Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: <.>II=БУ1/2019/3<.>
Загальна кількість знайдених документів : 74
Показані документи з 1 по 20
 1-20    21-40   41-60   61-74 
1.


    Залецкий, Б. В.
    Сучасні методи регіональної анестезії періопераційного періоду у дітей в абдомінальній хірургії. Огляд літератури [Текст] = Modern methods of regional anestesia of the perioperative period in children in abdominal surgery. A review / Б. В. Залецкий, Д. В. Дмитрієв // Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - 2019. - N 3. - С. 7-11. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
АНЕСТЕЗИЯ -- ANESTHESIA
ПОЯСНИЧНО-КРЕСТЦОВАЯ ОБЛАСТЬ -- LUMBOSACRAL REGION
СПАЗМ -- SPASM
ЖИВОТ -- ABDOMEN
ДЕТИ -- CHILD
Кл.слова (ненормовані):
Блокада квадратной мышцы поясницы -- Блокада поперечной мышцы живота -- Периоперационное обезбаливание
Анотація: Періопераційне знеболення в абдомінальній хірургії на даний є час актуальною проблемою в анестезіологічній практиці. За даними літератури для знеболення в періопераційному періоді використовують регіональні методи знеболення. Аналгетичну ефективнiсть блокад передньої черевної стiнки в педіатричній практиці вивчено недостатньо. Матеріали та методи: були використані статті англійською та українською мовами за період з 1996 по 2018 рік, які входять в науко метричні бази пошуку PubMed, EMBASE, Cochrane, GoogleScholar. Обговорення: в даній статті наведені підсумки використання основних методів регіональної аналгезії, які застосовують в хірургії. Все більше даних отриманих з досліджень на дорослих пацієнтах свідчать про те, що блокада квадратного м’яза попереку (QLB) є ефективним методом знеболення в абдомінальній хірургії. Слід зазначити, що в літературі наявна незначна кількість клінічних застосувань QLB блоку у педіатричній практиці. Тому необхідно проводити подальше вивчення ефективності, безпеки, та вдосконалювати методику виконання QLB блоку, особливо у дитячій практиці
Perioperative anesthesia in abdominal surgery at present is a main problem in anesthesiologist practice. According to the literature regional methods of anesthesia are used for anesthesia in the perioperative period. The analgetic effectiveness of the QLB in pediatric practice is not sufficiently studied. Materials and methods: There were articles in English and Ukrainian languages for the period from 1996 to 2018, which are part of the PubMed, EMBASE, Cochrane, and Google Scholar research databases. Discussion: This article presents the results of the using of basic methods of regional analgesia that are used in surgery. More and more data from studies in adult patients indicate that QLB is an effective method of analgesia in abdominal surgery. It should be noted that in the literature there is a small amount of clinical applications of the QLB block in pediatric practice. Therefore, it is necessary to carry out further study of efficiency, safety, and improve the methodology for implementing the QLB unit, especially in pediatric practice
Дод.точки доступу:
Дмитрієв, Д. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

2.


   
    Предиктори післяопераційного болю високої інтенсивності (ПБВІ) у пацієнтів з переломами проксимального віділу стегна [Текст] = Severe postoperative pain predictors in patients WTH proximal femur fracture / Ю. Л. Кучин [та ін.] // Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - 2019. - N 3. - С. 12-14. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
БОЛИ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ -- PAIN, POSTOPERATIVE
ПРОГНОЗИРОВАНИЕ -- FORECASTING
БЕДРО -- THIGH
ПЕРЕЛОМЫ КОСТИ -- FRACTURES, BONE
Анотація: Переломи проксимального відділу стегна є найбільш частою травмою серед пацієнтів похилого віку, належать до найтяжчих та у 20-25% призводять до летальності, зниження якості життя та суттєвих економічних та соціальних витрат. Лікування періопераційного болю у таких пацієнтів відіграє ключову роль у виживаємості та наслідках лікування, оскільки безпосередньо визначає можливість ранньої мобілізації та реабілітації. Лікування періопераційного болю може бути покращене виявленням предикторів післяопераційного болю високої інтенсивності (ПБВІ) з використанням попереджувального та індивідуалізованого підходу до лікування. Метою дослідження було визначення предикторів ПБВІ у пацієнтів з переломами проксимального відділу стегна. Проспективне обсерваційне дослідження проводилось у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії медичного центру “Into-Sana” у період з грудня по липень 2019 року. У дослідження було включено 100 пацієнтів. 55 пацієнтів (55%) відповідали критеріям ПБВІ. Предикторами ПБВІ у пацієнтів з переломами проксимального відділу стегнової кістки за даними даного дослідження є: молодший вік (від 30 до 65 років), сильний передопераційний біль, наявність хронічного болю (не пов’язаного з основним захворюванням), передопераційна тривога/депресія
Proximal femur fractures are most common fractures in the elderly and associated with significant mortality and morbidity, with high economic and social impact. Perioperative pain management influence outcomes and mortality after surgery with early mobilization being possible. The goal of the study was to detect predictors of severe pain after proximal femur fracture surgery. Prospective observative study was held in anesthesiology and intensive care department of medical centre “Into-Sana” from December till July 2019. 100 patients were included in the study, 55 (55%) of them meet criteria of severe postoperative pain. Severe postoperative pain predictors in this study were: younger age (30 to 65 years), severe preoperative pain, chronic pain, preoperative anxiety/depression
Дод.точки доступу:
Кучин, Ю. Л.
Токар, І. А.
Бєлка, К. Ю.
Артеменко, В. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

3.


   
    Вплив метода анестезії при вишкрібанні порожнини матки на інтенсівність та часові характеристики післяопераційного больового синдрому [Текст] = Влияние анестезии при выскабливании полости матки на интенсивность и временные характеристики послеоперационного болевого синдрома / М. А. Георгіянц [та ін.] // Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - 2019. - N 3. - С. 15-23. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
БОЛИ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ -- PAIN, POSTOPERATIVE
МАТКА -- UTERUS
ГИНЕКОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- GYNECOLOGIC SURGICAL PROCEDURES
АМБУЛАТОРНЫЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- AMBULATORY SURGICAL PROCEDURES
АНЕСТЕЗИОЛОГИЯ -- ANESTHESIOLOGY
Анотація: Сьогодні існує багато способів боротьби з післяопераційним больовим синдромом. Проте, незважаючи на швидкі темпи розвитку медичної галузі, за даними науковців 30-75% хворих страждає від післяопераційного болю середньої та вираженої інтенсивності. Завдяки малій вартості, швидкості виконання та високій клінічній ефективності, вітчизняні і світові гінекологи віддають перевагу малоінвазивним оперативним втручанням, серед яких найпоширенішим є вишкрібання порожнини матки (ВПМ). Однак питання післяопераційного болю, спричиненого ним, досі лишається недостатньо вивченим. Невідома інтенсивність больового синдрому, який виникає у післяопераційному періоді ВПМ, часові характеристики його розвитку, вплив використаного метода анестезії. Мета: дослідити вплив різних комбінацій та дозувань препаратів, які використовуються для забезпечення анестезіологічного супроводу ВПМ, на інтенсивність та часові характеристики післяопераційного больового синдрому. Матеріали і методи: у досліджені прийняли участь 128 жінок, яким з діагностичною або лікувальною метою в амбулаторних умовах було проведено ВПМ. Анестезіологічне забезпечення проводили із використанням різних медикаментозних комбінацій та їх дозувань. Інтенсивність післяопераційного больового синдрому реєструвалася за допомогою вимірювання та аналізу показників вітальних функцій, визначення рівнів кортизолу, інсуліну та глюкози сироватки крові пацієнток, математичного розрахунку кортизол-інсулінового індексу, оцінки рівня болю за ВАШ та опитувальниками якості життя, які містили питання щодо інтенсивності больових відчуттів, проводилась статистична обробка отриманих даних. Результати: виявлено, що при проведенні вишкрібання порожнини матки в умовах класичної внутрішньовенної анестезії та з додатковим знеболенням нестероїдним протизапальним засобом (НПВЗ) розвиток больового синдрому має прогресивний вектор впродовж 3 годин після закінчення оперативного втручання. Зменшення дозувань препаратів для неінгаляційного наркозу подовжує регресивний етап перебігу післяопераційного больового синдрому. Виконання інтраопераційної аплікаційної анестезії розчином бупівакаїну має значний превентивний аналгетичний ефект та скорочує час розвитку больового синдрому максимум до 1 години. Такий вид аналгезії післяопераційного періоду ВПМ надає позитивний психо-емоційний та соціальний ефект для пацієнтів відділень амбулаторної гінекології. Виявлено існування психологічного фактору, пов’язаного з майбутнім інвазивним втручанням та можливими больовими відчуттями, який зникає впродовж першої години післяопераційного періоду ВПМ
Nowadays there is a variety of ways to control postsurgical pain syndrome. However, according to scientists, about 30-75% of patients suffer from postoperative pain of average and high intensity. Due to low cost, execution speed and high clinical efficiency, national and international gynaecologists give preference to minimally invasive operational interventions, among which the most common is curettage of uterine cavity (CUC). Notwithstanding the foregoing, the question of postoperative pain, caused by a performance of above-mentioned surgery, still remains understudied. Nobody knows the intensity of pain syndrome, occurring in the postoperative period of CUC, time response characteristics of its development, the influence of applied anaesthetic technique. Objective: to study the influence of various combinations and dosages of preparations used for providence of monitored anaesthesia care of CUC on the intensity and time response characteristics of postsurgical pain syndrome. Materials and methods: 128 women took part in the investigation, who were undergone the CUC on an outpatient basis for diagnostic or therapeutic purposes. The monitored anaesthesia care was conducted with the use of different drug combinations and their dosages. The intensity of postsurgical pain syndrome was registered with the help of measurement and performance analysis of vital functions, determining the levels of cortisol, insulin and serum glucose of patients, the mathematical calculation of the cortisol-insulin index, assessing the level of pain according to VAS and quality of life questionnaires, which included questions regarding the intensity of pain, conducted statistical processing of the data. Results: it was made clear that, when conducting the curettage of uterine cavity under common intravenous anaesthesia and with additional anaesthesia with non-steroidal anti-inflammatory drugs (NSAIDs), the development of the pain syndrome had a progressive vector within 3 hours after the end of operational intervention. Reducing the dosage of drugs for noninhalation narcosis lengthens the regressive stage of the postoperative pain syndrome. Performing intraoperative application anaesthesia with a solution of bupivacaine has a significant preventive analgesic effect and reduces the duration of the pain syndrome to a maximum of 1 hour. Such type of analgesia of postoperative period of CUC shows positive psycho-emotional and social effect for patients in outpatient gynecology departments. It was found the existence of a psychological factor associated with following invasive intervention and possible sensations of pain, which disappears during the first hour of the postoperative period of CUC
Дод.точки доступу:
Георгіянц, М. А.
Висоцька, О. В.
Страшненко, Г. М.
Юрченко, О. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

4.


   
    Больовий синдром та післяопераційне знеболення при оперативних втручаннях на поперековому відділі хребта [Текст] = Болевой синдром и послеоперационное обезболивание при оперативных вмешательствах на поясничном отделе позвоночника / М. В. Лизогуб [та ін.] // Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - 2019. - N 3. - С. 23-26. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
АНАЛГЕЗИЯ -- ANALGESIA
ПОЗВОНОЧНИК -- SPINE
НЕЙРОХИРУРГИЯ -- NEUROSURGERY
АНЕСТЕЗИЯ СПИННОМОЗГОВАЯ -- ANESTHESIA, SPINAL
АНЕСТЕЗИЯ ВНУТРИВЕННАЯ -- ANESTHESIA, INTRAVENOUS
Анотація: Мультимодальна аналгезія (ММА) у хірургії хребта лише починає впроваджуватись через протиріччя щодо впливу НПЗП на розвиток спонділодезу. Немає єдиної думки й щодо впливу методу анестезії на післяопераційний біль при операціях на хребті. Мета дослідження: оцінити вплив методу анестезії та режиму післяопераційного знеболення після оперативних втручань на поперековому відділі хребта. Матеріал та методи дослідження: Проспективно обстежено 250 ASA I-II пацієнтів, 18-65 років, при планових оперативних втручаннях зі стабілізацією 2-3 поперекових хребців. Сформовано 4 групи пацієнтів: 1А (n=55) – спінальна анестезія (СА) та стандартне знеболення, 1В (n=55) – СА та ММА, 2А (n=70) – внутрішньовенна анестезія пропофол/фентаніл (ВА) та стандартне знеболення, 2В (n=70) – ВА та ММА. При стандартному режимі знеболення пацієнти отримували парацетамол 1 г 3 рази на добу та наркотичний аналгетик при болі за ВАШ e”4. При ММА додатково включали прегабалін 75 мг напередодні операції та у перші 3 доби та парекоксиб 40 мг двічі на добу у першу післяопераційну добу. Результати дослідження: У обох підгрупах ММА (1В та 2В) час першої вимоги морфіну був значущо більшим, ніж у підгрупах стандартних методів післяопераційного знеболення (1А та 2А). Середній розхід морфіну протягом 24 годин був найбільшим у групі ВА із стандартним післяопераційним знеболенням (2А). У пацієнтів із ММА частота післяопераційної нудоти була меншою, аніж у групах зі стандартним режимом знеболення. Запаморочення достовірно частіше зустрічалося у групі пацієнтів зі стандартним режимом знеболення після ВА. Висновки: Вид анестезії впливає на силу болю у першу післяопераційну добу: середній розхід морфіну при стандартному режимі знеболення у групі ВА значущо вищий, ніж у групах СА. Використання ММА знижує потребу у наркотичних анальгетиках при обох видах анестезії та частоту післяопераційної нудоти та запаморочення
Multimodal analgesia (MMA) in spine surgery is in the beginning of implementation because of contradictions about the negative influence of NSAIDs on spinal fusion process. There is no agreement as to the influence of anesthesia method on postoperative pain after lumbar spine surgery. Aim of the study was to examine the influence of anesthesia type and postoperative pain management on narcotic consumption during lumbar spine surgery. Material and methods: 250 ASA I-II patients 18-65 y.o. during elective lumbar spine surgery on 1-2 segments were examined prospectively. Patients were divided into 4 groups: 1А (n=55) – spinal anesthesia (SA) and standard pain management, 1В (n=55) – SA and MMA, 2А (n=70) – intravenous anesthesia with propofol/fentanyl (TIVA) and standard pain management, 2В (n=70) – TIVA and ММА. Standard pain management included acetaminophen 1 g IV 3 times per day and morphine if VAS pain score was e” 4. For MMA we additionally included pregabalin 75 mg 12 hours before surgery and then two times per day during 3 days and parecoxib 40 mg IV twice per day for the first postoperative day. Results: in both MMA groups (1B and 2B) time of the first morphine requirement was significantly longer than in standard pain management groups (1A and 2A). Average dose of morphine during 24 postoperative hours was the biggest in 2A group (TIVA with standard pain management). In MMA patients the incidence of nausea was lower than in standard pain management patients. Dizziness occurred more frequently in TIVA patients with standard pain management. Conclusions: anesthesia type has an influence on the postoperative pain during the first 24 hours: the average morphine consumption is bigger in TIVA patients with standard pain management than in SA patients. MMA decreases narcotic consumption in any type of anesthesia and decreases postoperative nausea and dizziness
Дод.точки доступу:
Лизогуб, М. В.
Георгіянц, М. А.
Лизогуб, К. І.
Хмизов, А. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

5.


   
    Hemorrhagic and thromboembolic complications in patients with implanted left ventricular assist devices in early postoperative [Text] / O. Mazurenko [et al.] // Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - 2019. - N 3. - P27-32. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
СЕРДЦА ЖЕЛУДОЧКА ЛЕВОГО ФУНКЦИЯ -- VENTRICULAR FUNCTION, LEFT
СЕРДЦЕ, АППАРАТЫ ДЛЯ ПОДДЕРЖКИ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ -- HEART-ASSIST DEVICES
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- CARDIOVASCULAR SURGICAL PROCEDURES
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
Анотація: The work is devoted to study hemorrhagic and thromboembolic complications in early postoperative period after implantation of left ventricular assist devices (LVAD). We performed retrospective analysis of 10 patients, males aged 55±13.5 years, with a BMI of 30.8±8.3, with a left ventricular ejection fraction ranging from 9% to 28%, which in the period from 11.03.2016 to 22.11.2017 year, in the Silesian center of the Heart Disease (Poland), in conditions of artificial blood circulation, LVAD was implanted. In the early postoperative period, patients received daily anticoagulant target therapy (ACCT), consisting of the following drugs: heparin (6-11 U/kg/h), aspirin (75-150 mg), Clopidogrel (75-150 mg), warfarin (1.5-7 mg), Nadroparinum Ca (0.3-0.6 ml/twice on day), Fondaparinux Na (2.5-5 mg/twice on day). Two patients received mono-heparin therapy, one patient received monotherapy with warfarin for 14 days. Other patients during the same period received combined heparin therapy in the first three days with a subsequent transition to warfarin, aspirin, Clopidogrel, Fraxiparin, or thrombin blocker. The mechanical support of the left ventricle was carried out essentially by two different implantable systems, performing one function of support of the left ventricle: POLVAD – programmed controlled pneumatic membrane mechanical circulation of blood to two patients, and LVAD program-controlled electro-centrifugal circulation for eight patients. The duration of support by POLVAD system was from 102 to 156 days. Length of support – LVAD ranged from 20 to 78 days. A comparison of the analyzed results led to the conclusion that anticoagulant mono-therapy with heparin or warfarin leads to an increase in the percentage of complications and mortality compared with the alternative combination anticoagulant targeted therapy consisting of the following drugs: heparin (6-11 U/kg/h), aspirin 75-150 mg), Clopidogrel (75-150 mg), warfarin (1.5-7 mg), Nadroparinum Ca (0.3-0.6 ml/ twice on day), Fondaparinux Na (2.5-5 mg/ twice on day), Where survival rates were significantly higher by 60%
Дод.точки доступу:
Mazurenko, O.
Nadzyakevich, P.
Loskutov, O.
Zgrzeblovska, L.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

6.


    Матолінець, Н. В.
    Зміни вмісту серотоніну в сироватці крові в гострому періоді політравми різного ступеня тяжкості [Текст] = Изменения содержания серотонина в сыворотке крови в остром периоде политравмы различной степени тяжести / Н. В. Матолінець // Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - 2019. - N 3. - С. 33-37. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
ТРАВМА МНОЖЕСТВЕННАЯ -- MULTIPLE TRAUMA
СЕРОТОНИН -- SEROTONIN
НЕРВНАЯ СИСТЕМА ВЕГЕТАТИВНАЯ -- AUTONOMIC NERVOUS SYSTEM
Анотація: Визнаною є роль ендогенного серотоніну в підвищені проникності гематоенцефалічного бар’єру, утворенні набряку мозку та ранніх клітинних змін, його значення як маркера ступеня тяжкості ЧМТ. Однак, роль серотоніну та його вплив на гемодинаміку при політравмі недостатньо вивчені. Мета роботи. Визначити патогенетичну роль серотоніну сироватки крові залежно від первинної тяжкості ушкодження в гострому періоді політравми. Матеріали та методи. В роботі наведені дані обстеження 40 хворих з політравмою середнього і тяжкого ступеню на базі КНП «КЛШМД м. Львова». Середній вік постраждалих складав 48,4±5,2 років. Окрім рутинних параметрів визначали рівень сироваткового серотоніну методом удосконаленої спектрофлуорометрії. Результати та обговорення. В групі тяжкої політравми при поступленні серцевий викид (СВ) становив 4,40±0,07 л/хв. з нормалізацією протягом доби. Вміст серотоніну в сироватці крові при госпіталізації становив 0,075±0,003 мкг/смі, через 24 год достовірно знижувався – 0,043±0,005 мкг/смі. На кінець 2-ї доби рівень серотоніну повторно достовірно зростав – 0,090±0,008 мкг/смі. В групі політравми середнього ступеню тяжкості СВ при поступленні становив 4,06±0,10 л/хв. і був статистично значуще нижчим від тяжкої політравми, а вже через 6 год лікування нормалізувався при достовірно меншому об’ємі інфузії. Вміст серотоніну в сироватці крові при госпіталізації був статистично значуще нижчим порівняно з тяжкою політравмою, і склав 0,055±0,008 мкг/смі, через 24 год – 0,038±0,005 мкг/смі, на кінець 2-ї доби – 0,085±0,007 мкг/смі. Висновки. Вміст серотоніну в сироватці хворих з політравмою при госпіталізації достовірно різниться залежно від її тяжкості, що робить можливим його застосування в якості діагностичного біомаркера. Відмічено двохфазну активацію симпатичної нервової системи протягом перших двох діб, що проявилось в достовірних змінах рівня серотоніну незалежно від первинної тяжкості політравми
The roles of endogenous serotonin such as its effect in the increased permeability of the blood-brain barrier, its effects upon the formation of cerebral edema as well as its participation in early cellular changes are well known and its significance as a marker of severity of traumatic brain injuries is recognized. However, the role of serotonin and its effect on hemodynamics in multiple trauma have not been sufficiently studied yet. Aim. To determine the pathogenetic role of serum serotonin, depending on the initial primary severity of injury in the acute period of multiple trauma with traumatic brain injury. Materials and methods. The study consisted of 40 patients with moderate and severe degrees of multiple trauma which were treated in the Lviv emergency hospital. The average age of the patients was 48.4 ± 5.2 years. In addition to standard laboratory parameters, serum serotonin levels were determined by the improved spectrofluorometry method. Results and discussion. In the group of patients with severe multiple trauma the initial cardiac output (CO) was 4.40 ± 0.07 l / min with a normalization during the first day. The serum serotonin level on admission was 0.075 ± 0.003 мg / cmі and after 24 hours it decreased significantly to 0.043 ± 0.005 мg / cmі. At the end of the 2nd day of treatment, the serotonin levels increased to 0.090 ± 0.008 мg / cmі. In the group of patients with moderate multiple trauma, the initial CO was 4,06 ± 0,10 l / min which was a significantly lower than those of the severe multiple trauma patients. After 6 hours of treatment the CO normalized with a significantly lower volume of infusion. The content of serotonin in the blood serum on admission was significantly lower compared to the group with severe multiple trauma and amounted to 0,055 ± 0,008 мg / cmі, after 24 hours 0,038 ± 0,005 мg / cmі, at the end of the 2 nd day 0,085 ± 0,007 мg / cmі. Conclusion. Serotonin content in the serum of patients with multiple trauma during hospitalization varies significantly depending on the severity of the multiple trauma, which makes it possible to use its as a diagnostic-prognostic bio-marker. A two-phased activation of the sympathetic nervous system during the first two days of treatment was noted, which manifested itself in significant fluctuations in the level of serotonin, regardless of the primary severity of the multiple trauma
Вільних прим. немає

Знайти схожі

7.


   
    Мультидисциплінарний підхід лікування синдрому протеїнової мальнутриції (клінічний випадок) [Текст] = Мультидисциплинарный подход к лечению синдрома протеиновой мальнутриции (клинический случай) / П. М. Перехрестенко [та ін.] // Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - 2019. - N 3. - С. 43-47. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
ПИТАНИЯ РЕЖИМА КОНТРОЛЬ -- DIET SURVEYS
ПИТАНИЯ РАССТРОЙСТВА -- NUTRITION DISORDERS
ЖЕЛУДКА ШУНТИРОВАНИЕ -- GASTRIC BYPASS
БАРИАТРИЧЕСКАЯ ХИРУРГИЯ -- BARIATRIC SURGERY
Кл.слова (ненормовані):
Гастростаз
Анотація: З розвитком баріатричної хірургії в Україні кількість прооперованих пацієнтів зростає. Причинами декомпенсації стану пацієнта у віддаленому післяопераційному періоді, з поміж іншого, є систематичне порушення режиму харчування та рекомендацій по прийому препаратів для підтримання вітамінного, мікро- та макроелементного статусів, відсутність пролонгованого мультидисциплінарного моніторингу за станом пацієнта. У статті висвітлено клінічний випадок лікування синдрому мальнутриції у пацієнта після біліопанкреатичного шунтування, продемонстровано стратегію ведення пацієнта, направлену на компенсацію стану, підготовку до реконструктивної операції та післяопераційну реабілітацію
With the development of bariatric surgery in Ukraine, the number of operated patients is increasing. The causes of decompensation of a patient’s condition during a remote postoperative period are, among others, a systematic violation of the diet and recommendations for the administration of drugs to maintain vitamin, micro and macroelements status, the absence of prolonged multidisciplinary monitoring of the patient’s condition The article deals with the clinical case of treatment of malnutrition syndrome in a patient after biliopancreatic diversion, demonstrates the strategy of patient management aimed at compensation of condition, preparation for reconstructive surgery and postoperative rehabilitation
Дод.точки доступу:
Перехрестенко, П. М.
Лісун, Ю. Б.
Калашніков, О. О.
Зуб, Ю. М.
Кішенко, Ю. І.
Бак, Р. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

8.


    Симонов, С.
    Записки наркотизатора (Маленькая повесть или почти история болезни) [Текст] / С. Симонов // Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - 2019. - N 3. - С. 48-50


MeSH-головна:
АНЕСТЕЗИОЛОГИЯ -- ANESTHESIOLOGY
Вільних прим. немає

Знайти схожі

9.


   
    Матеріали конгресу анестезіологів України 19-21 вересня 2019 року [Текст] // Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - 2019. - N 3. - С. 53-97


MeSH-головна:
КОНГРЕССЫ -- CONGRESSES
Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.


    Адамчук, Н. Н.
    Сучасні підходи до терапії гострого болю у дітей з онкопатологією та переносимість знеболення в залежності від методу [Текст] / Н. Н. Адамчук, О. Ю. Сорокіна // Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - 2019. - N 3. - С. 53. - Библиогр. в конце ст.

Анотація: Больовий синдром є одним із ускладнень у дітей з гострими лейкозами, що потребує своєчасної та ефективної знеболювальної терапії. ЦІЛЬ Визначити переносимість аналгетиків та ступінь психоемоційних порушень у дітей з гострими лейкозами в залежності від методу знеболення. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ Проведено обстеження 60 дітей (3 групи по 20 дітей в кожній). В I групі проводилось знеболення морфіном. В II групі - морфіном в комбінації з габапентином, та в III групі - НПЗЗ з габапентином. Досліджувались показники роботи серцево-судинної системи, шлунково-кишкового тракту. Використовувався опиту вальник «САН» для визначення психоемоційних порушень. РЕЗУЛЬТАТИ В І групі у всіх дітей відмічались порушення функції шлунково-кишкового тракту та лабільність артеріального тиску. В ІІ групі тільки у 11 дітей відмічались порушення з боку травної системи, з боку серцево-судинної ускладнень не було. В ІІІ групі лише у 5 дітей мала місце лабільність артеріального тиску. Середні показники активності у всіх трьох групах практично однакові і відображають благоприємний стан. Середні показники самопочуття найнижчі у І групі - 3,78±0,11 (р0,05), у другій групі - 3,84±0,06 (р0,05), і у третій - 4,01±0,09 (р0,05). Показники настрою у ІІ та ІІІ групах практично однакові - 4,04±0,12 (р0,05) та 4,42±0,04 (р0,05) відповідно, і найгірші у І групі - 3,94±0,07 (р0,05)
Дод.точки доступу:
Сорокіна, О. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.


    Babina, U. M.
    Comparative study of infiltration between three local anesthetics: bupivacaine, lidocaine and ropivakain on wound healing in rats [Text] / U. M. Babina, D. V. Dmytriiev, O. A. Nazarchur // Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - 2019. - N 3. - Библиогр. в конце ст.

Анотація: The aim of this study was to comparative investigation the effects of saline solution, bupivacaine, lidocaine and ropivacaine infiltration on wound healing in rats. MATERIAL AND METHODS Fifty onemale Wistar rats weighing between 250-300 grams were randomly separated into four groups. Surgical procedures were done under general anesthesia, induced by intraperitoneal injection of 75 mg.kg-1 ketamine. The hair on the back of the animal was shaved after the loss of cornea reflex and extremity drawing response were diminished. The area of the incision was cleaned with povidione iodine and was wiped dry with sterile gauges after two minutes. The areas of the incisions were subcutaneously infiltrated with 3 ml doses of the study drug. The rats in the groups were infiltrated with normal saline in control group (Group C, n = 13), 2% lidocaine in lidocaine group (Group L ,n = 13), 0.5% bupivacaine in bupivacaine group (Group B, n = 13), and 0,75% ropivacaine in ropivacaine group (Group R, n = 12). Breaking-strength measurements, collagen bundle counting, and histopathologic evaluation were evaluated in the tissue samples taken from the rats. RESULTS Comparing the control group with the groups where bupivacaine and lidocaine were used for wound infiltration, collagen production was lower, breaking-strength measurements showed reduced resistance while significantly high edema, vascularity, inflammation scores were found (p 0.0122). Between the control and the ropivacaine group there were no significant differences in collagen production, breaking-strength measurements, and edema, vascularity, inflammation scores (p 0.0118). CONCLUSION Surgical wound infiltration has been proven to be an effective analgesic and is widely used for postoperative pain relief after abdominal hysterectomy, cesarean section, inguinal hernia repair, lumbar disc hernia, prostatectomy and similar surgeries. Frequently used local anesthetic agents are lidocaine, bupivacaine, ropivacaine. Research on the effect of these local anesthetic agents used for wound infiltration on wound healing is limited and results are controversia. In our study, we found bupivacaine and lidocaine reduced the collagen production, wound breaking strength, and caused significantly high scores for edema, vascularity, and inflammation when compared to the control group. There was no significant difference between the control and the ropivacaine group. Results of this experimental preliminary study on rats support the idea that ropivacaine can be used for wound infiltration anesthesia without adverse effect on the surgical healing process. These results need to be verified in humans
Дод.точки доступу:
Dmytriiev, D. V.
Nazarchuk, O. A.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.


   
    Інтенсивна терапія у неонатальному періоді: додіалізний менеджмент гострого пошкодження нирок [Текст] / А. Г. Бабінцева [та ін.] // Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - 2019. - N 3. - С. 54. - Библиогр. в конце ст.

Анотація: Враховуючи важливу роль сечової системи у забезпеченні стабільності гомеостазу цілого організму та високу частоту формування ренальної дисфункції у критично хворих новонароджених дітей, лікувальна тактика пацієнтів неонатальних відділень інтенсивної терапії вимагає системного підходу, спрямована на протекцію життєво важливих функцій, у тому числі, попередження формування гострого пошкодження нирок (ГПН)
Дод.точки доступу:
Бабінцева, А. Г.
Годованець, Ю. Д.
Агафонов, Л. В.
Кошурба, І. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.


    Барса, М. М.
    Тривалість блокади периферичних нервових сплетень розчином бупівакаїну низької концентрації залежно від використаного ад’юванта [Текст] / М. М. Барса // Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - 2019. - N 3. - С. 55. - Библиогр. в конце ст.

Анотація: Пошук ідеального анестетика для периферичних нервових блокад, який би забезпечував адекватну анестезію під час оперативного втручання та тривалу аналгезію в післяопераційному знеболенні є однією з найбільш актуальних завдань в регіонарній анестезії та медицині болю. Хронізація гострого післяопераційного болю, пізня мобілізація та реабілітація пацієнтів, розвиток тромбоем- болічних ускладнень є однією з найпоширеніших причин тривалого перебування пацієнта в стаціонарі та частоти розвитку післяопераційного делірію
Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.


    Березницький, Д. В.
    Значення внутрішньочеревного тиску у хворих після операцій на органах черевної порожнини [Текст] / Д. В. Березницький, В. А. Лісецький // Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - 2019. - N 3. - С. 56

Анотація: Синдром внутрішньочеревної гіпертензії (СВЧГ) діагностують у 20% хворих з терапевтичною і 30% пацієнтів з хірургічною патологією. Підвищення внутрішньочеревного тику (ВЧТ) призводить до порушення практично всіх життєво важливих функцій організму і є смертельною патологією, що вимагає своєчасної діагностики і негайного лікування. Летальність при його розвитку на тлі лікування досягає 42-68%, а без лікування - 100%. (Салахов Е.К. 2016 р.) Адекватний моніторинг ВЧТ дозволяє своєчасно розпізнавати загрозливий для хворого рівень і застосовувати необхідні заходи, що попереджають виникнення і прогресування органних порушень. Проте, як свідчать дані опитування Європейської ради з інтенсивної терапії (ESICM) серед лікарів західної Європи, за результатами якого встановлено, що понад 13% респондентів взагалі не знайомі з терміном внутрішньочеревна гіпертензія і не мають уявлення про шкідливий вплив на організм підвищеного ВЧТ. Більше 60% лікарів не знайомі з причинами, патогенезом та методами діагностики і корекції цього синдрому і тільки 24% опитаних застосовують моніторинг ВЧТ. (Фофанов О.Д. 2010р.)
Дод.точки доступу:
Лісецький, В. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.


    Білецький, О. В.
    Електролітний склад плазми крові в умовах магнезіальної терапії у пацієнтів в стані травматичного шоку на тлі політравми [Текст] / О. В. Білецький // Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - 2019. - N 3. - С. 56-57

Анотація: Магнезіальна терапія в теперішній час все ширше застосовується з метою захисту міокарда і головного мозку при тяжкому стресі, а також для покращення періоду введення в наркоз, забезпечуючи стабільність гемодинаміки при інтубації трахеї та міорелаксацію. Гіпертонічний розчин магнію сульфату застосовують з метою прискорення усунення дефіциту об’єму циркулюючої крові (ОЦК) при крововтраті замість гіпертонічного розчину натрію хлориду. Проте результатів вивчення електролітного складу плазми крові в умовах зазначеної магнезіальної терапії бракує
Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.


    Білоус, А. М.
    Особливості анестезіологічного забезпечення стоматологічних процедур в зоні операції об’єднаних сил (ООС) [Текст] / А. М. Білоус, В. А. Пайкуш, В. І. Сірий // Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - 2019. - N 3. - С. 57

Анотація: 96% воїнів, що перебувають в зоні ООС на сході України, потребують санації ротової порожнини. Актуальним залишається питання стоматологічної реабілітації - протезування воїнів ООС, де проведення імплантації потребує анестезіологічного супроводу. УАСАС, «ММ», «ТриЗуб Дентал» на благодійних засадах підтримала акцію лікування в пересувних і стаціонарних стоматологічних кабінетах в зоні ООС
Анестезіологічний супровід тривалих стоматологічних операцій в зоні ООС дозволяє надати якісну стоматологічну допомогу воїнам, попередити розвиток ускладнень. Для цього необхідні: достатня кваліфікація анестезіолога, медикаменти та обладнання для проведення анальгоседації та ліквідації невідкладних станів, концентратор кисню, монітор життєвих функцій організму
Дод.точки доступу:
Пайкуш, В. А.
Сірий, В. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.


    Бітчук, М. Д.
    Спостереження феномена міокардіального станінга серед хворих неврологічного профілю [Текст] / М. Д. Бітчук, О. В. Кудінова, Є. О. Баусов // Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - 2019. - N 3. - С. 58

Анотація: Ознаки міокардіального станінга все частіше констатують серед хворих з мозковим інсультом (МІ) та тяжкою черепно-мозковою травмою (ТЧМТ). Патологічні зміни ЕКГ знаходять у 60-90% хворих на МІ. Пригнічення помпової функції серця констатують як на тлі геморагічного, так й ішемічного МІ, а також у постраждалих на ТЧМТ. МЕТА РОБОТИ Виявлення випадків проявів міокардіального станінга серед пацієнтів неврологічного та нейрохірургічних відділень міської багатопрофільної лікарні швидкої допомоги та оцінка їх перебігу. МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ Пацієнти з ішемічним (n=7), геморагічним МІ (n=12) та з ТЧМТ (n=9), яким надавалася допомога у ВІТ багатопрофільної лікарні екстреної медичної допомоги. Порушення помпової функції серця виявляли за допомогою трансторакального ультразвукового дослідження (ТУЗД) з додатковою об’єктивізацією стану центральної гемодинаміки за допомогою тетраполярної грудної реографії; артеріотензометрія; визначення центрального венозного тиску (ЦВТ); фотоплетизмометрії; ЕКГ-дослід- ження в 12 відведеннях та моніторинг; визначення вмісту серцевого тропоніну І в плазмі крові; оцінка неврологічного статусу. РЕЗУЛЬТАТИ Всі пацієнти, в яких було виявлено ознаки міокардіального станінга мали порушення функції свідомості з її депресією та оцінкою за шкалою ком Глазго 11 балів. Підозра в наявності зменшення продуктивності серця виникала при появі артеріальної гіпотензії із зростанням ЦЗ Т 80 мм H2O. У частки хворих систолічний артеріальний тиск міг сягати 110-120 мм Hg, проте визначалися порушення об’ємного периферичного капілярного кровообігу із зменшенням показника перфузійного індексу до 1% й менше. Перфузійний індекс був зменшеним у всіх хворих. При ТУЗД знаходили ланки міокардіальної гіпокінезії. Фракція викиду могла перевищувати 50%, проте за даними тетраполярної грудної реографії ударний об’єм серця не сягав 1мл / кг маси тіла. Патологія ЕКГ була неспецифічною та полягала у наявності двозначних змін сегмента ST. Вони мали місце у всіх таких хворих, без виключення. Гострих вогнищевих змін не знаходили. Вміст тропоніну І в плазмі крові перевищував референтний інтервал (в нормі до 0,06 нг/мл), проте значного зростання концентрації (до 0,2 нг/мл і більше) не визначалося. Позитивна динаміка мала місце на фоні створення тривалої нейровегетативної блокади за допомогою тіопенталу натрію та діазепаму в умовах ШВЛ. Потреба в застосуванні допаміну не перевищила 24 годин. Після цих заходів інтенсивної терапії мала місце позитивна динаміка ЕКГ. ВИСНОВОК Феномен міокардіального станінга виявляється не тільки у хворих з провідною патологією коронарних судин. Його розвиток цілком можливий у пацієнтів неврологічного та нейрохірургічного профілю, що відбиває термін «неврогенний станований міокард»
Дод.точки доступу:
Кудінова, О. В.
Баусов, Є. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.


    Бодулєв, О. Ю.
    Розповсюдженість та фактори ризику післяопераційної інсомнії [Текст] / О. Ю. Бодулєв, Д. А. Шкурупій // Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - 2019. - N 3. - С. 58-59. - Библиогр. в конце ст.

Анотація: У сучасних умовах до анестезіологічного забезпечення висунуті вимоги не лише щодо підтримки вітальних функцій, але й забезпечення комфорту періопераційного періоду. Однією з невід’ємних частин цього комфорту є сон, який бере безпосередню участь у процесах фізіологічного відновлення після операційної травми. Не дивлячись на загальносвітові тренди українська анестезіологічна спільнота приділяє недостатньо уваги післяопераційній інсомнії. МЕТА РОБОТИ Аналіз поширеності післяопераційної інсомнії та її зв’язок із методом анестезіологічного забезпечення. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ У проспективному когортному дослідженні взяло участь 200 пацієнтів, яким проведені ортопедичні та хірургічні втручання. Групи були розділені за методом анестезіологічного забезпечення. У групу загальної анестезії (ЗА) увійшов 81 пацієнт, у групу спинномозкової (СМА) - 119. Групи були репрезентативні за віковим та гендерним складом. Оцінка за ASA склала 2,59 (2,40; 2,79) для групи ЗА, та 3,08 (2,90; 3,26) для СМА. Час операції склав 104,01 хв. (116,77; 91,26) та 78,28 хв. (84,47; 72,08) відповідно. Очікуваний рівень болю [2] склав 4,95 (5,44; 4,46) для ЗА та 6,03 (6,40; 5,63) для СМА. РЕЗУЛЬТАТИ Частота розвитку післяопераційної інсомнії у групі ЗА склала 76,54%, серед яких випадків легкого ступеню - 44,4%, середньотяжких - 19,75% та тяжких - 12,35%. У групі СМА - 69,75%, серед яких випадків легкого ступеню - 40,3%, середньотяжких - 17,65% та тяжких - 11,76% Різниця між групами була статистично недостовірною. В обох групах виявлено помірну кореляцію між частотою інсомнії та вираженістю післяопераційного болю (r=0,53), що відповідає літературним даним [3, 4]. Також спостерігалась кореляція помірної сили з рівнем тривожності за госпітальною шкалою тривоги та депресії (r=0,64). ВИСНОВКИ Інсомнія є широко розповсюдженим ускладненням післяопераційного періоду. Фактори її розвитку досліджені недостатньо та потребують подальшого вивчення. Особливої уваги потребує уточнення ролі виду анестезіологічного забезпечення в формуванні інсомнії
Дод.точки доступу:
Шкурупій, Д. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.


    Георгіянц, М. А.
    Гіпертермія у дітей. Погляд з позиції інтенсивної терапії [Текст] / М. А. Георгіянц, В. А. Корсунов // Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - 2019. - N 3. - С. 59. - Библиогр. в конце ст.

Анотація: Захворювання у дітей раннього віку, які супроводжуються гарячкою, зазвичай свідчать про наявність інфекції і викликають занепокоєння. Захворювання, що супроводжуються гарячкою, дуже часто зустрічається у маленьких дітей. Лихоманка, ймовірно, є найпоширенішою причиною звернення до лікаря, та другим з найбільш частих приводів надходження дітей до лікарні. Незважаючи на досягнення в галузі охорони здоров’я, інфекції залишаються провідними причина смерті у дітей віком до 5 років, отже є нагальною проблема раннього виявлення життєзагрожуючих інфекцій серед дітей з лихоманкою
Дод.точки доступу:
Корсунов, В. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.


   
    Післяопераційна нудота та блювання у дітей. Прогнозування та напрямки профілактики [Текст] / М. А. Георгіянц [та ін.] // Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - 2019. - N 3. - С. 59-60. - Библиогр. в конце ст.

Анотація: Післяопераційна нудота та блювання (ПОНБ) є розповсюдженим ускладненням загальної анестезії. У дітей ПОНБ зустрічається частіше, ніж у дорослих та призводить до широкого кола ускладнень. Серед факторів ризику ПОНБ є періопераційне голодування, тривалість хірургічного втручання, та його окремі напрямки (хірургія косоокості, аденотонзілектомія, отопластика, орхопек- сія, втручання на статевому члені). Збільшують частоту ПОНБ опіоїди та закис азоту, натомість відмічається зменшення частоти ПОНБ при використанні більших об’ємів інфузійної терапії (ІТ). Зважаючи на те, що одним з чинників ПОНБ є нестача вуглеводів та кетоацидоз, ми припустили доцільність додання до ІТ розчину ксилітолу - «Ксилат», який має значну антикетогенну дію
Дод.точки доступу:
Георгіянц, М. А.
Корсунов, В. А.
Раскова, Т. Ю.
Зюбан, Д. Р.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

 1-20    21-40   41-60   61-74 
 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)