Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=БУ1/2019/3<.>

Загальна кількість знайдених документів : 74
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-74

Babina, U. M.
Comparative study of infiltration between three local anesthetics: bupivacaine, lidocaine and ropivakain on wound healing in rats [Text] / U. M. Babina, D. V. Dmytriiev, O. A. Nazarchur // Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - 2019. - N 3. - Библиогр. в конце ст.

Анотація: The aim of this study was to comparative investigation the effects of saline solution, bupivacaine, lidocaine and ropivacaine infiltration on wound healing in rats. MATERIAL AND METHODS Fifty onemale Wistar rats weighing between 250-300 grams were randomly separated into four groups. Surgical procedures were done under general anesthesia, induced by intraperitoneal injection of 75 mg.kg-1 ketamine. The hair on the back of the animal was shaved after the loss of cornea reflex and extremity drawing response were diminished. The area of the incision was cleaned with povidione iodine and was wiped dry with sterile gauges after two minutes. The areas of the incisions were subcutaneously infiltrated with 3 ml doses of the study drug. The rats in the groups were infiltrated with normal saline in control group (Group C, n = 13), 2% lidocaine in lidocaine group (Group L ,n = 13), 0.5% bupivacaine in bupivacaine group (Group B, n = 13), and 0,75% ropivacaine in ropivacaine group (Group R, n = 12). Breaking-strength measurements, collagen bundle counting, and histopathologic evaluation were evaluated in the tissue samples taken from the rats. RESULTS Comparing the control group with the groups where bupivacaine and lidocaine were used for wound infiltration, collagen production was lower, breaking-strength measurements showed reduced resistance while significantly high edema, vascularity, inflammation scores were found (p 0.0122). Between the control and the ropivacaine group there were no significant differences in collagen production, breaking-strength measurements, and edema, vascularity, inflammation scores (p 0.0118). CONCLUSION Surgical wound infiltration has been proven to be an effective analgesic and is widely used for postoperative pain relief after abdominal hysterectomy, cesarean section, inguinal hernia repair, lumbar disc hernia, prostatectomy and similar surgeries. Frequently used local anesthetic agents are lidocaine, bupivacaine, ropivacaine. Research on the effect of these local anesthetic agents used for wound infiltration on wound healing is limited and results are controversia. In our study, we found bupivacaine and lidocaine reduced the collagen production, wound breaking strength, and caused significantly high scores for edema, vascularity, and inflammation when compared to the control group. There was no significant difference between the control and the ropivacaine group. Results of this experimental preliminary study on rats support the idea that ropivacaine can be used for wound infiltration anesthesia without adverse effect on the surgical healing process. These results need to be verified in humans
Дод.точки доступу:
Dmytriiev, D. V.
Nazarchuk, O. A.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Hemorrhagic and thromboembolic complications in patients with implanted left ventricular assist devices in early postoperative [Text] / O. Mazurenko [et al.] // Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - 2019. - N 3. - P27-32. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
СЕРДЦА ЖЕЛУДОЧКА ЛЕВОГО ФУНКЦИЯ -- VENTRICULAR FUNCTION, LEFT
СЕРДЦЕ, АППАРАТЫ ДЛЯ ПОДДЕРЖКИ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ -- HEART-ASSIST DEVICES
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- CARDIOVASCULAR SURGICAL PROCEDURES
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
Анотація: The work is devoted to study hemorrhagic and thromboembolic complications in early postoperative period after implantation of left ventricular assist devices (LVAD). We performed retrospective analysis of 10 patients, males aged 55±13.5 years, with a BMI of 30.8±8.3, with a left ventricular ejection fraction ranging from 9% to 28%, which in the period from 11.03.2016 to 22.11.2017 year, in the Silesian center of the Heart Disease (Poland), in conditions of artificial blood circulation, LVAD was implanted. In the early postoperative period, patients received daily anticoagulant target therapy (ACCT), consisting of the following drugs: heparin (6-11 U/kg/h), aspirin (75-150 mg), Clopidogrel (75-150 mg), warfarin (1.5-7 mg), Nadroparinum Ca (0.3-0.6 ml/twice on day), Fondaparinux Na (2.5-5 mg/twice on day). Two patients received mono-heparin therapy, one patient received monotherapy with warfarin for 14 days. Other patients during the same period received combined heparin therapy in the first three days with a subsequent transition to warfarin, aspirin, Clopidogrel, Fraxiparin, or thrombin blocker. The mechanical support of the left ventricle was carried out essentially by two different implantable systems, performing one function of support of the left ventricle: POLVAD – programmed controlled pneumatic membrane mechanical circulation of blood to two patients, and LVAD program-controlled electro-centrifugal circulation for eight patients. The duration of support by POLVAD system was from 102 to 156 days. Length of support – LVAD ranged from 20 to 78 days. A comparison of the analyzed results led to the conclusion that anticoagulant mono-therapy with heparin or warfarin leads to an increase in the percentage of complications and mortality compared with the alternative combination anticoagulant targeted therapy consisting of the following drugs: heparin (6-11 U/kg/h), aspirin 75-150 mg), Clopidogrel (75-150 mg), warfarin (1.5-7 mg), Nadroparinum Ca (0.3-0.6 ml/ twice on day), Fondaparinux Na (2.5-5 mg/ twice on day), Where survival rates were significantly higher by 60%
Дод.точки доступу:
Mazurenko, O.
Nadzyakevich, P.
Loskutov, O.
Zgrzeblovska, L.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Zaletskyi, B. V.
Ultrasound-guided quadratus lumborum block in children after urgent abdominal surgery: trans-muscular versus intra-muscular approach [Text] / B. V. Zaletskyi, D. V. Dmytriiev, E. A. Clazov // Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - 2019. - N 3. - P63

Анотація: Quadratus lumborum (QL) block in pediatric patients has four approaches. However, there is difference between the four approaches regarding efficacy, safety and adverse effects. The primary objective of this study is to compare the analgesic effect between trans-muscular and intra-muscular approaches of the QL block in children after abdominal surgery
Дод.точки доступу:
Dmytriiev, D. V.
Clazov, E. A.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Інтенсивна терапія у неонатальному періоді: додіалізний менеджмент гострого пошкодження нирок [Текст] / А. Г. Бабінцева [та ін.] // Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - 2019. - N 3. - С. 54. - Библиогр. в конце ст.

Анотація: Враховуючи важливу роль сечової системи у забезпеченні стабільності гомеостазу цілого організму та високу частоту формування ренальної дисфункції у критично хворих новонароджених дітей, лікувальна тактика пацієнтів неонатальних відділень інтенсивної терапії вимагає системного підходу, спрямована на протекцію життєво важливих функцій, у тому числі, попередження формування гострого пошкодження нирок (ГПН)
Дод.точки доступу:
Бабінцева, А. Г.
Годованець, Ю. Д.
Агафонов, Л. В.
Кошурба, І. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Адамчук, Н. Н.
Сучасні підходи до терапії гострого болю у дітей з онкопатологією та переносимість знеболення в залежності від методу [Текст] / Н. Н. Адамчук, О. Ю. Сорокіна // Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - 2019. - N 3. - С. 53. - Библиогр. в конце ст.

Анотація: Больовий синдром є одним із ускладнень у дітей з гострими лейкозами, що потребує своєчасної та ефективної знеболювальної терапії. ЦІЛЬ Визначити переносимість аналгетиків та ступінь психоемоційних порушень у дітей з гострими лейкозами в залежності від методу знеболення. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ Проведено обстеження 60 дітей (3 групи по 20 дітей в кожній). В I групі проводилось знеболення морфіном. В II групі - морфіном в комбінації з габапентином, та в III групі - НПЗЗ з габапентином. Досліджувались показники роботи серцево-судинної системи, шлунково-кишкового тракту. Використовувався опиту вальник «САН» для визначення психоемоційних порушень. РЕЗУЛЬТАТИ В І групі у всіх дітей відмічались порушення функції шлунково-кишкового тракту та лабільність артеріального тиску. В ІІ групі тільки у 11 дітей відмічались порушення з боку травної системи, з боку серцево-судинної ускладнень не було. В ІІІ групі лише у 5 дітей мала місце лабільність артеріального тиску. Середні показники активності у всіх трьох групах практично однакові і відображають благоприємний стан. Середні показники самопочуття найнижчі у І групі - 3,78±0,11 (р0,05), у другій групі - 3,84±0,06 (р0,05), і у третій - 4,01±0,09 (р0,05). Показники настрою у ІІ та ІІІ групах практично однакові - 4,04±0,12 (р0,05) та 4,42±0,04 (р0,05) відповідно, і найгірші у І групі - 3,94±0,07 (р0,05)
Дод.точки доступу:
Сорокіна, О. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Білецький, О. В.
Електролітний склад плазми крові в умовах магнезіальної терапії у пацієнтів в стані травматичного шоку на тлі політравми [Текст] / О. В. Білецький // Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - 2019. - N 3. - С. 56-57

Анотація: Магнезіальна терапія в теперішній час все ширше застосовується з метою захисту міокарда і головного мозку при тяжкому стресі, а також для покращення періоду введення в наркоз, забезпечуючи стабільність гемодинаміки при інтубації трахеї та міорелаксацію. Гіпертонічний розчин магнію сульфату застосовують з метою прискорення усунення дефіциту об’єму циркулюючої крові (ОЦК) при крововтраті замість гіпертонічного розчину натрію хлориду. Проте результатів вивчення електролітного складу плазми крові в умовах зазначеної магнезіальної терапії бракує
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Білоус, А. М.
Особливості анестезіологічного забезпечення стоматологічних процедур в зоні операції об’єднаних сил (ООС) [Текст] / А. М. Білоус, В. А. Пайкуш, В. І. Сірий // Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - 2019. - N 3. - С. 57

Анотація: 96% воїнів, що перебувають в зоні ООС на сході України, потребують санації ротової порожнини. Актуальним залишається питання стоматологічної реабілітації - протезування воїнів ООС, де проведення імплантації потребує анестезіологічного супроводу. УАСАС, «ММ», «ТриЗуб Дентал» на благодійних засадах підтримала акцію лікування в пересувних і стаціонарних стоматологічних кабінетах в зоні ООС
Анестезіологічний супровід тривалих стоматологічних операцій в зоні ООС дозволяє надати якісну стоматологічну допомогу воїнам, попередити розвиток ускладнень. Для цього необхідні: достатня кваліфікація анестезіолога, медикаменти та обладнання для проведення анальгоседації та ліквідації невідкладних станів, концентратор кисню, монітор життєвих функцій організму
Дод.точки доступу:
Пайкуш, В. А.
Сірий, В. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Бітчук, М. Д.
Спостереження феномена міокардіального станінга серед хворих неврологічного профілю [Текст] / М. Д. Бітчук, О. В. Кудінова, Є. О. Баусов // Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - 2019. - N 3. - С. 58

Анотація: Ознаки міокардіального станінга все частіше констатують серед хворих з мозковим інсультом (МІ) та тяжкою черепно-мозковою травмою (ТЧМТ). Патологічні зміни ЕКГ знаходять у 60-90% хворих на МІ. Пригнічення помпової функції серця констатують як на тлі геморагічного, так й ішемічного МІ, а також у постраждалих на ТЧМТ. МЕТА РОБОТИ Виявлення випадків проявів міокардіального станінга серед пацієнтів неврологічного та нейрохірургічних відділень міської багатопрофільної лікарні швидкої допомоги та оцінка їх перебігу. МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ Пацієнти з ішемічним (n=7), геморагічним МІ (n=12) та з ТЧМТ (n=9), яким надавалася допомога у ВІТ багатопрофільної лікарні екстреної медичної допомоги. Порушення помпової функції серця виявляли за допомогою трансторакального ультразвукового дослідження (ТУЗД) з додатковою об’єктивізацією стану центральної гемодинаміки за допомогою тетраполярної грудної реографії; артеріотензометрія; визначення центрального венозного тиску (ЦВТ); фотоплетизмометрії; ЕКГ-дослід- ження в 12 відведеннях та моніторинг; визначення вмісту серцевого тропоніну І в плазмі крові; оцінка неврологічного статусу. РЕЗУЛЬТАТИ Всі пацієнти, в яких було виявлено ознаки міокардіального станінга мали порушення функції свідомості з її депресією та оцінкою за шкалою ком Глазго 11 балів. Підозра в наявності зменшення продуктивності серця виникала при появі артеріальної гіпотензії із зростанням ЦЗ Т 80 мм H2O. У частки хворих систолічний артеріальний тиск міг сягати 110-120 мм Hg, проте визначалися порушення об’ємного периферичного капілярного кровообігу із зменшенням показника перфузійного індексу до 1% й менше. Перфузійний індекс був зменшеним у всіх хворих. При ТУЗД знаходили ланки міокардіальної гіпокінезії. Фракція викиду могла перевищувати 50%, проте за даними тетраполярної грудної реографії ударний об’єм серця не сягав 1мл / кг маси тіла. Патологія ЕКГ була неспецифічною та полягала у наявності двозначних змін сегмента ST. Вони мали місце у всіх таких хворих, без виключення. Гострих вогнищевих змін не знаходили. Вміст тропоніну І в плазмі крові перевищував референтний інтервал (в нормі до 0,06 нг/мл), проте значного зростання концентрації (до 0,2 нг/мл і більше) не визначалося. Позитивна динаміка мала місце на фоні створення тривалої нейровегетативної блокади за допомогою тіопенталу натрію та діазепаму в умовах ШВЛ. Потреба в застосуванні допаміну не перевищила 24 годин. Після цих заходів інтенсивної терапії мала місце позитивна динаміка ЕКГ. ВИСНОВОК Феномен міокардіального станінга виявляється не тільки у хворих з провідною патологією коронарних судин. Його розвиток цілком можливий у пацієнтів неврологічного та нейрохірургічного профілю, що відбиває термін «неврогенний станований міокард»
Дод.точки доступу:
Кудінова, О. В.
Баусов, Є. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Барса, М. М.
Тривалість блокади периферичних нервових сплетень розчином бупівакаїну низької концентрації залежно від використаного ад’юванта [Текст] / М. М. Барса // Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - 2019. - N 3. - С. 55. - Библиогр. в конце ст.

Анотація: Пошук ідеального анестетика для периферичних нервових блокад, який би забезпечував адекватну анестезію під час оперативного втручання та тривалу аналгезію в післяопераційному знеболенні є однією з найбільш актуальних завдань в регіонарній анестезії та медицині болю. Хронізація гострого післяопераційного болю, пізня мобілізація та реабілітація пацієнтів, розвиток тромбоем- болічних ускладнень є однією з найпоширеніших причин тривалого перебування пацієнта в стаціонарі та частоти розвитку післяопераційного делірію
Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Березницький, Д. В.
Значення внутрішньочеревного тиску у хворих після операцій на органах черевної порожнини [Текст] / Д. В. Березницький, В. А. Лісецький // Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - 2019. - N 3. - С. 56

Анотація: Синдром внутрішньочеревної гіпертензії (СВЧГ) діагностують у 20% хворих з терапевтичною і 30% пацієнтів з хірургічною патологією. Підвищення внутрішньочеревного тику (ВЧТ) призводить до порушення практично всіх життєво важливих функцій організму і є смертельною патологією, що вимагає своєчасної діагностики і негайного лікування. Летальність при його розвитку на тлі лікування досягає 42-68%, а без лікування - 100%. (Салахов Е.К. 2016 р.) Адекватний моніторинг ВЧТ дозволяє своєчасно розпізнавати загрозливий для хворого рівень і застосовувати необхідні заходи, що попереджають виникнення і прогресування органних порушень. Проте, як свідчать дані опитування Європейської ради з інтенсивної терапії (ESICM) серед лікарів західної Європи, за результатами якого встановлено, що понад 13% респондентів взагалі не знайомі з терміном внутрішньочеревна гіпертензія і не мають уявлення про шкідливий вплив на організм підвищеного ВЧТ. Більше 60% лікарів не знайомі з причинами, патогенезом та методами діагностики і корекції цього синдрому і тільки 24% опитаних застосовують моніторинг ВЧТ. (Фофанов О.Д. 2010р.)
Дод.точки доступу:
Лісецький, В. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Бодулєв, О. Ю.
Розповсюдженість та фактори ризику післяопераційної інсомнії [Текст] / О. Ю. Бодулєв, Д. А. Шкурупій // Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - 2019. - N 3. - С. 58-59. - Библиогр. в конце ст.

Анотація: У сучасних умовах до анестезіологічного забезпечення висунуті вимоги не лише щодо підтримки вітальних функцій, але й забезпечення комфорту періопераційного періоду. Однією з невід’ємних частин цього комфорту є сон, який бере безпосередню участь у процесах фізіологічного відновлення після операційної травми. Не дивлячись на загальносвітові тренди українська анестезіологічна спільнота приділяє недостатньо уваги післяопераційній інсомнії. МЕТА РОБОТИ Аналіз поширеності післяопераційної інсомнії та її зв’язок із методом анестезіологічного забезпечення. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ У проспективному когортному дослідженні взяло участь 200 пацієнтів, яким проведені ортопедичні та хірургічні втручання. Групи були розділені за методом анестезіологічного забезпечення. У групу загальної анестезії (ЗА) увійшов 81 пацієнт, у групу спинномозкової (СМА) - 119. Групи були репрезентативні за віковим та гендерним складом. Оцінка за ASA склала 2,59 (2,40; 2,79) для групи ЗА, та 3,08 (2,90; 3,26) для СМА. Час операції склав 104,01 хв. (116,77; 91,26) та 78,28 хв. (84,47; 72,08) відповідно. Очікуваний рівень болю [2] склав 4,95 (5,44; 4,46) для ЗА та 6,03 (6,40; 5,63) для СМА. РЕЗУЛЬТАТИ Частота розвитку післяопераційної інсомнії у групі ЗА склала 76,54%, серед яких випадків легкого ступеню - 44,4%, середньотяжких - 19,75% та тяжких - 12,35%. У групі СМА - 69,75%, серед яких випадків легкого ступеню - 40,3%, середньотяжких - 17,65% та тяжких - 11,76% Різниця між групами була статистично недостовірною. В обох групах виявлено помірну кореляцію між частотою інсомнії та вираженістю післяопераційного болю (r=0,53), що відповідає літературним даним [3, 4]. Також спостерігалась кореляція помірної сили з рівнем тривожності за госпітальною шкалою тривоги та депресії (r=0,64). ВИСНОВКИ Інсомнія є широко розповсюдженим ускладненням післяопераційного періоду. Фактори її розвитку досліджені недостатньо та потребують подальшого вивчення. Особливої уваги потребує уточнення ролі виду анестезіологічного забезпечення в формуванні інсомнії
Дод.точки доступу:
Шкурупій, Д. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Больовий синдром та післяопераційне знеболення при оперативних втручаннях на поперековому відділі хребта [Текст] = Болевой синдром и послеоперационное обезболивание при оперативных вмешательствах на поясничном отделе позвоночника / М. В. Лизогуб [та ін.] // Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - 2019. - N 3. - С. 23-26. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
АНАЛГЕЗИЯ -- ANALGESIA
ПОЗВОНОЧНИК -- SPINE
НЕЙРОХИРУРГИЯ -- NEUROSURGERY
АНЕСТЕЗИЯ СПИННОМОЗГОВАЯ -- ANESTHESIA, SPINAL
АНЕСТЕЗИЯ ВНУТРИВЕННАЯ -- ANESTHESIA, INTRAVENOUS
Анотація: Мультимодальна аналгезія (ММА) у хірургії хребта лише починає впроваджуватись через протиріччя щодо впливу НПЗП на розвиток спонділодезу. Немає єдиної думки й щодо впливу методу анестезії на післяопераційний біль при операціях на хребті. Мета дослідження: оцінити вплив методу анестезії та режиму післяопераційного знеболення після оперативних втручань на поперековому відділі хребта. Матеріал та методи дослідження: Проспективно обстежено 250 ASA I-II пацієнтів, 18-65 років, при планових оперативних втручаннях зі стабілізацією 2-3 поперекових хребців. Сформовано 4 групи пацієнтів: 1А (n=55) – спінальна анестезія (СА) та стандартне знеболення, 1В (n=55) – СА та ММА, 2А (n=70) – внутрішньовенна анестезія пропофол/фентаніл (ВА) та стандартне знеболення, 2В (n=70) – ВА та ММА. При стандартному режимі знеболення пацієнти отримували парацетамол 1 г 3 рази на добу та наркотичний аналгетик при болі за ВАШ e”4. При ММА додатково включали прегабалін 75 мг напередодні операції та у перші 3 доби та парекоксиб 40 мг двічі на добу у першу післяопераційну добу. Результати дослідження: У обох підгрупах ММА (1В та 2В) час першої вимоги морфіну був значущо більшим, ніж у підгрупах стандартних методів післяопераційного знеболення (1А та 2А). Середній розхід морфіну протягом 24 годин був найбільшим у групі ВА із стандартним післяопераційним знеболенням (2А). У пацієнтів із ММА частота післяопераційної нудоти була меншою, аніж у групах зі стандартним режимом знеболення. Запаморочення достовірно частіше зустрічалося у групі пацієнтів зі стандартним режимом знеболення після ВА. Висновки: Вид анестезії впливає на силу болю у першу післяопераційну добу: середній розхід морфіну при стандартному режимі знеболення у групі ВА значущо вищий, ніж у групах СА. Використання ММА знижує потребу у наркотичних анальгетиках при обох видах анестезії та частоту післяопераційної нудоти та запаморочення
Multimodal analgesia (MMA) in spine surgery is in the beginning of implementation because of contradictions about the negative influence of NSAIDs on spinal fusion process. There is no agreement as to the influence of anesthesia method on postoperative pain after lumbar spine surgery. Aim of the study was to examine the influence of anesthesia type and postoperative pain management on narcotic consumption during lumbar spine surgery. Material and methods: 250 ASA I-II patients 18-65 y.o. during elective lumbar spine surgery on 1-2 segments were examined prospectively. Patients were divided into 4 groups: 1А (n=55) – spinal anesthesia (SA) and standard pain management, 1В (n=55) – SA and MMA, 2А (n=70) – intravenous anesthesia with propofol/fentanyl (TIVA) and standard pain management, 2В (n=70) – TIVA and ММА. Standard pain management included acetaminophen 1 g IV 3 times per day and morphine if VAS pain score was e” 4. For MMA we additionally included pregabalin 75 mg 12 hours before surgery and then two times per day during 3 days and parecoxib 40 mg IV twice per day for the first postoperative day. Results: in both MMA groups (1B and 2B) time of the first morphine requirement was significantly longer than in standard pain management groups (1A and 2A). Average dose of morphine during 24 postoperative hours was the biggest in 2A group (TIVA with standard pain management). In MMA patients the incidence of nausea was lower than in standard pain management patients. Dizziness occurred more frequently in TIVA patients with standard pain management. Conclusions: anesthesia type has an influence on the postoperative pain during the first 24 hours: the average morphine consumption is bigger in TIVA patients with standard pain management than in SA patients. MMA decreases narcotic consumption in any type of anesthesia and decreases postoperative nausea and dizziness
Дод.точки доступу:
Лизогуб, М. В.
Георгіянц, М. А.
Лизогуб, К. І.
Хмизов, А. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Вплив метода анестезії при вишкрібанні порожнини матки на інтенсівність та часові характеристики післяопераційного больового синдрому [Текст] = Влияние анестезии при выскабливании полости матки на интенсивность и временные характеристики послеоперационного болевого синдрома / М. А. Георгіянц [та ін.] // Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - 2019. - N 3. - С. 15-23. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
БОЛИ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ -- PAIN, POSTOPERATIVE
МАТКА -- UTERUS
ГИНЕКОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- GYNECOLOGIC SURGICAL PROCEDURES
АМБУЛАТОРНЫЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- AMBULATORY SURGICAL PROCEDURES
АНЕСТЕЗИОЛОГИЯ -- ANESTHESIOLOGY
Анотація: Сьогодні існує багато способів боротьби з післяопераційним больовим синдромом. Проте, незважаючи на швидкі темпи розвитку медичної галузі, за даними науковців 30-75% хворих страждає від післяопераційного болю середньої та вираженої інтенсивності. Завдяки малій вартості, швидкості виконання та високій клінічній ефективності, вітчизняні і світові гінекологи віддають перевагу малоінвазивним оперативним втручанням, серед яких найпоширенішим є вишкрібання порожнини матки (ВПМ). Однак питання післяопераційного болю, спричиненого ним, досі лишається недостатньо вивченим. Невідома інтенсивність больового синдрому, який виникає у післяопераційному періоді ВПМ, часові характеристики його розвитку, вплив використаного метода анестезії. Мета: дослідити вплив різних комбінацій та дозувань препаратів, які використовуються для забезпечення анестезіологічного супроводу ВПМ, на інтенсивність та часові характеристики післяопераційного больового синдрому. Матеріали і методи: у досліджені прийняли участь 128 жінок, яким з діагностичною або лікувальною метою в амбулаторних умовах було проведено ВПМ. Анестезіологічне забезпечення проводили із використанням різних медикаментозних комбінацій та їх дозувань. Інтенсивність післяопераційного больового синдрому реєструвалася за допомогою вимірювання та аналізу показників вітальних функцій, визначення рівнів кортизолу, інсуліну та глюкози сироватки крові пацієнток, математичного розрахунку кортизол-інсулінового індексу, оцінки рівня болю за ВАШ та опитувальниками якості життя, які містили питання щодо інтенсивності больових відчуттів, проводилась статистична обробка отриманих даних. Результати: виявлено, що при проведенні вишкрібання порожнини матки в умовах класичної внутрішньовенної анестезії та з додатковим знеболенням нестероїдним протизапальним засобом (НПВЗ) розвиток больового синдрому має прогресивний вектор впродовж 3 годин після закінчення оперативного втручання. Зменшення дозувань препаратів для неінгаляційного наркозу подовжує регресивний етап перебігу післяопераційного больового синдрому. Виконання інтраопераційної аплікаційної анестезії розчином бупівакаїну має значний превентивний аналгетичний ефект та скорочує час розвитку больового синдрому максимум до 1 години. Такий вид аналгезії післяопераційного періоду ВПМ надає позитивний психо-емоційний та соціальний ефект для пацієнтів відділень амбулаторної гінекології. Виявлено існування психологічного фактору, пов’язаного з майбутнім інвазивним втручанням та можливими больовими відчуттями, який зникає впродовж першої години післяопераційного періоду ВПМ
Nowadays there is a variety of ways to control postsurgical pain syndrome. However, according to scientists, about 30-75% of patients suffer from postoperative pain of average and high intensity. Due to low cost, execution speed and high clinical efficiency, national and international gynaecologists give preference to minimally invasive operational interventions, among which the most common is curettage of uterine cavity (CUC). Notwithstanding the foregoing, the question of postoperative pain, caused by a performance of above-mentioned surgery, still remains understudied. Nobody knows the intensity of pain syndrome, occurring in the postoperative period of CUC, time response characteristics of its development, the influence of applied anaesthetic technique. Objective: to study the influence of various combinations and dosages of preparations used for providence of monitored anaesthesia care of CUC on the intensity and time response characteristics of postsurgical pain syndrome. Materials and methods: 128 women took part in the investigation, who were undergone the CUC on an outpatient basis for diagnostic or therapeutic purposes. The monitored anaesthesia care was conducted with the use of different drug combinations and their dosages. The intensity of postsurgical pain syndrome was registered with the help of measurement and performance analysis of vital functions, determining the levels of cortisol, insulin and serum glucose of patients, the mathematical calculation of the cortisol-insulin index, assessing the level of pain according to VAS and quality of life questionnaires, which included questions regarding the intensity of pain, conducted statistical processing of the data. Results: it was made clear that, when conducting the curettage of uterine cavity under common intravenous anaesthesia and with additional anaesthesia with non-steroidal anti-inflammatory drugs (NSAIDs), the development of the pain syndrome had a progressive vector within 3 hours after the end of operational intervention. Reducing the dosage of drugs for noninhalation narcosis lengthens the regressive stage of the postoperative pain syndrome. Performing intraoperative application anaesthesia with a solution of bupivacaine has a significant preventive analgesic effect and reduces the duration of the pain syndrome to a maximum of 1 hour. Such type of analgesia of postoperative period of CUC shows positive psycho-emotional and social effect for patients in outpatient gynecology departments. It was found the existence of a psychological factor associated with following invasive intervention and possible sensations of pain, which disappears during the first hour of the postoperative period of CUC
Дод.точки доступу:
Георгіянц, М. А.
Висоцька, О. В.
Страшненко, Г. М.
Юрченко, О. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Георгіянц, М. А.
Гіпертермія у дітей. Погляд з позиції інтенсивної терапії [Текст] / М. А. Георгіянц, В. А. Корсунов // Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - 2019. - N 3. - С. 59. - Библиогр. в конце ст.

Анотація: Захворювання у дітей раннього віку, які супроводжуються гарячкою, зазвичай свідчать про наявність інфекції і викликають занепокоєння. Захворювання, що супроводжуються гарячкою, дуже часто зустрічається у маленьких дітей. Лихоманка, ймовірно, є найпоширенішою причиною звернення до лікаря, та другим з найбільш частих приводів надходження дітей до лікарні. Незважаючи на досягнення в галузі охорони здоров’я, інфекції залишаються провідними причина смерті у дітей віком до 5 років, отже є нагальною проблема раннього виявлення життєзагрожуючих інфекцій серед дітей з лихоманкою
Дод.точки доступу:
Корсунов, В. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Георгіянц, М. А.
Сучасна антибактеріальна терапія ВАП. Яким є вікно можливостей [Текст] / М. А. Георгіянц, В. А. Корсунов, В. С. Скорик // Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - 2019. - N 3. - С. 60. - Библиогр. в конце ст.

Анотація: Вентилятор-асоційовані інфекції респіраторного тракту, до яких відносяться вентилятор-асоційований трахеїт (ВАТ) та вентилятор-асоційована пневмонія (ВАП), є поширеними та тяжкими ускладненнями ШВЛ. Вважається, що до ВАП відноситься 80% всіх випадків госпітальних пневмоній, а ризик її розвитку при тривалій ШВЛ зростає у 21 раз. Летальність у хворих, які знаходяться на інвазивній респіраторній підтримці із ВАП, сягає 57-70% і зростає вдвічі, порівняно з пацієнтами без ВАП. Головними чинниками збільшення летальності у хворих на ВАП є поглиблення дихальної недостатності та висока частка антибіотикорезистентних збудників
Дод.точки доступу:
Корсунов, В. А.
Скорик, В. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Голянищев, М. О.
Технічні передумови успішності виконня симуляційної спроби досягнення цільової точки за допомогою пристрою-симулятора для реґіонарних анестезій [Текст] / М. О. Голянищев, В. Й. Лисенко, В. Т. Лисиця // Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - 2019. - N 3. - С. 61-62. - Библиогр. в конце ст.

Анотація: Мануальні навички лікаря-анестезіолога залишаються головним дієвим впливом, що дозволяє відтворити знання лікаря, інноваційні переваги нових технічних засобів та лікарських препаратів. Тому, особливо в наступний час, компетентнісно-орієнтований принцип навчання лікарів- анестезіологів залишається актуальним. З метою впровадження симуляційного етапу засвоєння компетенцій по виконанню регіонарних анестезій колективом винахідників (Голяніщев М.О., Лисиця В.Т., Крючков В.В.) розроблений та отриманий патент на корисну модель №134147 на пристрій-симулятор для відпрацювання регіонарних анестезій. Під час сеансу навчання слухачі відтворювали маніпуляцію пункційного досягнення цільової точки параневрального простору, що є наріжним етапом будь-яких регіонарних блокад та пункційних маніпуляцій
Кількість помилок при виконанні регіонарних методик анестезії новачками суттєво збільшується при маніпуляції голкою на глибинах більше 50мм та співвідношення вісі голки та умовної вісі цільового утвору більше ніж 15 градусів; помилка виконання спроби може бути обумовлена бажанням недопущення надлишкового пошкодження тканин уявного пацієнта; значення рівня компетентності та додаткової орієнтуючої інформації на точність виконання пункційної маніпуляції потребує подальшого дослідження
Дод.точки доступу:
Лисенко, В. Й.
Лисиця, В. Т.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Гриценко, С. Н.
Тромбоэмболии легочной артерии, варианты интенсивной терапии [Текст] / С. Н. Гриценко, И. В. Мизиненко // Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - 2019. - N 3. - С. 62. - Библиогр. в конце ст.

Анотація: Тромбоэмболия легочных артерий (ТЭЛА) по праву считается одним из тяжелейших и катастрофически протекающих острых сосудистых заболеваний, сопровождающихся высокой летальностью. С легочной эмболией неизбежно сталкиваются представители как хирургических, так и терапевтических специальностей, поскольку она может возникнуть в самых различных клинических ситуациях. По данным Американской медицинской ассоциации, ежегодно в Соединенных Штатах отмечается до 650 тыс. случаев ТЭЛА, многие из которых заканчиваются смертью больного. Вместе с тем даже массивное эмболическое поражение легочных артерий прижизненно не диагностируется у 40-70% пациентов. Видимо, с этим связаны врачебные мифы, существование которых в наши дни не поддается рациональному объяснению. До сих пор бытует отношение к ТЭЛА как к фатальной неизбежности, предотвратить которую не представляется возможным. Полагают также, что она в большинстве случаев заканчивается молниеносной смертью больного. Подобное отношение ставит врача в позицию стороннего наблюдателя, от которого мало что зависит. Частота ТЭЛА в Украине около 50 тыс. в год, умирает более 10 тыс. больных
Дод.точки доступу:
Мизиненко, И. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Давидова, А. Г.
Перентальне харчування у комплексній періоперативній інтенсивній терапії у дітей [Текст] / А. Г. Давидова, М. Ю. Курочкін, С. А. Капустін // Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - 2019. - N 3. - С. 62-63. - Библиогр. в конце ст.

Анотація: Метою парентерального харчування (ПХ) є попередження або корекція нутритивного дефіциту у випадках, коли ентеральне харчування неможливе. Відмінністю дитячого організму порівняно з дорослими є більша чутливість до недостатньої нутритивної підтримки у зв’язку з більш високою швидкістю метаболічних процесів, що робить більш актуальним забезпечення адекватного ПХ після великих хірургічних втручань, особливо у дітей раннього віку . Однак, невірний розрахунок ПХ може призводити до ускладнень як при тривалому, так і при короткочасному його призначенні. Тому призначення та динамічний моніторинг ПХ мають бути спрямовані на забезпечення ефективної та безпечної нутритивної підтримки
Дод.точки доступу:
Курочкін, М. Ю.
Капустін, С. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Динаміка лабораторних показників внутрішньої яремної вени під час оперативних втручань на сонних артеріях [Текст] / М. А. Ступницький [та ін.] // Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - 2019. - N 3. - С. 88-89

Анотація: Низький церебральний гемодинамічний резерв, характерний для пацієнтів з ураженням каротидного басейну, значно знижує їх толерантність до тимчасового перекривання кровоплину під час оперативних втручань на сонних артеріях. На сьогодні не існує точних та доступних методів передопераційної оцінки резерву мозкового кровообігу, що ускладнює прогнозування перебігу інтраопераційного припинення кровоплину у внутрішній сонній артерії (ВСА)
Різноспрямована зміна p_vjO₂ може бути пов’язана з порушенням механізмів засвоєння кисню та основних енергетичних субстратів головним мозком протягом короткочасного унілатерального припинення кровообігу у ВСА. Диференційовані підходи до тактики анестезіологічного забезпечення та медикаментозної церебропротекції під час оперативних втручань на каротидному басейні повинні включати оцінку не лише таких факторів як вік, ступінь вираження судинної патології, наявність супутньої патології, а й враховувати можливі зміни кисневого гомеостазу, балансу кислотно-основної рівноваги та інтенсивності утилізації основних субстратів окиснення у відповідності до напруження адаптаційно-пристосувальних механізмів компенсації церебральної ішемії
Дод.точки доступу:
Ступницький, М. А.
Родзоняк, А. І.
Сандуляк, Г. В.
Якимович, Ю. С.
Куртяк, З. З.
Думченко, О. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

Диференційний підхід до лікування гострої серцевої недостатності, що виникає після аортокоронарного шунтування у хворих на ішемічну хворобу серця [Текст] / В. І. Черній [та ін.] // Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - 2019. - N 3. - С. 95

Анотація: Частота гострої серцевої недостатності після операції на відкритому серці становить 3,6-15,4%. Аортокоронарне шунтування пов’язано з ризиком розвитку пошкодження міокарду та серцевої недостатності під час операції, що погіршує, таким чином, перебіг післяопераційного періоду та довгостроковий клінічний прогноз. МЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ. Розробити диференційований підхід до корекції гемо- динамічних розладів в післяопераційному періоді кардіо-хірургічних хворих з серцевою недостатністю, що перенесли шунтування коронарних артерій з застосуванням екстракорпорального кровообігу шляхом удосконалення протоколу періопераційного ведення пацієнтів
Дод.точки доступу:
Черній, В. І.
Кириленко, Я. В.
Собанська, Л. О.
Тополов, П. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-40 41-60 61-74

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)