Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=ВУ8/2019/25/2<.>

Загальна кількість знайдених документів : 10
Показані документи з 1 по 10

Sex-related features of walking with cognitive tasks [] = Статеві особливості ходьби при одночасному виконанні когнітивних завдань / V. M. Moroz [та ін.] // Вісник морфології. - 2019. - Т. 25, № 2. - С. 5-15. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
ХОДЬБА -- WALKING (психология)
КОМПЛЕКС УПРАЖНЕНИЙ -- CIRCUIT-BASED EXERCISE (методы, статистика, тенденции)
ПОЛОВАЯ ДИФФЕРЕНЦИАЦИЯ -- SEX DIFFERENTIATION (физиология)
ДВИГАТЕЛЬНЫЕ НАВЫКИ -- MOTOR SKILLS (физиология)
ИНТЕЛЛЕКТУАЛЬНЫЙ АНАЛИЗ ДАННЫХ -- DATA MINING (статистика, тенденции)
Анотація: The organization of walking and its disorders remain one of the most difficult sections of the physiology of the nervous system and neurology. The purpose of the work is to analyze the sexual features of the spatio-temporal parameters of the person walking and the directions of their changes in the conditions of performing additional cognitive tasks. Sex-related features of human walking with cognitive tasks are investigated. 608 individuals of both sexes aged 12-43 years were examined by GAITRite®. Consistent naming of animals and consistent subtraction of 7 starting at 100 were used as cognitive tasks. Statistical processing of the obtained results was performed in the license package “STATISTICA 5.5” using parametric estimation methods. At performing the first (simpler) cognitive task in all age groups of men step length, stride length, step extremity ratio, support base, toe-in-out were increased. Temporal parameters in adolescents of both genders did not differ. Girls have longer step time, cycle time, single support, swing time and a slower velocity. The integral index of walking quality (FAP) tended to decrease in all examined groups: in adolescent males by 13.3±3.9 %; in young men by 14.6±2.2 %; in adolescent women by 15.3±1.8 %; in young women by 14.4±1.1 %; in middle-aged women 7.3±4.8 %. Boys and girls performed more complex cognitive tasks with reduced spatial and temporal parameters (primarily by increasing the double support and swing time), the support base and toe-in-out were stable. The step cycle was rebuilt. The support base and toe-in-out remained unchanged both in boys and girls. The boys were moving at a faster velocity, taking more steps per minute. The step time right, cycle time for each leg, single support time and double support time in girls lasted much longer. FAP declined sharply by 30.4 % in boys and by 33.4 % in girls, indicating a major reorganization of basic mechanisms for regulating walking stability. Such a decrease in FAP leads to a decrease in the level of the balance maintaining and a decrease in body stability during movement, which means that it increases the risk of falls. A complex cognitive task led to a decrease in walking performance and a more critical decrease in the quality of walking in favor of moving forward and maintaining the balance. Thus, walking is not an automated process, but requires the use of a variety of additional CNS resources, primarily attention and cognitive resources
Організація ходьби та її порушення залишаються одними із найскладніших розділів фізіології нервової системи та неврології. Метою роботи є аналіз статевих особливостей просторово-часових параметрів ходьби людини та напрямків їх змін в умовах виконання додаткових когнітивних завдань. Досліджені статеві особливості ходьби людини при виконанні когнітивних завдань. Обстежено 608 осіб обох статей віком 12-43 років за допомогою системи GAITRite®. В якості когнітивних завдань використано послідовне називання тварин та послідовне віднімання 7, починаючи зі 100. Статистичну обробку отриманих результатів проводили в ліцензійному пакеті “STATISTICA 5.5” з використанням параметричних методів оцінки. При виконанні першого (простішого) когнітивного завдання в усіх вікових групах у чоловіків були більшими довжина кроку та подвійного кроку, співвідношення довжини кроку до довжини кінцівки, ширина бази опори, кути розвороту стоп. Часові параметри у підлітків обох статей не відрізнялись. У дівчат були більшими показники тривалості кроку, крокового циклу, одиночної опори, переносу, проходу й меншою швидкість. Інтегральний показник якості, “нормальності” ходьби (FAP) мав тенденцію до зниження в усіх досліджуваних групах: у хлопчиків-підлітків віку на 13,3±3,9 %; в юнаків на 14,6±2,2 %; у дівчаток-підлітків на 15,3±1,8 %; у дівчат на 14,4±1,1 %; у жінок середнього віку на 7,3±4,8 %. В юнаків та дівчат при виконанні складнішого когнітивного завдання зменшувалися просторові та збільшувалися часові параметри (у першу чергу, за рахунок збільшення тривалості опори на обидві ноги та тривалості переносу ноги), були стабільними ширина бази опори та кути розвороту стоп. Перебудовувався кроковий цикл. Незмінними залишалися ширина бази опори та кути розвороту стоп як у юнаків, так і в дівчат. Юнаки рухалися з більшою швидкістю, виконуючи більшу кількість кроків за хвилину. Час кроку правою ногою, час крокових циклів для кожної ноги, час опори для обох ніг та на дві ноги в дівчат тривали значно довше. Показник FAP критично знижувався на 30,4 % у юнаків і на 33,4 % у дівчат, що свідчить про значну реорганізацію базових механізмів регуляції стабільності ходьби. Таке зниження FAP призводить до зниження рівня підтримки рівноваги та зниження стабільності тіла під час руху, а значить – збільшує ризик падінь. Складне когнітивне завдання призвело до зниження якості виконання ходьби та більш критичного зниження якості рахування на користь руху вперед і збереження при цьому рівноваги. Таким чином, ходьба не є автоматизованим процесом, а потребує використання різноманітних додаткових ресурсів ЦНС, насамперед уваги та когнітивних ресурсів
Дод.точки доступу:
Moroz, V. M.
Yoltukhivskyy, M. V.
Vlasenko, O. V.
Moskovko, G. S.
Bogomaz, O. V.
Rokunets, I. L.
Tyshchenko, I. V.
Kostyuk, L. V.
Suprunov, K. V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Comparative analysis of the effects of various detoxification solutions on the structure of the kidneys in experimental burn disease in rats [] = Порівняльний аналіз впливів різних дезінтоксикаційних розчинів на структуру нирок при експериментальній опіковій хворобі у щурів / V. G. Cherkasov [та ін.] // Вісник морфології. - 2019. - Т. 25, № 2. - С. 16-27. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
ОЖОГИ -- BURNS (патофизиология, этиология)
МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL
ПОЧКИ -- KIDNEY (патофизиология, повреждения, ультраструктура)
ДЕТОКСИКАЦИЯ СОРБЦИОННАЯ -- SORPTION DETOXIFICATION (методы, тенденции)
МИТОХОНДРИЙ ДЕГРАДАЦИЯ -- MITOCHONDRIAL DEGRADATION
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Анотація: The use of existing infusion solutions, as well as the development, scientific substantiation and implementation of the latest nephroprotective detoxification solutions, remain an urgent problem for combustiologists. The aim of this work is to compare the effects of various detoxification solutions (0.9 % NaCl solution and complex colloid-hyperosmolar solutions – lactoprotein with sorbitol and the newly developed HAES-LX-5 % solution) on the kidney structure in experimental burn disease in rats. The experimental rats were divided into seven groups (fifteen animals each): the first group was intact rats; the second, third and fourth groups were rats without reproduction of experimental burn disease, which had a separate intravenous infusion of 0.9 % NaCl solution, lactoprotein with sorbitol and HAES-LX-5 % at a dose of 10 ml/kg; the fifth, sixth and seventh groups were rats with experimental burn disease (by causing burn injury of the skin with an area of 21-23 % of the body surface), which under the same scheme had an intravenous infusion of the investigated solutions. All studies and the removal of rats from the experiment were performed under deep thiopental intraperitoneal anesthesia. Histological preparations of the renal cortex of the rat were stained with hematoxylin-eosin and examined on an Olympus BX51 microscope. Using ultramicrotome LKB-3 (Sweden) obtained semi-thin sections which were stained with toluidine blue and methylene blue – Azur II; and ultrathin sections were counterstained with uranyl acetate and lead citrate according to Reynolds and examined using a PEM-125K electron microscope. Morphometric measurements (estimation of the area of the vascular glomeruli, the area of the urinary lumen of the capsule of the renal corpuscles; the area of the renal tubules of the nephrons and the area of their lumens, the area of the renal corpuscles, the area of cytoplasm and nuclei of epithelial cells of tubules, and also their nuclear-cytoplasmic ratio) was carried out using the VideoTest-5.0, KAARA Image Base and Microsoft Excel on a personal computer. Statistical analysis of the obtained quantitative indicators was performed using the ІВМ SPSS v. 22.0. for Windows. Functionally different cells of nephrons have been found to die by necrosis, apoptosis and anoikis when infused with detoxification solutions during the development of burn disease; in epithelial cells of nephron tubules, mitophagy and mitoptosis occur. Mitoptosis in epithelial cells of rat tubules of nephrons with experimental burn skin injury is carried out in two ways related to: 1) destruction of the outer mitochondrial membrane; 2) preservation of the outer mitochondrial membrane and involvement of autophagic (mitophagic) mechanisms to release the cell from degraded mitochondrial material. In the first case, the mitochondria first condense, after which its matrix swells and the fragmentation of the cristae occurs due to the destruction of the junction of the cristae. Finally, the outer mitochondrial membrane breaks and the remnants of the cristae (in the form of vesicles) go into the cytoplasm. In the second case, the mitochondria condense, vesicular fragmentation of the cristae occurs, but the rupture of the outer mitochondrial membrane does not occur and the mitochondria are absorbed by the autophagosome (or transformed into the autophagosome). Next is the merger of autophagosomes with lysosomes and the formation of autophagolysosomes, which, under the conditions of effective digestion of the contents, are transformed into vacuoles. The latter are emptied by exocytosis and ensure the release of cells from degraded material. Only lactoprotein with sorbitol has a membrane-plastic effect on the strengthening (enhancement of structuring) of the mitochondrial membrane in part of the mitochondria of epithelial cells of nephron tubules, which is ultrastructurally manifested by an increase in the electron density and thickness of all components of the mitochondria. The maximum membrane effect of lactoprotein with sorbitol against mitochondria manifests itself fourteen days after the experimental burn skin injury and gradually (after twenty-one and thirty days) disappears, which is correlated with an improvement in the overall clinical condition and an improvement in the structural changes in the kidney of animals with burn disease. There is every reason to believe that increased structuration of mitochondria is a preventer of the spread of mitoptosis and mitophagy, the excess of which can lead to cell death
Застосування існуючих інфузійних розчинів, а також розробка, наукове обґрунтування і впровадження новітніх нефропротекторних дезінтоксикаційних розчинів залишається актуальною проблемою для комбустіологів. Метою роботи є порівняльний аналіз впливів різних дезінтоксикаційних розчинів (0,9 % розчину NaCl та комплексних колоїдно-гіперосмолярних розчинів – лактопротеїну із сорбітолом та нещодавно розробленого розчину HAES-LX-5 %) на структуру нирок при експериментальній опікові хворобі у щурів. Піддослідні щури були розподілені на сім груп (по 15 тварин у кожній): перша група – інтактні щури; друга, третя й четверта групи – щури без відтворення експериментальної опікової хвороби, котрим було здійснено окремо внутрішньовенну інфузію 0,9 % розчину NaCl, лактопротеїну із сорбітолом та HAES-LX-5 % у дозі 10 мл/кг; п’ята, шоста та сьома групи – щури з експериментальною опіковою хворобою (шляхом нанесення опікової травми шкіри площею 21-23 % поверхні тіла), яким за аналогічною схемою було здійснено внутрішньовенну інфузію досліджуваних розчинів. Усі дослідження і виведення щурів із експерименту проводили під глибоким тіопенталовим внутрішньочеревним наркозом. Гістологічні препарати кіркової речовини нирок щурів забарвлювали гематоксиліном-еозином і вивчали на мікроскопі Olympus BX51. Одержані за допомогою ультрамікротому LKB-3 (Швеція) напівтонкі зрізи забарвлювали толуїдиновим синім та метиленовим синім – азур II; а ультратонкі зрізи – контрастували уранілацетатом і цитратом свинцю за Рейнольдсом і вивчали за допомогою електронного мікроскопа ПЕМ-125К. Морфометричні вимірювання (оцінка площі судинних клубочків, площі сечового просвіту капсули ниркових тілець; площі ниркових канальців нефронів та площі їхніх просвітів, площі ниркових тілець, площі цитоплазми та ядер епітеліальних клітин канальців, а також їх ядерно-цитоплазматичне співвідношення) здійснювали за допомогою програм ВидеоТест-5.0, КААРА Image Base та Microsoft Excel на персональному комп’ютері. Статистичний аналіз отриманих кількісних показників виконаний з використанням статистичного пакету ІВМ SPSS v. 22.0. for Windows. Встановлено, що функціонально різні клітини нефронів за умов інфузїі дезінтоксикаційних розчинів при розвитку опікової хвороби гинуть шляхом некрозу, апоптозу та аноікісу; в епітеліальних клітинах канальців нефронів відбуваються мітофагія та мітоптоз. Мітоптоз в епітеліальних клітинах канальців нефронів щурів з експериментальною опіковою травмою шкіри здійснюється двома шляхами що пов’язані з: 1) руйнацією зовнішньої мітохондріальної мембрани; 2) збереженням зовнішньої мітохондріальної мембрани та залученням аутофагійних (мітофагійних) механізмів для звільнення клітини від деградованого мітохондріального матеріала. У першому випадку мітохондрія спочатку конденсується, після чого відбувається набухання її матриксу і фрагментація крист за рахунок руйнації з’єднань крист. Нарешті, зовнішня мітохондріальна мембрана розривається і залишки крист (у вигляді везикул) виходять у цитоплазму. У другому випадку мітохондрія конденсується, відбувається везикулярна фрагментація крист, але розриву зовнішньої мітохондріальної мембрани не відбувається і мітохондрія поглинається аутофагосомою (або перетворюється на аутофагосому). Далі відбувається злиття аутофагосом з лізосомами і утворення аутофаголізосом, які, за умов ефективного перетравлення вмісту, трансформуються у вакуолі. Останні випорожнюються шляхом екзоцитозу і забезпечують вивільнення клітини від деградованого матеріалу. Притаманна тільки лактопротеїну з сорбітолом мембранопластична дія щодо укріплення (посилення структуралізації) мітохондріальної оболонки у частини мітохондрій епітеліальних клітин канальців нефронів ультраструктурно проявляється підвищенням електронної щільності та товщини усіх складових мітохондріальної оболонки. Максимально зазначений мембранопластичний ефект дії лактопротеїну із сорбітолом щодо мітохондрій проявляється через 14 діб після експериментальної опікової травми шкіри і поступово (через 21 та через 30 діб) зникає, що корелює з поліпшенням загального клінічного стану і покращенням показників структурних змін нирок тварин з опіковою хворобою. Є усі підстави вважати, що посилення структуралізації мітохондрій є запобіжником поширення мітоптозу та мітофагії, надлишковий характер яких може призвести до клітинної загибелі
Дод.точки доступу:
Cherkasov, V. G.
Lachtadyr, T. V.
Fedoniuk, L. Ya.
Shypitsyna, O. V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Tymoshenko, I. O.
Structural changes of the intestinal epithelial barrier of the duodenum of rats in burn injury of skin under experimental streptozotocin-induced diabetes mellitus [] = Структурні зміни інтестінального епітелiального бар’єра дванадцятипалої кишки щурів при опіковій травмі шкіри за умов експериментального стрептозотоциніндукованого цукрового діабету / I. O. Tymoshenko // Вісник морфології. - 2019. - Т. 25, № 2. - С. 28-35. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL
ОЖОГИ -- BURNS (осложнения, патофизиология, этиология)
ЭПИТЕЛИАЛЬНЫЕ КЛЕТКИ -- EPITHELIAL CELLS (патология)
ДВЕНАДЦАТИПЕРСТНАЯ КИШКА -- DUODENUM (патофизиология, ультраструктура)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНЫЙ -- DIABETES MELLITUS, EXPERIMENTAL (патофизиология)
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Анотація: The aim of the study was to study the structural changes of the intestinal epithelial barrier in the duodenum in burn injury of skin in rat under experimental streptozotocin-induced diabetes mellitus. The study was carried out on laboratory white adult rats-males weighing 180-210 g. The control group consisted of 21 animals without somatic pathology, the first experimental group was 21 rats with burn skin injury, the second experimental group was 21 rats with burn skin and experimental streptozotocin-induced diabetes mellitus. The experimental diabetes model was reproduced by administering streptozotocin to the rats intraperitoneally at a single dose of 50 mg/kg. Thermal burn skin damage in rats corresponded to II – A-B degrees of dermal surface burn (according to the old classification III – A degree) with a total area of 21-23 % of the body surface with the development of burn shock. Duodenum was selected for morphological studies, fragments of which were processed by conventional methods of light and electron microscopy. The main criteria for assessing damage to the duodenal mucosa enterocytes were the results of a study comparing histological and ultrastructural data in dynamics at 7, 14, and 21 days after skin burns. The results of the studies showed that the base of damage to the intestinal epithelial barrier of the duodenum are deep destructive changes, which after 21 days (in the stage of septicotoxemia), as a rule, are not reverse and develop on the background of significant intoxication of the body. There was a decrease in the number of tight junctions in the intestinal epithelial barrier of the duodenum of rats of the first and second experimental groups and a loss of ordering (acquisition of some chaotic nature) of their localization as the time after burn injury increased. For the most part, the intestinal epithelial barrier loses the integrity of the cellular component with partial preservation of the basement membrane (the first occurs both due to necrosis of the enterocytes with a brush border and due to complete destruction of goblet cells). In all cases, defects exist in the intestinal epithelial barrier, which are potential pathways for paracellular translocation of the pathogenic contents of the duodenum. It is not inconceivable that part of this intestinal pathogenic content can be translocated also by partially damaged cells. Evidence of the latter is the presence of microbial bodies in the cytoplasm of cells with partially destroyed plasmalemma (but preserved organelles and nucleus). An adaptive mechanism for ensuring the repair of damaged enterocytes is selective autophagy, which acts as a factor in the recycling of destroyed organelles and the cytoplasmic matrix, aimed primarily at maintaining cell viability
Метою роботи було вивчення структурних змін інтестінального епітеліального бар’єра дванадцятипалої кишки при опіковій травмі шкіри щура за умов експериментального стрептозотоциніндукованого цукрового діабету. Дослідження здійснене на лабораторних білих статевозрілих щурах-самцях масою 180-210 г. Групу контролю склали 21 тварина без соматичної патології, першу експериментальну групу склали – 21 щур з опіковою травмою шкіри, другу експериментальну групу склали – 21 щур з опіком шкіри та експериментальним стрептозотоциніндукованим діабетом. Модель експериментального цукрового діабету відтворювали шляхом введення щурам стрептозотоцину внутрішньоочеревинно одноразово в дозі 50 мг/кг. Термічне опікове пошкодження шкіри у щурів відповідало II – А-Б ступеню дермального поверхневого опіку (за старою класифікацією III – А ступінь) загальною площею 21-23 % поверхні тіла з розвитком опікового шоку. Для морфологічних досліджень вилучали відділ дванадцятипалої кишки, фрагменти якого обробляли загальноприйнятими методами світлової та електронної мікроскопії. Основними критеріями оцінки пошкодження ентероцитів слизової оболонки дванадцятипалої кишки стали результати дослідження гістологічних та ультраструктурних даних в динаміці через 7, 14, та 21 добу після опіку шкіри. Результати проведених досліджень показали, що в основі пошкоджень інтестінального епітеліального бар’єра дванадцятипалої кишки лежать глибокі деструктивні зміни, які через 21 добу (в стадії септикотоксемії), як правило, мають незворотній характер і розвиваються на фоні значної інтоксикації організму. Відмічено зменшення кількості щільних контактів в інтестінальному епітеліальному бар’єрі дванадцятипалої кишки щурів першої та другої експериментальних груп та втрата упорядкованості (набуття певної хаотичності) їхньої локалізації у міру збільшення часу після опікової травми. На більшій своїй протяжності інтестінальний епітеліальний бар’єр втрачає цілісність клітинної cкладової при частковій збереженості базальної мембрани (перше відбувається як за рахунок некрозу ентероцитів з щіточковою облямівкою, так і за рахунок повної деструкції келихоподібних клітин). У всіх випадках в інтестінальному епітеліальному бар’єрі з’являються дефекти, які є потенційними шляхами парацелюлярної транслокації патогенного вмісту дванадцятипалої кишки. Не виключно, що частина цього інтестінального патогенного вмісту може бути транслокована і через частково пошкоджені клітин. Свідченням останнього є виявлена наявність мікробних тіл в цитоплазмі клітин з частково зруйнованою плазмолемою (але збереженими органелами та ядром). Адаптивним механізмом щодо забезпечення репарації ушкоджених ентероцитів є селективна автофагія, яка виступає чинником рециклізації матеріалу зруйнованих органел і цитоплазматичного матриксу, спрямованого, в першу чергу, на підтримку життєздатності клітин
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Harapko, T. V.
Structural changes of the spleen in experimental obesity [] = Структурні зміни селезінки при експериментальному ожирінні / T. V. Harapko // Вісник морфології. - 2019. - Т. 25, № 2. - С. 36-41. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY (метаболизм, патофизиология, этиология)
СЕЛЕЗЕНКА -- SPLEEN (анатомия и гистология, патофизиология, ультраструктура)
ЛИМФОИДНАЯ ТКАНЬ -- LYMPHOID TISSUE (патофизиология, ультраструктура, цитология)
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Анотація: The paper presents and analyzes data from an experimental study conducted on white rats in females and males of reproductive age. Obesity is one of the leading causes of premature death worldwide. The purpose of the research is to establish the morphometric and histological changes of the rat spleen parenchyma in experimental obesity and after the abolition of the high-calorie diet (HCD). We conducted a study on 70 white rats of reproductive age (2.5-6.5 months) weighing 120-280 g. High-calorie diet was achieved due to the fact that food was added sodium glutamate at a dose of 67 mg/kg of body weight of the rat. Controls were 10 white rats that received a standard vivarium diet instead of a high-calorie diet. Statistical processing of digital data was performed using Excel software and STATISTICA 6.0 using the parametric methods. Eight weeks after HCD, there was a significant decrease in the relative area of white pulp in the spleen parenchyma of white rats in males and females by 16.2% and 17.4%, respectively, and an increase in the relative area of red pulp by 5.6% and 6.2%, respectively. There is an immuno-inducing effect with enhanced proliferation of activated lymphocytes and their subsequent differentiation into plasma cells. Eight weeks after the abolition of HCD, the relative area of white pulp in the spleen parenchyma of white rats in males and females was 16.8% and 16.9% less than the parameters of the intact group of animals. Accordingly, the relative area of the red pulp by 5.8% and 6.1% exceeds the parameters of the intact group of animals. The area of the lymph nodes and the size of their reproductive centers decrease. The number of monocytes, macrophages and plasmocytes increases in the organ parenchyma. Hemosiderin residues occur both in the cytoplasm of macrophages and in intercellular spaces. Arteries with thickened wall, full-blooded, veins enlarged and full-blooded. The venous sinuses of the red pulp are dilated to contain hemosiderin residues. Thus, the depletion of lymphoid tissue with progression of mainly white pulp atrophy has been established. In the conditions of the eight-week abrogation of the HCD, no reverse changes in the structure of the parenchyma of the spleen were detected
В статті наведені та проаналізовані дані експериментального дослідження, яке проводилося на білих щурах самках та самцях репродуктивного віку. Ожиріння є однією з головних причин передчасної смерті у всьому світі. Метою дослідження було вивчення морфометричних та гістологічних змін паренхіми селезінки щурів при експериментальному ожирінні та після відміни висококалорійної дієти (ВКД). Дослідження проведено на 70 білих щурах репродуктивного віку (2,5-6,5 місяців) масою 120-280 г. Висококалорійна дієта досягалася завдяки тому, що в їжу додавали глутамат натрію в дозі 67 мг/кг маси тіла щура. Контролем слугували 10 білих щурів, які замість висококалорійної дієти отримували стандартний харчовий раціон віварію. Статистичну обробку цифрових даних проводили за допомогою програмного забезпечення “Excel” та “STATISTICA 6.0” з використанням параметричних методів. Через 8 тижнів ВКД спостерігається достовірне зменшення відносної площі білої пульпи в паренхімі селезінки білих щурів самців та самок на 16,2% та 17,4%, та відповідно збільшення відносної площі червоної пульпи на 5,6% та 6,2%. Спостерігається iмуноіндукуючий ефект з посиленою проліферацією активованих лімфоцитів та їх подальшим диференціюванням у плазматичні клітини. Через вісім тижнів після відміни ВКД відносна площа білої пульпи в паренхімі селезінки білих щурів самців та самок на 16,8% та 16,9% менше параметрів інтактної групи тварин. Відповідно відносна площа червоної пульпи на 5,8% та 6,1% перевищує параметри інтактної групи тварин. Площа лімфоїдних вузликів та розміри їх центрів розмноження зменшуються. В паренхімі органу зростає кількість моноцитів, макрофагів та плазмоцитів. Залишки гемосидерину трапляються як в цитоплазмі макрофагів, так і в міжклітинних просторах. Артерії з потовщеною стінкою, повнокровні, вени розширені та повнокровні. Венозні пазухи червоної пульпи розширені, містять залишки гемосидерину. Таким чином, встановлено виснаження лімфоїдної тканини з прогресуванням атрофії переважно білої пульпи. В умовах 8-тижневої відміни ВКД зворотних змін у структурі паренхіми селезінки не виявлено
Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Pharmacological correction of various morphological forms of oral mucositis in patients with leukemia [] = Фармакологічна корекція різних морфологічних форм орального мукозиту у хворих на лейкемію / D. A. Lysenko [та ін.] // Вісник морфології. - 2019. - Т. 25, № 2. - С. 42-48. - Bibliogr. at the end of the art.

Рубрики: Декаметоксин--тер прим--фарм

   Цианокобаламин--тер прим

MeSH-головна:
ЦИТОСТАТИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА -- CYTOSTATIC AGENTS (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
МУКОЗИТ -- MUCOSITIS (патофизиология, терапия, этиология)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ И МИКРОСКОПИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ -- MORPHOLOGICAL AND MICROSCOPIC FINDINGS
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE
Анотація: Oral mucositis (OM) is a common complication against the background of modern leukemia therapy, which significantly impairs patients’ quality of life. The purpose of the study was to evaluate the effectiveness of the use of local Cyanocobalamin and Decamethoxine therapy for the prevention and treatment of OM. The study was conducted on the basis of the hematology department of Vinnytsia Regional Clinical Hospital n.a. M.I. Pirogov in 2013-2019 (58 patients were studied with standard combination chemotherapy with Cytarabine, Methotrexate and anthracycline antibiotics). In addition to the standard clinical and laboratory study, dental examination was performed before treatment, at 7 and 14 days of treatment with determination of the degree of mucositis according to the NCI-CTC criteria and determination of quality of life indicators. At the same time, a sample incisional biopsy of the oral mucosa was performed with photo-fixation of histopreparations. In a group of 28 patients, 7 days orally administered a combination of Septefril (Decamethoxine) 0.2 mg 4-6 times daily, and Cyanocobalamin 500 mg 3 times daily. Statistical processing of the obtained results was carried out in the license package “STATISTICA 6.1” using non-parametric methods of evaluation of the obtained results. Prior to the onset of cytostatic therapy, no signs of inflammatory lesions were reported. However, patients with pre-established signs of caries, periodontal disease and lack of teeth subsequently experienced OM, even with the use of Cyanocobalamin and Septefril. Thus, after 7 days in 8 patients on the background of medication correction I-II degree of OM according to NCI-CTC was recorded, and only in 2 – III degree, unlike the group without correction. In the group where this combination of drugs was used, OM was recorded after 7 days in 12 patients, in contrast to the indices where the correction was not performed and the development of OM had a more pronounced course and was present in all patients. According to the morphological study, several degrees of OM were observed in patients. Initially, catarrhal stomatitis with pronounced plethora and swelling of the mucous membrane was detected. During the transition to the second stage of mucositis, the aphthous stomatitis was morphologically observed, as well as dead epithelial cells and the cells undergoing parakeratotic transformation. After the application of the proposed therapy, erosion remained after the film rejection, which recovered without scarring. Thus, cytostatic therapy in patients with leukemia always causes manifestations of OM, which are more pronounced in patients with concomitant risk factors. The use of a combination of Cyanocobalamin and Septefril significantly reduces the manifestation of OM and improves the quality of life of patients against cytostatic therapy
Оральний мукозит (ОМ) є частим ускладненням на фоні сучасної терапії лейкемій, що суттєво погіршує якість життя пацієнтів. Мета дослідження – оцінити ефективність використання місцевої терапії ціанкобаламіном та декаметоксином з метою профілактики та лікування OM. Дослідження було проведене на базі гематологічного відділення Вінницької обласної клінічної лікарні ім. М.І. Пирогова в 2013 – 2019 роках (вивчені 58 пацієнтів зі стандартною комбінованою хіміотерапією цитарабіном, метотрексатом та антрацикліновими антибіотиками). Крім стандартного клініко-лабораторного дослідження проводили стоматологічне обстеження до лікування, на 7 та 14 добу лікування із визначенням ступеня мукозиту за критеріями NCI-CTC та показників якості життя. Одночасно провели вибіркову інцізійну біопсію слизової оболонки ротової порожнини з фотофіксацією гістопрепаратів. У групі із 28 пацієнтів 7 діб перорально призначали комбінацію септефрилу (декаметоксину) 0,2 мг 4-6 разів на добу та ціанокобаламіну 500 мг 3 рази на добу. Статистичну обробку отриманих результатів провели в ліцензійному пакеті “STATISTICA 6.1” із застосуванням непараметричних методів оцінки отриманих результатів. До початку цитостатичної терапії ознак запального ураження слизової оболонки порожнини рота виявлено не було. Однак, у пацієнтів з попередньо встановленими ознаками карієсу, пародонтозу та відсутністю зубів у подальшому виник ОМ, навіть при використанні ціанокобаламіну та септефрилу. Так, у 8 пацієнтів через 7 діб на фоні медикаментозної корекції була зафіксована І-ІІ ступінь ОМ за NCI-CTC, і лише у 2 – ІІІ ступінь, на відміну від групи без корекції. В групі, де була використана дана комбінація препаратів, ОМ зафіксовано через 7 діб у 12 пацієнтів, на відміну від показників групи, де корекцію не проводили і розвиток ОМ мав більш виразний перебіг і був наявний у всіх пацієнтів. За даними морфологічного дослідження у пацієнтів спостерігали декілька ступенів ОМ. На початковій стадії виявлений катаральний стоматит із вираженим повнокрів’ям та набряком слизової оболонки. При переході в другу стадію мукозиту морфологічно спостерігали афтозний стоматит, а також відмерлі клітини епітелію та клітини, що підлягали паракератотичній трансформації. Після застосування запропонованої терапії та відторгнення плівки залишалася ерозія, яка відновлювалась без рубцювання. Таким чином, цитостатична терапія у хворих на лейкемію завжди викликає прояви ОМ, котрі більш виразно проявляються у пацієнтів зі супутніми факторами ризику. Застосування комбінації ціанокобаламіну та септефрилу суттєво зменшує прояви ОМ та покращує якість життя пацієнтів на фоні проведення цитостатичної терапії
Дод.точки доступу:
Lysenko, D. A.
Lukianovych, O. I.
Sergyeyev, S. V.
Bobrowska, O. A.
Gurova, O. O.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Fik, V. B.
Ultrastructural condition of rats periodontal tissue in opioid influence during two weeks and after its four-week withdrawal on correction [] = Ультраструктурний стан тканин пародонту щурів при опіоїдному впливі упродовж двох тижнів та після його чотиритижневої відміни за умов корекції / V. B. Fik, Ye. V. Paltov, Yu. Ya. Kryvko // Вісник морфології. - 2019. - Т. 25, № 2. - С. 49-55. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
РОТОВОЙ ПОЛОСТИ СЛИЗИСТАЯ ОБОЛОЧКА -- MOUTH MUCOSA (патофизиология, повреждения, ультраструктура)
АНАЛГЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА ОПИОИДНЫЕ -- ANALGESICS, OPIOID (анализ, терапевтическое применение)
ЦЕФТРИАКСОН -- CEFTRIAXONE (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
ПЕНТОКСИФИЛЛИН -- PENTOXIFYLLINE (анализ, терапевтическое применение, фармакокинетика)
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Анотація: Given that the dental status of drug addicts is burdened with numerous diseases of the tissues and organs of the oral cavity, the issues of developing an optimal scheme of therapeutic tactics for the purpose of restoring their trophic and balance of the oral microflora against opioid background remain relevant in modern periodontology. The aim of the study was to investigate the ultrastructure of periodontal tissues with experimental two-week opioid action and after its abolition for four weeks under conditions of complex medical corrective action. The study material was white male rats (22) of reproductive age (4.5-6 months), Wistar line, with an average body weight of 200 g. The animals were injected with nalbuphine for two weeks, the dose was 0.212 mg/kg and its subsequent withdrawal for four weeks. In order to correct pathological changes arising from the action of opioids in periodontal tissues, pentoxifylline and the antibiotic ceftriaxone were used. Pentoxifylline was administered intramuscularly daily for four weeks after opioid withdrawal (3-6 weeks) at a dose of 2.857 mg/kg. Ceftriaxone was administered once for 11 days at the end of the experiment (5-6 weeks) at a dose equivalent to rat (2.857 mg/kg). Periodontal tissue sampling was performed in the area of the papilla, followed by ultrastructural examination. Submicroscopically found that the structural components of the periodontium have minor changes, their organization is close to normal. The ultrastructure of all sections of the epithelial lining of the mucosa is characterized by a layered arrangement of cells. In epitheliocytes, part of the nuclei has invaginations of the nuclear membrane, indicating their functional activity, clear outlines of compact nucleolus and plasmalemma. In the cytoplasm, most organelles are virtually unchanged, in the mitochondria there are cristae, clearly identified tonofilaments, desmosomal contacts and the basement membrane. Plasmalemma contours are clear, the intercellular contacts are preserved, and the individual intercellular regions appear thickened. The periodontium is represented by well-ordered collagen fiber bundles, the cellular components are unchanged. The detected submicroscopic structure of fibroblasts indicates their synthetic activity aimed at updating the intercellular substance of connective tissue. Electron microscopic studies of the hemocapillaries of the mucous membrane of the gums of animals of this group showed that in their wide lumens there are formed blood elements, mainly erythrocytes. The nuclei of the endothelial cells have an ellipsoidal shape, small invasions of nuclear membrane, clear nuclear membranes, organelles are few. Perivascular spaces without signs of edema. Venules are unaltered, have wide lumens, cytoplasmic portions of endothelial cells are not wide, their nuclear parts protrude into the lumen, the basement membrane is thickened in places. Thus, sub-microscopically established that when canceling opioid analgesic and drug correction at the end of the two-week action of opioid there are signs of positive dynamics in the structural components of periodontium, which is explained by the pathogenic reasonableness of pentoxifylline when disturbed by the opioid analgesia and by medication of the opioid analgesia and medication. effect on the ultrastructural and functional organization of periodontal tissues
Враховуючи, що стоматологічний статус наркозалежних осіб обтяжений численними захворюваннями тканин і органів порожнини рота, у сучасній пародонтології залишаються актуальними питання розробки оптимальної схеми лікувальної тактики з метою відновлення їх трофіки та балансу мікрофлори ротової порожнини на фоні опіоїдного впливу. Метою роботи було дослідити ультраструктуру тканин пародонту при експериментальній двотижневій дії опіоїду та після його відміни упродовж чотирьох тижнів за умов комплексного медикаментозного коригуючого впливу. Матеріалом дослідження слугували білі щури-самці (22) репродуктивного віку (4,5-6 місяців), лінії Wistar, середньою вагою тіла 200 г. Тваринам проводили ін’єкції препарату налбуфін у дозі 0,212 мг/кг впродовж двох тижнів з подальшою його відміною протягом чотирьох тижнів. З метою корекції патологічних змін, що виникають при дії опіоїду в тканинах пародонту, застосовано лікарські засоби пентоксифілін та антибіотик цефтріаксон. Пентоксифілін вводили щоденно внутрішньом’язово протягом чотирьох тижнів після відміни опіоїду (3 – 6 тиждень) у дозі 2,857 мг/кг. Цефтріаксон вводили одноразово, внутрішньом’язово упродовж 11 діб наприкінці експерименту (5 – 6 тижні) в дозі, еквівалентній для щура (2,857 мг/кг). Забір тканин пародонту здійснювали в ділянці ясенного сосочка з подальшим проведенням електронно-мікроскопічного дослідження. Субмікроскопічно встановлено, що структурні компоненти пародонту мають незначні зміни, їх організація наближена до норми. Для ультраструктури всіх ділянок епітеліальної пластинки слизової оболонки ясен характерно пошарове розташування клітин. В епітеліоцитах частина ядер мають інвагінації каріолеми, що свідчить про їх функціональну активність. Чіткі контури компактних ядерець і плазмолем. У цитоплазмі більшість органел практично не змінена, у мітохондріях наявні кристи, чітко визначаються тонофіламенти, десмосомальні контакти та базальна мембрана. Контури плазмолем чіткі, міжклітинні контакти збережені, окремі міжклітинні ділянки виглядають потовщеними. Періодонт представлений добре упорядкованими пучками колагенових волокон, клітинні компоненти незмінені. Виявлена субмікроскопічна будова фібробластів свідчить про їх синтетичну активність, направлену на оновлення міжклітинної речовини сполучної тканини. Електронно-мікроскопічні дослідження гемокапілярів слизової оболонки ясен тварин даної групи показали, що у нешироких їх просвітах наявні формені елементи крові, переважно еритроцити. Ядра ендотеліоцитів мали еліпсоподібну форму, невеликі інвагінації каріолеми, чіткі ядерні мембрани, органел було небагато. Периваскулярні простори без ознак набряку. Венули малозмінені, мають широкі просвіти, цитоплазматичні ділянки ендотеліоцитів неширокі, їх ядерні частини випинають у просвіт, базальна мембрана місцями потовщена. Таким чином, субмікроскопічно встановлено, що при відміні опіоїду та застосуванні медикаментозної корекції через 2 тижні опіоїдного впливу, наявні ознаки позитивної динаміки в структурних компонентах пародонту, що пояснюється патогенетичною обгрунтованістю призначення пентоксифіліну при розладах мікроциркуляції, його протизапальною і антиоксидантною дією та у поєднанні з антибактеріальним засобом цефтріаксон забезпечують лікувальну дію на ультраструктурну та функціональну організацію тканин пародонту
Дод.точки доступу:
Paltov, Ye. V.
Kryvko, Yu. Ya.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Reactive and destructive changes of Peyer’s patches in rats with experimental burn disease under infusion of detoxification solutions [] = Реактивні та деструктивні зміни бляшок Пейєра у щурів з експериментальною опіковою хворобою за умов інфузії дезінтоксикаційних розчинів / V. G. Cherkasov [та ін.] // Вісник морфології. - 2019. - Т. 25, № 2. - С. 56-63. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
ОЖОГИ ХИМИЧЕСКИЕ -- BURNS, CHEMICAL (иммунология, патофизиология, этиология)
ПЕЙЕРОВЫ БЛЯШКИ -- PEYER'S PATCHES (патофизиология, ультраструктура, цитология)
ДЕТОКСИКАЦИЯ СОРБЦИОННАЯ -- SORPTION DETOXIFICATION (методы, статистика)
ЭНДОПЛАЗМАТИЧЕСКИЙ РЕТИКУЛУМ-АССОЦИИРОВАННАЯ ДЕГРАДАЦИЯ -- ENDOPLASMIC RETICULUM-ASSOCIATED DEGRADATION (иммунология)
НАТРИЯ ХЛОРИД -- SODIUM CHLORIDE (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Анотація: The pathogenesis of burn immune dysfunction and burn enteropathy needs further clarification given that the cellular lesions of lymphoid tissue associated with mucous membranes are the least studied. The purpose of the study was to establish reactive and destructive changes in Peyer’s patches of rats after burn injury of the skin with the use of intravenous infusion of isotonic sodium chloride solution and combined colloid-hyperosmolar solutions. White male rats weighing 160-200 g at 6 months of age were divided into 4 groups (18 animals in each group): I, II, III – rats with burn skin injury (grade II-III burn with an area of 23% of body surface area and the development of moderate-severity shock state) which was administered a separate intravenous infusion once a day for the first 7 days of the experiment with isotonic sodium chloride, lactoprotein with sorbitol and HAES-LX-5%, in each case at a dose of 10 ml/kg; IV – intact animals. The material was collected from rats under deep thiopental intraperitoneal anesthesia after 1, 3, 7, 14, 21 and 30 days after burn injury. Biopsies from Peyer’s patches for histological and electron microscopic examination were processed using conventional methods. Investigation of histological preparations stained with hematoxylin-eosin was performed on an Olympus BX51 microscope. Ultrathin sections were contrasted on copper support meshes with uranyl acetate and lead citrate according to Reynolds and studied using a PEM-125K electron microscope. Electron and light microscopy data indicate that intravenous infusion of colloidal-hyperosmolar solutions (lactoprotein with sorbitol and HAES-LX-5%) promotes suppression of inflammatory response, inhibits necrosis, and optimizes lymphoid apoptosis at Peyer’s patches of rats with experimental burn disease caused by burn injury to the skin of 21-23% of the body surface. Apoptotic lymphocytes and their apoptotic bodies are effectively phagocytosed by macrophages and are digestible in heterophagolysosomes. The apoptotic altered dendritic cells in Peyer’s patches are characterized by osmiophilic cytoplasm and a nucleus with high electron density amorphous nucleoplasm. In the cytoplasm are located mitochondria with enlightened matrix and destroyed cristae, irregularly expanded tubules of variable configuration of a granular endoplasmic reticulum with electronically transparent content and numerous derivatives of their vacuole transformation, which are sharply darkened. The fusion of vacuoles leads to the formation of large electron-luminous cavities filled with various residues of compacted degraded cellular structures. Vacualization promotes site segmentation of condensed cytoplasm of apoptotic dendritic cells and formation of apoptotic blebs, which are subject to entrapment and subsequent sequential degradation with the participation of neighboring macrophages. The structural changes of the organelles of the protein-synthesizing apparatus found in Peyer’s plaque cells in rats with experimental burn disease can be regarded as a manifestation caused by functional overload of the granular endoplasmic reticulum (ER-stress). The consequence of optimal development of ER-stress and subsequent unfolded protein response is the apoptotic degradation of the corresponding cell, the course of which is modified by the use of colloid-hyperosmolar solutions
Патогенез опікової імунної дисфункції та опікової ентеропатії потребує подальшого уточнення з огляду на те, що клітинні пошкодження лімфоїдної тканини, асоційованої зі слизовими оболонками, є найменш вивченими. Мета дослідження – встановити можливі реактивні та деструктивні зміни в бляшках Пейєра щурів після опікової травми шкіри за умов застосування внутрішньовенної інфузії ізотонічного розчину хлориду натрію та комбінованих колоїдно-гіперосмолярних розчинів. Білі щурі-самці масою 160-200 г віком 6 місяців були розділені на 4 групи (по 18 тварин у кожній групі): I, II, III ‒ щури з опіковою травмою шкіри (опік IІ-III ступеня площею 23% поверхні тіла та розвитком шокового стану середнього ступеня важкості), котрим проводили окрему внутрішньовенну інфузію 1 раз на добу протягом перших 7 діб експерименту ізотонічного розчину натрію хлориду, лактопротеїну із сорбітолом та HAES-LX-5%, у кожному випадку у дозі 10 мл/кг; IV – інтактні тварини. Забір матеріалу від щурів проводили за умов глибокого тіопенталового внутрішньоочеревинного наркозу через 1, 3, 7, 14, 21 та через 30 діб після нанесення опікової травми шкіри. Біоптати із бляшок Пейєра для гістологічного та електронно-мікроскопічного дослідження обробляли за допомогою загальноприйнятих методів. Дослідження гістологічних препаратів, забарвлених гематоксиліном та еозином, виконували на мікроскопі Olympus BX51. Ультратонкі зрізи контрастували на мідних опорних сіточках уранілацетатом і цитратом свинцю за Рейнольдсом та вивчали на електронному мікроскопі ПЕМ-125К. Одержані методами електронної та світлової мікроскопії дані свідчили, що внутрішньовенна інфузія колоїдно-гіперосмолярних розчинів (лактопротеїну із сорбітолом та HAES-LX-5%) сприяє пригніченню запальної реакції, гальмує некроз та оптимізує апоптоз лімфоцитів та дендритних клітин в бляшках Пейєра щурів з експериментальною опіковою хворобою, викликаною опіковою травмою шкіри площею 21-23% поверхні тіла. Апоптозні лімфоцити та їхні апоптозні тільця ефективно фагоцитуються макрофагами та підлягають перетравленню в гетерофаголізосомах. Для апоптозно змінених дендритних клітин в бляшках Пейєра характерною є осміофільна цитоплазма і ядро з аморфною нуклеоплазмою високої електронної щільності. В цитоплазмі локалізовані мітохондрії з просвітленим матриксом і зруйнованими кристами, нерівномірно розширені канальці варіабельної за конфігурацією гранулярної ендоплазматичної сітки з електронно прозорим вмістом та численні похідні їхньої вакуольної трансформації, які різко виділяються у вигляді світлих плям на темному фоні цитоплазми. Злиття вакуолей призводить до формування великих електронно світлих порожнин, заповненими різноманітними залишками ущільнених деградованих клітинних структур. Вакуолізація сприяє ділянковій сегментації конденсованої цитоплазми апоптозних дендритних клітин і утворенню апоптозних блебів (apoptotic blebs), які підлягають захопленню і наступній послідовній деградації за участі сусідніх макрофагів. Виявлені структурні зміни органел білок-синтезуючого апарату в клітинах бляшок Пейєра у щурів з експериментальною опіковою хворобою, можуть бути розцінені як прояв, викликаний функціональним перенавантаженням гранулярної ендоплазматичної сітки, стресу ендоплазматичного ретикулуму (ER-стресу). Наслідком оптимального розвитку ER-стресу і подальшої відповіді на незгорнуті білки (unfolded protein response) є апоптозна деградація відповідної клітини, перебіг котрої модифікується за умов використання застосованих колоїдно-гіперосмолярних розчинів
Дод.точки доступу:
Cherkasov, V. G.
Matkivska, R. M.
Cherkasov, E. V.
Kaminskyi, R. F.
Yaremenko, L. M.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Proniaiev, D. V.
Characteristics of the uterine tubes in the fetal period: topographic and morphometric parallels [] = Характеристика маткових труб у плодовому періоді: топографічні та морфометричні паралелі / D. V. Proniaiev, R. Ye. Bulyk // Вісник морфології. - 2019. - Т. 25, № 2. - С. 64-71. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
МАТОЧНЫЕ ТРУБЫ -- FALLOPIAN TUBES (анатомия и гистология, ультраструктура)
ПЛОД -- FETUS (анатомия и гистология)
ЧЕЛОВЕК -- HUMANS (анатомия и гистология)
ТОПОГРАФИЯ МУАРОВАЯ -- MOIRE TOPOGRAPHY (статистика)
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
ТАБЛИЦЫ -- TABLES
Анотація: Topicality of the study is stipulated by the importance of objective data for medicine concerning formation of the structure and topographic-anatomical interrelations of the uterine tubes with adjacent organs and structures during the prenatal period of human ontogenesis. Objective: to find and compare tendencies of changes of the uterine tube morphologic parameters in the two groups of fetuses remote in time, and determine age peculiarities of their topography during perinatal period of development. The experimental material (specimens of fetuses) was divided into two groups: І group – 35 specimens of fetuses deceased during 2017-2019; ІІ group – 105 specimens of fetuses taken from the Museum of the Departments of Anatomy, Clinical Anatomy and Operative Surgery at Higher State Educational Establishment of Ukraine “Bukovinian State Medical University”, collected during 1970-1990. Every group was subdivided into 7 subgroups according to 10 months of the fetal period of development (from the 4th to the 10th months). The results obtained were statistically processed in the licensed statistical package “Statistica 6.0” using nonparametric methods to evaluate the results. Regular changes in the topography of the right and left uterine tubes, changes in their shape and histological structure are observed. Both uterine tubes were found to occupy an ascending position in thirty cases out of sixty examined specimens of early fetuses (4-6 months of age). In twenty cases one uterine tube was found to be in an ascending position, and in ten cases both uterine tubes were placed practically horizontally. The study of uterine tube morphogenesis in 7-month fetuses found that the structure and topography of the uterine tubes in different age periods differ. In two 7-month fetuses the uterine tubes were found to be in an ascending position, in eight cases one uterine tube (the left one – in six cases out of eight) was in a horizontal position, and in ten cases two uterine tubes were directed practically horizontally. During the 8th month of the antenatal development one uterine tube was found to be in an ascending position out of eight cases; in ten cases both uterine tubes were in the position close to a horizontal one; and in two cases the left uterine tube was in a descending position. In 9-month fetuses both uterine tubes were found to be in a horizontal position in twelve cases, in eight cases one of the uterine tubes was in the position close to a descending one. In fourteen fetuses 10 months of development one uterine tube was in a descending position, and only in six cases both uterine tubes were located horizontally. The length of the uterine tubes of 4-7-month fetuses deceased during 2017-2019 was not found to differ reliably. Similar regularity was found in the group of fetuses aged from 9 to 10 months. The length of the uterine tubes of the archival specimens increases reliably every two months. In this group of fetuses the parameters of the uterine tube length aged from 9 to 10 months were found to differ reliably contrary to the length of the uterine tubes in the group of modern specimens of a similar age. Comparison of dynamics in changes of the uterine tube length in the two groups of fetuses remote in time showed that within the frame of one group differences in the morphometric parameters between the right and left uterine tubes are not considerable. Therefore, the study of peculiarities in the structure of the uterine tubes at every stage of the perinatal period found certain peculiarities and regularities of their development
Актуальність даного дослідження зумовлена важливістю для медицини об’єктивних даних про становлення будови і топографоанатомічних взаємовідношень маткових труб зі суміжними органами та структурами в пренатальному періоді онтогенезу людини. Мета роботи – встановити та порівняти тенденції змін морфологічних параметрів маткових труб двох віддалених у часі груп плодів та зʼясувати вікові особливості їх топографії у перинатальному періоді розвитку. Дослідний матеріал (препарати плодів) було розподілено на дві групи: І група – 35 препаратів плодів, котрі померли впродовж 2017-2019 рр; ІІ група – 105 препаратів плодів із музею кафедри анатомії, клінічної анатомії та оперативної хірургії Вищого державного навчального закладу України “Буковинський державний медичний університет”, що були зібрані впродовж 1970-1990 рр. Кожну із груп було розподілено на 7 підгруп відповідно 10-ти місяцям плодового періоду розвитку (з 4-го по 10-й). Статистичний аналіз отриманих результатів проведений у ліцензійному статистичному пакеті “Statistica 6.0” з використанням непараметричних методів оцінки результатів. Встановлені закономірні зміни топографії правої та лівої маткових труб, зміна їх форми та гістологічної будови. Виявлено, що із 60 досліджених препаратів ранніх плодів (віком 4-6 місяців) у 30 випадках обидві маткові труби займали висхідне положення, у 20 випадках одна маткова труба займала висхідне положення і в 10 випадках дві маткові труби розташовувались майже горизонтально. При дослідженні морфогенезу маткових труб плодів 7 місяців внутрішньоутробного розвитку виявлено, що будова і топографія маткових труб у різні вікові періоди має свої відмінності. У двох плодів віком 7 місяців дві маткові труби займали висхідне положення, у 8 випадках одна з маткових труб (ліва – у 6 випадках із 8) займала горизонтальне положення і в 10 випадках дві маткові труби спрямовувалися майже горизонтально. На восьмому місяці внутрішньоутробного розвитку у 8 випадках, одна з маткових труб займала висхідне положення, у 10 випадках обидві маткові труби займали положення, наближене до горизонтального, і в 2 випадках ліва маткова труба займала низхідне положення. У плодів 9 місяців у 12 випадках обидві маткові труби займали горизонтальне положення, а у 8 випадках – одна з маткових труб займала положення, наближене до низхідного. У 14 плодів віком 10 місяців одна маткова труба займала низхідне положення і лише в 6 випадках обидві маткові труби розташовувались горизонтально. Встановлено, що довжина маткових труб плодів віком 4-7 місяців, що померли впродовж 2017-2019 рр., достовірно не відрізнялась. Аналогічну закономірність встановлено для груп плодів віком 9 та 10 місяців. Довжина маткових труб архівних препаратів кожні 2 місяці достовірно збільшується. В даній групі також достовірно відрізняються параметри довжини маткових труб плодів віком 9 та 10 місяців на відміну від довжини маткових труб плодів групи сучасних препаратів аналогічного віку. Порівняння динаміки зміни довжини маткових труб двох розведених у часі груп плодів показало, що в межах однієї групи відмінності в морфометричних параметрах між правою та лівою матковою трубою є незначними. Таким чином, при дослідженні особливостей будови маткових труб на кожному з етапів перинатального періоду виявлені певні особливості та закономірності їх розвитку
Дод.точки доступу:
Bulyk, R. Ye.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Sydorenko, M. I.
Structural organization of the ileum of laboratory animals in normal and in a comparative view aspect [] = Структурна організація клубової кишки лабораторних тварин в нормі та у порівняльно-видовому аспекті / M. I. Sydorenko // Вісник морфології. - 2019. - Т. 25, № 2. - С. 72-77. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL
ПОДВЗДОШНАЯ КИШКА -- ILEUM (анатомия и гистология, ультраструктура, цитология)
КЛЕТОЧНЫЕ СТРУКТУРЫ -- CELLULAR STRUCTURES (ультраструктура, цитология)
КРОЛИКИ -- RABBITS
ЧЕЛОВЕК -- HUMANS
СРАВНИТЕЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- COMPARATIVE STUDY
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Анотація: In recent decades, diseases of the digestive system that require immediate, both therapeutic and surgical treatment, have become widespread, and it is therefore a natural task to find new and optimize existing technologies and methods for correcting the above-mentioned nosologies. Preclinical studies of such developments are conducted exclusively on laboratory animals and knowledge of the morphological features of their structure for further comparison with the morphology of similar human organs is an urgent task of modern medical and biological science. The purpose of the study was to study the structural organization of the ileum of rabbits in comparative species and to obtain control data on its morphological features. Adequate research methods were used in the work according to the set goal, namely: histological, histochemical, electron microscopic, morphometric and statistical and biopsies of the ileum of 10 rabbits were studied. The correctness of the distribution of traits by each of the variations obtained, the average values for each trait studied, standard errors and standard deviations were evaluated. The significance of the difference of values between independent micrometric values in the normal distribution of features was determined by Student’s criterion. The paper describes the main structural components of the ileum of rabbits and compared with similar structures of the human ileum. The ileum of rabbits, as in humans, has been determined to have four membranes: mucous, submucosal, muscular and serous. The mucous membrane is constructed from the epithelial layer, which is located on the basement membrane and the muscular plate and contains cellular elements (exocrinocytes, enterocytes of various kinds, elements of the diffuse endocrine system associated with the mucous membrane, intraepithelial lymphocytes), blood and lymphatic vessels and nerve endings. The submucosa is composed of loose fibrous connective tissue, which contains collagen and reticular fibers, elements of diffuse lymphoid tissue, blood vessels, and nerve endings. The muscular and serous membranes are constructed in the same way as in the human ileum. Thus, after the study, it was determined that the morphological organization of the ileum of rabbits at the optical and electron microscopic levels has general patterns of structure similar to those in the ileum of the person
В останні десятиріччя широкого розповсюдження набули захворювання травної системи, які потребують негайного, як терапевтичного, так і хірургічного лікування і тому постає закономірне завдання оптимізації існуючих технологій та пошуку нових способів корекції вищезгаданих нозологій. Доклінічні дослідження таких розробок проводять виключно на лабораторних тваринах і знання морфологічних особливостей їх будови для подальшого порівняння з морфологією аналогічних органів людини є актуальним завданням сучасної медико-біологічної науки. Метою роботи було вивчення структурної організації клубової кишки кролів у порівняльно-видовому аспекті та для отримання контрольних даних щодо її морфологічних особливостей. В роботі використані адекватні методи досліджень відповідно до поставленої мети, а саме: гістологічний, гістохімічний, електронно-мікроскопічний, морфометричний і статистичний та були вивчені біоптати клубової кишки 10 кролів. Оцінили правильність розподілу ознак за кожним із отриманих варіаційних рядів, середні значення за кожною вивченою ознакою, стандартні помилки та стандартні відхилення. Достовірність різниці значень між незалежними мікрометричними величинами при нормальному розподілі ознак визначали за критерієм Ст’юдента. В роботі охарактеризовані основні структурні компоненти клубової кишки кролів і порівняні з аналогічними структурами клубової кишки людини. Визначено, що клубова кишка кролів, як і у людини складається з чотирьох оболонок: слизової, підслизової, м’язової і серозної. Слизова оболонка побудована з епітеліального пласту, який розташовується на базальній мембрані і м’язовій пластинці і містить у своєму складі клітинні елементи (екзокриноцити, ентероцити різних видів, елементи дифузної ендокринної системи, асоційованої зі слизовою оболонкою, інтраепітеліальні лімфоцити), кровоносні і лімфатичні судини та нервові закінчення. Підслизова оболонка складається з пухкої волокнистої сполучної тканини, котра у своєму складі містить колагенові і ретикулярні волокна, елементи дифузної лімфоїдної тканини, кровоносні судини і нервові закінчення. М’язова і серозна оболонки побудовані аналогічно клубовій кишці людини. Таким чином, після проведеного дослідження визначено, що морфологічна організація клубової кишки кролів на світлооптичному та електронно-мікроскопічному рівнях має загальні закономірності будови аналогічні клубовій кишці людини
Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Modeling of viral-bacterial infections against antibiotic-induced intestinal dysbiosis [] = Моделювання вірусно-бактеріальних інфекцій на тлі антибіотикоіндукованого дисбіозу кишківника / V. V. Bobyr [та ін.] // Вісник морфології. - 2019. - Т. 25, № 2. - С. 78-84. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
КИШЕЧНЫЕ БОЛЕЗНИ -- INTESTINAL DISEASES (вирусология, микробиология, патофизиология)
ДИСБАКТЕРИОЗ -- DYSBIOSIS (вирусология, микробиология, патофизиология, этиология)
КРОЛИКИ -- RABBITS
ВНУТРЕННИЕ ОРГАНЫ -- VISCERA (повреждения)
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
МИКРОБИОЛОГИЧЕСКИЕ ПРОЦЕССЫ -- MICROBIOLOGICAL PROCESSES
Анотація: The study of the role of viral-bacterial associations in the etiology of acute intestinal infections is considered new to medical microbiology. The purpose of the study was to determine the effect of viral-bacterial associations on the manifestation of virulence of pathogens and the degree of development of structural-morphological disorders of the internal organs in animals with antibiotic-induced dysbiosis. In a study of 210 white laboratory mice, BALB/c lines formed dysbiosis using antibacterial agents (ampicillin, gentamicin, metronidazole) followed by simulation of the experimental infection. To simulate salmonella infection, mice were infected with a clinical strain of Salmonella typhimurium intraperitoneally. Similarly, the animals were infected with Coxsackie B3 test culture virus (dose 106 TCD50). The sensitivity of mice to Coxsackie B and salmonella viruses was examined for mortality and disease characteristics. The animals were removed from the experiment 24 h after infection, electronically microscopically studied structural and morphological changes of the internal organs were performed. There was no statistically significant difference in morbidity (23.33-26.66 %) and mortality (16.66-20.0 %) of mice infected with Coxsackie virus with dysbiotic disorders and preserved microflora. Dysbiotic conditions have been shown to lead to associated viral-bacterial infections in animals and, accordingly, an increase in the incidence of disease and death in experimental animals. Against the background of disturbance of the composition of the normal intestine microbiota in viral bacterial infections, pronounced degenerative changes in the internal organs of animals were established, with signs of generalization. Electrogram data showed the appearance of activation of immunocompetent cells of the body in viral-bacterial infection in animals with impaired intestine microbiocenosis
Вивчення ролі вірусно-бактеріальних асоціацій в етіології гострих кишкових інфекцій вважають новим для медичної мікробіології. Метою дослідження було визначення впливу вірусно-бактеріальних асоціацій на прояв вірулентності збудників та ступінь розвитку структурно-морфологічних порушень внутрішніх органів у тварин з антибіотикоіндукованим дисбіозом. У дослідженні на 210 білих лабораторних мишах лінії BALB/c формували дисбіоз з використанням антибактеріальних препаратів (ампіцилін, гентаміцин, метронідазол) з подальшим (через 48 год) моделюванням експериментальної інфекції. Для моделювання інфекції сальмонельозу мишей інфікували клінічним штамом Salmonella typhimurium внутрішньоочеревинно. Аналогічно виконували інфікування тварин тест-культурою віруса Коксакі В3 (доза 106 ТЦД50). Вивчали чутливість мишей до вірусів Коксакі В та сальмонел за показниками смертності та наявністю ознак захворювання. Виводили тварин із досліду через 24 год після інфікування, електронно-мікроскопічно вивчали структурно-морфологічні зміни внутрішніх органів. Встановлено відсутність статистично значущої різниці захворюваності (23,33-26,66 %) та смертності (16,66-20,0 %) мишей, інфікованих вірусом Коксакі, з дисбіотичними розладами та зі збереженою мікрофлорою. Доведено, що дисбіотичні стани призводили до асоційованих вірусно-бактеріальних інфекцій у тварин, та, відповідно, зростання частоти проявів хвороби та загибелі експериментальних тварин. На фоні порушення складу нормальної мікрофлори кишківника при вірусно-бактеріальних інфекціях встановили виражені дегенеративні зміни у внутрішніх органах тварин з ознаками генералізації. Дані електронограм засвідчили появу ознак активації імунокомпетентних клітин в організмі при вірусно-бактеріальній інфекції у тварин з порушеним мікробіоценозом кишківника
Дод.точки доступу:
Bobyr, V. V.
Stechenko, L. О.
Shyrobokov, V. P.
Cryvosheyeva, О. І.
Nazarchuk, O. A.
Ponyatovskyi, V. А.
Chuhrai, S. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)