Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: <.>II=ВУ8/2022/28/2<.>
Загальна кількість знайдених документів : 10
Показані документи з 1 по 10
1.


   
    Cephalometric parameters of the upper and lower jaws according to the COGS method in Ukrainian young men and young women with orthognathic occlusion depending on the type of face [] = Особливості цефалометричних параметрів верхньої та нижньої щелеп за методом COGS в українських юнаків і дівчат із ортогнатичним прикусом в залежності від типу обличчя / Ye. A. Nesterenko [та ін.] // Вісник морфології. - 2022. - Т. 28, № 2. - С. 5-12. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
ЧЕЛЮСТЬ ВЕРХНЯЯ -- MAXILLA (анатомия и гистология)
ЧЕЛЮСТЬ НИЖНЯЯ -- MANDIBLE (анатомия и гистология)
ПРИКУС -- DENTAL OCCLUSION
Анотація: The key to successful orthodontic treatment is the use of a delicate, modern, accurate and scientifically sound method of intervention planning. In addition, it is critical that this method takes into account as many variables as possible that may affect the final result. Given these criteria, the most appropriate for planning orthodontic treatment is cephalometric analysis of lateral teleradiograms, which, however, requires preliminary clinical trials to adapt it to the local population. The aim of the study was to establish the features of cephalometric parameters of the upper and lower jaws, determined according to the COGS method, in Ukrainian young men and young women with orthognathic occlusion depending on the type of face. According to the COGS method, cephalometry was performed for 46 young men (aged 17 to 21) and 72 young women (aged 16 to 20) who belonged in three generations to Caucasian residents of Ukraine and had an orthognathic bite. OnyxCeph³™ software, 3DPro version, Image Instruments GmbH, Germany was used for cephalometric analysis of the upper and lower jaws. Determination of the type of face of young men and young women was carried out according to the values of the morphological index of Garson. Statistical processing of the obtained results was performed in the license package "Statistica 6.0" using non-parametric evaluation methods. The following significant or tendencies of differences between linear and angular parameters of the upper and lower jaws were found between young women with different face types: in young women with a very wide face type – lower values of ANS-Me distance and N-A-Pog, MP-HP angles (compared to other types face) and Ar-Go-Gn (compared to medium and narrow face types), as well as larger values of the distances N-B and N-Pog (compared to other face types); in young women with medium face type – smaller the values of the distances N-A (compared to other face types), N-B and N-Pog (compared to wide and narrow face types), Go-Pog (compared to very wide face type), A-B (compared to a wide face type), as well as larger values of the distance B-Pog and angles MP-HP and Ar-Go-Gn (compared to a wide face type); representatives with a narrow face type have higher values of the distances N-ANS (compared to other face types), B-Pog (compared to very wide and wide face types), PNS-N (compared to a wide face type). The following significant or tendencies of differences between linear and angular indicators of the upper and lower jaws were found between young men with different face types: representatives with very wide face type have higher values of N-B, N-Pog, ANS-PNS distances (compared to average face type), Ar-Go (compared to wide and medium face types), A-B (compared to medium and narrow face types) and N-A (compared to narrow face types), as well as smaller MP-HP angle values (compared to other face types); representatives with a narrow face type have larger values of PNS-N (compared to other face types) and N-ANS (compared to very wide and wide face types), as well as smaller values of N-A-Pog angle (compared to average face type); representatives with medium face type have only smaller values of the ANS-PNS distance (compared to wide face type). Young men with different face types also have larger upper linear dimensions of the upper and lower jaws than in young women with different face types; and in young women mainly with narrow and medium face types – angular indicators of the upper and lower jaws
Ключем до успішного проведення ортодонтичного лікування є застосування делікатного, сучасного, точного та науково обґрунтованого методу планування втручання. Окрім того критично важливо, аби даний метод враховував якомога більшу кількість змінних, що можуть впливати на остаточний результат. З урахуванням даних критеріїв, найбільш доцільним для планування ортодонтичного лікування є цефалометричний аналіз бокових телерентгенограм, який, проте, потребує проведення попередніх клінічних досліджень з метою адаптації його для місцевого населення. Мета дослідження – встановити особливості цефалометричних параметрів верхньої та нижньої щелеп, що визначаються за методом COGS, в українських юнаків і дівчат із ортогнатичним прикусом у залежності від типу обличчя. Згідно COGS-методу проведено цефалометрію 46 юнаків (віком від 17 до 21 років) і 72 дівчат (віком від 16 до 20 років) які належали у трьох колінах до мешканців України європеоїдної раси та мали ортогнатичний прикус. Для проведення цефалометричного аналізу показників верхньої та нижньої щелеп використовувалось програмне забезпечення OnyxCeph³™, версії 3DPro, компанії Image Instruments GmbH, Німеччина. Визначення типу обличчя юнаків і дівчат проводилося відповідно значенням морфологічного індексу Гарсона. Статистичну обробку отриманих результатів проводили в ліцензійному пакеті “Statistica 6.0” з використанням непараметричних методів оцінки. Між дівчатами з різними типами обличчя встановлені наступні достовірні або тенденції відмінностей лінійних і кутових показників верхньої та нижньої щелеп: у представниць із дуже широким типом обличчя – менші значення величини відстані ANS-Me та кутів N-A-Pog, MP-HP (порівняно з іншими типами обличчя) і Ar-Go-Gn (порівняно з середнім і вузьким типами обличчя), а також більші значення величини відстаней N-B і N-Pog (порівняно з іншими типами обличчя); у представниць із середнім типом обличчя – менші значення величини відстаней N-A (порівняно з іншими типами обличчя), N-B і N-Pog (порівняно з широким і вузьким типами обличчя), Go-Pog (порівняно з дуже широким типом обличчя), A-B (порівняно з широким типом обличчя), а також більші значення величини відстані B-Pog і кутів MP-HP та Ar-Go-Gn (порівняно з широким типом обличчя); у представниць із вузьким типом обличчя – більші значення величини відстаней N-ANS (порівняно з іншими типами обличчя), B-Pog (порівняно з дуже широким і широким типами обличчя), PNS-N (порівняно з широким типом обличчя). Між юнаками з різними типами обличчя встановлені наступні достовірні або тенденції відмінностей лінійних і кутових показників верхньої та нижньої щелеп: у представників із дуже широким типом обличчя – більші значення величини відстаней N-B, N-Pog, ANS-PNS (порівняно з середнім типом обличчя), Ar-Go (порівняно з широким і середнім типами обличчя), A-B (порівняно з середнім і вузьким типами обличчя) і N-A (порівняно з вузьким типом обличчя), а також менші значення величини кута MP-HP (порівняно з іншими типами обличчя); у представників із вузьким типом обличчя – більші значення величини відстаней PNS-N (порівняно з іншими типами обличчя) і N-ANS (порівняно з дуже широким і широким типами обличчя), а також менші значення величини кута N-A-Pog (порівняно з середнім типом обличчя); у представників із середнім типом обличчя – лише менші значення величини відстані ANS-PNS (порівняно з широким типом обличчя). Також в юнаків із різними типами обличчя встановлені більші значення, ніж у дівчат із відповідними типами обличчя більшості лінійних розмірів верхньої та нижньої щелеп; а у дівчат переважно з вузьким і середнім типами обличчя – кутових показників верхньої та нижньої щелеп
Дод.точки доступу:
Nesterenko, Ye. A.
Shinkaruk-Dykovytska, М. М.
Chaika, V. H.
Dudik, O. P.
Gunas, I. V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

2.


    Orlova, Т. V.
    Central retinal artery: branching patterns on the disc of optic nerve [] = Центральна артерія сітківки: закономірності розгалуження на диску зорового нерва / Т. V. Orlova, O. Yu. Stepanenko // Вісник морфології. - 2022. - Т. 28, № 2. - С. 13-19. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
СЕТЧАТКА -- RETINA (патология)
ЗРИТЕЛЬНОГО НЕРВА ДИСК -- OPTIC DISK (анатомия и гистология)
Анотація: Vascular pathology of the retina is a common problem among patients with diabetes mellitus, hypertension. There are non-invasive diagnostic methods for retinal examination, which gives an advantage over other research methods. Pathological processes should be differentiated from the normal state of blood vessels without their lesion, so we should understand the pattern and variant anatomy of the vascular bed. The objective was to investigate the nature of the variability of the central retinal artery branching on the disc of optic nerve. We studied 402 images of the ophthalmoscopies from 8 databases that are available on the Internet. It was investigated that central retinal artery goes out to optic disc as one trunk (86.8 %) or two (13.0 %) and three (0.2 %) branches of the first order. One of the most common options is the ramification of two branches of first order – the upper and lower (73.1 %). Three branches were also found: upper, lower, nasal branch – 20.0 %; upper, lower, macular – 3.3 %. Other options were observed, but to a lesser extent. In 1.7 % of cases, four branches ramified from the main trunk: upper, lower, nasal and macular. When describing the variants of artery and vein on optic disc, similar variants of the pattern are observed, which were combined into groups X-shaped pattern of the I (41.3 %), II (7.7 %) and III type (10.2 %), Y-shaped (9.4 %), ζ (dzeta)-shaped pattern I type (8.7 %), ζ (dzeta)-shaped pattern II type (15.0 %) and V-shaped (7.7 %). The classic version can be represented as follows. Most often, the central retinal artery goes to the optic disc as a single trunk. One of the most common options was the ramification of two branches: upper and lower. The most common variant of the pattern of artery and vein at the optic disc was X-shaped pattern of the I type
Судинна патологія сітківки є поширеною проблемою серед хворих на цукровий діабет, гіпертонічну хворобу. Для дослідження сітківки існують неінвазивні методи діагностики, що надає перевагу над іншими методами дослідження. Патологічні процеси варто диференціювати від нормального стану судин без їх ураження, тому слід розуміти закономірність організації та варіантну анатомію судинного русла. Метою дослідження було дослідити характер мінливості розгалуження центральної артерії сітківки на диску зорового нерва. Нами було вивчено 402 знімків очного дна з 8 баз даних, які знаходяться у відкритому доступі в мережі інтернет. Було визначено, що центральна артерія сітківки виходить на диск зорового нерва у вигляді одного стовбура (86,8 %) або двох (13,0 %) і трьох (0,2 %) гілок першого порядку. Одним із найбільш поширеніших варіантів було відгалуження двох гілок першого порядку – верхньої та нижньої (73,1 %). Далі виявлялись три гілки: верхня, нижня, носова гілка – 20,0 %; верхня, нижня, макулярна – 3,3 %. Також спостерігались інші варіанти, але в незначній мірі. В 1,7 % випадків від головного стовбура відгалужувалось чотири гілки: верхня, нижня, носова та макулярна. При описі варіантів виходу артерії та вени на ДЗН спостерігаються схожі варіанти рисунку, які було об’єднано в групи: X-подібний рисунок I (41,3 %), II (7,7 %) та III типу (10,2 %), Y-подібний (9,4 %), ζ (дзета)-подібний рисунок I типу (8,7 %), ζ (дзета)-подібний рисунок II типу (15,0 %) та V-подібний рисунок (7,7 %). Класичний варіант можна представити таким чином. Найчастіше центральна артерія сітківки виходить на диск зорового нерва у вигляді одного стовбура. Одним із найбільш поширеніших варіантів було відгалуження двох гілок: верхньої та нижньої. Найбільш поширений варіант рисунку виходу артерії та вени на диску зорового нерва – X-подібний рисунок I типу
Дод.точки доступу:
Stepanenko, O. Yu.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

3.


   
    Skinfold thickness in men and women with seborrheic dermatitis of varying severity [] = Особливості товщини шкірно-жирових складок у чоловіків і жінок хворих на себорейний дерматит різного ступеня важкості / A. R. Khasawneh [та ін.] // Вісник морфології. - 2022. - Т. 28, № 2. - P20-24. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
ДЕРМАТИТ СЕБОРЕЙНЫЙ -- DERMATITIS, SEBORRHEIC
КОЖНОЙ СКЛАДКИ ТОЛЩИНА -- SKINFOLD THICKNESS
ТЕЛА КОНСТИТУЦИЯ -- BODY CONSTITUTION
АНТРОПОМЕТРИЯ -- ANTHROPOMETRY
Анотація: Significant progress has been made in the diagnosis of seborrheic dermatitis. It is based on the anamnesis and clinical picture of skin lesions. Carrying out a detailed analysis of the structure and size of the body in combination with clinical and instrumental studies allows us to further make a more reliable prognosis of complications of this disease and improve the results of treatment of such patients. The aim of the study was to establish and analyze the features of the skinfold thickness in Ukrainian men and women with seborrheic dermatitis of varying severity. Skinfold thickness (SFT) was determined in 40 men and 40 women (aged 25 to 44 years) with generalized fatty seborrheic dermatitis (mild and severe). The control group consisted of SFT values of practically healthy men (n=82) and women (n=154) of the same age group from the database of the research center National Pirogov Memorial Medical University, Vinnytsya. Statistical processing of SFT indicators was performed in the license package “Statistica 6.0” using non-parametric evaluation methods. Compared with practically healthy men, patients with mild and severe seborrheic dermatitis had lower SFT values on the posterior (by 49.7 % and 46.5 %) and anterior (by 41.9 % and 46.4 %) surfaces of the shoulder and chest (by 28.9 % and 27.9 %), on the thigh (47.3 % and 38.3 %), on the forearm (only compared to severe severity by 18.5 %), at the lower angle of the shoulder blade (only compared to mild severity by 3.5 %) and on the shin (only compared to severe severity by 15.9 %), as well as higher values of SFT on the side (by 36.7 % and 51.6 %); and in women patients of varying severity– also lower values of SFT on the posterior surface of the shoulder (by 51.0 % and 43.6 %), on the anterior surface of the shoulder (by 46.6 % and 31.0 %), on the chest (by 31.3 % and 18.9 %), on thighs (by 47.4 % and 38.9 %) and on the shin (only compared to the mild degree by 10.2 %), as well as higher values of SFT on the side (by 37.0 % and 44.6 %). Among men or women with seborrheic dermatitis of varying severity, only higher values were found in women with severe SFT on the anterior surface of the shoulder (by 22.6 %), and in men with severe severity – higher values of SFT on the thigh (by 14.6 %). Manifestations of sexual dimorphism of SFT among patients with seborrheic dermatitis of varying severity were found only between men and women with severe disease, namely, higher values of SFT in women on the front shoulder surface (by 28.6 %), forearm (by 16.0 %) and on the shin (by 26.3 %)
У діагностиці себорейного дерматиту досягнуто значного прогресу. Вона ґрунтується на анамнезі та клінічній картині ураження шкіри. Проведення детального аналізу особливостей будови та розмірів тіла в комплексі з клініко-інструментальними дослідженнями дозволяє надалі проводити більш достовірний прогноз розвитку ускладнень цього захворювання та покращити результати лікування таких хворих. Мета дослідження – встановити та провести аналіз особливостей товщини шкірно-жирових складок в українських чоловіків і жінок хворих на себорейний дерматит різного ступеня важкості. Проведено визначення товщини шкірно-жирових складок (ТШЖС) у 40 чоловіків і 40 жінок (віком від 25 до 44 років) хворих на генералізовану жирну форму себорейного дерматиту (легкого та тяжкого ступеня важкості). Контрольну групу складали показники ТШЖС практично здорових чоловіків (n=82) і жінок (n=154) аналогічної вікової групи з банку даних науково-дослідного центру Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова. Статистична обробка показників товщини шкірно-жирових складок проведена в ліцензійному пакеті “Statistica 6.0” із використанням непараметричних методів оцінки. У хворих на себорейний дерматит легкого та тяжкого ступеня важкості чоловіків, порівняно з практично здоровими чоловіками, встановлені менші значення ТШЖС на задній (на 49,7 % і 46,5 %) та передній (на 41,9 % і 46,4 %) поверхнях плеча, на грудях (на 28,9 % і 27,9 %), на стегні (на 47,3 % і 38,3 %), на передпліччі (лише порівняно з тяжким ступенем важкості на 18,5 %), під нижнім кутом лопатки (лише порівняно з легким ступенем важкості на 3,5 %) та на гомілці (лише порівняно з тяжким ступенем важкості на 15,9 %), а також більші значення ТШЖС на боці (на 36,7 % і 51,6 %); а у хворих різного ступеня важкості жінок – також менші значення ТШЖС на задній поверхні плеча (на 51,0 % і 43,6 %), на передній поверхні плеча (на 46,6 % і 31,0 %), на грудях (на 31,3 % і 18,9 %), на стегні (на 47,4 % і 38,9 %) та на гомілці (лише порівняно з легким ступенем важкості на 10,2 %), а також більші значення ТШЖС на боці (на 37,0 % і 44,6 %). Між хворими на себорейний дерматит різного ступеня важкості чоловіками або жінками встановлені лише більші значення у жінок із тяжким ступенем важкості ТШЖС на передній поверхні плеча (на 22,6 %), а у чоловіків із тяжким ступенем важкості – більше значення ТШЖС на стегні (на 14,6 %). Прояви статевого диморфізму ТШЖС між хворими на себорейний дерматит різного ступеня важкості встановлені лише між чоловіками та жінками з тяжким ступенем важкості захворювання, а саме – більші значення у жінок ТШЖС на передній поверхні плеча (на 28,6 %), на передпліччі (на 16,0 %) та на гомілці (на 26,3 %)
Дод.точки доступу:
Khasawneh, A. R.
Dmytrenko, S. V.
Serheta, I. V.
Bondar, S. A.
Anfilova, M. R.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

4.


   
    Influence of vitamin D on the histostructure of the testis and morphometric indications of spermatogenesis of intact rats [] = Вплив вітаміну D на гістоструктуру сім’яників і морфометричні показники сперматогенезу інтактних щурів / I. O. Marakhovskyi [та ін.] // Вісник морфології. - 2022. - Т. 28, № 2. - P25-31. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
ВИТАМИН D -- VITAMIN D (анализ)
СПЕРМАТОЗОИДЫ -- SPERMATOZOA (действие лекарственных препаратов)
Анотація: One of the current problems is the study of the effects of vitamin D on the body, and in men its action is closely related to the pathogenesis of androgen deficiency and hypofertility. Particular attention needs to be paid to determining whether cholecalciferol (D3) has a negative effect on the gonads and spermatogenesis of intact individuals, as vitamin D therapy is used in reproductive disorders with or without vitamin D deficiency. The aim of the study was to determine the effect of vitamin D on the histological structure of gonads and morphometric parameters of spermatogenesis of adult intact male rats. The studies were performed on adult sexually active male Wistar rats. Vitamin D3 was administered orally in doses of 1000 IU, 4000 IU and 10000 IU. The solutions were made on seed oil. The control was intact rats. Vitamin D and its solvent were administered throughout the period of spermatogenesis and the time of maturation of sperm in the epididymis, after which the structural organization of the testes was determined. Gonadal samples were fixed in 10 % formalin solution, leave in alcohols of increasing strength, and embedded in paraffin. In addition to survey microscopy, morphometric evaluation of the process of spermatogenesis was performed on sections of gonads stained with hematoxylin and eosin. Micropreparations were examined using a Granum L 30 (03) light microscope, and microscopic images were taken with a Granum DSM 310 digital video camera. Photographs were processed on a Pentium 2.4 GHz computer using Toup View. Statistical processing of data results was performed in the standard software package "Statistica 6.0" using Student’s t-test and using a non-parametric analogue of one-way analysis of variance – Kruskal-Wallis criterion. In rat testicular sections, seminiferous tubules were located transversely or obliquely and were oval or round in shape. The diameter of the tubules is normal, the tubular membrane, as well as the protein and vascular membranes were normal. The basal department contains the youngest cells of the germinal epithelium – spermatogonia. Cells have a pronounced functional activity. Morphometric characteristics of spermatogenesis of intact rats corresponded to the physiological norm. The introduction of the solvent throughout the period of spermatogenesis and maturation of mature sperm in the epididymis did not affect the histoarchitectonics of the testicles. The testicular lobes are filled with concentric or flattened profiles of sections of the seminal tubules, which are close enough to each other.
Однією з актуальних проблем сьогодення є вивчення впливу вітаміну D на організм, при цьому у чоловіків його дія тісно пов’язана з патогенезом андрогенного дефіциту та гіпофертильністю. Особливої уваги потребує визначення відповіді на питання, чи не має введення холекальциферолу (D3) негативної дії на гонади та сперматогенез інтактних особин, так як терапію вітаміном D застосовують при репродуктопатіях як із дефіцитом вітаміну D, так і без нього. Метою дослідження було визначення дії вітаміну D на гістологічну картину гонад і морфометричні параметри сперматогенезу дорослих інтактних щурів самців. Дослідження проводились на дорослих статевоактивних самцях щурів популяції Вістар. Вітамін D3 застосовували перорально у дозах 1000 МО, 4000 МО і 10000 МО. Розчини виготовляли на кісточковій олії. Контролем слугували інтактні щури. Вітамін D та його розчинник вводили впродовж всього періоду сперматогенезу і часу дозрівання сперматозоїдів у придатку сім’яника, після чого визначали структурну організацію сім’яників. Зразки статевих залоз фіксували у 10 % розчині формаліну, проводили по спиртах міцності, що зростає, та заливали у парафін. На зрізах гонад, які забарвлювали гематоксиліном та еозином, окрім оглядової мікроскопії проводили морфометричну оцінку процесу сперматогенезу. Перегляд мікропрепаратів проводили за допомогою світлового мікроскопу Granum L 30 (03), фотографування мікроскопічних зображень здійснювали цифровою відеокамерою Granum DСМ 310. Фотознімки обробляли на комп’ютері Pentium 2,4 GHz за допомогою програми Toup View. Статистичну обробку результатів даних проводили в стандартному пакеті програм “Statistica 6.0” з використанням t-критерію Стьюдента та застосовуючи непараметричний аналог однофакторного дисперсійного аналізу – критерій Краскела-Уоліса. На зрізах сім’яників інтактних щурів звивисті сім’яні канальці були розташовані у поперечному або косому напрямку і мали овальну чи округлу форму. Діаметр канальців звичайний, власна оболонка канальців, а також білкова та судинна оболонки відповідали нормі. В базальному відділі містяться найбільш молоді клітини сперматогенного епітелію – сперматогонії. Клітини мають виражену функціональну активність. Морфометрична характеристика сперматогенезу інтактних щурів відповідала фізіологічній нормі
Дод.точки доступу:
Marakhovskyi, I. O.
Laryanovska, Yu. B.
Korenieva, Ye. М.
Smolienko, N. P.
Chystiakova, E. Ye.
Belkina, I. O.
Velychko, N. F.
Misiura, K. V.
Bondarenko, V. O.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

5.


   
    Ultrastructural changes in the myocardium of animals under conditions of simulated hyperhomocysteinemia, hyper- and hypothyroidism and their combination [] = Ультраструктурні зміни міокарда тварин за умов змодельованих гіпергомоцистеїнемії, гіпер- та гіпотиреозу та їх поєднаній дії / V. М. Nechiporuk [та ін.] // Вісник морфології. - 2022. - Т. 28, № 2. - P32-39. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
МИОКАРД -- MYOCARDIUM (ультраструктура)
ГИПЕРТИРЕОЗ -- HYPERTHYROIDISM
ГИПОТИРЕОЗ -- HYPOTHYROIDISM
Анотація: Thyroid hormones have a significant impact on heart function through both genomic and non-genomic effects. Deficiency or excess of thyroid hormones leads to profound changes in the regulation of cardiac function and cardiovascular hemodynamics. The heart is the main target organ for the action of thyroid hormones and in patients with hypo- or hyperthyroidism there are marked changes in the work of the heart. The aim of the work was to establish ultrastructural changes in myocardial components in experimental hyperhomocysteinemia (HHCy) against the background of hyper- and hypothyroidism. Thiolactone HHCy was modelized by administering to animals an exogenous HCy in the form of thiolactone at a dose of 100 mg/kg body weight once a day for 28 days. Hyperthyroidism was modelized by daily administration of L-thyroxine at a dose of 200 μg/kg for the 21 days, hypothyroidism – daily administration of thiamazole at a dose of 10 mg/kg for the 21 days. Individual groups of animals were administered L-thyroxine and thiamazole in parallel with HCy. High levels of HCy adversely affected the walls of myocardial blood vessels. The lumens of hemocapillaries were plethoric, filled with erythrocytes. Changes in endotheliocytes were revealed, and cardiomyocytes contained deformed nuclei. In laboratory animals with hyperthyroidism, an increase in ultrastructural changes in the walls of blood vessels (edema of the walls of hemocapillaries, damaged cristae in mitochondria) were established. In animals that were modeled for hyperthyroidism and HHCy, more significant changes in endotheliocytes were revealed, most of the mitochondria were destroyed. More pronounced alterative changes were revealed in cardiomyocytes. An electron microscopic examination of the myocardium of animals with hypothyroidism showed significant degenerative changes in the ultrastructure of the walls of blood vessels, and hypertrophied mitochondria were also found. The combined influence of hypothyroidism and HHCy caused the most profound disturbances in the ultrastructure of cardiomyocytes and hemocapillaries in comparison with other groups of animals. The integrity of intercellular contacts was impaired, most of the mitochondria of myocytes had destroyed cristae and the outer membrane
Гормони щитоподібної залози мають значний вплив на функцію серця як за допомогою геномних, так і негеномних ефектів. Дефіцит чи надлишок тиреоїдних гормонів призводить до глибоких змін у регуляції серцевої функції та серцево-судинної гемодинаміки. Серце є основним органом-мішенню для дії гормонів щитоподібної залози і у пацієнтів з гіпо- або гіпертиреозом відбуваються помітні зміни в роботі серця. Метою роботи було встановити ультраструктурні зміни компонентів міокарда за умов експериментальної гіпергомоцистеїнемії (ГГЦ) на фоні гіпер- та гіпотиреозу. Тіолактонову ГГЦ моделювали введенням тваринам екзогенного гомоцистеїну (ГЦ) у формі тіолактону в дозі 100 мг/кг маси тіла один раз на добу впродовж 28 діб. Гіпертиреоз моделювали шляхом щоденного введення L-тироксину в дозі 200 мкг/кг впродовж 21 доби, гіпотиреоз – щоденного введення мерказолілу в дозі 10 мг/кг маси впродовж 21 дня. Окремим групам тварин вводили L-тироксин і мерказоліл паралельно з ГЦ. Високі рівні ГЦ негативно впливали на стінки кровоносних судин міокарду. Просвіти гемокапілярів були повнокровними, заповнені еритроцитами. Виявлено зміни в ендотеліоцитах, а кардіміоцити містили деформовані ядра. У лабораторних тварин з гіпертиреозом встановлено наростання ультраструктурних змін в стінках кровоносних судин (набряк стінок гемокапілярів, пошкоджені кристи у мітохондріях). У тварин, яким моделювали гiпepтиpeoз тa ГГЦ, виявлені більш значні зміни у ендотеліоцитах, більшість мітохондрій були зруйновані. У кардіоміоцитах виявлено більш виражені альтеративні зміни. Електронномікроскопічне дослідження міокарда тварин при гіпотиреозі показало значні дегенеративні зміни в ультраструктурі стінок кровоносних судин, виявлені також гіпертрофовані мітохондрії. Поєднаний вплив гiпoтиpeoзу та ГГЦ викликав найбільш глибокі порушення ультраструктури кардіоміоцитів і гемокапілярів порівняно з іншими групами тварин. Цілісність міжклітинних контактів була порушена, більшість мітохондрій міоцитів мали зруйновані кристи та зовнішню мембрану
Дод.точки доступу:
Nechiporuk, V. М.
Pentyuk, L. O.
Kovalchuk, О. V.
Mazur, О. I.
Korda, М. M.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

6.


    Maryenko, N. I.
    Fractal dimension of skeletonized MR images as a measure of cerebral hemispheres spatial complexity [] = Фрактальна розмірність скелетонованих магнітно-резонансних зображень як міра просторової складності великих півкуль головного мозку / N. I. Maryenko, O. Yu. Stepanenko // Вісник морфології. - 2022. - Т. 28, № 2. - P40-47. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
МОЗГ ГОЛОВНОЙ -- BRAIN (рентгенография)
МАГНИТНОГО РЕЗОНАНСА ИЗОБРАЖЕНИЕ -- MAGNETIC RESONANCE IMAGING (тенденции)
Анотація: In recent decades, fractal analysis has been increasingly used in various scientific fields, including neuroscience; this method of mathematical analysis allows you to quantify the space filling degree of the studied object and the degree of its spatial configuration complexity. The aim of the study was to determine the values of the fractal dimension of the cerebral hemispheres using fractal analysis of skeletonized magnetic resonance brain images. The present study used magnetic resonance brain images of 100 relatively healthy individuals (who had no structural changes in the brain) of both sexes (56 women, 44 men) aged 18-86 years (mean age 41.72±1.58 years). 5 tomographic sections of each brain were studied. The 1st coronal tomographic section was located at the level of the most anterior points of the temporal lobes, the 2nd – at the level of the mammillary bodies, the 3rd – at the level of the quadrigeminal plate, the 4th – at the level of the splenium of corpus callosum. The axial tomographic section was located at the level of the thalamus. Fractal analysis of skeletonized images was performed using box counting method. The obtained data were processed using generally accepted statistical methods. The average, minimum and maximum values of the fractal dimension of different tomographic sections were the following: 1st coronal section – 1.207±0.003 (1.147÷1.277), 2nd coronal section – 1.162±0.003 (1.077÷1.243), 3rd coronal section – 1.156±0.003 (1.094÷1.224), 4th coronal section – 1.158±0.003 (1.109÷1.218), axial section – 1.138±0.002 (1.079÷1.194). The average value of the fractal dimension of the five tomographic sections was 1.164±0.002 (1.126÷1.209), and the average value of the fractal dimension of the four coronal sections was 1.171±0.002 (1.122÷1.219). Fractal analysis of skeletonized images of the cerebral hemispheres allows to quantify the features of the topology and complexity of the spatial configuration of the cerebral hemispheres. The value of the fractal dimension can be influenced by the anatomical features of the studied areas of the brain, individual anatomical features, as well as atrophic and other pathological changes that lead to changes in the shape of the cerebral hemispheres. The values of the fractal dimension of skeletonized brain images tend to decrease with age. Coronal tomographic sections are the most representative for characterizing age-related atrophic changes. Fractal analysis of skeletonized images of the cerebral hemispheres can be used to diagnose diseases of the nervous system, and the results of the present study can be used as norm criteria
Фрактальний аналіз в останні десятиліття дедалі ширше використовується у різних наукових сферах, у тому числі нейронауках. Цей спосіб математичного аналізу дозволяє кількісно визначати ступінь заповнення простору об’єктом та ступінь складності його просторової конфігурації. Мета дослідження – визначити значення фрактальної розмірності великих півкуль головного мозку за допомогою фрактального аналізу скелетонованих магнітно-резонансних зображень головного мозку. Для дослідження було використано магнітно-резонансні томограми головного мозку 100 умовно здорових осіб (які не мали структурних змін головного мозку) обох статей (жінок 56, чоловіків 44) віком 18-86 років (середній вік 41,72±1,58 років). У кожному мозку були досліджені 5 томографічних зрізів. 1-й корональний томографічний зріз був розташований на рівні найбільш передніх точок скроневих часток, 2-й – на рівні сосочкових тіл, 3-й – на рівні чотиригорбкової пластинки, 4-й – на рівні валка мозолистого тіла. Аксіальний томографічний зріз був розташований на рівні таламуса. Проводився фрактальний аналіз скелетонованих зображень за допомогою способу підрахунку квадратів. Отримані дані оброблялися за допомогою загальноприйнятих статистичних методів. Середні, мінімальне та максимальне значення фрактальної розмірності різних томографічних зрізів були наступними: 1-й корональний зріз – 1,207±0,003 (1,147÷1,277), 2-й корональний зріз – 1,162±0,003 (1,077÷1,243), 3-й корональний зріз – 1,156±0,003 (1,094÷1,224), 4-й корональний зріз – 1,158±0,003 (1,109÷1,218), аксіальний зріз – 1,138±0,002 (1,079÷1,194). Середнє значення фрактальної розмірності п’яти зрізів складало 1,164±0,002 (1,126÷1,209), середнє значення фрактальної розмірності чотирьох корональних зрізів складало 1,171±0,002 (1,122÷1,219). Фрактальний аналіз скелетонованих зображень великих півкуль головного мозку дозволяє кількісно характеризувати особливості топології та складності просторової конфігурації великих півкуль головного мозку. На значення фрактальної розмірності можуть впливати анатомічні особливості досліджуваних ділянок головного мозку, індивідуальні анатомічні особливості, а також атрофічні та інші патологічні зміни, що призводять до змін форми великих півкуль головного мозку. Значення фрактальної розмірності скелетонованих зображень головного мозку мають тенденцію до зниження з віком. Найбільш репрезентативними для характеризування вікових атрофічних змін є корональні томографічні зрізи. Фрактальний аналіз скелетонованих зображень великих півкуль головного мозку може бути використаний для діагностики захворювань нервової системи, а результати даного дослідження можуть бути використані у якості критеріїв норми
Дод.точки доступу:
Stepanenko, O. Yu.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

7.


   
    The role of myofibroblasts in the healing of chronic wounds [] = Роль міофібробластів у загоєнні хронічних ран / S. V. Slobodianyk [та ін.] // Вісник морфології. - 2022. - Т. 28, № 2. - P48-56. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
МИОФИБРОБЛАСТЫ -- MYOFIBROBLASTS
ИММУНОГИСТОХИМИЯ -- IMMUNOHISTOCHEMISTRY
Анотація: Surgical infection is one of the most important and important problems of modern medicine. The lack of a universal remedy and method of wound treatment, the difficulty of choosing universal tactics of management of patients with chronic wounds determines the need for further search for new treatments that stimulate reparative processes in chronic wounds, including morphological research methods. The role of cellular regulation in the pathogenesis of the restoration of the morphofunctional state of a chronic wound in the conditions of its damage remains undisclosed. Therefore, the aim of our study was to evaluate the role of myofibroblasts in the healing of chronic purulent-necrotic wounds in the treatment of mesenchymal stem cells using immunohistochemistry. In the experiment we obtained a model of chronic purulent-necrotic wound, which meets all the requirements for quality indicators in the study of morphological changes in chronic wounds and can then be used as a basis for preclinical research. The condition of chronic purulent-necrotic wounds in 120 rats was studied by histological and immunohistochemical methods. Chronic wound was modeled according to the original method of the author: during the formation of a standard skin defect in the interscapular area of the rat with a diameter of 1 cm, the surrounding tissue was superimposed ischemic metal structure to reduce blood flow in the wound area, which significantly slowed the delay. Treatment was started from 28 days from the beginning of wounding, which clinically and histologically corresponded to the chronicity of the wound process. Statistical processing of morphometric parameters was performed using the standard software package “Statistica 6.1”. It was found that the positive dynamics of healing of chronic wounds, using 0.025 % decasan solution, was observed mainly in the early stages (3-7 days), while mesenchymal stem cells (MSC) and MSC cloned in inert gases (MSC-IG) were effective at all stages of the study. The use of MSC and MSC-IG creates favorable conditions for the normal course of regenerative processes and epithelialization of wounds, providing anti-edema and anti-inflammatory effects with activation of myofibroblasts, which increases the healing efficiency of chronic purulent-necrotic wounds. Prospects for the use of MSC in the treatment of chronic wounds are shown
Хірургічна інфекція є однією з актуальних і найважливіших проблем сучасної медицини. Відсутність універсального засобу і методу лікування ран, складність вибору універсальної тактики ведення хворих з хронічними ранами визначає необхідність подальшого пошуку нових методів лікування, що стимулюють репаративні процеси в хронічних ранах, в тому числі із застосуванням морфологічних методів дослідження. Роль клітинної регуляції в патогенезі відновлення морфофункціонального стану хронічної рани в умовах її пошкодження залишається не розкритою. Тому, метою нашого дослідження стала оцінка ролі міофібробластів у загоєнні хронічних гнійно-некротичних ран при лікуванні мезенхімальними стовбуровими клітинами за допомогою імуногістохімічного методу. В експерименті нами отримана модель хронічної гнійно-некротичної рани, яка відповідає усім вимогам щодо якісних показників при вивченні морфологічних змін в хронічних ранах та в подальшому може використовуватися як базова на доклінічному етапі досліджень. За допомогою гістологічного та імуногістохімічного методів вивчили стан хронічних гнійно-некротичних ран у 120 щурів. Хронічну рану моделювали за оригінальною методикою автора: під час формування стандартного дефекту шкіри в міжлопатковій ділянці щура діаметром 1 см, на оточуючі тканини накладалась ішемізуюча металоконструкція з ціллю зменшення кровотоку в ділянці рани, що призводило до значного уповільнення термінів загоєння. Лікування починали від 28 доби з початку накладання ран, що клінічно та гістологічно відповідало хронізації ранового процесу. Статистична обробка морфометричних параметрів здійснювалася за допомогою стандартного програмного пакета «Statistica 6.1». Встановлено, що позитивна динаміка загоєння хронічних ран, при застосуванні 0,025 % розчину декасану, спостерігалась переважно на ранніх термінах (3-7 доба), в той час як мезенхімальні стовбурові клітини (МСК) та МСК клоновані в інертних газах (МСК-ІГ) були ефективним на всіх етапах дослідження. Використання МСК та МСК-ІГ створюють сприятливі умови для нормального перебігу регенераторних процесів і епітелізації ран, забезпечуючи протинабряковий та протизапальний ефекти з активацією міофібробластів, що підвищує ефективність загоєння хронічних гнійно-некротичних ран. Показано перспективи використання МСК при лікуванні хронічних ран
Дод.точки доступу:
Slobodianyk, S. V.
Vernygorodskyi, S. V.
Khimich, S. D.
Shkolnikov, V. S.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

8.


   
    Pelvic circumference in young men and young women studying in higher education institutions of Bukovina, depending on the sport [] = Особливості окружності таза в юнаків і дівчат, які навчаються в закладах вищої освіти Буковини, залежно від виду спорту / S. Yu. Karatieieva [та ін.] // Вісник морфології. - 2022. - Т. 28, № 2. - P57-61. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
АНТРОПОМЕТРИЯ -- ANTHROPOMETRY
МЕДИЦИНСКИЕ УЧЕБНЫЕ ЦЕНТРЫ -- ACADEMIC MEDICAL CENTERS (тенденции)
ПОЛОВЫЕ ФАКТОРЫ -- SEX FACTORS
Анотація: In recent decades, anthropological research methods have been widely used by scientists to correctly predict the achievement of high sports results. The aim of the study is to find out the features of the pelvic circumference of young men (YM) and young women (YW), who study in higher education institutions in Bukovina, depending on the sport. Anthropometric parameters were studied for 115 first and second year students of higher education institutions in Chernivtsi, aged 16 to 21, including 78 (67.82 %) YM and 37 (32.18 %) YW, the main group – 75 (65.22 %), were students of I-II courses of the Faculty of Physical Culture and Human Health of Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University, control group – 40 (34.78 %) – college students and students of the Faculty of Dentistry of Bukovina State Medical University. Among the students of the main group – 57 (76.00 %) YM and 18 (24.00 %) YW. Students of the main group, in addition to physical activity, which was included in the program of their specialty, additionally engaged in the following sports: football – 40 (53.34 %), of which YM – 36 (48.00 %), YW 4 (5.34 %), volleyball – 18 (24.00 %), of which YM – 9 (12.00 %), YW 9 (12.00 %), tennis – 10 (13.34 %), of which YM – 8 (10.67 %), YW 2 (2.67 %), basketball – 7 (9.32 %), of which YM – 4 (5.32 %), YW 3 (4.00 %), the control group consisted of 21 (52.50 %) YM and 19 (47.50 %) YW, which are loaded with hours of physical education, according to the curriculum of their specialty and additionally All students were determined to determine body weight and pelvic circumference according to the method of Bunak V. V. in the modification of Shaparenko P. P. Statistical analysis of the data was performed using a licensed program RStudio. Analyzing the average pelvic circumference of YM and YW, it is noteworthy that the average pelvic circumference among both study groups is much larger in YM compared to YW (representatives of the main group – respectively 83.40±3.01 cm and 78.31±3.01 cm; representatives of the control group – respectively 88.47±3.01 cm and 75.31±3.01 cm). In the main group, depending on the sport, volleyball players (YM – 86.11±3.02 cm; YW – 77.55±3.03 cm) and basketball players (YM – 85.50±3.03 cm; YW – 76.66±3.03 cm) have the largest pelvic circumference, followed by football players (YM – 81.52±3.02 cm, YW – 75.00±3.02 cm), and the smallest tennis players – 81.00±3.02 cm YM and 74.50±3.02 cm YW. Based on the regression analysis, it was found that weight is a significant factor for pelvic circumference.
Для коректного прогнозування досягнення високих спортивних результатів в останні десятиріччя науковцями широко використовуються антропологічні методи дослідження. Мета дослідження – з’ясувати особливості окружності таза юнаків і дівчат, які навчаються в закладах вищої освіти Буковини, залежно від виду спорту. Проведено дослідження антропометричних параметрів у 115 студентів першого та другого курсів закладів вищої освіти м. Чернівці, віком від 16 до 21 року, з них 78 (67,82 %) юнаки та 37 (32,18 %) дівчата. Основну групу – 75 (65,22 %), становили студенти І-ІІ курсів факультету фізичної культури та здоров’я людини Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, контрольну групу – 40 (34,78 %) – студенти коледжу та студенти стоматологічного факультету Буковинського державного медичного університету. Серед студентів основної групи – 57 (76,00 %) юнаків та 18 (24,00 %) дівчат. Студенти основної групи, окрім фізичного навантаження, яке входило в програму їхньої спеціальності додатково займались такими видами спорту: футбол – 40 (53,34 %), з них юнаків – 36 (48,00 %), дівчат 4 (5,34 %), волейбол – 18 (24,00 %), з них юнаків – 9 (12,00 %), дівчат 9 (12,00 %), теніс – 10 (13,34 %), з них юнаків – 8 (10,67 %), дівчат 2 (2,67 %), баскетбол – 7 (9,32 %), з них юнаків – 4 (5,32 %), дівчат 3 (4,00 %), Контрольну групу становили 21 (52,50 %) юнак і 19 (47,50 %) дівчат, які навантажені годинами фізкультури, відповідно до навчальної програми їхньої спеціальності та додатково спортом не займались Усім студентам було проведено визначення маси тіла та окружності таза за методикою Бунака В. В. у модифікації Шапаренка П. П. Статистичний аналіз отриманих даних проводили за допомогою ліцензованої програми RStudio. Аналізуючи середню величину окружності таза юнаків і дівчат звертає увагу те, що в середньому окружність таза серед обох досліджуваних груп значно більша у юнаків порівняно з дівчатами (представники основної групи – відповідно 83,40±3,01 см і 78,31±3,01 см; представники контрольної групи – відповідно 88,47±3,01 см і 75,31±3,01 см). В основній групі залежно від виду спорту найбільшу окружність таза мають волейболісти (юнаки – 86,11±3,02 см; дівчата – 77,55±3,03 см) та баскетболісти (юнаки – 85,50±3,03 см; дівчата – 76,66±3,03 см), далі футболісти (юнаки – 81,52±3,02 см; дівчата – 75,00±3,02 см), а найменшу тенісисти – 81,00±3,02 см юнаки та 74,50±3,02 см дівчата. На основі проведеного регресійного аналізу встановлено, що значимим фактором для окружності таза є вага
Дод.точки доступу:
Karatieieva, S. Yu.
Slobodian, O. M.
Muzyka, N. Ya.
Hauriak, O. D.
Chorna, N. M.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

9.


    Oshurko, A. P.
    Variant anatomy of the mandibular canal topography [] = Варіантна анатомія топографії каналу нижньої щелепи / A. P. Oshurko, I. Yu. Oliinyk, N. B. Kuzniak // Вісник морфології. - 2022. - Т. 28, № 2. - P62-68. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
ЧЕЛЮСТЬ НИЖНЯЯ -- MANDIBLE (анатомия и гистология)
ТОМОГРАФИЯ РЕНТГЕНОВСКАЯ КОМПЬЮТЕРНАЯ -- TOMOGRAPHY, X-RAY COMPUTED (использование)
Анотація: This paper presents an analysis of 3D reconstruction models of the manifestation of variability of the mandible canal (canals) on both the left and right sides, their laying in the body of the mandible and the location, size and direction of the output canals. After all, the availability of minimally invasive techniques implemented in the research process helps to identify even minor anatomical variants or branches of the mandibular canal, which are quite common and do not allow the clinician to neglect them and require proper scientific evaluation. When planning reconstructive surgery on the mandible, the lack of high predictability to prevent functional complications, which are often irreversible (because the mandibular canal contains motor and sensory nerve fibers), forces us to reconsider the morphological fundamentality of its topography. Therefore, the aim of the work was to review computed tomography digital images, their analysis and identify possible anatomical variants of the canal (channels) of the mandible, as a basis for establishing its topographic features, on the left and right sides. After analyzing 426 digital CT scans of the mandible in males and females aged 25 to 75 years, 68 3D reconstruction models were reproduced using standardized X-ray diagnostic CT software Ez3D-I Original ver.5.1.9.0, used for visualizations of multimodal and multidimensional images, some of which are presented as the results of their own research. It is established that the entrance openings of the mandibular canals on both the left and right sides continue with one canal, however, in the projection of the second molar, the latter can be divided into two or three canals with high frequency. There is a difference in the diameters (Ø) of the canals and their opening – typical (in the projection of premolars on the right side) and atypical openings – in the projection of 3.6, 4.6 molars and central incisors, canines in the direction of the outlet and their location. There is no proper regular systematization of the number, topographic trajectory and size of the mandibular canals, their association or separation, as well as the direction of their exit, which requires additional vigilance not only during research but also in clinical dentistry or reconstructive surgery
У даній роботі представлено аналіз 3D реконструкційних моделей прояву варіативності каналу (каналів) нижньої щелепи як з лівої, так і з правої сторони, їх прокладання у тілі нижньої щелепи та локалізацію, розміри і напрямки вихідних каналів. Адже, доступність малоінвазивних технік, імплементованих у процеси дослідження, сприяють виявленню навіть незначних анатомічних варіантів чи розгалужень каналу нижньої щелепи, що є доволі частими і не дозволяють клініцисту нехтувати ними та потребують належної наукової оцінки. Під час планування реконструктивних хірургічних утручань на нижній щелепі брак високої прогностичності щодо запобігання функціональних ускладнень, які доволі часто бувають незворотними (через те, що канал нижньої щелепи містить рухові та чутливі нервові волокна), змушує переглядати морфологічну фундаментальність особливостей його топографії. Тому, метою роботи було проведення огляду комп’ютерно-томографічних цифрових зображень, їх аналізу та виявлення можливих анатомічних варіантів прокладання каналу (каналів) нижньої щелепи, як основи у встановленні його топографічних особливостей, із лівої та правої сторін. Після проведеного аналізу 426 цифрових КТ-сканувань нижніх щелеп в осіб чоловічої та жіночої статі віком від 25 до 75 років відтворено 68 3D реконстукційних моделей за допомогою стандартизованого рентгено-діагностичного КТ-програмного забезпечення Ez3D-I Original ver.5.1.9.0, що застосовується для візуалізації мультимодальних і багатовимірних зображень, окремі з яких подані як результати власних досліджень. Встановлено, що вхідні отвори нижньощелепних каналів як із лівої, так із правої сторін продовжуються одним каналом, проте, у проекції других великих корінних зубів, останні із великою частотою можуть розділятися на добре проектовані два-три канали. Наявна відмінність у діаметрах (Ø) каналів та їх відкриттям – типовим (у проекції малих корінних зубів з правої сторони) і нетиповим відкриттям – у проекції 3.6, 4.6 великих корінних зубів та центральних різців, іклів як за напрямком вихідного отвору, так і за їх розташуванням. Не прослідковується належної закономірної систематизації щодо кількості, топографічної траєкторії та розміру каналів нижньої щелепи, об’єднання чи їх розділення, а також напрямку їх виходу, що потребує додаткової пильності не лише під час дослідницьких робіт, а й навіть у клінічній стоматології чи реконструктивній хірургії.
Дод.точки доступу:
Oliinyk, I. Yu.
Kuzniak, N. B.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.


   
    Discriminant models of the possibility of benign nevi occurrence and features in men depending on the characteristics of anthropo-somatotypological indicators [] = Дискримінантні моделі можливості виникнення та особливостей перебігу доброякісних невусів у чоловіків залежно від особливостей антропо-соматотипологічних показників / N. B. Yo. Haddad [та ін.] // Вісник морфології. - 2022. - Т. 28, № 2. - P69-74. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
НЕВУС -- NEVUS
СОМАТОТИПЫ -- SOMATOTYPES
АНТРОПОЛОГИЯ -- ANTHROPOLOGY (методы)
Анотація: The multifactorial nature of the origin and development of nevi is the subject of debate so far. One way to understand this process and get an answer to this question is to use a constitutional method of research. The purpose of the study is to build and analyze discriminant models of benign nevi occurrence possibility in men depending on the characteristics of the structure and size of the body. For Ukrainian men aged 22 to 35 years with benign nevi (34 with melanocyte benign simple nevi; 27 with melanocyte benign dysplastic nevi; 14 with melanocyte benign congenital nevi; 17 with nonmelanocyte benign nevus) determined anthropometric indicators according to the scheme of Bunak V. V. (1941), components of the somatotype according to the Heath-Carter scheme (1990), as well as indicators of the component composition of body weight according to Matejko formulas (1921). The control group consisted of anthropometric and somatotypological indicators of 82 practically healthy men of the same age group selected from the data bank of the Research Center of National Pirogov Memorial Medical University, Vinnytsya. Discriminant analysis was performed in the licensed statistical package “Statistica 5.5”. With the help of discriminant analysis, reliable models of the possibility of benign nevi depending on the characteristics of anthropometric and somatotypological indicators are built. It was found that healthy and patients with benign nevi of men can reliably interpret the obtained classification indicators between healthy and sick, and between patients with melanocyte simple or dysplastic nevi and other groups of benign nevi (discriminant function covers 75.7 % of cases; Wilks’ Lambda statistics=0.125; р0.001). Between groups of benign nevi, reliable interpretation of the obtained classification indicators is possible only between patients with melanocyte simple or dysplastic nevi and melanocyte congenital or non-melanocyte nevi (discriminant function covers 48.4 % of cases; Wilks’ Lambda statistics
Мультифакторіальна природа виникнення та розвитку невусів є предметом дискусій вчених дотепер. Одним зі шляхів розуміння цього процесу і отримання відповіді на дане питання є застосування конституціонального методу дослідження. Мета дослідження – побудувати та провести аналіз дискримінантних моделей можливості виникнення доброякісних невусів у чоловіків залежно від особливостей показників будови та розмірів тіла. Українським чоловікам віком від 22 до 35 років, хворим на доброякісні невуси (34 із меланоцитарними доброякісними простими невусами; 27 із меланоцитарними доброякісними диспластичними невусами; 14 із меланоцитарними доброякісними вродженими невусами; 17 із немеланоцитарними доброякісними невусами) проведено визначення антропометричних показників за схемою Бунака В. В. (1941), компонентів соматотипу за схемою Хіт-Картера (1990), а також показників компонентного складу маси тіла за формулами Матейко (1921). Контрольну групу складали антропометричні та соматотипологічні показники 82 практично здорових чоловіків аналогічної вікової групи відібрані з банку даних науково-дослідного центру Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова. Дискримінантний аналіз проведено в ліцензійному статистичному пакеті “Statistica 5.5”. За допомогою дискримінантного аналізу побудовані достовірні моделі можливості виникнення доброякісних невусів в залежності від особливостей антропометричних і соматотипологічних показників. Встановлено, що у здорових і хворих на доброякісні невуси чоловіків можлива достовірна інтерпретація отриманих показників класифікації як між здоровими та хворими, так і між хворими на меланоцитарні прості або диспластичні невуси та іншими групами доброякісних невусів (дискримінантна функція охоплює 75,7 % випадків; статистика Wilks’ Lambda=0,125; р0,001). Між групами доброякісних невусів достовірна інтерпретація отриманих показників класифікації можлива лише між хворими на меланоцитарні прості або диспластичні невуси та меланоцитарні вроджені або немеланоцитарні невуси (дискримінантна функція охоплює 48,4 % випадків; статистика Wilks’ Lambda
Дод.точки доступу:
Haddad, N. B. Yo.
Dmytrenko, S. V.
Mateshuk-Vatseba, L. R.
Khapitska, O. P.
Kyrychenko, V. I.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)