "Lysetsk hospital" of the Lysetsk settlement council, which has 185 beds. Conclusions: In less than a year, the village hospital was transformed into a medical facility for the treatment of not only the wounded, but also people with accompanying serious somatic diseases. Close cooperation between "CNP" Lysetska hospital", medical university and the village village council created good conditions for the implementation of the ideas of reforming medicine and providing high-quality medical care. Inviting migrant specialists to work, dynamic redistribution of the hospital's bed fund, targeted reloading of vacated premises, repurposing of some departments made it possible to save jobs. All these transformations are possible only in those cases when the hospital staff led by the general director take an active position and do not state the facts that prevent work, but look for ways to overcome them
Дод.точки доступу:
Гончар, М. Г.
Чурпій, І. К.
Федорика, Р. Я.
Пилипа, Л. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
17.


   
    Ерготерапія та фізична терапія в інклюзивній освіті [Текст] = Occupational therapy and physical therapy in inclusive education / О. Й. Кузенко [та ін.]. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2023. - N 2. - С. 214-223. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ИНТЕГРАЦИЯ ДЕТЕЙ С ОТКЛОНЕНИЯМИ В СИСТЕМУ ОБРАЗОВАНИЯ -- MAINSTREAMING (EDUCATION) (методы, тенденции)
ОБУЧЕНИЕ ДЕТЕЙ С РАЗЛИЧНЫМИ УРОВНЯМИ РАЗВИТИЯ -- EARLY INTERVENTION (EDUCATION) (методы, организация и управление, тенденции)
МОДЕЛИ ОБУЧЕНИЯ -- MODELS, EDUCATIONAL
ФИЗИЧЕСКАЯ КУЛЬТУРА ЛЕЧЕБНАЯ -- EXERCISE THERAPY (методы, организация и управление, психология, тенденции)
Анотація: У контексті розв’язання завдань інклюзивної освіти особливо актуальними є компетентності фізичних терапевтів, ерготерапевтів, визначені Стандартом вищої освіти другого (магістерського) рівня вищої освіти галузі знань 22 Охорона здоров’я, спеціальності 227 Фізична терапія, ерготерапія, зокрема ефективна співпраця з усіма членами мультидисциплінарної реабілітаційної команди та іншими спеціалістами в галузі охорони здоров’я, освіти та соціальної політики, які залучаються до надання послуг пацієнтам/клієнтам. Використання різних видів здоров’язберігаючих технологій є важливою умовою ефективного функціонування інклюзивної освіти з метою збереження, зміцнення і примноження фізичного, психічного й соціального здоров’я вихованців інклюзивних груп закладів дошкільної освіти (ЗДО). Серед видів здоров’язберігаючих технологій, які застосовуються в інклюзивному освітньому просторі ЗДО, доцільно виокремити: фізкультурно-оздоровчі, лікувально-профілактичні та технології забезпечення оптимального психічного і соціального здоров’я дошкільників. Ефективність упровадження адаптивного фізичного виховання (АФВ) у роботу з вихованцями ЗДО, які мають нормотиповий розвиток та їх однолітків з особливими освітніми проблемами (ООП) різних нозологічних груп залежить від забезпечення оптимально сприятливого, безбар’єрного освітнього середовища в ЗДО. Результати АФВ безпосередньо залежать від урахування й реалізації потенційних можливостей і потреб кожної дитини, індивідуальних особливостей, збереження та зміцнення її здоров’я. При цьому необхідно враховувати, що незалежно від психофізичного розвитку дошкільників та стану їх здоров’я, у кожного з них є ресурсні можливості, використання яких може позитивно впливати на якість життя
In the context of solving the tasks of inclusive education, the competencies of physical therapists and occupational therapists, defined by the Standard of Higher Education of the second (master's) level of higher education in the field of knowledge 22 Health care, specialty 227 Physical therapy, occupational therapy, in particular effective cooperation with all members of the multidisciplinary rehabilitation team and other health, education and social policy professionals involved in providing services to patients/clients
The purpose of the research is to reveal the content and tasks of physical therapy, occupational therapy in an inclusive educational space. In order to achieve the set goal, the following research tasks must be solved: to reveal the state of scientific study of the problem of using methods of physical therapy, occupational therapy in inclusive education; to analyze the task of the team of psychological and pedagogical support of a child with special educational needs; determine the types of health-preserving technologies in educational institutions with an inclusive form of education; to analyze the content, forms and methods of adaptive physical education in an inclusive educational space
Дод.точки доступу:
Кузенко, О. Й.
Петрик, О. М.
Тимощук, О. В.
Вайда, О. В.
Янів, О. В.
Голод, Н. Р.
Китайгородська, О. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
18.


    Botiakova, V. V.
    Prevalence of burnout syndrome in healthcare workers in north and South America, and Asia from 2018 to 2022 [Текст] = Поширеність синдрому професійного вигорання серед медичних працівників північної та Південної Америки й Азії з 2018 по 2022 роки / V. V. Botiakova. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2023. - N 2. - С. 205-213. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
ПРОФЕССИОНАЛЬНОЕ ВЫГОРАНИЕ -- BURNOUT, PROFESSIONAL (патофизиология, психология, эпидемиология)
ВРАЧЕЙ ПРОФЕССИОНАЛЬНАЯ НЕДЕЕСПОСОБНОСТЬ -- PHYSICIAN IMPAIRMENT (психология, статистика)
ОНКОЛОГИЯ МЕДИЦИНСКАЯ -- MEDICAL ONCOLOGY (кадры)
ХИРУРГИ -- SURGEONS (тенденции)
АНЕСТЕЗИОЛОГИЯ -- ANESTHESIOLOGY (кадры, тенденции)
АМЕРИКА -- AMERICAS
АЗИЯ -- ASIA
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: The article explores issues concerning prevalence of burnout syndrome in healthcare workers in North and South America, and Asia from 2018 to 2022. Thus for this purpose, a great number of scientific sources that are related to the topic of the research were examined. Healthcare professionals face a tremendous strain during the performing of their activities that often may lead to stress and burnout syndrome. In particular, duties of healthcare workers include high responsibility for life and health of a patient, self-discipline, urgent decision-making, empathy, high productivity during extreme conditions, constant psychological and intellectual tension. During the past 30+ years, burnout syndrome was studied by scientists, practitioners, and also by general public all around the world. It should be noted, that nowadays a lot of employees (in particular, healthcare workers) are faced with rapid changes in our modern working life, namely, time pressure, pressure of higher productivity/quality of work, need to learn new skills, increasing demands of adaptation to new types of work, hectic jobs, etc., that in result may cause burnout syndrome. Burnout syndrome of healthcare workers is usually associated with poor quality of medical care and may lead to medical errors, exhaustion, inefficiency, and conflicts. High levels of burnout syndrome among medical professionals of different countries around the world vary from 7,4% to 66%. The issues concerning prevalence of burnout syndrome in healthcare workers in North and South America, and Asia from 2018 to 2022 have not been sufficiently identified and also require more detailed research. Research of scientists that used the Maslach Burnout Inventory (hereinafter - the MBI), and the Copenhagen Burnout Inventory (hereinafter - the CBI) to research the burnout syndrome in healthcare workers of different specialties (including "Family Medicine") were included in this article. Based on the conducted research, the following conclusions can be reached: the research carried out to identify prevalence of burnout syndrome in healthcare workers in North and South America, and Asia from 2018 to 2022 found out the presence of burnout syndrome in healthcare workers ranging from 1,3% to 82,1%. Moreover, prevalence of burnout syndrome in healthcare workers in North and South America varied from 1,3% to 73,5%, whereas in Asia it varied from 5,2% to 82,1%. Factors that associated with burnout in healthcare workers in North and South America, and Asia were examined. The majority of scientific studies on the identification of the prevalence of burnout syndrome in healthcare workers from 2018 to 2022: a) in North and South America have been conducted in Canada, the United States of America, the Federative Republic of Brazil, and the Argentine Republic, etc., whereas b) in Asia have been conducted in China, Japan, India, Pakistan, Iran, Lebanon, Saudi Arabia, Turkey, Oman, Cyprus, Israel, Jordan, and Kazakhstan, etc. Intensivists, physiatrists, resident physicians, oncologists, general surgeons, internal medicine physicians, and emergency medicine physicians are special categories of healthcare workers who are at a high risk of formation of burnout syndrome that may develop due to the specific of professional activity
У статті розглядаються питання поширеності синдрому професійного вигорання (далі - СПВ) серед медичних працівників у Північній та Південній Америці й Азії з 2018 по 2022 роки. З цією метою було проаналізовано значну кількість наукових джерел, які стосуються теми дослідження. Питання щодо поширеності СПВ серед медичних працівників у Північній та Південній Америці й Азії з 2018 по 2022 роки не були достатньо з’ясовані, тому, відповідно, потребують більш детального аналізу. У статтю включено праці науковців, які використовували MBI та CBI для визначення СПВ серед медичних працівників різних спеціальностей (зо-крема, «Загальна практика – сімейна медицина»). У результаті проведеного дослідження щодо з’ясування поширеності СПВ серед медичних працівників у Північній та Південній Америці й Азії з 2018 по 2022 роки можна зробити висновки, що серед медичних працівників виявлено наявність СПВ у межах від 1,3% до 82,1%. Окрім того, поширеність СПВ серед медичних працівників у Північній та Південній Америці коливалася у межах від 1,3% до 73,5%, тоді як в Азії - від 5,2% до 82,1%. З’ясовано, що більшість наукових досліджень щодо визначення поширеності СПВ серед медичних працівників з 2018 по 2022 роки були проведені у таких країнах Північної та Південної Америки, як: Канада, Сполучені Штати Америки, Федера-тивна Республіка Бразилія та Аргентинська Респуб-ліка тощо, тоді як серед країн Азії таких досліджень спостерігалося більше в Китаї, Японії, Індії, Пакистані, Ірані, Лівані, Саудівській Аравії, Туреччині, Омані, Кіпрі, Ізраїлі, Йорданії, Казахстані тощо. Та-кож встановлено, що особливими категоріями медичних працівників, які мають високий ризик формування СПВ, є лікарі-анестезіологи, лікарі фізичної та реабілітаційної медицини, клінічні ординатори, лікарі-онкологи, лікарі-хірурги, лікарі-терапевти та лікарі з медицини невідкладних станів
Вільних прим. немає

Знайти схожі
19.


    Купріненко, О. В.
    Реабілітація і профілактика медіального великогомілкового стрес-синдрому у військовослужбовців [Текст] = Rehabilitation and prevention of the medial tibial stress syndrome in military personnel / О. В. Купріненко, К. А. Тимрук-Скоропад. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2023. - N 2. - С. 224-233. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ПЕРЕДНИЙ БОЛЬШЕБЕРЦОВЫЙ СИНДРОМ -- ANTERIOR COMPARTMENT SYNDROME (патофизиология, профилактика и контроль, реабилитация, терапия, этиология)
ВОЕННОСЛУЖАЩИЕ -- MILITARY PERSONNEL
СПОРТСМЕНЫ -- ATHLETES
ФИЗИЧЕСКАЯ КУЛЬТУРА ЛЕЧЕБНАЯ -- EXERCISE THERAPY (тенденции)
РЕАБИЛИТАЦИЯ -- REHABILITATION (методы, организация и управление, тенденции)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Медіальний великогомілковий стрес-синдром - травма, що виникає внаслідок кумулятивних та хронічні пошкоджень нижніх кінцівок при надмірних фізичних навантаженнях. Проявляється болем задньомеді- альної частини великогомілкової кістки, причиною якого є мікротравми м’язів гомілки та перенапруження місць їх кріплення, а також прогресуючий до стресового перелому періостит великогомілкової кістки. Найчастіше зустрічається серед спортсменів та військовослужбовців і може значно обмежувати їх можливості виконувати професійні фізичні навантаження. Мета. Проаналізувати існуючі підходи в реабілітації і профілактиці медіального великогомілкового стрес-синдрому у військовослужбовців. Матеріали і методи. Проаналізовано публікації, відібрані на основі пошуку, здійсненого в базах даних PubMed, PEDro, Cochrane Library, Google Scholar, Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського. Результати. Встановлено, що терапевтичні вправи як основний засіб фізичної терапії є малоефективними в реабілітації та профілактиці медіального великогомілкового стрес-синдрому без поєднання з іншими втручаннями. Визначено недостатню ефективність лікування синдрому шляхом поєднання терапевтичних вправ із засобами фізичної терапії. З’ясовано, що перенавчання ходи в поєднанні з терапевтичними вправами пришвидшують одужання та запобігають виникненню медіального великогомілкового синдрому у військовослужбовців. Висновки. Отримані дані в проаналізованих наукових дослідженнях, значна різниця в організації досліджень, реабілітаційних програмах, методах дослідження унеможливлюють зробити впевнені висновки про оптимальні підходи терапії та профілактики медіального великогомілкового стрес-синдрому у військовослужбовців. Це обумовлює необхідність продовження досліджень із вивчення даного питання
Medial tibial stress syndrome is an injury that occurs as a result of cumulative and chronic damage to the lower extremities during excessive physical exertion. It is manifested by pain in the posterior medial part of the tibia, which is caused by microtraumas of the shin muscles and overstrain of their attachment sites, as well as tibial periostitis progressing to a stress fracture. It is most often found among athletes and military personnel and can significantly limit their ability to perform professional physical activities. The risk of receiving this injury is especially high among military personnel in their first year of service, which includes cadets of higher military educational institutions. Persons who have developed medial tibial stress syndrome are prone to relapses of the disease, and without proper treatment and rehabilitation, its chronic form may develop, which leads to deterioration of functioning. In addition, medial tibial stress syndrome is considered a precursor to a tibial stress fracture, requiring longer treatment and recovery. Based on the results of the analysis of the existing methodical approaches to physical therapy of people with medial tibial stress syndrome in Ukraine, a small number of publications dealing with this problem were found. Also, complex physical therapy programs for servicemen with injuries from heavy workload were not developed and implemented. Aim. The aim of the research is to analyze approaches to the rehabilitation and prevention of medial tibial stress syndrome among military personnel. Materials and methods. The publications selected on the basis of a search in the databases PubMed, PEDro, Cochrane Library, Google Scholar, and Vernadsky National Library of Ukraine were analyzed. Results. It was found that almost all physical therapy methods used in the treatment of the syndrome were part of an individual (standard) treatment program for military personnel with stress syndrome, which also included medication and surgical intervention as indicated. In only one research, after treatment of an acute period of the disease, patients were offered a multidisciplinary rehabilitation program based on therapeutic exercises, which were used to reduce symptoms, improve endurance, and return servicemen to duty. It has been established that therapeutic exercises, as the main means of physical therapy, are ineffective in the rehabilitation and prevention of medial tibial stress syndrome without combination with other interventions. The insufficient effectiveness of the treatment of the syndrome by combining therapeutic exercises with means of physical therapy was determined. It has been found that gait retraining in combination with therapeutic exercises accelerates recovery and prevents the occurrence of medial tibial stress syndrome in military personnel. Conclusions. The data obtained in the analyzed scientific researches, a significant difference in the organization of research, rehabilitation programs, and research methods make it impossible to draw certain conclusions about optimal approaches to therapy and prevention of medial tibial stress syndrome in military personnel. This makes it necessary to continue research on this issue. Since the results of the research did not reveal a consensus regarding effective physical therapy programs for the prevention and rehabilitation of medial tibial stress syndrome, as well as the lack of relevant research in Ukraine, it is important to continue studying this issue
Дод.точки доступу:
Тимрук-Скоропад, К. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
20.


    Starikov, V. I.
    The side effects of immune checkpoint inhibitor therapy on the thyroid gland [Текст] = Побічна дія терапії інгібіторами імунних контрольних точок на щитоподібну залозу / V. I. Starikov. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2023. - N 2. - С. 238-241. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
НОВООБРАЗОВАНИЯ -- NEOPLASMS (патофизиология, терапия, этиология)
ПРОТИВООПУХОЛЕВОЙ КОМБИНИРОВАННОЙ ХИМИОТЕРАПИИ ПРОТОКОЛЫ -- ANTINEOPLASTIC COMBINED CHEMOTHERAPY PROTOCOLS (анализ, вредные воздействия, терапевтическое применение, фармакология)
ЩИТОВИДНАЯ ЖЕЛЕЗА -- THYROID GLAND (действие лекарственных препаратов, повреждения)
ПРОГРАММИРУЕМОЙ КЛЕТОЧНОЙ СМЕРТИ 1 РЕЦЕПТОР -- PROGRAMMED CELL DEATH 1 RECEPTOR (анализ, терапевтическое применение)
Кл.слова (ненормовані):
ИНГИБИТОРЫ ИММУННЫХКОНТРОЛЬНЫХ ТОЧЕК
Анотація: Survival of patients with advanced-stage cancers remains poor despite significant successes in targeted and chemotherapy. Immunotherapy is a systemic method of treatment that has expanded the possibilities of drug therapy for malignant tumors. Immunotherapy's side effect significantly differs from chemotherapeutic drugs and targeted therapy. One of the most common side effects is a toxic effect on the endocrine system, particularly the thyroid gland. Aim of the research. Conduct a systematic analysis of scientific literature on the side effects of immune checkpoint inhibitors on the thyroid gland. Materials and methods. A scientific search was conducted in Pubmed, Scopus, and Web of Science databases. The following search terms were used: "immune checkpoint inhibitors," "immunotherapy," "thyroid gland," and "side effects." Research results. Both PD-1/PD-L1 inhibitors and CTLA-4 inhibitors can cause thyroid dysfunction (hyperthyroidism or hypothyroidism). One of the meta-analyses reported no difference in the incidence of thyrotoxicity between the two drug groups. However, other meta-analyses have shown that this phenomenon is more common in patients treated with PD-1/PD-L1 inhibitors than with CTLA-4 inhibitors. In addition, scientists proved that hypothyroidism occurred statistically more often (3.8% of patients) than hyperthyroidism (1.7%). Hypothyroidism was more common in PD-1 inhibitor users than hyperthyroidism (7.0% vs. 3.2%, respectively). Patients with a history of autoimmune thyroid disease have a high risk of disease exacerbation after initiating immune checkpoint inhibitor therapy. The side effect of immune checkpoint inhibitors is developed mainly in women. The first laboratory signs of hypothyroidism are observed after 2-4 courses of immunotherapy. In most cases, the disease is asymptomatic, but in rare cases, it turns into permanent hypothyroidism and even thyroid crisis. The leading causes of destruction of the thyroid gland due to immune checkpoint inhibitors are damaged by autoantibodies or the production of thyroid-stimulating antibodies. Levothyroxine is prescribed at 0.8-1.6 μg/kg/day for treating hypothyroidism with clinical symptoms. For elderly patients and patients with cardiac pathology, the initial dose of the drug should be no more than 25-50 μg. Treatment with immune checkpoint inhibitors is usually continued. Treatment of thyrotoxicosis depends on the pathological mechanism that caused it. Most often, beta-blockers (atenolol and propranolol) are used to eliminate the symptoms of thyrotoxicosis. A feature of thyroiditis is its ability to transition into hypothyroidism, which can become permanent. Conclusions. The development of thyroid dysfunction is the most common consequence of autoimmune damage. PD-1 inhibitors are the most common cause of this condition. Usually, the disorders are asymptomatic and have the first degree of severity. Timely appointment for hormone replacement therapy allows the effective continuation of immunotherapy. However, some conditions may be refractory to such treatment, requiring steroid therapy and discontinuation of immunotherapy
Системним методом лікування, який розширив можливості медикаментозної терапії злоякісних пухлин є імунотерапія. Одним із найбільш частих побічних ефектів даної групи препаратів є токсичний вплив на щитоподібну залозу. Мета. Провести системний аналіз наукової літератури щодо побічної дії інгібіторів імунних контрольних точок на щитоподібну залозу. Матеріали і методи. Науковий пошук проводився в базі даних Pubmed, Scopus, Web of Science. Результати. Дисфункцію щитоподібної залози можуть викликати інгібітори PD-1/PD-L1 та CTLA-4. Гіпотиреоз зустрічається частіше в порівнянні з гіпертиреозом (3,8% проти 1,7%). Пацієнти з аутоімунним захворюванням щитоподібної залози в анамнезі мають високий ризик загострення захворювання після початку терапії інгібіторами імунних контрольних точок. Побічний ефект спостерігається переважно в жінок. Перші лабораторні ознаки гіпотиреозу виникають після 2-4 курсів імунотерапії. Зазвичай захворювання перебігає безсимптомно, однак у рідкісних випадках переходить у постійний гіпотиреоз та навіть тиреоїдну кризу. Основними причинами деструкції щитоподібної залози є пошкодження аутоантитілами. При симптоматичному гіпотиреозі призначають левотироксин у дозі 0,8-1,6 мкг/кг/день. Лікування інгібіторами імунних контрольних точок зазвичай продовжують. Найчастіше для усунення симп-томів тиреотоксикозу використовують бета-блокатори. Висновки. Розвиток дисфункції щитоподібної залози є найбільш поширеним наслідком аутоімунного ураження. Найчастішою причиною даного стану є інгібітори PD-1. Зазвичай, розлади безсимптомні та мають перший ступінь тяжкості
Вільних прим. немає

Знайти схожі
 1-20    21-40   41-42 
 
Стандартний
Розширений
Професійний
За словником
УДК-навігатор
Тематичний навігатор
Статистика звернень
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)