Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=ВУ11/2021/4<.>

Загальна кількість знайдених документів : 6
Показані документи з 1 по 6

Нанинець, В. Я.
Псевдоартроз п’яткової кістки: рентгенологічна знахідка чи клінічно вагомий стан? [Текст] = Pseudoarthrosis of Calcaneus: Roentgenological Finding or Significant Condition? / В. Я. Нанинець, А. П. Лябах, В. М. Пятковський // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2021. - N 4. - С. 4-13. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ПЯТОЧНАЯ КОСТЬ -- CALCANEUS (ультрасонография, хирургия)
Анотація: Незрощення п’яткової кістки (НПК) зустрічається в 1,3% випадків, однак, за даними різних авторів, частота цього ускладнення значно більша і становить близько 10%. Мета. Опис клініко-рентгенологічної картини у пацієнтів із незрощенням п’яткової кістки, висвітлення важливих аспектів діагностики та хірургічного лікування. Матеріали і методи. Матеріалом для дослідження стали результати спостереження 9 пацієнтів із НПК, із них чоловіків – 7, жінок – 2. Вік пацієнтів становив від 23 до 52 років; середній вік – (34±1,5) року. Середній термін від моменту травми до операції – 13,5±1,5 міс. (від 6 до 21 міс.). Досліджували динаміку змін вертикального тало-метатарзального кута (ТМК), больовий синдром (ВАШ), обсяг рухів у гомілковостопному суглобі, функцію стопи оцінювали за схемою AOFAS. Показанням до оперативного лікування була симптоматична деформація стопи, як базову операцію застосовували кістково-пластичний підтаранний артродез (КППА). Результати. Незрощення п’яткової кістки після консервативного лікування відмічено у 7 випадках (77,8%), після проведеного хірургічного втручання – у 2 (22,2%). Рентгенологічно найхарактернішим було розгинальне положення таранної кістки та пов’язане з цим плюсове значення ТМК, що обумовлює зворотну залежність з обсягом розгинання стопи та зменшує висоту п’яткової кістки. У 7 випадках виконано КППА (77,8%), 2 хворим (22,2%) виконання КППА поєднали з клиноподібною остеотомією ПК через виражене зниження висоти заднього відділу стопи (ЗВС). Кісткове зрощення наступало в терміни 8-10 тижнів. ТМК: до операції 13±10 (13-150); після операції – 8±10 (8-100). Функціональний результат 63±2 балів до операції; 84±2 балів через 6 міс. після оперативного лікування. Висновки. Незрощення п’яткової кістки не дає больової симптоматики і виявляється при зверненні пацієнта до лікаря. Доцільність проведення оперативного втручання з приводу незрощення ПК вирішується на основі детального клініко-рентгенологічного аналізу та КТ стопи із врахуванням деформації ЗВС та необхідності виконання корекції
Дод.точки доступу:
Лябах, А. П.
Пятковський, В. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Страфун, С. С.
Порівняння шкал-опитувальників для оцінки функції плечового суглоба у пацієнтів після однополюсного ендопротезування [Текст] = Comparison of Questionnaire Scales to Assess the Function of the Shoulder Joint in Patients after Unipolar Arthroplasty / С. С. Страфун, В. В. Гайович, І. С. Занько // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2021. - N 4. - С. 14-20. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ПЛЕЧЕВОЙ СУСТАВ -- SHOULDER JOINT (физиология)
Анотація: Однополюсне ендопротезування плечового суглоба є методом вибору при багатоуламкових переломах головки плечової кістки, асептичних некрозах головки плечової кістки та деформуючому артрозі плечового суглоба 3-4-го ст. за Kellgren та Lawrence. Для моніторингу відновлення функції плечового суглоба після однополюсного ендопротезування на етапах реабілітації існує багато оцінювальних шкал. Загальноприйнятими та найбільш популярними є такі: UCLA (University of California, Los Angeles) Shoulder Rating; Constant-Murley Score; DASH (Disabilities of the Arm, Shoulder and Hand); ASES (American Shoulder and Elbow Surgeons) Score; Oxford Shoulder Score, Constant Shoulder Score та інші. Кожна з них має свої переваги та недоліки. Мета роботи. Провести порівняльний аналіз сучасних оцінювальних шкал для оцінки функції плечового суглоба у пацієнтів після однополюсного ендопротезування. Матеріали і методи. Порівняльний аналіз проводили у 50 хворих після однополюсного ендопротезування з наслідками ушкоджень плечового суглоба різного ступеня тяжкості. Пацієнти заповнювали відповіді на запитання 4 запропонованих шкал оцінки до початку лікування і надалі в динаміці через 6 та 12 місяців після проведеного хірургічного втручання. Питома вага чоловіків у когорті обстежуваних становила (40,5%), жінок – (59,5%). Було обрано 4 найбільш поширені у світовій практиці шкали. Середній вік обстежуваних серед чоловіків становив 62±11,4 року, серед жінок – 66±10,1 року. Хворим було виконано однополюсне протезування плечового суглоба після травматичних ушкоджень проксимального епіметафіза плечової кістки – 30 (60%), деформуючого остеоартрозу – 9 (18%) та асептичного остеонекрозу – 11 (22%). Результати та висновки. Проаналізували результати лікування 50 хворих у різні терміни після однополюсного ендопротезування із використанням 4 оцінювальних систем (Oxford Shoulder Score, Constant Shoulder Score, ASES, SPADI) функції плечового суглоба. За результатами аналізу, на наш погляд, найбільш інформативною виявилась Constant Shoulder Score, оскільки включає як суб’єктивну, так і об’єктивну частини та містить не лише кількісні характеристики, але й якісні критерії оцінки результатів лікування. Інші оцінювальні шкали виявились менш об’єктивними
Дод.точки доступу:
Гайович, В. В.
Занько, І. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Аналіз деяких імунологічних аспектів інфекційних уражень суглобів, які розвинулися внаслідок внутрішньосуглобових введень глюкокортикоїдних препаратів [Текст] = Analysis of Some Immunological Aspects of Joint Infections Developed as a Result of Intra-Articular Glucocorticoid Injection / Н. О. Дехтяренко [та ін.] // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2021. - N 4. - С. 21-27. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ГЛЮКОКОРТИКОИДЫ -- GLUCOCORTICOIDS (вредные воздействия, фармакология)
ИММУННОЙ СИСТЕМЫ ПРОЦЕССЫ -- IMMUNE SYSTEM PROCESSES (действие лекарственных препаратов)
СУСТАВЫ -- JOINTS (действие лекарственных препаратов, иммунология)
Анотація: Робота присвячена дослідженням стану імунної системи хворих з інфекційними ускладненнями після локального застосування глюкокортикоїдних препаратів. Мета дослідження. Оцінити стан імунної системи у хворих з інфекційними ускладненнями після локальних ін’єкцій глюкокортикоїдних препаратів, дослідити динаміку імунологічних показників до та після сануючого оперативного лікування, встановити фактори, важливі для прогнозування перебігу захворювання та результатів лікування. Матеріали і методи. Був досліджений стан імунної системи 26 хворих із гнійно-запальними процесами після локальних ін’єкцій глюкокортикоїдних препаратів із приводу ревматоїдного артриту, деформуючого остеоартриту, хронічного синовіїту тощо. Використовувалися імунологічні, гематологічні та статистичні методи дослідження. Результати. Встановлені порушення клітинних і гуморальних чинників імунного захисту, а також гематологічних показників: зниження вмісту Т-лімфоцитів (СD3+), Т-хелперів (СD4+), Т-супресорів / цитотоксичних лімфоцитів (СD8+), імуноглобулінів класів А, М та G, підвищення рівнів циркулюючих імунних комплексів (ЦІК), кількості тромбоцитів, швидкості осідання еритроцитів та реакція нейтрофільних лейкоцитів. Показано, що покращення імунного стану та зниження рівня запальних реакцій після проведення сануючого оперативного втручання відбувається повільно, що потребує включення в лікування таких хворих імунокорегуючої терапії. Висновки. Первинне обстеження хворих перед проведенням оперативного втручання з метою санації осередку інфекції показало, що локальний запальний процес у кістках та суглобах відбувається на фоні змінених імунологічних та гематологічних показників. Динамічне спостереження засвідчило, що ми маємо справу не тільки з локальним процесом, але й із системною запальною реакцією. Варіантом лабораторного критерію перебігу інфекційних ускладнень та ефективності проведеного лікування може бути визначення в динаміці вмісту Т-лімфоцитів та їх субпопуляцій, рівнів ЦІК, кількості тромбоцитів та ШОЕ
Дод.точки доступу:
Дехтяренко, Н. О.
Панченко, Л. М.
Грицай, М. П.
Ліненко, О. М.
Сабадош, В. І.
Салманова, К. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Страфун, С. С.
Вивчення впливу аспірату кісткового мозку на денервований м’яз за даними КТ та МРТ-досліджень [Текст] = Study of the Effect of Bone Marrow Aspirate on Denervated Muscle According to CT and MRI Studies / С. С. Страфун, А. С. Лисак, Р. А. Третьяков // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2021. - N 4. - С. 28-35. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
МАГНИТНОГО РЕЗОНАНСА ИЗОБРАЖЕНИЕ -- MAGNETIC RESONANCE IMAGING (использование)
НЕРВНАЯ СИСТЕМА ПЕРИФЕРИЧЕСКАЯ -- PERIPHERAL NERVOUS SYSTEM (ультраструктура)
КОСТНОГО МОЗГА ИССЛЕДОВАНИЕ -- BONE MARROW EXAMINATION (методы)
МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL
Кл.слова (ненормовані):
компьютерная томография
Анотація: Ушкодження периферійних нервів призводить до вираженого порушення функції кінцівки через процеси денервації, гіпотрофії та дегенерації скелетних м’язів. Неінвазійними методами візуалізації цих змін є УЗД, КТ та МРТ. Мета. В експерименті вивчити вплив аспірату кісткового мозку на перебіг денерваційно-реіннерваційних процесів у скелетних м’язах із використанням КТ та МРТ-методів дослідження. Матеріали і методи. Експеримент проведено на 36 кролях, поділених на 4 групи: група псевдооперованих тварин, 1-ша група (нейротомія та нейрорафія сідничного нерва), 2-га група (одномоментне введення аспірату кісткового мозку), 3-тя група (відстрочене введення аспірату кісткового мозку). КТ виконували на апараті Philips Brilliance 16, МРТ – на апараті Philips Achieva 1.5 Тесла. Результати. Показники псевдооперованих тварин не відрізнялись від норми. Виявлено достовірну (p<0,05) різницю рентгенологічної щільності між цільовими м’язами оперованої та неоперованої кінцівки. Відзначалась загальна більша площа поперечного перерізу цільових м’язів у 2-й групі (медіана – 1,15 см2), дещо менша – у 1-й групі (1,1 см2), та найменша – у 3-й групі (1,0 см2). Також відрізнялась загальна рентгенологічна щільність цільових м’язів, найбільшою вона була в 1-й групі (медіана – 69,21 HU), нижчою – у 2-й групі (67,66 HU), найнижчою – у 3-й групі (66,82 HU). Ми виявили достовірну (p<0,05) різницю між вираженістю МР-сигналу цільових м’язів у режимі Т1 між 1-ю і 2-ю групами. Висновки. Введення аспірату кісткового мозку у цільові м’язи сприяє зменшенню набряку м’язів. Інтенсивність вираженості МР-сигналу в режимі Т1 в групі, де не виконували введення аспірату кісткового мозку, достовірно (р<0,05) більша, ніж у групах із введенням аспірату. Час введення аспірату кісткового мозку в цільові м’язи суттєво не впливав на параметри КТ та МРТ-сигналу
Дод.точки доступу:
Лисак, А. С.
Третьяков, Р. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Ранні клініко-рентгенологічні прояви нестабільності компонентів ендопротеза при монокондилярній артропластиці колінного суглоба [Текст] = Early Сlinical and Radiological Manifestations of Instability of Endoprosthesis Components after Unicondylar Arthroplasty of the Knee Joint / П. М. Жук [та ін.] // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2021. - N 4. - С. 36-41. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
КОЛЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ -- ARTHROPLASTY, REPLACEMENT, KNEE (тенденции)
ПРОТЕЗА НЕСОСТОЯТЕЛЬНОСТЬ -- PROSTHESIS FAILURE (тенденции)
Анотація: У статті проаналізовано ранні клінічні та рентгенологічні ознаки нестабільності компонентів ендопротеза при монокондилярній артропластиці колінного суглоба з приводу гонартрозу, визначено шляхи їх стабілізації. Матеріали і методи. Клініко-рентгенологічно обстежено 14 хворих у віці 69-82 роки, яким в анамнезі було виконано монокондилярне ендопротезування колінного суглоба. Жінок було 13, чоловіків – 1. Термін після операції 2 хворих – 6 років, 4 хворих – 8 років, 8 хворих – 10 років. Результати та висновки. До ранніх клінічних проявів нестабільності зараховуємо появу або посилення больового синдрому в оперованому суглобі, зменшення об’єму рухів, посилення кутового відхилення гомілки, набряки дистальних відділів кінцівки. Рентгенологічно ознаки нестабільності мали місце тільки з боку тібіального компонента у вигляді нівелювання зони підпротезного остеосклерозу, локального остеопорозу, протрузії компонента в задньому та задньолатеральному напрямках. Розроблена авторами методика репротезування дозволила отримати хороші результати у всіх прооперованих хворих
Дод.точки доступу:
Жук, П. М.
Мовчанюк, В. О.
Маціпура, М. М.
Кирищук, І. Г.
Шаммо, А. М.
Вахбех, Р. Т.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Кучер, І. В.
Сучасний стан концепції остеосинтезу заднього краю великогомілкової кістки у пацієнтів із переломами кісточок гомілки (Огляд літератури) [Текст] = Current State of the Posterior Malleolus Osteosynthesis Concept in Patients with Ankle Fractures (Literature Review) / І. В. Кучер, А. П. Лябах // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2021. - N 4. - С. 42-52. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ ВНУТРЕННЯЯ -- FRACTURE FIXATION, INTERNAL (методы)
БОЛЬШЕБЕРЦОВОЙ КОСТИ ПЕРЕЛОМЫ -- TIBIAL FRACTURES (хирургия)
Анотація: Проблема остеосинтезу переломів заднього краю дистального відділу великогомілкової кістки (ЗКВГК) залишається предметом наукових дискусій, незважаючи на значний досвід хірургічного лікування та велику кількість біомеханічних та клінічних досліджень. Мета. Провести аналіз літературних джерел, присвячених сучасним концепціям хірургічного лікування переломів ЗКВГК у пацієнтів із переломами кісточок гомілки. Результати та висновки. Наявні літературні дані не створюють цілісного розуміння проблеми хірургічного лікування переломів ЗКВГК. Поточний консенсус припускає, що відновлення анатомії суглобової поверхні плато великогомілкової кістки та супутніх ушкоджень медіальних та латеральних структур гомілковостопного суглоба, поряд із забезпеченням його стабільності, є запорукою успішного лікування ушкоджень ЗКВГК. Відсутність повноцінних рекомендацій, уніфікованого протоколу щодо вибору тактики лікування та достатньо високий відсоток незадовільних результатів визначають необхідність удосконалення наявних принципів хірургічного лікування
Дод.точки доступу:
Лябах, А. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)