Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=ВУ11/2021/1<.>

Загальна кількість знайдених документів : 13
Показані документи з 1 по 13

Bezruchenko, S. O.
Treatment of acute acromioclavicular joint dislocations type III and type V by Rockwood classification using a dynamic stabilization system under arthroscopic control with and without suture of the ligaments of the acromioclavicular joint [Text] / S. O. Bezruchenko // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2021. - N 1. - P5-12

MeSH-головна:
РАНЫ И ТРАВМЫ -- WOUNDS AND INJURIES
АКРОМИАЛЬНО-КЛЮЧИЧНЫЙ СУСТАВ -- ACROMIOCLAVICULAR JOINT (повреждения, хирургия)
ВЫВИХИ -- DISLOCATIONS
АРТРОСКОПИЯ -- ARTHROSCOPY (методы)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Травматичні вивихи акроміального кінця ключиці і дотепер є складними в лікуванні для лікарів травматологів-ортопедів. Мета. Порівняти клінічні та радіографічні результати лікування хворих із травматичним вивихом акроміального кінця ключиці, для лікування яких було використано метод динамічної системи стабілізації з та без шва акроміально-ключичних зв’язок під артроскопічним контролем. Матеріали і методи. Проведено ретроспективний аналіз лікування 44 пацієнтів із травматичним вивихом акроміального кінця ключиці III та V типу за класифікацією Rockwood. Хворі були розподілені в 2 групи: І група - 18 пацієнтів (40,9%), яким було виконано усунення вивиху та фіксація акроміального кінця ключиці з використанням динамічної системи стабілізації та шов зв’язок акроміально-ключичного суглоба під артроскопічним контролем; 11 група - 26 пацієнтів (59,1 %), яким було виконано усунення та фіксація вивиху акроміального кінця ключиці з використанням динамічної системи стабілізації без шва зв’язок акроміально-ключичного суглоба під артроскопічним контролем. Серед них було 40 чоловіків (90,9%) та 4 жінки (9,1%), середній вік яких становив 32,9±10,1 року (від 18 до 58 років). Середній термін від моменту травми до оперативного лікування складав 8,3+3,2 доби (від 3 до 17 днів). Клінічне спостереження проводили в середній термін 20,1±3,9 місяця після оперативного лікування (від 12 до 28 місяців). Оцінка клінічних результатів проводилась за допомогою шкали Oxford Shoulder, шкали Constant-Murley та шкали Acromioclavicular Joint Instability Scoring System. Результати. Середній бал за шкалою Oxford Shoulder під час остаточного спостереження склав 45,8±1,3 бала та 46,2±1,3 бала (р=0,422) в І та II групах відповідно. Середній бал за шкалою Constant-Murley під час остаточного спостереження склав 94,6±2,4 бала та 91,7±4,2 бала (р=0,0134) в I ma ll групах відповідно. Середній бал за шкалою Acromioclavicular Joint Instability Scoring System під час остаточного спостереження склав 83,8±7,1 бала та 78,1±11,8 бала (р=0,075) в І та II групах відповідно. В обох групах значних ускладнень виявлено не було. Висновки. Поєднання артроскопічної асистованої техніки реконструкції акроміально-ключичних зв’язок надміцним шовним матеріалом та фіксація дзьобоподібно-ключичних зв’язок із застосуванням динамічної системи стабілізації забезпечує хороші віддалені клінічні результати.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Ефективність застосування культивованих хондроцитів у відновленні кістково-хрящових дефектів колінного суглоба (експериментальне дослідження) [Текст] / Д. О. Зубов [та ін.] // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2021. - N 1. - С. 14-23

MeSH-головна:
КОЛЕННЫЙ СУСТАВ ЖИВОТНЫХ -- STIFLE
ХРЯЩ СУСТАВНОЙ -- CARTILAGE, ARTICULAR (повреждения)
КЛЕТОЧНАЯ И ТКАНЕВАЯ ТЕРАПИЯ -- CELL- AND TISSUE-BASED THERAPY (методы)
ХОНДРОЦИТЫ -- CHONDROCYTES (трансплантация)
МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL
СОБАКИ -- DOGS
Анотація: Метою нашого дослідження було визначення ефективності застосування культивованих суглобових хондроцитів (ХЦ) у агарозному гідрогелі (ранні терміни спостереження, 3 міс.) у відновленні змодельованих кістково-хрящових дефектів критичного розміру колінного суглоба у великих тварин. Матеріали і методи. До експериментальної серії входили 4 собаки (права задня кінцівка), у яких створювали дефект суглобового хряща глибше субхондральної кістки в зоні міжвиросткової борозни стегнової кістки діаметром 3 мм та 5 мм вглибину і яким другим етапом у травмований суглоб інтраартикулярно проводили імплантацію (пломбування) агарозного гелю з культивованими ХЦ. До контрольної серії входили 4 собаки (ліва задня кінцівка), яким у дефект зони міжвиросткової борозни стегнової кістки не імплантували гель із клітинами. Агарозний гідрогель із культивованими алогенними ХЦ товщиною 5 мм та діаметром 3 мм імплантували по типу аплікації в дефекти суглобових поверхонь після кюретажу дна і стінок кістково-хрящових дефектів суглобових поверхонь. Клітинні препарати і культури мікроскопувалися при 40-, 100-, 200- та 320-разовому збільшенні. Гістологічні зрізи товщиною 10-15 мкм, зроблені на кріотомі, зафарбовували гематоксилін-еозином та гематоксилін-пікрофуксином за ван Гізоном. Результати. Оптимізовано методику ферментативної ізоляції ХЦ суглобового хряща собаки. Показана задовільна ефективність застосування культивованих алогенних суглобових ХЦ в агарозному гідрогелі (ранні терміни спостереження) в лікуванні змодельованих кістково-хрящових дефектів критичного розміру у великих тварин у межах запланованих термінів спостереження. Висновки. У проведенному експериментальному дослідженні визначена ефективність застосування культивованих алогенних суглобових хондроцитів в агарозному гідрогелі (ранні терміни спостереження) у відновленні змодельованих кістково-хрящових дефектів критичного розміру колінного суглоба у собак в межах запланованих термінів спостереження. Через 3 міс. у групі експериментальних тварин виявлені ознаки утворення регенерату, який характеризувався незрілістю, наявністю суміші фіброзної сполучної тканини та фіброзного хрящу з осередками хондроїду.
Дод.точки доступу:
Зубов, Д. О.
Поляченко, Ю. В.
Коструб, О. О.
Котюк, В. В.
Блонський, P. I.
Засаднюк, I. A.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Турчин, О. А.
Стадійність підошовного фасціїту за даними сонографії [Текст] / О. А. Турчин, Р. В. Лучко, Л. Є. Осадча // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2021. - N 1. - С. 24-33

MeSH-головна:
СТОПЫ БОЛЕЗНИ -- FOOT DISEASES (ультрасонография)
ФАСЦИТ ПОДОШВЕННЫЙ -- FASCIITIS, PLANTAR (ультрасонография)
ПЯТОЧНАЯ ШПОРА -- HEEL SPUR (ультрасонография)
Анотація: Аналіз результатів сонографічного дослідження підошовного апоневрозу в нормі та при підошовному фасціїті; визначення стадійності процесу залежно від тривалості больового синдрому та сонографічних змін підошовного апоневрозу. Матеріали і методи. 193 хворих (272 випадки) з підошовним фасціїтом. Жінок було 131, чоловіків - 62. Середній вік хворих склав 47,69±0,97 року (18-81 рік). Одностороннє ураження - 114 хворих (114 випадків), двостороннє - 79 хворих (158 випадків). Середній індекс маси тіла - 26,68±0,24 (18,36-34,93). Середня тривалість больового синдрому склала 101,12±5,83 дня (7-390 днів); больовий синдром від одного місяця - 26 хворих (37 випадків), від одного до 6 місяців - 126 хворих (181 випадок), понад 6 місяців - 41 хворий (54 випадки). Контрольну групу сформували із 20 здорових суб’єктів (40 досліджень). Застосовували клініко- рентгенологічний, сонографічний та статистичний методи дослідження. Результати. Товщина підошовного апоневрозу у досліджуваній групі склала в середньому 6.14±1,49 (2,3-7,7) мм, у контрольній групі - 3,5±0,1 (2,5-4,4) мм. Виділено три стадії підошовного фасціїту. Для І стадії характерними є відсутність потовщення підошовного апоневрозу та структурних змін, ознаки локального перифокального набряку в підшкірно-жировій клітковині прилеглої до апоневрозу ділянки, що проявляються зоною неоднорідної ехогенності. Для II стадії характерними є веретеноподібна форма апоневрозу; потовщення ентезису понад 4 мм; значне зниження ехогенності; стертий або відсутній волокнистий малюнок; нечіткий контур апоневрозу; змінений контур п’яткової кістки. Ознаками III стадії були: нерівність контуру кортикального шару, дрібновогнищеві точкові гіперехогенні включення в ділянці ентезису. Зміни прилеглої ділянки вільної частини апоневрозу дистальніше ентезису. Поява локусів васкуляризації у режимі енергетичного допплерівського картування. Висновки. Кількісною сонографічною ознакою підошовного фасціїту є потовщення ентезису підошовного апоневрозу понад 4 мм. Якісними ознаками підошовного фасціїту виявились зміна ехогенності та структури, зміна контурів кортикального шару ентезису та підошовного апоневрозу, поширеність ехографічних змін дистально на вільну частину апоневрозу. Описані ознаки при зіставленні з тривалістю больового синдрому обумовлюють виділення стадій.
Дод.точки доступу:
Лучко, Р. В.
Осадча, Л. Є.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Показники внутрішньотканинного тиску в карпальному каналі при переломах дистального епіметафіза променевої кістки [Текст] / С. С. Страфун [та ін.] // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2021. - N 1. - С. 34-43

MeSH-головна:
ЛУЧЕВОЙ КОСТИ ПЕРЕЛОМЫ -- RADIUS FRACTURES
ЗАПЯСТНОГО КАНАЛА СИНДРОМ -- CARPAL TUNNEL SYNDROME (патофизиология)
ТРАВМ ПОКАЗАТЕЛИ ТЯЖЕСТИ -- TRAUMA SEVERITY INDICES
Анотація: Патогенез вторинного синдрому карпального каналу при переломах дистального епіметафіза променевої кістки до сьогоднішнього дня залишається недостатньо вивченим, серед можливих механізмів його розвитку - локальний післятравматичний компартмент-синдром. Мета. Вивчити показники підфасціального тиску (ПФТ) у карпальному каналі при переломах дистального епіметафіза променевої кістки (ДЕМПК) у гострий період травми та їх взаємозв’язок зі ступенем тяжкості перелому, скіалогічними показниками зміщення, вираженістю больового синдрому, віком пацієнта та часом від моменту травми. Матеріали і методи. 24 пацієнти зі свіжими переломами ДЕМПК, середній вік. яких становив 48,4±19,0 року, 8 чоловіків та 16 жінок, час від моменту травми до виміру тиску приладом “Stryker monitor pressure system” становив 10,5±9,8 години, показники співвіднесені з больовим синдромом за ВАШ, скіалогічними показниками деформації дистального епіметафіза, ступенем тяжкості переломів за класифікацією переломів Асоціації остеосинтезу (АО). Шляхом опитування пацієнтів у віддалений період визначали наявність скарг, характерних для ураження серединного нерва на рівні карпального каналу. Результати. При переломах ДЕМПК у гострий період травми показники ПФТ складають у середньому 26,5±12,3 ммрт. cm., проте у понад третини пацієнтів (37,5%) сягають критичних величин - 30 мм pm. cm. та більше, що може призводити до ішемічного ураження м’яких тканин кисті, в тому числі серединного нерва. Визначений помірний достовірний взаємозв’язок показників підфасціального тиску в карпальному каналі зі ступенем тяжкості перелому за класифікацією АО, рівнем больового синдрому за ВАШ, віком пацієнтів, слабкий вірогідний зв’язок із терміном після травми, ступенем відносного вкорочення променевої кістки, показниками внутрішньосуглобового зміщення та втратою ліктьової інклінації дистального епіметафіза. Значущого та достовірного взаємозв’язку між показниками ПФТ у карпальному каналі та кутом долонного нахилу суглобової фасетки при переломах ДЕМПК не виявлено. У жодного обстеженого пацієнта синдром карпального каналу не розвинувся, тож не можна говорити про прямий взаємозв’язок між підвищеним ПФТ у карпальному каналі в гострий період після травми і частотою компресійної нейропатії серединного нерва. Висновки. Визначено помірний достовірний взаємозв’язок показників ПФТ у карпальному каналі зі ступенем тяжкості перелому за класифікацією АО, рівнем больового синдрому за ВАШ, віком пацієнтів, слабкий достовірний взаємозв’язок із терміном після травми, ступенем післятравматичної деформації ДЕМПК у вигляді її відносного вкорочення та втрати інклінації, показниками внутрішньосуглобового зміщення. У цьому дослідженні не виявлено взаємозв’язку між підвищеним ПФТ у карпальному каналі в гострий період після травми і виникненням компресійної нейропатії серединного нерва.
Дод.точки доступу:
Страфун, С. С.
Гайко, О. Г.
Климчук, Л. І.
Тимошенко, С. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Страфун, С. С.
Структура причин первинного протезування плечового суглоба [Текст] / С. С. Страфун, І. С. Занько // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2021. - N 1. - С. 44-50

MeSH-головна:
ПЛЕЧЕВОЙ СУСТАВ -- SHOULDER JOINT (повреждения, хирургия)
ПЛЕЧЕВОЙ КОСТИ ПЕРЕЛОМЫ -- HUMERAL FRACTURES (хирургия)
ПЛЕЧЕВАЯ КОСТЬ -- HUMERUS (повреждения, хирургия)
ПЛЕЧЕВОЙ СУСТАВ -- SHOULDER JOINT (повреждения, хирургия)
ПРОТЕЗЫ И ИМПЛАНТАТЫ -- PROSTHESES AND IMPLANTS (использование)
СУСТАВНОЙ ПРОТЕЗ -- JOINT PROSTHESIS (использование)
Анотація: Протезування плечового суглоба є методом вибору при лікуванні пацієнтів із травматичними ушкодженнями, що значно порушують функцію суглоба та супроводжуються тривалим больовим синдромом. Мета роботи. Дослідити основні причини ушкоджень плечового суглоба, що призвели до його протезування. Матеріали і методи. Клінічну групу склали 162 хворих, яким було проведено протезування плечового суглоба у відділенні мікрохірургії та реконструктивно-відновної хірургії верхньої кінцівки Державної установи «Інститут травматології та ортопедії НАМН України» (м. Київ). Питома вага чоловіків у когорті обстежуваних склала (44,4%), жінок. - (55,5%). Середній вік обстежуваних серед чоловіків становив 62±11,4 року, серед жінок. - 66±10,1 року. Середній термін звернення за спеціалізованою медичною допомогою після гострої травми склав 24±10,9 дня, у пацієнтів із посттравматичними наслідками - 50,6±81,1 місяця. У більшості випадків хворим було виконано однополюсне протезування плечового суглоба - 126 (78,7%), реверсивне протезування - 27 (15,6%) та тотальне протезування - 9 (5,6%) відповідно. Результати. Протезування плечового суглоба переважно виконувалось у хворих зі свіжими (до 3 тижнів від дня травми) та застарілими переломами та переломовивихами проксимального епіметафіза плечової кістки - 35 (21,6%) та 48 (29,6%) відповідно. Частка хворих із післятравматичним асептичним некрозом голівки плечової кістки становила 49 (30,2%). (р‹0,005), що свідчить про високу частоту ускладнень після проведеного остеосинтезу тощо. Хворих із травматичними масивними ушкодженнями сухожилків ротаторної манжети, які потребували протезування плеча, було 18 (11,1%), із несправжніми суглобами - 12 (7,4%). Однополюсні системи протезів переважали в загальній структурі типу протезу - 126 (78,7%), оскільки реверсивні та тотальні протези в Україні отримали реєстрацію не так давно. Висновки. Аналіз наших спостережень показав, що причинами протезування плечового суглоба є важкі пошкодження, що виникають при високоенергетичних травмах -101 (62,3%) хворих і післятравматичному асептичному некрозі - 49 (30,2%). Свіжі та застарілі переломи і переломовивихи проксимального епіметафіза плечової кістки є одними з найбільш частих травм, згідно з аналізом - 35 (21,6%) і 48 (29,6%), а їх кількість і складність продовжують збільшуватися з віком. Розуміння етіологічних чинників, що призвели до ендопротезування плечового суглоба, дає можливість прогнозувати віддалені функціональні результати і працювати над зменшенням кількості таких хворих.
Дод.точки доступу:
Занько, І. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Роль недостатності метаболітів вітаміну D у розвитку структурно-функціональних порушень при коксартрозі [Текст] / О. В. Калашніков [та ін.] // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2021. - N 1. - С. 51-57

MeSH-головна:
ОСТЕОАРТРИТ ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА -- OSTEOARTHRITIS, HIP (классификация, патофизиология, этиология)
ВИТАМИНА D НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- VITAMIN D DEFICIENCY (метаболизм)
БИОМЕХАНИЧЕСКИЕ ФЕНОМЕНЫ -- BIOMECHANICAL PHENOMENA (физиология)
МОДЕЛИ СТРУКТУРНЫЕ -- MODELS, STRUCTURAL
Анотація: На сучасному етапі розвитку назріла необхідність у систематизації даних власних комплексних досліджень та літературних джерел із метою визначення ролі активних метаболітів вітаміну D у формуванні структурно-функціональних порушень (СФП) при остеоартрозі кульшового суглоба. Мета дослідження. На основі власних комплексних досліджень та даних літературних джерел визначити роль недостатності метаболітів вітаміну D у розвитку СФП при коксартрозі. Матеріали і методи. Основою визначення ролі активних метаболітів вітаміну D у розвитку СФП при коксартрозі стали власні комплексні дослідження 506 хворих на остеоартроз кульшового суглоба та дані джерел літератури. Результати. На основі теорії функціональних систем розроблена концептуальна модель розвитку СФП при коксартрозі. Провідним чинником розвитку СФП при швидкій формі прогресування ідіопатичного та диспластичного остеоартрозу кульшового суглоба є недостатність активних метаболітів вітаміну D. Наявність недиференційованої дисплазії сполучної тканини в свою чергу зумовлює зниження всмоктування провітаміну D у шлунку та кишечнику. При повільній формі прогресування ідіопатичного коксартрозу провідним чинником розвитку цих порушень є надмірне навантаження на кульшовий суглоб. Фактори порушення біомеханічних умов та травми кульшового суглоба є чинниками прогресування коксартрозу диспластичного та післятравматичного ґенезу. Дія патогенних факторів призводить до функціональних і структурних змін систем різного рівня та їх елементів із розвитком незворотних процесів у структурах кульшового суглоба. Висновки. Недостатність метаболітів вітаміну D на фоні недиференційованої дисплазії сполучної тканини призводить до біохімічних змін у суглобовому хрящі та сироватці крові хворих, впливає на остео- та хондрогенез, призводить до зниження імунного статусу пацієнтів та розвитку клінічних проявів швидкої форми прогресування ідіопатичного та диспластичного коксартрозу. При повільній формі прогресування ідіопатичного коксартрозу основним чинником, що призводить до розвитку вищезазначених порушень, є надмірне навантаження на кульшовий суглоб. Фактори порушення біомеханічних умов та травми кульшового суглоба зумовлюють розвиток СФП при коксартрозі диспластичного та післятравматичного ґенезу.
Дод.точки доступу:
Калашніков, О. В.
Гайко, Г. В.
Бур’янов, О. А.
Тимочук, В. В.
Полулях, Д. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Особливості анатомо-функціональних змін у пателофеморальному суглобі хворих на гонартроз [Текст] / П. М. Жук [та ін.] // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2021. - N 1. - С. 58-61

MeSH-головна:
ОСТЕОАРТРИТ КОЛЕННОГО СУСТАВА -- OSTEOARTHRITIS, KNEE (рентгенография, хирургия)
КОЛЕННЫЙ СУСТАВ -- KNEE JOINT (патология)
НАДКОЛЕННО-БЕДРЕННЫЙ СУСТАВ -- PATELLOFEMORAL JOINT (повреждения)
ХРЯЩ СУСТАВНОЙ -- CARTILAGE, ARTICULAR (повреждения)
КОСТИ РЕЗОРБЦИЯ -- BONE RESORPTION
Анотація: У 67-72% хворих на гонартроз відбувається кутове відхилення гомілки в бік ураження. Тривале функціонування в таких умовах супроводжується пателофеморальним артрозом, у розвитку якого ми виявили закономірності під час монокондилярної артропластики колінного суглоба. Матеріали і методи. Ця публікація базується на матеріалах клініко-рентгенологічного обстеження 106 хворих із кутовим відхиленням гомілки, які були прооперовані за методикою монокондилярної артропластики. Висновки. Ступінь пателофеморального артрозу перебуває у прямій залежності від тривалості захворювання та величини кутового відхилення гомілки. Найбільші дегенеративно-дистрофічні зміни відбуваються у зміщеній у проекції пателофеморального суглоба фасетці надколінка та центральній фасетці, де прогресують дегенерація хряща, субхондральний склероз із вогнищами деструкції кісткової тканини, виражені крайові кісткові розростання, екзостози.
Дод.точки доступу:
Жук, П. М.
Мовчанюк, В. О.
Маціпура, М. М.
Мазур, В. П.
Псюк, С. С.
Вахбех, Р. Т.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Зміни морфометричних показників кровоносних судин жувальних м’язів при моделюванні діабетичної ангіопатії у щурів [Текст] / М. С. Гнатюк [та ін.] // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2021. - N 1. - С. 62-69

MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНЫЙ -- DIABETES MELLITUS, EXPERIMENTAL
ДИАБЕТИЧЕСКИЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- DIABETES COMPLICATIONS
ДИАБЕТИЧЕСКИЕ АНГИОПАТИИ -- DIABETIC ANGIOPATHIES
ЖЕВАТЕЛЬНЫЕ МЫШЦЫ -- MASTICATORY MUSCLES (анатомия и гистология, кровоснабжение)
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
КРЫСЫ -- RATS
Анотація: Діабетичне ураження суглобів нерідко зустрічається у клініці. Кровоносні судини жувальних м’язів, які впливають на морфогенез діабетичної артропатії скронево-нижньощелепного суглоба, залишаються при цій патології маловивченими. Мета дослідження. Кількісними морфологічними методами вивчити особливості ремоделювання кровоносних судин жувальних м’язів в умовах експериментальної гіперглікемії. Матеріали і методи. Матеріалом вивчення були 45 лабораторних статевозрілих білих щурів-самців, які були розділені на 3 групи. 1-ша група нараховувала 15 інтактних практично здорових тварин, 2-га - 15 щурів із місячною діабетичною ангіопатією, 3-я - 15 щурів із двомісячною вказаною патологією. Цукровий діабет моделювали одноразовим внутрішпьоочеревинним введенням стрептозотоцину фірми «Sigma» у дозі 50 мг/кг. Евтаназію тварин здійснювали кровопусканням в умовах тіопенталового наркозу через місяць та два місяці від початку експерименту. У крові визначали концентрацію глюкози. Виготовляли гістологічні мікропрепарати зі скронево-нижньощелепного суглоба та скроневого і зовнішнього крилоподібного м’язів. На мікропрепаратах м’язів проводили морфометричні виміри артерій дрібного калібру (зовнішній діаметр 26-50 мкм), вен, мікросудин гемомікроциркуляторного русла, на мікропрепаратах суглобів визначали відносні об’єми ушкоджених синовіоцитів та хондроцитів. Кількісні показники обробляли статистично. Результати та висновки. Встановлено, що при змодельованій патології у досліджуваних м’язах виражено зменшується просвіт артерій, потовщується їх стінка, пошкоджуються ендотеліоцити. Венозні судини розширені, повнокровні зі зменшеною товщиною стінки. Найвираженіше змінюється у цих експериментальних умовах структура мікросудин, яка характеризується звуженням артеріол, передкапілярних артеріол і гемокапілярів, вираженим розширенням закапілярних венул та венул. У венозних мікросудинах повнокров’я, стази, тромбози, відмічалася нерівномірність їх просвіту, саккуляції, варикозні розширення. Венозне повнокров’я призводило до гіпоксії, порушення трофіки, метаболізму, дистрофії, некробіозу м’язових волокон, стромальних структур, осередків інфільтрації, склерозування. Встановлено, що морфологічні зміни судинного русла жувальних м’язів впливають на морфогенез діабетичної ангіопатії скронево-нижньощелепного суглоба.
Дод.точки доступу:
Гнатюк, М. С.
Рубас, Л. В.
Татарчук, Л. В.
Ясіновський, О. Б.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Zazirnyi, І. М.
Current management of femoral neck fractures (literature review) [Text] / І. М. Zazirnyi, О. О. Kostrub // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2021. - N 1. - P70-77

MeSH-головна:
БЕДРА ШЕЙКИ ПЕРЕЛОМЫ -- FEMORAL NECK FRACTURES (классификация, хирургия)
БЕДРЕННАЯ КОСТЬ -- FEMUR (повреждения, хирургия)
АРТРОПЛАСТИКА -- ARTHROPLASTY (методы)
ГЕМИАРТРОПЛАСТИКА -- HEMIARTHROPLASTY (методы)
ОБЗОР -- REVIEW
Анотація: Переломи шийки стегнової клетки часто зустрічаються в ортопедотравматологічній практиці і призводять до значної інвалідності та смертності. Важливо, щоб ортопеди-травматологи могли розпізнати конкретні структури переломів та характеристики пацієнта, які вказують на використання конкретних імплантатів та методів ефективного лікування цих травм. Використання систем класифікації Garden та Pauwels залишається практичною основою характеристики переломів шийки стегнової кістки, що допомагає обрати відповідне лікування. Операційні варіанти включають фіксацію in situ, закрите або відкрите вправлення та внутрішню фіксацію, геміартропластику та тотальну артропластику стегна. Останні публікації демонструють різноманітність варіантів щодо оптимального лікування переломів шийки стегнової кістки, які використовують хірурги-ортопеди, та зміни тенденцій лікування.
Дод.точки доступу:
Kostrub, О. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Нейрогенні фактори розвитку кульшово-поперекового синдрому (огляд) [Текст] / В. Б. Заєць [та ін.] // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2021. - N 1. - С. 78-82

MeSH-головна:
ОСТЕОАРТРИТ ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА -- OSTEOARTHRITIS, HIP
ПОЯСНИЧНО-КРЕСТЦОВАЯ ОБЛАСТЬ -- LUMBOSACRAL REGION
ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА ПРОТЕЗ -- HIP PROSTHESIS (использование)
ОБЗОР -- REVIEW
Анотація: Скарги на біль в області сідниці, стегна, коліна, на накульгування дуже поширені серед пацієнтів із дегенеративними змінами яку кульшовому суглобі, так і в поперековому відділі хребта. Неможливість точно визначити джерело болю призводить до неефективного лікування. Дегенеративний стеноз поперекового відділу хребта теж проявляється болем у кінцівках і обмеженнями при ходьбі. Це є найбільш частіш показанням для хірургічного втручання на хребті у пацієнтів у віці старше 65 років. Перед тим як вибрати варіант лікування коксартрозу, слід зважити на необхідність втручання на рівні попереково-крижового відділу хребта. На ранніх етапах розвитку патології потрібно віддавати перевагу активній лікувальній тактиці. Необхідно інформувати категорію пацієнтів із подібною клінікою ураження кульшових суглобів та хребта про можливість посилення больового синдрому після оперативного втручання тільки на одному сегменті та вірогідність оперативного втручання на другому сегменті біомеханічного трикутника на наступному етапі.
Дод.точки доступу:
Заєць, В. Б.
Осадчук, Т. І.
Калашніков, О. В.
Сулима, О. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Долгополов, О. В.
Сучасні погляди на лікування пацієнтів із пошкодженнями медіального та латерального менісків колінного суглоба (огляд літератури) [Текст] / О. В. Долгополов, Д. В. Сіфоров // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2021. - N 1. - С. 83-92

MeSH-головна:
КОЛЕННЫЙ СУСТАВ -- KNEE JOINT (патология, хирургия)
МЕНИСК БОЛЬШЕБЕРЦОВЫЙ -- MENISCI, TIBIAL (анатомия и гистология, повреждения, хирургия)
ХРЯЩ СУСТАВНОЙ -- CARTILAGE, ARTICULAR (повреждения, хирургия)
МАГНИТНОГО РЕЗОНАНСА ИЗОБРАЖЕНИЕ -- MAGNETIC RESONANCE IMAGING (методы)
АРТРОСКОПИЯ -- ARTHROSCOPY (методы)
ОБЗОР -- REVIEW
Анотація: Проведено аналіз сучасної літератури з метою визначення тактики оперативного лікування хворих із пошкодженнями менісків колінного суглоба. Визначено, що застосування клітинних технологій при зшиванні пошкодженого меніска дозволяє отримати задовільні результати навіть у пацієнтів із розривами в аваскулярних зонах, незважаючи на те, що «золотим стандартом» оперативного лікування при розривах у «білій» зоні вважається парціальна меніскектомія. Використовуючи ту чи іншу методику зшивання, необхідно враховувати її переваги і недоліки, а також конкретні клінічні та фізичні особливості кожного пацієнта.
Дод.точки доступу:
Сіфоров, Д. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Гайко, Г. В.
Заснування музею історії ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМИ України» [Текст] / Г. В. Гайко, О. І. Немирович-Булгакова, В. Г. Лєсков // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2021. - N 1. - С. 97-99

MeSH-головна:
АКАДЕМИИ И ИНСТИТУТЫ -- ACADEMIES AND INSTITUTES (история)
ТРАВМАТОЛОГИЯ -- TRAUMATOLOGY (история)
ОРТОПЕДИЯ -- ORTHOPEDICS (история)
УКРАИНА -- UKRAINE
Дод.точки доступу:
Немирович-Булгакова, О. І.
Лєсков, В. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Поворознюк Владислав Володимирович [Текст] // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2021. - N 1. - С. 100

Дод.точки доступу:
Поворознюк, Владислав Володимирович (ортопед-травматолог ; 1954-2021) \про нього\

Вільних прим. немає

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)