Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=БУ5/2023/27/3<.>

Загальна кількість знайдених документів : 23
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-23

Кулаєць, Н. М.
Якість життя у хворих на фібриляцію передсердь із урахуванням фенотипу серцевої недостатності [Текст] = Quality of life in patients with atrial fibrillation taking into account the phenotype of heart failure / Н. М. Кулаєць, В. М. Кулаєць // Буковинський медичний вісник. - 2023. - Т. 27, № 3. - С. 3-9

MeSH-головна:
ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ -- ATRIAL FIBRILLATION (осложнения, патофизиология, этиология)
СЕРДЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- HEART FAILURE (осложнения, патофизиология, этиология)
ФЕНОТИП -- PHENOTYPE
МИОКАРДА РЕЗЕРВ ФРАКЦИЙ КРОВОТОКА -- FRACTIONAL FLOW RESERVE, MYOCARDIAL (физиология)
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE (психология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Фібриляція передсердь (ФП) - це медична проблема, котра часто пов’язана з кількома супутніми захворюваннями та несприятливими наслідками. У розвинених країнах хронічна серцева недостатність (ХСН), яка уражає від 2% до 3% населення, також є основною причиною захворюваності та смертності населення. Поширеність обидвох цих захворювань невпинно зростає у всьому світі. ХСН з ФП набуває все більшої медико-соціальної значущості, оскільки здатна погіршити прогноз і якість життя (ЯЖ) людини. Мета дослідження - провести оцінку якості життя хворих на фібриляцію передсердь із урахуванням фенотипу серцевої недостатності. Матеріал і методи. Обстежено 300 пацієнтів віком 45-65 років. Серед обстежених - 180 (60,0%) жінок та 120 (40,0%) чоловіків. Всі пацієнти розподілені на групи: I група (контроль, 36 практично здорових осіб); ІІ група - хворі на ХСН з ФП та збереженою фракцією викиду лівого шлуночка (СНнФВ ЛШ, n=190); IІІ група – хворі на ХСН з ФП та зниженою фракцією викиду лівого шлуночка, (СНзФВ ЛШ, n=110). Діагностику ФП, СН здійснювали згідно з клінічним протоколом надання медичної допомоги хворим із фібриляцією передсердь, серцевою недостатністю, затвердженими Наказом МОЗ України від 03.07.2006 №436. Якість життя (ЯЖ) хворих оцінювалась за допомогою неспецифічного опитувальника Medical Outcomes Study 36-Item Short-Form Health Survey (MOS SF-36) та Міннесотського опитувальника для пацієнтів із серцевою недостатністю (Minnesota living with heart failure questionnaire, MLHFQ). Результати дослідження. Проведена оцінка якості життя в обстежених пацієнтів свідчить, що найвищі показники якості життя за шкалами фізичного та психічного здоров’я (p0,05) встановлені в контрольній групі. За результами анкетування по Міннесотському опитувальнику (MLHFQ) вищі показники були у пацієнтів із СНзФВ та ФП, які свідчать про гіршу якість життя (p0,05). У хворих на ХСН з ФП виявлені достовірні відмінності, порівняно з контрольною групою, за шкалами фізичного (p0,05), фізично-рольового функціонування (p0,05), інтенсивності болю (p0,05) та емоційно-рольового функціонування (p0,05). Виявлено, що в пацієнтів зі зниженою фракцією викиду лівого шлуночка, порівняно з хворими зі збереженою фракцією викиду лівого шлуночка, відбувається достовірне зниження показників якості життя практично за усіма шкалами SF-36: фізичного функціонування (p0,05), рольового функціонування (p0,05), тілесного болю (p0,05), загального здоров'я (p0,05), життєвої активності (p0,05). Доведено, що чоловіча стать (p0,05), вік старше 65 років (p0,05), більший індекс маси тіла (ІМТ, p0,05), порушення толерантності до вуглеводів/цукровий діабет 2-го типу (p0,05) та артеріальна гіпертензія (p0,05) були факторами, асоційованими із СНзФВ ЛШ та, відповідно, більш низькими балами ЯЖ за опитувальником SF-36. Вірогідної залежності щодо паління (p0,05) та гіперліпідемії (p0,05) у компоненти фізичного та психічного здоров’я у пацієнтів з ХСН та ФП не встановлено. Висновки. За результами анкетування по Міннесотському опитувальнику (MLHFQ) вищі показники були у пацієнтів із СНзФВ та ФП, які свідчать про гіршу якість життя (p0,05). В обстежених хворих на хронічну серцеву недостатність з фібриляцією передсердь виявляли зниження показників якості життя порівняно з контрольною групою за всіма шкалами опитувальника SF-36 (p0,05). Встановлено достовірні відмінності, порівняно з контрольною групою, за шкалами фізичного (p0,05), фізично-рольового функціонування (p0,05), інтенсивності болю (p0,05) та емоційно-рольового функціонування (p0,05). Встановлено, що у пацієнтів зі зниженою фракцією викиду лівого шлуночка, порівняно з хворими зі збереженою фракцією викиду лівого шлуночка, відбувається достовірне зниження показників якості життя практично за усіма шкалами SF-36: фізичного функціонування (p0,05), рольового функціонування (p0,05), тілесного болю (p0,05), загального здоров'я (p0,05), життєвої активності (p0,05). У той же час, за шкалами соціального функціонування та психічного здоров'я вірогідних відмінностей, залежно від фракції викиду лівого шлуночка, при фібриляції передсердь не встановлено (p0,05)
Atrial fibrillation (AF) is a medical problem often associated with several comorbidities and adverse outcomes. In developed countries, chronic heart failure (CHF), which affects 2% to 3% of the population, is also a major cause of morbidity and mortality. The prevalence of both of these diseases is steadily increasing worldwide. CHF with AF is gaining more and more medical and social significance, as it can worsen the prognosis and quality of life (QoL) of a person. The purpose. Assess the quality of life of patients with atrial fibrillation, taking into account the phenotype of heart failure. Material and methods. 300 patients aged 45-65 were examined. Among the examined were 180 (60.0%) women and 120 (40.0%) men. All patients were divided into groups: group I – control, 36 practically healthy persons; group II - patients with CHF with AF and preserved left ventricular ejection fraction (LVHF, n=190); group III - patients with HF with AF and reduced left ventricular ejection fraction (LVHF, n=110). Diagnoses of AF and HF were carried out according to the clinical protocol for providing medical care to patients with atrial fibrillation and heart failure, confirmed by the order of the Ministry of Health of Ukraine №436 of 07.03.2006. The quality of life (QoL) of the patients was assessed using a non-specific questionnaire Medical Outcomes Study 36-Item Short-Form Health Survey (MOS SF-36) and Minnesota living with heart failure questionnaire (MHFLQ). Research results. According to the results of the Minnesota Questionnaire (MLHFQ), patients with HF and AF had higher scores, indicating a worse quality of life (p0.05). The highest indicators of the quality of life according to the scale of physical and mental health (p0.05) were established in the control group. In patients with chronic heart failure with atrial fibrillation, significant differences were found, compared to the control group, on the scales of physical (p0.05), physical-role functioning (p0.05), pain intensity (p0.05) and emotional role functioning (p0.05). It was found that in patients with a reduced left ventricular ejection fraction, compared to patients with a preserved left ventricular ejection fraction, a significant decrease in quality of life indicators on almost all SF-36 scales was set: physical functioning (p0.05), role functioning (p 0.05), body pain (p0.05), general health (p0.05), vital activity (p0.05). It has been proven that male gender (p0.05), age over 65 years (p0.05), increased body mass index (BMI, p0.05), impaired glucose tolerance/or diabetes mellitus type 2 (p 0.05) and arterial hypertension (p0.05) were factors associated with HF and, accordingly, lower quality of life scores according to the SF-36 questionnaire. Probable dependence regarding smoking (p0.05) and hyperlipidemia (p0.05) in components of physical and mental health in patients with CHF and AF were not established. Conclusion. According to the results of the Minnesota Questionnaire (MLHFQ), patients with HF and AF had higher scores, indicating a worse quality of life (p0.05). In the examined patients for chronic heart failure with atrial fibrillation, a decrease in quality of life indicators was found in comparison with the control group on all scales of the SF-36 questionnaire (p0.05). Significant differences were established, compared to the control group, on the scales of physical (p0.05), physical-role functioning (p0.05), pain intensity (p0.05) and emotional-role functioning (p0 ,05). It was found that in patients with a reduced left ventricular ejection fraction, compared to patients with a preserved left ventricular ejection fraction, there is a significant decrease in quality of life indicators on almost all SF36 scales: physical functioning (p0.05), role functioning ( p0.05), body pain (p0.05), general health (p0.05), vital activity (p0.05). At the same time, on the scales of social functioning and mental health, there were no significant differences, depending on the left ventricular ejection fraction in atrial fibrillation (p0.05)
Дод.точки доступу:
Кулаєць, В. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Токар, П. Ю.
Дисбаланс гормонів фетоплацентарного комплексу як фактор розвитку передчасних пологів [Текст] = Hormone imbalance of fetoplacental complex as a factor of premature birth / П. Ю. Токар, І. В. Каліновська // Буковинський медичний вісник. - 2023. - Т. 27, № 3. - С. 10-14

MeSH-головна:
ПЛАЦЕНТАРНЫЕ ФУНКЦИОНАЛЬНЫЕ ТЕСТЫ -- PLACENTAL FUNCTION TESTS (использование)
ПОЛОВЫХ ЖЕЛЕЗ ГОРМОНЫ -- GONADAL HORMONES (анализ, диагностическое применение)
РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ) -- OBSTETRIC LABOR, PREMATURE (патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
ПЛАЦЕНТАРНЫЙ ЛАКТОГЕН -- PLACENTAL LACTOGEN (анализ, диагностическое применение)
ПРОГЕСТЕРОН -- PROGESTERONE (анализ, диагностическое применение)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Попри достатню вивченість патогенетичних факторів розвитку передчасних пологів, на даний час відсутня єдина точка зору щодо особливостей патогенезу порушень функціонального стану фетоплацентарного комплексу при цьому ускладненні вагітності, не розроблені єдині методичні підходи до ранньої діагностики, відсутні стандарти обстеження і лікування вагітних з виявленими порушеннями. Мета роботи - дослідити рівень гомонів ФПК у вагітних групи ризику розвитку передчасних пологів. Матеріал і методи. До основної групи увійшли вагітні з проявами дисфункції плаценти та невиношуванням в анамнезі (50 жінок), до контрольної групи - 50 здорових вагітних. Визначення гормонів (прогестерону, естрадіолу, плацентарного лактогену) здійснювалося методом твердофазного імуноферментного аналізу. Дослідження виконували на імуноферментному аналізаторі згідно з інструкціями до вказаних наборів реактивів. Результати. Для вивчення змін гормональної функції плацентарної системи у вагітних із загрозою передчасних пологів визначали вміст гормонів естрадіолу, прогестерону та плацентарного лактогену під час вагітності. Характерно, що концентрація естрадіолу в сироватці крові вагітних основної групи нижче норми протягом усього періоду вагітності. Це призводить до зниження синтезу естрогенів і прогестерону жовтим тілом яєчника, а потім і плацентою. Зниження рівня цих гормонів, які беруть безпосередню участь у перебігу основних біохімічних і фізіологічних процесів у м'язах матки, призводить до підвищення скорочувальної активності міометрія, що, у свою чергу, проявляється явищами дисфункції плаценти та передчасними пологами. Висновок. Дослідження рівнів гормонів фетоплацентарного комплексу у вагітних групи ризику дозволить прогнозувати розвиток передчасних пологів
Despite the sufficient study of the pathogenetic factors of preterm birth, there is currently no consensus on the peculiarities of the pathogenesis of disorders of the functional state of the fetoplacental complex in this complication of pregnancy, no unified methodological approaches to early diagnosis have been developed, and there are no standards for the examination and treatment of pregnant women with detected disorders. The purpose of the work. To investigate the level of FPC hormones in pregnant women at risk of preterm birth. Materials and methods. The main group consisted of pregnant women with signs of placental dysfunction and a history of miscarriage (50 women). The control group consisted of 50 healthy pregnant women. Determination of hormones (progesterone, estradiol, placental lactogen) was carried out by the method of solid-phase enzyme immunoassay. The research was performed on an enzyme-linked immunosorbent assay according to the instructions for the specified sets of reagents. Results. The content of the hormones estradiol, progesterone and placental lactogen during pregnancy was determined to study the changes in the placental system hormonal function of pregnant women with a threat of premature birth. The concentration of estradiol in the blood serum of pregnant women of the main group was below the norm during the entire pregnancy period. It leads to a decrease in estrogens and progesterone synthesis by the corpus luteum of the ovary, and then by the placenta. A reduction of these hormone levels, which take a direct part in the flow of basic biochemical and physiological processes in the muscles of the uterus, leads to an increase in the contractile activity of the myometrium, which is shown by the phenomena of placental dysfunction and premature birth. Conclusion. Studying the levels of hormones of the fetoplacental complex in pregnant women at risk will allow predicting the development of premature birth
Дод.точки доступу:
Каліновська, І. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Вікові та анатомо-функціональні нюанси черепно-мозкової травми у дітей [Текст] = Age and anatomical-functional nuances of traumatic brain injury in children / М. Д. Процайло [та ін.] // Буковинський медичний вісник. - 2023. - Т. 27, № 3. - С. 15-20

MeSH-головна:
ПОДРОСТКИ -- ADOLESCENT (физиология)
ЧЕРЕПНО-МОЗГОВЫЕ НЕРВЫ -- CRANIAL NERVES (патофизиология)
ВОЗРАСТНЫЕ ГРУППЫ -- AGE GROUPS
ВРЕМЕННЫЕ ФАКТОРЫ -- TIME FACTORS
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Черепно-мозкова травма у дітей є серйозною медичною проблемою, яка вимагає особливої уваги та досліджень. Оскільки дитячий організм розвивається і зростає, анатомічні та функціональні особливості дітей можуть впливати на патологічні наслідки черепно-мозкової травми. Враховуючи зростаючу кількість дітей, які піддаються травмам внаслідок спортивних подій, аварій та інших факторів, розуміння особливостей цієї категорії травм може відігравати важливу роль у покращенні їхнього лікування та реабілітації. Діти реагують на травму по-іншому ніж дорослі, і можуть виявляти різні симптоми та потребувати спеціалізованої медичної допомоги та підходів до лікування та реабілітації. Розуміння цих вікових та анатомо-функціональних особливостей може сприяти покращенню діагностики та лікування черепно-мозкових травм у дітей і підвищити їхні шанси на повне одужання та нормальний розвиток. Мета дослідження – вивчити проблему черепно-мозкової травми з точки зору особливостей анатомічних та функціональних вікових особливостей дітей. Матеріал і методи. У дослідженні були залучені 154 дитини, віком від 1 місяця до 17 років які перебували на стаціонарному лікуванні в обласній дитячій лікарні протягом 2022 року. Дані анамнезу отримані шляхом опитування батьків дітей, дітей старшого віку, а також даних карт стаціонарних хворих. Базовими методами обстеження були рентгенограми, МРТ головного мозку. Результати дослідження. Найбільше черепно-мозкових травм спостерігали у дітей віком від 7 до 17 років, що становило 47,4 %. Діти віком від 3 до 6 років травмувалися часто, що становило майже 20 %, менше травмувалися старші діти (15-17 р), що відповідно становило 15 %. Найменше пошкоджень зазнавали немовлятка до року (9,7 %) та діти віком до двох років (8,4%). Найбільша кількість травмованих дітей (60,4%) спостерігалася у теплу пору року, коли вони проявляють свою активність на вулиці без належного контролю батьків. Висновок. Найбільша кількість травм головного мозку притаманна підлітковому віку, на фоні змін усіх систем організму, формуванню нових для них поведінкових реакцій, що раніше не були їм притаманним, та сприяють підвищенню травматизму. Найменше пошкоджень зазнавали немовлята, що зумовлено анатомічними особливостями будови голівки дитини
Traumatic brain injury in children is a serious medical problem that requires special attention and research. As the child's body develops and grows, the anatomical and functional characteristics of children can affect the pathological consequences of traumatic brain injury. Given the growing number of children who are injured in sports events, accidents and other factors, understanding the characteristics of this category of injury can play an important role in improving their treatment and rehabilitation. Children respond to injury differently than adults and may exhibit different symptoms and require specialized medical care and approaches to treatment and rehabilitation. Understanding these age and anatomical and functional differences can help improve the diagnosis and treatment of brain injury in children and increase their chances of full recovery and normal development. Materials and methods. 154 charts of inpatients aged from 1 month to 17 years who were receiving inpatient treatment at the regional children's hospital during 2022 were analyzed. The basic methods of examination were radiographs, MRI of the brain. Research results. The most craniocerebral traumas were observed in children aged 7-17 years, which constituted 47.4%. Children aged 3-6 were often injured, accounting for almost 20%, older children (15-17 years old) were injured less often, accounting for 15%. Babies under one year old (9.7%) and children under 2 years old (8.4%) suffered the least amount of damage. The largest number of injured children (60.4%) was observed in the warm season when they are active outside without proper parental supervision. Conclusions. The largest number of brain injuries is characteristic of adolescence, against the background of changes in all body systems, the formation of new behavioral reactions for them, which were not characteristic of them before, and contribute to the increase in traumatism. Babies suffered the least damage, which is due to the anatomical features of the structure of the child's head
Дод.точки доступу:
Процайло, М. Д.
Дживак, В. Г.
Синицька, В. О.
Чорномидз, І. Б.
Процайло, О. М.
Немченко, К. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Комариця, О. Й.
Тригліцеридоглюкозний індекс як критерій стеатозу печінки [Текст] = Triglyceride-glucose index as a criterion for the steatosis of the liver / О. Й. Комариця // Буковинський медичний вісник. - 2023. - Т. 27, № 3. - С. 21-24

MeSH-головна:
НЕАЛКОГОЛЬНАЯ ЖИРОВАЯ БОЛЕЗНЬ ПЕЧЕНИ -- NON-ALCOHOLIC FATTY LIVER DISEASE (диагностика, патофизиология, этиология)
ТРИГЛИЦЕРИДЫ -- TRIGLYCERIDES (анализ, диагностическое применение)
ГЛЮКОЗА -- GLUCOSE (анализ, диагностическое применение)
МЕТАБОЛИЧЕСКИЙ СИНДРОМ X -- METABOLIC SYNDROME X (патофизиология, этиология)
ПУРПУРА ШЕНЛЕЙНА-ГЕНОХА -- PURPURA, SCHOENLEIN-HENOCH (патофизиология, этиология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: За даними сучасної наукової літератури, високий рівень тригліцеридоглюкозного індексу (ТГГІ) асоційований з метаболічно-асоційованою жировою хворобою печінки, однак рівень та діагностичне значення його у пацієнтів з метаболічно-асоційованим стеатозом печінки (МАСП) без стеатогепатиту не визначені. Мета дослідження - оцінити рівень ТГГІ у пацієнтів кардіоревматологічного профілю із супутнім МАСП та вивчити його кореляції. Матеріал і методи. Обстежено 224 пацієнти, 99 чоловіків та 125 жінок, з ішемічною хворобою серця, нестабільною стенокардією (44,64%), гострою ревматичною лихоманкою (25,89%), геморагічним васкулітом (29,47%), що розподілені на дві групи залежно від наявності чи відсутності МАСП. До групи контролю залучені 16 осіб без кардіо-ревматологічних хвороб з інтактною печінкою. В усіх додатково визначено ТГГІ за Huanan С. (2020). Результати опрацьовано статистично. Результати. У пацієнтів з кардіологічними та ревматологічними хворобами величина ТГГІ була істотно вищою, ніж у пацієнтів групи контролю з інтактною печінкою без уражень серця чи сполучної тканини. За умов наявності МАСП завжди ТГГІ був вищим (істотно у пацієнтів з нестабільною стенокардією 5,97±1,05 vs 3,46±0,48; р0,05). Рівень ТГГІ коливався у межах 4,0-6,0 у пацієнтів із супутнім МАСП. За кореляційним аналізом, ТГГІ асоціювався із загальним холестерином, його фракціями низької та дуже низької щільності, гострофазовими показниками, транаміназами, систолічним артеріальним тиском. Висновок. Збільшення ТГГІ до 4,0-6,0 притаманно для МАСП, несприятливим є зростання ТГГІ, що асоціюється не тільки з наростанням ліпідного дистрес-синдрому, але й з активацією системного запалення та локального запалення у тканині печінки, що і переводить стеатоз у стеатогепатит
According to the current scientific literature, a high level of triglyceride-glucose index (TyG) is associated with metabolic-associated fatty liver disease, however, its level and diagnostic value in patients with metabolic-associated steatosis of the liver (MASL) without steatohepatitis is not determined. The aim of investigation is to evaluate the level of TyG in patients with a cardiorheumatic profile with concomitant MASL and study its correlations, Matherial and methods. 224 patients, 99 men and 125 women, with coronary artery disease, unstable angina (44,64%), acute rheumatic fever (25,89%), hemorrhagic vasculitis (29,47%) were examined. Patients were divided into two groups depending on the presence or absence of MASL. The control group included 16 people without cardio-rheumatic diseases with an intact liver. The TyG was determined in all of them, according to Huanan S. (2020) additionally. The results were analyzed statistically. Results. The value of TyG was significantly higher in patients with cardiac and rheumatological diseases than in the control group with an intact liver without lesions of the heart or connective tissue. In the case of presence of MASL, the level of TyG was consistently higher (significantly in patients with unstable angina 5,97±1,05 vs 3,46±0,48; p0,05). The level of TyG ranged from 4,0 to 6,0 in patients with concomitant MASL. According to the correlation analysis, TyG was associated with total cholesterol, its fractions of low and very low density, acute phase indicators, transaminases, and systolic blood pressure. Conclusions. An increase in TyG up to 4,0-6,0 is characteristic for MASL, unfavorable is an increase in TyG, which is associated not only with the increasing lipid distress syndrome, but also with the activation of systemic inflammation and local inflammation in the liver tissue, which transfers steatosis into steatohepatitis
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Kramarchuk, V. V.
Risk factors of recurrent respiratory infections in early school-age children [Текст] = Фактори ризику рекурентного перебігу гострих респіраторних інфекцій у дітей молодшого шкільного віку / V. V. Kramarchuk, I. L. Vysochyna // Буковинський медичний вісник. - 2023. - Т. 27, № 3. - С. 25-29

MeSH-головна:
ДЕТИ -- CHILD
РЕСПИРАТОРНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- RESPIRATORY TRACT INFECTIONS (осложнения, патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
ЗАБОЛЕВАЕМОСТЬ, НОВЫЕ СЛУЧАИ -- INCIDENCE
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ТОНЗИЛЛИТ -- TONSILLITIS (осложнения, патофизиология, этиология)
ПНЕВМОНИЯ -- PNEUMONIA (осложнения, патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Acute respiratory infections (ARIs) annually rank first in the structure of infectious diseases both in Ukraine and worldwide. ARIs are the leading cause of disability and death in preschool children, and with recurrent episodes, they can impact the physical and psychological aspects of children's health, imposing a significant medical burden on families, healthcare systems, and society as a whole. Preventing recurrent respiratory infections (RRIs) can only be achieved through timely intervention in risk factors. Aim: to determine the influence of risk factors on the development of recurrent episodes of acute respiratory infections in children aged 5 to 7 years and to develop preventive measures for their control in primary healthcare settings. Materials and Methods. The authors retrospectively analyzed medical records of 342 children aged 5 to 7 years. The main group included children with RRIs (264), and the control group consisted of children with sporadic illness episodes (78). Results: the incidence of RRIs in children has two peaks at ages 3 and 6, which is likely associated with the commencement of attendance in childcare settings (kindergarten and school). Key prenatal and postnatal, clinical-anamnestic, and social risk factors that increase the likelihood of recurrent respiratory infections in younger school-age children were identified. Conclusions. factors significantly increasing the likelihood of developing RRIs in a child include: ARI episode within the first 6 months of life (OR = 22, 95% CI 11.6 - 41.7), previous pneumonia (OR = 12, 95% CI 3.7 - 40), and the presence of chronic infection foci in the form of tonsillitis (OR = 8.2, 95% CI 4.3 - 15.6), p=0.0001. Primary healthcare practitioners should follow strategies to modify these risk factors and not wait for further depletion of the child's adaptive potential (sanitation of chronic infection foci, promotion of breastfeeding, and tobacco cessation)
Гострі респіраторні інфекції (ГРІ) щорічно посідають перше місце в структурі інфекційної захворюваності як в Україні, так і у світі. ГРІ є основною причиною інвалідності та смерті у дітей дошкільного віку, за умови рекурентного перебігу можуть впливати на фізичні та психічні аспекти дитячого здоров’я та становлять значний медичний тягар для сім’ї, системи охорони здоров’я та суспільства в цілому. Запобігти рекурентним респіраторним інфекціям (РРІ) можна лише за рахунок своєчасного впливу на фактори ризику. Мета дослідження – визначити вплив факторів ризику формування рекурентного перебігу гострих респіраторних інфекцій у дітей від 5 до 7 років та розробити превентивні заходи їх контролю на первинній ланці медичної допомоги. Матеріал і методи. Авторами ретроспективно опрацьовано медичну документацію стосовно 342 дітей віком від 5 до 7 років. До основної групи увійшли діти з РРІ (264), до групи контролю – діти, котрі епізодично хворіють(78). Результати та обговорення. Захворюваність дітей з РРІ має два сплески захворюваності – три та шість років, що ймовірно пов’язано з початком відвідування дитячих колективів (дитячий садок та школа). Виділено основні пери- та постнатальні, клініко-анамнестичні та соціальні фактори ризику, що підвищують шанси на реалізацію феномену рекурентних респіраторних інфекцій у дітей молодшого шкільного віку. Висновки. Фактори, що суттєво підвищують шанси на формування рекурентних респіраторних інфекцій у дитини: епізод гострого респіраторного захворювання в перші шість місяців життя (ВШ=22 95% ДІ 11,6 - 41,7), перенесена пневмонія (ВШ=12 95% ДІ 3,7 - 40) та наявність хронічного вогнища інфекції у вигляді тонзиліту (ВШ=8,2 95% ДІ 4,3 - 15,6) р=0,0001. Лікарям первинної ланки медичної допомоги слід керуватися стратегіями впливу на модифіковані фактори ризику та не очікувати подальшого прогресування вичерпання адаптаційного потенціалу організму дитини (санація хронічних вогнищ інфекції, пропагування грудного вигодовування та відмови від тютюнопаління)
Дод.точки доступу:
Vysochyna, I. L.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Динаміка морфологічних змін у клітинних шарах сітківки у віддалені періоди експериментального опіоїдного впливу [Текст] = Dynamics of morphological changes in the cellular layers of retina in the long-term experimental opioid exposure / Є. В. Пальтов [та ін.] // Буковинський медичний вісник. - 2023. - Т. 27, № 3. - С. 30-40

MeSH-головна:
НАРКОТИКИ -- NARCOTICS (анализ, вредные воздействия, терапевтическое применение)
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
СЕТЧАТКИ СОСУДЫ -- RETINAL VESSELS (патофизиология, ультраструктура)
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ И МИКРОСКОПИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ -- MORPHOLOGICAL AND MICROSCOPIC FINDINGS
СЕТЧАТКИ ДЕГЕНЕРАЦИЯ -- RETINAL DEGENERATION (патофизиология, этиология)
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Анотація: Сьогодні у зарубіжній та вітчизняній фаховій літературі є достатньо інформації щодо питання морфологічної реорганізації клітин та тканин при експериментальному опіоїдному впливі та інших видів токсичного впливу на організм. На даний час і досі лишається нез’ясованим питання структурної реорганізації у шарах сітківки та порушення процесів її кровопостачання в субхронічний та хронічний періоди експериментального опіоїдного впливу. Саме тому ми вирішили доповнити, розширити та поглибити відомості про ці процеси завдяки проведенню власних досліджень у цьому напрямку. Мета дослідження - з’ясування динаміки патоморфологічних змін у шарах сітківки та ланках її гемомікроциркуляторного русла на віддалених термінах експериментального опіоїдного впливу. Матеріал і методи. Матеріалом дослідження слугували статево зрілі, безпородні, білі щури-самці, у кількості 56 тварини, масою 160 – 270 г, віком 4,5 – 7,5 місяця . Початкова доза налбуфіну впродовж перших двох тижнів становила 0,212 мг/кг, наступних двох (III – IV тиждень ) – 0,225 мг/кг, (V – VI тиждень) – 0,252 мг/кг, (VI – VIII тиждень) – 0,260 мг/кг, (VIII – X тиждень) – 0,283 мг/кг, (X – XII тиждень) – 0,3 мг/кг, а впродовж (XII – XIV тижня) – 0,45 мг/кг. Перед забором матеріалу дослідної ділянки тварину виводили з експерименту за допомогою діетилового ефіру. Як матеріал для ультраструктурного дослідження використали очні яблука щурів з урахуванням збереження топографічного співвідношення оболонок ока. Ультраструктурні препарати готували за загальноприйнятою методикою. Результати дослідження. Наприкінці восьмого та десятого тижнів виявлено явище стійкої гіперемії судин хоріоідеї, дегенеративні та некротичні зміни клітин пігментного шару, дегенерацію зовнішніх сегментів фоторецепторів, вкорочення та фрагментацію крист мітохондрій внутрішніх сегментів фоторецепторів, некротичні зміни ядер окремих фоторецепторів, дегенерацію аксонів зовнішнього та внутрішнього сітчастого шарів, дегенеративні та некротичні зміни біполярних та амакринових клітин, гіпертрофію відростків клітин Мюллера, дегенерацію гангліонарних клітин, гіперемію та периваскулярні набряки судин зовнішнього та внутрішнього сітчастих шарів. Через дванадцять та чотирнадцять тижнів вперше виявлено початкові етапи розвитку з подальшим прогресуванням склеротичних змін мембрани Бруха. Поступово наростали явища дегенеративних та некротичних змін у клітинах пігментного шару, деструкція мембранних дисків зовнішніх сегментів фоторецепторів, дегенеративні зміни аксонів зовнішнього, внутрішнього сітчастих шарів та шару нервових волокон, дегенеративні та некротичні зміни біполярних та амакринових клітин, гіпертрофічні зміни відростків клітин Мюллера, гіперемія та стази, периваскулярні набряки в судинах внутрішнього сітчастого шару, гангліонарного шару та шару нервових волокон, реактивні зміни клітин Мюллера та протоплазматичних астроцитів. Висновок. На віддалених термінах перебігу експериментального опіоїдного впливу виникали і в подальшому прогресували незворотні патоморфологічні зміни, що були зумовлені наростанням дисциркуляторних проявів у поверхневій та глибокій судинних сітках сітківки, провокуючи поглиблення явищ набряку з подальшою компресією і гіпоксією в товщі шарів сітківки
There is enough information in the foreign and domestic specialized literature on the issue of morphological reorganization of cells and tissues during experimental opioid exposure and other types of toxic effects on the body today. At present, the issue of structural reorganization in the layers of the retina and disruption of its blood supply processes during subchronic and chronic periods of experimental opioid exposure remains unclear. That is why we decided to supplement, expand and deepen information about these processes by conducting our own research in this direction. The purpose of the study is to clarify the dynamics of pathomorphological changes in the layers of the retina and the links of its hemomicrocirculatory channel in the long term of experimental opioid exposure. Material and methods. The research material was sexually mature, outbred, white male rats, 56 animals in number, weighing 160-270 g, aged 4.5-7.5 months. The initial dose of nalbuphine during the first 2 weeks was 0.212 mg/kg, the next 2 weeks (III-IV weeks) – 0.225 mg/kg, the next (V-VI weeks) – 0.252 mg/kg, the next (VI-VIII weeks ) – 0.260 mg/kg, the next (VIII – X weeks) – 0.283 mg/kg, the next (X – XII weeks) – 0.3 mg/kg, and during (XII – XIV weeks) – 0.45 mg/ kg. Before taking the material of the experimental site, the animal was removed from the experiment with the help of diethyl ether. Rat eyeballs were used as a material for ultrastructural research, considering the preservation of the topographic ratio of the eye membranes. Ultrastructural preparations were prepared according to the generally accepted method. Research results. At the end of the eighth week and the tenth week, persistent hyperemia of the choroidal vessels, degenerative and necrotic changes in the cells of the pigment layer, degeneration of the outer segments of photoreceptors, shortening and fragmentation of mitochondrial cristae of the inner segments of photoreceptors, necrotic changes in the nuclei of individual photoreceptors, degeneration of axons of the outer and inner reticular layers, as well as degenerative and necrotic changes of bipolar and amacrine cells, hypertrophy of processes of Müller cells, degeneration of ganglion cells, hyperemia and perivascular edema of vessels of the outer and inner reticular layers were revealed. After twelve and fourteen weeks, the initial stages of development with subsequent progression of sclerotic changes of Bruchʹs membrane were first detected. The phenomena of degenerative and necrotic changes in the cells of the pigment layer, destruction of the membrane of the outer segments of photoreceptors, degenerative changes in the axons of the outer and inner reticular layers and the layer of nerve fibers, degenerative and necrotic changes in bipolar and amacrine cells, hypertrophic changes in processes of Muller cells, hyperemia and stasis gradually increased, perivascular swellings in the vessels of the inner reticular layer, ganglionic layer and layer of nerve fibers, reactive changes in Muller cells and protoplasmic astrocytes. Conclusion. In the long-term course of experimental opioid exposure, irreversible pathomorphological changes occurred and subsequently progressed, which were caused by an increase in dyscirculatory manifestations in the superficial and deep vascular networks of the retina, causing the deepening of edema phenomena with further compression and hypoxia in the thickness of the retinal layers
Дод.точки доступу:
Пальтов, Є. В.
Масна, З. З.
Челпанова, І. В.
Фік, В. Б.
Івасівка, Х. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Покровська, Н. К.
Рівень адропіну та фактора фон віллебранда при артеріальній гіпертензії у пацієнтів з надмірною масою тіла та ожирінням [Текст] = The level of adropin and von Willebrand factor in patients with arterial hypertension, excess body weight, and obesity / Н. К. Покровська, Є. Я. Скляров // Буковинський медичний вісник. - 2023. - Т. 27, № 3. - С. 41-45

MeSH-головна:
ХОЛИНЕРГИЧЕСКИЕ АНТАГОНИСТЫ -- CHOLINERGIC ANTAGONISTS (анализ, метаболизм)
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY (метаболизм, осложнения, патофизиология, этиология)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (патофизиология)
ЭНДОТЕЛИАЛЬНЫЕ КЛЕТКИ -- ENDOTHELIAL CELLS (патология)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета роботи – дослідити зміни рівня адропіну та фактора фон Віллебранда (vWF) при артеріальній гіпертензії (АГ) у пацієнтів з надмірною масою тіла та ожирінням. Матеріал і методи. Усіх пацієнтів розподілено на дві основні групи: 1-ша група – 69 пацієнтів з АГ та надмірною масою тіла; 2-га група – 55 осіб з АГ та ожирінням, та 20 практично здорових осіб контрольної групи. Проводили антропометричне вимірювання, біохімічний аналіз крові, ехокардіографічне обстеження серця, імуноферментний аналіз (адропін, vWF). Результати. Встановлено достовірне збільшення рівня vWF в осіб з АГ, надмірною масою тіла та ожирінням, порівняно з практично здоровими особами (p=0,001). Зростання ІМТ призводить до зниження вмісту адропіну, а найнижчий його рівень спостерігали в осіб з АГ та ожирінням (p=0,011). Відзначено достовірний взаємозв’язок між зростанням vWF та збільшенням розмірів ЛП (r=0,667; p=0,001), ПШ (r=0,487; p=0,021), ММЛШ (r=0,795; p=0,001) та ІММЛШ (r=0,731; p=0,001), на тлі негативної кореляції з ФВ (r=-0,461; p=0,031). Висновки. У пацієнтів з АГ, надмірною масою тіла та ожирінням спостерігали зростання вмісту vWF, що сприяє виникненню ендотеліальної дисфункції та структурних змін міокарда, які характерні для АГ. Зниження рівня адропіну – регулятора функцій серцево-судинної системи – асоційоване зі збільшенням ІМТ, а також зростанням АТ (p=0,011). Встановлено негативні кореляції рівня адропіну з показниками систолічного та діастолічного АТ, що може мати важливе місце у контексті регуляції АТ та функціонування ССС
To investigate changes in adropin and von Willebrand factor (vWF) levels in patients with arterial hypertension (AH), excess body weight, and obesity. Material and methods. All patients were divided into two main groups: group 1 included 69 patients with AH and excess body weight; group 2 – 55 people with AH and obesity, and 20 healthy people of the control group. Anthropometric measurement, biochemical blood test, echocardiographic examination of the heart, and enzyme immunoassay (adropin, vWF) were performed. Results. The level of vWF was significantly higher in patients with AH, overweight, and obesity compared to healthy individuals (p=0,001). Meanwhile, the adropin level decreased with increasing BMI. The lowest adropin level was observed in individuals with AH and obesity (p=0,011). Additionally, a significant positive correlation was identified between vWF and the size of the LA (r=0,667; p=0,001), RV (r=0,487; p=0,021), MMLV (r=0,795; p=0,001) and IMMLV (r=0,731; p=0,001), whereas a negative correlation was found with EF (r=-0,461; p=0,031). Conclusions. An increase in vWF level was observed in patients with hypertension, overweight, and obesity which contributes to the emergence of endothelial dysfunction and structural myocardial changes, related to AH. The decrease in adropin level – a regulator of the cardiovascular system functions – was associated with an increase in BMI and elevated BP. Negative correlations were found between adropin and systolic and diastolic blood pressure values. It plays an important role in blood pressure and cardiovascular function regulation
Дод.точки доступу:
Скляров, Є. Я.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Оцінка психосоматичного стану в пацієнтів, які перенесли гострий панкреатит [Текст] = Assessment of psychosomatic state in patients with acute pancreatitis / О. Є. Самогальська [та ін.] // Буковинський медичний вісник. - 2023. - Т. 27, № 3. - С. 46-49

MeSH-головна:
ПСИХОФИЗИОЛОГИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- PSYCHOPHYSIOLOGIC DISORDERS (осложнения, профилактика и контроль, этиология)
ПАНКРЕАТИТ ОСТРЫЙ НЕКРОТИЗИРУЮЩИЙ -- PANCREATITIS, ACUTE NECROTIZING (осложнения, патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
ТРЕВОГИ СОСТОЯНИЯ НЕВРОТИЧЕСКИЕ -- ANXIETY DISORDERS (патофизиология, этиология)
ДЕПРЕССИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- DEPRESSIVE DISORDER (патофизиология, этиология)
УСТОЙЧИВОСТЬ К БОЛЕЗНЯМ -- DISEASE RESISTANCE (иммунология, физиология)
Анотація: Оцінка психосоматичного стану пацієнтів після гострого панкреатиту допомагає в розумінні впливу емоційного стану на хронічність захворювання та може вести до покращення планування лікування та реабілітації цих пацієнтів. Мета дослідження – оцінити психосоматичний стан пацієнтів після перенесеного первинного епізоду гострого панкреатиту. Матеріал і методи. Проведено обстеження 80 пацієнтів, що перебували на стаціонарному лікуванні з приводу гострого панкреатиту. Для визначення особливостей психосоматичного стану в обстеженні використані психологічні опитувальники. Для оцінки самопочуття, активності та настрою використовувалася методика САН. Для виявлення та оцінки ознак невротичних станів використовували відповідний клінічний опитувальник. Для визначення ступеня опірності до стресу застосовувалася методика Холмса і Раге. Результати дослідження. Згідно зі шкалою "самопочуття" виявлено, що середні значення в пацієнтів відповідали межам низького рівня. Аналізуючи показники за шкалами "активність" та «настрій» дані свідчили про середній рівень. За даними клінічного опитувальника, для виявлення та оцінки невротичних станів визначено, що психосоматичний стан осіб, які перенесли гострий панкреатит, характеризується наявністю дезадаптивних станів незалежно від статі, середні значення серед груп відповідають рівню хворобливого стану. За допомогою методики оцінки стресостійкості встановлено, що пацієнти після перенесеного захворювання визначили низький рівень опірності стресу без суттєвої різниці між статтю обстежуваних. Висновки. Показники самопочуття низького рівня, активності та настрою середнього рівня за методикою САН свідчать про низький рівень психоемоційного та фізичного благополуччя пацієнтів, які перенесли гострий панкретит. Психосоматичний стан осіб, які перенесли гострий панкреатит, характеризується низьким рівнем опірності до стресу та наявністю таких дезадаптивних станів, як тривога та астенія незалежно від статі
Assessment of the psychosomatic state of patients after acute pancreatitis helps to understand the impact of the emotional state on the chronicity of the disease and can lead to improved treatment planning and rehabilitation of these patients. The aim of the study is to assess the psychosomatic state of patients after the primary episode of acute pancreatitis. Materials and methods. An examination of 80 patients undergoing inpatient treatment for acute pancreatitis was carried out. Psychological questionnaires were used to determine the peculiarities of the psychosomatic state in the examination. The WAM technique was used to assess the state of health, activity and mood. An appropriate clinical questionnaire was used to identify and evaluate the signs of neurotic conditions. The Holmes and Rahe method was used to determine the degree of resistance to stress. Results. According to the scale of "well-being", it was found that the average values of patients corresponded to the low level. The data showed a moderate level when analyzing the scores on the "activity" and "mood" scales. Due to the clinical questionnaire for the detection and assessment of neurotic states, it was determined that the presence of maladaptive states characterizes the psychosomatic state of patients with acute pancreatitis; regardless of gender, the average values among the groups correspond to the level of the disease state. Using the methodology for assessing stress resistance, it was found that patients after the disease identified a low level of stress resistance, without a significant difference between the sexes of the subjects. Conclusions. With the WAM method, indicators of low well-being, activity, and mood indicate a low level of psycho-emotional and physical well-being in patients who have suffered acute pancreatitis. The psychosomatic state of patients with acute pancreatitis is characterized by a low level of resistance to stress and the presence of such maladaptive conditions as anxiety and asthenia, regardless of gender
Дод.точки доступу:
Самогальська, О. Є.
Кліщ, І. М.
Хлібовська, О. І.
Лазарчук, Т. Б.
Дзига, С. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Сафонов, Р. А.
Лікування генітального пролапсу у жінок літнього віку з інфекцією сечостатевих органів [Текст] = Treatment of genital prolapse in elderly women with genitourinary infection / Р. А. Сафонов, В. В. Лазуренко // Буковинський медичний вісник. - 2023. - Т. 27, № 3. - С. 50-56

MeSH-головна:
ТАЗОВЫХ ОРГАНОВ ПРОЛАПС -- PELVIC ORGAN PROLAPSE (диагностика, патофизиология, хирургия, этиология)
ЖЕНЩИН ЗДОРОВЬЕ -- WOMEN'S HEALTH (тенденции)
СРЕДНИЙ ВОЗРАСТ -- MIDDLE AGED
МОЧЕПОЛОВОЙ СИСТЕМЫ ЖЕНСКОЙ БОЛЕЗНИ -- FEMALE UROGENITAL DISEASES (осложнения, патофизиология, терапия, этиология)
МОЧЕПОЛОВОЙ СИСТЕМЫ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- UROGENITAL SURGICAL PROCEDURES (методы, тенденции)
Анотація: Генітальний пролапс (ГП) - це захворювання, що об'єднує групу порушень м'язового та зв'язкового апарату матки і піхви, які призводять до опущення та випадіння внутрішніх статевих органів. Частота ГП у жінок старше 50 років сягає 50%, а серед жінок літнього та старечого віку збільшується до 60-70%. Частими рецидивами та розвитком септичних ускладнень характеризуються інфекції сечових шляхів, що виникають на тлі аномалій положення статевих органів, дефіциту гормонів у постменопаузальному періоді, цукровому діабеті, безсимптомній бактеріурії, нейрогенній дисфункції сечового міхура, нетриманні сечі, оперативних втручаннях на органах статевої або сечової системи. Мета роботи - оптимізація лікування генітального пролапсу(ГП) у жінок літнього віку з інфекцією сечових та статевих органів. Матеріал і методи. Обстежено 70 хворих жінок літнього віку, з яких 20 (28,6%) - з ГП та інфекційними ураженнями сечових та статевих органів (основна група), 30 (42,8%) - з ГП, які не мали інфекційних уражень сечових та статевих органів (група порівняння), 20 (28,6%) жінок, які не мали гінекологічних захворювань та екстрагенітальної патології (контрольна група). Оцінку тяжкості запального процесу проводили за результатами вивчення скарг, даних анамнезу, результатів лабораторного дослідження. Ступінь ГП визначали за допомогою системи кількісної оцінки РОР-Q. Хірургічне втручання включало трансвагінальну екстирпацію матки без придатків, передню кольпорафію, кольпоперинеорафію з леваторопластикою, сакроспінальну кольпопексію. Перед використанням синтетичного сітчастого ендопротезу «Полімеш» з метою мінімізації інфекційних ускладнень, що виникли через використання синтетичних протезів, гідродисекцію проводили 0,9% фізіологічним розчином натрію хлориду (200 мл) з додаванням цефалоспоринового антибіотика ІІІ покоління (1 г). Результати дослідження. Пацієнткам виконано екстирпацію матки без придатків через піхву, сакроспінальну кольпопексію однобічну, передню кольпорафію кольпоперинеорафію з леваторопластикою (у 6 (30%) жінок першої групи та у 13 (43%) - другої). Екстирпація матки без придатків через піхву, сакроспінальна кольпопексія ліворуч із використанням сітчастого протеза «Полімеш», передня кольпорафія, кольпоперинеорафія з леваторопластикою - у 14 (70%) жінок першої групи та 17(57%) - другої. При стресовому нетриманні сечі додатково проводилася процедура серединно-уретрального слінгу (6 пацієнткам у першій групі і 5 - у другій). Жінкам з ІСШ переважно виконувалася трансвагінальна екстирпація матки з однобічною сакроспінальною кольпопексією та використанням синтетичного сітчастого протеза «Полімеш». Обсяг операції у вигляді екстирпації матки з використанням протеза «Полімеш» зумовлений надійним ефектом сітчастого протеза з метою профілактики рецидиву захворювання порівняно із сакроспінальною кольпопексією (1/4% випадок). Висновки. Хірургічне лікування генітального пролапсу в жінок з інфекційним ураженням сечових та статевих органів шляхом використання сітчастого протеза «Полімеш» для кольпосакропексії після трансвагінальної екстирпації матки підвищує результативність його лікування, знижуючи кількість рецидивів захворювання
Genital prolapse (GP) is a disease that unites a group of disorders of the muscular and ligamentous apparatus of the uterus and vagina, which lead to prolapse and prolapse of the internal genital organs. The incidence of HP in women over 50 reaches 50%, and among elderly and senile women, it increases to 60-70%. Frequent recurrence and the development of septic complications are characterised by urinary tract infections that occur against the background of genital abnormalities, hormone deficiency in the postmenopausal period, diabetes mellitus, asymptomatic bacteriuria, neurogenic bladder dysfunction, urinary incontinence, and surgical interventions on the genital or urinary system. The aim of the study is to optimize the treatment of genital prolapse (GP) in elderly women with urinary and genital infections. Materials and methods. We examined 70 elderly patients, including 20 (28.6%) with GP and infectious lesions of the urinary and genital organs (main group), 30 (42.8%) with GP without infectious lesions of the urinary and genital organs (comparison group), 20 (28.6%) women without gynaecological diseases and extragenital pathology (control group). The severity of the inflammatory process was assessed based on the study of complaints, anamnesis, and laboratory results. The degree of GP was determined using the POP-Q quantitative assessment system. The surgical intervention included transvaginal extirpation of the uterus without appendages, anterior colporrhaphy, colpoperineorrhaphy with levatoroplasty, and sacrospinal colpopexy. Before using the «Polymesh» synthetic mesh endoprosthesis, in order to minimise infectious complications caused by the use of synthetic prostheses, hydrodissection was performed with 0.9% sodium chloride saline (200 ml) with the addition of a thirdgeneration cephalosporin antibiotic (1 g). Results of the study. Patients underwent uterine extirpation without vaginal appendages, unilateral sacrospinal colpopexy, anterior colporrhaphy, colpoperineorrhaphy with levatorrhaphy (in 6 (30%) women of the first group and 13 (43%) - of the second group). Uterine extirpation without vaginal appendages, sacrospinal colpopexy on the left using the «Polymesh» mesh prosthesis, anterior colporrhaphy, colpoperineorrhaphy with levatoroplasty - in 14 (70%) women of the first group and 17 (57%) of the second group. In case of stress urinary incontinence, a mid-urethral sling procedure was additionally performed (6 patients in the first group and 5 in the second). Women with genitourinary infection mainly underwent transvaginal uterine extirpation with unilateral sacrospinal colpopexy and the use of a synthetic mesh prosthesis «Polymesh». The volume of the operation in the form of uterine extirpation using the «Polymesh» prosthesis is due to the reliable effect of the mesh prosthesis in order to prevent the recurrence of the disease compared to sacrospinal colpopexy (1/4% of cases). Conclusions. Surgical treatment of genital prolapse in women with infectious lesions of the urinary and genital organs by using the «Polymesh» mesh prosthesis for colposacropexy after transvaginal uterine extirpation increases the effectiveness of its treatment, reducing the number of recurrences of the disease
Дод.точки доступу:
Лазуренко, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Роль запалення у патології яєчників, як предиктор розвитку безпліддя, та корекція його препаратами інозитолу [Текст] = The role of inflammation in ovarian pathology as a predictor of the development of sterility and its correction by inositol medications / Н. Ю. Терлецька [та ін.] // Буковинський медичний вісник. - 2023. - Т. 27, № 3. - С. 57-64

MeSH-головна:
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
ЯИЧНИКОВ БОЛЕЗНИ -- OVARIAN DISEASES (осложнения, патофизиология, этиология)
БЕСПЛОДИЕ МУЖСКОЕ -- INFERTILITY, MALE (патофизиология, терапия, этиология)
ИНТЕРЛЕЙКИНЫ -- INTERLEUKINS (анализ, диагностическое применение)
ИНОЗИТ -- INOSITOL (анализ, терапевтическое применение, физиология)
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Анотація: Запалення яєчників може мати важливе значення у патології жіночого репродуктивного здоров'я і бути предиктором розвитку безпліддя. Мета дослідження – оцінити роль про- та протизапальних цитокінів у розвитку запалення яєчників у щурів-самиць і провести корекцію препаратами інозитолу (Ін); провести ретроспективний аналіз безпліддя і його зв’язок із вмістом гормонів. Матеріал і методи. Досліди виконано на 108 білих щурах - самицях лінії Вістар, яких розподілено на 3 серії: 1-ша – контроль, 3,5-4-місячні щури, 2-га – щури 7,5-8 місяців (Вік), 3-тя – гіподинамічний стрес (Стрес). У кожній серії було по три групи тварин: А – контроль, Б – інозитол (Ін), В – FT500plus (FT). Ін і FT уводили інтрагастрально протягом 15 днів з розрахунку 400 мг/кг інозитолу. У сировці крові тварин визначали концентрацію інтерлейкінів (ІЛ) 1β, 2, 4 і 10. Провели морфологічне дослідження яєчників. Ретроспективно проаналізовано 137 амбулаторних карт пацієнток із безпліддям на тлі зниженого оваріального резерву. Результати дослідження. У 1-й серії тварин, котрим уводили препарати інозитолу, відзначено гіперемію яєчників. У 1-й cерії тварин уведення Ін спричинило зростання вмісту ІЛ-2, а препарат FT призвів до зменшення ІЛ-1. І вік, і стрес спричинили зростання ІЛ-1β, і тільки після гіподинамічного стресу відзначено збільшення ІЛ-10. При порівнянні груп 1-ї серії доведено, що використання FT з профілактичною метою мало більший ефект на організм, ніж Ін. При порівнянні результатів груп 2-ї серії виявлено, що Ін і FT позитивно впливали на щурів, викликаючи зменшення прозапальних цитокінів і запалення. При аналізі груп 3-ї серії виявлено, що при тривалому гіподинамічному стресі як Ін, так і FT позитивно впливали на зменшення запальної відповіді у щурів. Висновки. Морфологічно встановлено, що застосування препаратів інозитолу (з розрахунку 400 мг/кг) має позитивний вплив на морфофункціональний стан яєчників щурів усіх груп. Інтрагастральне введення FT500plus має більш виражений ефект на ріст та дозрівання фолікулів кіркової речовини яєчників порівняно з інозитолом
Ovarian inflammation may be important in the pathology of female reproductive health and may be a predictor of infertility. The purpose of the work. To assess the role of pro- and anti-inflammatory cytokines in the development of inflammation in the ovaries of female rats and to carry out correction with inositol preparations (In); to conduct a retrospective analysis of infertility and its relationship with hormone content. Material and Methods. Experiments were performed on 108 white female Wistar rats, which were divided into 3 series: 1 – control, 3.5-4-month-old rats, 2 – 7.5-8-month-old rats (Age), 3 – hypodynamic stress (Stress). There were 3 groups of animals in each series: A – control, B – inositol (In), B – FT500plus (FT). In and FT were administered intragastrically for 15 days at the rate of 400 mg/kg inositol. The concentration of interleukins (IL) 1beta, 2, 4 and 10 was determined in the blood serum of the animals. A morphological study of the ovaries was carried out. We retrospectively analyzed 137 outpatient records of patients with infertility in the setting of reduced ovarian reserve. Results. Hyperemia of the ovaries was noted in 1 series of animals administered inositol medications. In 1 series of animals, the introduction of In caused an increase in the content of IL-2, and the drug FT led to a decrease in IL-1. Both Age and Stress caused an increase in IL-1beta, and only after hypodynamic stress an increase in IL-10 was noted. When comparing the groups of the 1st series, it was proven that the use of FT for preventive purposes had a greater effect on the body than In. When comparing the results of the 2 series groups, it was found that In and FT had a positive effect on the rats, causing a decrease in pro-inflammatory cytokines and inflammation. When analyzing the groups of 3 series, it was found that with prolonged hypodynamic stress, both In and FT had a positive effect on reducing the inflammatory response in rats. Conclusion. Morphologically, it was established that the use of inositol medications (at the rate of 400 mg/kg) has a positive effect on the morphofunctional state of the ovaries of rats, of rats of all groups. Intragastric administration of FT500plus has a more pronounced effect on the growth and maturation of ovarian cortical follicles compared to inositol
Дод.точки доступу:
Терлецька, Н. Ю.
Денефіль, О. В.
Хміль, С. В.
Крамар, С. Б.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Хронічний біль та рівень задоволеності результатами лікування у пацієнтів після мінно-вибухових поранень [Текст] = Chronic pain and satisfaction with treatment outcomes in patients with mine-blast injuries / Ю. Л. Кучин [та ін.] // Буковинський медичний вісник. - 2023. - Т. 27, № 3. - С. 65-68

MeSH-головна:
БОЛИ ХРОНИЧЕСКИЕ -- CHRONIC PAIN (патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
РАНЫ НЕПРОНИКАЮЩИЕ -- WOUNDS, NONPENETRATING (патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
ВЗРЫВЫ -- EXPLOSIONS
КОМПЛЕКСНЫЕ РЕГИОНАРНЫЕ БОЛЕВЫЕ СИНДРОМЫ -- COMPLEX REGIONAL PAIN SYNDROMES (патофизиология, терапия, этиология)
НЕВРОТИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ -- NEUROTIC DISORDERS (патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
Анотація: Хронічний біль у пацієнтів після мінно-вибухових поранень виникає в середньому у 83,3% випадків. Вже встановлено, що нейропатичний компонент болю та кількість локалізацій поранених анатомічних частин тіла мають прямий вплив на таку високу частоту хронізації. Однак рівень задоволеності результатами лікування залишається недослідженим, що є важливим, оскільки відображає якість життя у віддаленій перспективі лікування. Мета роботи – дослідити рівень задоволеності результатами лікування у пацієнтів з мінно-вибуховими пораненнями. Матеріал і методи. Представлено дані про лікування 280 пацієнтів з мінно-вибуховими пораненнями. Рівень задоволеності результатами лікування - за допомогою шкали оцінки якості життя (Chaban quality of life scale (CQLS)). Використовували критерій Шапіро-Уілка, Манна-Уітні, Фрідмана, хі-квадрат, постеріорне порівняння проводилося з використанням поправки Бонферроні. Результати. Дані шкали якості життя свідчать про те, що рівень задоволеності результатами лікування у досліджуваних пацієнтів протягом усього періоду спостереження був максимальним перед випискою зі стаціонару і коливався від 68 до 73 балів – середній рівень задоволеності. У подальшому, через 1, 3, 6 і 12 місяців спостереження цей показник знижувався і становив від 62 до 65 балів. Висновки. Низький рівень задоволеності результатами лікування у пацієнтів після мінно-вибухових поранень, ймовірно, є наслідком хронічного больового синдрому. Пацієнти з мінно-вибуховими пораненнями мають дуже високий ризик хронічного болю – на 15% вищий, ніж пацієнти з вогнепальними пораненнями, і на 57,5% вищий, ніж цивільні постраждалі. Тому проблемі лікування болю на етапах лікування слід приділяти більше уваги
Chronic pain in patients after mine-explosive wounds occurs, on average, in 83.3% of cases. It has already been found that the neuropathic component of pain and the number of localizations of injured anatomical parts of the body have a direct impact on such a high frequency of chronicity. However, the level of satisfaction with treatment results remains unexplored, which is important because it reflects the quality of life from the distant perspective of treatment. The goal of the work. To investigate the level of satisfaction with the results of treatment in patients with mine-explosive wounds. Material and Methods. Data on the treatment of 280 patients with mine-explosive wounds are presented. The level of satisfaction with the treatment results using the Chaban quality of life scale. The Shapiro-Wilk test was used to check the distribution of quantitative indicators for normality. The law of distribution differed from the normal one, the median value (Me) and interquartile range (QI-QIII) were given to represent quantitative indicators, the comparison of indicators in two groups was carried out according to the Mann-Whitney test. To analyze the dynamics of the indicators, the Friedman test was used for related samples, the posterior comparison was carried out using the Bonferroni correction. For qualitative indicators, the absolute frequency of symptom manifestation and relative frequency (%) are presented, and for the comparison of two groups, the chi-square test was used, taking into account the correction for continuity. When conducting the analysis in all cases, the critical level of significance was taken equal to 0.05. Results. The data of the Chaban quality of life scale indicate that the level of satisfaction with the results of the treatment in the studied patients during the entire observation period was maximum before discharge from the inpatient treatment and ranged from 68 to 73 points – the average level of satisfaction. Later, after 1, 3, 6 and 12 months of observation, this indicator decreased and ranged from 62 to 65 points, which corresponds to the average level of satisfaction with the treatment results. Conclusions. The low level of satisfaction with the results of treatment in patients after mine-explosive wounds is probably a consequence of chronic pain. Patients with mine-explosive wounds have a very high risk of chronic pain – 15% higher than patients with gunshot wounds and 57.5% higher than civilian injured patients. Therefore, more attention should be paid to the problem of pain treatment at the stages of treatment
Дод.точки доступу:
Кучин, Ю. Л.
Говсєєв, Д. О.
Гибало, Р. В.
Постернак, Г. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Хміль, С. В.
Особливості гормонального профілю у пацієнток із безпліддям на тлі лейоміоми матки та хронічного ендометриту [Текст] = Hormonal profile features in patients with infertility against the background of uterine leiomyoma and chronic endometritis / С. В. Хміль, Н. Я. Петришин // Буковинський медичний вісник. - 2023. - Т. 27, № 3. - С. 69-74

MeSH-головна:
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE (метаболизм, осложнения, патофизиология, этиология)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
ЭНДОМЕТРИТ -- ENDOMETRITIS (осложнения, патофизиология, этиология)
ЛЕЙОМИОМА -- LEIOMYOMA (патофизиология, этиология)
ПОЛОВЫХ ЖЕЛЕЗ ГОРМОНЫ -- GONADAL HORMONES (анализ, диагностическое применение)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
ЛЕЧЕБНО-ДИАГНОСТИЧЕСКАЯ ТАКТИКА -- CRITICAL PATHWAYS (тенденции)
Анотація: На сьогоднішній день проблема безпліддя є актуальною. Найефективнішою методикою лікування усіх форм безпліддя є програми допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ), а саме екстракорпоральне запліднення (ЕКЗ). Протягом останнього часу все більша кількість вітчизняних та іноземних наукових праць спрямована на вивчення безпліддя на тлі лейоміоми матки та хронічного ендометриту як частих причин невдач імплантації ембріона та повторних втрат вагітності. Мета дослідження – вивчити особливості гормонального профілю організму жінок із безпліддям на тлі коморбідного перебігу лейоміоми матки та хронічного ендометриту з невдалими спробами ЕКЗ в анамнезі. Матеріал і методи. Проведено ретроспективний аналіз 130 амбулаторних карт пацієнток із безпліддям та невдалими спробами ЕКЗ в анамнезі. До першої групи дослідження увійшли 47 безплідних жінок із лейоміомою матки, до другої – 53 жінки з безпліддям на тлі лейоміоми матки та хронічного ендометриту. Третю групу контролю склали 30 пацієнток із безпліддям, зумовленим чоловічим фактором. Показники гормонального профілю, а саме рівні концентрації основних гонадотропних та статевих гормонів у сироватці крові вивчено в різні дні менструального циклу. Статистичну обробку даних здійснювали за допомогою програм «Microsoft Office Excell» та «Statistica 7.0». Достовірність приймали при показниках р0,05. Результати. Виявлено певні зміни гормонального профілю, а саме базальної концентрації гормонів репродуктивної системи та їх рівнів у різні дні менструального циклу, серед жінок основних досліджуваних груп відносно групи контролю. Висновки. Особливості гормонального забезпечення жінок із безпліддям на тлі лейоміоми матки та хронічного ендометриту пов’язані, насамперед, з наявністю тієї чи іншої супутньої гінекологічної патології, чи їх поєднаного перебігу. Це має вплив на подальші результати лікування безпліддя за допомогою ДРТ
The аim of research is to study the hormonal profile peculiarities of women with infertility against the background of uterine leiomyoma and chronic endometritis with unsuccessful IVF attempts in the anamnesis. Material and Methods. A retrospective analysis of the outpatient medical cards of 130 patients with infertility was carried out. Patients were divided into three clinical groups. The first group of the study consisted of 47 women with unsuccessful IVF attempts and uterine leiomyoma, the second one included 53 women with infertility against the background of uterine leiomyoma and chronic endometritis (patients in this group also had failed IVF attempts in the anamnesis). The third (control) group consisted of 30 female infertility patients due to the male factor. The concentration levels of the main gonadotropic and sex hormones in blood serum were studied and compared on different days of the menstrual cycle. Results. Certain changes in the hormonal profile, including the basal concentration of hormones of the reproductive system and their levels on different days of the menstrual cycle, were revealed among the women of the studied groups compared to the control group. Conclusions. The hormonal profile features in patients with infertility against the background of uterine leiomyoma and chronic endometritis are primarily related to the presence of one or another concomitant gynecological pathology, or their combined course. This definitely probably has an impact on the further results of infertility treatment with ART
Дод.точки доступу:
Петришин, Н. Я.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Іванчук, І. М.
Морфологічні зміни кори головного мозку за умов дмг-індукованої аденокарциноми та коригувального впливу композиції наночастинок Au/Ag/Fe [Текст] = Morphological changes in the cerebral cortex under conditions of DMH-induced colon adenocarcinoma and the corrective effect of the Au/Ag/Fe nanoparticle composition / І. М. Іванчук, З. М. Небесна // Буковинський медичний вісник. - 2023. - Т. 27, № 3. - С. 75-79

MeSH-головна:
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
АДЕНОКАРЦИНОМА -- ADENOCARCINOMA (патофизиология, терапия, этиология)
МОЗГА ГОЛОВНОГО НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BRAIN NEOPLASMS (патофизиология, терапия, этиология)
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ И МИКРОСКОПИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ -- MORPHOLOGICAL AND MICROSCOPIC FINDINGS
НАНОЧАСТИЦЫ МЕТАЛЛОВ -- METAL NANOPARTICLES (анализ, терапевтическое применение)
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Анотація: У даній статті досліджується коригувальний вплив композиції наночастинок Au/Ag/Fe на морфологію кори головного мозку за умов ДМГ-індукованої аденокарциноми in situ. Мета дослідження – вивчити можливості використання композиції наночастинок металів для корекції морфологічних порушень кори головного мозку за умов ДМГ-індукованого неопластичного ураження товстої кишки. Матеріал і методи. У дослідженні використано 105 статевозрілих безпородних білих щурів-самців. Усіх тварин було розподілено на три групи: І – 35 інтактних тварини, ІІ – 70 тварин із ДМГ-індукованою аденокарциномою товстої кишки, ІІІ – 20 тварин, яким після закінчення моделювання неопластичного ураження товстої кишки щоденно вводили композицію НЧ Au/Ag/Fe. Експериментально індукований канцерогенез моделювали шляхом уведення N,N-диметилгідразину гідрохлориду 1 раз на тиждень протягом 30 тижнів. Тваринам ІІІ групи із ДМН-індукованим канцерогенезом уводили водну дисперсію НЧ Au/Ag/Fe внутрішньошлунково 1 раз на добу впродовж 21 доби. Гістологічні препарати виготовляли згідно із загальноприйнятими методиками. Для вивчення та фотодокументування препаратів викоритовували світловий мікроскоп MICROmed SEO SСAN та відеокамеру Vision CCD Camera. Результати. Застосування наночастинок Au/Ag/Fe призвело до регенерації структурних елементів кори головного мозку порівняно з групою тварин із ДМГ-індукованим канцерогенезом. Коригувальний вплив композиції наночастинок характеризувався відновленням структурних елементів кори великих півкуль, зменшенням альтеративних змін у нейроцитах та регенерацією пошкоджених кровоносних капілярів органа. Висновки. Отримані результати вказують на ефективність наночастинок Au/Ag/Fe у зменшенні наслідків розвитку та прогресування ДМГ-індукованої аденокарциноми in situ на кору головного мозку
This article investigates the corrective influence of the composition of Au/Ag/Fe nanoparticles on the morphology in the cerebral cortex under the conditions of DMG-induced adenocarcinoma in situ. Objective of the study was to explore the potential use of metal nanoparticle composition to correct morphological disturbances in the cerebral cortex under the conditions of DMH-induced neoplastic lesions of the colon. Material and methods. The study involved 105 sexually mature male white rats. All animals were divided into three groups: group I - 35 intact animals, group II - 70 animals with DMG-induced adenocarcinoma, group III - 20 animals with a simulated adenocarcinoma of the colon to which the Au/Ag/Fe nanoparticle composition was administered. Experimental carcinogenesis was induced by weekly administration of N,N-dimethylhydrazine hydrochloride over 30 weeks. Animals with DMG-induced carcinogenesis were treated with an intragastric administration of an aqueous dispersion of Au/Ag/Fe nanoparticles once a day for 21 days. Histological specimens were prepared following widely accepted methods. A MICROmed SEO SCAN light microscope and a Vision CCD Camera were used for studying and photodocumenting the specimens. Results. The application of Au/Ag/Fe nanoparticles led to the regeneration of structural elements in the cerebral cortex compared to the group of animals with DMG-induced carcinogenesis. The corrective effect of the nanoparticle composition was characterized by the restoration of structural elements in the cerebral hemispheres, a reduction in pathological changes in neurons, and the regeneration of damaged blood vessels in the organ. Conclusions. The obtained results indicate the effectiveness of Au/Ag/Fe nanoparticles in reducing the consequences of the development and progression of DMG-induced adenocarcinoma in situ in the cerebral cortex
Дод.точки доступу:
Небесна, З. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

П’ятночка, В. І.
Вибір способу алогерніопластики у хворих на первинні вентральні грижі в поєднанні з діастазом прямих м’язів живота за умов метаболічного синдрому [Текст] = Choice of the method of allohernioplasty in patients with primary ventral hernias in combination with diastasis of the rectus abdominal muscles under the conditions of the metabolic syndrome / В. І. П’ятночка, І. І. Довга // Буковинський медичний вісник. - 2023. - Т. 27, № 3. - С. 80-86

MeSH-головна:
ГРЫЖА ВЕНТРАЛЬНАЯ -- HERNIA, VENTRAL (патофизиология, хирургия, этиология)
ГЕРНИОПЛАСТИКА -- HERNIOPLASTY (использование, тенденции)
ПРЯМАЯ МЫШЦА ЖИВОТА -- RECTUS ABDOMINIS (хирургия)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
МЕТАБОЛИЧЕСКИЙ СИНДРОМ X -- METABOLIC SYNDROME X (осложнения, патофизиология, этиология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета роботи – виробити технічні передумови підвищення безпеки виконання операційних втручань у хворих на первинні вентральні грижі в поєднанні з діастазом прямих м’язів живота за умов метаболічного синдрому. Матеріал і методи. Проведено поглиблене комплексне обстеження 283 хворих, оперованих на первинну вентральну грижу із супутнім діастазом прямих м’язів живота. До групи порівняння увійшли 174 пацієнти. Основну групу склали 109 осіб. Обстеження хворих проводили згідно зі стандартними протоколами. За типами виконаних операційних втручань в обох групах вивчали кількість та характер післяопераційних ускладнень. Результати. Доведено, що місцеві ускладнення значно переважали в групі порівняння, що пояснюється значною кількістю виконаних власне-тканинних та оnlay герніопластик. Тривала лімфорея в першому періоді дослідження спостерігалася в 11 осіб після операцій оnlay, кількість виконання яких вдвічі перевищувала показник основної групи. У другому періоді дане ускладнення траплялося лише в межах 3,67 %. Найкращими були результати в групі пацієнтів, яким проводилась герніопластика Sublay - сітка «Capromesh» у комбінації з PRP. Виконання відеоасистуючої операції E-Milos в основній групі характеризувалось лише наявністю гематоми в ділянці післяопераційної рани. Найвищий показник рецидивувань відзначено в пацієнтів після виконання власне-тканинної герніопластики та за умов виконання герніопластики оnlay. При виконанні лапароскопічної герніопластики спостерігали лише один рецидив. У групі пацієнтів, котрим виконано відеоасистуючу операцію E-Milos із сіткою «Capromesh» у комбінації з PRP – рецидивів не спостерігали. Висновки. Хворим на первинну вентральну грижу в поєднанні з діастазом прямих м’язів живота за умов метаболічного синдрому застосування сітки «Capromesh» у комбінації з PRP при виконанні операції Sublay та відеоасистуючої операції E-Milos є найбільш перспективним з огляду на найсприятливіші особливості ремоделювання структур передньої черевної стінки та зменшення кількості післяопераційних ускладнень
The purpose of the work. Based on the analysis of the surgical treatment of patients with primary ventral hernias in combination with diastasis of the rectus abdominis under the conditions of the metabolic syndrome, develop technical prerequisites for increasing the safety of surgical interventions in this category of patients. Materials and methods. In the period from 2016 to 2022, an in-depth comprehensive examination of 283 patients operated on for primary ventral hernia, primary ventral hernia with concomitant diastasis, and isolated diastasis of rectus abdominis muscles was conducted. Patients were divided into groups according to the periods of surgical treatment of patients. For this purpose, two periods were formed: from 2016 to 2019 and from 2020 to 2022. In the first period, 174 (61.48%) patients were examined and operated on. These patients formed the comparison group. The main group corresponding to patients who were treated in the period from 2020 to 2022 consisted of 109 (38.52%) people. Patients were examined according to standard protocols. The number and nature of early postoperative complications were studied in both groups according to the types of surgical interventions performed. The results. It has been proven that local complications significantly prevailed in the comparison group, which is explained by a significant number of performed native tissue and onlay hernioplasty. Thus, prolonged lymphorrhea in the period from 2016 to 2019 was observed in 11 people and mainly after onlay operations, the number of which was twice that of the main group. In the period after 2020, this complication occurred only within 3.67%. The best results were obtained in the group of patients who underwent Sublay hernioplasty - "Capromesh" mesh in combination with PRP. Performance of video-assisted E-Milos operation in the main group was characterized only by the presence of a hematoma in the area of the postoperative wound. The highest recurrence rate was noted in patients after performing proper tissue hernioplasty, and under the conditions of performing onlay hernioplasty. When laparoscopic hernioplasty was performed, only 1 recurrence was observed. No relapses were observed in the group of patients who underwent video-assisted E-Milos surgery with "Capromesh" mesh in combination with PRP. Conclusions. For patients with a primary ventral hernia in combination with diastasis of the rectus abdominis under conditions of the metabolic syndrome, the use of the "Capromesh" mesh in combination with PRP during the Sublay operation and the video-assisted E-Milos operation is the most promising in view of the most favorable features of the remodeling of the structures of the anterior abdominal wall. Performance of laparoscopic hernioplasty and video-assisted E-Milos surgery using the "Capromesh" mesh in combination with PRP should be prioritized especially in groups of patients with existing metabolic syndrome, which allows to significantly reduce the number of postoperative complications
Дод.точки доступу:
Довга, І. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Денисюк, Ю. А.
Динаміка антиоксидантно-прооксидантного балансу нирки при гострій крововтраті різного ступеня та його корекція [Текст] = Dynamics of the antioxidant-prooxidant balance of the kidney under conditions of acute blood loss of various degrees and its correction / Ю. А. Денисюк, А. А. Гудима // Буковинський медичний вісник. - 2023. - Т. 27, № 3. - С. 87-92

MeSH-головна:
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
ГЕМОРРАГИИ -- HEMORRHAGE (осложнения, патофизиология)
ОКСИДАТИВНЫЙ СТРЕСС -- OXIDATIVE STRESS (иммунология, физиология)
РЕГИДРАТАЦИОННАЯ ТЕРАПИЯ -- FLUID THERAPY (использование, методы, тенденции)
АНТИОКСИДАНТЫ -- ANTIOXIDANTS (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
ПОЧКИ -- KIDNEY (действие лекарственных препаратов, повреждения)
ФАРМАЦЕВТИЧЕСКИЕ РАСТВОРЫ -- PHARMACEUTICAL SOLUTIONS (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
Анотація: Мета роботи – з’ясувати динаміку антиоксидантно-прооксидантного балансу нирки при гострій крововтраті різного ступеня та оцінити ефективність корекції розчином Рінгера лактату в комбінації з 2-етил-6-метил-3-оксипіридину сукцинатом. Матеріал і методи. Для експерименту випадковим методом відібрали 126 щурів-самців лінії Вістар з масою 0,16-0,18 кг. Виділили 4 дослідних групи і 1 контрольну. У дослідній групі 1 моделювали гостру крововтрату в об’ємі 1 % від маси тіла, у дослідній групі 2 моделювали гостру крововтрату в об’ємі 2 % від маси тіла, у дослідній групі 3 моделювали гостру крововтрату в об’ємі 2 % від маси тіла і через 1 год у суміжну вену однократно вводили розчин Рінгера лактату у співвідношенні 1:1 до об’єму втраченої крові, у дослідній групі 4 після моделювання гострої крововтрати в об’ємі 2 % від маси тіла в суміжну вену однократно вводили розчин Рінгера лактату в комбінації з 2-етил-6-метил-3-гідроксипіридину сукцинатом у дозі 100 мг/·кг-1. Контрольну групу щурів тільки вводили в тіопенталонатрієвий наркоз. Через 1, 3 та 7 діб у нирці визначали каталазну активність, вміст реагентів до тіобарбітурової кислоти, розраховували їх співвідношення – антиоксидантно-прооксидантний індекс (АПІ). Результати. Встановлено, гостра крововтрата протягом 1-7 діб експерименту супроводжується накопиченням у нирці реагентів до тіобарбітурової кислоти, зниженням каталазної активності та величини АПІ. Порушення залежать від об’єму крововтрати і суттєво більші за умов гострої крововтрати в об’ємі 2 % від маси. Застосування з метою корекції розчину Рінгера лактату в комбінації з 2-етил-6-метил-3-оксипіридину сукцинатом порівняно з монотерапією розчином Рінгера лактату зумовлює істотне зниження в нирці вмісту реагентів до тіобарбітурової кислоти, збільшення каталазної активності та величини АПІ, починаючи з 3-ї доби експерименту. Отриманий результат вказує на перспективність застосування антиоксидантів у комплексній інфузійній терапії гострої крововтрати. Висновки. Гостра крововтрата протягом 1-7 діб експерименту супроводжується зміщенням антиоксидантно-прооксидантного балансу в нирці в бік домінування прооксидантних механізмів і залежить від об’єму крововтрати. Застосування розчину Рінгера лактату в комбінації з 2-етил-6-метил-3 оксипіридину сукцинатом, починаючи з 3-ї доби експерименту, викликає суттєве зменшення ступеня порушень антиоксидантно-прооксидантного балансу в нирці порівняно з монотерапією розчином Рінгера лактату
The purpose of the study is to find out the dynamics of the antioxidant-prooxidant balance of the kidney during acute blood loss of various degrees and to evaluate the effectiveness of correction with Ringer’s lactate solution in combination with 2-ethyl-6-methyl-3-oxypyridine succinate. Material and methods. 126 male Wistar line rats weighing 0.16-0.18 kg were randomly selected for the experiment. Four experimental groups and one control group were selected. Acute blood loss of 1% of body weight was simulated in experimental group 1, acute blood loss of 2% of body weight was simulated in experimental group 2. In experimental group 3, acute blood loss in the amount of 2% of body weight was simulated, and after 1 hour, Ringer’s lactate solution was injected once into the adjacent vein in a ratio of 1:1 in the amount of blood loss volume. In experimental group 4, after simulating acute blood loss in the amount of 2% of body weight, Ringer’s lactate solution in combination with 2-ethyl-6-methyl-3-hydroxypyridine succinate at a dose of 100 mg·kg-1 was injected into an adjacent vein once. A control group of rats was only injected with thiopental sodium anesthesia. After 1, 3, and 7 days, catalase activity, the content of reagents to thiobarbituric acid were determined in the kidney, and their ratio - the antioxidant-prooxidant index (API) was calculated. Results and discussion. It was established that acute blood loss within 1-7 days of the experiment is accompanied by the accumulation of thiobarbituric acid reagents in the kidney and by a decrease in catalase activity and the value of API. Disturbances depend on the volume of blood loss and are significantly greater under conditions of acute blood loss in the amount of 2% of the mass. The injection for correction with Ringer’s lactate solution in combination with 2-ethyl-6-methyl-3-oxypyridine succinate compared to monotherapy with Ringer’s lactate solution leads to a significant decrease in the content of reagents to thiobarbituric acid in the kidney, and an increase in catalase activity and the value of API, starting from the 3-rd day of the experiment
Дод.точки доступу:
Гудима, А. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Поліщук, Т. В.
Поліморфізм кодуючого гена LGALS-3, RS2274273 як ендогенний фактор прогностичної ефективності плазмової концентрації галектину-3 відносно ризику розвитку хронічної серцевої недостатності на тлі гіпертонічної хвороби у жінок [Текст] = Polymorphism of the coding gene LGALS-3 rs2274273 as an endogenous factor of the predictive effectiveness of the plasma concentration of galectin-3 in relation to the risk of development of chf on the background of eh in women / Т. В. Поліщук, В. М. Жебель // Буковинський медичний вісник. - 2023. - Т. 27, № 3. - С. 93-100

MeSH-головна:
ЖЕНЩИН ЗДОРОВЬЕ -- WOMEN'S HEALTH (тенденции)
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (осложнения, патофизиология, этиология)
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- CARDIAC OUTPUT, LOW (патофизиология, этиология)
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ -- POLYMORPHISM, GENETIC (физиология)
ГАЛЕКТИН 3 -- GALECTIN 3 (анализ, диагностическое применение)
ПОСТМЕНОПАУЗА -- POSTMENOPAUSE (генетика, метаболизм, физиология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета дослідження – покращити ранню діагностику розвитку гіпертрофії міокарда лівого шлуночка (ГЛШ) та формування передумов хронічної серцевої недостатності (ХСН) у жінок, хворих на гіпертонічну хворобу, мешканок Подільського регіону України, шляхом визначення плазмової концентрації галектину-3 при носійстві поліморфних варіантів гена LGALS-3 (rs2274273). Матеріал і методи. Обстежено 180 жінок постменопаузального віку, середній вік (57,34±0,45) років, мешканок Подільського регіону України, які проживали на даній території у третьому поколінні. Контрольна група складалась з 67 жінок, середній вік (56,43±0,64) років, у яких не виявлено захворювань серцево-судинної системи та ознак гіпертрофії лівого шлуночка (ГЛШ) за інших причин. До основної групи увійшли 113 жінок, яким встановлено діагноз гіпертонічної хвороби (ГХ), з них 62 особи хворіли на ГХ із сформованою гіпертрофією лівого шлуночка (ГЛШ) без серцевої недостатності (ГХ ІІ), 51 особа хворіла на ГХ з хронічною серцевою недостатністю (ХСН) C стадії за класифікацією ESH/ESC 2023. Проведено загальноклінічне обстеження, метод імуноферментного аналізу для визначення рівня галектину-3 у плазмі крові, генотипування гена LGALS3 (rs2274273) із застосуванням полімеразної ланцюгової реакції, УЗД серця. Статистичну обробку отриманих результатів проводили з використанням пакета статистичних програм SPSS, STATISTICA v. 10.0. Застосовували математичні методи: множинний регресійний покроковий аналіз пропорційних ризиків з 95 % СІ довірчим інтервалом, лінійний дискримінантний аналіз за критерієм Фішера із створенням математичної прогностичної моделі та кластерний аналіз. За допомогою програмного калькулятора MedCalc Software Ltd. Odds ratio calculator. https://www.medcalc.org/calc/odds_ratio.php (Версія 20.109; станом на 21 травня 2022) перевіряли відповідність розподілу частот генотипів у досліджуваних популяціях рівновазі Харді-Вайнберга (HWE: p2+2pq+q2=1). Результати. У хворих на ГХ з ХСН носійство алеля А гена LGALS-3 (rs2274273) асоціювалося з більш тяжким ступенем діастолічної дисфункції та зниженою ФВ ЛШ порівняно з носіями GG генотипу, а також реєструвалися вищі плазмові рівні галектину-3, які асоціювалися із значимо вираженим погіршенням структурно-функціональних показників міокарда. За допомогою кластерного аналізу виявлено, що до несприятливого кластеру 1 достовірно частіше входять носії алеля A гена LGALS-3 (rs2274273), у той час як у кластері 2 з більш сприятливим перебігом хвороби носії генотипу GG та носії алеля А трапляються майже з однаковою частотою. Висновки. У жінок постменопаузального віку, мешканок Подільського регіону України, носійство алеля А гена LGALS-3 (rs2274273) асоціюється з більш тяжким перебігом ГХ, формуванням вираженої ГЛШ, вищою концентрацією галектину-3 у плазмі крові та розвитком ХСН зі зниженою ФВ ЛШ порівняно з носіями генотипу GG
The purpose of the study is to improve the early diagnosis of the development of left ventricular myocardial hypertrophy (LVH) and the formation of prerequisites for chronic heart failure (CHF) in women with essential hypertension, residents of the Podillya region of Ukraine by determining the plasma concentration of galectin-3 in carriers of different polymorphic variants of the LGALS-3 (rs2274273) gene. Material and methods. 180 women of postmenopausal age, average age of 57.34±0.45, residents of the Podillya region of Ukraine, who lived in this territory in the third generation, were examined. The control group consisted of 67 women, average age of 56.43±0.64 years, without signs of cardiovascular pathology and signs of left ventricular hypertrophy (LVH) for other reasons were detected. The main group included 113 women with essential hypertension, of which 62 had essential hypertension with LVH without heart failure (EH II), 51 had essential hypertension with chronic heart failure stage C according to the ESH/ESC 2023 classification. General clinical examination, enzyme immunoassay method for determining the level of galectin-3 in blood plasma, genotyping of the LGALS3 (rs2274273) gene using polymerase chain reaction, and ultrasound of the heart were performed. The statistical processing of the obtained results was carried out using the package of statistical programs SPSS, STATISTICA v. 10.0. Mathematical methods were used: multiple regression stepwise analysis of proportional risks with 95% CI confidence interval, Fisher's linear discriminant analysis with the creation of a mathematical prognostic model, and cluster analysis. Compliance of the frequency distribution of genotypes in the studied populations to the Hardy-Weinberg equilibrium was checked using the MedCalc Software Ltd. Odds ratio calculator. https://www.medcalc.org/calc/odds_ratio.php and calculated the odds ratio (OR) of developing left ventricular myocardial hypertrophy (LVH) and chronic heart failure (CHF). Results. In patients with EH and CHF, carrying the A allele of the LGALS-3 (rs2274273) gene was associated with a more severe degree of diastolic dysfunction and reduced LVEF compared with carriers of the GG genotype, and higher plasma levels of galectin-3 were also recorded, which were associated with a more significant deterioration structural and functional indicators of the myocardium. With the help of cluster analysis, it was found that carriers of the A allele of the LGALS-3 (rs2274273) gene are more likely to be included in unfavorable cluster 1. In contrast, in cluster 2, with a more favorable course of the disease, carriers of the GG genotype and carriers of the A allele occur with almost the same frequency. Conclusions. In postmenopausal women, residents of the Podillya region of Ukraine, carrying the A allele of the LGALS-3 (rs2274273) gene is associated with a more severe course of EH with the development of LVH, a higher concentration of galectin-3 in the blood plasma, and the formation of CHF with reduced LVEF when compared with carriers of the genotype GG
Дод.точки доступу:
Жебель, В. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Загоєння ран та регенерація м’яких тканин. Літературний огляд [Текст] = Wound healing and soft tissue regeneration. Literature review / О. С. Воловар [та ін.] // Буковинський медичний вісник. - 2023. - Т. 27, № 3. - С. 101-104

MeSH-головна:
ОБЗОР -- REVIEW
РАНЫ ЗАЖИВЛЕНИЕ -- WOUND HEALING (действие лекарственных препаратов, физиология)
ТКАНИ РЕГЕНЕРАЦИЯ УПРАВЛЯЕМАЯ -- GUIDED TISSUE REGENERATION (использование, методы, тенденции)
СОЕДИНИТЕЛЬНАЯ ТКАНЬ -- CONNECTIVE TISSUE (ультраструктура, физиология)
ГРАНУЛЯЦИОННАЯ ТКАНЬ -- GRANULATION TISSUE (ультраструктура, физиология)
Анотація: У публікації наводяться дані джерел літератури про перебіг репаративних процесів в м’яких тканинах та загоєння ран шкіри. Найбільший орган організму людини є шкіра. Вона виконує багато надзвичайно важливих функцій. Після травматичних ушкоджень шкірних покривів виникає складний каскад клітинних реакцій, який є унікальним за своєю природою. Оскільки процеси загоєння та регенерації відбуваються в усіх частинах людського тіла, цей огляд зосереджується на процесах перебігу репаративних змін у шкірі. Перший етап загоєння гострої рани присвячений гемостазу і формуванню попередньої ранової матриці, який відбувається відразу після травми і завершується через кілька годин. Крім того, ця фаза запускає процеси запальної реакції, виразність якої залежить від індивідуальної реактивності, ступеня мікробного обсіменіння рани, видом, характером ураження. Далі йде фаза проліферації, на цьому етапі відбувається відновлення поверхні рани, формування грануляційної тканини та відновлення судинної сітки. Третім та останнім етапом загоєння рани є фаза ремоделювання, яка зазвичай починається через 2-3 тижні після пошкодження тканин. Під час цієї фази спостерігається спустошення судин грануляційної тканини, різко зменшується кількість фібробластів, але натомість збільшується кількість еластичних та, особливо, колагенових волокон. Постійний синтез і руйнування колагену має ефект ремоделювання зрілої матриці рани протягом приблизно 6 місяців після травми. На цьому етапі утворення та деградація колагену врівноважують одне одного, та значних змін у його кількості не спостерігається. Фаза ремоделювання є найбільш відповідальною за об’єм сформованої рубцевої тканини. Мета роботи – систематизувати сучасні дані літератури про загоєння ран м’яких тканин. Висновок. Аналіз наведених даних наукової літератури свідчить, що регенерація м’яких тканин – це складний процес реакцій організму, який призводить до формування рубцевої тканини. Багато патофізіологічних процесів, що лежать в основі репаративних реакцій, досі невідомі
The publication provides data from literary sources on the course of reparative processes in soft tissues and healing of skin wounds. The largest organ of the human body is the skin. It performs many extremely important functions. After traumatic damage to the skin, a complex cascade of cellular reactions occurs, which is unique in its nature. Since healing and regeneration processes occur in all parts of the human body, this review focuses on the processes of reparative changes in the skin. The first stage of acute wound healing is devoted to hemostasis and the formation of the previous wound matrix, which occurs immediately after the injury and ends in a few hours. In addition, this phase triggers the processes of an inflammatory reaction, the expressiveness of which depends on individual reactivity, the degree of microbial contamination of the wound, the type and nature of the lesion. Then, the proliferation phase begins, at this stage there is restoration of the wound surface, formation of granulation tissue and restoration of the vasculature. The third and final stage of wound healing is the remodeling phase, which usually begins 2-3 weeks after tissue damage. During this phase, the vessels of the granulation tissue are emptied, the number of fibroblasts sharply decreases, but instead, the number of elastic and, especially, collagen fibers increases. The continuous synthesis and destruction of collagen has the effect of remodeling the mature wound matrix for approximately 6 months after injury. At this stage, the formation and degradation of collagen balance each other, and there are no significant changes in its amount. The remodeling phase is most responsible for the volume of scar tissue formed. The aim of the work is to systematize the current literature data on the healing of soft tissue wounds. Conclusion. The analysis of the given data from the scientific literature shows that the regeneration of soft tissues is a complex process of body reactions that leads to the formation of scar tissue. Many pathophysiological processes underlying reparative reactions are still unknown
Дод.точки доступу:
Воловар, О. С.
Астапенко, О. О.
Литовченко, Н. М.
Паливода, Р. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Діагностика венозної протоки у плодів раннього періоду онтогенезу людини [Текст] = Diagnosis of the venous duct in fetuses of the early period of human ontogeny / Н. М. Прокопчук [та ін.] // Буковинський медичний вісник. - 2023. - Т. 27, № 3. - С. 105-114

MeSH-головна:
ОНТОГЕНЕЗ
ЧЕЛОВЕК -- HUMANS (кровь, физиология, эмбриология)
ПЛОД -- FETUS (кровоснабжение, физиология)
КРОВЕНОСНЫЕ СОСУДЫ -- BLOOD VESSELS (физиология, эмбриология)
АНГИОГРАФИЯ -- ANGIOGRAPHY (использование, методы, тенденции)
ОБЗОР -- REVIEW
ПРЕНАТАЛЬНАЯ ДИАГНОСТИКА -- PRENATAL DIAGNOSIS (использование, методы, тенденции)
Анотація: Здійснити аналіз даних світової літератури стосовно ролі доплерографічної оцінки кровоплину у венозній протоці плода при хромосомних аномаліях у першому триместрі вагітності, як маркер використовується спектральна форма хвильового кровоплину і його пульсації, що генерується змінами тиску і кількості потоку крові до серця. Пренатальна діагностика венозного кровоплину дає можливість оцінити стан серцево-судинної системи плода. Кровоплин у венозній протоці є інтегративним показником, що відображає формування кровообігу як матково-плацентарного, так і плацентарно-плодового компонентів гестаційної гемодинаміки під час фізіологічної та ускладненої вагітності. Результативність цього тесту становить 63%, а в поєднанні з оцінкою товщини ключиці – 89,1%. При виявленні зворотних показників кровотоку у венозній протоці у фазі скорочення передсердя та розширення цервікального простору необхідно провести каріотипування для виключення хромосомних аномалій. Доплерографія дозволяє об'єктивно оцінити функціональний стан плода під час фізіологічної та ускладненої вагітності на основі дослідження стану кровотоку в судинах плаценти, у середній мозковій артерії, грудній аорті, ниркових артеріях, нижній порожнистій вені та протоці venosus. Спектр венозного кровотоку відображає зміни об'єму і тиску в передсердях протягом серцевого циклу. При нормальному розвитку плода кровотік у венозній протоці має пульсуючий характер у вигляді однонаправленої трифазної кривої, що відповідає різним періодам серцевого циклу. Спектр нормального кровотоку у венозній протоці у здорового новонародженого має двофазну криву з напрямком від портального синуса до нижньої порожнистої вени. За три тижні регулярних оглядів у більшості малюків відбувається облітерація ductus venosus, протока перетворюється на венозне сполучення. Двомірна ехокардіограма, кольорова та імпульсна доплерографія дозволяють реєструвати хвилі кровотоку в декількох структурах серця. Доплерографічне дослідження кровотоку у венозній протоці важливо проводити у плодів І триместру, оскільки підвищує чутливість комбінованого тесту в оцінці ризику хромосомних аномалій. Оцінка кровотоку у венозній протоці дає змогу зрозуміти фізіологічні та патологічні процеси в організмі плода та ідентифікувати плоди, які схильні до захворювання або мають ризик захворювання
To carry out an analysis of data from the world literature regarding the role of Doppler assessment of blood flow in the venous duct of the fetus in chromosomal abnormalities in the first trimester of pregnancy, as a marker – the spectral form of wave blood flow and its pulsation, which is generated by changes in the pressure and volume of blood to the heart of the fetus. Prenatal diagnosis of venous blood flow makes it possible to assess the state of the fetal cardiovascular system. Blood flow in the ductus venosus is an integrative indicator that reflects the formation of blood circulation of both the uteroplacental and placental-fetal components of gestational hemodynamics during physiological and complicated pregnancy. The performance of this test is 63%, and in combination with the assessment of the thickness of the clavicle – 89.1%. When reverse values of blood flow in the ductus venosus are detected in the phase of contraction of the atrium and dilated cervical space, it is necessary to carry out karyotyping to rule out chromosomal abnormalities. Dopplerography allows us to objectively assess the functioning state of the fetus during physiological and complicated pregnancy based on the study of the state of blood flow in the vessels of the placenta, in the middle cerebral artery, thoracic aorta, renal arteries, inferior vena cava and venous duct. The spectrum of venous blood flow reflects changes in volume and pressure in the atria during the cardiac cycle. With normal fetal development, blood flow in the venous duct has a pulsating character in the form of a unidirectional three-phase curve that corresponds to different periods of the cardiac cycle. The spectrum of normal blood flow in the venous duct in a healthy newborn has a biphasic curve, with the direction from the portal sinus to the inferior vena cava. During three weeks of regular examinations in most babies, obliteration of the venous duct occurs, and the ductus turns into a venous connection. Two-dimensional echocardiogram, color and pulsed dopplerography allow recording the waveforms of blood flow in several structures of the heart. Doppler analysis of blood flow in the venous duct is important to perform in fetuses of the first trimester, as it increases the sensitivity of the combined test in assessing the risk of chromosomal disorders. Assessment of blood flow in the ductus venosus provides an understanding of physiological and pathological processes in the fetal body and identifies fetuses that are prone to or at risk of disease
Дод.точки доступу:
Прокопчук, Н. М.
Антонюк, О. П.
Кривецький, В. В.
Ємєльяненко, Н. Р.
Процак, Т. В.
Банул, Б. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Історія розвитку вчення про імунну систему [Текст] = History of the development of the science of the immune system / В. В. Мельник [та ін.] // Буковинський медичний вісник. - 2023. - Т. 27, № 3. - С. 115-121

MeSH-головна:
ИММУННАЯ СИСТЕМА -- IMMUNE SYSTEM (рост и развитие, физиология)
ИСТОРИЯ МЕДИЦИНЫ -- HISTORY OF MEDICINE
АЛЛЕРГОЛОГИЯ И ИММУНОЛОГИЯ -- ALLERGY AND IMMUNOLOGY (история, кадры, тенденции)
ЛИЧНОСТИ ВЫДАЮЩИЕСЯ -- FAMOUS PERSONS
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS (анализ)
ВИРУЛЕНТНОСТИ ФАКТОРЫ -- VIRULENCE FACTORS (анализ, история)
ВАКЦИНЫ -- VACCINES (анализ, история)
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Анотація: Імунна система — це велика мережа органів, лейкоцитів, білків (антитіл) і хімічних речовин. Ця система працює злагоджено, щоб захистити організм від чужорідних патогенів (бактерій, вірусів, паразитів і грибків), які спричиняють інфекцію, хвороби та захворювання. Імунна система людини наполегливо працює, щоб зберегти здоров’я. Її завдання полягає в тому, щоб запобігати інвазіям патогенів, знищувати їх або обмежувати ступінь їхньої шкоди, якщо вони потраплять. Коли імунна система працює належним чином, вона може розрізняти, які клітини є «своїми», а які речовини є чужорідними для організму. Вона активує, мобілізує, атакує та вбиває чужорідні організми, які можуть завдати шкоди здоров’ю людини. Вважається, що вперше термін «імунітет» використаний ще Фукідідом – визначним давньогрецьким філософом, істориком, політологом та полководцем. Він вперше виявив стійкість одужалої людини до повторного захворювання. З того часу сотні видатних науковців присвятили своє життя вивченню надскладних процесів, що відбуваються в імунній системі людини при інвазії. Значним поштовхом у розвитку імунології, як науки, стало винайдення вакцини. У 1885 році Пастер увів першу вакцину людині, молодому хлопчику, якого неодноразово кусала скажена собака. Імунологія досягла значного прогресу наприкінці ХІХ століття завдяки швидким розробкам у вивченні гуморального імунітету та клітинного імунітету. У 1903 році було відкрито гуморальний компонент, відомий як опсонін, який робить цільові бактерії придатними для фагоцитозу. Особливо важливою була робота Пауля Ерліха, який запропонував теорію бічного ланцюга для пояснення специфічності реакції антиген-антитіло. Його внесок у розуміння гуморального імунітету був визнаний присудженням спільної Нобелівської премії в 1908 році разом із засновником клітинної імунології російським зоологом Іллею Мечніковим, який вперше у 1880 році сформулював фагоцитарну теорію. Сучасні імунологи, використовуючи інструменти молекулярної та клітинної біології, геноміки, протеоміки, зроблять крок у запобіганні семрельним хворобам. Очікується, що світ стане свідком подальшого вибуху знань у галузі імунології в найближчі десятиліття. Потрібні спільні зусилля, спрямовані на такі предмети, як імунологія пухлин, аутоімунітет і вакцинологія, щоб розробити стратегії захисту від багатьох хвороб
The immune system is a large network of organs, white blood cells, proteins (antibodies), and chemicals. This system works in concert to protect the body from foreign pathogens (bacteria, viruses, parasites, and fungi) that cause infection, disease, and illness. The human immune system works hard to stay healthy. Its task is to prevent the invasion of pathogens, destroy them or limit the extent of their damage if they enter. When the immune system is working properly, it can distinguish which cells are "own" and which substances are foreign to the body. It activates, mobilizes, attacks and kills foreign organisms that can harm human health. It is believed that the term "immunity" was used for the first time by Thucydides - a prominent ancient Greek philosopher, historian, political scientist and military leader. For the first time, he discovered the resistance of a recovered person to a recurrence of the disease. Since that time, hundreds of outstanding scientists have devoted their lives to the study of extremely complex processes that occur in the human immune system during invasion. The invention of the vaccine became a significant impetus in the development of immunology as a science. In 1885, Pasteur administered the first vaccine to a human, a young boy who had been repeatedly bitten by a rabid dog. Immunology made significant progress in the late 19th century due to rapid developments in the study of humoral immunity and cellular immunity. In 1903, a humoral component known as an opsonin was discovered that makes target bacteria suitable for phagocytosis. Particularly important was the work of Paul Ehrlich, who proposed the side chain theory to explain the specificity of the antigen-antibody reaction. His contribution to the understanding of humoral immunity was recognized by awarding a joint Nobel Prize in 1908 together with the founder of cellular immunology, the Russian zoologist Ilya Mechnikov, who first formulated the phagocytic theory in 1880. Modern immunologists, using the tools of molecular and cellular biology, genomics, and proteomics, will take a step towards preventing fatal diseases. The world is expected to witness a further explosion of knowledge in the field of immunology in the coming decades. Collaborative efforts across subjects such as tumor immunology, autoimmunity, and vaccinology are needed to develop strategies to protect against multiple diseases
Дод.точки доступу:
Мельник, В. В.
Проняєв, Д. В.
Кривецький, В. В.
Ємельяненко, Н. Р.
Кучук, О. П.
Волошин, В. Л.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

Імуногістохімічні особливості раку яєчників [Текст] = Immunohistochemical features of ovarian cancer / І. М. Нікітіна [та ін.] // Буковинський медичний вісник. - 2023. - Т. 27, № 3. - С. 122-125

MeSH-головна:
ЯИЧНИКОВ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- OVARIAN NEOPLASMS (иммунология, патофизиология, этиология)
ЖЕНЩИН ЗДОРОВЬЕ -- WOMEN'S HEALTH (тенденции)
ИММУНОГИСТОХИМИЯ -- IMMUNOHISTOCHEMISTRY (использование, статистика, тенденции)
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS (анализ)
ПАМЯТКА -- EPHEMERA
Анотація: Рак яєчників є основною причиною смертей серед жінок з онкогінекологічними захворюваннями. Діагностування на ранніх стадіях захворювання дозволяє отримати кращі шанси на лікування та прогноз раку яєчників. Це відображається на зниженні показників захворюваності та смертності. Для диференційної діагностики та точного встановлення гістотипу раку яєчників використовується імуногістохімічне дослідження. Мета роботи – систематизувати сучасні дані літератури про імуногістохімічні особливості раку яєчників. У 90 % випадків рак яєчників є епітеліально-стромальним, серед якого виділяють основні гістологічні типи: серозний (low- та high-grade), ендометріоїдний, муцинозний, світлоклітинний. У серозних пухлинах, які і в інших типах пухлин яєчників, широко використовуються цитокератини (ЦКР). ЦКР 7 представлений у всіх пухлинах, включаючи муцинозні, які також експресують ЦКР 20. Муцинозні пухлини також експресують вілін та мають негативну реакцію до CDX-2. Ендометріоїдні пухлини мають позитивну реакцію до віментину, що не спостерігається при серозних та муцинозних пухлинах. Світлоклітинний рак експресує ЦКР 8, 18 та ЕМА (епітеліальний мембранний антиген). Висновок. Отже, імуногістохімічні особливості раку яєчників забезпечують точність у диференціальній діагностиці того чи іншого гістологічного типу
Ovarian cancer is the leading cause of death among women with gynecological oncological diseases. Diagnosis at the early stages of the disease allows for better chances of treatment and prognosis of ovarian cancer. It is reflected in the reduction of morbidity and mortality rates. An immunohistochemical study is used for differential diagnosis and accurate establishment of the histotype of ovarian cancer. Objective: to systematize literature data about the immunohistochemical features of ovarian cancer. In 90% of cases, ovarian cancer is epithelial-stromal, among which the main histological types are distinguished: serous (low- and high-grade), endometrioid, mucinous, and clear cell. In serous and other ovarian tumors, cytokeratins (CK) are widely used. CK 7 is present in all tumors, including mucinous tumors, expressing CK 20. Mucinous tumors also express villin and are negative for CDX-2. Endometrioid tumors react positively to vimentin, which is not observed in serous and mucinous tumors. Clear cell carcinoma expresses CK 8, 18, and EMA (epithelial membrane antigen). Conclusion. Therefore, immunohistochemical features of ovarian cancer ensure accuracy in the differential diagnosis of one or another histological type
Дод.точки доступу:
Нікітіна, І. М.
Копиця, Т. В.
Сухоставець, Н. П.
Калашник, Н. В.
Бабар, Т. В.
Герасименко, С. Ф.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-23

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)