Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=БУ5/2020/24/3<.>

Загальна кількість знайдених документів : 32
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-32

Karvatska, Yu. P.
Differential immunotropic therapy of patients with acne [Text] / Yu. P. Karvatska // Буковинський медичний вісник. - 2020. - Т. 24, № 3. - P34-38. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
АКНЕ ОБЫКНОВЕННЫЕ -- ACNE VULGARIS (иммунология, лекарственная терапия)
ИММУНОТЕРАПИЯ -- IMMUNOTHERAPY (использование)
Анотація: Акне (Acne vulgaris) є одним із найбільш поширених захворювань шкіри (реєструється у 80-90% осіб юнацького й молодого працездатного віку) з локалізацією вугрової висипки на відкритих ділянках шкіри, має хронічний перебіг, що спричиняє психоемоційні зміни у пацієнтів і знижує якість їх життя. Мета роботи – підвищити ефективність лікування хворих на акне залежно від клінічних проявів дерматозу та стану системного імунітету пацієнтів шляхом диференційованого застосування імунотропного засобу. Матеріал і методи. Проведено комплексне імунологічне обстеження й лікування 146 хворих на вугрову хворобу віком від 19 до 25 років, з них 77 (52,7%) осіб жіночої та 69 (47,3%) – чоловічої статі. Групу контролю склали 35 практично здорових осіб (донорів) подібного віку й статі. Результати. У всіх 146 обстежених хворих на вугрову хворобу діагностовано запальну форму акне, у тому числі: у 37 (25,3%) осіб – легкий клінічний перебіг, у 83 (56,8%) – середній ступінь тяжкості та у 26 (17,9%) – тяжкий клінічний перебіг акне. Внаслідок імунологічного обстеження у пацієнтів із тяжким та середньотяжким клінічним перебігом акне встановлено вірогідні зміни показників імунітету за неістотних їх змін при легкому перебігу акне. Зважаючи на встановлений характер змін імунологічних показників хворих на акне призначали імунотропний препарат глюкозамінілмурамілдипептид (лікопід) диференційовано – по 2 мг двічі на добу 10 днів (при вугровій хворобі середнього ступеня тяжкості) та по 10 мг один раз на добу 10 днів (при тяжкому клінічному перебігу дерматозу), що зумовило позитивну динаміку клінічних проявів акне та імунологічних показників крові у таких пацієнтів. Висновки. Диференційована імунотропна терапія, що була застосована у комплексному лікуванні хворих на акне із призначенням імунотропного препарату глюкозамінілмурамілдипептиду (лікопід), дає змогу підвищити результати лікування, що підтверджується вірогідною позитивною динамікою клініко-лабораторних показників.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Khukhlina, O. S.
Peculiarities of insulin resistance syndrome in non-alcoholic steatogepatitis on the background of type 2 diabetes mellitus depending on the stage of diabetic kidney disease [Text] / O. S. Khukhlina, Z. Ya. Kotsiubiichuk // Буковинський медичний вісник. - 2020. - Т. 24, № 3. - P134-142. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ИНСУЛИНОРЕЗИСТЕНТНОСТЬ -- INSULIN RESISTANCE
НЕАЛКОГОЛЬНАЯ ЖИРОВАЯ БОЛЕЗНЬ ПЕЧЕНИ -- NON-ALCOHOLIC FATTY LIVER DISEASE (диагностика)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (диагностика)
ДИАБЕТИЧЕСКИЕ НЕФРОПАТИИ -- DIABETIC NEPHROPATHIES (диагностика)
Анотація: Мета роботи – вивчити взаємовплив змін гомеостазу глюкози та інсуліну, ступеня ІР та чутливості до інсуліну, ступеня глікозилювання гемоглобіну на клінічний перебіг НАСГ на тлі ЦД2 залежно від наявності ДХН та її стадії. Матеріал і методи. Обстежено 108 хворих на НАСГ із коморбідним ЦД2. Середній вік хворих (58,2±6,1) років. Жінок було 63 (58,3 %), чоловіків – 45 (41,7 %). Залежно від наявності ДХН сформовано чотири групи пацієнтів, які були рандомізовані за віком, статтю, активністю цитолітичного синдрому НАСГ залежно від стадії ДХН. Групу порівняння склали 30 практично здорових осіб (ПЗО) відповідного віку та статі. Ступінь стеатозу печінки та його природу визначали за допомогою ратифікованого набору «SteatoTest», «ASH» та «NASH-Test» (BioPredictive, Франція) у лабораторії Сінево. Стадію фіброзу печінки визначали шляхом використання набору маркерів для кількісної біохімічної оцінки фіброзу «FibroTest» (BioPredictive, Франція) у лабораторії Сінево. Обчислення показника швидкості клубочкової фільтрації (ШКФ) здійснювали за допомогою калькулятора ШКФ ДУ «Інституту нефрології НАМН України» за середньою величиною трьох обчислених показників: кліренсом креатиніну за формулою Кокрофта-Голта, МDRD та CKD EPI. Визначення стадій ДХН здійснювали за класифікацією C.E. Mogensen (1983). Результати. У хворих на НАСГ, ЦД2 та ДХН І-ІІ ст. встановлено вірогідне зниження вмісту альбумінів у крові на 9,0 % (р0,05), ШКФ та вміст альбумінів у сечі, навпаки, вірогідно зросли в 1,5 раза (р0,05) порівняно з показником у ПЗО, що свідчить про явище гіперфільтрації та притаманне початковим стадіям ДХН. У хворих на НАСГ, ЦД2 та ДХН ІІІ ст. встановлено вірогідне зниження вмісту альбумінів у крові в 1,2 раза (р0,05), ШКФ та рівень альбумінурії були вірогідно підвищені відповідно в 1,4 раза та 11,7 раза (р0,05) порівняно з показником у ПЗО. У хворих на НАСГ, ЦД2 та ДХН ІV ст. встановлено істотне зниження вмісту альбумінів у крові в 1,4 раза (р0,05), вміст альбумінів у крові був вірогідно підвищений у 30,2 раза (р0,05) порівняно з показником у ПЗО, а показник ШКФ – навпаки, був істотно зниженим – в 1,7 раза (р0,05), що вказує на прогресування ХХН та ДХН. Висновок. Метаболічними передумовами розвитку неалкогольного стеатогепатиту на тлі цукрового діабету типу 2 є вірогідна натщесерцева та постпрандіальна гіперглікемія, гіперінсулінемія, зростання ступеня глікозилювання гемоглобіну, тканинна інсулінорезистентність порівняно зі здоровими особами. Розлади гомеостазу глюкози внаслідок інсулінорезистентності є одним із вірогідних чинників ризику прогресування неалкогольного стеатогепатиту та тлі цукрового діабету типу 2 за наявності діабетичної хвороби нирок І-ІV стадій, оскільки порушення вуглеводного обміну та ступінь інсулінорезистентності за цих умов є суттєвіші порівняно з перебігом неалкогольного стеатогепатиту із цукровим діабетом типу 2 за відсутності діабетичної хвороби нирок.
Дод.точки доступу:
Kotsiubiichuk, Z. Ya.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Peculiar features of glucose homeostasis in patients suffering from non-alcoholic steatohepatitis with comorbid obesity and osteoarthritis on the background of metadoxine and guar gum administration [Text] / O. S. Khukhlina [et al.] // Буковинський медичний вісник. - 2020. - Т. 24, № 3. - P143-150. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ГОМЕОСТАЗ -- HOMEOSTASIS (действие лекарственных препаратов)
ГЛЮКОЗА -- GLUCOSE (физиология)
НЕАЛКОГОЛЬНАЯ ЖИРОВАЯ БОЛЕЗНЬ ПЕЧЕНИ -- NON-ALCOHOLIC FATTY LIVER DISEASE (лекарственная терапия)
ОСТЕОАРТРИТ -- OSTEOARTHRITIS (лекарственная терапия)
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY (лекарственная терапия)
Анотація: Мета роботи – з’ясувати ймовірний вплив метадоксину та смоли гуарової на показники гомеостазу глюкози за коморбідного перебігу неалкогольного стеатогепатиту (НАСГ) з ожирінням та остеоартрозом (ОА). Матеріал і методи. Обстежено 60 пацієнтів (30 чоловіків та 30 жінок) із зазначеною коморбідністю, які були розподілені на три групи: пацієнти 1-ї групи - контрольної (К) (n=20) приймали Ессенціалє Н по 1 капсулі 3 рази на день, пацієнти 2-ї групи - основна група 1 (О1) (n=20) – отримували Метадоксин (Ліверія ІС) по 0,5 г на прийом двічі на день, у 3-й - основній групі 2 (О2) (n=20) – пацієнти, окрім метадоксину отримували гуарову смолу (Гуарем) по 1 саше (5 г) 2 рази на день. Групи були рандомізовані за віком, статтю, ступенем ожиріння та активністю цитолітичного синдрому. Контрольну групу склали 30 практично здорових осіб відповідного віку та статі. Середній вік хворих склав (62,3±5,7) років. Висновки. Проведений нами аналіз показав, що курс лікування метадоксином та гуаровою смолою довів спроможність досягнення стабільної нормалізації показників вуглеводного обміну на тривалий термін часу, оскільки гуарова смола разом із метадоксином сприяє швидкій компенсації вуглеводного обміну при порушеній толерантності до вуглеводів, ресенситизації інсулінових рецепторів та усуненню синдрому інсулінорезистентності.
Дод.точки доступу:
Khukhlina, O. S.
Liakhovych, O. D.
Shuper, V. O.
Kanyovska, L. V.
Hryniuk, O. Ye.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Prospects of application of drugs based on guaric acid in treatment of patients with osteoarthritis and comorbid course of steatohepatitis and excessive body weight [Text] / L. V. Kaniovska [et al.] // Буковинський медичний вісник. - 2020. - Т. 24, № 3. - P173-178. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ОСТЕОАРТРИТ -- OSTEOARTHRITIS (этиология)
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY (осложнения)
НЕАЛКОГОЛЬНАЯ ЖИРОВАЯ БОЛЕЗНЬ ПЕЧЕНИ -- NON-ALCOHOLIC FATTY LIVER DISEASE (диагностика)
Анотація: Одним із чинників виникнення остеоартрозу є ожиріння, яке на даний час вважається однією з основних проблем охорони здоров’я в усьому світі. У пацієнтів з остеоартрозом відзначається високий індекс коморбідності. При наявності стеатогепатиту медикаментозна терапія остеоартрозу асоціюється з додатковими ризиками, зростає ризик розвитку гепатотоксичних ефектів препаратів, що їх отримує хворий. Мета роботи – провести огляд наукових робіт, в яких висвітлюється інформація про ефективність використання препаратів на основі гуарової кислоти для зниження надмірної маси тіла. Висновок. Підвищене накопичення вісцеральної жирової тканини є одним з основних патогенетичних чинників формування остеоартрозу, стеатозу та стеатогепатиту і тому провідне місце в комплексній терапії даного контингенту хворих повинні посідати препарати, спрямовані на зменшення надлишкової маси тіла, що зможе посприяти зниженню ранньої інвалідизації населення, оптимізації показників якості життя, загальної тривалості життя.
Дод.точки доступу:
Kaniovska, L. V.
Kaushanska, O. V.
Zaliavska, O. V.
Pavlyukovych, N. D.
Gorbatyuk, I. B.
Gladkoskok, L. G.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Role of hypercortisolemia in the comorbid course of coronary artery disease, diabetes mellitus type 2 and anemia [Text] / N. D. Pavliukovych [et al.] // Буковинський медичний вісник. - 2020. - Т. 24, № 3. - P68-72. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA (кровь)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS (кровь)
АНЕМИЯ -- ANEMIA (диагностика)
ГИДРОКОРТИЗОН -- HYDROCORTISONE (кровь)
Анотація: Мета роботи – дослідження динаміки змін синтезу кортизолу у пацієнтів старших вікових груп з ішемічною хворобою серця (ІХС) з коморбідними цукровим діабетом типу 2 (ЦД) та анемічним синдромом (АС). Матеріал і методи. Рівень кортизолу в крові досліджували в 40 пацієнтів старшого віку з ІХС з коморбідними ЦД і АС різного ступеня тяжкості. Контрольну групу склали 12 пацієнтів з ІХС без супутніх захворювань, які за статтю та віком достовірно не відрізнялися від пацієнтів дослідних груп. Також досліджені можливі ефекти телмісартану на ступінь хронічної гіпоксії. Результати. У пацієнтів літнього та старечого віку з ІХС та коморбідним АС, як і у випадку ІХС та АС на тлі ЦД, спостерігається активація синтезу кортизолу, ймовірно, у відповідь на гіпоксію як фактор стресу при анемії. Ступінь вираженості виявлених змін різниться залежно від ступеня тяжкості супутньої анемії. Не спостерігалося нормалізації вмісту кортизолу в крові в жодній із дослідних груп, незалежно від призначеного лікування інгібіторами АПФ або телмісартаном. Висновки. У пацієнтів з ішемічною хворобою серця, як і при коморбідному перебігу ішемічної хвороби серця та цукровим діабетом, має місце збільшення секреції кортизолу у відповідь на анемічну гіпоксію. Із прогресуванням ступеня тяжкості анемічного синдрому рівень кортизолу в крові поступово знижується. Зниження напруженості стрес-лімітувальних систем організму в результаті призначення телмісартану може сприяти усуненню несприятливих ефектів гіперкортизолемії на прогресування ішемічної хвороби серця, особливо на тлі супутніх цукрового діабету типу 2 та анемії.
Дод.точки доступу:
Pavliukovych, N. D.
Pavliukovych, O. V.
Shuper, V. O.
Zaliavska, O. V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Бунь, Ю. М.
Малоінвазивні способи дохірургічного і хірургічного етапів дентальної імплантації у пацієнтів із вторинною адентією в умовах амбулаторного прийому [Текст] / Ю. М. Бунь, О. В. Бунь // Буковинський медичний вісник. - 2020. - Т. 24, № 3. - С. 3-8. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
АДЕНТИЯ -- ANODONTIA (хирургия)
СТОМАТОЛОГИЧЕСКАЯ ИМПЛАНТАЦИЯ -- DENTAL IMPLANTATION (методы)
Анотація: Сьогодні з успіхом використовують найменш травмуючі методи малоінвазивної дентальної імплантології, які значно скорочують терміни реабілітації пацієнтів та знижують психологічну травму, пов’язану з хірургічним втручанням. Мінімізація обсягів втручання при відновленні зубів з урахуванням оцінки клінічної ситуації та визначенням стану пацієнта, ризиків асоційованих з уведенням імплантата і забезпечення естетичної складової сприяє не тільки можливості досягнення більш прогнозованого результату лікування, а й забезпечує скорочення термінів остеоінтеграції. У статті представлено лікування вторинної адентії з використанням системи дентальних імплантатів TRATE ROOT шляхом проведення імплантації класичним методом та безклаптевою методикою. Мета роботи – оптимізувати дохірургічний та хірургічний етапи дентальної імплантації у пацієнтів із вторинною адентією за рахунок використання нових систем імплантатів для створення більш сприятливих умов скорішої остеоінтеграції. Матеріал і методи. У роботі в умовах амбулаторного прийому 12 пацієнтам проведено імплантацію класичною методикою та 20 пацієнтам - безклаптевою методикою. З метою мінімізації тривалості приживлення імплантатів та створення більш сприятливих умов скорішої остеоінтеграції двадцятьом пацієнтам у приватній клініці «Бунь Ю.М.» після підписання інформованої згоди та обстеження проведено дентальну імплантацію малоінвазивним способом. Обстеження пацієнтів (рентгенологічне обстеження та оцінка гігієни ротової порожнини) проводилося на кожному етапі лікування. Результати. На прикладі проведення малоінвазивного способу дохірургічного і хірургічного етапу дентальної імплантації у пацієнтів із вторинною адентією виявлено зменшення ділянки операційної травми, скорочення термінів тривалості операції, післяопераційного періоду, усунення дискомфорту для пацієнта. Висновок. Мінімізація тривалості остеоінтеграції здійснена за рахунок нових систем імплантатів, які володіють остеоіндуктивними властивостями, що розраховані на малоінвазивний протокол, який передбачав зменшення операційної травми, скорочення післяопераційної реабілітації.
Дод.точки доступу:
Бунь, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Взаємозв’язок між ступенем прояву вегетативної дисфункції, фактичним біологічним віком і рівнем адаптаційного потенціалу у студентів [Текст] / З. Р. Леонт’єва [та ін.] // Буковинський медичний вісник. - 2020. - Т. 24, № 3. - С. 45-52. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
НЕРВНОЙ СИСТЕМЫ ВЕГЕТАТИВНОЙ БОЛЕЗНИ -- AUTONOMIC NERVOUS SYSTEM DISEASES (диагностика)
СТУДЕНТЫ -- STUDENTS (психология)
Анотація: Мета роботи – визначити і оцінити ступінь взаємозв’язку між рівнем прояву вегетативної дисфункції, фактичним біологічним віком та значенням адаптаційного потенціалу у студентів. Матеріал і методи. У дослідженні взяли участь студенти з різними проявами вегетативної дисфункції. Фактичний біологічний вік людини визначали методом В.П. Войтенка, визначення рівня адаптаційного потенціалу людини проводили за методикою Р.М. Баєвського (1979). Для виявлення ознак вегетативних змін застосовували стандартизований опитувальник за А.М. Вейном (1998). Для статистичного аналізу використовували методи анкетування, статистичний, математичний, кореляційний, абстрактний, а також методи дедуктивного усвідомлення та структурно-логічного аналізу з урахуванням принципів системності. Отримані анкетні дані дослідження зведені та опрацьовані автоматизованим способом на персональному комп’ютері з використанням програм “Miсrosoft Office Excel 2010” та “MedStat”. Результати. У групі дівчат із проявами вегетативної дисфункції середнє значення фактичного біологічного віку становило 38,1±7,4 р., середнє значення адаптаційного потенціалу відповідало 1,98±0,41 у.о., а середнє значення опитувальника становило 34,06±13,78 б. Між показником фактичного біологічного віку і адаптаційним потенціалом існував прямий зв’язок середньої сили (r=+0,42, р0,05). Поміж даними опитувальника та рівнем адаптаційного потенціалу коефіцієнт кореляції був (r0,05). У групі хлопців із проявами вегетативної дисфункції середнє значення фактичного біологічного віку становило 37,96±3,83 р., середнє значення адаптаційного потенціалу відповідало 2,01±0,39 у.о., а середнє значення опитувальника становило 29,4±8,26 б. Між показником фактичного біологічного віку і рівнем адаптаційного потенціалу у хлопців із проявами вегетативної дисфункції спостерігався прямий сильний зв’язок (r=+0,76, р0,05). Коефіцієнт кореляції поміж даними опитувальника та рівнем адаптаційного потенціалу у хлопців першої групи становив -0,36, що вказувало на зворотний зв’язок середньої сили між досліджуваними ознаками. Вірогідність даного результату не була достовірною. Достовірного кореляційного зв’язку між фактичним біологічним віком і даними опитувальника у хлопців не виявлено. У контрольній групі хлопців вірогідність кореляційних зв’язків не була достовірною (р0,05). Загалом, в усіх обстежених з проявами вегетативної дисфункції був прямий кореляційний зв’язок середньої сили між показником фактичного біологічного віку і даними опитувальника (r=+0,452, р0,05). Висновки. При вивченні показників фактичного біологічного віку і рівня адаптаційного потенціалу у дівчат із проявами вегетативної дисфункції встановлено наявність прямого зв’язку середньої сили поміж цими досліджуваними ознаками. Між даними опитувальника та рівнем адаптаційного потенціалу встановлений прямий слабкий зв’язок. У хлопців між фактичним біологічним віком та адаптаційним потенціалом був прямий сильний кореляційний зв’язок. В усіх опитаних осіб з проявами вегетативної дисфункції був прямий кореляційний зв’язок середньої сили між фактичним біологічним віком і опитувальником (р0,05).
Дод.точки доступу:
Леонт’єва, З. Р.
Дутка, Р. Я.
Тімченко, Н. Ф.
Чмир, Н. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Гараздюк, М. С.
Диференційна діагностика давності утворення крововиливів травматичного генезу, інфаркту мозку ішемічного і геморагічного генезу методом картографування розподілів величини комплексного ступеня взаємної поляризації [Текст] / М. С. Гараздюк, В. Т. Бачинський // Буковинський медичний вісник. - 2020. - Т. 24, № 3. - С. 9-15. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
СУДЕБНАЯ МЕДИЦИНА -- FORENSIC MEDICINE (методы)
МОЗГА ГОЛОВНОГО ИНФАРКТ -- BRAIN INFARCTION (диагностика)
КОННЕКТОМ -- CONNECTOME (использование)
МОЗГА ГОЛОВНОГО КРОВОИЗЛИЯНИЯ ТРАВМАТИЧЕСКИЕ -- BRAIN HEMORRHAGE, TRAUMATIC (диагностика)
Анотація: Встановлення давності утворення гематом, розташованих у речовині головного мозку людини (РГМЛ), є складним для вирішення питанням, оскільки такі тілесні ушкодження дуже часто призводять до смерті людини чи до її інвалідизації, тому необхідно проводити чітке розслідування обставин отримання такої травми. Мета роботи – розробити судово-медичні критерії диференціації давності утворення крововиливів (ДУК) травматичного і нетравматичного генезів та ішемічного інфаркту головного мозку методом картографування розподілів величини комплексного ступеня взаємної поляризації (КСВП) препаратів гістологічних зрізів РГМЛ. Матеріал і методи. Нативні гістологічні препарати РГМЛ із попередньо відомим часом утворення крововиливів від 1 до 48 год від 38 трупів із крововиливами травматичного генезу (1-ша група), 30 трупів із крововиливами в РГМЛ нетравматичного генезу (2-га група), 35 трупів із ішемічним інсультом (3-тя група) та 30 трупів, причиною смерті яких була гостра коронарна недостатність (4-та групаконтроль). Результати дослідження та їх обговорення. Порівняльний аналіз даних поляризаційно-кореляційного картографування мікроскопічних зображень гістологічних зрізів мозку померлих з усіх груп із даними статистичного аналізу часових залежностей величини статистичних моментів 1-4-го порядків, які характеризують поляризаційні і азимутально-інваріантні Мюллер – матричні мапи виявив зростання діапазону часової лінійної зміни статистичних залежностей величини асиметрії та ексцесу розподілів величини модуля КСВП до 48 год. Висновок. Точність визначення давності утворення крововиливів методом картографування комплексного ступеня взаємної поляризації поляризаційно-неоднорідних мікроскопічних зображень гістологічних зрізів мозку складає 45хв ± 15 хв.
Дод.точки доступу:
Бачинський, В. Т.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Гулей, Л. О.
Досвід проходження підвищення кваліфікації з дерматоскопії в умовах карантину у форматі міжнародного онлайн-курсу [Текст] / Л. О. Гулей // Буковинський медичний вісник. - 2020. - Т. 24, № 3. - С. 185-189. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ДЕРМАТОЛОГИЯ -- DERMATOLOGY (обучение)
Анотація: Мета роботи – оцінити можливості та ефективність проходження міжнародного підвищення кваліфікації з дерматоскопії у форматі онлайн-курсу в умовах карантину з приводу COVID-19. Матеріал і методи. В умовах карантину для підвищення кваліфікації обрано міжнародний онлайн-курс(семінар) «Дерматоскопія – Intermedium», організований асоціацією «Дерматологи проти раку шкіри» (Латвія), який тривав з 20 по 24 квітня 2020 року (20 академічних годин). Курс був організований в онлайн-форматі за допомогою сучасних інноваційних інформаційно-комунікаційних технологій – ZOOM відео конференції. Результати. Згідно з програмою онлайн-курсу, в інтерактивному режимі обговорено тактику ведення доброякісних та злоякісних меланоцитарних та немеланоцитарних новоутворень шкіри, дерматоскопію хронічних дерматозів, рідкісних пухлин тощо. Практична частина відпрацьована у вигляді розбору клінічних кейсів-тренажерів. Слухачам представлені реальні клінічні випадки з детальним їх обговоренням у динаміці із демонстрацією якісного фотоілюстративного матеріалу. Онлайн-курс «Дерматоскопія – Intermedium» завершено оцінкою набутих знань у вигляді розв’язування набору 30 клінічних ситуаційних завдань кожним учасником курсу та отриманням сертифікатів. Висновки. Досвід проходження міжнародного онлайн-курсу/семінару «Дерматоскопія – Intermedium» засвідчує доступність, ефективність та зручність дистанційної форми підвищення кваліфікації лікаря-дерматовенеролога в умовах карантину. Отримані знання з дерматоскопії сприятимуть виявленню на ранніх стадіях злоякісних новоутворень шкіри та використанню цього допоміжного діагностичного інструмента для проведення диференційної діагностики дерматозів.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Дмитренко, Р. Р.
Особливості морфогенезу кісток основи черепа у ранньому періоді онтогенезу людини [Текст] / Р. Р. Дмитренко, О. В. Цигикало, В. А. Гончаренко // Буковинський медичний вісник. - 2020. - Т. 24, № 3. - С. 22-27. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ЧЕРЕПА ОСНОВАНИЕ -- SKULL BASE (анатомия и гистология, рост и развитие)
МОРФОГЕНЕЗ -- MORPHOGENESIS
ОНТОГЕНЕЗ
Анотація: Мета роботи – з’ясувати хронологічну послідовність появи закладок та особливості розвитку кісток основи черепа в ранньому періоді онтогенезу людини. Матеріал і методи. Досліджено 17 серій послідовних гістологічних зрізів препаратів зародків та передплодів людини віком від 4 до 12 тижнів внутрішньоутробного розвитку (ВУР) з використанням комплексу методів морфологічного дослідження (антропометрія, морфометрія, виготовлення гістологічних зрізів, тривимірне комп’ютерне реконструювання). Результати. На 7-му тижні ВУР (передплоди 14,0-16,0 мм тім’яно-куприкової довжини (ТКД) розпочинається хондрифікація ектоменінгеальної капсули та визначаються три пари хрящових закладок кісток основи черепа: парахордальні хрящі (дорсально від гіпофіза); гіпофізарні хрящі (з боків від гіпофіза); прехордальні хрящі (вентрально від гіпофіза). Кістки основи черепа утворюються в результаті ендохондрального остеогенезу, в той час як для більшості кісток склепіння черепа притаманний перетинчастий остеогенез. На 8-му тижні ВУР хондрокраніум визначається як суцільна структура, безперервна із зачатком склепіння черепа, тому морфогенез деяких кісток черепа є як хрящовим, так і перетинчастим. Першим із хрящових зачатків основи черепа виявлений парахордальний хрящ позаду гіпофіза. Гіпофізарні хрящі утворюються навколо зачатка гіпофіза. Латерально центри хондрифікації виникають у зачатках очноямково-клиноподібних хрящів, які є джерелами розвитку малих крил клиноподібної кістки. Джерелами розвитку великих крил клиноподібної кістки є крило-клиноподібні хрящі. Передньобічний відросток очноямково-клиноподібного хряща виникає біля очноямкової частини зачатка лобової кістки. На 7-му тижні ВУР основа черепа містить окремі осередки хондрогенезу, а наприкінці 8-го тижня ВУР вони зливаються в єдину дірчасту основну хрящову пластинку з примітивними судинно-нервовими отворами. Висновки. 1. У розвитку кісток основи та склепіння черепа людини можна виділити три послідовні стадії: 1) виникнення мезенхімальної закладки (ектоменінгеальної капсули); 2) утворення хрящового зачатка шляхом розвитку та злиття численних окремих осередків хондрогенезу в мезенхімі; 3) скостеніння хрящового зачатка з-понад 100 осередків остеогенезу. 2. Процеси хондрифікації зачатків кісток основи черепа спостерігаються на початку передплодового періоду онтогенезу (7-й тиждень ВУР), а наприкінці 8-го тижня розвитку, у цілому, утворюється хрящова основа черепа людини.
Дод.точки доступу:
Цигикало, О. В.
Гончаренко, В. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Дослідження прихильності до лікування хворих на артеріальну гіпертензію [Текст] / В. О. Шупер [та ін.] // Буковинський медичний вісник. - 2020. - Т. 24, № 3. - С. 165-172. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (лекарственная терапия)
Анотація: Дана робота є фрагментом НДР «Особливості коморбідного перебігу захворювань внутрішніх органів: чинники ризику, механізми розвитку та взаємообтяження, фармакотерапія» № держреєстрації 0114U002475. Мета роботи – визначення та дослідження основних факторів, що впливають на прихильність до антигіпертензивної терапії у хворих на артеріальну гіпертензію. Матеріал і методи. Обстежено 40 пацієнтів віком 50 років (середній вік 56,6 ± 4,5 року) із есенційною артеріальною гіпертензією. Використовували соціально-демографічний, клініко-діагностичний, клініко-психопатологічний, психодіагностичний методи (MMAS, за методикою Спілбергера —Ханіна, за методикою «Рівень суб’єктивного контролю», дослідження самооцінки психічних станів за Г. Айзенком, дослідження рівня депресії за опитувальником Бека), математичний та статистичний методи. Результати. За опитуванням MMAS було виділено три групи пацієнтів – з високим (22,5%), середнім (27,5%) та низьким (50,0%) рівнями прихильності до призначеної комплексної терапії есенційної артеріальної гіпертензії. Соціально-демографічні фактори у пацієнтів із низькою прихильністю до лікування характеризувалися менш високим рівнем освіти та відсутністю постійних шлюбних стосунків. Клінічні характеристики включали: 3-й ступінь тяжкості, І стадію артеріальної гіпертензії, наявність коморбідності (цукровий діабет 2-го типу, ХОЗЛ, ішемічна хвороба серця), тривале тютюнопаління. За даними клініко-психопатологічного та психодіагностичного обстеження, пацієнти з інтернальним типом особистісного контролю, низьким рівнем тривожності й депресії здебільшого демонстрували низький рівень комплаєнсу та вірогідно частішу агресивність у самооцінці психічних станів (p0,05). Висновок. Хворі на артеріальну гіпертензією частіше (до 78%) демонструють недостатній рівень прихильності до лікування. Соціально-демографічні, клінічні та психопатологічні фактори істотно впливають на рівень комплаєнсу в цих пацієнтів. Підвищення ефективності терапії артеріальної гіпертензії у таких хворих можливе за рахунок оптимізації схем лікування, широкого впровадження психодіагностики та психокорекції із залученням до цього процесу психологів.
Дод.точки доступу:
Шупер, В. О.
Шупер, С. В.
Рикова, Ю. О.
Павлюкович, Н. Д.
Трефаненко, І. В.
Шумко, Г. І.
Рева, Т. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Зубач, О. Б.
Десятирічна летальність у жінок після переломів проксимального відділу стегнової кістки [Текст] / О. Б. Зубач, Н. В. Григор’єва // Буковинський медичний вісник. - 2020. - Т. 24, № 3. - С. 28-33. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
БЕДРЕННОЙ КОСТИ ПЕРЕЛОМЫ -- FEMORAL FRACTURES (смертность)
Анотація: Мета роботи – дослідити показники коротко- та довгострокової летальності у жінок після переломів проксимального відділу стегнової кістки (ППВСК). Матеріал і методи. Проведено ретроспективний аналіз даних 146 жінок віком 50 років і старших (середній вік (Ме [25Q-75Q]): 77,7 [68,1-81,9] років), що були госпіталізовані із ППВСК у 2005-2007 роках. У подальшому дослідником тричі збиралися дані (2015, 2016 і 2017 роки) щодо життєвого статусу хворих при телефонному контакті з пацієнтами чи їх родичами. Аналіз даних проводили залежно від віку, виду перелому, наявності супутньої патології. Середній період спостереження за хворими склав 144,0 [131,5-152,5] міс. для виживших пацієнтів і 20,2 [6,7-55,0] міс. для померлих. Результати. На момент завершення дослідження 94 жінки (64,4 % серед усіх 146 обстежених) померли, а 52 – залишались живими. Середній вік на момент смерті для померлих [84,5 (76,9-91,3) років] не відрізнявся від показника виживших на момент закінчення дослідження [82,0 (72,9-86,8) років]. Показники госпітальної летальності становили 1,6 %, 6-місячної, 1-, 5- і 10-річної летальності, відповідно, – 12,7 %, 23,0 %, 43,7 % і 54,0 %. Висновки. Показники виживання у жінок з ППВСК не відрізняються залежно від виду перелому і достовірно вищі (р 0,01) в осіб старших 70 років порівняно з більш молодими пацієнтами.
Дод.точки доступу:
Григор’єва, Н. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Каськова, Л. Ф.
Поширеність та структура захворювань тканин пародонта у дітей з інсулінозалежним цукровим діабетом [Текст] / Л. Ф. Каськова, В. А. Гончаренко // Буковинський медичний вісник. - 2020. - Т. 24, № 3. - С. 39-44. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 1 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 1 (осложнения)
ПЕРИОДОНТА БОЛЕЗНИ -- PERIODONTAL DISEASES (этиология)
Анотація: Мета роботи – визначити поширеність та структуру захворювань тканин пародонта у дітей з інсулінозалежним цукровим діабетом (ЦД). Матеріал і методи. Для оцінки стану тканин пародонта нами обстежено 170 дітей віком 12-16 років, з них 130 дітей хворих на ЦД, 40 дітей – без супутньої соматичної патології. Діти, хворі на ЦД, були розподілені на групи: за рівнем глікемічного контролю: з оптимальним глікемічним контролем (ОГК) – 4 особи, із субоптимальним глікемічним контролем (СОГК) -74 особи, глікемічним контролем із високим ризиком для життя (ВРДЖ) – 52 особи; за тривалістю захворювання: діти, які хворіють на ЦД менше 5 років – 74 особи, діти з тривалістю хвороби понад 5 років – 56 осіб. Результати. Результати стоматологічного обстеження свідчать, що кількість дітей, хворих на ЦД, з інтактним пародонтом значно менша (8,46±2,44)% порівняно із соматично здоровими дітьми (55,0±7,87)%. Явища запального процесу в тканинах пародонта, у вигляді хронічного катарального гінгівіту (ХКГ), у середньому траплялися у (83,85±3,23)% дітей із ЦД, що майже в 2 рази частіше відносно дітей без супутньої патології – (45,0±7,87)%. Також встановлено, що у дітей із ЦД загострення ХКГ діагностували у (2,32±1,32)% випадків, гіпертрофічний гінгівіт - у (2,32±1,32)%, а парадонтит - у (3,08±1,52)% на відміну від соматично здорових дітей, у яких даних форм захворювань пародонта не виявляли взагалі. Висновки. Отримані результати свідчать про необхідність подальшого поглибленого дослідження патогенетичних механізмів розвитку хвороб пародонта у дітей із цукровим діабетом для розробки профілактичних та лікувальних заходів.
Дод.точки доступу:
Гончаренко, В. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Неміш, І. Л.
Структурно-функціональні зміни міокарда за коморбідного поєднання хронічного коронарного синдрому, хронічного обструктивного захворювання легень та ожиріння [Текст] / І. Л. Неміш, Г. Я. Ступницька, О. І. Федів // Буковинський медичний вісник. - 2020. - Т. 24, № 3. - С. 53-59. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ЛЕГКИХ БОЛЕЗНЬ ХРОНИЧЕСКАЯ ОБСТРУКТИВНАЯ -- PULMONARY DISEASE, CHRONIC OBSTRUCTIVE
КОРОНАРНЫЙ СИНДРОМ ОСТРЫЙ -- ACUTE CORONARY SYNDROME
МИОКАРД -- MYOCARDIUM
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY
Анотація: Мета роботи – проведення аналізу показників структурно-функціонального стану міокарда за коморбідного поєднання хронічного коронарного синдрому (ХКС), хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ) та ожиріння. Матеріал і методи. Обстежено 63 особи, яких розподілено на три клінічні групи: перша група – 16 пацієнтів з ХКС та ожирінням; друга (n=16) – обстежувані з ХКС, ХОЗЛ та 18.5ІМТ24.9; третя (n
Дод.точки доступу:
Ступницька, Г. Я.
Федів, О. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Немеш, О. М.
Роль електронного контенту в дистанційному навчанні лікаря-стоматолога на післядипломному етапі освіти [Текст] / О. М. Немеш, З. М. Гонта, І. В. Шилівський // Буковинський медичний вісник. - 2020. - Т. 24, № 3. - С. 190-194. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ОБРАЗОВАНИЕ ДИСТАНЦИОННОЕ -- EDUCATION, DISTANCE (методы)
СТОМАТОЛОГИ -- DENTISTS
Анотація: У даній статті розглянуто поняття електронного контенту та його значення в дистанційному навчанні лікаря-стоматолога на етапі безперервної професійної освіти. Проаналізовано можливості, які сьогодні надають викладачам та слухачам курсів післядипломної освіти електронні засоби навчання. Мета роботи – розкрити роль електронного навчального контенту та ефективність інтернет-технологій у процесі дистанційної післядипломної освіти лікарів-стоматологів. Висновки. Сучасний електронний навчальний контент є основним засобом, що забезпечує високу ефективність дистанційного процесу навчання в післядипломній освіті лікаря-стоматолога, дозволяє вирішувати освітні завдання на більш високому рівні та відкриває набагато більші можливості для засвоєння лікарями-стоматологами матеріалу завдяки своїм інноваційним якостям.
Дод.точки доступу:
Гонта, З. М.
Шилівський, І. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Нестеровська, О. А.
Особливості поєднання бронхіальної астми та хронічного обструктивного захворювання легень [Текст] / О. А. Нестеровська, Г.Я Ступницька, O. I. Федів // Буковинський медичний вісник. - 2020. - Т. 24, № 3. - С. 60-67. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
АСТМА БРОНХИАЛЬНАЯ -- ASTHMA (диагностика)
ЛЕГКИХ БОЛЕЗНЬ ХРОНИЧЕСКАЯ ОБСТРУКТИВНАЯ -- PULMONARY DISEASE, CHRONIC OBSTRUCTIVE (диагностика)
Анотація: Мета роботи – вивчити деякі клініко-функціональні та лабораторні показники у пацієнтів з поєднанням бронхіальної астми (БА) та хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ). Матеріал і методи. Обстежено 120 осіб та сформовано такі групи: хворі на БА, які є курцями (n=16) – І група; хворі на ХОЗЛ зі зворотною бронхіальною обструкцією та хворі на ХОЗЛ із переважанням еозинофільного запалення (n=18) – ІІ група, хворі на ХОЗЛ (n=86) – ІІІ група. Перша та друга група, за встановленими критеріями, віднесені до астма-ХОЗЛ поєднання (АХП). Усім пацієнтам проведено спірометрію (спірограф «BTL 08 SpiroPro» (Великобританія)), біоімпедансометрію (портативний апарат ВС-601 (TANITA, Японія), визначення рівня IgE та розрахунок абсолютної кількості еозинофілів крові. Порогове значення ? 2 % або ?200 клітин/мкл використане для визначення еозинофілії крові. Статистичну обробку отриманих результатів проводили за допомогою ліцензійних програм «Microsoft Excel», «Statistica»). Результати. Кількість хворих, які відповідали критеріям АХП, становила 28,3%. Хворі на БА, які курять частіше, використовували комбінацію ?2-агоністів тривалої дії та інгаляційних ГКС (у 2,3 та 1,8 раза частіше порівняно із ІІ та ІІІ групою), а також інгаляційні ?2-агоністи короткої дії (в 1,7 раза) і системні ГКС (у 2,3 раза) порівняно з групою хворих на ХОЗЛ із еозинофілією та зворотною бронхіальною обструкцією. Рівень еозинофілів периферичної крові та загального IgE у ІІ групі були вищими в 1,8 і 3,3 раза та в 1,7 і 1,5 раза (р0,05), ніж у хворих І та ІІІ групи. ОФВ1 у пацієнтів І та ІІ групи був вище на 7,6% та 11,8%, ніж у хворих на ХОЗЛ. Встановлено, що у пацієнтів ІІ групи спостерігався вищий ІМТ (на 28,8% та на 22,2% (р0,05)), відсоток жирової маси (на 19,7% та на 41,3% (р0,05)), рівень вісцерального жиру (на 16,7% та на 20,3% (р0,05)) та м’язової маси (на 10,8% та на 15,5%(р0,05)), ніж у хворих на БА, які курять, та хворих на ХОЗЛ. Висновки. Поширеність астма-ХОЗЛ поєднання (хворі на бронхіальну астму, які курять, пацієнти із еозинофілією та зворотною бронхіальною обструкцією) серед обстежених пацієнтів становила 28,0%. Для хворих на хронічне обструктивне захворювання легень із еозинофілією та зі зворотною бронхіальною обструкцією характерним є вищий рівень еозинофілів периферичної крові, загального IgE, ОФВ1, вісцерального жиру, відсоток жирової маси та, особливо, м’язової маси.
Дод.точки доступу:
Ступницька, Г. Я.
Федів, О. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Один із п’яти геніїв світової мікробіології та імунології - Володимир Аронович Хавкін [Текст] / Л. І. Сидорчук [та ін.] // Буковинський медичний вісник. - 2020. - Т. 24, № 3. - С. 204-209. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
МИКРОБИОЛОГИЯ -- MICROBIOLOGY (история)
Анотація: Актуальність. Річниця дня народження та вагомі заслуги для світової науки та боротьбі з особливо небезпечними інфекціями Володимира Ароновича Хавкіна спонукало авторів пригадати славетні сторінки історії, які пов’язані з його життєдіяльністю і творчістю. Видатний учений та винахідник, за результатами своїх досліджень, врятував тисячі людей від хвороб, які й у сучасному світі створюють серйозну загрозу для людства. Мета роботи – встановлення історичної ролі В.А. Хавкіна у розвитку як мікробіологічної науки, так і медицини загалом. Матеріал і методи базуються на аналізі історичних даних та джерел літератури, пов’язаних із біографією В.А. Хавкіна. Результати. Кінець XIX та початок XX століть – це часи монументальних перебудов як у політиці, економіці, суспільному житті, так і часи наукових відкриттів, появи нових наук та грандіозних змін у науковій думці. Все це знайшло відображення у біографії В.А. Хавкіна. Радикальна політична діяльність у юнацькі роки та антисемітизм Російської Імперії фактично повністю закрили можливості для його роботи у науковій сфері. Еміграція в Європу разом із своїм учителем І.І. Мечніковим дозволила не тільки отримати перспективну роботу, але й сформувати науковий напрямок подальших досліджень ученого – захист організму людини від інфекційних хвороб шляхом використання вакцин та імунних сироваток. Першим вагомим науковим досягненням В.А. Хавкіна вважають розробку першої атенуйованої живої вакцини проти холери, яка використовується і в сучасному світі. Таким самим рішучим кроком стало створення протичумної вакцини під час епідемії у м. Бомбей. Висновки. Історія життя В.А. Хавкіна залишається прикладом для багатьох науковців, бактеріологів та епідеміологів сучасності. Його наукові досягнення стали одним з найвагоміших у боротьбі з інфекційними хворобами.
Дод.точки доступу:
Сидорчук, Л. І.
Попович, В. Б.
Міхєєв, А. О.
Сидорчук, І. Й.
Джуряк, В. С.
Хавкин, Владимир Аронович \о нем\

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Особливості перебігу карієсу тимчасових зубів у дітей з Епштейн-Барр вірусною інфекцією [Текст] / Н. Л. Чухрай [та ін.] // Буковинський медичний вісник. - 2020. - Т. 24, № 3. - С. 157-164. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
КАРИЕС ЗУБОВ -- DENTAL CARIES (этиология)
ЭПШТЕЙНА-БАРРА ВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- EPSTEIN-BARR VIRUS INFECTIONS (осложнения)
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Карієс зубів та його ускладнення на сьогоднішній день залишаються однією з актуальних проблем дитячої стоматології. Важливе значення у його розвитку має комплекс місцевих та загальних чинників, які сприяють недостатній мінералізації емалі, у результаті чого створюються умови для виникнення карієсу зубів, тобто, формується карієсприйнятлива емаль. Вірусна інфекція, яка на сьогоднішній день є надзвичайно поширеною як серед дорослого, так і серед дитячого населення, є одним із вагомих чинників ризику виникнення стоматологічної патології, оскільки може призводити до зниження неспецифічної резистентності та виснаження захисних механізмів організму. Мета. Оцінка ураженості карієсом тимчасових зубів у дітей з Епштейн-Барр вірусною інфекцією. Матеріал і методи. Для оцінки стану твердих тканин зубів обстежено 133 дитини віком 6-9 років (48 дітей з інфекційним мононуклеозом та 85 практично здорових). Досліджено поширеність та інтенсивність карієсу тимчасових зубів, а також активність карієсу. Результати. Встановлено, що у дітей з Епштейн-Барр вірусною інфекцією поширеність та інтенсивність карієсу тимчасових зубів суттєво вища, ніж у дітей без ознак вірусної інфекції. Частка уражених карієсом різців та ікол, у середньому, становила 10,33±1,08% при 89,64±2,76% ураження тимчасових молярів. І ступінь активності карієсу зубів виявлено у 20,94±2,58% дітей з інфекційним мононуклеозом, ІІ ступінь активності – у 50,22±3,24%, ІІІ ступінь активності – у 21,23±1,45%, це достовірно вище, ніж у практично здорових дітей (р0,05). Висновок. Таким чином, виявлено, що у дітей з Епштейн-Барр вірусною інфекцією поширеність та інтенсивність карієсу тимчасових зубів вища, ніж у дітей без ознак вірусного ураження організму.
Дод.точки доступу:
Чухрай, Н. Л.
Безвушко, Е. В.
Савчин, С. В.
Семенців, Х. Г.
Шпотюк, О. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Особливості розвитку надпід’язикових м’язів шиї у ранньому періоді онтогенезу людини [Текст] / О. В. Цигикало [та ін.] // Буковинський медичний вісник. - 2020. - Т. 24, № 3. - С. 151-156. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ШЕИ МЫШЦЫ -- NECK MUSCLES (рост и развитие)
ОНТОГЕНЕЗ
Анотація: Мета роботи – уточнити джерела закладки та з’ясувати хронологічну послідовність морфогенезу м’язових структур надпід’язикових трикутників передньої шийної ділянки в зародковому та передплодовому періодах онтогенезу людини. Матеріал і методи. Методами антропометрії, морфометрії, мікроскопії, тривимірного комп’ютерного реконструювання і статистичного аналізу досліджено 25 серій послідовних гістологічних зрізів зародків і передплодів людини віком від 5 до 12 тижнів розвитку (6,0-80,0 мм тім’яно-куприкової довжини (ТКД )). Результати. Зачаток двочеревцевого м’яза вперше спостерігається у 7-тижневих передплодів людини (15,5-16,0 мм ТКД). Місцем прикріплення переднього черевця двочеревцевого м’яза є присередня поверхня хряща Меккеля. На 12-му тижні внутрішньоутробного розвитку двочеревцевий м’яз набуває свого дефінітивного прикріплення до внутрішньої поверхні тіла нижньої щелепи. Зачаток щелепно-під’язикового м’яза вперше виявлений у 6-тижневих зародків людини 10,0-12,0 мм ТКД. Місце прикріплення останнього починається поблизу підборідного симфізу, прикріплення м’яза до зачатка під’язикової кістки виявлено тільки наприкінці 7-го тижня внутрішньоутробного розвитку (передплоди 19,0-20,0 мм ТКД). Зачаток підборідно-під’язикового м’яза вперше визначається у 6-тижневих зародків людини. У передплодів 15,5-40,0 мм ТКД підборідно-під’язиковий м’яз починається на присередній поверхні хряща Меккеля, а з 12-го тижня внутрішньоутробного розвитку (передплоди 75,0-77,0 мм ТКД) прикріплення м’яза локалізується на внутрішній поверхні тіла нижньої щелепи. Підборідно-язиковий м’яз виявлений на внутрішній та каудальній поверхнях хряща Меккеля, але із середини 12-го тижня внутрішньоутробного розвитку місце його прикріплення переміщується на присередньо-каудальну поверхню тіла нижньої щелепи. Висновки. 1. Зачатки всіх м’язів, які визначають межі надпід’язикових трикутників шиї, виявляються на початку 7-го тижня внутрішньоутробного розвитку (передплоди 15,5-16,0 мм ТКД). 2. Надпід’язикові м’язи прикріплюються до присередньої поверхні хряща Меккеля, але впродовж 8-11-го тижнів внутрішньоутробного розвитку ділянки прикріплення поступово переміщуються на кісткові краї тіла нижньої щелепи, які охоплюють хрящ Меккеля. 3. У передплодовому періоді розвитку пучки щелепнопід’язикового м’яза залишають передню ділянку біля підборідного симфізу вільною. 4. У передплодів людини виявлено прикріплення до під’язикової кістки тільки підборідно-під’язикового та щелепнопід’язикового м’язів.
Дод.точки доступу:
Цигикало, О. В.
Перебийніс, П. П.
Кузняк, Н. Б.
Яковець, К. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

Поліщук, І. П.
Клініко-лабораторна оцінка впливу секнідазолу та кліндаміцину при бактеріальному вагінозі у жінок репродуктивного віку [Текст] / І. П. Поліщук // Буковинський медичний вісник. - 2020. - Т. 24, № 3. - С. 73-79. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ВАГИНИТ БАКТЕРИАЛЬНЫЙ -- VAGINOSIS, BACTERIAL (лекарственная терапия)
КЛИНДАМИЦИН -- CLINDAMYCIN (терапевтическое применение)
АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-BACTERIAL AGENTS (терапевтическое применение)
Анотація: Серед всіх інфекційних захворювань жіночої статевої сфери найчастіше трапляється бактеріальний вагіноз і останнім часом все більше зростає стертість клінічних ознак захворювання, з’являються безсимптомне носійство, атипові і уповільнені форми. За даними різних авторів, на його частку припадає від 20 до 60% всіх вульвовагінальних інфекцій нижнього відділу жіночих статевих органів. Застосовувані у даний час лікувальні комплекси не завжди є ефективними і тому стоїть питання пошуку та впровадження у практику нових і ефективних методів. Мета роботи - розробити ефективні критерії оцінки мікробіологічних особливостей інфекційних взаємодій при бактеріальному вагінозі для підвищення ефективності діагностики, лікування та профілактики даного захворювання. З метою лікування бактеріального вагінозу використовували таблетки секнідазолу 0,5 по 1табл. – 2 рази 2 доби перорально під час місячних та супозиторії кліндаміцину фосфату, що містять у перерахуванні на кліндаміцин 100 мг, у піхву на ніч протягом трьох діб після місячних. Матеріал і методи. Проведено комплексне обстеження 40 (10) жінок віком 21-45 років, у яких бактеріальний вагіноз був основним діагнозом. Всі жінки підлягали комплексному обстеженню з використанням визначення рН реакції піхвового вмісту та амінотесту. Лабораторні дослідження включали: мікроскопію вагінальних мазків за Граммом у модифікації Kopeloff, бактеріологічні посіви на живильні середовища для визначення факультативно-анаеробних бактерій і облігатно - анаеробних бактерій. Клініко-лабораторна оцінка проводилася після верифікації діагнозу бактеріального вагінозу та через місяць після лікування секнідазолом та кліндаміцином. Результати. Після проведеного лікування секнідазолом та кліндаміцином у жінок із бактеріальним вагінозом зникла клінічна симптоматика захворювання і спостерігалося повне одужання. У всіх жінок 2-ї групи лактобактерії виділялися у вигляді асоціації у високій концентрації 10 6 -10 7 з високою захисною здатністю як і в жінок із нормоценозом піхви. Факультативні анаероби після використання запропонованої терапії завжди траплялися в монокультурі, ступінь обсіменіння піхви складав 10 4 і менше КУО/мл. Така ж тенденція, після використання запропонованого лікування,спостерігалась і для облігатних анаеробів: їх склад і концентрація наблизилися до меж варіанта норми. Висновок. Аналіз перебігу лікування жінок із бактеріальним вагінозом дозволяє дійти висновку, що використання запропонованої терапії призводить до відновлення нормоценозу піхви з дещо нижчою концентрацією лактобактерій 10 6, а це, у свою чергу, потребує проведення етіологічно і патогенетично обґрунтованих діагностичних, лікувальних та профілактичних заходів.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-32

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)