Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=ВУ14/2019/2<.>

Загальна кількість знайдених документів : 17
Показані документи з 1 по 17

Комар, О. М.
Аналіз показників найбільш розповсюджених захворювань, що передаються статевим шляхом, у Вінницькій області [Текст] = Analysis of the indicators of the most distributed sexually transmitted diseases in Vinnytsia region / О. М. Комар, І. В. Підлісна // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. - 2019. - N 2. - С. 5-9

MeSH-головна:
УКРАИНА -- UKRAINE
ПОЛОВЫМ ПУТЕМ ПЕРЕДАВАЕМЫЕ БОЛЕЗНИ -- SEXUALLY TRANSMITTED DISEASES
Анотація: Мета: проаналізувати динаміку показників найбільш розповсюджених захворювань, що передаються статевим шляхом (ЗПСШ), у Вінницькій області за 2014–2018 рр. Матеріали і методи. Проведено епідеміологічне ретроспективне дослідження підсумково-звітної статистичної документації Вінницького обласного клінічного шкірно-венерологічного диспансеру (за даними звіту лікувально-профілактичного закладу ф. № 20) з використанням методу викопіювання даних за п’ятирічний період 2014–2018 рр. Статистичній обробці, аналізу та оцінці підлягали показники найбільш розповсюджених ЗПСШ захворювань, що передаються статевим шляхом (сифіліс, гонорея, трихомоніаз, хламідіоз, урогенітальний мікоплазмоз), у Вінницькій області та по Україні. Методи дослідження – епідеміологічний, медико-статистичний. Результати. Аналіз показників п’яти найбільш розповсюджених захворювань, що передаються статевим шляхом, у Вінницькій області за 2014–2018 рр. виявив, що чотири з них (сифіліс, гонорея, трихомоніаз, хламідіоз) щорічно знижувались, крім урогенітального мікоплазмозу, показник наочності якого у 2018 р. до базового 2014 р. склав (+) 0,9 %. Така ж тенденція (до зниження), за досліджуваний період, характерна для усіх вказаних захворювань по Україні: сифіліс – (-) 30,2 %, гонорея – (-) 32,6 %, трихомоніаз – (-) 31,9 %, хламідіоз – (-) 16,7 %, урогенітальний мікоплазмоз – (-) 19,9 %. Доведено річні темпи зростання регіональних показників виокремлених захворювань за статтю і місцем проживання, крім показника захворюваності на трихомоніаз, який постійно знижувався у всіх когортах. Висновки. Найбільш вагомими причинами зниження показників розповсюдження захворювань, що передаються статевим шляхом, в Україні й Вінницькій області за досліджуваний період є: 1) відсутність реєстрації цих захворювань у: приватних клініках, переважне звертання хворих до яких пов’язано з причиною уникнення стигматизації, особливо жителів сільської місцевості; фахівців інших спеціальностей (урологи, акушер-гінекологи та ін.) державних закладів охорони здоров’я; 2) фінансова недоступність до дороговартісної фармакотерапії.
Дод.точки доступу:
Підлісна, І. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Динаміка змін епідемічної ситуації з туберкульозу в областях Причорноморського регіону та в Україні в період з 2006 до 2018 р. [Текст] = Dynamics of epidemic situation changes with tuberculosis in the Black Sea regions and in Ukraine during 2006–2018 / К. О. Талалаєв [та ін.] // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. - 2019. - N 2. - С. 10-22

MeSH-головна:
УКРАИНА -- UKRAINE
ТУБЕРКУЛЕЗ -- TUBERCULOSIS (эпидемиология)
ТУБЕРКУЛЕЗ, МНОЖЕСТВЕННАЯ ЛЕКАРСТВЕННАЯ УСТОЙЧИВОСТЬ -- TUBERCULOSIS, MULTIDRUG-RESISTANT
ВИЧ ИНФЕКЦИИ -- HIV INFECTIONS
СТАТИСТИКА -- STATISTICS
Анотація: Мета: проаналізувати епідемічну ситуацію з туберкульозу в Україні та, зокрема, в Причорноморському регіоні (Одеська, Миколаївська та Херсонська області) в період з 2006 до 2018 р. за показниками захворюваності на нові випадки та рецидиви туберкульозу, туберкульоз легень з бактеріовиділенням, мультирезистентний туберкульоз та ко-інфекцію туберкульоз+ВІЛ, а також поширеності та летальності від туберкульозу та ко-інфекції туберкульоз+ВІЛ. Матеріали і методи. Для проведення цього дослідження використано аналітично-статистичні матеріали щодо туберкульозу, оприлюднені на офіційному сайті Центру громадського здоров’я МОЗ України. Результати. З 2012 р. показник захворюваності на туберкульоз в Україні щороку знижувався в середньому на 4,2 %. Проте в Одеській області в період з 2011 до 2018 р. захворюваність на туберкульоз зросла на 30,3 %. Інтенсивний показник захворюваності на ко-інфекцію ТБ+ВІЛ в Україні збільшився на 21 % в період з 2011 до 2017 р. Зниження поширеності та летальності від туберкульозу в Україні спостерігають з 2006 до 2017 р. та з 2012 до 2017 р. відповідно. Висновки. З 2011 до 2017 р. захворюваність на туберкульоз (нові випадки та рецидиви), туберкульоз легень з бактеріовиділенням, вперше діагностований туберкульоз, мультирезистентний туберкульоз та ко-інфекція туберкульоз+ВІЛ в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях щороку перевищували відповідні середні показники по Україні. У Причорноморському регіоні, за винятком Одеської області, та в Україні в цілому з 2012 до 2017 р. простежується тенденція до зниження летальності від туберкульозу. Летальність від ко-інфекції туберкульоз+ВІЛ в Одеській та Миколаївській областях щороку перевищувала показник по України у середньому в 2,6 та 3,2 раза відповідно
Дод.точки доступу:
Талалаєв, К. О.
Гойдик, В. С.
Вастьянов, Р. С.
Тодорова, А. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Skrypnikova, O. S.
Early detection and screening as the main components of the cancer prevention strategy [Текст] = Рання діагностика та скринінг як основні складові стратегії протидії онкологічним захворюванням / O. S. Skrypnikova, T. P. Yurochko // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. - 2019. - N 2. - С. 23-32

MeSH-головна:
ДИАГНОСТИКА РАННЯЯ -- EARLY DIAGNOSIS
НОВООБРАЗОВАНИЯ -- NEOPLASMS (диагностика)
КАРЦИНОМА -- CARCINOMA (диагностика)
СМЕРТНОСТЬ -- MORTALITY
Анотація: Purpose: to analyze current incidence and mortality rates of cancer; a role of early detection or screening in reducing high cancer mortality; and approaches of screening in the world and Ukraine, particularly. Materials and Methods. A bibliosemantic, structural-logical, and comparative analysis and analytical method were used in the research. Results and Discussion. The incidence and mortality from cancer are increasing rapidly worldwide. The causes are complex, but reflect aging and population growth, as well as changes in the prevalence and distribution of major cancer risk factors, some of which are related to socio-economic development. The problem of high mortality from oncological diseases is very acute for all countries of the world, including economically developed ones. Between 30% and 60% of patients are died from cancer because of the late diagnosis. The analysis showed that the strategies for cancer control based on the WHO Resolution on Cancer in Great Britain, France, Poland, and the United States of America include prevention, diagnosis, and screening. It was possible to reduce mortality rate from cancer due to the wide use of the cancer screening system in routine medical practice. There are three mandatory screening tests for breast, cervix, and prostate cancer in Ukraine. However, these screening programs for cancer are currently ineffective. In fact, early diagnosis of cancer still comes from the patient’s alertness to changes in health and self-examination for cancer. Conclusions. According to research released by WHO, millions of deaths due to different types of cancer have been recorded worldwide annually. However, it has been proven that early diagnosis and rational treatment of cancer can reduce incidence or mortality rates. The experience of Western Europe countries and the United States shows that the systematic work in early detection and screening allows reducing cancer incidence and mortality. In Ukraine, there are mandatory screening tests for breast, cervix, and prostate cancer but they have still related to non-systematic and, as a result, are ineffective
Мета: проаналізувати сучасні показники захворюваності та смертності від онкологічних захворювань, роль ранньої діагностики та скринінгу у зниженні показників високої смертності від раку та підходи до скринінгу онкопатологій у світі та Україні. Матеріали і методи. У дослідженні використовувались бібліосемантичний, структурно-логічний та порівняльний аналізи, а також аналітичний метод. Результати дослідження та обговорення. Захворюваність та смертність від онкологічних захворювань зростають дуже швидко в усьому світі. Причини високої захворюваності - складні, але відображають як старіння, так і приріст населення, а також зміни поширеності та розподілу основних факторів ризику онкологічних захворювань, деякі з яких пов’язані із соціально-економічним розвитком. Проблема високої смертності від онкологічних захворювань дуже гостра для всіх країн світу, включаючи економічно розвинені. Від 30% до 60% пацієнтів померли від раку через пізнє діагностування онкопатології. Аналіз показав, що стратегії боротьби з раком у Великобританії, Франції, Польщі та Сполучених Штатах Америки засновані на Резолюції Всесвітньої організації охорони здоров’я щодо профілактики та контролю онкологічних захворювань (2005) і включають профілактику, діагностику та скринінг. Завдяки впровадженню скринінгових програм в рутинну медичну практику країн ЄС та Споглучених Штатів, вдалося знизити рівень смертності від раку. В Україні є три обов’язкові скринінг-тести на рак молочної залози, шийки матки та передміхурової залози. Однак програми скринінгу на ці види раку наразі малоефективні. Насправді, рання діагностика раку все ще випливає з самообстеження та усвідомлення змін у власному здоров’ї потенційного пацієнта, що призводить до пізньої діагностики та важкого перебігу захворювання. Висновки. Згідно з дослідженнями, опублікованими ВООЗ, реєструються мільйони смертей від різних видів раку щорічно у всьому світі. Однак було доведено, що рання діагностика, скринінг та раціональне лікування раку можуть знизити рівні захворюваності та смертності. Досвід країн Західної Європи та США показує, що систематична робота з ранньої діагностики та скринінгу дозволяє зменшити захворюваність та смертність на рак. В Україні існують обов’язкові скринінгові тести на рак молочної залози, шийки матки та передміхурової залози, але вони все ще є несистематичними та, як наслідок, неефективними
Дод.точки доступу:
Yurochko, T. P.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Громадське здоров’я та поведінкова економіка [Текст] = Public health and behavioral economy / В. А. Сміянов [та ін.] // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. - 2019. - N 2. - С. 33-39

MeSH-головна:
ОБЩЕСТВЕННОЕ ЗДОРОВЬЕ, НАБЛЮДЕНИЕ И КОНТРОЛЬ -- PUBLIC HEALTH SURVEILLANCE
ЭКОНОМИКА БИХЕВИОРАЛЬНАЯ -- ECONOMICS, BEHAVIORAL
ПОВЕДЕНИЕ -- BEHAVIOR
ЗДОРОВЫЙ ОБРАЗ ЖИЗНИ -- HEALTH BEHAVIOR
Анотація: Мета: висвітити основні принципи поведінкової економіки, зокрема, заохочувальні фактори, важливість інформації, її контекст та подачу, соціальні фактори, що зумовлюють певну поведінку в людей, а також результати впровадження їх у практичну медицину. Матеріали і методи. Структура аналізу дослідження включала: опис первинної інформації, становлення факторів та закономірностей, узагальнення отриманих результатів у висновках дослідження та розробку перспектив подальших досліджень на основі висновків. Результати. Поведінкова економіка доводить, що люди не є повністю раціональними та передбачуваними в своїй поведінці, зокрема у питаннях здоров’я, як це передбачається стандартною економічною теорією. Більшість людей у суспільстві є «поведінковою», – може страждати від упереджень, які ускладнюють досягнення тієї чи іншої поведінки, якій би бажано було віддати перевагу. Незалежно від того, чи є людина раціональною, чи схильною до поведінкових упереджень, існують певні фактори, що впливають на прийняття нею оптимального рішення та призводять до свідомого недотримання виконання певних медичних рекомендацій, відмови від вакцинації, порушення режиму харчування тощо. Відповідно, це потребує додаткового втручання на свідомість людей, які не завжди здатні комплексно оцінити майбутні переваги, переборюючи теперішній дискомфорт. Виявлення та розуміння цих факторів може дозволити успішно впливати на поведінку людей та на їх рішення в питаннях здоров’я. Висновки. З метою досягнення позитивних результатів у галузі громадського здоров’я необхідно вивчати, враховувати та застосовувати принципи, що ґрунтуються на поведінкових реакціях. Впровадження принципів поведінкової економіки в медичну галузь допоможе заохочувати пацієнтів вести здоровий спосіб життя з систематичним дотриманням медичних рекомендацій
Дод.точки доступу:
Сміянов, В. А.
Курганська, В. О.
Сміянова, О. І.
Дрига, Н. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Профілактична медицина як важлива складова громадського здоров’я [Текст] = Preventive medicine as an important component of public health / О. В. Лотоцька [та ін.] // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. - 2019. - N 2. - С. 40-43

MeSH-головна:
ПРОФИЛАКТИЧЕСКАЯ МЕДИЦИНА -- PREVENTIVE MEDICINE
ЗДОРОВЫЙ ОБРАЗ ЖИЗНИ -- HEALTH BEHAVIOR
ЗДОРОВЬЕ -- HEALTH
Анотація: Мета: висвітлити роль профілактичної медицини як важливої складової громадського здоров’я. Матеріали і методи. Для досягнення поставленої мети у роботі використано загальнонаукові методи аналізу, синтезу та узагальнення. Результати. Профілактика – один із надзвичайно важливих напрямків медицини, який включає комплекс гігієнічних, медичних, соціально-економічних і санітарно-технічних заходів, спрямованих на усунення факторів ризику, що впливають на здоров’я людини, запобігання виникненню хвороб та забезпечення високого рівня громадського здоров’я населення. Розрізняють три види профілактики: первинна, вторинна і третинна. Первинну профілактику використовують для недопущення захворювання як такого, вторинна – спрямована на раннє виявлення та лікування хвороби на доклінічній стадії. Третинна – це заходи, які спрямовані на попередження розвитку ускладнень та погіршення перебігу хвороби, а також динамічне спостереження за пацієнтами для запобігання виникненню таких небажаних наслідків захворювань, як: смерть, інвалідизація, перехід недуги у хронічну форму. Всі вони відіграють важливу роль у системі громадського здоров’я. Значний вплив на формування здоров’я має спосіб життя. Дуже часто попередження захворювань пов’язане з правилами здорового способу життя і багато недуг можуть бути попереджені за допомогою простих гігієнічних методів. На жаль, в Україні дуже низький рівень освіти населення з цього питання. Поява більшої кількості добре підготовлених і мотивованих до пропаганди здорового способу життя фахівців позитивно вплине на рівень здоров’я населення. Висновки. Надзвичайно важливо створити центри громадського здоров’я, забезпечити в них умови для діяльності фахівців профілактичної медицини, насамперед гігієністів та епідеміологів, котрі б здійснювали масштабну пропаганду здорового способу життя, надавали практичну допомогу лікувальним та навчально-виховним закладам і, безперечно, були матеріально зацікавлені в результатах своєї діяльності. Профілактика захворюваності й пропаганда здорового способу життя має стати економічно вигідною державі та нашим співвітчизникам
Дод.точки доступу:
Лотоцька, О. В.
Кондратюк, В. А.
Сопель, О. М.
Крицька, Г. А.
Пашко, К. О.
Федорів, О. Є.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Гавловський, О. Д.
Аналіз реабілітації учасників Операції об’єднаних сил [Текст] = Analysis of the rehabilitation of the participants of the operation of the unional forces / О. Д. Гавловський, І. А. Голованова, Н. В. Харченко // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. - 2019. - N 2. - С. 44-49

MeSH-головна:
РЕАБИЛИТАЦИЯ -- REHABILITATION
ВОЕННАЯ МЕДИЦИНА -- MILITARY MEDICINE
ПСИХОЛОГИЯ МЕДИЦИНСКАЯ -- PSYCHOLOGY, MEDICAL
Анотація: Мета. Аналіз соціально-психологічної реабілітації учасників операції об’єднаних сил. Матеріали і методи дослідження. Обстежено 1043 учасники ООС для визначення стресового розладу за Місісіпським опитувальником. Для узагальнення даних використовувався статистичний метод. Результати. Стаття присвячена психологічній допомозі, що включає в себе психологічну підтримку і психологічну реабілітацію. Психологічна допомога необхідна всім військовослужбовцям, котрі беруть участь у військових діях. Розглядаються види психологічних станів. Доведена орієнтовна тематика бесід із військовослужбовцями в контексті психологічної просвіти: етапи переживання травмуючої події, обставини, що впливають на переживання психотравмівної події, шкідливість вживання алкоголю у стресовій ситуації, способи покращення фізичного та психічного здоров’я військових, профілактика постстресових розладів, особливості адаптації до умов перебування в зоні бойових дій, та ін. Проаналізований розвиток реакції нормальної людини на небезпечну подію. Розглянуті діагностичні критерії дезадаптації особистості. Проаналізована командна робота фахівців, що включає висококваліфікованих психологів, що сертифіковані у різних модальностях психотерапії: гештальттерапія, символдрама, психодрама, психосоматика, сімейна системна психотерапія, які спільно складали сценарій щоденної роботи з учасниками АТО, відповідно до їх запитів. Така різноманітність у підходах до психотерапії дала змогу більш системно підійти до вирішення конкретних психологічних проблем військових, які мають різний ступінь травматизації та особистісної дезінтеграції. Приділена увага психологічній реабілітації, спрямованій на компенсацію втрачених професійних і соціально-адаптивних якостей. Розглянуті види фізичної реабілітації. Фізична реабілітація включає: лікувальну фізичну культуру, лікувальний масаж, фізіотерапію, механотерапію, працетерапію, кінезотерапію, егротерапію, консультування, мануальну терапію, рефлексотерапію, фітотерапію, гомеопатичну терапію, ароматерапію, природні фізичні чинники, загартування. Дано визначення соціальній реабілітації, що означає систему заходів, спрямованих на створення і забезпечення умов для повернення особи до активної участі у житті. Висновки. Після проходження вищеописаних заходів демобілізовані ветерани почували себе краще, при опитуванні, як зазначають респонденти, їх психологічний стан покращився
Дод.точки доступу:
Голованова, І. А.
Харченко, Н. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Ошивалова, О. О.
Вивчення думки пацієнтів з епідермальними дисплазіями шкіри щодо важливості та задоволеності спеціалізованою медичною допомогою [Текст] = Study of opinion of patients with epidermal dysplasia of the skin on the importance and satisfaction of the specialized medical care / О. О. Ошивалова // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. - 2019. - N 2. - С. 50-58

MeSH-головна:
АНКЕТИРОВАНИЕ -- QUESTIONNAIRES
КОЖНЫЕ БОЛЕЗНИ -- SKIN DISEASES
СОЕДИНИТЕЛЬНОЙ ТКАНИ БОЛЕЗНИ -- CONNECTIVE TISSUE DISEASES
МЕДИЦИНСКОЙ ПОМОЩИ КАЧЕСТВО -- QUALITY OF HEALTH CARE
Анотація: Мета: вивчити думки пацієнтів з епідермальними дисплазіями шкіри (ЕДШ) щодо важливості та ступеня задоволеності спеціалізованою медичною допомогою. Матеріали і методи. Розроблено анонімну анкету і опитано 283 пацієнти, які отримали спеціалізовану медичну допомогу в Державній науковій установі «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини» Державного управління справами відповідно до Локальних протоколів медичної допомоги. Статистичну обробку матеріалів дослідження проводили з використанням методів біометричного аналізу, реалізованих у пакетах програм SPSS 10.0, EXCEL-2000. Вірогідність відмінностей оцінювали за допомогою критеріїв відповідності 2, Стьюдента (р). Результати. Аналіз компонентів спеціалізованої медичної допомоги показав, що майже всі опитані (62,5–88 %) підкреслюють важливість всіх без виключення складових із високим рівнем задоволеності (68,2–92,2 %). Достовірні відмінності між ступенем важливості та рівнем задоволеності в дослідженні було виявлено лише при порівняльному аналізі компонентів «Надання інформації про профілактичні заходи в подальшому» і «Організація лікувального процесу» (р=0,001). Усі компоненти оцінки опинилися в сегменті «Успішні результати». Висновки. Складові медичної допомоги (робота медперсоналу, організація лікувально-діагностичного процесу, соціально-побутові умови, поінформованість пацієнтів), з точки зору пацієнтів з ЕДШ, є важливими компонентами спеціалізованої медичної допомоги
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Комар, О. М.
Оцінка діяльності гастроентерологічної служби у Вінницькій області за 2016-2018 рр. [Текст] = Characterization of the activity of the gastroenterological service in the Vinnytsia region in 2016–2018 / О. М. Комар, Н. М. Кізлова // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. - 2019. - N 2. - С. 59-63

MeSH-головна:
УКРАИНА -- UKRAINE
ЗДОРОВЬЯ СОСТОЯНИЯ ПОКАЗАТЕЛИ -- HEALTH STATUS INDICATORS
ГАСТРОЭНТЕРОЛОГИЯ -- GASTROENTEROLOGY
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНЫЕ БОЛЕЗНИ -- GASTROINTESTINAL DISEASES
Анотація: Мета: оцінити діяльність гастроентерологічної служби у Вінницькій області за 2016–2018 рр. шляхом вивчення регіональних трендів поширеності, захворюваності, госпіталізації й летальності від хвороб органів травлення (ХОТ). Матеріали і методи. Для оцінки діяльності гастроентерологічної служби у Вінницькій області обрано такі тренди: поширеність, захворюваність, рівень госпіталізації та летальності від хвороб органів травлення з поглибленим їх аналізом за нозологічними формами. Віковим контингентом для дослідження виокремлено доросле населення регіону. Аналізу та статистичній обробці підлягали дані, взяті з національної електронної медичної інформаційної системи eHealth. Методи дослідження – епідеміологічний, медико-статистичний. Результати. Оцінка регіональних трендів поширеності й захворюваності хвороб органів травлення на 10 000 дорослого населення виявила щорічне їх зниження, особливо вперше виявлених захворювань, показник наочності якого склав (-) 16,9 % (з 233,0 у 2016 р. до 193,7 у 2018 р.), поширеність ХОТ – (-) 8,93 % (з 2261,1 до 2059,2 відповідно). Відзначено зростання частоти госпіталізації ХОТ за п’ятьма нозологічними формами (за показником наочності): диспепсія – (+) 30,28 %, проривна виразка шлунка та дванадцятипалої кишки – (+) 19,38 %, гастроезофагеальний рефлюкс – (+) 18,12 %, жовчнокам’яна хвороба, холецистит, холангіт – (+) 10,8 %, цироз печінки – (+) 8,95 %. з’ясовано, що темп росту рівня летальності від ХОТ у 2018 р. до попереднього склав (+) 101,6 % (з 1,25 до 1,27), у тому числі за нозологічними формами: жовчнокам’яна хвороба, холецистит, холангіт – (+) 110,5 %, виразка шлунка та дванадцятипалої кишки – (+) 103,8 %, цироз печінки – (+) 102,5 %. Висновки. Досліджені тренди поширеності, захворюваності, госпіталізації та летальності від хвороб органів травлення довели накопичення обтяженої ресурсомісткої хронічної патології шлунково-кишкового тракту та гепатобіліарної системи, вартість медичних процедур яких є найвищою. Причиною існуючої тенденції у розповсюдженні ХОТ є поєднаний вплив несприятливих чинників державного, системного й індивідуального характеру, які призводять до щорічного погіршення стану здоров’я населення України
Дод.точки доступу:
Кізлова, Н. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Рукавна резекція шлунка у хворих на морбідне ожиріння: вплив на показники ліпідограми [Текст] = Sleeve gastrectomy in patients with morbid obesity: impact on lipid profile / І. М. Тодуров [та ін.] // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. - 2019. - N 2. - С. 64-68

MeSH-головна:
ЖЕЛУДОК -- STOMACH (хирургия)
МЕТАБОЛИЧЕСКИЙ СИНДРОМ X -- METABOLIC SYNDROME X
ОЖИРЕНИЕ ПАТОЛОГИЧЕСКОЕ -- OBESITY, MORBID (хирургия)
ДИСЛИПИДЕМИЯ -- DYSLIPIDEMIAS
Анотація: Мета: вивчити вплив рукавної резекції шлунка на показники ліпідограми у хворих на морбідне ожиріння з передопераційною дисліпідемією. Матеріали і методи. В основу дослідження покладено матеріали клінічного обстеження та хірургічного лікування 105 хворих на морбідне ожиріння (47 чоловіків та 58 жінок, середній вік – (41,8±12,4) року), яким було виконано рукавну резекцію шлунка. Результати. Діагноз дисліпідемії до операції встановлено у 86 (81,9 %) хворих. Регулярне використання гіполіпідемічних препаратів у 44 (51,1 %) хворих до операції не привело до нормалізації чи суттєвого покращення показників ліпідограми. Виконання рукавної резекції шлунка забезпечило зниження середнього рівня загального холестерину в обстеженій популяції пацієнтів з (5,73±1,0) до (4,92±0,5) ммоль/л, тригліцеридів з (1,91±0,9) до (1,43±0,3) ммоль/л, регресії коефіцієнта атерогенності з 3,84±0,8 до 2,9±0,6 через 60 місяців після операції (р0,05). Через 60 місяців після рукавної резекції шлунка дисліпідемію (у всіх – 2а типу) діагностовано у 15 (62,5 %) хворих основної групи з передопераційними порушеннями ліпідного обміну, в 9 (37,5 %) хворих показники ліпідограми нормалізувались у хворих на морбідне ожиріння, що свідчить про ефективність операційного втручання. Висновки. Рукавна резекція шлунка є ефективною методикою корекції дисліпідемії у хворих на морбідне ожиріння. Виконання означеного втручання приводить до суттєвого та стійкого (протягом 5-річного терміну післяопераційного спостереження) зниження середнього рівня загального холестерину, тригліцеридів та коефіцієнта атерогенності
Дод.точки доступу:
Тодуров, І. М.
Перехрестенко, О. В.
Калашніков, О. О.
Косюхно, С. В.
Плегуца, О. І.
Якимець, В. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Клініко-функціональні критерії ішемічної хвороби серця у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень [Текст] = Clinical and functional criteria of coronary artery disease in patients with chronic obstructive pulmonary diseases / А. А. Лілевська [та ін.] // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. - 2019. - N 2. - С. 69-75

MeSH-головна:
ЛЕГКИХ БОЛЕЗНИ ОБСТРУКТИВНЫЕ -- LUNG DISEASES, OBSTRUCTIVE (диагностика)
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA (диагностика)
Анотація: Мета: вивчити клініко-функціональні особливості ішемічної хвороби серця при коморбідній кардіореспіраторній патології і виявити її найбільш інформативні діагностичні критерії у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень. Матеріали і методи. Обстежено 153 пацієнти, у тому числі 44 зі стабільною ішемічною хворобою серця (ІХС), 53 з діагнозом хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) і 56 хворих із поєднанням ХОЗЛ та стабільної ІХС на базі Вінницької обласної клінічної лікарні імені М. І. Пирогова. Результати. На сьогодні ХОЗЛ в Україні характеризується високим рівнем захворюваності, смертності та інвалідності, що призводить до значних економічних затрат для суспільства, втрати працездатності населення і суттєвого зниження якості життя. У хворих на ХОЗЛ основною причиною смертності є серцево-судинні захворювання (ССЗ), тому набуває актуальності рання діагностика ішемічної хвороби серця, яку найчастіше спостерігають у хворих. У хворих на ХОЗЛ виявлено такі особливості перебігу ІХС: атипові прояви стенокардії, велика частота безбольової форми ішемії міокарда і порушень серцевого ритму за даними добового (холтерівського) моніторування електрокардіограми (ЕКГ), збільшення частоти і ступеня задишки, яке достовірно відрізняється від інших груп, ремоделювання лівих відділів серця, що асоціюється зі ступенем бронхіальної обструкції. Висновки. Приєднання ІХС до ХОЗЛ обтяжує перебіг і модифікує клінічну картину, ускладнюючи діагностику захворювань, що зумовлює необхідність проведення добового моніторування ЕКГ і ехокардіографічного обстеження у хворих на ХОЗЛ
Дод.точки доступу:
Лілевська, А. А.
Сєркова, В. К.
Романова, Л. О.
Савицька, О. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Крячкова, Л. В.
Урахування кар’єрних прагнень та інших медико-соціальних чинників для підвищення інтересу студентів-медиків до громадської охорони здоров’я [Текст] = Consideration of career aspirations and other medical and social factors to increase medical students’ interest in public health / Л. В. Крячкова, В. М. Лехан, Л. О. Кротова // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. - 2019. - N 2. - С. 76-83

MeSH-головна:
СТУДЕНТЫ МЕДИЦИНСКИХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЙ -- STUDENTS, HEALTH OCCUPATIONS
ЗДОРОВЬЕ -- HEALTH
ЗДРАВООХРАНЕНИЕ -- PUBLIC HEALTH
АНКЕТИРОВАНИЕ -- QUESTIONNAIRES
КАРЬЕРА -- CAREER MOBILITY
Анотація: Мета: вивчити кар’єрні орієнтації студентів–медиків і чинників що на них впливають, для визначення шляхів підвищення інтересу майбутніх лікарів до громадської охорони здоров’я. Матеріали і методи. Проведено соціологічне та психодіагностичне обстеження серед 163 студентів-медиків I–IV курсів навчання ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України» із застосуванням методик: «Якір кар’єри» Е. Шейна в адаптації А. А. Жданович; багатофакторного опитувальника емпатії М. Davis, (1983) в адаптації Т. Д. Карягиної та Н. В. Кухтової, (2016) та методики Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) вивчення якості життя, пов’язаної зі здоров’ям (ЯЖ) за 8-ма запитаннями (ВООЗ ЯЖ-8). Конфіденційність інформації була захищена деперсоніфікацією ідентифікаторів студентів. Статистичний аналіз, що включав методи описової та аналітичної статистики, здійснювали за допомогою STATISTICA 6.1 (StatSoftInc., серійний № AGAR909E415822FA). Результати. Дослідження показало, що питаннями планування власної кар’єри опікується половина з опитаних та їх частка закономірно зростає з віком і курсом навчання. Серед кар’єрних орієнтацій студентів-медиків домінує націленість на інтеграцію стилів життя – спосіб життя, який гармонійно поєднує інтереси сім’ї, кар’єри та саморозвитку (24,5 %), за ним слідує стабільність місця роботи (23,9 %) та служіння на користь людям (22,7 %). Для третини обстежених характерною є орієнтація на вертикальну чи горизонтальну кар’єру. Не виявлено розбіжностей у кар’єрних прагненнях за віком та статтю. Одними із чинників, що впливають на формування кар’єрних прагнень, є емпатія студентів та їх якість життя, яка, у свою чергу, формується переважно за рахунок навколишнього середовища. Більшість опитаних оцінила власну якість життя як середню та добру (78,8 %). Меншою мірою студенти задоволені соціальними взаємозв’язками (49,1 % позитивних оцінок). Частка студентів із рівнем емпатії вище середнього становила для когнітивної складової 43,6 %, для емоційної – 41,7 %. Виявлено множинні кореляційні зв’язки між емпатичними характеристиками, сферами якості життя, кар’єрними якорями студентів та іншими чинниками. Висновки. Під час навчального процесу у вищих медичних навчальних закладах доцільно запроваджувати підходи, спрямовані на підвищення обізнаності та залучення студентів до громадської охорони здоров’я. Це вимагає стратегій активного навчання, на кшталт спеціальних груп інтересів (гуртків), текстових та фото есе, паралельної підготовки студентів як за програмою магістра медицини, так і за програмою магістра громадського здоров’я
Дод.точки доступу:
Лехан, В. М.
Кротова, Л. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Ліштаба, Л. В.
Алгоритм побудови дерева онтологій поняття професійної компетентності фахівців громадського здоров’я [Текст] = Аlgorithm for constructing an ontologies tree for the concept of professional competence of public health professionals / Л. В. Ліштаба // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. - 2019. - N 2. - С. 84-88

MeSH-головна:
ПРОФЕССИОНАЛЬНАЯ КОМПЕТЕНТНОСТЬ -- PROFESSIONAL COMPETENCE
Анотація: Мета: представити алгоритм побудови дерева онтологій та його основних складових. Матеріали і методи. Методологічною основою дослідження є діалектичний метод наукового пізнання з використанням системного підходу. В процесі дослідження застосовано загальнонаукові та спеціальні методи пізнання: метод логічного узагальнення – при дослідженні існуючих підходів до суті компетентностей; систематизації й узагальнення – при обґрунтуванні критеріїв визначення класів для кожної онтології; багатофакторний аналіз – у процесі розробки дерева онтологій поняття професійної компетентності фахівців громадського здоров’я. Результати. З метою підвищення рівня компетентності фахівців громадського здоров’я у статті запропоновано алгоритм побудови дерева онтологій поняття професійної компетентності, що буде включати такі процедури: визначення структури дерева онтологій; визначення концептів (термінів) онтології верхнього рівня; визначення класів для кожної онтології; формування глосаріїв для кожної онтології; розподіл концептів за класами і рівнями; визначення зв’язків між концептами; редагування онтологій з метою досягнення відповідності між професійними й управлінськими вимогами. Окреслено п’ять областей компетенцій, що будуть формувати загальне поняття професійної компетентності фахівців громадського здоров’я. Висновки. Впровадження створених онтологій професійної компетентності фахівців громадського здоров’я дозволить привести до спільного знаменника критерії відбору осіб на відповідні посади, створити індикатори для оцінки діяльності та атестації й скласти програми підготовки фахівців громадського здоров’я враховуючи сучасні вимоги та встановлені стандарти необхідних навичок і знань
Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Литвинова, О. Н.
Глобальні виклики для здоров’я. Як змінюватимуться підходи до формування політики здоров’я через призму реформи механізму оплати праці сімейних лікарів [Текст] / О. Н. Литвинова, К. Є. Юріїв, Ю. М. Петрашик // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. - 2019. - N 2. - С. 89-93

MeSH-головна:
ВРАЧИ СЕМЕЙНЫЕ -- PHYSICIANS, FAMILY (экономика)
ЗДРАВООХРАНЕНИЯ ПОЛИТИКА -- HEALTH POLICY
ЭКОНОМИКА МЕДИЦИНСКАЯ -- ECONOMICS, MEDICAL
Анотація: Мета: показати пряму залежність в підходах до формування політики здоровʼя від фінансової складової на рівні первинної медичної допомоги. Матеріали і методи. Використовуючи методи системного аналізу проаналізовано механізми реалізації державної політики охорони здоровʼя через призму реформи механізму оплати праці сімейних лікарів. Результати. У статті на основі критичного вивчення та аналізу законодавчої бази показано особливості фінансування первинної ланки медичної допомоги. Виділено окремі моменти діяльності сімейних лікарів, які потенційно можуть впливати на стан здоровʼя населення і особливо чутливі до фінансових змін системи. Показано конкурентне середовище у відносинах між державними та приватними закладами, що надаватимуть первинну медико-санітарну допомогу (ПМСД) в Україні, впливають на стан громадського здоровʼя та роль фінансів у розвитку цих стосунків. Запропоновано шляхи стимулювання зацікавлення сімейних лікарів у розвитку превентивних заходів у ракурсі громадського здоровʼя. Висновки. Показано, що ключовою функціональною одиницею ПМСД на сьогодні є сімейний лікар, а гарантом забезпечення охорони здоровʼя та надання медичної допомоги населенню – головний лікар центру ПМСД. Саме на нього покладено налагодження системи надання допомоги, оснащення закладу, забезпечення сервісних умов для пацієнтів та сімейних лікарів
Дод.точки доступу:
Юріїв, К. Є.
Петрашик, Ю. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Слободян, Н. О.
Проблемні аспекти формування системи громадського здоров’я в Україні [Текст] = Problematic aspects of the formation of public health system in uUkraine / Н. О. Слободян // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. - 2019. - N 2. - С. 94-99

MeSH-головна:
ОБЩЕСТВЕННОЕ ЗДОРОВЬЕ, НАБЛЮДЕНИЕ И КОНТРОЛЬ -- PUBLIC HEALTH SURVEILLANCE
УКРАИНА -- UKRAINE
Анотація: Мета: виявити проблемні аспекти формування системи громадського здоров’я, проаналізувати сучасний стан розвитку та визначити основні пріоритети у сфері громадського здоров’я. Матеріали і методи. У дослідженні використано методи аналізу, синтезу та дедукції для виявлення особливостей системи громадського здоров’я в Україні та встановлення цільових орієнтирів щодо здоров’я населення. Результати. Розглянуто основні проблеми у сфері громадського здоров’я. Система громадського здоров’я як основа профілактичної медицини повинна передбачати основні заходи у сфері охорони здоров’я та бути спрямованою на збереження здоров’я населення і зменшення обсягу витрат на медичне обслуговування. Існуючі в Україні на сьогодні елементи системи громадського здоров’я діють незлагоджено та потребують оптимізації існуючих ресурсів та суттєвого збільшення ефективності управління ними. Заходи щодо реформування системи охорони здоров’я тільки поглибили кризу профілактичної медицини. Причинами ситуації, яка склалася із станом здоров’я населення, є соціально-економічна криза, несприятлива екологічна ситуація, нездорове харчування, недостатні фізичні навантаження, високий рівень поширеності тютюнокуріння, вживання алкоголю та наркотичних засобів. Концепція громадського здоров’я в Україні передбачає розвиток регіональних систем громадського здоров’я – створення центрів громадського здоров’я в кожній області. Саме ця нова інституція має стати регіональним координатором заходів громадського здоров’я, бути гнучкою та спроможною в боротьбі як з інфекційними, так і неінфекційними захворюваннями, спрямованою на зміцнення, захист та збереження здоров’я населення, забезпечення визначення соціального детермінанта здоров’я та соціальної справедливості для узгодження дій в усіх секторах державного управління. Висновки. Оскільки наявна система медичної допомоги в Україні фактично не передбачає профілактичної складової частини, то виникає необхідність визначення нових підходів та розроблення програм для розв’язання проблем у сфері громадського здоров’я і забезпечення функціонування Центру громадського здоров’я МОЗ України як координатора цих програм та проектів
Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Шейко, Н. І.
Сучасні уявлення про вплив йоги на організм людини [Текст] = Modern ideas about the effect of yoga on the human body / Н. І. Шейко, К. Б. Ківежді // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. - 2019. - N 2. - С. 100-106

MeSH-головна:
ЙОГА -- YOGA
СТРЕСС ФИЗИОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PHYSIOLOGICAL
ТРЕВОГИ СОСТОЯНИЕ -- ANXIETY (терапия)
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (терапия)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS (терапия)
Анотація: Мета: провести огляд наукової літератури, присвяченої впливу йоги на організм людини як у стані здоров’я, так і у пацієнтів з хронічними хворобами. Матеріали і методи. Проведено огляд літератури з обраної теми в наукометричних базах даних Web of Science, PubMed, Google Scholar. Результати. Серцево-судинні захворювання є основною причиною захворюваності та смертності в країнах, що розвиваються. Фізичні вправи та йога сприяють зменшенню рівня серцево-судинних захворювань і можливих ускладнень, що виникають через них. Доведено, що йога сприяє фізичному і психічному здоров’ю шляхом виконання пози («асан»), регульованого дихання («пранаяма») і медитації («дх’яна»). Численні дослідження показали, що йога має швидкий регулюючий вплив на нервову систему та стрес. Також доведено, що коротка релаксаційна підготовка на основі йоги нормалізує функцію автономної нервової системи шляхом нормалізації як симпатичних, так і парасимпатичних впливів до більш фізіологічного середнього діапазону контрольних значень. Відповідно до літературних даних, під впливом курсів йоги відбувалась нормалізація або зниження артеріального тиску, рівня глюкози в крові, зникала тривожність, покращувався психоемоційний стан онкохворих та вагітних, оптимізувались показники роботи шлунково-кишкового тракту та опорно-рухової системи. Висновки. Згідно з проведеним оглядом літератури, йога має значний позитивний вплив на різні системи органів людини та може використовуватись як допоміжна ланка лікування більшості основних захворювань, зокрема артеріальної гіпертензії. У зв’язку з позитивним впливом йоги на психоемоційний стан людини, її можна рекомендувати з метою профілактики виникнення хронічних стресзалежних станів, починаючи з дитячого віку
Дод.точки доступу:
Ківежді, К. Б.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Використання біосенсорів для моніторингу навколишнього середовища [Текст] = Use of biosensors for environment monitoring / В. П. Марценюк [та ін.] // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. - 2019. - N 2. - С. 107-114

MeSH-головна:
БИОСЕНСОРНЫЕ МЕТОДЫ -- BIOSENSING TECHNIQUES
ОКРУЖАЮЩЕЙ СРЕДЫ МОНИТОРИНГ -- ENVIRONMENTAL MONITORING
ОКРУЖАЮЩЕЙ СРЕДЫ ЗАГРЯЗНИТЕЛИ -- ENVIRONMENTAL POLLUTANTS
Анотація: Мета: розглянути класифікацію біосенсорів (за типом перетворювача), принцип їх роботи, галузі застосування біосенсорів залежно від виду забруднювачів навколишнього середовища та основні напрямки подальшого розвитку біосенсорних технологій. Матеріали і методи. У дослідженні застосовано бібліосемантичний та аналітичний методи. Результати. Біосенсор є портативним аналітичним пристроєм, що складається з чутливого елемента біологічного походження та фізико-хімічного перетворювача. Його устаткування має такі компоненти: біорецептор, перетворювач, процесор сигналу на виході. Біосенсори класифікуються відповідно до біорецептора (ферменти, імуноафінність, ДНК і цілі мікробні клітини) чи перетворювача (електрохімічний, оптичний, п’єзоелектричний, електрохімічний та тепловий біосенсори). Як біосенсори, так і біологічні прилади можна використовувати як інструменти контролю параметрів навколишнього середовища – для оцінки фізичного, хімічного та біологічного моніторингу забруднювальних речовин у довкіллі. Основні програми біосенсорів призначено для виявлення та контролю різних забруднювальних речовин, включно солі важких металів, органічні та неорганічні забруднювачі, токсини, антибіотики і мікроорганізми. Висновки. Застосування сучасних нанотехнологічних біосенсорів має великий потенціал для екологічного моніторингу та для виявлення забруднювальних речовин, оскільки дані біологічні пристрої є портативними і дають змогу проводити вимірювання в режимі реального часу. Принцип роботи біосенсора ґрунтується на здатності фіксування біологічного матеріалу, відбувається за допомогою фізичного або мембранного захоплення, нековалентних або ковалентних зв’язків
Дод.точки доступу:
Марценюк, В. П.
Жулкевич, І. В.
Сверстюк, А. С.
Мельник, Н. А.
Козодій, Н. В.
Березовська, І. Б.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Оксак, Г. А.
Телемедицина як форма якісного надання медичних послуг [Текст] = Telemedicine as a qualitative form of medical services / Г. А. Оксак // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. - 2019. - N 2. - С. 115-119

MeSH-головна:
ТЕЛЕМЕДИЦИНА -- TELEMEDICINE
МЕДИЦИНСКОЙ ПОМОЩИ КАЧЕСТВО -- QUALITY OF HEALTH CARE
Анотація: Мета: вивчити використання телемедицини як форми якісного надання медичних послуг в Україні та, зокрема, Полтавській області. Матеріали і методи. Чинні законодавчі та галузеві нормативні матеріали проаналізовано за принципом бібліосемантичного та структурно-логічного аналізу. Результати. У статті висвітлено значимість мережі віддаленого/дистанційного зв’язку (телекомунікації) для надання медичних послуг в Україні та, зокрема, Полтавській області. Доведено, що розвиток телемедицини особливо важливий в кардіології, оскільки небезпека серцево-судинних захворювань полягає в тому, що вони часто мають гострий несподіваний початок й атипову клінічну картину. Це не дозволяє самим пацієнтам, а часто і дільничним лікарям поліклінік, швидко й правильно оцінити ситуацію, що, у свою чергу, може призвести до смерті пацієнта. Широкого розвитку набула система дистанційної цілодобової невідкладної консультативної кардіологічної допомоги з можливістю безпосереднього передавання ЕКГ по телефонних лініях. Це дозволяє в 3–9 разів скоротити час із моменту появи перших симптомів захворювання до надання кваліфікованої медичної допомоги в повному обсязі, що в багатьох випадках допомагає зберегти життя й здоровʼя пацієнтів. Відповідно до наказу директора Департаменту охорони здоров’я Полтавської обласної державної адміністрації «Про взаємодію лікувальних закладів Полтавської області при наданні ургентної кардіологічної допомоги при гострих коронарних синдромах (ГКС)» прийнято рішення про надання медичної допомоги із застосуванням телемедичного (дистанційного) консультування з метою розмежування функцій між дистанційно-діагностичним (телемедичним) центром КУ «Полтавський обласний центр екстреної медицини та медицини катастроф» і телемедичним центром Полтавського обласного клінічного кардіологічного диспансеру на догоспітальному етапі ургентним хворим на ГКС та інші невідкладні стани. Висновки. Завдяки впровадженню телемедицини переваги отримують насамперед пацієнти. Ці переваги полягають в підвищенні ефективності та якості лікування; прискоренні передачі інформації про результати обстежень між різними спеціалізованими клініками без транспортування хворого (особливо у критичних випадках); проведенні дистанційних (телемедичних) консультацій вузькими спеціалістами у територіально віддалених медичних установах; проведенні лікарських консиліумів (телеконференцій) з фахівцями лікувальних закладів незалежно від місця їх розташування; уникненні помилок через нерозбірливий почерк лікарів; зменшенні термінів обстеження пацієнтів.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)