Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=БУ5/2022/26/1<.>

Загальна кількість знайдених документів : 14
Показані документи з 1 по 14

Таксономічний склад, популяційний рівень і мікроекологічні показники мікробіоти гнійного вмісту барабанної порожнини у хворих на хронічний гнійний мезотимпаніт [Текст] / В. В. Бендас [та ін.] // Буковинський медичний вісник = Bukovinian Medical Herald. - 2022. - Т. 26, № 1. - С. 3-12. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ОТИТ СРЕДНИЙ ГНОЙНЫЙ -- OTITIS MEDIA, SUPPURATIVE (диагностика)
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA
УХО СРЕДНЕЕ -- EAR, MIDDLE (микробиология)
Анотація: Мета роботи. Вивчити таксономічний склад, популяційний рівень і мікроекологічні показники екосистеми «макроорганізм-мікробіота» гнійного вмісту барабанної порожнини у хворих на хронічний гнійний мезотимпаніт. Матеріал і методи. У даному дослідженні використані зразки (виділення з вуха), відібрані у 78 пацієнтів віком від 38-64 років, хворих на хронічний гнійний мезотимпаніт. Проведено бактеріологічне дослідження відібраних зразків шляхом виділення та ідентифікації мікроорганізмів з визначенням їх чутливості до антибіотиків. Ідентифікували виділені культури за морфологічними, тинкторіальними, культуральними та біохімічними властивостями, визначеними загальноприйнятими методами. Інокуляти зі слухових проходів 27 практично здорових людей, віком 35-62 років, склали контрольну групу. Для розкриття механізмів колонізації (контамінації) мікроорганізмами барабанної порожнини та зовнішнього слухового проходу, у хворих на хронічний гнійний мезотимпаніт використали екологічний метод, який дозволив здійснити біологічну характеристику асоціативних угруповань мікроорганізмів та процесів співіснування представників різних груп мікробіоти екологічної системи «макроорганізм-мікробіота». Характеристику видового різноманіття і багатства мікробіоценозу здійснювали за значенням індексів Маргалефа і Уіттекера. Рівень домінування таксона в біотопі визначали за значенням індексів видового домінування Сімпсона і Бергера Паркера. Кількісне домінування таксона та його роль у формуванні мікробіоценозу біотопу визначали за значенням кількісного домінування. Результати. У роботі показано, що за індексом постійності, частотою зустрічальності таксона, за індексом видового багатства Маргалефа і видового різноманіття Уіттекера, за індексом видового домінування Сімпсона і Бергера-Паркера часто виявляється у вмісті барабанної порожнини - S. aureus. Не часто виявляються у біотопі: S. epidermidis, C. xerozis, S. hаemolyticus, E. faecalis, P. аeroginoza, P. vulgaris, C. albicans, A. niger, які за перерахованими показниками є випадковими. У процесі розвитку і перебігу хронічного гнійного мезотимпаніту настає контамінація і колонізація порожнини середнього вуха умовно-патогенними стафілококами (S. aureus, S. hаemolyticus), ентерококами (E. faecalis), ентеробактеріями (P. vulgaris), кандидами та аспергілами. Провідними збудниками гнійно-запального процесу середнього вуха хворих на хронічний гнійний мезотимпаніт є S. aureus у 23 (29,49 %) хворих, S. hemolyticus та E. faecalis - 13 (16,67 %), P. aeroginoza– у10 (12,82 %) пацієнтів, у 7 (8,47 %) - P. vulgaris, у 4 (5,13 %) - S. epidermidis, у 3 (3,85 %) хворих - C. albicans, в одного хворого (1,28 %) запальний процес був зумовлений A. niger. У 4 (5,13 %) хворих із вмісту барабанної порожнини, умовно-патогенні мікроорганізми не виділялися. Висновки. Гнійно-запальний процес у середньому вусі хворих на хронічний гнійний мезотимпаніт є поліетіологічним захворюванням, що зумовлене умовно-патогенними бактеріями і грибами (S. aureus, S. hemolyticus, S. epidermidis, E. faecalis, P. aeroginoza, P. vulgaris, C. albicans, A. niger). Провідними збудниками хронічного гнійного мезотимпаніту є стафілококи (S. aureus, S. hemolyticus, S. epidermidis), ентерококи і псевдомонади. У більшості (94,87 %) хворих у гнійному вмісті персистує асоціація, що складається з двох мікроорганізмів, які належать до 12 різних таксономічних груп. Мікрофлора барабанної порожнини в пацієнтів із хронічним гнійним мезотимпанітом є різноманітною за видовим складом, що необхідно враховувати при емпіричному призначенні антибактеріальної терапії.
Дод.точки доступу:
Бендас, В. В.
Яковичук, Н. Д.
Плаксивий, О. Г.
Сидорчук, Л. І.
Калуцький, І. В.
Бліндер, О. О.
Ротар, Д. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Невойт, Г. В.
Клініко-патогенетичні особливості перебігу неінфекційних захворювань залежно від ступеня коморбідності, етапу серцево-судинного континууму [Текст] / Г. В. Невойт, М. М. Потяженко // Буковинський медичний вісник = Bukovinian Medical Herald. - 2022. - Т. 26, № 1. - С. 13-22. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES (диагностика)
Анотація: Стаття присвячена клінічному дослідженню клініко-патогенетичних особливостей перебігу неінфекційних захворювань залежно від ступеня коморбідності й етапу серцево-судинного континууму. Мета. Визначити клініко-патогенетичні особливості перебігу неінфекційних захворювань залежно від ступеня коморбідності й етапу серцево-судинного континууму та удосконалити методологію ведення хворих із відповідним їх урахуванням. Матеріал і методи. У відкритому, нерандомізованому, контрольованому дослідженні обстежено 439 осіб. З них 253 хворих на неінфекційні захворювання (основна група) та 186 функціонально здорових респондентів (контроль), у яких здійснена ретроспективна оцінка медичної документації з підрахунком наявних в анамнезі захворювань, оцінкою ступеня коморбідності та визначення етапу серцево-судинного континууму. Результати. Встановлено, що принцип діагностичного монізму не є адекватним методологічним підходом для всіх хворих на неінфекційні захворювання, оскільки осіб з одним верифікованим діагнозом серед них не виявлено. Відзначалось вірогідне зростання середньої кількості діагнозів між підгрупами контролю й основної групи; зростання рівня коморбідності за показниками CIRS, ChI, SCORE між підгрупами контролю і підгрупою 1 основної групи (р0,0001), між підгрупою 1 іншими підгрупами основної групи (р0,0001), між підгрупою 2 та підгрупами 3 і 4 (р0,0001). Висновки. Коморбідність є характерологічною особливістю неінфекційних захворювань, проявом системного прогресування розладів обміну речовин, вірогідно збільшується з віком хворих, має достовірне зростання кількості діагнозів та ризику смерті від серцево-судинних захворювань при розвиненні серцево-судинного континууму з максимальною кількістю діагнозів на стадії його ускладнень. Серцево-судинний континуум відіграє ключову роль у збільшенні коморбідності, ризику смерті, зумовлює прогноз, являється невід’ємною частиною загального континууму при неінфекційних захворюваннях та має коморбідний зв’язок із захворюваннями верхніх відділів шлунково-кишкового тракту, як основою метаболічного патерну. Коморбідність, як прояв системності прогресування розладів обміну речовин та загального континууму при неінфекційних захворюваннях, повинна обов’язково враховуватись при веденні пацієнтів.
Дод.точки доступу:
Потяженко, М. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Роговий, Ю. Є.
Вплив води від’ємного окисно-відновного потенціалу з насиченням воднем на функцію нирок у щурів [Текст] / Ю. Є. Роговий, В. Я. Цитрін // Буковинський медичний вісник = Bukovinian Medical Herald. - 2022. - Т. 26, № 1. - С. 23-28. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ПОЧКИ -- KIDNEY
ВОДОРОД -- HYDROGEN (вредные воздействия)
Анотація: Мета дослідження. З’ясувати вплив навантаження водою від’ємного окисно-відновного потенціалу з насиченням воднем на показники функції нирок порівняно до індукованого діурезу водою від’ємного окисно-відновного потенціалу без насичення воднем. Матеріал і методи. В експериментах на 60 самцях білих-нелінійних щурів масою 0,16-0,18 кг досліджували вплив навантаження звичайною водогінною водою (окисно-відновний потенціал 90,4±1,45 мВ), водою від’ємного окисно-відновного потенціалу без насичення воднем (окисно-відновний потенціал - 304,5±4,79 мВ) та водою від’ємного окисно-відновного потенціалу з насиченням воднем 1,0 - 1,2 ppm та окисно-відновним потенціалом - 297,3±5,27 мВ. Використані експериментальні, фізіологічні, біохімічні, хімічні, фізико-хімічні, статистичні методи дослідження. Результати. За навантаження водою від’ємного окисно-відновного потенціалу з насиченням воднем порівняно з індукованим діурезом від’ємного окисно-відновного потенціалу за використання мікрогідрину встановлено відсутність гальмування клубочкової фільтрації, фільтраційної фракції і проксимальної реабсорбції іонів натрію, зменшення втрат білка з сечею та гальмування окисно-відновного потенціалу сечі. Дані зміни пояснюються відсутністю активації дизрегуляційного механізму базального тонусу судин кіркової речовини нирок за умов навантаження водою від’ємного окисно-відновного потенціалу з насиченням воднем. Висновок. Навантаження водою від’ємного окисно-відновного потенціалу з насиченням воднем порівняно з індукованим діурезом від’ємного окисно-відновного потенціалу без насичення воднем викликає відновлення швидкості клубочкової фільтрації, фільтраційної фракції і проксимальної реабсорбції іонів натрію та зниження втрат білка з сечею через відсутність активації механізму базального тонусу судин кіркової речовини нирок, що пояснюється високою проникністю молекулярного водню та рівномірним постачанням електронів до всіх органів і тканин.
Дод.точки доступу:
Цитрін, В. Я.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Морфофункціональна перебудова стінки тонкої кишки щурів при експериментальному цукровому діабеті в умовах стресу [Текст] / С. П. Романюк [та ін.] // Буковинський медичний вісник = Bukovinian Medical Herald. - 2022. - Т. 26, № 1. - С. 29-36. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНЫЙ -- DIABETES MELLITUS, EXPERIMENTAL (осложнения)
СТРЕСС ФИЗИОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PHYSIOLOGICAL
ТОНКАЯ КИШКА -- INTESTINE, SMALL
Анотація: Вивчені особливості морфофункціональних змін стінки тонкої кишки щурів при стрептозотоциновому цукровому діабеті, хронічному іммобілізаційному стресі та за умов поєднаного впливу даних патологічних станів. Мета роботи. Оцінити особливості морфофункціональної перебудови стінки тонкої кишки щурів при цукровому діабеті, стресі та їх комбінації. Матеріал і методи. Експериментальним статевозрілим щурам моделювали інсулінову недостатність шляхом внутрішньоочеревинного введення стрептозотоцину в дозі 7 мг на 100 грам маси тіла. Для моделювання стресу тварин піддавали щоденній іммобілізації у спеціальних клітках-пеналах по 6 годин у різні часові інтервали. З метою вивчення поєднаного впливу даних патологічних чинників у тварин викликали стрес з 14-ї доби розвитку цукрового діабету. Забір матеріалу проводили через 28 та 56 діб від початку експерименту. Результати. На препаратах стінки тонкої кишки, забарвлених гематоксиліном та еозином, у щурів з експериментальним цукровим діабетом відзначена атрофія слизової оболонки, яка проявлялася вкороченням ворсинок, зростанням глибини крипт. На тлі хронічного стресу через 28 діб стінка тонкої кишки зберігала звичайну гістоструктуру, з локальними ознаками запалення, проте через 56 діб відзначали значну лейкоцитарну інфільтрацію слизової оболонки та підслизової основи, збільшення щільності розташування еозинофілів, лімфоцитів і гістіоцитів. У щурів із цукровим діабетом на тлі стресу структурні зміни стінки кишки характеризувалися найбільшим поліморфізмом. Висновки. При експериментальному цукровому діабеті у стінці тонкої кишки щурів спостерігається переважання проявів ентеропатії, зумовленої дистрофічними змінами в ній. При моделюванні хронічного стресу через 56 діб у кишці переважали вогнищеві ознаки ентериту. При поєднаному впливі даних патологічних станів через 28 діб експерименту спостерігали вогнищеві ознаки ентериту та ентеропатії, які прогресували до 56-ї доби експерименту.
Дод.точки доступу:
Романюк, С. П.
Білінський, І. І.
Кіндратів, Е. О.
Попович, Ю. І.
Федорак, В. М.
Іванців, О. Р.
Мєсоєдова, В. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Соломончук, А. В.
Ангіографічна характеристика пацієнтів з гострим інфарктом міокарда, що ускладнився гострою серцевою недостатністю високих градацій [Текст] / А. В. Соломончук // Буковинський медичний вісник = Bukovinian Medical Herald. - 2022. - Т. 26, № 1. - С. 37-43. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ИНФАРКТ МИОКАРДА -- MYOCARDIAL INFARCTION (рентгенография)
АНГИОГРАФИЯ -- ANGIOGRAPHY (использование)
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- CARDIAC OUTPUT, LOW (осложнения)
Анотація: Мета роботи. Оцінити особливості ангіографічної картини у пацієнтів з гострим інфарктом міокарда (ГІМ), що ускладнився гострою серцевою недостатністю (ГСН) високих градацій. Матеріал і методи. Дане дослідження є ретроспективним аналізом 828 історій хвороби пацієнтів, що лікувались з приводу STEMI у відділенні для хворих на інфаркт міокарда КНП «Вінницький регіональний центр серцево-судинної патології». Проведено аналіз двох груп пацієнтів: І група (n=699) пацієнти з ГІМ без ознак ГСН високих градацій та ІІ група (n=129) пацієнти з ГІМ, перебіг якого ускладнився ГСН високих градацій (Killip III та Killip IV). Результати. Ургентну коронароангіографію (КАГ) проведено 456 (55,1%) пацієнтам, ургентну реваскуляризацію проведено 435 (52,5%) пацієнтам, серед яких 403 (48,7%) пацієнтам проведено стентування коронарних артерій (КА), 18 (2,2%) – проведено тромбаспірацію, 2 (0,2%) проведено ангіопластику КА без імплантації стента. На догоспітальному етапі 24 (2,9%) пацієнтам проведено тромболізис, з яких 12 (1,4%) потребували подальшого стентування КА. Не потребували реваскуляризації, за результатами КАГ, 21 (2,6%) пацієнт. У загальній групі обстежених переважали пацієнти з односудинним ураженням КА – 241 (52,8%) (р=0,003). Виявлено, що у пацієнтів І групи достовірно частіше траплялось односудинне 218 (57,2%) та двосудинне 105 (27,6%) ураження КА (р=0,058), і рідше, у 58 (15,2%) - багатосудинне ураження КА. У ІІ групі відзначався рівномірний розподіл пацієнтів з односудинним – 23 (30,7%), двосудинним – (28 (37,3%) та багатосудинним – 24 (32,0%) ураженням КА. Висновки. У всіх вікових групах пацієнтів переважає ангіопластика коронарних артерій з подальшим їх стентуванням, як метод реваскуляризації, від 56,8% у групі 30-49 років до 47,1% у групі пацієнтів старше 70 років. Відзначається значне зростання частки жінок у структурі пацієнтів, яким проведена реваскуляризація, що може бути пов’язано з більшою тривалістю життя жінок. У групі гострого інфаркту міокарда, що ускладнився гострою серцевою недостатністю високих градацій (Killip III та Killip IV), відзначається рівномірний розподіл пацієнтів з односудинним - 23 (30,7%), двосудинним - 28 (37,3%) та багатосудинним - 24 (32,0%) ураженням коронарних артерій.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Шапринський, В. В.
Особливості лікування хворих з оклюзійно-стенотичними захворюваннями артерій інфраренального відділу аорти ендоваскулярним методом [Текст] / В. В. Шапринський // Буковинський медичний вісник = Bukovinian Medical Herald. - 2022. - Т. 26, № 1. - С. 44-51. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
АРТЕРИЙ ОККЛЮЗИРУЮЩИЕ БОЛЕЗНИ -- ARTERIAL OCCLUSIVE DISEASES (хирургия)
ЭНДОВАСКУЛЯРНЫЕ ПРОЦЕДУРЫ -- ENDOVASCULAR PROCEDURES (использование)
Анотація: Мета дослідження. Покращити результати хірургічного лікування оклюзійно-стенотичних атеросклеротичних уражень артерій інфраренального відділу аорти шляхом диференційованого використання сучасних ендоваскулярних технологій. Матеріал і методи. Проаналізовані 243 пацієнти, які прооперовані різними ендоваскулярними методами. Пацієнтів розподілено на дві підгрупи. Група порівняння, ретроспективна, в яку увійшло 160 пацієнтів (65,8 %), прооперованих з 2014 по 2018 роки, яким проводився стандартний комплекс обстеження та лікування, та група вивчення, основна, проспективна, що була репрезентативна першій, куди увійшло 83 хворих (34,2 %), прооперованих з 2019 по 2021 роки, де застосовувалась ангіосомна концепція реваскуляризації дистальних артеріальних сегментів, використання УЗД навігації, роторно-механічні аспіраційні технології, балони та стенти з лікувальним покриттям, тромболізис, а також альтернативні пункційні доступи до артерій. З ускладнень у ранньому післяопераційному періоді в обох досліджуваних групах діагностований тромбоз, який виявлено у 21 (10,6%) пацієнта. Частота тромбозу була статистично вищою (р0,05) у 18 ( 11,53%) хворих групи порівняння, аніж у 3 (7,14%) в основній групі. У 15 пацієнтів обох груп виконано ампутацію (у 12 (7,5%) у групі порівняння, в основній групі у 3 (3,6%). Летальність у ранньому післяопераційному періоді становила в групі порівняння - 2,56% (померли 4 хворих), в основній групі - летальності в ранньому післяопераційному періоді не було. В основній групі в терміні до 1 року опорна функція кінцівки збережена у 77 (92,8 %) випадках, у групі порівняння – у 114 (71,3 %). Висновки. Методом вибору у відновленні стенотично-оклюзійних уражень артерій інфраренального відділу аорти є ендоваскулярна реваскуляризація. Дотримання ангіосомної концепції відновлення артеріального русла у дистальних сегментах, використання балонів та стентів із лікувальним покриттям, застосування регіонарної тромболітичної терапії дає кращі ранні та віддалені результати збереження кінцівки. Пункція артерій під УЗД навігацією сприяє зменшенню ускладеннь.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Удосконалення фармакотерапії генералізованого пародонтиту в пацієнтів із супутньою сечокам’яною хворобою [Текст] / І. В. Шилівський [та ін.] // Буковинський медичний вісник = Bukovinian Medical Herald. - 2022. - Т. 26, № 1. - С. 52-57. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ПЕРИОДОНТА БОЛЕЗНИ -- PERIODONTAL DISEASES (лекарственная терапия)
УРОЛИТИАЗ -- UROLITHIASIS
Анотація: При лікуванні захворювань пародонта для досягнення стабілізації патологічного процесу та ліквідації його на ранніх стадіях велике значення має проведення своєчасної комплексної терапії. Враховуючи це, розробка більш ефективних методів медикаментозного лікування представляє значний практичний і теоретичний інтерес. У комплексному лікуванні генералізованого пародонтиту у хворих на сечокам’яну хворобу використано нову методику на основі розробленої стоматологічної плівки. Клінічними методами дослідження та індексною оцінкою підтверджено ефективність цього методу. Мета роботи. Оптимізація місцевої фармакотерапії в комплексному лікуванні генералізованого пародонтиту на тлі сечокам’яної хвороби з використанням стоматологічної плівки. Матеріал і методи. Лікування генералізованого пародонтиту ІІ ступеня тяжкості проводили у 85 пацієнтів із супутньою сечокам’яною хворобою (44 пацієнти склали основну групу із застосуванням опрацьованої нами стоматологічної плівки та 41 пацієнт – контрольну груп, де лікування проводили загальноприйнятими методами) згідно з протоколом пародонтологічного лікування. Для об’єктивізації стану тканин пародонта в пацієнтів використовували клінічні дані та індексні оцінки. Результати дослідження. Ефективність запропонованого методу лікування генералізованого пародонтиту підтверджено скороченням термінів лікування, подовженням періоду клінічної стабілізації та нормалізації показників клінічних і параклінічних досліджень у пацієнтів, пролікованих розпрацьованим методом у найближчі та віддалені терміни після лікування. Висновок. Клінічна оцінка розробленого медикаментозного засобу свідчить про значний позитивний ефект його застосування при лікуванні генералізованого пародонтиту. Добрий терапевтичний ефект застосування стоматологічної плівки зумовлений ранозагоювальною, протизапальною, антимікробною, протинабряковою та місцевознеболювальною дією даного препарату.
Дод.точки доступу:
Шилівський, І. В.
Немеш, О. М.
Гонта, З. М.
Мороз, К. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Структура кардіальної патології та окремих коморбідних станів, клініко-анамнестична та лабораторно-функціональна характеристика хворих на COVID-19 (власний досвід) [Текст] / В. О. Шумаков [та ін.] // Буковинський медичний вісник = Bukovinian Medical Herald. - 2022. - Т. 26, № 1. - С. 58-65. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (осложнения)
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES (осложнения)
Анотація: Мета роботи. Вивчити клініко-анамнестичні та окремі лабораторно-функціональні показники хворих на COVID-19, госпіталізованих у перепрофільоване відділення для надання допомоги пацієнтам із COVID-19 на базі відділу інфаркту міокарда (ІМ) та кардіореабілітації (КР). Матеріал і методи. У дослідження включені 36 пацієнтів, у яких діагностований COVID-19: 1-шу групу (n=19) склали пацієнти ? 65 (57,8±7,8) років, 2-гу групу (n=16) 65 (72,5±7,0) років. Ще 4 пацієнти були переведені у відділення реанімації (два з них померли). Проаналізовано біохімічні дані та параметри загального аналізу крові. Всім реєстрували ЕКГ, ЕхоКГ, сатурацію крові киснем, 25 пацієнтам проведено комп’ютерну томографію (КТ). Рівні феритину, прокальцитоніну, D-димеру та тропоніну визначали за показами. Крім кардіологічних призначали препарати для лікування COVID-19. Пацієнтам були призначені пронопозиція, киснева підтримка, ЛФК, апаратні дихальні вправи з опором на вдиху і видиху як КР. Результати. Артеріальну гіпертензію (АГ) діагностовано у 15 (78,9%) пацієнтів 1-ї та у 14 (87,5%) - 2-ї групи, цукровий діабет (ЦД) - у 3 (15,8%) та 5 (31,3%) пацієнтів, фібриляцію передсердь (ФП) - у 10 (52,6%) та у 14 (87,5%) пацієнтів (р=0,03), ознаки серцевої недостатності (СН) вище І стадії - у 7 (36,8%) та у 13 (81,2%) пацієнтів (р=0,01), відповідно. Встановлено незначне підвищення ШОЕ, паличкоядерних лейкоцитів та зростання тромбоцитів до (277,8±102,3 та 182,0±55,8)·109/л (р=0,002), відповідно, у 1-й та 2-й групі при зниженні лімфоцитів. Спостерігали зростання рівня СРБ майже удвічі (9,2±6,1 мг/мл) у 1-й групі та до (15,6±7,6 мг/мл) у 2-й (р=0,01), при значеннях Д-димеру, відповідно, 0,29±0,13 та 0,85±0,23 нг/мл (р=0,09). За даними КТ ураження легень становило 27% та 41% (р=0,06), без чіткого взаємозв’язку з насиченням крові киснем: показник SpO2 при надходженні дорівнював 92% в обох групах зі зростанням понад 95% при виписуванні у пацієнтів 1-ї групи та в більшості 2-ї групи (р=0,07). Лікування пацієнтів відповідало протоколам. Час перебування у клініці склав 11,4 доби у 1-й та 15,4 доби– у 2-й групі. Висновки. 1. При надходженні до стаціонару в 30,6% пацієнтів стан розцінений як тяжкий, при цьому догоспітально діагноз COVID-19 діагностовано у 57,7%. 2. У структурі кардіальної патології та коморбідності гостре інфікування SARS COV - 2 відбулося на тлі артеріальної гіпертензії у 82,9% пацієнтів, фібриляції передсердь – у 25,7%, серцевої недостатності ІІА стадії – у 57,1%, цукрового діабету – у 22,9%. Окрім артеріальної гіпертензії ці стани значно частіше були у групі пацієнтів старшого віку і супроводжувалися вищими рівнями СРБ (у 3 рази вище норми) та D-димеру, а також площею ураження легень за даними комп’ютерної томографії (41% проти 27% у першій групі) при відсутності асоціативного зв’язку з показником сатурації крові киснем, який зростав від ? 92 % до 94,9% у групі старшого віку та до 97,6% у групі більш молодшого віку при виписуванні. 3. Терапію COVID-19 проводили відповідно до актуальних протоколів 2021 року. Усі пацієнти отримували антикоагулянти, 60% - дексаметазон (у 2-й групі вдвічі частіше), 74,3% - вітамін D, 77,1% - антибіотики при більш тривалому часі (на три дні) перебування у клініці старших пацієнтів.
Дод.точки доступу:
Шумаков, В. О.
Малиновська, І. Е.
Терещенко, Н. М.
Бабій, Л. М.
Погурельська, О. П.
Волошина, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Абрагамович, Х. Я.
Переваги визначення рівня швидкості клубочкової фільтрації у пацієнтів із захворюваннями нирок за допомогою цистатину С, порівнюючи з креатиніном [Текст] / Х. Я. Абрагамович, М. М. Курбан, Н. В. Чмир // Буковинський медичний вісник = Bukovinian Medical Herald. - 2022. - Т. 26, № 1. - С. 66-72. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ПОЧЕЧНЫХ КЛУБОЧКОВ ФИЛЬТРАЦИИ СКОРОСТЬ -- GLOMERULAR FILTRATION RATE
ПОЧЕК БОЛЕЗНИ -- KIDNEY DISEASES (диагностика)
ЦИСТАТИН C -- CYSTATIN C (моча)
КРЕАТИНИН -- CREATININE (моча)
Анотація: Хронічні хвороби нирок є незмінно важливою проблемою людства. Вчасна та точна діагностика хвороб нирок залишається важливим аспектом у боротьбі з їхньою хронізацією. Швидкість клубочкової фільтрації є основним показником функції нирок. Зручний та надійний розрахунок швидкості клубочкової фільтрації відіграє важливу роль. Ця робота присвячена огляду джерел інформації щодо переваг розрахунку рівня швидкості клубочкової фільтрації в пацієнтів із нефрологічною патологією за допомогою цистатину С сироватки, як більш точного маркера діагностики, порівнюючи з креатиніном сироватки. Отже, швидкість клубочкової фільтрації досі вважається найкращим показником визначення функції нирок. У клінічній практиці визначення швидкості клубочкової фільтрації на основі креатиніну є типовим методом оцінювання функції нирок у здорових людей та нефрологічних пацієнтів. Останнім часом дослідники та клініцисти усвідомили обмеження у використанні виключно креатиніну сироватки крові для оцінювання функції нирок, оскільки це може призвести до неточного визначення швидкості клубочкової фільтрації, особливо в популяцій з аномальним розподілом або ґенерацією м’язової маси. Для покращення якості та точності визначення швидкості клубочкової фільтрації запропоновано кілька нових біомаркерів, одним із яких є цистатин С, адже його визначення виявило чималу користь для оцінювання функції нирок у поєднанні з креатиніном. Оскільки цистатин С ще не встановлений як загальновживаний маркер у клінічній практиці, біомаркер усе ще можна назвати досить новим показником, незважаючи на те, що після його відкриття вже минуло приблизно 30 років. Однак з моменту відкриття цистатин С набуває дедалі більшого значення в нефрології. Масштабні когортні дослідження продемонстрували додаткову цінність визначення швидкості клубочкової фільтрації з допомогою рівнянь на основі цистатину С сироватки або комбінованих рівнянь (креатинін і цистатин С) порівнюючи з рівняннями лише на основі креатиніну сироватки.
Дод.точки доступу:
Курбан, М. М.
Чмир, Н. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Кардіальна патологія у хворих на COVID-19: стан проблеми (огляд літератури) [Текст] / В. О. Шумаков [та ін.] // Буковинський медичний вісник = Bukovinian Medical Herald. - 2022. - Т. 26, № 1. - С. 73-78. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (диагностика)
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES (диагностика)
Анотація: Швидкість розповсюдження захворювання COVID-19 та зміни клінічних симптомів складає безпрецедентні умови зростання захворюваності і смертності, зокрема, у пацієнтів з кардіальною патологією. Мета роботи. Розглянути основні аспекти кардіальної патології у хворих на COVID-19. Резюме. Обмеження своєчасних звернень за медичною допомогою призвело до зменшення госпіталізацій пацієнтів із гострими серцевими подіями та при прогресуванні серцевої недостатності (особливо людей старшого віку), що за короткий термін призвело до зростання смертності від серцево-судинних захворювань. Важливого значення набуває оцінка ризику/безпеки при поєднанні кардіальних препаратів у хворих на COVID-19. Висновки. Вірус мутує, але медична спільнота швидко реагує на новини щодо діагностики, перебігу та лікування COVID-19. Їх обговорення носить дискусійний і навіть суперечливий характер, а протоколи лікування з включенням ліків з доведеними на підставі клінічних досліджень позитивними наслідками постійно оновлюються. Вакцинація надає можливість, якщо не 100% уникнути захворювання, то у всякому разі зменшити його тяжкість та смертність. Ці фактори з урахуванням особливостей кардіальної патології є основоположними для контролю над COVID-19.
Дод.точки доступу:
Шумаков, В. О.
Малиновська, І. Е.
Терещенко, Н. М.
Бабій, Л. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Внутрішня картина хвороби і медико-психологічний супровід як складова клінічної педіатрії при психосоматичних захворюваннях [Текст] / З. Р. Кочерга [та ін.] // Буковинський медичний вісник = Bukovinian Medical Herald. - 2022. - Т. 26, № 1. - С. 79-84. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ПСИХОФИЗИОЛОГИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- PSYCHOPHYSIOLOGIC DISORDERS (диагностика)
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Мета роботи. Систематизувати сучасні дані щодо особливостей внутрішньої картини хвороби та необхідності медико-психологічного супроводу при психосоматичних захворюваннях у дітей з різними видами реагування на хворобу. Стаття присвячена вивченню внутрішньої картини хвороби як невід’ємної складової внутрішньої картини здоров’я в педіатричній практиці. Розглянуто типи відношення пацієнтів до хвороби. Наведено типи реакції на хворобу з позицій медичної психології. Описано типологію психологічного реагування на хворобу або типи особистості (гармонійний, індиферентний, гіперпатичний, гіпопатичний, лабільний) при захворюваннях шлунково-кишкового тракту у дітей. Відзначено особливості перебігу непсихотичних психічних розладів у дітей раннього віку. Зазначено, що розробка диференційних програм психологічного супроводу з урахуванням типології психологічного реагування на хворобу буде прискорювати процес одужання та реабілітації пацієнтів. Висновки. Підвищення рівня професійної компетентності щодо внутрішньої картини хвороби сприятиме покращенню комунікативних зв’язків ланцюжку “медичний працівник - хвора дитина - батьки”. Своєчасна організація медико-психологічного супроводу на всіх рівнях надання медичної допомоги при психосоматичних захворюваннях у дітей сприятиме запобіганню та зменшенню частоти невротичних і неврозоподібних розладів психіки та поведінки.
Дод.точки доступу:
Кочерга, З. Р.
Павликівська, Б. М.
Недоступ, І. С.
Мотрюк, В. Б.
Лотовська, Т. В.
Глов’як, В. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Вплив тайм-менеджменту на ефективність роботи викладача [Текст] / О. Я. Михалойко [та ін.] // Буковинський медичний вісник = Bukovinian Medical Herald. - 2022. - Т. 26, № 1. - С. 85-89. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ПРЕПОДАВАТЕЛЬСКИЙ СОСТАВ МЕДИЦИНСКИХ УЧЕБНЫХ УЧРЕЖДЕНИЙ -- FACULTY, MEDICAL (организация и управление)
Анотація: Актуальність. Проблема раціонального використання часу в роботі викладача є досить актуальною, оскільки темп життя в сучасних реаліях асоціюється із перезавантаженістю, високими вимогами та постійним дефіцитом часу, що негативно позначається на продуктивності та якості робочого процесу. Мета роботи. Проаналізувати дані літератури щодо методик та законів тайм-менеджменту, що допоможуть оптимізувати роботу викладача. Методи дослідження. Моніторинг наукової літератури, що стосується раціонального розподілу часу. Результати дослідження. Узагальнено принципи економії часу, конкретизовано важливість визначення мети; правильності визначення пріоритетності завдань; акцентовано увагу на виявленні та усуненні «крадіїв часу»; доведено важливість проведення контролю виконання поставлених задач. Виснoвки. Основним у ефективній організації часу викладача є послідовність етапів планування, цілепокладання, ухвалення рішень, реалізації планів та контроль за їх виконанням. Набуття навичок тайм-менеджменту призводить до формування свідомого самоконтролю, зібраності, рішучості, дисциплінованості, що зумовлюють підвищення ефективності роботи.
Дод.точки доступу:
Михалойко, О. Я.
Гриб, B. А.
Купновицька-Сабадош, М. Ю.
Михалойко, І. Я.
Михалойко, І. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Пам’ятні ювілейні дати першого українського лауреата премії А. Нобеля Іллі Мечнікова у 2021 році [Текст] / Л. І. Сидорчук [та ін.] // Буковинський медичний вісник = Bukovinian Medical Herald. - 2022. - Т. 26, № 1. - С. 90-93. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
НОБЕЛЕВСКАЯ ПРЕМИЯ -- NOBEL PRIZE
Анотація: У статті подано інформацію про основні етапи життєвого та наукового шляху Іллі Мечникова. Імунолог, відкривач фагоцитарної теорії імунітету, він пройшов шлях від зоолога-дослідника до професора, заступника директора інституту Л. Пастера. І. Мечников став першим вихідцем з України відзначеним найпочеснішою науковою нагородою – премією А. Нобеля.
Дод.точки доступу:
Сидорчук, Л. І.
Дейнека, С. Є.
Бліндер, О. О.
Сидорчук, І. Й.
Мечников, Ілля Ілліч (імунолог, ембріолог, бактеріолог ; 1845-1916) \про нього\

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Професор Ткачук Світлана Сергіївна (до 70-річчя від дня народження) [Текст] // Буковинський медичний вісник = Bukovinian Medical Herald. - 2022. - Т. 26, № 1. - С. 94-95

Дод.точки доступу:
Ткачук, Світлана Сергіївна \о ней\

Вільних прим. немає

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)