Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=ВУ11/2020/2<.>

Загальна кількість знайдених документів : 11
Показані документи з 1 по 11

Визначення участі аутологічних мезенхімальних стовбурових клітин кісткового мозку в репаративному хондрогенезі [Текст] = Determination of the Involvement of Autologous Mesenchymal Bone Marrow Stem Cells in Reparative Chondrogenesis / О. О. Коструб [та ін.] // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2020. - N 2. - С. 4-11. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
СТРОМАЛЬНЫЕ КЛЕТКИ МЕЗЕНХИМНЫЕ -- MESENCHYMAL STROMAL CELLS
КОСТНОГО МОЗГА КЛЕТКИ -- BONE MARROW CELLS
КОСТНОГО МОЗГА ИССЛЕДОВАНИЕ -- BONE MARROW EXAMINATION
ХОНДРОГЕНЕЗ -- CHONDROGENESIS
Анотація: Ушкодження суглобового хряща спостерігають у 60% оперованих артроскопічно хворих. Дегенеративні ушкодження (артроз) є найчастішим захворюванням усіх суглобів, що вражає не менше 10-13% населення у віці понад 60 років. Значних успіхів досягнуто у лікуванні больового синдрому та запального процесу, проте доказова база методів покращення репарації суглобового хряща лишається слабкою. Незважаючи на, здавалося б, позитивні результати ряду досліджень із застосування мезенхімальних стовбурових клітин (МСК) для відновлення суглобового хряща, питання характеру їх участі у цьому процесі лишається суперечливим і дотепер. Мета дослідження. Визначення участі аутологічних мезенхімальних стовбурових клітин кісткового мозку в репаративному хондрогенезі. Матеріали і методи. Експериментально-морфологічне визначення участі недиференційованих аутологічних МСК кісткового мозку в репаративному хондрогенезі проведено на 15 кролях, яким вводили на 3-й день після нанесення дефекту суглобового хряща в порожнину травмованого суглоба мічені червоним флуоресцентним зондом РКН-26 (Sigma, США) МСК кісткового мозку. У тварин, яким були трансплантовані мічені аутологічні МСК, досліджували присутність останніх на кріостатних зрізах на 7-му, 14-ту та 21-шу добу після імплантації із застосовуванням флуоресцентної мікроскопії. За наявності мічених клітин у регенераті хрящової тканини спостерігалося характерне червоне світіння даних клітин. Результати. Присутність трансплантованих мічених аутологічних МСК на кріостатних зрізах визначалась у всіх досліджуваних тварин. На 7-й день клітини були розташовані дифузно, без помітних скупчень. На 14-й день мічені клітини, що флуоресціювали в червоній зоні спектру, створювали компактні конгломерати переважно біля зони дефекту. На 21-й день мічені клітини вдалося виявити лише в зоні регенерату. Отримані дані свідчать про безпосередню участь аутологічних МСК у процесах хондрорепарації при їх екзогенному введенні в порожнину суглоба. Висновки. Методом мічення аутологічних МСК кісткового мозку за допомогою флуоресцентних зондів РКН-26 доведено, що аутологічні МСК кісткового мозку безпосередньо беруть участь у процесах хондрорепарації при їх внутрішньосуглобовому введенні
Дод.точки доступу:
Коструб, О. О.
Поляченко, Ю. В.
Котюк, В. В.
Засаднюк, І. А.
Блонський, Р. І.
Смірнов, Д. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Liabakh, A. P.
Surgical treatment of symptomatic neuromas after lower limb amputations [Text] = Хірургічне лікування симптоматичних невром після ампутацій нижньої кінцівки / A. P. Liabakh, H. M. Lazarenko, V. M. Piatkovskyi // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2020. - N 2. - P11-17. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
КОНЕЧНОСТЬ НИЖНЯЯ -- LOWER EXTREMITY (хирургия)
АМПУТАЦИЯ -- AMPUTATION (использование, тенденции)
Кл.слова (ненормовані):
фантомная боль -- фантомные ощещения
Анотація: The pain after amputations is a global problem of modern medicine. There are three distinct clinical entities that can form the postamputation pain: phantom limb pain (PLP), phantom sensations (PSs), and residual limb pain (RLP). PLP and PSs are pathophysiological phenomena, which need complex conservative treatment. RLP is a local condition that arises from neuroma, excessive scarring, osteophites, etc. and can be resolved by surgery. Objective: to analyze the results of surgical treatment of patients with symptomatic neuromas after lower limb amputations (LLA). Materials and Methods. The study included 43 patients with symptomatic neuromas 3–10 years after LLA. There were 40 male and 3 female patients (mean age 33.9±3 years). Amputations were caused by trauma (33 cases), mine-blast injury (7 cases), diabetes (1 case), and oncology (2 cases). The level of amputation was thigh (3 cases), knee (1 case), and ankle (39 cases). The pain intensity was measured by the VAS (Visually Analog Scale) and prosthesis using by the ALAC (Artificial Limb and Appliance Centre, USA) scale. Results. RLP had 43 patients (100%), PLP – 8 (8.6%), and PSs – 35 (81.4%) patients. The average level of pain was 7.4±0.9. Prosthesis was used in 74.4% (32 patients), but 11 of them used prosthesis for cosmetic or transportation reasons (levels I and II by the ALAC scale). Complications after surgery were presented by hematoma (3 cases), marginal skin necrosis (2 cases), and tearing of m. gastrocnemius from the tibia after the fall on the stump (1 case). The results were assessed in 35 patients in terms from 1 to 15 years. The pain severity decreased from 7.4±0.9 to 3.2±0.6 (p˂0.05; two-sample t-test). The number of RLP cases decreased to 11 (31.4%), but the number of PLP and PSs cases did not significantly change (PLP – 5 cases or 14.3%; PSs – 27 cases or 77.1%). The prosthesis using rised to 100% due to functionality (III–VI levels by the ALAC scale). Conclusions. Surgical method is the main treatment of symptomatic neuromas after LLA. The surgery must expect proximal neurotomy and, if need, reamputation and stump reconstruction. This approach helps to reduce pain and improves the functional ability of persons with LLA
Біль після ампутації є значною проблемою сучасної медицини. Цей біль формують три клінічні стани: фантомний біль (ФБ), фантомні відчуття (ФВ), біль у резидуальній кінцівці (БРК). ФБ та ФВ є патофізіологічними феноменами, що потребують комплексного консервативного лікування. БРК є локальним розладом, обумовленим невромою, надмірним рубцюванням, остеофітами та ін., що підлягає хірургічному лікуванню. Мета. Аналіз результатів хірургічного лікування пацієнтів із симптоматичними невромами після ампутацій нижньої кінцівки (АНК). Матеріали і методи. До дослідження залучені 43 пацієнти із симптоматичними невромами через 3-10 років після АНК. Середній вік пацієнтів становив 33,9±3 роки; чоловіків було 40, жінок – 3. Причиною ампутації була травма (33 випадки), мінно-вибухове ушкодження (7 випадків), цукровий діабет (1 випадок), онкологія (2 випадки). Рівень ампутації був представлений стегном (3 випадки), колінним суглобом (1 випадок), гомілкою (39 випадків). Інтенсивність болю визначали за ВАШ, використання протезу – за шкалою ALAC (Artificial Limb and Appliance Centre, США). Результати. БРК відмічений у 43 пацієнтів (100%), ФБ – у 8 (8,6%), ФВ – у 35 (81,4%). 32 пацієнти (74,4%) використовували протез, але 11 із них користувались протезом для косметики або транспортування (рівні І та ІІ за шкалою ALAC). Ускладнення після операції були представлені гематомою (3 випадки), крайовим некрозом шкіри (2 випадки), відривом m. gastrocnemius від великогомілкової кістки після падіння на куксу (1 випадок). Результати оцінені у 35 пацієнтів у строки 1-15 років. Вираженість болю зменшилась із 7,4±0,9 до 3,2±0,6 (р<0,05; двовибірковий t-тест). Кількість випадків БРК зменшилась до 11 (31,4%), зате кількість випадків ФБ та ФВ не зазнала суттєвої динаміки (ФБ – 5 випадків або 14,3%; ФВ – 27 випадків або 77,1%). Користування протезом виросло до 100% за рахунок функціональності (ІІІ-VI рівні за шкалою ALAC). Висновок. Хірургічний метод є основним під час лікування симптоматичних невром після АНК. Операція повинна передбачати проксимальну невротомію та, за необхідності, реампутацію та реконструкцію кукси. Такий підхід забезпечує зменшення болю та покращує функціональну здатність осіб із АНК
Дод.точки доступу:
Lazarenko, H. M.
Piatkovskyi, V. M.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Zazirnyi, I. M.
ACL Reconstruction: Problems, History and Future. Part 1 [Text] = Відновлення передньої хрестоподібної зв’язки: проблеми, історія та майбутнє. Частина І / I. M. Zazirnyi, O. O. Kostrub // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2020. - N 2. - P17-25. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
КРЕСТООБРАЗНОЙ СВЯЗКИ ПЕРЕДНЕЙ ВОССТАНОВЛЕНИЕ -- ANTERIOR CRUCIATE LIGAMENT RECONSTRUCTION
СПОРТСМЕНЫ -- ATHLETES
Анотація: Damage to the anterior cruciate ligament (ACL) of the knee joint is a common injury in sports medicine. Before advances in arthroscopy and surgical techniques, an ACL damage was considered a career ending injury for many athletes. Since the 1990s, there has been a rapid development of arthroscopic surgery for ACL and continuous improvement of these techniques. Today’s athletes can expect a pre-injury level of stability and function after an ACL reconstruction. Modern surgical interventions have come a long way, having studied both the successes and failures of previous surgical techniques. In the United States, an ACL damage is diagnosed annually from 100,000 to 200,000 cases, making this the most common ligament injury [9, 10]. This number continues to increase in both the general population and in individuals who play sports. Football players sustain the greatest number of ACL injuries (53% of the total), with skiers and gymnasts also at high risk. The history of ACL reconstruction can be traced as far back as the Egyptians times. Research and innovation are constantly evolving, and this leads to improved clinical results. The knowledge of the evolution of ACL reconstruction is invaluable to those who continue to try to improve the outcomes of the procedure and reduce the risks of repeating mistakes of the past
Пошкодження передньої хрестоподібної зв’язки (ПХЗ) колінного суглоба – поширена травма в спортивній медицині. До появи артроскопії та ендоскопічних хірургічних методик пошкодження ПХЗ вважалися травмою, яка спричиняла закінчення кар’єри для багатьох спортсменів. З 1990-х рр. спостерігається бурхливий розвиток артроскопічної хірургії ПХЗ та постійне вдосконалення цих методик. Сьогоднішні ж спортсмени можуть очікувати відновлення стійкості та функціонування після реконструкції ПХЗ до того рівня, який вони мали до травми. Теперішні хірургічні втручання пройшли довгий шлях, вивчивши як успіхи, так і невдачі попередніх хірургічних методів. У США травми ПХЗ щорічно становлять від 100 000 до 200 000 випадків, що робить їх найпоширенішою травмою зв’язок. Ця кількість продовжує зростати як в цілому, так і серед осіб, які займаються спортом. Футболісти зазнають найбільшої кількості травм ПХЗ (53% від загальної кількості), лижники та гімнасти також мають високий ризик отримати її пошкодження. Історія реконструкції ПХЗ простежується ще з часів давніх єгиптян. Дослідження та інновації в цій галузі розвиваються безперервно, тому клінічні результати постійно покращуються. Знання еволюції реконструкції ПХЗ безцінні для тих, хто намагається поліпшити результати процедури і зменшити ризик повторення помилок минулого
Дод.точки доступу:
Kostrub, O. O.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Додаткові протоколи МРТ-обстеження передньої хрестоподібної зв’язки – стандарт діагностики чи примха дослідників? (Огляд) [Текст] = Additional Anterior Cruciate Ligament MRI Examination Protocols: a Standard of Diagnosis or a Whim of Researchers? (Review) / О. О. Коструб [та ін.] // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2020. - N 2. - С. 26-34. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
КРЕСТООБРАЗНАЯ СВЯЗКА ПЕРЕДНЯЯ -- ANTERIOR CRUCIATE LIGAMENT (повреждения, рентгенография)
МАГНИТНОГО РЕЗОНАНСА ИЗОБРАЖЕНИЕ -- MAGNETIC RESONANCE IMAGING (история, методы)
ПРОТОКОЛ -- OVERALL
Анотація: Стандартні протоколи МРТ-дослідження колінного суглоба при підозрі на ушкодження передньої хрестоподібної зв’язки (ПХЗ) передбачають проведення томографії у трьох взаємно перпендикулярних площинах – корональній, сагітальній, аксіальній. Сучасні методи лікування (особливо рефіксація ПХЗ, пластика окремих пучків ПХЗ) та реабілітації потребують більш точної діагностики не лише самого факту ушкодження, але і його чіткої локалізації, ступеня та давності. Особливо важко оцінити характер та ступінь ушкодження ПХЗ у гострий період та при часткових її ушкодженнях. Для покращення діагностики ушкоджень ПХЗ ми пропонуємо ввести у стандарт її МРТ-дослідження додаткове застосування косих сагітальних (кососагітальних) та косих корональних (косокорональних) зрізів, орієнтованих під кутом нахилу волокон ПХЗ зі зменшеним до 0-2 мм міжзрізовим інтервалом на зону власне передньої хрестоподібної зв’язки. З метою зменшення тривалості дослідження можна обмежитись невеликою кількістю зрізів у додаткових проекціях лише на область власне ПХЗ
Дод.точки доступу:
Коструб, О. О.
Котюк, В. В.
Подік, В. А.
Мазевич, В. Б.
Третьяков, Р. А.
Смірнов, Д. О.
Засаднюк, І. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Мансиров, А. Б.
Ускладнення інтрамедулярного блокуючого остеосинтезу кісток кінцівок та шляхи їх попередження [Текст] = Complications of Intramedullary Blocking Osteosynthesis of Bones of Limbs and Ways to Prevent Them / А. Б. Мансиров, В. О. Литовченко, Є. В. Гарячий // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2020. - N 2. - С. 35-41. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ ВНУТРЕННЯЯ -- FRACTURE FIXATION, INTERNAL (методы)
ПЕРЕЛОМЫ КОСТИ -- FRACTURES, BONE (осложнения, терапия)
Кл.слова (ненормовані):
дисрегенерація кісткової тканини -- репаративні ускладнення -- зрощення перелому
Анотація: Головною умовою запобігання ускладненням інтрамедулярного блокуючого остеосинтезу довгих кісток є дотримання тактичних і технічних вимог остеосинтезу та свідома відмова від такої хірургічної техніки і маніпуляцій, які здатні призвести до порушень перебігу репаративних процесів кісткової тканини. Мета. На підставі вивчення та узагальнення виявлених ускладнень інтрамедулярного блокуючого остеосинтезу діафізарних переломів кісток кінцівок визначити шляхи запобігання репаративним ускладненням. Матеріали і методи. Були вивчені та проаналізовані результати лікування 403 хворих, яким був виконаний інтрамедулярний блокуючий остеосинтез стегнової, великогомілкової та плечової кісток типів А1 – А3, В1 – В3 та С2 за AO/ASIF. Результати. Для проведення аналізу ускладнення технологічного характеру були розподілені залежно від наслідків, до яких вони призвели, на ранні (до 2-х тижнів від моменту оперативного втручання), пізні (з 2-го тижня після оперативного втручання) та репаративні. У результаті нами було виявлено, що найпоширенішими технологічними помилками були невірне передопераційне планування, порушення технології та перебігу оперативного втручання, які в 21,6% випадків призводили до нестабільності кісткових уламків у зоні перелому, а також відсутність або порушення послідовності відновного та реабілітаційного лікування хворих, які мали місце у 26,3% випадків. Порушення технології остеосинтезу, а саме – значна інтраопераційна травматизація кісткових уламків і м’яких тканин та неусунення інтерпозиції м’яких тканин призводили до незрощення кісткових уламків у 39% та 13% відповідно. Основною ж причиною репаративних ускладнень було розсвердлювання кістковомозкового каналу, яке було виконане 56% пацієнтів з уповільненою консолідацією кісткових уламків, 56,3% пацієнтів із хибними суглобами та 48% – із незрощенням кісткових уламків. Висновки. Суворе дотримання тактичних і технологічних засад інтрамедулярного блокуючого остеосинтезу та відмова від розсвердлювання кістковомозкового каналу без показань дозволить зменшити частоту виникнення дисрегенерації кісткової тканини. Вивчення впливу розсвердлювання кістковомозкового каналу на репаративну регенерацію кісткової тканини при інтрамедулярному блокуючому остеосинтезі є актуальним та потребує подальшого поглибленого аналізу
Дод.точки доступу:
Литовченко, В. О.
Гарячий, Є. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Радченко, К. А.
МРТ-діагностика травм та захворювань надп’ятково-гомілкового суглоба та стопи (Огляд літератури) [Текст] = MRI-Diagnostics of Injuries and Diseases of the Ankle Joint and Foot (Review of Literature) / К. А. Радченко, О. Г. Гайко // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2020. - N 2. - С. 43-52. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
МАГНИТНОГО РЕЗОНАНСА ИЗОБРАЖЕНИЕ -- MAGNETIC RESONANCE IMAGING (использование)
СТОПЫ БОЛЕЗНИ -- FOOT DISEASES (диагностика)
ГОЛЕНОСТОПНЫЙ СУСТАВ -- ANKLE JOINT (патология)
Кл.слова (ненормовані):
остеонекроз
Анотація: Захворювання та травми надп’ятково-гомілкового суглоба та стопи становлять 6-12% від загального числа травм та захворювань органів рухового апарату. Стаття присвячена основним діагностичним можливостям магнітно-резонансної томографії (МРТ), визначенню показань для проведення обстеження та протоколів дослідження надп’ятково-гомілкового суглоба та стопи. На основі аналізу даних літератури визначено високу діагностичну ефективність МРТ у виявленні патології кісткових та м’якотканинних структур даного сегмента нижньої кінцівки
Дод.точки доступу:
Гайко, О. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Зазірний, І. М.
Лікування ран при негативному тиску (VAC) в ортопедичній хірургії (Огляд) [Текст] = Negative Pressure Wound Therapy in Orthopedic Surgery (Review) / І. М. Зазірний, Д. Д. Кравченко, А. Андреев // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2020. - N 2. - С. 52-60. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
РАНЫ И ТРАВМЫ -- WOUNDS AND INJURIES (хирургия)
РАНЫ ЗАЖИВЛЕНИЕ -- WOUND HEALING
Анотація: Лікування ран при негативному тиску, у своєму найбільш вживаному варіанті – вакуумне закриття рани (англ. VAC), полягає у застосуванні субатмосферного (вакуумметричного) тиску на рану, яка ізольована спеціально розробленою перев’язкою і з’єднується трубкою з відсмоктувальним насосом та дренажною системою збору. Дефекти шкіри надзвичайно часто зустрічаються в ортопедичній та травматологічній хірургії. VAC є цінним методом завдяки цілому ряду показників. Доведені фактори впливу включають збільшення кровотоку, стимуляцію ангіогенезу та зменшення площі поверхні рани. VAC можна використовувати для лікування посттравматичних та хірургічних ран, опіків та хронічних ран, таких як пролежні та виразки. Зниження частоти зміни перев’язок при VAC зменшує навантаження на персонал. Державні служби охорони здоров’я Австралії, Бельгії, Канади, Нової Зеландії, США, ФРН, Франції опублікували настанови щодо належної практики використання VAC зі специфічними та регламентованими вказівками. Метод VAC було покращено за рахунок впровадження декількох технологічних удосконалень, таких як силіконові оболонки, абсорбуючі перев’язки з різною щільністю та розміром пор та іригаційними системами. У результаті було одержано кращу адаптивність в умовах кожного конкретного випадку. Однак VAC не є оптимальним для кожного випадку та не може замінити необхідну хірургічну процедуру. Метою даного дослідження є аналіз принципів, практичних методів та показань до VAC
Дод.точки доступу:
Кравченко, Д. Д.
Андреев, А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Судинна мальформація як ортопедична проблема (Огляд) [Текст] = Vascular Malformation as an Orthopedic Problem (Review) / Ю. М. Гук [та ін.] // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2020. - N 2. - С. 60-67. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
КРОВЕНОСНЫХ СОСУДОВ МАЛЬФОРМАЦИИ -- VASCULAR MALFORMATIONS (терапия)
КОНЕЧНОСТЕЙ НИЖНИХ НЕРАВНАЯ ДЛИНА -- LEG LENGTH INEQUALITY
Кл.слова (ненормовані):
ортопедична патологія
Анотація: У даній статті на основі літературних джерел висвітлено сучасні погляди на проблему ортопедичних проявів при судинних мальформаціях. Детально описано наукові досягнення, що стосуються етіопатогенезу, класифікації, клініко-ортопедичних проявів та тактики лікування патології опорно-рухового апарату при судинних мальформаціях. Також авторами окреслені ключові нерозв’язані теоретично-практичні питання, що стосуються ортопедичних проявів при даній нозології, анонсовано шляхи їх розв’язання
Дод.точки доступу:
Гук, Ю. М.
Зима, А. М.
Кінча-Поліщук, Т. А.
Чеверда, А. І.
Видерко, Р. В.
Скуратов, О. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Солоніцин, Є. О.
Передопераційна трансартеріальна емболізація злоякісних пухлин кінцівок (сучасний стан проблеми) (Огляд) [Текст] = Preoperative Transarterial Embolization of Malignant Tumors of the Extremities (Current State of the Problem) (Review) / Є. О. Солоніцин, В. В. Проценко // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2020. - N 2. - С. 68-75. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
КОСТНО-МЫШЕЧНОЙ СИСТЕМЫ БОЛЕЗНИ -- MUSCULOSKELETAL DISEASES (хирургия)
НОВООБРАЗОВАНИЯ -- NEOPLASMS (хирургия)
НОВООБРАЗОВАНИЙ МЕТАСТАЗЫ -- NEOPLASM METASTASIS (патология)
ЭМБОЛИЗАЦИЯ ТЕРАПЕВТИЧЕСКАЯ -- EMBOLIZATION, THERAPEUTIC (тенденции)
Анотація: У статті розглянуто актуальну проблему сучасної медицини, зокрема застосовування методу трансартеріальної емболізації судин при лікуванні злоякісних пухлин кінцівок. Висвітлено мету, показання, технічні особливості та матеріали, які застосуються для її проведення, а також протипоказання та ускладнення. Розглянуто ефективність методу при підготовці пацієнта до оперативного втручання з приводу злоякісної пухлини м’язово-скелетної системи. При аналізі сучасної вітчизняної та іноземної літератури з’ясовано, що наразі розширюються показання для використання даного методу, вдосконалюються технічні можливості обладнання та фізико-хімічні властивості матеріалів. Окреслені питання подальшого вивчення і розв’язання даної проблеми
Дод.точки доступу:
Проценко, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Development of Hand Surgery in Ukraine [Text] = Розвиток хірургії кисті в Україні / S. S. Strafun [та ін.] // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2020. - N 2. - P75-82

MeSH-головна:
ОБЩАЯ ХИРУРГИЯ -- GENERAL SURGERY (история)
КИСТЬ -- HAND (хирургия)
КИСТИ ТРАВМЫ -- HAND INJURIES (история, хирургия)
Анотація: During the period of rapid industrialization, there was a need to create a new approaches to treat hand injuries due to rapid development of metallurgical, mining and engineer industry, which were accompanied by a high level of injuries with a significant amount of disability in the second half of 20th century, in Donetsk, Dnipropetrovsk and Kharkiv regions. New stage in the development of hand surgery and microsurgery in Ukraine began in the 80’s: the Department of Microsurgery and Reconstructive Surgery of the Upper Extremity under the direction of I. Antoniuk was opened on the basis of the SI “Institute of Traumatology and Orthopedics of NAMS of Ukraine” in Kyiv in 1982. Development of hand surgery in the western regions of Ukraine began in the 90’s. In Lviv, on the initiative of O. Toropovskyi, on the basis of the City Hospital No 8, a Center of Microsurgery and Surgery of the Hand was created. In Zakarpattia (Uzhhorod) since 1997, on the initiative of V. Haiovich and A. Pogoriliak, microsurgery and hand surgery service was established, which is now under the care of the Combustiology Department. In Volyn (Lutsk), hand surgery service is transmitted to the initiative group, also working at the City Combustiology Center. In Ivano-Frankivsk, Chernivtsi, Ternopil and Rivne, initiative groups in the field of hand surgery service have been formed in the structure of orthopedics and traumatology departments. 2005 was marked by the opening of another center for surgery of the hand in Luhansk on the initiative of V. Ivchenko and under the guidance of V. Golovchenko, whose surgeons owned microsurgical equipment and provided highly skilled assistance to the population of this region. Ukrainian Hand Surgery Society (UHSS) was created in 2012, and led by Professor S. Strafun, as a result of collaboration of all hand surgery centers. In 2014, UHSS was accepted into the Federation of European Societies for the Surgery of the Hand (FESSH)
У другій половині XX століття, в період бурхливої індустріалізації, через швидкий розвиток металургійної, гірничої та інженерної промисловості, який супроводжувався високим рівнем травм зі значним рівнем інвалідності, в Донецькій, Дніпропетровській та Харківській областях виникла потреба у створенні нових підходів до лікування ушкоджень верхньої кінцівки. Новий етап розвитку хірургії кисті та мікрохірургії в Україні розпочався у 1980-х роках: у Києві у 1982 р. на базі ДУ “Інститут травматології та ортопедії НАМН України” під керівництвом І.Г. Антонюка було створено відділення “Мікрохірургії та реконструктивної хірургії верхньої кінцівки”. Розвиток хірургії кисті у західних областях України розпочався у 1990-х роках. У Львові за ініціативи О.М. Тороповського на базі 8-ї міської лікарні було створено центр “Мікрохірургії та хірургії кисті”. На Закарпатті (Ужгород) із 1997 року за ініціативи В.І. Гайовича та А.Й. Погоріляка створено службу мікрохірургії та хірургії кисті, яка зараз перебуває під опікою комбустіологічного відділення. На Волині (Луцьк) хірургією кисті займається ініціативна група, яка також працює в міському центрі комбустіології. В Івано-Франківську, Чернівцях, Тернополі та Рівному – в структурі ортопедичних та травматологічних відділень сформовані ініціативні групи у сфері обслуговування хірургії верхньої кінцівки. 2005 рік відзначився відкриттям Луганського центру хірургії кисті за ініціативи В.К. Івченка та під керівництвом В.В. Головченко, хірурги якого мали мікрохірургічне обладнання та надавали висококваліфіковану допомогу населенню цього регіону. “Українська асоціація хірургії кисті” була створена у 2012 році в результаті співпраці всіх центрів хірургії кисті України, її першим президентом став проф. С.С. Страфун, а в 2014 році асоціація стала повноправним членом Федерації Європейських товариств хірургії кисті (FESSH)
Дод.точки доступу:
Strafun, S. S.
Borzykh, O. V.
Kurinnyi, I. M.
Ivchenko, D. V.
Bilyi, S. I.
Tymoshenko, S. V.
Lieskov, V. H.
Yarova, M. L.
Lysak, A. S.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Зазірний, І. М.
COVID-19. Вказівки та рекомендації Європейської асоціації спортивної травми, артроскопії та хірургії колінного суглоба (ESSKA) щодо відновлення ортопедичної хірургії [Текст] / І. М. Зазірний, О. О. Коструб // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2020. - N 2. - С. 83-86. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (профилактика и контроль)
АМБУЛАТОРНЫЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- AMBULATORY SURGICAL PROCEDURES (тенденции)
СПОРТИВНАЯ МЕДИЦИНА -- SPORTS MEDICINE (тенденции)
Дод.точки доступу:
Коструб, О. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)