Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=БУ5/2023/27/2<.>

Загальна кількість знайдених документів : 12
Показані документи з 1 по 12

Значення морфологічної верифікації кальцинатів при диференційній діагностиці патології молочної/грудної залози [Текст] = The significance of morphological verifica tion of calcifications in differential diagnsis of the mammary gland pathology / О. О. Адамович [та ін.] // Буковинський медичний вісник. - 2023. - Т. 27, № 2. - С. 3-9. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ БОЛЕЗНИ -- BREAST DISEASES (диагностика, патофизиология, этиология)
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ И МИКРОСКОПИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ -- MORPHOLOGICAL AND MICROSCOPIC FINDINGS
КАЛЬЦИЯ СОЕДИНЕНИЯ -- CALCIUM COMPOUNDS (анализ, диагностическое применение)
ЖЕНЩИН ЗДОРОВЬЕ -- WOMEN'S HEALTH (статистика, тенденции)
ВОЗРАСТНЫЕ ГРУППЫ -- AGE GROUPS
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Анотація: Важливою перевагою променевих методів обстеження є їх здатність виявляти в тканинах вогнища кальцифікації, навіть у вигляді мікрокальцинатів, розміром до 1 мм, які утворюються під впливом різних чинників і є важливими діагностичними критеріями низки нозологій. Мікрокальцинати, виявлені при мамографічному обстеженні, вважають надійними маркерами раку молочної залози. Класифікація мікрокальцинатів молочної залози побудована на їх рентгенологічних і гістологічних характеристиках, оцінка яких здійснюється в процесі діагностики для ідентифікації патології молочної залози. Мета дослідження - з’ясування частоти виявлення кальцинатів у молочних залозах шляхом мамографічного обстеження та верифікація їх значення як діагностичних критеріїв раку молочної залози. Матеріал і методи. У процесі дослідження опрацьовано рандомізовану вибірку архівних анонімізованих мамограм 100 жінок зрілого і літнього віку, що проходили скринінговий або профілактичний огляд у кабінеті мамографії КНП "6-та міська поліклініка м. Львова". Обстеження виконані на апараті Fujifilm Amulet Innоvality (Японія) у прямій (СС) та медіально-латеральній косій (MLO) проєкціях. Гістологічне дослідження проведене на архівних препаратах кафедри гістології, цитології та ембріології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького та анонімізовних архівних препаратах ТОВ «ДОБРА ДІАГНОСТИКА». Препарати вивчали під мікроскопом UlabXSP-137TLED при різних збільшеннях та фотографували камерою XCAM 1080P. Результати дослідження. Встановлено, що частота виявлення кальцинатів при проведенні скринінгових/профілактичних оглядів жінок зрілого і літнього віку становила 69% від загальної кількості обстежених, більше половини з них – білатерально. Виявлені кальцинати мали різну локалізацію, форму, розміри та кількість. Проведений аналіз джерел наукової літератури засвідчує існування різних точок зору на наявність кальцинатів у тканинах молочної залози – різні автори розглядають їх як характерну рентгенологічну ознаку раку молочної залози, інші стверджують, що частота злоякісних новоутворень зростає, у тому числі, і при кальцифікації тканин залози. Результати вивчення гістологічних препаратів молочної залози жінок зрілого і літнього віку засвідчили, що кальцинати можуть візуалізуватись на тлі вікових змін у стромі або паренхімі органа, який не має морфологічних ознак розвитку новоутворів і можуть бути проявом вікової інволюції, сформованими, імовірно, внаслідок кальцифікації заблокованого секрету. Висновок. Наявність кальцинатів не може бути однозначним діагностичним критерієм раку молочної залози. Остаточна верифікація діагнозу можлива лише після проведення гістологічного дослідження
Relevance of the research. An important advantage of radiological imaging methods is their ability to detect areas of calcification in tissues, even in the form of microcalcifications, measuring up to 1 mm. These microcalcifications are formed under the influence of various factors and serve as important diagnostic criteria for a number of pathologies. Microcalcifications, detected during mammographic examination, are considered reliable markers of breast cancer. The classification of breast microcalcifications is based on their radiological and histological characteristics, which are evaluated during the diagnostic process to identify breast pathology. The aim of the study is to determine the frequency of detecting calcifications in the breast through mammographic examination and verify their significance as diagnostic criteria for breast cancer. Materials and methods. The study utilized a processed randomized sample of anonymized archival mammograms from 100 women of mature and elderly age who underwent screening or preventive examinations at the mammography room of the CNE "6th city polyclinic of Lviv". The examinations were conducted using the Fujifilm Amulet Innоvality machine (Japan) in the craniocaudal (CC) and mediolateral oblique (MLO) projections. Histological slides from the archives of the Histology, Cytology, and Embryology Department of Danylo Halytsky Lviv National Medical University and anonymized archival preparations of DOBRA DIAGNOSTYKA LLC were used for the study.The slides were examined under a UlabXSP-137TLED microscope at various magnifications and photographed using an XCAM 1080P camera. Results. It has been established that the frequency of detecting calcifications during screening/preventive examinations of mature and elderly women was 69% of the total number of subjects examined, more than half of them bilaterally. The detected calcifications had different localization, shape, size, and quantity. The analysis of scientific literature sources indicates the existence of different views on the presence of calcifications in breast tissue - some authors consider them to be a characteristic radiological sign of the breast, while others assert that the frequency of malignant neoplasms increases, including in cases of calcification of the glandular tissue. The results of mammary glands histological studying in mature and elderly women indicate that calcifications can be visualized in the context of age-related changes in the stroma or parenchyma of the organ, which don`t exhibit morphological signs of neoplastic development. These calcifications can be manifestations of age-related involution and are possibly formed as a result of calcification of blocked secretions. Conclusion. The presence of calcifications can`t be considered a definitive diagnostic criterion for breast cancer. The final verification of the diagnosis can only be made after conducting a histological examination
Дод.точки доступу:
Адамович, О. О.
Челпанова, І. В.
Пальтов, Є. В.
Василів, М.-А. Л.
Войценко, К. І.
Поліянц, А. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Василів, М.-А. Л.
Топографічні особливості якості кісткової тканини стінок лобової пазухи осіб зрілого віку [Текст] = Topographic fea tures of the bone tissue quality of the frontal sinus walls in adults / М.-А. Л. Василів, З. З. Масна // Буковинський медичний вісник. - 2023. - Т. 27, № 2. - С. 10-14. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ЛОБНАЯ КОСТЬ -- FRONTAL BONE (анатомия и гистология, ультраструктура)
СРЕДНИЙ ВОЗРАСТ -- MIDDLE AGED (физиология)
ПОЛОВАЯ ДИФФЕРЕНЦИАЦИЯ -- SEX DIFFERENTIATION (генетика, физиология)
ТОМОГРАФИЯ РЕНТГЕНОВСКАЯ КОМПЬЮТЕРНАЯ -- TOMOGRAPHY, X-RAY COMPUTED (использование, тенденции)
КОСТИ ПЛОТНОСТЬ -- BONE DENSITY (физиология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Необхідною умовою адекватної діагностики змін, що відбуваються в кістковій тканині під впливом різних чинників, є глибоке і досконале знання її якісних показників у здорових осіб, з обов’язковим урахуванням вікових та статевих особливостей. Мета дослідження – з’ясування закономірностей співвідношення показників щільності кісткової тканини стінок лобових пазух осіб різної статі зрілого віку та вивчення особливостей їх вікової динаміки. Матеріал і методи. Дослідження проведене шляхом опрацювання 40 серій архівних анонімізованих комп’ютерних томограм 20 чоловіків та 20 жінок зрілого віку. Матеріал для дослідження отримано в ПП «Центр літотрипсії» (м. Львів) на апараті Siemens SOMATOM GO.UP 32 (64) (Німеччина). Щільність кісткової тканини визначали по внутрішній і зовнішній стінках лобової пазухи на рівні надбрівних дуг медіально, латерально і в проміжній/серединній ділянці в одиницях Хаунсфілда (HU). Всі статистичні обрахунки проводились із використанням програмного забезпечення BioStat LE 7.6.5 та IBM SPSS Statistics 21. Результати дослідження. Проведений аналіз щільності кісткової тканини різних ділянок стінок лобових пазух чоловіків та жінок зрілого віку засвідчив, що у всіх обстежуваних ділянках досліджуваний показник є вищим у жінок, ніж у чоловіків. Переважно зовнішня стінка лобової пазухи має щільність більшу, ніж внутрішня (виняток – медіальна ділянка лівої лобової пазухи), а щільність медіальних ділянок є вищою, ніж латеральних і проміжних (винятки – зовнішня стінка лівої лобової пазухи у чоловіків після 35 років, зовнішня стінка правої та лівої пазух у жінок до 35 років). Висновки. Щільність кісткової тканини внутрішньої та зовнішньої стінок лобових пазух у медіальній, проміжній та латеральній ділянках у жінок є вищою, ніж у чоловіків. У всіх досліджуваних ділянках показники щільності кісткової тканини є асиметричними
A necessary condition for adequate diagnosis of changes occurring in bone tissue under the influence of various factors is deep and perfect knowledge of its quality indicators in healthy individuals, with mandatory consideration of age and gender characteristics. Therefore, the purpose of our study was to determine the regularities of the ratio of bone tissue density indicators of the frontal sinuses walls of different people sexes of mature age and to study the peculiarities of their age dynamics. Material and methods. The study was conducted by processing 40 series of archive anonymized computer tomography of 20 men and 20 women of mature age. The material for the study was obtained in the MC "Lithotripsy Center" (Lviv) on a Siemens SOMATOM GO.UP 32 (64) device (Germany). Bone density was determined on the inner and outer walls of the frontal sinus at the level of the brow ridges medially, laterally, and in the intermediate/middle area in Hounsfield units (HU). All statistical calculations were performed using BioStat LE 7.6.5 and IBM SPSS Statistics 21 software. Research results. The analysis of the density of bone tissue in different areas of the frontal sinuses’ walls of men and women of mature age proved that in all the examined sites, the studied indicator is higher in women than in men. Mostly, the outer wall of the frontal sinus has a greater density than the inner one (the exception is the medial section of the left frontal sinus). The density of the medial sections is higher than the lateral and intermediate sections (exceptions are the outer wall of the left frontal sinus of men after 35 years old and the outer wall of the right and left sinuses of women under the age 35). Conclusions. The density of bone tissue of the inner and outer walls of the frontal sinuses in the medial, intermediate, and lateral areas in women is higher than in men. In all the studied areas, the bone density indicators are asymmetric
Дод.точки доступу:
Масна, З. З.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Донець, А. О.
Ремоделювання міокарда лівого шлуночка у гіпертензивних чоловіків із серцевою недостатністю: фокус на фенотипи SNP rs7069102 гена SIRT1 [Текст] = Left ventricular myocardial remodeling in hypertensive men with heart failure: focus on SNP rs7069102 SIRT1 gene phenotypes / А. О. Донець, В. М. Жебель // Буковинський медичний вісник. - 2023. - Т. 27, № 2. - С. 15-21. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
СЕРДЦА ЖЕЛУДОЧКА ЛЕВОГО ГИПЕРТРОФИЯ -- HYPERTROPHY, LEFT VENTRICULAR (патофизиология, этиология)
СЕРДЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- HEART FAILURE (осложнения, патофизиология, этиология)
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (патофизиология, этиология)
МУЖЧИНЫ -- MEN (психология)
ФЕНОТИП -- PHENOTYPE
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ -- POLYMORPHISM, GENETIC (физиология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Ремоделювання міокарда при есенційній гіпертензії (ЕГ) є невід'ємним етапом формування серцевої недостатності (СН) на її тлі та може знаходитися під генетичним контролем. Вивчення ймовірних фенотипічних проявів SNP rs7069102 гена сиртуїна -1 (SIRT1), продукт експресії якого залучений у формування вікових змін у серці, регуляцію процесів енергозабезпечення, гіпертрофії та фіброзування міокарда, є перспективним напрямком дослідження генетики ЕГ. Мета дослідження - оцінити роль SNP rs7069102 гена SIRT1 у процесах ремоделювання міокарда у чоловіків із хронічною СН (ХСН), яка ускладнила перебіг ЕГ, мешканців Подільського регіону України. Матеріал і методи. Обстежено 190 чоловіків віком 40-65 років, мешканців Подільського регіону України: 70 осіб без серцево-судинних захворювань сформували групу контролю, до основної групи увійшли 60 пацієнтів з асимптомною ЕГ та 60 пацієнтів із ХСН ІІ А стадії. Молекулярно-генетичне дослідження SNP rs7069102 гена SIRT1 проводили методом алель-специфічної полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР). Усім учасникам дослідження проведено ехокардіографію з доплерографією за стандартним протоколом. Статистичний аналіз проводили з використанням аналізу таблиць спряженості, дисперсійного аналізу, розрахунку відношення шансів. Результати. Встановлено, що загалом серед чоловіків, мешканців Подільського регіону України, домінують носії алеля G (70,26%), при цьому, серед хворих на ЕГ гомозиготи GG трапляються достовірно частіше (53,34%), ніж серед чоловіків групи контролю (35,31%, р0,001). Визначено, що для гомозигот GG ризик розвитку ЕГ достовірно вищий, ніж для носіїв інших варіантів SNP (модель достовірна при χ2
Myocardial remodeling in essential hypertension (EH) is an integral stage in the formation of heart failure (HF) on its background, and it may be under genetic control. The study of phenotypic manifestations of SNP rs7069102 of the sirtuin 1 (SIRT1) gene is a promising direction of research into the genetics of EH, because the expression product of this SNP is involved in the formation of age-related changes in the heart, the regulation of the processes of energy supply, hypertrophy and fibrosis of the myocardium. The aim of the study was to evaluate the role of SNP rs7069102 of the SIRT1 gene in the processes of myocardial remodeling in men with chronic heart failure (CHF), which complicated the EH, residents of the Podilsk region of Ukraine. Material and methods. 190 men aged 40-65, residents of the Podilsk region of Ukraine, were examined: 70 people without cardiovascular diseases formed a control group, the main group included 60 patients with asymptomatic EH and 60 patients with CHF II A stage. The molecular genetic study of SNP rs7069102 of the SIRT1 gene was carried out by the method of allele-specific polymerase chain reaction (PCR). All study participants underwent Doppler echocardiography according to a standard protocol. Statistical analysis was performed using contingency table analysis, analysis of variance, and odds ratio calculation. Results. It was found that, in general, among men, residents of the Podilsk region of Ukraine, carriers of the G allele dominate (70.26%), while among patients with EH, GG homozygotes are significantly more common (53.34%) than among men of the control group (35, 31%, p0.001). It was determined that for GG homozygotes the risk of developing EH is significantly higher than for carriers of other SNP variants (the model is reliable at χ2
Дод.точки доступу:
Жебель, В. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Вадзюк, С. Н.
До характеристики нервових процесів у осіб з різною теплочутливістю [Текст] = To the characterization of nervous processes in people with different heat sensitivity / С. Н. Вадзюк, Т. В. Дживак // Буковинський медичний вісник. - 2023. - Т. 27, № 2. - С. 22-27. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ТЕРМОЧУВСТВИТЕЛЬНОСТЬ -- THERMOSENSING (физиология)
НЕРВНОЙ СИСТЕМЫ ФИЗИОЛОГИЧЕСКИЕ ПРОЦЕССЫ -- NERVOUS SYSTEM PHYSIOLOGICAL PROCESSES
СРАВНИТЕЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- COMPARATIVE STUDY
МОЛОДЫЕ -- YOUNG ADULT (психология, статистика, физиология)
УМСТВЕННАЯ СПОСОБНОСТЬ -- MENTAL COMPETENCY (психология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета дослідження - діагностувати функціональну рухливість та силу нервових процесів у осіб з різною теплочутливістю. Матеріал і методи. Для проведення даного дослідження було залучено 150 студентів віком 17-20 років. Обстежуваних розподілено на дві групи, за даними опитувальника «Рівні теплочутливості» та теплової проби. Діагностика функціональної рухливості нервових процесів у режимі зворотного зв’язку проведена за допомогою комп’ютерної програми «Діагност 1М». Також проведено дослідження сили нервових процесів, за показниками якості виконання розумового навантаження, з використанням режиму нав’язаного ритму та в режимі зворотного зв’язку. За результатами проведеного обстеження виявлено, що учасники з нижчою теплочутливістю (група Б) мають вищий показник сили нервових процесів, за критерієм загальної кількості пред’явлених та оброблених сигналів, протягом п’яти хвилин. У них також виявлений середній рівень функціональної рухливості нервових процесів. В учасників з вищою теплочутливістю (група А) показник функціональної рухливості був нижчим від середнього. Крім того, встановлено залежність між мінімальним часом реакції на подразник та рівнем теплочутливості у людей. Щодо показників якості виконання розумового навантаження з використанням режиму нав’язаного ритму, у групі А виявлено вищий від середнього рівень помилок на тесті, тоді як у групі Б даний показник знаходився в межах середнього рівня. Висновки. Особи з нижчою теплочутливістю мають вищий рівень сили нервових процесів та їх функціональної рухливості, внаслідок чого більш успішно справляються з розумовим навантаженням у режимі нав’язаного ритму, порівняно з учасниками з вищою теплочутливістю. Тому, в обстежуваних із вищим рівнем теплочутливості, порівняно з нижчим порушення концентрування уваги і зниження розумової працездатності виникає раніше
The aim of the study was to diagnose functional mobility and strength of nervous processes in people with different heat sensitivity. Materials and methods. For this study, 150 students aged 17-20 years were involved. The subjects were divided into two groups, according to the questionnaire "Levels of heat sensitivity" and heat test. Diagnosing functional mobility of nervous processes in the feedback mode was conducted using the computer program "Diagnost 1M". The strength of nervous processes was also studied, according to the quality of mental load, using the imposed rhythm mode and in the feedback mode. Results. According to the results of the examination, it was found that participants with lower heat sensitivity (group B) have a higher rate of nervous processes strength according to the criterion of the total number of presented and processed signals within five minutes. They also had an average level of functional mobility of nervous processes. Participants with higher heat sensitivity (group A) had a lower than average level of functional mobility. In addition, a correlation was found between the minimum reaction time to a stimulus and the level of heat sensitivity in people. Regarding the quality of mental load performance using the imposed rhythm mode, a higher than average level of test errors was found in group A, while in group B this indicator was within the average level. Conclusions. Persons with lower heat sensitivity have a higher level of strength of nervous processes and their functional mobility, which results in more successful coping with mental load in the mode of imposed rhythm, compared to participants with higher heat sensitivity. Therefore, in subjects with a higher level of heat sensitivity, compared to those with a lower level, impaired concentration and decreased mental performance occur earlier
Дод.точки доступу:
Дживак, Т. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Корекція антиоксидантної системи в осіб з артеріальною гіпертензією на фоні дозованого фізичного навантаження [Текст] = Correction of the antioxidant system in people with arterial hypertension against the background of dosed physical activity / І. С. Дроник [та ін.] // Буковинський медичний вісник. - 2023. - Т. 27, № 2. - С. 28-35. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (патофизиология, этиология)
ФИЗИЧЕСКАЯ НАГРУЗКА -- EXERCISE (физиология)
КРОВИ ХИМИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ -- BLOOD CHEMICAL ANALYSIS (статистика, тенденции)
ПЕРЕКИСНОЕ ОКИСЛЕНИЕ ЛИПИДОВ -- LIPID PEROXIDATION (физиология)
МАЛОНОВЫЙ ДИАЛЬДЕГИД -- MALONDIALDEHYDE (анализ, диагностическое применение)
СЕЛЕН -- SELENIUM (анализ, диагностическое применение)
ВИТАМИН E -- VITAMIN E (анализ, диагностическое применение)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Артеріальна гіпертензія є патогенетичним фактором великої кількості серцево-судинних захворювань та причин передчасної смерті та інвалідизації населення. Мета дослідження – визначити та порівняти вміст дієнових кон’югатів, малонового альдегіду плазми та його активної форми, вітаміну Е плазми та селену крові у пацієнтів з артеріальною гіпертензією ІІ стадії до та після дозованого фізичного навантаження до та після прийому вітаміну Е та селену. Матеріал і методи. Шістдесят пацієнтів з артеріальною гіпертензією ІІ стадії та 30 практично здорових осіб. Обстежувані особи виконували на велоергометрі двоступеневе фізичне навантаження з інтенсивністю, яка відповідала 50 і 75 % належного максимального споживання кисню організмом. Тривалість навантаження дорівнювала 5 хв на кожному ступені з трихвилинним відпочинком між ними. Забір крові з ліктьової вени проводився перед велоергометрією та через 5хв після неї. У пацієнтів до та після фізичного навантаження визначали вміст дієнових кон’югатів, малонового альдегіду плазми та його активної форми вітаміну Е плазми та селену крові. Обстеження проводилось двічі – до та після прийому вітаміну Е та селену. Результати. Оскільки негайною відповіддю на велоергометрію є зміни рівня дієнових кон’югатів плазми та еритроцитів, малонового альдегіду плазми (підвищення), можна припустити, що саме вони беруть участь у формуванні первинної компенсаторної реакції у відповідь на фізичне напруження в осіб з артеріальною гіпертензією. Таким чином, нижчий рівень дієнових кон’югатів плазми та еритроцитів, малонового альдегіду плазми свідчить про покращення антиоксидантного захисту в пацієнтів з артеріальною гіпертензією після прийому вітаміну Е та селену як до, так і після фізичного навантаження
This study aims to determine and compare the content of diene conjugates, plasma malondialdehyde and its active form, plasma vitamin E and blood selenium in patients with stage II hypertension before and after dosed exercise before and after taking vitamin E and selenium. Conclusions. Since the immediate response to bicycle ergometry is changes in the level of diene conjugates of plasma and erythrocytes and malondialdehyde of plasma (increase), it can be assumed that they are involved in the formation of the primary compensatory reaction in response to physical exertion in individuals with arterial hypertension. Thus, lower levels of plasma and erythrocyte diene conjugates and plasma malondialdehyde suggest improved antioxidant defense in hypertensive patients after vitamin E and selenium supplementation both before and after exercise
Дод.точки доступу:
Дроник, І. С.
Дутка, Р. Я.
Пшик, Р. С.
Чмир, Н. В.
Рогуля, С. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Щукін, Д. В.
Здійснимість і безпека деяких хірургічних маневрів при проведенні венокавотромбектомії у пацієнтів із внутрішньовенозним поширенням нирково-клітинного раку [Текст] = Feasibility and safety of some surgical maneuvers during vena cava thrombectomy in patients with intra venous spread of renal cell carcinoma / Д. В. Щукін, О. О. Маковозов // Буковинський медичний вісник. - 2023. - Т. 27, № 2. - С. 36-42. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ПОЧЕК НОВООБРАЗОВАНИЯ -- KIDNEY NEOPLASMS (осложнения, патофизиология, хирургия, этиология)
КРОВЕНОСНЫХ СОСУДОВ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- VASCULAR NEOPLASMS (осложнения, патофизиология, хирургия, этиология)
ТРОМБОЗ ВЕНОЗНЫЙ -- VENOUS THROMBOSIS (патофизиология, хирургия)
ПОЛАЯ ВЕНА, НИЖНЯЯ -- VENA CAVA, INFERIOR (патофизиология, хирургия)
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- INTRAOPERATIVE COMPLICATIONS (профилактика и контроль)
МИКРОХИРУРГИЯ -- MICROSURGERY (методы, тенденции)
Анотація: Мета дослідження – аналіз здійснимості та безпеки деяких складних хірургічних маневрів при виконанні венокавотромбектомії. Матеріал і методи. У дослідження включено 78 (62,9%) чоловіків і 46 (37,1%) жінок. Вік хворих у середньому дорівнював (58,4±10,5) років. Правобічні пухлини були у 82 (66,1%) випадках, лівобічні - у 42 (33,9%). Кавальні тромби мали I, II, II і IV рівні відповідно в 35 (28,2%), 36 (29%), 27 (21,8%) і 26 (21%) спостереженнях. Усі операції проводили без використання штучного кровообігу. Результати дослідження. Мобілізація печінки була технічно складною у 17,8% спостережень і супроводжувалася 17 (37,8%) інтраопераційними ускладненнями у 13 (28,9%) пацієнтів. Найважчими ускладненнями були травма печінкової паренхіми (11,1%) і головних печінкових вен (11,1%). Доступ до супрадіафрагмального відділу НПВ і правого передсердя здійснений у всіх спостереженнях з рівнем інтраопераційних ускладнень 8,8%. Пошкоджень правого діафрагмального нерва не відзначено в жодному зі спостережень. У 2 (5,9%) пацієнтів з атріальними тромбами відзначено розтин правої плевральної порожнини. Ще в одного (2,9%) хворого мало місце пошкодження задньої стінки нижньої порожнистої вени на рівні її інтраперикардіального сегмента. Пальпація верхівки тромбу і milking maneuvre були успішними відповідно у 83,1% і 90% пацієнтів. Висновок. Видалення пухлинних тромбів НПВ нирок, за новоутворень, являє собою складне хірургічне втручання. Воно вимагає використання великої кількості спеціальних хірургічних маневрів і технік, які складно здійснити у 10% пацієнтів і можуть супроводжуватися важкими інтраопераційними ускладненнями
The aim of the study is to analyse the feasibility and safety of some complex surgical manoeuvres during vena cava trombectomy. Material and Methods. The study included 78 (62.9%) men and 46 (37.1%) women. The average age of patients was 58.4±10.5 years. There were right-sided tumours in 82 (66.1%) cases and left-sided tumours in 42 (33.9%). Caval thrombi were of levels I, II, II, and IV, respectively, in 35 (28.2%), 36 (29%), 27 (21.8%) and 26 (21%) observations. All operations were performed without the use of artificial circulation. Results of the study. Liver mobilization was technically difficult in 17.8% of observations and was accompanied by 17 (37.8%) intraoperative complications in 13 (28.9%) patients. The most severe complications were injuries to the hepatic parenchyma (11.1%) and the main hepatic veins (11.1%). Access to the supradiaphragmatic section of the LAA and the right atrium was feasible in all observations with an intraoperative complication rate of 8.8%. No damage to the right diaphragmatic nerve was noted in any of the observations. The right pleural cavity was opened in 2 (5.9%) patients with atrial thrombi. Another patient (2.9%) had damage to the posterior wall of the inferior vena cava at the level of its intrapericardial segment. Thrombus apex palpation and milking maneuver were successful in 83.1% and 90% of patients, respectively. Conclusion. Removal of tumour thrombi from the IVC for renal neoplasms is a complex surgical intervention. It requires the use of a large number of special surgical manoeuvres and techniques, which are difficult to perform in 10% of patients and may be accompanied by severe intraoperative complications
Дод.точки доступу:
Маковозов, О. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Shurma, A. I.
Analysis of prognostic factors in patients with acute peritonitis [Текст] = Аналіз прогностичних факторів у хворих на гострий перитоніт / A. I. Shurma, F. V. Grynchuk // Буковинський медичний вісник. - 2023. - Т. 27, № 2. - С. 43-47. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RETROSPECTIVE STUDIES
ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS (осложнения, патофизиология, хирургия, этиология)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Prediction of postoperative complications (POC) is an important element in the choice of treatment tactics for acute peritonitis (AP). Many methods have been proposed for this. However, none of these methods have sufficient recognition. Most prognostic scales determine the risk of complications only after surgery. Therefore, the issue of developing an informative prognostic scale remains relevant. The aim of the study was to evaluate prognostic factors in patients with acute peritonitis. Materials and Methods. Retrospective analysis of the results of treatment of 212 patients with AP. 65 patients had POC. 22 patients died. Analysis of clinical, anthropometric data, laboratory examination results, criteria of MPI, PIPAS, WSES Sepsis Severity Score (WSSS), Charlson Comorbidity Index (CCI) was performed. Analysis of Variance (ANOVA) and Neural Network Bayesian Classifier were used to assess the influence of factors. Results. None of the studied criteria is sufficient for prediction. MPI, PIPAS, WSSS have the greatest influence on the probability of POC occurrence in AP. But these indicators can be determined only after the operation. Therefore, we separately used a cumulative assessment of indicators that can be determined before surgery and after surgery. Multifactor ANOVA with preoperative parameters: diagnosis, clinical signs of AP, body temperature, CCI, systolic blood pressure (SBP) showed that since 5 P-values are less than 0.05, combination of these factors have a statistically significant effect on POC at the 95.0% confidence level. Multifactor ANOVA with indicators of diagnosis, body temperature, CCI, SBP, WSSS or PIPAS showed that since 5 P-values are less than 0.05, combination of these factors have a statistically significant effect on POC at the 95.0% confidence level. Conclusions 1. Criteria MPI, PIPAS, WSSS have the greatest influence on the probability of POC occurrence in AP, but none of these criteria is sufficient alone. 2. The set of indicators of diagnosis, clinical signs of peritonitis before surgery, body temperature, CCI, SBP have a statistically significant effect on POC at the 95.0% confidence level before surgery. 3. The combination of indicators of diagnosis, body temperature, CCI, SBP, WSSS or PIPAS have a statistically significant effect on POC at the 95.0% confidence level after surgery. 4. The creation of a reliable prognostic scale is possible using a complex of the described factors
Прогнозування післяопераційних ускладнень (ПОУ) є важливим елементом у виборі тактики лікування гострого перитоніту (ГП). Для цього запропоновано багато методів. Однак жоден із цих методів не має достатнього визнання. Більшість прогностичних шкал визначають ризик ускладнень тільки після операції. Тому актуальним залишається питання розробки інформативної прогностичної шкали. Мета дослідження – оцінити прогностичні фактори у хворих на гострий перитоніт. Матеріал і методи. Ретроспективний аналіз результатів лікування 212 хворих на ГП. 65 пацієнтів мали ПОУ. Померло 22 хворих. Проведено аналіз клінічних, антропометричних даних, результатів лабораторних досліджень, критеріїв Мангаймського перитонітного індексу (MПI), PIPAS, WSES Sepsis Severity Score (WSSS), індекс коморбідності Чарлсона (ІКЧ). Для оцінки впливу факторів використовували дисперсійний аналіз (ДА) і Neural Network Bayesian Classifier. Результати. Жоден із досліджуваних критеріїв не є достатнім для прогнозування. Найбільший вплив на ймовірність виникнення ПОУ при ГП мають MПI, PIPAS, WSSS. Але ці показники можна визначити тільки після операції. Тому ми окремо використали сукупну оцінку показників, які можна визначити до і після операції. Багатофакторний ДА з передопераційними параметрами: діагноз, клінічні ознаки ГП, температура тіла, ІКЧ, систолічний артеріальний тиск (САТ) показав, що оскільки P-критерій цих 5 факторів менше 0,05, їх комбінація має статистично значущий вплив на ПОУ на 95,0% довірчому рівні. Висновки. 1. Критерії MPI, PIPAS, WSSS мають найбільший вплив на ймовірність виникнення ПОУ при ГП, але жоден із цих критеріїв сам по собі не є достатнім. 2. Сукупність показників діагнозу, клінічних ознак перитоніту до операції, температури тіла, ІКЧ, САТ мають статистично значущий вплив на ПОУ на 95,0% довірчому рівні до операції. 3. Комбінація показників діагностики, температури тіла, CCI, SBP, WSSS або PIPAS має статистично значущий вплив на ПОУ на 95,0% довірчому рівні після операції. 4. Створення надійної прогностичної шкали можливе за допомогою комплексу описаних факторів
Дод.точки доступу:
Grynchuk, F. V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Ремоделювання та регрес гіпертрофії лівого шлуночка у хворих на артеріальну гіпертензію (огляд літератури) [Текст] = Remodeling and regression of left ventricular hypertrophy in patients with arterial hypertension (literature review) / С. В. Білецький [та ін.] // Буковинський медичний вісник. - 2023. - Т. 27, № 2. - С. 48-52. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ОБЗОР -- REVIEW
СЕРДЦА ЖЕЛУДОЧКА ЛЕВОГО ГИПЕРТРОФИЯ -- HYPERTROPHY, LEFT VENTRICULAR (осложнения, патофизиология, этиология)
СЕРДЦА ЖЕЛУДОЧКА РЕМОДЕЛИРОВАНИЕ -- VENTRICULAR REMODELING
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (осложнения, патофизиология, терапия, этиология)
АНГИОТЕНЗИН-ПРЕВРАЩАЮЩЕГО ФЕРМЕНТА ИНГИБИТОРЫ -- ANGIOTENSIN-CONVERTING ENZYME INHIBITORS (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
Анотація: Наводяться дані літератури про патогенез гіпертрофії та ремоделювання лівого шлуночка (ЛШ) серця у хворих на артеріальну гіпертензію (АГ), регрес гіпертрофії ЛШ (ГЛШ) під впливом антигіпертензивного лікування. Ремоделювання серця – це його структурно-геометричні зміни, що виникають під дією патологічного чинника: збільшення числа саркомерів, довжини і товщини кардіоміоцитів, збільшення або зменшення товщини стінок, збільшення розміру порожнини шлуночка. У патогенезі гіпертрофії та ремоделювання міокарда при АГ та серцевій недостатності центральну роль займає ренін-ангіотензин-альдостеронова система (РААС). ГЛШ є одним із найважливіших предикторів серцево-судинних подій, включаючи інфаркт міокарда, інсульт, небезпечні для життя шлуночкові аритмії, смертність від серцево-судинних захворювань та загальну смертність. Доведено, що лікування інгібіторами ангіотензинперетворювального ферменту (іАПФ), дигідропіридиновими блокаторами кальцієвих каналів (БКК) блокаторами рецепторів АТ ІІ (БРА), сприяє зворотному розвитку ГЛШ, а також регресу процесів ремоделювання серцевого м’яза. Виявлено, що іАПФ більш ефективні у досягненні регресії ГЛШ у хворих на АГ порівняно з БКК та β-блокаторами. Ранній початок антигіпертензивної терапії і увага до метаболічних аспектів є критично важливими для уникнення необоротної ГЛШ. У рекомендаціях ESH/ESC 2018 р. зазначено, що іАПФ та БРА ефективні у запобіганні або регресії ГЛШ у хворих на АГ, а β-блокатори дещо менш ефективні, ніж блокатори РААС та БКК. Мета роботи – систематизувати сучасні дані літератури про патогенез ремоделювання лівого шлуночка серця у хворих на артеріальну гіпертензію, роль антигіпертензивної терапії у регресі гіпертрофії лівого шлуночка. Висновок. На сьогодні сформульована концепція про роль ренін-ангіотензин-альдостеронової системи в патогенезі гіпертрофії та ремоделюванні лівого шлуночка у хворих на артеріальну гіпертензію. Найбільш ефективні у запобіганні або регресії гіпертрофії лівого шлуночка хворих на артеріальну гіпертензію є інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту та блокатори рецепторів ангіотензину ІІ
The article contains literature information concerning the pathogenesis of hypertrophy and remodeling of the left ventricle (LV) of the heart in patients with arterial hypertension (AH), regression of left ventricular hypertrophy (LVH) under the influence of anti-hypertensive treatment. Remodeling of the heart is its structural geometrical changes occurring under the influence of pathological factors: increasing the number of sarcomeres, length and thickness of cardiomyocytes, increasing or decreasing the wall thickness, and enlargement of the ventricular cavity. The renin-angiotensin-aldosterone system (RAAS) plays a central role in the pathogenesis of hypertrophy and remodeling of the myocardium with AH and heart failure. LVH is one of the most significant predictors of cardiovascular events, including myocardial infarction, stroke, life-threatening ventricular arrhythmias, mortality from cardiovascular diseases, and general mortality. Treatment with angiotensin-converting enzyme inhibitors (ACEI), dihydropyridine calcium channel blockers (CCB), АТ ІІ receptor blockers (ARB) promotes reverse development of LVH and regression of the processes of the heart muscle remodeling. ACEIs are found to be more effective in achieving regression of LVH in patients with AH compared to CCB and beta-blockers. An early beginning of anti-hypertensive therapy and attention to metabolic aspects are critically important to avoid irreversible LVH. The ESH/ESC recommendations (2018) indicate that ACEI and ARB are effective for the prevention or regression of LVH in patients with AH, and beta-blockers are less effective than RAAS blockers and CCB. Objective: to systematize literature data about the pathogenesis of the left ventricle remodeling in patients with arterial hypertension, and the role of anti-hypertensive therapy in the regression of left ventricular hypertrophy. Conclusion. Today, the concept about the role of the renin-angiotensin-aldosterone system in the pathogenesis of hypertrophy and remodeling of the left ventricle in patients with arterial hypertension has been formulated. Angiotensin-converting enzyme inhibitors and angiotensin II receptor blockers are the most effective in the prevention or regression of left ventricular hypertrophy in patients with arterial hypertension
Дод.точки доступу:
Білецький, С. В.
Сидорчук, Л. П.
Казанцева, Т. В.
Петринич, О. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Остеопороз у хворих на хронічні захворювання печінки: патогенез, діагностика та лікування [Текст] = Osteoporosis in patients with chronic liver disease: pathogenesis, diagnosis and treatment / Т. В. Ткаченко [та ін.] // Буковинський медичний вісник. - 2023. - Т. 27, № 2. - С. 53-59. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ОБЗОР -- REVIEW
ОСТЕОПОРОЗ -- OSTEOPOROSIS (диагностика, осложнения, патофизиология, терапия, этиология)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
ПЕЧЕНИ БОЛЕЗНИ -- LIVER DISEASES (диагностика, метаболизм, патофизиология, терапия, этиология)
КОМБИНИРОВАННОЕ ЛЕЧЕБНОЕ ВОЗДЕЙСТВИЕ -- COMBINED MODALITY THERAPY (использование, статистика, тенденции)
ДИФОСФОНАТЫ -- DIPHOSPHONATES (анализ)
Анотація: Остеопороз (ОП) є частим ускладненням у пацієнтів із хронічними захворюваннями печінки (ХЗП), яке залишається поза увагою клініцистів. Близько 30% пацієнтів із ХЗП страждають на ОП. Підвищений ризик переломів у хворих на ХЗП має серйозне соціально-економічне навантаження на систему охорони здоров’я та вимагає більш ефективних заходів профілактики, діагностики та лікування. Мета дослідження – описати патофізіологічні механізми розвитку ОП при ХЗП та існуючі діагностичні та терапевтичні підходи при веденні таких пацієнтів. Пошук у базі даних PubMed за ключовими словами «osteoporosis, bone disease, chronic liver diseases, liver cirrhosis» дозволив відібрати 42 джерела, опублікованих у 2001 – 2023 роках. У даному огляді узагальнено потенційні механізми, що лежать в основі та можуть сприяти розвитку ОП при ХЗП. До них відносять зміни метаболізму вітаміну D і кальцію, дефіцит вітаміну К, гормональна дизрегуляція, вивільнення цитокінів, склеростину, зміни мікробіоти кишківнику, дефіцит інсуліноподібного фактора росту-1(ІФР-1) та ефекти, спричинені прийомом ліків. Розглянуто поширеність, фактори ризику, діагностика, стратегії скринінгу та лікування ОП у пацієнтів з ХЗП
Osteoporosis (OP) is a common complication in patients with chronic liver disease (CLD), which remains under the radar of clinicians. About 30% of patients with CLD suffer from OP. The increased risk of fractures in patients with CLD poses a serious socio-economic burden on the healthcare system and requires more effective measures of prevention, diagnosis, and treatment. The purpose of this review is to describe the pathophysiological mechanisms of OP development in CLD and existing diagnostic and therapeutic approaches in the management of such patients. The search in the PubMed database using the keywords "osteoporosis, bone disease, chronic liver diseases, liver cirrhosis" allowed us to select 42 sources published in 2001 – 2023. This review summarises potential mechanisms that underlie and may contribute to the development of OP in CLD. These include changes in vitamin D and calcium metabolism, vitamin K deficiency, hormonal dysregulation, the release of cytokines, sclerostin, changes in gut microbiota, deficiency of insulin-like growth factor-1 (IGF-1), and effects caused by drug intake. The prevalence, risk factors, diagnosis, screening strategies, and treatment of OP in patients with CLD are discussed
Дод.точки доступу:
Ткаченко, Т. В.
Пентюк, Н. О.
Пентюк, Л. О.
Томашкевич, Г. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Роговий, Ю. Є.
Роль таксономії Бенджаміна Блума в поліпшенні засвоєння базових теоретичних і клінічних дисциплін [Текст] = The role of Benjamin Bloom’s taxonomy in improving the mastery of basic theoretical and clinical disciplines / Ю. Є. Роговий, В. В. Білоокий, О. В. Геруш // Буковинський медичний вісник. - 2023. - Т. 27, № 2. - С. 60-63. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
МОДЕЛИ ОБУЧЕНИЯ -- MODELS, EDUCATIONAL
МЕДИЦИНА ИНТЕГРАТИВНАЯ -- INTEGRATIVE MEDICINE (обучение, организация и управление, тенденции)
КОГНИТИВНАЯ НАУКА -- COGNITIVE SCIENCE (обучение, тенденции)
СОЦИАЛЬНЫЕ ЦЕННОСТИ -- SOCIAL VALUES
ПСИХОЛОГИЧЕСКАЯ УСТОЙЧИВОСТЬ -- RESILIENCE, PSYCHOLOGICAL
МЕДИЦИНСКАЯ ПРАКТИЧЕСКАЯ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ -- PROFESSIONAL PRACTICE (организация и управление, тенденции)
Кл.слова (ненормовані):
Таксономия Блума
Анотація: Відомо, що рівні засвоєння навчального матеріалу в таксономії мають відмінності залежно від типу цілей навчання: когнітивних (знання), афективних (ціннісні орієнтації) та психомоторних (рухові навички). Вищезазначене є вагомим чинником для формування усвідомлення діяльності лікаря і фармацевта на практиці з використанням інтегративного принципу патофізіології. Мета роботи – захистити положення, що впровадження технологій таксономії Бенджаміна Блума в навчальний процес сприятиме поліпшенню підготовки фахівців медиків та фармацевтів із суттєвим покращанням якості засвоєння базових теоретичних та клінічних дисциплін. Матеріал і методи. Провести аналіз поліпшення якості засвоєння базових теоретичних та клінічних дисциплін за допомогою впровадження таксономії Бенджаміна Блума з послідовною реалізацією на різних рівнях викладання когнітивних (знання), афективних (ціннісних орієнтацій) і психомоторних (рухових навичок) цілей навчання. Результати. Реалізація кожної навчальної цілі відбувається на різних рівнях їх засвоєння. Так, для когнітивних цілей рівнями засвоєння є: 1 – знання, 2 – розуміння, 3 – застосування, 4 – аналіз, 5 – синтез, 6 – оцінка, 7 – творчість. Для афективних цілей: 1 – сприйняття, 2 – реагування, 3 – засвоєння ціннісних орієнтацій, 4 – організація ціннісних орієнтацій, 5 – поширення ціннісних орієнтацій на діяльність. Для психомоторних: 1 -імітація, 2 – відтворення маніпуляцій, 3 – досягнення точності, 4 – поєднання, 5 - натуралізація. Висновки. Використання технологій таксономії Бенджаміна Блума когнітивних, емоційних та психомоторних цілей, об’єднаних в єдине ціле, дає можливість істотно покращити якість навчального процесу із застосуванням інтегративного принципу патофізіології, що сприятиме ефективній реалізації компетентісного підходу та всебічно сприятиме формуванню усвідомлення діяльності лікаря та фармацевта на практиці із поліпшенням засвоєння базових теоретичних і клінічних дисциплін
It is known that the levels of assimilation of educational material in the taxonomy differ depending on the type of learning goals: cognitive (knowledge), affective (value orientations) and psychomotor (motor skills). The above is a significant factor for the formation of awareness of the activity of a pharmacist in practice using an integrative approach to pathophysiology. Objective. To protect the position that the introduction of Benjamin Bloom's taxonomy technologies into the educational process will contribute to the improvement of the training of medical specialists and pharmacists and significantly refine the quality of mastering basic theoretical and clinical disciplines. Material and methods. To conduct an analysis of improving the quality of mastering basic theoretical and clinical disciplines by implementing Benjamin Bloom's taxonomy with consistent implementation at different levels of mastering cognitive (knowledge), affective (value orientations), and psychomotor (motor skills) learning goals. Results. The implementation of each educational goal takes place at different levels of their assimilation. So, for cognitive purposes, the levels of learning are as follows: 1 - knowledge, 2 - understanding, 3 - application, 4 - analysis, 5 - synthesis, 6 - evaluation, 7 - creativity. For affective purposes are: 1 - perception, 2 - response, 3 - assimilation of value orientations, 4-organization of value orientations, 5 - distribution of value orientations to activity. For psychomotor are as follows: 1- imitation, 2- reproduction of manipulations, 3- achievement of accuracy, 4 - combination, 5 - naturalization. Conclusions. The use of the technologies of Benjamin Bloom's taxonomy of cognitive, emotional and psychomotor goals combined into a single entity makes it possible to significantly improve the quality of the educational process using the integrative principle pathophysiology, which will contribute to the effective implementation of a competent approach and comprehensively contribute to the formation of awareness of the activity of the doctor's and pharmacist in practice with improvement mastering basic theoretical and clinical disciplines
Дод.точки доступу:
Білоокий, В. В.
Геруш, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Комунікація, як складова компетенція симуляційного навчання [Текст] = Communication as a component of simulation training competence / Л. Д. Тодоріко [та ін.] // Буковинський медичний вісник. - 2023. - Т. 27, № 2. - С. 64-70. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ИНФОРМАЦИИ И КОММУНИКАЦИИ СРЕДСТВА -- COMMUNICATIONS MEDIA (снабжение и распределение, тенденции)
МОДЕЛИ ОБУЧЕНИЯ -- MODELS, EDUCATIONAL
КЛИНИЧЕСКАЯ ПРАКТИКА СТУДЕНТОВ -- CLINICAL CLERKSHIP (методы, организация и управление, тенденции)
ОБРАЗОВАНИЕ И ПРАКТИЧЕСКОЕ ОБУЧЕНИЕ МЕДРАБОТНИКОВ -- EDUCATION, PUBLIC HEALTH PROFESSIONAL (методы, организация и управление, тенденции)
Анотація: Медична освіта в Україні є невід’ємною частиною національної системи освіти та охорони здоров’я. Медична освіта особливо важлива та актуальна на сьогоднішній день, в умовах війни, коли підвищуються вимоги до майбутнього професіонала. Симуляційне навчання – обов'язковий компонент професійної підготовки, що використовується як модель професійної діяльності з метою надання можливостей кожному навчитися виконувати професійну навичку чи її елемент відповідно до професійних стандартів надання медичної допомоги. У змісті поняття педагогічної компетентності інтегруються теоретичні психолого-педагогічні знання, практичні вміння, досвід і важливі для педагогічної роботи якості особистості, серед яких варто відзначити потребу самовдосконалення, наявність критичного мислення, прагнення до творчості, любов до професії. Мета роботи - визначити роль комунікацій як складової компетенції у навчанні в умовах сучасних реалій. Матеріал і методи. Проаналізовано роль комунікації, як складової компетенції симуляційного навчання та дані доступних вітчизняних і зарубіжних публікацій, що містять інформацію про ймовірні шляхи вдосконалення вищої медичної освіти. Результати та обговорення. Вектор медичної освіти спрямований насамперед на формування компетенцій, які, відповідно, направлені на освітню діяльність: лекції, семінари, дистанційні модулі тощо. Проте саме теоретична база є першим етапом на шляху до засвоєння всієї матриці компетенцій спеціаліста, а отримані знання вимагають подальшого підкріплення практичними вміннями. Перший практичний досвід «без страху» за неправильне виконання і без ризику для пацієнта студент отримує саме за допомогою симуляційної методики. Симуляційні методи навчання вже досить широко увійшли до сучасного освітнього процесу і, незалежно від ступеня складності манекена, використовуються на практичних заняттях для формування загальнопрофесійних та професійних компетенцій майбутнього спеціаліста. Основою, на якій будується тренінг, є знання, тому їх слід проводити після засвоєння теоретичного матеріалу на лекціях, семінарах, круглих столах, відео-конференціях та подальшої оцінки рівня набутих знань (опитування, тестування). Таким чином, тренінг – це процес активного навчання, метою якого є закріплення знань та засвоєння умінь та навичок. У традиційному розумінні симуляційний тренінг являє собою практичне заняття з використанням симуляційних технологій, що включає поглиблене вивчення теоретичного матеріалу на попередньому етапі і виконання прикладних практичних завдань із наступним зворотним зв'язком, наприклад, розбором результатів заняття самими студентами спільно з викладачем на дебрифінгу. Висновки. Розвиток медичної освіти та підготовка конкурентноспроможного фахівця є актуальним питанням сучасної освіти, тим паче в умовах воєнного стану в країні. Виникає необхідність впровадження нових методів та підходів до формування професійних якостей майбутнього медичного фахівця. В умовах реформування медичної освіти, на основі отриманих теоретичних знань важливим є підвищення рівня професіоналізму через покращення практичної взаємодії студента з пацієнтом. Симуляційне відпрацювання практичних компетенцій, підвищення рівня комунікативних навичок дозволить сформувати стійкі кваліфікаційні навики випускників вищих медичних закладів, що, відповідно, дозволить забезпечити практичну охорону здоров’я висококваліфікованими фахівцями
Medical education in Ukraine is an integral part of the national system of education and health care. Medical education is especially important and relevant today, in the conditions of war, when the requirements for the future professional are increasing. Simulation training is a mandatory component of professional training, which is used as a model of professional activity in order to provide opportunities for everyone to learn to perform a professional skill or its element in accordance with professional standards of providing medical care. The content of the concept of pedagogical competence integrates theoretical psychological and pedagogical knowledge, practical skills, experience, and personal qualities important for pedagogical work, among which it is worth noting the need for self-improvement, the presence of critical thinking, the desire for creativity, and love for the profession. Aim. To determine the role of communications as a component of competence in education in the conditions of modern realities. Materials and methods. The role of communication as a component of the competence of simulation training and the data of available national and foreign publications containing information on possible ways to improve higher medical education are analyzed. Results and discussion. The vector of medical education is aimed primarily at the formation of competencies, which, accordingly, are directed to educational activities: lectures, seminars, remote modules, etc. However, it is the theoretical base that is the first stage on the way to mastering the entire matrix of specialist competencies, and the acquired knowledge requires further reinforcement with practical skills. The student gets the first practical experience "without fear" of incorrect execution and risk for the patient precisely with the help of simulation techniques. Simulation teaching methods have already become quite widespread in the modern educational process and, regardless of the degree of complexity of the mannequin, are used in practical classes to form the general professional and professional competencies of the future specialist. The basis on which the training is built is knowledge, so they should be conducted after learning the theoretical material at lectures, seminars, round tables, video conferences and further assessment of the level of acquired knowledge (surveys, tests). Thus, training is a process of active learning, the purpose of which is to consolidate knowledge and master skills. In the traditional sense, simulation training is a practical session using simulation technologies, which includes an in-depth study of theoretical material at the previous stage and the implementation of applied practical tasks with subsequent feedback, for example, analysis of the results of the session by the students themselves together with the teacher at a debriefing. Conclusions. The development of medical education and training of a competitive specialist is an urgent issue of modern education, especially in the conditions of martial law in the country. There is a need to introduce new methods and approaches to the formation of professional qualities of the future medical specialist. In the conditions of reforming medical education, it is essential to increase the level of professionalism on the basis of the obtained theoretical knowledge through the improvement of the practical interaction of the student with the patient. Simulation training of practical competencies and improvement of communication skills will help develop sustainable qualification skills of graduates of higher medical institutions, ensuring that highly qualified specialists provide practical health care
Дод.точки доступу:
Тодоріко, Л. Д.
Шевченко, О. С.
Єременчук, І. В.
Тодеріка, Я. І.
Денежко, А. В.
Мойсей, Л. В.
Миронюк, А. Р.
Побігун, Д. В.
Качур, М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Антоніо Скарпа. Внесок ученого в історію медичного мистецтва [Текст] = Antonio Scarpa. Scientist's contribution to the history of medical art / В. В. Кривецький [та ін.] // Буковинський медичний вісник. - 2023. - Т. 27, № 2. - С. 71-75. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ЛИЧНОСТИ ВЫДАЮЩИЕСЯ -- FAMOUS PERSONS
УХО ВНУТРЕННЕЕ -- EAR, INNER (анатомия и гистология)
ВЕСТИБУЛЯРНЫЙ АППАРАТ ЛАБИРИНТА -- VESTIBULE, LABYRINTH (анатомия и гистология)
ГАНГЛИИ -- GANGLIA (анатомия и гистология)
АТЛАСЫ -- ATLASES
Анотація: Внесок італійців у медичну галузь неможливо заперечити, проте багато з італійських учених і досі залишаються забутими чи маловідомими для звичайного медика чи студента, не кажучи вже про людей, не пов’язаних із медициною, незважаючи на їхнє відкриття та видатну працю з її результатами та впливом. Італійський учений Антоніо Скарпа здійснив значний внесок у розвиток медицини, проте його внесок залишається забутим багатьма лікарями та вченими, а про існування такого науковця і його працю знають лиш одиниці. Першим відкриттям Скарпи, що зробило його відомим, був далеко не стегновий трикутник. Антоніо Скарпа - перший, хто у своїх дослідженнях описав мембранний лабіринт вуха та вестибулярний ганглій. Він опублікував свою першу роботу «Анатомічні спостереження за будовою круглого вікна вуха, або вторинної барабанної перетинки». Скарпа розпочав дослідження нервової системи та опублікував свої спостереження за анатомією гангліїв і сплетень у 1779 році, що стало передвісником його найважливішої роботи – неврологічного атласу, опублікованого в 1794 році. Окрім всіх умінь, Антоніо Скарпа був і талановитим художником. Усі малюнки в його роботах виконані ним особисто. Пізніше він передав це вміння, а з ним і частину роботи, своєму учню Фаустіно Андерлоні. Відкриття Скарпи проілюстровані ним особисто та його учнем, а в анатомії існує безліч епонімів, пов’язаних з ім’ям Антоніо Скарпи: трикутник Скарпи, фасція Скарпи, рідина Скарпи, нерв Скарпи та оболонка Скарпи. Переоцінити вклад Антоніо Скарпи в медицину просто неможливо, як неможливо й оцінити масштабність сліду постаті науковця на сторінках історії. Скарпові відкриття стали відправною точкою для сотень інших досліджень та праць, а його роботи стали навчальними посібниками для майбутніх медиків та науковців ще на десятки років після їх публікації і навіть після смерті Скарпи
The contribution of Italians to the medical field cannot be denied, yet, despite their discoveries and outstanding work with their results and impact, many Italian scientists still need to be remembered or known by the average physician or student and the non-medical person. The Italian scientist Antonio Scarpa significantly contributed to the development of medicine. Still, his contribution remains forgotten by many doctors and scientists, but until now, his contribution remains overlooked by many doctors and scientists, and only a few people know about the existence of such a scientist and his works. Scarpa's first discovery that made him famous was far from the femoral triangle. In his studies, Antonio Scarpa was the first to describe the membranous labyrinth of the ear and the vestibular ganglion. He published his first work "Anatomical observations on the structure of the round window of the ear, or the secondary tympanic membrane." Scarpa began researching the nervous system and published his observations on the anatomy of the ganglia and plexuses in 1779, a forerunner of his most important work, a neurological atlas published in 1794. In addition to all his skills, Antonio Scarpa was also a talented artist. All the drawings in his works were made by him personally. He later passed on this skill, and this part of the work, to his student Faustino Anderloni. All of Scarpa's discoveries were illustrated by him and his student, and in anatomy there are many eponyms associated with the name of Antonio Scarpa: Scarpa's triangle, Scarpa's fascia, Scarpa's fluid, Scarpa's nerve and Scarpa's sheath. It is simply impossible to overestimate Antonio Scarpa's contribution to medicine, just as it is impossible to estimate the scale of the scientist's mark on the pages of history. Scarpa's discoveries became the starting point for hundreds of other studies and works, and his works became educational aids for future doctors and scientists decades after their publication and even after Scarpa's death
Дод.точки доступу:
Кривецький, В. В.
Кузьмак, О. О.
Проняєв, Д. В.
Кавун, М. П.
Скрапа, Антоніо (художник, учений ; 1752-1832) \про нього\

Вільних прим. немає

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)