Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=ВУ11/2018/3<.>

Загальна кількість знайдених документів : 12
Показані документи з 1 по 12

Використання адитивних технологій при лікуванні хворих із дефектами кульшової западини [Текст] / Г. В. Гайко [та ін.] // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2018. - N 3. - С. 4-10. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ОСТЕОАРТРИТ ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА -- OSTEOARTHRITIS, HIP (рентгенография, хирургия)
ВЕРТЛУЖНАЯ ВПАДИНА -- ACETABULUM (патология, рентгенография, хирургия)
ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ -- ARTHROPLASTY, REPLACEMENT, HIP (вредные воздействия, методы)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ПРОТЕЗА НЕСОСТОЯТЕЛЬНОСТЬ -- PROSTHESIS FAILURE
ТОМОГРАФИЯ РЕНТГЕНОВСКАЯ КОМПЬЮТЕРНАЯ -- TOMOGRAPHY, X-RAY COMPUTED
ИЗОБРАЖЕНИЯ ОБРАБОТКА КОМПЬЮТЕРНАЯ -- IMAGE PROCESSING, COMPUTER-ASSISTED (методы)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
ТЕЛА ЧЕЛОВЕКА ТРЕХМЕРНЫЕ ИЗОБРАЖЕНИЯ -- VISIBLE HUMAN PROJECTS
Анотація: Методика 3D-моделювання з виготовленням ацетабулярного пластикового прототипу при лікуванні хворих із дефектами кульшової западини може бути рекомендована до впровадження у центри, які займаються ревізійним ендопротезуванням кульшового суглоба. Мета. Покращити діагностику дефектів кульшової западини за допомогою 3D-моделювання з виготовленням ацетабулярного пластикового прототипу. Методи. Представлено повідомлення про результати ревізійного ендопротезування 6 хворих із дефектами кульшової западини, що були прооперовані в клініці ортопедії та травматології дорослих ІТО НАМН України. У передопераційний період для діагностики дефектів кульшової западини та визначення тактики оперативного втручання використовували пластиковий прототип кульшової западини, виготовлений за допомогою ЗD-технології. Результати. Використання запропонованої технології дозволило зменшити час оперативного втручання, інтраопераційну крововтрату та досягти хороших функціональних результатів у всіх прооперованих пацієнтів. Висновки. Адитивні технології є найбільш ефективним методом візуалізації складних кісткових дефектів та деформацій кісток. 3D-моделювання та виготовлення прототипу з ABS-пластику дозволяє підібрати оптимальну конструкцію імплантатів та визначити їх правильне просторове розташування в передопераційний період під час підготовки до ревізійного ендопротезування кульшового суглоба. Використання 3D-технологій дозволяє скоротити час оперативного втручання, зменшити кількість післяопераційних ускладнень та збільшити його ефективність і може бути рекомендовано до впровадження у центри, які займаються ревізійним та складним ендопротезуванням
Relevance. The technique of 3D modeling with the manufacture of an acetabular plastic prototype in the treatment of patients with acetabular defects can be recommended for introduction to the centers involved in the hip joint revision. Objective: to improve diagnostics of acetabulum defects using 3D modeling with the manufacture of an acetabular plastic prototype. Materials and Methods. The report on the results of the revision endoprosthetics of 6 patients with acetabular defects, who were operated on in thе Department of adults traumatology and orthopedics of SI “Institute of Traumatology and Ortopedics of NAMS of Ukraine” was presented. In the preoperative period, a plastic prototype of the acetabulum was made using the 3D technology for the diagnosis of acetabular flaws and the definition of tactics for surgery. Results. The proposed technology allowed to reduce the time of surgery, intraoperative blood loss and achieve good functional results in all operated patients. Conclusions: additive technology is the most effective method of visualization of complex bone defects and deformations of bones. 3D modeling and manufacturing of a prototype of ABS plastic allows to select the optimal design of implants and determine their correct spatial location in the reoperative period in preparation for revision hip replacement. The use of 3D technologies allows to reduce the time of surgical intervention, to reduce the number of postoperative complications and to increase its effectiveness; it can be recommended for introduction into the centers engaged in revision and complex endoprosthetics
Дод.точки доступу:
Гайко, Г. В.
Галузинський, О. А.
Козак, Р. А.
Підгаєцький, В. М.
Бурбурська, С. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Нові підходи у діагностиці синовіту колінного суглоба у хворих на ревматоїдний артрит [Текст] / С. І. Герасименко [та ін.] // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2018. - N 3. - С. 11-16. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
АРТРИТ РЕВМАТОИДНЫЙ -- ARTHRITIS, RHEUMATOID (диагностика, осложнения)
СИНОВИТ -- SYNOVITIS (диагностика, этиология)
КОЛЕННЫЙ СУСТАВ -- KNEE JOINT (патология)
ЭЛЕКТРОАКУПУНКТУРА -- ELECTROACUPUNCTURE (методы)
ДИАГНОСТИКА КОМПЬЮТЕРНАЯ -- DIAGNOSIS, COMPUTER-ASSISTED (методы)
Кл.слова (ненормовані):
Фолля диагностика
Анотація: Кількісно визначено ступінь інтенсивності патологічного процесу (запального) у cиновіальній оболонці колінного суглоба за стадіями запалення Р. Фолля у 20 хворих на ревматоїдний артрит. Результати дослідження одержано за допомогою методу електропунктурної діагностики Р. Фолля, який вперше застосовано для визначення стану синовіальної оболонки колінного суглоба при даній патології. Одержані нові кількісні дані про різний ступінь інтенсивності запалення підвищують ефективність діагностики. Актуальність дослідження полягає у впровадженні до загальновідомого діагностичного комплексу нових кількісних методів для одержання всебічної інформації про синовіт колінного суглоба у хворих на ревматоїдний артрит. Мета дослідження. Підвищити ефективність діагностики синовіту колінного суглоба у хворих на ревматоїдний артрит, а саме – кількісно визначити функціональний стан безпосередньо синовіальної оболонки колінного суглоба (ступінь інтенсивності запального процесу за стадіями Р. Фолля) за допомогою методу електропунктурної діагностики Р. Фолля. Матеріали і методи. Було обстежено 20 хворих на РА, зокрема 16 осіб жіночої та 4 – чоловічої статі. Вік обстежених був у межах 18-68 років. Електричний потенціал кожного органо-тканинного утворення, який обумовлено складними біохімічними та біофізичними процесами на субклітинному, клітинному рівні та рівні органів, скла- дає електропровідність біологічно активних точок (БАТ). Зміна стану органно-тканинних утворень призводить до зміни електропровідності у їх репрезентативних точках. Якщо електропровідність БАТ підвищується, це свідчить про наявність та ступінь інтенсивності запального процесу в зазначеній структурі, зокрема у синовіальній оболонці. Стадії запалення за Р. Фоллем: І – підгостра – 66-75 умовних одиниць, ІІ – гострий запальний процес локальний – 76-85 УО та ІІІ – гострий запальний процес тотальний – 86-100 УО. Основною у дослідженні стану синовіальної оболонки колінного суглоба була репрезентативна біологічно активна точка даного утворення. Обстеження проводилися симетрично (праворуч і ліворуч). Результати. Проведено понад 40 симетричних вимірювань показників у точці синовіальної оболонки з урахуванням максимальних значень із боку найбільшого ураження праворуч або ліворуч. За результатами обстеження, І стадію запального процесу було визначено у 9 (45%) праворуч та у 12 (60%) хворих ліворуч. ІІ стадію запалення встановлено відповідно у 11 (55%) праворуч та у 8 (40%) хворих ліворуч. Тобто у всіх обстежених хворих (100%) визначено та підтверджено запальний характер патологічного процесу за Р. Фоллем. ІІІ стадії запалення не було визначено у жодного з хворих. Наявність різної інтенсивності запального процесу за стадіями І-ІІ дала можливість рекомендувати патогенетично обґрунтовану протизапальну терапію. Висновки. Одержання кількісних даних про різну інтенсивність запального процесу за стадіями Р. Фолля дало змогу об’єктивно оцінити функціональний стан синовіальної оболонки колінного суглоба у хворих на ревматоїдний артрит. Визначено запальний характер патологічного процесу різного ступеня інтенсивності у вигляді І-ІІ стадій Р. Фолля у біологічно активній точці синовіальної оболонки колінного суглоба. Різний ступінь інтенсивності запального процесу Р. Фолля безпосередньо у синовіальної оболонці відображає різну ступінь активності неспецифічного запального процесу при ревматоїдному артриті, дає змогу вияв- ляти особливості клінічного перебігу та обирати найбільш ефективну тактику ортопедичного лікування синовіту колінного суглоба. Висока інформативність методу електропунктурної діагностики Р. Фолля є підставою для ранньої діагностики синовіту колінного суглоба як початкової стадії ревматоїдного артриту
The degree of intensity of the pathological process (inflammatory) in the synovial membrane of the knee joint was quantitatively determined by the stages of R. Voll in 20 patients with rheumatoid arthritis. The results of the study were obtained using the method of electropuncture diagnostics of R. Voll, first applied to determine the state of the synovial membrane of the knee joint for this pathology. The new quantitative data on different degrees of inflammation intensity improve the diagnostic efficiency. Relevance. Introduction of new quantitative methods into the well-known diagnostic complex for obtaining comprehensive information on synovitis of the knee joint in patients with rheumatoid arthritis. Objective: to increase the efficiency of the diagnosis of synovitis of the knee joint in patients with rheumatoid arthritis, namely, to quantitatively determine the functional state of the synovial membrane of the knee joint directly (the degree of inflammatory process intensity by stages of R. Voll) using the method of electropuncture diagnostics of R. Voll. Materials and Methods. Twenty patients with rheumatoid arthritis, in particular, 16 women and 4 men at the age of 18-68 years were examined. The electrical potential of each organ-tissue formation, which is formed due to complex biochemical and biophysical processes at the subcellular, cellular and organ level, constitutes the electrical conductivity of biological active points (BAP). The change in the state of organ-tissue formations leads to a change in the electrical conductivity at their representative points. If the electrical conductivity of BAP increases, this indicates the presence and degree of intensity of the inflammatory process in a particular structure, in particular, the synovial membrane. The stages of inflammation by R. Voll: І – subacute – 66-75, ІІ – acute inflammatory process local – 76-85 and ІІІ – acute inflammatory process total – 86-100 conventional units. The main point in the study of the state of the synovial membrane of the knee joint was the representative point of this formation. The examinations were conducted symmetrically (right and left). Results. Over 40 symmetrical measurements of the indices in the point of synovial membrane were made taking into account the maximum values from the side of the greatest lesion on the right or on the left. Based on the results of the examination, stage I of inflammation was determined in 9 (45%) on the right and in 12 (60%) patients on the left. Stage II was defined in 11 (55%) on the right and in 8 (40%) patients on the left, respectively. That is, in all examined patients (100%), the inflammatory nature of the pathological process was determined and confirmed by the method of R. Voll. The stage III of inflammation was not detected in any patient. Different intensity of inflammation by stages І-ІІ enabled to recommend a pathogenetically grounded anti-inflammatory therapy. Conclusions. Obtaining quantitative da ta on the varying degrees of intensity of the inflammatory process by the stages of R. Voll gave an opportunity to objectively assess the functional state of the synovial membrane of the knee in patients with rheumatoid arthritis. Inflammatory character of pathological process of different intensity was determined by the stages І-ІІ of R. Voll in the biological active point of the synovial membrane of the knee joint. The different degree of intensity of the inflammatory process by R. Voll directly in the synovial membrane of the knee joint reflects a different degree of activity of the nonspecific inflammatory process in rheumatoid arthritis, makes it possible to identify the features of the clinical course and to choose the most effective tactics for orthopedic treatment of synovitis of the knee joint. High information content of the method of electropuncture diagnostics by R. Voll is the basis for early diagnosis of synovitis of the knee joint as the init ial stage of rheumatoid arthriti
Дод.точки доступу:
Герасименко, С. І.
Гайко, О. Г.
Полулях, М. В.
Перфілова, Л. В.
Бабко, А. М.
Герасименко, А. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Страфун, С. С.
Структурно-функціональний стан кисті та передпліччя у хворих із втратою опозиції великого пальця кисті [Текст] / С. С. Страфун, М. П. Оберемок, С. В. Тимошенко // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2018. - N 3. - С. 17-26. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ПАЛЕЦ КИСТИ БОЛЬШОЙ -- THUMB (иннервация, патофизиология, хирургия)
КОНЕЧНОСТИ ВЕРХНЕЙ ТРАВМЫ -- ARM INJURIES (осложнения)
ПРЕДПЛЕЧЬЕ -- FOREARM (патофизиология)
КИСТЬ -- HAND (патофизиология, хирургия)
ПЕРИФЕРИЧЕСКИХ НЕРВОВ ПОВРЕЖДЕНИЯ -- PERIPHERAL NERVE INJURIES (осложнения, хирургия)
Анотація: Пацієнти з втратою опозиції першого пальця після травми верхньої кінцівки суттєво відрізняються за ступенем змін її кількісних та якісних показників, а також за можливими шляхами та реабілітаційним потенціалом її відновлення. Мета. Проаналізувати та згрупувати можливі варіанти та ступені порушення функції опозиції у хворих із наслідками травм та захворювань кисті, співставити їх із структурними порушеннями кисті та передпліччя, згрупувати їх, у тому числі з урахуванням можливих ресурсів для відновлення протиставлення першого пальця. Матеріали і методи. Проведено дослідження 122 хворих із порушеннями опозиції великого пальця кисті з застарілими незворотними посттравматичними та денерваційними змінами уражених м’язів. Реєстрували кутові параметри активного відведення/згинання/ротації першого пальця, силу трипальцевого захвату та якісні показники опозиції за стандартними бальними системами. Шляхом мануального тестування проводилась оцінка м’язів кисті та передпліччя з огляду на їх придатність до використання при транспозиціях. Результати. Пацієнти за низкою показників статистично значимо були розподілені на 4 основні групи. Група 0 – компенсоване порушення, що не потребує корекції; група 1 – порушення переважно одного компонента опозиції, яке потребує корекції, ресурси можливих донорів – достатні; група 2 – порушення всіх компонентів опозиції, ресурси знижені; група 3 – поєднання втрати опозиції з структурно-функціональними втратами кисті, які ускладнюють можливості її відновлення; підгрупа 3А – у поєднанні з контрактурою або нестабільністю суглобів першого пальця; підгрупа 3Б – з порушенням структурної цілісності (дефекти або пошкодження структур) першого пальця та/або порушенням функції довгих пальців, які формують із ним захват; підгрупа 3С – грубе порушення структурної цілості кисті та передпліччя у поєднанні з дефіцитом донорів та анестезією пальців. Висновки. Запропоноване згрупування хворих за різною втратою опозиції та різним реабілітаційним потенціалом дозволяє не тільки оцінити тяжкість її ураження, але й визначитись із напрямками хірургічного відновлення опозиції як за об’ємом, так і за послідовністю, від простих або подвійних транспозицій до опоненодезів, у тому числі з урахуванням підготовчих або супроводжуючих хірургічних втручань
Relevance. Patients with thumb opposition loss after upper extremity trauma significantly differ in the degree of quantitative and qualitative opposition indices, as well as in the rehabilitation potential and possible recovery ways. Objectives: to analyze and group possible variants and levels of thumb opposition violation in patients with the hand injuries consequences, compare with hand and fore- arm structural disorders, and group them, taking into account possible resources to restore the thumb opposition. Materials and Methods. 122 patients with thumb opposition insufficiency with old, irreversible posttraumatic and denervation changes of the affected muscles were examined. The angular parameters of the active thumb abduction/flexion/rotation, the thumb-to-finger pinch power and the qualitative indicators of the opposition by standard score systems were recorded. Hand and forearm muscles manual testing was used to determine their suitability for transposition. Results. Patients by several objective indicators were statistically differentiated into 4 main groups. Group 0 – compensated opposition violations that do not require correction; group 1 – violations of predominantly one component of the opposition requiring correction, the resources of possible motor-muscle are sufficient; group 2 – loss of all components of the opposition, resources are reduced. Group 3 was a combination of the thumb opposition insufficiency and the structural and functional losses of the hand, which make it difficult to restore the thumb opposition. Subgroup 3A – in combination with contracture or instability of the thumb joints; subgroup 3B – with hand structural integrity violation (defects or damages of thumb structures and/or disruption of the function of long fin gers that form a grip with it; subgroup 3C – major violation of structural integrity of the hand and forearm in combination with donor deficiency and finger anesthesia. Conclusions. The proposed grouping of patients with different types of opposition loss and different rehabilitation potential allows not only assessing the severity of function lesion, but also to determine surgical recovery tactics, both in volume and sequence – from simple or double transpositions to thumb fusion, including preliminary or associated surgical procedures
Дод.точки доступу:
Оберемок, М. П.
Тимошенко, С. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Лоскутов, О. А.
Выбор позиции ацетабулярного компонента при эндопротезировании больных с диспластическим коксартрозом [Текст] / О. А. Лоскутов // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2018. - N 3. - С. 27-31. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ОСТЕОАРТРИТ ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА -- OSTEOARTHRITIS, HIP (хирургия)
ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ -- ARTHROPLASTY, REPLACEMENT, HIP (методы)
Анотація: Актуальность. Диспластический коксартроз (ДК) относится к наиболее сложной патологии, по поводу которой выполняется эндопротезирование тазобедренного сустава (ЭКС). З аболевание сопровождается большой долей осложнений, связанных, в первую очередь, с тяжелой деформацией и дефектами вертлужной впадины (ВВ), вследствие чего возникают большие проблемы как с выбором конструкции ацетабулярного компонента (АК), так и с его анатомической ориентацией позиции. Цель работы. Изучить зависимость позиции различных видов, ввинчивающихся и запрессовываемых бесцементных ацетабулярных компонентов при эндопротезировании больных с различной степенью ДК. Материалы и методы. Проведена сравнительная оценка позиции ацетабулярного компонента при ЭКС по поводу ДК у 322 больных, которым выполнено 394 операции. У исследуемых больных преобладала II и III степень ДК по Crowe – 268 случ аев. В 380 случаях оперативного лечения была использована бесцементная методика фиксации АК. В зависимости от степени ДК, деформации и дефекта ВВ в 329 случаях использовали ввинчивающиеся АК и в 51 – запрессовываемые. Проведена рентгенморфометрическая оценка угла инклинации и антеверсии АК в ранний и отдаленный периоды после операции. Результаты. Установлено, что на позицию АК при ДК влияет степень ДК и конструктивные особенности АК. При I степени ДК проблем с выбором позиции АК не возникает. При II и III степени ДК наблюдается достоверное увеличение угла инклинации АК – от 48,7±3,1° до 52,4±6,7°, при этом при использовании запрессовываемых АК выявлено достоверное значительное увеличение их вертикализации до 56,3±5,1° по сравнению с ввинчивающимися – 49,6±4,2°. В сроки от 1 до 10 лет в 9,8% случаев наблюдалась нестабильность запрессовываемых АК, а при использовании ввинчивающихся АК в связи с их нестабильностью ревизия выполнена только у 3,3% больных. Выводы. Угол инклинации АК зависит от степени ДК и деструктивного разрушения ВВ, при этом при ДК II и III степени наблюдается достоверная тенденция к увеличению угла инклинации. При использовании ввинчивающихся АК в процессе операции имеется возможность изменить их позицию и улучшить качество первичной стабилизации, предупреждая таким образом нестабильность и вывих эндопротеза. В отдаленный период вторичная стабильность и результаты при использовании ввинчивающихся АК при эндопротезировании больных с ДК значительно превосходят результаты использования запрессовываемых АК
Dysplastic coxarthrosis ( DC) refers to the most complex pathology causing the hip joint to be replaced, which is accompanied by a large proportion of complications associated primarily with severe deformation and defects in the acetabulum, resulting in major problems with the choice of cup design, and with the anatomical orientation of the position. Objective: to study the dependence of the position of various types of noncement acetabular components that are pressed and screwed up in the endoprosthetics of patients with different degrees of dysplastic coxarthrosis. Materials and Methods. A comparative estimation of the position of the acetabular component in the hip replacement due to dysplastic coxarthosis was performed among 322 patients, who underwent 394 operations. The II and III degrees of DC by Crowe prevailed (268 patients). In 380 cases, the noncement method of fixation of acetabular component was used. Depending on the degree of DC, deformation and defect of the acetabulum, 329 screw-in cups were used and among 51 patients press-fit cups were implemented. An X-ray-morphometric evaluation of the inclination angle and the ante version of the acetabular component in the early and late stages a fter the operation was performed. Results. It was established that the position of the endoprosthetic cup in the DC is influenced by the level of DC and the design features of the cup. At type I of the DC, there are no issues with the choice of cup position. At type II and III of the DC, there is a significant increase in the inclination angle of the cup from 48.7±3.1° to 52.4±6.7°, while with the use of press-fit cups there is a significant increase of their verticalization to 56.3±5.1° compared with screw-in cups (49.6±4.2°). In the period from 1 to 10 years, in 9.8% of cases there was an instability of the press-fit cups and there was an instability among 3.3% of patients with screw-in cups. Conclusions. The inclination angle of the cup depends on the degree of DC and the destruction of the acetabulum; with dysplasia II and III degrees, there is a significant tendency to increase the inclination angle. With screw-in cups, it is possible to change their position and improve the quality of primary stabilization, thus preventing the instability and dislocation of the endoprosthesis. In the distant period, the secondary stability of screw-in cups in the endoprosthetics of patients with dysplasia shows significantly better results compared to the results wi th press-fit cups
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Піонтковський, В. К.
Ендоскопічна трансфорамінальна мікродискектомія поперекового відділу хребта. Ретроспективний аналіз 150 клінічних випадків [Текст] / В. К. Піонтковський // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2018. - N 3. - С. 32-36. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
МЕЖПОЗВОНКОВОГО ДИСКА СМЕЩЕНИЕ -- INTERVERTEBRAL DISC DISPLACEMENT (хирургия)
ПОЯСНИЧНЫЕ ПОЗВОНКИ -- LUMBAR VERTEBRAE (патология, хирургия)
ДИСКЭКТОМИЯ ЧРЕСКОЖНАЯ -- DISKECTOMY, PERCUTANEOUS (методы, противопоказания)
Анотація: Зроблено ретроспективний аналіз 150 клінічних випадків хірургічного лікування гриж дисків поперекового відділу хребта у пацієнтів, яким була проведена ендоскопічна трансфорамінальна мікродискектомія. Дана методика дозволяє малоінвазивно під місцевою анестезією ввести ендоскоп у хребетний канал і під візуальним контролем провести декомпресію нервового корінця шляхом видалення грижового випинання. Проте методика не є універсальною і не може бути застосована всім пацієнтам. Значний практичний досвід показав, що хірург може зустрітися з певними технічними труднощами у випадках краніальної або каудальної міграції секвестру, у ряді випадків доступ на рівні L5-S1 ускладнений внаслідок високого стояння гребеня здухвинної кістки. Проте при визначенні правильних показань ця методика дозволяє у короткий термін вирішити проблему компресійного корінцевого синдрому
A retrospective analysis of 150 clinical cases of surgical treatment of lumbar herniated discs in patients who underwent endoscopic transforaminal microdiscectomy has been performed. This technique allows minimally invasive insertion of the endoscope into the spinal canal under local anaesthesia to decompress the nerve root by removing hernial protrusion under visual control. However, this technique is not universal and cannot be applied to all patients. Considerable practical experience has shown that the surgeon may encounter certain technical difficulties in cases of cranial or caudal sequester migration and in some cases the access at L5-S1 level is difficult due to the high standing of the iliac crest. However, if there are correct indications, this technique allows solving the problem of radicular compression syndrome in a short time
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Хірургічне лікування передньо-латеральної нестабільності гомілковостопного суглоба [Текст] / Т. М. Омельченко [та ін.] // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2018. - N 3. - С. 37-41. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ГОЛЕНОСТОПНЫЙ СУСТАВ -- ANKLE JOINT (патология, хирургия)
СУСТАВА НЕУСТОЙЧИВОСТЬ -- JOINT INSTABILITY (хирургия)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Актуальність. Проведено аналіз результатів хірургічного лікування передньо-латеральної нестабільності гомілковостопного суглоба із застосуванням технік анатомічного відновлення у 80 пацієнтів (42 чоловіки та 38 жінок) у віці від 18 до 43 років. Тривалість симптомів нестабільності склала 5-36 місяців. Були застосовані дві базові методики: за Broström (36 випадків) та за Broström-Gould (44 випадки). Застосували анкерну фіксацію з посиленими нитками (60 випадків) та трансосальний шов (20 випадків). Результати лікування оцінювали за схемою AOFAS, шкалою Sefton, рівнем болю за ВАШ. Строки спостереження склали від 6 місяців у 78 пацієнтів до одного року і більше у 72 пацієнтів.Результати. Відмінний результат за шкалою Sefton відмічений у 87,2% випадків через 6 місяців та у 93,1% випадків через рік і більше після операції. Динаміка функції стопи за схемою AOFAS була представлена 64,2±0,8 балами до операції, 91,5±6,9 та 96,7±4,3 балами через 6 місяців та один рік і більше після операції, відповідно (p0,01). Рівень болю зменшився з 3,5±0,4 перед операцією до 1,1±0,3 після операції, але різниці між рівнем болю через 6 місяців та через рік і більше після операції не відмічено (1,3±0,8 проти 1,1±0,3; p
The results of surgic al treatment of antero-lateral ankle instability by anatomic restoration techniques have been analized. There were 80 patients (42 males and 38 females) in the age from 18 to 43 year s. The duration of instability signs were 5-36 months. Two basic methods have been used: Broström (36 cases) and Broström-Gold (44 cases). Anker fixation with forced sutures in 60 cases and transosseous sutures in 20 cases have been applied. Results of treatment have been assessed by AOFA S score, Sefton scale and VA S pain scale. Term s of the observation varied from six months (in 78 patients) to one year and more (in 72 patients). Results. Excellent results by Sefton scale were established in 87.2% after s ix months and in 93.1% after one year or more after the operation. The foot function dynamics according to AOFA S score was presented as 64.2±0.8 before surgery, 91.5±6.9 and 96.7±4.3 after six months and one year or more after the operation, respectively (p0.01). Pain relief was established from 3.5±0.4 before surgery to 1.1±0.3 after surgery; however but no differenc e between pain level after 6 months and one year or more after surgery (1.3±0.8 vs 1.1±0.3; p
Дод.точки доступу:
Омельченко, Т. М.
Турчин, О. А.
Лазаренко, Г. М.
Пятковський, В. М.
Лябах, А. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Результати лікування хворих із неповним розривом сухожилка надостьового м’яза [Текст] / С. С. Страфун [та ін.] // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2018. - N 3. - С. 42-49. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ПЛЕЧЕВОЙ СУСТАВ -- SHOULDER JOINT (повреждения, рентгенография, хирургия)
ПЛЕЧА ВРАЩАТЕЛЬНАЯ МАНЖЕТА -- ROTATOR CUFF (повреждения, рентгенография, хирургия)
СУХОЖИЛИЯ ТРАВМЫ -- TENDON INJURIES (диагностика, рентгенография, терапия, хирургия)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Порівняти результати консервативного та оперативного лікування хворих із частковими ушкодженнями сухожилка надостьового м’яза. Матеріали і методи. Виконано обстеження та лікування 130 хворих із частковими ушкодженнями сухожилка надостьового м’яза, які мали повний або практично повний об’єм рухів у плечовому суглобі. Консервативне лікування включало: місцеву та загальну (НПЗП) протизапальну терапію, місцеві ін’єкції гомеопатичних протизапальних препаратів № 5 1 раз на 3-4 доби та фізіотерапевтичні методи. Хворі, яким виконувалось оперативн е втручання, були розподілені на три підгрупи: Б1 – дебрідмент суглоба, субакроміальна декомпресія, тенодез сухожилка довгої голівки біцепса на рівні проксимальної третини міжгорбкової борозни плечової кістки (артроскопічний) або тенодез на рівні дистальної третини міжгорбкової борозни плечової кістки (субпекторальний тенодез); Б2 – дебрідмент суглоба, субакроміальна декомпресія, тенодез сухожилка довгої голівки біцепса та черезсухожильний шов сухожилка надостьового м’яза; Б3 – дебрідмент суглоба, субакроміальна декомпресія, тенодез сухожилка довгої голівки біцепса та шов сухожилка надостьового м’яза після його довершення (тобто в тій зоні, де сухожилок був частково ушкоджений, утворювали повношаровий розрив із подальшим його ушиванням). Результати. Після проведеного консервативного лікування (група А) середні показники функції плечового суглоба за шкалою Oxford Shoulder Score значно покращилися через 6 міс. від початку лікування, однак вже через рік були у незначній мірі вище від початкових (р0,05). Найкращий результат отримано в групі, де виконувався шов сухожилка надостьового м’яза після його довершення (група Б3). Середні показники функції плечового суглоба за шкалою Oxford Shoulder Score досягали 45 балів через 6 міс. після операції (р0,05). За шкалою Constant через 6 та 12 міс. після початку лікування відсоток відмінних та хороших результатів був більшим у хворих, яким виконувалось оперативне втручання (групи Б1, Б2, Б3), однак і хворі, які проходили консервативне лікування, мали відмінні та хороші результати. Це ще раз доводить, що метод консервативного лікування має місце в терапії хворих із частковим ушкодженням сухожилка надостьового м’яза. За шкалою Constant у хворих, яким проводилось консервативне лікування (група А), незадовільний результат спостерігався в 2,3% випадків, у хворих, яким виконано дебрідмент, субакроміальну декомпресію, тенодез сухожилка довгої голівки біцепса (група Б1), – у 3,05% випадків. У хворих, яким виконувався шов сухожилка надостьового м’яза (групи Б2 та Б3), незадовільних результатів виявлено не було, однак при статистичній обробці даних виявили (р˃0,05) (через невелику кількість досліджуваних). Пацієнтам молодого віку ми рекомендуємо оперативне втручання зі швом сухожилка надостьового м’яза після його до вершення (група Б3) або дебрідмент суглоба з субакроміальною декомпресією (група Б1). Віковим хворим рекомендуємо консервативне лікування або оперативне втручання з черезсухожильним швом сухожилка надостьового м’яза (група Б2). Висновки. Найкращий результат отримано в групі Б3, де виконувався шов сухожилка надостьового м’яза після його довершення. Середні показники функції плечового суглоба за шкалою Oxford Shoulder Score досягали 45 балів через 6 міс. після оперативного лікування (р0,05)
Summary. Objective: to compare the results of conservative and operative treatment of patients with partial damages of the supraspinatus tendon. Materials and Methods. The examination and treatment were performed on 130 patients with partial damages of the supraspinatus tendon, who had a full or almost complete volume of movements in the shoulder joint. Conservative treatment included: local and general anti-inflammatory therapy, local injections of homeopathic anti- inflammatory drugs №5 1 time in 3–4 days and physical methods. The patients who had operative interventions were divided into three subgroups: B1 – debridement of the joint, subacromial decompression, tenodesis of the long head of the biceps with arthroscopic control or subpectal tenodesis; B2 – debridement of the joint, subacromial decompression, tenodesis of the long head of the biceps and through the tendon suture of the supraspinatus tendon; B3 – debridement of the joint, subacromial decompression, tenodesis of the long head of the biceps and suture of the supraspinatus tendon after its completion (that is, in the zone where the tendon was partially damaged, a full thickness rupture was formed and followed by closure). Results. After conservative treatment (Group A), the average Oxford Shoulder Score function indices improved significantly 6 months after the start of treatment, but after a year they were slightly higher than the original ones (p0.05). The best result was obtained in the group where the suture of the supraspinatus tendon was performed after it was completed (group B3). The average index of the shoulder joint function on the Oxford Shoulder Score reached 45 points in 6 months after surgery (p0.05). On the Constant scale 6 and 12 months after the start of treatment, the percentage of excellent and good results was higher in patients who under- went surgical intervention (B1, B2, B3); however, patients who underwent conservative treatment had excellent and good results, which once more proves that conservative treatment takes place in the treatment of patients with partial damages of the supraspinatus tendon. On the Constant scale, in conservative patients (group A), unsatisfactory results were observed in 2.3% of cases; in patients with debridement, subacromial decompression, tenodesis of the long head of the biceps (B1 group), in 3.05% of cases. In patients who had suture of the supraspinatus tendon (groups B2 and B3), poor results were not detected; however, during statistical processing of data they were found (p˃0.05) (due to the small number of patients). For young patients, we recommend surgical intervention with a suture of the supraspinatus tendon after it is completed (group B3) or debridement of the joint with subacromial decompression (group B1). For the elderly, we recommend conservative treatment or surgical intervention with a tendon suture of the supraspinatus tendon (group B2). Conclusions. The best result was obtained in group B3, where the suture of the supraspinatus tendon was performed after it was completed. The average index of the shoulder joint function on the Oxford Shoulder Score reached 45 points in 6 months after surgery (p0.05)
Дод.точки доступу:
Страфун, С. С.
Страфун, О. С.
Богдан, С. В.
Аббасов, С. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Гошко, В. Ю.
Трисуглобовий артродез у лікуванні плоско-вальгусної деформації стоп у хворих старшого дитячого віку та підлітків на тлі нервово-м’язових захворювань [Текст] / В. Ю. Гошко, А. І. Чеверда // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2018. - N 3. - С. 49-56. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
СТОПЫ ДЕФОРМАЦИИ ПРИОБРЕТЕННЫЕ -- FOOT DEFORMITIES, ACQUIRED (диагностика, хирургия, этиология)
АРТРОДЕЗ -- ARTHRODESIS (методы)
НЕРВНО-МЫШЕЧНЫЕ БОЛЕЗНИ -- NEUROMUSCULAR DISEASES (осложнения)
ДЕТИ -- CHILD
ПОДРОСТКИ -- ADOLESCENT
Анотація: Покращити результати та зменшити травматичність хірургічного лікування плоско-вальгусної деформації стоп на тлі нервово-м’язових захворювань (ДЦП і наслідки відкритих форм спінальних дизрафій) у хворих старшого дитячого віку та підлітків шляхом удосконалення методики трисуглобового артродезу кісток стопи. Матеріали і методи обстеження. Робота базується на аналізі результатів хірургічного лікування плоско-вальгусної деформації стоп у 14 пацієнтів із наслідками нервово-м’язових захворювань (12 пацієнтів із ДЦП та 2 пацієнтів із млявим парезом нижніх кінцівок на тлі відкритих форм спінальних дизрафій), які перебували на лікуванні в клініці травматології та ортопедії дитячого віку і клініці захворювань суглобів у дітей і підлітків ДУ “ІТО НАМНУ” в період із 2007 по 2018 рік. Усім хворим виконувався трисуглобовий артродез кісток стопи з подовженням її зовнішньої колони. Результати та їх обговорення. У результаті проведеного аналізу хірургічного лікування дітей із плоско-вальгусною деформацією стоп на тлі ДЦП і наслідків відкритих форм спінальних дизрафій, а саме виконання трисуглобового артродезу кісток стопи з подовженням її зовнішньої колони, встановлено зменшення чи зникнення больового синдрому та усунення деформації стоп як клінічно, так і рентгенологічно після проведеного лікування. Перевагами цього методу лікування є малотравматичність і відсутність вкорочення стопи після операції. Усе перераховане вище створює умови для ранньої реабілітації і вертикалізації пацієнтів. Висновки. Застосування трисуглобового артродезу кісток стопи з подовженням її зовнішньої колони є найбільш ефективним способом корекції плоско-вальгусної деформації стоп у хворих із ДЦП і наслідками відкритих форм спінальних дизрафій
To improve the results of surgical treatment of flat-foot deformities in patients with neuromuscular disorder (cerebral palsy and consequences of open forms of spinal dysraphism) by improving the technique of a triple arthrodesis of the foot. Materials and Methods. The basis of the work is an analysis of the results of the surgical treatment of flat foot deformities in 14 patients with neuromuscular disorder (12 patients with cerebral palsy and 2 patients with open forms of spinal dysraphism) who were treated in the Department of children’s traumatology and orthopedics and in the Department of joint diseases in children and adolescents of the Institute of Traumatology and Orthopedics of NAMS of Ukraine in the period from 2007 to 2018. All patients underwent a triple arthrodesis of the foot with the lengthening of its external column. Results and Discussion. As a result of the analysis of surgical treatment of children with flat foot deformity in patient with cerebral palsy and the consequences of open forms of spinal dysraphism, namely, the triple arthrodesis of the foot with the lengthening of its external column, it was established that the pain syndrome was reduced or eliminated and foot deformity was eliminated after treatment. The advantages of this method of treatment include low traumatism and the absence of shortening of the foot after the surgery. This all creates conditions for early rehabilitation and verticalization of patients. Conclusions. The use of a triple arthrodesis of the foot with the lengthening of its external column is an effective method of correcting flat foot deformities in patients with cerebral palsy and the consequences of open forms of spinal dysraphism
Дод.точки доступу:
Чеверда, А. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Метаболические нарушения в соединительной ткани при повреждении коленного сустава и влияние на эти процессы препарата меди [Текст] / С. Магомедов [и др.] // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2018. - N 3. - С. 56-64. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
КОЛЕНА ТРАВМЫ -- KNEE INJURIES (кровь, лекарственная терапия, метаболизм)
СОЕДИНИТЕЛЬНАЯ ТКАНЬ -- CONNECTIVE TISSUE (действие лекарственных препаратов, метаболизм)
КРОВИ ХИМИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ -- BLOOD CHEMICAL ANALYSIS
МЕДЬ -- COPPER
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
ЭУКАРИОТЫ -- EUKARYOTA
Анотація: Комплексное изучение влияния такого элемента, как медь, на процессы метаболизма соединительной ткани представляет собой весьма перспективное направление исследований. Материалы и методы. Экспериментальные исследования проводили на 80 крысах линии “Вистаp”, из них 30 – опытных, 30 – контрольных и 20 интактных животных. В сыворотке крови определяли активность коллагеназы и щелочной фосфатазы, фракции гидроксипролина, содержание гликозаминогликанов. Результаты. Полученные биохимические данные при исследовании сыворотки крови у экспериментальных животных свидетельствуют о том, что при нарушении целостности кости происходят значительные сдвиги метаболизма основных компонентов соединительной ткани. Нарушения, которые возникают при травме кости, намного быстрее стабилизируются под влиянием препарата “Купир-Сu⁵¹”, и в последующем происходит ускорение процесса регенерации кости. Выводы. Результаты проведенного анализа позволили установить комплекс взаимодействий между препаратом, содержащим медь – “Купир-Сu⁵¹”, и процессами метаболизма компонентов соединительной ткани (коллаген, гликозаминогликаны и ферменты)
Complex study of the influence of copper on metabolic processes in connective tissue is a very promising direction of research. Materials and Methods. Experimental studies were carried out on 80 rats of the Vistar line, of which 30 were experimental, 30 were control and 20 intact animals. In the serum, the activity of collagenase and alkaline phosphatase, the fractions of hydroxyproline, and the content of glycosaminoglycans (GAG) were determined. Results. The obtained biochemical data in the study of blood serum in experimental animals indicate that when the bone integrity is violated, significant changes occur in the metabolism of the basic components of connective tissue. Damages, which occur after bone injury, stabilize much more quickly under the influence of the medical product “Cupir- Cu⁵¹” and the process of bone regeneration subsequently accelerates. Conclusions. The results of the analysis made it possible to establish a connection between the “Cupir-Cu⁵¹” and the metabolic rate of the components of the connective tissue (collagen, glycosaminoglycans and enzymes
Дод.точки доступу:
Магомедов, С.
Страфун, С. С.
Литовка, И. Г.
Орибко, И. Б.
Кузуб, Т. А.
Полищук, Л. В.
Криницкая, О. Ф.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Турчин, О. А.
Динаміка обсягу рухів у гомілковостопному суглобі під впливом вправ на розтягнення у пацієнтів із підошовним фасціїтом [Текст] / О. А. Турчин, Г. М. Лазаренко, А. П. Лябах // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2018. - N 3. - С. 64-69. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ФАСЦИТ ПОДОШВЕННЫЙ -- FASCIITIS, PLANTAR (диагностика, осложнения, терапия, ультрасонография)
ДИСТОНИЯ -- DYSTONIA (диагностика, терапия, этиология)
ГОЛЕНОСТОПНЫЙ СУСТАВ -- ANKLE JOINT (патофизиология)
УПРАЖНЕНИЯ НА РАСТЯЖЕНИЕ МЫШЦ -- MUSCLE STRETCHING EXERCISES (методы)
Анотація: Дослідити обсяг розгинання у гомілковостопному суглобі у пацієнтів із підошовним фасціїтом та вплив на нього вправ на розтягнення триголового м’яза литки. Матеріали і методи. До дослідження увійшло 97 пацієнтів (145 випадків) із гострим та хронічним больовим синдромом у ділянці п’яти на ґрунті підошовного фасціїту, серед яких чоловіків було 20, жінок – 77; середній вік пацієнтів складав 44,8±11,9 років. Середня тривалість больового синдрому склала 13,3±17,4 місяців; середній рівень болю за ВАШ становив 7,8±0,7 бали; середнє значення індексу маси тіла – 25,6±3,6. Обсяг пасивного розгинання у гомілковостопному суглобі вимірювали за 0-прохідним методом за допомогою двоплощиного кутоміра. Відносне вкорочення триголового м’яза литки досліджували за допомогою проби N. Silfverskiöld. Виміри повторювали через 1 добу після вправ на розтягнення триголового м’яза литки (стретчинг) та через 6 місяців. Застосовували навантажувальний та ненавантажувальний стретчинг підошовної фасції та литкового м’яза. Результати отриманих даних заносили в електронні таблиці, розраховували метод описової статистики. Суттєві відмінності визначали за допомогою однофакторного дисперсійного аналізу. Усі розрахунки проводили в Microsoft Office Excel 2010 з використанням наданого пакету програм. Результати. Аналіз результатів показав, що середнє значення розгинання у гомілковостопному суглобі при розігнутому колінному суглобі до лікування склало 4,07±3°, а у зігнутому положенні – 9,18±4,4°. Після проведеного курсу стретчингу через 1 добу обсяг розгинання, виміряний у 45 пацієнтів, при розігнутому колінному суглобі збільшився до 5,64±2,87°, а при зігнутому становив 12,17±3,9°. Через 6 місяців лише у 20 пацієнтів були виконані контрольні виміри, визначено, що у них зберігався збільшений обсяг розгинання у порівнянні з вимірами, проведеними до стретчингу, однак дещо нижчий у порівнянні з вимірами, проведеними через 1 добу після вправ на розтягнення. Розрахунки показали статистично значимий вплив (р0,001) вправ на розтягнення м’язів литки на збільшення обсягу розгинання у гомілковостопному суглобі при розігнутому колінному суглобі як через 1 добу, так і через 6 місяців. Висновки. У більшості випадків підошовний фасціїт супроводжується функціональним еквінусом. Обсяг розгинання у гомілковостопному суглобі у пацієнтів із підошовним фасціїтом при розігнутому колінному суглобі становив 4,07±3°, а у зігнутому положенні – 9,18±4,4°. Вправи на розтягнення триголового м’яза литки суттєво впливають (р0,001) на збільшення обсягу розгинання у гомілковостопному суглобі як через 1 добу, так і через 6 місяців
Summary. Objective: to investigate the ankle dorsiflexion in patients with plantar fasciitis and the effects of stretching exercises of the m. gastrocnemius. Materials and Methods. The study included 97 patients (145 cases) with plantar fasciitis with acute and chronic pain in the heel area, among which 20 were men and 77 women; the average age of patients was 44.8±11.9 years. The average duration of pain syndrome was 13.3±17.4 months; the average pain level by VAS was 7.8±0.7; average body mass index: 25.6±3.6. The ankle dorsiflexion was measured by a 0 – pass method. The isolated gastrocnemius contracture was measured by Silfverskiöld test. The measurements were repeated one day after the stretching exercises and after 6 months. Weight bearing and non-weight bearing stretching of plantar fascia and calf muscle were used. The results of the data were transferred to the spreadsheets, descriptive statistics were calculated. The significant differences were determined by a one-factor dispersion analysis. All calculations was conducted in the Microsoft Office Excel 2010 environment using the software package provided. Results. The analysis of the results showed that the average value of ankle dorsiflexion with the knee extended before treatment was 4.07±3°, with the knee flexed – 9.18±4.4°. After a course of stretching after 1 day, the volume of extension, measured in 45 patients, with the knee joint extended, increased to 5.64±2.87°, and with the bent one, it was 12.17±3.9°. After 6 months, only 20 patients underwent control measurements. They maintained an increased volume of extension compared to measurements performed before stretching; however, a slight decrease was observed compared to measurements performed the next day after the stretching exercises. It was found a significant influence (р0.001) of the stretching exercises to increase the ankle dorsiflexion with knee extended next day and 6 months later. Conclusions. In most cases, plantar fasciitis is accompanied by a functional equinus. The ankle dorsiflexion with the knee extended before treatment was 4.07±3°, with the knee flexed – 9.18±4.4°. The significant influence (р0.001) of the stretching exercises of the m. gastrocnemius to increase the ankle dorsiflexion was found after 1 day, and after 6 months as well
Дод.точки доступу:
Лазаренко, Г. М.
Лябах, А. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Кабацій, М. С.
Особливості розвитку проксимального відділу стегна при аваскулярному некрозі головки стегнової кістки у дітей при консервативному лікуванні дисплазії кульшового суглоба [Текст] / М. С. Кабацій, І. Г. Герцен // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2018. - N 3. - С. 70-76. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
БЕДРА ВЫВИХ ВРОЖДЕННЫЙ -- HIP DISLOCATION, CONGENITAL (осложнения, рентгенография, терапия)
БЕДРА ГОЛОВКИ НЕКРОЗ -- FEMUR HEAD NECROSIS (рентгенография, этиология)
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Аваскулярний некроз головки стегнової кістки (АНГСК) є найважчим ускладненням і основною причиною незадовільних віддалених результатів лікування вродженої дисплазії кульшових суглобів та вивиху стегна. Основним етіопатогенетичним фактором АНГСК є порушення кровопостачання проксимального кінця стегнової кістки з формуванням вогнища некрозу та деформації проксимального відділу стегна (ПВС). Залежно від обсягу ураження Bucholz and Ogden визначили 4 типи деформації ПВС. Мета. Покращити результати діагностики та прогнозування перебігу АНГСК у дітей та підлітків на ґрунті консервативного лікування дисплазії кульшових суглобів та вродженого вивиху стегна. Матеріали і методи. Загальна кількість пацієнтів становила 700. Серед них АНГСК було діагностовано у 133 хворих (39 хлопчиків та 94 дівчаток). Вік хворих коливався від 3 міс. до 8 років. Рентгенометрично в динаміці визначали: тип АНГСК, шийково-діафізарий кут (ШДК), артикуло-трохантерну дистанцію (АТД), індекс функціональної довжини шийки стегна (ІФДШ). Результати та їх обговорення. АНГСК на ґрунті консервативного лікування вродженої дисплазії кульшового суглоба був діагностований у 8 дітей (7%), підвивиху стегна – у 49 дітей (36%), вивиху – 76 (57%). При 1 типі ураження ПВС у динаміці спостерігали відновлення рентгенометричних показників у всіх групах хворих. Так, через 1 рік після діагностування відмічали повне відновлення контуру головки стегнової кістки. Протягом наступних 2-х років досягнута нормалізація ШДК (140±4,2º), АТД (18±0,095 мм), ІФДШ (2,3 ±0,07). При 2 типі ураження ПВС в динаміці спостерігали формування незначного вальгусного нахилу головки стегнової кістки, що рентгенометрично супроводжувалось зменшенням АТД (0,9±0,074 мм) і ІФДШ (1,7±0,04), тоді як ШДК відповідав нормальним віковим значенням (138±3,1º). При 3 типі відмічали вкорочення шийки стегнової кістки, вальгусний нахил головки, високе положення великого вертела, значне зменшення АТД (0,6±0,082 мм) і ІФДШ (1,01±0,001), тоді як ШДК відповідав нормальним віковим значенням (138±3,1º). При 4 типі відмічали формування симптоматичної варусної деформації ПВС зі значним зменшенням усіх рентгенометричних показників: АТД (0,5±0,067 мм) і ІФДШ (1,09±0,007), ШДК (98±3,1º). Висновки. Консервативне лікування дисплазії кульшових суглобів та вродженого вивиху стегна не запобігає виникненню та прогресуванню аваскулярного некрозу головки стегнової кістки. Дослідження способів консервативного лікування дітей з АНГСК на ґрунті дисплазії кульшового суглоба та вродженого вивиху стегна показало наявність більшого ступеня асептичного ураження проксимального відділу стегна у пацієнтів із застосуванням жорстких засобів фіксації нижніх кінцівок. Для вибору тактики обстеження хворих із наслідками аваскулярного некрозу головки стегнової кістки вирішальну роль відіграють дані рентгенометричного дослідження: встановлення типу ураження проксимального відділу стегна, визначення артикуло-трохантерної дистанції, індексу функціональної довжини шийки та шийково-діафізарного кута
Avascular necrosis of the femoral head (AVNFH) is the most complicated and leading cause of unsatisfactory long-term results of treatment of congenital hip dysplasia and hip dislocation. The main etiopathogenetic factor of the AVNFH is the disturbance of blood supply to the proximal end of the femur with formation of necrosis and deformation in the proximal thigh (PF). Depending on the extent of the defeat, Bucholz and Ogden identified 4 types of PF deformation. Materials and methods. The total number of patients was 700. Among them, ANGSK was diagnosed in 133 patients (39 boys and 94 girls). The age of the patients ranged from 3 months to 8 years. Roentgenometrically in the dynamics were determined: type AVNFH, neck-diaphysarium angle (NDA), articulo-trichonnetnoy distance (ATD), index of functional length of the neck (IFLN). Results. AVNFH is diagnosed on the basis of conservative treatment of congenital hip dysplasia in 8 children (7%), hip ossification – in 49 children (36%), dislocation – 76 (57%). At 1 type of defeat of PF in dynamics, the recovery of X-ray parameters in all groups of patients was observed. So, one year after diagnosis, a complete restoration of the hip head loop was noted. During the next 2 years, normalization of the NDA (140±4.2°), ATD (18±0.095 mm), IFLN (2.3±0.07) was noted. With the type 2 defeat of PF in dynamics, the formation of a slight valgustic inclination of the femoral head was observed, which was X-ray coherent with a decrease in ATD (0.9±0.074 mm) and IFLN (1.7±0.04), whereas the NDA was consistent with normal age variants (138±3.1°). In type 3, there was a shortening of the femoral neck, a valgus inclination of the head, a high position of the large sputum, a significant decrease in the ATD (0.6±0.082 mm) and IFLN (1.01±0.001), whereas the NDA met the normal age (138±3,1°). For type 4, formation of symptomatic varus deformation of PF with significant de-crease of all X-ray parameters was noted: ATD (0.5±0.067 mm) and IFLN (1.09±0.007), NDA (98±3.1°). Conclusions. Conservative treatment of dysplasia of hip joints and congenital hip dislocation does not prevent the occurrence and progression of avascular necrosis of the femoral head. The study of methods for conservative treatment of children with AVNFH on the basis of hip hip dysplasia and congenital hip dislocation revealed greater degrees of aseptic lesion of the proximal thigh in patients with the use of rigid fixations of the lower extremities. For the choice of tactics for the examination of patients with the consequences of avascular necrosis of the femoral head, the data of the X-ray examination are determining the type of lesions of the proximal thigh, the definition of the article-trichonternal distance, the index of the functional length of the neck and the neck-diaphyseal angle
Дод.точки доступу:
Герцен, І. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Зазірний, І. М.
Методологія написання систематичного огляду та мета-аналізу [Текст] / І. М. Зазірний, Р. Т. Машталер // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2018. - N 3. - С. 77-90. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
МЕТА-АНАЛИЗ -- META-ANALYSIS
Анотація: Обґрунтування підстави для наукового пошуку і подальшого дослідження є надзвичайно важливим для науковця. Написання коректного огляду літератури є першим етапом наукового пошуку. На жаль, у вітчизняній літературі відсутні систематичні огляди та мета-аналіз літератури в тому вигляді, як це прийнято в англомовній літературі. Протягом останніх десяти років великі міжнародні журнали опублікували наступну кількість систематичних оглядів: International Orthopaedics – 472, Journal AAOS – 421, Clinical Orthopaedic and Related Recearch – 968, Arthroscopy – 1591, JBJS – 2415, KSSTA – 786, American Journal of Sports Medicine – 3360. Саме результати, опубліковані в систематичних оглядах та мета-аналізах, є результатами найвищого рівня доказовості (Level of Evidence 1). Метааналізи і систематичні огляди критично оцінюють і формально синтезують найкращу наявну доказову базу для надання констатованого висновку, який відповідає на специфічне клінічне питання. Саме ці висновки дають нам підставу говорити про доказову медицину. У 2014 році в журналі The American Journal of Sports Medicine була опублікована стаття “How to Write a Systematic Review” (“Як писати систематичний огляд”) авторів J.D. Harris, C.E. Quatman, M.M. Manring, R.A. Siston and D.C. Flanigan (The American Journal of Sports Medicine, 2014, Vol. 42, No. 11, Р. 2761–2768). З люб’язної згоди головного редактора журналу пана Брюса Райдера ми переклали її та публікуємо для широкого ознайомлення українських фахівців
The role of evidence-based medicine in sports medicine and orthopaedic surgery is rapidly growing. Systematic reviews and meta-analyses are also proliferating in the medical literature. Objective: to provide the outline necessary for a practitioner to properly understand and/or conduct a systematic. Methods. The steps of a successful systematic review include the following: identification of an unanswered answerable question; explicit definitions of the investigation’s participant(s), intervention(s), comparison(s), and outcome(s); utilization of PRISMA (Preferred Reporting Items for Systematic Reviews and Meta-analyses) guidelines and PROSPERO registration; thorough systematic data extraction; and appropriate grading of the evidence and strength of the recommendations. Results. An outline to understand and conduct a systematic review is provided, and the difference between meta-analyses and systematic reviews is described. The steps necessary to perform a systematic review are fully explained, including the study purpose, search methodology, data extraction, reporting of results, identification of bias, and reporting of the study’s main findings. Conclusions. Systematic reviews or meta-analyses critically appraise and formally synthesize the best existing evidence to provide a statement of conclusion that answers specific clinical questions. Readers and reviewers, however, must recognize that the quality and strength of recommendations in a review are only as strong as the quality of studies that it analyzes. Thus, great care must be used in the interpretation of bias and extrapolation of the review’s findings to translation to clinical practice. Without advanced education on the topic, the reader may follow the steps discussed herein to perform a systematic review
Дод.точки доступу:
Машталер, Р. Т.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)