Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=ВУ8/2023/29/4<.>

Загальна кількість знайдених документів : 10
Показані документи з 1 по 10

Regression models of the area of the soft palate and tongue in young men and young women with an orthognathic bite without and taking into account the type of face depending on teleroentgenometric indicators of the upper respiratory tract [] = Регресійні моделі площі м’якого піднебіння та язика в юнаків і дівчат із ортогнатичним прикусом без і з урахуванням типу обличчя в залежності від телерентгенометричних показників верхніх дихальних шляхів / O. S. Kostiuchenko-Faifor [та ін.] // Вісник морфології. - 2023. - Т. 29, № 4. - С. 5-10. - Bibliogr. at the end of the art.

Рубрики:
MeSH-головна:
НЕБО МЯГКОЕ -- PALATE, SOFT (анатомия и гистология)
ЯЗЫК -- TONGUE (анатомия и гистология)
МОЛОДЫЕ -- YOUNG ADULT (статистика, физиология)
ПОЛОВАЯ ДИФФЕРЕНЦИАЦИЯ -- SEX DIFFERENTIATION (физиология)
ЛИЦО -- FACE (анатомия и гистология, физиология)
ЦЕФАЛОМЕТРИЯ -- CEPHALOMETRY (использование, методы, статистика, тенденции)
РЕНТГЕНОГРАФИЯ -- RADIOGRAPHY (использование)
ПРИКУС СБАЛАНСИРОВАННЫЙ -- DENTAL OCCLUSION, BALANCED
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHSУкраїна
Анотація: The prevalence of pathologies related to the soft palate and its surrounding structures is a serious challenge for medicine. Sleep apnea and other diseases directly related to this anatomical region pose a threat not only due to the actual cause of deaths, but also complications of concomitant diseases. In this regard, the definition of normative indicators of the upper respiratory tract, in particular the soft palate and its surrounding structures, is a relevant topic for study. The purpose of the work is to build and analyze the regression models of the area of the soft palate and tongue in young men and young women with an orthognathic bite without and taking into account the type of face, depending on the features of teleroentgenometric indicators of the upper respiratory tract. With the help of the licensed medical software OnyxCeph³™, version 3DPro and the diagnostic program “UniqCeph”, a cephalometric analysis of lateral teleroentgenograms of 49 young men and 76 young women with an orthognathic bite and the absence of upper respiratory tract pathology was performed (primary teleroentgenograms were obtained from the database of the Research Center and Department of Pediatric Dentistry, National Pirogov Memorial Medical University, Vinnytsia). Face types in young men and young women were determined using the Garson index. Regression models of the area of the soft palate and tongue depending on teleroentgenometric indicators of the upper respiratory tract were built using the license package “Statistica 6.0”. In Ukrainian young women with an orthognathic bite, regardless of face type, with very wide and wide face types, all possible models of the area of the soft palate and tongue were built depending on teleroentgenometric indicators of the upper respiratory tract with a coefficient of determination (R²) greater than 0.5 (R²= from 0.682 to 0.937, p0.001), which most often include the thickness of the soft palate and the length of the soft palate (42.9 % each), tongue height and tongue length (30.0% each), the value of the position of the hyoid bone relative to the vertical mandibular plane and the angle of inclination of the soft palate (20.0 % each). In Ukrainian young men with an orthognathic bite without taking into account the type of face and with a wide face type, all possible models of the area of the soft palate and tongue were also built depending on teleroentgenometric indicators of the upper respiratory tract with a coefficient of determination greater than 0.5 (R²
Поширеність патологій, пов’язаних з м’яким піднебінням та оточуючими його структурами є серйозним викликом для медицини. Апное сну та інші захворювання напряму пов’язані з даним анатомічним регіоном несуть загрозу не тільки за рахунок власне можливості летальних випадків, але і ускладнення супутніх захворювань. У зв’язку з цим визначення нормативних показників верхніх дихальних шляхів, зокрема м’якого піднебіння і оточуючих його структур є актуальною темою для вивчення. Мета роботи – побудувати та провести аналіз регресійних моделей площі м’якого піднебіння та язика в українських юнаків і дівчат із ортогнатичним прикусом без і з урахуванням типу обличчя у залежності від особливостей телерентгенометричних показників верхніх дихальних шляхів. За допомогою ліцензованого медичного програмного забезпечення OnyxCeph³™, версії 3DPro та діагностичної програми «UniqCeph» проведено цефалометричний аналіз бокових телерентгенограм 49 українських юнаків і 76 українських дівчат із ортогнатичним прикусом і відсутністю патології верхніх дихальних шляхів (первинні телерентгенограми отримані з бази даних науково-дослідного центру та кафедри стоматології дитячого віку Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова). Типи обличчя в юнаків і дівчат визначали за допомогою індексу Гарсона. Регресійні моделі площі м’якого піднебіння та язика у залежності від телерентгенометричних показників верхніх дихальних шляхів побудовані за допомогою ліцензійного пакету “Statistica 6.0”. В українських дівчат із ортогнатичним прикусом без урахування типу обличчя, з дуже широким і широким типами обличчя побудовані усі можливі моделі площі м’якого піднебіння та язика в залежності від телерентгенометричних показників верхніх дихальних шляхів з коефіцієнтом детермінації (R2) більшим 0,5 (R2= від 0,682 до 0,937, р0,001), до яких найчастіше входять товщина м’якого піднебіння та довжина м’якого піднебіння (по 42,9 %), висота язика та довжина язика (по 30,0 %), величина положення під’язикової кістки відносно нижньощелепної площини за вертикаллю та величина кута нахилу м’якого піднебіння (по 20,0 %). В українських юнаків із ортогнатичним прикусом без урахування типу обличчя та з широким типом обличчя також побудовані усі можливі моделі площі м’якого піднебіння та язика в залежності від телерентгенометричних показників верхніх дихальних шляхів з коефіцієнтом детермінації більшим 0,5 (R2
Дод.точки доступу:
Kostiuchenko-Faifor, O. S.
Piliponova, V. V.
Beliaiev, E. V.
Ocheretna, O. A.
Ivanitsa, A. O.
Vakar, Т. V.
Koliadenko, S. V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Kalinichenko, M. O.
A method of evaluation of the shape of the human cerebellum: MRI study [] = Спосіб оцінювання форми мозочка людини: мрт дослідження / M. O. Kalinichenko // Вісник морфології. - 2023. - Т. 29, № 4. - С. 11-18. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
МОЗЖЕЧОК -- CEREBELLUM (анатомия и гистология)
ЧЕЛОВЕК -- HUMANS (анатомия и гистология)
ОРГАНА РАЗМЕР -- ORGAN SIZE (генетика, физиология)
ТОПОГРАФИЯ МУАРОВАЯ -- MOIRE TOPOGRAPHY (использование, статистика, тенденции)
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ И МИКРОСКОПИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ -- MORPHOLOGICAL AND MICROSCOPIC FINDINGS
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Анотація: The variability of shape of an organ is one of the manifestations of its individual anatomical variability. Magnetic resonance imaging and other modern neurovisualization methods allow for in vivo determination of morphological characteristics of organs, considering their natural positioning. The aim of this study is to develop a method of evaluation of the shape of the human cerebellum based on the results of MR imaging morphometry. MR images of the brain were obtained from 30 subjects (15 male and 15 female aged between 20 and 40 years) without apparent brain pathology. MRI was performed using a 1.5 T MRI machine (Siemens Magnetom Symphony, Munich, Germany). The width of the cerebellum was determined in axial (Wax) and coronal (Wcor) planes, the length was determined in axial (Lax) and sagittal (Lsag) planes, the height was determined in coronal (Hcor) and sagittal (Hsag) planes. It was observed that the width of the cerebellum is determined almost equally in two different planes, the greater disparity is noted in the measurements of length and the maximum difference in values was found in the measurements of height. A moderate and statistically significant linear relationship was discovered between the variables Wax and Lax (r=0.48; p0.01), as well as between Wcor and Hcor (r
Мінливість форми органу є одним із проявів його індивідуальної анатомічної мінливості. Магнітно-резонансна томографія та інші сучасні нейровізуалізаційні методи дозволяють встановити морфологічні особливості органів прижиттєво, при збереженні їх природного положення. Мета роботи – розробити метод оцінювання форми мозочка людини за результатами морфометрії МР томограм. Досліджено МР томограми головного мозку 30 осіб без видимої патології головного мозку (15 чоловіків і 15 жінок у віці від 20 до 40 років). МРТ проводили на апараті МРТ 1,5 Т (Siemens Magnetom Symphony, Мюнхен, Німеччина). Було визначено ширину мозочка в аксіальній (Wax) і корональній (Wcor) проекціях, довжину в аксіальній (Lax) і сагітальній (Lsag) проекціях, висоту у корональній (Hcor) та сагітальній (Hsag) проекціях. Встановлено, що ширина мозочка майже однаково визначається у двох різних проекціях, більше розбіжність при визначенні довжини, максимальна різниця значень виявляється при вимірюванні висоти. Було знайдено середній за силою статистично значущий лінійний взаємозв’язок між мінливостями Wax і Lax (r=0,48; p0,01), Wcor і Hcor (r
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Fishchenko, V. О.
Morphohistological study of regeneration of knee joint cartilage defects in an experimental model under the influence of nuclear magnetic resonance therapy [] = Морфогістологічне дослідження регенерації дефектів хряща колінного суглоба в експериментальній моделі під впливом ядерної магнітно-резонансної терапії / V. О. Fishchenko, A. P. Korol, D. V. Yusupova // Вісник морфології. - 2023. - Т. 29, № 4. - С. 19-26. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
КОЛЕННЫЙ СУСТАВ -- KNEE JOINT (анатомия и гистология, патофизиология, рентгенография)
ХРЯЩЕВОЙ ТКАНИ БОЛЕЗНИ -- CARTILAGE DISEASES (патофизиология, радиотерапия, этиология)
МАГНИТНЫМИ ПОЛЯМИ ТЕРАПИЯ -- MAGNETIC FIELD THERAPY (использование, методы, тенденции)
ХОНДРОЦИТЫ -- CHONDROCYTES (рентгенография, ультраструктура)
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Анотація: Despite the variety of modern methods of treatment, the problem of hyaline cartilage regeneration is still relevant. Purpose of the study: to determine the effect of nuclear magnetic resonance therapy on the regenerative ability of simulated defects in the cartilage tissue of the knee joint in rats, to assess the dynamics of microscopic changes in articular cartilage in the main and control groups. The study was performed on 60 sex-mature rats. The defects were created in the area of the articular surfaces of the left knee joint – 30 defects in the main group and 30 defects in the control group. The right knee joint of both study groups was used as the norm. Medical (antibiotics, anti-inflammatory, analgesic) therapy was carried out for 3 days after the surgery. On the 4th day after surgery, rats of the main group were given nuclear magnetic resonance therapy for 60 minutes, for 7 days. After 7, 14, 21, 28 days after therapy, histological analysis of cartilage regenerate was performed. 28 days after the use of nuclear magnetic resonance therapy, the height of cartilage regenerate in rats was 82.12±8.89 μm in the intervention group and 56.34±7.82 μm in the control group. Cartilage regenerate in rats after nuclear magnetic resonance therapy was close to the structure of intact hyaline cartilage. However, complete regeneration did not occur, as evidenced by the smaller thickness of the articular cartilage compared to that in the right knee joint. In the control group, the formation of the regeneration had pronounced signs of dysregeneration. The cartilage tissue in the area of the defect, was predominantly fibrous in the nature with areas of necrosis. Nuclear magnetic resonance therapy contributes to the formation of articular cartilage in the defect – cartilage regenerate, which in its histological structure approaches hyaline cartilage
Незважаючи на різноманіття сучасних методів лікування, проблема регенерації гіалінового хряща залишається надзвичайно актуальною. Мета дослідження – визначити вплив ядерної магнітно-резонансної терапії на регенераційну здатність модельованих дефектів хрящової тканини колінного суглоба у щурів, оцінити динаміку мікроскопічних змін суглобового хряща в основній та контрольній групах. Дослідження виконано на 60 статево зрілих щурах. Повношарові дефекти створені в ділянці суглобових поверхонь лівого колінного суглоба – 30 дефектів в основній групі та 30 дефектів в контрольній групі. Правий колінний суглоб обох досліджуваних груп використовували в якості нормативу. Через 3 дні після хірургічного втручання проводили необхідну медикаментозну терапію (антибіотики, протизапальні, аналгезуючі). На четверту добу після операції щурам основної групи застосовували ядерну магнітно-резонансну терапію по 60 хвилин впродовж 7 діб. Через 7, 14, 21, 28 діб після терапії проводили гістологічний аналіз хрящового регенерата. Через 28 діб після застосування ядерної магнітно-резонансної терапії висота хрящового регенерата у щурів становила 82,12±8,89 мкм в основній групі та 56,34±7,82 мкм в контрольній. Хрящовий регенерат у щурів після ядерної магнітно-резонансної терапії за будовою наближався до структури неушкодженого гіалінового хряща. Однак, повної регенерації не відбувалось, про що свідчить менша товщина суглобового хряща порівняно з правим колінним суглобом. У контрольній групі формування регенерату мало виражені ознаки дисрегенерації. Хрящова тканина в ділянці дефекту мала переважно фіброзний характер із зонами некрозу. Ядерна магнітно-резонансна терапія сприяє формуванню в дефекті суглобового хряща хрящового регенерату, котрий за своєю гістологічною будовою наближається до гіалінового хряща
Дод.точки доступу:
Korol, A. P.
Yusupova, D. V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Voinytska, О. М.
Peculiarities of the parietal bones of the vault of the human skull structure and shape, taking into account sex and craniotype [] = Особливості будови та форми тім’яних кісток склепіння черепа людини з урахуванням статі та краніотипу / О. М. Voinytska, O. Yu. Vovk, I. V. Chekanova // Вісник морфології. - 2023. - Т. 29, № 4. - С. 27-34. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
ЦЕФАЛОМЕТРИЯ -- CEPHALOMETRY (использование, статистика, тенденции)
ТЕМЕННАЯ КОСТЬ -- PARIETAL BONE (анатомия и гистология, ультраструктура, физиология)
ПОЛОВАЯ ДИФФЕРЕНЦИАЦИЯ -- SEX DIFFERENTIATION (физиология)
ФЕНОТИП -- PHENOTYPE
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Анотація: The development of neurosurgery and the increase in requirements for the performance of surgical approaches performed through the bones of the skull vault lead to the formation of new requests for detailing and clarification of the craniometric characteristics of the parietal bones. The purpose of our study is to establish the features of the shape and other spatial indicators of the parietal bones of the skull of a mature person, taking into account sex and certain types of craniotype. The study was conducted on 130 studied preparations of bone structures of the head of adults from the collected collection of the Department of Normal Anatomy of the Kharkiv National Medical University, in the amount of 82 bone preparations, including isolated parietal bones, as well as 48 tomograms obtained during the examination of patients. The basis for establishing a craniotype is the principle of calculating the cranial index. For statistical analysis, we used the programs Statistica 13.5.0.17 (trial version) and Microsoft Excel of the corporate package MS 365. To establish the peculiarities of the structure and shape of the parietal bones, the following craniometric indicators were determined: the length and width of the parietal tubers, the parietal chord and the arch, calculated the curvature index of the parietal bone. The obtained data were analyzed for mature people of different genders and three established craniotypes. It has been established that brachycephals are characterized by an expanded and expanded form of the parietal bones, which is associated with the predominance of the transverse dimensions of the entire cerebral skull. For mesocephals, the most typical intermediate- average form depending on the values of the cranial index. Dolichocephals have an elongated and narrowed form of the parietal bones, which is combined with general changes in the cerebral skull. Additional linear parameters of the parietal bones are directly dependent on the established craniotype. The dolichocephalic type is characterized by maximum length values of parietal tubers: ¯x =18.43 mm (right) and ¯x =18.24 mm (left) with minimum width parameters: up to ¯x =15.71 mm and ¯x =15.02 mm. Representatives of the brachycranic type are characterized by the minimum indicators of the length of the parietal tubers: from ¯x =12.73 mm to ¯x =12.81 mm and the maximum indicators for the width - ¯x =23.52 mm (right) and ¯x =23.04 mm (left). The parietal chord, like the parietal arch, had a similar trend in the distribution of indicators, namely: an increase from dolichocrania to brachycrania. In men with a dolichocephalic type of skull structure, the average values of these parameters were at the level of ¯x =108.2 mm (right) and 107.6 mm (left) for the parietal chord, and ¯x =114.2 mm and ¯x =113.2 mm for the parietal arcs In men with brachycranic type, the parietal chord reached - ¯x =116.6 mm (right) and ¯x =115.8 mm (left), and the parietal arch reached - ¯x =127.8 mm (right) and ¯x =126.9 mm ( left). In women, a similar principle of size distribution has been established, taking into account a small, 2-3 mm, general decrease in indicators compared to men. The curvature index of the parietal bones was determined: the maximum average values ¯x =83.00-83.58 were obtained in dolichocephals, the minimum values were ¯x =80.56-81.64 in brachycephals. This indicates an increase in the curvature of bones in brachycephals, given that the absolute value of the index is inversely proportional to the degree of curvature. Thus, the obtained data indicate a stable relationship between the craniotype of the skull and additional parameters of the parietal bones
Розвиток нейрохірургії та підвищення вимог до виконання оперативних доступів, що виконують через кістки склепіння черепа, призводить до формування нових запитів щодо деталізації та уточнення краніометричної характеристики тім'яних кісток. Метою нашого дослідження є встановлення особливостей форми та інших просторових покажчиків тім'яних кісток черепу людини зрілого віку з урахуванням статі та певних різновидів краніотипу. Дослідження проведено на 130 вивчених препаратах кісткових структур голови дорослих людей зі зібраної колекції кафедри нормальної анатомії Харківського національного медичного університету, в кількості 82 кісткових препаратів, включаючи ізольовані тім'яні кістки, а також 48 томограм, отриманих при обстеженні пацієнтів. В основу встановлення краніотипу покладено принцип обчислення черепного індексу. Для статистичного аналізу ми використовували програми Statistica 13.5.0.17 (trial version) та Microsoft Excel корпоративного пакету MS 365. Для встановлення особливостей будови та форми тім'яних кісток визначили такі краніометричні покажчики: довжина та ширина тім'яних горбів, тім'яна хорда та дуга, розрахували індекс кривизни тім'яної кістки. Отримані дані проаналізовані для людей зрілого віку різного гендеру та трьох встановлених краніотипів. Встановлено, що для брахікранів характерна розширено-розгорнута форма тім'яних кісток, пов'язана з переважанням поперечних розмірів всього мозкового черепа. Для мезоцефалів найбільш типова проміжно-усереднена форма залежно від значень черепного індексу. У доліхокранів - подовжено-звужена форма тім'яних кісток, котра об'єднана із загальними змінами мозкового черепа. Додаткові лінійні параметри тім'яних кісток знаходяться в прямій залежності від встановленого краніотипу. Для доліхокранічного типу характерні максимальні значення довжини тім'яних горбів: ¯x =18,43 мм (справа) та ¯x =18,24 мм (зліва) при мінімальних параметрах ширини: до ¯x =15,71 мм та ¯x =15,02 мм. Для представників брахікранічного типу характерні мінімальні покажчики довжини горбів: від ¯x =12,73 мм до ¯x =12,81 мм та максимальні для ширини - ¯x =23,52 мм (справа) і ¯x =23,04 мм (зліва). Тім'яна хорда, як і тім'яна дуга, мали схожу тенденцію розподілу показників, а саме: збільшення від доліхокранії до брахікранії. У чоловіків з доліхокранічним типом будови черепа середні значення цих параметрів знаходились на рівні ¯x =108,2 мм (справа) та 107,6 мм (зліва) для тім'яної хорди, та ¯x =114,2 мм та ¯x =113,2 мм для тім'яної дуги. У чоловіків з брахікранічним типом тім'яна хорда досягала - ¯x =116,6 мм (справа) та ¯x =115,8 мм (зліва) а тім'яна дуга досягала - ¯x =127,8 мм (справа) та ¯x =126,9 мм (зліва). У жінок встановлено аналогічний принцип розподілу розмірів з урахуванням невеликого, 2-3 мм, загального зменшення показників відносно чоловіків. Визначили індекс кривизни тім'яних кісток: у доліхокранів отримані максимальні значення середніх ¯x =83,00-83,58, мінімальні - у брахікранів ¯x =80,56-81,64. Це свідчить про збільшення кривизни кісток у брахікранів, враховуючи що абсолютна величина індексу має обернено пропорційну залежність від ступеня кривизни. Таким чином, отримані дані свідчать про встановлену стійку залежність між краніотипом черепу та додатковими параметрами тім'яних кісток
Дод.точки доступу:
Vovk, O. Yu.
Chekanova, I. V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Niyazmetov, T. S.
Peculiarities of the microscopic structure of rat testis under the influence of Vipera berus berus venom [] = Особливості мікроскопічної структури яєчок щурів за умов впливу отрути гадюки Vipera berus berus / T. S. Niyazmetov // Вісник морфології. - 2023. - Т. 29, № 4. - С. 35-40. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL
ЯИЧКИ -- TESTIS (анатомия и гистология, повреждения, физиология)
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ И МИКРОСКОПИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ -- MORPHOLOGICAL AND MICROSCOPIC FINDINGS
ЯДЫ ЗМЕЙ -- SNAKE VENOMS (анализ, диагностическое применение)
СПЕРМАТОГЕНЕЗ -- SPERMATOGENESIS (действие лекарственных препаратов, физиология)
СЕМЕННЫЕ КАНАЛЬЦЫ -- SEMINIFEROUS TUBULES (действие лекарственных препаратов, патофизиология, ультраструктура)
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Анотація: Morpho-functional changes in the organs of the male reproductive system are usually associated with injuries, infectious diseases, age, lifestyle, the presence of bad habits (abuse of alcohol, drugs), the influence of environmental factors, etc. However, the action of natural toxins, in particular those that are components of animal venoms, including the venoms of snakes and vipers, is no less important. The aim of the research is to study the features of the microscopic structure of the testis of rats under the influence of Vipera berus berus venom. Experimental studies were carried out on white non-linear male rats. Animals were conditionally divided into two groups – control and experimental, 10 individuals in each. Experimental rats were injected intraperitoneally with a semi-lethal dose (LD50) (1.576 mg/g^-1) of Vipera berus berus venom in physiological solution. Animals of the control group were injected intraperitoneally with only saline solution. Rats were removed from the experiment 24 hours after exposure of the venom, anesthetized by cervical dislocation. Testis samples were taken for microscopic examination. Fixation of the material and preparation of paraffin blocks were carried out according to generally accepted methods. Staining of histological preparations of the testis was carried out with hematoxylin and eosin. Histological preparations were studied using a SEO SСAN light microscope. Administration of Vipera berus berus venom to rats leads to the development of pathogistological changes in the parenchymal elements of the testis of animals, among which desquamation and disorganization of all stages of spermatogenic cells development, disruption of spermatogenesis processes were the most pronounced. Spermatogenic cells of the seminiferous tubules of the testis were distinguished by changes in morphology and location, lost the regularity of their placement, and their number decreased. The cells detached from the basement membrane and did not form a continuous layer. A characteristic feature was the presence of clusters of erythrocytes in the lumen of the seminiferous tubules, which may indicate the development of hemorrhagic complications. In addition, an increase in the number of Leydig cells was detected, which is probably the cause of changes in the hormonal regulation of the organ's function
Морфо-функціональні зміни органів чоловічої статевої системи зазвичай асоціюються з травмами, інфекційними захворюваннями, віком, способом життя, наявністю шкідливих звичок (зловживання алкоголем, наркотиками), впливом факторів навколишнього середовища, тощо. Однак не менш вагомою є дія природних токсинів, зокрема тих, що є компонентами тваринних отрут, в тому числі отрут змій та гадюк. Метою дослідження є вивчення особливостей мікроскопічної структури яєчок щурів за умов впливу отрути гадюки Vipera berus berus. Експериментальні дослідження проводили на білих нелінійних щурах самцях. Тварин умовно розподіляли на дві групи – контрольну і дослідну по 10 особин в кожній. Дослідним щурам внутрішньоочеревинно вводили напівлетальну дозу (LD50) (1,576 мг/г^-1) отрути Vipera berus berus на фізіологічному розчині. Тваринам контрольної групи внутрішньоочеревинно вводили лише фізіологічний розчин. Виводили щурів з експерименту через 24 години після впливу отрути, знеживлюючи шляхом цервікальної дислокації. Для мікроскопічного дослідження забирали зразки яєчок. Фіксація матеріалу та приготування парафінових блоків проводили за загальноприйнятими методиками. Забарвлення гістологічних препаратів яєчок здійснювали гематоксиліном та еозином. Гістологічні препарати вивчали за допомогою світлового мікроскопа SEO SСAN. Введення щурам отрути гадюк Vipera berus berus призводить до розвитку патогістологічних змін паренхіматозних елементів яєчок тварин, серед яких найбільш виразними були десквамація та дезорганізація сперматогенних клітин всіх стадій розвитку, порушення процесів сперматогенезу. Сперматогенні клітини звивистих канальців яєчок відрізнялись змінами у морфології та розташуванні, втрачали регулярність свого розміщення, знижувалась їх чисельність. Клітини відшаровувались від базальної мембрани і не формували суцільного шару. Характерною особливістю була наявність скупчень еритроцитів в просвітах сім’яних канальців, що може свідчити про розвиток геморагічних ускладнень. Крім того, виявляли зростання кількості клітин Лейдіга, що, ймовірно, є причиною зрушень гормональної регуляції роботи органу
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Tiron, О. I.
Rats' thyroid gland histological and ultrastructural changes throughout the experimental thermal injury dynamics on the background of HAES-LX 5 % colloid-hyperosmolar solution injection [] = Гістологічні та ультраструктурні зміни щитоподібної залози щурів в динаміці експериментальної термічної травми при введенні колоїдно-гіперосмолярного розчину HAES-LX 5 % / О. I. Tiron, R. S. Vastyanov // Вісник морфології. - 2023. - Т. 29, № 4. - С. 41-49. - Bibliogr. at the end of the art.

Рубрики: Гекотон--тер прим

MeSH-головна:
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
ЩИТОВИДНАЯ ЖЕЛЕЗА -- THYROID GLAND (анатомия и гистология, повреждения, ультраструктура)
ОЖОГИ -- BURNS (патофизиология, этиология)
МОЛЕКУЛЯРНЫЕ МЕХАНИЗМЫ ФАРМАКОЛОГИЧЕСКОГО ДЕЙСТВИЯ -- MOLECULAR MECHANISMS OF PHARMACOLOGICAL ACTION
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Анотація: The urgency of the burn injury problem is determined by frequent thermal injuries of patients of different ages, the complexity and duration of treatment, long-term disability and relatively high mortality. Depending on the area and depth of the lesion, a burn wound causes multiple and long-lasting disturbances in homeostasis, which cause organs and systems dysfunction. We are interested in the intrathyroid changes that occur during thermal burns, as thyroid gland plays one of the leading roles in the endocrine regulation of organisms’ majority functions. When researching the issue of pharmacological correction of thyroid gland damage after a burn injury, we proceed from the classical fundamental concept regarding its pathogenetic validity. Taking into account the known pathogenetic mechanisms of burn disease with consecutive (and sometimes simultaneous) hypoproteinemia and haemoconcentration manifestations, intoxication formation, inflammatory and autoimmune reaction, we came to a conclusion regarding the reasonability of colloid solutions efficacy testing to attempt the pharmacocorrection in case of thyroid gland both structure and function burning. The purpose of the work is to establish histological and ultrastructural changes in the thyroid gland of experimental rats that were injected with colloidal hyperosmolar solution HAES-LX 5 % in the dynamics of skin thermal damage. Experimental studies were conducted on 90 white male rats. Skin thermal burns were simulated using four copper plates application to previously depilated lateral surfaces of the rats’ body for 10 s. Rats were injected with colloidal hyperosmolar solution HAES-LX 5 % into the vena cava inferior during the first 7 days of the post-burn period. Thyroid gland pieces were fixed in a 10 % neutral formalin solution, dehydrated in alcohols of increasing concentration and embedded in paraffin blocks. The prepared sections of 5-6 μm thickness were stained with hematoxylin-eosin. For electron microscopic studies, pieces of the thyroid gland were taken, fixed in a 2.5% glutaraldehyde solution, and postfixed with a 1% osmium tetroxide solution in a phosphate buffer. Semi-thin sections were stained with methylene blue. Ultrathin sections were contrasted with uranyl acetate, lead citrate according to the Reynolds method and studied in a PEM-125K electron microscope. Colloidal hyperosmolar solution HAES-LX 5 % administration within 7 days of the post-burn period to correct the thermal injury effects has an expressed positive effect on burned animals thyroid gland histo- and ultrastructure. A significant improvement of the structural state of the stromal and parenchymal components of the organ and their relative normalization in the late period under the influence of the applied solution was established in the dynamics of the experiment. The colloidal hyperosmolar solution HAES-LX 5 % positive effects were expressed by cellular walls of the vessels and follicles dystrophic and destructive changes reduction the structural components of the organ restoration during the entire period of the study up to the 30th day of the trial. The first signs of the intraglandular environment recovery after colloidal hyperosmolar solution HAES-LX 5 % use were proved to start registered from the 7th day of the post-burn period and were maximally expressed from the 21st day until the end of the experiment. The authors are sure that colloidal hyperosmolar HAES-LX 5 % solution protective action possible mechanism is the generalized catabolic reaction inhibition and the membrane-protective effect development. A complex of colloidal hyperosmolar solution HAES-LX 5 % protective, adaptive, adaptive, compensatory and regenerative effects were realized throughout the 30 days of the post-burn period, which efficacy exceeds the thyroid gland parenchyma and surrounding tissues destructive, decompensatory and necrotic changes. The authors consider the use of colloidal hyperosmolar solution HAES-LX 5 % to be one of the burn treatment regimen components as a restorative therapy drug and secondary cytoprotection aimed at the vascular wall and tissue defects integrity restoring
Актуальність проблеми опікової травми визначається частими термічними ураженнями різних вікових контингентів пацієнтів, складністю та тривалістю лікування, довготривалою втратою працездатності та порівняно високою летальністю. Залежно від площі та глибини ураження, опікова рана викликає множинні й тривалі порушення гомеостазу, які спричиняють дисфункції органів і систем. Нас зацікавили зміни, що виникають при термічному опіку, в щитоподібній залозі, оскільки їй відводиться одна з провідних ролей в ендокринній регуляції більшості функцій організму. При дослідженні питання фармакологічної корекції ураження щитоподібної залози після опікової травми ми виходимо із класичної фундаментальної концепції стосовно її патогенетичної обґрунтованості. Зважаючи на відомі патогенетичні механізми опікової хвороби з послідовними (а інколи – із одночасними) проявами гіпопротеїнемії, гемоконцентрації, формуванням інтоксикаційного синдрому, запальної та аутоімунної реакції, ми дійшли висновку стосовно доцільності тестування колоїдних розчинів з намаганнями фармакокорекції індукованих термічним подразненням структури та функції щитоподібної залози. Мета роботи – встановлення гістологічних та ультраструктурних змін щитоподібної залози щурів, яким в динаміці термічного ураження шкіри вводили колоїдно-гіперосмолярний розчин HAES-LX 5 %. Експериментальні дослідження проводили на 90 білих щурах-самцях. Термічні опіки шкіри моделювали шляхом притискання чотирьох мідних пластин до завчасно депільованих бокових поверхонь тіла щурів протягом 10 с. Протягом перших 7 діб післяопікового періоду щурам у нижню порожнисту вену вводили колоїдно-гіперосмолярний розчин HAES-LX 5 %. Шматочки щитоподібної залози фіксували в 10 % нейтральному розчині формаліну, проводили дегідратацію в спиртах зростаючої концентрації, заливали у парафінові блоки. Виготовлені зрізи, товщиною 5-6 мкм, забарвлювали гематоксиліном-еозином. Для електронномікроскопічних досліджень вилучали шматочки щитоподібної залози, фіксували їх у 2,5 % розчині глютаральдегіду, постфіксували 1 % розчином тетраокису осмію на фосфатному буфері. Напівтонкі зрізи забарвлювали метиленовим синім. Ультратонкі зрізи контрастували уранілацетатом, цитратом свинцю згідно методу Рейнольдса та вивчали в електронному мікроскопі ПЕМ-125К. Введення протягом 7 діб післяопікового періоду колоїдно-гіперосмолярного розчину HAES-LX 5 % для корекції наслідків термічної травми спричиняє виражений позитивний ефект на гісто- та ультраструктуру щитоподібної залози обпечених тварин. В динаміці досліду встановлено суттєве покращення структурного стану стромального та паренхіматозного компонентів органу та їх відносну нормалізацію у пізні терміни під впливом застосованого розчину. Позитивні ефекти застосування колоїдно-гіперосмолярного розчину HAES-LX 5 % були виражені зменшенням дистрофічних і деструктивних змін клітин стінок судин та стінки фолікулів у період інфузій з відновленням та нормалізацією морфології структурних компонентів органу протягом всього терміну дослідження до 30-ї доби досліду. Доведено, що перші ознаки відновлення внутрішньозалозистого оточення виникають, починаючи з 7-ї доби післяопікового періоду, а максимально виражений проективний ефект від застосування колоїдно-гіперосмолярного розчину HAES-LX 5 % спостерігався, починаючи з 21-ї доби і до кінця досліду. Ймовірним механізмом реалізації захисної дії колоїдно-гіперосмолярного розчину HAES-LX 5 % є гальмування генералізованої катаболічної реакції та розвиток мембранопротекторного ефекту. Протягом 30 діб післяопікового періоду реалізується комплекс захисних, адаптаційних, пристосувальних, компенсаторних та регенераторних ефектів колоїдно-гіперосмолярного розчину HAES-LX 5 %, ефективність яких перевищує деструктивні, декомпенсаторні та некротичні зміни в паренхімі щитоподібної залози та оточуючих тканинах. Застосування колоїдно-гіперосмолярного розчину HAES-LX 5 % доцільно, як одного із компонентів схеми лікування при опіках в якості препарату відновлювальної терапії, вторинної цитопротекції, спрямованої на відновлення цілісності судинної стінки та дефектів тканин
Дод.точки доступу:
Vastyanov, R. S.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

A comprehensive study of dura mater biomineralization: morphological, crystallographic, and immunohistochemical aspects [] = Комплексне дослідження біомінералізації твердої мозкової оболони: морфологічні, кристалографічні та імуногістохімічні аспекти / A. P. Denysenko [та ін.] // Вісник морфології. - 2023. - Т. 29, № 4. - С. 50-57. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
МОЗГОВАЯ ОБОЛОЧКА ТВЕРДАЯ -- DURA MATER (анатомия и гистология, ультраструктура)
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ И МИКРОСКОПИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ -- MORPHOLOGICAL AND MICROSCOPIC FINDINGS
ИММУНОГИСТОХИМИЯ -- IMMUNOHISTOCHEMISTRY (статистика, тенденции)
СПЕКТРАЛЬНЫЙ АНАЛИЗ -- SPECTRUM ANALYSIS (использование, тенденции)
КАЛЬЦИФИКАЦИЯ ФИЗИОЛОГИЧЕСКАЯ -- CALCIFICATION, PHYSIOLOGIC (физиология)
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Анотація: Biomineralization is a process of formation of biominerals widespread among living organisms. This phenomenon occurs in the central nervous system in normal and pathological conditions. Typically, this can manifest age-related changes, and the prevalence of biominerals increases with age. At the same time, it can be a sign of pathology – tumour growth, dystrophy, metabolic disorders, etc. This work aims to study the morphological features of the dura mater with signs of biomineralization. In this work, we examined 30 samples of the dura mater with signs of biomineralization (group I) and 30 samples without these signs (group II) obtained during autopsies in the pathology department of the Sumy Regional Clinical Hospital. For the morphological characteristics of the dura mater, we used histological, histochemical and immunohistochemical methods, as well as scanning electron microscopy. Statistical processing of the results of the immunohistochemical study was carried out in the GraphPad Prism 8.0 statistical package using parametric and non-parametric research methods. To divide the samples into groups, we relied on the histological method – staining with hematoxylin-eosin. Histochemical methods (alizarin red staining, von Koss method) confirmed the presence of calcium compounds in the studied group. Van Gieson staining visualized the collagen fibres of the dura mater, and the PAS reaction did not reveal the presence of glycosaminoglycans in the mineral deposits. Immunohistochemical examination of the dura mater with antibodies against osteopontin revealed a significant difference between the study and control groups (p0.001), confirming the critical role of osteopontin in the biomineralization process in this tissue. With the help of scanning electron microscopy, it was found that biominerals in the dura mater are represented by tens to hundreds of formations of various shapes (rounded, oval and irregular), varying from tens of nanometers to 50 micrometres. Their composition was analyzed using maps and spectra of energy-dispersive X-ray spectroscopy and most probably corresponded to calcium hydroxyapatite. So, the dura mater is characterized by biomineralization, manifested by the formation of microscopic calcium hydroxyapatite composites
Біомінералізація – широко розповсюджений серед живих організмів процес утворення біомінералів. В центральній нервовій системі цей феномен зустрічається як в нормі, так і в патології. В нормі це може бути проявом вікових змін, причому поширеність біомінералів збільшується з віком. В той же час це може бути ознакою патології – пухлинного росту, дистрофії, порушень метаболізму та інше. Метою даною роботи є вивчення морфологічних особливостей твердої мозкової оболони з ознаками біомінералізації. В роботі досліджено 30 зразків твердої мозкової оболони з ознаками біомінералізації (група І) та 30 зразків без даних ознак (група ІІ) отриманих під час розтинів у патологоанатомічному відділенні Сумської обласної клінічної лікарні. Для морфологічної характеристики твердої мозкової оболони застосували гістологічний, гістохімічний та імуногістохімічний методи, а також сканувальну електронну мікроскопію. Статистичну обробку результатів імуногістохімічного дослідження проведено в статистичному пакеті GraphPad Prism 8.0 з використанням параметричних і непараметричних методів дослідження. Для розподілу зразків на групи опирались на гістологічний метод – забарвлення гематоксиліном-еозином. Гістохімічні методи (забарвлення алізариновим червоним, метод фон Косса) підтвердили наявність сполук кальцію в досліджуваній групі. Забарвлення за Ван Гізоном візуалізувало колагенові волокна твердої мозкової оболони, а PAS реакція не виявила наявність глікозаміногліканів в складі мінеральних депозитів. Імуногістохімічне дослідження тканини твердої мозкової оболони антитілами проти остеопонтину виявило значну різницю між досліджуваною та контрольною групою (р0,001), що підтверджує важливу роль остеопонтину в процесі біомінералізації в даній тканині. За допомогою сканувальної електронної мікроскопії було з’ясовано, що біомінерали в твердій мозковій оболоні представлені десятками-сотнями утворень різної форми (округлої, овальної та неправильної), розміри яких коливаються від десятків нанометрів до 50 мікрометрів. Їх склад був проаналізований за допомогою карт та спектрів енергодисперсійної рентгенівської спектроскопії та найбільш ймовірно відповідав гідроксиапатиту кальцію. Отже, для твердої мозкової оболони характерна біомінералізація, що проявляється утворенням мікроскопічних композитів з гідроксиапатиту кальцію
Дод.точки доступу:
Denysenko, A. P.
Piddubnyi, A. М.
Tkachenko, I. A.
Shubin, P. A.
Tarabarov, S. I.
Moskalenko, R. A.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Turbal, L. V.
Histological changes in the liver of rats under the influence of Vipera berus berus venom [] = Гістологічні зміни печінки щурів за умов впливу отрути гадюк Vipera berus berus / L. V. Turbal, L. М. Yaremenko, O. Ye. Maievskyi // Вісник морфології. - 2023. - Т. 29, № 4. - С. 58-63. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
ПЕЧЕНИ ЛЕКАРСТВЕННОЕ ПОВРЕЖДЕНИЕ -- DRUG-INDUCED LIVER INJURY (патофизиология, этиология)
ЯДЫ ГАДЮК -- VIPER VENOMS (анализ, диагностическое применение, токсичность)
СУКЦИНАТДЕГИДРОГЕНАЗА -- SUCCINATE DEHYDROGENASE (анализ, диагностическое применение)
ГЛИКОГЕН -- GLYCOGEN (анализ, диагностическое применение)
АНТИГЕНЫ CD86 -- ANTIGENS, CD86 (анализ, диагностическое применение)
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Анотація: Animal venoms contain a whole complex of compounds, among which there are peptides, proteins, as well as other organic molecules and salts. Their toxins are able to cause pronounced disturbances in the functioning of physiological systems, leading to the appearance of pathological conditions, complications, or even death. The aim of the research is to study the histological changes in the liver of rats under the influence of Vipera berus berus venom. Experimental studies were carried out on white non-linear male rats. The animals were conditionally divided into two groups – a control and an experimental group of 10 individuals in each. Experimental rats were injected intraperitoneally with a semi-lethal dose (LD50) (1.576 mg/g^-1) of Vipera berus berus venom in saline solution. Animals of the control group were injected intraperitoneally with only saline solution. Rats were removed from the experiment 24 hours after exposure to the venom, anesthetized by cervical dislocation. Liver samples of animals of all groups were taken for microscopic examination. Histological preparations of the liver were stained with hematoxylin and eosin. Histological preparations were studied using a SEO SСAN light microscope. To identify the key enzyme of the citric acid cycle – succinate dehydrogenase, histochemical studies were performed according to the Nakhlas method. To study the features of glycogen accumulation in hepatocytes, sections were stained using Schiff's reagent, after pretreatment with iodic acid (PAS reaction) in Shabadash's modification. An immunohistochemical research method was used to detect a subpopulation of CD86+ cells in the liver of experimental animals. Under the influence of Vipera berus berus venom, the development of alterative changes in the liver parenchyma and vascular disorders were microscopically revealed. The appearance of foci of leukocyte infiltration was established, which indicates the development of inflammatory processes. A histochemical study of the content of succinate dehydrogenase in the liver of animals injected with Vipera berus berus venom showed uneven activity of the mitochondrial enzyme in the lobules. A histochemical study of glycogen in hepatocytes of the liver of rats exposed to Vipera berus berus venom showed a decrease in the content of trophic inclusions. An increase in the population of CD86+ cells indicates reactive inflammatory processes observed in the body as a result of the action of components of Vipera berus berus venom.
Отрути тварин містять цілий комплекс сполук, серед яких пептиди, білки, а також інші органічні молекули та солі. Їх токсини здатні викликати виражені порушення у функціонуванні фізіологічних систем, що призводить до виникнення патологічних станів, ускладнень і навіть смерті. Метою дослідження є вивчення гістологічних змін в печінці щурів під впливом отрути гадюки Vipera berus berus. Експериментальні дослідження проводили на білих нелінійних щурах-самцях. Тварин умовно розділили на дві групи – контрольну та дослідну, по 10 особин у кожній. Піддослідним щурам внутрішньоочеревинно вводили напівлетальну дозу (LD50) (1,576 мг/г^-1) отрути Vipera berus berus на фізіологічному розчині. Тваринам контрольної групи вводили внутрішньоочеревинно тільки фізіологічний розчин. Щурів виводили з експерименту через 24 години після впливу отрути, знеживлюючи шляхом цервікальної дислокації. Відбирали зразки печінки тварин усіх груп для мікроскопічного дослідження. Гістологічні препарати печінки забарвлювали гематоксиліном та еозином. Гістологічні препарати досліджували за допомогою світлового мікроскопа SEO SСAN. Для ідентифікації ключового ферменту циклу лимонної кислоти – сукцинатдегідрогенази, проводили гістохімічні дослідження за методом Нахласа. Для вивчення особливостей накопичення глікогену в гепатоцитах зрізи забарвлювали реактивом Шиффа після попередньої обробки йодною кислотою (PАS-реакція) у модифікації Шабадаша. Імуногістохімічним методом виявлено субпопуляцію клітин CD86+ у печінці експериментальних тварин. Під впливом отрути гадюки Vipera berus berus мікроскопічно виявлено розвиток альтеративних змін паренхіми печінки та судинних розладів. Встановлено появу вогнищ лейкоцитарної інфільтрації, що свідчить про розвиток запальних процесів. Гістохімічне дослідження вмісту сукцинатдегідрогенази в печінці тварин, яким вводили отруту Vipera berus berus, показало нерівномірність активності мітохондріального ферменту в часточках. При гістохімічному дослідженні глікогену в гепатоцитах печінки щурів, які зазнали дії отрути Vipera berus berus, виявлено зниження вмісту трофічних включень. Збільшення популяції клітин CD86+ свідчить про реактивні запальні процеси, що спостерігаються в організмі внаслідок дії компонентів отрути гадюки
Дод.точки доступу:
Yaremenko, L. M.
Maievskyi, O. Ye.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Electron microscopic changes in interstitial endocrinocytes of rats testicles during administration of triptorelin for 365 days [] = Електронномікроскопічні зміни в інтерстиційних ендокриноцитах сім’яників щурів при введенні триптореліну протягом 365 діб / Ye. V. Stetsuk [та ін.] // Вісник морфології. - 2023. - Т. 29, № 4. - С. 64-69. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
ПОЛОВЫЕ ЖЕЛЕЗЫ -- GONADS (анатомия и гистология, повреждения, ультраструктура, физиология)
МИКРОСКОПИЯ ЭЛЕКТРОННАЯ -- MICROSCOPY, ELECTRON (использование, методы)
ЭНДОКРИННЫЕ КЛЕТКИ -- ENDOCRINE CELLS (патология, ультраструктура)
ТРИПТОРЕЛИНА ПАМОАТ -- TRIPTORELIN PAMOATE (анализ, вредные воздействия, диагностическое применение)
ЛЮТЕИНИЗИРУЮЩИЙ ГОРМОН -- LUTEINIZING HORMONE (анализ, диагностическое применение)
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Анотація: Triptorelin is a gonadotropin-releasing hormone agonist that is a potent inhibitor of testosterone (in men) and estrogen (in women) synthesis and is used to treat advanced prostate cancer. Studies of the mechanisms of regulation and synthesis of testosterone formation in testicular interstitial cells demonstrate multiple endogenous targets that can increase testosterone biosynthesis, which may moderate the effects of testosterone depletion. Triptorelin, a synthetic analog of the neurohormone gonadoliberin, suppresses the expression of the GnRH receptor in the pituitary gland, but does not change the functioning of the pituitary-testicular complex. The purpose of the work is to study the electron microscopic changes in the interstitial endocrinocytes of the testes of rats after the administration of triptorelin for 365 days. The experiment was conducted on 35 sexually mature male white rats. The rats were divided into 2 groups: the control group (I) was injected with a physiological solution, the II group with central deprivation of the synthesis of luteinizing hormone was injected subcutaneously with triptorelin at a dose of 0.3 mg of the active substance per kg of the rat's body weight. The study of the interstitial space in the testicles of white rats showed that long-term administration of triptorelin causes hormonal dysregulation of the hypothalamus-pituitary-testis system, which leads to quantitative and qualitative changes in the endocrine cells of the interstitial space of the testis, which is confirmed by electron microscopic changes in subcellular structures. The maximum effect of triptorelin is determined from the 180th day of observation, which is characterized by an increase in degenerative changes in endocrinocytes, and the detection of Reinke crystals in the cytoplasm of interstitial endocrinocytes from the 270th day of observation
Трипторелін є агоністом гонадотропін-рилізинг-гормону, який є потужним інгібітором синтезу тестостерону (у чоловіків) та естрогену (у жінок) і використовується для лікування прогресуючого раку простати. Дослідження механізмів регуляції та синтезу утворення тестостерону в тестикулярних інтерстиційних клітинах демонструють численні ендогенні мішені, які можуть збільшити біосинтез тестостерону, що може пом’якшити ефекти зниження тестостерону. Трипторелін, синтетичний аналог нейрогормону гонадоліберину, пригнічує експресію рецептора GnRH в гіпофізі, але не змінює функціонування гіпофізарно-тестикулярного комплексу. Мета дослідження – вивчити електронномікроскопічні зміни інтерстиціальних ендокриноцитів сім’яників щурів після введення триптореліну протягом 365 діб. Експеримент проведено на 35 статевозрілих самцях білих щурів. Щури були поділені на 2 групи: контрольна група (І) – вводили фізіологічний розчин, ІІ група з центральною депривацією синтезу лютеїнізуючого гормону – підшкірно вводили трипторелін у дозі 0,3 мг діючої речовини на кг маси тіла щура. Проведене дослідження інтерстиційного простору в сім’яниках білих щурів показало, що довготривале введення триптореліну викликає гормональну дисрегуляцію за системою гіпоталамус-гіпофіз-яєчко, що призводить до кількісних та якісних змін в ендокринних клітинах інтерстиційного простору яєчка, яке підтверджується електронномікроскопічними змінами субклітинних структур. Максимальний вплив триптореліну визначається з 180-ї доби спостереження, що характеризується підвищенням дегенеративних змін в ендокриноцитах та виявленням з 270-ї доби спостереження кристалів Рейнке в цитоплазмі інтерстиційних ендокриноцитів
Дод.точки доступу:
Stetsuk, Ye. V.
Shepitko, V. I.
Boruta, N. V.
Vilkhova, О. V.
Skotarenko, T. A.
Rud, М. V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

    Neuroprotective effect of 2-ethyl-6-methyl-3-hydroxypyridine succinate on the sciatic nerve and its segmental centers in experimental paclitaxel-induced peripheral neuropathy [] = Нейропротекторний вплив 2-етил-6-метил-3-гідроксипіридину сукцинату на сідничий нерв та його сегментарні центри при експериментальній паклітаксел-індукованій периферійній нейропатії / S. B. Herashchenko [та ін.] // Вісник морфології. - 2023. - Т. 29, № 4. - С. 70-78. - Bibliogr. at the end of the art.

Рубрики: Пиклитаксел--тер прим--вред возд

   Этилметилгидроксипиридина сукцинат--тер прим

MeSH-головна:
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BREAST NEOPLASMS (осложнения, терапия, этиология)
СЕДАЛИЩНОГО НЕРВА НЕВРОПАТИЯ -- SCIATIC NEUROPATHY (патофизиология, этиология)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ -- DRUG THERAPY (использование, методы, статистика, тенденции)
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Анотація: Up to 60 % of patients suffer from the neurotoxicity of the chemotherapy drug Paclitaxel, namely paclitaxel-induced peripheral neuropathy (PIPN), during the treatment of breast cancer, ovarian cancer, and non-small cell lung cancer. Of these, up to 25 % of patients require modification of the paclitaxel treatment regimen, including dose reduction, delay, or discontinuation of therapy. Previous attempts to use neuroprotective agents in humans and in animal models have not shown sufficient efficacy in preventing or significantly reducing the manifestations of PIPN. The aim of our study was to study the effect of the neuroprotective agent 2-ethyl-6-methyl-3-hydroxypyridine succinate (HS) on the morpho-functional parameters of the sciatic nerve and its segmental centers in experimental PIPN. In the experiment, 56 white rats were used, which were injected intraperitoneally with Paclitaxel at a dose of 2 mg/kg of body weight 4 times after one day, after which the animals were divided into an experimental group – 24 animals that were injected with HS and a control group (24 animals, injection of water for injections). The method of studying mechanical allodynia was von Frey monofilaments, thermal hyperalgesia was studied by the hot plate test, and the electron microscopic examination was carried out according to generally accepted methods and studied with the help of a PEM-125 K electron microscope. The results of the hot plate test and the use of von Frey monofilaments showed that the use of HS reliably reduces manifestations of PIPN on the 7th, 14th and 28th days of the experiment. In rats treated with HS, destructive-dystrophic phenomena in the myelin nerve fibers of the sciatic nerve are less pronounced, and in individual fibers in the axon, phenomena of incomplete splitting of mitochondria with the formation of vacuoles filled with medium electron density contents are observed, and small young mitochondria are also visualized. During the first 28 days, we noted less pronounced destructive-dystrophic changes in the neurons of the spinal cord nodes, namely: chromatolysis of light and dark neurons and swelling of their cytoplasm, phenomena of neuronophagy in gliocytes, hypertrophy of certain areas of the myelin sheath. The results of the electron microscopic study are fully consistent with the data of neurophysiological studies and indicate the possibility of using HS as an effective neuroprotector in PIPN
До 60 % пацієнтів страждають від нейротоксичності хіміопрепарату Паклітаксел, а саме паклітаксел-індукованої периферійної нейропатії (ПІПН), у процесі лікування раку молочної залози, раку яєчників, недрібноклітинного раку легень. З них до 25 % пацієнтів потребують модифікації схеми лікування паклітакселом, включаючи зниження дози, відкладення чи припинення терапії. Попередні спроби застосування нейропротекторних середників у людей і на тваринних моделях не показали достатньої ефективності щодо запобігання або суттєвого зниження проявів ПІПН. Метою нашого дослідження стало вивчення впливу нейропротекторного середника 2-етил-6-метил-3-гідроксипіридину сукцинату (ГС) на морфо-функціональні параметри сідничого нерва та його сегментарних центрів при експриментальній ПІПН. В експерименті використали 56 білих щурів, яким вводили внутрішньоочеревинно Паклітаксел у дозі 2 мг/кг маси тіла через одну добу 4 рази, після цього тварин поділили на дослідну групу – 24 тварини, яким вводили ГС і контрольну (24 тварини, введення води для ін'єкцій) групи. Методом вивчення механічної алодинії були монофіламенти фон Фрея, термічну гіпералгезію вивчали тестом “гаряча пластинка”, а електронномікроскопічне дослідження здійснювали згідно загальноприйнятих методів і вивчали за допомогою електронного мікроскопа ПЕМ-125 К. Результати тестів «гаряча пластинка» та використання монофіламентів фон Фрея показали, що застосування ГС достовірно знижує прояви ПІПН на 7-у, 14-у та 28-ту доби експерименту. У щурів, що отримували лікування ГС, деструктивно-дистрофічні явища в мієлінових нервових волокнах сідничого нерва є менш вираженими, а у окремих волокнах в осьових циліндрах спостерігаються явища незавершеного відщеплення мітохондрій з утворенням заповнених вмістом середньої електронної щільності вакуолей, а також візуалізуються дрібні молоді мітохондрії. Упродовж перших 28 діб у нейронах спинномозкових вузлів ми відмічали менш виражені деструктивно-дистрофічні зміни, а саме: хроматоліз світлих та темних нейронів та набряк їхньої цитоплазми, явища нейронофагії у гліоцитах, гіпертрофія окремих ділянок мієлінової оболонки. Результати електронномікроскопічного дослідження повністю узгоджуються з даними нейрофізіологічних досліджень і вказують на можливість використання ГС як ефективного нейропротектора при ПІПН
Дод.точки доступу:
Herashchenko, S. B.
Ostrovskyi, М. М.
Kulynych, Η. B.
Markiv, I. M.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)