Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку
Книги
Періодичні видання
Бібліотечні видання
Вища освіта
Краєзнавство
Рідкісні видання
Зона пошуку
у знайденому
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: <.>II=АУ50/2024/1<.>
Загальна кількість знайдених документів : 50
Показані документи з 1 по 20
 1-20    21-40   41-50 
1.


   
    Хрестоматія лікування пахвинних гриж [Текст] = Chrestomaty of the treatment of inguinal hernia / М. Г. Гончар [та ін.]. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2024. - N 1. - С. 254-258. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ ВОССТАНОВИТЕЛЬНЫЕ -- RECONSTRUCTIVE SURGICAL PROCEDURES (история, методы, тенденции)
ГРЫЖА ПАХОВАЯ -- HERNIA, INGUINAL (патофизиология, хирургия, этиология)
ХИРУРГИЯ ПЛАСТИЧЕСКАЯ -- SURGERY, PLASTIC (использование, методы, тенденции)
АБСОРБИРУЕМЫЕ ИМПЛАНТАТЫ -- ABSORBABLE IMPLANTS (использование, тенденции)
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY (использование, история, методы, стандарты, тенденции)
Анотація: Хірургічне лікування пахвинних гриж на сьогодні не має альтернативи. Операції з цього приводу за частотою посідають перше місце серед планових хірургічних втручань як у нашій країні, так і за кордоном. Це зумовлює медичну й соціальну значущість проблеми. У статті проведений історичний екскурс розвитку лікування пахових гриж, починаючи з древніх часів і до сьогодення. Підсумок досягнень медицини в лікуванні гриж схематично окреслив Оганес Зардарян (2019): Авіцена, який жив приблизно на початку ХI століття, запропонував застосовувати аускультацію для диференціальної діагностики грижі й гідроцеле. Уільям Саличет, який жив в 1250 році, був прихильником збереження яєчка при герніотомії. Роланд з Парми у 1383 році запропонував вправляти защемлені грижі хворим лежачи на спині з незначно піднятим догори тазом. Гай де Шауляк, який проживав у XIV столітті, автор книги «Chirugia Magna», помітив різницю між пахвинною і стегновою грижами. Він, так само як і Роланд, вірив у ручне вправлення грижі в положенні Тренделенбурга. Габріель Фаллопій – відомий анатом, який вивчав жіночу статеву систему і описав фаллопієві труби, внаслідок спостережень відзначив високу розповсюдженість гриж у співаків і монахів. Лоренц Гейстер, який проживав в Амстердамі у XVIII столітті, зробив перший опис прямої пахвинної грижі. Петрус Кампер з Лейдена приблизно в той же час, що і Гейстер, описав ретельну хірургічну анатомію пахвинної грижі і поверхневий листок, який з передньої стінки безпосередньо переходить у відповідну фасцію стегна, промежини і в м’язову оболонку – фасція Кампера. Франц Гессельбах описав зв’язку, яка отримала його ім’я, а також трикутник – місце виходу прямих пахвинних гриж. У середині XIX століття брати Мейо запропонували спосіб операції пупкових гриж шляхом утворення дуплікатури апоневрозу в горизонтальному напрямку. У той же час український хірург Кирило Михайлович Сапежко запропонував свій метод створення дуплікатури у вертикальному напрямку з накладанням поодиноких, а не П-подібних швів. Звичайно, це не повний перелік досягнень медицини за тисячоліття, але він дає певне уявлення про розвиток хірургії пахвинних гриж у світі. Висновки. Важливим етапом подальшого розвитку хірургії пахвинних гриж є експериментальна розробка і впровадження у клінічну практику синтетичних та алопластичних матеріалів, застосування яких дозволить значно знизити відсоток рецидивів. На сучасному етапі хірургії гриж, починаючи з 80-х років ХХ століття, підхід до лікування став диференційованим у кожному конкретному випадку, а методикою алопластики пахових гриж, яка стала «золотим стандартом», володіють практично всі хірурги сьогодення
Surgical treatment of inguinal hernias currently has no alternative. Operations in this regard are the most frequent among planned surgical interventions both in our country and abroad. This determines the medical and social significance of the problem. Patients with abdominal wall hernias make up 8-18% of the total number of surgical inpatients, and the specific weight of inguinal hernias is 70-75%. For almost 4 thousand years, a huge amount of material has been accumulated on the study of the etiology and pathogenesis of inguinal hernias, and the technique of surgical intervention has been improved. Along with this, the problems of herniology have not become less relevant because the results of treatment cannot fully satisfy either patients or surgeons. The article provides a historical tour of the development of inguinal hernia treatment, starting from ancient times to the present. The summary of the achievements of medicine in the treatment of hernias was schematically drawn by Hovhannes Zardaryan (2019): Avicenna, who lived around the beginning of the 11th century, suggested using auscultation for the differential diagnosis of hernia and hydrocele. William Salichet, who lived in 1250, was a supporter of preserving the testicle during herniotomy. Roland from Parma in 1383 proposed to exercise pinched hernias with patients lying on their backs with the pelvis slightly elevated. Guy de Chauliac, who lived in the 14th century, author of the book "Chirugia Magna", noticed the difference between inguinal and femoral hernias. He, like Roland, believed in manual hernia repair in the Trendelenburg position. Gabriel Fallopius is a famous anatomist who studied the female reproductive system and described the fallopian tubes, as a result of his observations he noted the high prevalence of hernias in singers and monks. Lorenz Heister, who lived in Amsterdam in the 18th century, made the first description of a direct inguinal hernia. Petrus Camper from Leiden, at about the same time as Heister, described the detailed surgical anatomy of the inguinal hernia and the superficial sheet, which from the front wall directly passes into the corresponding fascia of the thigh, perineum and into the muscle sheath - Camper's fascia. Franz Hesselbach described the ligament that is named after him, as well as the triangle - the exit point of direct inguinal hernias. In the middle of the 19th century, the Mayo brothers proposed a method of operating umbilical hernias by forming a duplication of the aponeurosis in the horizontal direction. At the same time, the Ukrainian surgeon Kyrylo Mykhailovych Sapezhko proposed his method of creating duplication in the vertical direction with the application of single, not U-shaped, sutures. Of course, this is not a complete list of medical achievements over the millennium, but it gives a certain idea of the development of inguinal hernia surgery in the world
Дод.точки доступу:
Гончар, М. Г.
Кучірка, Я. М.
Мельник, І. В.
Чурпій, І. К.
Федорика, Р. Я.
Міщук, В. В.
Дяків, М. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
2.


    Грицик, А. Р.
    Характеристика та перспективи застосування рослин роду anemone l. у медицині [Текст] = Characteristics and prospects of use of plants of the genus anemone l. in medicine / А. Р. Грицик, Л. М. Тузін. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2024. - N 1. - С. 259-265. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ОБЗОР -- REVIEW
ФИТОТЕРАПИЯ -- PHYTOTHERAPY (использование, тенденции)
МЕДИЦИНА АЛЬТЕРНАТИВНАЯ -- COMPLEMENTARY THERAPIES (использование, методы, тенденции)
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ И МИКРОСКОПИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ -- MORPHOLOGICAL AND MICROSCOPIC FINDINGS
ХИМИЧЕСКИХ ВЕЩЕСТВ ДЕЙСТВИЕ И ПРИМЕНЕНИЕ -- CHEMICAL ACTIONS AND USES
ТАБЛИЦЫ -- TABLES
Анотація: Мета роботи. Аналіз і узагальнення літературних джерел щодо сучасного стану вивчення ботанічної характеристики, поширення, хімічного складу й фармакологічної активності рослин роду Анемона, перспектив їх подальшого дослідження та використання в медицині. Проведено морфологічний аналіз видів роду Анемона, що зростають на території України. Матеріали і методи. Проаналізовано інформаційні джерела щодо ареалу зростання, вмісту біологічно активних речовин, фармакологічної активності рослин роду Анемона (Anemone L.), проведено морфологічний аналіз і описано відмінні ознаки видів роду Анемона, які зростають на території України. Використано історичний, бібліографічний, аналітичний, морфологічний методи, систематичний огляд. Результати й обговорення. Відповідно до бази даних «WFO Plant List» до роду Анемона належать понад 200 видів. На території України зростають 5 із них: Anemone nemorosa L., Anemone ranunculoides L., Anemone silvestris L., Anemone narcissiflora L., Anemone laxa Juz. Види роду Анемона (Anemone L.) – багаторічні трав’янисті рослини з прямостоячим стеблом, із зеленими, зібраними кільцем листками. Квіти поодинокі, середніх розмірів. Плід – сім’янка. До основних біологічно активних речовин рослин роду Анемона відносять алкалоїди, сапоніни, глікозиди (протоанемонін, анемонін, ранункулін), терпеноїди, лактони. Представники роду Анемона є офіцинальними в Китаї, їх широко використовують у гомеопатії, здавна застосовують у народній медицині, рослини виявляють протимікробні, протизапальні, протипухлинні, спазмолітичні, седативні властивості. Висновки. У результаті проведеного морфологічного аналізу видів роду Анемона (Anemone L.), які зростають на території України, визначено ключові відмінні характеристики, що сприяють ідентифікації конкретного виду. Так, беручи до уваги дані експериментальних досліджень, досвід застосування, багатий вміст біологічно активних сполук і значний спектр фармакологічної активності, констатуємо: рослини роду Анемона (Anemone L.) є перспективним джерелом для досліджень і створення нових лікарських засобів
The aim of the study. Analysis and generalization of literary sources on the current state of studying the botanical characteristics, distribution, chemical composition and pharmacological activity of plants of the genus Anemone (Anemone L.), prospects for their further research and use in medicine. Morphological analysis of species of the genus Anemone growing on the territory of Ukraine. Materials and methods. Information sources on growth area, content of biologically active substances, pharmacological activity of plants of the genus Anemone L. were analyzed, morphological analysis of species of the genus Anemone growing on the territory of Ukraine was conducted and their distinguishing features were described. The historical, bibliographic, analytical, morphological methods, systematic review used in the work. Results. According to the database «WFO Plant List», the genus Anemone includes more than 200 species. On the territory of Ukraine 5 species of the genus Anemone L. are growing, including Anemone nemorosa L., Anemone ranunculoides L., Anemone sylvestris L., Anemone narcissiflora L., Anemone laxa Juz. Anemones grow mainly in temperate broad-leaf and mixed forests, on forest glades, meadows, forest edges (Anemone nemorosa L., Anemone ranunculoides L., Anemone sylvestris L.,), on grassy slopes and among sparse shrubs (Anemone narcissiflora L., Anemone laxa Juz.). Species of the genus Anemone L. are perennial herbaceous plants with an erect stem, with green leaves collected in a ring. Flowers are single, medium-sized. The fruit is an achene. The main biologically active substances of Anemone plants include alkaloids, saponins, glycosides (protoanemonin, anemonin, ranunculin), terpenoids and lactones. Plants of the genus Anemone L. are official in China, they are widely used in homeopathy and have long been used in folk medicine. The plants have antimicrobial, anti-inflammatory, antitumor, antispasmodic, sedative properties. External infusions of anemone herbs are used for the treatment of gout, arthritis, and purulent skin inflammations. In homeopathy, medicines from anemone are popular in the form of homeopathic dilutions, pellets, tinctures, granules in tubes. In folk medicine, various parts of the anemone plant are utilized in the form of infusions, decoctions, and tinctures.Plants of the genus Anemone are widely used as decorative plants in parks, gardens, and squares; species contribute to biodiversity and play an important role in natural ecosystems, provide aesthetic value to the natural landscape, have anti-erosion, water-regulating and soil-creating importance.Conclusions. As a result of the morphological analysis of species of the genus Anemone L. growing on the territory of Ukraine, the key differences that contribute to the identification of a specific species were determined. The species can be distinguished by the height and pubescence of the stem, the shape and arrangement of the leaves, the size and color of the flowers. Given the data of experimental studies, the experience of use, the rich content of biologically active compounds and a significant spectrum of pharmacological activity, plants of the genus Anemone L. are a promising source for research and the creation of new medicines. The results of the conducted analysis of literary sources serve as a prerequisite for further phytochemical and pharmacological research on the plants of the genus Anemone L., as well as for the development of new medicinal products based on them
Дод.точки доступу:
Тузін, Л. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
3.


   
    Характеристика мікробного пейзажу у пацієнток з ендометріомами, поєднаними із запальними процесами органів малого тазу [Текст] = Characteristics of the microbiota in patients with endometriomas combined with pelvic inflammatory processes / Р. В. Бігун [та ін.]. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2024. - N 1. - С. 15-20. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ЭНДОМЕТРИОЗ -- ENDOMETRIOSIS (микробиология, осложнения, патофизиология, этиология)
ЭНДОМЕТРИЯ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- ENDOMETRIAL NEOPLASMS (микробиология, осложнения, патофизиология, этиология)
ТАЗОВЫХ ОРГАНОВ ВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ БОЛЕЗНИ -- PELVIC INFLAMMATORY DISEASE (микробиология, осложнения, патофизиология, этиология)
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA
ВАГИНАЛЬНЫЕ ВЫДЕЛЕНИЯ -- VAGINAL DISCHARGE (микробиология, патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Кл.слова (ненормовані):
ЭНДОМЕТРИОМЫ
Анотація: Мета. Вивчити мікробний пейзаж у пацієнток з ендометріомами, поєднаними із запальними процесами органів малого тазу для покращення ефективності терапії. Методи. У дослідження включили 120 жінок. З них: 45 з ендометріомами, поєднаними із запальними процесами органів малого тазу (І група), 45 з ізольованими ендометріомами (ІІ група) та 30 жінок без виявленого ендометріозу чи запальних захворювань органів малого тазу (контрольна група). Склад мікробіоти визначали шляхом бактеріоскопічного дослідження секрету із цервікального каналу, піхви та уретри, бактеріологічного дослідження виділень цервікального каналу, а також використання ДНК-ПЛР-діагностики. Результати дослідження. Вивчення результатів бактеріологічного дослідження з цервікального каналу продемонструвало, що у пацієнток І групи порівняно з групою контролю у цервікальному каналі були виявлені E. coli; Staphylococcus sрp.; C. albicans та ряд інших мікроорганізмів. U. urealуticum та M. hominis були виявлені у пацієнток І та ІІ груп, але достовірно частіше та з вищим рівнем КУО/мл у жінок І групи. У більшого відсотка пацієнток І групи були виявлені грам-від’ємні бактерії – 26,7 %, з них E. сoli – 22,2 %; грам-позитивних коків – 48,8 %, з них Staphylococcus spp. – 24,4 %, Streptococcus spp. – 8,8 %, Enterococcus faecalis – 4,4 %; представників класу Mollicutes – 37,8 %, з них U. urealуticum – 26,7 %), що у 3,3-4,0 рази перевищує верифікацію даних збудників у пацієнток ІІ групи. При проведенні ПЛР-діагностики у пацієнток І групи були виявлені: Ch. trachomatis – у 5 (11,1 %); Ureaplasma urealуticum у дещо більшій долі – 14 (31,1 %), вірус папіломи людини (HPV, тип 16; 18) – у 10 (22,2 %); цитомегаловірус (CMV) – у 12 (26,7 %); вірус генітального герпесу (HSV 1 та 2 типу) – у 6 (13,3 %); M. genitalium – у 5 (11,1 %) осіб. Висновок. При комбінації ендометріом з запальними захворюваннями органів малого тазу спостерігається зміна мікробіому цервікального каналу з зростанням числа колоній як умовно-патогенних, так і патогенних мікроорганізмів, що може свідчити про пригнічення факторів локального імунітету піхви.Мета. Вивчити мікробний пейзаж у пацієнток з ендометріомами, поєднаними із запальними процесами органів малого тазу для покращення ефективності терапії. Методи. У дослідження включили 120 жінок. З них: 45 з ендометріомами, поєднаними із запальними процесами органів малого тазу (І група), 45 з ізольованими ендометріомами (ІІ група) та 30 жінок без виявленого ендометріозу чи запальних захворювань органів малого тазу (контрольна група). Склад мікробіоти визначали шляхом бактеріоскопічного дослідження секрету із цервікального каналу, піхви та уретри, бактеріологічного дослідження виділень цервікального каналу, а також використання ДНК-ПЛР-діагностики. Результати дослідження. Вивчення результатів бактеріологічного дослідження з цервікального каналу продемонструвало, що у пацієнток І групи порівняно з групою контролю у цервікальному каналі були виявлені E. coli; Staphylococcus sрp.; C. albicans та ряд інших мікроорганізмів. U. urealуticum та M. hominis були виявлені у пацієнток І та ІІ груп, але достовірно частіше та з вищим рівнем КУО/мл у жінок І групи. У більшого відсотка пацієнток І групи були виявлені грам-від’ємні бактерії – 26,7 %, з них E. сoli – 22,2 %; грам-позитивних коків – 48,8 %, з них Staphylococcus spp. – 24,4 %, Streptococcus spp. – 8,8 %, Enterococcus faecalis – 4,4 %; представників класу Mollicutes – 37,8 %, з них U. urealуticum – 26,7 %), що у 3,3-4,0 рази перевищує верифікацію даних збудників у пацієнток ІІ групи. При проведенні ПЛР-діагностики у пацієнток І групи були виявлені: Ch. trachomatis – у 5 (11,1 %); Ureaplasma urealуticum у дещо більшій долі – 14 (31,1 %), вірус папіломи людини (HPV, тип 16; 18) – у 10 (22,2 %); цитомегаловірус (CMV) – у 12 (26,7 %); вірус генітального герпесу (HSV 1 та 2 типу) – у 6 (13,3 %); M. genitalium – у 5 (11,1 %) осіб. Висновок. При комбінації ендометріом з запальними захворюваннями органів малого тазу спостерігається зміна мікробіому цервікального каналу з зростанням числа колоній як умовно-патогенних, так і патогенних мікроорганізмів, що може свідчити про пригнічення факторів локального імунітету піхви
Endometriosis is a chronic hormone-dependent disease characterized by the presence of endometrial tissue outside the uterine cavity, affecting up to 10% of the female population. Endometriosis is detected in an average of 80% of all women with chronic pelvic pain, although treatment of endometriosis does not always lead to complete elimination of chronic pelvic pain. The composition of the microbiome may allow us to distinguish between endometriosis-related pain in women with chronic pelvic pain. Aim. To study the microbiome in patients with endometriosis combined with inflammatory processes in the pelvic organs to improve the effectiveness of therapy. Methods. The study included 120 women: 45 with endometriosis combined with inflammatory processes in the pelvic organs (Group I), 45 with isolated endometriosis (Group II), and 30 women without detected endometriosis or inflammatory diseases of the pelvic organs (control group). The composition of the microbiota was determined by bacterioscopic examination of secretions from the cervical canal, vagina, and urethra, bacteriological examination of cervical canal, and the use of DNA-PCR diagnostics. Research results. The study of the results of bacteriological examination of the cervical canal demonstrated that in patients of Group I compared to the control group, E. coli; Staphylococcus spp.; C. albicans, and several other microorganisms were detected in the cervical canal. U. urealyticum and M. hominis were found in patients of Groups I and II, but significantly more often in patients of Group I. In a greater percentage of patients in group I, gram-negative bacteria (E. coli; Klebsiella; Proteus mirabilis) were detected - 26.7 %, including E. coli - 22.2 %; gram-positive cocci - 48.8 %, including Staphylococcus spp. - 24.4 %, Streptococcus spp. 8.8 %, Enterococcus faecalis 4.4 %; representatives of the Mollicutes class 37.8 %, including U. urealyticum 26.7 %), which is 3.3-4.0 times higher than the data in patients of group II (p<0.05). Among gram-positive bacteria in the cultures of patients of group I, moderate and significant growth of E. Coli, Klebsiella; Proteus mirabilis, from gram-positive cocci Staphylococcus spp., Streptococcus spp., Enterococcus faecalis, in moderate and significant growth. Also, in patients of Group I, there was a diagnostically significant level of colonies per ml for U. urealyticum and M. hominis, indicating the presence of cervicitis and the need for antibacterial therapy. In patients of Group II, the values of U. urealyticum and M. hominis corresponded to the normal range (<104 colonies per ml). PCR diagnostics in patients of group I revealed: Ch. trachomatis - in 5 cases (11.1 %); Ureaplasma urealyticum - in 14 cases (31.1 %), human papillomavirus (HPV, type 16; 18) - in 10 woman (22.2 %); cytomegalovirus (CMV) - in 12 woman (26.7 %); genital herpes virus (HSV 1 and 2) - in 6 cases (13.3 %); M. genitalium - in 5 (11.1 %) patients, which was statistically significantly higher than in patients of group II (p<0.05). Conclusions. Thus, in the combination of endometriosis with pelvic inflammatory disease, there is an alteration of the cervical canal microbiome towards an increase in the number of colonies of both conditionally pathogenic and pathogenic microorganisms, which may indicate suppression of the local immunity factors of the vagina.Endometriosis is a chronic hormone-dependent disease characterized by the presence of endometrial tissue outside the uterine cavity, affecting up to 10% of the female population. Endometriosis is detected in an average of 80% of all women with chronic pelvic pain, although treatment of endometriosis does not always lead to complete elimination of chronic pelvic pain. The composition of the microbiome may allow us to distinguish between endometriosis-related pain in women with chronic pelvic pain. Aim. To study the microbiome in patients with endometriosis combined with inflammatory processes in the pelvic organs to improve the effectiveness of therapy. Methods. The study included 120 women: 45 with endometriosis combined with inflammatory processes in the pelvic organs (Group I), 45 with isolated endometriosis (Group II), and 30 women without detected endometriosis or inflammatory diseases of the pelvic organs (control group). The composition of the microbiota was determined by bacterioscopic examination of secretions from the cervical canal, vagina, and urethra, bacteriological examination of cervical canal, and the use of DNA-PCR diagnostics. Research results. The study of the results of bacteriological examination of the cervical canal demonstrated that in patients of Group I compared to the control group, E. coli; Staphylococcus spp.; C. albicans, and several other microorganisms were detected in the cervical canal. U. urealyticum and M. hominis were found in patients of Groups I and II, but significantly more often in patients of Group I. In a greater percentage of patients in group I, gram-negative bacteria (E. coli; Klebsiella; Proteus mirabilis) were detected - 26.7 %, including E. coli - 22.2 %; gram-positive cocci - 48.8 %, including Staphylococcus spp. - 24.4 %, Streptococcus spp. 8.8 %, Enterococcus faecalis 4.4 %; representatives of the Mollicutes class 37.8 %, including U. urealyticum 26.7 %), which is 3.3-4.0 times higher than the data in patients of group II (p<0.05). Among gram-positive bacteria in the cultures of patients of group I, moderate and significant growth of E. Coli, Klebsiella; Proteus mirabilis, from gram-positive cocci Staphylococcus spp., Streptococcus spp., Enterococcus faecalis, in moderate and significant growth. Also, in patients of Group I, there was a diagnostically significant level of colonies per ml for U. urealyticum and M. hominis, indicating the presence of cervicitis and the need for antibacterial therapy. In patients of Group II, the values of U. urealyticum and M. hominis corresponded to the normal range (<104 colonies per ml). PCR diagnostics in patients of group I revealed: Ch. trachomatis - in 5 cases (11.1 %); Ureaplasma urealyticum - in 14 cases (31.1 %), human papillomavirus (HPV, type 16; 18) - in 10 woman (22.2 %); cytomegalovirus (CMV) - in 12 woman (26.7 %); genital herpes virus (HSV 1 and 2) - in 6 cases (13.3 %); M. genitalium - in 5 (11.1 %) patients, which was statistically significantly higher than in patients of group II (p<0.05). Conclusions. Thus, in the combination of endometriosis with pelvic inflammatory disease, there is an alteration of the cervical canal microbiome towards an increase in the number of colonies of both conditionally pathogenic and pathogenic microorganisms, which may indicate suppression of the local immunity factors of the vagina
Дод.точки доступу:
Бігун, Р. В.
Остафійчук, С. О.
Куса, О. М.
Перхулин, О. М.
Гвоздецька, Г. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
4.


    Партикевич, Ю. Д.
    Фактори ризику та превентивні заходи хірургічних ускладнень при лікуванні раку прямої кишки [Текст] = Risk factors and preventive measures of surgical complications in the treatment of rectal cancer / Ю. Д. Партикевич, А. Є. Крижанівська. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2024. - N 1. - С. 282-290. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ПРЯМОЙ КИШКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- RECTAL NEOPLASMS (метаболизм, осложнения, патофизиология, хирургия, этиология)
АНАСТОМОЗА НЕСОСТОЯТЕЛЬНОСТЬ -- ANASTOMOTIC LEAK (патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
НЕОАДЪЮВАНТНАЯ ТЕРАПИЯ -- NEOADJUVANT THERAPY (использование, методы, тенденции)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
МУЖЧИНЫ -- MEN
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Рак прямої кишки залишається актуальною проблемою, незважаючи на технологічний прогрес у стадіюванні та лікуванні. На сьогоднішній день не встановлено стійкого покращення виживаності хворих, навіть за наявності різних концепцій лікування. Різноманітність стратегій лікування цих хворих призводить до невизначеності в покращенні результатів. Чинники, такі як стать, неоад'ювантна терапія, гіпоальбумінемія, анемія та інші, визначають ймовірність післяопераційних ускладнень. Осмислене розуміння різних стратегій та факторів ризику може сприяти індивідуалізованому вибору методів лікування, що потенційно призведе до поліпшення не лише локального контролю захворювання, але й загальної виживаності пацієнтів із раком прямої кишки. Мета. Оцінка факторів ризику та ефективності превентивних заходів,що може забезпечити кращі результати хірургічного лікування хворих з раком прямої кишки. Методи. Проведено пошук і аналіз публікацій в базі PubMED за період з 2015 по 2023 роки, де висвітлювалися дані про застосування неоад'ювантної терапії у пацієнтів із РПК. Аналіз лікування та післяопераційних хірургічних ускладнень у пацієнтів із аденокарциномою прямої кишки І-ІІІ (T1-4N0-2M0) стадії віком від 40-80 р., які були радикально проліковані в КНП "ПКОЦ ІФ ОР" за період з 2016 по 2022 роки. Статистичну обробку даних проводили з використанням ліцензованих пакетів статистичного аналізу Microsoft Excel та «Statistica 12.0». Результати досліджень. У нашому дослідженні з’ясовано, що статистично достовірно у 3,44 рази збільшує ймовірність виникнення ускладнень після хірургічного лікування РПК чоловіча стать, проведення променевої терапії на І етапі лікування - у 3,04 рази, мають значення також індекс маси тіла більше 25 і відстань пухлини від ануса більше 5 см. Висновки. Подальші дослідження факторів ризику хірургічних ускладнень після радикального лікування раку прямої кишки забезпечать більш ефективний та персоналізований підхід до вибару тактики у цих хворих
Rectal cancer remains a relevant issue despite technological progress in staging and treatment. Currently, there is no established improvement in the survival of patients, even with various treatment concepts. In the morbidity structure of colorectal cancer, rectal cancer ranks fifth in men and sixth in women. In terms of mortality statistics, it is the fourth leading cause of death in men and the fifth in women. The diversity of preoperative treatment strategies, such as chemoradiotherapy or total neoadjuvant therapy, along with the choice between surgical intervention after neoadjuvant treatment and the "watch and wait" strategy, leads to uncertainty in improving outcomes. Despite advanced surgical techniques, the availability of fast postoperative recovery programs, and patient rehabilitation, the risk of surgical complications remains high, especially after neoadjuvant treatment. One of the most threatening complications is the inability to perform anastomosis. The occurrence of this complication leads to a decline in overall survival and an increase in the number of local recurrences. This is associated with the delay of adjuvant treatment and possibly other immunobiological factors. Treating anastomotic insufficiency is challenging, requiring an individual approach and the application of complex visualization methods for dynamic treatment control (Magnetic Resonance Imaging, Computed Tomography, endoscopy). Despite modern treatment methods for anastomotic insufficiency (endoVac systems), healing conditions involve diverting the fecal stream from the affected area through a colostomy or ileostomy, significantly reducing the quality of life for patients and leading to prolonged disability. Factors such as gender, neoadjuvant therapy, hypoalbuminemia, anemia, and others determine the likelihood of postoperative complications. A thoughtful understanding of different strategies and risk factors can contribute to an individualized choice of treatment methods, potentially leading to improvement not only in local disease control, overall survival of rectal cancer patients but also enhancing their quality of life. Objective: To assess the risk factors and effectiveness of preventive measures that can provide better outcomes for surgical treatment of patients with rectal cancer. Methods: A search and analysis of publications in the PubMed database from 2015 to 2023 were conducted, focusing on data regarding the application of neoadjuvant therapy in patients with rectal cancer. The analysis included treatment and postoperative surgical complications in patients with stage I-III (T1-4N0-2M0) rectal adenocarcinoma aged 40-80, who underwent radical treatment at the Clinical National Cancer Center "Regional Oncology Center in Ivano-Frankivsk" from 2016 to 2022. Statistical data processing was performed using licensed statistical analysis software Microsoft Excel and "Statistica 12.0." Research Results: In our study, it was found that male gender statistically significantly increases the likelihood of complications after surgical treatment of rectal cancer by 3.44 times, the administration of radiation therapy in the first stage of treatment by 3.04 times. Body mass index (BMI) over 25 and tumor distance from the anus greater than 5 cm also play a significant role. Conclusions: Further research on the risk factors of surgical complications after radical treatment of rectal cancer will provide a more effective and personalized approach to selecting tactics for these patients
Дод.точки доступу:
Крижанівська, А. Є.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
5.


    Дорошенко, В. В.
    Фізична терапія та відновлення після спортивних травм: оптимізація протоколів і реабілітаційних стратегій [Текст] = Physical rehabilitation and recovery after sports injuries: optimization of protocols and rehabilitation strategies / В. В. Дорошенко, І. В. Мезенцева, Т. М. Бабич. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2024. - N 1. - С. 266-270. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
СПОРТИВНАЯ МЕДИЦИНА -- SPORTS MEDICINE (методы)
СПОРТИВНЫЕ ТРАВМЫ -- ATHLETIC INJURIES (патофизиология, реабилитация, этиология)
ЛЕЧЕБНО-ДИАГНОСТИЧЕСКАЯ ТАКТИКА -- CRITICAL PATHWAYS (использование, тенденции)
ФИЗИКАЛЬНАЯ И РЕАБИЛИТАЦИОННАЯ МЕДИЦИНА -- PHYSICAL AND REHABILITATION MEDICINE (методы, тенденции)
АДАПТАЦИЯ ПСИХОЛОГИЧЕСКАЯ -- ADAPTATION, PSYCHOLOGICAL (физиология)
Анотація: На сучасному етапі розвитку спортивної галузі спостерігаємо значний ріст інтенсивності й обсягів тренувань, що призводить до збільшення кількості спортивних травм і погіршення їхніх наслідків після повернення до активної професійної діяльності. В контексті підвищених вимог до підтримання працездатності спортсменів на високому рівні виокремлюємо актуальність наукового обґрунтування особливостей застосування реабілітаційних засобів. Метою дослідження було на основі зібраного матеріалу обґрунтувати роль фізичної терапії в роботі зі спортивними травмами й проаналізувати сучасні реабілітаційні стратегії. Для досягнення поставленої мети використано бібліографічний і бібліосемантичний методи. Одним із ключових викликів постає розробка ймовірності індивідуалізованого підходу до процесу відновлення, з ураховуванням специфіки травм та особливостей організму кожного спортсмена. Розвиток нових методів і технологій у сфері реабілітації може значущо поліпшити ефективність процесу відновлення після травм і допомогти спортсменам швидше й безпечніше повертатися до активних тренувань та професійних змагань. Сучасні програми реабілітації після травм потребують суттєвих удосконалень, оскільки вони не завжди відповідають вимогам комплексності й інтенсивності, котрих вимагає спортивна діяльність. У вказаній роботі описано деякі травми спортсменів, які виникають найчастіше. Крім цього, акцентовано на особливостях реабілітації та проблемних питаннях, котрі слід детальніше опрацювати для повернення спортсмена в професійну сферу діяльності. Проблема полягає у відсутності консенсусу серед фахівців щодо оптимального вигляду реабілітаційних програм. Це ускладнює завдання для новачків у галузі реабілітації та спортивної медицини, які бажають упроваджувати найкращі практики в лікуванні травм і під час відновлення фізичної активності. Висновки. Отже, реабілітаційні програми повинні охоплювати елементи, спрямовані на зміцнення та попередження повторних травм. Підхід до реабілітації повинен враховувати фазу загоєння травми та психологічний стан спортсмена. Злагоджена чітка співпраця і координація між реабілітаційною командою та тренерами є ключовим аспектом задля забезпечення плавного переходу від одного етапу до іншого
At the present stage of development of the sports industry, there is a significant increase in the intensity and volume of training, which leads to an increase in the number of sports injuries and a worsening of their consequences upon return to active professional activity. In the context of increasing requirements for maintaining the performance of athletes at a high level, the relevance of scientific substantiation of the features of the use of rehabilitation means is highlighted. The purpose of the work was to substantiate the role of physical therapy in working with sports injuries and to analyze modern rehabilitation strategies based on the collected material. Bibliographic and bibliosemantic methods were used to achieve the goal. An analysis of a number of scientific and methodological literature indicates a certain crudeness in the use of rehabilitation means. This indicates the need for further scientific research and the development of effective rehabilitation strategies in conditions of increased physical activity. One of the key challenges is to develop the possibility of an individualized approach to the renewal process, taking into account the specifics of injuries and the characteristics of the body of each athlete. The development of new methods and technologies in the field of rehabilitation can significantly improve the efficiency of recovery from injury and help athletes return to active training and professional competitions faster and safer. Current injury rehabilitation programs require significant improvements because they do not meet the complexity and intensity required by athletic activities. The lack of compliance with sport standards in rehabilitation programs is also reflected in the large number of different protocols, making it difficult to create a unified return to sport strategy. This paper describes some of the most common injuries to athletes. In addition, much attention is paid to the features of rehabilitation and points that should be processed in more detail for the athlete to return to the professional field of activity. The problem is that there is a lack of consensus among experts on the optimal type of rehabilitation programs. This makes it challenging for those new to the field of rehabilitation and sports medicine who want to implement best practices in injury treatment and performance restoration. Further scientific research should pay attention to the development of the implementation of rehabilitation means in the training process, in particular during pre-season training, in order to minimize the risk of injury and ensure a long and successful career for athletes. In the modern world, sports injuries have become an almost impossible part of physical activity, and this is especially true in Ukraine, where they account for 5 to 7% of the total number of injuries. This is a high indicator that requires attention and careful study, since injuries can affect not only the physical health, but also the psychological state of the athlete. It is important to understand that preventing and properly treating injuries is an important part of sports practice. Conclusions. Therefore, rehabilitation programs should include elements that aim to strengthen and prevent re-injury. The approach to rehabilitation should take into account the healing phase of the injury and the athlete's psychological state. A clear collaboration and coordination between the rehabilitation team and the trainers is a key aspect to ensure a smooth transition from one stage to the next
Дод.точки доступу:
Мезенцева, І. В.
Бабич, Т. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
6.


   
    Тенденції хірургічної тактики при абдомінальних грижах [Текст] = Trends of surgical tactics at abdominal hernias / В. О. Кавин [та ін.]. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2024. - N 1. - С. 52-55. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ГРЫЖА БРЮШНОЙ СТЕНКИ -- HERNIA, ABDOMINAL (патофизиология, хирургия, этиология)
ГЕРНИОПЛАСТИКА -- HERNIOPLASTY (использование, методы, статистика, тенденции)
ТКАНИ ПОДДЕРЖИВАЮЩИЕ СТРУКТУРЫ -- TISSUE SCAFFOLDS (использование, тенденции)
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY (методы, тенденции)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета дослідження - проаналізувати застосування різних методів герніопластики у хворих із грижами передньої черевної стінки, які перебували на лікуванні в обласній клінічній лікарні в період 2020-2023 рр. Матеріали та методи. Проведено аналіз статистичних показників оперативних втручань у пацієнтів стосовно гриж передньої черевної стінки. Хворі перебували на лікуванні в КНП “Обласна клінічна лікарня ІФ ОР”. Оперативні втручання проводили в хірургічному відділенні та відділенні інвазивних методів діагностики й лікування обласної клінічної лікарні. Для проведення аналізу було використано електронну систему “Doctor Eleks”. Результати дослідження та їх обговорення. На лікуванні в хірургічних відділеннях обласної клінічної лікарні перебував 861 хворий із грижами передньої черевної стінки. У 518 пацієнтів було діагностовано пахвинну грижу, у 176 хворих – грижу білої лінії живота, у 149 – пупкову грижу та у 18 – стегнову. Хірургічне лікування гриж передньої черевної стінки у 787 (91%) пацієнтів проведено відкритим методом, у 74 (9%) хворих – лапароскопічним. Серед методик хірургічного лікування гриж передньої черевної стінки переважно використовували методи відкритої герніотомії з герніопластикою власними тканинами чи сітчастим імплантом, а також лапароскопічні методи герніопластики. При відкритій герніотомії герніопластику власними тканинами при пахвинній і стегновій грижах проводили за методами Бассіні. При пупковій і грижі білої лінії живота використовували методи за Сапежко та Мейо. Рідше при пахвинній грижі було задіяно методи герніопластики за Спасокукоцьким, Постемським, Мак-Веєм, Шолдайсом. Крім того, для герніопластики зросла частота використання сітчастого імпланта. Герніопластику сітчастим імплантом проводили за методиками onlay, sublay, а також за Lichtenstein, за Rives-Stoppa та за Ramires. Лапароскопічну герніопластику в пацієнтів виконували методами ТЕР, еТЕР, ТАРР, ІРОМ і SCOLA. Результати дослідження показали, що частота використання лапароскопічних методів герніопластики за період 2020-2023 років зросла. Використання як відкритих, так і лапароскопічних методів герніопластики дозволяє оптимізувати хірургічне лікування в пацієнтів із грижею
Hernia of the anterior abdominal wall is an one of the most frequent surgical pathologies. In Ukraine, about 50 patients with a hernia of the anterior abdominal wall per 100,000 population per year are registered. A variety of hernioplasty methods with using proper tissues, a mesh implant, various laparoscopic hernioplasty methods contribute to optimizing the surgical treatment of hernias. The aim of the study is to analyze the using of various methods of hernioplasty in patients with abdominal wall hernias who were treated in a regional clinical hospital in the period 2020-2023. Material and methods An analysis of statistical data of operations of patients with hernias of the anterior abdominal wall who were treated at the Regional Clinical Hospital was carried out. Operations i were performed in the surgical department and the department of invasive methods of diagnosis and treatment of the regional clinical hospital. The electronic system "Doctor Eleks" was used for the analysis. Research results and their discussion. It was treated 861 patients with hernias of the anterior abdominal wall in the surgical departments of the regional clinical hospital. Inguinal hernia was diagnosed in 518 patients, white line hernia- in 176 patients, umbilical hernia- in 149 patients, and femoral hernia was diagnosed in 18 patients. Surgical treatment of the anterior abdominal wall hernias in 787 (91%) patients was carried out by an open method, in 74 (9%) patients - by a laparoscopic method. Among the methods of surgical treatment of hernias of the anterior abdominal wall, the methods of open herniotomy with hernioplasty by proper tissues or by mesh implant and laparoscopic methods of hernioplasty were mainly used. At open herniotomy, hernioplasty by proper tissues was performed in 183 patients with inguinal hernia, mainly using Bassini method. Less often, in patients with inguinal hernia, it was used methods of hernioplasty by Spasokukotsky, by Postemsky, by McWay, by Sholdice. The frequency of use of alloplastic methods of hernioplasty at inguinal hernia has increased, in particular, the use of the inguinal canal hernioplasty by Lichtenstein's method. This method of hernioplasty was used in 266 patients with inguinal hernia. In 85 patients with an umbilical hernia and in 53 patients with a hernia of the white line of the abdomen, Sapezhko method and Mayo method of hernioplasty by proper tissues were used. A mesh implant for hernioplasty was used in 122 patients with a hernia of the white line of the abdomen and in 64 patients with an umbilical hernia. Hernioplasty by mesh implant was performed using the onlay, sublay, Rives-Stoppa, and Ramires techniques. Laparoscopic hernioplasty was performed in 74 patients with a hernia of the anterior abdominal wall. Laparoscopic methods of hernioplasty ТЕР, еТЕР, ТАРР, ІРОМ and SCOLA are used. According to the results the our analysis, the percentage of use of various variants of allaplastic and laparoscopic methods of hernioplasty is increasing
Дод.точки доступу:
Кавин, В. О.
Ткачук, О. Л.
Парахоняк, Р. Л.
Парахоняк, В. В.
Візнович, А. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
7.


    Рєзнік, В. В.
    Сучасний стан і перспективи використання видів роду перестріч у медицині й фармації. Повідомлення 1. Ботанічна характеристика та розповсюдження видів роду Перестріч [Текст] = Current status and perspectives of the use of species of the genus melampyrum in medicine and pharmacy / В. В. Рєзнік, А. Р. Грицик. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2024. - N 1. - С. 291-298. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ЗАРАЗИХОВЫЕ -- OROBANCHACEAE (действие лекарственных препаратов, рост и развитие, химия)
ФИТОТЕРАПИЯ -- PHYTOTHERAPY (методы, тенденции)
РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RETROSPECTIVE STUDIES
РАСТЕНИЙ РАСПРОСТРАНЕНИЕ -- PLANT DISPERSAL
РАСТИТЕЛЬНЫЕ ПРЕПАРАТЫ -- PLANT PREPARATIONS (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
ОБЗОР -- REVIEW
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Здавна люди рятували своє життя, використовуючи лікарські речовини. Увагу науковців приваблюють лікарські рослини, що мають багатовіковий досвід застосування. До таких рослин належать види роду Перестріч, які є неофіцинальними в Україні, проте їх широко використовують у народній медицині. Дослідженнями проблем використання сировини рослин роду Перестріч займаються вчені багатьох країн, зокрема: Broome A. (2003), Tennant D.J. (2008), З. М. Цимбалюк і С. Л. Мосякін (2012), Yong-Chao Li та співавт. (2019), Dong-Pil Jin та співавт. (2021). Метою нашої роботи є вивчення ботанічної характеристики, розповсюдження видів роду Перестріч і визначення перспективних видів. У дослідженнях ми використовували такі методи, як: ретроспективний, бібліографічний, історичний і морфологічний. Також проаналізували розповсюдження різних видів роду Перестріч на території України. Так, беручи до уваги наші дослідження, могли зробити висновки, що вивчення їхньої (рослин роду Перестріч) сировинної бази на Заході України є перспективним. Рід Перестріч налічує близько 50 видів, що поширені в Східному та в Західному Середземномор’ї, а також у помірних широтах Європи, в Північній Африці й Азії. В Україні поширено 10 видів Перестрічу: Melampyrum cristatum L., Melampyrum arvense L., Melampyrum argyrocomum Fisch., Melampyrum nemorosum L., Melampyrum vulgatum Pers., Melampyrum pratense L., Melampyrum Herbichii Woloszcz., Melampyrum saxosum Baumg., Melampyrum silvaticum L., Melampyrum laciniatum Koshewn. et Zing,. Melampyrum saxosum Baumg., Melampyrum silvaticum L. і Melampyrum Herbichii Woloszcz (можна натрапити на них у субальпійській смузі Карпат і рідко у високогір’ї), Melampyrum laciniatum Koshewn. et Zing. – у Карпатах і на Поліссі. Найбільш поширені Melampyrum cristatum L., Melampyrum nemorosum L., Melampyrum pratense L. і Melampyrum vulgatum Pers. Ці види розповсюджені на Прикарпатті, в Карпатах, Розточчі, на Закарпатті, Поліссі, в лісостепу, степу. На Лівобережній Україні, Півдні та в Криму вони трапляються рідко. Отже, аналіз літературних джерел свідчить: рослини роду Перестріч є перспективною сировиною, а також те, що вони широко розповсюджені на території України
People have been saving their lives by using medicinal substances for a long time. Since the pharmacy tries to meet the needs of consumers, the research of medicinal plant raw materials for the development of new medicines is an urgent task. The attention of scientists is attracted by medicinal plants that have a centuries-old experience of use in folk medicine. Such plants include species of the genus Melampyrum. Today, species of the genus Melampyrum are unofficial in Ukraine, but they are widely used in folk medicine.The purpose of our work: to study the botanical characteristics, the distribution of species of the genus Melampyrum and the identification of promising species.In the research, we used such methods as retrospective, bibliographic, historical and morphological.We analyzed the distribution of various species of the genus Melampyrum on the Ukraine, as well as the possibility of their cultivation. Taking into account our research, we can conclude that the study of their raw material base in the West of Ukraine is promising. The genus Melampyrum includes about 50 species that are common in the Eastern and Western Mediterranean, as well as in the temperate latitudes of Europe, North Africa and Asia. In Ukraine, 10 species of sedge are common: Melampyrum cristatum L., Melampyrum arvense L., Melampyrum argyrocomum Fisch., Melampyrum nemorosum L., Melampyrum vulgatum Pers., Melampyrum pratense L., Melampyrum Herbichii Woloszcz, Melampyrum saxosum Baumg., Melampyrum silvaticum L., Melampyrum laciniatum Koshewn. et Zing.Melampyrum saxosum Baumg., Melampyrum silvaticum L. and Melampyrum Herbichii Woloszcz. can be found in the subalpine zone of the Carpathians and rarely in the highlands. Melampyrum laciniatum Koshewn. et Zing. - in the Carpathians and Polissia.The most common are Melampyrum cristatum L., Melampyrum nemorosum L., Melampyrum pratense L. and Melampyrum vulgatum Pers. These species are distributed in the Carpathians, Carpathians, Roztochi, Zakarpattia, Polissia, Forest Steppe, Steppe. They are rarely found on the Left Bank of Ukraine, the South and the Crimea.Distinctive diagnostic features of species of the genus Melampyrum of the flora of Ukraine are the structure of the stem, leaves, color and structure of the flower.Plants of the genus Melampyrum of the flora of Ukraine are divided into two sections according to morphological features. The section Spicata (Wettst.) Soo includes M. cristatum L., M. arvense L., M. argyrocomum Fisch. They are characterized by dense spike-shaped cylindrical or four-sided inflorescences with flowers directed in different directions. All parts of plants are completely covered with stiff hairs. To the section Laxiflora (Wettst.) Soo – M. nemorosum L. var. polonicum Beauv., M. Silvaticum L., M. Herbichii Woloszcz., M. saxosum Baumg. (M. silvaticum L. subsp. saxosum (Baumg.) Beauv.), M. pratense L., M. vulgatum Pers. (M. pratense L. subsp. vulgatum (Pers.) Ronnig.), M. laciniatum Koshewn. et Zing. Species of the section Laxiflora (Wettst.) Soo have racemose or sometimes elongated compound inflorescences with flowers directed in one direction. Plants have stems covered with stiff hairs - subsection 1, stems covered with hairs on the edges or completely, but less often, as well as leaves - subsection 2 and completely bare stems - subsection 3.Therefore, analyzes of literary sources shows that plants of the Melampyrum genus are promising raw materials and are widely distributed on the territory of Ukraine
Дод.точки доступу:
Грицик, А. Р.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
8.


   
    Сучасні реабілітаційні інтервенції у фізичній терапії військовослужбовців із травматичним ураженням периферичних нервів нижніх кінцівок [Текст] = Modern rehabilitation interventions in the physical therapy of military servicemen with traumatic damage to the peripheral nerves of the lower extremities / О. О. Беспалова [та ін.]. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2024. - N 1. - С. 227-234. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ВОЕННОСЛУЖАЩИЕ -- MILITARY PERSONNEL (психология)
РАНЫ ОГНЕСТРЕЛЬНЫЕ -- WOUNDS, GUNSHOT (осложнения, патофизиология, профилактика и контроль, реабилитация, этиология)
КОНЕЧНОСТИ НИЖНЕЙ ТРАВМЫ -- LEG INJURIES (осложнения, патофизиология, реабилитация, этиология)
ПЕРИФЕРИЧЕСКИХ НЕРВОВ ПОВРЕЖДЕНИЯ -- PERIPHERAL NERVE INJURIES (осложнения, патофизиология, реабилитация, этиология)
ФИЗИКАЛЬНАЯ И РЕАБИЛИТАЦИОННАЯ МЕДИЦИНА -- PHYSICAL AND REHABILITATION MEDICINE (методы, тенденции)
ЛЕЧЕБНО-ДИАГНОСТИЧЕСКАЯ ТАКТИКА -- CRITICAL PATHWAYS (использование, статистика, тенденции)
Анотація: Мета: теоретичний аналіз ефективності застосування реабілітаційних інтервенцій у реабілітації військовослужбовців із ушкодженням периферичної нервів нижніх кінцівок. Методи. Аналіз та систематизація теоретичних даних щодо особливостей вогнепальних поранень периферичних нервів нижніх кінцівок та ефективності застосування ключових реабілітаційних інтервенцій. Результати. Військовий конфлікт призводить до збільшення кількості ушкоджень периферичних нервів, зокрема нижніх кінцівок. Одним із наслідків травматичної дії вибухових снарядів є ураження нервів, наслідком якого є периферичні нейропатії, що спричиняють зниження м’язової сили і тонусу, порушення амплітуди рухів у суглобах нижніх кінцівок, зміни характеру ходьби та провокують розвиток ускладнень. Ключову роль у функціональному відновленні хворих із периферичними нейропатіями відіграє нейрореабілітації. До сучасних засобів фізичної терапії, спрямованих на функціональне відновлення пацієнтів і зниження ризику розвитку супутніх ускладнень, відносять: кінезіотерапії (пасивні, активно-пасивні та активні вправи), механотерапію, електростимуляцію, різні форми сенсорної перепідготовки та кросс-модального тренування. Кожен із зазначених вище засобів і методів вирішує локальну проблему, а їх сумісне застосування значно підвищує шанси на одужання та повноцінне функціонування пацієнтів. Висновки. Серед бойових поранень військовослужбовців найбільш поширеним є вибуховий механізм, одним із наслідків якого є нейропатія периферичних нервів нижніх кінцівок, яка супроводжуються моторними та сенсорними порушеннями. Застосуванням реабілітаційних інтервенції знижує ризики розвитку посттравматичних ускладнень, сприяє функціональному відновленню військовослужбовців
Purpose: theoretical analysis of the effectiveness of the use of modern means of physical therapy in the rehabilitation of servicemen with damage to the peripheral nerves of the lower extremities. Methods. theoretical methods: scientific search, analysis and systematization of modern theoretical data regarding the peculiarities of gunshot wounding of the peripheral nerves of the lower extremities, and practical knowledge and conclusions regarding the effectiveness of the use of key rehabilitation interventions. The results. The military conflict leads to an increase in the number of injuries to peripheral nerves, in particular to the lower extremities, due to the lack of elements of individual means of protection of these body segments, and the use of a large number of explosive ammunition, most of which are planted in the surface soil. One of the consequences of the traumatic effect of various types of explosive shells is damage to the nerves of the lower extremities, the result of which is peripheral mono- or polyneuropathies. The clinical symptoms of each of them depends on the type of damaged nerve (sciatic, great and fibular nerve), the type of nerve fiber (motor, sensory, autonomic) and their combination, and the degree of damage (neurapraxia, axonotmesis and neurotmesis). Among the key problems of the patient, which affect the level of their functional activity, the most common are a decrease in muscle strength (or paralysis) and muscle tone, a violation of the amplitude of movements in the joints of the lower extremities, which collectively leads to a change in the walking pattern and provokes further development of orthopedic complications, as well as disruption of joint stabilization, static and dynamic balance. In addition, patients complain of pain. A key role in the functional recovery of patients with peripheral neuropathies of the lower extremities is played by neurorehabilitation, which allows, starting from the acute period, to preserve the physiological amplitude of movements, the strength and tone of the corresponding muscles, and to maintain the activity of the cortical field of the lower extremity, which has a clear relationship with functional recovery of such patients. Among the modern means of rehabilitation intervention, aimed at the maximum possible functional recovery of patients and reducing the risk of developing associated complications, kinesiotherapy (passive, active-passive and active exercises), mechanotherapy, electrical stimulation, various forms of sensory retraining and cross-modal strategies are used. Each of the above-mentioned means and methods of physical therapy is aimed at solving a local problem, and their combined use significantly increases the chances of patients' recovery and full functioning. Conclusions. Among the combat injuries of military personnel, the most common is the explosive mechanism of injury (up to 75%), as a result of which there are extremely complex injuries localized in the lower extremities. One of the frequent consequences of a combat wound is neuropathy of the peripheral nerves, which are accompanied by motor and sensory disturbances. Physical therapy using modern evidence-based rehabilitation interventions reduces the risk of developing secondary post-traumatic complications, and creates conditions for the maximum possible functional recovery and improvement of the quality of life of servicemen
Дод.точки доступу:
Беспалова, О. О.
Сітовський, A. M.
Якобсон, О. О.
Степаненко, В. В.
Савчук, І. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
9.


    Моцюк, Ю. Б.
    Самостійна робота студентів під час дистанційного навчання в умовах пандемії та воєнного стану [Текст] = Independent work of students during distance learning in conditions of pandemic and martial law / Ю. Б. Моцюк, С. О. Остафійчук, І. О. Басюга. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2024. - N 1. - С. 208-211. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
МОДЕЛИ ОБУЧЕНИЯ -- MODELS, EDUCATIONAL
ОБРАЗОВАНИЕ ДИСТАНЦИОННОЕ -- EDUCATION, DISTANCE (методы, организация и управление, тенденции)
СТУДЕНТЫ МЕДИЦИНСКИХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЙ -- STUDENTS, HEALTH OCCUPATIONS
САМОПОДГОТОВКИ ПРОГРАММЫ -- SELF-EVALUATION PROGRAMS (организация и управление, тенденции)
ОБРАЗОВАНИЕ И ПРАКТИЧЕСКОЕ ОБУЧЕНИЕ МЕДРАБОТНИКОВ -- EDUCATION, PUBLIC HEALTH PROFESSIONAL (организация и управление, статистика, тенденции)
Анотація: Пандемія COVID-19, а згодом і повномасштабна війна на території України спричинили значущі зміни в організації освітнього процесу. Дистанційна форма навчання стала сучасною альтернативою доступу до знань, а вищі навчальні заклади намагаються адаптувати до нових умов свої напрацювання задля забезпечення всіх складових освітнього процесу. Самостійна робота є засобом підвищення ефективності процесу навчання та підготовки слухачів до поповнення власних знань. Дистанційне навчання надає студентам доступ до джерел інформації, підвищує ефективність самостійної роботи, дає нові поштовхи для творчого самовираження, пошуку та закріплення різних професійних навичок, а викладачам дозволяє реалізовувати необхідні для цього форми й методи навчання. Також із використанням засобів дистанційного навчання мотивація студентів підсилюється завдяки новизні, нетрадиційності подання навчального матеріалу, можливості самостійного розв’язання запропонованих завдань. Мета роботи. Удосконалити організацію та методи контролю за виконанням самостійної роботи студентів в умовах дистанційного навчання за допомогою впровадження активних методів навчання на кафедрі акушерства й гінекології. Результати. З метою організації та поліпшення контролю виконання самостійної й індивідуальної роботи студентів на кафедрі акушерства та гінекології впроваджено розбір клінічних кейсів. За запропонованими викладачем клінічними ситуаціями студенти самостійно опрацьовують матеріал і представляють у форматі мультимедійної презентації. В залежності від патологічної ситуації слухачі за допомогою інтернет-пошуку пропонують до уваги відеоролики можливих маніпуляцій і оперативних втручань із детальним розбором етапів лікування. Студентові також рекомендовано самостійно провести літературний пошук і представити сучасні концепції етіології, механізму розвитку обраної патології, методи діагностики та лікування згідно з останніми міжнародними й національними клінічними протоколами. Створення клінічних кейсів подають як в індивідуальному, так і в груповому форматах, що розширює уміння учасників навчального процесу працювати в команді. Презентація власних результатів відбувається на практичних заняттях у присутності всіх студентів групи й викладача на кшталт конференції із можливістю активної дискусії, запитань-відповідей. Висновки. Грамотно організована самостійна робота в дистанційному або змішаному форматах дозволяє не тільки ефективно проводити практичні заняття, а й формувати стійкий інтерес студентів до предмета, який подано до вивчення, виробляти намагання та вміння самостійно добувати знання
The COVID-19 pandemic, and later a full-scale war on the territory of Ukraine, caused significant changes in the organization of the educational process. Distance learning has become a modern alternative to access to knowledge, and higher education institutions are trying to adapt their work to new conditions to ensure all components of the educational process. Independent work is a means of increasing the effectiveness of the learning process and preparing students for independent replenishment of their knowledge. Distance learning gives students access to sources of information, increases the efficiency of independent work, provides new opportunities for creative self-expression, finding and consolidating various professional skills, and allows teachers to implement forms and methods of learning. With the use of distance learning tools, students' motivation is also strengthened due to the novelty, non-traditional presentation of educational material, and the possibility of independently solving the proposed tasks. The main types of educational classes during distance learning in the process of credit-modular learning are: lecture, seminar, practical classes, laboratory classes, consultations. All the mentioned types of classes are based on independent study of educational material. It is very important in the remote system to hold consultations, where students remotely receive answers from the teacher to specific questions or explanations of certain theoretical provisions and aspects of their application. Distance learning is a process of interaction between a teacher and a student, based on the use of modern information and telecommunication technologies, which make it possible to conduct distance learning, which is relevant in the conditions of a pandemic and martial law
Aim. To improve the organization and methods of monitoring the performance of students' independent work in the conditions of distance learning through the implementation of active learning methods at the Department of Obstetrics and Gynecology. Results: In order to organize and improve the control of independent and individual work of students, the department of obstetrics and gynecology introduced the analysis of clinical cases. According to the teacher's proposed clinical situations, students independently work out and present them in the format of a multimedia presentation. Depending on the pathological situation, students use Internet searches to present videos of possible manipulations and surgical interventions with a detailed analysis of the stages of treatment. The student is also invited to independently conduct a literature search and present modern concepts of etiology, the mechanism of development of the selected pathology, methods of diagnosis and treatment according to the latest international and national clinical protocols. The creation of clinical cases is offered in both individual and group formats, which expands the opportunity for participants of the educational process to work in a team. The presentation of own results takes place in practical classes in the presence of all students of the group and the teacher in the form of a conference with the possibility of active discussion, questions and answers. Conclusions. Competently organized independent work in a remote or mixed format allows not only to effectively conduct practical classes, but also to form a stable interest of students in the subject being studied, to make efforts and the ability to acquire knowledge independently
Дод.точки доступу:
Остафійчук, С. О.
Басюга, І. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
10.


   
    Роль малоінвазивних цитологічних досліджень у діагностиці та лікуванні уражень слинних залоз [Текст] = The role of minimally invasive cytological studies in the diagnosis and treatment of salivary gland injuries / П. І. Яценко [та ін.]. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2024. - N 1. - С. 184-187. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
СЛЮННЫЕ ЖЕЛЕЗЫ -- SALIVARY GLANDS (патофизиология)
ВОСПАЛЕНИЕ -- INFLAMMATION (диагностика, этиология)
АДЕНОМА ПЛЕОМОРФНАЯ -- ADENOMA, PLEOMORPHIC (диагностика, патофизиология, терапия, этиология)
ЦИТОГЕНЕТИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ -- CYTOGENETIC ANALYSIS (использование, статистика)
ИММУНОГИСТОХИМИЯ -- IMMUNOHISTOCHEMISTRY (использование, статистика)
Анотація: Тонкоголкове аспіраційне цитологічне дослідження – це метод цитодіагностики, заснований на морфологічних дослідженнях окремих і невеликих груп клітин, що аспіровано за допомогою тонкої голки. Діагностична точність тонкоголкового аспіраційного цитологічного дослідження в оцінці набряків слинних залоз вивчалася у різних дослідженнях, але дані є дещо суперечливими та представлені у недостатній кількості для клінічного аналізу, що й обумовило обраний напрямок дослідження. Мета дослідження: оцінка діагностичної точності тонкоголкового аспіраційного цитологічного дослідження при запальних та пухлинних ураженнях слинних залоз. У дослідженні взяли участь 192 пацієнти, у яких спостерігались набряки привушної та піднижньощелепної ділянок. У 52 випадках встановлено діагноз пухлинного процесу, з них 25 – доброякісний, а у 19 – однозначно злоякісний. Хронічний сіалоаденіт був найпоширенішим непухлинним ураженням (38%), на другому місці спостерігався гострий і хронічний сіалоаденіт (34%) та хронічне гранулематозне запалення (28%). Плеоморфна аденома зафіксована як найпоширеніше доброякісне новоутворення, а лімфома – найпоширеніше злоякісне ураження (37,8%), ацинозно-клітинний рак діагностовано у 29,2% і аденоїдно-кістозна карцинома – в 17,8% випадків. Загальна точність тонкоголкового аспіраційного цитологічного дослідження у нашому дослідженні виявилася у 85,2% з 74,1% чутливістю та 79,9% специфічністю. Зафіксовані нами показники чутливості та специфічності після коригування зміщення верифікації становили 65,2% (35,2-92,5) і 89,4% (81,1-96,5). Нами зафіксовано два випадки помилково негативного діагнозу: мукоепідермоїдна карцинома та ацинично-клітинна карцинома на початковому етапі діагностики були діагностовані як плеоморфна аденома, яка є двофазним новоутворенням. Нами виявлений кореляційний взаємозв’язок між тонкоголковим аспіраційним цитологічним дослідженням та гістологічним дослідженням після проведення розширеної біопсії. У 12,8 % випадків плеоморфна аденома при неадекватній аспірації може бути хибним діагнозом
Salivary gland disorders include inflammatory, bacterial, viral, and tumor diseases. Such a wide discrepancy among diseases of the salivary glands determines the need to use minimally invasive, but at the same time accurate and specific methods of examination of such patients. Fine-needle aspiration cytological research is a cytodiagnostic method based on morphological studies of individual and small groups of cells aspirated with a fine needle. The diagnostic accuracy of fine-needle aspiration cytological research in evaluating salivary gland swelling has been studied in various studies, but the data are somewhat contradictory and insufficient for clinical analysis, which determined the chosen direction of research. The purpose of the study: assessment of the diagnostic accuracy of fine-needle aspiration cytological examination in inflammatory and tumor lesions of the salivary glands. 192 patients who had parotid and submandibular swellings took part in the study. In 52 cases, a diagnosis of a tumor process was established, of which 25 were benign, and in 19 - an unequivocal diagnosis of malignancy. Chronic sialoadenitis was the most common non-neoplastic lesion (38%), followed by acute and chronic sialoadenitis (34%) and chronic granulomatous inflammation (28%). We have recorded pleomorphic adenoma as the most common benign neoplasm, and lymphoma as the most common malignant lesion (37.8%), acinic cell carcinoma was diagnosed in 29.2% and adenoid cystic carcinoma in 17.8% of cases. The overall accuracy of fine-needle aspiration cytological research in our study was 85.2% with 74.1% sensitivity and 79.9% specificity. The rates of sensitivity and specificity we recorded after adjustment for verification bias were 65.2% (35.2-92.5) and 89.4% (81.1-96.5). We recorded two cases of false negative diagnosis: mucoepidermoid carcinoma and acinic cell carcinoma at the initial stage of diagnosis were diagnosed as pleomorphic adenoma, which is a biphasic neoplasm. We found a correlational relationship between fine-needle aspiration cytological examination and histological examination after an extended biopsy. In 12.8% of cases, pleomorphic adenoma with inadequate aspiration can be a false diagnosis. Currently, there is no trend towards a decrease in the number of patients with salivary gland diseases of various etiologies. Many such patients require surgical treatment, which requires a certain qualification of the doctor, since the radical treatment of benign and malignant neoplasms is characterized by a significant difference and is mainly carried out by different specialists. Based on the above, the accuracy of diagnostic tools is a critical indicator that has a significant impact on the results of further treatment. Thus, the use of fine-needle aspiration cytological research to establish a clinical diagnosis in salivary gland diseases of various etiologies is justified. The accuracy of such research is quite high and in the vast majority of clinical cases corresponds to the results of postoperative histological examination and is characterized by high specificity, which is confirmed by literature data. At the same time, the inaccuracy of this research method occurred only in isolated cases. We found a correlational relationship between fine-needle aspiration cytological examination and histological examination after an extended biopsy. In 12.8% of cases, pleomorphic adenoma with inadequate aspiration can be a false diagnosis. In this case, the aspiration biopsy should be repeated or an immunohistochemical study should be performed, depending on the availability of the cell block material of the neoplasm
Дод.точки доступу:
Яценко, П. І.
Локес, К. П.
Розколупа, О. О.
Яценко, І. В.
Аветіков, Д. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
11.


    Клименко, Ю. А.
    Порівняльна характеристика спазмолітичних препаратів, які застосовують при різних захворюваннях [Текст] = Comparative characteristics antispasmodic drugs used for various diseases / Ю. А. Клименко, О. А. Струк, Г. Ю. Старченко. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2024. - N 1. - С. 71-79. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ПАРАСИМПАТОЛИТИКИ -- PARASYMPATHOLYTICS (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
АНКЕТИРОВАНИЕ -- QUESTIONNAIRES (использование, стандарты)
ЛЕКАРСТВЕННЫЕ ФОРМЫ -- DOSAGE FORMS
ЛЕКАРСТВА, ОТПУСКАЕМЫЕ БЕЗ РЕЦЕПТА -- NONPRESCRIPTION DRUGS (анализ)
КОМПЛЕКСНЫЕ РЕГИОНАРНЫЕ БОЛЕВЫЕ СИНДРОМЫ -- COMPLEX REGIONAL PAIN SYNDROMES (лекарственная терапия, патофизиология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: На сьогоднішній день затребуваним та надзвичайно широким класом лікарських препаратів, що використовуються сучасною медициною, є спазмолітичні засоби. Залежно від хімічної будови, місця застосування лікарського препарату, характеру і механізму дії спазмолітики поділяються на дві групи: нейротропні та міотропні. В даний час проблема маркетингового дослідження спазмолітичних препаратів переживає період інтенсивного вивчення та займає одне з центральних місць у сучасній медицині. Метою роботи був аналіз сучасних спазмолітичних препаратів, які рекомендують до застосування при різних захворюваннях, зокрема, що супроводжуються больовим синдромом та їх порівняльна характеристика. Матеріали і методи. Використано емпіричний метод дослідження. Результати дослідження. Спазмолітичні лікарські препарати є основним засобом усунення вісцеральної абдомінальної болі. Розслаблення гладком’язових клітин супроводжується зниженням тонусу стінки порожнього органу та внутрішньопросвітного тиску. Призначення спазмолітиків не супроводжується безпосереднім втручанням у механізми больової чутливості і не ускладнює діагностику гострої хірургічної патології. Крім того, спазмолітики – найбільш поширений клас препаратів, більшість з яких дозволені для безрецептурного відпустку та можуть застосовуватись без призначення лікаря. Висновки. В результаті проведеного дослідження нами було встановлено, що найпоширенішим джерелом інформації для відвідувачів аптек, щодо покупки спазмолітичних лікарських засобів є поради знайомих (43,80 %), також реклама (36,10 %). Таблетки є однією з найпоширеніших лікарських форм, яким надають перевагу пацієнти. Оригінальність лікарського засобу для більшості відвідувачів аптек не має значення (61,70 %), але 21,15 % респондентів віддають перевагу брендовим препаратам. З'ясувалося, що для більшості респондентів країна-виробник препарату не має значення (67,81 %), але 24,16 % відвідувачів аптек обирають ліки імпортного виробництва. Більшість опитаних (63,90 %) відзначили, що ціна для них не має значення при покупці лікарського препарату
Today, antispasmodics are a popular and extremely wide class of drugs used by modern medicine. Antispasmodic drugs are drugs that eliminate spasms of smooth muscles of internal organs, reduce the frequency of spastic contractions. Depending on the chemical structure, the place of application of the drug, the nature and mechanism of action, antispasmodics are divided into two groups: neurotropic and myotropic
patients call pain the main complaint when visiting a doctor. Pain causes suffering of patients and disruption of their social adaptation, so its quick and as complete elimination is one of the most important tasks of modern pharmacotherapy. Currently, the problem of marketing research of antispasmodic drugs is undergoing a period of intensive study and occupies one of the central places in modern medicine. Purpose of the work was the analysis of modern antispasmodic drugs that are recommended for use in various diseases, particularly those accompanied by pain syndrome and their comparative characteristics. Materials and methods. We used an empirical research method (questionnaire). Questionnaires were the key method of the study, as they enable responses from pharmacy visitors regarding the use of antispasmodic drugs. Research results. Antispasmodic drugs are the main means of eliminating visceral abdominal pain. The relaxation of smooth muscle cells is accompanied by a decrease in the tone of the wall of the hollow organ and intraluminal pressure. Antispasmodics not only relieve pain, but also help restore the passage of contents and improve blood supply to the organ wall. The appointment of antispasmodics is not accompanied by direct intervention in the mechanisms of pain sensitivity and does not complicate the diagnosis of acute surgical pathology. In addition, antispasmodics are the most common class of drugs, most of which are approved for over-the-counter leave and can be used without a doctor's prescription. Conclusions. Thus, the most common source of information for pharmacy visitors regarding the purchase of antispasmodic drugs is the advice of friends (43,80%), as well as advertising, or more precisely, recommendations of company representatives (36,10%). It is from them that they learn about new drugs, their composition and properties. Most respondents (47,65%) choose the active ingredient drotaverine, a third of pharmacy visitors choose spasmalgon (32,15%), and the rest - buing papaverine (20,20%). This result can be explained by the individual characteristics of the body and the nature of the pain. Tablets are one of the most common forms of medicine that patients prefer when buying a medicine. The originality of the medicinal product is not important for most pharmacy visitors (61,70%), but 21,15% of respondents prefer branded drugs. It turned out that for most respondents, the country of manufacture of the drug is not important (67,81%), but 24,16% of pharmacy visitors choose drugs of imported production. As a result of the survey, it was established that most antispasmodic drug users do not read the attached annotation. A quarter of the surveyed respondents are ready to pay no more than UAH 200 for a medicinal product, but the majority (63,90%) noted that the price does not matter to them when purchasing a medicinal product
Дод.точки доступу:
Струк, О. А.
Старченко, Г. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
12.


   
    Оцінка впливу факторів ризику ятрогенних ушкоджень трахеї на розвиток постінтубаційних ускладнень [Текст] = Assessment of the influence of risk factors of iatrogenic damage to the trachea on the development of post-tubation complications / В. Ю. Садовий [та ін.]. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2024. - N 1. - С. 149-155. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ЯТРОГЕННЫЕ ЗАБОЛЕВАНИЯ -- IATROGENIC DISEASE (профилактика и контроль)
ИНТУБАЦИЯ ИНТРАТРАХЕАЛЬНАЯ -- INTUBATION, INTRATRACHEAL (вредные воздействия, использование, статистика, тенденции)
ТРАХЕЯ -- TRACHEA (патофизиология, повреждения)
РИСКА СТЕПЕНИ ОЦЕНКА -- RISK ADJUSTMENT (использование, статистика)
АНАТОМИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ -- ANATOMIC VARIATION (физиология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Сучасна медицина зіштовхується з проблемами безпеки пацієнтів, особливо у сфері анестезіології та інтенсивної терапії. Ендотрахеальна інтубація, як розповсюджена процедура, має потенціал ризику виникнення ускладнень, які можуть варіювати від легких до важких. Особливо важливим бачиться значення індивідуального підходу до кожного пацієнта, врахування анатомічних та механічних факторів ризику, а також важливість вибору оптимальної методики інтубації. Особливу увагу слід приділити тим механічним факторам ризику, яких можливо уникнути. Мета. Головною метою дослідження є аналіз впливу різних факторів ризику на появу постінтубаційних ускладнень в практиці анестезіологів. Методи. Для аналізу використовувався анонімний опитувальник, створений на платформі Google Forms, серед 405 анестезіологів з різним стажем та географічним розташуванням. Опитування охоплювало питання технік інтубації, використання обладнання, випадки ускладнень та фактори ризику. Статистичний аналіз проведено за допомогою описового методу статистики. Результати: Опитування показало різноманітність підходів до інтубації, використання обладнання та фіксації результатів. Важливими виявились правильний підбір розміру ендотрахеальної трубки, методи визначення тиску в манжеті, а також увага до механічних та анатомічних особливостей пацієнтів. Висновки: Робота висвітлює ризики, пов'язані з ендотрахеальною інтубацією, та наголошує на необхідності дотримання рекомендованих практик та індивідуального підходу до кожного випадку. Підкреслюється значення адекватної підготовки, урахування анатомічних та механічних факторів ризику, а також важливість правильного вибору обладнання і технік виконання маніпуляцій для зниження ризику ускладнень
Modern medicine, particularly in the realms of anesthesiology and intensive care, is increasingly confronting challenges related to public safety. Endotracheal intubation, a routinely performed procedure in these fields, harbors potential risks for complications. These complications range from mild to severe, underscoring the necessity for a patient-specific approach. This approach entails a careful consideration of both anatomical and mechanical factors, which play a pivotal role in minimizing risks. The choice of intubation technique is crucial, with particular emphasis on factors such as endotracheal tube size selection, the use of stylets, cuff pressure control methods, and the nuances involved in adjusting the tube's position post-intubation. These considerations are vital for ensuring patient safety and reducing the incidence of complications. Purpose. The primary objective of this study is to comprehensively analyze the impact of various risk factors on the occurrence of post-intubation complications in anesthesiology. By identifying these factors, the study aims to contribute to the improvement of patient care and safety in the operating room. It seeks to provide anesthesiologists with insights and evidence-based recommendations for minimizing the risk of intubation-related complications. Methods. To gather data for this analysis, an anonymous survey was conducted using the Google Forms platform, targeting 405 anesthesiologists from diverse geographic locations and with varying levels of experience. The questionnaire focused on various aspects of intubation practice, including the techniques employed, equipment used, incidental complications encountered, and the risk factors associated with these complications. The responses were analyzed using descriptive statistical methods to identify patterns and draw meaningful conclusions. Results. The survey results revealed a wide array of approaches to endotracheal intubation, highlighting differences in equipment usage and documentation practices among anesthesiologists. Key findings included the significance of accurately selecting the endotracheal tube size, effective methods for cuff pressure measurement, and the importance of considering the mechanical and anatomical features during intubation. These factors were identified as critical in reducing the risk of complications and ensuring successful intubation outcomes. Conclusions. This study underscores the inherent risks associated with endotracheal intubation and reinforces the necessity of adhering to recommended practices and adopting a patient-centric approach in every case. It highlights the importance of thorough preparation, taking into account the anatomical and mechanical risk factors, and emphasizes the critical role of proper equipment selection and technique mastery in mitigating the risk of complications. The findings serve as a valuable guide for improving safety standards in the operating room and reducing the incidence of intubation-related iatrogenic injuries
Дод.точки доступу:
Садовий, В. Ю.
Кучин, Ю. Л.
Бєлка, К. Ю.
Сажин, Д. С.
Соколова, Л. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
13.


   
    Особливості перебігу пологів у жінок з патологічним гестаційним збільшенням маси тіла [Текст] = Characteristics of labor in women with pathological gestational weight gain / С. О. Остафійчук [та ін.]. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2024. - N 1. - С. 112-119. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
ВЕСА ТЕЛА УВЕЛИЧЕНИЕ -- WEIGHT GAIN (физиология)
ПОСЛЕРОДОВЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PUERPERAL DISORDERS (патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
КЕСАРЕВО СЕЧЕНИЕ -- CESAREAN SECTION (реабилитация, тенденции)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета: Вивчити особливості перебігу пологів у жінок в залежності від вихідної маси тіла та рівня збільшенням маси тіла під час вагітності. Матеріали і методи: Обстежено 219 вагітних, з яких 153 (69,9 %) були з нормальним індексом маси тіла (ІМТ), 18 (8,2 %) – з недостатнім, 23 (10,5 %) – з надмірним та 25 (11,4 %) з ожирінням. У 100 (45,7 %) жінок діагностовано рекомендоване гестаційне збільшення маси тіла (ГЗМТ), у 45 (20,5 %) – недостатнє, у 74 (33,8 %) – надлишкове. Використовували пакет статистичного аналізу на базі Microsoft Excel та програми «Statistica 12.0» (StatSoft Inc.,USA). Результати: Випадки ускладненого перебігу пологів при надмірному ІМТ статистично значущі у жінок з патологічним ГЗМТ. Надлишкове ГЗМТ підвищує шанси кесаревого розтину (χ2=3,86, р0,05) та (χ2
Prepregnancy maternal body mass index (BMI) and gestational weight gain (GWG) are strongly correlated with pregnancy outcomes. The studies of the mode of delivery reveal the importance of implementing preventive measures to influence women's body weight at the preconceptional stage and during pregnancy. Aim. To study the characteristics of labor in women depending on the prepregnancy body weight and the level of weight gain during pregnancy. Materials and methods. A prospective study was carried out at the Ivano-Frankivsk City Clinical Perinatal Center, Ukraine. 219 pregnant women were enrolled to the study: 153 (69.9 %) with normal initial BMI, 18 (8.2 %) – insufficient, 23 (10.5 %) – excessive, and 25 (11.4 %) with obesity. 100 (45.7 %) women had recommended GWG, 45 (20.5 %) – insufficient, 74 (33.8 %) – excessive. Pre-pregnancy weight status of patients was assessed with BMI (kilogram/ meter2) calculated from pre-pregnancy weight and height. A statistical analysis package based on Microsoft Excel and the "Statistica 12.0" program (StatSoft Inc., USA) were used. The differences between the selections were considered statistically reliable at p0,05. Results. All women have delivered at full-term pregnancy in (39.2±1.1) weeks (95% CI 39.2-39.6). Excessive BMI and excessive GWG were associated with an increased frequency of complications during labor and delivery. However, it was diagnosed that the cases of complicated labors in excessive BMI pregnant were statistically significant in women with a GWG pathological deviating from the recommended one. In pregnant women with excessive BMI and obesity, the frequency of emergency cesarean sections increased significantly, by 2.7 times (p0.05) and 3.0 times (p0.05), respectively. Excessive GWG increased the chances of cesarean section (χ20.05).
Дод.точки доступу:
Остафійчук, С. О.
Нейко, О. В.
Куса, О. М.
Левицький, І. В.
Кінаш, Н. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
14.


    Ващенюк, М. І.
    Особливості мікроструктури ядер гіпоталамуса за умов впливу глутамату натрію та його відміни [Текст] = Peculiaritis of hypothalamic nuclei microstructure of the white rat under the effect of sodium glutamate and its absence / М. І. Ващенюк. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2024. - N 1. - С. 26-32. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY (метаболизм, патофизиология, этиология)
ГИПОТАЛАМУС -- HYPOTHALAMUS (ультраструктура)
НАТРИЯ ГЛУТАМАТ -- SODIUM GLUTAMATE (анализ, метаболизм, химия)
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ И МИКРОСКОПИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ -- MORPHOLOGICAL AND MICROSCOPIC FINDINGS
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Експериментальні дослідження свідчать про можливість розвитку «глутамат-індукованого ожиріння». Оскільки ядра гіпоталамуса відповідають за енергетичний і ліпідний обміни, було доцільним проаналізувати їхні структурні зміни в білого щура при впливі глутамату натрію та його відміні в експерименті. Метою роботи – встановлення морфологічних і морфометричних змін ядер сірого горба гіпоталамуса білого щура в експерименті під упливом глутамату натрію та при його відміні. Матеріал дослідження представлений макро- та мікропрепаратами сірого горба гіпоталамуса білих щурів самців лінії Вістар вагою 218-260 г. У ході експериментального дослідження щурам-самцям репродуктивного віку вводили глутамат натрію перорально піпеткою одноразово на добу. Забір матеріалу здійснювали через шість тижнів після введення глутамату натрію, а також через два тижні після його відміни. На гістологічних зрізах, пофарбованих гематоксиліном й еозином проводили вивчення особливостей мікроскопічної будови сірого горба гіпоталамуса. Результати дослідження показали, що після шести тижнів уведення глутамату натрію макроструктура гіпоталамуса відповідала віковій нормі, мікроскопічно виявляли великі нейрони дорсомедіального та вентромедіального ядер сірого горба гіпоталамуса з вакуолізованою цитоплазмою перикаріонів, гіпохромні нейрони, нейрони з пікнотичними ядрами, збільшення об’єму перикаріону пірамідного нейрона й овального нейрона. Через два тижні після відміни введення глутамату натрію об’єм перикаріону пірамідного нейрона все ще більший, проте об’єм його ядра зменшується, об’єм перикаріону овального нейрона зменшується. Ядра окремих нейронів пікнотичні, деякі ядра лізовані. Шеститижневе споживання глутамату натрію призводить до глибоких змін мікроструктурної організації ядер гіпоталамуса експериментальних тварин, які не компенсуються шляхом відміни введення вказаної харчової добавки
People are used to eat less and less healthy food today and are more often consuming "fast food," which is known to contain a significant amount of monosodium glutamate. The safety of consuming the widely used food additive "sodium glutamate" remains a controversial issue today. It is relevant to study the negative effects of sodium glutamate on the organs and systems of living organisms. Experimental studies indicate the possibility of developing "glutamate-induced obesity." Since the hypothalamic nuclei are responsible for energy and lipid metabolism, it was appropriate to analyze their structural changes in the white rat exposed to monosodium glutamate and during its withdrawal in the experiment. The aim of the study was to determine the morphological and morphometric changes in the tuber cinereum nuclei of the hypothalamus of the white rat under the influence of monosodium glutamate and during its withdrawal. The research material consisted of macro- and micro-preparations of the tuber cinereum of the hypothalamus of male white rats of the Wistar line weighing 218-260 g. During the experimental study, reproductive-age male rats were orally administered monosodium glutamate once a day. The material was collected after six weeks of monosodium glutamate administration and also two weeks after its withdrawal. The measurements of the size of the tuber cinereum of the hypothalamus were taken using a vernier caliper, and the weighing was performed on analytical scales after each collection. The histological sections stained with hematoxylin and eosin were used to study the peculiarities of the microscopic structure of the tuber cinereum of the hypothalamus. The statistical processing of the morphometric data was carried out using Microsoft Excel on a personal computer. The results of the study showed that after six weeks of monosodium glutamate administration, the macrostructure of the hypothalamus corresponded to the age norm. Microscopically, large neurons of the dorsomedial and ventromedial nuclei of the tuber cinereum of the hypothalamus were observed with vacuolated perikaryonic cytoplasm, hypochromic neurons, neurons with pyknotic nuclei, an increase in the perikaryon volume of the pyramidal neuron by 34.7% (p0.01), and the nucleus by 24.7%. There was also an increase in the perikaryon volume of the oval neuron by 15%, and the nucleus by 6.2%. Two weeks after the discontinuation of monosodium glutamate administration, the perikaryon volume of the pyramidal neuron was still larger by 7.3% compared to the control group. However, the volume of its nucleus decreased by 29.8% (p0.001). The perikaryon volume of the oval neuron decreased by 29.8% (p0.001), and its nucleus by 23.16% (p0.05) compared to the intact group. The nuclei of individual neurons were pyknotic, and some nuclei were lysed. The six-week consumption of monosodium glutamate leads to profound changes in the microstructural organization of the hypothalamic nuclei in experimental animals, which are not compensated by the withdrawal of the specified food additive. The identified morphological and morphometric changes in the hypothalamic nuclei, induced by the influence of monosodium glutamate in the experiment, are not specific, as similar changes have been observed in the nuclei of the hypothalamus under the influence of other pathological factors. The analysis of changes in the morphological and morphometric parameters of the hypothalamic nuclei of the white rat provides a clear understanding of the mechanisms of damage to nervous tissue under the influence of monosodium glutamate
Вільних прим. немає

Знайти схожі
15.


    Француз, У. В.
    Обґрунтування доцільності викрористання удосконаленого способу зняття відбитків під ортопедичні конструкції з опорою на імплантати [Текст] = Justification of the feasibility of using an improved method of removing impressions for orthopaedic structures with support on implants / У. В. Француз, М. М. Рожко. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2024. - N 1. - С. 173-177. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ОРТОПЕДИЧЕСКАЯ СТОМАТОЛОГИЯ -- PROSTHODONTICS (методы, тенденции)
ЗУБНЫЕ ОТТИСКНЫЕ МАТЕРИАЛЫ -- DENTAL IMPRESSION MATERIALS (анализ, терапевтическое применение)
ЗУБНЫХ ПРОТЕЗОВ ИМПЛАНТАТОМ ПОДДЕРЖКА -- DENTAL PROSTHESIS, IMPLANT-SUPPORTED (использование, методы, тенденции)
ЗУБНОГО ПРОТЕЗА КОНСТРУИРОВАНИЕ -- DENTURE DESIGN (стандарты, тенденции)
СИЛИКОНЫ -- SILICONES (анализ, терапевтическое применение)
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Анотація: Одним з найважливіших етапів для якісного виготовлення ортопедичної конструкції є етап для зняття відбитків. Саме тому науковці та практичні лікарі постійно шукають можливостей для удосконалення техніки зняття відбитка, особливо методом «Відкритої ложки». Мета. Метою дослідження є перевірка ефективності методу фіксації трансферів між собою з допомогою А-силіконової відбиткової маси посиленої щільності перед зняттям відбитків під ортопедичні конструкції з опорою на імплантати. Методи. 63 пацієнтам проведено зняття відбитків методом відкритої ложки під мостоподібний протез з опорою на імплантати: група 1 – 29 пацієнтів, зняття відбитків яким проводилося стандартним методом, та група 2 – 34 пацієнти – з армуванням трансферів за запропонованим способом, згідно з яким, після фіксації трансферів у ротовій порожнині пацієнта, припасування відбиткової ложки та замішування базисної А-силіконової маси, простір між трансферами заповнювався А-силіконовою масою посиленої щільності. Наносилася коригуюча А-силіконова маса та знімався відбиток, після чого він з трансферами виводився з ротової порожнини. Перевірку ефективності такої методики перевіряли за допомогою трансфер-чеків. Результати. У зразках пацієнтів групи 1, де проводилося зняття відбитків згідно зі стандартною методикою без армування трансферів, після їхньої фіксації, спостерігалася наявність щілин між патернами розміром близько 2 мм у 24 із 29 випадків. Під час перевірки положення трансферів у пацієнтів, яким проводилося зняття відбитків з армуванням трансферів запропонованим методом, наявність щілин між патернами були виявлені у 2-ох із 34 зразків. Висновок. Армування трансферів для зняття аналогових відбитків для виготовлення незнімних ортопедичних конструкцій з опорою на імплантати, у випадку коли кількість імплантатів перевищує один за наявністю малих дефектів зубних рядів є рекомендованим і покращує фіксацію трансферів у відбитку. Дослідження продемонструвало ефективність запропонованої методики на практиці з можливістю його застосування у клінічній стоматології. Перевагою такого методу є його простота виконання без застосування та припасування додаткових елементів
One of the most important stages for the high-quality production of an orthopaedic structure is the impression taking. That is why scientists and practitioners are constantly looking for opportunities to improve the impression taking, especially the open-spoon technique. Purpose. The purpose of the study is to develop and verify the effectiveness of the method of fixing transfer cups to each other with the help of A-silicone impression mass for registering the position of FutarD occlusion (Kettenbach, Germany), to perform the impression taking under an orthopaedic structure with support on implants using the open tray impression technique. Methods. The open-spoon impression technique was used for dental bridges in 63 patients with a free-end edentulous space in the lower jaw, divided into two groups: Group 1 comprising 29 patients, whose impressions were taken using the standard method, i.e. without reinforcement of the transfers between them, and Group 2 comprising 34 patients, whose transfers were reinforced using the proposed method, the essence of which was that after fixing the transfers in the patient's oral cavity, fitting the impression tray and mixing the base A-silicone mass, the space between the transfers was filled with an enhanced density A-silicone mass, which is usually used for occlusion record. Next, the corrective A-silicone mass was applied and the impression was taken, after which it was removed from the oral cavity with the transfers and the position of the transfers in the impression was checked. The effectiveness of this technique was checked using transfer checks. To implement this method, a preliminary impression was first taken using the closed-spoon technique. After the model was cast with a gum mask, the impression transfers were connected to each other with Pattern resin. Using a thin diamond disk, the impression transfers were separated from each other and transferred to the clinic. This procedure was performed to detect tension between the transfers. For easier fixation of the transfer checks in the oral cavity, they were numbered. An individual spoon was made for the model, which facilitated the procedure of taking impressions and improved their accuracy. The transfer checks were fixed in the oral cavity and connected to each other with a drop of Pattern resin. The degree of efficiency was determined by the presence or absence of gaps between transfers with cut patterns. Results. In the samples of patients of group 1, where impressions were taken according to the standard method without transfers reinforcement, after fixation of the transfer checks, gaps between the patterns of about 2 mm were observed in 24 out of 29 cases. When checking the position of the transfers in patients who underwent impression taking with reinforcement of the transfers according to the proposed method, gaps between the patterns were found in 2 of 34 samples. Conclusion. Based on our study, it can be concluded that the reinforcement of transfers for taking analog impressions for the production of fixed orthopedic structures supported by implants, in the case of more than one implant, is recommended and improves the fixation of transfers in the impression. Also, this study demonstrated the effectiveness of the proposed method in practice with the possibility of its application in daily clinical dentistry. The advantage of this method is its simplicity of implementation without the use and fitting of additional elements - fiberglass pins, drills, etc.
Дод.точки доступу:
Рожко, М. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
16.


    Грицишин, Л. М.
    Морфологічні зміни печінки при стрептозотоцин-індукованому цукровому діабеті та введенні інсуліну та адеметіоніну на ранніх [Текст] = Morphological changes of the liver in streptozotocin-induced diabetes and administration of insulin and ademethionine in the early stages of the experiment / Л. М. Грицишин, Ю. І. Попович. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2024. - N 1. - С. 33-38. - Бібліогр.: в кінці ст.


Рубрики: Адеметионин--тер прим

MeSH-головна:
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS (метаболизм, патофизиология, химически вызванный)
ПЕЧЕНИ ДИСФУНКЦИЯ -- LIVER FAILURE (метаболизм, патофизиология, этиология)
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ И МИКРОСКОПИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ -- MORPHOLOGICAL AND MICROSCOPIC FINDINGS
ИНСУЛИН -- INSULIN (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Анотація: Адеметіонін широко використовують при різноманітних гепатологічних порушеннях, проте його використання при діабетичних гепатопатіях є недослідженим. Мета: встановити морфологічний стан печінки при стрептозотоцин-індукованому цукровому діабеті (СІЦД) та його корекції інсуліном та адеметіоніном на ранніх етапах експерименту (через 14 та 28 діб). Матеріали і методи. Для дослідження взято 42 інтактних щурів-самців масою 150-190 г, які розподілені на 3 групи. І – 6 інтактні. ІІ група включає 3 підгрупи по 10 тварин, яким змодельований СІЦД (вводили стрептозотоцин 6 мг на кожні 100 г маси тіла): 2А- без лікування; 2В – з 14 дня вводився інсулін (Трисіба); 2С– з 14 дня застосовували інсулін та адеметіонін (Гептрал). ІІІ група – 6 контроль. Результати дослідження. При СІЦД через 14 днів виникли зональні дистрофічні зміни печінки на фоні активізації репараційних процесів, що найбільше виражені в центральній зоні та периваскулярно. Перебудова судинного русла та тріад. Через 28 днів спостерігалися значні порушення структури центральної зони, гіперемія, стаз. Виражена десквамація ендотелію центральної вени, розширені синусоїди, перебудова тріад з утворенням довгих звивистих приток та клітинною інфільтрацією. У тварин зі СІЦД та інсулінокорекцією були незначні деструктивні зміни печінки в центральній зоні, десквамація ендотелію центральної вени. Перебудова та клітинна інфільтрація портальних трактів, клітинні інфільтрати в периферичній зоні. При введенні інсуліну та адеметіоніну загалом спостерігалося збереження структури центральної зони із незначними порушеннями стінки центральної вени, легкою десквамацією ендотелію центральної вени та незначно розширені синусоїди. Висновки. При СІЦД декомпенсованого перебігу через 14 днів експерименту виникають структурно-дистрофічні зміни центральної зони печінки з активацією регенераційних процесів. При 2-х тижневій корекції інсуліном та адеметіоніном, спостерігається кращий стан архітектоніки печінки та ендотелію центральних вен, відсутні судинні порушення, збережені структури тріади
Ademethionine is widely used in various hepatological disorders, but its use in diabetic hepatopathies is unstudied. Aim: to establish the morphological state of the liver in streptozotocin-induced diabetes (SID) and its correction with insulin and ademetionine in the early stages of the experiment (after 14 and 28 days). Materials and methods. For the study, 42 intact male rats weighing 150-190 g were taken, which were divided into 3 groups. I - 6 intact rats. The II group includes 3 subgroups of 10 animals with SID simulated (streptozotocin 6 mg per 100 g of body weight was administered): 2A- no treatment; 2B – insulin (Trisiba) was administered from the 14th day; 2C– insulin and ademetionine (Heptral) were used from the 14th day. III group - 6 control animals. Results. In SID, after 14 days, zonal dystrophic changes of the liver appeared against the background of activation of reparative processes, which are most pronounced in the central zone and perivascularly. Reconstruction of the vascular bed, the lumen of the vessels is expanded, blood stasis is observed. Tortuous expanded tributaries from the central vein and in the zone of the portal tracts. Rearrangement of the triads, the relationship between the interlobular artery and vein is disturbed. There are cellular infiltrates around the interlobular vein. After 28 days, significant violations of the structure of the central zone, hyperemia, and stasis were observed. Pronounced desquamation of the endothelium of the central vein, dilated sinusoids, rearrangement of triads with the formation of long tortuous tributaries and cellular infiltration, discomplexation of the liver beams. A cellular and erythrocyte substrate is observed in the vessel lumen. Cellular infiltrates around the interlobular artery. In animals with SID and insulin correction, there were minor destructive changes in the liver in the central zone, desquamation of the endothelium of the central vein. Reconstruction and cellular infiltration of portal tracts, cellular infiltrates in the peripheral zone. Expansion of sinusoids, which is most pronounced in the intermediate and central zones and around the portal tracts. When insulin and ademetionine were administered, the preservation of the structure of the central zone was generally observed, with minor violations of the wall of the central vein, slight desquamation of the endothelium of the central vein, and slightly dilated sinusoids. Conclusions. With streptozotocin diabetes of the decompensated course, after 14 days of the experiment, structural and dystrophic changes of the liver occur with the activation of reparative and regenerative processes, which are most concentrated in the zona centralis. After 28 days of the experiment, hepatological disorders significantly deepen and are characterized by discomplexation of the liver beams, expansion of the sinusoids, pronounced desquamation of the endothelium of the central vein. In a comparative analysis of 2-week correction with insulin (Trisiba) and in combination with ademethionine (Heptral), in the subgroup where both drugs were administered, a better state of the architecture of the liver and the endothelium of the central veins was observed, there were no vascular disorders in the form of stasis and full blood, and preserved structures triads
Дод.точки доступу:
Попович, Ю. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
17.


    Попович, В. І.
    Лікування секреторного середнього отиту в пацієнтів із гіпертрофією трубних мигдаликів [Текст] = Treatment of secretory otitis media in patients with tubal tonsil hypertrophy / В. І. Попович, О. Р. Оріщак. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2024. - N 1. - С. 128-136. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ОТИТ СРЕДНИЙ ЭКССУДАТИВНЫЙ -- OTITIS MEDIA WITH EFFUSION (осложнения, патофизиология, терапия, этиология)
ЕВСТАХИЕВА ТРУБА -- EUSTACHIAN TUBE (патофизиология)
НОСОГЛОТКА -- NASOPHARYNX (патофизиология)
ЛАРИНГОСКОПИЯ -- LARYNGOSCOPY (использование, тенденции)
СЛУХА РАССТРОЙСТВА -- HEARING DISORDERS (лекарственная терапия, профилактика и контроль, этиология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Анотація: Запропоновано комплексне патогенетично обґрунтоване лікування секреторного середнього отиту (ССО) в дорослих із гіпертрофією трубних мигдаликів. Мета. Підвищити ефективність лікування ССО в пацієнтів із гіпертрофією трубних мигдаликів шляхом удосконалення діагностичного алгоритму та впровадження патогенетично обґрунтованого диференційованого медикаментозного комплексу. Матеріал і методи. Обстежено й проліковано 71 хворого віком від 18 до 60 років із мукозною стадією ССО, причиною розвитку якого була гіпертрофія трубних мигдаликів. Хворих було розділено на ІІ групи: І група (контрольна) – 45 пацієнтів; ІІ група (основна) – 26 хворих. Пацієнти обох груп отримували стандартну консервативну терапію (місцеві та системні деконгестанти, інтраназальні кортикостероїди, муколітики). Пацієнти основної групи, окрім стандартної консервативної терапії, одержували запропонований нами комбінований фітоніринговий екстракт BNO 1030. Хірургічне лікування виконано тим хворим, у яких консервативна терапія була неефективною – 15 із 45 – першої групи й 4 із 26 – другої. Результати. На основі проведених досліджень установлено, що всім хворим із ССО при первинному огляді необхідно виконувати ендоскопічний огляд порожнини носа й носоглотки з метою виявлення механічного блоку слухової труби та тубарної дисфункції. При обстеженні необхідно оцінити стан лімфоїдної тканини носоглотки, а саме трубного мигдалика, ступінь розкриття глоткового вічка слухової труби. Для лікування ССО до стандартної терапії доцільно додавати фітоніринговий препарат BNO 1030. При відсутності ефекту консервативної терапії в пацієнтів із ознаками гіперплазії трубних мигдаликів доцільно провести хірургічне лікування. Висновки. Запропоноване комплексне патогенетично обґрунтоване лікування ССО в дорослих із гіпертрофією трубних мигдаликів із використанням фітонірингового препарату BNO 1030 показало статистично вірогідні результати його ефективності, а також привело до достовірного зниження шансів оперативних втручань у 4,5 рази (OR=0,22; 95% CI: 0,06-0,81; p0,05) порівняно зі стандартною терапією
The treatment strategy for secretory otitis media is constantly evolving and changing, with a tendency towards more progressive methods. An important direction in clinical otorhinolaryngology is the development of new effective treatment methods considering its fundamental etiopathogenetic links and stages of development. A comprehensive pathogenetically substantiated treatment of secretory otitis media in adults with tubal tonsil hypertrophy has been proposed. The Aim of the Research. To increase the effectiveness of the treatment of secretory otitis media in patients with tubal tonsil hypertrophy by improving the diagnostic algorithm and introducing a pathogenetically based differentiated medication complex. Materials and Methods. A total of 71 patients at the age of 18-60 years with the mucosal stage of secretory otitis media due to tubal tonsil hypertrophy were examined and treated. All patients underwent a comprehensive assessment, including a thorough evaluation of their medical history, a standard examination of the ears, nose, and throat (ENT) using conventional and optical techniques, pure-tone threshold audiometry, and impedance measurements. All patients were divided into two groups: Group I (the control group) comprised 45 individuals and Group II (the main group) included 26 individuals. Patients of both groups received standard conservative treatment, including local and systemic decongestants, intranasal corticosteroids, and mucolytics. In addition to standard conservative therapy, patients of the main group received the combined phytoneering extract BNO 1030, as proposed by us. Patients with ineffective conservative treatment underwent surgical intervention. Results of the Research. The research findings suggest that adding the phytoneering preparation BNO 1030 to standard therapy is advisable for treating secretory otitis media with concomitant tubal tonsil hypertrophy. In case of ineffective conservative treatment of patients with signs of tubal tonsil hyperplasia, tubal tonsil removal followed by reconstructing the Eustachian tube valve is advisable. Conclusions. During the initial examination, all patients with secretory otitis media should undergo an endoscopic examination of the nasal cavity and nasopharynx to identify mechanical obstruction of the Eustachian tube and tubal dysfunction. The condition of the nasopharyngeal lymphoid tissue, specifically the tubal tonsil, and the degree of opening of the pharyngeal orifice of the Eustachian tube should be assessed as well. Adding the phytoneering preparation BNO 1030, which has antiviral, anti-inflammatory, antifungal, moderately antibacterial, and stimulating non-specific immune system response effects, to standard therapy for secretory otitis media has beneficial effects. The proposed comprehensive pathogenetically substantiated treatment of secretory otitis media in adults with tubal tonsil hypertrophy using the phytoneering preparation BNO 1030 has demonstrated statistically significant results of its effectiveness, including a reduction in treatment duration, lower recurrence risk, and a significant reduction in the incidence of surgical interventions (by 4.5 times; OR=0.22; 95% CI: 0.06-0.81; p0.05) as compared to standard therapy. In case of ineffective conservative treatment of patients with signs of tubal tonsil hyperplasia, it is advisable to proceed with tubal tonsil removal followed by endoscopic reconstruction of the Eustachian tube valve using a microdebrider, argon plasma coagulator, or laser.
Дод.точки доступу:
Оріщак, О. Р.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
18.


    Задорожний, Я. С.
    Клінічна характеристика жінок із гіпертензивними розладами під час вагітності на тлі вегетативної дисфункції [Текст] = Clinical characteristics of women with hypertensive states in pregnancy and autonomic nervous system dysfunction / Я. С. Задорожний, С. О. Остафійчук. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2024. - N 1. - С. 45-51. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ, ВЫЗВАННАЯ БЕРЕМЕННОСТЬЮ -- HYPERTENSION, PREGNANCY-INDUCED (патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
ПРЕЭКЛАМПСИЯ -- PRE-ECLAMPSIA (метаболизм, патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
ВЕС ИЗБЫТОЧНЫЙ -- OVERWEIGHT (метаболизм, осложнения, патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
НЕРВНАЯ СИСТЕМА ВЕГЕТАТИВНАЯ -- AUTONOMIC NERVOUS SYSTEM (патофизиология)
СТРЕСС ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PSYCHOLOGICAL (профилактика и контроль, этиология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Гіпертензивні розлади під час вагітності постають найпоширенішими ускладненнями, є провідними чинниками захворюваності та смертності матерів, негативних перинатальних наслідків. Стрес і психоемоційне напруження залишаються підґрунтям до розвитку психосоматичних та невротичних порушень, які спричинюють вегетативну дисфункцію з підвищеною активацією симпатичної активності, що сприяє гіпертензії. Мета. Вивчити клініко-анамнестичні характеристики жінок із гіпертензивними розладами під час вагітності на тлі вегетативної дисфункції. Матеріали і методи. Обстежено 207 жінок. Перша група містила 124 вагітні з гестаційною гіпертензією/прееклампсією, друга група – 48 осіб із високим ризиком виникнення гіпертензивних розладів на тлі вагітності (гіпертензивні стани під час попередньої вагітності). Контрольна група налічувала 35 жінок із фізіологічним перебігом вагітності. Усім вагітним проведено збір анамнезу, клінічне обстеження та дослідження вегетативного статусу. У першій групі обстеження проводили при встановленні діагнозу гестаційної гіпертензії/прееклампсії, у другій і контрольній групах у 14-16 тижнів. Використовували пакет статистичного аналізу на базі Microsoft Excel і програми «Statistica 12.0» (StatSoft Inc., USA). Результати. З’ясовано, що в групах із гестаційною гіпертензією та прееклампсією при аналізованій вагітності, а також із високим ризиком їх розвитку на тлі зрушення у функціонуванні вегетативної нервової системи з гіперактивацією симпатичної ланки, переважали вагітні віком понад 30 років, із надмірною масою тіла й ожирінням, мешканки міста, з вищою освітою, які займалися розумовою працею, з низьким рівнем фізичних навантажень, раннім початком менархе, підвищеною питомою вагою розладів менструального циклу, таких гінекологічних захворювань: як ендометріоз, синдром полікістозних яйників. Висновки. Встановлено біологічні, метаболічні й соціальні чинники ризику розвитку гіпертензивних розладів під час вагітності асоційовані з підвищеним психоемоційним напруженням, розладами вегетативного статусу та зрушеннями репродуктивного здоров’я
Hypertensive states in pregnancy are the most common complications of pregnancy, are leading factors in maternal morbidity and mortality, and negative perinatal outcomes. Stress and psycho-emotional imbalance are the basis for the development of psychosomatic and neurotic disorders, which cause autonomic nervous system dysfunction with increased activation of sympathetic activity, and contributes to hypertension. Aim. To study the clinical and anamnestic characteristics of women with hypertensive disorders during pregnancy and autonomic nervous system dysfunction. Materials and methods. 207 pregnant women who were divided into groups were examined. The first group included 124 pregnant women with hypertensive disorders (64 (51.6 %) women with gestational hypertension, 45 (36.3 %) with mild preeclampsia and 15 (12.1 %) with severe preeclampsia), established according to the order of the Ministry of Health of Ukraine No. 151 (2022), second group – 48 pregnant women with a high risk of hypertensive disorders in pregnancy (hypertensive conditions during previous pregnancy). The control group consisted of 35 women with a physiological course of pregnancy. In all pregnant women anamnesis collection, clinical examination and investigation of autonomic nervous system status were done. In the first group, the examination was carried out when the diagnosis of gestational hypertension/preeclampsia was established, in the second and control groups at 14-16 weeks. A statistical analysis package based on Microsoft Excel and the "Statistica 12.0" program (StatSoft Inc., USA) were used. Results. In the research it was studied that all women of the first two groups had clinical symptoms of autonomic nervous system dysfunction of different intensity. It was shown that pronounced changes in the autonomic nervous system status were diagnosed in 89/124 (71.8 %) pregnant women of the first group and in 4/48 (8.3 %) of the second group (p0.001). The development of gestational hypertensive disorders was associated with pronounced autonomic nervous system dysfunction in women during pregnancy (OR
Дод.точки доступу:
Остафійчук, С. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
19.


   
    Захворюваність на рак шийки матки в Івано-Франківській області [Текст] = Incidence of cervical cancer in Ivano-Frankivsk region / В. В. Тимофіїв [та ін.]. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2024. - N 1. - С. 167-172. - Бібліогр.: в кінці ст.


Рубрики:
MeSH-головна:
ШЕЙКИ МАТКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- UTERINE CERVICAL NEOPLASMS (патофизиология, этиология)
КАРЦИНОМА ПЛОСКОКЛЕТОЧНАЯ -- CARCINOMA, SQUAMOUS CELL (патофизиология, смертность, этиология)
ЗАБОЛЕВАЕМОСТЬ, ЧАСТОТА СЛУЧАЕВ -- PREVALENCE
ВЗРОСЛЫЕ -- ADULT (психология)
ЖЕНЩИНЫ -- WOMEN
РИСКА СТЕПЕНИ ОЦЕНКА -- RISK ADJUSTMENT (статистика)
НЕОАДЪЮВАНТНАЯ ТЕРАПИЯ -- NEOADJUVANT THERAPY (использование, методы, тенденции)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICALИвано-Франковская область
Анотація: Рак шийки матки (РШМ) — одна з найбільш поширених форм злоякісних новоутворень жіночих статевих органів. Щорічно у світі виявляють близько 600 тис. випадків РШМ, що становить 6% онкологічних захворювань. Мета дослідження. Вивчити частоту виникнення раку шийки матки в Івано-Франківській області та клініко-морфологічні характеристики пухлини. Матеріали та методи. В основу дослідження покладено клінічні спостереження КНП «ПКОЦ ІФ ОР» з 2018 по 2022 рр. Результати. Проаналізувавши отримані нами дані, кількість хворих на рак шийки матки становили: І стадії вперше виявлених було 24,8% пацієнток, на ІІ стадії – 21,5%, на ІІІ стадії – 32,2%, на IV – 20,7%. Особливу увагу, хочемо виділити, спостереженню за 69 пацієнтками ІВ-ІІА стадії. Вік пацієнток коливався від 29 до 71 років. Пік захворювання спостерігався у віковій категорії 35-45 років, тобто жінки працездатного та репродуктивного віку. Найпоширенішим гістологічним типом – плоскоклітинний рак. Висновки. Пік захворювання у жінок з плоскоклітинним раком шийки матки припадає на репродуктивний вік (35-45 років), з аденокарциномою шийки матки (45-55 років). Найчастіше діагностують РШМ в ІВ1 стадії. В даному дослідженні пацієнтів ІВ-ІІА стадій при первинному огляді було виявлено 55 пацієнток з екзофітною пухлиною шийки матки та 14 пацієнток з ендофітною пухлиною шийки матки. На сьогодні сформовані основні прогностичні фактори РШМ, що дозволяє підібрати адекватне лікування
Cervical cancer (CC) is one of the most widespread forms of malignant neoplasms affecting female reproductive organs. CC is increasingly being diagnosed in young women under the age of 30. The sharp increase in CC incidence among young women and the rise in the number of patients diagnosed at advanced stages necessitate the development of new and improved treatment methods for this pathology. Approximately 35% of patients die in the following years after primary treatment, with the development of local recurrences and distant metastases being the cause of death. In selecting a treatment method, in addition to the clinicomorphological characteristics of the tumor, there is a need for additional prognostic factors to provide an objective prognosis of the disease's development. However, the absence of effective standard protocols necessitates further research into the application of neoadjuvant chemotherapy (NACT) as a treatment method for CC. The aim of the study. To study the incidence of cervical cancer in the Ivano-Frankivsk region and the clinical and morphological characteristics of the tumor. Materials and methods. The basis of the study is the clinical observations of the KNP "PKOTC IF OR" from 2018 to 2022. The results. After analyzing the data we received, the number of patients with cervical cancer was: 24.8% of patients diagnosed with stage I for the first time, 21.5% at stage II, 32.2% at stage III, 20.7% at stage IV. We would like to draw special attention to the observation of 69 IB-IIA stage patients. The age of the patients ranged from 29 to 71 years. The peak of the disease was observed in the age category of 35-45 years, that is, women of working and reproductive age. The most common histological type is squamous cell carcinoma. Conclusions. The peak of the disease in women with squamous cell carcinoma of the cervix falls on the reproductive age (35-45 years), with adenocarcinoma of the cervix (45-55 years). The most common histological type of cervical cancer (CC) is squamous cell carcinoma. Most often, CC is diagnosed in IB1 stage. To date, the main prognostic factors of CC have been formed, which allows you to draw up an individual patient management plan for each patient and choose an adequate treatment. Diagnostic examination of lymph nodes and distant metastases in the case of CC is mandatory. In the initial stages of CC (T1b1, T2a1), surgical/pathomorphological staging of pelvic lymph nodes is considered the standard for evaluating the prognosis for patients and helps in the adequate selection of the treatment method. Chemoradiotherapy is a standard and quite effective method of treatment of patients with locally advanced forms of CC. Conducting NACT followed by surgical intervention gives encouraging results in the treatment of patients with locally advanced forms of CC in stages IB1–IIA, but further study of its effectiveness is necessary. In this study of stage IB1-IIA patients, 55 patients with exophytic cervical tumor and 14 patients with endophytic cervical tumor were identified at initial examination. To date, the main prognostic factors of CC have been formed, which allows to choose an adequate treatment
Дод.точки доступу:
Тимофіїв, В. В.
Крижанівська, А. Є.
Дяків, І. Б.
Семенів, П. М.
Ткачук, Н. Д.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
20.


    Сарапук, Р. І.
    Ефективність реабілітаційної корекції функціональних наслідків остеопоротичного перелому променевої кістки у жінок похилого віку з деменцією [Текст] = Effectiveness of rehabilitation of functional consequences of osteoporotic radius fracture in elderly women with dementia / Р. І. Сарапук, Л. М. Шеремета. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2024. - N 1. - С. 156-161. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ЖЕНЩИН ЗДОРОВЬЕ -- WOMEN'S HEALTH (тенденции)
ПОЖИЛЫЕ -- AGED (психология, физиология)
ЛУЧЕВОЙ КОСТИ ПЕРЕЛОМЫ -- RADIUS FRACTURES (осложнения, патофизиология, психология, реабилитация, терапия)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
ДЕМЕНЦИЯ -- DEMENTIA (осложнения, патофизиология, реабилитация, этиология)
ГЕРИАТРИЧЕСКАЯ ПСИХИАТРИЯ -- GERIATRIC PSYCHIATRY (методы, тенденции)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета: оцінити ефективність впливу реабілітаційної програми на функціональний стан верхньої кінцівки у жінок похилого віку з наслідками перелому дистального метаепіфізу променевої кістки та деменцією. Методи. Обстежено 82 жінки похилого віку. Контрольну групу склали 23 нетравмовані жінки. Групу порівняння склали жінки з переломом променевої кістки, без ознак деменції, які отримували реабілітацію згідно з відповідним протоколом. Основну групу 1 склали жінки з аналогічним переломом, деменцією, які отримували реабілітацію згідно з відповідним протоколом. Основну групу 2 склали жінки з переломом, деменцією, які отримували реабілітацію за розробленою програмою (терапевтичні вправи, функціональне тренування, «MAPS THERAPY»; PNF; мобілізація променево-зап’ясткового суглоба; масаж верхньої кінцівки; кінезіологічне тейпування; тренування у додатку «ReHand», когнітивна реабілітація) тривалістю 2 місяці. Ефективність оцінювали за Gartland & Werley Score, Nine-hole peg test, ABILIНAND, DASH. Результати. У жінок виявлено задовільний результат лікування перелому променевої кістки (Gartland & Werley Score), що призвело до порушення швидкості рухів верхньої кінцівки (Nine-hole peg test), погіршення функціонування (АBILIHAND, DASH). Стан жінок з деменцією за Nine-hole peg test, АBILIHAND, DASH був статистично значущо гіршим, ніж з нормальним когнітивним статусом (р0,05). Застосування програми реабілітації, розробленої з урахуванням особливостей когнітивного стану із використанням сучасних методів реабілітації продемонструвало кращий результат за усіма досліджуваними параметрами (р0,05), порівняно з групою, яка займалась за загальними рекомендаціями клінічного протоколу. Висновки. Програма реабілітації для жінок похилого віку з наслідками перелому променевої кістки та деменцією, яка створена з урахуванням наявності когнітивного дефекту, продемонструвала свою ефективність через значуще покращення відносно вихідного результату та результатів стандартної програми реабілітації
Purpose: to assess the effectiveness of the developed rehabilitation program on the dynamics of indicators that characterize the functional state of the upper limb in elderly women with the consequences of an osteoporotic of the distal metaepiphysis radius fracture with dementia in the post-immobilization period. Methods. 82 elderly women were examined. The control group consisted of 23 uninjured women. The comparison group consisted of women with an osteoporotic fracture of the distal metaepiphysis of the radius, without signs of dementia, who received rehabilitation according to the appropriate protocol. The main group 1 consisted of women with a similar fracture and dementia, who received rehabilitation according to the corresponding protocol. The main group 2 consisted of women with a fracture, dementia, who received rehabilitation according to the developed program (therapeutic exercises, functional training, exercises on the mechanotherapeutic table «MAPS THERAPY»; Proprioceptive Neuromuscular Facilitation of the injured upper limb; mobilization of the carpal joint; massage of the upper limb; kinesiological taping; training in the mobile application «ReHand», cognitive rehabilitation). The developed program was implemented for 2 months. Its long-term goals were: restoration of post-immobilization changes of the injured limb - strength, flexibility, involvement in various activities, improvement of balance and reduction of the risk of falling (because the fracture was the result of it), improvement, if possible, of the cognitive state of women, increase in the degree of their perceived independence in performing activities of daily living and reducing dependence on caregivers. Efficiency was evaluated by Gartland & Werley Score, Nine-hole peg test, ABILINAND, DASH. The results. In elderly women with the consequences of an osteoporotic distal metaepiphysis radius fracture, a satisfactory structural and functional result of the treatment of the fracture was found (according to the Gartland & Werley Score), which led to a violation of the speed and dexterity of the upper limb (according to the Nine-hole peg test), deterioration of its function and involvement in the performance of various activities (according to the ABILIHAND, DASH). The condition of women with dementia according to Nine-hole peg test, АBILIHAND, DASH was statistically significantly worse than with normal cognitive status (p0.05). The application of a rehabilitation program in elderly women, developed taking into account the peculiarities of their cognitive state with the use of modern rehabilitation methods, demonstrated a statistically significantly better result according to the modified functional indicators of the results of treatment of fractures of the radius fracture and indicators of the functioning of the upper limb for all studied parameters (p0.05) compared to the group that practiced according to the general recommendations of the clinical protocol for the treatment of fractures of the bones of the forearm. Conclusions. The application of a rehabilitation program for elderly women with the consequences of a radial bone fracture and dementia, created taking into account the presence of a cognitive defect, demonstrated its effectiveness according to a statistically significant improvement relative to the initial result and the results of a standard program of parameters of the functioning of the upper limb
Дод.точки доступу:
Шеремета, Л. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
 1-20    21-40   41-50 
 
Стандартний
Розширений
Професійний
За словником
УДК-навігатор
Тематичний навігатор
Статистика звернень
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)