Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку
Книги
Періодичні видання
Бібліотечні видання
Вища освіта
Краєзнавство
Рідкісні видання
Зона пошуку
у знайденому
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: <.>II=АУ50/2024/1<.>
Загальна кількість знайдених документів : 50
Показані документи з 1 по 20
 1-20    21-40   41-50 
1.


   
    Хрестоматія лікування пахвинних гриж [Текст] = Chrestomaty of the treatment of inguinal hernia / М. Г. Гончар [та ін.]. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2024. - N 1. - С. 254-258. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ ВОССТАНОВИТЕЛЬНЫЕ -- RECONSTRUCTIVE SURGICAL PROCEDURES (история, методы, тенденции)
ГРЫЖА ПАХОВАЯ -- HERNIA, INGUINAL (патофизиология, хирургия, этиология)
ХИРУРГИЯ ПЛАСТИЧЕСКАЯ -- SURGERY, PLASTIC (использование, методы, тенденции)
АБСОРБИРУЕМЫЕ ИМПЛАНТАТЫ -- ABSORBABLE IMPLANTS (использование, тенденции)
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY (использование, история, методы, стандарты, тенденции)
Анотація: Хірургічне лікування пахвинних гриж на сьогодні не має альтернативи. Операції з цього приводу за частотою посідають перше місце серед планових хірургічних втручань як у нашій країні, так і за кордоном. Це зумовлює медичну й соціальну значущість проблеми. У статті проведений історичний екскурс розвитку лікування пахових гриж, починаючи з древніх часів і до сьогодення. Підсумок досягнень медицини в лікуванні гриж схематично окреслив Оганес Зардарян (2019): Авіцена, який жив приблизно на початку ХI століття, запропонував застосовувати аускультацію для диференціальної діагностики грижі й гідроцеле. Уільям Саличет, який жив в 1250 році, був прихильником збереження яєчка при герніотомії. Роланд з Парми у 1383 році запропонував вправляти защемлені грижі хворим лежачи на спині з незначно піднятим догори тазом. Гай де Шауляк, який проживав у XIV столітті, автор книги «Chirugia Magna», помітив різницю між пахвинною і стегновою грижами. Він, так само як і Роланд, вірив у ручне вправлення грижі в положенні Тренделенбурга. Габріель Фаллопій – відомий анатом, який вивчав жіночу статеву систему і описав фаллопієві труби, внаслідок спостережень відзначив високу розповсюдженість гриж у співаків і монахів. Лоренц Гейстер, який проживав в Амстердамі у XVIII столітті, зробив перший опис прямої пахвинної грижі. Петрус Кампер з Лейдена приблизно в той же час, що і Гейстер, описав ретельну хірургічну анатомію пахвинної грижі і поверхневий листок, який з передньої стінки безпосередньо переходить у відповідну фасцію стегна, промежини і в м’язову оболонку – фасція Кампера. Франц Гессельбах описав зв’язку, яка отримала його ім’я, а також трикутник – місце виходу прямих пахвинних гриж. У середині XIX століття брати Мейо запропонували спосіб операції пупкових гриж шляхом утворення дуплікатури апоневрозу в горизонтальному напрямку. У той же час український хірург Кирило Михайлович Сапежко запропонував свій метод створення дуплікатури у вертикальному напрямку з накладанням поодиноких, а не П-подібних швів. Звичайно, це не повний перелік досягнень медицини за тисячоліття, але він дає певне уявлення про розвиток хірургії пахвинних гриж у світі. Висновки. Важливим етапом подальшого розвитку хірургії пахвинних гриж є експериментальна розробка і впровадження у клінічну практику синтетичних та алопластичних матеріалів, застосування яких дозволить значно знизити відсоток рецидивів. На сучасному етапі хірургії гриж, починаючи з 80-х років ХХ століття, підхід до лікування став диференційованим у кожному конкретному випадку, а методикою алопластики пахових гриж, яка стала «золотим стандартом», володіють практично всі хірурги сьогодення
Surgical treatment of inguinal hernias currently has no alternative. Operations in this regard are the most frequent among planned surgical interventions both in our country and abroad. This determines the medical and social significance of the problem. Patients with abdominal wall hernias make up 8-18% of the total number of surgical inpatients, and the specific weight of inguinal hernias is 70-75%. For almost 4 thousand years, a huge amount of material has been accumulated on the study of the etiology and pathogenesis of inguinal hernias, and the technique of surgical intervention has been improved. Along with this, the problems of herniology have not become less relevant because the results of treatment cannot fully satisfy either patients or surgeons. The article provides a historical tour of the development of inguinal hernia treatment, starting from ancient times to the present. The summary of the achievements of medicine in the treatment of hernias was schematically drawn by Hovhannes Zardaryan (2019): Avicenna, who lived around the beginning of the 11th century, suggested using auscultation for the differential diagnosis of hernia and hydrocele. William Salichet, who lived in 1250, was a supporter of preserving the testicle during herniotomy. Roland from Parma in 1383 proposed to exercise pinched hernias with patients lying on their backs with the pelvis slightly elevated. Guy de Chauliac, who lived in the 14th century, author of the book "Chirugia Magna", noticed the difference between inguinal and femoral hernias. He, like Roland, believed in manual hernia repair in the Trendelenburg position. Gabriel Fallopius is a famous anatomist who studied the female reproductive system and described the fallopian tubes, as a result of his observations he noted the high prevalence of hernias in singers and monks. Lorenz Heister, who lived in Amsterdam in the 18th century, made the first description of a direct inguinal hernia. Petrus Camper from Leiden, at about the same time as Heister, described the detailed surgical anatomy of the inguinal hernia and the superficial sheet, which from the front wall directly passes into the corresponding fascia of the thigh, perineum and into the muscle sheath - Camper's fascia. Franz Hesselbach described the ligament that is named after him, as well as the triangle - the exit point of direct inguinal hernias. In the middle of the 19th century, the Mayo brothers proposed a method of operating umbilical hernias by forming a duplication of the aponeurosis in the horizontal direction. At the same time, the Ukrainian surgeon Kyrylo Mykhailovych Sapezhko proposed his method of creating duplication in the vertical direction with the application of single, not U-shaped, sutures. Of course, this is not a complete list of medical achievements over the millennium, but it gives a certain idea of the development of inguinal hernia surgery in the world
Дод.точки доступу:
Гончар, М. Г.
Кучірка, Я. М.
Мельник, І. В.
Чурпій, І. К.
Федорика, Р. Я.
Міщук, В. В.
Дяків, М. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
2.


   
    Характеристика мікробного пейзажу у пацієнток з ендометріомами, поєднаними із запальними процесами органів малого тазу [Текст] = Characteristics of the microbiota in patients with endometriomas combined with pelvic inflammatory processes / Р. В. Бігун [та ін.]. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2024. - N 1. - С. 15-20. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ЭНДОМЕТРИОЗ -- ENDOMETRIOSIS (микробиология, осложнения, патофизиология, этиология)
ЭНДОМЕТРИЯ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- ENDOMETRIAL NEOPLASMS (микробиология, осложнения, патофизиология, этиология)
ТАЗОВЫХ ОРГАНОВ ВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ БОЛЕЗНИ -- PELVIC INFLAMMATORY DISEASE (микробиология, осложнения, патофизиология, этиология)
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA
ВАГИНАЛЬНЫЕ ВЫДЕЛЕНИЯ -- VAGINAL DISCHARGE (микробиология, патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Кл.слова (ненормовані):
ЭНДОМЕТРИОМЫ
Анотація: Мета. Вивчити мікробний пейзаж у пацієнток з ендометріомами, поєднаними із запальними процесами органів малого тазу для покращення ефективності терапії. Методи. У дослідження включили 120 жінок. З них: 45 з ендометріомами, поєднаними із запальними процесами органів малого тазу (І група), 45 з ізольованими ендометріомами (ІІ група) та 30 жінок без виявленого ендометріозу чи запальних захворювань органів малого тазу (контрольна група). Склад мікробіоти визначали шляхом бактеріоскопічного дослідження секрету із цервікального каналу, піхви та уретри, бактеріологічного дослідження виділень цервікального каналу, а також використання ДНК-ПЛР-діагностики. Результати дослідження. Вивчення результатів бактеріологічного дослідження з цервікального каналу продемонструвало, що у пацієнток І групи порівняно з групою контролю у цервікальному каналі були виявлені E. coli; Staphylococcus sрp.; C. albicans та ряд інших мікроорганізмів. U. urealуticum та M. hominis були виявлені у пацієнток І та ІІ груп, але достовірно частіше та з вищим рівнем КУО/мл у жінок І групи. У більшого відсотка пацієнток І групи були виявлені грам-від’ємні бактерії – 26,7 %, з них E. сoli – 22,2 %; грам-позитивних коків – 48,8 %, з них Staphylococcus spp. – 24,4 %, Streptococcus spp. – 8,8 %, Enterococcus faecalis – 4,4 %; представників класу Mollicutes – 37,8 %, з них U. urealуticum – 26,7 %), що у 3,3-4,0 рази перевищує верифікацію даних збудників у пацієнток ІІ групи. При проведенні ПЛР-діагностики у пацієнток І групи були виявлені: Ch. trachomatis – у 5 (11,1 %); Ureaplasma urealуticum у дещо більшій долі – 14 (31,1 %), вірус папіломи людини (HPV, тип 16; 18) – у 10 (22,2 %); цитомегаловірус (CMV) – у 12 (26,7 %); вірус генітального герпесу (HSV 1 та 2 типу) – у 6 (13,3 %); M. genitalium – у 5 (11,1 %) осіб. Висновок. При комбінації ендометріом з запальними захворюваннями органів малого тазу спостерігається зміна мікробіому цервікального каналу з зростанням числа колоній як умовно-патогенних, так і патогенних мікроорганізмів, що може свідчити про пригнічення факторів локального імунітету піхви.Мета. Вивчити мікробний пейзаж у пацієнток з ендометріомами, поєднаними із запальними процесами органів малого тазу для покращення ефективності терапії. Методи. У дослідження включили 120 жінок. З них: 45 з ендометріомами, поєднаними із запальними процесами органів малого тазу (І група), 45 з ізольованими ендометріомами (ІІ група) та 30 жінок без виявленого ендометріозу чи запальних захворювань органів малого тазу (контрольна група). Склад мікробіоти визначали шляхом бактеріоскопічного дослідження секрету із цервікального каналу, піхви та уретри, бактеріологічного дослідження виділень цервікального каналу, а також використання ДНК-ПЛР-діагностики. Результати дослідження. Вивчення результатів бактеріологічного дослідження з цервікального каналу продемонструвало, що у пацієнток І групи порівняно з групою контролю у цервікальному каналі були виявлені E. coli; Staphylococcus sрp.; C. albicans та ряд інших мікроорганізмів. U. urealуticum та M. hominis були виявлені у пацієнток І та ІІ груп, але достовірно частіше та з вищим рівнем КУО/мл у жінок І групи. У більшого відсотка пацієнток І групи були виявлені грам-від’ємні бактерії – 26,7 %, з них E. сoli – 22,2 %; грам-позитивних коків – 48,8 %, з них Staphylococcus spp. – 24,4 %, Streptococcus spp. – 8,8 %, Enterococcus faecalis – 4,4 %; представників класу Mollicutes – 37,8 %, з них U. urealуticum – 26,7 %), що у 3,3-4,0 рази перевищує верифікацію даних збудників у пацієнток ІІ групи. При проведенні ПЛР-діагностики у пацієнток І групи були виявлені: Ch. trachomatis – у 5 (11,1 %); Ureaplasma urealуticum у дещо більшій долі – 14 (31,1 %), вірус папіломи людини (HPV, тип 16; 18) – у 10 (22,2 %); цитомегаловірус (CMV) – у 12 (26,7 %); вірус генітального герпесу (HSV 1 та 2 типу) – у 6 (13,3 %); M. genitalium – у 5 (11,1 %) осіб. Висновок. При комбінації ендометріом з запальними захворюваннями органів малого тазу спостерігається зміна мікробіому цервікального каналу з зростанням числа колоній як умовно-патогенних, так і патогенних мікроорганізмів, що може свідчити про пригнічення факторів локального імунітету піхви
Endometriosis is a chronic hormone-dependent disease characterized by the presence of endometrial tissue outside the uterine cavity, affecting up to 10% of the female population. Endometriosis is detected in an average of 80% of all women with chronic pelvic pain, although treatment of endometriosis does not always lead to complete elimination of chronic pelvic pain. The composition of the microbiome may allow us to distinguish between endometriosis-related pain in women with chronic pelvic pain. Aim. To study the microbiome in patients with endometriosis combined with inflammatory processes in the pelvic organs to improve the effectiveness of therapy. Methods. The study included 120 women: 45 with endometriosis combined with inflammatory processes in the pelvic organs (Group I), 45 with isolated endometriosis (Group II), and 30 women without detected endometriosis or inflammatory diseases of the pelvic organs (control group). The composition of the microbiota was determined by bacterioscopic examination of secretions from the cervical canal, vagina, and urethra, bacteriological examination of cervical canal, and the use of DNA-PCR diagnostics. Research results. The study of the results of bacteriological examination of the cervical canal demonstrated that in patients of Group I compared to the control group, E. coli; Staphylococcus spp.; C. albicans, and several other microorganisms were detected in the cervical canal. U. urealyticum and M. hominis were found in patients of Groups I and II, but significantly more often in patients of Group I. In a greater percentage of patients in group I, gram-negative bacteria (E. coli; Klebsiella; Proteus mirabilis) were detected - 26.7 %, including E. coli - 22.2 %; gram-positive cocci - 48.8 %, including Staphylococcus spp. - 24.4 %, Streptococcus spp. 8.8 %, Enterococcus faecalis 4.4 %; representatives of the Mollicutes class 37.8 %, including U. urealyticum 26.7 %), which is 3.3-4.0 times higher than the data in patients of group II (p<0.05). Among gram-positive bacteria in the cultures of patients of group I, moderate and significant growth of E. Coli, Klebsiella; Proteus mirabilis, from gram-positive cocci Staphylococcus spp., Streptococcus spp., Enterococcus faecalis, in moderate and significant growth. Also, in patients of Group I, there was a diagnostically significant level of colonies per ml for U. urealyticum and M. hominis, indicating the presence of cervicitis and the need for antibacterial therapy. In patients of Group II, the values of U. urealyticum and M. hominis corresponded to the normal range (<104 colonies per ml). PCR diagnostics in patients of group I revealed: Ch. trachomatis - in 5 cases (11.1 %); Ureaplasma urealyticum - in 14 cases (31.1 %), human papillomavirus (HPV, type 16; 18) - in 10 woman (22.2 %); cytomegalovirus (CMV) - in 12 woman (26.7 %); genital herpes virus (HSV 1 and 2) - in 6 cases (13.3 %); M. genitalium - in 5 (11.1 %) patients, which was statistically significantly higher than in patients of group II (p<0.05). Conclusions. Thus, in the combination of endometriosis with pelvic inflammatory disease, there is an alteration of the cervical canal microbiome towards an increase in the number of colonies of both conditionally pathogenic and pathogenic microorganisms, which may indicate suppression of the local immunity factors of the vagina.Endometriosis is a chronic hormone-dependent disease characterized by the presence of endometrial tissue outside the uterine cavity, affecting up to 10% of the female population. Endometriosis is detected in an average of 80% of all women with chronic pelvic pain, although treatment of endometriosis does not always lead to complete elimination of chronic pelvic pain. The composition of the microbiome may allow us to distinguish between endometriosis-related pain in women with chronic pelvic pain. Aim. To study the microbiome in patients with endometriosis combined with inflammatory processes in the pelvic organs to improve the effectiveness of therapy. Methods. The study included 120 women: 45 with endometriosis combined with inflammatory processes in the pelvic organs (Group I), 45 with isolated endometriosis (Group II), and 30 women without detected endometriosis or inflammatory diseases of the pelvic organs (control group). The composition of the microbiota was determined by bacterioscopic examination of secretions from the cervical canal, vagina, and urethra, bacteriological examination of cervical canal, and the use of DNA-PCR diagnostics. Research results. The study of the results of bacteriological examination of the cervical canal demonstrated that in patients of Group I compared to the control group, E. coli; Staphylococcus spp.; C. albicans, and several other microorganisms were detected in the cervical canal. U. urealyticum and M. hominis were found in patients of Groups I and II, but significantly more often in patients of Group I. In a greater percentage of patients in group I, gram-negative bacteria (E. coli; Klebsiella; Proteus mirabilis) were detected - 26.7 %, including E. coli - 22.2 %; gram-positive cocci - 48.8 %, including Staphylococcus spp. - 24.4 %, Streptococcus spp. 8.8 %, Enterococcus faecalis 4.4 %; representatives of the Mollicutes class 37.8 %, including U. urealyticum 26.7 %), which is 3.3-4.0 times higher than the data in patients of group II (p<0.05). Among gram-positive bacteria in the cultures of patients of group I, moderate and significant growth of E. Coli, Klebsiella; Proteus mirabilis, from gram-positive cocci Staphylococcus spp., Streptococcus spp., Enterococcus faecalis, in moderate and significant growth. Also, in patients of Group I, there was a diagnostically significant level of colonies per ml for U. urealyticum and M. hominis, indicating the presence of cervicitis and the need for antibacterial therapy. In patients of Group II, the values of U. urealyticum and M. hominis corresponded to the normal range (<104 colonies per ml). PCR diagnostics in patients of group I revealed: Ch. trachomatis - in 5 cases (11.1 %); Ureaplasma urealyticum - in 14 cases (31.1 %), human papillomavirus (HPV, type 16; 18) - in 10 woman (22.2 %); cytomegalovirus (CMV) - in 12 woman (26.7 %); genital herpes virus (HSV 1 and 2) - in 6 cases (13.3 %); M. genitalium - in 5 (11.1 %) patients, which was statistically significantly higher than in patients of group II (p<0.05). Conclusions. Thus, in the combination of endometriosis with pelvic inflammatory disease, there is an alteration of the cervical canal microbiome towards an increase in the number of colonies of both conditionally pathogenic and pathogenic microorganisms, which may indicate suppression of the local immunity factors of the vagina
Дод.точки доступу:
Бігун, Р. В.
Остафійчук, С. О.
Куса, О. М.
Перхулин, О. М.
Гвоздецька, Г. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
3.


    Ханюков, О. О.
    Вплив андрогенного статусу на важкість клінічного перебігу ішемічної хвороби серця у чоловіків [Текст] = Influence of androgen status on the severity of the clinical course of coronary artery disease in men / О. О. Ханюков, О. В. Бучарський. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2024. - N 1. - С. 178-183. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA (патофизиология, этиология)
МУЖЧИНЫ -- MEN (психология)
АНДРОГЕНЫ -- ANDROGENS (анализ, диагностическое применение)
ТЕСТОСТЕРОН -- TESTOSTERONE (анализ, диагностическое применение)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета: визначити взаємозв’язок між андрогенним статусом та клінічним перебігом ішемічної хвороби серця. Матеріали та методи. У дослідженні прийняли участь 87 пацієнтів кардіологічного відділення із стабільною стенокардією напруження, віком від 45 до 65 років. Усім хворим проводилися рутинні клінічні та параклінічні дослідження. Окрім того хворим визначався рівень загального тестостерону та проводилося анкетування щодо ступеню вираженості симптомів ІХС, сумарний бал становив від 0 до 18. За результатами обстеження хворих було розділено на 2 групи. До першої групи включено хворих, у яких рівень тестостерону був вищий за 12,13 нмоль/л, до другої групи — тих, у кого рівень тестостерону був менший за дане нормативне значення. Результати: Середній вік хворих склав 55 (50,25; 59) років (Me (25%;75%)). Рівень тестостерону у середньому склав 13,6 (9,83; 16,79) нмоль/л (норма 8,2-21,3 нмоль/л). Середня сума балів при анкетуванні за допомогою опитувальника вираженості симптомів склала 12 (10; 15). Виявлено статистично значущу негативну кореляцію між загальним рівнем тестостерону та сумою балів, що було отримано при анкетуванні хворих. Окрім того було отримано достовірний негативний кореляційний взаємозв’язок між ІМТ та рівнем загального тестостерону, (p0,05). Також виявлено, що у групи з більшим рівнем тестостерону сума балів за результатами анкетування щодо вираженості симптомів ІХС була статистично значущо меншою ніж у другої, а середня кількість та середня тривалість епізодів депресії сегмента ST за добу були достовірно більшими у групі з меншим рівнем загального тестостерону (p0,05). Висновки: Виявлено негативний кореляційний взаємозв’язок середньої сили між ступенем вираженості симптомів ІХС та рівнем загального тестостерону. Окрім того, було доведено, що у групі з меншим рівнем тестостерону спостерігалися більші кількість та середня тривалість епізодів депресії сегмента ST за добу. Отримані результати підкреслюють важливість андрогенів у впливі на клінічну картину та тяжкість симптомів ІХС
Aim: investigate the relationship between androgen status and the clinical course of coronary artery disease. Materials and methods. 87 patients of the cardiology department with stable angina pectoris of the II-III functional class, aged from 45 to 65 years old, who gave informed consent to participate in the examination, took part in the study, and the exclusion criteria were the presence of an acute myocardial infarction in the anamnesis less than 3 months ago, taking testosterone replacement therapy and the presence of severe concomitant pathology, which may affect the results. All patients underwent routine clinical and paraclinical examinations (collection of complaints, history, objective data, general blood test, biochemical blood test with determination of indicators of functional tests of the liver, kidneys, electrolytes, lipidogram, etc., coagulogram, ECG, daily ECG monitoring, Echocardiography, etc. In addition, the patient's level of total testosterone was determined and the clinical status of the patient was assessed using a questionnaire on the severity of symptoms, such as pain and discomfort in the heart, general weakness, rapid fatigue, sleep disturbances, and the need for short-acting nitrates. determined according to the scale, where 0 - absence of complaints, 1 - slight severity, 2 - moderate severity, 3 - significant severity of symptoms, after which the sum of points was determined, ranging from 0 to 18. According to the results of the examination, the patients were divided into 2 groups. The first group included patients whose testosterone level was higher than 12.13 nmol/l, and the second group included those whose testosterone level was lower than this normative value. After that, statistical processing of the obtained results was carried out. Results and discussion. The average age of the patients was 55 (50.25; 59) years old (Me (25%;75%)). The average testosterone level was 13.6 (9.83; 16.79) nmol/l (normal 8.2-21.3 nmol/l). The average number of points in the questionnaire using the symptom severity questionnaire was 12 (10; 15). Further mathematical analysis revealed a statistically significant negative correlation between the total level of testosterone and the sum of points obtained during the patient questionnaire and was -0.53 (p0.05). In addition, a reliable correlation relationship between BMI and the level of total testosterone was obtained, Spearman's rank correlation coefficient was -0.6 (p0.05). When comparing the indicators of the first and second groups, it was found that in the group with a higher level of testosterone, the sum of points was statistically significantly lower in the first group than in the second group (p 0.05 according to the Mann-Whitney test), it was also found that the average number of ST segment depression episodes per day and the average duration of ST-segment depression episodes per day were significantly greater in the group with a lower total testosterone level (p0.05) according to the Mann-Whitney U test. Conclusion: A statistically significant negative correlation relationship of medium strength was found between the severity of CAD symptoms and the level of total testosterone. In addition, it was shown that the group with lower testosterone levels had a greater number and average duration of ST-segment depression episodes per day. The obtained results emphasize the importance of androgens in influencing the clinical picture and severity of symptoms of CAD
Дод.точки доступу:
Бучарський, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
4.


    Француз, У. В.
    Обґрунтування доцільності викрористання удосконаленого способу зняття відбитків під ортопедичні конструкції з опорою на імплантати [Текст] = Justification of the feasibility of using an improved method of removing impressions for orthopaedic structures with support on implants / У. В. Француз, М. М. Рожко. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2024. - N 1. - С. 173-177. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ОРТОПЕДИЧЕСКАЯ СТОМАТОЛОГИЯ -- PROSTHODONTICS (методы, тенденции)
ЗУБНЫЕ ОТТИСКНЫЕ МАТЕРИАЛЫ -- DENTAL IMPRESSION MATERIALS (анализ, терапевтическое применение)
ЗУБНЫХ ПРОТЕЗОВ ИМПЛАНТАТОМ ПОДДЕРЖКА -- DENTAL PROSTHESIS, IMPLANT-SUPPORTED (использование, методы, тенденции)
ЗУБНОГО ПРОТЕЗА КОНСТРУИРОВАНИЕ -- DENTURE DESIGN (стандарты, тенденции)
СИЛИКОНЫ -- SILICONES (анализ, терапевтическое применение)
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Анотація: Одним з найважливіших етапів для якісного виготовлення ортопедичної конструкції є етап для зняття відбитків. Саме тому науковці та практичні лікарі постійно шукають можливостей для удосконалення техніки зняття відбитка, особливо методом «Відкритої ложки». Мета. Метою дослідження є перевірка ефективності методу фіксації трансферів між собою з допомогою А-силіконової відбиткової маси посиленої щільності перед зняттям відбитків під ортопедичні конструкції з опорою на імплантати. Методи. 63 пацієнтам проведено зняття відбитків методом відкритої ложки під мостоподібний протез з опорою на імплантати: група 1 – 29 пацієнтів, зняття відбитків яким проводилося стандартним методом, та група 2 – 34 пацієнти – з армуванням трансферів за запропонованим способом, згідно з яким, після фіксації трансферів у ротовій порожнині пацієнта, припасування відбиткової ложки та замішування базисної А-силіконової маси, простір між трансферами заповнювався А-силіконовою масою посиленої щільності. Наносилася коригуюча А-силіконова маса та знімався відбиток, після чого він з трансферами виводився з ротової порожнини. Перевірку ефективності такої методики перевіряли за допомогою трансфер-чеків. Результати. У зразках пацієнтів групи 1, де проводилося зняття відбитків згідно зі стандартною методикою без армування трансферів, після їхньої фіксації, спостерігалася наявність щілин між патернами розміром близько 2 мм у 24 із 29 випадків. Під час перевірки положення трансферів у пацієнтів, яким проводилося зняття відбитків з армуванням трансферів запропонованим методом, наявність щілин між патернами були виявлені у 2-ох із 34 зразків. Висновок. Армування трансферів для зняття аналогових відбитків для виготовлення незнімних ортопедичних конструкцій з опорою на імплантати, у випадку коли кількість імплантатів перевищує один за наявністю малих дефектів зубних рядів є рекомендованим і покращує фіксацію трансферів у відбитку. Дослідження продемонструвало ефективність запропонованої методики на практиці з можливістю його застосування у клінічній стоматології. Перевагою такого методу є його простота виконання без застосування та припасування додаткових елементів
One of the most important stages for the high-quality production of an orthopaedic structure is the impression taking. That is why scientists and practitioners are constantly looking for opportunities to improve the impression taking, especially the open-spoon technique. Purpose. The purpose of the study is to develop and verify the effectiveness of the method of fixing transfer cups to each other with the help of A-silicone impression mass for registering the position of FutarD occlusion (Kettenbach, Germany), to perform the impression taking under an orthopaedic structure with support on implants using the open tray impression technique. Methods. The open-spoon impression technique was used for dental bridges in 63 patients with a free-end edentulous space in the lower jaw, divided into two groups: Group 1 comprising 29 patients, whose impressions were taken using the standard method, i.e. without reinforcement of the transfers between them, and Group 2 comprising 34 patients, whose transfers were reinforced using the proposed method, the essence of which was that after fixing the transfers in the patient's oral cavity, fitting the impression tray and mixing the base A-silicone mass, the space between the transfers was filled with an enhanced density A-silicone mass, which is usually used for occlusion record. Next, the corrective A-silicone mass was applied and the impression was taken, after which it was removed from the oral cavity with the transfers and the position of the transfers in the impression was checked. The effectiveness of this technique was checked using transfer checks. To implement this method, a preliminary impression was first taken using the closed-spoon technique. After the model was cast with a gum mask, the impression transfers were connected to each other with Pattern resin. Using a thin diamond disk, the impression transfers were separated from each other and transferred to the clinic. This procedure was performed to detect tension between the transfers. For easier fixation of the transfer checks in the oral cavity, they were numbered. An individual spoon was made for the model, which facilitated the procedure of taking impressions and improved their accuracy. The transfer checks were fixed in the oral cavity and connected to each other with a drop of Pattern resin. The degree of efficiency was determined by the presence or absence of gaps between transfers with cut patterns. Results. In the samples of patients of group 1, where impressions were taken according to the standard method without transfers reinforcement, after fixation of the transfer checks, gaps between the patterns of about 2 mm were observed in 24 out of 29 cases. When checking the position of the transfers in patients who underwent impression taking with reinforcement of the transfers according to the proposed method, gaps between the patterns were found in 2 of 34 samples. Conclusion. Based on our study, it can be concluded that the reinforcement of transfers for taking analog impressions for the production of fixed orthopedic structures supported by implants, in the case of more than one implant, is recommended and improves the fixation of transfers in the impression. Also, this study demonstrated the effectiveness of the proposed method in practice with the possibility of its application in daily clinical dentistry. The advantage of this method is its simplicity of implementation without the use and fitting of additional elements - fiberglass pins, drills, etc.
Дод.точки доступу:
Рожко, М. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
5.


   
    Тенденції хірургічної тактики при абдомінальних грижах [Текст] = Trends of surgical tactics at abdominal hernias / В. О. Кавин [та ін.]. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2024. - N 1. - С. 52-55. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ГРЫЖА БРЮШНОЙ СТЕНКИ -- HERNIA, ABDOMINAL (патофизиология, хирургия, этиология)
ГЕРНИОПЛАСТИКА -- HERNIOPLASTY (использование, методы, статистика, тенденции)
ТКАНИ ПОДДЕРЖИВАЮЩИЕ СТРУКТУРЫ -- TISSUE SCAFFOLDS (использование, тенденции)
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY (методы, тенденции)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета дослідження - проаналізувати застосування різних методів герніопластики у хворих із грижами передньої черевної стінки, які перебували на лікуванні в обласній клінічній лікарні в період 2020-2023 рр. Матеріали та методи. Проведено аналіз статистичних показників оперативних втручань у пацієнтів стосовно гриж передньої черевної стінки. Хворі перебували на лікуванні в КНП “Обласна клінічна лікарня ІФ ОР”. Оперативні втручання проводили в хірургічному відділенні та відділенні інвазивних методів діагностики й лікування обласної клінічної лікарні. Для проведення аналізу було використано електронну систему “Doctor Eleks”. Результати дослідження та їх обговорення. На лікуванні в хірургічних відділеннях обласної клінічної лікарні перебував 861 хворий із грижами передньої черевної стінки. У 518 пацієнтів було діагностовано пахвинну грижу, у 176 хворих – грижу білої лінії живота, у 149 – пупкову грижу та у 18 – стегнову. Хірургічне лікування гриж передньої черевної стінки у 787 (91%) пацієнтів проведено відкритим методом, у 74 (9%) хворих – лапароскопічним. Серед методик хірургічного лікування гриж передньої черевної стінки переважно використовували методи відкритої герніотомії з герніопластикою власними тканинами чи сітчастим імплантом, а також лапароскопічні методи герніопластики. При відкритій герніотомії герніопластику власними тканинами при пахвинній і стегновій грижах проводили за методами Бассіні. При пупковій і грижі білої лінії живота використовували методи за Сапежко та Мейо. Рідше при пахвинній грижі було задіяно методи герніопластики за Спасокукоцьким, Постемським, Мак-Веєм, Шолдайсом. Крім того, для герніопластики зросла частота використання сітчастого імпланта. Герніопластику сітчастим імплантом проводили за методиками onlay, sublay, а також за Lichtenstein, за Rives-Stoppa та за Ramires. Лапароскопічну герніопластику в пацієнтів виконували методами ТЕР, еТЕР, ТАРР, ІРОМ і SCOLA. Результати дослідження показали, що частота використання лапароскопічних методів герніопластики за період 2020-2023 років зросла. Використання як відкритих, так і лапароскопічних методів герніопластики дозволяє оптимізувати хірургічне лікування в пацієнтів із грижею
Hernia of the anterior abdominal wall is an one of the most frequent surgical pathologies. In Ukraine, about 50 patients with a hernia of the anterior abdominal wall per 100,000 population per year are registered. A variety of hernioplasty methods with using proper tissues, a mesh implant, various laparoscopic hernioplasty methods contribute to optimizing the surgical treatment of hernias. The aim of the study is to analyze the using of various methods of hernioplasty in patients with abdominal wall hernias who were treated in a regional clinical hospital in the period 2020-2023. Material and methods An analysis of statistical data of operations of patients with hernias of the anterior abdominal wall who were treated at the Regional Clinical Hospital was carried out. Operations i were performed in the surgical department and the department of invasive methods of diagnosis and treatment of the regional clinical hospital. The electronic system "Doctor Eleks" was used for the analysis. Research results and their discussion. It was treated 861 patients with hernias of the anterior abdominal wall in the surgical departments of the regional clinical hospital. Inguinal hernia was diagnosed in 518 patients, white line hernia- in 176 patients, umbilical hernia- in 149 patients, and femoral hernia was diagnosed in 18 patients. Surgical treatment of the anterior abdominal wall hernias in 787 (91%) patients was carried out by an open method, in 74 (9%) patients - by a laparoscopic method. Among the methods of surgical treatment of hernias of the anterior abdominal wall, the methods of open herniotomy with hernioplasty by proper tissues or by mesh implant and laparoscopic methods of hernioplasty were mainly used. At open herniotomy, hernioplasty by proper tissues was performed in 183 patients with inguinal hernia, mainly using Bassini method. Less often, in patients with inguinal hernia, it was used methods of hernioplasty by Spasokukotsky, by Postemsky, by McWay, by Sholdice. The frequency of use of alloplastic methods of hernioplasty at inguinal hernia has increased, in particular, the use of the inguinal canal hernioplasty by Lichtenstein's method. This method of hernioplasty was used in 266 patients with inguinal hernia. In 85 patients with an umbilical hernia and in 53 patients with a hernia of the white line of the abdomen, Sapezhko method and Mayo method of hernioplasty by proper tissues were used. A mesh implant for hernioplasty was used in 122 patients with a hernia of the white line of the abdomen and in 64 patients with an umbilical hernia. Hernioplasty by mesh implant was performed using the onlay, sublay, Rives-Stoppa, and Ramires techniques. Laparoscopic hernioplasty was performed in 74 patients with a hernia of the anterior abdominal wall. Laparoscopic methods of hernioplasty ТЕР, еТЕР, ТАРР, ІРОМ and SCOLA are used. According to the results the our analysis, the percentage of use of various variants of allaplastic and laparoscopic methods of hernioplasty is increasing
Дод.точки доступу:
Кавин, В. О.
Ткачук, О. Л.
Парахоняк, Р. Л.
Парахоняк, В. В.
Візнович, А. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
6.


   
    Сучасні реабілітаційні інтервенції у фізичній терапії військовослужбовців із травматичним ураженням периферичних нервів нижніх кінцівок [Текст] = Modern rehabilitation interventions in the physical therapy of military servicemen with traumatic damage to the peripheral nerves of the lower extremities / О. О. Беспалова [та ін.]. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2024. - N 1. - С. 227-234. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ВОЕННОСЛУЖАЩИЕ -- MILITARY PERSONNEL (психология)
РАНЫ ОГНЕСТРЕЛЬНЫЕ -- WOUNDS, GUNSHOT (осложнения, патофизиология, профилактика и контроль, реабилитация, этиология)
КОНЕЧНОСТИ НИЖНЕЙ ТРАВМЫ -- LEG INJURIES (осложнения, патофизиология, реабилитация, этиология)
ПЕРИФЕРИЧЕСКИХ НЕРВОВ ПОВРЕЖДЕНИЯ -- PERIPHERAL NERVE INJURIES (осложнения, патофизиология, реабилитация, этиология)
ФИЗИКАЛЬНАЯ И РЕАБИЛИТАЦИОННАЯ МЕДИЦИНА -- PHYSICAL AND REHABILITATION MEDICINE (методы, тенденции)
ЛЕЧЕБНО-ДИАГНОСТИЧЕСКАЯ ТАКТИКА -- CRITICAL PATHWAYS (использование, статистика, тенденции)
Анотація: Мета: теоретичний аналіз ефективності застосування реабілітаційних інтервенцій у реабілітації військовослужбовців із ушкодженням периферичної нервів нижніх кінцівок. Методи. Аналіз та систематизація теоретичних даних щодо особливостей вогнепальних поранень периферичних нервів нижніх кінцівок та ефективності застосування ключових реабілітаційних інтервенцій. Результати. Військовий конфлікт призводить до збільшення кількості ушкоджень периферичних нервів, зокрема нижніх кінцівок. Одним із наслідків травматичної дії вибухових снарядів є ураження нервів, наслідком якого є периферичні нейропатії, що спричиняють зниження м’язової сили і тонусу, порушення амплітуди рухів у суглобах нижніх кінцівок, зміни характеру ходьби та провокують розвиток ускладнень. Ключову роль у функціональному відновленні хворих із периферичними нейропатіями відіграє нейрореабілітації. До сучасних засобів фізичної терапії, спрямованих на функціональне відновлення пацієнтів і зниження ризику розвитку супутніх ускладнень, відносять: кінезіотерапії (пасивні, активно-пасивні та активні вправи), механотерапію, електростимуляцію, різні форми сенсорної перепідготовки та кросс-модального тренування. Кожен із зазначених вище засобів і методів вирішує локальну проблему, а їх сумісне застосування значно підвищує шанси на одужання та повноцінне функціонування пацієнтів. Висновки. Серед бойових поранень військовослужбовців найбільш поширеним є вибуховий механізм, одним із наслідків якого є нейропатія периферичних нервів нижніх кінцівок, яка супроводжуються моторними та сенсорними порушеннями. Застосуванням реабілітаційних інтервенції знижує ризики розвитку посттравматичних ускладнень, сприяє функціональному відновленню військовослужбовців
Purpose: theoretical analysis of the effectiveness of the use of modern means of physical therapy in the rehabilitation of servicemen with damage to the peripheral nerves of the lower extremities. Methods. theoretical methods: scientific search, analysis and systematization of modern theoretical data regarding the peculiarities of gunshot wounding of the peripheral nerves of the lower extremities, and practical knowledge and conclusions regarding the effectiveness of the use of key rehabilitation interventions. The results. The military conflict leads to an increase in the number of injuries to peripheral nerves, in particular to the lower extremities, due to the lack of elements of individual means of protection of these body segments, and the use of a large number of explosive ammunition, most of which are planted in the surface soil. One of the consequences of the traumatic effect of various types of explosive shells is damage to the nerves of the lower extremities, the result of which is peripheral mono- or polyneuropathies. The clinical symptoms of each of them depends on the type of damaged nerve (sciatic, great and fibular nerve), the type of nerve fiber (motor, sensory, autonomic) and their combination, and the degree of damage (neurapraxia, axonotmesis and neurotmesis). Among the key problems of the patient, which affect the level of their functional activity, the most common are a decrease in muscle strength (or paralysis) and muscle tone, a violation of the amplitude of movements in the joints of the lower extremities, which collectively leads to a change in the walking pattern and provokes further development of orthopedic complications, as well as disruption of joint stabilization, static and dynamic balance. In addition, patients complain of pain. A key role in the functional recovery of patients with peripheral neuropathies of the lower extremities is played by neurorehabilitation, which allows, starting from the acute period, to preserve the physiological amplitude of movements, the strength and tone of the corresponding muscles, and to maintain the activity of the cortical field of the lower extremity, which has a clear relationship with functional recovery of such patients. Among the modern means of rehabilitation intervention, aimed at the maximum possible functional recovery of patients and reducing the risk of developing associated complications, kinesiotherapy (passive, active-passive and active exercises), mechanotherapy, electrical stimulation, various forms of sensory retraining and cross-modal strategies are used. Each of the above-mentioned means and methods of physical therapy is aimed at solving a local problem, and their combined use significantly increases the chances of patients' recovery and full functioning. Conclusions. Among the combat injuries of military personnel, the most common is the explosive mechanism of injury (up to 75%), as a result of which there are extremely complex injuries localized in the lower extremities. One of the frequent consequences of a combat wound is neuropathy of the peripheral nerves, which are accompanied by motor and sensory disturbances. Physical therapy using modern evidence-based rehabilitation interventions reduces the risk of developing secondary post-traumatic complications, and creates conditions for the maximum possible functional recovery and improvement of the quality of life of servicemen
Дод.точки доступу:
Беспалова, О. О.
Сітовський, A. M.
Якобсон, О. О.
Степаненко, В. В.
Савчук, І. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
7.


    Святоцька, Л. О.
    Вплив глутамату натрію на мікроструктуру щитоподібної залози статевозрілих білих щурів [Текст] = The influence of sodium glutamate on the microstructure of the thyroid gland of mature white rats / Л. О. Святоцька. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2024. - N 1. - С. 162-166. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
ЩИТОВИДНАЯ ЖЕЛЕЗА -- THYROID GLAND (повреждения, ультраструктура)
НАТРИЯ ГЛУТАМАТ -- SODIUM GLUTAMATE (анализ, диагностическое применение)
ГИСТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- HISTOLOGICAL TECHNIQUES (использование, статистика, тенденции)
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Глутамат натрію є однією з найпоширеніших харчових добавок. На цей момент безпечна концентрація MSG в раціоні та його токсичність залишаються предметом дискусії. Дослідження спрямоване на вивчення токсичного впливу глутамату натрію на тканину щитоподібної залози щурів. Дослід проводився на 20-ти статевозрілих самцях білих щурів репродуктивного віку лінії Вістар у два терміни. Щурів було поділено на дві групи, котрі щоденно отримували глутамат натрію в раціон у дозі 0,07 г/кг з вільним доступом до води. Через 4 та 8 тижнів тварин виводили з експерименту та оцінювали стан щитопопдібної залози за допомогою гістологічного методу. Через 4 тижні введення глутамату натрію дослідження показали наявність структурованої капсули залози, що прилягає до паренхіми та розділяє її на часточки. Фолікули були різні за розміром, їхній просвіт містив ацидофільний колоїд, периферійні фолікули були більші та обмежені плоским або низьким кубічним епітелієм, тоді як центральні фолікули мали менший діаметр і вирізнялись одношаровим кубічним епітелієм з округлими ядрами. На цьому етапі експерименту виявлено ділянки збільшення висоти епітелію, периферійні фолікули містили резорбційні вакуолі, а також відзначалося ушкодження базальної мембрани.
Через 8 тижнів введення глутамату натрію можна стверджувати про збільшення середньої висоти клітин фолікулів, гіперплазію клітин, зменшення кількості колоїду та переповнені кровоносні судини. Було відзначено зміни з боку мікро- та макросудин, що підтверджують розвиток ангіопатії за умов впливу глутамату натрію. Поява великої кількості пікнотичних клітин, котрі стали виражені у зв’язку з тривалістю дослідження.
У результаті морфологічного дослідження встановлено, що внаслідок тривалого впливу дії глутамату натрію на щитоподібну залозу розвивалися виразні зміни щитоподібної залози білих щурів, зокрема змін набули форми фолікулярних клітин, а також спостерігалося збільшення висоти епітелію фолікулів та зменшення кількості колоїду, крім того, відзначалася гіперплазія епітелію фолікулів зі збільшеною маргінальною вакуолізацією.
Sodium glutamate is a popular food additive registered in Ukraine as E621, while in European countries, it is labeled as MSG. Chemically pure sodium glutamate was first synthesized in 1907 by the Tokyo Imperial University researcher Kikunae Ikeda. Over the past decade, the flavor enhancer sodium glutamate has become widely used and popular worldwide. Sodium glutamate is the monosodium salt of glutamic acid, containing 78% glutamic acid, 22% sodium salt, and water. Glutamate is one of the most abundant amino acids in nature. There are two main sources of glutamate, one being the body itself, which can synthesize glutamic acid, a major component of tissue proteins and peptides, playing an important role in human metabolism and being the most common excitatory neurotransmitter in the vertebrate nervous system. The second source is natural food products of animal and plant origin, including tomatoes, meat, milk, cheese and corn. MSG is one of the most common food additives. It is used in various concentrations depending on the type of food products. To this day, the safe concentration of MSG in the diet and its toxicity to humans remain subjects of debate. MSG is a widely used means of improving the organoleptic properties of homemade dishes as well as in the food industry. Therefore, most canned and frozen products may contain various concentrations of MSG. Based on the literature studying the effects of MSG on the morpho-functional state of the thyroid gland, this issue still evokes a controversial reaction among researchers.
The study was aimed at investigating the toxic effect of sodium glutamate on the thyroid tissue of rats. The study was conducted on 20 sexually mature male white rats of the Wistar line in two terms of the experiment – two groups of rats that received sodium glutamate daily in the diet at a dose of 0.07 g/kg with free access to water. After 4 and 8 weeks, the animals were withdrawn from the experiment, and the state of the thyroid gland was evaluated histologically. After 4 weeks of sodium glutamate administration, the study showed the presence of a structured capsule of the gland, which adjoins the parenchyma and divides it into lobules. The follicles varied in size, their lumen contained acidophilic colloid, peripheral follicles were larger and limited by flat or low cuboidal epithelium, while central follicles had a smaller diameter and were distinguished by a single layer of cuboidal epithelium with round nuclei. At this stage of the experiment, areas of increased epithelium height were found, peripheral follicles contained resorptive vacuoles, and damage to the basement membrane was also noted.
After 8 weeks of sodium glutamate administration, it can be stated that there was an increase in the average height of follicular cells, hyperplasia of cells, a decrease in the amount of colloid, and congested blood vessels. Changes in micro- and macrovessels were noted, confirming the development of angiopathy under the influence of sodium glutamate. The appearance of a large number of pyknotic cells, which became more pronounced with the duration of the study, was noted. As a result of the morphological study, it was established that as a result of the prolonged exposure to sodium glutamate on the thyroid gland, pronounced changes occurred in the thyroid gland of white rats, including a change in the shape of follicular cells, an increase in the height of follicular epithelium, a decrease in the amount of colloid, hyperplasia of follicular epithelium with increased marginal vacuolization
Вільних прим. немає

Знайти схожі
8.


    Сарапук, Р. І.
    Ефективність реабілітаційної корекції функціональних наслідків остеопоротичного перелому променевої кістки у жінок похилого віку з деменцією [Текст] = Effectiveness of rehabilitation of functional consequences of osteoporotic radius fracture in elderly women with dementia / Р. І. Сарапук, Л. М. Шеремета. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2024. - N 1. - С. 156-161. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ЖЕНЩИН ЗДОРОВЬЕ -- WOMEN'S HEALTH (тенденции)
ПОЖИЛЫЕ -- AGED (психология, физиология)
ЛУЧЕВОЙ КОСТИ ПЕРЕЛОМЫ -- RADIUS FRACTURES (осложнения, патофизиология, психология, реабилитация, терапия)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
ДЕМЕНЦИЯ -- DEMENTIA (осложнения, патофизиология, реабилитация, этиология)
ГЕРИАТРИЧЕСКАЯ ПСИХИАТРИЯ -- GERIATRIC PSYCHIATRY (методы, тенденции)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета: оцінити ефективність впливу реабілітаційної програми на функціональний стан верхньої кінцівки у жінок похилого віку з наслідками перелому дистального метаепіфізу променевої кістки та деменцією. Методи. Обстежено 82 жінки похилого віку. Контрольну групу склали 23 нетравмовані жінки. Групу порівняння склали жінки з переломом променевої кістки, без ознак деменції, які отримували реабілітацію згідно з відповідним протоколом. Основну групу 1 склали жінки з аналогічним переломом, деменцією, які отримували реабілітацію згідно з відповідним протоколом. Основну групу 2 склали жінки з переломом, деменцією, які отримували реабілітацію за розробленою програмою (терапевтичні вправи, функціональне тренування, «MAPS THERAPY»; PNF; мобілізація променево-зап’ясткового суглоба; масаж верхньої кінцівки; кінезіологічне тейпування; тренування у додатку «ReHand», когнітивна реабілітація) тривалістю 2 місяці. Ефективність оцінювали за Gartland & Werley Score, Nine-hole peg test, ABILIНAND, DASH. Результати. У жінок виявлено задовільний результат лікування перелому променевої кістки (Gartland & Werley Score), що призвело до порушення швидкості рухів верхньої кінцівки (Nine-hole peg test), погіршення функціонування (АBILIHAND, DASH). Стан жінок з деменцією за Nine-hole peg test, АBILIHAND, DASH був статистично значущо гіршим, ніж з нормальним когнітивним статусом (р0,05). Застосування програми реабілітації, розробленої з урахуванням особливостей когнітивного стану із використанням сучасних методів реабілітації продемонструвало кращий результат за усіма досліджуваними параметрами (р0,05), порівняно з групою, яка займалась за загальними рекомендаціями клінічного протоколу. Висновки. Програма реабілітації для жінок похилого віку з наслідками перелому променевої кістки та деменцією, яка створена з урахуванням наявності когнітивного дефекту, продемонструвала свою ефективність через значуще покращення відносно вихідного результату та результатів стандартної програми реабілітації
Purpose: to assess the effectiveness of the developed rehabilitation program on the dynamics of indicators that characterize the functional state of the upper limb in elderly women with the consequences of an osteoporotic of the distal metaepiphysis radius fracture with dementia in the post-immobilization period. Methods. 82 elderly women were examined. The control group consisted of 23 uninjured women. The comparison group consisted of women with an osteoporotic fracture of the distal metaepiphysis of the radius, without signs of dementia, who received rehabilitation according to the appropriate protocol. The main group 1 consisted of women with a similar fracture and dementia, who received rehabilitation according to the corresponding protocol. The main group 2 consisted of women with a fracture, dementia, who received rehabilitation according to the developed program (therapeutic exercises, functional training, exercises on the mechanotherapeutic table «MAPS THERAPY»; Proprioceptive Neuromuscular Facilitation of the injured upper limb; mobilization of the carpal joint; massage of the upper limb; kinesiological taping; training in the mobile application «ReHand», cognitive rehabilitation). The developed program was implemented for 2 months. Its long-term goals were: restoration of post-immobilization changes of the injured limb - strength, flexibility, involvement in various activities, improvement of balance and reduction of the risk of falling (because the fracture was the result of it), improvement, if possible, of the cognitive state of women, increase in the degree of their perceived independence in performing activities of daily living and reducing dependence on caregivers. Efficiency was evaluated by Gartland & Werley Score, Nine-hole peg test, ABILINAND, DASH. The results. In elderly women with the consequences of an osteoporotic distal metaepiphysis radius fracture, a satisfactory structural and functional result of the treatment of the fracture was found (according to the Gartland & Werley Score), which led to a violation of the speed and dexterity of the upper limb (according to the Nine-hole peg test), deterioration of its function and involvement in the performance of various activities (according to the ABILIHAND, DASH). The condition of women with dementia according to Nine-hole peg test, АBILIHAND, DASH was statistically significantly worse than with normal cognitive status (p0.05). The application of a rehabilitation program in elderly women, developed taking into account the peculiarities of their cognitive state with the use of modern rehabilitation methods, demonstrated a statistically significantly better result according to the modified functional indicators of the results of treatment of fractures of the radius fracture and indicators of the functioning of the upper limb for all studied parameters (p0.05) compared to the group that practiced according to the general recommendations of the clinical protocol for the treatment of fractures of the bones of the forearm. Conclusions. The application of a rehabilitation program for elderly women with the consequences of a radial bone fracture and dementia, created taking into account the presence of a cognitive defect, demonstrated its effectiveness according to a statistically significant improvement relative to the initial result and the results of a standard program of parameters of the functioning of the upper limb
Дод.точки доступу:
Шеремета, Л. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
9.


   
    Роль малоінвазивних цитологічних досліджень у діагностиці та лікуванні уражень слинних залоз [Текст] = The role of minimally invasive cytological studies in the diagnosis and treatment of salivary gland injuries / П. І. Яценко [та ін.]. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2024. - N 1. - С. 184-187. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
СЛЮННЫЕ ЖЕЛЕЗЫ -- SALIVARY GLANDS (патофизиология)
ВОСПАЛЕНИЕ -- INFLAMMATION (диагностика, этиология)
АДЕНОМА ПЛЕОМОРФНАЯ -- ADENOMA, PLEOMORPHIC (диагностика, патофизиология, терапия, этиология)
ЦИТОГЕНЕТИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ -- CYTOGENETIC ANALYSIS (использование, статистика)
ИММУНОГИСТОХИМИЯ -- IMMUNOHISTOCHEMISTRY (использование, статистика)
Анотація: Тонкоголкове аспіраційне цитологічне дослідження – це метод цитодіагностики, заснований на морфологічних дослідженнях окремих і невеликих груп клітин, що аспіровано за допомогою тонкої голки. Діагностична точність тонкоголкового аспіраційного цитологічного дослідження в оцінці набряків слинних залоз вивчалася у різних дослідженнях, але дані є дещо суперечливими та представлені у недостатній кількості для клінічного аналізу, що й обумовило обраний напрямок дослідження. Мета дослідження: оцінка діагностичної точності тонкоголкового аспіраційного цитологічного дослідження при запальних та пухлинних ураженнях слинних залоз. У дослідженні взяли участь 192 пацієнти, у яких спостерігались набряки привушної та піднижньощелепної ділянок. У 52 випадках встановлено діагноз пухлинного процесу, з них 25 – доброякісний, а у 19 – однозначно злоякісний. Хронічний сіалоаденіт був найпоширенішим непухлинним ураженням (38%), на другому місці спостерігався гострий і хронічний сіалоаденіт (34%) та хронічне гранулематозне запалення (28%). Плеоморфна аденома зафіксована як найпоширеніше доброякісне новоутворення, а лімфома – найпоширеніше злоякісне ураження (37,8%), ацинозно-клітинний рак діагностовано у 29,2% і аденоїдно-кістозна карцинома – в 17,8% випадків. Загальна точність тонкоголкового аспіраційного цитологічного дослідження у нашому дослідженні виявилася у 85,2% з 74,1% чутливістю та 79,9% специфічністю. Зафіксовані нами показники чутливості та специфічності після коригування зміщення верифікації становили 65,2% (35,2-92,5) і 89,4% (81,1-96,5). Нами зафіксовано два випадки помилково негативного діагнозу: мукоепідермоїдна карцинома та ацинично-клітинна карцинома на початковому етапі діагностики були діагностовані як плеоморфна аденома, яка є двофазним новоутворенням. Нами виявлений кореляційний взаємозв’язок між тонкоголковим аспіраційним цитологічним дослідженням та гістологічним дослідженням після проведення розширеної біопсії. У 12,8 % випадків плеоморфна аденома при неадекватній аспірації може бути хибним діагнозом
Salivary gland disorders include inflammatory, bacterial, viral, and tumor diseases. Such a wide discrepancy among diseases of the salivary glands determines the need to use minimally invasive, but at the same time accurate and specific methods of examination of such patients. Fine-needle aspiration cytological research is a cytodiagnostic method based on morphological studies of individual and small groups of cells aspirated with a fine needle. The diagnostic accuracy of fine-needle aspiration cytological research in evaluating salivary gland swelling has been studied in various studies, but the data are somewhat contradictory and insufficient for clinical analysis, which determined the chosen direction of research. The purpose of the study: assessment of the diagnostic accuracy of fine-needle aspiration cytological examination in inflammatory and tumor lesions of the salivary glands. 192 patients who had parotid and submandibular swellings took part in the study. In 52 cases, a diagnosis of a tumor process was established, of which 25 were benign, and in 19 - an unequivocal diagnosis of malignancy. Chronic sialoadenitis was the most common non-neoplastic lesion (38%), followed by acute and chronic sialoadenitis (34%) and chronic granulomatous inflammation (28%). We have recorded pleomorphic adenoma as the most common benign neoplasm, and lymphoma as the most common malignant lesion (37.8%), acinic cell carcinoma was diagnosed in 29.2% and adenoid cystic carcinoma in 17.8% of cases. The overall accuracy of fine-needle aspiration cytological research in our study was 85.2% with 74.1% sensitivity and 79.9% specificity. The rates of sensitivity and specificity we recorded after adjustment for verification bias were 65.2% (35.2-92.5) and 89.4% (81.1-96.5). We recorded two cases of false negative diagnosis: mucoepidermoid carcinoma and acinic cell carcinoma at the initial stage of diagnosis were diagnosed as pleomorphic adenoma, which is a biphasic neoplasm. We found a correlational relationship between fine-needle aspiration cytological examination and histological examination after an extended biopsy. In 12.8% of cases, pleomorphic adenoma with inadequate aspiration can be a false diagnosis. Currently, there is no trend towards a decrease in the number of patients with salivary gland diseases of various etiologies. Many such patients require surgical treatment, which requires a certain qualification of the doctor, since the radical treatment of benign and malignant neoplasms is characterized by a significant difference and is mainly carried out by different specialists. Based on the above, the accuracy of diagnostic tools is a critical indicator that has a significant impact on the results of further treatment. Thus, the use of fine-needle aspiration cytological research to establish a clinical diagnosis in salivary gland diseases of various etiologies is justified. The accuracy of such research is quite high and in the vast majority of clinical cases corresponds to the results of postoperative histological examination and is characterized by high specificity, which is confirmed by literature data. At the same time, the inaccuracy of this research method occurred only in isolated cases. We found a correlational relationship between fine-needle aspiration cytological examination and histological examination after an extended biopsy. In 12.8% of cases, pleomorphic adenoma with inadequate aspiration can be a false diagnosis. In this case, the aspiration biopsy should be repeated or an immunohistochemical study should be performed, depending on the availability of the cell block material of the neoplasm
Дод.точки доступу:
Яценко, П. І.
Локес, К. П.
Розколупа, О. О.
Яценко, І. В.
Аветіков, Д. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
10.


    Ракаєва, А. Є.
    Динаміка маркерів нутрітивного статусу, астенічних та респіраторних проявів постковідного синдрому в осіб похилого віку під впливом реабілітаційного втручання [Текст] = Dynamics of markers of nutritional status, asthenic and respiratory manifestations of the post-covid-19 syndrome in elderly persons under the influence of rehabilitation / А. Є. Ракаєва. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2024. - N 1. - С. 142-148. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (осложнения, патофизиология, терапия, этиология)
ИНФЕКЦИЯ, КОНТРОЛЬ И БОРЬБА -- INFECTION CONTROL (методы, оборудование, организация и управление, тенденции)
ГЕРИАТРИЯ -- GERIATRICS (методы, тенденции)
ДЫХАТЕЛЬНЫХ ПУТЕЙ БОЛЕЗНИ -- RESPIRATORY TRACT DISEASES (патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
ФИЗИКАЛЬНАЯ И РЕАБИЛИТАЦИОННАЯ МЕДИЦИНА -- PHYSICAL AND REHABILITATION MEDICINE (тенденции)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета: визначити ефективність впливу розробленої програми фізичної терапії на динаміку параметрів нутрітивного статусу, астенічних та респіраторних проявів постковідного синдрому в осіб похилого віку із саркопенією. Матеріал. Обстежено 108 осіб похилого віку. Контрольну групу склали 33 особи, які не переносили коронавірусну хворобу. Основну групу склали 75 осіб, які перехворіли на коронавірусну пневмонію, з діагностованим постковідним синдромом та саркопенією. Основну групу 1 склали 34 особи, які проходили реабілітацію згідно із загальними принципами Протоколу надання реабілітаційної допомоги пацієнтам з COVID-19. Основну групу 2 склала 41 особа, які проходили відновлення за розробленою реабілітаційною програмою (терапевтичні вправи, функціональні тренування комплексу Otago exercise programme, курс загального масажу, ерготерапевтичні методи, рекомендації щодо харчування, терапевтичне навчання пацієнтів). Ефективність програми оцінювали за індексом маси тіла, обводами плеча та гомілки, Mini Nutritional assessment, Simplified Nutrition Assessment Questionnaire, 6-хвилинним тестом, пульсоксиметрією, спірометрією. Результати. У пацієнтів похилого віку з постковідним синдромом та саркопенією виявлено погіршення респіраторної функції (за результатами пульсоксиметрії, спірометрії), стан астенії (за індексом маси тіла, обводами плеча та гомілки) та мальнутріції (за Mini Nutritional assessment, Simplified Nutrition Assessment Questionnaire), що призвело до погіршення фізичної працездатності (за результатами 6-хвилинного тесту). Розроблена програма реабілітації показала статистично значно кращий вплив (р0,05) на досліджувані показники, порівняно із вихідними параметрами та відповідними даними осіб, які проходили реабілітацію постковідного синдрому згідно зі стандартним протоколом. Висновки. Пацієнти похилого віку із постковідним синдромом та саркопенією потребують розробки програм фізичної терапії з урахуванням та корекцією не тільки респіраторних проявів, але й специфіки мальнутріції та астенії
Purpose: to determine the effectiveness of the developed physical therapy program on the dynamics of parameters of nutritional status, asthenic and respiratory manifestations of post-covid syndrome in elderly people with sarcopenia. Material. 108 elderly people were examined. The control group consisted of 33 people who did not suffer from the coronavirus disease. The main group consisted of 75 people who fell ill with coronavirus pneumonia, diagnosed with post-covid syndrome and sarcopenia. The main group 1 consisted of 34 people who underwent rehabilitation according to the general principles of the Protocol for providing rehabilitation care to patients with COVID-19. The main group 2 consisted of 41 people who underwent rehabilitation according to the developed rehabilitation program that lasted 3 months. It included therapeutic exercises (breathing, for the development of strength, endurance, balance, coordination, flexibility, balance), functional training, Otago exercise program complex, general massage, ergotherapeutic strategies, nutritional recommendations for reducing signs of malnutrition, leveling asthenia and sarcopenia (optimal amount of protein, easily digestible, adequate caloric intake, sufficient hydration, use of vitamin D, stimulation of appetite), therapeutic education of patients and their families (principles of a fall-safe environment, informing about the risks associated with non-compliance with the principles of treatment and rehabilitation and the progression of geriatric syndromes). The objectives of the program were: correcting the respiratory consequences of COVID-19 (improving the function of external breathing), as well as non-respiratory ones - reducing muscle weakness, in particular, as a result of malnutrition, and other possible manifestations of geriatric syndromes that were initiated by COVID-19, improving strength and endurance to levels sufficient for independent safe performance of activities of daily life, development of the patient's concept of understanding the state of his own health and its maintenance for an indefinite long time, which is due to the geriatric specificity of physiological processes. The effectiveness of the program was assessed by body mass index, shoulder and leg circumferences, Mini Nutritional assessment, Simplified Nutrition Assessment Questionnaire, 6-minute test, pulse oximetry, spirometry. The results. Deterioration of respiratory function (according to the results of pulseoximetry, spirometry), a state of asthenia (according to body mass index, shoulder and leg circumferences) and malnutrition (according to Mini Nutritional assessment, Simplified Nutrition Assessment Questionnaire) were found in elderly patients with post-covid syndrome and sarcopenia, which led to deterioration of physical performance (according to the results of the 6-minute test). The developed rehabilitation program showed a statistically significantly better effect (p0.05) on the studied indicators in comparison with the initial parameters and the corresponding data of persons undergoing post-covid syndrome rehabilitation according to the standard protocol. Conclusions. Elderly patients with post-covid syndrome and sarcopenia need the development of physical therapy programs taking into account and correcting not only respiratory manifestations, but also the specifics of malnutrition and asthenia
Вільних прим. немає

Знайти схожі
11.


    Рєзнік, В. В.
    Сучасний стан і перспективи використання видів роду перестріч у медицині й фармації. Повідомлення 1. Ботанічна характеристика та розповсюдження видів роду Перестріч [Текст] = Current status and perspectives of the use of species of the genus melampyrum in medicine and pharmacy / В. В. Рєзнік, А. Р. Грицик. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2024. - N 1. - С. 291-298. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ЗАРАЗИХОВЫЕ -- OROBANCHACEAE (действие лекарственных препаратов, рост и развитие, химия)
ФИТОТЕРАПИЯ -- PHYTOTHERAPY (методы, тенденции)
РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RETROSPECTIVE STUDIES
РАСТЕНИЙ РАСПРОСТРАНЕНИЕ -- PLANT DISPERSAL
РАСТИТЕЛЬНЫЕ ПРЕПАРАТЫ -- PLANT PREPARATIONS (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
ОБЗОР -- REVIEW
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Здавна люди рятували своє життя, використовуючи лікарські речовини. Увагу науковців приваблюють лікарські рослини, що мають багатовіковий досвід застосування. До таких рослин належать види роду Перестріч, які є неофіцинальними в Україні, проте їх широко використовують у народній медицині. Дослідженнями проблем використання сировини рослин роду Перестріч займаються вчені багатьох країн, зокрема: Broome A. (2003), Tennant D.J. (2008), З. М. Цимбалюк і С. Л. Мосякін (2012), Yong-Chao Li та співавт. (2019), Dong-Pil Jin та співавт. (2021). Метою нашої роботи є вивчення ботанічної характеристики, розповсюдження видів роду Перестріч і визначення перспективних видів. У дослідженнях ми використовували такі методи, як: ретроспективний, бібліографічний, історичний і морфологічний. Також проаналізували розповсюдження різних видів роду Перестріч на території України. Так, беручи до уваги наші дослідження, могли зробити висновки, що вивчення їхньої (рослин роду Перестріч) сировинної бази на Заході України є перспективним. Рід Перестріч налічує близько 50 видів, що поширені в Східному та в Західному Середземномор’ї, а також у помірних широтах Європи, в Північній Африці й Азії. В Україні поширено 10 видів Перестрічу: Melampyrum cristatum L., Melampyrum arvense L., Melampyrum argyrocomum Fisch., Melampyrum nemorosum L., Melampyrum vulgatum Pers., Melampyrum pratense L., Melampyrum Herbichii Woloszcz., Melampyrum saxosum Baumg., Melampyrum silvaticum L., Melampyrum laciniatum Koshewn. et Zing,. Melampyrum saxosum Baumg., Melampyrum silvaticum L. і Melampyrum Herbichii Woloszcz (можна натрапити на них у субальпійській смузі Карпат і рідко у високогір’ї), Melampyrum laciniatum Koshewn. et Zing. – у Карпатах і на Поліссі. Найбільш поширені Melampyrum cristatum L., Melampyrum nemorosum L., Melampyrum pratense L. і Melampyrum vulgatum Pers. Ці види розповсюджені на Прикарпатті, в Карпатах, Розточчі, на Закарпатті, Поліссі, в лісостепу, степу. На Лівобережній Україні, Півдні та в Криму вони трапляються рідко. Отже, аналіз літературних джерел свідчить: рослини роду Перестріч є перспективною сировиною, а також те, що вони широко розповсюджені на території України
People have been saving their lives by using medicinal substances for a long time. Since the pharmacy tries to meet the needs of consumers, the research of medicinal plant raw materials for the development of new medicines is an urgent task. The attention of scientists is attracted by medicinal plants that have a centuries-old experience of use in folk medicine. Such plants include species of the genus Melampyrum. Today, species of the genus Melampyrum are unofficial in Ukraine, but they are widely used in folk medicine.The purpose of our work: to study the botanical characteristics, the distribution of species of the genus Melampyrum and the identification of promising species.In the research, we used such methods as retrospective, bibliographic, historical and morphological.We analyzed the distribution of various species of the genus Melampyrum on the Ukraine, as well as the possibility of their cultivation. Taking into account our research, we can conclude that the study of their raw material base in the West of Ukraine is promising. The genus Melampyrum includes about 50 species that are common in the Eastern and Western Mediterranean, as well as in the temperate latitudes of Europe, North Africa and Asia. In Ukraine, 10 species of sedge are common: Melampyrum cristatum L., Melampyrum arvense L., Melampyrum argyrocomum Fisch., Melampyrum nemorosum L., Melampyrum vulgatum Pers., Melampyrum pratense L., Melampyrum Herbichii Woloszcz, Melampyrum saxosum Baumg., Melampyrum silvaticum L., Melampyrum laciniatum Koshewn. et Zing.Melampyrum saxosum Baumg., Melampyrum silvaticum L. and Melampyrum Herbichii Woloszcz. can be found in the subalpine zone of the Carpathians and rarely in the highlands. Melampyrum laciniatum Koshewn. et Zing. - in the Carpathians and Polissia.The most common are Melampyrum cristatum L., Melampyrum nemorosum L., Melampyrum pratense L. and Melampyrum vulgatum Pers. These species are distributed in the Carpathians, Carpathians, Roztochi, Zakarpattia, Polissia, Forest Steppe, Steppe. They are rarely found on the Left Bank of Ukraine, the South and the Crimea.Distinctive diagnostic features of species of the genus Melampyrum of the flora of Ukraine are the structure of the stem, leaves, color and structure of the flower.Plants of the genus Melampyrum of the flora of Ukraine are divided into two sections according to morphological features. The section Spicata (Wettst.) Soo includes M. cristatum L., M. arvense L., M. argyrocomum Fisch. They are characterized by dense spike-shaped cylindrical or four-sided inflorescences with flowers directed in different directions. All parts of plants are completely covered with stiff hairs. To the section Laxiflora (Wettst.) Soo – M. nemorosum L. var. polonicum Beauv., M. Silvaticum L., M. Herbichii Woloszcz., M. saxosum Baumg. (M. silvaticum L. subsp. saxosum (Baumg.) Beauv.), M. pratense L., M. vulgatum Pers. (M. pratense L. subsp. vulgatum (Pers.) Ronnig.), M. laciniatum Koshewn. et Zing. Species of the section Laxiflora (Wettst.) Soo have racemose or sometimes elongated compound inflorescences with flowers directed in one direction. Plants have stems covered with stiff hairs - subsection 1, stems covered with hairs on the edges or completely, but less often, as well as leaves - subsection 2 and completely bare stems - subsection 3.Therefore, analyzes of literary sources shows that plants of the Melampyrum genus are promising raw materials and are widely distributed on the territory of Ukraine
Дод.точки доступу:
Грицик, А. Р.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
12.


    Посацька, Н. М.
    Дослідження антиексудативної активності екстрактів із трави вербени лікарської на моделях набряків різного ґенезу [Текст] = Study of the anti-exudative activity of verbena officinalis l. herb extracts in models of swellings of different genes / Н. М. Посацька, А. Р. Грицик, О. А. Струк. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2024. - N 1. - С. 137-141. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ВЕРБЕНА -- VERBENA (действие лекарственных препаратов, ультраструктура)
РАСТЕНИЙ ЭКСТРАКТЫ -- PLANT EXTRACTS (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
ЛИМФОИДНАЯ ТКАНЬ -- LYMPHOID TISSUE (патофизиология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Запалення є ланкою патогенезу низки захворювань. Вербена лікарська відома своїм лікувальним ефектом при запальних захворюваннях, захворюваннях шлунково-кишкового тракту, хворобах печінки й селезінки, жовтяниці. Метою нашого дослідження було встановлення антиексудативної активності водного та водно-спиртового екстрактів трави вербени лікарської на моделях карагенінового та формалінового ексудативного запалення. Методи дослідження. Експериментальні дослідження проводили на двох моделях запалення: карагенінового та формалінового набряків. Дослідження протизапальної активності екстрактів із трави вербени лікарської на моделі ексудативного запалення – карагенінового набряку, що характеризує циклооксигеназний шлях запалення, за методикою Тринуса Ф. П. і співавт. Вивчення протизапальної дії екстрактів із трави вербени лікарської на моделі асептичного формалінового запалення. Як флогоген було використано 2 % розчин формаліну, який викликає деструкцію мембранних білків, що було багаторазово доведено науковцями. Тваринам уводили екстракти трави вербени лікарської, як препарат порівняння використовували нестероїдний протизапальний засіб – диклофенак натрію. Результати й обговорення. Ми провели порівняльне вивчення протизапальної активності екстрактів трави вербени лікарської на двох моделях запалення, яке викликане різними альтернативними чинниками. Результати дослідження свідчать, що водний і водно-спиртовий екстракти трави вербени лікарської проявляють антиексудативну активність при карагеніновому й формаліновому набряках. При карагеніновій моделі запалення більш виражену антиексудативну активність проявляв екстракт ВЛТ-7, пригнічуючи запальну реакцію на 32,50 %. При формаліновій моделі запалення екстракт ВЛТ-7 проявляв антиексудативну дію через 5 (34,50 %). Висновки. Встановлено: при карагеніновому та формаліновому набряках екстракт ВЛТ-7 проявляв антиексудативну дію впродовж експерименту, який впливав на медіатори запалення, зокрема простагландини
Inflammation is a link in the pathogenesis of some diseases. Steroid and non-steroidal agents are used to treat conditions that are accompanied by inflammation. However, the clinical effectiveness of these groups of drugs is accompanied by some side effects. The use of herbal preparations makes it possible to reduce or completely prevent the manifestations of traditional side effects. Verbena officinalis L. is a perennial herb that grows throughout Ukraine, contains a complex of various BAS (iridoids, terpenoids (lupeol, ursulic acid), steroids (β-phytosterol), tannins, essential oil, vitamin C). The plant is known for its therapeutic effect on inflammatory diseases, diseases of the gastrointestinal tract, diseases of the liver and spleen, and jaundice. The aim of the research. to study the anti-inflammatory activity of aqueous (VLT-0) and water-alcohol (VLT-7) extracts of Verbena officinalis L. on models of carrageenan and formalin edema. Material and methods. Experimental researches were conducted on two models of inflammation: carrageenan and formalin edema. By the Methodological recommendations for the preclinical study of anti-inflammatory drugs, we selected two models of inflammation as model pathologies: Study of the anti-inflammatory activity of extracts from the verbena herb on the model of exudative inflammation - carrageenan edema, which characterizes the cyclooxygenase pathway of inflammation, according to the method of Trinus F. P. and co-authors; Study of the anti-inflammatory activity of extracts from the Verbena officinalis L. herb on the model of aseptic formalin inflammation, where a 2% formalin solution was used as a phlogogen, the ability of which has been repeatedly proven to destroy membrane proteins. The animals were injected with extracts of the verbena herb, and the non-steroidal anti-inflammatory drug diclofenac sodium was used as a comparison drug. The effect of the studied extracts was evaluated by their ability to inhibit the development of paw edema in rats in comparison with animals of the control group. Research results and their discussion. We conducted a comparative study of the anti-inflammatory activity of Verbena officinalis L. herb extracts on two models of inflammation caused by different alternative factors. The results of the study indicate that extracts of the Verbena officinalis L. herb show anti-inflammatory activity in carrageenan and formalin edema. With the carrageenan model of inflammation, the extract of VLT-7 showed a more pronounced anti-exudative activity, inhibiting the inflammatory reaction by 32.50%. In the formalin model of inflammation, the extract of VLT-7 showed an anti-exudative effect after 5 (34.50%). Conclusions. We found that in the case of carrageenan edema, which is characterized by cyclooxygenase inflammation, the extract of VLT-7 showed an anti-exudative effect during the experiment. The greatest inhibition of edema was observed 5 hours after the introduction of the phlogogenic agent, which indicates the effect of the VLT-7 extract on inflammatory mediators - prostaglandins. With formalin edema, membrane proteins are destroyed, and inflammatory mediators, in particular prostaglandins, are released. VLT-7 extract shows a pronounced anti-inflammatory effect already 3 hours after the start of the experiment, affecting inflammatory mediators
Дод.точки доступу:
Грицик, А. Р.
Струк, О. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
13.


    Попович, В. І.
    Лікування секреторного середнього отиту в пацієнтів із гіпертрофією трубних мигдаликів [Текст] = Treatment of secretory otitis media in patients with tubal tonsil hypertrophy / В. І. Попович, О. Р. Оріщак. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2024. - N 1. - С. 128-136. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ОТИТ СРЕДНИЙ ЭКССУДАТИВНЫЙ -- OTITIS MEDIA WITH EFFUSION (осложнения, патофизиология, терапия, этиология)
ЕВСТАХИЕВА ТРУБА -- EUSTACHIAN TUBE (патофизиология)
НОСОГЛОТКА -- NASOPHARYNX (патофизиология)
ЛАРИНГОСКОПИЯ -- LARYNGOSCOPY (использование, тенденции)
СЛУХА РАССТРОЙСТВА -- HEARING DISORDERS (лекарственная терапия, профилактика и контроль, этиология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Анотація: Запропоновано комплексне патогенетично обґрунтоване лікування секреторного середнього отиту (ССО) в дорослих із гіпертрофією трубних мигдаликів. Мета. Підвищити ефективність лікування ССО в пацієнтів із гіпертрофією трубних мигдаликів шляхом удосконалення діагностичного алгоритму та впровадження патогенетично обґрунтованого диференційованого медикаментозного комплексу. Матеріал і методи. Обстежено й проліковано 71 хворого віком від 18 до 60 років із мукозною стадією ССО, причиною розвитку якого була гіпертрофія трубних мигдаликів. Хворих було розділено на ІІ групи: І група (контрольна) – 45 пацієнтів; ІІ група (основна) – 26 хворих. Пацієнти обох груп отримували стандартну консервативну терапію (місцеві та системні деконгестанти, інтраназальні кортикостероїди, муколітики). Пацієнти основної групи, окрім стандартної консервативної терапії, одержували запропонований нами комбінований фітоніринговий екстракт BNO 1030. Хірургічне лікування виконано тим хворим, у яких консервативна терапія була неефективною – 15 із 45 – першої групи й 4 із 26 – другої. Результати. На основі проведених досліджень установлено, що всім хворим із ССО при первинному огляді необхідно виконувати ендоскопічний огляд порожнини носа й носоглотки з метою виявлення механічного блоку слухової труби та тубарної дисфункції. При обстеженні необхідно оцінити стан лімфоїдної тканини носоглотки, а саме трубного мигдалика, ступінь розкриття глоткового вічка слухової труби. Для лікування ССО до стандартної терапії доцільно додавати фітоніринговий препарат BNO 1030. При відсутності ефекту консервативної терапії в пацієнтів із ознаками гіперплазії трубних мигдаликів доцільно провести хірургічне лікування. Висновки. Запропоноване комплексне патогенетично обґрунтоване лікування ССО в дорослих із гіпертрофією трубних мигдаликів із використанням фітонірингового препарату BNO 1030 показало статистично вірогідні результати його ефективності, а також привело до достовірного зниження шансів оперативних втручань у 4,5 рази (OR=0,22; 95% CI: 0,06-0,81; p0,05) порівняно зі стандартною терапією
The treatment strategy for secretory otitis media is constantly evolving and changing, with a tendency towards more progressive methods. An important direction in clinical otorhinolaryngology is the development of new effective treatment methods considering its fundamental etiopathogenetic links and stages of development. A comprehensive pathogenetically substantiated treatment of secretory otitis media in adults with tubal tonsil hypertrophy has been proposed. The Aim of the Research. To increase the effectiveness of the treatment of secretory otitis media in patients with tubal tonsil hypertrophy by improving the diagnostic algorithm and introducing a pathogenetically based differentiated medication complex. Materials and Methods. A total of 71 patients at the age of 18-60 years with the mucosal stage of secretory otitis media due to tubal tonsil hypertrophy were examined and treated. All patients underwent a comprehensive assessment, including a thorough evaluation of their medical history, a standard examination of the ears, nose, and throat (ENT) using conventional and optical techniques, pure-tone threshold audiometry, and impedance measurements. All patients were divided into two groups: Group I (the control group) comprised 45 individuals and Group II (the main group) included 26 individuals. Patients of both groups received standard conservative treatment, including local and systemic decongestants, intranasal corticosteroids, and mucolytics. In addition to standard conservative therapy, patients of the main group received the combined phytoneering extract BNO 1030, as proposed by us. Patients with ineffective conservative treatment underwent surgical intervention. Results of the Research. The research findings suggest that adding the phytoneering preparation BNO 1030 to standard therapy is advisable for treating secretory otitis media with concomitant tubal tonsil hypertrophy. In case of ineffective conservative treatment of patients with signs of tubal tonsil hyperplasia, tubal tonsil removal followed by reconstructing the Eustachian tube valve is advisable. Conclusions. During the initial examination, all patients with secretory otitis media should undergo an endoscopic examination of the nasal cavity and nasopharynx to identify mechanical obstruction of the Eustachian tube and tubal dysfunction. The condition of the nasopharyngeal lymphoid tissue, specifically the tubal tonsil, and the degree of opening of the pharyngeal orifice of the Eustachian tube should be assessed as well. Adding the phytoneering preparation BNO 1030, which has antiviral, anti-inflammatory, antifungal, moderately antibacterial, and stimulating non-specific immune system response effects, to standard therapy for secretory otitis media has beneficial effects. The proposed comprehensive pathogenetically substantiated treatment of secretory otitis media in adults with tubal tonsil hypertrophy using the phytoneering preparation BNO 1030 has demonstrated statistically significant results of its effectiveness, including a reduction in treatment duration, lower recurrence risk, and a significant reduction in the incidence of surgical interventions (by 4.5 times; OR=0.22; 95% CI: 0.06-0.81; p0.05) as compared to standard therapy. In case of ineffective conservative treatment of patients with signs of tubal tonsil hyperplasia, it is advisable to proceed with tubal tonsil removal followed by endoscopic reconstruction of the Eustachian tube valve using a microdebrider, argon plasma coagulator, or laser.
Дод.точки доступу:
Оріщак, О. Р.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
14.


    Партикевич, Ю. Д.
    Фактори ризику та превентивні заходи хірургічних ускладнень при лікуванні раку прямої кишки [Текст] = Risk factors and preventive measures of surgical complications in the treatment of rectal cancer / Ю. Д. Партикевич, А. Є. Крижанівська. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2024. - N 1. - С. 282-290. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ПРЯМОЙ КИШКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- RECTAL NEOPLASMS (метаболизм, осложнения, патофизиология, хирургия, этиология)
АНАСТОМОЗА НЕСОСТОЯТЕЛЬНОСТЬ -- ANASTOMOTIC LEAK (патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
НЕОАДЪЮВАНТНАЯ ТЕРАПИЯ -- NEOADJUVANT THERAPY (использование, методы, тенденции)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
МУЖЧИНЫ -- MEN
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Рак прямої кишки залишається актуальною проблемою, незважаючи на технологічний прогрес у стадіюванні та лікуванні. На сьогоднішній день не встановлено стійкого покращення виживаності хворих, навіть за наявності різних концепцій лікування. Різноманітність стратегій лікування цих хворих призводить до невизначеності в покращенні результатів. Чинники, такі як стать, неоад'ювантна терапія, гіпоальбумінемія, анемія та інші, визначають ймовірність післяопераційних ускладнень. Осмислене розуміння різних стратегій та факторів ризику може сприяти індивідуалізованому вибору методів лікування, що потенційно призведе до поліпшення не лише локального контролю захворювання, але й загальної виживаності пацієнтів із раком прямої кишки. Мета. Оцінка факторів ризику та ефективності превентивних заходів,що може забезпечити кращі результати хірургічного лікування хворих з раком прямої кишки. Методи. Проведено пошук і аналіз публікацій в базі PubMED за період з 2015 по 2023 роки, де висвітлювалися дані про застосування неоад'ювантної терапії у пацієнтів із РПК. Аналіз лікування та післяопераційних хірургічних ускладнень у пацієнтів із аденокарциномою прямої кишки І-ІІІ (T1-4N0-2M0) стадії віком від 40-80 р., які були радикально проліковані в КНП "ПКОЦ ІФ ОР" за період з 2016 по 2022 роки. Статистичну обробку даних проводили з використанням ліцензованих пакетів статистичного аналізу Microsoft Excel та «Statistica 12.0». Результати досліджень. У нашому дослідженні з’ясовано, що статистично достовірно у 3,44 рази збільшує ймовірність виникнення ускладнень після хірургічного лікування РПК чоловіча стать, проведення променевої терапії на І етапі лікування - у 3,04 рази, мають значення також індекс маси тіла більше 25 і відстань пухлини від ануса більше 5 см. Висновки. Подальші дослідження факторів ризику хірургічних ускладнень після радикального лікування раку прямої кишки забезпечать більш ефективний та персоналізований підхід до вибару тактики у цих хворих
Rectal cancer remains a relevant issue despite technological progress in staging and treatment. Currently, there is no established improvement in the survival of patients, even with various treatment concepts. In the morbidity structure of colorectal cancer, rectal cancer ranks fifth in men and sixth in women. In terms of mortality statistics, it is the fourth leading cause of death in men and the fifth in women. The diversity of preoperative treatment strategies, such as chemoradiotherapy or total neoadjuvant therapy, along with the choice between surgical intervention after neoadjuvant treatment and the "watch and wait" strategy, leads to uncertainty in improving outcomes. Despite advanced surgical techniques, the availability of fast postoperative recovery programs, and patient rehabilitation, the risk of surgical complications remains high, especially after neoadjuvant treatment. One of the most threatening complications is the inability to perform anastomosis. The occurrence of this complication leads to a decline in overall survival and an increase in the number of local recurrences. This is associated with the delay of adjuvant treatment and possibly other immunobiological factors. Treating anastomotic insufficiency is challenging, requiring an individual approach and the application of complex visualization methods for dynamic treatment control (Magnetic Resonance Imaging, Computed Tomography, endoscopy). Despite modern treatment methods for anastomotic insufficiency (endoVac systems), healing conditions involve diverting the fecal stream from the affected area through a colostomy or ileostomy, significantly reducing the quality of life for patients and leading to prolonged disability. Factors such as gender, neoadjuvant therapy, hypoalbuminemia, anemia, and others determine the likelihood of postoperative complications. A thoughtful understanding of different strategies and risk factors can contribute to an individualized choice of treatment methods, potentially leading to improvement not only in local disease control, overall survival of rectal cancer patients but also enhancing their quality of life. Objective: To assess the risk factors and effectiveness of preventive measures that can provide better outcomes for surgical treatment of patients with rectal cancer. Methods: A search and analysis of publications in the PubMed database from 2015 to 2023 were conducted, focusing on data regarding the application of neoadjuvant therapy in patients with rectal cancer. The analysis included treatment and postoperative surgical complications in patients with stage I-III (T1-4N0-2M0) rectal adenocarcinoma aged 40-80, who underwent radical treatment at the Clinical National Cancer Center "Regional Oncology Center in Ivano-Frankivsk" from 2016 to 2022. Statistical data processing was performed using licensed statistical analysis software Microsoft Excel and "Statistica 12.0." Research Results: In our study, it was found that male gender statistically significantly increases the likelihood of complications after surgical treatment of rectal cancer by 3.44 times, the administration of radiation therapy in the first stage of treatment by 3.04 times. Body mass index (BMI) over 25 and tumor distance from the anus greater than 5 cm also play a significant role. Conclusions: Further research on the risk factors of surgical complications after radical treatment of rectal cancer will provide a more effective and personalized approach to selecting tactics for these patients
Дод.точки доступу:
Крижанівська, А. Є.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
15.


    Палійчук, М. І.
    Вивчення стану зубо-щелепної системи та надання ортопедичної допомоги населенню на основі аналізу цифрових ортопантомографічних знімків та конусно-променевої комп’ютерної томографії [Текст] = Study of the dentoalveolar system state and provision of orthopedic care to the population based on the analysis of digital orthopantomographic images and cone beam computed tomography / М. І. Палійчук, М. М. Рожко. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2024. - N 1. - С. 120-127. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
НАСЕЛЕНИЯ ОБСЛЕДОВАНИЕ -- POPULATION SURVEILLANCE (методы)
СТОМАТОГНАТИЧЕСКАЯ СИСТЕМА -- STOMATOGNATHIC SYSTEM (патофизиология, физиология)
ПЕРИОДОНТА БОЛЕЗНИ -- PERIODONTAL DISEASES (патофизиология, этиология)
РОТОВОЙ ПОЛОСТИ СИМПТОМЫ ПРИ ПАТОЛОГИЧЕСКИХ СОСТОЯНИЯХ -- ORAL MANIFESTATIONS
ТОМОГРАФИЯ КОМПЬЮТЕРНАЯ КОНИЧЕСКАЯ -- CONE-BEAM COMPUTED TOMOGRAPHY (использование, статистика, тенденции)
ЗАБОЛЕВАЕМОСТЬ, ЧАСТОТА СЛУЧАЕВ -- PREVALENCE
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Актуальність дослідження полягає у вивченні стану зубо-щелепної системи у пацієнтів, які зверталися за стоматологічною допомогою та об’єму надання ортопедичної допомоги населенню на основі аналізу рентгенологічного дослідження. Мета дослідження. Оцінити стан зубо-щелепної системи на підставі аналізу цифрових ортопантомографічних знімків та конусно-променевої комп’ютерної томографії у жителів м. Івано-Франківська. Матеріал і методи. Проведений аналіз 3960 рентгенологічних обстежень пацієнтів віком 24-74 років, які зверталися за стоматологічною допомогою. Обстеження проводилося на рентгенологічному апараті з функцією комп’ютерного томографа Veraviewepocs 3D R100 P. Результати дослідження і обговорення. Установлено переважаючу більшість дефектів зубних рядів на нижній щелепі (53,39%) у порівнянні з верхньою (46,61%) та переважаючу кількість деформацій зубів, які обмежували дефекти зубних рядів горизонтального типу (63,69%), у порівнянні з вертикальним типом деформацій (36,31%). Установлено найбільшу частоту локалізації дефектів зубних рядів 3 класу по Кеннеді (64,54%), менше 2 класу по Кеннеді (24,04%), ще менше 1 класу по Кеннеді (10,81%) і найменше 4 класу по Кеннеді (0,61%). Серед обстежених виявлено незнімні ортопедичні конструкції: одиночні коронки (76,14%), мостоподібні (17,22%) і консольні незнімні протези (6,64%). У зубах, покритих штучними коронками, виявлені значні періапікальні зміни періодонту - у інтактних зубах (45,31%) випадків, у ендодонтично лікованих зубах (55,52%) випадків. Установлена значна кількість порушень крайового прилягання штучних коронок до власне тканин зуба у пришийковій частині з інтактною пульпою (42,00%), менше у ендодонтично лікованих зубах (25,02%) та зміни в ділянці маргінального пародонту у вигляді кишень – з інтактною пульпою зуба (37,73%) та у ендодонтично лікованих зубах (28,01%). Висновки. Спостерігається значна кількість неякісних незнімних ортопедичних конструкцій з ускладненнями маргінального і періапкального періодонту, що вказує на порушення правил підготовки і препарування зубів під різні види штучних коронок
Orthopedic treatment with fixed denture structures is one of the most common methods of replacing defects in the crown of teeth and dental rows. However, their use is associated with a significant number of complications from periodontal tissues. The study of the state of the dentoalveolar system in patients seeking dental care and the volume of orthopedic care provided to the population based on the analysis of X-ray examination is relevant today. The aim of the study. To evaluate the state of the dentoalveolar system based on the analysis of digital orthopantomographic images and cone beam computed tomography in residents of Ivano-Frankivsk. Material and methods. An analysis of 3,960 X-ray examinations of patients aged 24-74 years who sought dental care was performed. The examination was carried out on a panoramic X-ray machine with the function of a computed tomography scanner Veraviewepocs 3D R100 P, manufactured by J. MORITA MFG. CORP., Japan. Research results and discussion. The state of the dentoalveolar system in patients (24-74 years old) seeking dental care and orthopedic care based on the analysis of X-ray examinations was studied. A significant activity of patients seeking dental care was revealed, among which female patients (58.08%) predominate compared to male patients (41.92%). The predominant majority of dentition defects were found in the lower jaw (53.39%) compared to the upper jaw (46.61%). The highest frequency of dentition defects of Kennedy Class III (64.54%), less cases of Kennedy Class II (24.04%), even less cases of Kennedy Class I (10.81%) and the lowest number of defects of Kennedy Class IV (0.61%) were found in the examined patients. A predominant number of horizontal type of tooth deformations (63.69%) was revealed, which limited the defects of the dentition compared to vertical deformities (36.31%), including those in the lower jaw (56.36%) and upper jaw (43.64%). Among the examined patients, fixed orthopedic structures were found: single crowns (76.14%), bridges (17.22%) and cantilever fixed prostheses (6.64%). In the teeth covered with artificial crowns, in (74.68%) cases endodontically treated and in (25.32%) cases with intact tooth pulp, significant periapical periodontal changes were found: in intact teeth (45.31%) cases, in endodontically treated teeth (55.52%) cases. A significant number of violations of the marginal adhesion of artificial crowns to the tooth tissue itself was found in the cervical part with intact pulp (42.00%), less in endodontically treated teeth (25.02%) and changes in the marginal periodontal area in the form of pockets: with intact tooth pulp (37.73%) and in endodontically treated teeth (28.01%), which indicates a violation of the rules of preparation of teeth for different types of artificial crowns. Conclusions. There is a significant activity of requests for dental care from patients with defects and deformities of the dentition, defects in the hard tissues of the crown, poor-quality fixed orthopedic structures, complications of the marginal and periapical periodontium, which indicates a violation of the rules for preparing teeth for various types of artificial crowns. The analysis showed a significant need for dental care, in particular, the need to develop more effective new methods of planning and orthopedic treatment with fixed structures, which will significantly increase the level of oral cavity sanitation and prevent various types of periodontal complications
Дод.точки доступу:
Рожко, М. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
16.


   
    Оцінка впливу факторів ризику ятрогенних ушкоджень трахеї на розвиток постінтубаційних ускладнень [Текст] = Assessment of the influence of risk factors of iatrogenic damage to the trachea on the development of post-tubation complications / В. Ю. Садовий [та ін.]. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2024. - N 1. - С. 149-155. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ЯТРОГЕННЫЕ ЗАБОЛЕВАНИЯ -- IATROGENIC DISEASE (профилактика и контроль)
ИНТУБАЦИЯ ИНТРАТРАХЕАЛЬНАЯ -- INTUBATION, INTRATRACHEAL (вредные воздействия, использование, статистика, тенденции)
ТРАХЕЯ -- TRACHEA (патофизиология, повреждения)
РИСКА СТЕПЕНИ ОЦЕНКА -- RISK ADJUSTMENT (использование, статистика)
АНАТОМИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ -- ANATOMIC VARIATION (физиология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Сучасна медицина зіштовхується з проблемами безпеки пацієнтів, особливо у сфері анестезіології та інтенсивної терапії. Ендотрахеальна інтубація, як розповсюджена процедура, має потенціал ризику виникнення ускладнень, які можуть варіювати від легких до важких. Особливо важливим бачиться значення індивідуального підходу до кожного пацієнта, врахування анатомічних та механічних факторів ризику, а також важливість вибору оптимальної методики інтубації. Особливу увагу слід приділити тим механічним факторам ризику, яких можливо уникнути. Мета. Головною метою дослідження є аналіз впливу різних факторів ризику на появу постінтубаційних ускладнень в практиці анестезіологів. Методи. Для аналізу використовувався анонімний опитувальник, створений на платформі Google Forms, серед 405 анестезіологів з різним стажем та географічним розташуванням. Опитування охоплювало питання технік інтубації, використання обладнання, випадки ускладнень та фактори ризику. Статистичний аналіз проведено за допомогою описового методу статистики. Результати: Опитування показало різноманітність підходів до інтубації, використання обладнання та фіксації результатів. Важливими виявились правильний підбір розміру ендотрахеальної трубки, методи визначення тиску в манжеті, а також увага до механічних та анатомічних особливостей пацієнтів. Висновки: Робота висвітлює ризики, пов'язані з ендотрахеальною інтубацією, та наголошує на необхідності дотримання рекомендованих практик та індивідуального підходу до кожного випадку. Підкреслюється значення адекватної підготовки, урахування анатомічних та механічних факторів ризику, а також важливість правильного вибору обладнання і технік виконання маніпуляцій для зниження ризику ускладнень
Modern medicine, particularly in the realms of anesthesiology and intensive care, is increasingly confronting challenges related to public safety. Endotracheal intubation, a routinely performed procedure in these fields, harbors potential risks for complications. These complications range from mild to severe, underscoring the necessity for a patient-specific approach. This approach entails a careful consideration of both anatomical and mechanical factors, which play a pivotal role in minimizing risks. The choice of intubation technique is crucial, with particular emphasis on factors such as endotracheal tube size selection, the use of stylets, cuff pressure control methods, and the nuances involved in adjusting the tube's position post-intubation. These considerations are vital for ensuring patient safety and reducing the incidence of complications. Purpose. The primary objective of this study is to comprehensively analyze the impact of various risk factors on the occurrence of post-intubation complications in anesthesiology. By identifying these factors, the study aims to contribute to the improvement of patient care and safety in the operating room. It seeks to provide anesthesiologists with insights and evidence-based recommendations for minimizing the risk of intubation-related complications. Methods. To gather data for this analysis, an anonymous survey was conducted using the Google Forms platform, targeting 405 anesthesiologists from diverse geographic locations and with varying levels of experience. The questionnaire focused on various aspects of intubation practice, including the techniques employed, equipment used, incidental complications encountered, and the risk factors associated with these complications. The responses were analyzed using descriptive statistical methods to identify patterns and draw meaningful conclusions. Results. The survey results revealed a wide array of approaches to endotracheal intubation, highlighting differences in equipment usage and documentation practices among anesthesiologists. Key findings included the significance of accurately selecting the endotracheal tube size, effective methods for cuff pressure measurement, and the importance of considering the mechanical and anatomical features during intubation. These factors were identified as critical in reducing the risk of complications and ensuring successful intubation outcomes. Conclusions. This study underscores the inherent risks associated with endotracheal intubation and reinforces the necessity of adhering to recommended practices and adopting a patient-centric approach in every case. It highlights the importance of thorough preparation, taking into account the anatomical and mechanical risk factors, and emphasizes the critical role of proper equipment selection and technique mastery in mitigating the risk of complications. The findings serve as a valuable guide for improving safety standards in the operating room and reducing the incidence of intubation-related iatrogenic injuries
Дод.точки доступу:
Садовий, В. Ю.
Кучин, Ю. Л.
Бєлка, К. Ю.
Сажин, Д. С.
Соколова, Л. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
17.


   
    Особливості перебігу пологів у жінок з патологічним гестаційним збільшенням маси тіла [Текст] = Characteristics of labor in women with pathological gestational weight gain / С. О. Остафійчук [та ін.]. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2024. - N 1. - С. 112-119. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
ВЕСА ТЕЛА УВЕЛИЧЕНИЕ -- WEIGHT GAIN (физиология)
ПОСЛЕРОДОВЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PUERPERAL DISORDERS (патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
КЕСАРЕВО СЕЧЕНИЕ -- CESAREAN SECTION (реабилитация, тенденции)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета: Вивчити особливості перебігу пологів у жінок в залежності від вихідної маси тіла та рівня збільшенням маси тіла під час вагітності. Матеріали і методи: Обстежено 219 вагітних, з яких 153 (69,9 %) були з нормальним індексом маси тіла (ІМТ), 18 (8,2 %) – з недостатнім, 23 (10,5 %) – з надмірним та 25 (11,4 %) з ожирінням. У 100 (45,7 %) жінок діагностовано рекомендоване гестаційне збільшення маси тіла (ГЗМТ), у 45 (20,5 %) – недостатнє, у 74 (33,8 %) – надлишкове. Використовували пакет статистичного аналізу на базі Microsoft Excel та програми «Statistica 12.0» (StatSoft Inc.,USA). Результати: Випадки ускладненого перебігу пологів при надмірному ІМТ статистично значущі у жінок з патологічним ГЗМТ. Надлишкове ГЗМТ підвищує шанси кесаревого розтину (χ2=3,86, р0,05) та (χ2
Prepregnancy maternal body mass index (BMI) and gestational weight gain (GWG) are strongly correlated with pregnancy outcomes. The studies of the mode of delivery reveal the importance of implementing preventive measures to influence women's body weight at the preconceptional stage and during pregnancy. Aim. To study the characteristics of labor in women depending on the prepregnancy body weight and the level of weight gain during pregnancy. Materials and methods. A prospective study was carried out at the Ivano-Frankivsk City Clinical Perinatal Center, Ukraine. 219 pregnant women were enrolled to the study: 153 (69.9 %) with normal initial BMI, 18 (8.2 %) – insufficient, 23 (10.5 %) – excessive, and 25 (11.4 %) with obesity. 100 (45.7 %) women had recommended GWG, 45 (20.5 %) – insufficient, 74 (33.8 %) – excessive. Pre-pregnancy weight status of patients was assessed with BMI (kilogram/ meter2) calculated from pre-pregnancy weight and height. A statistical analysis package based on Microsoft Excel and the "Statistica 12.0" program (StatSoft Inc., USA) were used. The differences between the selections were considered statistically reliable at p0,05. Results. All women have delivered at full-term pregnancy in (39.2±1.1) weeks (95% CI 39.2-39.6). Excessive BMI and excessive GWG were associated with an increased frequency of complications during labor and delivery. However, it was diagnosed that the cases of complicated labors in excessive BMI pregnant were statistically significant in women with a GWG pathological deviating from the recommended one. In pregnant women with excessive BMI and obesity, the frequency of emergency cesarean sections increased significantly, by 2.7 times (p0.05) and 3.0 times (p0.05), respectively. Excessive GWG increased the chances of cesarean section (χ20.05).
Дод.точки доступу:
Остафійчук, С. О.
Нейко, О. В.
Куса, О. М.
Левицький, І. В.
Кінаш, Н. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
18.


    Моцюк, Ю. Б.
    Самостійна робота студентів під час дистанційного навчання в умовах пандемії та воєнного стану [Текст] = Independent work of students during distance learning in conditions of pandemic and martial law / Ю. Б. Моцюк, С. О. Остафійчук, І. О. Басюга. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2024. - N 1. - С. 208-211. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
МОДЕЛИ ОБУЧЕНИЯ -- MODELS, EDUCATIONAL
ОБРАЗОВАНИЕ ДИСТАНЦИОННОЕ -- EDUCATION, DISTANCE (методы, организация и управление, тенденции)
СТУДЕНТЫ МЕДИЦИНСКИХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЙ -- STUDENTS, HEALTH OCCUPATIONS
САМОПОДГОТОВКИ ПРОГРАММЫ -- SELF-EVALUATION PROGRAMS (организация и управление, тенденции)
ОБРАЗОВАНИЕ И ПРАКТИЧЕСКОЕ ОБУЧЕНИЕ МЕДРАБОТНИКОВ -- EDUCATION, PUBLIC HEALTH PROFESSIONAL (организация и управление, статистика, тенденции)
Анотація: Пандемія COVID-19, а згодом і повномасштабна війна на території України спричинили значущі зміни в організації освітнього процесу. Дистанційна форма навчання стала сучасною альтернативою доступу до знань, а вищі навчальні заклади намагаються адаптувати до нових умов свої напрацювання задля забезпечення всіх складових освітнього процесу. Самостійна робота є засобом підвищення ефективності процесу навчання та підготовки слухачів до поповнення власних знань. Дистанційне навчання надає студентам доступ до джерел інформації, підвищує ефективність самостійної роботи, дає нові поштовхи для творчого самовираження, пошуку та закріплення різних професійних навичок, а викладачам дозволяє реалізовувати необхідні для цього форми й методи навчання. Також із використанням засобів дистанційного навчання мотивація студентів підсилюється завдяки новизні, нетрадиційності подання навчального матеріалу, можливості самостійного розв’язання запропонованих завдань. Мета роботи. Удосконалити організацію та методи контролю за виконанням самостійної роботи студентів в умовах дистанційного навчання за допомогою впровадження активних методів навчання на кафедрі акушерства й гінекології. Результати. З метою організації та поліпшення контролю виконання самостійної й індивідуальної роботи студентів на кафедрі акушерства та гінекології впроваджено розбір клінічних кейсів. За запропонованими викладачем клінічними ситуаціями студенти самостійно опрацьовують матеріал і представляють у форматі мультимедійної презентації. В залежності від патологічної ситуації слухачі за допомогою інтернет-пошуку пропонують до уваги відеоролики можливих маніпуляцій і оперативних втручань із детальним розбором етапів лікування. Студентові також рекомендовано самостійно провести літературний пошук і представити сучасні концепції етіології, механізму розвитку обраної патології, методи діагностики та лікування згідно з останніми міжнародними й національними клінічними протоколами. Створення клінічних кейсів подають як в індивідуальному, так і в груповому форматах, що розширює уміння учасників навчального процесу працювати в команді. Презентація власних результатів відбувається на практичних заняттях у присутності всіх студентів групи й викладача на кшталт конференції із можливістю активної дискусії, запитань-відповідей. Висновки. Грамотно організована самостійна робота в дистанційному або змішаному форматах дозволяє не тільки ефективно проводити практичні заняття, а й формувати стійкий інтерес студентів до предмета, який подано до вивчення, виробляти намагання та вміння самостійно добувати знання
The COVID-19 pandemic, and later a full-scale war on the territory of Ukraine, caused significant changes in the organization of the educational process. Distance learning has become a modern alternative to access to knowledge, and higher education institutions are trying to adapt their work to new conditions to ensure all components of the educational process. Independent work is a means of increasing the effectiveness of the learning process and preparing students for independent replenishment of their knowledge. Distance learning gives students access to sources of information, increases the efficiency of independent work, provides new opportunities for creative self-expression, finding and consolidating various professional skills, and allows teachers to implement forms and methods of learning. With the use of distance learning tools, students' motivation is also strengthened due to the novelty, non-traditional presentation of educational material, and the possibility of independently solving the proposed tasks. The main types of educational classes during distance learning in the process of credit-modular learning are: lecture, seminar, practical classes, laboratory classes, consultations. All the mentioned types of classes are based on independent study of educational material. It is very important in the remote system to hold consultations, where students remotely receive answers from the teacher to specific questions or explanations of certain theoretical provisions and aspects of their application. Distance learning is a process of interaction between a teacher and a student, based on the use of modern information and telecommunication technologies, which make it possible to conduct distance learning, which is relevant in the conditions of a pandemic and martial law
Aim. To improve the organization and methods of monitoring the performance of students' independent work in the conditions of distance learning through the implementation of active learning methods at the Department of Obstetrics and Gynecology. Results: In order to organize and improve the control of independent and individual work of students, the department of obstetrics and gynecology introduced the analysis of clinical cases. According to the teacher's proposed clinical situations, students independently work out and present them in the format of a multimedia presentation. Depending on the pathological situation, students use Internet searches to present videos of possible manipulations and surgical interventions with a detailed analysis of the stages of treatment. The student is also invited to independently conduct a literature search and present modern concepts of etiology, the mechanism of development of the selected pathology, methods of diagnosis and treatment according to the latest international and national clinical protocols. The creation of clinical cases is offered in both individual and group formats, which expands the opportunity for participants of the educational process to work in a team. The presentation of own results takes place in practical classes in the presence of all students of the group and the teacher in the form of a conference with the possibility of active discussion, questions and answers. Conclusions. Competently organized independent work in a remote or mixed format allows not only to effectively conduct practical classes, but also to form a stable interest of students in the subject being studied, to make efforts and the ability to acquire knowledge independently
Дод.точки доступу:
Остафійчук, С. О.
Басюга, І. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
19.


    Микитин, Л. М.
    Вплив програми фізичної терапії на показники рівноваги в осіб похилого віку з черепно-мозковою травмою [Текст] = Influence of the physical therapy program on balance indicators in elderly persons with train injuries / Л. М. Микитин, І. В. Дідоха. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2024. - N 1. - С. 108-111. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ЧЕРЕПНО-МОЗГОВЫЕ ТРАВМЫ -- CRANIOCEREBRAL TRAUMA (осложнения, патофизиология, этиология)
ПОСТУРАЛЬНОЕ РАВНОВЕСИЕ -- POSTURAL BALANCE (физиология)
МЕХАНОТЕРАПИЯ -- MOTION THERAPY, CONTINUOUS PASSIVE (использование, статистика, тенденции)
ПОЖИЛЫЕ -- AGED (психология, физиология)
ОЗДОРОВИТЕЛЬНЫХ МЕРОПРИЯТИЙ ПРОГРАММЫ -- HEALTHY PEOPLE PROGRAMS (классификация, организация и управление, статистика, тенденции)
Анотація: Черепно-мозкова травма є однією з найпоширеніших причин інвалідизації та смертності у всьому світі. Ця нозологія економічно обтяжлива з огляду на широку поширеність серед дорослого працездатного населення. Мета: обґрунтувати доцільність застосування, розробити та оцінити ефективність програми фізичної терапії з позицій корекції показників рівноваги в ОПВ з ЧМТ. Матеріали та методи. У процесі дослідження було обстежено 21 пацієнта похилого віку з наслідками легкої ЧМТ у відновному періоді реабілітації. Група 1 (ГР1 - 4 чоловіків та 6 жінок віком 65,2±1,4 роки) проходила реабілітацію згідно із загальними принципами, із застосуванням преформованих фізичних факторів та загальної кінезітерапії. Групу 2 (ГР2, 5 чоловіків і 6 жінок віком 66,2±2,1 роки) склали особи, які проходили реабілітацію із застосуванням розробленої програми фізичної терапії (ПФТ) з додатковим використанням систем вправ Otago exercise programme. У процесі виконання дослідження застосовувались такі методи: аналіз літератури за темою дослідження, розпитування та анкетування, фізіологічні та клінічні методи обстеження, методи математичної статистики. Результати. практичного впровадження ПФТ в ОПВ з наслідками ХП було визначено поліпшення їх стану, що проявлялося у зменшенні скарг та інтенсивності больового синдрому (за шкалою ВАШ), покращенням стану кульшового суглоба (за результатами огляду, пальпації), нормалізацією стану м’язів НК (визначення обхвату м’язів), покращення виконання активностей повсякденного життя (за індексом Бартел, шкалою Лоутона), зменшення вираження дискоординаторних порушень (Коротка батарея тестів фізичної активності, Оцінки рухової активності літніх людей) та ризику падіння (Шкала балансу Берг, Міжнародна шкала падіння); швидкісні характеристики пересування (6-хвилинний тест). Висновки. Отримані параметри впровадження розробленої програми свідчать про те, що розроблену методику фізичної терапії із використанням Otago exercise programme доцільно призначати у процесі фізичної терапії осіб похилого віку з наслідками ЧМТ
Traumatic brain injury is one of the most common causes of disability and death worldwide. This nosology is economically burdensome in view of the wide prevalence among the adult working population. Purpose: to substantiate the expediency of application, develop and evaluate the effectiveness of a physical therapy program from the standpoint of correction of balance indicators in OPV with TBI. The object of the study: the functional state of the body of the OPV with the consequences of TBI in the recovery period. The subject of the study: the effect of the FT program on the coordination indicators of OPV with the consequences of TBI. Practical significance of the research. It is determined by the creation of a program of physical therapy for OPV with the consequences of TBI in the recovery period, the use of which allows to achieve an increase in the quality of life and a decrease in the risk of falling due to the reduction of the degree of discoordination disorders. Materials and methods. In the course of the study, 21 elderly patients with the consequences of mild TBI were examined in the recovery period of rehabilitation. Group 1 (GR1 - 4 men and 6 women aged 65.2±1.4 years) underwent rehabilitation according to general principles, using preformed physical factors and general kinesitherapy. Group 2 (GR2, 5 men, 6 women, aged 66.2±2.1 years) was made up of persons undergoing rehabilitation using the developed physical therapy program (PFT) with additional use of the Otago exercise program. In the course of the research, the following methods were used: literature analysis on the research topic, questioning and questionnaires, physiological and clinical methods of examination, methods of mathematical statistics. The results. the practical implementation of PFT in OPV with the consequences of CP was determined to improve their condition, which was manifested by an improvement in the reduction of complaints and intensity of pain syndrome (according to the VASH scale), improvement in the condition of the hip joint (according to the results of examination, palpation), normalization of the condition of the NC muscles (determination of girth muscles), improvement in activities of daily living (according to the Barthel index, Lawton scale), reduction in the expression of discoordinative disorders (Short Battery of Physical Activity Tests, Assessment of Motor Activity of the Elderly), and fall risk (Berg Balance Scale, International Fall Scale); speed characteristics of movement (6-minute test). Conclusions. During the examination of OPV with the consequences of TBI, the following changes were determined, to which it is advisable to direct PFT: a number of complaints, pronounced pain syndrome, deterioration in the performance of activities of daily life, pronounced discoordinative disorders, high risk of falling, decrease in the speed of movement characteristics. On the basis of the obtained data, a technique of physical therapy of OPV with the consequences of TBI was developed using the Otago exercise program, which also included rehabilitation massage and therapeutic exercises, the use of which should contribute to reducing the intensity of the detected discoordinative disorders. The obtained parameters of the implementation of the developed program indicate that the developed method of physical therapy using the Otago exercise program is appropriate to prescribe in the process of physical therapy of elderly people with the consequences of TBI
Дод.точки доступу:
Дідоха, І. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
20.


    Кулаєць, Н. М.
    Вплив фібриляції передсердь на перебіг серцевої недостатності: у фокусі діастолічна функція та біомаркери [Текст] = The impact of atrial fibrillation on the course of heart failure: focus on diastolic function and biomarkers / Н. М. Кулаєць. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2024. - N 1. - С. 94-98. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
СЕРДЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ ДИАСТОЛИЧЕСКАЯ (патофизиология, этиология)
МИОКАРДА РЕЗЕРВ ФРАКЦИЙ КРОВОТОКА -- FRACTIONAL FLOW RESERVE, MYOCARDIAL (физиология)
ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ -- ATRIAL FIBRILLATION (патофизиология, этиология)
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS (анализ)
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Серцева недостатність зі збереженою фракцією викиду (СНзбФВ) та фібриляція передсердь (ФП) - тісно пов'язані між собою серцево-судинні захворювання. Їх складна взаємодія та спільні фактори ризику ускладнюють лікування
Мета – дослідити взаємозв'язок між діастолічною дисфункцією та рівнями серцевих біомаркерів (NT-proBNP, ST2 та галектину-3) у пацієнтів із серцевою недостатністю зі збереженою фракцією викиду та оцінити прогностичну цінність цих біомаркерів у діагностиці та оцінці тяжкості діастолічної дисфункції. Матеріали і методи. Дослідження проводилося як одноцентрове когортне дослідження на базі Івано-Франківського обласного клінічного кардіологічного центру, а матеріали та методи, що використовувалися, описані нижче. Пацієнти були розподілені на дві групи: одна - лише з СНзбФВ (41 пацієнт), інша - з СНзбФВ та фібриляцією передсердь (ФП) (64 пацієнти). Результати. Аналіз показав достовірні відмінності ехокардіографічних параметрів та біомаркерів між двома групами. Пацієнти як з СНзбФВ, так і з ФП мали більш виражені ехокардіографічні ознаки збільшення та дисфункції лівого передсердя. Аналіз біомаркерів виявив вищі рівні NT-proBNP, sST2 і галектину-3 у пацієнтів з СНзбФВ і ФП порівняно з пацієнтами лише з ГЛШ, що вказує на більш тяжкий клінічний перебіг. Результати дослідження дозволяють зробити впевнений висновок, що ФП має значний вплив на прогресування та тяжкість перебігу СНзбФВ. Висновки: 1. sST2 є ключовим показником, оскільки його сильна кореляція з наявністю ФП у пацієнтів із СНзбФВ дозволяє з високою точністю визначити вираженість міокардіального стресу. 2. Негативні кореляції Deceleration time та ФВ ЛШ у групі СНзбФВ + ФП вказують на більш виражену діастолічну та систолічну дисфункцію у цій групі, що свідчить про необхідність пошуку таргетних стратегій ведення цих пацієнтів. 3. Позитивна кореляція між LAVI і біомаркерами міокардіального стресу свідчить про те, що збільшення передсердь є важливим фактором, який впливає на ступінь тяжкості СНзбФВ, особливо у пацієнтів з ФП.
Heart failure with preserved ejection fraction (HFpEF) and atrial fibrillation (AF) are increasingly common cardiovascular diseases that are closely related to each other. The combination of these conditions complicates treatment due to their complex interaction and shared risk factors. The purpose. To investigate the relationship between diastolic dysfunction and levels of cardiac biomarkers (NT-proBNP, ST2 and galectin-3) in patients with heart failure with preserved ejection fraction and to assess the prognostic value of these biomarkers in the diagnosis and assessment of the severity of diastolic dysfunction. Materials and methods. The study was a single-center cohort study conducted at the Ivano-Frankivsk Regional Clinical Cardiology Center. The study included 105 patients diagnosed with heart failure with preserved ejection fraction (HFpEF). These patients were divided into two groups: one with HFpEF only (41 patients) and another with both HFpEF and atrial fibrillation (AF) (64 patients). Participants were ambulatory patients aged 45 years and older with preserved left ventricular ejection fraction (50%) and elevated NT-proBNP levels (125 pg/mL). Patients with acute myocardial infarction, severe valvular heart disease, or non-ischemic cardiomyopathy were excluded. The study adhered to the tenets of the Declaration of Helsinki and received ethical approval from the Ethics Committee of the Ivano-Frankivsk National Medical University. The diagnosis of HFpEF and AF was made according to the ESC 2016 and ESC 2020 guidelines, respectively. Participants underwent comprehensive clinical and instrumental examinations, including heart failure functional class assessment, resting echocardiography, and blood analysis for NT-proBNP, sST2, and galectin-3 levels. Echocardiography was performed using a Toshiba Aplio 400 ultrasound device, and laboratory tests were performed at the Interdepartmental Scientific Laboratory of the Ivano-Frankivsk National Medical University. Data analysis was performed using IBM SPSS Statistics version 26.0. Research results. The analysis showed significant differences in echocardiographic parameters and biomarkers between the two groups. Patients with HFpEF and AF had more pronounced echocardiographic evidence of left atrial enlargement and dysfunction. Biomarker analysis revealed higher levels of NT-proBNP, sST2 and galectin-3 in patients with HFpEF and AF compared to those with HFpEF alone, indicating a more severe clinical course. The study highlights the impact of AF on the progression and severity of HFpEF
Вільних прим. немає

Знайти схожі
 1-20    21-40   41-50 
 
Стандартний
Розширений
Професійний
За словником
УДК-навігатор
Тематичний навігатор
Статистика звернень
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)