Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=БУ5/2020/24/3<.>

Загальна кількість знайдених документів : 32
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-32

Яковець, К. І.
Медичні INTERNET-вісті. Частина XXVII [Текст] / К. І. Яковець, С. Є. Дейнеки // Буковинський медичний вісник. - 2020. - Т. 24, № 3. - С. 210-212

MeSH-головна:
ИНТЕРНЕТ -- INTERNET
НОВОСТИ -- NEWS
Дод.точки доступу:
Дейнека, С. Є.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Функціонування глутатіонової системи ротової рідини дітей за умов розвитку одонтогенного запального процесу [Текст] / О. І. Годованець [та ін.] // Буковинський медичний вісник. - 2020. - Т. 24, № 3. - С. 16-21. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ГЛУТАТИОН -- GLUTATHIONE
СЛЮНА -- SALIVA
ИНФЕКЦИЯ ОДОНТОГЕННАЯ -- FOCAL INFECTION, DENTAL
Анотація: Особливе місце серед антиоксидантів посідають тіоли, функціонування яких здебільшого забезпечується системою глутатіону. Глутатіон як головний внутрішньоклітинний тіол відіграє важливу роль у метаболічних і фізіологічних процесах: синтезі та розпаді білків, активації та інактивації ферментів, синтезі дезоксирибозних метаболітів, стабілізації клітинної мембрани тощо. Мета дослідження – вивчити особливості стану системи глутатіону ротової рідини дітей за умов розвитку одонтогенного запального процесу в тканинах щелепнолицевої ділянки. Матеріал і методи. Проведено обстеження 98 дітей віком 7-15 років соматично здорових та із супутньою патологією щитоподібної залози, які мали гострий одонтогенний запальний процес. У ротовій рідині дітей визначали рівень відновленого глутатіону, активність ферментів глутатіонредуктази, глутатіонтрансферази, глутатіопероксидази та вміст НS-груп. Статистична обробка отриманих даних проведена стандартними методами варіаційної статистики. Результати. Встановлено, що функціонування глутатіонової системи ротової рідини дітей за умов розвитку одонтогенного запального процесу є розбалансованим та недостатнім: зниження активності глутатіонредуктази на 49,02 % (р0,05), глутатіонтрансферази – на 69,27 % (р0,05), підвищення рівня активності глутатіопероксидази на 73,29 % (р0,05), що призводить до падіння рівня відновленого глутатіону в 4,76 раза (р0,05). Висновки. 1. Динаміка змін компонентів глутатіонової системи характеризується зниженням активності глутатіонредукстази та Г-ST, що викликає недостатність функціонування детоксикаційної та антиоксидантної ланок глутатіонової системи. 2. Активація глутатіонпероксидази вказує на збереження певних захисних механізмів, що, однак, не забезпечують компенсації негативної дії продуктів запалення. Тому стан антипероксидної компоненти глутатіонової системи можна охарактеризувати як розбалансований та недостатній.
Дод.точки доступу:
Годованець, О. І.
Вітковський, О. О.
Кузняк, Л. В.
Муринюк, Т. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Фік, В. Б.
Морфометрична характеристика компонентів слизової оболонки ясен щурів при дії опіоїда, його відміни та за умов медикаментозної корекції [Текст] / В. Б. Фік, Є. В. Пальтов // Буковинський медичний вісник. - 2020. - Т. 24, № 3. - С. 128-133. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ДЕСНЫ -- GINGIVA (действие лекарственных препаратов)
НАРКОТИКИ -- NARCOTICS (прием и дозировка)
РОТОВОЙ ПОЛОСТИ СЛИЗИСТАЯ ОБОЛОЧКА -- MOUTH MUCOSA (действие лекарственных препаратов)
Анотація: При дії наркотичної речовини на організм, важливим є своєчасний вибір і застосування патогенетичних препаратів для ефективного лікування захворювань тканин пародонта. Мета дослідження – провести морфометричний аналіз кількісно-якісних змін компонентів ясен щурів при дії опіоїдного анальгетика, після його відміни та коригуючому впливі. Матеріал і методи. Дослідження проведено на білих щурах–самцях, яких розподілили на 5 груп. 1-ша група – інтактні щури; 2-га група – щурам впродовж шести тижнів вводили опіоїдний анальгетик налбуфін у дозуваннях 0,212-0,252мг/кг; 3-тя група - упродовж двох тижнів здійснювали ін’єкції налбуфіну, з подальшою чотиритижневою його відміною; 4-та група - щурам вводили налбуфін упродовж двох тижнів, з чотиритижневою його відміною та ін’єкціями пентоксифіліну (2,857 мг/кг) і 11 діб цефтріаксону (2,86 мг/кг); 5-та група – щурам упродовж шести тижнів вводили налбуфін (0,212 - 0,252 мг/кг) та здійснювали ін’єкції пентоксифіліну і цефтріаксону. Результати. При двотижневому введенні опіоїда та його відміни, показники не мали суттєвої відмінності від відповідних показників інтактної групи. За умов введення опіоїда, його відміни і медикаментозній корекції упродовж чотирьох тижнів виявлено, що показники були найбільш наближені до параметрів інтактних тварин. Введення опіоїда упродовж шести тижнів призводило до більш виражених змін морфометричних показників порівняно з інтактною групою. Проте у всіх групах показники мали чітку відмінність від аналогічних параметрів тварин з шеститижневим введенням опіоїда. Висновки. Встановлено, що морфометричні показники компонентів ясен щурів з двотижневим введенням опіоїда, його відміною та при застосуванні пентоксифіліну і цефтріаксону, незначно відрізнялися від аналогічних параметрів інтактних тварин та значно покращувалися порівняно з шеститижневим введенням опіоїда. При медикаментозній корекції на фоні тривалої дії опіоїда, середні значення показників мали більш виражені зміни, однак, відзначалася позитивна динаміка відновлення трофіки ясен.
Дод.точки доступу:
Пальтов, Є. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Ткачук, Н. В.
Ядерно-цитоплазматичні співвідношення в тироцитах при вузлових формах зоба з рецидивним та безрецидивним перебігом [Текст] / Н. В. Ткачук, І. С. Давиденко // Буковинський медичний вісник. - 2020. - Т. 24, № 3. - С. 120-127. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ЗОБ УЗЛОВОЙ -- GOITER, NODULAR (диагностика)
Анотація: Термін «вузловий» зоб використовується до захворювань щитоподібної залози різної морфологічної будови. Дане захворювання є надзвичайно поширеним серед популяції. Тонкоголкова аспіраційна пункційна біопсія під контролем УЗД із цитологічним дослідженням пунктату є «золотим» стандартом передопераційної діагностики вузлів щитоподібної залози. І хоча дана методика відрізняється від гістологічної, вона дозволяє сформувати уявлення про патологію щитоподібної залози, яка має місце в конкретного пацієнта. Післяопераційне гістологічне дослідження безумовно є найточнішим методом вивчення будови тканин щитоподібної залози, проте для вибору адекватного об’єму операційного втручання, і з метою мінімізації ризику рецидиву, більш важливим є доопераційна діагностика даної патології. Мета роботи – встановити ядерно-цитоплазматичні співвідношення в тироцитах при вузлових формах зоба з рецидивним та безрецидивним перебігом із порівнянням даних, отриманих із гістологічних та цитологічних препаратів. Матеріал і методи. Гістопатологічним методом вивчено матеріал тканини вузлового зоба при його рецидиві, тканини первинного зоба з повільним ростом та тканини первинного вузлового зоба зі швидким ростом, а також тканини щитоподібної залози нормальної будови. Результати. У ході дослідження встановлено, що площа ядер у тироцитах у середніх тенденціях не відрізнялася між групами дослідження в жодному варіанті попарного порівняння. Ядерноцитоплазматичне співвідношення статистично значуще знижувалося у всіх основних групах, порівняно з нормальною тканиною щитоподібної залози як у гістопатологічних препаратах, так і в мазках із пунктатів щитоподібної залози. А саме, у групі з рецидивом вузлового зоба – в 1,36 раза, з вузловим зобом зі швидким ростом – в 1,28 та в 1,22 раза відповідно, а в групі з вузловим зобом із повільним ростом – в 1,14 та 1,05 раза відповідно, порівняно зі здоровою тканиною щитоподібної залози. Висновки. Встановлено, що ядерно-цитоплазматичне співвідношення в тироцитах поступово зменшується в ряду - тканина нормальної щитоподібної залози, вузловий зоб із повільним ростом, вузловий зоб зі швидким ростом, рецидив вузлового зоба. Вказана закономірність відзначається як у гістопатологічних препаратах, так і в мазках із пунктатів щитоподібної залози, що дозволяє рекомендувати гістопатологічне та цитопатологічне дослідження як цілком рівноправні для цілей визначення ядерно-цитоплазматичних співвідношень у тироцитах для різних форм вузлового зоба.
Дод.точки доступу:
Давиденко, І. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Ткаченко, А. С.
Електронно-мікроскопічна та гістологічна оцінка структурних компонентів суглобового хряща колінного суглоба після множинної скелетної травми [Текст] / А. С. Ткаченко, Г. Ф. Ткач // Буковинський медичний вісник. - 2020. - Т. 24, № 3. - С. 114-119. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ХРЯЩ СУСТАВНОЙ -- CARTILAGE, ARTICULAR (анатомия и гистология)
ТРАВМА МНОЖЕСТВЕННАЯ -- MULTIPLE TRAUMA (осложнения)
КОЛЕННЫЙ СУСТАВ -- KNEE JOINT (анатомия и гистология)
Анотація: Мета роботи – встановити мікро- та ультрамікроскопічні особливості суглобового хряща колінного суглоба у щурів за умов множинної скелетної травми діафізів стегнової та великогомілкової кісток. Матеріал і методи. Експеримент проведено на 40 білих лабораторних щурах-самцях зрілого віку, розподілених на дві групи: І – контрольна група (20 щурів); ІІ – дослідна група (20 щурів). Щурам ІІ групи одночасно змодельований дірчастий дефект у діафізі великогомілкової та стегнової кісток. Дослідження суглобових поверхонь обох кісток проводили через 6 місяців після завдання травми. Світлову мікроскопію проводили з використанням мікроскопа Olympus BH-2 (Японія), Ультрамікроскопічне дослідження проводили з використанням трансмісійного електронного мікроскопа (JEM-1230, JEOL, Japan) та растрового електронного мікроскопа «SEO-SEM Inspect S50-B». Результати. За умов множинної скелетної травми діафізів стегнової та великогомілкової кісток найбільш вразливішим виявився суглобовий хрящ проксимального епіфіза великогомілкової кістки. При цьому деструктивні перетворення розвилися в усіх його зонах. Глибока зона майже повністю була заміщена кістковою тканиною із залишками хондроцитів. У суглобовому хрящі дистального епіфіза стегнової кістки деструктивні зміни та руйнування (загибель) хондроцитів також відбулися, але у меншому ступені. Суглобова поверхня була більш збереженою, не мала руйнівних змін порівняно із суглобовою поверхнею проксимального епіфіза великогомілкової кістки. Проміжна та глибока зона добре простежувалася, але містила хондроцити, які знаходились у різних функціональних станах. Висновки. Виявлені структурні зміни суглобового хряща колінного суглоба вказують на високий ризик прогресування деградації суглобового хряща та розвитку остеоартрозу.
Дод.точки доступу:
Ткач, Г. Ф.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Сторожук, М. В.
Оцінка характеру взаємозв’язків між показниками оксидативного стресу та рівнем окремих прозапальних цитокінів у хворих на розацеа [Текст] / М. В. Сторожук, О. І. Денисенко // Буковинський медичний вісник. - 2020. - Т. 24, № 3. - С. 108-113. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
РОЗАЦЕА -- ROSACEA (кровь)
ОКСИДАТИВНЫЙ СТРЕСС -- OXIDATIVE STRESS
ЦИТОКИНЫ -- CYTOKINES
Анотація: Мета роботи – оцінити характер взаємозв’язків між показниками оксидативного стресу та рівнем окремих прозапальних цитокінів у хворих на розацеа. Матеріал і методи. Обстежено 64 хворих на розацеа (49 жінок, 15 чоловіків) віком від 28 до 63 років, з них у 23 осіб діагностовано еритематозно-телеангіектатичну і в 41 – папуло-пустульозну форму розацеа. У хворих на розацеа визначали показники оксидативного стресу – вміст в еритроцитах і плазмі крові малонового альдегіду (МА) і в сироватці крові – фракцій окисномодифікованих білків (ОМБ Е370, ОМБ Е430), а також досліджували сироватковий вміст окремих прозапальних цитокінів – інтерлейкіну-8 (ІЛ-8) та інтерлейкіну-18 (ІЛ-18) методом імуноферментного аналізу. Для оцінки характеру взаємозв’язків між досліджуваними показниками застосовували методи кореляційного аналізу. Результати. У хворих на розацеа встановлено істотне, порівняно з показниками контрольної групи, збільшення вмісту МА у плазмі та еритроцитах (відповідно: на 51,4% та 17,3%, p0,001), у сироватці крові – фракцій ОМБ Е430 та ОМБ Е370 (у 2,2 та 1,8 раза, p0,001), а також ІЛ-8 (у 2,1 раза, р
Дод.точки доступу:
Денисенко, О. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Степан, В. Т.
Вплив оральних аплікацій фітогелю "Квертулін" на біохімічні показники стану нирок щурів з експериментальним дисбіотичним синдромом [Текст] / В. Т. Степан // Буковинський медичний вісник. - 2020. - Т. 24, № 3. - С. 102-107. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ПОЧКИ -- KIDNEY (действие лекарственных препаратов)
ДИСБАКТЕРИОЗ -- DYSBIOSIS (осложнения)
Анотація: Мета роботи – дослідити вплив оральних аплікацій фітогелю «Квертулін» на стан нирок щурів з експериментальним дисбіотичним синдромом. Матеріал і методи. Експериментальний дисбіотичний синдром (ЕДС) викликали у щурів шляхом уведення адреналіну на тлі дисбіозу. Аплікації на слизову оболонку порожнини рота антидисбіотичного фітогелю «Квертулін» на протязі трьох останніх днів. Тривалість досліду 10 днів. Визначали стан дисбіозу (за співвідношенням уреаза/лізоцим) у сироватці крові, слизовій оболонці шлунка, печінки і нирках. У нирках визначали також активність еластази, каталази та вміст МА. Результати. Встановлено підвищення ступеня дисбіозу в усіх досліджуваних тканинах, найбільше в печінці і сироватці крові щурів з ЕДС. У нирках щурів з ЕДС підвищується активність еластази і вміст МА (маркери запалення) і знижується активність антиоксидантного фермента каталази. Оральні аплікації фітогелю «Квертулін» певною мірою нормалізують біохімічні показники стану нирок і сттєво знижують ступінь дисбіозу. Висновок. У нирках за умов експериментального дисбіотичного синдрому розвивається запально-дистрофічний процес, рівень якого можна суттєво знизити оральними аплікаціями антидисбіотичного засобу «Квертулін».
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Савка, І. Г.
Сучасні можливості та перспективи дослідження рідин та середовищ організму людини для діагностики часу настання смерті [Текст] / І. Г. Савка, В. В. Кривецький, Н. М. Козань // Буковинський медичний вісник. - 2020. - Т. 24, № 3. - С. 179-184. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
СМЕРТЬ -- DEATH
СУДЕБНАЯ МЕДИЦИНА -- FORENSIC MEDICINE
Анотація: Питання встановлення часу настання смерті завжди було актуальним серед судових медиків, оскільки визначення точного моменту смерті дозволяє судово-слідчим органам прояснити обставини та виявити осіб, які причетні до скоєння злочину. Мета роботи – провести аналіз методів, що використовуються у практичній роботі в обласних бюро судово-медичної експертизи України та поза її межами з метою виявлення їх ефективності для встановлення давності настання смерті шляхом дослідження біологічних рідин та середовищ організму людини, а також для виявлення їх проблемних моментів для подальшої розробки нових методів чи модернізації існуючих. За останні десятиліття учені в галузі судової медицини розробили значну кількість різноманітних методів для встановлення давності настання смерті. Особливо актуальною є можливість дослідження біологічних рідин та середовищ організму людини, таких як спинномозкова рідина, склисте тіло, синовіальна рідина, оскільки вони є практично ізольованими від зовнішнього середовища та впливу зовнішніх чинників. Для їх дослідження в основному застосовують біохімічні методи. Одним із найбільш вивчених та таких, які застосовують у своїй практичній діяльності лікарі-судово-медичні експерти, є визначення показників вмісту калію у склистому тілі людини. Динаміка зміни його концентрації із збільшенням часу після смерті також характерна і для інших біологічних рідин організму людини. Висновок. Триває активний пошук новітніх методів, які могли б спростити проведення дослідження біологічних рідин та середовищ людини для встановлення часу смерті, а також підвищити їх точність. Такими методами можуть бути лазерна томографія.
Дод.точки доступу:
Кривецький, В. В.
Козань, Н. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Рябий, Ю. М.
Розвиток крижового та куприкового відділів хребта в пренатальному періоді онтогенезу людини [Текст] / Ю. М. Рябий, В. І. Нарсія, В. В. Кривецький // Буковинський медичний вісник. - 2020. - Т. 24, № 3. - С. 96-101. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
КРЕСТЦОВО-КОПЧИКОВАЯ ОБЛАСТЬ -- SACROCOCCYGEAL REGION (эмбриология)
ОНТОГЕНЕЗ
ПОЗВОНОЧНИК -- SPINE
Анотація: Мета роботи – з’ясувати особливості розвитку та формування крижового та куприкового відділів хребтового стовпа в зародковому, передплодовому, плодовому періодах та в новонароджених людини. Матеріал і методи. Матеріалом для дослідження були 75 серій зрізів людських зародків і передплодів від 5,0 до 90,0 мм тім’яно-куприкової довжини (ТКД), а також 70 препаратів плодів та новонароджених. Використані методи гістологічного дослідження із забарвленням препаратів гематоксилін-еозином, пікрофуксином за методом Ван Гізон, морфометрії, пластичного і графічного реконструювання, анатомічного препарування, ін’єкції артеріальних судин рентгенконтрастною речовиною (йоди-ксанол), рентгенографії, статистичної обробки даних. Результати. Вперше за допомогою адекватних морфологічних методів виконане дослідження морфогенезу і динаміки просторовочасових взаємовідношень структур ділянки крижового та куприкового відділів хребтового стовпа людини впродовж пренатального періоду розвитку із точки зору топографоанатомічного підходу до проблем ембріогенезу. Висновки. У роботі за допомогою сучасних методів анатомічного дослідження наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі щодо становлення і топографо-анатомічних взаємовідношень структур крижового та куприкового відділів хребтового стовпа в пренатальному періоді онтогенезу людини, з’ясована динаміка просторово-часових перетворень частин крижового та куприкового відділів хребтового стовпа, синтопічна кореляція із суміжними структурами.
Дод.точки доступу:
Нарсія, В. І.
Кривецький, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Рудень, В. В.
Автентифікація результатів рейтингової оцінки стану захворюваності населення на гіпертонічні хворобу в контексті адміністративно-територіального та регіонального устрою України [Текст] / В. В. Рудень // Буковинський медичний вісник. - 2020. - Т. 24, № 3. - С. 195-203. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (эпидемиология)
Анотація: Досліджені стан первинної та загальної захворюваності на усі форми гіпертонічної хвороби населення України в контексті наявного адміністративно-територіального та регіонального устрою України. Отримані результати, незважаючи на їх різноманітність та кількість, переконливо засвідчують про пряму загрозу цієї патології здоров’ю та життю мешканців України незалежно від території їх проживання, що вимагає на рівні держави нагальних і реальних та дієвих напрацювань та реалізації шляхів профілактичного змісту щодо вчасної мінімізації ризиків у виникненні та подальшому розвитку гіпертонічної хвороби в конкретної людини / громади / популяції. Мета дослідження. Обґрунтування результатів рейтингової оцінки стану захворюваності населення на гіпертонічну хворобу в контексті адміністративно-територіального та регіонального устрою України. Матеріал і методи. Виконано епідеміологічне, одномоментне, суцільне, проспективне наукове дослідження, де проаналізовані біостатистичні дані МОЗ та Державної служби статистики України (2002–2018) з їх зведенням та опрацюванням у електронних таблицях пакета Microsoft Office Еxcel 2016, при використанні низки наукових медико-статистичних методів дослідження з урахуванням принципів системності. Результати. Дані рейтингової оцінки рівня поширеності гіпертонічної хвороби серед населення на адміністративних територіях, незважаючи на його амплітуду в стані первинної (Pпер=2732,8 о/оооо у Миколаївській – перше та Pпер=922,6/100 тис. у Херсонській – п’яте місце) та загальної захворюваності (Рзаг=34335,8 о/оооо у Дніпропетровській - перше та Рзаг=22541,1/100000 у Харківській областях – п’яте місце) та результати такого рейтингу серед жителів регіонів, де Центральний регіон (Вінницька, Дніпропетровська, Кіровоградська, Полтавська, Черкаська, Хмельницька) з першим оціночним місцем як у стані первинної (?n=191023; Р=28,0±1,6%, при P=1810,3/100000), так і загальної (?n=2947296; Р=28,4±1,6%; P=29507,4 о/оооо) захворюваності на гіпертонічну хворобу над усіма іншими регіональними територіями, переконливо засвідчує про пряму загрозу даної патології здоров’ю та життю мешканців України незалежно від території їх проживання. Висновок. Отримані результати обґрунтовано засвідчують, що як первинна, так і загальна захворюваність на гіпертонічну хворобу є складною медико-соціальною проблемою серед населення України як в усіх адміністративних терироріях, так і регіонах країни, що потребує нагальних на рівні держави реальних та дієвих напрацювань профілактичних шляхів вчасної мінімізації ризиків у виникненні та подальшому розвитку гіпертонічної хвороби в конкретної людини / громади / популяції, що матиме позитивний і безпосередній вплив на покращення стану громадського здоров’я населення та розвиток економіки України.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Распутіна, Л. В.
Вплив коронарного стентування на віддалені показники якості життя у пацієнтів із стабільною ішемічною хворобою серця [Текст] / Л. В. Распутіна, Д. В. Діденко // Буковинський медичний вісник. - 2020. - Т. 24, № 3. - С. 87-95. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA (хирургия)
КОРОНАРНОЙ АРТЕРИИ ШУНТИРОВАНИЕ -- CORONARY ARTERY BYPASS (использование)
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE
Анотація: Мета роботи – оцінити вплив черезшкірного коронарного втручання (ЧКВ) на параметри якості життя (ЯЖ) у пацієнтів із стабільною ішемічною хворобою серця (ІХС). Матеріал і методи. Обстежено 175 осіб із стабільною ІХС, І групу склали 77 осіб, котрим виконувалось ЧКВ протягом 1 року, ІІ групу – 98 пацієнтів, котрим реваскуляризація міокарда не виконувалась. Під час дослідження всім пацієнтам виконано загальноклінічне обстеження, реєстрацію ЕКГ у стандартних 12 відведеннях, ехокардіографія (ЕхоКГ), добове моніторування ЕКГ із визначенням варіабельності серцевого ритму, визначення параметрів ЯЖ за українською версією міжнародного опитувальника Medical Outcomes Study Short Form (MOS SF-36). Результати. Встановлено, що для пацієнтів із стабільною ІХС характерно зниження всіх показників ЯЖ. Не виявлено достовірної відмінності за параметрами ЯЖ осіб, котрим виконувалось ЧКВ, та пацієнтів, котрим реваскуляризація не проводилась. Спостерігалась тенденція до більшого обмеження життєдіяльності через фізичні проблеми в групі осіб без реваскуляризації – (13,9±3,6) балів проти (22,3±4,9) балів у групі І, (р=0,16). Фізичний статус пацієнтів І групи становив (44,8±2,8) балів, осіб ІІ групи – (41,7±2,6) балів, р=0,42. Психічний статус складав в І групі (36,8±1,8) балів, у ІІ групі – (35,1±2,0) балів, (р=0,54). Загальний статус осіб, котрим виконувалась реваскуляризація, становив (61,6±3,1) балів, осіб без реваскуляризації – (62,7±3,2) балів, (р=0,8). Встановлено зворотний зв’язок фізичного статусу пацієнтів з ІХС з віком (r=-0,36), наявністю хронічних захворювань органів дихання (r=-0,41), наявністю шлуночкової екстрасистолії (ШЕ) при записі ЕКГ (r=- 0,25), а також кількістю ШЕ протягом доби за даними добового моніторування (r=-0,29), кількістю парних ШЕ (r=-0,27), кількістю епізодів шлуночкової бігемінії (r=-0,23) та тригемінії (r=-0,26). Висновки. В осіб із стабільною ішемічною хворобою серця відзначається зниження фізичного, психічного та загального статусу якості життя за опитувальником MOS SF-36. Показники якості життя пацієнтів із стабільною ішемічною хворобою серця, котрим протягом року виконано черезшкірне коронарне втручання, достовірно не відрізняються від параметрів осіб, котрим реваскуляризація не проводилась. Фізичний та психічний статус пацієнтів із стабільною ішемічною хворобою серця найбільше пов’язаний із віком, наявністю супутньої хронічної патології, шлуночковими порушеннями серцевого ритму.
Дод.точки доступу:
Діденко, Д. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Проняєв, Д. В.
Порівняльні морфометричні характеристики круглих зв’язок матки двох віддалених у часі груп плодів [Текст] / Д. В. Проняєв, С. І. Рябий, Н. Р. Ємельяненко // Буковинський медичний вісник. - 2020. - Т. 24, № 3. - С. 80-86. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
МАТКИ СВЯЗКА КРУГЛАЯ -- ROUND LIGAMENT (аномалии)
ПЛОД -- FETUS
Анотація: Аномалії розвитку жіночих статевих органів становлять 4% всіх природжених аномалій розвитку. Вони трапляються в 1-3 % жіночого населення незалежно від збереження фертильной функції і часто служать причинами непліддя. Мета роботи – встановити типову та варіантну анатомію круглих зв’язок матки плодів. Порівняти морфометричні параметри круглих зв’язок матки двох віддалених у часі груп плодів. Матеріал і методи. Особливості типової та варіантної анатомії круглих зв’язок матки плодів вивчено на 160 препаратах плодів і новонароджених з використанням комплексу методів морфологічного дослідження: макроскопічний, звичайне і тонке препарування, мікроскопічний, ін’єкція судин, виготовлення топографоанатомічних зрізів, рентгенографічний, комп’ютерна томографія, тривимірне комп’ютерне реконструювання, морфометричний та статистичний. Результати. Круглі зв’язки матки так само як і власні зв?язки яєчників у переважній більшості випадків візуалізуються у вигляді щільних довгастих циліндрів білого кольору, у складі яких вдається простежити кровоносні судини. На нашу думку, ці зв’язки мають нерівноцінне визначне значення для встановлення тієї чи іншої топографії внутрішніх жіночих статевих органів у перинатальному періоді. При виявленні зсуву матки у фронтальній площині, одна з круглих зв’язок матки була коротшою, відповідно до сторони її нахилу. Висновки. 1. Вже на початку плодового періоду круглі зв’язки матки забезпечують не лише відповідний нахил матки в сагітальній площині, але і її нахил у фронтальній площині, забезпечуючи певний варіант топографії внутрішніх жіночих статевих органів. 2. У порівнянні першої та другої групи плодів достовірної різниці щодо довжини правої круглої зв’язки матки на кожному з вікових етапів не виявлено (р0,05). Проте в рамках однієї групи спостерігаємо період прискореного зростання довжини круглих зв’язок матки із 7-го місяця внутрішньоутробного розвитку.
Дод.точки доступу:
Рябий, С. І.
Ємельяненко, Н. Р.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Поліщук, І. П.
Клініко-лабораторна оцінка впливу секнідазолу та кліндаміцину при бактеріальному вагінозі у жінок репродуктивного віку [Текст] / І. П. Поліщук // Буковинський медичний вісник. - 2020. - Т. 24, № 3. - С. 73-79. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ВАГИНИТ БАКТЕРИАЛЬНЫЙ -- VAGINOSIS, BACTERIAL (лекарственная терапия)
КЛИНДАМИЦИН -- CLINDAMYCIN (терапевтическое применение)
АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-BACTERIAL AGENTS (терапевтическое применение)
Анотація: Серед всіх інфекційних захворювань жіночої статевої сфери найчастіше трапляється бактеріальний вагіноз і останнім часом все більше зростає стертість клінічних ознак захворювання, з’являються безсимптомне носійство, атипові і уповільнені форми. За даними різних авторів, на його частку припадає від 20 до 60% всіх вульвовагінальних інфекцій нижнього відділу жіночих статевих органів. Застосовувані у даний час лікувальні комплекси не завжди є ефективними і тому стоїть питання пошуку та впровадження у практику нових і ефективних методів. Мета роботи - розробити ефективні критерії оцінки мікробіологічних особливостей інфекційних взаємодій при бактеріальному вагінозі для підвищення ефективності діагностики, лікування та профілактики даного захворювання. З метою лікування бактеріального вагінозу використовували таблетки секнідазолу 0,5 по 1табл. – 2 рази 2 доби перорально під час місячних та супозиторії кліндаміцину фосфату, що містять у перерахуванні на кліндаміцин 100 мг, у піхву на ніч протягом трьох діб після місячних. Матеріал і методи. Проведено комплексне обстеження 40 (10) жінок віком 21-45 років, у яких бактеріальний вагіноз був основним діагнозом. Всі жінки підлягали комплексному обстеженню з використанням визначення рН реакції піхвового вмісту та амінотесту. Лабораторні дослідження включали: мікроскопію вагінальних мазків за Граммом у модифікації Kopeloff, бактеріологічні посіви на живильні середовища для визначення факультативно-анаеробних бактерій і облігатно - анаеробних бактерій. Клініко-лабораторна оцінка проводилася після верифікації діагнозу бактеріального вагінозу та через місяць після лікування секнідазолом та кліндаміцином. Результати. Після проведеного лікування секнідазолом та кліндаміцином у жінок із бактеріальним вагінозом зникла клінічна симптоматика захворювання і спостерігалося повне одужання. У всіх жінок 2-ї групи лактобактерії виділялися у вигляді асоціації у високій концентрації 10 6 -10 7 з високою захисною здатністю як і в жінок із нормоценозом піхви. Факультативні анаероби після використання запропонованої терапії завжди траплялися в монокультурі, ступінь обсіменіння піхви складав 10 4 і менше КУО/мл. Така ж тенденція, після використання запропонованого лікування,спостерігалась і для облігатних анаеробів: їх склад і концентрація наблизилися до меж варіанта норми. Висновок. Аналіз перебігу лікування жінок із бактеріальним вагінозом дозволяє дійти висновку, що використання запропонованої терапії призводить до відновлення нормоценозу піхви з дещо нижчою концентрацією лактобактерій 10 6, а це, у свою чергу, потребує проведення етіологічно і патогенетично обґрунтованих діагностичних, лікувальних та профілактичних заходів.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Особливості розвитку надпід’язикових м’язів шиї у ранньому періоді онтогенезу людини [Текст] / О. В. Цигикало [та ін.] // Буковинський медичний вісник. - 2020. - Т. 24, № 3. - С. 151-156. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ШЕИ МЫШЦЫ -- NECK MUSCLES (рост и развитие)
ОНТОГЕНЕЗ
Анотація: Мета роботи – уточнити джерела закладки та з’ясувати хронологічну послідовність морфогенезу м’язових структур надпід’язикових трикутників передньої шийної ділянки в зародковому та передплодовому періодах онтогенезу людини. Матеріал і методи. Методами антропометрії, морфометрії, мікроскопії, тривимірного комп’ютерного реконструювання і статистичного аналізу досліджено 25 серій послідовних гістологічних зрізів зародків і передплодів людини віком від 5 до 12 тижнів розвитку (6,0-80,0 мм тім’яно-куприкової довжини (ТКД )). Результати. Зачаток двочеревцевого м’яза вперше спостерігається у 7-тижневих передплодів людини (15,5-16,0 мм ТКД). Місцем прикріплення переднього черевця двочеревцевого м’яза є присередня поверхня хряща Меккеля. На 12-му тижні внутрішньоутробного розвитку двочеревцевий м’яз набуває свого дефінітивного прикріплення до внутрішньої поверхні тіла нижньої щелепи. Зачаток щелепно-під’язикового м’яза вперше виявлений у 6-тижневих зародків людини 10,0-12,0 мм ТКД. Місце прикріплення останнього починається поблизу підборідного симфізу, прикріплення м’яза до зачатка під’язикової кістки виявлено тільки наприкінці 7-го тижня внутрішньоутробного розвитку (передплоди 19,0-20,0 мм ТКД). Зачаток підборідно-під’язикового м’яза вперше визначається у 6-тижневих зародків людини. У передплодів 15,5-40,0 мм ТКД підборідно-під’язиковий м’яз починається на присередній поверхні хряща Меккеля, а з 12-го тижня внутрішньоутробного розвитку (передплоди 75,0-77,0 мм ТКД) прикріплення м’яза локалізується на внутрішній поверхні тіла нижньої щелепи. Підборідно-язиковий м’яз виявлений на внутрішній та каудальній поверхнях хряща Меккеля, але із середини 12-го тижня внутрішньоутробного розвитку місце його прикріплення переміщується на присередньо-каудальну поверхню тіла нижньої щелепи. Висновки. 1. Зачатки всіх м’язів, які визначають межі надпід’язикових трикутників шиї, виявляються на початку 7-го тижня внутрішньоутробного розвитку (передплоди 15,5-16,0 мм ТКД). 2. Надпід’язикові м’язи прикріплюються до присередньої поверхні хряща Меккеля, але впродовж 8-11-го тижнів внутрішньоутробного розвитку ділянки прикріплення поступово переміщуються на кісткові краї тіла нижньої щелепи, які охоплюють хрящ Меккеля. 3. У передплодовому періоді розвитку пучки щелепнопід’язикового м’яза залишають передню ділянку біля підборідного симфізу вільною. 4. У передплодів людини виявлено прикріплення до під’язикової кістки тільки підборідно-під’язикового та щелепнопід’язикового м’язів.
Дод.точки доступу:
Цигикало, О. В.
Перебийніс, П. П.
Кузняк, Н. Б.
Яковець, К. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Особливості перебігу карієсу тимчасових зубів у дітей з Епштейн-Барр вірусною інфекцією [Текст] / Н. Л. Чухрай [та ін.] // Буковинський медичний вісник. - 2020. - Т. 24, № 3. - С. 157-164. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
КАРИЕС ЗУБОВ -- DENTAL CARIES (этиология)
ЭПШТЕЙНА-БАРРА ВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- EPSTEIN-BARR VIRUS INFECTIONS (осложнения)
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Карієс зубів та його ускладнення на сьогоднішній день залишаються однією з актуальних проблем дитячої стоматології. Важливе значення у його розвитку має комплекс місцевих та загальних чинників, які сприяють недостатній мінералізації емалі, у результаті чого створюються умови для виникнення карієсу зубів, тобто, формується карієсприйнятлива емаль. Вірусна інфекція, яка на сьогоднішній день є надзвичайно поширеною як серед дорослого, так і серед дитячого населення, є одним із вагомих чинників ризику виникнення стоматологічної патології, оскільки може призводити до зниження неспецифічної резистентності та виснаження захисних механізмів організму. Мета. Оцінка ураженості карієсом тимчасових зубів у дітей з Епштейн-Барр вірусною інфекцією. Матеріал і методи. Для оцінки стану твердих тканин зубів обстежено 133 дитини віком 6-9 років (48 дітей з інфекційним мононуклеозом та 85 практично здорових). Досліджено поширеність та інтенсивність карієсу тимчасових зубів, а також активність карієсу. Результати. Встановлено, що у дітей з Епштейн-Барр вірусною інфекцією поширеність та інтенсивність карієсу тимчасових зубів суттєво вища, ніж у дітей без ознак вірусної інфекції. Частка уражених карієсом різців та ікол, у середньому, становила 10,33±1,08% при 89,64±2,76% ураження тимчасових молярів. І ступінь активності карієсу зубів виявлено у 20,94±2,58% дітей з інфекційним мононуклеозом, ІІ ступінь активності – у 50,22±3,24%, ІІІ ступінь активності – у 21,23±1,45%, це достовірно вище, ніж у практично здорових дітей (р0,05). Висновок. Таким чином, виявлено, що у дітей з Епштейн-Барр вірусною інфекцією поширеність та інтенсивність карієсу тимчасових зубів вища, ніж у дітей без ознак вірусного ураження організму.
Дод.точки доступу:
Чухрай, Н. Л.
Безвушко, Е. В.
Савчин, С. В.
Семенців, Х. Г.
Шпотюк, О. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Один із п’яти геніїв світової мікробіології та імунології - Володимир Аронович Хавкін [Текст] / Л. І. Сидорчук [та ін.] // Буковинський медичний вісник. - 2020. - Т. 24, № 3. - С. 204-209. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
МИКРОБИОЛОГИЯ -- MICROBIOLOGY (история)
Анотація: Актуальність. Річниця дня народження та вагомі заслуги для світової науки та боротьбі з особливо небезпечними інфекціями Володимира Ароновича Хавкіна спонукало авторів пригадати славетні сторінки історії, які пов’язані з його життєдіяльністю і творчістю. Видатний учений та винахідник, за результатами своїх досліджень, врятував тисячі людей від хвороб, які й у сучасному світі створюють серйозну загрозу для людства. Мета роботи – встановлення історичної ролі В.А. Хавкіна у розвитку як мікробіологічної науки, так і медицини загалом. Матеріал і методи базуються на аналізі історичних даних та джерел літератури, пов’язаних із біографією В.А. Хавкіна. Результати. Кінець XIX та початок XX століть – це часи монументальних перебудов як у політиці, економіці, суспільному житті, так і часи наукових відкриттів, появи нових наук та грандіозних змін у науковій думці. Все це знайшло відображення у біографії В.А. Хавкіна. Радикальна політична діяльність у юнацькі роки та антисемітизм Російської Імперії фактично повністю закрили можливості для його роботи у науковій сфері. Еміграція в Європу разом із своїм учителем І.І. Мечніковим дозволила не тільки отримати перспективну роботу, але й сформувати науковий напрямок подальших досліджень ученого – захист організму людини від інфекційних хвороб шляхом використання вакцин та імунних сироваток. Першим вагомим науковим досягненням В.А. Хавкіна вважають розробку першої атенуйованої живої вакцини проти холери, яка використовується і в сучасному світі. Таким самим рішучим кроком стало створення протичумної вакцини під час епідемії у м. Бомбей. Висновки. Історія життя В.А. Хавкіна залишається прикладом для багатьох науковців, бактеріологів та епідеміологів сучасності. Його наукові досягнення стали одним з найвагоміших у боротьбі з інфекційними хворобами.
Дод.точки доступу:
Сидорчук, Л. І.
Попович, В. Б.
Міхєєв, А. О.
Сидорчук, І. Й.
Джуряк, В. С.
Хавкин, Владимир Аронович \о нем\

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Нестеровська, О. А.
Особливості поєднання бронхіальної астми та хронічного обструктивного захворювання легень [Текст] / О. А. Нестеровська, Г.Я Ступницька, O. I. Федів // Буковинський медичний вісник. - 2020. - Т. 24, № 3. - С. 60-67. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
АСТМА БРОНХИАЛЬНАЯ -- ASTHMA (диагностика)
ЛЕГКИХ БОЛЕЗНЬ ХРОНИЧЕСКАЯ ОБСТРУКТИВНАЯ -- PULMONARY DISEASE, CHRONIC OBSTRUCTIVE (диагностика)
Анотація: Мета роботи – вивчити деякі клініко-функціональні та лабораторні показники у пацієнтів з поєднанням бронхіальної астми (БА) та хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ). Матеріал і методи. Обстежено 120 осіб та сформовано такі групи: хворі на БА, які є курцями (n=16) – І група; хворі на ХОЗЛ зі зворотною бронхіальною обструкцією та хворі на ХОЗЛ із переважанням еозинофільного запалення (n=18) – ІІ група, хворі на ХОЗЛ (n=86) – ІІІ група. Перша та друга група, за встановленими критеріями, віднесені до астма-ХОЗЛ поєднання (АХП). Усім пацієнтам проведено спірометрію (спірограф «BTL 08 SpiroPro» (Великобританія)), біоімпедансометрію (портативний апарат ВС-601 (TANITA, Японія), визначення рівня IgE та розрахунок абсолютної кількості еозинофілів крові. Порогове значення ? 2 % або ?200 клітин/мкл використане для визначення еозинофілії крові. Статистичну обробку отриманих результатів проводили за допомогою ліцензійних програм «Microsoft Excel», «Statistica»). Результати. Кількість хворих, які відповідали критеріям АХП, становила 28,3%. Хворі на БА, які курять частіше, використовували комбінацію ?2-агоністів тривалої дії та інгаляційних ГКС (у 2,3 та 1,8 раза частіше порівняно із ІІ та ІІІ групою), а також інгаляційні ?2-агоністи короткої дії (в 1,7 раза) і системні ГКС (у 2,3 раза) порівняно з групою хворих на ХОЗЛ із еозинофілією та зворотною бронхіальною обструкцією. Рівень еозинофілів периферичної крові та загального IgE у ІІ групі були вищими в 1,8 і 3,3 раза та в 1,7 і 1,5 раза (р0,05), ніж у хворих І та ІІІ групи. ОФВ1 у пацієнтів І та ІІ групи був вище на 7,6% та 11,8%, ніж у хворих на ХОЗЛ. Встановлено, що у пацієнтів ІІ групи спостерігався вищий ІМТ (на 28,8% та на 22,2% (р0,05)), відсоток жирової маси (на 19,7% та на 41,3% (р0,05)), рівень вісцерального жиру (на 16,7% та на 20,3% (р0,05)) та м’язової маси (на 10,8% та на 15,5%(р0,05)), ніж у хворих на БА, які курять, та хворих на ХОЗЛ. Висновки. Поширеність астма-ХОЗЛ поєднання (хворі на бронхіальну астму, які курять, пацієнти із еозинофілією та зворотною бронхіальною обструкцією) серед обстежених пацієнтів становила 28,0%. Для хворих на хронічне обструктивне захворювання легень із еозинофілією та зі зворотною бронхіальною обструкцією характерним є вищий рівень еозинофілів периферичної крові, загального IgE, ОФВ1, вісцерального жиру, відсоток жирової маси та, особливо, м’язової маси.
Дод.точки доступу:
Ступницька, Г. Я.
Федів, О. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Немеш, О. М.
Роль електронного контенту в дистанційному навчанні лікаря-стоматолога на післядипломному етапі освіти [Текст] / О. М. Немеш, З. М. Гонта, І. В. Шилівський // Буковинський медичний вісник. - 2020. - Т. 24, № 3. - С. 190-194. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ОБРАЗОВАНИЕ ДИСТАНЦИОННОЕ -- EDUCATION, DISTANCE (методы)
СТОМАТОЛОГИ -- DENTISTS
Анотація: У даній статті розглянуто поняття електронного контенту та його значення в дистанційному навчанні лікаря-стоматолога на етапі безперервної професійної освіти. Проаналізовано можливості, які сьогодні надають викладачам та слухачам курсів післядипломної освіти електронні засоби навчання. Мета роботи – розкрити роль електронного навчального контенту та ефективність інтернет-технологій у процесі дистанційної післядипломної освіти лікарів-стоматологів. Висновки. Сучасний електронний навчальний контент є основним засобом, що забезпечує високу ефективність дистанційного процесу навчання в післядипломній освіті лікаря-стоматолога, дозволяє вирішувати освітні завдання на більш високому рівні та відкриває набагато більші можливості для засвоєння лікарями-стоматологами матеріалу завдяки своїм інноваційним якостям.
Дод.точки доступу:
Гонта, З. М.
Шилівський, І. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Неміш, І. Л.
Структурно-функціональні зміни міокарда за коморбідного поєднання хронічного коронарного синдрому, хронічного обструктивного захворювання легень та ожиріння [Текст] / І. Л. Неміш, Г. Я. Ступницька, О. І. Федів // Буковинський медичний вісник. - 2020. - Т. 24, № 3. - С. 53-59. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ЛЕГКИХ БОЛЕЗНЬ ХРОНИЧЕСКАЯ ОБСТРУКТИВНАЯ -- PULMONARY DISEASE, CHRONIC OBSTRUCTIVE
КОРОНАРНЫЙ СИНДРОМ ОСТРЫЙ -- ACUTE CORONARY SYNDROME
МИОКАРД -- MYOCARDIUM
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY
Анотація: Мета роботи – проведення аналізу показників структурно-функціонального стану міокарда за коморбідного поєднання хронічного коронарного синдрому (ХКС), хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ) та ожиріння. Матеріал і методи. Обстежено 63 особи, яких розподілено на три клінічні групи: перша група – 16 пацієнтів з ХКС та ожирінням; друга (n=16) – обстежувані з ХКС, ХОЗЛ та 18.5ІМТ24.9; третя (n
Дод.точки доступу:
Ступницька, Г. Я.
Федів, О. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

Каськова, Л. Ф.
Поширеність та структура захворювань тканин пародонта у дітей з інсулінозалежним цукровим діабетом [Текст] / Л. Ф. Каськова, В. А. Гончаренко // Буковинський медичний вісник. - 2020. - Т. 24, № 3. - С. 39-44. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 1 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 1 (осложнения)
ПЕРИОДОНТА БОЛЕЗНИ -- PERIODONTAL DISEASES (этиология)
Анотація: Мета роботи – визначити поширеність та структуру захворювань тканин пародонта у дітей з інсулінозалежним цукровим діабетом (ЦД). Матеріал і методи. Для оцінки стану тканин пародонта нами обстежено 170 дітей віком 12-16 років, з них 130 дітей хворих на ЦД, 40 дітей – без супутньої соматичної патології. Діти, хворі на ЦД, були розподілені на групи: за рівнем глікемічного контролю: з оптимальним глікемічним контролем (ОГК) – 4 особи, із субоптимальним глікемічним контролем (СОГК) -74 особи, глікемічним контролем із високим ризиком для життя (ВРДЖ) – 52 особи; за тривалістю захворювання: діти, які хворіють на ЦД менше 5 років – 74 особи, діти з тривалістю хвороби понад 5 років – 56 осіб. Результати. Результати стоматологічного обстеження свідчать, що кількість дітей, хворих на ЦД, з інтактним пародонтом значно менша (8,46±2,44)% порівняно із соматично здоровими дітьми (55,0±7,87)%. Явища запального процесу в тканинах пародонта, у вигляді хронічного катарального гінгівіту (ХКГ), у середньому траплялися у (83,85±3,23)% дітей із ЦД, що майже в 2 рази частіше відносно дітей без супутньої патології – (45,0±7,87)%. Також встановлено, що у дітей із ЦД загострення ХКГ діагностували у (2,32±1,32)% випадків, гіпертрофічний гінгівіт - у (2,32±1,32)%, а парадонтит - у (3,08±1,52)% на відміну від соматично здорових дітей, у яких даних форм захворювань пародонта не виявляли взагалі. Висновки. Отримані результати свідчать про необхідність подальшого поглибленого дослідження патогенетичних механізмів розвитку хвороб пародонта у дітей із цукровим діабетом для розробки профілактичних та лікувальних заходів.
Дод.точки доступу:
Гончаренко, В. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-32

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)