Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=ВУ8/2019/25/4<.>

Загальна кількість знайдених документів : 10
Показані документи з 1 по 10

Evaluation of protective effect of Thiocetam drug by morphological changes in the heart and vessels after administration of lead nanoparticles of various sizes (experimental study) [] = Оцінка протекторної дії препарату “Тіоцетам” за морфологічними змінами в серці та судинах при введенні наночастинок свинцю різних розмірів (експериментальне дослідження) / I. V. Gubar [та ін.] // Вісник морфології. - 2019. - Т. 25, № 4. - P5-10. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
НАНОЧАСТИЦЫ МЕТАЛЛОВ -- METAL NANOPARTICLES (анализ, вредные воздействия, токсичность)
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
НАНОТЕХНОЛОГИЯ -- NANOTECHNOLOGY (тенденции)
СВИНЕЦ -- LEAD (вредные воздействия)
СЕРДЦЕ -- HEART (действие лекарственных препаратов)
Анотація: Introduction of nanotechnologies to the modern industry gave rise to new challenges. The issue of development and implementation of recommendations regarding the prevention of potential negative impact of lead nanoparticles on population health is of particular importance. The locally manufactured drug Thiocetam which possesses nootropic, antiischemic, antioxidative and membrane stabilizing properties has drawn our attention. The research aimed at studying the protective effect of Thiocetam in Wistar rats with simulated subchronic toxic effect of lead compounds of various sizes (by morphological changes in the heart and vessels). The experiments were conducted on Wistar rats (mean body weight of 160-180 g). Colloidal solutions of lead sulphide obtained by chemical synthesis with the use of sodium polyphosphate stabilizer, (PbS) with the mean size of 26-34 nm (1-PbS) and 50-80 nm (2-PbS), and lead nitrate Pb(NO3)2 (3-Pb) in the ionic form were used in simulating the toxic effect, while normal saline solution was administered to the control group. The studied substances were injected (intraperitoneally daily 5 times a week) in a dose of 0.94 mg/kg (in lead equivalent). The toxic effects were evaluated after 60 injections (three months) and one month after the discontinuation of exposure with and without Thiocetam. The drug Thiocetam in the dose of 250 mg/kg had been administered to rats intragastrically on an empty stomach daily for one month. Histological slides of the rats’ myocardium and aortal wall were studied and morphometric analysis and statistical processing performed. In the postexposure recovery period (PEP) period a lower degree of interstitial swelling and myocardial blood vessel filling was observed, which was considered to be a regression of damage. After the administration of Thiocetam a pronounced transverse striation of cardiomyocytes, the density of collagen fibers around cardiomyocytes and microvessels were revealed, which indicated the protective effect of pharmacological correction. However, leukocyte infiltration was also found in the myocardial or aortic microvessels in the experimental groups. Aortic morphometric data revealed no differences between the PbS NPs groups and Pb(NO3)2, although the aortic wall morphology was quite preserved. The use of Thiocetam prevented dystrophic changes in the atrial epicardium and the aortic adventitia, which indicate cytoprotective and connective tissue effects. In the postexposure period without pharmacological correction a tendency to spontaneous recovery of morphological changes of the heart and aortic walls under the influence of PbS NPs and lead nitrate was observed. However, morphometric parameters demonstrate the absence of complete recovery be it with or without Thiocetam
Впровадження нанотехнологій в сучасне виробництво призвело до нових викликів. Особливо важливим є питання розробки та впровадження в практику рекомендацій щодо попередження можливого негативного впливу наночасток свинцю на здоров’я населення. Нашу увагу привернув вітчизняний фармакологічний препарат “Тіоцетам”, котрий має ноотропні, протиішемічні, антиоксидантні та мембраностабілізуючі властивості. Метою дослідження було вивчення протекторної дії фармакологічного препарату “Тіоцетам” при моделюванні у щурів лінії Вістар субхронічної інтоксикації сполуками свинцю різного розміру (за морфологічними змінами в серці та судинах). Експерименти проведено на щурах лінії Wistar (середня вага 160-180 г). При моделюванні інтоксикації були використані колоїдні розчини сульфіду свинцю, отримані методом хімічного синтезу з використанням стабілізатора поліфосфату натрію, (PbS) з середнім розміром 26-34 нм (1-PbS) і 50-80 нм (2-PbS), та в іонній формі – нітрат свинцю Pb(NO3)2 (Pb3). Контрольній групі вводили фізіологічний розчин. Досліджувані речовини вводили внутрішньоочеревинно щоденно 5 разів на тиждень у дозі 0,94 мг/кг (у перерахунку на свинець). Токсичні ефекти оцінювали після 60 введень (3 місяці) та через 1 місяць після припинення експозиції. Препарат “Тіоцетам” вводили щурам у постекспозиційному періоді (ПЕП) щоденно натще внутрішньошлунково у дозі 250 мг/кг протягом 1 місяця. Вивчали гістологічні зрізи міокарда щурів та стінки аорти з наступним морфометричним аналізом та статистичною обробкою. У ПЕП періоді відмічено менший ступінь інтерстиційного набряку і кровонаповнення судин міокарда, що оцінено як регрес ушкодження. Після введення “Тіоцетаму” виявлено виражену поперечну посмугованість кардіоміоцитів, щільність колагенових волокон навколо кардіоміоцитів і мікросудин, що вказувало на захисний вплив фармакокорекції. Але у мікросудинах міокарда або аорти в експериментальних групах встановлено інфільтрацію лейкоцитів, також не виявлено різниці за морфометричними даними аорти між групами НЧ PbS і Pb(NO3)2, хоча морфологія стінки аорти була досить збереженою. Застосування “Тіоцетаму” запобігало дистрофічним змінам в епікарді передсердь та адвентиційній оболонці аорти, що свідчить про цитопротекторну дію і вплив щодо сполучної тканини. У постекспозиційному періоді без фармакологічної корекції виявлено тенденцію до спонтанного відновлення морфологічних змін стінок серця та аорти під впливом НЧ PbS і нітрату свинцю. Однак повноцінного відновлення ні при застосуванні “Тіоцетаму”, ні без нього, не відбувається, про що свідчать морфометричні показники
Дод.точки доступу:
Gubar, I. V.
Sokurenko, L. M.
Savosko, S. I.
Apykhtina, O. L.
Yavorovsky, O. P.
Chaikovsky, Yu. B.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Bodnar, P. Ya.
Structural features of the lower limb deep vein remodeling as a morphologic component in the pathogenesis of pulmonary thromboembolism in cancer patients [] = Структурні особливості ремоделювання глибокої вени нижньої кінцівки, як морфологічної ланки патогенезу тромбоемболії легеневої артерії хворих на рак / P. Ya. Bodnar // Вісник морфології. - 2019. - Т. 25, № 4. - P11-16. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
НОВООБРАЗОВАНИЯ -- NEOPLASMS (осложнения, патофизиология, этиология)
БЕДРЕННАЯ ВЕНА -- FEMORAL VEIN (патология)
ВЕНОЗНАЯ ТРОМБОЭМБОЛИЯ -- VENOUS THROMBOEMBOLISM (патофизиология)
ЛЕГОЧНАЯ АРТЕРИЯ -- PULMONARY ARTERY (патология)
МОДЕЛИ БИОЛОГИЧЕСКИЕ -- MODELS, BIOLOGICAL
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Анотація: Oncological patients are at high risk of developing thromboembolic complications, which is a manifestation of a complex set of symptoms – cancer. At the same time, the analysis of the literature shows that the question of the involvement of structural changes of the vascular wall in the pathogenesis of possible primary thrombus formation in cancer patients remains open. The aim of the study – to study the structural features of remodeling of the deep vein of the lower extremity as a morphological link of pathogenesis of pulmonary embolism in cancer patients. Retrospective analysis of 54 protocols of autopsy of deaths from cardiopulmonary shock caused by pulmonary embolism in 2014-2018 was performed. In parallel, all patients were determined the number of free-circulating endothelial cells in the citrate blood by Hladovez J. method, in modification of Sivak V.V. and co-authors (2007). Statistical processing of digital data was performed using the software “Excel” and “STATISTICA” 6.0. In retrospective analysis of autopsy protocols, the highest proportion of pulmonary embolism was report in patients with cancer of the uterus and colon. Morphological changes of the deep vein of the lower extremities in cancer patients were manifested by endothelium desquamation and circular and focal muscular-fibrous hyperplasia of the intima, which caused disturbances of laminar flow of blood; muscular-fibrous atrophy with neovascularization of the middle membrane and sclerosis of vasa vasorum vessels of adventitia. The process of remodeling was also manifest by the inflammatory transformation of the vascular wall, the formation of obstructing and floating blood clots with their subsequent organization, vascularization and recanalization. The cause of intimal thickening, atrophy, and sclerosis with midbrain neovascularization is most likely a hypoxic mechanism of activation of transforming connective tissue growth factors that stimulate collagenogenesis and neoangiogenesis. Desquamation of endothelial cells can also be considered as a significant contributor to thrombus formation. Endothelial cells have a protective function aimed at eliminating damage to the vascular wall by thrombus formation and the development of fibrous intima hyperplasia. In addition, tumor cells are themselves capable of producing excess platelet growth factor, which causes intima proliferation. So, a component of pathomorphogenesis of pulmonary artery thromboembolism in cancer patients is a complex structural reconstruction of the wall of the deep vein of the lower extremity, which causes the development of its thrombosis. Deep vein remodeling in cancer patients is characterized by endothelial cell desquamation, intima and middle-membrane thickening and sclerosis in combination with vasa vasorum fibrous degeneration and perforant vein thrombosis. In response to hemodynamic disorders, compensatory remodeling develops: the combination of leiomyocyte atrophy with their hypertrophy and neovascularization of the middle membrane
Онкологічні хворі належать до групи високого ризику розвитку тромбоемболічних ускладнень, що є проявом складного симптомокомплексу – ракової хвороби. Водночас, аналіз літератури свідчить, що питання участі структурних змін судинної стінки в патогенезі можливого первинного тромбоутворення у хворих на рак залишається відкритим. Мета дослідження – з’ясувати структурні особливості ремоделювання глибокої вени нижньої кінцівки як морфологічної ланки патогенезу тромбоемболії легеневої артерії у хворих на рак. Проведено ретроспективний аналіз за 2014-2018 рр. 54 протоколів розтину померлих від кардіопульмонального шоку, зумовленого тромбоемболією легеневої артерії. Окрім аналізу некропсій проведено морфологічне дослідження біопсій глибокої вени, отриманих з різних топографічних ділянок нижньої кінцівки при 12 операціях з приводу гострого висхідного тромбофлебіту у хворих на рак. Паралельно усім пацієнтам визначали кількість вільноциркулюючих в цитратній крові ендотеліоцитів за методикою Hladovez J., у модифікації Сівак В.В. (2007). Статистичне опрацювання цифрових даних здійснювали за допомогою програмного забезпечення “Excel” та “STATISTICA” 6.0. При ретроспективному аналізі протоколів розтину встановлено, що найбільша частка тромбоемболії легеневої артерії була зареєстрована у хворих на рак матки та ободової кишки. Морфологічні зміни глибокої вени нижніх кінцівок у хворих на рак проявлялися десквамацією ендотелію з циркулярною та вогнищевою м’язово-фіброзною гіперплазією інтими, що викликало порушення ламінарності току крові; м’язово-фіброзною атрофією з неоваскуляризацією середньої оболонки і склерозом судин vasa vasorum адвентиції. Процес ремоделювання проявлявся також запальною трансформацією судинної стінки, утворенням обтуруючих і флотуючих тромбів із подальшою їх організацією, васкуляризацією та реканалізацією. Причиною потовщення інтими, атрофії та склерозу з неоваскуляризацією середньої оболонки, найімовірніше, є гіпоксичний механізм активації трансформуючих факторів росту сполучної тканини, який стимулює колагено- та неоангіогенез. Десквамацію ендотеліоцитів теж можна вважати суттєвим фактором сприяння тромбоутворенню. Саме ендотеліоцитам належить захисна функція, спрямована на усунення пошкодження судинної стінки шляхом тромбоутворення та розвиток фіброзної гіперплазії інтими. Окрім цього, пухлинні клітини самі по собі здатні продукувати в надлишку тромбоцитарний фактор росту, що спричиняє проліферацію інтими. Таким чином, складовою ланкою патоморфогенезу тромбоемболії легеневої артерії у хворих на рак є складна структурна перебудова стінки глибокої вени нижньої кінцівки, що сприяє розвитку тромбозу. Ремоделювання глибокої вени у хворих на рак характеризується десквамацією ендотеліоцитів, потовщенням і склерозом інтими та середньої оболонки у поєднанні із фіброзною дегенерацією vasa vasorum та тромбозом перфорантних вен. У відповідь на гемодинамічні порушення розвивається компенсаторне ремоделювання: поєднання атрофії лейоміоцитів з їх гіпертрофією і неоваскуляризація середньої оболонки
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Mironov, Ye. V.
Histological picture in the skin of rats within a month after burn ll-lll degree against the background of the introduction for first 7 days 0.9% NaCI solution [] = Гістологічна картина в шкірі щурів протягом місяця після опіку II-III ступеня на фоні введення перших 7 діб 0,9% розчину NаCl / Ye. V. Mironov // Вісник морфології. - 2019. - Т. 25, № 4. - С. 17-23. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
ОЖОГИ -- BURNS (патофизиология, этиология)
КОЖА -- SKIN (анатомия и гистология, повреждения)
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ И МИКРОСКОПИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ -- MORPHOLOGICAL AND MICROSCOPIC FINDINGS
НАТРИЯ ХЛОРИД -- SODIUM CHLORIDE (диагностическое применение)
Анотація: Burn disease is a complex of pathological changes that occur in the body due to the action of a thermal agent and are life-threatening. The problem of skin burns still remains relevant today. Insufficiently studied features of pathogenesis and methods of treatment of thermal trauma are the cause of considerable interest of scientists in this problem. The aim is to study the features of microscopic changes in the skin of rats during the month after grade II-III burn on the background of the introduction of the first 7 days of 0.9% NaCL solution. The studies were performed on 360 laboratory white male rats weighing 155-160 g. During the experiment, the animals were divided into 4 groups: 1st, 2nd groups – rats without thermal trauma infused with 0.9% NaCl solution and HAES-LX-5% at a dose of 10 ml/kg. In the 3rd, 4th groups, rats were infused with 0.9% NaCl solution and HAES-LX-5% at a dose of 10 ml/kg after skin burns. Burning skin damage was caused by applying to the lateral surfaces of the trunk of rats for 10 seconds four copper plates, heated in water at a constant temperature of 100°C. Histological preparations were prepared by standard procedure and examined using an OLYMPUS BH-2 light microscope. Conducted microscopic studies of the skin of animals after thermal trauma under the conditions of application of 0.9% NaCl solution found that in the early stages of the experiment (1, 3, 7 days) compensatory and adaptive changes of its structural components are combined with signs of destructive disorders. In the later periods of thermal trauma (14, 21 and 30 days), the destructive changes of the structural components of the skin in the lesion area deepen, and the process becomes irreversible
Опікова хвороба – це небезпечний для життя комплекс патологічних змін, що виникає в організмі внаслідок дії термічного агенту. Проблема опіків шкіри досі залишається актуальною в наш час. Недостатньо вивчені особливості патогенезу та методи лікування термічної травми є причиною значної зацікавленості науковців даною проблемою. Метою роботи є вивчення особливостей мікроскопічних змін в шкірі щурів протягом місяця після опіку ІІ-ІІІ ступеня на фоні введення перших 7 діб 0,9% розчину NaCL. Дослідження проведені на 360 лабораторних білих щурах-самцях масою 155-160 г. В ході експерименту тварин було розподілено на 4 групи: 1, 2 групи – щури без термічної травми, котрим проводили інфузію 0,9% розчину NaCl та HAES-LX-5% у дозі 10 мл/кг. У 3 та 4 групах щурам проводили інфузію 0,9% розчину NaCl та HAES-LX-5% у дозі 10 мл/кг після опіку шкіри. Опікове пошкодження шкіри викликали шляхом прикладання до бічних поверхонь тулуба щурів на 10 секунд чотирьох мідних пластинок, нагрітих у воді з постійною температурою 100ºС. Гістологічні препарати готували за стандартною методикою та досліджували за допомогою світлового мікроскопа OLYMPUS BH-2. Проведені мікроскопічні дослідження шкіри тварин після термічної травми за умов застосування 0,9% розчину NaCl встановили, що в ранні терміни експерименту (1, 3, 7 доби) компенсаторно-пристосувальні зміни її структурних компонентів поєднуються з ознаками деструктивних порушень. У пізні періоди термічної травми (14, 21 та 30 доби) відбувається поглиблення деструктивних змін структурних компонентів шкіри у ділянці ураження, а процес набуває незворотного характеру
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Vastyanov, R. S.
Pathophysiological model of indirect revascularization in rats with microangiopathy of limbs caused by experimental streptozocin diabetes [] = Патофізіологічна модель непрямої реваскуляризації у щурів з мікроангіопатією кінцівок на тлі експериментального стрептозоцинового діабету / R. S. Vastyanov, O. V. Chekhlova // Вісник морфології. - 2019. - Т. 25, № 4. - С. 24-29. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
ДИАБЕТИЧЕСКИЕ АНГИОПАТИИ -- DIABETIC ANGIOPATHIES (патофизиология, терапия, этиология)
ПЕНТОКСИФИЛЛИН -- PENTOXIFYLLINE (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
ТРОМБОЦИТ-НАСЫЩЕННАЯ ПЛАЗМА -- PLATELET-RICH PLASMA (действие лекарственных препаратов)
РЕПЕРФУЗИЯ -- REPERFUSION (методы)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Despite the large number of publications, the model of experimental diabetes after the introduction of streptozotocin remains a subject of lively scientific debate. The purpose of this study was to develop a pathophysiological model of indirect revascularization in rats with microangiopathy of limbs caused by experimental streptozotocin diabetes. Experimental studies were carried out in a chronic experiment on 100 sexually mature Wistar rats weighing 180-250 g. The streptozotocin diabetes model used. After culling animals from increased resistance to pancreatotropic toxicity by the criterion of the absence of hyperglycemia, three experimental groups were formed: Group I (control) – rats with streptozotocin-induced angiopathy without treatment (n=10); II group – rats with streptozotocin-induced angiopathy treated with pentoxifylline (100 mg/kg IP for 10 days) for therapeutic purposes (n=25); III group – rats with streptozotocin-induced angiopathy, which together with the treatment were injected with platelet-rich plasma (in the right hind limb, once, with a volume of 0.2 ml, linearly, retrogradely, from two points) and pentoxifylline (100 mg/kg IP for 10 days) (n=25). The duration of the experiment was 110 days. We studied the level of glycemia, the state of microcirculation, and the degree of pathomorphological changes in the various study groups. Statistical processing was performed by non-parametric methods using software Statistica 10.0. The developed pathophysiological model of indirect revascularization with the introduction of pentoxifylline and plasma enriched with platelets in diabetic angiopathy is adequate to the needs of clinical physiology. It has been shown that the isolated administration of pentoxifylline is inferior to combined therapy by revascularizing activity. The results of the work may be an experimental justification for the feasibility of clinical application of the combination of pentoxifylline and platelets rich plasma in the treatment of diabetic angiopathy, as well as its use in prophylactic purposes in patients with diabetes mellitus
Незважаючи на велику кількість публікацій, модель експериментального цукрового діабету після введення стрептозоцину залишається предметом жвавої наукової дискусії. Метою даного дослідження була розробка патофізіологічної моделі непрямої реваскуляризації у щурів з мікроангіопатією кінцівок на тлі експериментального стрептозоцинового діабету. Експериментальні дослідження були проведені за умов хронічного експерименту на 100 статевозрілих щурах лінії Вістар масою 180-250 г. Використали стрептозоцинову модель діабету. Після вибракування тварин із підвищеною резистентністю до панкреатотропної токсичної дії за критерієм відсутності гіперглікемії, сформовано 3 експериментальні групи: I група (контроль) – щури зі стрептозотоцин-індукованою ангіопатією без лікування (n=10); II група – щури зі стрептозотоцин-індукованою ангіопатією, яким з лікувальною метою вводили пентоксифілін (100 мг/кг в/очеревинно щоденно протягом 10 днів) (n=25); III група – щури зі стрептозотоцин-індукованою ангіопатією, яким з лікувальною метою сумісно вводили збагачену тромбоцитами плазму (в праву задню кінцівку одноразово, об’ємом 0,2 мл, лінійно ретроградно з двох точок) та пентоксифілін (100 мг/кг в/очеревинно щоденно протягом 10 днів) (n=25). Загальна тривалість експерименту склала 110 днів. Досліджували рівень глікемії, стан мікроциркуляції та ступінь патоморфологічних змін у різних групах дослідження. Статистичну обробку проводили непараметричними методами за допомогою програмного забезпечення Statistica 10.0. Розроблена патофізіологічна модель непрямої реваскуляризації з введенням пентоксифіліну та плазми, збагаченої тромбоцитами при діабетичній ангіопатії є адекватною потребам клінічної фізіології. Показано, що ізольоване введення пентоксифіліну за реваскуляризуючою активністю поступається комбінованованій терапії. Результати роботи можуть бути експериментальним обґрунтуванням доцільності клінічного застосування комбінації пентоксифіліну та плазми збагаченої тромбоцитами при лікуванні діабетичної ангіопатії, а також їх застосування з профілактичною метою у хворих на цукровий діабет
Дод.точки доступу:
Chekhlova, O. V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Kravchuk, A. N.
The influence of hydrogen sulfide on the structural characteristics of leukocytes mitochondrial apparatus in patients with arterial hypertension [] = Вплив сірководню на ультраструктуру мітохондріального апарата лейкоцитів у пацієнтів з артеріальною гіпертензією / A. N. Kravchuk, E. V. Rozova // Вісник морфології. - 2019. - Т. 25, № 4. - С. 30-35. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
МИТОХОНДРИАЛЬНЫЕ БОЛЕЗНИ -- MITOCHONDRIAL DISEASES (диагностика, метаболизм, осложнения, патофизиология, этиология)
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (кровь, метаболизм, осложнения, патофизиология, этиология)
ЛЕЙКОЦИТЫ -- LEUKOCYTES (ультраструктура)
МИТОХОНДРИИ -- MITOCHONDRIA (ультрасонография)
СЕРОВОДОРОД -- HYDROGEN SULFIDE (анализ, фармакология)
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ И МИКРОСКОПИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ -- MORPHOLOGICAL AND MICROSCOPIC FINDINGS
ТАБЛИЦЫ -- TABLES
Анотація: One of the leading causes of arterial hypertension (AH) is mitochondrial dysfunction (MD) – moreover, disorders in regulation of blood pressure occur on the background of progressive energy deficiency. At the same time, the cardioprotective effect of H2S has been proven. In particular, the inhibition of mitochondrial pore opening by hydrogen sulfide plays an important role, and H2S should affect the structural component of MD, namely, the ultrastructure of mitochondria. However, at present, the question of structural changes in the mitochondrial apparatus in patients with hypertension is extremely insufficiently studied. For the study of MD in healthy people and patients with pathology, almost the only objects (in the absence of surgical intervention) are blood cells, in particular leukocytes. Based on the above, the aim of the study was to investigate the effect of a hydrogen sulfide donor on the ultrastructure of the mitochondrial apparatus of leukocytes in patients with arterial hypertension. The effect of a hydrogen sulfide donor on some ultrastructural characteristics of the leukocyte mitochondrial apparatus in patients with hypertension was studied. The examination involved patients (men) with arterial hypertension aged 30-60 years, who were divided into 2 age groups: 30-40 and 40-60 years. Control groups (healthy men without signs of hypertension) were randomized by age. An electron microscopic and morphometric assessment of the structure of mitochondria revealed that under hypertension it undergoes significant changes that depend on the age of the patients. It has been established that the addition of a hydrogen sulfide donor (Full Spectrum Garlic phytopreparation (Swanson Health Products, USA) at a dose of 400 mg per day) to the traditional therapy of hypertension leads to positive changes in the mitochondrial ultrastructure of the studied cells aimed at increasing the energy capacity of the mitochondrial apparatus – the quantity reduction of structurally damaged mitochondria, and with an increase in the duration of treatment – the increase their total number in people of the younger age group (by 57.5%), and in the older age group – by 53.7%. Thus, the indicated effect of H2S significantly depends both on the age of the patients (young people respond more intensively) and on the duration of the hydrogen sulfide donor using (long-term use is accompanied by a more pronounced positive dynamics of changes)
Однією з провідних причин розвитку артеріальної гіпертензії (АГ) є мітохондріальна дисфункція (МД) – тим більше, що порушення нормальної регуляції артеріального тиску відбувається на тлі прогресування енергетичного дефіциту. Водночас, доведено кардіопротекторну дію H2S. Зокрема, важливу роль відіграє гальмування сірководнем відкривання мітохондріальної пори, і H2S повинен впливати на структурну складову МД, а саме – на ультраструктуру мітохондрій. Проте, на теперішній час питання про структурні зміни мітохондріального апарата у пацієнтів з АГ досліджені вкрай недостатньо. Для вивчення МД у здорових людей і пацієнтів з патологією практично єдиними об’єктами (при відсутності оперативного втручання) є клітини крові, зокрема, лейкоцити. Виходячи із зазначеного, метою дослідження було вивчення впливу донора сірководню на ультраструктуру мітохондріального апарата лейкоцитів у пацієнтів з артеріальною гіпертензією. Проведено вивчення впливу донора сірководню на деякі ультраструктурні характеристики мітохондріального апарата лейкоцитів у пацієнтів з АГ. В обстеженні приймали участь пацієнти (чоловіки) з артеріальною гіпертензією віком 30-60 років, котрі були розподілені на 2 вікові групи: 30-40 та 40-60 років. Контрольні групи (здорові чоловіки без ознак АГ) були рандомізовані за віком. Електронно-мікроскопічна та морфометрична оцінка структури мітохондрій виявили, що при АГ вона зазнає значних змін, котрі залежать від віку пацієнтів. Встановлено, що додавання до традиційної терапії АГ донора сірководню (фітопрепарат Full Spectrum Garlic (Swanson Health Products, США) в дозі 400 мг на добу) призводить до позитивних змін ультраструктури мітохондрій досліджуваних клітин, спрямованих на зростання енергетичної потужності мітохондріального апарата – зменшується кількість структурно пошкоджених мітохондрій, а при збільшенні тривалості лікування – їх загальної кількості в осіб молодшої вікової групи (на 57,5%), а в старшій віковій групі – на 53,7%. Отже, вказаний ефект H2S суттєво залежить як від віку пацієнтів (інтенсивніше реагують молоді особи), так і від тривалості використання донатора сірководню (тривале застосування супроводжується більш вираженою позитивною динамікою змін)
Дод.точки доступу:
Rozova, E. V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Structural and functional state of the liver in patients with extrahepatic cholestasis of non-tumor genesis [] = Структурно-функціональний стан печінки у хворих з позапечінковим холестазом непухлинного генезу / B. F. Shevchenko [та ін.] // Вісник морфології. - 2019. - Т. 25, № 4. - С. 36-43. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
ХОЛЕСТАЗ ВНЕПЕЧЕНОЧНЫЙ -- CHOLESTASIS, EXTRAHEPATIC (диагностика, патофизиология, ультрасонография, этиология)
ГЕПАТОЦИТЫ -- HEPATOCYTES (патология, ультраструктура)
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS (анализ, кровь)
ЭНДОТОКСЕМИЯ -- ENDOTOXEMIA (патофизиология, этиология)
БИЛИРУБИН -- BILIRUBIN (анализ, диагностическое применение, кровь)
Анотація: To date, the diagnosis and treatment of extrahepatic cholestasis (EHC) at various stages of development remains one of the most pressing problems of modern biliary surgery. The purpose of the study is to determine the structural changes of the liver in patients with EHC of non-tumoral genesis according to shear wave elastometry and ultrasound in comparison with biochemical indicators of endotoxemia, inflammation and markers of fibrosis. Preoperatively, 121 patients with EHC of non-tumoral genesis were examined: standard general clinical studies, ultrasound examination of the liver and its shear wave elastometry were performed. Depending on the presence of jaundice and symptoms of hepatocyte damage, all the patients were divided into 4 groups. Serum content of medium molecular weight peptides, free hydroxyproline and glycosaminoglycans was determined. Statistical processing of the obtained data was performed using SPSS 16.0. In patients with EHC of non-tumoral genesis according to shear wave elastography, the stiffness of the liver varied depending on the increase in the intensity of jaundice. It was found that the serum bilirubin level in such patients was significantly different depending on the available jaundice and symptoms of hepatocyte damage both in comparison with the control group and between the study groups. In EHCs, structural changes in the liver depend on abnormalities in the biochemical composition of serum, which are significantly altered by prolonged extrahepatic cholestasis and manifested by severe liver failure. Thus, an increase in endotoxemia (p0.001) was found in patients with EHC of non-tumoral genesis without jaundice and evidence of cholestasis development; indicators of liver stiffness depend on the level of bilirubinemia (r
На сьогоднішній день діагностика та лікування позапечінкового холестазу (ПХС) на різних етапах розвитку залишається однією з найактуальніших проблем сучасної біліарної хірургії. Мета дослідження – визначити структурні зміни печінки у пацієнтів з позапечінковим холестазом непухлинного ґенезу за даними зсувнохвильової еластометрії та ультразвукового дослідження у співставленні з біохімічними показниками ендотоксемії, запалення та маркерами фіброзу. Передопераційно обстежили 121 хворого з ПХС непухлинного генезу: провели стандартні загальноклінічні дослідження, ультразвукове дослідження печінки та її зсувнохвильову еластометрію. В залежності від наявності жовтяниці та симптомів пошкодження гепатоцитів усіх досліджених розподілили на 4 групи. Визначали вміст у сироватці крові середньомолекулярних пептидів, вільного гідроксипроліну та глікозоаміногліканів. Статистичну обробку отриманих даних проводили з використанням програми SPSS 16.0. У пацієнтів з ПХС непухлинного генезу за даними зсувнохвильової еластографії жорсткість печінки змінювалася в залежності від збільшення інтенсивності жовтяниці. Встановлено, що рівень білірубіну у сироватці крові у таких пацієнтів достовірно відрізнявся в залежності від наявної жовтяниці та симптомів пошкодження гепатоцитів як порівняно з даними контрольної групи, так і між дослідженими групами. При ПХС структурні зміни печінки залежать від порушень біохімічного складу сироватки крові, які суттєво змінюються при тривалому позапечінковому холестазі та проявляються вираженою печінковою недостатністю. Таким чином, у пацієнтів з наявним позапечінковим холестазом непухлинного генезу без жовтяниці та пошкодження гепатоцитів виявлено збільшення показників ендотоксемії (p0,001), що свідчить про розвиток холестазу; показники жорсткості печінки залежать від рівня білірубінемії (r
Дод.точки доступу:
Shevchenko, B. F.
Zeleniuk, O. V.
Klenina, I. A.
Babii, O. M.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Features of the relationship between cardiointervalographic indices and constitutional characteristics in highly skilled mesomorphic somatotype wrestlers [] = Особливості взаємозв’язків між кардіоінтервалографічними показниками та конституціональними характеристиками у висококваліфікованих борців мезоморфного соматотипу / A. V. Syvak [та ін.] // Вісник морфології. - 2019. - Т. 25, № 4. - С. 44-50. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
АНТРОПОМЕТРИЯ -- ANTHROPOMETRY (методы)
СОМАТОТИПЫ -- SOMATOTYPES (генетика, физиология)
СЕРДЕЧНЫХ СОКРАЩЕНИЙ ЧАСТОТА -- HEART RATE (генетика, физиология)
БОРЕЦ -- ACONITUM (анатомия и гистология, генетика, физиология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Mechanisms of regulation of cardiac rhythm have many individual features, which are conditioned by age, sex, training of the organism, strength and nature of external influence, constitutional features of the organism. The purpose of the work is to determine the relationship between cardiointervalographic indices and parameters of the external structure of the body in highly skilled wrestlers of the mesomorphic somatotype. The study involved 24 wrestlers between the ages of 17 and 21 with a high level of sportsmanship and more than 3 years of experience. All of the wrestlers were of medium weight and engaged in free and Greco-Roman wrestling. We conducted a study of heart rate variability on the cardiac computer diagnostic complex “OPTW” following the recommendations of the European and North American Cardiac Association (1996). The indices of vegetative homeostasis according to Bayevsky, variational heart rate, statistical and spectral cardiointervalographic indicators were determined. Anthropometry was performed according to the method of V.V. Bunak (1941), somatotypological study – by the calculated modification of the Heath-Carter method (1990), determination of the component composition of body weight by the method of Matejko (1992). In the package “STATISTICA 5.5” correlation analysis was performed using the nonparametric Spearman statistical method. It was found that in the wrestlers of the mesomorphic somatotype, the variations of the pulsometry had the highest number and strength of reliable correlations with constitutional parameters, most of which were inverse of the mean force. All statistical indicators of heart rate variability with indicators of the external structure of the body had only inverse significant correlations. The least significant correlations were found for spectral indices and parameters of vegetative homeostasis. According to the results of the correlation analysis in the wrestlers of the mesomorphic somatotype, we can assume that with the increase of total, longitudinal, circumferential, transverse body sizes and muscle and bone mass, the variability of the heart rhythm of the sympathetic department of the autonomic nervous system will be more pronounced
Механізми регуляції серцевого ритму мають безліч індивідуальних особливостей, котрі обумовлені віком, статтю, тренованістю організму, силою і характером зовнішнього впливу, конституціональними особливостями організму. Мета роботи – визначити взаємозв’язки між кардіоінтервалографічними показниками та параметрами зовнішньої будови тіла у висококваліфікованих борців мезоморфного соматотипу. У дослідженні взяли участь 24 борців у віці від 17 до 21 року з високим рівнем спортивної майстерності і стажем більше 3 років. Всі борці були середніх вагових категорій і займалися вільною та греко-римською боротьбою. Нами було проведене дослідження варіабельності серцевого ритму на кардіологічному комп’ютерному діагностичному комплексі “OPTW” за рекомендаціями Європейської та Північноамериканської кардіологічної асоціації (1996]. Визначали показники вегетативного гомеостазу за Баєвським, варіаційної пульсометрії, статистичні та спектральні кардіоінтервалографічні показники. Антропометрію проводили за методом В.В. Бунака (1941), соматотипологічне дослідження – за розрахунковою модифікацією метода Heath-Carter (1990), визначення компонентного складу маси тіла за методом Матейко (1992). У пакеті “STATISTICA 5.5” був проведений кореляційний аналіз із використанням непараметричного статистичного методу Спірмена. Виявлено, що у борців мезоморфного соматотипу показники варіаційної пульсометрії мали з конституціональними параметрами найбільшу кількість та силу достовірних зв’язків, більшість з яких були зворотні середньої сили. Всі статистичні показники варіабельності серцевого ритму з показниками зовнішньої будови тіла мали лише зворотні достовірні кореляції. Найменшу кількість достовірних кореляцій виявлено для спектральних показників і параметрів вегетативного гомеостазу. За результатами кореляційного аналізу у борців мезоморфного соматотипу ми можемо припустити, що із збільшенням тотальних, поздовжніх, обхватних, поперечних розмірів тіла та м’язової та кісткової маси буде більш вираженим вплив на варіабельність серцевого ритму симпатичного відділу автономної нервової системи
Дод.точки доступу:
Syvak, A. V.
Sarafyniuk, L. A.
Sarafyniuk, P. V.
Pilhanchuk, L. I.
Sorokina, N. O.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Meibomian gland dysfunction and dry eye disease symptoms in patients with type 2 diabetes mellitus [] = Дисфункція мейбомієвих залоз та ознаки сухого ока у хворих з цукровим діабетом 2 типу / T. M. Zhmud [та ін.] // Вісник морфології. - 2019. - Т. 25, № 4. - С. 51-55. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
МЕЙБОМИЕВЫ ЖЕЛЕЗЫ -- MEIBOMIAN GLANDS (патофизиология)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (осложнения, патофизиология, этиология)
ГЛАЗА СУХОГО СИНДРОМЫ -- DRY EYE SYNDROMES (осложнения, патофизиология, этиология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: An important problem to date is the dysfunction of meibomian glands in patients with type 2 diabetes. The aim of our work was to analyze the prevalence of meibomian gland dysfunction and signs of dry eye disease in patients with type 2 diabetes. We examined 40 patients (80 eyes) with compensated type 2 diabetes mellitus and symptoms of dry eye disease, who made up the main group at the age of 54.00±8.00 years, and 30 patients (60 eyes) of practically healthy people, aged 51.00±8.00 years. All patients underwent visiometry, biomicroscopy, ophthalmoscopy, tonometry, compression test to evaluate the secretion of meibomian glands, Schirmer’s test for compression before and after 30 min. Afterwards, Norn test, meibography, Demodex mite test, laboratory tests (lipidogram, blood glucose, glycosylated hemoglobin). In addition, standard OSDI, McMonnies Dry Eye Questionnaire questionnaires were used and an average clipping rate of1 min was determined. Statistical processing of the obtained results was carried out using the license package “Statistica 8.0” using parametric estimation methods. Our study has shown that in patients with diabetes for more than 5 years, dry eye disease occurs more often and is dominated by moderate and severe severity. Each patient in the study group, together with the symptoms of dry eye, had signs of dysfunction of the meibomian glands of varying degrees of severity according to the compression test and objective symptoms of the disease. A significant difference was found between the clipping frequency in the control group and the main one (p≤0.01). Compared with the control group, patients with diabetes have a longer interval between the clipping movements. Meibography data show that patients in the primary group have changes in the meibomian glands in 90% of cases, while in the control group – 44%. Thus, it was found that patients with type 2 diabetes had dysfunction of meibomian glands of moderate severity in 90% of cases, which is associated with the duration of diabetes
Важливою проблемою на сьогоднішній день є дисфункція мейбомієвих залоз у хворих з цукровим діабетом 2 типу. Метою нашої роботи було проаналізувати поширеність дисфункції мейбомієвих залоз та ознак хвороби сухого ока у хворих з цукровим діабетом 2 типу. Було обстежено 40 пацієнтів (80 очей) з компенсованим цукровим діабетом 2 типу та симптомами хвороби сухого ока, які склали основну групу віком 54,00±8,00 років та 30 пацієнтів (60 очей) практично здорових людей, віком 51,00±8,00 років. Всім пацієнтам проводили візіометрію, біомікроскопію, офтальмоскопію, тонометрію, компресійний тест для оцінки секреції мейбомієвих залоз, пробу Ширмера до компресії та через 30 хвилин після неї, пробу Норна, мейбографію, тест на виявлення кліща Demodex, лабораторні дослідження (ліпідограма, глюкоза крові, глікозильований гемоглобін). Крім того, використовували стандартні опитувальники OSDI, McMonnies Dry Eye Questionnaire та визначали середню частоту кліпання за 1 хвилину. Статистична обробка отриманих результатів проведена за допомогою ліцензійного пакету “Statistica 8.0” з використанням параметричних методів оцінки. Проведене нами дослідження показало, що у пацієнтів з тривалістю цукрового діабету більше 5 років хвороба сухого ока виникає частіше та переважає середній та важкий ступінь тяжкості. За даними компресійного тесту та об’єктивними симптомами захворювання кожен пацієнт досліджуваної групи разом із симптомами сухого ока мав ознаки дисфункції мейбомієвих залоз різного ступеня вираженості. Виявлена достовірна різниця між частотою кліпання у контрольній групі та у основній (p≤0,01). У порівнянні з контрольною групою, хворі на цукровий діабет мають довший інтервал між кліпальними рухами. За даними мейбографії встановлено, що у пацієнтів основної групи зміни мейбомієвих залоз зустрічаються у 90% випадків, тоді як в контрольній групі – у 44%. Таким чином, встановлено, що у хворих з цукровим діабетом 2 типу виявлено дисфункцію мейбомієвих залоз середнього ступеня важкості у 90% випадків, що пов’язано з тривалістю діабету
Дод.точки доступу:
Zhmud, T. M.
Malachkova, N. V.
Andrushkova, O. O.
Hrizhymalska, K. Y.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Yuzko, R. V.
Organometric parameters of hepatoduodenal ligament n the perinatal period [] = Органометричні параметри печінково-дуоденальної зв’язки у перинатальному періоді / R. V. Yuzko, O. M. Slobodian // Вісник морфології. - 2019. - Т. 25, № 4. - С. 56-61. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
ПЕРИНАТАЛЬНЫЙ ПЕРИОД, НАБЛЮДЕНИЕ -- PERINATAL CARE (методы, статистика)
ЧЕЛОВЕК -- HUMANS (анатомия и гистология, эмбриология)
ТОПОГРАФИЯ МУАРОВАЯ -- MOIRE TOPOGRAPHY (использование, методы, статистика, тенденции)
СВЯЗКИ -- LIGAMENTS (анатомия и гистология, эмбриология)
ПЕЧЕНЬ -- LIVER (анатомия и гистология, эмбриология)
ДВЕНАДЦАТИПЕРСТНАЯ КИШКА -- DUODENUM (анатомия и гистология, эмбриология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
ТАБЛИЦЫ -- TABLES
Анотація: During any surgery, in addition to pathology-related factors, it is necessary to evaluate the individual features of the anatomy of a particular area or complex of organs. The relevance of such data is confirmed by the results of numerous studies that show that half of patients are characterized by certain anatomical variants, including the location of the arteries and biliary tract. The purpose of the work is to establish the peculiarities of the morphometric parameters of the components of the hepatic-duodenal ligament. The study was based on 50 preparations of fetus corpses (4 to 10 months) and 10 newborns without external signs of anatomical abnormalities or congenital malformations. Adequate anatomical methods were used during the study: macropreparation, injection of blood vessels, making topographic anatomical sections, morphometry. Statistical analysis of the obtained data was performed using the licensed program RStudio. During the perinatal period, the length of the hepatic-duodenal ligament was found to increase from 5.224±0.572 mm in fetuses for 4 months to 32.12±1.77 mm in newborns. The chart of change of the average values of its length by months of prenatal development indicates uneven increase of organometric parameters. From 4 to 5 months observed a significant increase in the length of the hepatic-duodenal ligament, while from 5 to 7 months of development observed a period of relative slowdown of its length, and from 5 to 6 months of development even a relative decrease in length. The period from 7 to 10 months determines the period of accelerated growth of ligament. The indices of the width of the hepatic-duodenal ligament in the perinatal period increased from 3.292±0.227 mm in fetus of 4 months to 21.25±0.938 mm in newborns. The width increases are not uniform. The periods of accelerated development (4-5 months and 9 months – newborns) and the period of slow development (5-8 months) were observed. It was proved that there are periods of accelerated and slow development, in which during periods of intensive development, organometric indicators always differed significantly, were smaller than the previous ones and outweighed the following ones respectively (4-5 months and 7-9 months, р˂0.05). Regarding the periods of slow development, the organometric indicators in these periods did not differ significantly (р˃0.05). Therefore, analyzing the dynamics of changes in the morphometric parameters of the components of the hepatic-duodenal ligament, revealed periods of their accelerated and slow growth
Під час проведення будь-якого оперативного втручання, окрім факторів, що викликали патологію, необхідно оцінити індивідуальні особливості анатомії тієї чи іншої ділянки, або комплексу органів. Актуальність таких даних підтверджується результатами численних досліджень, котрі показують, що половині пацієнтів характерні певні анатомічні варіанти, зокрема, і розташування артерій та жовчовивідних шляхів. Мета роботи – встановити особливості морфометричних параметрів компонентів печінково-дванадцятипалокишкової звʼязки. Матеріалом дослідження послужили 50 препаратів трупів плодів (від 4 до 10 місяців) та 10 новонароджених без зовнішніх ознак анатомічних відхилень або вроджених вад розвитку. Під час дослідження використовували адекватні анатомічні методи: макропрепарування, ін’єкцію кровоносних судин, виготовлення топографо-анатомічних зрізів, морфометрію. Статистичний аналіз отриманих даних проводили за допомогою ліцензованої програми RStudio. Встановлено, що впродовж перинатального періоду довжина печінково-дванадцятипалокишкової зв’язки збільшується від 5,224±0,572 мм у плодів 4 міс. до 32,12±1,77 мм у новонароджених. Графік зміни середніх значень її довжини по місяцям внутрішньоутробного розвитку вказує на нерівномірне збільшення органометричних параметрів. Так, з 4 по 5 міс. спостерігали істотне збільшення довжини печінково-дванадцятипалокишкової зв’язки, в той час як з 5 по 7 місяць розвитку спостерігали період відносного уповільнення збільшення її довжини, а в період з 5 по 6 місяці розвитку навіть і відносне зменшення довжини. У період з 7 по 10 місяці визначається період прискореного росту зв’язки. Показники ширини печінково-дванадцятипалокишкової зв’язки у перинатальному періоді збільшуються з 3,292±0,227 мм у плодів 4 міс. до 21,25±0,938 мм у новонароджених. Збільшення ширини відбувається нерівномірно. Спостерігали наявність періодів прискореного розвитку (4-5 міс. та 9 міс. – новонароджені) та період уповільненого розвитку (5-8 міс.). Було доведено наявність періодів прискореного та уповільненого розвитку, за котрими у періоди інтенсивного розвитку органометричні показники завжди достовірно відрізнялись, були меншими за попередні та переважали наступні, відповідно (4-5 міс. та 7-9 міс., р˂0,05). Щодо періодів уповільненого розвитку, то органометричні показники в дані періоди достовірно не відрізнялись (р˃0,05). Отже, аналізуючи динаміку змін морфометричних параметрів компонентів печінково-дванадцятипалокишкової звʼязки, виявлені періоди їх прискореного та уповільненого росту
Дод.точки доступу:
Slobodian, O. M.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Vorovskyi, O. O.
Morphological changes of a great omentum at implantation of polypropylene and composite prostheses at allohernioplasty [] = Морфологічні зміни великого чепця при імплантації поліпропіленових та композитних протезів при алогерніопластиці / O. O. Vorovskyi, V. O. Shaprynskyi, I. M. Sadyk // Вісник морфології. - 2019. - Т. 25, № 4. - С. 62-69. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
ГРЫЖА ВЕНТРАЛЬНАЯ -- HERNIA, VENTRAL (осложнения, патофизиология, профилактика и контроль, реабилитация, хирургия, этиология)
ГЕРНИОПЛАСТИКА -- HERNIOPLASTY (использование, методы, реабилитация, тенденции)
ПОЛИПРОПИЛЕНЫ -- POLYPROPYLENES (анализ, терапевтическое применение)
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
ПОВЕРХНОСТНЫЕ СВОЙСТВА -- SURFACE PROPERTIES
САЛЬНИК -- OMENTUM (хирургия)
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Анотація: To date, allohernioplasty of giant postoperative ventral hernias retains high postoperative mortality and a significant number of postoperative complications. The purpose of the study is to investigate the possibility of intraperitoneal use of polypropylene and composite implants in allohernioplasty of postoperative giant ventral hernias by studying the morphological changes of the great omentum. The results of surgical treatment of 146 patients with postoperative giant ventral hernias were investigated. To this group of patients with allohernioplasty by the method onlay was performed 22 (15.1%) patients, by the method sublay – 46 (31.5%), by the method inlay – 52 (35.6%), with intra-abdominal placement of the mesh by the method onlay (intraperitoneal onlay mesh) – 26 (17.8%). 32 (21.9%) patients who underwent surgery using the sublay method polypropylene implant was fenced off from the abdominal organs with a great omentum, 22 (15.1%) patients operated on by the intraperitoneal onlay mesh method composite implant was also fenced off from the abdominal organs by a great omentum. In 8 (5.5%) patients from the group of patients who were operated on by the sublay method and in 6 (4.1%) – operated by the intraperitoneal onlay mesh method for 14-18 days patients developed signs of chronic intestinal obstruction, where the cause was postoperative adhesive illness. The study of the effect of polypropylene prosthesis on a great omentum was performed on 8 outbred dogs and 6 outbred mature dogs, who were implanted with a composite mesh unilaterally covered with oxycellulose. The polypropylene implant has been shown to have a greater capacity for the development of adhesive processes. However, if a great omentum to protect this prosthesis from the abdominal cavity then the first zone (active inflammation) spread in 155 microns (increase in the number of blood capillaries of the microcirculatory bed, thickening of the arterioles wall, venous full blood flow, diapedesis of leukocytes through the wall of the blood cells), the second zone (sclerosis) – up to 40 microns (increase in the number of macrophages and lymphocytes. proliferation of fibroblasts). In the future, the structure of the omentum was almost indistinguishable, so with allohernioplasty by the developed method, it was possible to prevent the development of adhesive disease on the intestine. This study confirmed the limited spread of the inflammatory response, which allows the implant of a polypropylene mesh on a great omentum. In the composite mesh, the composite mesh was spliced with surrounding tissues from the side where there was no gel coating, and from the side of the salivary coating, the “readiness” to spread the inflammatory process (vasculitis with pronounced lympho-plasmocytic infiltration of the vessel walls and perivascular ductus), therefore, left it is also necessary to enclose it with a large omentum from intestium
До теперішнього часу при алогерніопластиці гігантських післяопераційних вентральних гриж зберігається висока післяопераційна летальність і значна кількість післяопераційних ускладнень. Мета дослідження – дослідити можливість інтраперитонеального застосування поліпропіленових та композитних імплантатів при алогерніопластиці післяопераційних гігантських вентральних гриж за рахунок вивчення морфологічних змін великого чепця. Досліджено результати хірургічного лікування 146 хворих з післяопераційними гігантськими вентральними грижами. Даній групі хворих алогерніопластика за методом onlay була виконана 22 (15,1%) хворим, за методом sublay – 46 (31,5%), за методом inlay – 52 (35,6%), з внутрішньочеревним розташуванням сітки за методом onlay (intraperitoneal onlay mesh) – 26 (17,8%). У 32 (21,9%) хворих, що були прооперовані за методом sublay, поліпропіленовий імплантат був відгороджений від органів черевної порожнини великим чепцем, у 22 (15,1%) хворих, що прооперовані за методом intraperitoneal onlay mesh, композитний імплантат також був відгороджений від органів черевної порожнини великим чепцем. У 8 (5,5%) пацієнтів із групи хворих, прооперованих за методом sublay та у 6 (4,1%), прооперованих за методом intraperitoneal onlay mesh, на 14-18 добу розвинулися ознаки хронічної кишкової непрохідності, де причиною стала післяопераційна спайкова хвороба. Дослідження впливу поліпропіленового протезу на великий чепець проводили на 8 безпородних собаках та композитного імплантату – на 6 безпородних статевозрілих собаках, котрим було імплантовано композитну сітку, однобічно вкриту оксицелюлозою. Встановлено, що поліпропіленовий імплантат має більшу здатність до розвитку адгезивних процесів. Проте, якщо великим чепцем відгородити даний протез від органів черевної порожнини, то перша зона (активного запалення) поширювалася до 155 мкм (встановлено збільшення чисельності кровоносних капілярів мікроциркуляторного русла, потовщення стінки артеріол, венозного повнокрів’я, діапедез лейкоцитів крізь стінку кровоносних капілярів), друга зона (склерозування) – до 40 мкм (встановлено збільшення чисельності макрофагів і лімфоцитів, проліферація фібробластів). Подалі будова чепця майже не відрізнялась, тому при алогерніопластиці за розробленою методикою вдалося запобігти розвитку спайкової хвороби кишечника. Це дослідження підтвердило обмежене розповсюдження запальної реакції, що дає можливість імплантувати поліпропіленову сітку на великий чепець. У композитних сіток відбувалося їх зрощення з навколишніми тканинами з боку, де відсутнє гелеве покриття, а з боку гелевого покриття зберігалася “готовність” до розповсюдження запального процесу (васкуліт з вираженою лімфоплазмоцитарною інфільтрацією стінок судин і периваскулярних зон, крайове стояння лейкоцитів), а тому його також необхідно відгородити великим чепцем від кишки
Дод.точки доступу:
Shaprynskyi, V. O.
Sadyk, I. M.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)